Право як соціально-нормативний регулятор

Розглядається право як одним із найважливіших соціальних нормативних регуляторів суспільних відносин, а також визначається особлива роль права в системі соціальної регуляції, його соціальні функції. Підкреслюється, зокрема, вплив морально-етичних чинників на розуміння права та...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2011
1. Verfasser: Мохонько, А.В.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України 2011
Schriftenreihe:Держава і право
Schlagworte:
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/32904
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Право як соціально-нормативний регулятор / А.В. Мохонько // Держава і право. — 2011. — Вип. 51. — С. 87-93. — Бібліогр.: 27 назв. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-32904
record_format dspace
spelling irk-123456789-329042012-05-27T12:24:55Z Право як соціально-нормативний регулятор Мохонько, А.В. Теорія держави і права Розглядається право як одним із найважливіших соціальних нормативних регуляторів суспільних відносин, а також визначається особлива роль права в системі соціальної регуляції, його соціальні функції. Підкреслюється, зокрема, вплив морально-етичних чинників на розуміння права та його дію. Рассматривается право как один из важнейших социальных нормативных регуляторов общественных отношений, а также определяется особенная роль права в системе социальной регуляции, его социальные функции. В частности, подчёркивается влияние морально-этических факторов на понимание права и его действие. In this article author has examined the law as one of most important social normative regulators of social relations, and also determined it’s special role in the system of social regulation, his social functions. Here has been under the influence of moral-and-etics factors on understanding of law and it’s action. 2011 Article Право як соціально-нормативний регулятор / А.В. Мохонько // Держава і право. — 2011. — Вип. 51. — С. 87-93. — Бібліогр.: 27 назв. — укp. 1563-3349 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/32904 uk Держава і право Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Теорія держави і права
Теорія держави і права
spellingShingle Теорія держави і права
Теорія держави і права
Мохонько, А.В.
Право як соціально-нормативний регулятор
Держава і право
description Розглядається право як одним із найважливіших соціальних нормативних регуляторів суспільних відносин, а також визначається особлива роль права в системі соціальної регуляції, його соціальні функції. Підкреслюється, зокрема, вплив морально-етичних чинників на розуміння права та його дію.
format Article
author Мохонько, А.В.
author_facet Мохонько, А.В.
author_sort Мохонько, А.В.
title Право як соціально-нормативний регулятор
title_short Право як соціально-нормативний регулятор
title_full Право як соціально-нормативний регулятор
title_fullStr Право як соціально-нормативний регулятор
title_full_unstemmed Право як соціально-нормативний регулятор
title_sort право як соціально-нормативний регулятор
publisher Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
publishDate 2011
topic_facet Теорія держави і права
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/32904
citation_txt Право як соціально-нормативний регулятор / А.В. Мохонько // Держава і право. — 2011. — Вип. 51. — С. 87-93. — Бібліогр.: 27 назв. — укp.
series Держава і право
work_keys_str_mv AT mohonʹkoav pravoâksocíalʹnonormativnijregulâtor
first_indexed 2025-07-03T13:20:27Z
last_indexed 2025-07-03T13:20:27Z
_version_ 1836632064223346688
fulltext А. В. МОХОНЬКО. ПРАВО ЯК СОЦІАЛЬНО-НОРМАТИВНИЙ РЕГУЛЯТОР Роз гля дається пра во як од ним із най важ ливіших соціаль них нор ма тив них ре гу ля­ торів суспільних відно син, а та кож виз на чається особ ли ва роль пра ва в си с темі соціаль ної ре гу ляції, йо го соціальні функції. Підкрес люється, зо к ре ма, вплив мо раль но­ етич них чин ників на ро зуміння пра ва та йо го дію. Клю­чові­сло­ва: пра во, соціаль не ре гу лю ван ня, пра во ве ре гу лю ван ня, пра во вий вплив. Рас сма т ри ва ет ся пра во как один из важ ней ших со ци аль ных нор ма тив ных ре гу ля­ то ров об ще ст вен ных от но ше ний, а так же оп ре де ля ет ся осо бен ная роль пра ва в си с­ те ме со ци аль ной ре гу ля ции, его со ци аль ные функ ции. В ча ст но с ти, под чёр ки ва ет ся вли я ние мо раль но­эти че с ких фак то ров на по ни ма ние пра ва и его дей ст вие. Клю­че­вые­сло­ва: пра во, со ци аль ное ре гу ли ро ва ние, пра во вое ре гу ли ро ва ние, пра во­ вое вли я ние. In this article author has examined the law as one of most important social normative regulators of social relations, and also determined it’s special role in the system of social regulation, his social functions. Here has been under the influence of moral­and­etics factors on understanding of law and it’s action. Key­words: law, social regulation, legal regulation, legal influence. Жит­тя­су­час­но­го­суспільства­до­сить­різно­манітне,­у­ньо­му­постійно­ви­ни­ка­ ють­найрізно­манітніші­життєві­си­ту­ації,­а­учас­ни­ки­цих­відно­син­ма­ють­різні­цілі­ та­ інте­ре­си,­ то­ цілком­при­род­но,­що­ про­тя­гом­ три­ва­ло­го­ істо­рич­но­го­ роз­вит­ку­ людсь­ко­го­суспільства­в­ньо­му­сфор­му­ва­ла­ся­пев­на­си­с­те­ма­нор­ма­тив­них­ре­гу­ля­ торів,­си­с­те­ма­різних­пра­вил­по­ведінки.­До­неї­вхо­дять­пра­ви­ла,­що­за­сно­вані­на­ мо­раль­них­і­релігійних­ус­та­нов­ках,­еко­номічних­і­політич­них­інте­ре­сах,­зви­чаї­і­ тра­диції,­пра­ви­ла­для­членів­пев­них­ор­ганізацій­(кор­по­ра­тивні­пра­ви­ла­то­що).­ Нині­в­ук­раїнсько­му­пра­во­знавстві­по­ши­рюється­філо­софсь­ке­ро­зуміння­пра­ ва,­що­пов’язується­з­та­ки­ми­цінно­с­тя­ми­як­сво­бо­да,­рівність,­спра­вед­ливість.­Це­ сприяє­більш­точ­но­му­виз­на­чен­ню­па­ра­дигм,­прин­ципів,­мо­де­лей,­змісту­та­об­ся­ гу­на­уко­во­го­по­нят­тя­пра­ва,­пред­ме­та­ і­ме­тодів­відповідних­те­орій­пра­ва­ і­йо­го­ цілісності­й­вод­но­час­ефек­тив­ності­впли­ву­пра­ва­на­лю­ди­ну­та­її­роз­ви­ток,­у­то­му­ числі,­в­йо­го­нор­ма­тив­но­му­сенсі.­Це,­зо­к­ре­ма,­вка­зує­на­не­аби­я­ку­ак­ту­альність­ досліджен­ня­пра­ва­як­соціонор­ма­тив­но­го­ре­гу­ля­то­ра,­не­за­пе­ре­чу­ю­чи­при­цьо­му­ йо­го­при­род­но­го­змісту. Про­бле­ма­пра­ва,­йо­го­зна­чен­ня­і­ролі­в­житті­лю­ди­ни­і­суспільства­в­ціло­му­є­ однією­з­ме­то­до­логічних­про­блем­юри­с­пру­денції.­Досліджен­ню­да­но­го­пи­тан­ня­ бу­ло­ при­свя­че­но­ чи­ма­ло­ на­уко­вих­ праць,­ од­нак­ по­нят­тя­ пра­ва­ не­ на­бу­ло­ сво­го­ за­вер­ше­но­го­кон­цеп­ту­аль­но­го­роз­роб­лен­ня.­На­су­час­но­му­етапі­йо­го­досліджен­ ням­зай­ма­ють­ся­такі­провідні­вітчиз­няні­та­російські­вчені,­як­В.Д.­Бабкін,­Г.Дж.­ Бер­ман,­ Ж.­Л.­ Бер­жель,­ М.І.­ Ко­зю­б­ра,­ В.П.­ Ма­ла­хов,­ М.М.­ Мар­чен­ко,­ Н.М.­ Оніщен­ко,­Л.В.­Пе­т­ро­ва,­В.Я.­Тацій,­В.І.­Ти­мо­шен­ко,­Ю.М.­То­ди­ка,­П.М.­Рабіно­ вич,­В.­Селіва­нов,­І.Л.­Че­ст­нов,­В.В.­Цвєтков,­М.­Цвік­та­ін. Пра­во­як­соціаль­не­яви­ще,­як­один­з­най­важ­ливіших­соціаль­но­нор­ма­тив­них­ ре­гу­ля­торів,­завжди­і­скрізь­зу­мов­лю­ють­ся­по­тре­ба­ми­суспільно­го­роз­вит­ку.­І­як­ спра­вед­ли­во­підкрес­лює­В.Я.­Тацій,­що­й­в­умо­вах­ста­нов­лен­ня­і­функціону­ван­ня­ 87Юридичні і політичні науки ©­МО ХОНЬ КО Аліса В’яче славівна­–­аспірант­Київсько­го­універ­си­те­ту­пра­ва­НАН­ Ук­раїни не­за­леж­ної­ Ук­раїни,­ де­ впро­ва­д­жується­ у­ жит­тя­ прин­цип­ вер­хо­вен­ст­ва­ пра­ва,­ вирішен­ня­про­блем­су­час­но­го­пра­во­ро­зуміння­ста­но­вить­од­не­з­най­важ­ливіших­ за­вдань­роз­роб­лен­ня,­зо­к­ре­ма,­кон­цепції­роз­вит­ку­вітчиз­ня­ної­юри­дич­ної­на­уки­і­ кон­цепції­пра­во­вої­си­с­те­ми­Ук­раїни1.­ Прибічни­ки­інте­г­ра­тив­но­го­ти­пу­пра­во­ро­зуміння,­зо­к­ре­ма,­до­во­дять,­що­пра­ во­не­ви­чер­пується­дер­жав­но­ор­ганізо­ва­ною­фор­мою­сво­го­бут­тя­(за­ко­ном).­Дія­ пра­ва­ відбу­вається­ не­ ли­ше­ че­рез­ пра­вові­ нор­ми,­ а­ й­ че­рез­ пра­вові­ прин­ци­пи,­ пра­во­ву­ політи­ку,­ пра­во­ву­ діяльність­ і­ пра­вові­ відно­си­ни,­ пра­во­ву­ свідомість,­ че­рез­єдність­об’єктив­но­го­і­суб’єктив­но­го­пра­ва2.­ Ана­логічне­ ро­зуміння­ пра­ва­мож­на­ спо­с­теріга­ти­ у­ де­я­ких­ вітчиз­ня­них­ вче­ них,­ які,­ з­ точ­ки­ зо­ру­ філо­софії,­ під­ пра­вом­ ро­зуміють­ су­купність­ етич­них­ суспільних­ цінно­с­тей,­ та­ких­ як:­ спра­вед­ливість,­ по­ря­док,­ мо­ральність,­ прав­ дивість­ та­ інші,­ що­ ґрун­ту­ють­ся­ на­ ідеї­ соціаль­ної­ рівності3.­ Та­ке­ пра­во,­ щоб­ ста­ти­ре­аль­но­діючим­та­за­хи­ще­ним­з­бо­ку­дер­жа­ви,­по­вин­но­ма­ти­свій­фор­маль­ ний­ ви­раз,­ тоб­то­ бу­ти­ зве­де­ним­ у­ пев­ний­ нор­ма­тив­но­пра­во­вий­ акт,­ що­ прий­ мається­чи­санкціонується­дер­жа­вою4.­ Та­ким­ чи­ном,­ пра­во­ ви­с­ту­пає­ од­ним­ із­ най­важ­ливіших­ соціонор­ма­тив­них­ ре­гу­ля­торів­ суспільних­ відно­син,­ що­ й­ має­ на­ меті­ висвітли­ти­ ав­тор­ у­ даній­ статті. Цінність­ нор­ма­тив­но­го­ ре­гу­лю­ван­ня­ на­ ос­нові­ за­галь­них­ пра­вил­ по­ведінки­ (норм)­ по­ля­гає­ у­ то­му,­ що­ нор­ма­ –­ це­ го­то­ве­ рішен­ня­ для­ лю­ди­ни­ в­ певній­ життєвій­си­ту­ації,­це­го­то­вий­варіант­дії,­що­за­зда­легідь­ап­ро­бо­ва­ний­суспільством,­ дер­жа­вою,­соціаль­ною­гру­пою­і­т.д.­Са­ме­в­цьо­му­по­ля­гає­го­ло­вна­цінність­нор­ ма­тив­но­го­ре­гу­лю­ван­ня5. За­первісно­об­щин­но­го­ла­ду­існу­ва­ла­примітив­на­си­с­те­ма­соціаль­но­го­ре­гу­ лю­ван­ня,­що­діяла­на­підставі­пе­ре­важ­но­зви­чаїв­і­та­бу,­та­якій­ма­ло­при­та­ман­ни­ ми­бу­ли­те­перішні­уяв­лен­ня­про­соціаль­не­ре­гу­лю­ван­ня­та­нор­ми.­Відповідно,­не­ ви­ни­ка­ло­ особ­ли­вої­ по­тре­би­ пи­са­но­го­ пра­ва,­ яке­ б­ ви­с­ту­па­ло­ фор­малізо­ва­ним­ нор­ма­тив­ним­ре­гу­ля­то­ром.­Хо­ча­в­ си­с­темі­ соціаль­но­го­ре­гу­лю­ван­ня­первісно­го­ суспільства­ вже­ ви­о­крем­лю­ва­ла­ся­ йо­го­ внутрішня­ струк­ту­ра,­що­ та­кож­ при­та­ ман­на­ су­час­но­му­ пра­ву­ як­ соціаль­но­му­ ре­гу­ля­то­ру­ –­ за­бо­ро­ни,­ доз­во­ли­ та­ зо­бов`язан­ня. У­су­час­них­умо­вах­цивілізації­пра­во­як­лан­цюг­усь­о­го­ком­плек­су­ре­гу­ля­торів,­ що­ спря­мо­ву­ють­ по­ведінку­ лю­дей,­ зна­хо­дить­ся­ у­ складній­ взаємодії­ з­ інши­ми­ соціаль­ни­ми­ре­гу­ля­то­ра­ми.­Се­ред­цих­ре­гу­ля­торів,­ як­пи­ше­С.­Алексєєв,­най­б­ лиж­чи­ми­до­пра­ва­і­та­ки­ми,­що­пе­ре­бу­ва­ють­у­тісній­та­складній­взаємодії,­є­такі­ два­ве­ликі­соціальні­яви­ща­(ут­во­рен­ня),­що­здійсню­ють­по­ряд­з­інши­ми­ре­гу­ля­ тивні­функції,­–­дер­жа­ва­і­мо­раль6.­ Та­кож,­ви­хо­дя­чи­з­влад­но­політич­но­го­по­тенціалу­дер­жа­ви­та­її­ролі­у­житті­ суспільства,­у­без­по­се­ред­нь­о­му­зв`яз­ку­з­пра­вом­пе­ре­бу­ває­та­ке­соціаль­не­яви­ще­ та­ соціаль­ний­ ре­гу­ля­тор,­ як­ політи­ка­ (зо­к­ре­ма,­ політичні­ нор­ми).­ А­ політи­ка,­ звісно,­ не­ мож­ли­ва­ без­ дер­жа­ви­ і­ пра­ва­ і,­ в­ про­цесі­ ре­гу­лю­ван­ня­ суспільних­ відно­син,­пе­ре­бу­ває­з­ни­ми­у­без­по­се­ред­нь­о­му­взаємозв`яз­ку­та­взаємодії,­про­що­ далі­бу­де­ве­с­ти­ся­мо­ва.­ Бе­зу­мов­но,­се­ред­усіх­соціаль­них­ре­гу­ля­торів­пра­во­є­од­ним­з­найдійовіших,­ то­му­що­во­но­впли­ває­на­до­сить­знач­ну­ча­с­ти­ну­відно­син,­в­яких­без­по­се­ред­ньо­ зацікав­лені­ дер­жа­ва­ і­ суспільство,­ а­ та­кож­ то­му,­ що­ ре­алізація­ пра­ва­ за­без­пе­ чується­ на­сам­пе­ред­ і­ пе­ре­важ­но­ за­со­ба­ми­ і­ мож­ли­во­с­тя­ми­ дер­жа­ви,­ її­ гілок­ 88 Держава і право • Випуск 51 влади7. Пра­во­ відіграє­ особ­ли­ву­ роль­ в­ си­с­темі­ соціаль­ної­ ре­гу­ляції.­ Са­ме­ во­но,­ з­ ря­дом­йо­го­унікаль­них­вла­с­ти­во­с­тей,­та­ких,­як­за­гальність,­мож­ливість­су­во­рої­ виз­на­че­ності­ за­ змістом­ і­ ви­со­ко­го­ сту­пе­ню­ за­без­пе­че­ності,­ мак­си­маль­но­ відповідає­ по­тре­бам­ суспільства­ за­ на­яв­ності­ об’єктив­них­ нор­ма­тив­них­ за­сад,­ по­кли­ка­них­ за­без­пе­чи­ти­ на­леж­ний­ рівень­ ор­ганізо­ва­ності­ й­ упо­ряд­ку­ван­ня­ суспільних­ відно­син,­ ре­аль­не­ пе­ре­тво­рен­ня­ в­ жит­тя­ за­кла­де­но­го­ у­ суспільстві­ праг­нен­ня­лю­ди­ни­до­до­с­ко­на­лості­йо­го­осо­би­с­тості,­ре­алізації­індивіду­аль­ності. Пра­во­не­має­за­вдань,­відділе­них­від­за­вдань­суспільно­го­ціло­го,­й­то­му­мож­ на­го­во­ри­ти­про­йо­го­соціальні­функції.­По­пер­ше,­пра­во­од­но­час­но­сприяє­мо­де­ лю­ван­ню­ соціаль­них­ цілей­ і­ є­ інстру­мен­том­ їх­ до­сяг­нен­ня.­ По­дру­ге,­ пра­во­ закріплює­ умо­ви­ вільної­ діяль­ності­ лю­ди­ни­ у­ сфері­ ро­ди­ни,­ по­бу­ту,­ куль­ту­ри;­ пра­во­ опо­се­ред­ко­вує­ ут­во­рен­ня­ са­мої­ лю­ди­ни.­ По­третє,­ пра­во­ закріплює­ еко­ номічні­ за­са­ди­вільної­діяль­ності­осо­би­с­тості,­ її­ма­теріаль­ну­та­ інте­лек­ту­аль­ну­ власність.­ То­му­ от­ри­му­ють­ пра­во­ве­ опо­се­ред­ку­ван­ня­ ви­роб­ництво,­ роз­поділ,­ обмін­ та­ спо­жи­ван­ня­ ма­теріаль­них­ благ.­ По­чет­вер­те,­ пра­во­ за­без­пе­чує­ участь­ осо­би­у­спра­вах­суспільства,­її­мож­ливість­об’єдну­ва­ти­ся­з­інши­ми­в­гро­мадські­ ор­ганізації­ та­ партії.­ Тут­ пра­во­ опо­се­ред­ко­вує­ політич­ну­ сво­бо­ду,­ відно­си­ни­ лю­дей­у­сфері­бо­роть­би­з­вла­ду,­участь­гро­ма­дян­у­її­роз­поділі­та­здійсненні8. От­же,­пра­во,­існу­ю­чи­са­ме­у­ви­гляді­та­ких,­а­не­інших­норм­і­відно­син,­ви­ра­ жає­кінце­вий­ре­зуль­тат­взаємодії­чи­сель­них­еко­номічних,­політич­них­та­соціаль­ но­куль­тур­них­фак­торів­і­ви­с­ту­пає­як­соціаль­но­нор­ма­тив­ний­ре­гу­ля­тор,­який­має­ не­аби­я­ку­соціаль­ну­цінність. У­літе­ра­турі­за­галь­но­прий­ня­тим­є­та­ке­ро­зуміння­соціаль­ної­цінності­пра­ва,­ яке,­ втілю­ю­чи­ за­галь­ну­ во­лю­ (інте­рес)­ учас­ників­ суспільних­ відно­син,­ сприяє­ роз­вит­ку­тих­відно­син,­в­яких­зацікав­лені­як­ок­ремі­індивіди,­так­і­суспільство­в­ ціло­му.­ Во­но­ вно­сить­ стабільність­ і­ по­ря­док­ в­ ці­ відно­си­ни.­ За­без­пе­чу­ю­чи­ простір­ для­ впо­ряд­ко­ва­ної­ сво­бо­ди­ й­ ак­тив­ності,­ пра­во­ слу­жить­ фак­то­ром­ соціаль­но­го­про­гре­су9.­ Ви­ко­нан­ня­пра­вом­своєї­соціаль­ної­ролі­в­пер­шу­чер­гу­обу­мов­ле­не­йо­го­нор­ ма­тивністю.­ Ре­алізу­ю­чи­ будь­яку­ свою­ функцію,­ пра­во­ завжди­ виз­на­чає­ міру,­ об­сяг­на­леж­ної,­за­бо­ро­не­ної­або­доз­во­ле­ної­по­ведінки,­виз­на­чає­пра­во­ве­ста­но­ви­ ще­лю­дей­та­наділяє­їх­пра­ва­ми­та­обов’яз­ка­ми­у­відно­си­нах­між­со­бою­та­з­дер­ жа­вою.­ За­галь­но­обов’яз­ковість,­ фор­маль­на­ виз­на­ченість,­ кон­кретність­ нор­ми­ доз­во­ля­ють­мо­де­лю­ва­ти­різні­суспільні­відно­си­ни,­охо­пи­ти­весь­спектр­кон­крет­ них­відно­син,­відо­кре­ми­ти­та­закріпи­ти­їх­ос­нов­ний­зміст. Од­нак­пра­во­–­це­та­кий­ інстру­мент­ре­гу­лю­ван­ня­суспільних­відно­син,­який­ діє­че­рез­во­лю­та­свідомість­лю­дей.­То­му­ба­га­то­вла­с­ти­во­с­тей­пра­во­вих­норм­та­ ре­зуль­та­ти­ їх­ за­сто­су­ван­ня­ не­мо­жуть­ бу­ти­ пра­виль­но­ зро­зуміли­ми­ без­ аналізу­ умов­їх­дії,­а­та­кож­особ­ли­во­с­тей­лю­дей,­які­ре­алізу­ють­та­за­сто­со­ву­ють­пра­вові­ нор­ми.­ От­же,­ пра­во­ охоп­лює­ всю­ соціаль­ну­ си­с­те­му:­ ре­гу­лює­ жит­тя­ об’єкта­ уп­равління;­ виз­на­чає­ ха­рак­тер­ та­ па­ра­ме­т­ри­ са­мо­го­ уп­равління;­ ре­гу­лює­ внутрішнє­жит­тя­суб’єкта,­який­уп­рав­ляє­(дер­жа­ви­та­йо­го­ор­ганів)10. На­суспільні­відно­си­ни­пра­во­справ­ляє­без­по­се­редній­вплив,­діючи­на­во­льо­ ву­по­ведінку­суб`єктів.­Во­льо­ва­діяльність­суб`єктів­виз­на­чається­у­свою­чер­гу­ об`єктив­ни­ми­умо­ва­ми­існу­ван­ня­суспільства.­Впли­ва­ю­чи­на­суспільні­відно­си­ ни,­пра­во­сприяє­ви­ник­нен­ню­но­вих­відно­син,­витісняє­не­ба­жані,­які­су­пе­ре­чать­ роз­вит­ку­суспільства. Спе­цифіка­нор­ма­тив­но­пра­во­во­го­ре­гу­лю­ван­ня­во­льо­вої­по­ведінки­по­ля­гає­у­ 89Юридичні і політичні науки не­обхідності­ закріпи­ти­ ви­ди­ та­ об­сяг­ га­ран­то­ва­ної­ дер­жа­вою­ мож­ли­вої­ та­ не­обхідної­по­ведінки.­Варіантів­та­кої­по­ведінки­в­кожній­життєвій­си­ту­ації­мо­же­ бу­ти­ декілька,­ із­ яких­ суб`єкт­ по­ви­нен­ ви­бра­ти­ для­ се­бе­ пев­ний­ варіант­ по­ведінки11. У­пра­вовій­на­уці­ро­зуміння­пра­ва­як­ре­гу­ля­то­ра­суспільних­відно­син­є­тра­ диційним.­ Ос­нов­не­ при­зна­чен­ня­ пра­ва­ по­ля­гає­ у­ то­му,­ щоб­ бу­ти­ по­туж­ним­ соціаль­но­нор­ма­тив­ним­ ре­гу­ля­то­ром,­ виз­на­ча­ю­чи­ мож­ли­ву­ та­ обов’яз­ко­ву­ по­ведінку­індивідів­і­їх­ко­лек­тив­них­ут­во­рень. У­ цій­ якості­ пра­во­ як­ мас­штаб­ний­ еле­мент,­ блок­ (підси­с­те­ма)­ суспільства­ яв­ляє­ со­бою­ нор­ма­тив­но­ціннісний­ ре­гу­ля­тор12:­ нор­ма­тив­ний,­ ад­же­ пра­во,­ що­ скла­дається­ з­ нор­ма­тив­но­уніфіко­ва­них­ за­собів­ і­ ме­ханізмів­ ре­гу­лю­ван­ня­ суспільних­відно­син,­націле­не­на­те,­щоб­вве­с­ти­в­жит­тя­лю­дей­за­са­ди­за­галь­ної­ «нор­маль­ності»,­ єди­но­го­ упо­ряд­ку­ван­ня,­ за­галь­но­прий­ня­тості;­ ціннісний,­ ад­же­ пра­во,­вво­дя­чи­в­жит­тя­нор­ма­тивні­за­са­ди,­на­даєоцінку­життєвим­яви­щам­і­про­ це­сам,­ і­ то­му­є­ос­но­вою­для­то­го,­щоб­діяти­«по­пра­ву»­ і­виз­на­ва­ти­ті­чи­ інші­ вчин­ки­в­якості­та­ких,­які­вчи­нені­«не­по­пра­ву». Зо­к­ре­ма,­ пра­во­ (са­ме­ при­род­не­ пра­во)­ при­внес­ло­ в­ за­кон­ по­ло­жен­ня,­ відповідно­ до­ яко­го­ лю­ди­на­ виз­нається­ най­ви­щою­ соціаль­ною­ цінністю­ (ст.­ 3­ Кон­сти­туції­Ук­раїни­1996­ро­ку).­І,­як­відповідно­до­хри­с­ти­янсь­ко­го­вчен­ня,­лю­ди­ на­є­вінцем­Бо­жо­го­творіння­у­Всесвіті,­так­і­лю­ди­на­нині­виз­нається­най­ви­щою­ соціаль­ною­цінністю­у­дер­жаві13. А.­ Вен­ге­ров­ за­зна­чає,­ що­ нор­ма­тив­но­ре­гу­ля­тив­не­ ро­зуміння­ пра­ва­ не­се­ в­ собі­ те­о­ре­ти­ко­при­клад­ну­ про­гра­му­ дії­ пра­ва.­ В­ історії­ пра­во­ в­ тій­ чи­ іншій­ послідо­вності­ в­ різних­ суспільствах­ пов`язу­ва­ло­ся­ з­ рівністю,­ спра­вед­ливістю,­ си­лою,­ бо­же­ст­вен­ною­ чи­ дер­жав­ною­ во­лею,­ при­род­ни­ми­ умо­ва­ми­життєдіяль­ ності­лю­ди­ни,­ за­ко­но­дав­ст­вом,­кла­со­вою­во­лею.­ І­хо­ча,­ як­пи­ше­вче­ний,­не­всі­ пра­во­знавці­по­го­д­жу­ють­ся­з­нор­ма­тив­ною­при­ро­дою­пра­ва,­ра­зом­з­тим,­нор­ма­ тив­ний­ зміст­ пра­ва­ ви­ни­кає­ істо­рич­но­ об`єктив­но,­ во­но­ не­се­ в­ собі­ знач­не­ гу­маністич­не­на­ван­та­жен­ня,­відо­б­ра­жа­ю­чи­за­ко­номірності­фор­му­ван­ня­цілої­си­с­ те­ми­нор­ма­тив­но­го­ре­гу­лю­ван­ня. Істо­рич­но­нор­ма­тив­ний­зміст­пра­ва­фор­му­вав­ся­і­роз­ви­вав­ся­та­ким­чи­ном,­що­ все­ тісніше­ поєдну­ва­ли­ся­ в­ єди­ну­ нор­му­ різні­ струк­турні­ еле­мен­ти:­ гіпо­те­за­ (умова­ дії­ пра­ви­ла­ по­ведінки),­ дис­по­зиція­ (влас­не­ пра­ви­ло­ по­ведінки),­ санкція­ (міра­ відповідаль­ності­ за­ по­ру­шен­ня­ пра­ви­ла­ по­ведінки).­ В­ такій­ єдності­ і­ полягає­ знач­ний­ мо­раль­ний­ і­ гу­маністич­ний­ по­тенціал­ нор­ма­тив­но­пра­во­во­го­ регу­ля­то­ра14. Од­нак,­на­су­час­но­му­етапі­відбу­ло­ся­відхи­лен­ня­від­ро­зуміння­пра­ва­як­си­с­те­ ми­норм.­Виз­на­чаль­ним­є­те,­що­в­Кон­сти­туції­Ук­раїни­струк­ту­ра­вла­ди­і­прин­ци­ пи­ її­ ор­ганізації,­ пра­ва­ і­ сво­бо­ди­ лю­ди­ни­ і­ гро­ма­дя­ни­на­ впер­ше­ закріпле­но­ на­ ос­нові­при­род­но­го­пра­во­ро­зуміння.­ Вплив­мо­раль­но­етич­них­чин­ників­на­пра­во,­йо­го­зміст­є­настільки­суттєвим,­ що­скла­дає­мо­раль­но­етич­ну­ос­но­ву­пра­ва,­слу­гу­ю­чи­йо­го­ви­прав­дан­ням­і­по­яс­ нен­ням.­Мо­раль­ і­ети­ка­на­пов­ню­ють­пра­во­цінно­с­тя­ми­прав­ди,­спра­вед­ли­вості,­ до­б­ра,­ми­ло­сер­дя,­до­б­ро­чин­ності,­тим­са­мим­на­да­ю­чи­са­мо­му­пра­ву­міру,­пе­ре­ тво­рю­ю­чи­йо­го­з­фор­маль­но­го­міри­ла­на­мо­раль­ну­суспільну­міру.­От­же,­важ­ли­ вим­мо­мен­том­при­виз­на­ченні­пра­ва­є­те,­що­пра­во­ґрун­тується­на­до­сяг­ну­то­му­ суспільством­рівні­мо­ралі­та­ети­ки,­які­виз­на­ча­ють­вод­но­час­міру­пра­ва. Суттєвою­ж­оз­на­кою­ре­гу­ля­тив­но­го­виз­на­чен­ня­пра­ва­є­легіти­мо­ваність­йо­го­ 90 Держава і право • Випуск 51 норм,­ тоб­то­ виз­нан­ня­ їх­ суспільством­ як­ та­ких,­ яким­потрібно­ сліду­ва­ти,­ які­ є­ не­обхідни­ми,­ і­ ма­ють­ виз­на­ча­ти­ спосіб­ життєдіяль­ності­ суспільства.­ Оз­на­ка­ легіти­мації­пе­ре­тво­рює­ідеї­на­леж­но­го­(не­обхідно­го),­які­існу­ють­у­суспільстві­та­ пре­тен­ду­ють­ста­ти­пра­во­ви­ми­нор­ма­ми­чи­фор­маль­ни­ми­при­пи­са­ми­дер­жа­ви,­її­ ор­ганів­та­по­са­до­вих­осіб,­ іма­нент­ним­ імпе­ра­тив­ним­для­суспільства­ре­гу­ля­то­ ром,­ який­ стає­ не­обхідним­ нор­ма­ти­вом,­ влас­не­ пра­вом,­ в­ си­лу­ схва­лен­ня­ йо­го­ суспільством.­Легіти­мація­пе­ре­тво­рює­пра­во­у­те,­чим­во­но­є,­на­дає­си­лу,­ос­вя­чу­ ю­чи­суспільним­ав­то­ри­те­том15. Г.­ Маль­цев­ пи­ше,­ що­ пра­во­ роз­мов­ляє­ з­ людь­ми­ мо­вою­ імпе­ра­тивів:­ «ти­ зобов`яза­ний»,­ «тобі­ доз­во­ле­но»,­що,­ у­ свою­чер­гу,­ за­дає­ тон­ усь­о­му­пра­ву,­ не­ див­ля­чись­на­те,­що­в­тексті­за­конів­та­інших­нор­ма­тив­но­пра­во­вих­актів­мо­жуть­ зустріча­ти­ся­по­ло­жен­ня,­ ви­ра­жені­не­ в­ імпе­ра­тивній­формі:­ дек­ла­рації,­ кон­ста­ тації,­цільові­ус­та­нов­ки­і­т.п.­Але­са­ме­юри­дичні­нор­ми­–­імпе­ра­ти­ви,­вис­лов­лені­ як­су­д­жен­ня­про­на­леж­не,­відо­б­ра­жа­ють­сутність­і­спе­цифіку­пра­ва,­в­них­за­кла­ де­но­те,­що­мож­на­на­зва­ти­«ду­хом­пра­ва». Імпе­ра­тив­ний­ха­рак­тер­пра­ва­підкрес­лює­йо­го­гли­бо­кий­внутрішній­зв`язок­з­ вла­дою,­з­ав­то­ри­те­том.­За­фор­мою­і­сутністю­пра­во­є­влад­ним­фе­но­ме­ном,­нор­ ма­тив­но­ре­гу­ля­тив­ною­си­с­те­мою,­яка­по­бу­до­ва­на­на­прин­ци­пах­вла­ди­ав­то­ри­те­ ту16.­ Дієздатність­ нор­ми­ за­ле­жить­ від­ до­вер­ше­ності­ відо­б­ра­жен­ня­ у­ її­ змісті­ за­ко­номірно­с­тей­ суспільно­го­ роз­вит­ку­ та­ по­треб­ соціаль­них­ груп­ і­ індивідів.­ Од­нак­во­ни­пе­ре­бу­ва­ють­по­за­зо­ною­«меж­до­сяг­нен­ня»­пра­ва,­то­му­вплив­на­них­ здійснюється­шля­хом­за­галь­но­соціаль­ної­політи­ки­дер­жа­ви. У­зв’яз­ку­з­цим­мож­на­го­во­ри­ти,­що­соціаль­ний­ас­пект­дії­пра­ва­є­більш­шир­ шим­за­йо­го­нор­ма­тив­ний­зміст,­оскільки­містить­роз­гляд­соціаль­них­еле­ментів­ –­як­тих,­що­пе­ре­ду­ва­ли­фор­му­ван­ню­дер­жав­ної­волі,­ так­ і­ тих,­які­пов’язані­ з­ пра­во­вою­струк­ту­рою,­що­вже­діє­у­суспільстві,­з­ви­яв­лен­ням­її­соціаль­ної­ефек­ тив­ності.­При­цьо­му­не­обхідно­роз­гля­да­ти­взаємозв’язок­соціаль­но­го­та­пра­во­во­ го­фак­торів­у­ди­наміці,­ у­роз­вит­ку­як­ єди­ний­склад­ний­ме­ханізм,­де­ соціальні,­ еко­номічні,­політичні­та­інші­суспільні­відно­си­ни­пе­ре­кла­да­ють­ся­на­мо­ву­юри­ дич­них­ норм,­ пра­вові­ при­пи­си­ транс­фор­му­ють­ся­ в­ соціаль­ну­ по­ведінку­ суспільства,­соціаль­них­верств,­груп­та­гро­ма­дян.­Пра­во­як­особ­ли­вий­соціаль­ний­ інсти­тут­ нор­ма­тив­ної­ ре­гу­ляції­ суспільних­ відно­син­ має­ склад­ну­ при­ро­ду,­ а­ ме­ханізм­йо­го­дії­в­кож­но­му­кон­крет­но­му­ви­пад­ку­за­ле­жить­від­йо­го­еко­номічної,­ соціаль­ної­та­політич­ної­струк­ту­ри17. Для­пра­ва­ха­рак­тер­ною­є­не­про­ста­нор­ма­тивність,­яка­роз­гля­дається­ви­ключ­ но­ че­рез­ си­с­те­му­ норм,­ а­ нор­ма­тивність­ особ­ли­вої­ якості,­ що­ про­яв­ляється­ у­ цілісній­ре­гу­лю­ючій­нор­ма­тивній­си­с­темі.­Ця­си­с­те­ма­зу­мов­ле­на­єди­ни­ми­прин­ ци­па­ми,­ за­галь­ни­ми­по­ло­жен­ня­ми,­ єди­ним­юри­дич­ним­по­ряд­ком­та­особ­ли­вим­ юри­дич­ним­ре­жи­мом.­Нор­ма­тивні­ак­ти,­які­прий­ма­ють­ся­в­ме­жах­да­ної­си­с­те­ми,­ по­винні­їй­відповіда­ти18. Як­що­ми­го­во­ри­мо,­що­нор­ма­пра­ва­ре­гу­лює­суспільне­відно­шен­ня,­–­пи­ше­ Г.­Маль­цев,­ –­ то­ маємо­ на­ увазі­ всі­ ви­ди­ впли­ву­ нор­ми­ на­ відно­си­ни19.­ От­же,­ особ­ли­ве­ та­най­ва­гоміше­місце­в­ си­с­темі­ соціаль­но­нор­ма­тив­но­го­ре­гу­лю­ван­ня­ відіграє­ пра­во­ве­ ре­гу­лю­ван­ня,­ яке­ за­зви­чай­ виз­на­чається­ як­ здійсню­ва­ний­ за­ до­по­мо­гою­ пра­ва­ і­ усієї­ су­куп­ності­ пра­во­вих­ за­собів­ юри­дич­ний­ вплив­ на­ суспільні­відно­си­ни,­а­та­кож­як­ціле­с­пря­мо­ва­ний­вплив­на­суспільні­відно­си­ни­за­ до­по­мо­гою­пра­во­вих­за­собів20. В­юри­дичній­літе­ра­турі­мож­на­спо­с­теріга­ти,­що­при­виз­на­ченні­по­нят­тя­пра­ во­во­го­ ре­гу­лю­ван­ня­ ча­с­то­ ви­ко­ри­с­то­вується­ сло­во­ «вплив»21.­ На­ на­шу­ дум­ку,­ 91Юридичні і політичні науки слід­відрізня­ти­пра­во­ве­ре­гу­лю­ван­ня­від­пра­во­во­го­впли­ву.­Пра­во­вий­вплив­–­це­ ре­зуль­та­тив­ний,­ нор­ма­тив­но­ор­ганізаційний­ вплив­ на­ суспільні­ відно­си­ни­ за­ до­по­мо­гою­влас­не­пра­во­вих­за­собів­(норм­пра­ва,­пра­во­вих­відно­син,­актів­за­сто­ су­ван­ня­ пра­ва)­ та­ інших­ пра­во­вих­ явищ­ (пра­восвідо­мості,­ пра­во­вої­ куль­ту­ри,­ пра­во­вих­прин­ципів,­пра­во­твор­чо­го­про­це­су)22. У­літе­ра­турі­та­кож­вка­зується­на­ існу­ван­ня­соціаль­но­нор­ма­тив­но­го­впли­ву.­ Як­пи­ше­М.­Мар­чен­ко,­це­ре­зуль­та­тив­ний­нор­ма­тив­но­ор­ганізаційний­вплив­на­ суспільні­відно­си­ни­як­спеціаль­ної­си­с­те­ми­влас­не­нор­ма­тив­них­за­собів­(соціаль­ них­норм,­норм­пра­ва,­релігійних­норм,­пра­вовідно­син,­актів­ре­алізації­та­за­сто­ су­ван­ня),­так­інших­соціаль­них­явищ­(свідо­мості,­куль­ту­ри,­соціаль­но­нор­ма­тив­ них­прин­ципів,­нор­мо­твор­чих­про­цесів)23. О.­ Маль­ко­ пра­во­вим­ впли­вом­ на­зи­ває­ увесь,­ взя­тий­ у­ єдності­ і­ ба­га­то­ манітності,­ про­цес­ впли­ву­ пра­ва­ на­ соціаль­не­ жит­тя,­ свідомість­ та­ по­ведінку­ лю­дей24.­Так,­на­на­шу­дум­ку,­пра­во­вий­вплив­є­більш­ши­ро­ко­го­ка­те­горією,­ніж­ пра­во­ве­ре­гу­лю­ван­ня,­оскільки­містить­у­собі­не­ли­ше­пра­вові,­а­й­інші,­не­пра­вові­ за­со­би­(соціальні,­ іде­о­логічні­то­що)­дії­на­суспільні­відно­си­ни.­У­зв`яз­ку­з­цим­ мож­на­го­во­ри­ти­про­те,­що­пра­во­вий­вплив­є­ча­с­ти­ною­си­с­те­ми­соціаль­но­нор­ма­ тив­но­го­ре­гу­лю­ван­ня,­і,­от­же,­та­ка­су­купність­соціаль­но­пра­во­вих­фак­торів­впли­ ву­ яв­ляє­ со­бою­ соціаль­но­пра­во­ве­ ре­гу­лю­ван­ня.­ Пра­во­ве­ ре­гу­лю­ван­ня­ яв­ляє­ со­бою­один­із­спо­собів­впли­ву­пра­ва­на­суспільні­відно­си­ни,­особ­ливістю­яко­го­ є­дер­жав­но­влад­ний­ха­рак­тер­та­ко­го­ре­гу­лю­ван­ня. Вва­жається­ за­галь­но­виз­на­ним,­що­пра­во­ве­ ре­гу­лю­ван­ня­по­чи­нається­ з­ ство­ рен­ня­норм­пра­ва­і­за­вер­шується­їх­ре­алізацією­у­діяль­ності,­по­ведінці­суб’єктів­ суспільних­відно­син25.­Тоб­то,­пра­во­ве­ре­гу­лю­ван­ня­спо­ну­кає­до­дії­пра­вові­норми. В.­Нер­се­сянц­пи­ше,­що­дія­пра­ва­–­це­су­купність­усіх­форм­про­яву­юри­дич­ної­ си­ли­пра­ва,­і,­відповідно,­ме­ханізмом­дії­пра­ва­вче­ний­вва­жає­ме­ханізм­аб­ст­ракт­ но­за­галь­ної­пра­во­вої­ре­гу­ляції,­кон­кре­ти­зо­ва­ної­та­індивіду­алізо­ва­ної­що­до­кон­ крет­но­виз­на­че­но­го­ви­пад­ку­про­яву­юри­дич­ної­си­ли­діючо­го­пра­ва26. Суспільні­ відно­си­ни,­ уре­гу­ль­о­вані­ пра­вом,­ є­ склад­ною,­ ба­га­то­а­с­пект­ною­ ка­те­горією.­Їх­мож­на­поділи­ти­на­такі­два­ви­ди:­а)­відно­си­ни­соціаль­но­мо­раль­ но­го­се­ре­до­ви­ща;­б)­відно­си­ти­соціаль­но­пра­во­во­го­се­ре­до­ви­ща. Ли­ше­дру­гий­вид­відно­син­че­рез­об’єктивні­при­чи­ни­по­тре­бує­са­ме­юри­дич­ но­го­ впли­ву­ на­ ньо­го­ з­ бо­ку­ дер­жа­ви.­Оз­на­ка­ми­ відно­син­ соціаль­но­пра­во­во­го­ се­ре­до­ви­ща­є­те,­що­во­ни­вста­нов­лю­ють­ся­офіційно,­ча­с­то­ви­ни­ка­ю­чи­всу­пе­реч­ ба­жан­ням­ то­го­ чи­ іншо­го­ учас­ни­ка;­ ре­гу­лю­ють­ся­ нор­ма­ми­ вітчиз­ня­но­го­ пра­ва­ без­по­се­ред­ньо­з­ви­ко­ри­с­тан­ня­дер­жав­них­за­собів­впли­ву. Різно­манітні­ за­ своїм­ змістом­ відно­си­ни­ соціаль­но­пра­во­во­го­ се­ре­до­ви­ща­ ут­во­рю­ють­єди­ний­пред­мет­пра­во­во­го­ре­гу­лю­ван­ня.­Окрім­то­го,­при­роднім­є­те,­ що­во­ни­са­ме­за­змісто­вною­оз­на­кою­ди­фе­ренціюють­ся,­ут­во­рю­ю­чи­те,­що­пра­ во­ва­ на­ука­ відно­сить­ до­ пред­ме­ту­ ре­гу­лю­ван­ня­ відповідних­ га­лу­зей.­ Звідси­ слідує,­що­соціаль­но­пра­во­ве­се­ре­до­ви­ще,­тоб­то­єди­ний­пред­мет­пра­во­во­го­ре­гу­ лю­ван­ня,­має­чітко­ви­ра­же­ну­си­с­тем­ну­при­ро­ду,­по­ро­д­жу­ю­чи­адек­ват­ну­їй­си­с­те­ му­вітчиз­ня­но­го­пра­ва­з­поділом­йо­го­на­га­лузі27. Та­ким­чи­ном,­ви­хо­дя­чи­з­аналізу­ви­кла­де­них­у­літе­ра­турі­по­ло­жень,­на­на­шу­ дум­ку,­ пра­во­ як­нор­ма­тив­ний­ре­гу­ля­тор­ суспільних­ відно­син­ха­рак­те­ри­зується:­ а)­існу­ван­ням­уз­го­д­же­ної­си­с­те­ми­пра­во­вих­норм,­які­рег­ла­мен­ту­ють­відно­си­ни­у­ всіх­ сфе­рах­жит­тя­ суспільства­ і­ дер­жа­ви,­ виз­на­ча­ю­чи­міру­на­леж­ної­по­ведінки­ суб`єктів­пра­ва­(це,­влас­не,­пра­во­ве­ре­гу­лю­ван­ня);­б)­впли­вом­нор­ма­тив­но­пра­во­ вих­ре­гу­ля­торів­не­ли­ше­на­по­ведінку,­а­й­на­свідомість­лю­дей;­в)­дією­пра­ва­як­ 92 Держава і право • Випуск 51 про­явом­йо­го­юри­дич­ної­си­ли­та­йо­го­за­без­пе­чен­ням­(га­ран­ту­ван­ням)­з­бо­ку­дер­ жа­ви;­г)­соціаль­но­мо­раль­ним­змісто­вним­спов­нен­ням­пра­во­во­го­се­ре­до­ви­ща,­що­ є­ба­зо­вим­для­ре­гу­лю­ван­ня­пра­вом­будь­якої­до­пу­с­ти­мої­сфе­ри­суспільних­відно­ син;­д)­існу­ван­ням­відповідних­меж­своєї­ре­гу­лю­ю­чої­дії. 1.­Тацій В.Я.­Зна­чен­ня­юри­дич­ної­на­уки­у­фор­му­ванні­пра­во­вої­си­с­те­ми­Ук­раїни­//­ Вісник­Ака­демії­пра­во­вих­на­ук­Ук­раїни.­–­2001.­–­№­3­–­С.­3­22.­2.­Бабкін В.Д.­Пра­во­і­ за­кон:­співвідно­шен­ня­//­Пра­во­в­си­с­темі­соціаль­них­норм:­істо­ри­ко­юри­дичні­ас­пек­ти.­ Ма­теріали­ ХІІІ­ істо­ри­ко­пра­во­вої­ кон­фе­ренції­ (м.­ Чернівці,­ 20–22­ трав­ня­ 2005­ р.).­ –­ Чернівці:­Ру­та,­2005.­–­С.­3­4,­8.­3. Селіва нов В., Діден ко Н.­Пра­во­ва­при­ро­да­ре­гу­лю­ ван­ня­суспільних­відно­син­//­Пра­во­Ук­раїни.­–­2000.­–­№­10.­–­С.­16.­4. Льво ва О.Л.­Ідеї­ при­род­но­го­пра­ва­та­межі­йо­го­дії­//­Дія­пра­ва:­інте­г­ра­тив­ний­ас­пект:­Мо­но­графія­/­Кол.­ ав­торів;­Відп.­ред.­Н.М.­Оніщен­ко.­–­К.:­Юрид.­дум­ка,­2010.­–­С.­92.­5. Радь ко Т.Н.­Те­о­ рия­го­су­дар­ст­ва­и­пра­ва:­Учеб.­–­2­е­узд.­–­М.:­Про­спект,­2009.­–­С.­269.­6. Алек се ев С.С.­ Пра­во:­аз­бу­ка­–­те­орія­–­фи­ло­со­фия:­Опыт­ком­плекс­но­го­ис­сле­до­ва­ния.­–­М.:­Ста­тут,­ 1999.­–­С.­326­327.­7. Со ро кин В.Д.­Пра­во­вое­ре­гу­ли­ро­ва­ние:­пред­мет,­ме­тод,­про­цесс­//­ Пра­во­ве­де­ние.­–­№­4.­–­2000.­–­С.­37.­8. Соціологія­пра­ва:­Підруч.­для­сту­дентів­юрид.­ спец.­ви­щих­навч.­закл.­/­М.І.­Па­нов,­Н.П.­Оси­по­ва,­Л.М.­Ге­расіна­та­ін.;­За­ред.­Н.П.­ Оси­по­вої.­–­К.:­Вид.­Дім­«Ін­Юре»,­2003.­–­С.­85.­9. Крав чук В.­Те­орія­дер­жа­ви­і­пра­ва­ (опорні­кон­спек­ти).­–­К.:­Аті­ка,­2003.­–­С.­137.­10. Соціологія­пра­ва:­Підруч.­ /­За­ред.­ Н.П.­Осіпо­вої.­–­С.­81.­11. Та ра хо нич Т.І.­Пра­во­ве­ре­гу­лю­ван­ня­та­ре­алізація­прав­і­сво­ бод­лю­ди­ни­та­гро­ма­дя­ни­на­//­Про­бле­ми­ре­алізації­прав­і­сво­бод­лю­ди­ни­та­гро­ма­дя­ни­ на­в­Ук­раїні:­мо­но­графія­/­Кол.­авт.;­за­ред.­Н.М.­Оніщен­ко,­О.В.­Зай­чу­ка.­–­К.:­Юрид.­ дум­ка,­2007.­–­С.­154.­12. Алек се ев С.С.­Пра­во:­аз­бу­ка­–­те­рия­–­фи­ло­со­фия:­Опыт­ком­ плекс­но­го­ис­сле­до­ва­ния.­–­М.:­Ста­тут,­1999.­–­С.­313­314.­13. Льво ва О.Л.­Функціональ­ на­ взаємодія­ пра­ва­ і­ релігії­ в­ ас­пекті­ ре­алізації­ прав­ і­ сво­бод­ лю­ди­ни­ //­ Про­бле­ми­ ре­алізації­прав­і­сво­бод­лю­ди­ни­та­гро­ма­дя­ни­на­в­Ук­раїні:­Мо­но­графія­/­Кол.­авт.;­за­ред.­ Н.М.­Оніщен­ко,­О.В.­Зай­чу­ка.­­К.:­Юрид.­дум­ка,­2007.­–­С.­314­315.­14. Вен ге ров А.Б.­ Те­о­рия­го­су­дар­ст­ва­и­пра­ва.­–­М.:­Но­вый­юрист,­1998.­–­С.­364­365.­15. Те орія­дер­жа­ви­ і­пра­ва.­Ака­демічний­курс:­Підруч­ник­/­За­ред.­О.В.­Зай­чу­ка,­Н.М.­Оніщен­ко.­–­К.,­2006.­ –­К.,­2006.­–­С.­240­246.­16. Маль цев Г.В.­Пра­во­и­по­ли­ти­ка­в­кон­тек­с­те­те­о­рии­вла­с­ти­//­ Пра­во­и­по­ли­ти­ка­со­вре­мен­ной­Рос­сии­/­Ред.­Маль­цев­Г.В.­–­М.:­Бы­ли­на,­1996.­–­С.­6­7.­ 17. Соціологія­пра­ва:­Підруч.­для­сту­дентів­юрид.­спец.­ви­щих­навч.­закл.­/­За­ред.­Н.П.­ Оси­по­вої.­–­С.­83.­18. Алек се ев С.С.­Те­о­рия­пра­ва.­–­М.:­БЕК,­1994.­–­С.­87­89.­19. Маль­ цев Г.В.­ Со­ци­аль­ные­ ос­но­ва­ния­ пра­ва.­ –­М.:­Нор­ма,­ 2007.­ –­С.­ 30.­20. Алек се ев С.С.­ Ме­ха­низм­пра­во­во­го­ре­гу­ли­ро­ва­ния­в­со­ци­а­ли­с­ти­че­с­ком­го­су­дар­ст­ве.­–­М.:­Юрид.­лит,­ 1966.­–­С.­5;­Те орія дер­жа­ви­і­пра­ва:­навч.­посіб.­/­Р.А.­Ро­ма­шов,­Н.М.­Пар­хо­мен­ко,­С.М.­ Ле­гу­ша,­Г.Н.­Мар­ту­заєва.­–­К.:­КНТ,­2007.­–­С.­196.­21. Рабіно вич П.М.­Ос­но­ви­за­галь­ної­ те­орії­дер­жа­ви­і­пра­ва.­–­К.:­Атіка,­1995.­–­С.­151.­22. Ко ма ров С.А.­Об­щая­те­о­рия­го­су­ дар­ст­ва­и­пра­ва.­–­М.:­Ма­ну­с­крипт,­1996.­–­С.­286.­23. Мар чен ко М.Н.­Те­о­рия­го­су­дар­ ст­ва­и­пра­ва:­Учеб.­–­М.:­Зер­ца­ло,­2002.­–­С.­285.­24. Маль ко А.В.­Сти­му­лы­и­ог­ра­ни­че­ ния­в­пра­ве.­–­М.:­Юрист,­2004.­–­С.­26.­25. Ре ше тов Ю.С.­Ме­ха­низм­пра­во­ре­а­ли­за­ции­ в­ ус­ло­ви­ях­ раз­ви­то­го­ со­ци­а­лиз­ма.­ –­ Ка­зань:­ Изд­во­ Ка­зан.­ ун­та,­ 1980.­ –­ С.­ 29.­ 26. Нер се сянц В.С.­Об­щая­те­о­рия­пра­ва­и­го­су­дар­ст­ва.­–­М.:­НОР­МА­ИН­ФРА,­1999.­–­С.­ 475­476.­27. Мель ник О.М.­Пра­во­ве­ре­гу­лю­ван­ня­та­шля­хи­підви­щен­ня­йо­го­ефек­тив­ ності.­Ди­сер­тація­…канд.­юрид.­на­ук.­–­К.,­2004.­–­С.­62. 93Юридичні і політичні науки Розділ 1. ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА А. В. Мохонько. Право Як соцІально-нормативний регулЯтор