Сезонна модель народжуваності в «задунайських колоніях» Бессарабії в першій половині XIX ст.
В статті за матеріалами метричних книг реконструюється та аналізується сезонна модель народжуваності в «задунайських колоніях» Бессарабії в першій половині ХІХ ст....
Збережено в:
| Дата: | 2011 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
2011
|
| Назва видання: | Краєзнавство |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/32715 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Сезонна модель народжуваності в «задунайських колоніях» Бессарабії в першій половині XIX ст. / М. Філіпова // Краєзнавство. — 2011. — № 4. — С. 222-228. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-32715 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-327152013-02-13T03:43:23Z Сезонна модель народжуваності в «задунайських колоніях» Бессарабії в першій половині XIX ст. Філіпова, М. Регіональні аспекти історичної демографії В статті за матеріалами метричних книг реконструюється та аналізується сезонна модель народжуваності в «задунайських колоніях» Бессарабії в першій половині ХІХ ст. В данной статье по материалам метрических книг реконструируется и анализируется сезонная модель рождаемости в «задунайских колониях» Бессарабии в первой половине ХІХ в. In accordance with metrical books this article gives reconstruction and analysis of seasonal birthrate’s model in Bessarabian Zadanube colonies in the fi rst half of the 19th century. 2011 Article Сезонна модель народжуваності в «задунайських колоніях» Бессарабії в першій половині XIX ст. / М. Філіпова // Краєзнавство. — 2011. — № 4. — С. 222-228. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. 2222-5250 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/32715 94(477.7):314.3«1800/1850» uk Краєзнавство Інститут історії України НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Регіональні аспекти історичної демографії Регіональні аспекти історичної демографії |
| spellingShingle |
Регіональні аспекти історичної демографії Регіональні аспекти історичної демографії Філіпова, М. Сезонна модель народжуваності в «задунайських колоніях» Бессарабії в першій половині XIX ст. Краєзнавство |
| description |
В статті за матеріалами метричних книг реконструюється та аналізується сезонна модель народжуваності в «задунайських колоніях» Бессарабії в першій половині ХІХ ст. |
| format |
Article |
| author |
Філіпова, М. |
| author_facet |
Філіпова, М. |
| author_sort |
Філіпова, М. |
| title |
Сезонна модель народжуваності в «задунайських колоніях» Бессарабії в першій половині XIX ст. |
| title_short |
Сезонна модель народжуваності в «задунайських колоніях» Бессарабії в першій половині XIX ст. |
| title_full |
Сезонна модель народжуваності в «задунайських колоніях» Бессарабії в першій половині XIX ст. |
| title_fullStr |
Сезонна модель народжуваності в «задунайських колоніях» Бессарабії в першій половині XIX ст. |
| title_full_unstemmed |
Сезонна модель народжуваності в «задунайських колоніях» Бессарабії в першій половині XIX ст. |
| title_sort |
сезонна модель народжуваності в «задунайських колоніях» бессарабії в першій половині xix ст. |
| publisher |
Інститут історії України НАН України |
| publishDate |
2011 |
| topic_facet |
Регіональні аспекти історичної демографії |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/32715 |
| citation_txt |
Сезонна модель народжуваності в «задунайських колоніях» Бессарабії в першій половині XIX ст. / М. Філіпова // Краєзнавство. — 2011. — № 4. — С. 222-228. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
| series |
Краєзнавство |
| work_keys_str_mv |
AT fílípovam sezonnamodelʹnarodžuvanostívzadunajsʹkihkoloníâhbessarabíívperšíjpoloviníxixst |
| first_indexed |
2025-07-03T13:07:05Z |
| last_indexed |
2025-07-03T13:07:05Z |
| _version_ |
1836631222653026304 |
| fulltext |
КРАЄЗНАВСТВО, 4’2011
222
Дмитрий Казимиров
Казацкие семьи г. Мены согласно Генеральной описи Левобережной Украины 1765-1769 гг.
В статье на основании материалов Генеральной описи анализируется поло-возрастной состав и ти-
пология семей жителей казацких дворов г. Мены. Полученные результаты свидетельствуют о преобла-
дании лиц активного возраста, детей, а также большинстве сложных семейных образований в струк-
туре этого сословия.
Ключевые слова: Генеральная опись, население, возраст, пол, домохозяйство, структура семьи.
Dmytro Kazimirov
Cossack’s family’s of the Mena according to General census of 1765-1769
In the article the age-sex members and household’s typology of the сossack yard’s inhabitants is analyzed on
the basis of General census data. It’s drew a conclusion about predominance of the fi t to work persons, children
and multiple families in this social class structure.
Key words: General census, population, age, sex, household, family’s structure.
Цікавість до вивчення сезонного фактора в де-
мографії з’явилася вже з середини ХІХ століття.
Спираючись на дані метричних книг та свої спосте-
реження дослідники вивчали сезонність смертнос-
ті немовлят та сезонність народжуваності1. З часом
стали робити спроби розкрити зв'язок між сезонни-
ми коливаннями шлюбів, народжень та смертей2.
Незважаючи на здійснені окремі розвідки, на сьогод-
ні ця проблема виглядає малодослідженою темою.
В останні роки, завдяки розвитку статистичних
методів в історичній демографії та введенню до
наукового обігу нових джерел, вивчення сезонно-
го фактору в демографії XIX століття знову при-
вернуло увагу дослідників. Мова йде не про ши-
рокі наукові дискусії, а швидше про накопичення
і зіставлення наукових фактів і побудову гіпотез
для подальших більш детальних досліджень.
Зауважимо, що сезонність народжень, смертей та
шлюбів неодмінно пов’язана з демографічною пове-
дінкою, яка впливає на процес відтворення населен-
ня та його динаміку в історичній ретроспективі.
У статті, на прикладі колоніальних болгар-
ських общин, робиться спроба аналізу сезонно-
УДК 94(477.7):314.3«1800/1850»
Марина Філіпова (м. Одеса)
СЕЗОННА МОДЕЛЬ НАРОДЖУВАНОСТІ
В «ЗАДУНАЙСЬКИХ КОЛОНІЯХ» БЕССАРАБІЇ
В ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ СТОЛІТТЯ
В статті за матеріалами метричних книг реконструюється та аналізується сезонна модель наро-
джуваності в «задунайських колоніях» Бессарабії в першій половині ХІХ ст.
Ключові слова: метричні книги, «задунайські колонії», народжуваність, сезонність народжуваності.
го фактору в демографії задунайських колоній
Бессарабії. Зокрема, предметом уваги виступа-
ють задунайські болгарські колонії Буджака.
Вихідці з Болгарії найбільш масово пересе-
лялися в цей регіон під час російсько-турецьких
війн 1806-1812 і 1828-1829 рр., та відразу після
їхнього завершення. Міграційні процеси призве-
ли до виникнення на території Буджака їхньої, до-
волі великої етнокультурної спільноти, яка входи-
ла з 1819 р. до складу соціальної групи «задунай-
ських переселенців». Саме на цей хронологічний
період припадає етап початкового облаштування
«задунайських колоністів» та інтенсивного фор-
мування в регіоні болгарської спільності.
Для населення, яке до неї входило, характер-
ним був традиційний тип народжуваності, який
природно супроводжувався недиференційованіс-
тю форм демографічної поведінки та відповідно
цілей та методів соціального контролю над нею3.
Як засвідчив проведений нами аналіз да-
них ревізьких реєстрів, висока народжуваність
впритул наблизилась до фізіологічної межі.
Репродуктивні орієнтації населення були наці-
ISSN 2222-5250
223
лені на багатодітність. Народжуваність досяга-
ла біологічно граничних норм – 58,8‰ - 61,6‰4.
Такий її рівень, на нашу думку, пояснюється не
біологічними чи національними особливостя-
ми, а специфікою демографічної поведінки*1, що
впливає на народжуваність. Необхідно зазначи-
ти, що будучи в основному екстенсивною модел-
лю, демографічна поведінка населення колоній
відчувала вплив переселенських факторів, що
безпосередньо позначалося на народжуваності
та репродуктивності.
У розглянутому нами населенні активна стате-
ва і шлюбна поведінка, як правило, злиті між со-
бою (статеве життя жінки протікає в основному в
шлюбі). Але за загальним правилом активна ста-
тева поведінка поєднується з «невтручанням»,
з пасивною репродуктивною поведінкою*2. Це по-
єднання веде до народження дітей.
Відмінності в рівнях реальної плідності й на-
роджуваності зазвичай визначалися демографіч-
ною поведінкою людей, яка підпорядковувалася
деяким єдиним для даного суспільства правилам.
Звичаї, традиції, релігійні заповіді чи світські за-
кони наказували людям, як слід вести себе у всіх
випадках життя, саме вони регламентували шлюб-
ну, статеву і репродуктивну поведінку населення.
Цілком зрозуміло те, що громада мала винят-
кові можливості регулювання поведінки своїх
членів, включаючи шлюбно-сімейні відносини.
Публічність міжособистісних відносин в колоні-
альних общинах підкорялася суворим нормам і
правилам. Звісно, демографічна поведінка не бу-
ла винятком. Традиційні погляди членів спільно-
ти, у нашому випадку болгарської, й формували
соціально-психологічну та морально-етичну мо-
дель демографічної та шлюбної поведінки.
Вважається, що релігійні норми, які панува-
ли в досліджуваному соціумі, сприяли регулю-
ванню народжуваності за допомогою розвине-
ної системи заборон на шлюбні відносини. Вони
ж значною мірою впливали на сезонність шлюб-
ності й народжуваності.
Спробуємо охарактеризувати сезонність наро-
джуваності в болгарських колоніях. Нами здій-
снено підрахунок і кількісний аналіз записів на-
явних метричних книг церков чотирьох «ранніх»
задунайських колоній Буджака: Імпуцита (1811 р.),
Чешма-Варуіта (1809), Чийшия (1813), Ташбунар
(1811) (сучасні – с. Владичень, с. Криничне,
с. Городнє Болградського району та с. Кам’янка
Ізмаїльського району Одеської області) та трьом
більш пізнім колоніям (1830 р.) – Задунаєвка,
Главан, Камчик (сучасні – с. Задунаєвка, с. Главан
Арцизького району та с. Зоря Саратського району
Одеської області)5. Ми маємо записи про 2670 на-
роджень за період з 1818 по 1849 рр.
За даними сучасних дослідників залежність
між шлюбами й першими народженнями в даний
період очевидна6. Крім того, необхідно зауважити,
що частка первістків серед народжених відносно
невисока. Деякі дослідники взагалі виключають
перші народження з аналізу сезонності народжень
і мають справу тільки з народженнями більш ви-
соких порядків7. Враховуючи труднощі визначен-
ня порядку народження, ми в подальшому аналі-
зі будемо розглядати сезонність перших та наступ-
них народжень в комплексі (див. табл. 1).
Як видно з таблиці, практично більшість наро-
джень приходяться на січень, лютий, березень, ве-
ресень, жовтень і листопад. В окремі роки наро-
джуваність в зимові місяці перевищувала частку
осінніх народжень, найчастіше в період до 1830 р.,
надалі ситуація дещо змінюється і сезонність стає
менш вираженою, частка осінніх народжень на-
ближується до зимових, а деколи і перевищує їх.
Динаміку сезонності народжуваності в болгар-
ських колоніях ілюструє діаграма 2 (див. діаграму 2).
Діаграма свідчить про те, що більшість на-
роджень у болгарських колоніях припадає на сі-
чень, лютий, березень, жовтень і листопад (51,4%
від загальної кількості народжень).
У новоутворених колоніях (1830 р.) максимум
народжень припадає на січень (13,7%) та липень
(12,0%) (див. діаграму 3).
У квітні (9,1%), серпні (9,8%) та листопа-
ді (9,1%) число народжень теж доволі значне.
______________________________
*1 Співвідношення між шлюбною, статевою та репродук-
тивною поведінкою з точки зору їх впливу на народжува-
ність утворюють структуру демографічної поведінки.
*2 Пасивна репродуктивна поведінка означає повне невтручан-
ня в природній процес виробництва потомства, який розгляда-
ється як неминучий наслідок нормальних статевих відносин.
Діаграма 2. Діаграма сезонності народжуваності
в «ранніх колоніях» (1818-1850 рр.)
КРАЄЗНАВСТВО, 4’2011
224
Таблиця 1. Розподіл народжуваності за місяцями з 1818 по 1849 року
(за даними метричних книг)
ISSN 2222-5250
225
Сезонність народжуваності в «пізніх колоніях»
має певні особливості, лише в перші роки після
переселення. Специфіка помісячних коливань обу-
мовлена процесом адаптації населення на новій те-
риторії, динамікою кількісного та гендерного скла-
ду населення. Аналіз метрик «старих» та «нових»
колоній засвідчив, що приблизно в перші 10 років
після переселення трапляються певні локальні осо-
бливості в демографії колоніальних общин, які під
час адаптації та стабілізації спільноти майже зника-
ють, набуваючи при цьому специфічних рис.
Таким чином, можна зазначити, що в січні,
лютому, жовтні та листопаді стабільно спостері-
гається збільшення числа народжень.
На думку дослідників, максимум народжень
у січні місяці може бути пов'язаний з пробле-
мою церковної реєстрації демографічних подій.
Згідно з законами Російської імперії в січні кож-
ного року оригінали метричних книг, що велися в
православних церквах, повинні були надсилати-
ся до духовних консисторій; копії книг – зберіга-
тися в парафіях. Не виключено, що парафіяльні
священики, щоб встигнути відіслати книги у ви-
значений термін, на початку нового року змушені
були реєструвати демографічні події, що відбули-
ся в останні дні минулого. Цим можуть частково
пояснюватися зміни рівня народжень і смертей в
кінці грудня – на початку січня. Джерелознавчий
аналіз метрик виявив незначну кількість поді-
бних випадків, що суттєво не могло вплинути на
результат дослідження, особливо якщо зазначи-
ти, що всі подібні записи враховані і співвіднесе-
ні відповідно до аналітичних прийомів.
Яскраво вираженої сезонності народжень ми
не спостерігаємо. Це також підтверджується т.зв.
«сезонними хвилями» народжуваності. Для аналі-
зу оберемо трьохрічні періоди з 1829-1831 і 1839-
1841 рр., за які акти збереглися повністю без ла-
кун. На основі метричних записів нами було побу-
довано динамічні ряди – числові значення певно-
го статистичного показника, розміщені в хроноло-
гічному порядку. Особливістю побудованих рядів
є відсутність яскраво вираженої тенденції до рос-
ту або зниження, що дозволяє вважати їх більш-
менш стабільними і застосувати метод простих се-
редніх для вираження сезонності народжуванос-
ті. Методика, запропонована І. Венецьким8, дозво-
ляє повністю проаналізувати явище сезонності.
Відповідно до неї послідовність дій така:
Вирахування середньої місячної за одні й ті ж
місяця різних років за формулою yм= α1 / b1, де α1 -
сума показників за ряд років, b1 - кількість років;
Знаходження загальної середньої помісячної
кількості народжень за 3 роки: yзаг= α1 / 12, де α1 -
сума середньомісячних одного року;
Отримання індексів сезонності за допомогою
процентного співвідношення помісячних серед-
ніх до загальної середньої, прийнятої за 100%:
Iсез= yм / yзаг×100%
Отримані нами результати представлені у вигля-
ді таблиці та графіку (див. табл. 2,3; діаграма 4).
Аналіз таблиць та графіку «сезонних хвиль» по-
казує збільшення народжуваності у 1829-1831 рр.
в січні, серпні, жовтні і листопаді; в 1839-1841 рр. – у
січні, лютому, березні, червні, липні та жовтні. Графік
ілюструє схожу сезонність в перші сім місяців року.
Перш ніж зробити висновки щодо сезонності
народжуваності, проаналізуємо діаграму шлюб-
ності та народжуваності.
Як видно з діаграми, більшість шлюбів укла-
далося в січні та листопаді. Зазвичай було при-
йнято, щоб наречена завагітніла відразу ж після
Діаграма 3. Діаграма сезонності народжуваності
в «пізніх колоніях» (1830-1850 рр.)
Діаграма 4. Графік індексу сезонності
Діаграма 5. Розподіл народжуваності і шлюбності
за місяцями
КРАЄЗНАВСТВО, 4’2011
226
Таблиця 2. Розподілення народжуваності за місяцями (1829 – 1831 рр.)
Таблиця 3. Розподілення народжуваності за місяцями (1839 – 1841 рр.)
ISSN 2222-5250
227
весілля. Зимові місяці були найбільш сприятли-
ві для зачать, оскільки тоді не було багато робо-
ти. Більшість народжень у болгарських колоніях
припадали на січень, лютий, березень, жовтень
і листопад. Такі діти були зачаті в квітні, березні,
червні, січні і лютому. У березні шлюби взагалі не
укладалися, у квітні та червні їхня кількість була
незначною. Отже, встановлювалася певна залеж-
ність лише для народжених в жовтні й листопаді,
зачаття яких відбувалося в зимові місяці (січень
і лютий). Виходячи з цього, навряд чи можна го-
ворити про сезонне планування народжуванос-
ті. Проте, все ж таки необхідно зазначити, що зи-
мові місяці дійсно були найбільш сприятливими
для зачать. На думку Б. Миронова, зимові весілля
та відповідно зачаття в січні-лютому давали най-
більше здорових дітей осіннього народження9.
Значне число народжень у січні, лютому та
березні також відзначає М. Тодорова у своєму
історико-демографічному дослідженні болгар-
ського суспільства XIX ст.10. Дослідниця також
наголошує на тому, що період зачаття дітей в ці
місяці припадає на період, коли кількість весіль
була незначною. Очевидно, в цих випадках зачат-
тя дітей відбувалося або до періоду інтенсивних
сільськогосподарських робіт, або після. Відзна-
чимо також незначне падіння травневих індек-
сів народжень як імовірний результат зниження
числа зачать в серпні, під час збирання врожаю.
Можливо також, що пік народжень, що відпові-
дає за часом квітневим зачаттям, пов’язаний із
закінченням Великого посту.
Правила православної церкви забороняють про-
ведення шлюбних обрядів в цілому протягом 9 мі-
сяців в році. Шлюби не вінчаються під час постів,
які тривали 19 тижнів у році, напередодні і в дні ве-
ликих свят, а також протягом великоднього тижня і
Святок, що тривали два тижні після Різдва.
Як видно з проаналізованих нами метричних
книг, заборони на вінчання під час постів, вели-
коднього тижня і Святок дотримувалися особли-
во суворо*. Протягом усього періоду спостере-
жень ми не виявили також жодного шлюбу, укла-
деного під час Великого посту. Крім релігійних
заборон на сезонність селянських шлюбів істот-
ний, але не визначальний, вплив мав і природний
цикл сільськогосподарських робіт.
Беручи до уваги виражену сезонність шлюбів
та рекомендації православної церкви утримува-
тися від сексуальних контактів під час постів, ми
могли б очікувати такої ж яскраво вираженої се-
зонності народжень в досліджуваному населенні.
Однак, опрацьовані джерела не вказують більш-
менш значимий зв’язок між місячними розподі-
лами шлюбів та народжень. Подібних висновків
доходять й інші сучасні дослідники, які ствер-
джують, що гіпотеза вчених про наявність тісно-
го зв’язку між сезонністю шлюбів і народжень є,
безумовно, вірною тільки для перших народжень
при повній відсутності контролю народжуваності11.
Утримання від сексу під час Великого посту
може зумовити перепад сезонності між груднем
та січнем лише частково. По-перше, зниження на-
роджуваності, зумовлене Великим постом, поча-
лося ще в листопаді. По-друге, в разі такого су-
ворого дотримання населенням церковних реко-
мендацій всі інші пости також повинні були зали-
шити помітний слід в місячних розподілах наро-
джень, а цього ми не виявили.
Таким чином, проведений нами аналіз сезон-
ності народжуваності наштовхує на висновок, що
в першій половині XIX століття релігійних забо-
рон насправді дотримувалися лише у випадках,
коли було потрібно інституційне втручання церкви
в демографічну поведінку, як це було при укладен-
ні шлюбу. У повсякденному житті цим заборонам,
очевидно, слідували не настільки суворо, інакше
сезонність народжень, незалежно від порядку, бу-
ла б більш вираженою. До подібних висновків та-
кож доходять дослідники білоруського та росій-
ського селянства кінця ХVIII – ХІХ ст.12.
Цікаво, що дослідження гіпотези природної
народжуваності при використанні методів спек-
трального аналізу в поєднанні з стохастични-
ми моделями демографічних механізмів вияви-
ло, що сезонні коливання в чисельності шлюбів
вочевидь не можуть здійснювати сильний вплив
на число народжень13. Отже, сезонні коливання
в числах народжень – навіть перших народжень
– в сутності незалежні від сезонності шлюбів.
Виходячи з цього, вплив на народжуваність через
шлюбність занадто перебільшений. На нашу дум-
ку, цього впливу фактично не існувало.
Таким чином, аналіз сезонності народжува-
ності в «задунайських колоніях» Бессарабії вия-
вив неоднорідність чинників, що її зумовлюють.
Сезонність шлюбів майже виключно визначала-
ся релігійними інституціональними заборонами.
Сезонність народжуваності, як явище вторинне
щодо відношення до шлюбності, чітко не просте-
жується. Навіть з урахуванням сезонності пер-
ших народжень вона практично зникає. Це свід-
_________________________________
* У період 1815-1861 рр. найбільш ранній початок Великого
посту припадає на 3 лютого, найпізніший - на 6 березня.
Закінчення Пасхального тижня - на 30 березня та 30 квіт-
ня відповідно.
КРАЄЗНАВСТВО, 4’2011
228
чить про те, що соціальні норми в даному серед-
овищі не визначали сезонних відмов від статевих
відносин. Циклічність сільськогосподарських ро-
біт якщо й впливала на сезонність демографічних
явищ, то лише опосередковано. Більш імовірним
є те, що значний вплив на число народжень здій-
снюють зміни в кількості шлюбів, а не низький
середній вік вступу до шлюбу, але ці питання ви-
магають додаткового вивчення.
Слід також зауважити, що наші висновки не
носять універсального характеру, оскільки во-
ни ґрунтуються на результатах аналізу даних ло-
кального населення та обмежені певним часо-
вим періодом.
1. Гиляровский Ф. В. Исследование о рождении и
смертности детей в Новгородской губернии. –
СПб.,1866.; Глебовский С.А., Гребенщиков В.И.
Детская смертность в России: Общественное
и частное призрение в России. – СПб., 1907.;
С.А.Новосельский. О тесноте связи между рож-
даемостью и детской смертностью. // Вестник
статистики, 1925, - Кн. XXI. – № 4-5, С.1-26.;
Куркин П.И. Смертность грудных детей. – М.,
1925.; Ершов С. Опыт сравнительной демогра-
фической характеристики русской и татарской
народностей. – СПб., 1888 та ін.
2. Авдеев А., Блюм А., Троицкая И. Сезонный
фактор в демографии российского крестьянс-
тва в первой половине 19 века: брачность,
рождаемость, младенческая смертность //
Российский демографический журнал. –
2002. – №1. – С. 35-45.
3. Вишневский А.Г. Избранные демографи-
ческие труды. В 2-т. – М.: Наука, 2005 – Т.1.
Демографическая теория и демографическая
история. – С. 106.
4. Филипова М. «Задунайските колонии» в
Бесарабия през първата половина на 19 век:
реконструкция на демографски и антропо-
нимични характеристики // Списание на
Българската академия на науките. – София. –
Кн. 6, 2010. – С. 12.
5. Комунальна Установа «Ізмаїльський Архів»
(далі «ІА»), ф. 630, оп. 2, спр. 2, 3, 4, 6, 7, 9, 11,
Джерела та література
14, 19, 34, 36, 43, 47, 66; ф. 631, оп. 2, спр. 3, 5,
6, 7, 9, 10, 11, 15, 16, 18, 20, 23, 24, 25, 27, 28.
6. Авдеев А., Блюм А., Троицкая И. Вказ. праця.
7. J. Knodel and C. Wilson - «The Secular Increase
in Fecundity in German Village Population: An
Analysis of Reproductive History of Couples
Married 1750-1899» Population Studies,
Volume 35, no.1 (March, 1983), p.53-84.
8. Венецкий И.Г. Статистические методы в де-
мографии. – М.: Статистика, 1977 – С. 14-
16; Венецкий И.Г. Математические методы
в демографии. – М.: Статистика, 1971.
9. Миронов Б. Н. Социальная история России
периода империи (ХVІІІ – начала ХХ в.): В
2-т. – 3-е изд., испр., доп. – СПб.: «Дмитрий
Буланин», 2003. – Т. 1. Х L. – С. 170.
10. Тодорова М. Балканското семейство.
Историческа демография на българското
общество през османския период. – София,
Амицития. – 2002. – С. 58-59.
11. Авдеев А., Блюм А., Троицкая И. – С. 40.
12. Носевич В. Традиционная белорусская де-
ревня в европейской перспективе. – Минск:
«Тэхналогия», 2004. – С. 134-135.; Авдеев
А., Блюм А., Троицкая И. – С 41. та ін.
13. Ли Р. Естественная рождаемость, демог-
рафические циклы и спектральный анализ
рождений и браков // Статистический ана-
лиз в демографии / Сб. статей под. ред. А.Г.
Волкова. – М.: Статистика, 1980. – С. 64-93.
Марина Филипова
Сезонная модель рождаемости в «задунайских колониях» Бессарабии
в первой половине ХІХ века
В данной статье по материалам метрических книг реконструируется и анализируется сезонная мо-
дель рождаемости в «задунайских колониях» Бессарабии в первой половине ХІХ в.
Ключевые слова: метрические книги, «задунайские колонии», рождаемость, сезонность рождаемости.
Marina Filipova
Seasonal birthrate’s model in Bessarabian Zadanube colonies in the fi rst half of the 19th century
In accordance with metrical books this article gives reconstruction and analysis of seasonal birthrate’s model
in Bessarabian Zadanube colonies in the fi rst half of the 19th century.
Key words: church books (metrical books), «Zadanube colonies», birthrate, seasonal prevalence of birthrate.
|