Пам’яті Ярослава Івановича Дзири
21 серненя 2009 р. після тривалої та тяжкої хвороби пішов із життя відомий вчений та громадський діяч Ярослав Іванович Дзира. Все його нелегке, але змістовне життя було присвячено служінню України – як на поприщі науки, так і на ниві громадської діяльності....
Gespeichert in:
| Datum: | 2009 |
|---|---|
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут історії України НАН України
2009
|
| Schriftenreihe: | Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/32510 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Пам’яті Ярослава Івановича Дзири // Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики: Зб. наук. пр. — 2009. — Вип. 16. — С. 5-6. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-32510 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-325102012-05-06T12:34:42Z Пам’яті Ярослава Івановича Дзири 21 серненя 2009 р. після тривалої та тяжкої хвороби пішов із життя відомий вчений та громадський діяч Ярослав Іванович Дзира. Все його нелегке, але змістовне життя було присвячено служінню України – як на поприщі науки, так і на ниві громадської діяльності. 2009 Article Пам’яті Ярослава Івановича Дзири // Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики: Зб. наук. пр. — 2009. — Вип. 16. — С. 5-6. — укр. XXXX-0099 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/32510 uk Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики Інститут історії України НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| description |
21 серненя 2009 р. після тривалої та тяжкої хвороби пішов із життя відомий вчений та громадський діяч Ярослав Іванович Дзира. Все його нелегке, але змістовне життя було присвячено служінню України – як на поприщі науки, так і на ниві громадської діяльності. |
| format |
Article |
| title |
Пам’яті Ярослава Івановича Дзири |
| spellingShingle |
Пам’яті Ярослава Івановича Дзири Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики |
| title_short |
Пам’яті Ярослава Івановича Дзири |
| title_full |
Пам’яті Ярослава Івановича Дзири |
| title_fullStr |
Пам’яті Ярослава Івановича Дзири |
| title_full_unstemmed |
Пам’яті Ярослава Івановича Дзири |
| title_sort |
пам’яті ярослава івановича дзири |
| publisher |
Інститут історії України НАН України |
| publishDate |
2009 |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/32510 |
| citation_txt |
Пам’яті Ярослава Івановича Дзири // Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики: Зб. наук. пр. — 2009. — Вип. 16. — С. 5-6. — укр. |
| series |
Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики |
| first_indexed |
2025-07-03T13:01:41Z |
| last_indexed |
2025-07-03T13:01:41Z |
| _version_ |
1836630883226877952 |
| fulltext |
5
ПАМ’ЯТІ ЯРОСЛАВА ІВАНОВИЧА ДЗИРИ
21 серненя 2009 р. після тривалої та тяжкої хвороби пішов із життя відо-
мий вчений та громадський діяч Ярослав Іванович Дзира. Все його нелегке, але
змістовне життя було присвячено служінню України – як на поприщі науки,
так і на ниві громадської діяльності.
Народився Ярослав Іванович 2 травня 1931 р. у с. Трушевичі на Галичи-
ні, нині Старосамбірського району Львівської області. Вже в юнацькі роки він
сформувався як справжній патріот та борець з тоталітарною системою, людина
глибоких переконань та великої громадянської мужності. 1947 р. він був ви-
ключений з 10 класу за «буржуазний націоналізм», а 1949 р. за теж звільнений
з учительської роботи. 1952 р. Я.І. Дзира закінчив Дрогобицький учительський
інститут, а 1958 р. – філологічний факультет Київського державного універси-
тету ім. Т.Г. Шевченка. 1958 р. він вступив в аспірантуру Інституту української
літератури ім. Т.Г. Шевченка АН УРСР, після закінчення якої у 1962 р. зали-
шився працювати на посаді молодшого наукового співробітника. 1968 р. Яро-
слав Іванович в Одеському державному університеті ім. І.І. Мечникова під ке-
рівництвом академіка НАН України О.І. Білецького захистив дисертацію на
здобуття ступеня кандидата філологічних наук за темою: «Літопис Самійла
Величка і творчість Т. Шевченка». В той час молодий вчений плідно працював
як літературознавець, мовознавець, історик, перекладач. Попри косність радян-
ської науки, тиск ідеологічних догматів, йому вдавалося, нерідко жертвуючи
власним спокоєм та благополуччям, торкатися «незручних» проблем вітчизня-
ної історії та культурного життя, вводити до наукового обігу цінні історичні
джерела, висловлювати оригінальні наукові ідеї. Однак тодішній політичний
режим, особливо в Україні, не міг довго миритися з таким вільнодумством.
1972 р. Ярослав Іванович разом з іншими видатними діячами української науки
і культури був звинувачений «у пропаганді буржуазно-націоналістичних ідей»
та звільнений з роботи з офіційним формулюванням: «через скорочення шта-
тів». В Україні набирала обертів «маланчуківщина». Політичні репресії завда-
ли величезної шкоди розвитку українського суспільного життя, було морально
знищено та покалічено ціле покоління вітчизняної інтелігенції. Ярослав Івано-
вич залишався без засобів до існування. Протягом одинадцяти років він не міг
влаштуватися на роботу. Лише в 1983 р. вчений був прийнятий на посаду вчи-
теля вечірньої школи. До того ж, влада заборонила друкувати його розвідки,
а також іншим науковцям посилатися на праці вченого.
Вже після проголошення незалежності України ім’я Ярослава Дзири та
його праці почали повертатися до українських суспільних наук, а 1995 р. По-
становою Бюро Президії НАН України від 26 грудня 1994 р. він був поновле-
_________________________________________ Пам’яті Ярослава Івановича Дзири
6
ний на роботі в Інституті історії України НАН України на посаді старшого на-
укового співробітника відділу спеціальних історичних дисциплін із анулюван-
ням перерви у стажі. Тут дослідник плідно працював одинадцять років та на-
прикінці 2006 р. вийшов на пенсію. За ці роки Ярослав Іванович мов би нама-
гався наздогнати час. Він був членом редколегій часописів «Розбудова держа-
ви» й «Український історик», Науково-методичної ради репресованих, заступ-
ником голови Українського історичного товариства (Нью-Йорк, США). Зага-
лом, опублікував понад 330 праць з різних галузей історичної науки, літерату-
рознавства, мовознавства.
Його заслуги були високо відзначені як на батьківщині, так і за кордо-
ном: 1991 р. обраний академіком Києво-Могилянсько-Мазепинської академії
(Канада), 1991 р. – членом Спілки письменників України, 1999 р. нагородже-
ний Почесним дипломом Американського біографічного інституту, його біо-
графію внесено до довідника «Життя славетних» та видання «Who’s Who»,
2005 р. нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ст.
Ярослав Іванович завжди залишався чуйною та доброзичливою люди-
ною. Він щедро ділився знаннями та ідеями, цікавився здобутками колег, до-
помагав молодим науковцям. Пам'ять про Я.І. Дзиру назавжди залишиться
в наших серцях, а його ім’я та наукові здобутки – в історії вітчизняної науки.
Колеги
|