Роль історичного краєзнавства у патріотичному вихованні студентів
У статті йдеться про значення курсу «Історичне краєзнавство» у вищих навчальних закладах для виховання національної свідомості і патріотизму студентської молоді. Узагальнений досвід викладання цього спецкурсу в Одеській державній академії будівництва та архітектури (ОДАБА)....
Збережено в:
Дата: | 2011 |
---|---|
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
2011
|
Назва видання: | Краєзнавство |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/32611 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Роль історичного краєзнавства у патріотичному вихованні студентів / Л. Латишева // Краєзнавство. — 2011. — № 3. — С. 77-80. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-32611 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-326112013-02-13T03:18:35Z Роль історичного краєзнавства у патріотичному вихованні студентів Латишева, Л. Краєзнавство у вищій школі У статті йдеться про значення курсу «Історичне краєзнавство» у вищих навчальних закладах для виховання національної свідомості і патріотизму студентської молоді. Узагальнений досвід викладання цього спецкурсу в Одеській державній академії будівництва та архітектури (ОДАБА). В статье идет речь о значении курса «Историческое краеведение» в высших учебных заведениях для воспитания национального сознания и патриотизма. Обобщен опыт преподавания этого спецкурса в Одесской государственной академии строительства и архитектуры (ОГАСА). In this article there is the value of studying of a course “Historical study of local lore” in higher educational institutes in education of national consciousness and patriotism at student youth is visible. The experience of teaching of this special course on OSABA is generalized. 2011 Article Роль історичного краєзнавства у патріотичному вихованні студентів / Л. Латишева // Краєзнавство. — 2011. — № 3. — С. 77-80. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. 2222-5250 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/32611 372.48 uk Краєзнавство Інститут історії України НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Краєзнавство у вищій школі Краєзнавство у вищій школі |
spellingShingle |
Краєзнавство у вищій школі Краєзнавство у вищій школі Латишева, Л. Роль історичного краєзнавства у патріотичному вихованні студентів Краєзнавство |
description |
У статті йдеться про значення курсу «Історичне краєзнавство» у вищих навчальних закладах для виховання національної свідомості і патріотизму студентської молоді. Узагальнений досвід викладання цього спецкурсу в Одеській державній академії будівництва та архітектури (ОДАБА). |
format |
Article |
author |
Латишева, Л. |
author_facet |
Латишева, Л. |
author_sort |
Латишева, Л. |
title |
Роль історичного краєзнавства у патріотичному вихованні студентів |
title_short |
Роль історичного краєзнавства у патріотичному вихованні студентів |
title_full |
Роль історичного краєзнавства у патріотичному вихованні студентів |
title_fullStr |
Роль історичного краєзнавства у патріотичному вихованні студентів |
title_full_unstemmed |
Роль історичного краєзнавства у патріотичному вихованні студентів |
title_sort |
роль історичного краєзнавства у патріотичному вихованні студентів |
publisher |
Інститут історії України НАН України |
publishDate |
2011 |
topic_facet |
Краєзнавство у вищій школі |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/32611 |
citation_txt |
Роль історичного краєзнавства у патріотичному вихованні студентів / Л. Латишева // Краєзнавство. — 2011. — № 3. — С. 77-80. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. |
series |
Краєзнавство |
work_keys_str_mv |
AT latiševal rolʹístoričnogokraêznavstvaupatríotičnomuvihovannístudentív |
first_indexed |
2025-07-03T13:03:25Z |
last_indexed |
2025-07-03T13:03:25Z |
_version_ |
1836630992247324672 |
fulltext |
ISSN 2222-5250
77
УДК 372.48
Людмила Латишева (м. Одеса)
РОЛЬ ІСТОРИЧНОГО КРАЄЗНАВСТВА
У ПАТРІОТИЧНОМУ ВИХОВАННІ СТУДЕНТІВ
У статті йдеться про значення курсу «Історичне краєзнавство» у вищих навчальних закладах для вихо-
вання національної свідомості і патріотизму студентської молоді. Узагальнений досвід викладання цього
спецкурсу в Одеській державній академії будівництва та архітектури (ОДАБА).
Ключові слова: краєзнавство, історичне краєзнавство, вивчення, виховання, національна свідомість, патріотизм.
Історія краю, історичне краєзнавство – один із
важливих напрямків історичної науки, яка у сво-
ю чергу є однією з головних в гуманітарній освіті
і вихованні студентської молоді у вищих навчаль-
них закладах. Історичне краєзнавство є складовою
частиною загального краєзнавства – сукупності різ-
них за змістом наукових дисциплін, які забезпечу-
ють всебічне пізнання краю (природи, населення,
економіки, історії, культури тощо).
Історичне краєзнавство визначає специфіку яви-
ща, характерну для локального регіону, краю, міста,
села. Звідси – відмінність в організації і методиці по-
шуку фактичного матеріалу; конкретність і деталіза-
ція дослідження; своєрідність джерельної бази; тіс-
ніші зв’язки з суміжними науками: історичною ге-
ографією, демографією, топонімікою, геральдикою
тощо. Проте, краєзнавчий матеріал лише тоді стано-
вить наукову цінність, коли вивчається не ізольовано
від історії країни, а ґрунтується на особливостях іс-
торичних процесів, закономірностях її розвитку.
Краєзнавство має свої, так би мовити, «місце-
ві» історичні джерела (матеріальні, писемні, усні
тощо). Предмет історичного краєзнавства охоплює
надзвичайно великий обсяг матеріалу. Предметом
вивчення, дослідження може бути історія краю в ці-
лому, різних періодів його історії, окремих населе-
них пунктів, вулиць, будівель і споруд, пам’ятних
місць, життя і діяльності видатних постатей, свого
навчального закладу, його підрозділів тощо.
Історія краю, як ніяка інша дисципліна, має ве-
ликі можливості для студентської молоді не тільки
в ознайомленні з історією малої батьківщини, але
й у вихованні поваги і любові до своєї країни; заці-
кавленні вивчати її минуле і бажання бути учасни-
ками її сучасного життя; формуванні національної
гідності і патріотизму.
Усі вищенаведені аргументи було взято до ува-
ги керівництвом ОДАБА і декілька років тому в
навчальні плани підготовки спеціалістів напрям-
ку «Геодезія, картографія та землевпорядкування»
економічного факультету було внесено спецкурс
«Краєзнавство», який вивчається протягом одно-
го семестру обсягом 40 годин (лекцій – 24 години,
практичні заняття – 16 годин).
Підготовка курсу вимагала від викладачів ка-
федри українознавства глибокого вивчення як на-
укової, так і популярної краєзнавчої літератури
з історії Одеси і Одещини. Джерелознавчою базою
стали матеріали музеїв, архівів, мемуари та ін.
Заслуговують на увагу такі фундаментальні колек-
тивні видання як «Історія міст і сіл Одеської облас-
ті» (1978), «Ми – Одесити» (1997), «Історія Одеси»
(2002); монографії В.Загоруйко «По страницам ис-
тории Одессы и Одесщины» (1957), Ф.Самойленка
«Історія Одещини й Одеси» (2006); наукові праці
одеських учених А.Бачинського, А.Добролюбського,
Є.Новицького «Книга для чтения по истории
Одесщины» (1992), В.Кушніра «Господарство і по-
бут населення Південно-Західної України в епоху
розпаду первісного суспільства» (1999), І.Шкляєва
«Историческое краеведение Одесщины» (2004) то-
що. На жаль, переважна більшість з наведених
праць недоступні для наших студентів.
Останнім часом зросло зацікавлення краєм, по-
жвавилося його вивчення і видання різної за зміс-
том та якістю літератури. Серед кращих мож-
на назвати таких письменників як Р.Александров
«Истории с «раньшего времени» (2002), тво-
ри О.Губаря «100 вопросов об Одессе» (2005),
«101 вопрос об Одессе» (2006), «Новые вопросы
о старой Одессе» (2007), «Старые дома и другие
памятные места Одессы» (2006). Перевидано кни-
ги О.Дерибаса «Старая Одесса» (2005) та кни-
гу відомої американської дослідниці П.Херліхі
«Одесса. История. 1794-1914» (2007), яка розрахо-
вана на широке коло читачів.
Разом з тим, слід зазначити майже повну відсут-
ність підручників, будь-якої навчальної та методичної
літератури з історичного краєзнавства. Існує навчаль-
ний посібник О.М.Уривалкіна «Історичне краєзнав-
ство» (2007), але він написаний для Чернігівщини.
КРАЄЗНАВСТВО, 3’2011
78
Вивчення краєзнавчих досліджень дало змо-
гу розробити навчально-методичну документацію,
перш за все, навчальну програму, сформулюва-
ти основні проблеми курсу. Їх визначилося 9,
і вони лягли в основу лекційного курсу. У вступній
лекції дається визначення історичного краєзнав-
ства, його предмету, мети, завдання, методів, зміс-
ту, джерел, історіографії, зв’язок з різними крає-
знавчими та історичними дисциплінами. Наступні
теми за змістом хронологією такі: «Наш край
у давні часи», «Північно-Західне Причорномор’я
у XIV – XVIII ст.»; «Соціально-політичні рухи та
економічний розвиток у XIXст.»; «Північно-Західне
Причорномор’я у часи революцій та громадянської
війни», «Радянська Степова Україна у міжвоєнний
період (1921–1939)», «Наш край у 40 – 80-х роках
XX ст.»; «В умовах незалежної України».
Матеріальні джерела, що досліджувалися з почат-
ку XIX ст., висвітлюють давню історію нашого
краю, яка являє собою дивовижне переплетення
існування, долі і культури численних народів, таких
як кіммерійці, скіфи, греки, сармати, слов’яни,
печеніги тощо. З перших лекцій студенти
дізнаються, що найдавніші сліди перебування
людини в нашому регіоні виявлені археологами
біля с. Лабушна Кодимського району Одеської
області [1]. Це перші тимчасові стійбища первісних
мисливців 600 тис. років тому. Безпосередньо на
околицях Одеси біля с. Іллінка Біляївського р-ну
на правому березі Куяльницького лиману відкрита
карстова печера-сховище мисливців на печерного
ведмедя. Печеру знайшли у 1938 р. палеонтологи
Т.Г.Грицай та А.Д.Рощин. Подальші розкопки в
печері проводили відомі археологи П.П.Єфименко,
І.Г.Підопличко, С.М.Бібіков, П.Й.Борисковський,
А. В. Добровольській та інші. Знайдені кам’яні
та кісткові знаряддя праці серед кісток ведмедя.
Невелике стійбище пізньопалеолітичних мисливців
виявлено на правому березі Хаджибейського лиману
(200 м на південь від с.Усатове). Тут зібрано більше
тисячі крем’яних виробів (скребки, скобелі, різці,
вкладені). Схожі з усатівським набори крем’яного
реманенту, зібрані біля сіл Великодолинське,
Нерубайське, Красносілка, Барабой, Кам’янка.
Студенти, що проживають у цих селах, з цікавістю
дізнаються про давню історію свого села. Буквально
з перших лекцій пробуджується інтерес до вивчення
історії, активність в самостійній дослідницькій
роботі, пошуку цікавих фактів, видатних особисто-
стей, які прославили рідний край.
Пам’ятки матеріальної культури краю студенти
вивчають також в Одеському археологічному музеї –
одному з кращих в країні за багатством своїх колекцій.
Особливо зацікавлено студенти вивчають теми,
пов’язані з визволенням Північного Причорномор’я
від Османської імперії в результаті російсько-
турецьких війн кінця XVII – XVIII ст., освоєнням
відвойованих земель, виникнення нових міст, та-
ких як Херсон, Миколаїв, Одеса; простежують змі-
ну складу населення, розселення козаків, виникнен-
ня козацьких поселень (с. Нерубайське, Усатове),
участь чорноморських козаків у штурмі Хаджибею,
Ізмаїла, в будівництві порту і міста Одеси [2].
Студентам будівельного вузу цікаво вивчати, як
розробляється генеральний план забудови міста Одеси
підполковником-інженером Ф.П.Де Воланом. Проект
міста передбачав прямокутно-сітчасту систему поді-
бно античній, яка втілювала регулярність, була зруч-
ною для членування міста на однакові вулиці і кварта-
ли, а також для забудови домівками схожих типів, за-
безпечувала інсоляцію і вентиляцію вулиць міста, що
сприяло зниженню можливості епідемій.
У четвертій темі «Соціально-політичні рухи та
економічне відродження краю ХІХ ст.» студенти
знайомляться з демографічними, етнічними зміна-
ми, які відбувалися в краї, простежують бурхливий
розвиток міста. З темпами розвитку міста і порту
Одеси у ХІХ ст. не могло зрівнятися жодне місто
в Європі. Особливості економічного, соціального
і політичного розвитку міста відбилися в його гро-
мадському житті. З Одесою пов’язані імена бага-
тьох видатних особистостей епохи.
Студенти знайомляться з діяльністю і роллю в
економічному етносоціальному і культурному роз-
витку Одеси і Одещини таких видатних діячів як
Й.Дерібас, генерал-губернатори Новоросійського
краю А.Е.Рішельє, М.С.Воронцов, архітекторів,
учених, музикантів, письменників, художників
тощо. Вивченню цих тем допомагає експозиція
історико-краєзнавчого музею, музею порту, худож-
нього та інших музеїв міста.
На вивчення ХХ ст. відведено 10 лекційних
і 6 семінарських годин. У рік 70-ї річниці початку
Великої вітчизняної війни і героїчної оборони Одеси
зупинимося на вивченні цих подій більш детально.
Студенти дуже серйозно підходять до знайомства
з конкретними матеріалами, пов’язаними з учас-
тю Одеси у Великій Вітчизняній війні. Виявляють
бажання доглядати за пам’ятками загиблих воїнів
на поясі Слави, де проходила лінія оборони Одеси,
у своїх населених пунктах, збирають спогади своїх
рідних, викладачів-учасників війни.
Студенти факультету ПЦБ записали на каме-
ру спогади одесита доцента В.М.Гоменюка – учас-
ника битви за Москву, Сталінград, Курської бит-
ви, розвідника, якого закинули у 1943 р. у район
Миколаєва, потім одного з командирів одеського
ISSN 2222-5250
79
підпілля, який навчав підпільників військовій спра-
ві, зібрав у одеських катакомбах великий інтерна-
ціональний загін з чехів і словаків. У 1944 р. брав
участь разом із своїм загоном у вуличних боях за
визволення Одеси, а потім зі своїм загоном влився
в армію генерала Свободи, визволяв Прагу. Цей ма-
теріал студенти передали в музей академії.
Таких прикладів немало. Це і збір матеріалів (спо-
гади ветеранів) для видання монографії про участь
викладачів і студентів будівельного інституту у війні
[3], і експонатів для музею ОДАБА, і зустрічі з вете-
ранами війни. Але це все вже позааудиторна робота.
Розглянемо інші напрямки аудиторного і позаа-
удиторного вивчення історії краю. До аудиторних
відносяться семінари. Розроблено план семінар-
ських занять, який тематично співпадає з лекцій-
ним, але більшість годин відведено на самостійну
роботу. Обов’язковою є підготовка двох рефератів:
один на конкретну тему з історії краю, другий – про
персоналії, діячів, які прославили край.
Протягом семестру студенти виконують ряд ін-
дивідуальних або загальних завдань: збір і аналіз
статистики населення міст і сіл Одещини, вивчен-
ня історії свого населеного пункту, складають тер-
мінологічний словник. Темами індивідуальних за-
вдань можуть бути також вивчення певних джерел
з історії Одеси і Одещини; повідомлення про історію
переселення, місце компактного проживання, кількість
населення у різні часи, культуру, побут, звичаї однієї з
етнічних груп (на Одещині проживають представники
понад 130 національностей); історичний календар (по-
відомлення про знаменні дати в історії краю, роки жит-
тя видатних особистостей); картографічний матеріал
краю в різні історичні періоди (готують карти краю, на
яких показують розселення різних етнічних груп в різ-
ні історичні періоди), адміністративно-територіальний
поділ краю в різні часи тощо); фотографування най-
більш характерних споруд видатних архітекторів міста
і краю, створення альбомів із зображенням пам’яток
архітектури на вулицях історичної частини міста.
Уся робота відбувається під контролем викладача,
обов’язком якого є навчання студентів добувати необ-
хідну інформацію, працювати з книгою, опрацьовува-
ти джерела, вивчати праці вітчизняних та іноземних
науковців, спеціальну літературу, що передбачає сис-
тематичне опрацювання матеріалу, зокрема у держав-
ній бібліотеці ім. О.М. Горького у відділі «Одесика».
До позааудиторної роботи належать екскурсії
історико-культурними місцями Одеси і Одещини,
відвідування музеїв, виставок. Це дуже важли-
ва і цінна складова пізнання краю. Крім вищезга-
даної екскурсії до Ольвії, відбуваються екскурсії
у Білгород-Дністровський, де крім розкопок давньо-
ї Тіри студенти можуть детально розглянути серед-
ньовічну генуезьку фортецю Монкастро (XIV ст.),
яка добре збереглася. Тематичні історичні екс-
курсії по місту: оглядові, територією порту, архі-
тектурна, літературна Одеса, храми Одеси, кримі-
нальна Одеса, Одеса у Великій Вітчизняній війні
(пояс Слави, катакомби) тощо.
Крім вищезгаданих музеїв студенти відвідують
літературний музей, в якому знайомляться з над-
звичайно багатою літературною спадщиною міста
від О.Пушкіна і А.Міцкевича, що жили і творили в
Одесі, О.Купріна, І.Буніна, письменників і поетів,
так званого, срібного віку, видатних радянських
(багатьох з них ми вже називали) до сучасних.
В Одеському художньому музеї студенти з вели-
ким інтересом знайомляться з полотнами не тільки
великих російських і українських живописців, та-
ких як передвижники, Рєпін, Айвазовський, але й
представників Одеської художньої школи (Куїнджі,
Кустодієв, Нілус і багато інших).
Останнім часом ми стали практикувати пе-
регляд фільмів одеських режисерів і про Одесу,
її яскраву, своєрідну і героїчну історію на одеській
кіностудії. Студенти знайомляться з історією одні-
єї з перших в країні кіностудій, яка дала світові та-
кий шедевр кіномистецтва, фільм усіх часів і наро-
дів – «Броненосець Потьомкін» видатного режисе-
ра С.Ейзенштейна, на якій творив О.Довженко і ба-
гато інших кіномитців, таких як зірка світового кі-
но В.Холодна, видатний оператор Д.Вертов, наші
сучасники М.Хуцієв, П.Тодоровський і багато ін-
ших. Крім цього, їм показують шедеври вітчизня-
ної кінематографії, пов’язані з історією краю.
Підсумком усієї вищеозначеної роботи є творчі
звіти студентів, а також наукові студентські конфе-
ренції. У цьому році ми запропонуємо студентам
тему, пов’язану з 70-річчям героїчної оборони міс-
та «И назван мой город героем».
Для допомоги студентам в освоєнні курсу
«Історичне краєзнавство» видані методичні реко-
мендації, в яких даються загальні методичні пора-
ди, як організувати самостійну роботу, програма
лекційного курсу, теми семінарів, студентських кон-
ференцій, індивідуальних завдань, рефератів, зра-
зок титульної сторінки реферати, вимоги до рефера-
ту, контрольні тести, а також питання для підготов-
ки до заліку і перелік рекомендованої літератури.
Крім того, на кафедрі українознавства ОДАБА підго-
товлений до друку ілюстрований навчально-методичний
посібник «Історичне краєзнавство Одещини».
Підсумовуючи накопичений досвід, ми можемо
стверджувати, що у вивченні історії краю історич-
не краєзнавство відіграє неоціненну роль в осві-
тянському процесі. Через конкретну історію кож-
ного населеного пункту, детальний аналіз історич-
КРАЄЗНАВСТВО, 3’2011
80
них явищ, що відбувалися в краї і які, зрозуміло,
тісно пов’язані з загальними історичними законо-
мірностями історичного розвитку країни, суспіль-
ства у цілому, студентська молодь краще розуміє
сенс історичних подій не як абстрактних, далеких
і часто малозрозумілих, а близьких і зрозумілих,
які йдуть до серця і розуму.
Вивчення історії краю є одним з міцних засо-
бів виховання національної свідомості, патріотиз-
му молоді, якій належить майбутнє Батьківщини.
Джерела та література
1. Історія Одеси / Голов. ред. В.Н.Станко. –
Одеса: Друк, 2002. – C.12.
2. Бачинский А.Д., Добролюбский А.О, Новицкий Е.Ю.
Книга для чтения по истории Одесщины. – Одесса:
Людмила Латышева
Роль исторического краеведения в патриотическом воспитании студентов
В статье идет речь о значении курса «Историческое краеведение» в высших учебных заведениях для вос-
питания национального сознания и патриотизма. Обобщен опыт преподавания этого спецкурса в Одесской
государственной академии строительства и архитектуры (ОГАСА).
Ключевые слова: краеведение, историческое краеведение, изучение, воспитание, национальное сознание, патриотизм.
Lyudmila Latysheva
Role of historical study of local lore in patriotic education of students
In this article there is the value of studying of a course “Historical study of local lore” in higher educational in-
stitutes in education of national consciousness and patriotism at student youth is visible. The experience of teaching
of this special course on OSABA is generalized.
Key words: study of local lore, historical study of local lore, education, national consciousness, patriotism.
Наша мета – виховати національно свідомого фа-
хівця, який усі свої знання, сили,розум і серце від-
дасть служінню країні, виведе її нарешті на гідне
місце, сприятиме її зміцненню і процвітанню.
На наш погляд, така дисципліна як історичне
краєзнавство повинна викладатися студентам усіх
вузів і усіх спеціальностей хоча би у тому обсязі,
який є зараз. Серед гуманітарних дисциплін вона
є дуже важливою, оскільки, як ніяка інша, поєднує
в собі пізнання і виховання.
Hед.-изд. отдел обл. упр. печати, 1992. – С. 43.
3. Біографія часу / Колектив авторів. Гол. ред.
В.С. Дорофєєв. – Одеса: ОДАБА, 2005. – С.81–
86, 295–304.
УДК 947.6(043.3)“1950–2000”
Николай Пивовар (г. Витебск)
ИСТОРИЧЕСКОЕ КРАЕВЕДЕНИЕ В ВУЗАХ БЕЛАРУСИ
ВО ВТОРОЙ ПОЛОВИНЕ ХХ – НАЧАЛЕ ХХI ВЕКА
Анализируется развитие краеведения в вузах Беларуси на протяжении второй половины ХХ – начала ХХІ
века, роль, которую играют вузы в формировании исторического сознания, национального самосознания мо-
лодежи. Рассматриваются особенности, проблемы, перспективы вузовского краеведения.
Ключевые слова: краеведение, вузы, исторические факультеты, охрана памятников, общественные ор-
ганизации, патриотизм, идеология, воспитание, самосознание, Белорусское добровольное общество охраны
памятников истории и культуры.
В Беларуси накоплен богатый опыт в сфере ву-
зовского краеведения, которым имеет смысл по-
делиться. Тема представляется весьма актуальной
в силу роли, которую играют вузы в формирова-
нии исторического сознания, национального са-
мосознания и формирования гражданских качеств
у населения страны и в первую очередь молодежи.
В данной статье рассмотрим некоторые аспекты
развития исторического краеведения в сфере
высшего образования Беларуси во второй полови-
не ХХ века. Остановимся на вопросах периодиза-
ции, попытаемся осветить некоторые особеннос-
|