Деякі аспекти розуміння нації як суб’єкта конституційного права
Досліджено ключові категорії конституційного права – нація, народ, їх співвідношення. Аналізуються конституційні вимоги, що випливають із змісту національного та народного суверенітету....
Gespeichert in:
Datum: | 2011 |
---|---|
1. Verfasser: | |
Format: | Artikel |
Sprache: | Ukrainian |
Veröffentlicht: |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
2011
|
Schriftenreihe: | Держава і право |
Schlagworte: | |
Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/33074 |
Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Zitieren: | Деякі аспекти розуміння нації як суб’єкта конституційного права / М.І. Ставнійчук // Держава і право. — 2011. — Вип. 51. — С. 214-219. — Бібліогр.: 30 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-33074 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-330742012-05-27T14:29:57Z Деякі аспекти розуміння нації як суб’єкта конституційного права Ставнійчук, М.І. Конституційне право Досліджено ключові категорії конституційного права – нація, народ, їх співвідношення. Аналізуються конституційні вимоги, що випливають із змісту національного та народного суверенітету. Исследованы ключевые категории конституционного права – нация, народ, их соотношение. Анализируются конституционные требования, вытекающие из содержания национального и народного суверенитета. Article explores the basic categories of constitutional law – the nation, the people, their definitions, interrelation of these categories, also examines constitutional claims arising from the content of national and people’s sovereignty. 2011 Article Деякі аспекти розуміння нації як суб’єкта конституційного права / М.І. Ставнійчук // Держава і право. — 2011. — Вип. 51. — С. 214-219. — Бібліогр.: 30 назв. — укp. 1563-3349 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/33074 uk Держава і право Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Конституційне право Конституційне право |
spellingShingle |
Конституційне право Конституційне право Ставнійчук, М.І. Деякі аспекти розуміння нації як суб’єкта конституційного права Держава і право |
description |
Досліджено
ключові
категорії
конституційного
права
– нація, народ,
їх співвідношення.
Аналізуються
конституційні
вимоги,
що випливають
із змісту національного
та народного
суверенітету. |
format |
Article |
author |
Ставнійчук, М.І. |
author_facet |
Ставнійчук, М.І. |
author_sort |
Ставнійчук, М.І. |
title |
Деякі аспекти розуміння нації як суб’єкта конституційного права |
title_short |
Деякі аспекти розуміння нації як суб’єкта конституційного права |
title_full |
Деякі аспекти розуміння нації як суб’єкта конституційного права |
title_fullStr |
Деякі аспекти розуміння нації як суб’єкта конституційного права |
title_full_unstemmed |
Деякі аспекти розуміння нації як суб’єкта конституційного права |
title_sort |
деякі аспекти розуміння нації як суб’єкта конституційного права |
publisher |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
publishDate |
2011 |
topic_facet |
Конституційне право |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/33074 |
citation_txt |
Деякі аспекти розуміння нації як суб’єкта конституційного права / М.І. Ставнійчук // Держава і право. — 2011. — Вип. 51. — С. 214-219. — Бібліогр.: 30 назв. — укp. |
series |
Держава і право |
work_keys_str_mv |
AT stavníjčukmí deâkíaspektirozumínnânacííâksubêktakonstitucíjnogoprava |
first_indexed |
2025-07-03T13:33:10Z |
last_indexed |
2025-07-03T13:33:10Z |
_version_ |
1836632863523471360 |
fulltext |
М. І. СТАВНІЙЧУК. ДЕЯКІ АСПЕКТИ РОЗУМІННЯ НАЦІЇ ЯК СУБ’ЄКТА
КОНСТИТУЦІЙНОГО ПРАВА
Дослідже но клю чові ка те горії кон сти туційно го пра ва – нація, на род, їх співвідно
шен ня. Аналізу ють ся кон сти туційні ви мо ги, що вип ли ва ють із змісту національ но го
та на род но го су ве реніте ту.
Ключові слова: нація, на род, легітимність, національ ний су ве ренітет, на род ний
су ве ренітет, національ на свідомість.
Ис сле до ва ны клю че вые ка те го рии кон сти ту ци он но го пра ва – на ция, на род, их
со от но ше ние. Ана ли зи ру ют ся кон сти ту ци он ные тре бо ва ния, вы те ка ю щие из со дер
жа ния на ци о наль но го и на род но го су ве ре ни те та.
Ключевыеслова: на ция, на род, ле ги тим ность, на ци о наль ный су ве ре ни тет, на род
ный су ве ре ни тет, на ци о наль ное со зна ние.
Article explores the basic categories of constitutional law – the nation, the people, their
definitions, interrelation of these categories, also examines constitutional claims arising from
the content of national and people’s sovereignty.
Key words: nation, the people, legitimacy, national sovereignty, national sovereignty,
national consciousness.
Народ, нація належать до важливих категорій конституційного права. Так,
згадкапроукраїнськунацію,яказдійснилаправонасамовизначення,міститьсяу
преамбулі Конституції України. Згідно зі ст. 11 Основного Закону «держава
сприяєконсолідаціїтарозвитковіукраїнськоїнації…».Крімтого,уКонституції
Українийдетьсяпро«всінаціональності» (преамбула),«національніменшини»
(ст. 10, 11), «національнокультурні потреби» (ст. 12), «національне багатство»
(ст.14),«національніінтереси»(ст.18),«національнийгімн»(ст.20)таін.Слід
також звернути увагу на активне використання Конституцією України таких
понять,як«Українськийнарод»(преамбула,ст.13,16,17),«народ»(преамбула,
ст.5,13),«коріннийнарод»(ст.11)тощо.
Історія конституційного транзиту, актуалізація проблем реформуванняКон
ституціїУкраїни,пошукуадекватнихсучаснимсусупільнимвідносинамформта
шляхів цього реформування вимагають комплексного системного підходу до
аналізу визначальних категорій конституційного права та відповідно основних
інститутівконституційноголадуУкраїни.Зоглядунавідсутністьоднозначного
розуміння категорій нації і народу, нині потребує з’ясування низка питань, які
маютьсуттєвеконституційноправовезначенняякдлятеорії,такідляпрактики
сучасного конституційного процесу, зокремащодо визначення поняття нації та
народу, співвідношення цих категорій і, як наслідок, які конституційні вимоги
випливаютьзізмістунаціональноготанародногосуверенітету.
Значною мірою методологічною основою для конституційних досліджень
категорії нації, народу є надбання філософських та політологічних наук. У
сучасній науковій літературі поняття «нація» використовують зазвичай у трьох
значеннях:поперше,націяякдержава;подруге,націяякетнос;потретє,нація
як політична спільнота. Поняття «нація» нерідко виступає синонімом поняття
«держава».Такерозуміннянаціїєнайбільшпоширенимуміжнароднійпрактиці.
214 Держава і право • Випуск 51
©СТАВНІЙЧУК Ма ри на Іванівна–кандидатюридичнихнаук,членЄвропейської
комісії«Задемократіючерезправо»(Венеціанськакомісія)
Наприклад, назви таких міжнародних організацій, як Організація Об’єднаних
Націй,ЛігаНацій,передбачають,щоосновнимиодиницямиприйняттярішеньі
узгодженняінтересівуміжнароднійсферієнації,представленіїхдержавами.
У політологічному сенсі різниця у розумінні нації як етносу та політичної
спільнотиобумовленаіснуваннямдвохосновнихнауковихпідходівувизначенні
природи нації: примордиалізму та конструктивізму. Прихильники вказаних
підходівзаймаютьпротилежніпозиціїщододвохбазовихпитань:1)коливиник
линації;2)вякихтермінахможнаописатинації.Так,примордіалістивважають,
щонаціїіснуютьвусіісторичніперіоди,утойчасякконструктивісти,навпаки,
відносять їх виникнення до виникнення національних держав.Примордіалісти
поділяють уявленняпронацію якпро кровнокультурну спільноту, а конструк
тивісти–якполітикосоціальнийконструкт1.
Водночас слід звернути увагу на іншу версію щодо класифікації наукових
підходів, запропоновану Е. Смітом2. Він розмежовує дві основні парадигми в
дослідженні націй: модернізм та стару традицію (перенніалізм)3. У межах
модерністськогопідходуможутьбутивиокремленітриосновнінапрями:
–соціальноекономічниймодернізм,представленийконцепціямиБ.Андерсо
на (національні держави як продукт «друкованого капіталізму»4) таЕ. Ґелнера
(національні держави як продукт приведення у відповідність культурних та
політичнихкордонів5);
– політичний модернізм. Його відомими версіями є концепції Ч. Тіллі та
М. Манна, згідно з якими національні держави розглядаються як «побічний
ефект»мілітаризації6,іконцепціяДж.Бройї,щотлумачитьнаціоналізмякподо
ланнярозривуміждержавоютасуспільством7;
– конструктивістськиймодернізм.Цей напрямможе бути проілюстрований
концепціямиМ.Гроха (національнідержавиякрезультатдіяльностінаціональ
нихрухів8)таЕ.Хобсбаума(національнідержавиякрезультатсоціальноїінже
нерії9)10.
У свою чергу, представники старої традиції (перенніалісти) розглядають
націюякполітизовану етнокультурну спільноту,щооб’єднана спільнимпоход
женняміпретендуєнаційпідставінаполітичневизнання.Нація«закорінена»в
часійпросторі;вонанерозривнопов’язаназісвоєюісторичноюбатьківщиною;
основоположнимипринципамиіснуваннянаційєзв’язокзіспадщиноюпредків
тасвоєріднакультура11.
Поширенатакожпозиція,заякоюнаціюрозглядаютьякетнос.Слідзауважи
ти,щосамтермін«етнос»єбагатозначним.Так,відомафранцузькадослідниця
Д.Шнаппервживаєйогоудвохзначеннях,підкреслюючи,щовонипов’язаніміж
собою,хочайніколинеплутаються:
поперше,вінозначаєналежністьдопевнихісторичнихспільнот,щоіснували
доствореннянаційтаможутьбутинаднаціональнимиабожінфранаціональними
(наприклад, Каталонія, Країна Басків щодо іспанської нації або ж вірмени,
китайцічиєвреї,розкиданіпосвітуміжрізниминаціями,алеякі,незважаючина
це,продовжуютьототожнюватисебезєдинимнародом);
подруге,поняття«етнос»допомагаєпоказатиспільніпочуттятаспівучасть
людей,якіналежатьдооднієїкультури.Передусімцестосуєтьсявсіхкорінних
мешканців країни, незалежно від їхніх розбіжностей. Віра у «біологічний»
аспект,щоєлишеоднієюскладовоюцьоготерміна.Люди,якихзв’язуєспільна
культура,охочевірять,щовонипоходятьвідодногопредкачинавітьодногонаро
215Юридичні і політичні науки
ду.Якщооб’єктивнотакавіранічимнеобґрунтована,представникиоднієїкуль
туриретельноплекаютьїї,щовипливаєзетимологіїсамогопоняття«нації»12.
Отже, етносом або етнічними групами можна вважати групи людей, що є
нащадкамиісторичнихтакультурнихспільнотімаютьбажаннязберегтиїх.Інак
шекажучи,етносвизначаєтьсяісторичнимитакультурнимиособливостями13.
Деяківітчизнянінауковцізазначають,щотерміни«нація» і«національний»
зазвичайвикористовуютьсясамещодоетнічнихгруп.Прикладамиможутьбути
такі поняття, як «національна політика», «міжнаціональні конфлікти»,
«національніменшини»,«національнокультурнаавтономія»тощо14.Зоглядуна
це, можна також стверджувати, що в окремих приписах Конституції України
прослідковуєтьсясамеетнічнийпідхіддорозуміннянації.Наприклад,упреам
булі Конституції згадується про Український народ – громадян України всіх
національностей.
Длятого,щобуникнутинепорозуміньузначенняхпоняття«нація»,слушною
є пропозиція професора В.Колісника: при використанні нації в етнічному кон
текстівживатиконструкцію«національноетнічні»15.
КласичнідержавнінаціїПівночітаЗаходуЄвропиутворилисьусерединіісну
ючихтериторіальнихдержав.Останніявлялисобоюелементєвропейськоїдер
жавноїсистеми,яканабулазавершеноговиглядущеприукладенніВестфальсь
когомиру1648року.
Нації – політичні одиниці народжувалися у політичній боротьбі. Кількість
політичниходиницьуЄвропізменшиласяз500у1500роцідокількохдесятків
напочаткуXIXстоліття:черезвійнибільшістьзнихзниклааборозчиниласьу
більшихдержавах.Отже,ЄвропанаційбуластворенаВестфальськимдоговором
1648року,Віденськимконгресому1815роціпісляреволюційнихтаімперських
війнтадоговорами,укладенимипіслязакінченняПершоїсвітовоївійни16.
Передбачається,щокожнанаціянаділенаправомполітичногосамовизначення.
Такимчином,значенняпоняття«нація»змінюєтьсявіддополітичноїсутностідо
чогось такого,що, згідно з припущенням, відіграє засадничу роль у визначенні
політичної ідентичності громадянина за демократичного політичного устрою17.
Головна особливість нації у цьому значенні полягає в об’єднанні населення у
спільнотугромадян,існуванняякоїзумовлюєїївнутрішнютазовнішнюполітику.
Утакомувипадкудержаварозглядаєтьсяякінструментнації.Їїдіяльністьспрямо
вананасампереднаінтеграціюнаселеннячерезгромадянствотаводночаснавста
новлення відносин між іншими націями – політичними одиницями. Крім того,
держававписуєнаціювпростір:націяєтериторіальноюполітичноюодиницею18.
Визначаючиголовнимсуб’єкомздійсненнявладитасуверенітетунацію(на
род),зазначаєпрофесорІ.Кресіна,мимаєморозглядативідповіднодержавуяк
формуіспосібсамореалізаціїнаціїчерезполітичнувладуісуверенність.Тобто
держававиступає, зодногобоку, як інститут (політичний,конституційний), а з
другого – як субстанція (національна сутність, єство народу, його дух і душа).
Такапостановкавполітикоправовійнауцієцілкомновою(завдякизастосуванню
біогеодетерміністськогометоду)19.Аджеваналізіконституційнихчинниківдер
жави слід враховувати дію географічних, біологічних, біокосмічних процесів,
вплив геополітичного положення країни. Водночас не слід забувати, що на
зв’язокміжгеокліматичнимиумовами іформоюдержавностівказувалимисли
теліпопередніхстоліть(М.Щербатов,Г.Гегель,В.Вернадський)20.Так,уГегеля
знаходимонапрочудпарадоксальну(зточкизоруусталенихпоглядівнадержаву
216 Держава і право • Випуск 51
якформуорганізаціїполітичноївладинапевнійтериторії)іводночасадекватну
біогеодетерміністськомубаченнюхарактеристику:«Державнийладнародунеє
сутозовнішнімустроєм.Народможематияктой,такііншийдержавнийустрій.
Він залежить головним чином від характеру народу, від його моралі, ступеня
освіченості,відспособужиттяйчисельностінароду»21.
На думку Р.Арона, нація як ідеальний тип політичного утвореннямає три
головніхарактеристики:1)участьусіхпідданихужиттідержавичерезподвійну
форму загального військового обов’язку та загального виборчогоправа; 2) збіг
зони поширення цієї політичної волі з межами однієї культурної спільноти;
3)цілковитанезалежністьнаціональноїдержавиупланізовнішніхвідносин22.
Незважаючина тісний історичний зв’язокміжпевноюетнічною групою та
нацією, вони якісно відрізняються одна від іншої. Так, етнічна група сприй
мається як запрограмована даність, у той час як нація передбачає створення
політичного простору, всередині якого різні народності намагаються подолати
розбіжностіміж нимишляхом відкритих перемовин, дискусій та дотриманням
права,виголошуючиверховенствоспільнихінтересів.Іншимисловами,націювід
етнічноїгрупивідрізняєнечисельність,аякістьзв’язків,щопоєднуєлюдей23.
Об’єктивнарізноманітність,пов’язана зрізнимимовами,релігіямитакуль
турнимитрадиціями,несуперечитьствореннюспільногополітичногопростору.
Однорідністьнаселенняєлишеоднієюзумов,щосприяютьполітичнійспівпраці.
Існування націй залежить від спроможності політичного проекту вирішувати
суперечки та конфлікти між соціальними, релігійними або етнічними групами
згідноіззагальновизнанимилегітимнимиправилами24.Націяякполітичнийпро
ект окреслює відразу ідеї – цінності та ідеології – й об’єктивні реальності –
соціальнупрактикутаустанови–іконстатуєвзаємодію,черезякупочавсяпроцес
національноїінтеграції25.
Концепт нації, поза всяким сумнівом, передбачає підтримання ідеї солідар
ності. Він породжується духом гражданськості, який розуміється як відчуття
належностідотогосамогосоціальногоуніверсуму,передбачаєіснуваннязагаль
ного блага, якеповинне враховуватися індивідами, соціального вирівнювання і
перерозподілу.Ідеясолідарностізнаходитьсвійвиявтакожупринципісоціальної
відповідальності–такоїморальноетичноїнастанови,відповіднодоякоїкожний
членсуспільствавідчуваєсебевідповідальнимзацілесуспільство,утойчасяк
суспільствовціломуєвідповідальнимзакожногосвогочлена26.
Важливезначенняуконтекстііснуваннянаціїнабуваєпоняттягромадянства.
Нація характеризується наміром подолати за допомогою громадянства певні
розбіжності, біологічні (принаймні такі, якими вони сприймаються), історичні,
економічні,соціальні,релігійніабокультурні.Уцьомурозумінніпринципомта
метоюствореннянаціїєучастьужиттідержавивсіхїїгромадян.Націягромадян
виводитьсвоюідентичністьнеізспільнихетнічнихікультурнихособливостей,а
радшезпрактикигромадян,якіактивнореалізуютьсвоїгромадянськіправа.
Вважається,щовсітеоретикинації–Руссо,Кант,ФіхтетаМос–наполягали
наособистійроліШколипершзавсечерезте,щовшколівиховуєтьсягромадя
нин.Належність та відчуттяналежності допевноїнаціїнароджуються завдяки
цейінтеріоризаціїзнань,нормтаспільнихцінностей27.
Важливезначеннядлязабезпеченняєдностінаціїмаєформуваннявсуспільстві
політичноїсистемитаполітичноїкультури,які зазвичайформуютьсянаоснові
чинноїконституціїдержави.Усвітлівласноїісторіїкожнанаціональнакультура
217Юридичні і політичні науки
витворюєпрочитаннятихсамих,утілених і в іншихформахреспубліканського
устрою, принципів народного суверенітету, прав і свобод людини. На думку
Ю. Габермаса, на основі таких інтерпретацій місце початкового націоналізму
можезайняти«конституційнийпатріотизм». Громадяниповиннівідчутипрактич
ну цінність своїх прав і у формах соціальної безпеки та взаємного визнання
різнихкультурнихжиттєвихформ.Демократичнегромадянстволишетодірозви
не свою інтегративну силу, тобто встановить солідарність чужих між собою
людей,колиутвердитьсебеякмеханізм, завдякиякомунасправдіреалізуються
наявніпередумовитихчиіншихбажанихжиттєвихформ»28.
ЗаслушнимзауваженнямД.Шнаппер,націясталасправжнімоб’єктомкуль
ту:разомзреспублікоювонасталагромадянськоюрелігією,зісвоїмиритуалами,
традиціями,церквами,храмами,вівтарямитасвятими.Якірелігія,націянеможе
існуватидовгобезорганізаціїпевнихнегативнихіпозитивнихтрадицій,обрядів,
символівтаритуалів,завдякиякимвоназнаходитьсвоєвираженняуповсякден
номуреальномужитті29.
Один із важливих символів нової релігії, релігії самого політичного
суспільства,щозабезпечуєсоціальнізв’язкитавизначаєдолювсієїспільноти,є
вибори.Досліджуючиеволюціюпорядкувиборчогопроцесу,французькіістори
ки довели,що святого і недоторканного характеру виборинабули тільки впро
довждвохостанніхстоліть.Підкресленаурочистістьмісцяпроведенняцеремонії,
говорячи релігійною мовою, обов’язок виборців пройти через окрему кабінку
(дехтопобачивуцьомущосьвідпрактикисповіді),наявністьурнуцентрівибор
чоїдільниці(щоможнапорівнятизвівтарем)сприялинаданнювиборамсакраль
ного,культовогостатусу30.
У Конституції України використовується розуміння нації як політичної
спільноти.Наприклад,самевцьомузначеннівикористанітакіконституційнікон
струкції,як«національнебагатство»(ст.14)та«національніінтереси»(ст.18).
Слід зауважити, що в конституційному праві поняття «нація» доволі часто
використовуєтьсяприрозглядіпитанняпросуверенітет.
Унауковійлітературітаполітичнихіправовихдокументахговорятьпроісну
ваннядержавногосуверенітету,суверенітетународу(народногосуверенітету)та
суверенітету нації (національного суверенітету). При цьому концептуально
вірнимєпідхід,якийпередбачає,щонародний(національний)суверенітетвисту
пає основою державного суверенітету, а державний суверенітет – механізмом
йогореалізації.Очевидно,щосамедержава,державнавладаможезабезпечити
передумовиіреальнездійсненнянародного(національного)суверенітету.
1.Ноженко М.В.НациональныегосударствавЕвропе.–СПб.:Норма,2007.–С.
1213. 2.Сміт Е.Д. Нації та націоналізм у глобальну епоху:Пер. з англ. – К.:Ніка
Центр,2006.–320с.;Сміт Е.Д.Націоналізм:Теорія,ідеологія,історія/Пер.зангл.–
К.: «К.І.С.», 2004. – 170 с. 3.Рішен ня Конституційного СудуУкраїни від 15 жовтня
2008року№23рп/2008усправізаконституційнимподанням51народногодепутата
Українищодоофіційноготлумаченняположенняпункту6частинипершої статті106
КонституціїУкраїни(справапропроголошенняПрезидентомУкраїнивсеукраїнського
референдумузанародноюініціативою)//ОфіційнийвісникУкраїни.–2008.–№80.–
Ст.2701,код44720/2008.4. Ан дер сон Б.Уявленіспільноти.Міркуваннящодопоходжен
няйощиреннянаціоналізму:Пер.зангл.–К.:Критика,2001.–272с.5. Ґел нер Е.Нації
танаціоналізм;Націоналізм:Пер.зангл.–К.:Таксон,2003.–300с.6. Тил ли Ч.При
нуждение,капиталиевропейскиегосударства.990–1992гг.:Пер.сангл.–М.:Террито
218 Держава і право • Випуск 51
риябудущего,2009.–360с.7. Бройи Дж.Подходыкисследованиюнационализма //
Нацииинационализм /Б.Андерсон,О.Бауэр,М.Хрохидр.;пер.сангл.инем.–М.:
Праксис,2002.–С.201235.8. Грох М.Отнациональныхдвиженийкполноценносфор
мировавшейсянации:процессстроительстванацийвЕвропе//Нацииинационализм/
Б.Андерсон,О.Бауэр,М.Грохидр.–М.:Праксис,2002.–С.121145.9. Хоб сба ум Э.
Нации и национализм после 1780 года:Пер. с англ. –СПб.:Алетейя, 1998. – 307 с.
10. Докладнішепросутністьзгаданихконцепційтаїхнюкритикудив.:Но жен ко М.В.
Цит.работа.–С.2191.11. Тамже. –С.1415.12. Яквідомо,термін«нація»засвоєю
етимологієюпоходитьвідлат.nascere–народжуватися (РуланН.Историческоевведе
ниевправо:Пер.сфр.–М.:Notabene,2005.–С.130).Дляримлян«Natio»булабоги
неюнародженняіпоходженнявсьогоживого.Поняття«Natio»,подібнодоgensіpopulas
інавідмінувідcivitas,стосувалосясамелюдейіплемен,якіщенебулизорганізованів
політичніоб’єднання.Такимчином,вцьомукласичномурозумінні,нації–цеспільноти
людейодногопоходження,географічноінтегрованітипомпоселенняабосусідством,а
культурно–спільнимимовою,звичаямитатрадиціями,однакщенеоб’єднаніполітич
но формою державної організації. Таке розуміння було поширене за часів Середнь
овіччя і,певно, зачасівранньогомодерну (Га бер мас Ю.Громадянство інаціональна
ідентичність // Умови громадянства: Зб.ст. / Під ред. В. ван Стінбергена. – К.:
УкраїнськийЦентрдуховноїкультури,2005.–С.54).13. Шнап пер Д.Спільнотагрома
дян.Промодернуконцепціюнації. /Пер. зфранц.Р.В.Мардера;Худож.оформлювач
А.С.Ленчик. – Х.: Фоліо, 2007. – С. 29. 14. Но жен ко М.В. Цит. работа. – С. 7. 15.
Колісник В.П.Національноетнічні відносинивУкраїні: теоретичні засадитаконсти
туційноправовіаспекти.–Х.:Фоліо,2003.–С.6.16. Шнап пер Д.Цит.робота.–С.45.
17. Га бер мас Ю.Громадянствоінаціональнаідентичність//Умовигромадянства:Зб.ст.
/Підред.ВартаванСтінбергена:Пер.зангл.,передмоватаприміткиІваненкоО.О.–К.:
УкраїнськийЦентр духовної культури, 2005. –С. 53.18. Шнап пер Д.Цит. робота. –
С.39,121.19. Кресіна І.О.Українськанаціональнасвідомістьісучасніполітичніпро
цеси.–К.,1998.–С.9–51.20. Кресіна І.О.Українськанаціональнадержава:проблеми
політичноїсуб’єктностійсуверенітету//Державаіправоусвітлісучасноїюридичної
думки: Зб. наук. праць на пошану академіка Юрія Сергійовича Шемшученка. До
75річчя від дня народження. – К.: Видво «Юридична думка», 2010. – С. 197. 21.
Ге гель Г.В.Ф. Философская пропедевтика. Учение о праве, долге и религии //
ГегельГ.В.Ф.Работыразныхлет:в2т.–М.,1971.–Т.2.–С.53.22. Арон Р. Мирівійна
міжнаціями:Пер.зфр.–К.:МП«Юніверс»,2000.–С.281.23. Шнап пер Д.Цит.робо
та.–С.108.24. Тамже.–С.146.25.Тамже.–С.56.26. Што бер Р.Хозяйственноад
министративноеправо.Основыипроблемы.Мироваяэкономикаивнутреннийрынок;
пер.снем.–М.:ВолтерсКлувер,2008.–С.61.27. Шнап пер Д.Цит.робота.–С.41.28.
Га бер мас Ю.Залученняіншого.Студіїзполітичноїтеорії./Пер.знім.А.Дахній;наук.
ред.Б.Поляруш.–Львів:Астролябія,2006.–С.174175.29. Шнап пер Д.Цит.робота.
–С.127,145.30. Тамсамо.–С.102.
219Юридичні і політичні науки
Розділ 3. КОНСТИТУЦІЙНЕ ПРАВО
М. І. СТАВНІЙЧУК. ДЕЯКІ АСПЕКТИ РОЗУМІННЯ НАЦІЇ ЯК СУБ’ЄКТА КОНСТИТУЦІЙНОГО ПРАВА
|