Поняття та види суб’єктів освітніх правовідносин
Розглядається поняття суб’єктів освітніх правовідносин, пропонується авторське визначення та класифікація, розкривається суть окремих їх видів.
Збережено в:
Дата: | 2011 |
---|---|
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
2011
|
Назва видання: | Держава і право |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/32816 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Поняття та види суб’єктів освітніх правовідносин / О.Ф. Мельничук // Держава і право. — 2011. — Вип. 51. — С. 51-56. — Бібліогр.: 13 назв. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-32816 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-328162012-05-26T12:44:22Z Поняття та види суб’єктів освітніх правовідносин Мельничук, О.Ф. Теорія держави і права Розглядається поняття суб’єктів освітніх правовідносин, пропонується авторське визначення та класифікація, розкривається суть окремих їх видів. Рассматривается понятие субъектов образовательных правоотношений, предлагается авторское определение и классификация, раскрывается смысл отдельных их видов. The concept of subjects of educational legal relationships is examined in the article, authorial determination and classification are offered, essence of their separate kinds opens up. 2011 Article Поняття та види суб’єктів освітніх правовідносин / О.Ф. Мельничук // Держава і право. — 2011. — Вип. 51. — С. 51-56. — Бібліогр.: 13 назв. — укp. 1563-3349 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/32816 uk Держава і право Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Теорія держави і права Теорія держави і права |
spellingShingle |
Теорія держави і права Теорія держави і права Мельничук, О.Ф. Поняття та види суб’єктів освітніх правовідносин Держава і право |
description |
Розглядається
поняття
суб’єктів освітніх правовідносин,
пропонується
авторське
визначення
та класифікація,
розкривається
суть окремих
їх видів. |
format |
Article |
author |
Мельничук, О.Ф. |
author_facet |
Мельничук, О.Ф. |
author_sort |
Мельничук, О.Ф. |
title |
Поняття та види суб’єктів освітніх правовідносин |
title_short |
Поняття та види суб’єктів освітніх правовідносин |
title_full |
Поняття та види суб’єктів освітніх правовідносин |
title_fullStr |
Поняття та види суб’єктів освітніх правовідносин |
title_full_unstemmed |
Поняття та види суб’єктів освітніх правовідносин |
title_sort |
поняття та види суб’єктів освітніх правовідносин |
publisher |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
publishDate |
2011 |
topic_facet |
Теорія держави і права |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/32816 |
citation_txt |
Поняття та види суб’єктів освітніх правовідносин / О.Ф. Мельничук // Держава і право. — 2011. — Вип. 51. — С. 51-56. — Бібліогр.: 13 назв. — укp. |
series |
Держава і право |
work_keys_str_mv |
AT melʹničukof ponâttâtavidisubêktívosvítníhpravovídnosin |
first_indexed |
2025-07-03T13:15:46Z |
last_indexed |
2025-07-03T13:15:46Z |
_version_ |
1836631769013551104 |
fulltext |
О. Ф. МЕЛЬНИЧУК. ПОНЯТТЯ ТА ВИДИ СУБ’ЄКТІВ ОСВІТНІХ
ПРАВОВІДНОСИН
Роз гля дається по нят тя суб’єктів освітніх пра вовідно син, про по нується ав торсь ке
виз на чен ня та кла сифікація, роз кри вається суть ок ре мих їх видів.
Ключовіслова: суб’єкти освітніх пра вовідно син, кла сифікація суб’єктів освітніх
пра вовідно син, осо ба, яка на вчається, на вчаль ний за клад.
Рас сма т ри ва ет ся по ня тие субъ ек тов об ра зо ва тель ных пра во от но ше ний, пред ла
га ет ся ав тор ское оп ре де ле ние и клас си фи ка ция, рас кры ва ет ся смысл от дель ных их
видов.
Ключевые слова: субъ ек ты об ра зо ва тель ных пра во от но ше ний, клас си фи ка ция
субъ ек тов об ра зо ва тель ных пра во от но ше ний, уча щий ся, об ра зо ва тель ное уч реж де ние.
The concept of subjects of educational legal relationships is examined in the article, autho
rial determination and classification are offered, essence of their separate kinds opens up.
Keywords: subjects of educational legal relationships, classification of subjects of edu
cational legal relationships, person which studies, educational establishment.
Здійсненняреформусферіосвітивимагаєвнесенняпропозиційдоудоскона
ленняосвітньогозаконодавства,потребуєупорядкуваннятаоновленнятерміно
логії.Однієюзключовихпроблемвданійцаринієвизначеннятакоїкатегорії,як
суб’єктиосвітніхправовідносин.
Теоретична та практична значимість теми зумовлює активність проведення
вченими досліджень з правового регулювання окремих питань освіти. Уваги
заслуговуютьпрацітакихнауковців,якБ.Андрусишин,В.Астахов,В.Боняк,Р.
Бузунов,Г.Грабовська,К.Грищенко,Л.Гурак,О.Домаранський,С.Загородній,
Л.Козарезенко, Є. Красняков, Ю. Кузьменко, А. Монаєнко, К. Романенко, В.
Сирих,В.Спаськата ін.Наразідоводитьсяконстатувати,щотеоретичнізасади
поняття суб’єктів освітніх правовідносин недостатньо вивчені та потребують
подальшихнауковихрозробок.
Однимізелементівскладуправовідносинєїхсуб’єкти.Юридичнаенцикло
педія визначає поняття «суб’єкт права» як фізичну абоюридичну особу, яка є
учасникомнаціональнихчиміжнароднихправовідносин1.
Зазвичай науковці розрізняють поняття «суб’єкти права» та «суб’єкти пра
вовідносин»,вважаючипершебільшширшимзазмістом,ніждруге.
НадумкуР.О.Халфіної,поняття«суб’єктиправа»охоплюєякпотенційнімож
ливості,такіїхреалізацію2.Вбачається,щодослідницясуб’єктомправавважає
особу,якаможебутиучасникомправовідносин,абовжеєним.Російськітеорети
ки вказують, що ці два поняття в цілому рівнозначні, проте слід враховувати
наступнівідмінності:конкретнийгромадянинякпостійнийсуб’єктправанеможе
бутиодночасноучасникомвсіхправовідносин;новонароджені,малолітні,душев
нохворіособи,будучисуб’єктамиправа,неєсуб’єктамибільшостіправовідно
син;правовідносини–неєдинаформареалізаціїправа3.Такимчином,означені
поняттяспіввідносятьсяякзагальнеіособливе,будьякийсуб’єктправовідносин
єодночасносуб’єктомправа,алеостаннійнезавждиєсуб’єктомправовідносин.
Вказаневище,даєможливістьвизначити,щосуб’єктосвітніхправовідносин
51Юридичні і політичні науки
©МЕЛЬ НИ ЧУК Оль га Фе дорівна –кандидатюридичнихнаук, доцент, завідувач
кафедриправознавстваВінницькогонаціональногоаграрногоуніверситету
–цесуб’єктправа,який,здійснюючиосвітнюправосуб’єктність,стаєучасником
конкретнихосвітніхправовідносин.Іншимисловами–цереальнийучасникцих
відносин.
Вважаємо,що суб’єктами освітніх правовідносин слід вважати навчальний
закладтаособу,яканавчаєтьсявньому,атакожіншихучасниківнавчальнови
ховногопроцесу,яківказанівст.50ЗаконуУкраїни«Проосвіту»від23.05.1991
р.№1060ХІІтав іншихосвітніхзаконодавчихактах.Нанашпогляд,обравши
такийкритерій,якступіньучастісуб’єктівуосвітніхправовідносинах,умовноїх
можнаподілитинадвігрупи:суб’єктиосновноготадодатковогоскладу.
Суб’єктамиосновногоскладу,слідвважатиособу,яканавчаєтьсятанавчаль
ний заклад. Ці суб’єкти беруть участь у всіх видах освітніх правовідносин,
відіграютьунихпровіднурольізабезпечуютьїхіснування.
Досуб’єктівдодатковогоскладупропонуємовіднестибатьківабоосіб,якіїх
замінюють, оскільки вони, у випадках, визначених законодавством, діють від
іменіособи,яканавчається.Участьбатьківабоосіб, які їх замінюють,просте
жуєтьсяудошкільноосвітніх,загальноосвітніх,позашкільноосвітніхправовідно
синах. Крім того, до цієї групи належать представники підприємств, установ,
організацій,якіберутьучастьунавчальновиховномупроцесі.Вониєучасника
ми позашкільноосвітніх, професійнотехнічноосвітніх правовідносин. Зміст ст.
27 Закону України «Про дошкільну освіту» від 11.07.2001 р. № 2628ІІІ дає
підставивизнатитакогосуб’єктаосвітніхправовідносин,якфізичнуособу,яка
надаєосвітніпослугиусферідошкільноїосвітинапідставіліцензії.
Враховуючизначимістьуосвітніхправовідносинахсуб’єктівосновногоскла
ду,розкриємоїхзміст.Пропонуємовважати«особою,яканавчається»,фізичну
особу, яка реалізує конституційне право на освіту шляхом засвоєння її змісту,
визначеногостандартамиосвіти.Вважаємо,щоособа,яканавчається,єобов’яз
ковим та головним учасником освітніх правовідносин, оскільки ці відносини
виникаютьтаіснуютьузв’язкузреалізацієюнеюправанаосвіту.Вданихпра
вовідносинахособа,яканавчається,єуповноваженоюстороною.
У свою чергу, можна здійснити класифікацію цього суб’єкта освітніх пра
вовідносин. Так, обравши такий критерій, як взаємозв’язок із державою, під
поняттям«особа,яканавчається»,слідрозумітигромадян,іноземнихгромадянта
осіббез громадянства.Відповіднодоч.1 ст.3ЗаконуУкраїни«Проосвіту»від
23.05.1991р.№1060ХІІгромадянимаютьправонабезкоштовнуосвітувусіх
державних навчальних закладах незалежно від статі, раси, національності,
соціального і майнового стану, роду та характеру занять, світоглядних переко
нань,належностідопартій,ставленнядорелігії,віросповідання,стануздоров’я,
місцяпроживаннятаіншихобставин.Уч.4цієїжстаттівизначено,щоіноземні
громадяни, особи без громадянства здобувають освіту в навчальних закладах
Українивідповіднодочинногозаконодавстватаміжнароднихдоговорів.
Завзаємозв’язком ізнавчальнимзакладомможнакласифікувати«особу,яка
навчається»,натакихучасників,як:дітидошкільноговіку,вихованці,учні,сту
денти,курсанти,слухачі,стажисти,клінічніординатори,аспіранти,докторанти.
З’ясуємозмісткожногозних.Поняття«дитинадошкільноговіку»,хочівикори
стовуєтьсяучинномузаконодавстві,алейогодефініціявідсутня.НаразіуЗаконі
України«Продошкільнуосвіту»від11.07.2001р.№2628ІІІвизначенопоняття
дошкільноїосвіти,дошкільноговікутайогоперіоди.Враховуючице,можнавва
жатидитиноюдошкільноговікуособувідїїнародженнядопочаткунавчанняу
52 Держава і право • Випуск 51
школі. Термін «учень» найчастіше вживається відносно того, хто навчається у
загальноосвітніх навчальних закладах4. Закон України «Про загальну середню
освіту»від13 .05.1999р.№651ХІV,вживаючияксловасиноніми«учень»та
«вихованець»,підцимипоняттямирозумієособу,яканавчаєтьсяівиховуєтьсяв
одномуіззагальноосвітніхнавчальнихзакладів(див.ч.1ст.20).Такевизначення
єлогічним,оскількизаконодавецьвідобразивєдністьнавчальновиховногопро
цесу.Визначеннятерміна«учень»,даневабз.2ст.36ЗаконуУкраїни«Пропро
фесійнотехнічнуосвіту»від10.02.1998№103/98ВР,відрізняєтьсязазмістомвід
поняттяучнязагальноосвітньогонавчальногозакладу.Зокремаузначенніостан
нього підкреслено, що це випускник основної або старшої загальноосвітньої
школи,зарахованийдопрофесійнотехнічногонавчальногозакладунанавчання
запрограмамипрофесійнотехнічноїосвіти.
Статтею 1 Закону України «Про позашкільну освіту» від 22.06.2000 р. №
1841ІІІрозмежовуєтьсяпоняття«учень»та«вихованець»затакоюпідставою,як
форма навчання. Учнями називаються ті, для яких навчальновиховна робота
організовуєтьсяуформікласноурочноїабоіншоїсистеми.Вихованцямижєті
особи,які,отримуючидопрофесійнупідготовку,відвідуютьгуртки,клуби,творчі
об’єднання,секції.
Вважаємо, що узагальнене поняття «учень» («вихованець») може мати
наступнийзміст–цеособа,яканавчаєтьсяівиховується,набуваєнавичокпро
фесійної підготовки в загальноосвітньому, професійнотехнічному та
позашкільномунавчальнихзакладах.
Легальне визначення терміну «студент» дане у ст. 53 ЗаконуУкраїни «Про
вищуосвіту»від17.01.2002р.№2984ІІІ,сутьякогозводитьсядотого,щоце
особа,якавустановленомупорядкузарахованадовищогонавчальногозакладуі
навчаєтьсятамзметоюздобуттяпевнихосвітньоготаосвітньокваліфікаційного
рівнів.Якщопорівнятивизначенняцьоготермінузтими,щомістятьсяуВелико
мутлумачномусловникуукраїнськоїсучасноїмови,ЕнциклопедіїосвітитаЮри
дичній енциклопедії, томожнадійти висновкупронеоднакові підходидойого
розуміння.Так,упорядникисловникапідпоняттям«студент»розуміютьтого,хто
навчаєтьсяувищомуабосередньомунавчальномузакладі5,тодіякЕнциклопедія
освіти визначає його «учнем освітньої установи вищої професійної освіти»6.
Автори Юридичної енциклопедії під цим терміном розуміють особу, яка
навчається у вищихнавчальних закладах7.Нанашпогляд, останнє визначення
наближене до законодавчого та є найбільш вдалим, адже найчастіше цим
терміномпозначаютьякразосіб,якінавчаютьсяувищихнавчальнихзакладах.
Поняття«курсант»маєдвазначення.Зодногобоку,цеслухачкурсів,азіншо
го–вихованецьвійськовогоучилища8.Якразуостанньомузначеннівживається
цейтермінуЗаконіУкраїни«Провищуосвіту»від17.01.2002р.№2984ІІІ.
Суб’єктомрядуосвітніхправовідносинєтакаособа,якслухач.Легальневиз
начення цього поняттяміститься у законахУкраїни «Про професійнотехнічну
освіту»від10.02.1998р.№103/98ВР,«Пропозашкільнуосвіту»від22.06.2000р.
№1841ІІІ,«Провищуосвіту»від17.01.2002р.№2984ІІІ.Востанньомузних
поняття «слухач» та «студент» ототожнюються. Слід зазначити, що в проекті
нової редакції Закону України «Про вищу освіту» ці поняття розмежовано та
запропоновановизначенняслухача,якособи,яканавчаєтьсяувищомунавчаль
ному закладі на підготовчому відділенні, факультеті (в іншому структурному
підрозділі) підвищення кваліфікації та перепідготовки працівників, ординатурі
53Юридичні і політичні науки
абоінтернатурімедичнихвищихнавчальнихзакладів.
Відповіднодо ст. 36 ЗаконуУкраїни «Пропрофесійнотехнічну освіту» від
10.02.1998р.№103/98ВРслухачемвважаєтьсяособа,зарахованадопрофесійно
технічногонавчальногозакладунанавчаннязапрограмамикурсовоїпідготовки,
перепідготовкичипідвищення кваліфікації.Визначення такого змістудозволяє
показати відмінність між двома основними суб’єктами професійнотехнічної
освіти–слухачемтаучнем.
Уст.1ЗаконіУкраїни«Пропозашкільнуосвіту»від22.06.2000р.№1841ІІІ
термін«слухач»вживаєтьсяузначенніособи,якапроводитьдослідницьку,пошу
ковутаекспериментальнуроботузрізнихпроблемнауки,техніки,мистецтва.
Вузагальненомувигляді,можнасказати,що«слухач»–цеособа,зарахована
на навчання до професійнотехнічного, вищого, позашкільного навчальних
закладівзметоюдовузівської,курсовоїпідготовки,перепідготовкичипідвищен
някваліфікації.
УЗаконіУкраїни«Провищуосвіту»від17.01.2002р.№2984ІІІвизначено
поняття таких учасників навчальновиховного процесу, як асистентстажист,
аспірант, докторант тощо.Навіть, вказуються такі учасники, якихненазваноу
ЗаконіУкраїни«Проосвіту»,якінтерн,екстерн,здобувач.
Отже, порівняльний аналіз термінів, що використовуються для позначення
особи, яка навчається, в тому чи іншому навчальному закладі, вказує на
необхідність врахування різного смислового їх значення, даного в освітньому
законодавстві.Крімтого,слідвзятидоуваги,щопереліксуб’єктівосвітніхпра
вовідносин,вчастиніосіб,якінавчаються,конкретизованийвспеціальнихзако
нах.
Освітні правовідносини, як і всі інші, виникають за наявності зобов’язаної
сторони, якою є навчальний заклад (юридична особа). Закон України «Про
освіту» від 23.05.1991 р. № 1060ХІІ не містить узагальненого поняття цього
суб’єктаосвітніхправовідносин.ВЕнциклопедіїосвітинавчальнийзакладвизна
чаєтьсяякзаклад,якийнадаєосвітні(освітньовиховні)послуги9.Вважаємо,що
таке визначення не дає можливості змістовно розкрити сутність навчального
закладу.Поперше,поняттяосвітніхпослугнаразієдискусійнимтанормативно
невизначеним, а тим більш, воно ускладнюється ще й таким терміном, як
«освітньовиховні». Подруге, аналізуючи поняття освітньої послуги, науковці
виділяютьтакуїїознаку,яккорисністьдлязамовника(студента)10.Якщо,навіть,
взятидоувагидоктринальнівизначенняосвітньоїпослуги,то,нанашудумку,їх
не зовсім доречно застосовувати до поняття навчального закладу, оскільки
завданняостанньогонеможназвестилишедонаданняосвітніхпослугокремій
особі–вонизначноглибшітаглобальнішізасвоєюсуттю.Навчальнийзакладне
лише надає освітні послуги особі, яка в ньому навчається, він, здійснюючи
освітню діяльність, створює неоціненну послугу всьому суспільству, державі.
Цейвисновокможназробитинелишеізпрактикижиття,алейіззміступреамбу
лиЗаконуУкраїни«Проосвіту»,вякійвизначено,щометоюосвітиєнелише
«всебічнийрозвитоклюдиниякособистостітанайвищоїцінностісуспільства…»,
але й «збагачення на цій основі інтелектуального, творчого, культурного
потенціалународу,підвищенняосвітньогорівнянароду,забезпеченнянародного
господарствакваліфікованимифахівцями».Нанашудумку,заслуговуєнаувагу
визначення навчального закладу, дане у Юридичній енциклопедії, під яким
розуміється «установа, що безпосередньо реалізує державну політику в галузі
54 Держава і право • Випуск 51
освіти,професійної,наукової,загальнокультурноїпідготовкитавихованнягрома
дян,створюєумовитазадовольняєпотребиособиуздобуттіосвіти»11.
Навчальні заклади є різноманітні, тому доречно здійснити їх наукову кла
сифікацію, яка дасть змогу глибше розкрити суть цих установ. Вважаємо, що
доцільновзятидлякласифікаціїнавчальнихзакладівтакікритеріїякструктура
освіти,типнавчальногозакладу,формавласності,суб’єктиутворення.
Відповідно до структури освіти розрізняють наступні навчальні заклади:
дошкільні, середні загальноосвітні, позашкільні, професійнотехнічні, вищі,
закладипіслядипломноїосвіти.
Уструктуріосвітипередбачена самоосвіта, яка забезпечуєтьсядержавними
органами,підприємствами,установами,організаціями,об’єднаннямигромадян,
громадянамишляхомствореннявідкритихтанароднихуніверситетів,лекторіїв,
бібліотек,центрів,клубів,телерадіонавчальнихпрограмтощо.Хочаст.49Зако
нуУкраїни «Про освіту» від 23.05.1991 р.№ 1060ХІІ на законодавчому рівні
гарантує самоосвіту, проте далеко не всі їїформиможна визнати навчальними
закладамиукласичномуїхзначенні.
Затипомнавчальнізакладиможнаподілитинаясла,ясласадки,дитячісадки,
будинки дитини, середні загальноосвітні школи трьох ступенів, спеціалізовані
школи, гімназії, ліцеї, палаци, будинки, центри, професійнотехнічні училища,
професійнохудожні училища, училищаагрофірми, училищазаводи, вищі про
фесійні училища, університети, інститути, академії, консерваторії, коледжі,
технікуми, центри підвищення кваліфікації, перепідготовки, навчальнокурсові
комбінатитощо.
Взявши за основу класифікації такий критерій, як форма власності можна
виокремитинавчальнізакладидержавної,комунальноїтаприватноїформвлас
ності.
Засуб’єктамиутвореннянавчальнізакладиможнаподілитинаті,щоутворю
ються:а)органамидержавноївиконавчоївлади;б)органамимісцевогосамовря
дування;в)юридичнимиособаминезалежновідформвласності;г)громадянами
України.
На думку В. Спаської, навчальний заклад, як одна із сторін освітніх пра
вовідносин,можебутипредставленадекількомаособами.Зокремаобов’язковим
учасникомосвітніхправовідносинєпедагог,якийвиступаєнасторонінавчально
гозакладу12.В.Сирихвважає,щостатуспедагогічнихпрацівниківноситьком
плекснийхарактер–вониодночасноєсуб’єктамиітрудового,іосвітньогопра
ва13. На відміну від В.Спаської, вчений відстоює точку зору, що освітні пра
вовідносини є трьохсторонніми: особа, яка навчається, – навчальний заклад –
педагог.Якщовинестизарамкидискусіїпоглядивченихщодокількісногоскладу
освітніхправовідносин,тостаєзрозумілим,щовонивизнаютьтакогообов’язко
вогоучасника,якпедагог.Аналізчинногоосвітньогозаконодавствадаєпідстави
стверджувати,щопедагогічнітанауковопедагогічніпрацівникидійсноєучасни
ками освітніх правовідносин, оскільки вони наділені сукупністю прав та
обов’язківусферіосвіти.
Відповідно до ст. 54 Закону України «Про освіту» від 23.05.1991 р.
№ 1060ХІІ педагогічною діяльністю можуть займатися особи з високими
моральнимиякостями,якімаютьвідповіднуосвіту,професійнопрактичнупідго
товку,фізичнийстанякихдозволяєвиконуватислужбовіобов’язки.Педагогічну
діяльність у навчальних закладах здійснюютьпедагогічні працівники, у вищих
55Юридичні і політичні науки
навчальнихзакладахтретьогоічетвертогорівнівакредитаціїтазакладахпісля
дипломноїосвіти–науковопедагогічніпрацівники.Зцьогонормативногополо
женнявбачається,щозарівнемакредитаціїнавчальногозакладу,вякомупрацю
ютьпедагоги,їхможнаподілитинадвігрупи–педагогічнітанауковопедагогічні
працівники.
Викладенедозволяєсформулюватинаступнівисновки.Суб’єктосвітніхпра
вовідносин –цесуб’єктправа,який,здійснюючиосвітнюправосуб’єктність,стає
учасником конкретних освітніх правовідносин. За таким критерієм, як ступінь
участі суб’єктів у освітніх правовідносинах їх можна поділити на дві групи:
суб’єкти основного та додаткового складу. Суб’єктами основного складу, слід
вважати особу, яка навчається та навчальний заклад, оскільки вони відіграють
провідну роль у освітніх правовідносинах і забезпечують їх існування. До
суб’єктів додаткового складу пропонуємо віднести тих учасників, які беруть
участьлишевокремихвидахосвітніхправовідносин.Нимислідвважатибатьків
абоосіб,якіїхзамінюють,представниківпідприємств,установ,організацій,які
беруть участь у навчальновиховному процесі, фізичну особу, яка на основі
ліцензіїнадаєпослугивсферідошкільноїосвіти.
1.Юри дич наенциклопедія:В6т./Редкол.:Ю.С.Шемшученко(головаредкол.)та
ін.–К.:Укр.енцикл.,1998.–Т.5.–С.680.2.Хал фи на Р.О.Общееучениеоправоотно
шении.–М.:Юрид.лит.,1974.–С.115116.3. Те о риягосударстваиправа.Курслекцій
/Подред.Н.И.МатузоваиА.В.Малько.–М.:Юристъ,1999.–С.482.4. Ен цик ло педія
освіти / Акад. пед. наук України; головний ред. В.Г. Кремень. – К.:Юрінком Інтер,
2008.–С.947.5.Ве ли кий тлумачнийсловниксучасноїукраїнськоїмови/Уклад.іголов.
ред.В.Т.Бусел.–К.;Ірпінь:Перун,2002.–C.1209.6.Ен цик ло педіяосвіти.–C.879.
7.Юри дич на енциклопедія. – Т. 5. – С. 676. 8.Ве ли кий тлумачний словник сучасної
українськоїмови.–С.475.9.Ен цик ло педіяосвіти.–С.538.10. За го родній С.Окремі
аспективизначеннятаспіввідношенняосвітніхпослугіпослугзпрофесійноїпідготов
киособи//Підприємництво,господарствоіправо.–2010.–№6.–С.6.11.Юри дич на
енциклопедія.–Т.4.–С.8.12.Спас ская В.В.Образовательныеправоотношения:вопро
сытеории.[Электронныйресурс].–Режимдоступа:lexed.ru/pravo/theory/spasskaya
2005/.13.Сы рых В.М.Введениевтеориюобразовательногоправа.–М.,2002.–C.79.
56 Держава і право • Випуск 51
Розділ 1. ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА
О. Ф. МЕЛЬНИЧУК. ПОНЯТТЯ ТА ВИДИ СУБ’ЄКТІВ ОСВІТНІХ ПРАВОВІДНОСИН
|