Обрізані празькі гроші в монетному обігу України
На территории Галицкой Руси известно 16 находок пражских грошей первой половины XIV ст. Значительную часть составляют обрезанные пражские гроши Вацлава II (1300–1305), Яна Люксембургского (1310–1346) и Карла I (1346–1378). Анализ монетных находок показывает, что их большинство может датироваться 133...
Gespeichert in:
| Datum: | 2009 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут історії України НАН України
2009
|
| Schriftenreihe: | Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/32525 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Обрізані празькі гроші в монетному обігу України / Г. Козубовський // Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики: Зб. наук. пр. — 2009. — Вип. 16. — С. 190-198. — Бібліогр.: 39 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-32525 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-325252012-05-06T12:37:42Z Обрізані празькі гроші в монетному обігу України Козубовський, Г. Нумізматика На территории Галицкой Руси известно 16 находок пражских грошей первой половины XIV ст. Значительную часть составляют обрезанные пражские гроши Вацлава II (1300–1305), Яна Люксембургского (1310–1346) и Карла I (1346–1378). Анализ монетных находок показывает, что их большинство может датироваться 1335–1350 гг. Метрологические данные свидетельствуют, что вес обрезанных пражских грошей (1,2–2,75 г) соотносится с весом денежных единиц польских земель. Три обрезанных пражских гроша Яна Люксембургского и Карла I были в составе Борщевского клада (Киевская обл.), датированном 1380-ми гг. Четвертинка (1/4 часть монеты) весом 0,69 г может быть обрезана под вес монет первых литовских или русских монет. Sixteen finds of Prague Groschen of the first half of XIV century are known on the territory of Galician Rus. The bulk of them is represented by the clipped Prague Groschen of Wenceslaus II (1300-1305), John of Luxembourg (1310-1346) and Karl I (1346-1378) and could be dated by 1335-1350. According to the metrological data, the weight of the clipped Prague Groschen (1,2-2,75 g) is equal to the weight of Polish monetary units. Three clipped Prague Groschen (John of Luxembourg and Karl I) were found in the Borshchevsky hoard (Kyiv oblast) dated to the 1380-s. A quarter by weight of 0.69 g might have been clipped to the weight of the first Russian or Lithuanian coins. 2009 Article Обрізані празькі гроші в монетному обігу України / Г. Козубовський // Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики: Зб. наук. пр. — 2009. — Вип. 16. — С. 190-198. — Бібліогр.: 39 назв. — укр. XXXX-0099 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/32525 94(477):930:737 uk Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики Інститут історії України НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Нумізматика Нумізматика |
| spellingShingle |
Нумізматика Нумізматика Козубовський, Г. Обрізані празькі гроші в монетному обігу України Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики |
| description |
На территории Галицкой Руси известно 16 находок пражских грошей первой половины XIV ст. Значительную часть составляют обрезанные пражские гроши Вацлава II (1300–1305), Яна Люксембургского (1310–1346) и Карла I (1346–1378). Анализ монетных находок показывает, что их большинство может датироваться 1335–1350 гг. Метрологические данные свидетельствуют, что вес обрезанных пражских грошей (1,2–2,75 г) соотносится с весом денежных единиц польских земель. Три обрезанных пражских гроша Яна Люксембургского и Карла I были в составе Борщевского клада (Киевская обл.), датированном 1380-ми гг. Четвертинка (1/4 часть монеты) весом 0,69 г может быть обрезана под вес монет первых литовских или русских монет. |
| format |
Article |
| author |
Козубовський, Г. |
| author_facet |
Козубовський, Г. |
| author_sort |
Козубовський, Г. |
| title |
Обрізані празькі гроші в монетному обігу України |
| title_short |
Обрізані празькі гроші в монетному обігу України |
| title_full |
Обрізані празькі гроші в монетному обігу України |
| title_fullStr |
Обрізані празькі гроші в монетному обігу України |
| title_full_unstemmed |
Обрізані празькі гроші в монетному обігу України |
| title_sort |
обрізані празькі гроші в монетному обігу україни |
| publisher |
Інститут історії України НАН України |
| publishDate |
2009 |
| topic_facet |
Нумізматика |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/32525 |
| citation_txt |
Обрізані празькі гроші в монетному обігу України / Г. Козубовський // Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики: Зб. наук. пр. — 2009. — Вип. 16. — С. 190-198. — Бібліогр.: 39 назв. — укр. |
| series |
Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики |
| work_keys_str_mv |
AT kozubovsʹkijg obrízaníprazʹkígrošívmonetnomuobíguukraíni |
| first_indexed |
2025-07-03T13:02:49Z |
| last_indexed |
2025-07-03T13:02:49Z |
| _version_ |
1836630954395828224 |
| fulltext |
190
УДК 94(477):930:737
Георгій Козубовський
ОБРІЗАНІ ПРАЗЬКІ ГРОШІ В МОНЕТНОМУ ОБІГУ УКРАЇНИ
Серед нумізматичних знахідок ХІV ст. досить чисельну групу становлять
обрізані по колу празькі гроші. Абсолютна більшість таких монет походить із те-
риторії Західної України і належить карбуванню Вацлава ІІ (1300–1305), Яна І
Люксембурзького (1310–1346) та Карла І (1346–1378)1. Знахідки обрізаних празь-
ких грошів зафіксовані в Польщі, Молдові, Німеччині та Румунії2. На сучасному
етапі відомо про більш ніж 300 таких грошів із знахідок, музейних та приватних
колекцій. Чи не найбільша колекція таких монет зберігається у Львівському істо-
ричному музеї. В останній час, у зв’язку із введенням нової інформації значно ви-
ріс інтерес до цієї проблеми. Але досі остаточно не з’ясовано хронологію, обста-
вини та мету обрізування міжнародної європейської валюти на українських зем-
лях. Традиційно дослідники вважали, що празькі гроші обрізувалися згідно з нор-
мами галицьких монет ХІV ст3.
Польський вчений В. Багєнський зробив припущення, що на Русі празькі
гроші обрізували наприкінці ХІV ст. у зв’язку з надходженням менших за вагою та
гірших за якістю грошів Вацлава ІV. Він також порівняв цей процес з обрізуван-
ням монет у німецькому маркграфстві Мейсен і Тюрінгія, де із введенням 1338 р.
мейсенських грошів місцеве населення обрізувало важчі празькі гроші до ваги
мейсенських. Е. Пініньські пов’язував знахідку обрізаного празького гроша Яна І
Люксембурзького з Сілезії та подібну монету з Археологічного та Етнографічного
музею в Лодзі з сілезькими квартинками і датував цей процес 1330–1350 рр.4 Ви-
діляють кілька основних метрологічних груп за розмірами зрізаного металу: 1,2–
1,69 г, діаметром 1,8–2,0 мм та 1,8–2,6 г, діаметром 2,3–2,7 мм; 1,2–1,7 г, діамет-
ром 1,8–2,0 мм та 1,8–2,7 г, діаметром 2,0–2,5 мм5.
Окремий підрозділ цій проблемі присвятив А. Крижанівський у ґрунтовній
праці про львівський монетний двір. Він виділяє три основні групи таких монет:
вагою 1,89–2,40 г, 1,47–1,57 г та 1,16–1,31 г. Дослідник пов’язує цей процес з кар-
буванням і метричними показниками руських грошиків Казиміра ІІІ та додатковим
зрізуванням металу за Владислава Опольського та Людовика Угорського, хоча й
зазначає, що це питання не є однозначним6.
Польський дослідник Б. Пашкєвич висловив версію про обрізування празь-
ких грошів до ваги джучидських дірхемів Узбека (1312–1342) чи Джанібека (1342–
1357) вагою в 1,52–1,56 г7.
При аналізі українських знахідок привертають увагу такі, що датовані пер-
шою половиною XIV ст. В українських знахідках обрізані празькі, як правило, ста-
новлять окремі комплекси, або зустрічаються з цілими чеськими грошами. Обіг
празьких грошів, здебільшого, розглядається в контексті грошового обігу україн-
________ Георгій Козубовський. Обрізані празькі гроші в монетному обігу України
191
ських земель Великого князівства Литовського чи Польського королівства8. Зна-
хідки грошів Вацлава ІІ (1300–1305), Яна І Люксембурзького (1310–1346) та Карла
І (1346–1378) відносять до одного хронологічного періоду9.
В останній час до наукового обігу введено значну кількість нової інформації
про знахідки празьких грошів. Всього на території колишньої Галицько-
Волинської Русі зафіксовано 16 таких знахідок, датованих першою половиною
XIV ст.: м. Луцьк Волинської обл.; міста Львів, Демидів, Белз, села Унів та Урич
Львівської обл., м. Галич, с. Княже, с. Лісовики, м. Калуш Івано-Франківської обл.,
м. Чернівці, с. Зелена Липа Чернівецької обл., с. Польний Мукарів Хмельницької
обл.; міста Перемишль, Ярослав та Трепла (Польща)10. Крім цього до першої по-
ловини XIV ст. належить значна частина точно невизначених знахідок празьких
грошів та комплексів, датованих монетами Карла І.
Про широке використання празьких грошів у Галицько-Волинській державі
свідчать й писемні джерела. Перша достовірна така писемна згадка датується 27
серпня 1320 р. Князь „володимирський і володар землі Русі” Андрій Юрійович
надає низку пільг краківським купцям, серед яких зменшення податку на продаж
худоби з трьох до одного гроша: ” … щоб у місті Володимирі, де раніше повинні
були за яку-небудь тварину платити три гроші, тепер визначаємо лише один
гріш"11. Оскільки інших монет грошового номіналу, крім чеської монети, тут не
було, мова може йти тільки про празькі гроші. Документ також згадує й інший
номінал – денарій.
Документ засвідчує, що у Володимирі і раніше розраховувалися празькими
грошами. Князь Андрій Юрійович лише зменшив оплату, але підтвердив усі права,
якими користувалися купці Кракова за його батька князя Юрія Львовича (1301–
1308). Визначення грошового еквіваленту в міжнародних економічних стосунках
з Краковом є цілком закономірним. Адже, найдавніші повідомлення про викорис-
тання празьких грошів в Краківській землі датуються 1306 р.12
Цікаво, що в аналогічному документі, виданому під тією ж датою купцям
м. Торуня, згадуються денарії, але не гроші13. Це відповідає історичним реаліям,
адже вважається, що в землях Тевтонського ордену “епоха гроша” починається
значно пізніше, а в Мазовії празькі гроші вперше згадуються лише під 1337 р.14
В грошах і денаріях визначаються грошові оплати при веденні війтівства за
магдебурзьким правом у м. Сяноці. Документ, що зберігся в оригіналі, виданий
"Князем і володарем Королівства Русі" Юрієм Тройденовичем у Володимирі
20 січня 1339 р.15
Отже, нумізматичні та писемні джерела свідчать, що вже в першій треті
XIV ст. галицько-волинські землі долучилися до центральноєвропейського кола
обігу та використання міжнародної валюти – празького гроша.
Чеські монети виконували тут всі характерні для розвинутого суспільства
грошові функції: міжнародних грошей, засобів обігу, міри вартості, засобу плате-
жу та накопичення скарбів. На це вказують знахідки таких монет серед скарбового
матеріалу, в заповненні будівель, культурному шарі.
Спеціальні історичні дисципліни. Число 16 __________________________________
192
Значна частина монет з цих знахідок обрізана, вони датуються 30–40-ми рр.
XIV ст. і походять з території Галичини та Західного Поділля. В той же час на Во-
лині вони не зафіксовані.
В Молотівському скарбі, знайденому 1896 р. в с. Демидові, недалеко Микола-
єва над Дністром, було 65 празьких грошів, широких і малих (minores ef majores):
Вацлава ІІ (3 обрізаних), Яна І Люксембурзького (59 з них 38 обрізаних), три неви-
значені, а також прикраси (п’ять браслетів, чотири скроневі каблучки і 6 перснів).
Дуже цікаві три персні з печатками, і схематичними зображеннями птахів
і написами кирилицею: “ПЕЧАТ + BANOBA”, “ПЕЧАТ + СКАЧКОВА”, 1(?)16.
Саме зображення птахів вважають характерними зображеннями печаток галиць-
ких бояр.
Зображення птахів на перснях відомо серед галицьких і волинських знахі-
док. Подібні персні знайдені в Ізяславлі, в Жидичеві біля Луцька. Існує припущен-
ня про подібність зображень на жидичиському персні, перснях Молотівського
скарбу та двох печатках 1334 і 1335 р. від грамот Юрія ІІ Болеслава17.
Спорідненість деталей та стилістика на браслетах-наручнях з Молотівського
скарбу поєднує їх з іншими знахідками XIV ст. із скарбів Шанчаю (Литва), Вой-
нешті (Румунія) та Крилоса. Містом виготовленням таких браслетів вважається
м. Галич18. На момент тезаврації у власника (власників ?) скарбу перебували цілі
та обрізані гроші Вацлава ІІ і Яна І Люксембурзького. Скарб датується першою –
початком другої треті XIV ст., на що вказує відсутність монет Карла І (1346–1378).
Два обрізані гроша Яна І Люксембурзького, вагою 1,8–1,9 г, діаметром 2,6–
1,8 мм та два – Карла І, вагою 1,3; 1,35 г, діаметром 18 мм походять з розкопок
городища в с. Зелена Липа на Буковині. Причому гріш Яна І та гріш Карла І знай-
дено в руїнах одного приміщення. Крім празьких грошів на пам’ятці виявлено
угорський денарій Людовіка І (1342–1382), дві мідні золотоординські монети (на-
слідування?) та два срібних наслідування дірхемів Джанібека (1342–1357), вагою
0,32 та 0,55 г. А також уламок срібної невизначеної монети (можливо, північно-
італійської 40-х рр. XIV ст.)19 .
Скарб 2000 р., знайдений при реконструкції Львівської пивоварні, складався
з 63 обрізаних празьких грошів: Вацлава ІІ (2), Яна І Люксембурзького (57), Карла
І (15). Згідно з хронологією празьких грошів Карла І, розробленої чеським дослід-
ником В. Пінтою, скарб датований 1346–1349 рр. Монети скарбу обрізані під вагу
1,57–2,75 г, але більшість має вагу за 1,8 г20.
Цими ж роками датується і скарб 2003 р. знайдений біля м. Калуша на Івано-
Франківщині. В скарбі, що налічував близько 120 монет, зафіксовано угорський
гріш Карла Роберта (1) (1301–1342), а також празькі гроші Вацлава ІІ (3), Яна І
Люксембурзького (115), Карла І (2). 30 грошів Вацлава ІІ і Яна І Люксембурзького
було обрізано до половини верхнього напису легенди аверсу. А середня вага п’яти
зважених екземплярів становила 2,29 г21.
До періоду 1346–1349 рр., напевно, належить і частина знахідок, датованих гро-
шами Карла І, які не містять галицько-руських та інших монет другої половини XIV ст.22
________ Георгій Козубовський. Обрізані празькі гроші в монетному обігу України
193
У 2004–2005 рр. у верхньому шарі (оранці) поля біля с. Польний Мукарів Хмельницької
обл. знайдено групу монет, які належать до кількох хронологічних груп.
Три монети відносяться до першої половини XIV ст. Це два обрізані празькі
гроші Яна І Люксембурзького, вагою 2,05 та 1,95 г, діаметром 22,5 мм, та кримсь-
кий мідний пул хана Узбека (1310–1342) з двоголовим орлом 23. Ці знахідки чудово
ілюструють економічні та політичні процеси на Поділлі. Мідна монета Золотої Орди
засвідчує перебування, адміністративне підпорядкування чи військову присутність
ординців на Поділлі в 40-х рр. XIV ст. На відміну від срібних джучидських дірхемів,
мідні монети присутні, як правило, в золотоординських містах і поселеннях.
Знахідки засвідчують проникнення обрізаної чеської монети на Поділля ще
в першій половині XIV ст. Не виключено, що руйнування пам’ятки (житла?)
пов’язано з військовими кампаніями 40–50-х рр. XIV ст.
Кількісний та якісний аналіз монетного матеріалу наведених знахідок свід-
чить, що у 30–40-х рр. XIV ст. основною грошовою одиницею на Галичині та За-
хідному Поділлі слугували обрізані та цілі празькі гроші. Причому з 40-х рр.
XIV ст. часто переважають обрізані монети.
Вагові характеристики не дозволяють поєднати ці знахідки з галицько-
руськими грошами та з джучидськими дірхемами. Надзвичайно мала кількість
знахідок таких монет в одних скарбових комплексах свідчить про хронологічний
розрив у їх використанні.
Привертають увагу фінансові заходи у сусідній Польській державі за Кази-
мира ІІІ (1333–1370), початок здійснення яких відносять до 30-х рр. XIV ст.
Дослідники не однозначно трактують хронологію та характер цих грошових ре-
форм. Так, частина дослідників вважає їх основним результатом введення нових
монетних номіналів: квартників, напівгрошів та краківських грошів24.
Сучасні дослідники розглядають реформу в контексті уніфікації регіональних
монетно-грошових систем: малопольської, великопольської та куявсько-
мазовецької. Карбування ж великих номіналів: квартників, напівгрошів та
краківських грошів датується останніми роками правління Казимира ІІІ. Поява са-
мого терміну "малій гріш", лічба на "великі" і "малі гроші" датуються 1335–1342 рр.
Це явище пов’язується з існуванням різної денарієвої монети та відповідних рахун-
кових грошів: великопольських і малопольських, які знаходилися у співвідношенні
2:3, а також для узгодження норм лічби між Торунем і Краковом25.
Від 1325 р. в писемних джерелах з’являється термін “grossi precisi” – обріза-
ні гроші. Від 1335 р., коли в рахунках з’являються “малі гроші”, обидва терміни
часто співставляються. В історіографії існують різні погляди на значення цього
терміну. Р. Кєрсновський вважав, що цим терміном зазначалися еквіваленти “ма-
лих грошів” – “профільовані брактеати” 26 .
Але існує значна кількість реально обрізаних празьких грошів і за межами
України. В одному з німецьких скарбів серед 169 грошів 1300–1346 рр. 117 було
обрізаних, в іншому – 40. Після введення 1338 р. мейсенських грошів, старі празь-
кі гроші не відповідали новим стандартам і були обрізані до 80% первинної ваги27.
Спеціальні історичні дисципліни. Число 16 __________________________________
194
Аналіз українських знахідок дозволяє стверджувати про наявність досить
значної кількості старих якісних грошів на час проведення грошових реформ
у Польщі в 1336 (1338) – 1346 рр.
Характерною ознакою політичного і економічного статусу українських земель
в XIV ст. дослідники вважають компроміс між Золотою Ордою, Великим князівст-
вом Литовським та Польським королівством у володінні українськими територіями.
Таке явище, назване згодом кондомініумом, характеризується низкою рис, серед
яких найголовнішим вважається верховне право на володіння певними територіями
і сплата (отримання) традиційної ординської данини “виходу”. Кондомінантний ста-
тус у трьох найбільших землях України-Русі: Волинській, Галицькій та Київській
фіксується з 1325 р., а 1351 р. він, ймовірно, поширився на Поділля28.
Війна за галицько-волинську спадщину по смерті галицько-волинського
князя Юрія ІІ Болеслава у квітні 1340 р. суттєво вплинула на політичне і економі-
чне становище українських земель. До основних претендентів на спадщину при-
єднався угорський король Людовік.
Фактичним правителем міста Львова і Галицької землі впродовж 1340-х рр.
залишався один з найближчих родичів Юрія ІІ Болеслава боярин Дмитро Дедько,
котрий визнавав себе васалом одночасно трьох сусідніх володарів – Любарта, Ка-
зимира ІІІ і Людовіка Угорського29.
Розуміючи військово-політичний потенціал Золотої Орди, Дмитро Дедько
намагався активно використовувати традиційні відносини з ханською владою. Так,
1340 р. перед загрозою вторгнення польсько-угорського війська Дмитро Дедько
навіть очолив дипломатичну місію до золотоординського хана Узбека. Польський
хроніст Ян із Чарнкова окреслив аргументацію галицької делегації на чолі з Дмит-
ром Дедьком і князем Данилом Острозьким: “…Казимір ІІІ захопив Русь і затри-
мав виплату данини”. Реакція ординської влади виявилася дуже швидкою. Вже
в липні 1340 р. потужне золотоординське військо пустошило польські землі, а ар-
мія Казимира ІІІ вимушена була тримати оборону на правому березі Вісли30.
Виплата данини розглядалася як важливий елемент державної політики,
слугувала стримуючим фактором чи спонукала до активних військових дій. Отри-
мане в результаті внутрішніх податків і митних зборів чеське монетне срібло виво-
зилося за межі Галичини у вигляді данини, виплат, контрибуцій, купецького капі-
талу тощо. Певно саме значні виплати 40-х рр. XIV ст. спонукали до масового за-
лучення старих монетних запасів, про що свідчить склад скарбів. Але обігові мо-
нети 40-х рр. вже не відповідали за якістю срібла та вагою старим чеським гро-
шам. До теоретичної ваги “малого гроша” великопольської лічби в 2,33 г, до
празького гроша вагою близько 3,5 г чи 2,06 г та краківського гроша в 3,1 г
наближається значна кількість обрізаних празьких грошів. Частина таких монет
мають вагу, наближену до ваги квартників Казимира Великого в 1,6 г31.
Обрізаний празький гріш міг одночасно служити обіговою монетою і регла-
ментованою грошовою одиницею у виплатах польському королю. А обрізане
срібло бути джерелом для гривен ординського виходу та внутрішніх потреб. Це не
________ Георгій Козубовський. Обрізані празькі гроші в монетному обігу України
195
заперечує можливості обрізування обігової чеської монети і в наступні періоди32.
Але, не зважаючи на значну кількість знахідок галицько-руських монет з такими
грошами, відсутність обрізаних грошів Вацлава IV вказує на нетиповість цього
явища для другої половини XIV ст.
Про окремі випадки використання обрізаних празьких грошів в другій половині
XIV ст. на території Центральної України свідчить Борщівський скарб 1948 р. Вияв-
лений під час прокладання магістралі біля мосту через р. Трубіж на кордоні Київської,
Чернігівської та Переяславської земель, скарб складався зі 113 монет та двох фрагмен-
тів розламаної навпіл новгородської гривні з «горбатою» спинкою, вагою 101,01 та
90,92 г. Останнім часом цьому скарбу присвячено кілька публікацій33. З 113 монет
абсолютну більшість становлять дірхеми Золотої Орди та їх наслідування.
Найбільш рання датована монета – золотординський дірхем Токти, карбова-
ний в Сарай-аль-Махрусі в 710 р. х. (1310). Наймолодші монети скарбу – монети
Буляка 782 р. х. (1380/1381) та два дірхеми Тохтамиша, один з датою 781 р. х.
(1379/1380), інший – не датований.
Київське князівство Володимира Ольгердовича представлено двома монета-
ми типу: «князівський знак – IS». Ще на одній монеті центральна частина затерта.
17 монет – наслідування гюлістанським дірхемам Джанібека 753 р. х. (1352/1353).
Тип другий представлений єдиною поки відомою монетою з дворядковою леген-
дою "ПЄЧАТЬ…"(?) і князівським знаком – на одному боці та наслідуванням ре-
версу ординських монет Мухаммеда-Буляка від 773 р. х. (1371/1372). До Сіверсь-
кого князівства віднесено 8 монет, здебільшого монети виділяються за наявністю
«князівського знаку» у вигляді розквітлого хреста. Велике князівство Литовське
репрезентується монетою типу: «спис з хрестом» – «ПЄЧАТЬ».
Чехія представлена трьома празькими грошами. Гріш Яна І Люксембурзького
обрізано по колу до діаметра 18,2 мм, вага монети – 1,42 г. Гріш має 958°, серед роз-
ділових знаків на аверсі читаються два кружки між словами внутрішньої легенди.
Гріш Карла І обрізано по колу до діаметра 17,0 мм і ваги 1,25 г. Гріш має 900°, між
словами легенди один кружок: «KAROLUS ° PRIMUS». Зовсім стерта монета,
¼ празького гроша має діаметр 13,7 мм при вазі 0,69 г. Проба монети 800°, на аверсі
читається лише кілька літер від імені короля Карла І. Вага гроша наближається до
частини відомих монет Володимира Ольгердовича типу «князівський знак – IS»,
«князівський знак – плетінка», а також одній з монет Сіверського князівства. Цікаво,
що київська монета другого типу також має вагу 1,10 г, що наближається до параме-
трів руських грошиків Владислава Опольського34. ¼ частина празького гроша, ймо-
вірно, обрізана під вагу обігових монет. Присутня у скарбі розламана навпіл новго-
родська гривна свідчить, що в цей час гривна залишалась основною традиційною
найбільшою монетно-грошовою одиницею. Знахідки празьких грошів у Борщівсь-
кому скарбі вказують на можливість отримання і використання європейського сріб-
ла князями Південної Русі на початку останньої чверті ХІV ст.
Спеціальні історичні дисципліни. Число 16 __________________________________
196
Присутність багатьох номіналів в одному скарбовому комплексі, при тому,
що більшість з них кратно співвідноситься до празьких грошів, підтверджує три-
вале знайомство мешканців Східної Європи з чеською валютою.
Але, напевно, в цей час основним постачальником чеської монети для
Центральної України слугували західноукраїнські землі, де празький гріш оберта-
вся вже півстоліття. Такі монети, ймовірно, надходили сюди і з інших регіонів
України під час тривалого правління Володимира Ольгердовича (1362–1394).
Проте їх немає в величезному Сосницькому скарбі, датованому початком – сере-
диною 90-х рр. ХІV ст.35 Разом з тим, київська монета Володимира Ольгердовича
типу «князівський знак – IS» присутня в скарбі Червоного двору біля Вільно, де
опинилася серед 14 празьких грошів Вацлава ІІ, Яна І Люксембурзького, Карла І, а
також 7 литовських монет – «погонь – подвійний хрест», 10 монет Лівонського
Ордену і магістрів м. Ревеля, гривен і половинок. Це підтверджує обіг і метрологі-
чне співвідношення празьких грошів, литовських та київських монет ще до появи
монет Карла І36. В Борщівському скарбі присутня єдина литовська монета типу
„спис з хрестом-печать”. Останнім часом такі монети відносять до карбування Ві-
товта (1392–1430)37 . Знахідка монети в датованому скарбі дозволяє віднести її до
початку 80-х рр. ХІV ст.38 У самій Литві відомі знахідки фрагментованих празьких
грошів вагою 0,122 г, 0,45 г та 0,6–0,8 г, які можуть відповідати найдавнішим ли-
товським монетам39.
___________________________
1. Соболева Н. Пражские гроши в музеях Украины // Нумизматика и сфрагистика. – Вип. 1. –
К., 1963. – С.128; Крижанівський А. Львівський монетний двір у ХIV–ХV століттях. –
Львів, 2007. – С. 129.
2. Piniński J. Obсięte grosze сzеskie Jana Luksemburgskiego // Nummus et Historia. – Warszawa,
1985. – S. 153–154, 157; Маркевич В., Полевой Л., Фин Ш. Кугурештский монетно-
вещевой клад // Государственный историко-краеведческий музей МССР. – Кишенев,1960.
– С. 95; Bagieński W. Obięte grosze praskie na Rusi Czerwonej // Biuletуn numizmatyczny. –
Warszawa, 1983. – № 3. – S. 49; Крижанівський А. Вказ. пр. – С. 136.
3. Соболева Н. Указ. соч. – С. 137–138, 140; Котляр М. Галицька Русь у другій половині XIV
– першій чверті XV ст. – К., 1968. – С. 123; Пивоваров С. Нумізматичні пам’ятки Букови-
ни. – Чернівці, 2002. – С. 86.
4. Bagieński W. Ibid – S. 49; Piniński J. Ibid – S. 156–157.
5. Соболева Н. Указ. соч. – С. 131, 134–135, табл. 1, 5–11; Козубовский Г. К вопросу об обре-
занных пражских грошах // Двенадцатая Всероссийская нумизматическая конференция.
Тезисы докладов и сообщений. – М., 2004. – С. 113.
6. Крижанівський А. Вказ. пр. – С. 129–137.
7. Paszkiewicz B. Grosz ruskі // Міжнародна наук. конф. "Грошовий обіг і банківська справа в
Україні: минуле та сучасність". – Львів, 2005. – С. 98–101,107–108.
8. Рябцевич В. К вопросу о денежном обращении западнорусских земель в ХIV–ХV вв. //
Нумизматика и сфрагистика. – К., 1965 – Вип. 2. – С. 113–120; Сиверс А. Топография кла-
дов с пражскими грошами. – СПб., 1922. – C. 6; Соболева Н. К проблеме обращения праж-
ских грошей в русских землях в ХIV–ХV вв. // Вестник МГУ (серия история). – 1967.– №
________ Георгій Козубовський. Обрізані празькі гроші в монетному обігу України
197
2. – С. 49–61; Piniński J. Grosze czeskie obieg na terénie Kоrony Wiekiego Księstwa
Litewskiego – podobieństwa i róznice // Pieniadz i mennictwo Wielkiego Księstwa Lіtewskiego.
– Bialystok, 1987. – S. 42; Paszkiewicz В. – Ibid – С. 98–100.
9. Soboleva N. Nálezy pražských grošů na územi SSSR // Sborník Národniho Muzea v Praze. –
1970. – V. XXIV. – № 3/4. – S. 198–204, 241.
10 Kotlar M. Znaleziska monet z XIV–XVII w. na obszarze Ukrainskie SSSR. –Wrozlaw,
Warszawa, Krakow, Gdansk, 1975. – S. 32, №54, S. 30, №38, S. 28, №26; Soboleva N. – Ibid –
S. 200, №5, №11; Пастернак Я. Старий Галич: Археологічно-історичні досліди у 1850–
1943 рр. – Краків-Львів, 1944. – С. 97; Берест А. Археологічні дослідження давнього мона-
стирського комплексу в Уневі 2000 р. // Археологічні дослідження Львівського універси-
тету. – Львів, 2000. – Вип. 5 – С. 271; Пивоваров С. Нумізматичні пам’ятки ХIV ст. на Бу-
ковині // Міжнародна наук. конф. "Грошовий обіг і банківська справа в Україні: минуле та
сучасність". – Львів, 2005. – С. 137–144; Фіголь М. Мистецтво Стародавнього Галича. – К.,
1997. – С. 209; Рожко М. Празькі гроші на теренах міста Львова у першій половині ХIV
століття. (За матеріалами археологічних розкопок) // До джерел. Зб. пр. на пошану Олега
Купчинського з нагоди його 70-річчя. – Київ-Львів, 2004. – С. 621, 617–636; Петергирич В.
Раскопки в древнем Белзе (Львов. обл.) // АО 1974. – М., 1975. – С. 337–338; Kubiak S.
Znaleziska monet z lat 1145–1500 na obszarze Polski. Inwentarz. – Poznan, 1998. – S. 218, S.
135; Paszkiewicz B. Reforma monetarna króla Waclawa II w Polsce // Wiadomości
Numizmatyczne. – 2001. – R. XIV. – Z. 1 (171). – S. 111.
11. Купчинський О. Акти та документи Галицько-Волинського князівства ХIII – першої по-
ловини ХIV століть. – Львів, 2004. – C. 161, №6.
12. Paszkiewicz B. Reforma monetarna króla Waclawa II w Polsce… – S. 25.
13. Купчинський О. Вказ. пр. – С. 157–158, №5.
14. Paszkiewicz B Reforma monetarna króla Waclawa II w Polsce... – S. 25; Соболева Н.А.
К проблеме обращения пражских грошей… С. 65.
15. Купчинський О. Вказ. пр. – С. 193.
16. Грушевський М. Молотівське срібло. Археологічна замітка // Грушевський М. Твори:
У 50 т. – Львів, 2002. – Т. 6. – С. 361–366.
17. Михайлова Р. Художня культура Галицько-Воллинської Русі. – К., 2007. – С. 92; Терсь-
кий С. Два маловідомі персні-печатки з ХIV ст. // Матеріали VІ наукової геральдичної
конференції у Львові. – Львів, 1997. – С. 89–91.
18. Михайлова Р. Вказ. пр. – С. 130–131.
19. Пивоваров С. Нумізматичні пам’ятки ХIV ст. на Буковині... – С. 137–144.
20. Рожко М. Вказ. пр. – С. 617–636.
21. Крижанівський А. Вказ. пр. – С. 131.
22. Kotlar М. Ibid – S. 30, №41, №43; Козловская Е. Нумизматическая коллекция Львовского
исторического музея // Нумизматика и сфрагистика. – Вип. 2. – К., 1965.– С. 152.
23. Щиро вдячний О. Погорільцю за інформацію.
24. Terlecki W. Reforma monetarna Kazimierza Wielkiego // Wiadomości Numizmatyczne. –
2001. – R. VI. – Z. 3–4 (21–22). – S. 251–272.
25. Kiersnowski R. Data i ksztalt reform monetarnych Kazimierza Wielkiego // Riszard
Kiersnowski. Historia – Pieniadz – Herb. Opera Selecta. – Warszawa, 2008. – S. 195–234;
Paszkiewicz B. De moneta in Regno currente. Mennictwo polskie Kazimierza Wielkiego //
Roczniki Historyczne. – 2008. – R. LXXIV. – S. 31–54; Kiersnowski R. Grosze Kazimierza
Wielkiego // Riszard Kiersnowski. Historia – Pieniadz – Herb. Opera Selecta. – Warszawa, 2008.
– S. 235–267.
26. Kiersnowski R. Data i ksztalt reform monetarnych Kazimierza Wielkiego… – S. 221–222.
27. Bagieński W. Ibid – S. 49.
Спеціальні історичні дисципліни. Число 16 __________________________________
198
28. Грушевський М. Історія України-Руси. – К., 1993. – Т. IV. – С. 82–87, 312; Шабульдо Ф.
Кондомініум в український землях ХIV століття // ЗНТШ. – Т. CCLI. – 2006. – С. 7, 16; Ру-
сина О. Україна під татарами і Литвою. – К., 1998. – С. 59–61.
29. Яковенко Н. Нарис історії середньовічної та ранньомодерної України. – К., 2006. – С. 107.
30. Шабульдо Ф. Земли Юго-Западной Руси в составе Великого княжества Литовского. – К.,
1987. – С. 38.
31. Kiersnowski R. Data i ksztalt reform monetarnych Kazimierza Wielkiego… – S. 216.
32. Крижанівський А. Вказ. пр. – С. 32.
33. Козубовський Г. Сіверські монети ХIV ст. – К., 1992.– С. 6; Зразюк З., Хромов К. Борщев-
ский клад // Монеты джучидов и сопредельных государств. – К., 2007. – Ч. ІІ. – С. 99, 117.
34. Крижанівський А. Вказ. пр. – С. 142.
35. Kotlar М. Ibid – S. 28.
36. Soboleva N. Ibid – S. 223, №139.
37. Kiersnowski R. Najdawniejsze monety litewskie // Riszard Kiersnowski. Historia – Pieniadz –
Herb. Opera Selecta. – Warszawa, 2008. – S. 286–291; Даркевич В., Соболева Н. О датировке
литовских монет с надписью «печать» // Советская археология. – 1973. – № 1. – С. 92;
Ivanauskas E., Douchis R.J. Cоins of Lithuania 1386–1707. – Vilnius-Columbia,1999. – P. 23–24.
38. Саяскускас С. Монеты Великого княжества Литовского с кириллической легендой «Пе-
чать» и их метрологическая связь с монетами Галицкой Руси и Молдавии // Грошовий
обіг і банківська справа в Україні. Минуле та сучасність. – Львів, 2005. – С. 82–85.
39. Remecas E. Vilniaus žemutines pilies pinigų lobis (ХIV а pabaiga). – Vilnius, 2003. – S. 51, 71,
103.
|