Політична єдність суспільства і держави
Розглядається питання організації політичної єдності суспільства і держави з теоретичної і практичної точок зору. Показано, що основою побудови цих стосунків виступає соціальна солідарність як синтез індивідуального і колективного, яка повинна бути побудована на взаємодії особи...
Gespeichert in:
Datum: | 2011 |
---|---|
1. Verfasser: | |
Format: | Artikel |
Sprache: | Ukrainian |
Veröffentlicht: |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
2011
|
Schriftenreihe: | Держава і право |
Schlagworte: | |
Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/33062 |
Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Zitieren: | Політична єдність суспільства і держави / М.В. Білак // Держава і право. — 2011. — Вип. 51. — С. 185-189. — Бібліогр.: 7 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-33062 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-330622012-05-27T14:25:11Z Політична єдність суспільства і держави Білак, М.В. Конституційне право Розглядається питання організації політичної єдності суспільства і держави з теоретичної і практичної точок зору. Показано, що основою побудови цих стосунків виступає соціальна солідарність як синтез індивідуального і колективного, яка повинна бути побудована на взаємодії особистості, суспільства і держави. Рассматривается вопрос организации политического единства общества и государства с теоретической и практической точек зрения. Показано, что основой построения этих отношений выступает социальная солидарность как синтез индивидуального и коллективного, которая должна быть построєна на взаимодействии личности, общества и государства. This article addresses from a theoretical and practical standpoint the issues of organizing political unity involving a diverse society and a state empowered with wide authority. The objective of such unity is to secure a functioning stable legal order capable of guaranteeing the personal and individual freedoms of each person. The basis for establishing these relations is social solidarity as the synthesis of the individual and the collective, which should be built on the understanding and cooperation of the individual and society, society and the state and the state and the citizen. 2011 Article Політична єдність суспільства і держави / М.В. Білак // Держава і право. — 2011. — Вип. 51. — С. 185-189. — Бібліогр.: 7 назв. — укp. 1563-3349 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/33062 uk Держава і право Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Конституційне право Конституційне право |
spellingShingle |
Конституційне право Конституційне право Білак, М.В. Політична єдність суспільства і держави Держава і право |
description |
Розглядається
питання
організації
політичної
єдності суспільства і держави
з
теоретичної
і практичної
точок
зору.
Показано,
що основою
побудови
цих стосунків
виступає
соціальна
солідарність як синтез
індивідуального
і колективного,
яка повинна
бути
побудована
на взаємодії особистості,
суспільства і держави. |
format |
Article |
author |
Білак, М.В. |
author_facet |
Білак, М.В. |
author_sort |
Білак, М.В. |
title |
Політична єдність суспільства і держави |
title_short |
Політична єдність суспільства і держави |
title_full |
Політична єдність суспільства і держави |
title_fullStr |
Політична єдність суспільства і держави |
title_full_unstemmed |
Політична єдність суспільства і держави |
title_sort |
політична єдність суспільства і держави |
publisher |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
publishDate |
2011 |
topic_facet |
Конституційне право |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/33062 |
citation_txt |
Політична єдність суспільства і держави / М.В. Білак // Держава і право. — 2011. — Вип. 51. — С. 185-189. — Бібліогр.: 7 назв. — укp. |
series |
Держава і право |
work_keys_str_mv |
AT bílakmv polítičnaêdnístʹsuspílʹstvaíderžavi |
first_indexed |
2025-07-03T13:32:29Z |
last_indexed |
2025-07-03T13:32:29Z |
_version_ |
1836632820638810112 |
fulltext |
М. В. БІЛАК (ТЕСЛЕНКО). ПОЛІТИЧНА ЄДНІСТЬ СУСПІЛЬСТВА І
ДЕРЖАВИ
Роз гля дається пи тан ня ор ганізації політич ної єдності суспільства і дер жа ви з
те о ре тич ної і прак тич ної то чок зо ру. По ка за но, що ос но вою по бу до ви цих сто сунків
ви с ту пає соціаль на солідарність як син тез індивіду аль но го і ко лек тив но го, яка по вин на
бу ти по бу до ва на на взаємодії осо би с тості, суспільства і дер жа ви.
Ключові слова: Політич на єдність, соціаль на солідарність, осо ба, суспільство,
дер жа ва, ба ланс індивіду аль но го і ко лек тив но го.
Рас сма т ри ва ет ся во прос ор га ни за ции по ли ти че с ко го един ст ва об ще ст ва и го су
дар ст ва с те о ре ти че с кой и прак ти че с кой то чек зре ния. По ка за но, что ос но вой по ст
ро е ния этих от но ше ний вы сту па ет со ци аль ная со ли дар ность как син тез ин ди ви ду аль
но го и кол лек тив но го, ко то рая долж на быть по ст роєна на вза и мо дей ст вии лич но с ти,
об ще ст ва и го су дар ст ва.
Ключевыеслова: По ли ти че с кое един ст во, об ще ст вен ная со ли дар ность, лич ность,
об ще ст во, го су дар ст во, ба ланс ин ди ви ду аль но го и кол лек тив но го.
This article addresses from a theoretical and practical standpoint the issues of organizing
political unity involving a diverse society and a state empowered with wide authority. The
objective of such unity is to secure a functioning stable legal order capable of guaranteeing
the personal and individual freedoms of each person. The basis for establishing these relations
is social solidarity as the synthesis of the individual and the collective, which should be built
on the understanding and cooperation of the individual and society, society and the state and
the state and the citizen.
Keywords: political unity, social solidarity, person, society, state, balance of the indi
vidual and collectiver.
Для проведення докорінних суспільних перетворень в Україні найбільш
складниміневирішенимзавданнямзалишаєтьсяутвердженняполітичноїєдності
інтересівнародуяксуверенавладиідержавнихорганів,щоздійснюютьцювладу,
а також громадських об’єднань і кожного окремого взятого члена суспільства,
наділеногополітичнимиправами,свободамиіобов’язками,суспільствомійого
членами–громадянами.
Проблемамвзаємостосунківсуспільства ідержавизначнуувагуприділяють
українські науковці в теорії практично усіх галузевих юридичних наук. Проте
середпорушенихпитань,залишаєтьсявідкритимпитаннязабезпеченняполітич
ноїєдності,яказабезпечувалабсправжнюсвободуособистостіііндивідуальність
людини.Томузавданнямцієїстаттієспробазнайтишляхидосягненнятеоретич
ногоіпрактичногопоєднаннявзаємостосунківдієздатноїінаділеноїширокими
повноваженнями держави, з одного боку, та різноманітного суспільства, – з
іншого.
Політичнаєдністьявляєсобоюпостійнийбезперервнийпроцесспільностідій
суспільства і державної влади, тобто, єдністьфункціонального порядку (ладу).
Йдеться про існування фактичного (реального) порядку відносин, що існує в
життінароду,якийнезавждиможеспівпадатизюридичним(формальним)поряд
©БІЛАК (ТЕС ЛЕН КО) Ми ро сла ва Вікторівна–докторюридичнихнаук,викладач
юридичногофакультетуМіжнародногоСоломоновогоуніверситету
Розділ 3. КОНСТИТУЦІЙНЕ ПРАВО
ком, встановленим конституцією. Функціональний порядок можливий лише в
результатідосягненняоб’єднанняікомпромісу,узгодженостірізноманітнихінте
ресівіндивідуальнихіколективних,що відображеніусучаснихпоняттяхвідно
син між індивідом і суспільством, громадянином і державою, державою і
суспільством, примирення чи поваги усіх соціальних верств суспільства для
досягненняважливоїмети,наприклад,соціальноїзахищеності,економічнихблаг
чиполітичноїстабільності.
Забезпеченняполітичноїєдностінеможливопровести,ізолюючидержавувід
їїсоціальноїоснови–суспільстваійогоневід’ємногочлена–особистості.Саме
узгодженняівзаємодіяінтересівособистостіісуспільства,передбачаютьобопіль
ний інтересунаявності свободи іобов’язку.Тобто, соціальнасолідарність, яка
утверджується через взаємну відповідальність суспільства і індивіда, є фактом
позитивниміоб’єктивованимвзаконі,оскількизумовленийусуспільномужитті
необхідністюстабільностістосунків.Амплітудацихсоціальнихстосунківколи
ваєтьсяміждвомаполюсами,щовідбуваютьсянатліфункційсоціальноїдержа
ви,якаповиннавиступатинасторожіправа,порядкутабезпекигромадян.
Політична єдність повинна забезпечуватися з боку держави, оскільки вона
узаконюється лише в функціонуванні суспільства, його членів. Тому зміст і
результатдіяльностідержавноївлади(їїлегітимність)залежатьвідуспіхуорга
нізаціїполітичноїєдностізсуспільством,тобтовідміризнаходженнядержавою
відповідногосхвалення іпідтримкинароду.Дляцьогодержавнавладаповинна
організовувати, розвивати політичну єдність, виступати в якості необхідного
об’єднуючого інструмента реально існуючих в житті різноманітних інтересів
людей,їхніхбажаньівідношеннядоспільноїсправи.
Політичнаєдністьповиннапідтримуватисяізіншогобоку–суспільства,як
соціальноїосновийогодержави.Тобтонарод,воляякоголежитьвосновіОснов
ного Закону держави, чи громадяни як співчлени державного утворення, не
можуть бути пасивні у відносинах з державою, якщо вона є демократичною.
Особливурольтутвідіграютьгромадянськіструктури,якіпокликанізабезпечува
тизворотнійнерозривнийзв’язоквіднародудовлади,публічнийдіалогпоклю
човим питанням розвитку країни. Громадянські ініціативи мають виконувати
функцію «резонатора», виступають тим елементом «соціального капіталу»,що
виражаютьгромадськудумку,безякоїнеможливоздійснюватиконтрольівплив
надержаву,їїдемократичнийрозвиток.
Політичнаєдністьсуспільстваідержавистворюєтьсялишезавдякилюдській
діяльності, тому планування цієї діяльності повинно базуватися на організації
взаємодії:індивідуальногоіколективного1,тобтоособистогоізбірногоутворен
ня людей, – на уявленнях про узгодження інтересів особистості, суспільства і
держави. Подолання крайнощів індивідуального і колективного гарантує осо
бистість від свавілля суспільства і держави, а суспільство і державу від
анархічноїволелюбностіособистості.Самебалансіндивідуальногоіколективно
гоєтієюзагальноюзасадою,якагармонійнопоєднуєівизначаєдіяльністьособи,
суспільства і держави, створює єдину базу для реалізації свободи людини,
взаємоінтеграції особистих і суспільних інтересів. Баланс має знаходити своє
відображенняуправіізавданняхдержави,системіорганізаціївлади,їїінститутів,
правопорядку,моралітощо.Вцьомупунктісходятьсятрактуванняметиісенсу
держави.
Політичнаєдністьможевиникнутитількиврезультатіпланомірноїсвідомоїі
186 Держава і право • Випуск 51
організованоївзаємодіїособи,суспільстваідержави.Дляцьогонеобхідно,щобв
державічерезвсюсистемуправових інститутівтаких,якправовласності,май
новіправа,зобов’язанняврезультатізавданоїшкоди,спадкоємність,відбувалося
поєднання особистої свободи кожної людини в ім’я досягнення соціальної
солідарностіміжлюдьми.Відсутністьмеханізмівіндивідуальногоіколективного
маютьсвоїмнаслідкомпідривстабільностіосновнихзасадконституційноголаду,
дисгармоніюсуспільстваістражданнясамоїлюдини.
З метою політичної єдності необхідно, щоб політична дискусія в державі
залишаласясправоюнародуяксоціальноїосновидержавиіджерелаздійснення
владивУкраїні.ВказанаможливістьповиннареалізуватисявпередбаченихКон
ституцією України формах, насамперед через право громадян на: 1) участь в
управліннідержавнимисправами,увсеукраїнськомутамісцевихреферендумах
(ст.38),2)вільнообиратиібутиобранимидоорганівдержавноївладитамісце
вого самоврядування (ст.38), 3) загальне, рівне і пряме виборче право,шляхом
таємногоголосування(ст.71).
Громадянинволодієправомвиражатисвоїмвеліннямособистуволюувсьому,
щостосуєтьсядержавноголадуідержавногоуправління.Правоподачіголосуза
тогочиіншогопредставникаіправобутиобранимуздійсненніфункціїнародно
говолевиявленнясутьдвісторониіформивираженняодногоітогожвиборчого
правагромадянина.Першезцихправдаєможливістькожномувиборцюделегу
вативладуобраномунимпредставнику,адруге–відкриваєшляхдоподальшого
відправленняделегованоговказанимшляхомсуверенітету.
Водночассамсуверенітетнароду,якийпереважнорозглядаєтьсяякнеобмеже
навлада,якійпідпорядковуєтьсядержава,маєсвоїмежі,визначеніконституцією.
Тобтоцетакожозначає,щоідіяльністькожноїособи,дляякоїнадзвичайноваж
ливареалізаціясуверенітетувільно,маєбутисумісназнормамиконституції,нею
самоюжвстановленими.Впротилежномувипадку,абсолютизаціясуверенітету
може призвести до заперечення законних інтересів особистостей, порушенню
їхніх прав і свобод, що складає об’єктивну загрозу конституційному порядку,
прийняття якогообумовленодомовленостямиміжсуспільством ійогочленами
щододобровільногопідпорядкування.Ті«домовленості»,які«пов’язуютьнасіз
суспільноюорганізацією»,є«обов’язковимилишезавдякисвоїйобопільності»:
«природа»цихдомовленостей»така,щодотримуючисьїх,минеможеморобити
щосьдляінших,якщоцимминеприносимокористісобі2.
Основнапроблемавукраїнськомусуспільствіполягаєвтому,щогромадяни
до кінця не усвідомлюють свою природну соціальну солідарність з іншими, а
тому не розуміють і природного значення їхнього виборчого права. «Загальна
воля»томуіє«завждиправильною»,щонемаєжодноїлюдини,якабнемалана
увазісамусебепідсловом«кожен»іяка«немалабнаувазісебе,голосуючиза
всіх»»3. Це означає, що за соціальною функцією виборчого права стоїть і
індивідуальнеправокожноїокремоїособи,якареалізуєйого.Самеіндивідуаль
ний інтерес особи обумовлює добровільне виконання необхідних в консти
туційних державахфункцій виборчого права, без відповідних засобів примусу.
Якбиминевизнавали,щозацимвсезагальнимвиборчимправомстоїтьпотужний
індивідуальнийінтерес,тодержава,насвійвласнийрозсуд,моглабнадавати,або
позбавлятицьоговиборчогоправабудького.Тодінебулобмовиніпроособисте
право на участь у державній владі, ні про необхідність виборчого цензу чи,
нарешті,самоїполітичноїєдності,прояку,власне,йдеться.
187Юридичні і політичні науки
Зрештоювиборчеправогромадянинамаєтакусилу,яказдатнавиступатипро
титихрушійнихсил,якічасомідутьпротинього,об’єднуючисьзіншимисила
ми,щопереслідуютьвідмінніекономічні,політичнітасоціальніцілі,вкінцевому
результаті,нерідкодобиваючисьперемоги.Уцьомузв’язкунеобхідносказати,що
держава,якайдедемократичнимшляхом,повиннавсілякозабезпечуватиможли
вості її громадянамта їхасоціаціямвпливатина зміступравлінськихрішень, з
метою реалізації в цих рішеннях закономірних соціальних результатів. Саме в
такий спосіб, і долаються утриманські настрої особистості по відношенню до
суспільства і держави і виробляється установка політичної участі4. В даному
випадку,самеконтрольособистості,якневід’ємногочленасуспільства,виступає,
якцілийполітичнийпроцес,щоздатнийвпливатинадержавнувладуітриматиїї
впевнихмежах,тобто,демонструватисвоюполітичнусилу.Томузбокудержав
ноївладиповиннаіснуватизацікавленістьпостійнотриматиірозвиватидіалогіз
суспільствомідотримуватисяумоввідповідногосоціальногоконтракту,воснові
якого лежать домовленості суспільства, тим самим, забезпечуючи політичну
єдність.
Із закріпленням принципу верховенства права у Конституції України (ст.8)
змінивсявекторпобудовистосунківміжлюдиноюідержавою,вякихпріоритет
ставвіддаватисялюдині,дляякоївласнейіснуєдержава,аненавпаки,якцебуло
раніше.Узв’язкузцимвюридичнійнауціз’явиласяточказору,згідноякої,люди
на,навідмінувіддержави,ненесепереддержавоюобов’язків,амає,відповідно,
лишеправа5.Такетвердженнянеузгоджуєтьсязсоціальноюприродою:попер
ше,конституції,яка,засвоєююридичноюприродою,єактом,логічнопохідним
відсуспільства,анеактомдержави,аподруге,держави,яканеможеіснувати
без її соціальної основи, яка, відповідно до «суспільного договору», виступає
гарантомправаібезпекигромадян,інструментомсуспільноїзгодиікомпромісу,
формуванняпевногобалансурізноманітнихінтересів,індивідуальнихіколектив
них,якііснуютьвсуспільстві.
Саме обов’язки формують суспільну солідарність членів певного соціуму,
заснованунабалансіїхніхінтересів,щослугуютьнетількиокремійособі,якає
суб’єктом правовідносин, але й виступають гарантією правопорядку, встанов
леного конституцією. Саме в такому широкому аспекті, як поєднання прав і
обов’язків, і полягає суспільне призначення демократії. Усі ми, незалежно від
соціальногостатусуіматеріальногодобробуту,єспівчленамисуспільнополітич
ногопроцесу,якийпередбачаєпевні зобов’язання.Ніхтонеможебезнаслідків
для самого себе і для суспільства в цілому, проігнорувати зобов’язання, що
випливають з цієї взаємності, без ризику втрати джерела свого власного існу
вання6.Безобов’язківівідповідальностіособистості,щокорелюютьїїсвободіі
правам, неможлива суспільна стабільність, як баланс інтересів у стосунках з
іншимиособистостямиіїхоб’єднаннями.Такимчином,обов’язкилюдинивисту
паютьоб’єктивноюіневід’ємноюрисоюдемократичноїдержави.Вониєобов’яз
ковою вимогою, яку висуває суспільство перед людиною для того, щоб не
порушувалисяправаіншої,асуспільствомоглобстабільнорозвиватися.
Восновіполітичноїєдностімаєлежатисоціальнасолідарність,якасинтезує
індивідуальне і колективне і означає, що не особа для суспільства, і не
суспільстводляособи,аособаісуспільствоодиндляодного.Тількиразомз
усіма можна одержати захищеність особистості, тобто, нормальне, безпечне і
гіднеіснуваннясуспільства,можливетількиврезультатідосягненняоптимальної
188 Держава і право • Випуск 51
рівновагиособистогоізбірногоінтересу7.Особа,якаперебуваєубезлічівідно
синз іншими,несесвоючасткувідповідальності заформування іпідтримання
певногопорядку,тієїсоціальноїспільноти,співчленомякоївонаєінавпаки.На
підставіцьогоівизначаєтьсяподвійнаприродаконституційнихправгромадяни
на,вякихрозкриваються,одночасно,рисисоціальноїфункціїіособистогоправа.
Зокрема, конституційне право громадянина на здійснення державної влади,
всерівно,вякійбиформівононепроявлялось:уформіобраннячленівзаконо
давчогооргану(ст.76КонституціїУкраїни),чикандидатанапосадуглавидержа
ви(ст.103),абоорганівмісцевогосамоврядування(ст.141),наділенихвладними
функціями,чиправаназаняттядержавнихпосадіздійсненнядержавноїслужби
(ст. 38),праванаподання скарг (ст. 55) тощо.Або, якщовзяти іншукатегорію
конституційних прав громадянина: свободу думки і слова (ст. 34), об’єднань у
політичніпартіїтагромадськіорганізації(ст.36),збиратисямирно(ст.39)тощо
–увідношеннідосвоєїприродиціправаєнестількиправамитогочи іншого
індивіда чи категорії осіб, вони є правами всіх і кожного. Ці права складають
загальне надбання і називаються «абсолютними правами», які, в свою чергу,
накладають обов’язок всезагального підкорення конституційному порядку і
відповідномузахистузбокудержавипротивсіхікожного.
Узв’язкузцимконституційнийпорядокбудедотримуватисядобровільнов
умовах,коливінбудевласноюсправоюнароду.Цеможливотоді,коликоженз
нас, як співучасник соціальної солідарності, буде виконувати добровільно
обов’язки,щослугуютьнетількисуб’єктуправ,алейслугуютьгарантієювста
новленого конституцією порядку. Конституція охороняє соціально цінну пра
вомірну поведінку особи, яка спонукає індивідуальний інтерес, виступати на
сторожіінтересуколективного,щоілежитьвосновіуявленьпросвободу.Тобто
коженгромадяниндержавинесе,врівніймірі,солідарнувідповідальністьзаісну
ваннятогоконституційноголаду, співчленомякоговінє, якийдавдобровільну
згодунапідкореннявідповіднимзаконам,виданихдержавою.
Такимчином, сучаснеполітичне, економічне і соціальне значеннядержави,
суспільнийвпливчинавітьучастьсуспільстваіневід’ємнихйогочленівудіяль
ності держави, без сумніву, виключає їх взаємнепротиставлення. Забезпечення
політичноїєдностііїїпродовженнявизначаєтьсянетількиправиламисоціально
гоконтракту,айправиламидіалогувладиісуспільства,центромякоговиступає
людиназїїправамиісвободами.
1.Правильнимбаченнямсуспільстваможебутиприйняттясинтетичноїтеорії,яка
визнає двосторонню його природу як особистого і збірного утворення, як рівновагу
двохпочатків:індивідуальногоіколективного.Цядвосторонністьвипливає(якприрод
нийнаслідок)зорганічногохарактерусуспільнихоб’єднань(Ящен ко А.Теорияфедера
лизма.–Ю.,1912.–С.15).2. Го ло ва тий С.П.Верховенствоправа:У3хкн.–К.,2006.–
Кн.1.–С.309.3. Тамже.–С.309.4. Ор ло ва О.В.Автономияличностииавтономия
гражданскогообщества//Государствоиправо.–2006.–№1.–С.17.5. Си роїд О.Гро
мадянинversusдержава:історикоправовийаспектприродивзаємовідносин.Українське
право. – 2003. –№1. –С. 6282.6. Еб зе ев Б.С.Личностьи государство вРоссии: от
либеральныхмифовксоциальнойсолидарностикакосновевзаимнойответственности
иконституционныхобязанностей//ВестникУставногоСудаКалининградскойобласти.
–2005(июль).–№5–6.–2006(июль).–Юбилейный.–С.118119.7. Ящен ко А.Цит.
работа.–С.15.
189Юридичні і політичні науки
Розділ 3. КОНСТИТУЦІЙНЕ ПРАВО
М. В. БІлак (Тесленко). ПОЛІТИЧНА ЄДНІСТЬ СУСПІЛЬСТВА І ДЕРЖАВИ
|