Критерій морального оцінювання у правозастосуванні: структурно-функціональний аналіз
Розглядається оціночний критерій як сукупність суб’єктивних, об’єктивних і суб’єктивно- об’єктивних складників, які визначають моральну оцінку через вибір еталону. Пропонується поділ складових оціночного критерію на необхідні та випадкові. Акцентується увага на тому, що функці...
Збережено в:
Дата: | 2011 |
---|---|
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
2011
|
Назва видання: | Держава і право |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/32815 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Критерій морального оцінювання у правозастосуванні: структурно-функціональний аналіз / М.І. Тарнавська // Держава і право. — 2011. — Вип. 51. — С. 81-86. — Бібліогр.: 11 назв. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-32815 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-328152012-05-26T12:50:23Z Критерій морального оцінювання у правозастосуванні: структурно-функціональний аналіз Тарнавська, М.І. Теорія держави і права Розглядається оціночний критерій як сукупність суб’єктивних, об’єктивних і суб’єктивно- об’єктивних складників, які визначають моральну оцінку через вибір еталону. Пропонується поділ складових оціночного критерію на необхідні та випадкові. Акцентується увага на тому, що функціонально складові критерію можуть або прямо детермінувати вибір оціночного еталону, або бути лише умовою такого вибору. Рассматривается оценочный критерий как совокупность субъективных, объективных и субъективно- объективных составляющих, которые определяют моральную оценку посредством выбора оценочного эталона. Предлагается классификация составляющих оценочного критерия на необходимые и случайные. Акцентируется внимания на том, что функционально составляющие критерия могут либо прямо детерминировать выбор оценочного эталона, либо быть лишь условием такого выбора. Evaluational criterion is considered as union of subjective, objective and subjectiveobjective components which define moral evaluation through selection of estimating standard. Division of estimating criterion components into necessary and fortuitous is offered. Attention is accented that functionally component criterions are able either to determine straight selection of estimating standard or to be solely condition of such selection. 2011 Article Критерій морального оцінювання у правозастосуванні: структурно-функціональний аналіз / М.І. Тарнавська // Держава і право. — 2011. — Вип. 51. — С. 81-86. — Бібліогр.: 11 назв. — укp. 1563-3349 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/32815 uk Держава і право Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Теорія держави і права Теорія держави і права |
spellingShingle |
Теорія держави і права Теорія держави і права Тарнавська, М.І. Критерій морального оцінювання у правозастосуванні: структурно-функціональний аналіз Держава і право |
description |
Розглядається
оціночний
критерій
як сукупність
суб’єктивних,
об’єктивних
і
суб’єктивно-
об’єктивних
складників,
які визначають
моральну
оцінку через
вибір еталону.
Пропонується
поділ складових
оціночного
критерію
на необхідні
та випадкові.
Акцентується
увага
на тому,
що функціонально
складові
критерію
можуть
або прямо
детермінувати
вибір оціночного
еталону,
або бути
лише
умовою
такого
вибору. |
format |
Article |
author |
Тарнавська, М.І. |
author_facet |
Тарнавська, М.І. |
author_sort |
Тарнавська, М.І. |
title |
Критерій морального оцінювання у правозастосуванні: структурно-функціональний аналіз |
title_short |
Критерій морального оцінювання у правозастосуванні: структурно-функціональний аналіз |
title_full |
Критерій морального оцінювання у правозастосуванні: структурно-функціональний аналіз |
title_fullStr |
Критерій морального оцінювання у правозастосуванні: структурно-функціональний аналіз |
title_full_unstemmed |
Критерій морального оцінювання у правозастосуванні: структурно-функціональний аналіз |
title_sort |
критерій морального оцінювання у правозастосуванні: структурно-функціональний аналіз |
publisher |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
publishDate |
2011 |
topic_facet |
Теорія держави і права |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/32815 |
citation_txt |
Критерій морального оцінювання у правозастосуванні: структурно-функціональний аналіз / М.І. Тарнавська // Держава і право. — 2011. — Вип. 51. — С. 81-86. — Бібліогр.: 11 назв. — укp. |
series |
Держава і право |
work_keys_str_mv |
AT tarnavsʹkamí kriteríjmoralʹnogoocínûvannâupravozastosuvannístrukturnofunkcíonalʹnijanalíz |
first_indexed |
2025-07-03T13:15:41Z |
last_indexed |
2025-07-03T13:15:41Z |
_version_ |
1836631764614774784 |
fulltext |
М. І. ТАРНАВСЬКА. КРИТЕРІЙ МОРАЛЬНОГО ОЦІНЮВАННЯ У
ПРАВОЗАСТОСУВАННІ: СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ АНАЛІЗ
Роз гля дається оціноч ний кри терій як су купність суб’єктив них, об’єктив них і
суб’єктив нооб’єктив них склад ників, які виз на ча ють мо раль ну оцінку че рез вибір ета
ло ну. Про по нується поділ скла до вих оціноч но го кри терію на не обхідні та ви пад кові.
Ак цен тується ува га на то му, що функціональ но скла дові кри терію мо жуть або пря мо
де терміну ва ти вибір оціноч но го ета ло ну, або бу ти ли ше умо вою та ко го ви бо ру.
Ключові слова: мо раль не оціню ван ня в пра во за с то су ванні, оціноч ний кри терій,
оціноч ний ета лон.
Рас сма т ри ва ет ся оце ноч ный кри те рий как со во куп ность субъ ек тив ных, объ ек тив
ных и субъ ек тив нообъ ек тив ных со став ля ю щих, ко то рые оп ре де ля ют мо раль ную
оцен ку по сред ст вом вы бо ра оце ноч но го эта ло на. Пред ла га ет ся клас си фи ка ция со став
ля ю щих оце ноч но го кри те рия на не об хо ди мые и слу чай ные. Ак цен ти ру ет ся вни ма ния
на том, что функ ци о наль но со став ля ю щие кри те рия мо гут ли бо пря мо де тер ми ни ро
вать вы бор оце ноч но го эта ло на, ли бо быть лишь ус ло ви ем та ко го вы бо ра.
Ключевыеслова: мо раль ное оце ни ва ние в пра во при ме не нии, оце ноч ный кри те рий,
эта лон оце ни ва ния.
Evaluational criterion is considered as union of subjective, objective and subjective
objective components which define moral evaluation through selection of estimating standard.
Division of estimating criterion components into necessary and fortuitous is offered. Attention
is accented that functionally component criterions are able either to determine straight selec
tion of estimating standard or to be solely condition of such selection.
Key words: Moral evaluation in law application, evaluational criterion, evaluational
standard.
Актуалізаціяпроблемиморальногооцінюванняуправозастосуваннізумовле
натенденцієюдозростаннякількостіоціночнихпонятьвукраїнськомузаконо
давстві.Важливиміпокищенедостатньодослідженимаспектомцієїпроблемиє
оціночний критерій, який, будучи одним з елементів механізму морального
оцінювання у правозастосуванні, має неоднорідну структуру, а його елементи
виконуютьуморальномуоцінюваннівідмінніфункції.
Проблематиціоцінюванняіморальнихоцінокуправовомурегулюванніпри
свяченанизкапрацьяквітчизняних,такізарубіжнихнауковців.Так,С.С.Алєксєєв,
Н.К.Неновскі,П.М.Рабіновичрозкрилизв’язокправазцінностямиіоцінками,
аргументували власну та інструментальну цінність права. Окремі аспекти
співвідношення та взаємодії моралі і права розглядавлись О.К. Абросімовою,
І.О.ГетьманП’ятковською,Г.В.Мальцевим, І.Д.Мішиною,О.І.Цибулевською,
С.І.Шимонтаін.П.Н.Сергейко,Р.К.Русінов,Д.Г.Хецуріанідосліджувалиумови
імежівикористаннянорммораліуправозастосуванні.
В.Брожиквиокремивеквівалентністьоцінюванняякнайважливішийчинник,
щовідрізняєцейпроцесвідпізнання.Ю.А.Демідовпроаналізуваврольізначен
няаксіологічнихоціноквзаконодавчійісудовійдіяльності.
А.А. Івінприсвятивокремумонографічнупрацюпроблемілогікиоцінокта
напрацював основні положення стосовно структури оцінювання, універсальні
81Юридичні і політичні науки
©ТАР НАВСЬ КА Мар’яна Ігорівна – аспіранткафедритеорії та історіїдержави і
праваЛьвівськогодержавногоуніверситетувнутрішніхсправ
длябудьякоговидуоціночноїдіяльності.Т.В.Кашаніна,застосувавшицюструк
туру до оціночних понять, доповнила її стандартом оціночного поняття. Б.А.
Кісловдослідивприроду аксіологічної оцінки якфеномена,що інтегрує в собі
пізнанняівідображення.Окреміаспектиструктуриморальногооцінюваннявив
чалисьМ.М.Макаї,Н.Н.Мокроусовим,Т.В.Холостовою.
В.М.Косовичвисвітливметодологічніосновиоціночноїдіяльностіуправо
вомурегулюванні,зокремадетальнодослідивструктуруоцінюванняуправозас
тосуванні, визначив чинники, які забезпечують істинність правозастосовних
оцінок.
Низкавітчизнянихізарубіжнихвченихусвоїхпрацяхрозглядалиморальяк
фактори,щодетермінують,мотивуютьабообмежуютьправозастосовнийрозсуд
(Д.Б.Абушенко,В.Г.Антропов,А.Барак,Л.Н.Берг,А.В.Гордейчук,А.С.Ємузов,
О.А.Папкова,М.Б.Ріснийтаін.).
Протеспецифікасамеморальногооцінюванняуправозастосуванні,ізокрема,
структури критерію такого оцінювання, змісту та функцій його окремих еле
ментів,залишаєтьсянедостатньорозкритою.
Моральне оцінювання у правозастосуванні – це процес встановлення
відповідності (або невідповідності) між положеннями правових норм, в яких
закріплені морально значущі явища і вираженою в уявленнях та поведінкових
зразкахсоціальноюзначущістюреальнихсуспільнихвідносин,вчинківчиінших
явищ,якимзаконодавецьнадавюридичнезначення1.
Критерієм (іноді як синонім вживається термін «підстава») оцінювання
(оцінки) вчені називають позицію, певну ціннісну орієнтацію, ґрунтуючись на
якій,суб’єктоцінкиздійснюєоцінювання;те, зточкизоручогоцеоцінювання
здійснюється2.Такевизначенняневказуєнахарактерскладовихоціночногокри
терію в аспекті їх об’єктивності чи суб’єктивності. Як видається, суто
суб’єктивістичне,яквтімісутооб’єктивістичнерозуміннякритеріюморального
оцінювання у правозастосуванні, навряд чи є допустимим. Ясна річ, назвати
вичерпнийпереліквсіхчинників,щовходятьдоструктуриоціночногокритерію,
видаєтьсянеможливим.Тавесьмасивчинників–складниківкритеріюморально
гооцінюванняуправозастосуванніможнарозподілитинагрупи,першзавсе,на
суб’єктивні та об’єктивні3 а також такі, що мають змішаний суб’єктивно
об’єктивнийхарактер.Ознакою,заякоюпроводитьсятакакласифікація,єзв’язок
чинників (складників) із свідомістюправозастосовця.Зоглядунаце,найбільш
прийнятноювидаєтьсяпозиціяВ.М.Косовича,якийвизначаєоціночнийкритерій
яксуб’єктивнііоб’єктивнічинники,щоформуютьвнутрішнюінтелектуальново
льову позицію суб’єкта оцінювання4. Втім, така позиція також викликає певні
застереження.Зокрема,невсічинники,щотакчиінакшевпливаютьнаморальне
оцінювання,можнавіднестиабодосуб’єктивних,абодооб’єктивнихчинників.
Так, наприклад, потреби правозастосовця характеризуються одночасно і
суб’єктивністюіоб’єктивністю.
Крім того, наведене вище визначення не розкриває взаємозв’язку між кри
теріємтаеталономоцінювання.Порядізоціночнимкритерієм,еталоноцінюван
ня,тобтоте,зчимзіставляють,порівнюютьнавідповідністьдосліджуваніявища,
є важливим елементом структури оціночної діяльності. Еталон морального
оцінюванняуправозастосуванні–ценормативнамодельпевноговидуоб’єктів
правозастосовногооцінювання,сформовананаосновіуявленьпроналежне,які
існуютьвіндивідуальнійта/абосуспільнійсвідомості.Міжкритеріємтаетало
82 Держава і право • Випуск 51
номоцінювання існуєфункціональний зв’язок, оскільки оціночний критерій, а
точніше його складові зумовлюють вибір еталону, а відтак визначають саму
моральнуоцінку.
Таким чином, критерій морального оцінювання у правозастосуванні може
бутивизначенояксукупністьсуб’єктивних,об’єктивнихтасуб’єктивнооб’єктив
них чинників (елементів, складників), які визначаютьморальну оцінку об’єкта
черезвибіреталонуоцінюванняіпорівняннязнимцьогоконкретногооб’єкта5.
Розглянемо детальніше його структуру. В.М. Косович, загалом визначаючи
критерійоцінюванняяксукупністьсуб’єктивнихтаоб’єктивнихчинників,всеж
доскладуоцінковогокритеріювправозастосуваннібезпосередньовключаєлише
суб’єктивні, «внутрішні» чинники – правові установки суб’єктів оцінювання,
аксіологічніорієнтаціїтаустановкисуб’єктівоцінювання,індивідуальнопсихо
логічніякостісуб’єктівоцінювання.Щоправда,вченийдещо«об’єктивує»деякі
зних,зокрема,прив’язкоюаксіологічнихорієнтаціййустановокправозастосовця
доаксіологічнихорієнтаційбільшостічленівсуспільства.Тіжчинники,якінеє
виключно суб’єктивними (правові установки суспільства, стан моралі у
суспільстві, професіоналізм суб’єктів оцінювання, їх реальна незалежність,
оцінкиіншихсуб’єктівправозастосування,рівеньматеріальнотехнічногозабез
печення суб’єктів оцінювання, соціальноекономічне становище суспільства,
аксіологічні орієнтації й установки суспільства), В.М. Косович відносить до
таких,щовпливаютьнаоцінковийкритерій,називаючиїх«опосередкованими»
елементамиоціночногокритерію6.
На відміну від В.М. Косовича, у працях Т.В. Кашаніної міститься більш
«об’єктивістичне» розуміння оціночного критерію7. Так, на думку дослідниці,
такимикритеріямиможутьбутиполітика,правосвідомість,мораль,судовапрак
тика, громадська думка та ін., з огляду нащо еталон оцінювання слідшукати,
зокрема,ветичних,естетичнихнормахтощо8.
Р.О.Опалеврозглядаючипитанняпрокритерійякодинзелементівструктури
оцінюванняуправозастосуванні,називає,зокрема,наступнічинники:особливості
професійної (правової) свідомості правозастосовця, його моральних цінностей,
соціальних інтересів, існуючої правозастосовної практики, положень ідеології,
правовоїдоктринитощо9.Якужезазначалось,доструктуриоціночногокритерію
входятьсуб’єктивні,об’єктивнітасуб’єктивнооб’єктивнічинники.Відтак:
1.Об’єктивні(ті,щоненалежатьдоіндивідуальноїсвідомостіправозастосов
ця): ступінь культурної, етнічної, релігійної та ін. соціальної неоднорідності,
стратифікованості суспільства; зумовлені такою неоднорідністю відмінні
суспільніпотреби,інтереси;громадськадумка;практикареалізаціїтазастосуван
ня норм права, стан суспільної моральності; матеріальні умови, в яких
здійснюється правозастосовна діяльність (економічні умови, рівень фактичної
завантаженостітанезалежностіправозастосовцятощо).
2.Суб’єктивні(належатьвиключнодоіндивідуальноїсвідомостіправозасто
совця):йогоморальнатаправовасвідомість,інтересиправозастосовцятощо.
3. Суб’єктивнооб’єктивні (мають змішаний характер): потреби правозасто
совця;індивідуальнийзагальнийтапрофесійнийдосвідправозастосовцятощо.
Серед названих чинників за наявністю необхідного зв’язку із морально
оціночноюдіяльністюможнавиокремитинеобхідніівипадкові.Так,наприклад,
моральнеоцінюванняуправозастосуваннінеможливебезморальноїсвідомості.
Натомість,інтерессоціальноїгрупи,яканеєдомінуючоювсуспільстві,навряд
83Юридичні і політичні науки
чиможнаназватинеобхіднимдляморальногооцінюванняуправозастосуванні
чинником.
Крімтого,зазначеннямвпроцесіморальногооцінюванняможнавиокремити
чинникидетермінанти(причини)ічинникиумовивиборуоціночногоеталонута
порівняннязнимконкретногооб’єкта,внаслідокчоговласнеіформуєтьсяправо
застосовна моральна оцінка. Так, до перших, видається, в більшості випадків
можуть бути віднесені культурна, етнічна чи інша неоднорідність суспільства,
зумовленінеюсуспільніпотребита інтереси,атакож індивідуальніпотребита
інтереси правозастосовця, його моральна та правова свідомість. До чинників
умовжевиборуеталонуякправило,належать,різноманітніматеріальніумови,в
якихздійснюєтьсяправозастосовнадіяльність–станекономіки,рівеньфактичної
завантаженостіправозастосовця,ступіньйогонезалежностітощо.Деякізназва
нихчинниківзаоднихумовможутьвиступатидетермінантами,азаінших–умо
вамивиборутогочиіншогооціночногоеталону.Так,громадськадумка,будучи
носієміспособомпред’явленняморальнихвимог(норм,принципівтощо),пере
важно відіграє роль чинникаумови вибору конкретного еталону морального
оцінювання.Цемаємісце насамперед у випадках, коли громадська думка сто
суєтьсязагаломпевноговидуявищ(наприклад,оцінкиповедінкипевноговидуяк
аморальноїповедінкитощо).Утомужразі,колигромадськадумкасформувалась
щодоконкретноїправозастосовноїситуації,вонаможевиступатиіякчинникде
термінантавиборуеталонуморальногооцінювання.Наприклад,єпідставипри
пустити,щосамедомінуючавконкретномурегіонігромадськадумкастосовно
моральної значущостіполітичноїдіяльностіСтепанаБандери істотновплинула
на зміст Постанови Донецького окружного адміністративного суду від 02. 04.
2010р.,якоюбуловизнанонезаконнимтаскасованоУказПрезидентаУкраїни№
46/2010від20.01.2010р.«ПроприсвоєнняС.БандерізванняГерояУкраїни»10.
Навряд чи таке рішеннямогло б бутиприйнятиму разі розглядуцього позову
однимізсудів,західнихобластейУкраїни,вякихяквідомо,громадськадумказ
цьогопитанняєсуттєвовідмінною.
Середчинників(складовихкритерію)можнавиокремити:а)такі,щоєджере
ломінформаціїпроеталониморальногооцінювання,аотже,безпосередньовиз
начаютьморальнуоцінку,іб)такі,щонемістячитакоїінформації,впливаютьна
оцінюваннялишеопосередковано, є своєрідним«фоном»дляправозастосовної
діяльності.Чинникамиостанньоїгрупиєумовидіяльностіправозастосовця(його
реальна незалежність, рівень матеріальнотехнічного забезпечення його про
фесійної діяльності, стан завантаженості та ін.); досягнутий рівень розвитку
суспільства(векономічній,гуманітарнійтаін.сферах);соціальнанеоднорідність,
стратифікованістьсуспільства.Дочинників зпершої групиналежитьморальна
свідомістьправозастосовця,правозастосовнапрактика,громадськадумкатощо.
Зазвичай названі чинники, визначаючи правозастосовнуморальну оцінку, а
отже,значноюміроюісамеправозастосовнерішення,ніякнеоб’єктивуютьсяв
йоготексті.Зоглядунацеособливийінтересстановлятьтірішенняправозасто
совнихорганів,вякихтакаоб’єктиваціямаємісце.Так,наприклад,апеляційний
судХмельницькоїобластізміниввироксудупершоїінстанції,виключившизньо
го винятковий цинізм «як зайво інкриміновану і безпідставну» кваліфікуючу
ознаку. Предметом судового розгляду стали наступні дії підсудного. Останній,
перебуваючиустаніалкогольногосп’яніння,зайшоввприміщеннямагазину,де
безпричинноставбититазнущатисьзжінкипродавця,погрожувавїйвбивством,
84 Держава і право • Випуск 51
тягав за волосся, поставив на коліна і вимагав цілувати йому ноги, при цьому
лаявся нецензурнимисловами.Наобґрунтуванняданоїпозиціївухвалінаведено
п.8ПостановиПленумуВерховногоСудуУкраїни№3від28.06.1991р.«Про
судовупрактикувсправахпрохуліганство».Згіднозположеннямцьогопункту
хуліганствомзаознакоюособливоїзухвалостіможебутивизначенетакезначне
порушеннягромадськогопорядку,щосупроводжувалосьнасильствомззаподіян
нямтілеснихушкодженьабознущаннямнадособою,якіздійснювалисьтривалий
часівпертонеприпинялисьтабулипов’язанізтимчасовимпорушеннямдіяль
ності установи, підприємства чи громадського транспорту. За цимже пунктом
згаданоїПостановиПленумухуліганством,якевідзначалосьвинятковимцинізмом
можуть бути визнані дії, що супроводжувались демонстративною зневагою до
загальноприйнятих нормморалі, наприклад, з проявомбез со ром но го зну щан ня
над хво ри ми, ста ри ми осо ба ми, які пе ре бу ва ють в без по рад но му стані то що
(курсивмій–М.Т.).Тожнадумкусуддівапеляційногосуду,діїпідсудногоохоп
лювалисяознакою«особливазухвалість»11.Враховуючинаведене,можнаствер
джувати, що у справі, яка розглядається, саме практика тлумачення правових
норм(івказанаПостановаПленумуякїїокремийвияв)булапринаймі,однимз
основних чинників, що детермінували вибір еталону оцінювання. В даному
випадкутакіеталонивідображеніутекстірішенняяксформульованіПленумом
ВСУмоделівчинків,щоможутьбутикваліфікованіякхуліганствозособливою
зухвалістюіхуліганствозвинятковимцинізмомвідповідно.Однакпостаєтакож
питання, наскільки якісно було проведене таке порівняння. Як видається, поза
увагоюправозастосовцязалишилосьте,щозгаданімоделівчинківмістятьлише
відкриті,орієнтовніперелікидійіосіб,«безсоромнезнущання»надякимиможе
кваліфікуватисьяквинятковийцинізм.
Отже, на нашу думку, визначення оціночного критерію як сукупності
аксіологічнихорієнтаціййустановок,правовихустановок,індивідуальнопсихо
логічних якостей суб’єктаоцінювання,щоформуютьпозиціюправозастосовця
під впливом його професіоналізму, попередніх оцінок в аналогічних справах,
оціноквищихправозастосовнихорганівтощо(В.М.Косович)недостатньороз
криваєсутьцьогопоняттяійогофункціональнепризначеннявпроцесіморально
го оцінювання у правозастосуванні. Зокрема, таке визначення не відображає
взаємозв’язокміжкритеріємтаеталономоцінювання,передовсімутихвипадках,
колиобранийправозастосовцеметалонненалежитьдойогоморальних(аотже,
аксіологічних)установоктаорієнтацій.
Видаєтьсядоцільнимрозглядатикритерійморальногооцінюванняуправоза
стосуванніяк су купність суб’єктив них, об’єктив них та суб’єктив нооб’єктив
них чин ників (еле ментів, склад ників), які виз на ча ють мо раль ну оцінку об’єкта
че рез вибір ета ло ну оціню ван ня та порівнян ня з ним цьо го об’єкта(курсивмій
–М.Т.).Такийподілчинників,щотакчиінакшевпливаютьнаморальнуоцінку,
дає можливість аналізу моральних оцінок у правозастосуванні на предмет їх
суб’єктивностічиоб’єктивності;мовайденасампередпросамоаналізправозас
тосовцемсвоєїоціночноїдіяльності.Крімтого,цейподілвиявляєтакожіособли
востідослідженняокремихскладовихкритеріюморальногооцінюванняуправо
застосуванні. Так, якщо його суб’єктивні складові краще досліджувати пере
довсімзасобамипсихології,тооб’єктивні–засобамисоціології.Длядослідження
чинників,щомаютьзмішанийхарактервідповідно,слідзастосовуватизмішаний
інструментарій.
85Юридичні і політичні науки
Важливезначеннямаєрозподілчинниківзаїхфункціямивпроцесіморально
гооцінюванняуправозастосуванніначинникидетермінанти(причини)ічинни
киумови вибору оціночного еталону та порівняння з ним конкретного об’єкта
оцінювання.Першібезпосередньовизначаютьвибірконкретногоеталонуоціню
вання, у той час як другі безпосередньо не спричиняють такий вибір, а лише
супроводжуютьйого.Окреміскладовікритеріюморальногооцінюванняуправо
застосуваннізапевнихумовможутьвиступатидетермінантами,азаінших–умо
вамивиборутогочиіншогооціночногоеталону.
Занаявністюнеобхідногозв’язкуізморальнооціночноюдіяльністюелемен
тикритеріюморальногооцінюванняуправозастосуванніможутьбутинеобхідни
митавипадковими.Затим,чимістятьвониінформаціюпроеталониморального
оцінювання, їх такожможна розподіляти на ті,що є джерелом інформації про
еталониморальногооцінювання,іті,щонемістятьтакоїінформації.
Перспективуподальшогодослідженняозначеноїпроблематикимивбачаємо
насамперед у дослідженні особливостей, притаманних суб’єктивним, об’єктив
нимтасуб’єктивнооб’єктивнимскладовимкритеріюморальногооцінюванняу
правозастосуванні.
1.Ко со вич В.М.Оцінюванняйоцінкиунаціональномуйміжнародномуправоза
хисті.–Львів:Світ,2006.–С.183.2. Ивин А.А.Основаниялогикиоценок.–М.:Изд.
Московского унта, 1970. – С. 27;Не новскі Н.К. Право и ценности. –М.: Прогресс,
1987.–С.151;Ка ша ни на Т.В.Оценочныепонятиявсоветскомправе:Автореф.дис.…
канд.юрид.наук.–Свердловск,1974.–С.7.3. Кар та шов В.Н.Правоприменительная
практикавсоциалистическомобществе.–Ярославль,1986.–С.42.4. Ко со вич В.М.Цит.
праця.–С.2829.5. Тамсамо.–С.33.6. Тамсамо.–С.169.7. Т.В.Кашанінавживає
термін«основание»,втім,позначаючиним«те,зточкизоручогоздійснюєтьсяоціню
вання»–Ка ша ни на Т.В.Цит.праця.–С.7;Ко со вич В.М.Цит.праця.–С.164.8. Ка ша
ни на Т.В.Цит.праця.–С.8.9. Опа лев Р.О.Оценочныепонятияварбитражномиграж
данскомпроцессуальномправе.–М.:ВолтерсКлувер,2008.–С.28.10.Вважаємо,що
в данійПостанові маємісце неявнаморальна оцінка, оскільки сам спір, з огляду на
зміст суспільних дискусій навколо нього, безперечно, є моральнорелевантним. Див.
ПостановуДонецькогоокружногоадміністративногосудувід02.04.2010р.посправі
№2а1219/10/0570[Електроннийресурс]:Режимдоступу:http://www.reyestr.court.gov.
ua/Review/8759437 11. Ух ва ла Апеляційного суду Хмельницької області від
26.11.2006р.покримінальнійсправі№117262006р.//Єдинийдержавнийреєстрсудо
вихрішеньУкраїни[Електроннийресурс].–Режимдоступу//http://www.reyestr.court.
gov.ua/Review/377295
86 Держава і право • Випуск 51
Розділ 1. ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА
М. І. ТАРНАВСЬКА. КРИТЕРІЙ МОРАЛЬНОГО ОЦІНЮВАННЯ У ПРАВОЗАСТОСУВАННІ: СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ АНАЛІЗ
|