Деякі питання створення двопалатного парламенту в Україні у контексті зарубіжного досвіду
У статті, яка присвячена дослідженню питань доцільності запровадження двопалатного парламенту в Україні, проводиться ідея про недоцільність створення в Україні двопалатного парламенту....
Збережено в:
Дата: | 2011 |
---|---|
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
2011
|
Назва видання: | Держава і право |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/33073 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Деякі питання створення двопалатного парламенту в Україні у контексті зарубіжного досвіду / В.І. Борденюк // Держава і право. — 2011. — Вип. 51. — С. 201-208. — Бібліогр.: 14 назв. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-33073 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-330732012-05-27T14:29:26Z Деякі питання створення двопалатного парламенту в Україні у контексті зарубіжного досвіду Борденюк, В.І. Конституційне право У статті, яка присвячена дослідженню питань доцільності запровадження двопалатного парламенту в Україні, проводиться ідея про недоцільність створення в Україні двопалатного парламенту. В статье, посвященной исследованию вопросов целесообразности внедрения двухпалатного парламента в Украине, проводится идея о нецелесообразности создания в Украине двухпалатного парламента. The article, what is dedicated of researching questions of introducing a bicameral parliament in Ukraine, means the idea of irrationality of a bicameral parliament in the country. 2011 Article Деякі питання створення двопалатного парламенту в Україні у контексті зарубіжного досвіду / В.І. Борденюк // Держава і право. — 2011. — Вип. 51. — С. 201-208. — Бібліогр.: 14 назв. — укp. 1563-3349 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/33073 uk Держава і право Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Конституційне право Конституційне право |
spellingShingle |
Конституційне право Конституційне право Борденюк, В.І. Деякі питання створення двопалатного парламенту в Україні у контексті зарубіжного досвіду Держава і право |
description |
У статті, яка присвячена
дослідженню
питань
доцільності запровадження
двопалатного
парламенту
в Україні,
проводиться
ідея про недоцільність
створення
в Україні
двопалатного
парламенту. |
format |
Article |
author |
Борденюк, В.І. |
author_facet |
Борденюк, В.І. |
author_sort |
Борденюк, В.І. |
title |
Деякі питання створення двопалатного парламенту в Україні у контексті зарубіжного досвіду |
title_short |
Деякі питання створення двопалатного парламенту в Україні у контексті зарубіжного досвіду |
title_full |
Деякі питання створення двопалатного парламенту в Україні у контексті зарубіжного досвіду |
title_fullStr |
Деякі питання створення двопалатного парламенту в Україні у контексті зарубіжного досвіду |
title_full_unstemmed |
Деякі питання створення двопалатного парламенту в Україні у контексті зарубіжного досвіду |
title_sort |
деякі питання створення двопалатного парламенту в україні у контексті зарубіжного досвіду |
publisher |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
publishDate |
2011 |
topic_facet |
Конституційне право |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/33073 |
citation_txt |
Деякі питання створення двопалатного парламенту в Україні у контексті зарубіжного досвіду / В.І. Борденюк // Держава і право. — 2011. — Вип. 51. — С. 201-208. — Бібліогр.: 14 назв. — укp. |
series |
Держава і право |
work_keys_str_mv |
AT bordenûkví deâkípitannâstvorennâdvopalatnogoparlamentuvukraíníukontekstízarubížnogodosvídu |
first_indexed |
2025-07-03T13:33:06Z |
last_indexed |
2025-07-03T13:33:06Z |
_version_ |
1836632859985575936 |
fulltext |
В. І. БОРДЕНЮК. ДЕЯКІ ПИТАННЯ СТВОРЕННЯ ДВОПАЛАТНОГО
ПАРЛАМЕНТУ В УКРАЇНІ У КОНТЕКСТІ ЗАРУБІЖНОГО ДОСВІДУ
У статті, яка при свя че на досліджен ню пи тань доцільності за про ва д жен ня дво па
лат но го пар ла мен ту в Ук раїні, про во дить ся ідея про не доцільність ство рен ня в Ук раїні
дво па лат но го пар ла мен ту.
Ключові слова: про ек ти Кон сти туції Ук раїни, пар ла мент, біка ме ралізм, па ла ти
пар ла мен ту, регіони.
В ста тье, по свя щен ной ис сле до ва нию во про сов це ле со об раз но с ти вне д ре ния двух
па лат но го пар ла мен та в Ук ра и не, про во дит ся идея о не це ле со об раз но с ти со зда ния в
Ук ра и не двух па лат но го пар ла мен та.
Ключевые слова: про ек ты Кон сти ту ции Ук ра и ны, пар ла мент, би ка ме ра лизм,
па ла ты пар ла мен та, ре ги о ны.
The article, what is dedicated of researching questions of introducing a bicameral parlia
ment in Ukraine, means the idea of irrationality of a bicameral parliament in the country.
Keywords: draft Constitution of Ukraine, the parliament, bicameralism, houses of parlia
ment, regions.
Усучаснихумоваходнієюзхарактернихрисструктурипарламентівубагать
ох зарубіжних країнах є їх двопалатність (бікамералізм), за якої загально
національний,представницькийорганскладаєтьсяздвохпалат,котріформують
сяурізнийспосібімаютьрізнукомпетенцію,щозоглядунапотребивітчизня
ного державотворення потребує відповідного наукового аналізу. Адже питання
щододоцільності(чинедоцільності)запровадженнядвопалатногопарламентув
Українідискутується змоментупроголошеннянезалежностіУкраїни.Пронад
звичайнуактуальністьцьогопитаннязасвідчуєтойфакт,щодвопалатнаструкту
ра парламенту України була передбачена ще в перших проектах Конституції
України.Зокрема,згіднозпроектомКонституціїУкраїни(вредакціївід1липня
1992 р.) парламент, який пропонувалось назвати Національними Зборами
України,мавскладатисяздвохпалат:РадидепутатівіРадипослів.Відповідного
змістуположеннямістилисьупроектіКонституціївредакціївід27травня1993
р.,дебулопередбаченоствореннядвопалатногопарламенту–ВсенародноїРади
України,щомаласкладатисязнижньоїпалати–ДержавноїРадиіверхньоїпала
ти–РадиТериторій1.Двопалатнапобудовапарламентубулапередбаченатакожу
проектіКонституціїУкраїнивід24лютого1996р.,якийвизначавпарламентяк
НаціональніЗбориУкраїни,щомалискладатисязПалатидепутатівіСенату2.
Прийняттяв1996р.КонституціїУкраїни,якаознаменувалановийетапроз
виткувітчизняногоконституціоналізмутаякавизначилаВерховнуРадуУкраїни
єдинимоднопалатниморганомзаконодавчоївлади,не знялозпорядкуденного
питаннядоцільностізапровадженнявУкраїнідвопалатногопарламенту.Знакови
миподіями у цій дискусії стало підписанняДеклараціїПрезидентаУкраїни та
СпілкилідерівмісцевихтарегіональнихвладУкраїнищодовдосконаленнядер
жавноїрегіональноїполітики,вякійдлявідповіднихцілейпередбачалосяство
ренняуперспективідвопалатногопарламентувУкраїні3,тапроведення16квітня
2000р.референдумузанародноюініціативою4,занаслідкамиякогоцепитання
201Юридичні і політичні науки
©БОР ДЕ НЮК Ва силь Іва но вич–докторюридичнихнаук,доцент,керівникГоло
вногонауковоекспертногоуправлінняАпаратуВерховноїРадиУкраїни
дісталопідтримкувиборців.ЗазначенаідеябуламатеріалізованавпроектіЗакону
України«ПровнесеннязміндоКонституціїУкраїни»,якийвідповіднимУказом
ПрезидентаУкраїнивід6березня2003рбуввинесенийнавсенароднеобговорен
ня5.Вньомупередбачалосьствореннядвопалатногопарламенту,якиймавскла
датися з Державних Зборів таПалати Регіонів,що дістало негативну оцінку з
бокутодішньоголідераопозиціїВ.А.Ющенка6,якийдо2004р.незмінновисту
павпротизапровадженнядвопалатногопарламентувУкраїні.Хочапісляобрання
йогоПрезидентомУкраїнивінвисловивсязаформуваннявУкраїнідвопалатного
парламенту,що «дозволить зміцнити представництво регіонів у законодавчому
органійпідвищитивідповідальністьтаякістьзаконотворчості»7.Зазначенаідея
була втілена в президентському проекті нової редакції Конституції України
(реєстр№4290від31березня2009р.),зазмістомякогоВерховнаРадаУкраїни
повиннабутитрансформованавдвопалатнийпарламент,якийскладатиметьсяіз
двохпалат–ПалатирегіонівіДержавнихзборів8,щопотребуєнауковокритич
ноїоцінкизоглядунате,щосьогоднінемаєґрунтовнихюридичнихаргументів,
які б засвідчували необхідність запровадження двопалатного парламенту в
Україні. Адже двопалатна система за умов унітарної держави, як засвідчує
зарубіжний досвід, має не тільки переваги, а й недоліки. Саме тому питання
доцільностічинедоцільності запровадженнядвопалатноїбудовипарламентівй
досі залишаються дискусійними в теорії і практиці вітчизняного консти
туціоналізму.ПрицьомунавколопропозиційщодозапровадженнявУкраїнідво
палатногопарламентусформувалосьдвідіаметральнопротилежніпозиції.Якщо,
на думку прибічників бікамералізму, двопалатність створює передумови для
представництва регіональних інтересів на загальнонаціональному рівні, то, на
думку їх опонентів, вона може стати додатковим стимулом для федералізації
України,щоможезагрожуватицілісностітанедоторканостіїїтериторії,а,отже,
йнезалежностіУкраїни.
Якщопершістверджують,щоверхняпалатаєзасобомстримуваннянижньої
палати,заякогобудезабезпеченозваженийзаконодавчийпроцестанеможливість
прийняття непродуманих законодавчих рішень, то другі вважають, що двопа
латністьможезначноуповільнитизаконодавчийпроцес,черезнаявністьістотних
розбіжностейміжпалатами.
Якщоприхильникибікамералізмувбачаютьуверхнійпалатіодиніззасобів
забезпечення рівноваги у державному механізмі між законодавчою владою та
ПрезидентомУкраїниівиконавчоювладою,тоїхопонентивважають,щодвопа
латністьщебільшезагоститьсуперечностіміжвищимиорганамидержави,що
супроводжуватиметьсяперманентноюборотьбоюміжнимизадомінуючестано
вищеувизначеннізасадвнутрішньоїізовнішньоїполітики.
Надумкудеякихавторів,двопалатністьунеможливлюєздійсненняраптовихі
різких змін здійснення державної політики після чергових виборів, оскільки
виборипалатздійснюютьсяврізнітерміниізарізнимивиборчимисистемами.З
іншогобоку,поширеноюєтеза,щодругапалатамаєправонаіснуваннялишеу
федеративнійдержаві, де вонапредставляє інтереси суб’єктівфедерації.Проте
реальна практика функціонування двопалатних парламентів не завжди узгод
жуєтьсязтакимитеоретичнимипосилками.
Тому, торкаючись перспектив запровадження бікамераліму в Україні, слід
зазначити, що історично створення або збереження двопалатних парламентів
відбивалокомпроміси,досягнутівпроцесіреволюційХVІІХVІІІст.міжбуржу
202 Держава і право • Випуск 51
азією,зодногобоку,тафеодаламиначолізмонархом,–зіншого,вїхборотьбі
за політичну владу. У зв’язку з цим двопалатність стала типовим явищем
зарубіжногопарламентаризму,заякоговерхняпалатазапроваджувалась,попер
ше, для представництва аристократії, подруге для стримування радикалізму
нижньоїпалати,якатрадиційновважаласябільшдемократичною,атомунапро
тивагуїйстворюваласьверхняпалата,котраповиннібулапредставлятиінтереси
аристократіїівідіграватирольсвоєрідногогальмастосовнонижньоїпалати.
Таке соціальнополітичне призначення верхньої палати забезпечувалось
більшжорсткимиумовамиїхформування(високийвіковийтамайновийцензи,
цензосідлостітощо).Саметомувтічасипрактичнонебуловерхніхпалат,які
формувалисяудемократичнийспосіб,тобтошляхомзагальнихіпрямихвиборів.
Переважнаїхбільшістьформуваласяабошляхомбагатоступеневихвиборів,або
шляхомпризначення,заспадком,запосадою.
Звичайно,входібуржуазнихреволюційХVІІ–ХVІІІст.створювалисьйодно
палатніпарламенти,які,надумкутодішніхполітичнихдіячів,більшевідповідали
ідеїнародногосуверенітету.Однакутихвипадках,коливполітичнійборотьбіза
владубралигоруприхильникимонархії,відновлювалисьдвопалатніпарламенти,
що знаходило своє відображення в конституційних актах тих часів.Проте про
повнуліквідаціюверхніхпалатутічасинемоглобутиймови,оскількиїхісну
ваннявідповідалоінтересамякфеодалів,такібуржуазії.Саметомудвопалатні
парламентибулизапровадженіупереважнійбільшостікраїнЄвропи.
Усучаснихжеумовахдвопалатністьнемаєтиповоїрисипарламентаризму9.
Аджесьогоднііз200країнсвітулишепонад50країнмаютьдвопалатніпарламен
ти. Причому серед них двопалатну структуру парламентів мають, як правило,
федеративнідержави,вякихнижняпалатарозглядаєтьсяякорганзагальносоюз
ного представництва, а верхня палата – як орган, що представляє інтереси
суб’єктів федерації. При цьому застосовуються два принципи представництва
суб’єктів федерації у верхній палаті: рівного представництва, коли кожний
суб’єктфедераціїпосилаєоднаковукількістьдепутатів(сенаторівтощо)доверх
ньоїпалати,інерівногопредставництва,заякогонормапредставництвасуб’єкта
федераціїуверхнійпалатівстановлюєтьсязалежновідчисельностінаселення.На
практиціцепризводитьдотого,щопереважаючийвпливверхніхпалатахотри
муютьмалонаселеніі,якправило,політичноіекономічновідсталісуб’єктифеде
рації.Саметомусьогоднідругапалатаасоціюєтьсязфедеративноюдержавою,де
вонапредставляєінтересисуб’єктівфедерації.
У більшості унітарних держав функціонують однопалатні парламенти.
Свідченнямнедоцільностідвопалатностівунітарнихдержавахєеволюціяструк
тури парламентів, яка відображає наявність тенденції до зменшення кількості
держав, де формуються двопалатні парламенти. Так, якщо до другої світової
війни однопалатні парламенти в Західній Європі функціонували лише у двох
країнах(ЛюксембурзііФінляндії),товсучаснихумоваходнопалатніпарламенти
стали таким самимпоширенимявищемяк і двопалатні парламенти.Так, після
другоїсвітовоївійнибулиліквідованаверхніпалатипарламентіввГреції(в1952
і1975рр.),Данії(1953р.),НовоїЗеландії(1950р.),Португалії(1976р.),Швеції.
В результаті демократичних перетворень однопалатні парламенти створені в
переважній більшості країн колишнього соціалістичного табору.Не сприйняли
двопалатностійряднезалежнихдержав,щовходилидоскладуколишньогоСою
зуРСР.Причомудеякікраїни,післязапровадженадвопалатноїструктурапарла
203Юридичні і політичні науки
менту,повернулисядооднопалатноїсистемичерезрізніускладненнятаконфліктні
ситуації,щовиникалиміжрізнимипалатами.Вокремихкраїнахдвопалатністьє
відображеннямнаціональнихтрадиційдержавотворення.
Зцихпозиційможнаконстатувати,щозапровадженнядвопалатноїструктури
парламентувУкраїнінеповноюміроюузгоджуєтьсязтенденцієюдозменшення
кількостідержав,деформуютьсядвопалатніпарламенти.Крімтого,упроцесіїх
функціонування в деяких зарубіжних державах виникають певні проблеми, які
потребують теоретичного осмислення у контексті можливого створення двопа
латногопарламентувУкраїні.Середнихнаодному зпершихмісць–порядок
формування верхньої палати, оскільки від того в який спосіб вонаформується
багатовчомузалежитьїїреальнарольуздійсненнідержавновладнихфункцій,а
такожувзаємовідносинахзнижньоюпалатою.
Зазагальнимправиломнижніпалати(як,зрештою,йоднопалатніпарламенти
вцілому)формуютьсянаоснові загальних іпрямихвиборів.Щожстосується
порядкуформуванняверхніхпалатпарламентів, тодержавноправовапрактика
зарубіжнихкраїнзасвідчуєпроіснуваннядоситьрізноманітнихспособівїхфор
мування. Зокрема, верхні палатиможутьформуватися як на виборній, так і на
невиборнійоснові,тобтошляхомзаміщенняпарламентськихмісцьзапризначен
ням,запосадою,заспадкомтощо.Прицьомупрактицізарубіжнихкраїнвідомий
так званий змішаний спосіб, за якого верхні палати формуються на основі
поєднанняназванихвищетадеякихіншихспособів.
Уцьомузв’язкувартовідзначити,щосьогодні,колимипрагнемобудуватиі
розвивати демократичну, правову державу, цілком очевидним є те, що верхня
палата українського парламенту (у разі прийняття політичного рішення про її
створення)повиннаформуватисяшляхомзагальнихіпрямихвиборів.Якщожця
палатабудеформуватисяшляхомнепрямихвиборівабовіншийнедемократич
нийспосіб,тоцесуперечитимепринципамдемократичноїдержави,вякійвибори
допредставницькихорганівдержавноївладимаютьздійснюватисянаосновіза
загального,рівноготапрямоговиборчогоправа.Аджеформуванняверхніхпалат
(особливовунітарнихдержавах)шляхомнепрямихвиборівабошляхомпризна
ченняєпосутівідлуннямминулихепох,колиостанністворювалисьурезультаті
компромісу різних соціальних сил. У такому сенсі виникають обґрунтовані
сумніви за змістомпропозиційщодоможливого запровадження вУкраїні такої
системипредставництва,згіднозякоюверхняпалата«маєформуватисяорганами
місцевого самоврядування територіальних громад відповіднихрегіонівшляхом
делегуваннядоПалатиРегіонівпредставниківсвоїхрегіонів»абозчислагубер
наторів, обраних населенням відповідних регіонів. Сказане стосується пропо
зиції,зазмістомякоїдо«складуСенатувходятьтакожсенатори,якимидовічно
стають після закінчення повноважень Президенти України…» Не винятком у
цьомувідношеннііпропозицій,зазмістомякихдоверхньоїпалатиобиратимуть
сяпотрипредставникивідАвтономноїРеспублікиКрим,областей,містКиєвата
Севастополя,щопорушуєпринцип рівності виборчого права, оскільки регіони
значновідрізняютьсязачисельністюнаселення.
З іншого боку, слід також враховувати, що в науці конституційного права
залежновідобсягутахарактерувзаємодіїнижньоїіверхньоїпалатпарламентів
розрізняютьтриосновнихрізновидидвопалатноїпарламентськоїсистеми:двопа
латну систему із слабкою верхньою палатою, двопалатну систему із сильною
верхньоюпалатоюідвопалатнусистему,деповноваженняпалатуціломурівні.
При цьому за результатами аналізу способів формування верхніх палат у
204 Держава і право • Випуск 51
зарубіжнихдержавахтаїхповноваженьможнаконстатуватитакузакономірність:
чимменшдемократичнийспосібформуванняверхньоїпалати,тимвонаслабша.
ЦезасвідчуєдосвідВеликобританії,Канадитаіншихкраїн.Утойжечасєпри
клади слабких верхніх палат, які формуються цілком демократичним шляхом.
Свідченням тому – Сенат Польщі, Чехії тощо. Прикладів, які засвідчували б
сильніпозиціїверхніхпалатщодонижніхурозвинутихдемократичнихкраїнах,
що формуютьсяшляхом призначення або за спадком, практично немає, нащо
незміннонаголошуєтьсяуспеціальнійлітературі10.
Йдетьсяпроте,щоубільшостісучаснихкраїнздвопалатноюбудовоюпарла
ментів,деіснуєреальнийдемократичнийполітичнийрежим,повноваженняверх
ньоїпалатизначнообмеженіупорівняннізправаминижніхпалат.Верхніпалати
суттєвообмеженіабонавітьзовсімпозбавленіповноваженьізвирішенняпитань
уфінансовійсфері(затвердженнябюджету,контрользайоговиконаннямтощо).
Уцихкраїнахфінансовізаконопроектиможутьбутивнесенілишеунижніпала
ти, а верхні практично не можуть впливати на їх прийняття. Обмежені права
верхніхпалатівсферіздійсненняпарламентськогоконтролю,втомучислійза
діяльністюурядутаіншихорганіввиконавчоївлади.
Особливовиразноверховенствонижніхпалатупарламентахзнерівноправни
ми палатами проявляється у сфері законотворчості. Там законодавча ініціатива
вноситься,якправило,унижнюпалату,якарозглядаєзаконопроектіподаєйого
нарозглядверхньоїпалати.Причомууразінаявностірозбіжностейміжпалатами
щодозмістузаконопроектівостаточневирішенняїхдоліналежитьнижнійпалаті.
Верхняпалатаможелишезатриматиприйняттязакону,проголосованогонижнь
ою палатою, якщо вона з ним не згодна. При цьому заперечення чи поправки
верхньої палати до законопроекту відхиляються здебільшого абсолютною
більшістюголосіввідзагальноїкількостідепутатівнижньоїпалати,у зв’язкуз
чимвиникаютьпевні сумнівищододоцільності бікамералізмувУкраїні.Адже
цілкомочевиднимєте,щоцепризведедоневиправданогоуповільненнязаконо
давчогопроцесу,щоможенегативнопозначитисянаефективностідержавноуп
равлінськоїдіяльності,насамперед,органіввиконавчоївлади.
Неєвиняткомуцьомувідношеннікраїни,дефункціонуютьдвопалатніпар
ламентизрівноправнимипалатамиідездійсненнязаконодавчоїфункціївіднесе
нодоспільнихповноваженьцихпалат.Зацієїсистемизаконопроекти,якіможуть
вноситися,якправило,вкожнузцихпалат,послідовнорозглядаютьсянимидля
прийняття ідентичного тексту. У разі виникнення між палатами розбіжностей
застосовуєтьсятакзванийметод«човника»,заякогозаконопроектпочерговороз
глядаєтьсяпалатамидоти,покивонинедійдутьзгодищодойогозмісту.Зметою
подоланняцихрозбіжностейпалатиможутьутворюватинапаритетнихзасадах
узгоджувальнікомісії,головнепризначенняякихполягаєувиробленніізспірних
питаньузгодженоготекстузаконопроекту.Втихвипадках,коликомісіямчипала
тамвсежтакиневдаєтьсясхвалитиузгодженерішення,законопроектвважається
відхиленим.Такийпорядокпроходженнязаконопроектівнетількистримуєзако
нодавчийпроцес,айпідноситьпосутіверхнюпалатунаднижньоюпалатою,яка
позбавленаправавідхилятизапереченняверхньоїпалатинавітькваліфікованою
більшістюголосів,щотакожвиглядаєнеприйнятнимзоглядунапотребипідви
щенняефективностізаконодавчоїдіяльності.
Варто також врахувати, що двопалатні парламентські системи із сильними
верхнімипалатамифункціонуютьздебільшоговунітарнихдержавахзавторитар
205Юридичні і політичні науки
нимзабарвленням.Характерноюособливістюдвопалатноїпобудовипарламентів
утакихдержавахєте,щозаконинеможутьбутиприйнятібезвідповідногосхва
ленняверхньоюпалатою.Йдетьсяпроте,щоверхніпалатиможутьвідхилятиабо
вноситипоправкидозаконопроектів,схваленихнижнімипалатами.Алеприцьо
муостанніможутьподолатизапереченняверхніхпалат,якправило,кваліфікова
ноюбільшістюголосіввідзагальногоскладунижньоїпалати.Крімтого,консти
туціямицихдержавможутьвстановлюватисяй іншіпроцедури,якістримують
прийняття законів.Узв’язкузцимвиникаютьобґрунтованісумнівиза змістом
пропозицій щодо можливого запровадження такої системи представництва,
згіднозякоюверхняпалата«маєформуватисяорганамимісцевогосамоврядуван
ня територіальних громад відповідних регіонівшляхомделегування доПалати
Регіонівпредставниківсвоїхрегіонів»11абозчислагубернаторів,обранихнасе
леннямвідповіднихрегіонів.Сказанестосуєтьсяпропозиції, за змістомякоїдо
«складуСенатувходятьтакожсенатори,якимидовічностаютьпіслязакінчення
повноваженьПрезидентиУкраїни…»12.
Виходячи з наведеного, виникають обґрунтовані сумніви щодо доцільності
запровадженнядвопалатногопарламентувУкраїні,якадотогожневикористала
повною мірою потенціал однопалатного парламенту. Адже у сучасних умовах
тенденціядоствореннядвопалатнихпарламентівздомінуючоюверхньоюпала
тою простежується здебільшого в державах з недемократичним політичним
режимом.Томузоглядунапотребиєвроінтеграціїствореннядвопалатноїсисте
мивУкраїні,яказадекларувалапрагненнястатидемократичною,правовоюдер
жавою, виглядало б невиправданим кроком. Про відсутність розумних підстав
для існування в унітарних державах явища бікамералізму, який призводить до
ущемленняправнижньоїпалати,дозатягуванняіускладненнязаконодавчоїпро
цедури,пишутьзарубіжнідослідники.Зокрема,своєріднуаргументаціюбезглуз
дості і навіть шкідливості бікамералізму в унітарній державі дав свого часу
англійськийідеологлейборизмуС.Кріппс:«Якщомихочемодосягтиефективної
демократії,тоабсолютнонеможливоматидвіпалати,якірозділюютьсуверенітет
держави.Другапалатаєабопредставницькою–втакомувипадкувонаєніщо
іншеякдублікатпершоїпалати,абовонанепредставляєнародвцілому–втако
мувипадкувонанеповиннаматимісцеусправдідемократичномупарламенті»13.
АналогічногозмістуміркуваннявисловлюєДжованніСарторі,якийвважає,що
«якщо дві палати є занадто схожими і тому дублюють одна одну, то вони не
потрібні»,адже«двопалатнасистемагарнадоти,докиобидвіпалатимаютьодна
ковубільшість».Колижоднаковоїбільшостінемає,товиникаєпроблема«двох
взаємно ворожих більшостей», представлених у різних палатах парламенту, в
результаті чого така система «є убивцеюкерованості»14.Йдеться про випадки,
колиодніполітичніпартіїотримуютьбільшістьунижніхпалатах,аопозиційні
партії–уверхніхпалатах,яківідмовляютьсязатверджуватиурядовізаконопро
ектидлятого,щобзмуситиурядпітиувідставку.Сюдитакожвіднестипроблему
такзваногороздільногоправління,колиглавадержавинемаєпідтримкиунижній
палаті.
Зарезультатамизапровадженнядвопалатностіможутьвиникнутийіншіризи
китапроблеми,якізнейтралізуютьвигодивіднеї.Тому,торкаючисьпитання,з
чоготребапочати,щобусунутизагрозувиникненнявідповіднихризиківтапро
блем, слід зазначити, що єдиним виходом із цієї ситуації має бути політична
воля–нестворюватидвопалатногопарламенту.Аджевсійогопереваги,проякі
206 Держава і право • Випуск 51
говорятьприбічникибікамералізму,можутьзведенінанівецьістатинедолікамив
умовах,коликомпетенціяпалатвизначенанечітко,апогоджувальніпроцедурине
забезпечуютьцивілізованогорозв’язанняможливихнепорозуміньтаконфліктів
міжпалатами, особливо за умов низької політичної і правової культури членів
відповіднихпалат.
Нанашудумку,однимізпродуктивнихшляхівврахуванняінтересіврегіонів,
на що наголошують прибічники запровадження двопалатного парламенту в
Україні, має бути запровадження повноцінного місцевого самоврядування на
рівні районів та областей, потенціал якого повністю досі невикористаний.
Узв’язкузцимнеобхідно,нанашпогляд,змінитипідходидовизначенняпоняття
місцевогосамоврядуваннянаконституційномурівні.Зурахуваннямвідповідних
положеньОсновногоЗаконутаЄвропейськоїхартіїмісцевогосамоврядуваннята
проектуЄвропейської хартії регіонального самоврядування його можна було б
визначити як гарантованеКонституцієюправо громадянУкраїни, об’єднаниху
територіальнігромади(колективи)відповіднодосистемиадміністративнотери
торіальногоустроюУкраїни,братиучастьвуправліннідержавнимисправамиу
межахКонституціїізаконівУкраїни.Цеправомаєздійснюватисянимиупорядку,
встановленомуКонституцієютазаконамиУкраїни,якбезпосередньо,такічерез
органимісцевогосамоврядуваннясільські,селищні,міські,районніумісті,рай
онні,обласнірадитаїхвиконавчіоргани.Цевипливаєзізмістуч.1ст.38Консти
туції України, за якою право громадян брати участь в управлінні державними
справамиповиннопов’язуватисязвирішеннямнимизначноїчастинидержавних
справна всіх рівнях територіальної організації публічної влади, а не тількина
рівнітериторіальнихгромад.
У зв’язку з цим кожний рівень територіальної організації влади має бути
наділений не тільки певним обсягом повноважень, а й необхідними для їх
здійснення матеріальними і фінансовими ресурсами відповідно до його
функціонального призначення в механізмі управління державними справами.
При цьому територіальні колективи районів і областей повинні бути визнані
суб’єктами права комунальної власності, управління якою від їх імені мають
здійснюватирайоннійобласнірадитаїхвиконавчіоргани.Аджесьогодніісную
чаконструкціяправа спільної власності територіальних громад,щоформально
перебуваєвуправліннірайоннихіобласнихрад,невідповідаєзагальновизнаним
ознакам спільної власності, сформульованим цивільноправовою наукою та
закріпленимуЦивільномукодексіУкраїни.Саменатакійконцептуальнійоснові
маєґрунтуватисядержавнарегіональнаполітика,хочацимпроблемистановлен
нятарозвиткурегіонівоб’єктивноневичерпуються.Зокрема,органиАвтономної
РеспублікиКримтарегіональногосамоврядування(уразійогозапровадження)
можнабулобнаділитидеякимиповноваженнями,спрямованиминаврахування
їх інтересів на загальнодержавному рівні. Сюди, приміром, можна віднести
надання права відповідним органам місцевого самоврядування звертатися до
КонституційногоСудущодонеконституційностізаконівтаіншихправовихактів,
якіпорушуютьправамісцевогосамоврядування,ініціюватирозглядвідповідних
законопроектівупарламенті,братиучастьвобговоренні,авдеякихвипадкахів
ухваленніурядовихрішеньтощо
З іншого боку, зметоюпредставництва інтересів регіонів уВерховнійРаді
Українидоцільнобулобзмінитипідходидоїїформування.Йдетьсяпрозапрова
дженняпропорційномажоритарноївиборчоїсистеми,заякоюнароднідепутати,
207Юридичні і політичні науки
обранівмажоритарнихокругах,фактичноможутьбутипредставникамирегіонів
без створення верхньої палати.Адже у разі обрання нижньої палати на основі
пропорційноїсистеми,аверхньоїпалати–наосновімажоритарноїсистемидво
палатний парламент мало чим відрізнятиметься від складу Верховної Ради
України, коли вона обиралася за пропорційномажоритарною системою. При
цьомуне існуєжодних гарантій,щопредставникирегіонів, обранідоверхньої
палати,будутьсповнавідображатиінтересивідповіднихтериторійупарламенті.
1.Кон сти туціянезалежноїУкраїни:У3кн.Кн.1.Документи,статті/Зазаг.ред.
С.П.Головатого.–К.:Укр.правн.фундація;Видво«Право»,1997.–С.146147,217.
2. Кон сти туціянезалежноїУкраїни:У3кн.Кн.2.Ч.1.Документи,статті/Зазаг.ред.
С.П.Головатого.–К.:Укр.правн.фундація;Видво«Право»,1997.–С.114115.3. Дек
ла рація ПрезидентаУкраїнитаСпілкилідерівмісцевихтарегіональнихвладУкраїни
щодовдосконаленнядержавноїрегіональноїполітики //Людина івлада.–1999.–№
8–10.–С.53.4. Указ ПрезидентаУкраїни«Пропроголошеннявсеукраїнськогорефе
рендумузанародноюініціативою»//Урядовийкур’єр.2000.–18січня.5. Указ Прези
дента України «Про винесення на всенародне обговорення проекту Закону України
«ПровнесеннязміндоКонституціїУкраїни»від6березня2003р.№197//Урядовий
кур’єр.–2003.–7березн.6. Електроннийресурс.–Режимдоступу: http://www.glavred.
info/archive/2008/04/02/15482416.html.7. Електроннийресурс.–Режимдоступу: http://
www.partyofregions.org.ua/contrprop/resonance/4689f114753d4.8.Електроннийресурс.–
Режим доступу: http: rada http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?id=&pf3511
=34882 9. Ша по вал В.М. Конституційне право зарубіжних країн: Підручник. – К.:
АртЕк,Вищашк.,2002.–С.134;Ша по вал В.М.Сучаснийконституціоналізм:Моно
графія.–К.:Юридичнафірма«Салком»;ЮрінкомІнтер,2005.–С.369.10. Дру гапала
та?Якоюїйбути?//День.–2000.–31серпня.–С.448; Кон сти ту ци он ное (государст
венное)правозарубежныхстран.Учебник.В4т.Т.12./Отв.редБ.А.Страшун.–М.:
ИздвоБЕК,1996.–С.176.11.Дру гапалата?Якоюїйбути?12. Електроннийресурс.–
Режим доступу: http: rada http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?id
=&pf3511=3488213.Ми шин А.А.Конституционноеправозарубежныхстран:Учебн. /
6еизд.перераб.идополн.–М.:Белыеальвы,1999.–С.211.14. Сар торі Джо вані.
Порівняльнаконституційнаінженерія.Дослідж.структур,мотивівірезультатів:Пер.з
2гоангл.вид.О.І.Мороз.–К.:АртЕк,2001.–С.176177.
208 Держава і право • Випуск 51
Розділ 3. КОНСТИТУЦІЙНЕ ПРАВО
В. І. Борденюк. ДеЯкІ питаннЯ створеннЯ двопалатного парламенту в УкраЇнІ у контекстІ зарубІжного досвІду
|