Поведінка особи: історико-правове узагальнення

Поведінка особи: історико-правове узагальнення

Досліджено зміст поняття «поведінка особи», а також, проаналізовано історичне розмаїття правових підходів до визначення її суспільної ролів.

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2011
1. Verfasser: Козенко, Ю.О.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України 2011
Schriftenreihe:Держава і право
Schlagworte:
Теорія держави і права
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/33061
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Поведінка особи: історико-правове узагальнення / Ю.О. Козенко // Держава і право. — 2011. — Вип. 51. — С. 121-126. — Бібліогр.: 12 назв. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-33061
record_format dspace
spelling irk-123456789-330612012-05-27T14:24:39Z Поведінка особи: історико-правове узагальнення Козенко, Ю.О. Теорія держави і права Досліджено зміст поняття «поведінка особи», а також, проаналізовано історичне розмаїття правових підходів до визначення її суспільної ролів. Исследовано содержание понятия «поведения лица», а также, проанализировано историческое разнообразие правовых подходов к определению ее общесвенной роли. Maintenance of concept of the behaviour of the person is investigated in the article, and also, the historical variety of the legal hikes is analysed near determination of it`s social role. 2011 Article Поведінка особи: історико-правове узагальнення / Ю.О. Козенко // Держава і право. — 2011. — Вип. 51. — С. 121-126. — Бібліогр.: 12 назв. — укp. 1563-3349 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/33061 uk Держава і право Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Теорія держави і права
Теорія держави і права
spellingShingle Теорія держави і права
Теорія держави і права
Козенко, Ю.О.
Поведінка особи: історико-правове узагальнення
Держава і право
description Досліджено зміст поняття «поведінка особи», а також, проаналізовано історичне розмаїття правових підходів до визначення її суспільної ролів.
format Article
author Козенко, Ю.О.
author_facet Козенко, Ю.О.
author_sort Козенко, Ю.О.
title Поведінка особи: історико-правове узагальнення
title_short Поведінка особи: історико-правове узагальнення
title_full Поведінка особи: історико-правове узагальнення
title_fullStr Поведінка особи: історико-правове узагальнення
title_full_unstemmed Поведінка особи: історико-правове узагальнення
title_sort поведінка особи: історико-правове узагальнення
publisher Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
publishDate 2011
topic_facet Теорія держави і права
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/33061
citation_txt Поведінка особи: історико-правове узагальнення / Ю.О. Козенко // Держава і право. — 2011. — Вип. 51. — С. 121-126. — Бібліогр.: 12 назв. — укp.
series Держава і право
work_keys_str_mv AT kozenkoûo povedínkaosobiístorikopravoveuzagalʹnennâ
first_indexed 2025-07-03T13:32:25Z
last_indexed 2025-07-03T13:32:25Z
_version_ 1836632817269735424
fulltext Ю. О. КОЗЕНКО. ПОВЕДІНКА ОСОБИ: ІСТОРИКО-ПРАВОВЕ УЗАГАЛЬНЕННЯ Дослідже но зміст по нят тя «по ведінка осо би», а та кож, про аналізо ва но істо рич не роз маїття пра во вих підходів до виз на чен ня її суспільної ролів. Клю­чові­сло­ва:­внутрішній імпе ра тив, вчи нок, істо рич на епо ха, мо раль, по ведінка осо би, пра во, юри дич на відповідальність. Ис сле до ва но со дер жа ние по ня тия «по ве де ния ли ца», а так же, про ана ли зи ро ва но ис то ри че с кое раз но об ра зие пра во вых под хо дов к оп ре де ле нию ее об ще свен ной ро ли. Клю­че­вые­сло­ва: вну т рен ний­им пе ра тив, ис то ри че с кая эпо ха, мо раль, по ве де ние ли ца, пра во, юри ди че с кая от вет свен ность. Maintenance of concept of­the behaviour of the person is investigated in the article, and also, the historical variety of the legal hikes is analysed near determination of it`s social role. Key­words: the behaviour of the person, historical epoch, internal imperative, law, legal responsibility, moral. Соціаль­ний­фе­но­мен­по­ведінки­осо­би­є­од­ним­і­клю­чо­вих­як­для­кла­сич­ної,­ так­ і­ су­час­ної­ юри­дич­ної­ на­уки,­ бо­ на­ле­жить­ до­ «вічних»­ про­блем­ існу­ван­ня­ суспільства.­Але­по­при­за­галь­нов­жи­ваність­по­нят­тя­по­ведінки­осо­би,­ця­про­бле­ ма­ по­сту­по­во­ опи­ни­лась­ на­ маргінесі­ прав­ни­чо­гу­манітар­них­ досліджень,­ і­ тільки­на­межі­ХХ–ХХІ­ст.­зно­ву­на­бу­ла­ак­ту­аль­но­го­зву­чан­ня.­В­цьо­му­кон­тексті­ на­пе­редній­план­ви­су­вається­не­обхідність­особ­ли­вої­ува­ги­до­те­о­ре­ти­ко­істо­рич­ них­ас­пектів­досліджен­ня­фе­но­ме­на­по­ведінки­осо­би,­кон­крет­них­де­термінант­та­ соціокуль­тур­них­форм­її­са­мо­ре­алізації. Соціаль­ний­фе­но­мен­по­ведінки­осо­би­спо­конвічно­був­пред­ме­том­досліджен­ ня­му­д­реців­Схо­ду­і­За­хо­ду­–­Кон­фуція,­Про­то­го­ра,­Со­кра­та,­Піфа­го­ра,­Арісто­те­ ля,­М.­Па­ду­ансь­ко­го,­М.­Мон­те­ня,­Н.­Мак`явеллі,­Г.­Гроцію,­Ф.­Бе­ко­на,­Г.­Голь­ба­ ха,­Б.­Па­с­ка­ла,­Ж.­Ж.­Рус­со,­Ла­метрі,­Ч.­Бек­карія,­С.­Пу­фен­дор­фа,­Г.­Ско­во­ро­ди,­ І.­ Кан­та,­ М.­ Ко­с­то­ма­ро­ва,­ Н.­ Бер­дяєва,­ І.­ Бен­та­ма,­ Дж.­С.­ Міля,­ Ф.­ Ніцше,­ С.­К`єрке­го­ра,­ Е.­ Дюрк­гей­ма,­ Л.­ Пе­т­ра­жиць­ко­го,­ С.­ Ру­бин­штей­на,­Ф.­ Бро­де­ля,­ М.­Виш­ня­ка,­В.­Ку­д­ряв­це­ва,­Р.­Ру­си­но­ва,­І.­Бе­ха­М.­Ор­зи­ха­та­ба­га­ть­ох­інших. Осо­ба­це­–­цілісність­соціаль­них­вла­с­ти­во­с­тей­лю­ди­ни,­про­дукт­суспільно­го­ роз­вит­ку­ і­ вклю­чен­ня­ індивіда­ в­ си­с­те­му­ соціаль­них­ відно­син­ за­ до­по­мо­гою­ ак­тив­ної­діяль­ності­і­спілку­вань1.­ Те­о­ре­ти­ка­ми­пра­ва­за­зна­че­но,­що­по­ведінка­осо­би­–­це­ба­га­то­а­с­пект­на­ка­те­ горія,­яка­вклю­чає­в­се­бе­на­ступні­оз­на­ки:­це­ас­пект­діяль­ності­чи­спілку­ван­ня,­ які­відо­б­ра­жа­ють­внутрішній­стан­лю­ди­ни,­це­по­ведінка,­що­фіксується­ор­га­на­ми­ відчут­тя­інших­суб’єктів,­во­на­є­соціаль­но­зна­чу­щою;­во­на­кон­тро­люється­во­лею­ лю­ди­ни2.­ Підхо­ди­ до­ пра­во­во­го­ ро­зуміння,­ тлу­ма­чен­ня­ та­ оціню­ван­ня­ соціаль­но­го­ фе­но­ме­ну­по­ведінки­осо­би­у­різні­епо­хи­ма­ли­свої­особ­ли­вості,­за­ко­номірності­та­ відмінності.­Ра­зом­із­ним,­змін­за­зна­вав­і­сам­фе­но­мен­по­ведінки­осо­би,­що­як­і­ будь­яке­ соціаль­но­пра­во­ве­ яви­ще­ здат­не­ ево­люціону­ва­ти­ па­ра­лель­но­ із­ хо­дом­ історії.­Окрім­цьо­го,­дум­ки,­наміри,­вчин­ки­лю­дей­завжди­впли­ва­ли­та­за­зна­ва­ли­ впли­ву­з­бо­ку­явищ­при­ро­ди,­подій­суспільно­го,­релігійно­го,­політич­но­го­жит­тя.­ 121Юридичні і політичні науки ©­КО ЗЕН КО Юлія Олегівна­–­аспірант­ка­ка­фе­д­ри­те­орії­та­історії­дер­жа­ви­і­ пра­ва­Львівсько­го­дер­жав­но­го­універ­си­те­ту­внутрішніх­справ Відтак,­по­чи­на­ю­чи­від­соціаль­ної­фор­мації­первісно­го­ла­ду­по­ведінка­осо­би­бу­ла­ чітко­рег­ла­мен­то­ва­на­нор­ма­ми­зви­чаю­та­вказівка­ми­очільни­ка­первісно­го­ста­да,­ ро­ду,­фратрії,­пле­мені.­Най­тяж­чим­по­ка­ран­ням­за­не­по­слух­бу­ло­виг­нан­ня­осо­би­ із­її­пле­мені,­що­фак­тич­но,­поз­бав­ля­ло­її­за­собів­для­існу­ван­ня,­а­зна­чить­і­жит­тя.­ Однією­ із­ най­давніших­ нор­ма­тив­них­ пам`яток­ люд­ст­ва,­що­ тією­ чи­ іншою­ мірою­ сто­су­ва­ли­ся­ ре­гу­лю­ван­ня­ соціаль­но­го­ фе­но­ме­ну­ по­ведінки­ осо­би­ бу­ли­ За­ко­ни­Хам­му­рапі.­Во­ни­твер­ди­ли,­що­суспільний­по­ря­док­по­ру­шується­там,­де­ за­ко­ни­ трак­ту­ють­ся­ не­спра­вед­ли­во,­ ко­ли­ роз­по­ря­д­жен­ня­ пра­ви­те­ля­ над­то­ чис­ ленні­па­ну­ва­ти­без­ла­ду.­Своєрідним­не­доліком­вва­жа­ли­те,­що­в­кожній­дер­жаві­є­ свої­за­ко­ни,­що­ка­ра­ють­за­делінквент­ну­по­ведінку,­втім­в­жодній­не­має­за­конів,­ що­за­без­пе­чи­ли­б­не­одмінне­упійман­ня­та­ких­по­руш­ників3.­ Пе­ре­хо­дя­чи­до­пра­во­вої­дум­ки­Да­ле­ко­го­Схо­ду,­вар­то­за­зна­чи­ти,­що­пи­тан­ням­ ре­гу­лю­ван­ня­та­впли­ву­на­по­ведінку­осо­би­ціка­вив­ся­Кон­фуцій.­На­йо­го­дум­ку,­ лю­ди­ здав­на­ не­ во­лодіють­ та­ким­ най­ви­щим­ прин­ци­пом­ по­ведінки­ як­ «зо­ло­та­ се­ре­ди­на».­Се­ре­ди­на­у­по­ведінці­–­се­ре­ди­на­між­обе­режністю­та­не­ст­ри­маністю.­ Знай­ти,­точніше­го­во­ря­чи,­кож­но­го­ра­зу­вміти­знай­ти­та­ку­се­ре­ди­ну­важ­ко.­Зви­ чай­но­лю­ди­або­не­ду­же­обе­режні,­або­за­над­то­не­ст­ри­мані. Йо­го­ос­нов­ний­мо­раль­ний­за­повіт:­«Те,­чо­го­я­не­хо­чу,­щоб­ро­би­ли­мені,­я­не­ хо­чу­ ро­би­ти­ іншім».­Втім,­ лю­ди­но­люб­ст­во­ тут­ –­ якість­ не­ усіх­ лю­дей,­ а­ ли­ше­ шля­хет­них.­У­вся­ко­му­ви­пад­ку,­це­не­якість­низь­ких­лю­дей.­Ети­ка­та­біхевіоризм­ Кон­фуція­ за­сно­ва­на­ на­ роз­поділі­ лю­дей­на­ «шля­хет­них­ лю­дей»­ та­ на­ «дрібних­ лю­дей»­Шля­хет­на­лю­ди­на­–­це­не­ли­ше­лю­ди­но­люб­на,­ви­со­ко­мо­раль­на­лю­ди­на.­ Це­ари­с­то­крат,­яко­го­Кон­фуцій­пря­мо­на­зи­ває­«си­ном­не­ба».­Шля­хет­на­лю­ди­на­ вчи­няє­так,­як­ве­лить­обов’язок,­ду­має­про­мо­раль,­дрібна­лю­ди­на­ду­має­про­те,­ як­би­кра­ще­ула­ш­ту­ва­ти­ся.­Шля­хет­на­лю­ди­на­ду­має­про­те,­як­би­не­по­ру­ши­ти­ за­ко­ни,­дрібна­лю­ди­на­ду­має­про­те,­як­здо­бу­ти­ви­го­ду.­Шля­хет­на­лю­ди­на­до­по­ ма­гає­ро­би­ти­кра­сиві­вчин­ки­і­не­до­по­ма­гає­ро­би­ти­не­кра­си­вих,­дрібна­лю­ди­на­ вчи­няє­ про­ти­леж­ним­ спо­со­бом.­ Про­те­ в­ кон­тексті­ соціаль­но­пра­во­вих­ за­собів­ ре­гу­лю­ван­ня­по­ведінки­осо­би,­Кон­фуцій­вис­лов­лює­більш­де­мо­кра­тич­ну­дум­ку:­ «Лю­ди­за­своєю­при­ро­дою­близькі­один­до­од­но­го,­ли­ше­за­своїми­звич­ка­ми­во­ни­ –­да­лекі».­Ось­чо­му,­у­про­цесі­суспільно­го­ви­хо­ван­ня­не­мож­на­ро­би­ти­різниці­ між­людь­ми4.­ Мис­ли­телі­ан­тич­ної­Греції­і­ан­тич­но­го­Ри­му­відігра­ли­виз­нач­ну­роль­в­історії­ фор­му­ван­ня­світо­вої­пра­во­вої­дум­ки,­зо­к­ре­ма,­ве­ли­ким­є­і­їх­вне­сок­у­досліджен­ ня­за­ко­номірно­с­тей­по­ведінки­осо­би.­Трак­ту­ван­ня­за­ко­ну,­як­справжнь­о­го­ви­раз­ ни­ка­ сво­бо­ди­ і­ спеціаль­но­го­ фе­но­ме­ну­ полісно­го­ жит­тя­ –­ ро­зум­ної­ нор­ми­ політич­ної­спра­вед­ли­вості,­адек­ват­но­го­пра­ви­ла­взаємовідно­син­вільних­і­рівних­ лю­дей,­спря­мо­ва­но­го­на­за­без­пе­чен­ня­ інте­ресів­полісу­та­всіх­йо­го­членів.­При­ цьо­му,­ за­кон,­ як­ нор­ма­ політич­ної­ спра­вед­ли­вості,­ опи­рається­ на­ бо­же­ст­вен­ну­ спра­вед­ливість­і­не­обхідний­по­ря­док­при­ро­ди.­Відтак,­Мілетсь­ка­шко­ла­за­зна­чає:­ «Не­ро­би­сам­то­го,­що­ти­за­су­д­жуєш­в­інших»,­«Підко­ряй­ся­за­ко­ну»,­«Підко­ряй­ся­ то­му­за­ко­нові,­який­ти­по­ста­но­вив­сам­для­се­бе»,­«По­велівай­не­раніше,­ніж­сам­ на­вчиш­ся­підко­ря­ти­ся»,­«Не­об­ме­жуй­ся­по­ка­ран­ням­зло­чин­ця,­а­по­пе­ре­д­жуй­зло­ чи­ни»5.­ На­відміну­від­грець­ко­го­гу­манізму­ге­роїзму­та­ ідеї­сво­бо­ди,­пра­во­ва­дум­ка­ Дав­нь­о­римсь­ких­мис­ли­телів­більше­скон­цен­т­ро­ва­на­на­вко­ло­інсти­тутів­дер­жа­ви­ та­по­зи­тив­но­го­пра­ва,­до­пи­тан­ня­по­ведінки­осо­би­тут­ак­тив­но­звер­тається­ли­ше­ шко­ла­ стоїків.­ Їх­ за­снов­ник­ –­ Се­не­ка­ відсто­ю­вав­ ідею­ ду­хов­ної­ сво­бо­ди­ всіх­ 122 Держава і право • Випуск 51 лю­дей,­ не­за­леж­но­ від­ їхньо­го­ суспільно­го­ ста­но­ви­ща.­ Відповідно­ до­ цьо­го,­ об’єктом­і­сфе­рою­раб­ст­ва­мо­же­бу­ти­тільки­тілес­на­і­чуттєва,­але­не­ду­хов­на­і­ ро­зум­на­ча­с­ти­ни­лю­ди­ни.­Раб,­відповідно­до­вчен­ня­Се­не­ки,­рівний­за­на­ту­рою­з­ інши­ми­людь­ми­і­йо­му­при­та­манні­ті­ж­ду­шевні­якості,­що­і­всім­іншим.­Всі­лю­ди­ рівні­у­то­му­сенсі,­що­во­ни­«то­ва­риші­по­раб­ст­ву,­оскільки­од­на­ко­во­за­ле­жать­від­ волі­по­велінь­долі.­Цей­–­раб­своїх­ба­жань,­той­–­жад­ності,­а­той­–­че­с­то­люб­ст­ва...­ Не­має­раб­ст­ва­більш­га­неб­но­го,­ніж­раб­ст­во­до­б­ровільне».­Тут­же­ми­зустрічаємо­ прин­цип:­«Чо­го­не­ба­жаєш­собі,­не­ба­жай­і­іншим»6.­ Що­сто­сується­ви­дат­них­іде­о­логів­хри­с­ти­янсь­кої­церк­ви­та­західної­па­т­ри­с­ти­ ки,­То­ми­Аквінсько­го­та­Ав­релія­Ав­гу­с­ти­на,­то­се­ред­їхніх­пра­во­вих­по­глядів­на­ про­бле­ма­ти­ку­по­ведінки­осо­би,­го­ло­вни­ми­є­мо­ральні­і­релігійні­обов’яз­ки,­зо­к­ ре­ма­по­ва­гу­до­Бо­га­і­по­ва­гу­до­лю­ди­ни.­Ос­но­ва­в­ре­гу­лю­ван­ня­людсь­ких­відно­ син­–­Вічний­За­кон.­Так,­на­дум­ку­Ав­гу­с­ти­на,­«ко­ли­не­по­бор­на­при­ст­расть­псує­ ду­шу­і­тіло­–­це­про­сту­пок;­ко­ли­во­на­діє­на­шко­ду­іншо­му­–­це­зло­чин».­Та­ким­ чи­ном,­ по­ка­ран­ня­ ніко­ли­ не­ бу­ває­ зовнішнім­ свавіллям,­ оскільки­ спра­вед­ли­ве­ по­ка­ран­ня,­згідно­з­Ав­гу­с­ти­ном,­вже­містить­ся­в­самій­вині­і­не­ми­ну­че­вип­ли­ває­ з­неї:­«Спра­вед­ли­ве­по­ка­ран­ня­по­ля­гає­у­то­му,­що­лю­ди­на­втра­чає­те,­чим­во­на­не­ за­хотіла­ до­б­ре­ ко­ри­с­ту­ва­ти­ся.­Той,­ хто­не­ за­хотів­ вчи­ня­ти­пра­виль­но,­ ко­ли­міг,­ втра­чає­цю­мож­ливість,­ко­ли­за­хо­че­вчи­ня­ти­пра­виль­но»7.­ То­ма­ж­вка­зує­на­той­факт,­що­лю­ди­на,­на­відміну­від­тва­ри­ни,­ке­рується­не­ інстинк­том,­а­ро­зу­мом,­що­й­ро­бить­мож­ли­вим­ор­ганізо­ва­не­суспільне­жит­тя.­Цей­ взаємозв’язок­ро­зу­му­і­соціаль­ної­ор­ганізо­ва­ності­То­ма­ви­во­дить­з­бо­же­ст­вен­ної­ виз­на­че­ності.­До­цієї­ж­виз­на­че­ності­на­ле­жить­і­бо­го­вста­нов­лен­ня­не­обхідності­ бут­тя­осо­би,­як­«політич­ної»­або­«суспільної»­істо­ти. Що­сто­сується,­пра­во­вої­дум­ки­Се­ред­нь­овіччя,­го­ло­вним­чин­ни­ка­ми­фор­му­ ван­ня­ по­ведінки­ осо­би­ ста­ють­ такі­ клю­чові­ по­нят­тя,­ як­ спра­вед­ливість,­ пра­во,­ за­ко­но­дав­ст­во,­ Біблію,­ хо­ча­ ці­ дже­ре­ла­ не­ пе­ре­кри­ло­ впли­ву­ на­ се­ред­нь­овічну­ пра­во­ву­ дум­ку­ ети­ко­юри­дич­них­по­глядів­ дав­ньої­ Греції­ та­ Ри­му.­ Ра­зом­ з­ тим,­ во­на­ма­ла­ряд­своїх,­тільки­їй­при­та­ман­них­рис.­На­при­клад,­се­ред­нь­овічна­пра­во­ ва­дум­ка­за­пе­ре­чу­ва­ла,­що­на­суспільстві­ле­жить­ви­на­за­вчи­нен­ня­зло­чи­ну­ок­ре­ мою­осо­бою,­тим­са­мим­за­пе­ре­чу­ю­чи­чин­ник­соціалізації­як­один­із­ос­нов­них­у­ фор­му­ванні­ по­ведінки­ осо­би.­ Окрім­ цьо­го,­ існу­ва­ла­ те­за­ про­ те,­ що­ спра­вед­ ливість­зо­бов’язує­за­сто­со­ву­ва­ти­до­вин­них­тільки­два­крайніх­за­хо­ди:­або­жор­ сто­ке­по­ка­ран­ня­у­по­вно­му­об­сязі,­або­по­ми­лу­ван­ня,­та­ким­чи­ном­по­нят­тя­пре­ венції,­профілак­ти­ки,­ви­прав­лен­ня­ви­клю­чені­як­такі.­У­пра­восвідо­мості­то­го­час­ но­го­суспільства­при­сут­ня­по­ва­га­до­за­ко­ну,­пе­ре­ко­наність­в­йо­го­без­пе­реч­ності,­ віра­в­йо­го­фун­да­мен­таль­не­зна­чен­ня­для­нор­маль­но­го­людсь­ко­го­співжит­тя.­Для­ при­кла­ду,­Марсілій­Па­ду­ансь­кий­під­людсь­ки­ми­за­ко­на­ми­ро­зумів­«пра­ви­ла»,­що­ ре­гу­лю­ють­ людсь­ку­ по­ведінку­ і­ містять­ на­ка­зи,­ за­бо­ро­ни­ і­ доз­во­ли,­ і­ наділені­ при­му­со­вою­си­лою.­Са­ме­у­при­му­со­вості,­ як­ спе­цифічно­му­юри­дич­но­му­ ат­ри­ буті,­він­ба­чить­суть­за­конів,­які­ви­с­ту­па­ють,­як­при­пи­си­людсь­кої­вла­ди.­Нікол­ло­ Макіавеллі­на­зміну­се­ред­нь­овічній­кон­цепції­бо­же­ст­вен­ної­виз­на­че­ності,­знач­не­ місце­відво­дить­вільній­волі­осо­би.­Лю­ди­на­зв’яза­на­пев­ни­ми­умо­ва­ми,­об­ста­ви­ на­ми­жит­тя,­з­яки­ми­во­на­уз­го­д­жує­свої­вчин­ки,­про­те­Макіавеллі,­на­відміну­від­ се­ред­нь­овічної­ хри­с­ти­янсь­кої­ кон­цепції,­ відстоює­ об­раз­ лю­ди­ни­бор­ця,­ твор­чої­ осо­би­с­тості,­яка­йде­навіть­про­ти­долі.­Рушійна­си­ла­людсь­ких­вчинків­–­осо­би­ с­ту­енергію,­яка­про­яв­ляється,­як­на­по­лег­ливість,­ви­нахідливість­осо­би.­На­дум­ку­ гол­ландсь­ко­го­вче­но­го­Гу­го­Гроція­за­со­ба­ми­ре­гу­лю­ван­ня­по­ведінки­осо­би­є­са­ма­ 123Юридичні і політичні науки ро­зум­на­при­ро­да­лю­ди­ни,­якій­при­та­ман­не­праг­нен­ня­до­діяль­ності­та­спілку­ван­ ня,­але­не­будь­яко­го­спілку­ван­ня,­а­влас­не­праг­нен­ня­до­спокійно­го,­ке­ро­ва­но­го­ вла­сним­ро­зу­мом,­спілку­ван­ня­лю­ди­ни­з­собі­подібни­ми.­Відповідно­до­соціаль­ ної­ при­ро­ди­ лю­ди­ни,­ їй­ при­та­ман­на­ здатність­ до­ знан­ня­ і­ діяль­ності­ згідно­ із­ за­галь­ни­ми­пра­ви­ла­ми.­Це­до­три­ман­ня­за­галь­них­пра­вил­спілку­ван­ня­і­є,­на­дум­ ку­мис­ли­те­ля,­«дже­ре­лом­так­зва­но­го­пра­ва­у­влас­но­му­ро­зумінні;­до­ньо­го­на­ле­ жить­як­ут­ри­ман­ня­від­чу­жої­речі,­так­і­по­вер­нен­ня­от­ри­ма­ної­чу­жої­речі­і­відшко­ ду­ван­ня­от­ри­ма­ної­від­неї­ви­го­ди,­обов’язок­до­три­му­ва­ти­ся­обіця­нок,­відшко­ду­ ван­ня­шко­ди,­спри­чи­не­ної­по­нашій­вині,­а­та­кож­при­зна­чен­ня­лю­дям­за­слу­же­но­ го­по­ка­ран­ня».­ Пра­во­ва­дум­ка­епо­хи­Просвітництва­ха­рак­те­ри­зується­оп­тимістич­ни­ми­підхо­ да­ми­ до­ по­нять­ сво­бо­ди,­ доз­волів­ та­ гідності­ у­ по­ведінці­ осо­би.­ У­ кон­цепції­­ Ж.­Ж.­Рус­со­важ­ли­вим­є­те,­що­він­за­пе­ре­чує­не­обхідність­на­яв­ності­пра­ви­те­ля­і­ то­го,­ким­прав­лять.­Сво­бо­да,­як­і­рівність,­є­най­ви­ще­бла­го­лю­дей,­підкрес­лю­вав­ мис­ли­тель.­Для­до­сяг­нен­ня­та­кої­сво­бо­ди­він­ви­су­ває­ідею­на­род­но­го­су­ве­реніте­ ту,­ суть­якої­по­ля­гає­у­ то­му,­що,­ук­ла­да­ю­чи­та­кий­суспільний­до­говір,­ всі­йо­го­ учас­ни­ки­от­ри­му­ють­рівні­пра­ва.­Для­цьо­го­не­обхідно,­щоб­ко­жен­індивід­відмо­ вив­ся­від­прав,­що­на­ле­жа­ли­йо­му­раніше,­зо­к­ре­ма­пра­ва­на­за­хист­своєї­осо­би­і­ сво­го­май­на,­і­замість­цих­прав,­ба­зо­ва­них­на­силі,­от­ри­мав­гро­ма­дянські­пра­ва­і­ сво­бо­ди,­вклю­ча­ю­чи­і­пра­во­влас­ності.­Після­ук­ла­ден­ня­та­ко­го­до­го­во­ру­осо­ба­та­ її­ май­но­ по­сту­па­ють­ під­ за­хист­ спільно­ти.­ Індивіду­альні­ пра­ва,­ та­ким­ чи­ном,­ на­бу­ва­ють­юри­дич­но­го­ха­рак­те­ру,­оскільки­во­ни­за­без­пе­чу­ють­ся­взаємною­зго­ дою­ і­ су­куп­ною­си­лою­всіх­ гро­ма­дян.­В­ре­зуль­таті­ суспільно­го­до­го­во­ру,­ут­во­ рюється­ асоціація­ рівних­ і­ вільних­ індивідів,­ що­ є­ свідо­ми­ми­ настільки,­ аби­ са­мо­туж­ки­кон­тро­лю­ва­ти­та­ре­гу­лю­ва­ти­власні­вчин­ки. Пред­став­ни­ки­німець­кої­шко­ли­пра­ва­зро­би­ли­до­волі­знач­ний­вне­сок­в­на­уко­ ве­обґрун­ту­ван­ня­інсти­ту­ту­по­ведінки­осо­би.­На­дум­ку­І.­Кан­та,­нор­ми­суспільної­ по­ведінки­осо­би­дик­тує­здатність­лю­ди­ни­до­сво­бо­ди­дії­на­ос­нові­ви­щих­бе­зу­ мов­них­прин­ципів.­Ці,­по­ро­д­жені­ро­зу­мом,­нор­ми­містять­при­пи­си­що­до­вчин­ку,­ який­ви­с­ту­пає­за­со­бом­для­до­сяг­нен­ня­ре­зуль­та­ту­як­цілі.­Та­кий­при­пис­є­імпе­ра­ ти­вом,­тоб­то­пра­ви­лом,­«яке­ха­рак­те­ри­зується­на­лежністю,­що­ви­ра­жає­об’єктив­ ний­при­мус­до­вчин­ку,­який­оз­на­чає,­що,­ко­ли­б­ро­зум­повністю­виз­на­чив­во­лю,­ вчи­нок­по­ви­нен­був­би­не­ми­ну­че­бу­ти­вчи­не­ний­за­цим­пра­ви­лом»8.­Імпе­ра­тив,­ що­виз­на­чає­тільки­во­лю­ро­зум­ної­істо­ти,­не­за­леж­но­чи­бу­де­во­на­до­стат­ня­для­ ре­зуль­та­ту,­ чи­ ні­ –­ ка­те­го­рич­ний­ і,­ у­ той­ же­ час,­ ви­ключ­но­ прак­тич­ний­ за­кон.­ Ка­те­го­рич­ний­імпе­ра­тив­ви­ма­гає­від­лю­ди­ни­завжди­і­бе­зу­мов­но­сліду­ва­ти­пра­ви­ лу:­ «чи­ни­ тільки­ згідно­ з­ та­кою­ мак­си­мою,­ ке­ру­ю­чись­ якою­ ти,­ у­ той­ же­ час,­ мо­жеш­по­ба­жа­ти,­щоб­во­на­ста­ла­за­галь­ним­за­ко­ном».­Та­ким­чи­ном,­Кант­про­го­ ло­шує­єди­ний­і­рівний­для­всіх­кри­терій­оцінки­людсь­кої­по­ведінки.­Більше­то­го,­ кож­на­осо­бистість­не­по­вин­на­вва­жа­ти­се­бе­пев­ною­ізо­ль­о­ва­ною­са­моцінністю,­а­ по­кли­ка­на­ бу­ти­ за­со­бом­ для­ процвітан­ня,­ща­с­тя­ спільно­ти­ рівних­ їй­ і­ вільних­ осіб,­а­всі­во­ни,­у­свою­чер­гу,­по­кли­кані­спри­я­ти­ща­с­тю­цієї­кон­крет­ної­осо­би.­ Мис­ли­тель­сподівав­ся,­що,­за­вдя­ки­втілен­ню­йо­го­етич­но­го­вчен­ня,­мож­ли­ве­усу­ нен­ня­про­тиріччя­між­індивіду­аль­ним­і­суспільним,­яке­є­го­ло­вною­про­бле­мою­ соціаль­но­го­жит­тя­лю­дей.­ Італійський­вче­ний­криміно­лог­Че­за­ре­Бек­карія­роз­гля­дав­вплив­на­по­ведінку­ осо­би­із­ре­т­ро­спек­тив­но­сто­ро­ни,­тоб­то,­ме­то­да­ми­юри­дич­ної­відповідаль­ності­та­ пенітенціар­ної­си­с­те­ми.­На­йо­го­дум­ку,­за­кон­по­ви­нен­вклю­ча­ти­в­чис­ло­зло­чинів­ 124 Держава і право • Випуск 51 відповідне­діян­ня­тільки­у­то­му­ви­пад­ку,­як­що­в­цьо­му­є­«аб­со­лют­на­не­обхідність».­ Юри­дич­на­відповідальність­і­по­ка­ран­ня­–­логічний­наслідок­пра­во­по­ру­шен­ня.­В­ цьо­му­ас­пекті­вче­ний­ви­су­ває­ряд­про­гре­сив­них­прин­ципів,­на­ос­нові­яких­по­вин­ но­здійсню­ва­ти­ся­по­ка­ран­ня.­Перш­за­все,­це­співмірність­зло­чи­ну­і­по­ка­ран­ня,­ що,­по­суті,­є­за­сто­су­ван­ням­у­криміна­ль­но­му­праві­більш­за­галь­но­го­прин­ци­пу­ –­прин­ци­пу­еквіва­лен­ту.­На­ос­нові­прин­ци­пу­співрозмірності,­відповідності­зло­ чи­ну­і­по­ка­ран­ня­Бек­каріа­про­по­нує­по­бу­ду­ва­ти­«точ­ну­і­за­галь­ну­шка­лу­зло­чинів­ і­по­ка­рань»,­в­якій­би­зло­чи­ни­і­по­ка­ран­ня­розміщу­ва­ли­ся­відповідно­і­за­леж­но­ від­ їхньої­шко­ди.­З­прин­ци­пом­співмірності­тісно­пов’яза­ний­прин­цип­рівності­ гро­ма­дян­ пе­ред­ криміна­ль­ним­ за­ко­ном­ при­ при­зна­ченні­ по­ка­рань.­ По­ка­ран­ня­ по­вин­но­бу­ти­не­ми­ну­чим.­«Ре­соціалізу­ю­чий­вплив­справ­ляє­не­стільки­су­ворість­ по­ка­ран­ня,­скільки­йо­го­не­ми­нучість»­–­пи­сав­Бек­каріа.­Не­ми­нучість­по­ка­ран­ня­ ви­с­ту­пає,­як­не­обхідний­ас­пект­за­кон­ності­і­обов’яз­ко­ва­умо­ва­існу­ван­ня­са­мо­го­ пра­ва.­В­іншо­му­ви­пад­ку­руй­нується­пра­во­по­ря­док.­«Впев­неність­у­не­ми­ну­чості,­ хо­ча­б­і­помірко­ва­но­го,­по­ка­ран­ня­справ­ляє­завжди­більше­вра­жен­ня­на­по­ведінку­ осо­би,­ніж­страх­пе­ред­іншим,­більш­жор­сто­ким,­але­су­про­во­д­жу­ва­ним­надією­на­ без­карність»9.­ ХІХ­–­ХХ­ст.­при­нес­ли­нам­свіжі­та­оригінальні­підхо­ди­до­ро­зуміння­соціаль­ но­го­фе­но­ме­ну­по­ведінки­осо­би.­Відтак,­на­дум­ку­пред­став­ників­однієї­із­но­вих­ на­той­час­течій­–­анархізму­(М.­Ба­кунін):­«Кож­на­лю­ди­на,­яка­не­мо­же­ро­би­ти­ то­го,­що­хо­че,­і­будь­чо­го,­що­хо­че,­має­пра­во­на­бунт,­навіть­як­що­во­на­од­на­про­ ти­уря­ду,­ навіть­ як­що­уряд­цей­ скла­дається­ зі­ всіх­ інших».­Своєрідним­ гас­лом­ анархізму­є:­«Ані­Бо­га,­ані­па­на».­Сво­бо­ду­ці­мис­ли­телі­ро­зуміли,­з­од­но­го­бо­ку,­ як­вро­д­же­ну­вла­с­тивість­людсь­кої­при­ро­ди,­з­іншо­го­–­як­постійну­ме­ту­роз­вит­ку­ лю­ди­ни10.­ На­дум­ку­ за­снов­ни­ка­пси­хо­логічної­шко­ли­пра­ва­Пе­т­ра­жиць­ко­го,­по­ведінка­ осо­би­ і­ пра­во,­ в­ ціло­му,­ є­ про­дук­том­ різно­го­ ро­ду­ пси­хо­логічних­ на­ста­нов,­ інстинктів­(напр.­вла­ди­підпо­ряд­ку­ван­ня),­емоцій.­За­те­орією­Пе­т­ри­жиць­ко­го,­усі­ пе­ре­жи­ван­ня­поділя­ють­ся­на­пра­вові­та­мо­ральні.­Відмінність­між­ни­ми­по­ля­гає­ вто­му,­ що­ у­ пра­во­во­му­ пе­ре­жи­ванні­ існує,­ уяв­лен­ня­ про­ пев­них­ суб’єктів,­ які­ ма­ють­ пра­во­ ви­ма­га­ти­ ви­ко­нан­ня­ обов’яз­ку.­ На­томість­ у­ мо­раль­но­му­ пе­ре­жи­ ванні­ви­с­ту­пає­тільки­по­чут­тя­обов’яз­ку­–­це­оз­на­чає,­що­мо­раль­на­емоція­вик­ли­ кає­обов’язок­без­од­но­час­но­го­пе­ре­ко­нан­ня­в­праві­ іншо­го­ви­ма­га­ти­йо­го­ви­ко­ нан­ня.­Ре­зуль­та­том­пра­во­во­го­пе­ре­жи­ван­ня­є­пра­во­ва­нор­ма,­яка­ви­ра­жає­зв’язок,­ що­з’єднує­обов’язок­ і­пра­во­мочність,­ і­який­зна­хо­дить­ся­у­пра­во­во­му­пе­ре­жи­ ванні.­Пра­во­ва­нор­ма,­як­і­пра­во­ве­пе­ре­жи­ван­ня­має­імпе­ра­тив­но­ат­ри­бу­тив­ний­ ха­рак­тер.­І­відповідно,­за­Пе­т­ра­жиць­ким,­пра­во­–­це­етич­не­пе­ре­жи­ван­ня,­емоції­ яко­го­ма­ють­двох­сто­ронній,­імпе­ра­тив­но­ат­ри­бу­тив­ний­ха­рак­тер.­Пе­т­ра­жиць­кий­ пи­сав:­«Усвідо­млен­ня­обов’яз­ку­іншо­го­чи­інших­по­відно­шен­ню­до­нас­(усвідо­ млен­ня­ на­шо­го­ пра­ва)­ вик­ли­кає­ своєрідне­ імпуль­сив­не­ діян­ня;­ спо­ну­кає­ нас­ і­ за­охо­чує­ до­ та­кої­ по­ведінки­ по­ відно­шен­ню­ до­ інших,­ яка­ відповідає­ змістові­ на­шо­го­ пра­ва.­ В­ га­лузі­ мо­ралі­ (в­ ро­зумінні­ на­шо­го­ поділу,­ тоб­то­ у­ зна­ченні­ од­нобічно­го­імпе­ра­тив­но­го­без­пре­тензійно­го­усвідо­млен­ня­обов’яз­ку)­цей­спосіб­ мо­ти­ву­ван­ня­не­існує,­є­з­при­ро­ди­ре­чей­ви­клю­че­ний»11.­ На­дум­ку­Пе­т­ра­жиць­ко­го,­пра­во­має­порівня­но­з­мо­рал­лю­виз­на­чаль­не­зна­ чен­ня­ для­ жит­тя­ суспільства.­ Пра­вові­ пе­ре­жи­ван­ня­ є­ ос­нов­ни­ми­ лан­ка­ми,­ що­ ре­гу­лю­ють­по­ведінку­осо­би­та­об’єдну­ють­суспільство. Із­ при­хо­дом­ХХ­ століття­ –­ епо­хою­ війн,­ то­талітар­них­ ре­жимів­ та­ роз­вит­ку­ 125Юридичні і політичні науки західних­ де­мо­кратій­ ета­лон­ по­ведінки­ осіб­пред­став­ників­ різних­ соціаль­них­ спільнот­суттєво­відрізняв­ся­один­від­од­но­го.­Дер­жа­ви,­що­пря­му­ва­ли­до­роз­ви­ ну­то­го­ соціалізму­ дик­ту­ва­ли­ кон­цепцію­ по­ведінки­ зорієнто­ва­ної­ на­ ко­лек­тив,­ ма­су,­дер­жа­ву,­всіля­ко­пригнічу­ю­чи­ви­я­ви­індивіду­аль­но­го,­оригіна­ль­но­го,­твор­ чо­го.­В­цей­са­мий­час­очільни­ки­дер­жав­при­хиль­ниць­де­мо­кра­тич­но­го­ла­ду­про­ па­гу­ва­ли­ ідеї­ індивіду­алізму,­ при­ват­ності­ та­ не­вт­ру­чан­ня­ в­ осо­би­с­то­го­ жит­тя­ індивідів,­що­по­де­ку­ди­пе­ре­ро­с­та­ли­у­все­доз­во­леність­та­де­мо­ралізацію12.­ По­ча­ток­но­во­го­ти­ся­чоліття­–­епо­ха­гло­балізації­вно­сить­свої­по­прав­ки­в­пра­ во­ве­ ро­зуміння­ соціаль­но­го­ фе­но­ме­ну­ по­ведінки­ осо­би.­ Зро­с­тан­ня­ міст,­ індустріальні­транс­фор­мації,­стаг­нація­тра­дицій­–­най­пер­ший­відчут­ний­удар­по­ іден­тич­ності­осо­би.­Рек­лам­на­про­па­ган­да­тих­чи­інших­то­варів­на­ма­гається­виз­ на­ча­ти­спосіб­жит­тя­мільйонів­лю­дей.­Про­цес­гло­балізації­впли­ває­на­соціальні­ відно­си­ни:­для­осіб­пред­став­ників­од­них­націй­кор­до­ни­ста­ють­про­зо­ри­ми,­для­ інших­–­бар’єра­ми;­одні­нації­ко­ри­с­ту­ють­ся­бла­га­ми­гло­балізації,­ інші­по­тер­па­ ють­від­неї.­По­ведінкою­мас­в­епо­ху­гло­балізації­за­ча­с­ту­ке­ру­ють­по­то­ки­інфор­ мації.­Ось­чо­му,­су­часні­пра­вові­підхо­ди­до­ро­зуміння­фе­но­ме­ну­по­ведінки­осо­би,­ по­винні­ба­зу­ва­ти­ся­на­ба­лансі­ спо­конвічних­тра­диціях­ з­ура­ху­ван­ням­су­час­них­ про­блем,­тен­денцій­та­пер­спек­тив­у­ца­рині­цієї­про­бле­ми.­Тільки­та­ке­юри­дич­не­ ба­чен­ня­до­по­мо­же­сфор­му­ва­ти­ефек­тив­ний­ме­ханізм­фор­му­ван­ня­по­ведінки­осо­ би­в­май­бут­нь­о­му.­ 1. Ще пань ский Я.­Эле­мен­тар­ные­по­ня­тия­со­ци­о­ло­гии.­–­М.:­Про­гресс,­1969.­–­240­с.­ 2. Зай чук О.В.,­Оніщен ко Н.М.­ Те­орія­ дер­жа­ви­ і­ пра­ва.­ –­К.:­Юрінком­ Інтер,­ 2006.­ –­ 545­с.­3. Нер се сянц В.С.­Ис­то­рия­по­ли­ти­че­с­кий­и­пра­во­вых­уче­ний.­–­М.:­На­ука,­1986.­–­ 843­с.­4. Кон фу ций.­Афо­риз­мы­му­д­ро­с­ти­/­[Под­ре­дак­ци­ей­В.­П.­Бу­т­ро­ме­е­ва,­В.­В.­Бу­т­ ро­ме­е­ва,­Н.­В.­Бу­т­ро­ме­е­вой].­–­СПб.:­Бе­лый­го­род,­2010.­–­448­с.­5. Шуль жен ко Ф.П.,­ Ан д ру сяк Т.Г.­Історія­політич­них­і­пра­во­вих­вчень.­–­Х.:­Юрінком­Інтер,­1999.­–­514­с.­ 6. Князь ков А.А.­Твор­че­ст­во­Се­не­ки.­–­М.:­Гос.­узд­во­худ.­лит­ры,­1957.­–­202­с.­7. Чет­ вер нин В.А.­Со­вре­мен­ные­кон­цеп­ции­ес­те­ст­вен­но­го­пра­ва.­–­М.:­На­ука,­1988.­–­146­с.­ 8. Ми на ков М.А.­ Кан­то­ве­ по­нят­тя­ віри­ ро­зу­му­ в­ кон­тексті­ німець­ко­го­ просвітництва:­ Авто­реф.­дис.­…­канд.­філос.­на­ук.­–­К.,­2000.­–­18­с.­9.­Курс­лек­ций.­Кри­ми­но­ло­гия:­ Учеб­ник­/­[Под­ред.­В.­Д­Мал­ко­ва].­–­ЗАО­Юс­ти­цин­форм,­2004.­–­279­с.­10. По ли то ло­ гия:­Учеб.­по­соб.­/­Под­ред.­Г.Т.­Та­ва­до­ва.­–­М.:­Фа­ир­Пресс,­1998.­–­416­с.­11. Пе т ра­ жиц кий Л.И.­ Те­о­рия­ пра­ва­ и­ го­су­дар­ст­ва­ в­ свя­зи­ с­ те­о­ри­ей­ нрав­ст­вен­но­с­ти.­ –­ СПБ,­ 1909.­ –­ 205­ с.­ 12. Thomas L. Friedman.­ The­ Lexus­ and­ the­ Olive­ Tree:­ Understanding­ Globalization.­–­Anchor.:­Reprint­edition,­2000.­–­450­р.­ 126 Держава і право • Випуск 51 Розділ 1. ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА Ю. О. Козенко. ПОВЕДІНКА ОСОБИ: ІСТОРИКО-ПРАВОВЕ УЗАГАЛЬНЕННЯ

Ähnliche Einträge