Історико-правові аспекти становлення та розвитку місця і ролі парламенту в сфері забезпечення національної безпеки та оборони
Cтаття присвячена конституційно-правовому дослідженню історико-правових аспектів становлення та розвитку місця і ролі парламенту у сфері забезпечення національної безпеки та оборони з точки зору комплексного конституційно-правового аналізу як історико-правових передумов, так і без...
Gespeichert in:
Datum: | 2011 |
---|---|
1. Verfasser: | |
Format: | Artikel |
Sprache: | Ukrainian |
Veröffentlicht: |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
2011
|
Schriftenreihe: | Держава і право |
Schlagworte: | |
Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/33059 |
Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Zitieren: | Історико-правові аспекти становлення та розвитку місця і ролі парламенту в сфері забезпечення національної безпеки та оборони / О.І. Масензов // Держава і право. — 2011. — Вип. 51. — С. 238-243. — Бібліогр.: 20 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-33059 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-330592012-05-27T12:33:53Z Історико-правові аспекти становлення та розвитку місця і ролі парламенту в сфері забезпечення національної безпеки та оборони Масензов, О.І. Конституційне право Cтаття присвячена конституційно-правовому дослідженню історико-правових аспектів становлення та розвитку місця і ролі парламенту у сфері забезпечення національної безпеки та оборони з точки зору комплексного конституційно-правового аналізу як історико-правових передумов, так і безпосереднього процесу формування парламенту як компетентного державного органу забезпечення національної безпеки та оборони. Статья посвящена конституционно-правовому исследованию историко-правовых аспектов становления и развития места и роли парламента в сфере обеспечения национальной безопасности и обороны с точки зрения комплексного конституционно-правового анализа как историко-правовых предпосылок, так и непосредственного процесса формирования парламента как компетентного государственного органа обеспечения национальной безопасности и обороны. The article is devoted to the constitutional-legal investigation of the historical and legal aspects of the formation and development of the place and role of Parliament in ensuring the national security and defense in terms of the complex constitutional and legal analysis of both historical and legal backgrounds, and direct the process of formation of the parliament as a competent government authority to ensure national security and defense. 2011 Article Історико-правові аспекти становлення та розвитку місця і ролі парламенту в сфері забезпечення національної безпеки та оборони / О.І. Масензов // Держава і право. — 2011. — Вип. 51. — С. 238-243. — Бібліогр.: 20 назв. — укp. 1563-3349 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/33059 uk Держава і право Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Конституційне право Конституційне право |
spellingShingle |
Конституційне право Конституційне право Масензов, О.І. Історико-правові аспекти становлення та розвитку місця і ролі парламенту в сфері забезпечення національної безпеки та оборони Держава і право |
description |
Cтаття
присвячена
конституційно-правовому
дослідженню
історико-правових
аспектів
становлення
та розвитку
місця і ролі парламенту
у сфері забезпечення
національної
безпеки
та оборони
з точки
зору
комплексного
конституційно-правового
аналізу як історико-правових
передумов,
так і безпосереднього
процесу
формування
парламенту
як компетентного
державного
органу
забезпечення
національної
безпеки
та оборони. |
format |
Article |
author |
Масензов, О.І. |
author_facet |
Масензов, О.І. |
author_sort |
Масензов, О.І. |
title |
Історико-правові аспекти становлення та розвитку місця і ролі парламенту в сфері забезпечення національної безпеки та оборони |
title_short |
Історико-правові аспекти становлення та розвитку місця і ролі парламенту в сфері забезпечення національної безпеки та оборони |
title_full |
Історико-правові аспекти становлення та розвитку місця і ролі парламенту в сфері забезпечення національної безпеки та оборони |
title_fullStr |
Історико-правові аспекти становлення та розвитку місця і ролі парламенту в сфері забезпечення національної безпеки та оборони |
title_full_unstemmed |
Історико-правові аспекти становлення та розвитку місця і ролі парламенту в сфері забезпечення національної безпеки та оборони |
title_sort |
історико-правові аспекти становлення та розвитку місця і ролі парламенту в сфері забезпечення національної безпеки та оборони |
publisher |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
publishDate |
2011 |
topic_facet |
Конституційне право |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/33059 |
citation_txt |
Історико-правові аспекти становлення та розвитку місця і ролі парламенту в сфері забезпечення національної безпеки та оборони / О.І. Масензов // Держава і право. — 2011. — Вип. 51. — С. 238-243. — Бібліогр.: 20 назв. — укp. |
series |
Держава і право |
work_keys_str_mv |
AT masenzovoí ístorikopravovíaspektistanovlennâtarozvitkumíscâírolíparlamentuvsferízabezpečennânacíonalʹnoíbezpekitaoboroni |
first_indexed |
2025-07-03T13:32:19Z |
last_indexed |
2025-07-03T13:32:19Z |
_version_ |
1836632809817505792 |
fulltext |
О. І. МАСЕНЗОВ. ІСТОРИКО-ПРАВОВІ АСПЕКТИ СТАНОВЛЕННЯ ТА
РОЗВИТКУ МІСЦЯ І РОЛІ ПАРЛАМЕНТУ В СФЕРІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ ТА ОБОРОНИ
Cтат тя при свя че на кон сти туційнопра во во му досліджен ню істо ри копра во вих
ас пектів ста нов лен ня та роз вит ку місця і ролі пар ла мен ту у сфері за без пе чен ня
національ ної без пе ки та обо ро ни з точ ки зо ру ком плекс но го кон сти туційнопра во во го
аналізу як істо ри копра во вих пе ре ду мов, так і без по се ред нь о го про це су фор му ван ня
пар ла мен ту як ком пе тент но го дер жав но го ор га ну за без пе чен ня національ ної без пе ки
та обо ро ни.
Ключові слова: пар ла мент, національ на без пе ка та обо ро на, дер жав ний ор ган,
кон сти туція, ком пе тенція.
Ста тья по свя ще на кон сти ту ци он нопра во во му ис сле до ва нию ис то ри копра во вых
ас пек тов ста нов ле ния и раз ви тия ме с та и ро ли пар ла мен та в сфе ре обес пе че ния на ци
о наль ной бе зо пас но с ти и обо ро ны с точ ки зре ния ком плекс но го кон сти ту ци он нопра
во во го ана ли за как ис то ри копра во вых пред по сы лок, так и не по сред ст вен но го про цес
са фор ми ро ва ния пар ла мен та как ком пе тент но го го су дар ст вен но го ор га на обес пе че
ния на ци о наль ной бе зо пас но с ти и обо ро ны.
Ключевыеслова: пар ла мент, на ци о наль ная бе зо пас ность и обо ро на, го су дар ст вен
ный ор ган, кон сти ту ция, ком пе тен ция.
The article is devoted to the constitutionallegal investigation of the historical and legal
aspects of the formation and development of the place and role of Parliament in ensuring the
national security and defense in terms of the complex constitutional and legal analysis of both
historical and legal backgrounds, and direct the process of formation of the parliament as a
competent government authority to ensure national security and defense.
Keywords:parliament, national security and defense, government agency, the constitu
tion, powers.
Відповіднодост.75КонституціїУкраїни,єдиниморганомзаконодавчоївлади
вУкраїнієпарламент–ВерховнаРадаУкраїни,атомулогічноприпустити,що
досліджуванийорганвідображаєтізагальнісутнісніриси,щопритаманніпарла
ментуяктакомутаєрезультатомпроцесуісторичноготаісторикоправовогороз
витку парламенту і парламентаризму як конституційноправових явищ, у тому
числі – в частині повноважень у сфері забезпечення національної безпеки та
оборони,атомудослідженняісторикоправовихаспектівформуванняпарламен
таризму як доктрини та парламенту як конституційного органу забезпечення
національноїбезпекитаоборонимаєбезпосереднійзв’язокзважливиминауко
вими та практичними завданнями на сучасному етапі, що обумовлюється
декількомаосновнимичинниками.Поперше,відповіднодоп.17ч.1ст.92Кон
ституціїУкраїни,основинаціональноїбезпеки,організаціїЗбройнихСилУкраїни
і забезпечення громадського порядку встановлюються виключно законами
України, тобто входять до виключної компетенції парламенту,функції якого за
своїмконституційноправовимстатусомвиконуєВерховнаРада.Подруге,про
блематика реального забезпечення національної безпеки та оборони України є
вкрайактуальнимполітикоправовимпитаннямсьогодення,зважаючинапринци
повоновізагрозитавикликиусучасномусвіті,зокрема,вполітичній,правовій,
238 Держава і право • Випуск 51
©МА СЕН ЗОВ Олек сандр Іва но вич–аспіранткафедриконституційного,адміністра
тивноготаміжнародногоправаМаріупольськогодержавногоуніверситету
економічній, культурній площині, причому важливу роль у механізмі такого
забезпеченнявідіграєсамеВерховнаРада,оскількизгіднозположеннямист.9
ЗаконуУкраїни«ПроосновинаціональноїбезпекиУкраїни»1,вмежахповнова
жень, визначених Конституцією України: визначає засади внутрішньої та
зовнішньої політики, основи національної безпеки; формує законодавчу базу в
ційсфері; схвалюєрішення зпитаньвведеннянадзвичайного і воєнногостану,
мобілізації,визначеннязагальноїструктури,чисельності,функційЗбройнихсил
України та інших військових формувань, створених відповідно до законів
України.Потретє,увітчизнянійнауковійлітературівідсутнєкомплекснеконсти
туційнеправоведослідженнятеоретичнихтапрактичнихаспектіввизначення і
класифікаціїконституційнихповноваженьВерховноїРадиУкраїниусферізабез
печення національної безпеки та оборониУкраїни,що вбачається неможливим
безвідповідногоісторикоправовогоконцептуальногоаналізу.
Слідзазначити,щоокреміісторикоправовіаспектистановленнятарозвитку
парламентутапарламентаризмуякконституційноправовогоявищарозглядалися
якувітчизняній,такйузахіднійюридичнійлітературі.Середвітчизнянихвчених
можнаназвати,зокрема,В.М.Шаповала,С.П.Головатого,М.П.Орзіха,Ю.С.Шем
шученка,В.Ф.Погорілка,М.І.Росенко,П.П.Шляхтунатаінших.Крімтого,ваго
мийдоробокудослідженнявказаних аспектів внесли такі російські автори, як
Р.В.Енгібарян,В.В.Маклаков,В.І.Лафітський,А.М.Тулаєв,атакожпредставни
ки зарубіжної конституційноправової науки різних періодів:А.Дайсі,Дж.Ст.
Міль,Г.Кельзен,Р.Стрінгхем.
Вконтекстівивченнянауковихджерелвартовказатинатойфакт,щожоднез
наявних профільних досліджень не вирішує проблему комплексного консти
туційноправовогоаналізуякісторикоправовихпередумов,такібезпосередньо
гопроцесуформуванняпарламентусамеяккомпетенційногодержавногооргану
забезпеченнянаціональноїбезпекитаоборони,концентруючись,впершучергу,
нарозкриттіокремихзагальнихаспектівісторичноготаполітикоправовогороз
витку явища парламентаризму у його сучасному значенні. Таким чином,
дослідженнявказанихпитаньєважливимнауковимтапрактичнимзавданням,що
потребує вирішення на сучасному етапі розвитку вітчизняної науки консти
туційногоправа.
Виходячи з наведених міркувань, слід констатувати наукову новизну ком
плексного конституційноправового аналізу історикоправових аспектів станов
лення та розвитку місця і ролі парламенту у сфері забезпечення національної
безпекитаоборони,щопроводитьсяуданійстаттітастановитьскладовучастину
комплексноїроботикафедриконституційного,адміністративноготаміжнародно
гоМаріупольськогодержавногогуманітарногоуніверситету«Актуальніконсти
туційнітаміжнародноправовіпроблемистановлення,розвиткутафункціонуван
няпублічноївладивУкраїнівумовахміждержавноїінтеграції».
За вдалим визначенням В.М.Шаповала, під парламентом (англ. рarliament,
франц.parlement,первісно–розмова,відфранц.parler–говорити)слідрозуміти
«загальнонаціональнийпредставницькийоргандержавноївлади,щодієпостійно
іголовнимпризначеннямякогоєздійсненнязаконотворчості»2,а«феноменпар
ламентузавдячуєсвоїмнародженнямновомуперіодуісторіїлюдства,щорозпо
чався європейськимиреволюціями17–18ст.»3.В тойжечас слушноюєдумка
Р.В.Енгібарянапроте,що«прототипицьоговкрайважливогоінститутудержав
ноївладиз’явилисящевантичнудавнину»4.
239Юридичні і політичні науки
Уконтекстіісторикоправовогоаналізустановленнятарозвиткупарламенту
якуповноваженогооргануувказанійсферівартопогодитисязточкоюзоруабсо
лютної більшості дослідників щодо створення першої інституції з сутнісними
юридичнимирисамисучасногопарламентувАнглії(втойжечас,терміном«пар
ламент»впершепочаливизначатисудовіорганиуФранціїуХІІІст,декоролівська
куріябуларозділенанадвічастини,одназякихрозглядаласудовісправиінази
валася парламентом; в Англії ж цей термін почали використовувати лише
наприкінціХІІІст.якназвувеликоїрадикоролівства,доякоївходилимонархта
феодальні сеньори,що поступово, зберігаючи своюназву, трансформувалася у
становопредставницькуустанову5).Зокрема,подібноїточкизорудотримується
В.В.Маклаков,зауважуючиприцьому,що«точногочасуутворенняцьогооргану
(парламенту–О.М.)ванглійськійправовійлітературіневказується»6танаголо
шуючи:«…уXIXIIIст.ст.прикороліскликалисярадивякостідопоміжногоорга
ну»7(подібноїточкизорудотримуєтьсяіГ.Барнетт8).Назазначеномуетапіісто
ричногорозвиткутаінституціалізаціїпредставницькихзагальнодержавнихуста
новособливемісце з точкизоруактуалізації талегітимаціїповноваженьданих
органівусферінаціональноїбезпекитаоборонипосідаєВеликаХартія(Magna
Carta),відомащеіякХартіяВольностей,яказаструктуроюєєдинимдокумен
том,щовміщуєчотирикоролівськіхартії–1215,1216,1217,1225рр.9Завдалим
висловом С.П. Головатого, «найбільша новизна та найважливіший поступ у
напрямідо«організованоївлади»бачитьсявположенняхглав52,55і61»10цього
юридичногоакту,аджеузазначенихглавахйшлосяпродвадцятьп’ятьбаронівяк
певнийорган,уповноваженийпредставлятибаронів,ачерезних–івесьнарод.
Цікаво,щоповноваженнядвадцятип’ятьохбаронівбулинадзвичайноширокими,
завдякичомуцейорганрозглядаєтьсяяк«мініатюрнийсамодіяльнийпарламент
для здійснення контролю за діями короля»11 (прообраз сучасних контрольних
повноваженьпарламенту задіяльністюорганіввиконавчоївлади).Більшетого,
подібну конституюючу конструкцію можна назвати навіть вже «обмеженою
монархію», оскільки, утримуючи виконавчу владу у повному обсязі, король
«підпорядковувався вищому контролю у разі виникнення порушення хартії чи
загрозиіншогозла»12.Водночаспрообраз«представницькогоіпотенційносиль
ногозаконодавчогооргану»вбачаєтьсяв«загальнійрадікоролівства»,яка,згідно
зположеннямиглав12 і14,малаухвалюватирішеннястосовнозапровадження
податківукоролівстві.Наділенийдоситьширокимиповноваженнями,цейорган
формувавсянаосновінепрямогопредставництванароду(вособідворянства,цер
ковних ієрархів і бюргерів), збирався у визначеному місці за повідомленням
заздалегідьібезчітковизначенихправилпроцедури,іщепрактичноцілестоліття
пішлонате,щобцюідеюрозвинутиівтілитиїївособізагальновизнаногоінсти
туту–парламенту13.ЗтакоюпозицієюзгоденіВ.В.Маклаков,наголошуючина
тому,що«звеликимступенемвірогідностіслідвизнатиXIVст.часомстворення
парламенту»(йдетьсяпроанглійськийпарламент–О. М.),оскількисаме«вXIV
ст.барони іпредставникицерквистали збиратисяокремовіддворян ібуржуа,
створивши,такимчином,двіпалатипарламенту–палатуобщиндлядругихта
палатулордівдляаристократівіпредставниківцеркви»14.Пізнішеподібніпред
ставницькіорганизобмеженимнароднимпредставництвомпочализ’являтисяв
іншихдержавахЄвропи,таких,як,зокрема,Франція,Іспанія,Польща,наоснові
якихпоступоворозвинувсяконституційноправовийфеноменпарламентусучас
ноготипу15.
240 Держава і право • Випуск 51
Аналізуючи безпосередньо державноконституційний етап становлення та
розвитку парламентаризму, доцільно в першу чергу розглянути конституційну
правовурегламентаціюкомпетенціїпарламентуусферізабезпеченнянаціональ
ноїбезпекитаоборониувідповідностідоположеньКонституціїСША1787р.Як
вжебуловідзначено,прийняттяпершихконституційвідбувалосяуперіодрегу
лювання міжнародних відносин юридичним інструментарієм т. з. «старого»
міжнародногоправа,щозалишаввирішенняпитаньвійнитамирууповнійсуве
реннійкомпетенціїкожноїокремоїдержавиякполітикотериторіальнійорганізації
суспільства, а тому питання війни та миру були ключовим компетенційним
питаннямконституційноправовогостатусуКонгресуСШАвчастинізабезпечен
нянаціональноїбезпекитаоборони,причомувпершенапрактичномурівнікон
ституційними положеннями був реалізований зміст реального народного суве
ренітету у вказаній сфері, що у 1793 р. вдало охарактеризував Д. Медісон:
«Повноваженняоголошувативійну,включаючиповноваженнявизначатипривід
та підставу до війни, цілком і виключно входить до компетенції законодавчого
органу»16.Напрактицізтакогопідходувипливало,щобезсанкціїКонгресуПре
зидентСШАмігрозпорядитисяпропочатоквійськовихдійлишедлявідбиття
несподіваногонападунакраїнутадляпридушенняповстаньізаколотів.Водно
час,формальнеоголошеннявійниКонгресздійснювавтількиуп’ятьохвипадках:
під час війни зАнглією 18121814 рр., «мексиканської» 18461848 рр., іспано
американської1898р.,ПершоїсвітовоїтаДругоїсвітовоївійни,авіншихвипад
ках, якихбулопонад200,рішенняпро застосування збройнихсилприймалося
Президентомодноосібноі,якправило,безвідноснодоволізаконодавчогоорга
ну17.Крімтого,КонституціянаділилаКонгресширокимиконтрольнимиповно
важеннямизпитаньвійнитамиру,щодозволяютьсуттєвообмежитивладуПре
зидента.Так,згіднорозділу8ст.1,«Конгресмаєправо…формуватиіутримувати
армії,алекошти,щовиділяютьсянатакіцілі,немаютьвстановлюватисябільше
ніжнадворічнийтермін; створювати і забезпечуватифлот; видаватиправила з
управліннясухопутнимитаморськимисиламиіїхорганізації»,але,якзазначає
В.І.Лафитський,«…довійниуВ’єтнаміжодензцихмеханізмівнезастосовував
ся…тільки після неї Конгрес вжив низку заходів, покликаних обмежити владу
Президента»18,що також свідчить про поступовеформування практики верхо
венства парламенту у питаннях забезпечення національної безпеки та оборони
навітьукраїнах,правовасистемаякихвідноситьсядоанглосаксонськоїправової
сім’ї,напротязімайжедвохстолітьпісляприйняттянадержавномурівніперших
сучаснихконституцій.
ЗаслушнимтвердженнямВ.В.Маклакова,«процесеволюціїроліпарламенту
у державній системі неоднозначний; зниження його ролі спостерігається най
частішеукризисніепохивжиттібудьякоїдержави;втойжечасйогоположення
нерідко відновлюється при зміні соціальнополітичної обстановки; у консти
туційномуматеріаліз’являютьсянормипроновіформиконтролюпарламентуза
діяльністюуряду; утворюютьсянові органи,що свідчатьпропосилення вищої
представницькоїустанови(наприклад,інститутомбудсмана)»19.
Підсумовуючиособливостірізнихісторикоправовихетапівеволюціїкомпе
тенціїпарламентівусфері забезпеченнянаціональноїбезпекитаоборони, слід
звернутиувагу,кріміншихчинників,назначнудетермінованістьпарламентської
практичноїдіяльностіувказанійсферісуспільнихвідносинформоюдержавного
правлінняуконкретнійдержаві.Так,зокрема,уцьомусенсіможнаконстатувати
241Юридичні і політичні науки
наявність загальних особливостей, що характеризують практичну діяльність
законодавчих органів у країнах з парламентською формою правління (Італія,
ФРН, Великобританія, Іспанія) і напівпрезидентською (змішаною) формою
(Франція),причомуцявідмінністьмаєсутоправовийхарактеріпороджуєрізни
цю виключно у процедурі реалізації оборонних, безпекових і правоохоронних
можливостей представницькими органами, адже її правова сутність і правова
природаполягаєуполітичнихвзаємовідносинахміжгілкамивладизурахуван
нямконкретноїформиорганізаціївладиудержаві20.
Такимчином,доктринальний,формальноюридичнийтапрактичноприклад
нийаналізісторикоправовихаспектівстановленнятарозвиткумісцяіроліпар
ламентуусферізабезпеченнянаціональноїбезпекитаоборонидозволяєдійтидо
наступнихнайважливішихзагальнихвисновківконституційноправовогохарак
теру: а) формування цілісної доктрини конституційного парламентаризму та
виникненнясучаснихпарламентівякобранихнародомпредставницькихзаконо
давчихорганівсталорезультатомзакономірногопроцесу історикоправовогота
суспільнополітичного розвитку внаслідок становлення доктрини народного
суверенітету замість ототожнення понять «монарх» і «суверен» в абсолютних
монархіяхтапринципуподілувладиякбазовоїконцепціїструктурнофункціональ
ноїорганізаціїдержавноївладивідповіднодоположеньпершихписанихконсти
туцій,прийнятихнадержавномурівні;б)компетенціяпарламентівусферізабез
печеннянаціональноїбезпекитаоборонипройшлачотириосновніетапистанов
ленняірозвитку:1)віддавньогрецькоїбезпосередньоїдемократіїдостворення
становопредставницькогоорганувАнглії;2)відстворенняанглійськогопарла
менту доприйняття першої конституції (США, 1787 р.); 3) від першої консти
туційноправової регламентації статусу парламенту як обраного народом пред
ставницькогоорганудоприйняттяСтатутуООН1945р.,щообмеживвирішення
окремими державами в особі їх парламентів класичних питань війни та миру;
4)сучаснийетап,щохарактеризуєтьсядетальнимконституційнимрегулюванням
функційтаповноваженьпарламентівусферізабезпеченнянаціональноїбезпеки
таоборонитарозширеннямвказаноїсферизарахунокзначногозбільшеннякон
трольнихповноваженьповідношеннюдовиконавчоївладитаповноваженьщодо
забезпеченнявнутрішньоїнаціональноїбезпекидержавиісуспільства(правоохо
роннаполітикадержави).
Отже, дослідження історикоправового розвитку місця і ролі парламенту в
системізабезпеченнянаціональноїбезпекитаоборони,атакожотриманівиснов
кимаютьстатиналежнимпідґрунтямякдляпродовженнянауковихдосліджень
конституційноправового статусу сучасного парламенту, так й конкретних кон
ституційноінституційних особливостейВерховної РадиУкраїни як органу,що
виражає загальну сутність та правову природу парламенту, а з іншого боку –
посприяти пошукам оптимальної конституційноїмоделі парламентської компе
тенціїусферізабезпеченнянаціональноїбезпекитаоборониякоднієїзнайваж
ливішихтанеобхіднихфункційдержавитазавданьдержавнихорганівнасучас
номуетапі.
1.Про ос но ви національної безпеки України: Закон України // Офіційний вісник
України.–2003.–№29.–Ст.1433.2. Ша по вал В.М.Парламент//Великийенциклопе
дичнийюридичнийсловник/Заред.Ю.С.Шемшученка.–К.:Юридичнадумка,2007.
–С.605.3.Тамсамо.4. Ен ги ба рян Р.В.Конституционноеразвитиевсовременноммире.
242 Держава і право • Випуск 51
Основныетенденции.–М.:Норма,2007.–С.352.5. Ша по вал В.Н.Сравнительноекон
ституционноеправо.–К.:КнягиняОльга,2007.–С.248.6. Мак ла ков В.В.Конституци
онноеправозарубежныхстран.Общаячасть.–М.:ВолтерсКлувер,2006.–С.570571.
7. Тамже.–С.571.8. Barnett H.ConstitutionalandAdministrativeLaw.–L.,2003.–P.518.
9. Jennings I.MagnaCartaand its influence in theworld today:abooktomark the750th
anniversary of the sealing ofMagnaCarta and the 700th anniversary of the parliament of
Simon deMonfort. – London: Central Off. Of Information, 1965. – P. 912. 10. Го ло ва
тий С.П.Верховенствоправа.В3хк.–К.1.Верховенствоправа:відідеї–додоктри
ни.–К.:Фенікс,2006.–С.138.11. Тамсамо.–С.139.12. Stringham R.MagnaCarta:
FountainheadofFreedom.–Rochester[e.a.]:AqueductBooks,1966.–P.82.13. Ibidem.–P.
83.14. Мак ла ков В.В. Цит.работа.–С.571.15. Ен ги ба рян Р.В.Цит.работа.–С.352.16.
Локк Д. О гражданском правлении // Избранные философские произведения в двух
томах.–Т.2.–М.,1960.–С.8589.17.The Constitution oftheUnitedStatesofAmerica.
AnalysisandInterpretation.–Washington,1985.–P.335.18. Ла фит ский В.И.Конститу
ционныйстройСША.–М.:Институтзаконодательстваисравнительногоправоведения
приПравительствеРоссийскойФедерации,2007.–С.246.19.Мак ла ков В.В. Цит.рабо
та.–С.572.20. Ту ла ев А.Н.Институтпарламентаризмаиегорольворганизационно
правовомобеспечениидеятельностиполициивстранахЗападнойЕвропы:Дисс…канд.
юрид.наук.–М.,2005.–С.40.
243Юридичні і політичні науки
Розділ 3. КОНСТИТУЦІЙНЕ ПРАВО
О. І. Масензов. ІСТОРИКО-ПРАВОВІ АСПЕКТИ СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТКУ МІСЦЯ І РОЛІ ПАРЛАМЕНТУ В СФЕРІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ ТА ОБОРОНИ
|