Політична єдність суспільства і держави

Політична єдність суспільства і держави

Розглядається питання організації політичної єдності суспільства і держави з теоретичної і практичної точок зору. Показано, що основою побудови цих стосунків виступає соціальна солідарність як синтез індивідуального і колективного, яка повинна бути побудована на взаємодії особи...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2011
1. Verfasser: Білак, М.В.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України 2011
Schriftenreihe:Держава і право
Schlagworte:
Конституційне право
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/33062
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Політична єдність суспільства і держави / М.В. Білак // Держава і право. — 2011. — Вип. 51. — С. 185-189. — Бібліогр.: 7 назв. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-33062
record_format dspace
spelling irk-123456789-330622012-05-27T14:25:11Z Політична єдність суспільства і держави Білак, М.В. Конституційне право Розглядається питання організації політичної єдності суспільства і держави з теоретичної і практичної точок зору. Показано, що основою побудови цих стосунків виступає соціальна солідарність як синтез індивідуального і колективного, яка повинна бути побудована на взаємодії особистості, суспільства і держави. Рассматривается вопрос организации политического единства общества и государства с теоретической и практической точек зрения. Показано, что основой построения этих отношений выступает социальная солидарность как синтез индивидуального и коллективного, которая должна быть построєна на взаимодействии личности, общества и государства. This article addresses from a theoretical and practical standpoint the issues of organizing political unity involving a diverse society and a state empowered with wide authority. The objective of such unity is to secure a functioning stable legal order capable of guaranteeing the personal and individual freedoms of each person. The basis for establishing these relations is social solidarity as the synthesis of the individual and the collective, which should be built on the understanding and cooperation of the individual and society, society and the state and the state and the citizen. 2011 Article Політична єдність суспільства і держави / М.В. Білак // Держава і право. — 2011. — Вип. 51. — С. 185-189. — Бібліогр.: 7 назв. — укp. 1563-3349 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/33062 uk Держава і право Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Конституційне право
Конституційне право
spellingShingle Конституційне право
Конституційне право
Білак, М.В.
Політична єдність суспільства і держави
Держава і право
description Розглядається питання організації політичної єдності суспільства і держави з теоретичної і практичної точок зору. Показано, що основою побудови цих стосунків виступає соціальна солідарність як синтез індивідуального і колективного, яка повинна бути побудована на взаємодії особистості, суспільства і держави.
format Article
author Білак, М.В.
author_facet Білак, М.В.
author_sort Білак, М.В.
title Політична єдність суспільства і держави
title_short Політична єдність суспільства і держави
title_full Політична єдність суспільства і держави
title_fullStr Політична єдність суспільства і держави
title_full_unstemmed Політична єдність суспільства і держави
title_sort політична єдність суспільства і держави
publisher Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
publishDate 2011
topic_facet Конституційне право
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/33062
citation_txt Політична єдність суспільства і держави / М.В. Білак // Держава і право. — 2011. — Вип. 51. — С. 185-189. — Бібліогр.: 7 назв. — укp.
series Держава і право
work_keys_str_mv AT bílakmv polítičnaêdnístʹsuspílʹstvaíderžavi
first_indexed 2025-07-03T13:32:29Z
last_indexed 2025-07-03T13:32:29Z
_version_ 1836632820638810112
fulltext М. В. БІЛАК (ТЕСЛЕНКО). ПОЛІТИЧНА ЄДНІСТЬ СУСПІЛЬСТВА І ДЕРЖАВИ Роз гля дається пи тан ня ор ганізації політич ної єдності суспільства і дер жа ви з те о ре тич ної і прак тич ної то чок зо ру. По ка за но, що ос но вою по бу до ви цих сто сунків ви с ту пає соціаль на солідарність як син тез індивіду аль но го і ко лек тив но го, яка по вин на бу ти по бу до ва на на взаємодії осо би с тості, суспільства і дер жа ви. Клю­чові­ сло­ва: Політич на єдність, соціаль на солідарність, осо ба, суспільство, дер жа ва, ба ланс індивіду аль но го і ко лек тив но го. Рас сма т ри ва ет ся во прос ор га ни за ции по ли ти че с ко го един ст ва об ще ст ва и го су­ дар ст ва с те о ре ти че с кой и прак ти че с кой то чек зре ния. По ка за но, что ос но вой по ст­ ро е ния этих от но ше ний вы сту па ет со ци аль ная со ли дар ность как син тез ин ди ви ду аль­ но го и кол лек тив но го, ко то рая долж на быть по ст роєна на вза и мо дей ст вии лич но с ти, об ще ст ва и го су дар ст ва. Клю­че­вые­сло­ва: По ли ти че с кое един ст во, об ще ст вен ная со ли дар ность, лич ность, об ще ст во, го су дар ст во, ба ланс ин ди ви ду аль но го и кол лек тив но го. This article addresses from a theoretical and practical standpoint the issues of organizing political unity involving a diverse society and a state empowered with wide authority. The objective of such unity is to secure a functioning stable legal order capable of guaranteeing the personal and individual freedoms of each person. The basis for establishing these relations is social solidarity as the synthesis of the individual and the collective, which should be built on the understanding and cooperation of the individual and society, society and the state and the state and the citizen. Key­words: political unity, social solidarity, person, society, state, balance of the indi­ vidual and collectiver. Для­ про­ве­ден­ня­ до­корінних­ суспільних­ пе­ре­тво­рень­ в­ Ук­раїні­ найбільш­ склад­ним­і­не­виріше­ним­за­вдан­ням­за­ли­шається­ут­вер­д­жен­ня­політич­ної­єдності­ інте­ресів­на­ро­ду­як­су­ве­ре­на­вла­ди­і­дер­жав­них­ор­ганів,­що­здійсню­ють­цю­вла­ду,­ а­ та­кож­ гро­мадсь­ких­ об’єднань­ і­ кож­но­го­ ок­ре­мо­го­ взя­то­го­ чле­на­ суспільства,­ наділе­но­го­політич­ни­ми­пра­ва­ми,­сво­бо­да­ми­і­обов’яз­ка­ми,­суспільством­і­йо­го­ чле­на­ми­–­гро­ма­дя­на­ми.­ Про­бле­мам­взаємос­то­сунків­суспільства­ і­дер­жа­ви­знач­ну­ува­гу­приділя­ють­ ук­раїнські­ на­уковці­ в­ те­орії­ прак­тич­но­ усіх­ га­лу­зе­вих­ юри­дич­них­ на­ук.­ Про­те­ се­ред­по­ру­ше­них­пи­тань,­за­ли­шається­відкри­тим­пи­тан­ня­за­без­пе­чен­ня­політич­ ної­єдності,­яка­за­без­пе­чу­ва­ла­б­справжню­сво­бо­ду­осо­би­с­тості­і­індивіду­альність­ лю­ди­ни.­То­му­за­вдан­ням­цієї­статті­є­спро­ба­знай­ти­шля­хи­до­сяг­нен­ня­те­о­ре­тич­ но­го­і­прак­тич­но­го­поєднан­ня­взаємос­то­сунків­дієздат­ної­і­наділе­ної­ши­ро­ки­ми­ по­вно­ва­жен­ня­ми­ дер­жа­ви,­ з­ од­но­го­ бо­ку,­ та­ різно­манітно­го­ суспільства,­ –­ з­ іншого.­ Політич­на­єдність­яв­ляє­со­бою­постійний­без­пе­рерв­ний­про­цес­спільності­дій­ суспільства­ і­ дер­жав­ної­ вла­ди,­ тоб­то,­ єдність­функціональ­но­го­ по­ряд­ку­ (ла­ду).­ Йдеть­ся­ про­ існу­ван­ня­ фак­тич­но­го­ (ре­аль­но­го)­ по­ряд­ку­ відно­син,­ що­ існує­ в­ житті­на­ро­ду,­який­не­завжди­мо­же­співпа­да­ти­з­юри­дич­ним­(фор­маль­ним)­по­ряд­ ©­БІЛАК (ТЕС ЛЕН КО) Ми ро сла ва Вікторівна­–­док­тор­юри­дич­них­на­ук,­ви­кла­дач­ юри­дич­но­го­фа­куль­те­ту­Міжна­род­но­го­Со­ло­мо­но­во­го­універ­си­те­ту Розділ 3. КОНСТИТУЦІЙНЕ ПРАВО ком,­ вста­нов­ле­ним­ кон­сти­туцією.­ Функціональ­ний­ по­ря­док­ мож­ли­вий­ ли­ше­ в­ ре­зуль­таті­до­сяг­нен­ня­об’єднан­ня­і­ком­промісу,­уз­го­д­же­ності­різно­манітних­інте­ ресів­індивіду­аль­них­і­ко­лек­тив­них,­що відо­б­ра­жені­у­су­час­них­по­нят­тях­відно­ син­ між­ індивідом­ і­ суспільством,­ гро­ма­дя­ни­ном­ і­ дер­жа­вою,­ дер­жа­вою­ і­ суспільством,­ при­ми­рен­ня­ чи­ по­ва­ги­ усіх­ соціаль­них­ верств­ суспільства­ для­ до­сяг­нен­ня­важ­ли­вої­ме­ти,­на­при­клад,­соціаль­ної­за­хи­ще­ності,­еко­номічних­благ­ чи­політич­ної­стабільності.­ За­без­пе­чен­ня­політич­ної­єдності­не­мож­ли­во­про­ве­с­ти,­ізо­лю­ю­чи­дер­жа­ву­від­ її­соціаль­ної­ос­но­ви­–­суспільства­і­йо­го­невід’ємно­го­чле­на­–­осо­би­с­тості.­Са­ме­ уз­го­д­жен­ня­і­взаємодія­інте­ресів­осо­би­с­тості­і­суспільства,­пе­ред­ба­ча­ють­обопіль­ ний­ інте­рес­у­на­яв­ності­ сво­бо­ди­ і­обов’яз­ку.­Тоб­то,­ соціаль­на­солі­дар­ність,­ яка­ ут­вер­д­жується­ че­рез­ взаємну­ відповідальність­ суспільства­ і­ індивіда,­ є­ фак­том­ по­зи­тив­ним­і­об’єкти­во­ва­ним­в­за­коні,­оскільки­зу­мов­ле­ний­у­суспільно­му­житті­ не­обхідністю­стабільності­сто­сунків.­Ампліту­да­цих­соціаль­них­стосунків­ко­ли­ вається­між­дво­ма­по­лю­са­ми,­що­відбу­ва­ють­ся­на­тлі­функцій­соціаль­ної­дер­жа­ ви,­яка­по­вин­на­ви­с­ту­па­ти­на­сто­рожі­пра­ва,­по­ряд­ку­та­без­пе­ки­гро­ма­дян. Політич­на­ єдність­ по­вин­на­ за­без­пе­чу­ва­ти­ся­ з­ бо­ку­ дер­жа­ви,­ оскільки­ во­на­ уза­ко­нюється­ ли­ше­ в­ функціону­ванні­ суспільства,­ йо­го­ членів.­ То­му­ зміст­ і­ ре­зуль­тат­діяль­ності­дер­жав­ної­вла­ди­(її­легітимність)­за­ле­жать­від­успіху­ор­га­ нізації­політич­ної­єдності­з­суспільством,­тоб­то­від­міри­зна­хо­д­жен­ня­дер­жа­вою­ відповідно­го­схва­лен­ня­ і­підтрим­ки­на­ро­ду.­Для­цьо­го­дер­жав­на­вла­да­по­вин­на­ ор­ганізо­ву­ва­ти,­ роз­ви­ва­ти­ політич­ну­ єдність,­ ви­с­ту­па­ти­ в­ якості­ не­обхідно­го­ об’єдну­ю­чо­го­ інстру­мен­та­ ре­аль­но­ існу­ю­чих­ в­ житті­ різно­манітних­ інте­ресів­ людей,­їхніх­ба­жань­і­відно­шен­ня­до­спільної­спра­ви.­ Політич­на­єдність­по­вин­на­підтри­му­ва­ти­ся­і­з­іншо­го­бо­ку­–­суспільства,­як­ соціаль­ної­ос­но­ви­йо­го­дер­жа­ви.­Тоб­то­на­род,­во­ля­яко­го­ле­жить­в­ос­нові­Ос­нов­ но­го­ За­ко­ну­ дер­жа­ви,­ чи­ гро­ма­дя­ни­ як­ співчле­ни­ дер­жав­но­го­ ут­во­рен­ня,­ не­ мо­жуть­ бу­ти­ па­сивні­ у­ відно­си­нах­ з­ дер­жа­вою,­ як­що­ во­на­ є­ де­мо­кра­тич­ною.­ Особ­ли­ву­роль­тут­відігра­ють­гро­ма­дянські­струк­ту­ри,­які­по­кли­кані­за­без­пе­чу­ва­ ти­зво­ротній­не­роз­рив­ний­зв’язок­від­на­ро­ду­до­вла­ди,­публічний­діалог­по­клю­ чо­вим­ пи­тан­ням­ роз­вит­ку­ країни.­ Гро­ма­дянські­ ініціати­ви­ ма­ють­ ви­ко­ну­ва­ти­ функцію­ «ре­зо­на­то­ра»,­ ви­с­ту­па­ють­ тим­ еле­мен­том­ «соціаль­но­го­ капіта­лу»,­що­ ви­ра­жа­ють­гро­мадсь­ку­дум­ку,­без­якої­не­мож­ли­во­здійсню­ва­ти­кон­троль­і­вплив­ на­дер­жа­ву,­її­де­мо­кра­тич­ний­роз­ви­ток. Політич­на­єдність­суспільства­і­дер­жа­ви­ство­рюється­ли­ше­за­вдя­ки­людській­ діяль­ності,­ то­му­ пла­ну­ван­ня­ цієї­ діяль­ності­ по­вин­но­ ба­зу­ва­ти­ся­ на­ ор­ганізації­ взаємодії:­індивіду­аль­но­го­і­ко­лек­тив­но­го1,­тоб­то­осо­би­с­то­го­і­збірно­го­ут­во­рен­ ня­ лю­дей,­ –­ на­ уяв­лен­нях­ про­ уз­го­д­жен­ня­ інте­ресів­ осо­би­с­тості,­ суспільства­ і­ дер­жа­ви.­ По­до­лан­ня­ край­нощів­ індивіду­аль­но­го­ і­ ко­лек­тив­но­го­ га­ран­тує­ осо­ бистість­ від­ свавілля­ суспільства­ і­ дер­жа­ви,­ а­ суспільство­ і­ дер­жа­ву­ ­­ від­ анархічної­во­ле­люб­ності­осо­би­с­тості.­Са­ме­ба­ланс­індивіду­аль­но­го­і­ко­лек­тив­но­ го­є­тією­за­галь­ною­за­са­дою,­яка­гар­монійно­поєднує­і­виз­на­чає­діяльність­осо­би,­ суспільства­ і­ дер­жа­ви,­ створює­ єдину­ базу­ для­ реалізації­ свободи­ лю­ди­ни,­ взаємоінтеграції­ особистих­ і­ суспільних­ інтересів.­ Ба­ланс­ має­ зна­хо­ди­ти­ своє­ відо­б­ра­жен­ня­у­праві­і­за­вдан­нях­дер­жа­ви,­си­с­темі­ор­ганізації­вла­ди,­її­інсти­тутів,­ пра­во­по­ряд­ку,­мо­ралі­то­що.­В­цьо­му­пункті­схо­дять­ся­трак­ту­ван­ня­ме­ти­і­сен­су­ дер­жа­ви.­ Політич­на­єдність­мо­же­ви­ник­ну­ти­тільки­в­ре­зуль­таті­пла­номірної­свідо­мої­і­ 186 Держава і право • Випуск 51 ор­ганізо­ва­ної­взаємодії­осо­би,­суспільства­і­дер­жа­ви.­Для­цьо­го­не­обхідно,­щоб­в­ дер­жаві­че­рез­всю­си­с­те­му­пра­во­вих­ інсти­тутів­та­ких,­як­пра­во­влас­ності,­май­ нові­пра­ва,­зо­бов’язан­ня­в­ре­зуль­таті­за­вда­ної­шко­ди,­спад­коємність,­відбу­ва­ло­ся­ поєднан­ня­ осо­би­с­тої­ сво­бо­ди­ кож­ної­ лю­ди­ни­ в­ ім’я­ до­сяг­нен­ня­ соціаль­ної­ солідар­ності­між­людь­ми.­Відсутність­ме­ханізмів­індивіду­аль­но­го­і­ко­лек­тив­но­го­ ма­ють­своїм­наслідком­підрив­стабільності­ос­нов­них­за­сад­кон­сти­туційно­го­ла­ду,­ дис­гар­монію­суспільства­і­страж­дан­ня­са­мої­лю­ди­ни.­ З­ ме­тою­ політич­ної­ єдності­ не­обхідно,­ щоб­ політич­на­ дис­кусія­ в­ дер­жаві­ за­ли­ша­ла­ся­спра­вою­на­ро­ду­як­соціаль­ної­ос­но­ви­дер­жа­ви­і­дже­ре­ла­здійснен­ня­ вла­ди­в­Ук­раїні.­Вка­за­на­мож­ливість­по­вин­на­ре­алізу­ва­ти­ся­в­пе­ред­ба­че­них­Кон­ сти­туцією­ Ук­раїни­ фор­мах,­ на­сам­пе­ред­ че­рез­ пра­во­ гро­ма­дян­ на:­ 1)­ участь­ в­ управлінні­дер­жав­ни­ми­спра­ва­ми,­у­все­ук­раїнсько­му­та­місце­вих­ре­фе­рен­ду­мах­ (ст.­38),­2)­вільно­оби­ра­ти­і­бу­ти­об­ра­ни­ми­до­ор­ганів­дер­жав­ної­вла­ди­та­місце­ во­го­ са­мо­вря­ду­ван­ня­ (ст.38),­ 3)­ за­галь­не,­ рівне­ і­ пря­ме­ ви­бор­че­ пра­во,­шля­хом­ таємно­го­го­ло­су­ван­ня­(ст.71).­ Гро­ма­дя­нин­во­лодіє­пра­вом­ви­ра­жа­ти­своїм­велінням­осо­би­с­ту­во­лю­у­всьо­му,­ що­сто­сується­дер­жав­но­го­ла­ду­і­дер­жав­но­го­уп­равління.­Пра­во­по­дачі­го­ло­су­за­ то­го­чи­іншо­го­пред­став­ни­ка­і­пра­во­бу­ти­об­ра­ним­у­здійсненні­функції­на­род­но­ го­во­ле­ви­яв­лен­ня­суть­дві­сто­ро­ни­і­фор­ми­ви­ра­жен­ня­од­но­го­і­то­го­ж­ви­бор­чо­го­ пра­ва­гро­ма­дя­ни­на.­Пер­ше­з­цих­прав­дає­мож­ливість­кож­но­му­ви­бор­цю­де­ле­гу­ ва­ти­вла­ду­об­ра­но­му­ним­пред­став­ни­ку,­а­дру­ге­–­відкри­ває­шлях­до­по­даль­шо­го­ відправ­лен­ня­де­ле­го­ва­но­го­вка­за­ним­шля­хом­су­ве­реніте­ту.­ Вод­но­час­сам­су­ве­ренітет­на­ро­ду,­який­пе­ре­важ­но­роз­гля­дається­як­не­об­ме­же­ на­вла­да,­якій­підпо­ряд­ко­вується­дер­жа­ва,­має­свої­межі,­виз­на­чені­кон­сти­туцією.­ Тоб­то­це­та­кож­оз­на­чає,­що­і­діяльність­кож­ної­осо­би,­для­якої­над­зви­чай­но­важ­ ли­ва­ре­алізація­су­ве­реніте­ту­вільно,­має­бу­ти­сумісна­з­нор­ма­ми­кон­сти­туції,­нею­ са­мою­ж­вста­нов­ле­ни­ми.­В­про­ти­леж­но­му­ви­пад­ку,­аб­со­лю­ти­зація­су­ве­реніте­ту­ мо­же­ при­зве­с­ти­ до­ за­пе­ре­чен­ня­ за­кон­них­ інте­ресів­ осо­би­с­то­с­тей,­ по­ру­шен­ню­ їхніх­ прав­ і­ сво­бод,­ що­ скла­дає­ об’єктив­ну­ за­гро­зу­ кон­сти­туційно­му­ по­ряд­ку,­ прий­нят­тя­ яко­го­обу­мов­ле­но­до­мо­вле­но­с­тя­ми­між­суспільством­ і­йо­го­чле­на­ми­ що­до­до­б­ровільно­го­підпо­ряд­ку­ван­ня.­Ті­«до­мо­вле­ності»,­які­«пов’язу­ють­нас­із­ суспільною­ор­ганізацією»,­є­«обов’яз­ко­ви­ми­ли­ше­за­вдя­ки­своїй­обопільності»:­ «при­ро­да»­цих­до­мо­вле­но­с­тей»­та­ка,­що­до­три­му­ю­чись­їх,­ми­не­мо­же­мо­ро­би­ти­ щось­для­інших,­як­що­цим­ми­не­при­но­си­мо­ко­ристі­собі2.­ Ос­нов­на­про­бле­ма­в­ук­раїнсько­му­суспільстві­по­ля­гає­в­то­му,­що­гро­ма­дя­ни­ до­ кінця­ не­ усвідо­млю­ють­ свою­ при­род­ну­ соціаль­ну­ солідарність­ з­ інши­ми,­ а­ то­му­ не­ ро­зуміють­ і­ при­род­но­го­ зна­чен­ня­ їхньо­го­ ви­бор­чо­го­ пра­ва.­ «За­галь­на­ во­ля»­то­му­і­є­«завжди­пра­виль­ною»,­що­не­має­жод­ної­лю­ди­ни,­яка­б­не­ма­ла­на­ увазі­са­му­се­бе­під­сло­вом­«ко­жен»­і­яка­«не­ма­ла­б­на­увазі­се­бе,­го­ло­су­ю­чи­за­ всіх»»3.­ Це­ оз­на­чає,­ що­ за­ соціаль­ною­ функцією­ ви­бор­чо­го­ пра­ва­ стоїть­ і­ індивіду­аль­не­пра­во­кож­ної­ок­ре­мої­осо­би,­яка­ре­алізує­йо­го.­Са­ме­індивіду­аль­ ний­ інте­рес­ осо­би­ обу­мов­лює­ до­б­ровільне­ ви­ко­нан­ня­ не­обхідних­ в­ кон­сти­ туційних­ дер­жа­вах­функцій­ ви­бор­чо­го­ пра­ва,­ без­ відповідних­ за­собів­ при­му­су.­ Як­би­ми­не­виз­на­ва­ли,­що­за­цим­все­за­галь­ним­ви­бор­чим­пра­вом­стоїть­по­туж­ний­ індивіду­аль­ний­інте­рес,­то­дер­жа­ва,­на­свій­влас­ний­роз­суд,­мог­ла­б­на­да­ва­ти,­або­ поз­бав­ля­ти­цьо­го­ви­бор­чо­го­пра­ва­будь­ко­го.­Тоді­не­бу­ло­б­мо­ви­ні­про­осо­би­с­те­ пра­во­ на­ участь­ у­ дер­жавній­ владі,­ ні­ про­ не­обхідність­ ви­бор­чо­го­ цен­зу­ чи,­ на­решті,­са­мої­політич­ної­єдності,­про­яку,­влас­не,­йдеть­ся. 187Юридичні і політичні науки Зре­ш­тою­ви­бор­че­пра­во­гро­ма­дя­ни­на­має­та­ку­си­лу,­яка­здат­на­ви­с­ту­па­ти­про­ ти­тих­рушійних­сил,­які­ча­сом­ідуть­про­ти­ньо­го,­об’єдну­ю­чись­з­інши­ми­си­ла­ ми,­що­пе­ресліду­ють­відмінні­еко­номічні,­політичні­та­соціальні­цілі,­в­кінце­во­му­ ре­зуль­таті,­нерідко­до­би­ва­ю­чись­пе­ре­мо­ги.­У­цьо­му­зв’яз­ку­не­обхідно­ска­за­ти,­що­ дер­жа­ва,­яка­йде­де­мо­кра­тич­ним­шля­хом,­по­вин­на­всіля­ко­за­без­пе­чу­ва­ти­мож­ли­ вості­ її­ гро­ма­дя­нам­та­ їх­асоціаціям­впли­ва­ти­на­ зміст­уп­равлінських­рішень,­ з­ ме­тою­ ре­алізації­ в­ цих­ рішен­нях­ за­ко­номірних­ соціаль­них­ ре­зуль­татів.­ Са­ме­ в­ та­кий­ спосіб,­ і­ до­ла­ють­ся­ ут­ри­манські­ на­ст­рої­ осо­би­с­тості­ по­ відно­шен­ню­ до­ суспільства­ і­ дер­жа­ви­ і­ ви­роб­ляється­ ус­та­нов­ка­ політич­ної­ участі4.­ В­ да­но­му­ ви­пад­ку,­са­ме­кон­троль­осо­би­с­тості,­як­невід’ємно­го­чле­на­суспільства,­ви­с­ту­пає,­ як­цілий­політич­ний­про­цес,­що­здат­ний­впли­ва­ти­на­дер­жав­ну­вла­ду­і­три­ма­ти­її­ в­пев­них­ме­жах,­тоб­то,­де­мон­ст­ру­ва­ти­свою­політич­ну­си­лу.­То­му­з­бо­ку­дер­жав­ ної­вла­ди­по­вин­на­існу­ва­ти­зацікав­леність­постійно­три­ма­ти­і­роз­ви­ва­ти­діалог­із­ суспільством­і­до­три­му­ва­ти­ся­умов­відповідно­го­соціаль­но­го­кон­трак­ту,­в­ос­нові­ яко­го­ ле­жать­ до­мо­вле­ності­ суспільства,­ тим­ са­мим,­ за­без­пе­чу­ю­чи­ політич­ну­ єдність. Із­ закріплен­ням­ прин­ци­пу­ вер­хо­вен­ст­ва­ пра­ва­ у­ Кон­сти­туції­ Ук­раїни­ (ст.8)­ змінив­ся­век­тор­по­бу­до­ви­сто­сунків­між­лю­ди­ною­і­дер­жа­вою,­в­яких­пріори­тет­ став­відда­ва­ти­ся­лю­дині,­для­якої­влас­не­й­існує­дер­жа­ва,­а­не­на­впа­ки,­як­це­бу­ло­ раніше.­У­зв’яз­ку­з­цим­в­юри­дичній­на­уці­з’яви­ла­ся­точ­ка­зо­ру,­згідно­якої,­лю­ди­ на,­на­відміну­від­дер­жа­ви,­не­не­се­пе­ред­дер­жа­вою­обов’язків,­а­має,­відповідно,­ ли­ше­пра­ва5.­Та­ке­твер­д­жен­ня­не­уз­го­д­жується­з­соціаль­ною­при­ро­дою:­по­пер­ ше,­кон­сти­туції,­яка,­за­своєю­юри­дич­ною­при­ро­дою,­є­ак­том,­логічно­похідним­ від­суспільства,­а­не­ак­том­дер­жа­ви,­а­по­дру­ге,­­­дер­жа­ви,­яка­не­мо­же­існу­ва­ти­ без­ її­ соціаль­ної­ ос­но­ви,­ яка,­ відповідно­ до­ «суспільно­го­ до­го­во­ру»,­ ви­с­ту­пає­ га­ран­том­пра­ва­і­без­пе­ки­гро­ма­дян,­інстру­мен­том­суспільної­зго­ди­і­ком­промісу,­ фор­му­ван­ня­пев­но­го­ба­лан­су­різно­манітних­інте­ресів,­індивіду­аль­них­і­ко­лек­тив­ них,­які­існу­ють­в­суспільстві. Са­ме­ обов’язки­ формують­ суспільну­ солідарність­ членів­ певного­ соціуму,­­ засно­вану­на­балансі­їхніх­інтересів,­що­слугують­не­тільки­окремій­особі,­яка­є­ суб’єктом­ правовідносин,­ але­ й­ виступають­ гарантією­ правопорядку,­ встанов­ леного­ конституцією.­ Саме­ в­ такому­ широкому­ аспекті,­ як­ поєднання­ прав­ і­ обов’яз­ків,­ і­ полягає­ суспільне­ призначення­ демократії.­ Усі­ ми,­ незалежно­ від­ соці­ального­статусу­і­матеріального­добробуту,­є­співчленами­суспільно­політич­ ного­про­це­су,­який­передбачає­певні­ зобов’язання.­Ніхто­не­може­без­наслідків­ для­ самого­ себе­ і­ для­ суспільства­ в­ цілому,­ проігнорувати­ зобов’язання,­ що­ випливають­ з­ цієї­ взаємності,­ без­ ризику­ втрати­ джерела­ свого­ власного­ існу­ вання6.­Без­обов’язків­і­відповідальності­особистості,­що­корелюють­її­свободі­і­ правам,­ неможлива­ суспільна­ стабільність,­ як­ баланс­ інтересів­ у­ стосунках­ з­ іншими­особистостями­і­їх­об’єднаннями.­Таким­чином,­обов’язки­лю­ди­ни­висту­ пають­об’єктивною­і­невід’ємною­рисою­демократичної­держави.­Во­ни­є­обов’яз­ ковою­ вимогою,­ яку­ висуває­ суспільство­ перед­ людиною­ для­ того,­ щоб­ не­ порушувалися­права­іншої,­а­суспільство­могло­б­стабільно­розвиватися.­ В­ос­нові­політич­ної­єдності­має­ле­жа­ти­соціаль­на­солідарність,­яка­син­те­зує­ індивіду­аль­не­ і­ ко­лек­тив­не­ і­ оз­на­чає,­ що­ не­ осо­ба­­ для­ суспільства,­ і­ не­ суспільство­­для­осо­би,­а­осо­ба­і­суспільство­­­один­для­од­но­го.­Тільки­ра­зом­з­ усіма­ мож­на­ одер­жа­ти­ за­хи­щеність­ осо­би­с­тості,­ тоб­то,­ нор­маль­не,­ без­печ­не­ і­ гідне­існу­ван­ня­суспільства,­мож­ли­ве­тільки­в­ре­зуль­таті­до­сяг­нен­ня­оп­ти­маль­ної­ 188 Держава і право • Випуск 51 рівно­ва­ги­осо­би­с­то­го­і­збірно­го­інте­ре­су7.­Осо­ба,­яка­пе­ре­бу­ває­у­безлічі­відно­ син­з­ інши­ми,­не­се­свою­ча­ст­ку­відповідаль­ності­ за­фор­му­ван­ня­ і­підтри­ман­ня­ пев­но­го­по­ряд­ку,­тієї­соціаль­ної­спільно­ти,­співчле­ном­якої­во­на­є­і­на­впа­ки.­На­ підставі­цьо­го­і­виз­на­чається­подвійна­при­ро­да­кон­сти­туційних­прав­гро­ма­дя­ни­ на,­в­яких­роз­кри­ва­ють­ся,­од­но­час­но,­ри­си­соціаль­ної­функції­і­осо­би­с­то­го­пра­ва.­ Зо­к­ре­ма,­ кон­сти­туційне­ пра­во­ гро­ма­дя­ни­на­ на­ здійснен­ня­ дер­жав­ної­ вла­ди,­ все­рівно,­в­якій­би­формі­во­но­не­про­яв­ля­лось:­у­формі­об­ран­ня­членів­за­ко­но­ дав­чо­го­ор­га­ну­(ст.­76­Кон­сти­туції­Ук­раїни),­чи­кан­ди­да­та­на­по­са­ду­гла­ви­дер­жа­ ви­(ст.103),­або­ор­ганів­місце­во­го­са­мо­вря­ду­ван­ня­(ст.141),­наділе­них­влад­ни­ми­ функціями,­чи­пра­ва­на­за­нят­тя­дер­жав­них­по­сад­і­здійснен­ня­дер­жав­ної­служ­би­ (ст.­ 38),­пра­ва­на­по­дан­ня­ скарг­ (ст.­ 55)­ то­що.­Або,­ як­що­взя­ти­ іншу­ка­те­горію­ кон­сти­туційних­ прав­ гро­ма­дя­ни­на:­ сво­бо­ду­ дум­ки­ і­ сло­ва­ (ст.­ 34),­ об’єднань­ у­ політичні­партії­та­гро­мадські­ор­ганізації­(ст.­36),­зби­ра­ти­ся­мир­но­(ст.­39)­то­що­ –­у­відно­шенні­до­своєї­при­ро­ди­ці­пра­ва­є­не­стільки­пра­ва­ми­то­го­чи­ іншо­го­ індивіда­ чи­ ка­те­горії­ осіб,­ во­ни­ є­ пра­ва­ми­ всіх­ і­ кож­но­го.­ Ці­ пра­ва­ скла­да­ють­ за­галь­не­ над­бан­ня­ і­ на­зи­ва­ють­ся­ «аб­со­лют­ни­ми­ пра­ва­ми»,­ які,­ в­ свою­ чер­гу,­ на­кла­да­ють­ обов’язок­ все­за­галь­но­го­ підко­рен­ня­ кон­сти­туційно­му­ по­ряд­ку­ і­ відповідно­му­за­хи­с­ту­з­бо­ку­дер­жа­ви­про­ти­всіх­і­кож­но­го.­ У­зв’яз­ку­з­цим­кон­сти­туційний­по­ря­док­бу­де­до­три­му­ва­ти­ся­до­б­ровільно­в­ умо­вах,­ко­ли­він­бу­де­влас­ною­спра­вою­на­ро­ду.­Це­мож­ли­во­тоді,­ко­ли­ко­жен­з­ нас,­ як­ співу­час­ник­ соціаль­ної­ солідар­ності,­ бу­де­ ви­ко­ну­ва­ти­ до­б­ровільно­ обов’яз­ки,­що­слу­гу­ють­не­тільки­суб’єкту­прав,­але­й­слу­гу­ють­га­рантією­вста­ нов­ле­но­го­ кон­сти­туцією­ по­ряд­ку.­ Кон­сти­туція­ охо­ро­няє­ соціаль­но­ цінну­ пра­ вомірну­ по­ведінку­ осо­би,­ яка­ спо­ну­кає­ індивіду­аль­ний­ інте­рес,­ ви­с­ту­па­ти­ на­ сто­рожі­інте­ре­су­ко­лек­тив­но­го,­що­і­ле­жить­в­ос­нові­уяв­лень­про­сво­бо­ду.­Тоб­то­ ко­жен­гро­ма­дя­нин­дер­жа­ви­не­се,­в­рівній­мірі,­солідар­ну­відповідальність­за­існу­ ван­ня­то­го­кон­сти­туційно­го­ла­ду,­ співчле­ном­яко­го­він­є,­ який­дав­до­б­ровільну­ зго­ду­на­підко­рен­ня­відповідним­за­ко­нам,­ви­да­них­дер­жа­вою. Та­ким­чи­ном,­ су­час­не­політич­не,­ еко­номічне­ і­ соціаль­не­ зна­чен­ня­дер­жа­ви,­ суспільний­вплив­чи­навіть­участь­суспільства­і­невід’ємних­йо­го­членів­у­діяль­ ності­ дер­жа­ви,­ без­ сумніву,­ ви­клю­чає­ їх­ взаємне­про­ти­с­тав­лен­ня.­ За­без­пе­чен­ня­ політич­ної­єдності­і­її­про­дов­жен­ня­виз­на­чається­не­тільки­пра­ви­ла­ми­соціаль­но­ го­кон­трак­ту,­а­й­пра­ви­ла­ми­діало­гу­вла­ди­і­суспільства,­цен­т­ром­яко­го­ви­с­ту­пає­ лю­ди­на­з­її­пра­ва­ми­і­сво­бо­да­ми. 1.­Пра­виль­ним­ба­чен­ням­суспільства­мо­же­бу­ти­прий­нят­тя­син­те­тич­ної­те­орії,­яка­ виз­нає­ дво­с­то­рон­ню­ йо­го­ при­ро­ду­ як­ осо­би­с­то­го­ і­ збірно­го­ ут­во­рен­ня,­ як­ рівно­ва­гу­ двох­по­чатків:­індивіду­аль­но­го­і­ко­лек­тив­но­го.­Ця­дво­с­то­ронність­вип­ли­ває­(як­при­род­ ний­наслідок)­з­ор­ганічно­го­ха­рак­те­ру­суспільних­об’єднань­(Ящен ко А.­Те­о­рия­фе­де­ра­ лиз­ма.­–­Ю.,­1912.–­С.­15).­2. Го ло ва тий С.П.­Вер­хо­вен­ст­во­пра­ва:­У­3­х­кн.­–­К.,­2006.­–­ Кн.1.­–­С.­309.­3. Там­же.­–­С.­309.­4. Ор ло ва О.В.­Ав­то­но­мия­лич­но­с­ти­и­ав­то­но­мия­ граж­дан­ско­го­об­ще­ст­ва­//­Го­су­дар­ст­во­и­пра­во.­–­2006.­–­№­1.­–­С.17.­5. Си роїд О.­Гро­ ма­дя­нин­versus­дер­жа­ва:­істо­ри­ко­пра­во­вий­ас­пект­при­ро­ди­взаємовідно­син.­Ук­раїнське­ пра­во.­ –­ 2003.­ –­№1.­ –­С.­ 62­82.­6. Еб зе ев Б.С.­Лич­ность­и­ го­су­дар­ст­во­ в­Рос­сии:­ от­ ли­бе­раль­ных­ми­фов­к­со­ци­аль­ной­со­ли­дар­но­с­ти­как­ос­но­ве­вза­им­ной­от­вет­ст­вен­но­с­ти­ и­кон­сти­ту­ци­он­ных­обя­зан­но­с­тей­//­Ве­ст­ник­Ус­тав­но­го­Су­да­Ка­ли­нин­град­ской­об­ла­с­ти.­ –­2005­(июль).­–­№­5­–­6.­–­2006­(июль).­–­Юби­лей­ный.­–­С.­118­­119.­7. Ящен ко А.­Цит.­ ра­бо­та.­–­С.15.­ 189Юридичні і політичні науки Розділ 3. КОНСТИТУЦІЙНЕ ПРАВО М. В. БІлак (Тесленко). ПОЛІТИЧНА ЄДНІСТЬ СУСПІЛЬСТВА І ДЕРЖАВИ

Ähnliche Einträge