Штемпель Ржевуських з Підгорецького замку як геральдичне джерело
Стаття присвячена висвітленню такого аспекту української геральдики, як зображення родових дворянських гербів на поштових штемпелях. У якості прикладу розглядається штемпель ХІХ ст. із зображенням герба графів Ржевуських, що зберігався у Підгорецькому замку на Львівщині....
Збережено в:
| Дата: | 2010 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
2010
|
| Назва видання: | Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/32745 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Штемпель Ржевуських з Підгорецького замку як геральдичне джерело / О. Попельницька // Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики: Зб. наук. пр. — 2010. — Вип. 17. — С. 145-148. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-32745 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-327452013-02-13T02:45:02Z Штемпель Ржевуських з Підгорецького замку як геральдичне джерело Попельницька, О. Геральдика, символіка, емблематика Стаття присвячена висвітленню такого аспекту української геральдики, як зображення родових дворянських гербів на поштових штемпелях. У якості прикладу розглядається штемпель ХІХ ст. із зображенням герба графів Ржевуських, що зберігався у Підгорецькому замку на Львівщині. Статья посвящена исследованию такого аспекта украинской геральдики, как изображение родовых дворянских гербов на почтовых штемпелях. В качестве примера рассматривается штемпель ХІХ в. с изображением герба графов Ржевуских, который хранился в Подгорецком замке на Львовщине. The article deals with noble families’ coats of arms on seal stamps (the case of the stamp of XIX century with the Rzewuskis’ coat of arms from the Pidhoretsky Castle in Lviv Region). 2010 Article Штемпель Ржевуських з Підгорецького замку як геральдичне джерело / О. Попельницька // Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики: Зб. наук. пр. — 2010. — Вип. 17. — С. 145-148. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. XXXX-0099 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/32745 736/3(477/5)XVII uk Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики Інститут історії України НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Геральдика, символіка, емблематика Геральдика, символіка, емблематика |
| spellingShingle |
Геральдика, символіка, емблематика Геральдика, символіка, емблематика Попельницька, О. Штемпель Ржевуських з Підгорецького замку як геральдичне джерело Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики |
| description |
Стаття присвячена висвітленню такого аспекту української геральдики, як зображення родових дворянських гербів на поштових штемпелях. У якості прикладу розглядається штемпель ХІХ ст. із зображенням герба графів Ржевуських, що зберігався у Підгорецькому замку на Львівщині. |
| format |
Article |
| author |
Попельницька, О. |
| author_facet |
Попельницька, О. |
| author_sort |
Попельницька, О. |
| title |
Штемпель Ржевуських з Підгорецького замку як геральдичне джерело |
| title_short |
Штемпель Ржевуських з Підгорецького замку як геральдичне джерело |
| title_full |
Штемпель Ржевуських з Підгорецького замку як геральдичне джерело |
| title_fullStr |
Штемпель Ржевуських з Підгорецького замку як геральдичне джерело |
| title_full_unstemmed |
Штемпель Ржевуських з Підгорецького замку як геральдичне джерело |
| title_sort |
штемпель ржевуських з підгорецького замку як геральдичне джерело |
| publisher |
Інститут історії України НАН України |
| publishDate |
2010 |
| topic_facet |
Геральдика, символіка, емблематика |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/32745 |
| citation_txt |
Штемпель Ржевуських з Підгорецького замку як геральдичне джерело / О. Попельницька // Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики: Зб. наук. пр. — 2010. — Вип. 17. — С. 145-148. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
| series |
Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики |
| work_keys_str_mv |
AT popelʹnicʹkao štempelʹrževusʹkihzpídgorecʹkogozamkuâkgeralʹdičnedžerelo |
| first_indexed |
2025-07-03T13:08:52Z |
| last_indexed |
2025-07-03T13:08:52Z |
| _version_ |
1836631334557057024 |
| fulltext |
УДК 736/3(477/5)XVII
Олена Попельницька
ШТЕМПЕЛЬ РЖЕВУСЬКИХ З ПІДГОРЕЦЬКОГО ЗАМКУ
ЯК ГЕРАЛЬДИЧНЕ ДЖЕРЕЛО
Волинь, Поділля, Галичина багаті на старовинні замки. Однією з
«перлин» палацового та фортифікаційного будівництва є архітектурний
комп лекс XVII–XVIII ст. у с. Підгірці (нині Бродівського р-ну Львівської
обл.).
У одній з київських приватних колекційних збірок перебуває цікава
реліквія, пов’язана з історією Підгорецького замку. Це — штемпель з зобра -
женням герба графів Ржевуських (Жевуських), що володіли замком у 1719–
1865 рр.
З 1441 р. с. Підгірці перебували у складі Олеського маєтку (з рези -
денцією в Олеському замку), тоді Львівської землі Руського воєводства.
З кінця XVIII ст., після трьох поділів Польщі, с. Підгірці увійшли до складу
Російської імперії. Палац у Підгірцях був збудований у 1635–1640 рр. у стилі
пізнього ренесансу тодішнім власником Олеського маєтку — великим
коронним гетьманом Польщі Станіславом Конєцпольським.
Один з власників Підгорецького замку — Станіслав Ржевуський, син
Михайла-Флоріана (полковника польської армії, героя війни з Туреччиною,
у 1674 р. нагородженого королем Яном ІІІ Собеським орденом «Великого
серця») у 1719 р. зробив його центром Олеського маєтку. Сестра Станіслава —
Єлизавета, була дружиною Я. Конєцпольського. Сам він був великим корон -
ним гетьманом і разом з батьком воював проти Туреччини та очолював
посольство Польщі до Оттоманської імперії. Того ж 1719 р. Станіслав
Ржевуський придбав у сина покійного короля Яна ІІІ Собеського — Якова
Олеський замок разом з королівським зібранням живопису, 1755 р. пере -
везеним до Підгорецького замку.
Після смерті Станіслава 1728 р. Підгорецький маєток успадкував його
син Вацлав, польний гетьман, коронний писар і староста новоселицький,
який не лише відреставрував палац, а й у 1752–1756 рр. збудував у Під -
гірцях новий костел за власним проектом.
Після смерті Вацлава маєток 1779 р. перейшов до його сина Северина,
коронного польного гетьмана, учасника сейму 1789 р. та Торговицької кон -
федерації 1792 р. Новий власник заснував у Підгірцях алхімічну лабора -
торію, де намагався добути «філософський камінь». За Северина Ржевусь -
кого у Підгірцях значного розмаху набуло фільваркове господарство. За
участь в антиурядових повстаннях, викликаних поділами Польщі, російсь -
145
кий уряд засудив Северина Ржевуського до заслання: спочатку він мешкав
у Смоленську, потім — у Калузі.
1833 р. маєток у с. Підгірці успадкував граф Леон Ржевуський (1812–
1865(?)) — внучатий племінник Северина Ржевуського. Леон Ржевуський
став останнім представником роду Ржевуських, який володів Підгірцями.
На базі фільварку він заснував нове прогресивне сільськогосподарське
господарство «Маленцин».
Леон Ржевуський був двоюрідним братом Евеліни Ганської (уродженої
Ржевуської) — дружини Оноре де Бальзака, з яким вона обвінчалась 1850 р.
у Бердичеві. Евеліна Ржевуська народилась 1800 р. у с. Погребище, розташо -
ваному на р. Рось у 70 км від Бердичева у родовому маєтку діда — Вацлава-
Станіслава (1737–1786 рр.) та батька Адама (1760–1825 рр.) Ржевуських.
З 1865 р. Підгірці перейшли до нового власника — князя Сангушка.
Певно, це сталось після смерті Леона за відсутності прямих спадкоємців
або, можливо, внаслідок конфіскації його маєтностей російським урядом
через участь у польському повстанні. Документальні пояснення причини
зміни власника поки що не виявлено.
Після підписання 1923 р. угоди про розмежування кордонів між Поль -
щею та Україною землі Львівщини увійшли до складу Польщі. Після нового
переділу кордонів 1939 р. с. Підгірці опинились на території УРСР. Ймовір -
но, саме тоді власники були змушені залишити свій палац і виїхати за межі
України.
Штемпель з гербом Ржевуських (за свідченням його нинішнього влас -
ника) потрапив до нього після Другої світової війни як дарунок колишнього
військовослужбовця. Останній, 1944 р. у складі частин Радянської Армії
беручи участь у звільненні Підгорецького замку, знайшов цей штемпель на
камінній полиці. І хоча на той час родина Ржевуських вже майже вісімдесят
років не мешкала у палаці, не виключено, що штемпель з їх гербом міг
зберігатись у Підгорецькому замку як історична реліквія.
Нами було здійснено ідентифікацію герба та загальне дослідження
штемпеля. За формою та стилем виконання підгорецький штемпель подіб -
ний до аналогічних виробів першої половини ХІХ ст., що зберігаються у
музейних збірках України та Російської Федерації. На цій підставі ми да -
туємо його 1840–1850-ми роками. Отже, власником цього штемпеля міг
бути Леон Ржевуський або члени його родини. Цю ж дату опосередковано
підтверджує і технологія виготовлення штемпеля, для з’ясування особ -
ливостей якої ми звернулись до реставраторів виробів з металу Центральних
реставраційних майстерень (м. Київ). Металева частина штемпеля виготов -
лена вручну (ковка, гравірування різцем), без використання сучасних мето -
дів обробки сталі, які з’явились не раніше другої половини ХІХ ст.
146
Спеціальні історичні дисципліни. Число 17
Штемпель представляє собою сталеву восьмикутну пластину, за допо -
могою металевої втулки з’єднану з дерев’яним фігурним руків’ям, вито -
ченим на токарному верстаті. На чільному боці у техніці гравірування
нанесене зображення родового герба графів Ржевуських. Загальна висота
штемпеля разом з ручкою дорівнює 78 мм, висота руків’я — 50 мм, розміри
площини сталевої матриці для виготовлення відбитку на сургучі —
24 х 21 мм.
Штемпель є взірцем так званої канцелярської печатки, яка викорис -
товувалась для опечатування приватних листів. Ржевуські користувались
гербом Крживда (Krzywda), до якого належали ще близька десяти різних
шляхетських фамілій. Зображення цього герба відповідно до «Польського
гербовника» К. Несецького наступне: геральдичний щит французького типу,
у блакитному полі якого розташована срібна підкова «рогами» донизу.
Усередині підкови — хрест мальтійського типу. Такий же хрест, але без
нижньої перекладини, розміщений на склепінні підкови1. Над щитом зо -
бражено князівську корону з дев’ятьма зубцями, увінчану трьома пір’їнами.
Поки що ми не маємо вагомих пояснень, чому графи Ржевуські на своєму
поштовому штемпелі замість графської корони (яка, за геральдичними
канонами, має сім зубців) зобразили корону більш «високого рангу» —
князівську. Можливо, це було зроблено через сподівання на покращення
свого соціального статусу чи з якихось інших міркувань.
Література:
1. Гавриленко В. Українська сфрагістика. — К., 1977. — С. 25, 100. —
Табл. 1.
2. Журавська Л. Україна в життєвій і творчій долі Бальзака // Бердичівська
земля в контексті історії України. — Житомир, 1999. — С. 6.
3. История городов и сел Украины. Львовская область. — К., 1978. —
С. 173–182.
4. Кепін Д. Приватне колекціонування в Україні XVII–XVIII ст. // Нові
дослідження пам’яток козацької доби в Україні. — К., 1998. — С. 66.
5. Козельський Я. Бальзак у Верхівні. — Стара Синява, 1992. — С. 30–33.
6. Лакиер А. Русская геральдика. — М., 1990. — С. 275.
7. Niesiecki K. Herbar z polski. — Warszawa, 1889. — Vol. V. — S. 419–420.
8. Ibid. — Vol. VIII. — S. 221–225.
9. Орловський К., Козельський І. До питання про родовід Ржевуських //
Бердичівська земля у контексті історії України. Наук. зб. «Велика
147
Олена Попельницька. Штемпель Ржевуських з Підгорецького замку...
Волинь». Праці Житомирського науково-краєзнавчого товариства до -
слід ників Волині. — Житомир, 1999. — С. 21–24.
10. Покорна А. Печати с гербами украинского дворянства // Нумизматика и
сфрагістика. — К., 1971. — Т. IV. — С. 68.
1 Автор «Польського гербовника» пояснює виникнення такого зображення хреста тим,
що у давнину один з власників гербу Любич (Lubicz) скривдив (вбив?) свого кревного
родича. На згадку нащадкам про цей злочин начебто був створений герб «Крживда».
148
Спеціальні історичні дисципліни. Число 17
|