Формування нормативно-правової бази діяльності музеїв при навчальних закладах України

У статті розглядається процес формування нормативної бази діяльності музеїв при навчальних закладах України. На основі аналізу змісту документів, що встановлюють правовий статус, представлено їх місце і роль у системі освітянського краєзнавства на різних історичних етапах....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2011
1. Verfasser:	Гайда, Л.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут історії України НАН України 2011
Schriftenreihe:	Краєзнавство
Schlagworte:	Краєзнавча робота в дошкільних, загально-освітніх і позашкільних навчальних закладах
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/32629
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Формування нормативно-правової бази діяльності музеїв при навчальних закладах України / Л. Гайда // Краєзнавство. — 2011. — № 3. — С. 49-54. — Бібліогр.: 9 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-32629
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-326292013-02-13T03:16:47Z Формування нормативно-правової бази діяльності музеїв при навчальних закладах України Гайда, Л. Краєзнавча робота в дошкільних, загально-освітніх і позашкільних навчальних закладах У статті розглядається процес формування нормативної бази діяльності музеїв при навчальних закладах України. На основі аналізу змісту документів, що встановлюють правовий статус, представлено їх місце і роль у системі освітянського краєзнавства на різних історичних етапах. В статье рассматривается процесс формирования нормативной базы деятельности музеев при учебных заведениях Украины. На основе анализа содержания документов, которые устанавливают правовой статус, представлено их место и роль в системе просветительского краеведения на разных исторических этапах. In the article the process of forming of normative base of activity of museums is examined at educational establishments of Ukraine. On the basis of analysis of maintenance of documents which set legal status, their place and role is presented in the system of elucidative study of a particular region on the different historical stages. 2011 Article Формування нормативно-правової бази діяльності музеїв при навчальних закладах України / Л. Гайда // Краєзнавство. — 2011. — № 3. — С. 49-54. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. 2222-5250 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/32629 069.016 uk Краєзнавство Інститут історії України НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Краєзнавча робота в дошкільних, загально-освітніх і позашкільних навчальних закладах Краєзнавча робота в дошкільних, загально-освітніх і позашкільних навчальних закладах
spellingShingle	Краєзнавча робота в дошкільних, загально-освітніх і позашкільних навчальних закладах Краєзнавча робота в дошкільних, загально-освітніх і позашкільних навчальних закладах Гайда, Л. Формування нормативно-правової бази діяльності музеїв при навчальних закладах України Краєзнавство
description	У статті розглядається процес формування нормативної бази діяльності музеїв при навчальних закладах України. На основі аналізу змісту документів, що встановлюють правовий статус, представлено їх місце і роль у системі освітянського краєзнавства на різних історичних етапах.
format	Article
author	Гайда, Л.
author_facet	Гайда, Л.
author_sort	Гайда, Л.
title	Формування нормативно-правової бази діяльності музеїв при навчальних закладах України
title_short	Формування нормативно-правової бази діяльності музеїв при навчальних закладах України
title_full	Формування нормативно-правової бази діяльності музеїв при навчальних закладах України
title_fullStr	Формування нормативно-правової бази діяльності музеїв при навчальних закладах України
title_full_unstemmed	Формування нормативно-правової бази діяльності музеїв при навчальних закладах України
title_sort	формування нормативно-правової бази діяльності музеїв при навчальних закладах україни
publisher	Інститут історії України НАН України
publishDate	2011
topic_facet	Краєзнавча робота в дошкільних, загально-освітніх і позашкільних навчальних закладах
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/32629
citation_txt	Формування нормативно-правової бази діяльності музеїв при навчальних закладах України / Л. Гайда // Краєзнавство. — 2011. — № 3. — С. 49-54. — Бібліогр.: 9 назв. — укр.
series	Краєзнавство
work_keys_str_mv	AT gajdal formuvannânormativnopravovoíbazidíâlʹnostímuzeívprinavčalʹnihzakladahukraíni
first_indexed	2025-07-03T13:04:33Z
last_indexed	2025-07-03T13:04:33Z
_version_	1836631063282057216
fulltext	ISSN 2222-5250 49 Реалізація головної мети національної освіти і виховання учнівської молоді – це набуття молодим поколінням соціального досвіду, успадкування ду- ховних надбань українського народу. Культура будь-якого історичного періоду одночасно поєднує в собі систему цінностей морального та матеріаль- ного характеру, отриману від попередників, тобто спадщину минулого, та створену нею на цій осно- ві власну, підпорядковану вимогам і поняттям су- часності. Проблема оновлення змісту освіти, її мо- дернізація засобами краєзнавства набуває особливої актуальності саме сьогодні, коли відбувається усві- домлення та переосмислення власної історії, націо- нальних особливостей. У цей час зростає роль регі- ональних досліджень, здійснюється співвідношення загального і окремого, деталізація історичного про- цесу, виявлення чинників, котрі зумовлюють специ- фіку рідного краю, його своєрідність. Серед численних інститутів, що виникли як за- сіб збереження, дослідження історичної минувши- ни, залучення молоді до її вивчення, вагоме місце посідають музеї при навчальних закладах. Вони, як і наша молода Українська держава, пережива- ють зараз складний час, що характеризується су- перечностями, пошуками нових шляхів розвитку. Так склалось, що коли більшість країн світу мали конкуренцію ідей, поглядів, у результаті яких від- працьовувалась різноманітність змісту, форм і ме- тодів історичних досліджень, то у нас музеї при на- вчальних закладах часто створювались у ході різ- них політичних акцій і виконували певні ідеоло- гічні функції. Тому серед проблем їх діяльності ак- туальними є не тільки оновлення змісту музейних збірок та форм діяльності, а й формування право- вого статусу, який визначає місце і роль музеїв у системі освітянського краєзнавства. Метою статті є дослідження процесу формування нормативно-правової бази діяльності музеїв при на- вчальних закладах України, аналіз мети і завдань, кри- теріїв правового статусу, які визначають їх місце і роль у системі закладів освіти на різних історичних етапах. Історію музейної справи в Україні досліджува- ли М. Бондар, І. Кирсим, Р. Маньковська, О. Крук, УДК 069.016 Лариса Гайда (м. Кіровоград) ФОРМУВАННЯ НОРМАТИВНО-ПРАВОВОЇ БАЗИ ДІЯЛЬНОСТІ МУЗЕЇВ ПРИ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ УКРАЇНИ У статті розглядається процес формування нормативної бази діяльності музеїв при навчальних закладах України. На основі аналізу змісту документів, що встановлюють правовий статус, представлено їх місце і роль у системі освітянського краєзнавства на різних історичних етапах. Ключові слова: критерії визначення статусу музею, шкільний музей, музей при закладі освіти, музей при навчальному закладі. О. Костюкова, Е. Піскова, В. Солодова, М. Ткаченко, Л. Федорова; історію громадських музеїв – І. Буланий, І. Явтушенко; музеїв при закладах осві- ти – Ю. Омельченко. Питанням діяльності шкіль- них музеїв та організації краєзнавчої роботи у шко- лі присвятили свої творчі доробки Н. Ганнусенко, О. Грекулов, Г. Елькін, М. Кашин, М. Лощинин, Ю. Омельченко, З. Огризко, В. Обозний, І. Прус, А. Сайненський, В. Столєтов, Я. Треф’як. Організаційно-методичне керівництво діяль- ністю музеїв при навчальних закладах здійснює Український державний центр туризму та краєзнав- ства учнівської молоді Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України. Відповідно до Положення про відомчу реєстрацію та перереєстрацію музе- їв при закладах освіти системи Міністерства осві- ти України раз у три роки проводяться огляди му- зеїв [1]. Так, на 25 грудня 2010 року взято на об- лік 4432 музеїв, за профілями: історичних – 2687 (60,63%); археологічних – 10 (0,23%); краєзнавчих – 616 (13,9%); природничих – 58 (1,3%); літератур- них – 168 (3,79%); мистецьких – 50 (1,13%); етно- графічних – 609 (13,74%); галузевих – 27 (0,61%); інших – 196 (4,42%) [2]. Історія музеїв при навчальних закладах свідчить про постійне удосконалення їх діяльності як скла- дової процесу навчання. Розвивались учбові музеї як одна з форм активізації навчально-виховного процесу, підвищення його ефективності. На різних історичних етапах ця мета досягалась своїми спе- цифічними музейними і педагогічними засобами, які найбільше відповідали характерові тогочасної школи. На початковому етапі вони діяли як засіб унаочнення навчально-виховного процесу, посту- пово перетворюючись у важливу ланку позаклас- ної, навчальної і виховної роботи у школі, на їх ба- зі працювали гуртки різних профілів. В основному процес організації музеїв у школах носив стихій- ний характер. Особливо активно почали формува- тись збірки музейних предметів з навчальною ме- тою у 20 – 30-х роках минулого століття під час ви- користання краєзнавчого принципу викладання, ко- ли музей виконував різні функції – від навчально- КРАЄЗНАВСТВО, 3’2011 50 предметного кабінету до міжшкільних виставок на- очності. Маючи багато спільного з предметним ка- бінетом, музей 30-х років одночасно керувався у роботі провідними теоретичними принципами ра- дянського музеєзнавства. Шкільні музеї поступо- во втрачали переважно навчальні функції, набували значення однієї з форм позакласної роботи. У пер- шій половині ХХ століття діяльність шкільних му- зеїв як складової навчально-виховного процесу ор- ганізаційно не було виокремлено. Специфіка формування нормативно-правової ба- зи музеїв при навчальних закладах полягала в тому, що офіційно музейна робота не була обов’язковою складовою навчально-виховного процесу. Разом з тим слід зазначити, що хоча музеї у навчальних за- кладах і створювались на громадських засадах, але в їх основі завжди присутня збірка музейних пред- метів, унормування, збереження та використання якої відноситься до компетенції органів управління культурою. Тому діяльність музеїв при навчальних закладах підлягає одночасному підпорядкуванню як органів управління освітою, так і культурою. Повоєнний період відзначається активним роз- витком радянського музеєзнавства (як теоретич- ного, так і практичного його аспектів). У листопа- ді 1948 року розширена сесія вченої ради НДІ кра- єзнавчої і музейної роботи розглянула питання про стан та заходи щодо реформування діяльності кра- єзнавчих музеїв. Конкретні методичні рекомендації, опрацьовані учасниками сесії, були покладені в основу документа під назвою «Основні положення про побудову експозиції обласних, крайових, рес- публіканських і великих районних краєзнавчих му- зеїв». Закладені у ньому принципи і засади музей- ної роботи у значній мірі визначили статус держав- них та громадських музеїв України. Особливістю музейного будівництва з 60-х років ХХ століття є тісний зв'язок з туристсько-краєзнавчими експе- диціями піонерів та школярів, які організовувались Міністерством освіти СРСР і ЦК ВЛКСМ і були пов’язані з певними політичними кампаніями, юві- леями. Масовим залученням дітей відзначались, зокрема, туристсько-краєзнавчі експедиції «Ім’я Леніна на карті Батьківщини» та «Моя Батьківщина – СРСР». У їх змісті ми відстежуємо зростання ува- ги до виховної роботи серед учнівської молоді з бо- ку партійних, радянських і громадських організацій, які вважали музеї важливим фактором комуністич- ного виховання. У 1962 р. Міністерство освіти УРСР разом із ЦК ВЛКСМ затвердили Положення про обласну дитячу екскурсійно-туристську станцію, відповідно до якого вона проголошувалась орга- нізатором та методичним центром екскурсійно- туристської і краєзнавчої роботи піонерів та школя- рів у своїх областях. На них покладалась організа- ція інструктивно-методичної роботи, узагальнення досвіду, в тому числі у шкільних музеях закладів освіти. Знаковим для шкільних музеїв став 1964 рік, коли була прийнята постанова ЦК КПРС «Про підвищення ролі музеїв у комуністичному вихо- ванні трудящих», яка визначила дальший розвиток музейної справи у нашій країні. Вона вимагала від партійних, радянських, профспілкових і громад- ських організацій приділяти особливу увагу музей- ному будівництву як важливій ділянці ідеологічної роботи. Державні установи зобов’язувались поси- лити керівництво роботою музеїв на громадських засадах. Також у постанові вказувалось на те, що музеї при навчальних закладах повинні сприяти пропаганді марксистсько-ленінської теоретичної спадщини, вихованню учнів у дусі радянського па- тріотизму і пролетарського інтернаціоналізму, ак- центувалось на необхідності створення та діяль- ності у навчальних закладах музеїв В.І.Леніна, ре- волюційної та трудової слави. Це сприяло активі- зації руху за розвиток громадських музеїв у дер- жаві, зокрема у школах. У 1967 році було підбито підсумки республіканського огляду позашкільних дитячих установ, присвяченого 50-річчю Великої Жовтневої революції, у ході якого було встановле- но, що у республіці 14 тисяч музеїв Леніна та 4,5 тисячі музеїв краєзнавчого профілю. Підсумки роз- витку шкільних музеїв після постанови ЦК КПРС «Про підвищення ролі музеїв у комуністично- му виховані трудящих» були проаналізовані у на- казі Міністра освіти РРФСР і Міністра культури РРФСР від 20 вересня 1967 року «Про заходи щодо покращення діяльності шкільних музеїв» (хоча він був виданий у РРФСР, але поширював свої поло- ження і на інші республіки). У Рекомендаціях що- до поліпшення діяльності шкільних музеїв, затвер- джених вищеназваним наказом, здійснено аналіз їх роботи. Зокрема відзначалось, що музеї нагрома- дили цінні та значні матеріали, які сприяють ви- хованню у дітей комуністичної переконаності, ра- дянського патріотизму та пролетарського інтер- націоналізму, громадянського обов’язку, позитив- но впливають на розвиток громадсько-політичної активності учнів. Водночас вказано і на недоліки, які стосувались організації, змісту та керівництва шкільних музеїв, а саме: їх експозиції недостатньо представляють героїзм радянського народу, міс- тять суб’єктивні оцінки певних явищ, недостовір- ні спогади тощо. Пропонувалось також розпочати паспортизацію музеїв, враховуючи те, що кожен з них проходить кілька організаційних етапів: му- зейний куточок – музейна кімната – музей на гро- мадських засадах. У 60 – 70-х роках минулого сто- ліття було організовано регулярні паспортизаці- ї шкільних музеїв, що сприяло подальшому їх роз- витку. Наступний організаційний етап пов’язаний з постановою колегії Міністерства освіти УРСР, бю- ISSN 2222-5250 51 ро ЦК ЛКСМУ, Президії правління Українського Товариства охорони пам’яток історії та культури «Про участь шкіл, позашкільних установ, педаго- гічних інститутів та педучилищ у справі охорони і збереження пам’ятників історії та культури» (1968 рік), у якій було рекомендовано створювати у шко- лах первинні організації, у шкільних музеях шир- ше використовувати історичні пам’ятки, організува- ти шефство школярів над пам’ятниками мікрорайо- нів, роботу з упорядкування могил, масові заходи та походи по місцях бойової і трудової слави, зустрічі з учасниками подій, почесні варти тощо. На рубежі 70 – 80-х років минулого століття багато із шкільних музеїв перетворились у центри роботи з різноманіт- ними шкільними товариствами, патріотичними клу- бами. Питання комуністичного виховання молоді розглядались на ХХІV та ХХV з’їздах КПРС, і му- зеї, особливо ті, які працювали на громадських заса- дах, було визнано ефективною формою ідеологічно- го впливу на підростаюче покоління, на них зверта- ють особливу увагу партійні і державні органи, на- слідком цього є їх значне кількісне збільшення [3]. Враховуючи той факт, що кількість громадських музеїв у закладах освіти значно зросла, розшири- лась їх профільність, виникла потреба в унорму- ванні їх діяльності, організаційному оформлен- ні, визначенні місця і ролі у системі діяльнос- ті навчального закладу загалом та у навчально- виховному процесі зокрема. Перша спроба юридичного закріплення право- вого статусу громадських музеїв у навчальних за- кладах була здійснена у 1974 році Положенням про шкільний музей (затверджено постановою Секретаріату ЦК ВЛКСМ, колегії Міністерства освіти СРСР і колегії Міністерства культури СРСР від 19 серпня 1974 року). У документі вперше бу- ло сформульовано, що шкільний музей є однією з форм роботи щодо розвитку творчої самодіяль- ності і громадської активності учнів у процесі збо- ру, дослідження, обробки, оформлення і пропаган- ди матеріалів – джерел з історії природи та суспіль- ства, які мають виховну та науково-пізнавальну цінність. Також було визначено його мету і завдан- ня. Шкільний музей має сприяти формуванню в учнів комуністичних переконань, радянського па- тріотизму і пролетарського інтернаціоналізму, роз- ширенню світогляду і вихованню пізнавальних ін- тересів і здібностей, сприяти розвитку суспільно- політичної активності учнів, оволодінню ними практичними навичками пошукової, дослідниць- кої роботи, слугує цілям удосконалення навчально- виховного процесу. Наказ про відкриття музею ви- давався директором школи за поданням комітету комсомолу і ради піонерської дружини школи та затверджувався районним (міським) відділом на- родної освіти за погодженням з районним відділом культури. Вперше у Положенні були сформульова- ні критерії, які визначали статус музею: «Музеї ор- ганізуються в загальноосвітніх школах на громад- ських засадах, на основі систематичної роботи по- стійного активу учнів та при наявності фонду ори- гінальних матеріалів, які відповідають профілю му- зею, а також необхідних приміщень і обладнання, котрі б забезпечували збереження і експозицію зі- браних колекцій». Керівництво шкільним музеєм здійснює рада музею, яка обирається загальними зборами активу музею за рекомендацією комітету ВЛКСМ і ради дружини школи. Педагогічне керів- ництво роботою музею здійснює організатор поза- класної і позашкільної виховної роботи або окре- мі педагоги. Документ окреслював зміст і форми діяльності шкільних музеїв: «Свою роботу шкіль- ний музей здійснює у тісному зв’язку із вирішен- ням виховних і навчальних завдань в організацій- ній єдності з усією позакласною виховною робо- тою, яку проводить школа, комсомольська та піо- нерська організація». Постійний актив музею попо- внює його фонди, проводить збір і вивчення необ- хідних матеріалів, забезпечує їх облік та збережен- ня, здійснює створення експозицій, проводить екс- курсії, надає допомогу вчителям щодо використан- ня музейних матеріалів у навчальному процесі, бе- ре активну участь у виконанні відповідно до про- філю музею завдань партійних, радянських, гро- мадських організацій, державних музеїв та військо- вих комісаріатів. Вищевказаним документом впер- ше було визначено мету і завдання, місце шкільно- го музею у діяльності навчального закладу та гро- мадському житті краю [4]. У 1974 році було видано наказ Міністерства куль- тури УРСР «Про стан та заходи щодо поліпшення експозицій відділів історії дорадянського періоду іс- торичних та краєзнавчих музеїв», відповідно до яко- го в експозиціях повинні бути представлені: матері- али ленінської теоретичної спадщини, матеріали про з’їзди партії, висвітлення боротьби більшовиків на чолі з Леніним. Ідеологічна спрямованість музейної роботи у 70 – 80-х роках ХХ століття зумовлюва- лась рішеннями партійних з’їздів та постановою ЦК КПРС «Про поліпшення ідейно-виховної роботи му- зеїв» (1982). Від музейних експозицій вимагалось за- безпечення чіткого класового підходу до висвітлення історії дорадянського періоду, при цьому не допуска- лась ідеалізація минулого, окремих історичних подій та особистостей [5]. Ці положення поширювались і на шкільні музеї як складову громадських. Наступним нормативним актом, що стосував- ся діяльності музеїв у школах, стало Положення про шкільний музей, затверджене Міністерством освіти СРСР 15 жовтня 1985 року, узгоджене з ЦК ВЛКСМ і Міністерством культури СРСР. У ньо- му, зокрема, зазначалось, що «Шкільний музей є те- КРАЄЗНАВСТВО, 3’2011 52 матичним і систематизованим зібранням оригіналь- них пам’яток історії, культури і природи, яке комп- лектується, зберігається та експонується відповід- но до діючих правил. Робота музею тісно пов’язана з уроком та іншими формами навчально-виховного процесу школи, з діяльністю комсомольської і піо- нерської організації, учнівського комітету». У цьо- му документі були внесені зміни щодо мети і за- вдань, а саме: «Шкільний музей сприяє здійснен- ню комплексного підходу до комуністичного вихо- вання учнів на революційних, бойових і трудових традиціях КПРС і радянського народу, у дусі радян- ського патріотизму і пролетарського інтернаціона- лізму, бережливого ставлення до пам’яток історії і культури, до природи. Завданнями шкільного му- зею є: участь у процесі удосконалення навчально- виховної роботи у школі; формуванні, забезпечен- ні збереженості і раціональному використанні му- зейного фонду СРСР, Державного архівного фонду СРСР; охорона і пропаганда пам’яток історії, куль- тури і природи рідного краю; проведення культурно- просвітницької роботи серед учнів і населення» [6]. Також встановлювались критерії, (підстави) для ор- ганізації та оформлення музею. Створення шкіль- ного музею є результатом цілеспрямованої творчої пошуково-дослідницької і збиральницької роботи школярів і можливе при наявності: активу учнів, який може здійснювати систематичну пошукову, фондову, експозиційну і культурно-просвітницьку роботу; керівника-педагога і при умові активної участі у цій роботі педагогічного колективу; зібраної та зареєстрованої в інвентарній книзі колекції музей- них предметів, яка дає можливість створити музей відповідного профілю; експозиції, яка відповідає за змістом та оформленням сучасним вимогам; примі- щення і обладнання, які б забезпечували збереження музейних предметів та умови їх показу. У Типовому положенні про музей, який працює на громадських засадах, в Українській РСР від 16 листо- пада 1990 року було окреслено вимоги (критерії) гро- мадських музеїв та присвоєння їм звання «Народний». Таким чином, у радянський період організація та зміст діяльності музеїв при навчальних закладах ба- зувалась на заідеологізованих партійних документах, рішеннях з’їздів, пленумів, постанов ЦК КПРС та те- оретичних засадах музеєзнавчих і педагогічних наук, на основі яких були прийняті й впроваджені у практи- ку Положення про шкільний музей (1974, 1985). З отриманням незалежності України норма- тивна база діяльності шкільних музеїв не відпо- відала завданням і потребам освітнього середо- вища, яке ґрунтувалось на нових національно- концептуальних засадах. У 1995 році прийня- то Закон України «Про музеї та музейну справу». У результаті широкого обговорення проектів нор- мативних документів щодо діяльності музеїв при навчальних закладах було видано такі накази Міністерства освіти: від 20.05.1997 р. №151 «Про затвердження Положення про музей при закладі освіти системи Міністерства освіти України»; від 20.05.1997 р. №152 «Про затвердження Положення про відомчу реєстрацію та перереєстрацію музеїв при закладах освіти системи Міністерства освіти України та зразка Свідоцтва про відомчу реєстраці- ю музею при закладі освіти системи Міністерства освіти України»; від 20.05.1997 р. №153 «Про за- твердження Положення про звання «Зразковий му- зей» при закладі освіти системи Міністерства осві- ти України та зразка відповідного диплому». Було внесено зміни як у саму назву, так і зміст діяль- ності, що визначали призначення музеїв у проце- сі навчання і виховання молоді. Замість «шкільний музей» введено поняття «музей при закладі осві- ти системи Міністерства освіти України» і вказано, що він є осередком освіти і виховання, який сприя- є формуванню у молодого покоління національної свідомості, любові до рідної землі, свого народу, забезпеченню духовної єдності поколінь і призна- чений для вивчення, збереження та використання пам’яток природи, матеріальної і духовної культу- ри. Головними завданнями в роботі музею є: спри- яння удосконаленню навчально-виховного проце- су закладів освіти; допомога педагогічному колек- тиву закладу освіти у впровадженні нових нетра- диційних форм роботи за інтересами; участь у фор- муванні, збереженні й раціональному використан- ні Музейного фонду України; вивчення, охорона і пропаганда пам’яток історії та культури і природи рідного краю; проведення культурно-масової робо- ти серед учнівської молоді та інших верств насе- лення. Підставами для організації та оформлення (критерії визначення статусу) є рішення про ство- рення музею, прийняте його засновниками (керів- ником закладу освіти за ініціативи педагогічного, учнівського чи студентського колективів) при умо- ві наявності: активу однодумців (учнів, студентів, педагогічних працівників, спеціалістів музейної справи, громадськості тощо), спроможного вико- нувати пошуково-дослідницьку, збиральницьку, фондову, експозиційну, просвітницьку роботу; пе- дагога, який би очолив роботу по створенню му- зею. Наказ про відкриття музею видається його за- сновником після оформлення відповідної музейної експозиції і при дотриманні вимог щодо наявності: фонду музейних предметів, зібраних і зареєстрова- них в інвентарній книзі; оригінальних пам’яток іс- торії, культури, природи, на основі яких побудована експозиція певного профілю; приміщення (окремо- го, ізольованого) і обладнання, які забезпечують збе- реження, вивчення і експонування музейних колек- цій; експозиції, яка відповідає за змістом і оформ- ленням сучасним вимогам; умов для охорони музею, ISSN 2222-5250 53 оснащення його засобами охоронної та пожежної сигналізації; роботи музею за чітким графіком [7]. Як бачимо, у 1997 році нормативно-правова база діяльності музеїв при навчальних закладах України була значно розширена, крім попередньо розроблених структурних елементів Положення, унормовувались питання відомчої реєстрації, облі- ку та присвоєння звання «Зразковий». Останні зміни у нормативні документи що- до діяльності музеїв при навчальних закладах бу- ли внесені наказом Міністерства освіти і науки від 04.09.2006 р. №640 «Про внесення змін до поло- жень щодо музеїв при навчальних закладах, які пе- ребувають у сфері управління Міністерства осві- ти і науки України». Цим нормативним актом кон- кретизовано унормування діяльності музеїв при навчальних закладах, що відображено у додатках: Положення про музей при навчальних закладах, який перебуває у сфері управління Міністерства освіти і науки України, Порядок обліку музеїв при навчальних закладах, які перебувають у сфе- рі управління Міністерства освіти і науки України, Положення про звання «Зразковий музей». Згідно з наказом «Музей при навчальному закладі, який перебуває у сфері управління Міністерства осві- ти і науки країни як складова системи навчально- виховної роботи, створюється з метою залучен- ня учнівської та студентської молоді до вивчення і збереження історико-культурної спадщини укра- їнського народу, формування освіченої розвиненої особистості та сприяння вихованню у неї патріотиз- му, любові до України, поваги до народних звичаїв, традицій, національних цінностей Українського на- роду». Завданнями музею на сучасному етапі роз- витку є: залучення молоді до пошукової, краєзнав- чої, науково-дослідницької, художньо-естетичної та природоохоронної роботи; формування в моло- ді соціально-громадського досвіду на прикладах історичного минулого України; розширення та по- глиблення загальноосвітньої та професійної підго- товки молоді засобами позакласної, позашкільної роботи; надання допомоги педагогічному колективу навчального закладу в упровадженні активних форм роботи з молоддю; залучення молоді до формуван- ня, збереження та раціонального використання Музейного фонду України; вивчення, охорона і про- паганда пам’яток історії, культури і природи рідно- го краю; проведення культурно-освітньої роботи се- ред молоді, інших верств населення. Вказано також і критерії, які є підставами для організації та оформ- лення музею: «Створення музею є, як правило, ре- зультатом цілеспрямованої систематичної, творчо- ї пошуково-дослідницької, фондової, експозиційно- ї роботи. Наказ щодо створення музею при навчаль- ному закладі видається після оформлення відповід- ної музейної експозиції при наявності: положен- ня про музей; фонду музейних предметів, зібраних і зареєстрованих в інвентарній книзі; оригінальних пам’яток історії, культури, природи, на основі яких побудована експозиція певного профілю; приміщен- ня (окремого, ізольованого), які забезпечують збере- ження, вивчення й експонування музейних колекцій; експозицій, які відповідають за змістом та оформлен- ням сучасним вимогам; засобів охорони та пожеж- ної сигналізації; розкладу роботи музею. Вперше у Положенні вказано, що керівник навчального закла- ду має право встановлювати надбавки за завідування музеєм за рахунок і в межах фонду заробітної плати завідувачу музею при навчальному закладі системи загальної середньої освіти [8]. Нами підготовлено і видано навчально-методич- ний посібник «Музей у навчальному закладі», що представляє добірку матеріалів про сучасний стан шкільного музеєзнавства і висвітлює його актуаль- ні проблеми. Зміст видання включає: нормативно- правову базу музейної справи в Україні та освітян- ського музеєзнавства зокрема; нарис з історії виник- нення та розвитку музеїв при навчальних закладах України; сучасні дані про їх стан; регіональну на- вчальну програму «Юні музеєзнавці» та методичні рекомендації щодо вивчення окремих маловідомих та актуальних тем; інформацію довідкового характе- ру щодо музейно-педагогічної діяльності [9]. Висновки. Формування нормативно-правової ба- зи діяльності музеїв навчальних закладів триває од- ночасно з їх розвитком, але юридичне закріплення правового статусу розпочалося у 1974 році з при- йняттям відповідних Положень (1974, 1985, 1997, 2006). Відповідно до мети і завдань, форм організа- ції та змісту діяльності музеїв можна виділити два пе- ріоди: радянський та період незалежності України. Якщо у радянський час музеї при навчальних закла- дах виконували в основному ідеологічні функції, а се- ред головних завдань було удосконалення навчально- виховного процесу, структурним компонентом яко- го він вважався, то в останні роки зміни у Положенні все більше наближають освітній музей до державно- го, у якого зовсім інші функції. Тому слід у процесі подальшого удосконалення нормативно-правової ба- зи акцентувати увагу саме на освітньо-виховній робо- ті музею, чітких правах та обов’язках, правовому ста- тусі керівника та ради музею, відповідальності адмі- ністрації закладу за збереження музейної збірки. Унормування потребує не тільки правий статус, а й профільне розмежування (якщо в Положеннях 1974, 1985 років ми зустрічаємо визначення про- філів музеїв, які їх відрізняють від державних, то 1997, 2006 роках вони приводяться у відповідність до Закону «Про музеї та музейну справу», але при цьому багато специфічних освітніх музеїв «не впи- суються» у діючі стандарти). КРАЄЗНАВСТВО, 3’2011 54 При подальших змінах нормативних докумен- тів вважаємо за доцільне врахувати сучасні підхо- ди до визначення окремих типів музеїв, які впрова- джені у практику європейських держав та Росії, де музеї освіти поділяються за суб’єктами (кому адре- совані) на: музеї навчальних закладів – орієнтова- ні на тих, хто навчається; педагогічні – для учите- лів; дитячі – спрямовані на сімейну аудиторію та дітей. Нагальною потребою сучасного освітянсько- го музеєзнавства є поділ музеїв за типами навчаль- них закладів: вищі, середні та професійна освіта. Доречним є створення науково-методичної ради з питань діяльності музеїв при навчальних закладах, яка б виконувала функції координатора та методич- ного супроводу, здійснювала сучасний моніторинг їх діяльності, розробляла пропозиції щодо подаль- шого удосконалення їх нормативної бази, що сприя- тиме розвитку музейної педагогіки в Україні. Отже, формування нормативно-правової ба- зи діяльності музеїв при навчальних закладах – це складний багатоаспектний процес, що потребу- є удосконалення на основі урахування, з одного бо- ку, науково-теоретичних досягнень педагогіки та музеєзнавчих наук, а з іншого, – потреб сучасного освітньо-виховного середовища України. Джерела та література 1. Положення про відомчу реєстрацію та перере- єстрацію музеїв при закладах освіти системи Міністерства освіти України // Туризм і краєзнав- ство. Інформаційно-методичний вісник. – 1998. – №9. – К.: Український державний центр туризму і краєзнавства учнівської молоді. – С. 25. 2. Наказ Міністерства освіти і науки України від 17.03.2011р. № 239 «Про підсумки проведен- ня огляду музеїв при навчальних закладах, які перебувають у сфері управління Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України» [Електронний ресурс] // Міністерство освіти і науки молоді та спорту. – 01.04.2011. – Режим доступу: www.mon.gov.ua/newstmp/2011/01_04/ NMO-239.doc. – 05.05.2011. – Назва з екрана. 3. Омельченко Ю.А. Розвиток учбових музеїв / Ю.А. Омельченко. – К.: НМК ВО, 1988. – С. 147–150. 4. Школьные музеи. Из опыта работы /Под ред. В. Н. Столетова, М. П. Кашина. – М.: Просвещение, 1977. – С. 133–134. 5. Солодова В. Основные нормативные документы, определяющие деятельность одесских музеев в 1825–2003 гг. // Вісник Одеського історико- краєзнавчого музею. – Одеса: Астропринт, 2006. – С. 25–26. 6. Сайненский А. Е. Музей воспитывает юных: Книга для учителя / А. Е. Сайненский. – М.: Просвещение, 1988. – С. 189–191. 7. Туризм і краєзнавство //Інформаційно-мето- дичний вісник. – 1998. – №9. – К.: Український державний центр туризму і краєзнавства учнів- ської молоді. – 72 с. 8. Нормативна база діяльності музеїв навчальних за- кладів системи Міністерства освіти і науки України. – К.: Український державний центр туризму і кра- єзнавства учнівської молоді, 2006. – 28 с. 9. Гайда Л. А. Музей у навчальному закладі / Л. А. Гайда. – К.: Шкільний світ, 2009 – 128 с. Лариса Гайда Формирование нормативно-правовой базы деятельности музеев при учебных заведениях Украины В статье рассматривается процесс формирования нормативной базы деятельности музеев при учебных заведениях Украины. На основе анализа содержания документов, которые устанавливают правовой статус, представлено их место и роль в системе просветительского краеведения на разных исторических этапах. Ключевые слова: критерии определения статуса музея, школьный музей, музей при заведении образова- ния, музей при учебном заведении. Larysa Gayda Forming of normative-legal base of activity of museums at educational establishments of Ukraine In the article the process of forming of normative base of activity of museums is examined at educational establish- ments of Ukraine. On the basis of analysis of maintenance of documents which set legal status, their place and role is presented in the system of elucidative study of a particular region on the different historical stages Key words: criteria of determination of status of museum, school museum, museum, at establishment of education, museum at educational establishment.

Формування нормативно-правової бази діяльності музеїв при навчальних закладах України

Institution

Ähnliche Einträge