Деякі аспекти розуміння нації як суб’єкта конституційного права

Деякі аспекти розуміння нації як суб’єкта конституційного права

Досліджено ключові категорії конституційного права – нація, народ, їх співвідношення. Аналізуються конституційні вимоги, що випливають із змісту національного та народного суверенітету....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2011
1. Verfasser: Ставнійчук, М.І.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України 2011
Schriftenreihe:Держава і право
Schlagworte:
Конституційне право
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/33074
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Деякі аспекти розуміння нації як суб’єкта конституційного права / М.І. Ставнійчук // Держава і право. — 2011. — Вип. 51. — С. 214-219. — Бібліогр.: 30 назв. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-33074
record_format dspace
spelling irk-123456789-330742012-05-27T14:29:57Z Деякі аспекти розуміння нації як суб’єкта конституційного права Ставнійчук, М.І. Конституційне право Досліджено ключові категорії конституційного права – нація, народ, їх співвідношення. Аналізуються конституційні вимоги, що випливають із змісту національного та народного суверенітету. Исследованы ключевые категории конституционного права – нация, народ, их соотношение. Анализируются конституционные требования, вытекающие из содержания национального и народного суверенитета. Article explores the basic categories of constitutional law – the nation, the people, their definitions, interrelation of these categories, also examines constitutional claims arising from the content of national and people’s sovereignty. 2011 Article Деякі аспекти розуміння нації як суб’єкта конституційного права / М.І. Ставнійчук // Держава і право. — 2011. — Вип. 51. — С. 214-219. — Бібліогр.: 30 назв. — укp. 1563-3349 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/33074 uk Держава і право Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Конституційне право
Конституційне право
spellingShingle Конституційне право
Конституційне право
Ставнійчук, М.І.
Деякі аспекти розуміння нації як суб’єкта конституційного права
Держава і право
description Досліджено ключові категорії конституційного права – нація, народ, їх співвідношення. Аналізуються конституційні вимоги, що випливають із змісту національного та народного суверенітету.
format Article
author Ставнійчук, М.І.
author_facet Ставнійчук, М.І.
author_sort Ставнійчук, М.І.
title Деякі аспекти розуміння нації як суб’єкта конституційного права
title_short Деякі аспекти розуміння нації як суб’єкта конституційного права
title_full Деякі аспекти розуміння нації як суб’єкта конституційного права
title_fullStr Деякі аспекти розуміння нації як суб’єкта конституційного права
title_full_unstemmed Деякі аспекти розуміння нації як суб’єкта конституційного права
title_sort деякі аспекти розуміння нації як суб’єкта конституційного права
publisher Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
publishDate 2011
topic_facet Конституційне право
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/33074
citation_txt Деякі аспекти розуміння нації як суб’єкта конституційного права / М.І. Ставнійчук // Держава і право. — 2011. — Вип. 51. — С. 214-219. — Бібліогр.: 30 назв. — укp.
series Держава і право
work_keys_str_mv AT stavníjčukmí deâkíaspektirozumínnânacííâksubêktakonstitucíjnogoprava
first_indexed 2025-07-03T13:33:10Z
last_indexed 2025-07-03T13:33:10Z
_version_ 1836632863523471360
fulltext М. І. СТАВНІЙЧУК. ДЕЯКІ АСПЕКТИ РОЗУМІННЯ НАЦІЇ ЯК СУБ’ЄКТА КОНСТИТУЦІЙНОГО ПРАВА Дослідже но клю чові ка те горії кон сти туційно го пра ва – нація, на род, їх співвідно­ шен ня. Аналізу ють ся кон сти туційні ви мо ги, що вип ли ва ють із змісту національ но го та на род но го су ве реніте ту. Клю­чові­ сло­ва: нація, на род, легітимність, національ ний су ве ренітет, на род ний су ве ренітет, національ на свідомість. Ис сле до ва ны клю че вые ка те го рии кон сти ту ци он но го пра ва – на ция, на род, их со от но ше ние. Ана ли зи ру ют ся кон сти ту ци он ные тре бо ва ния, вы те ка ю щие из со дер­ жа ния на ци о наль но го и на род но го су ве ре ни те та. Клю­че­вые­сло­ва: на ция, на род, ле ги тим ность, на ци о наль ный су ве ре ни тет, на род­ ный су ве ре ни тет, на ци о наль ное со зна ние. Article explores the basic categories of constitutional law – the nation, the people, their definitions, interrelation of these categories, also examines constitutional claims arising from the content of national and people’s sovereignty. Key­ words: nation, the people, legitimacy, national sovereignty, national sovereignty, national consciousness. На­род,­ нація­ на­ле­жать­ до­ важ­ли­вих­ ка­те­горій­ кон­сти­туційно­го­ пра­ва.­ Так,­ згад­ка­про­ук­раїнську­націю,­яка­здійсни­ла­пра­во­на­са­мо­виз­на­чен­ня,­містить­ся­у­ пре­ам­булі­ Кон­сти­туції­ Ук­раїни.­ Згідно­ зі­ ст.­ 11­ Ос­нов­но­го­ За­ко­ну­ «дер­жа­ва­ сприяє­кон­солідації­та­роз­вит­кові­ук­раїнської­нації…».­Крім­то­го,­у­Кон­сти­туції­ Ук­раїни­йдеть­ся­про­«всі­національ­ності»­ (пре­ам­бу­ла),­«національні­мен­ши­ни»­ (ст.­ 10,­ 11),­ «національ­но­куль­турні­ по­тре­би»­ (ст.­ 12),­ «національ­не­ ба­гат­ст­во»­ (ст.­14),­«національні­інте­ре­си»­(ст.­18),­«національ­ний­гімн»­(ст.­20)­та­ін.­Слід­ та­кож­ звер­ну­ти­ ува­гу­ на­ ак­тив­не­ ви­ко­ри­с­тан­ня­ Кон­сти­туцією­ Ук­раїни­ та­ких­ по­нять,­як­«Ук­раїнський­на­род»­(пре­ам­бу­ла,­ст.­13,­16,­17),­«на­род»­(пре­ам­бу­ла,­ ст.­5,­13),­«корінний­на­род»­(ст.­11)­то­що.­ Історія­ кон­сти­туційно­го­ тран­зи­ту,­ ак­ту­алізація­ про­блем­ ре­фор­му­ван­ня­Кон­ сти­туції­Ук­раїни,­по­шу­ку­адек­ват­них­су­ча­сним­су­супільним­відно­си­нам­форм­та­ шляхів­ цьо­го­ ре­фор­му­ван­ня­ ви­ма­га­ють­ ком­плекс­но­го­ си­с­тем­но­го­ підхо­ду­ до­ аналізу­ виз­на­чаль­них­ ка­те­горій­ кон­сти­туційно­го­ пра­ва­ та­ відповідно­ ос­нов­них­ інсти­тутів­кон­сти­туційно­го­ла­ду­Ук­раїни.­З­ог­ля­ду­на­відсутність­од­но­знач­но­го­ ро­зуміння­ ка­те­горій­ нації­ і­ на­ро­ду,­ нині­ по­тре­бує­ з’ясу­ван­ня­ низ­ка­ пи­тань,­ які­ ма­ють­суттєве­кон­сти­туційно­пра­во­ве­зна­чен­ня­як­для­те­орії,­так­і­для­прак­ти­ки­ су­час­но­го­ кон­сти­туційно­го­ про­це­су,­ зо­к­ре­ма­що­до­ виз­на­чен­ня­ по­нят­тя­ нації­ та­ на­ро­ду,­ співвідно­шен­ня­ цих­ ка­те­горій­ і,­ як­ наслідок,­ які­ кон­сти­туційні­ ви­мо­ги­ вип­ли­ва­ють­зі­змісту­національ­но­го­та­на­род­но­го­су­ве­реніте­ту.­ Знач­ною­ мірою­ ме­то­до­логічною­ ос­но­вою­ для­ кон­сти­туційних­ досліджень­ ка­те­горії­ нації,­ на­ро­ду­ є­ над­бан­ня­ філо­софсь­ких­ та­ політо­логічних­ на­ук.­ У­ су­часній­ на­уковій­ літе­ра­турі­ по­нят­тя­ «нація»­ ви­ко­ри­с­то­ву­ють­ за­зви­чай­ у­ трьох­ зна­чен­нях:­по­пер­ше,­нація­як­дер­жа­ва;­по­дру­ге,­нація­як­ет­нос;­по­третє,­нація­ як­ політич­на­ спільно­та.­ По­нят­тя­ «нація»­ нерідко­ ви­с­ту­пає­ си­нонімом­ по­нят­тя­ «дер­жа­ва».­Та­ке­ро­зуміння­нації­є­найбільш­по­ши­ре­ним­у­міжна­родній­прак­тиці.­ 214 Держава і право • Випуск 51 ©­СТАВНІЙЧУК Ма ри на Іванівна­–­кан­ди­дат­юри­дич­них­на­ук,­член­Євро­пейсь­кої­ комісії­«За­де­мо­кратію­че­рез­пра­во»­(Ве­неціансь­ка­комісія) На­при­клад,­ на­зви­ та­ких­ міжна­род­них­ ор­ганізацій,­ як­ Ор­ганізація­ Об’єдна­них­ Націй,­Ліга­Націй,­пе­ред­ба­ча­ють,­що­ос­нов­ни­ми­оди­ни­ця­ми­прий­нят­тя­рішень­і­ уз­го­д­жен­ня­інте­ресів­у­міжна­родній­сфері­є­нації,­пред­став­лені­їх­дер­жа­ва­ми. У­ політо­логічно­му­ сенсі­ різни­ця­ у­ ро­зумінні­ нації­ як­ ет­но­су­ та­ політич­ної­ спільно­ти­обу­мов­ле­на­існу­ван­ням­двох­ос­нов­них­на­уко­вих­підходів­у­виз­на­ченні­ при­ро­ди­ нації:­ при­мор­ди­алізму­ та­ кон­ст­рук­тивізму.­ При­хиль­ни­ки­ вка­за­них­ підходів­зай­ма­ють­про­ти­лежні­по­зиції­що­до­двох­ба­зо­вих­пи­тань:­1)­ко­ли­ви­ник­ ли­нації;­2)­в­яких­термінах­мож­на­опи­са­ти­нації.­Так,­при­мордіалісти­вва­жа­ють,­ що­нації­існу­ють­в­усі­істо­ричні­періоди,­у­той­час­як­кон­ст­рук­тивісти,­на­впа­ки,­ відно­сять­ їх­ ви­ник­нен­ня­ до­ ви­ник­нен­ня­ національ­них­ дер­жав.­При­мордіалісти­ поділя­ють­ уяв­лен­ня­про­націю­ як­про­ кров­но­куль­тур­ну­ спільно­ту,­ а­ кон­ст­рук­ тивісти­–­як­політи­ко­соціаль­ний­кон­ст­рукт1.­ Вод­но­час­ слід­ звер­ну­ти­ ува­гу­ на­ іншу­ версію­ що­до­ кла­сифікації­ на­уко­вих­ підходів,­ за­про­по­но­ва­ну­ Е.­ Смітом2.­ Він­ роз­ме­жо­вує­ дві­ ос­новні­ па­ра­диг­ми­ в­ дослідженні­ націй:­ мо­дернізм­ та­ ста­ру­ тра­дицію­ (пе­ренніалізм)3.­ У­ ме­жах­ мо­дерністсько­го­підхо­ду­мо­жуть­бу­ти­ви­о­крем­лені­три­ос­новні­на­пря­ми: –­соціаль­но­еко­номічний­мо­дернізм,­пред­став­ле­ний­кон­цепціями­Б.­Ан­дер­со­ на­ (національні­ дер­жа­ви­ як­ про­дукт­ «дру­ко­ва­но­го­ капіталізму»4)­ та­Е.­ Ґел­не­ра­ (національні­ дер­жа­ви­ як­ про­дукт­ при­ве­ден­ня­ у­ відповідність­ куль­тур­них­ та­ політич­них­кор­донів5); –­ політич­ний­ мо­дернізм.­ Йо­го­ відо­ми­ми­ версіями­ є­ кон­цепції­ Ч.­ Тіллі­ та­ М.­ Ман­на,­ згідно­ з­ яки­ми­ національні­ дер­жа­ви­ роз­гля­да­ють­ся­ як­ «побічний­ ефект»­міліта­ри­зації6,­і­кон­цепція­Дж.­Бройї,­що­тлу­ма­чить­націоналізм­як­по­до­ лан­ня­роз­ри­ву­між­дер­жа­вою­та­суспільством7; –­ кон­ст­рук­тивістський­мо­дернізм.­Цей­ на­прям­мо­же­ бу­ти­ проілю­с­т­ро­ва­ний­ кон­цепціями­М.­Гро­ха­ (національні­дер­жа­ви­як­ре­зуль­тат­діяль­ності­національ­ них­рухів8)­та­Е.­Хоб­сба­у­ма­(національні­дер­жа­ви­як­ре­зуль­тат­соціаль­ної­інже­ нерії9)10.­ У­ свою­ чер­гу,­ пред­став­ни­ки­ ста­рої­ тра­диції­ (пе­ренніалісти)­ роз­гля­да­ють­ націю­як­політи­зо­ва­ну­ ет­но­куль­тур­ну­ спільно­ту,­що­об’єдна­на­ спільним­по­хо­д­ жен­ням­і­пре­тен­дує­на­цій­підставі­на­політич­не­виз­нан­ня.­Нація­«за­коріне­на»­в­ часі­й­про­сторі;­во­на­не­роз­рив­но­пов’яза­на­зі­своєю­істо­рич­ною­батьківщи­ною;­ ос­но­во­по­лож­ни­ми­прин­ци­па­ми­існу­ван­ня­націй­є­зв’язок­зі­спад­щи­ною­предків­ та­своєрідна­куль­ту­ра11. По­ши­ре­на­та­кож­по­зиція,­за­якою­націю­роз­гля­да­ють­як­ет­нос.­Слід­за­ува­жи­ ти,­що­сам­термін­«ет­нос»­є­ба­га­тоз­нач­ним.­Так,­відо­ма­фран­цузь­ка­дослідни­ця­ Д.­Шнап­пер­вжи­ває­йо­го­у­двох­зна­чен­нях,­підкрес­лю­ю­чи,­що­во­ни­пов’язані­між­ со­бою,­хо­ча­й­ніко­ли­не­плу­та­ють­ся: по­пер­ше,­він­оз­на­чає­на­лежність­до­пев­них­істо­рич­них­спільнот,­що­існу­ва­ли­ до­ство­рен­ня­націй­та­мо­жуть­бу­ти­над­національ­ни­ми­або­ж­інфра­національ­ни­ми­ (на­при­клад,­ Ка­та­лонія,­ Країна­ Басків­ що­до­ іспансь­кої­ нації­ або­ ж­ вірме­ни,­ ки­тайці­чи­євреї,­роз­ки­дані­по­світу­між­різни­ми­націями,­але­які,­не­зва­жа­ю­чи­на­ це,­про­дов­жу­ють­ото­тож­ню­ва­ти­се­бе­з­єди­ним­на­ро­дом); по­дру­ге,­по­нят­тя­«ет­нос»­до­по­ма­гає­по­ка­за­ти­спільні­по­чут­тя­та­співу­часть­ лю­дей,­які­на­ле­жать­до­однієї­куль­ту­ри.­Пе­ре­дусім­це­сто­сується­всіх­корінних­ меш­канців­ країни,­ не­за­леж­но­ від­ їхніх­ розбіжно­с­тей.­ Віра­ у­ «біологічний»­ ас­пект,­що­є­ли­ше­однією­скла­до­вою­цьо­го­терміна.­Лю­ди,­яких­зв’язує­спільна­ куль­ту­ра,­охо­че­вірять,­що­во­ни­по­хо­дять­від­од­но­го­пред­ка­чи­навіть­од­но­го­на­ро­ 215Юридичні і політичні науки ду.­Як­що­об’єктив­но­та­ка­віра­нічим­не­обґрун­то­ва­на,­пред­став­ни­ки­однієї­куль­ ту­ри­ре­тель­но­пле­ка­ють­її,­що­вип­ли­ває­з­ети­мо­логії­са­мо­го­по­нят­тя­«нації»12.­ От­же,­ ет­но­сом­ або­ етнічни­ми­ гру­па­ми­ мож­на­ вва­жа­ти­ гру­пи­ лю­дей,­ що­ є­ на­щад­ка­ми­істо­рич­них­та­куль­тур­них­спільнот­і­ма­ють­ба­жан­ня­збе­рег­ти­їх.­Інак­ ше­ка­жу­чи,­ет­нос­виз­на­чається­істо­рич­ни­ми­та­куль­тур­ни­ми­особ­ли­во­с­тя­ми13. Де­які­вітчиз­няні­на­уковці­за­зна­ча­ють,­що­терміни­«нація»­ і­«національ­ний»­ за­зви­чай­ви­ко­ри­с­то­ву­ють­ся­са­ме­що­до­етнічних­груп.­При­кла­да­ми­мо­жуть­бу­ти­ такі­ по­нят­тя,­ як­ «національ­на­ політи­ка»,­ «міжнаціональні­ конфлікти»,­ «національні­мен­ши­ни»,­«національ­но­куль­тур­на­ав­то­номія»­то­що14.­З­ог­ля­ду­на­ це,­ мож­на­ та­кож­ ствер­д­жу­ва­ти,­ що­ в­ ок­ре­мих­ при­пи­сах­ Кон­сти­туції­ Ук­раїни­ прослідко­вується­са­ме­етнічний­підхід­до­ро­зуміння­нації.­На­при­клад,­у­пре­ам­ булі­ Кон­сти­туції­ зга­дується­ про­ Ук­раїнський­ на­род­ –­ гро­ма­дян­ Ук­раїни­ всіх­ національ­но­с­тей. Для­то­го,­щоб­уник­ну­ти­не­по­ро­зумінь­у­зна­чен­нях­по­нят­тя­«нація»,­слуш­ною­ є­ про­по­зиція­ про­фе­со­ра­ В.Колісни­ка:­ при­ ви­ко­ри­с­танні­ нації­ в­ етнічно­му­ кон­ тексті­вжи­ва­ти­кон­ст­рукцію­«національ­но­етнічні»15. Кла­сичні­дер­жавні­нації­Півночі­та­За­хо­ду­Євро­пи­ут­во­ри­лись­усе­ре­дині­існу­ ю­чих­те­ри­торіаль­них­дер­жав.­Ос­танні­яв­ля­ли­со­бою­еле­мент­євро­пейсь­кої­дер­ жав­ної­си­с­те­ми,­яка­на­бу­ла­за­вер­ше­но­го­ви­гля­ду­ще­при­ук­ла­денні­Вест­фальсь­ ко­го­ми­ру­1648­ро­ку.­ Нації­ –­ політичні­ оди­ниці­ на­ро­д­жу­ва­ли­ся­ у­ політичній­ бо­ротьбі.­ Кількість­ політич­них­оди­ниць­у­Європі­змен­ши­ла­ся­з­500­у­1500­році­до­кількох­де­сятків­ на­по­чат­ку­XIX­століття:­че­рез­війни­більшість­з­них­зник­ла­або­роз­чи­ни­лась­у­ більших­дер­жа­вах.­От­же,­Євро­па­націй­бу­ла­ство­ре­на­Вест­фальсь­ким­до­го­во­ром­ 1648­ро­ку,­Віденсь­ким­кон­гре­сом­у­1815­році­після­ре­во­люційних­та­імперсь­ких­ війн­та­до­го­во­ра­ми,­ук­ла­де­ни­ми­після­закінчен­ня­Пер­шої­світо­вої­війни16.­ Пе­ред­ба­чається,­що­кож­на­нація­наділе­на­пра­вом­політич­но­го­са­мо­виз­на­чен­ня.­ Та­ким­чи­ном,­зна­чен­ня­по­нят­тя­«нація»­змінюється­від­до­політич­ної­сут­ності­до­ чо­гось­ та­ко­го,­що,­ згідно­ з­ при­пу­щен­ням,­ відіграє­ за­сад­ни­чу­ роль­ у­ виз­на­ченні­ політич­ної­ іден­тич­ності­ гро­ма­дя­ни­на­ за­ де­мо­кра­тич­но­го­ політич­но­го­ ус­т­рою17.­ Го­ло­вна­ особ­ливість­ нації­ у­ цьо­му­ зна­ченні­ по­ля­гає­ в­ об’єднанні­ на­се­лен­ня­ у­ спільно­ту­гро­ма­дян,­існу­ван­ня­якої­зу­мов­лює­її­внутрішню­та­зовнішню­політи­ку.­ У­та­ко­му­ви­пад­ку­дер­жа­ва­роз­гля­дається­як­інстру­мент­нації.­Її­діяльність­спря­мо­ ва­на­на­сам­пе­ред­на­інте­г­рацію­на­се­лен­ня­че­рез­гро­ма­дян­ст­во­та­вод­но­час­на­вста­ нов­лен­ня­ відно­син­ між­ інши­ми­ націями­ –­ політич­ни­ми­ оди­ни­ця­ми.­ Крім­ то­го,­ дер­жа­ва­впи­сує­націю­в­простір:­нація­є­те­ри­торіаль­ною­політич­ною­оди­ни­цею18.­ Виз­на­ча­ю­чи­го­ло­вним­суб’єком­здійснен­ня­вла­ди­та­су­ве­реніте­ту­націю­(на­ род),­за­зна­чає­про­фе­сор­І.­Кресіна,­ми­маємо­роз­гля­да­ти­відповідно­дер­жа­ву­як­ фор­му­і­спосіб­са­мо­ре­алізації­нації­че­рез­політич­ну­вла­ду­і­су­ве­ренність.­Тоб­то­ дер­жа­ва­ви­с­ту­пає,­ з­од­но­го­бо­ку,­ як­ інсти­тут­ (політич­ний,­кон­сти­туційний),­ а­ з­ дру­го­го­ –­ як­ суб­станція­ (національ­на­ сутність,­ єство­ на­ро­ду,­ йо­го­ дух­ і­ ду­ша).­ Та­ка­по­ста­нов­ка­в­політи­ко­пра­вовій­на­уці­є­цілком­но­вою­(за­вдя­ки­за­сто­су­ван­ню­ біоге­о­де­терміністсько­го­ме­то­ду)19.­Ад­же­в­аналізі­кон­сти­туційних­чин­ників­дер­ жа­ви­ слід­ вра­хо­ву­ва­ти­ дію­ ге­о­графічних,­ біологічних,­ біокосмічних­ про­цесів,­ вплив­ ге­о­політич­но­го­ по­ло­жен­ня­ країни.­ Вод­но­час­ не­ слід­ за­бу­ва­ти,­ що­ на­ зв’язок­між­ге­окліма­тич­ни­ми­умо­ва­ми­ і­фор­мою­дер­жав­ності­вка­зу­ва­ли­мис­ли­ телі­по­пе­редніх­століть­(М.­Щер­ба­тов,­Г.­Ге­гель,­В.­Вер­надсь­кий)20.­Так,­у­Ге­ге­ля­ зна­хо­ди­мо­на­про­чуд­па­ра­док­саль­ну­(з­точ­ки­зо­ру­ус­та­ле­них­по­глядів­на­дер­жа­ву­ 216 Держава і право • Випуск 51 як­фор­му­ор­ганізації­політич­ної­вла­ди­на­певній­те­ри­торії)­і­вод­но­час­адек­ват­ну­ біоге­о­де­терміністсько­му­ба­чен­ню­ха­рак­те­ри­с­ти­ку:­«Дер­жав­ний­лад­на­ро­ду­не­є­ су­то­зовнішнім­ус­т­роєм.­На­род­мо­же­ма­ти­як­той,­так­і­інший­дер­жав­ний­устрій.­ Він­ за­ле­жить­ го­ло­вним­ чи­ном­ від­ ха­рак­те­ру­ на­ро­ду,­ від­ йо­го­ мо­ралі,­ сту­пе­ня­ освіче­ності,­від­спо­со­бу­жит­тя­й­чи­сель­ності­на­ро­ду»21. На­ дум­ку­ Р.­Аро­на,­ нація­ як­ іде­аль­ний­ тип­ політич­но­го­ ут­во­рен­ня­має­ три­ го­ловні­ха­рак­те­ри­с­ти­ки:­1)­участь­усіх­підда­них­у­житті­дер­жа­ви­че­рез­подвійну­ фор­му­ за­галь­но­го­ військо­во­го­ обов’яз­ку­ та­ за­галь­но­го­ ви­бор­чо­го­пра­ва;­ 2)­ збіг­ зо­ни­ по­ши­рен­ня­ цієї­ політич­ної­ волі­ з­ ме­жа­ми­ однієї­ куль­тур­ної­ спільно­ти;­ 3)­цілко­ви­та­не­за­лежність­національ­ної­дер­жа­ви­у­плані­зовнішніх­відно­син22. Не­зва­жа­ю­чи­на­ тісний­ істо­рич­ний­ зв’язок­між­пев­ною­етнічною­ гру­пою­ та­ нацією,­ во­ни­ якісно­ відрізня­ють­ся­ од­на­ від­ іншої.­ Так,­ етнічна­ гру­па­ сприй­ мається­ як­ за­про­г­ра­мо­ва­на­ даність,­ у­ той­ час­ як­ нація­ пе­ред­ба­чає­ ство­рен­ня­ політич­но­го­ про­сто­ру,­ все­ре­дині­ яко­го­ різні­ на­род­ності­ на­ма­га­ють­ся­ по­до­ла­ти­ розбіжності­між­ ни­ми­шля­хом­ відкри­тих­ пе­ре­мо­вин,­ дис­кусій­ та­ до­три­ман­ням­ пра­ва,­ви­го­ло­шу­ю­чи­вер­хо­вен­ст­во­спільних­інте­ресів.­Інши­ми­сло­ва­ми,­націю­від­ етнічної­гру­пи­відрізняє­не­чи­сельність,­а­якість­зв’язків,­що­поєднує­лю­дей23.­ Об’єктив­на­різно­манітність,­пов’яза­на­ з­різни­ми­мо­ва­ми,­релігіями­та­куль­ тур­ни­ми­тра­диціями,­не­су­пе­ре­чить­ство­рен­ню­спільно­го­політич­но­го­про­сто­ру.­ Од­норідність­на­се­лен­ня­є­ли­ше­однією­з­умов,­що­спри­я­ють­політичній­співпраці.­ Існу­ван­ня­ націй­ за­ле­жить­ від­ спро­мож­ності­ політич­но­го­ про­ек­ту­ вирішу­ва­ти­ су­пе­реч­ки­ та­ конфлікти­ між­ соціаль­ни­ми,­ релігійни­ми­ або­ етнічни­ми­ гру­па­ми­ згідно­із­за­галь­но­виз­на­ни­ми­легітим­ни­ми­пра­ви­ла­ми24.­Нація­як­політич­ний­про­ ект­ ок­рес­лює­ відра­зу­ ідеї­ –­ цінності­ та­ іде­о­логії­ –­ й­ об’єктивні­ ре­аль­ності­ –­ соціаль­ну­прак­ти­ку­та­ус­та­но­ви­–­і­кон­ста­тує­взаємодію,­че­рез­яку­по­чав­ся­про­цес­ національ­ної­інте­г­рації25.­ Кон­цепт­ нації,­ по­за­ вся­ким­ сумнівом,­ пе­ред­ба­чає­ підтри­ман­ня­ ідеї­ солідар­ ності.­ Він­ по­ро­д­жується­ ду­хом­ граж­дансь­кості,­ який­ ро­зуміється­ як­ відчут­тя­ на­леж­ності­до­то­го­са­мо­го­соціаль­но­го­універ­су­му,­пе­ред­ба­чає­існу­ван­ня­за­галь­ но­го­ бла­га,­ яке­по­вин­не­ вра­хо­ву­ва­ти­ся­ індивіда­ми,­ соціаль­но­го­ вирівню­ван­ня­ і­ пе­ре­роз­поділу.­Ідея­солідар­ності­зна­хо­дить­свій­ви­яв­та­кож­у­прин­ципі­соціаль­ної­ відповідаль­ності­–­та­кої­мо­раль­но­етич­ної­на­ста­но­ви,­відповідно­до­якої­кож­ний­ член­суспільства­відчу­ває­се­бе­відповідаль­ним­за­ціле­суспільство,­у­той­час­як­ суспільство­в­ціло­му­є­відповідаль­ним­за­кож­но­го­сво­го­чле­на26.­ Важ­ли­ве­зна­чен­ня­у­кон­тексті­існу­ван­ня­нації­на­бу­ває­по­нят­тя­гро­ма­дян­ст­ва.­ Нація­ ха­рак­те­ри­зується­ наміром­ по­до­ла­ти­ за­ до­по­мо­гою­ гро­ма­дян­ст­ва­ певні­ розбіжності,­ біологічні­ (при­наймні­ такі,­ яки­ми­ во­ни­ сприй­ма­ють­ся),­ істо­ричні,­ еко­номічні,­соціальні,­релігійні­або­куль­турні.­У­цьо­му­ро­зумінні­прин­ци­пом­та­ ме­тою­ство­рен­ня­нації­є­участь­у­житті­дер­жа­ви­всіх­її­гро­ма­дян.­Нація­гро­ма­дян­ ви­во­дить­свою­іден­тичність­не­із­спільних­етнічних­і­куль­тур­них­особ­ли­во­с­тей,­а­ рад­ше­з­прак­ти­ки­гро­ма­дян,­які­ак­тив­но­ре­алізу­ють­свої­гро­ма­дянські­пра­ва.­ Вва­жається,­що­всі­те­о­ре­ти­ки­нації­–­Рус­со,­Кант,­Фіхте­та­Мос­–­на­по­ля­га­ли­ на­осо­бистій­ролі­Шко­ли­перш­за­все­че­рез­те,­що­в­школі­ви­хо­вується­гро­ма­дя­ нин.­На­лежність­ та­ відчут­тя­на­леж­ності­ до­пев­ної­нації­на­ро­д­жу­ють­ся­ за­вдя­ки­ цей­інтеріори­зації­знань,­норм­та­спільних­цінно­с­тей27.­ Важ­ли­ве­зна­чен­ня­для­за­без­пе­чен­ня­єдності­нації­має­фор­му­ван­ня­в­суспільстві­ політич­ної­си­с­те­ми­та­політич­ної­куль­ту­ри,­які­ за­зви­чай­фор­му­ють­ся­на­ос­нові­ чин­ної­кон­сти­туції­дер­жа­ви.­У­світлі­влас­ної­історії­кож­на­національ­на­куль­ту­ра­ 217Юридичні і політичні науки ви­тво­рює­про­чи­тан­ня­тих­са­мих,­утіле­них­ і­ в­ інших­фор­мах­ре­с­публікансь­ко­го­ ус­т­рою,­ прин­ципів­ на­род­но­го­ су­ве­реніте­ту,­ прав­ і­ сво­бод­ лю­ди­ни.­ На­ дум­ку­ Ю.­ Га­бер­ма­са,­ на­ ос­нові­ та­ких­ інтер­пре­тацій­ місце­ по­чат­ко­во­го­ націоналізму­ мо­же­зай­ня­ти­«кон­сти­туційний­патріотизм». Гро­ма­дя­ни­по­винні­відчу­ти­прак­тич­ ну­ цінність­ своїх­ прав­ і­ у­ фор­мах­ соціаль­ної­ без­пе­ки­ та­ взаємно­го­ виз­нан­ня­ різних­куль­тур­них­життєвих­форм.­Де­мо­кра­тич­не­гро­ма­дян­ст­во­ли­ше­тоді­роз­ви­ не­ свою­ інте­г­ра­тив­ну­ си­лу,­ тоб­то­ вста­но­вить­ солідарність­ чу­жих­ між­ со­бою­ лю­дей,­ко­ли­ут­вер­дить­се­бе­як­ме­ханізм,­ за­вдя­ки­яко­му­на­справді­ре­алізу­ють­ся­ на­явні­пе­ре­ду­мо­ви­тих­чи­інших­ба­жа­них­життєвих­форм»28. За­слуш­ним­за­ува­жен­ням­Д.­Шнап­пер,­нація­ста­ла­справжнім­об’єктом­куль­ ту:­ра­зом­з­ре­с­публікою­во­на­ста­ла­гро­ма­дянсь­кою­релігією,­зі­своїми­ри­ту­а­ла­ми,­ тра­диціями,­церк­ва­ми,­хра­ма­ми,­вівта­ря­ми­та­свя­ти­ми.­Як­і­релігія,­нація­не­мо­же­ існу­ва­ти­дов­го­без­ор­ганізації­пев­них­не­га­тив­них­і­по­зи­тив­них­тра­дицій,­об­рядів,­ сим­волів­та­ри­ту­алів,­за­вдя­ки­яким­во­на­зна­хо­дить­своє­ви­ра­жен­ня­у­по­всяк­ден­ но­му­ре­аль­но­му­житті29. Один­ із­ важ­ли­вих­ сим­волів­ но­вої­ релігії,­ релігії­ са­мо­го­ політич­но­го­ суспільства,­що­за­без­пе­чує­соціальні­зв’яз­ки­та­виз­на­чає­до­лю­всієї­спільно­ти,­є­ ви­бо­ри.­Досліджу­ю­чи­ево­люцію­по­ряд­ку­ви­бор­чо­го­про­це­су,­фран­цузькі­істо­ри­ ки­ до­ве­ли,­що­ свя­то­го­ і­ не­до­тор­кан­но­го­ ха­рак­те­ру­ ви­бо­ри­на­бу­ли­ тільки­ впро­ довж­двох­ос­танніх­століть.­Підкрес­ле­на­уро­чистість­місця­про­ве­ден­ня­це­ре­монії,­ го­во­ря­чи­ релігійною­ мо­вою,­ обов’язок­ ви­борців­ прой­ти­ че­рез­ ок­ре­му­ кабінку­ (дех­то­по­ба­чив­у­цьо­му­щось­від­прак­ти­ки­сповіді),­на­явність­урн­у­центрі­ви­бор­ чої­дільниці­(що­мож­на­порівня­ти­з­вівта­рем)­спри­я­ли­на­дан­ню­ви­бо­рам­са­к­раль­ но­го,­куль­то­во­го­ста­ту­су30. У­ Кон­сти­туції­ Ук­раїни­ ви­ко­ри­с­то­вується­ ро­зуміння­ нації­ як­ політич­ної­ спільно­ти.­На­при­клад,­са­ме­в­цьо­му­зна­ченні­ви­ко­ри­с­тані­такі­кон­сти­туційні­кон­ ст­рукції,­як­«національ­не­ба­гат­ст­во»­(ст.­14)­та­«національні­інте­ре­си»­(ст.­18). Слід­ за­ува­жи­ти,­ що­ в­ кон­сти­туційно­му­ праві­ по­нят­тя­ «нація»­ до­волі­ ча­с­то­ ви­ко­ри­с­то­вується­при­роз­гляді­пи­тан­ня­про­су­ве­ренітет. У­на­уковій­літе­ра­турі­та­політич­них­і­пра­во­вих­до­ку­мен­тах­го­во­рять­про­існу­ ван­ня­дер­жав­но­го­су­ве­реніте­ту,­су­ве­реніте­ту­на­ро­ду­(на­род­но­го­су­ве­реніте­ту)­та­ су­ве­реніте­ту­ нації­ (національ­но­го­ су­ве­реніте­ту).­ При­ цьо­му­ кон­цеп­ту­аль­но­ вірним­є­підхід,­який­пе­ред­ба­чає,­що­на­род­ний­(національ­ний)­су­ве­ренітет­ви­с­ту­ пає­ ос­но­вою­ дер­жав­но­го­ су­ве­реніте­ту,­ а­ дер­жав­ний­ су­ве­ренітет­ –­ ме­ханізмом­ йо­го­ре­алізації.­Оче­вид­но,­що­са­ме­дер­жа­ва,­дер­жав­на­вла­да­мо­же­за­без­пе­чи­ти­ пе­ре­ду­мо­ви­і­ре­аль­не­здійснен­ня­на­род­но­го­(національ­но­го)­су­ве­реніте­ту. 1.­Ноженко М.В.­Национальные­государства­в­Европе.­–­СПб.:­Норма,­2007.­–­С.­ 12­13.­ 2.­Сміт Е.Д.­ Нації­ та­ націоналізм­ у­ гло­баль­ну­ епо­ху:­Пер.­ з­ англ.­ –­ К.:­Ніка­ Центр,­2006.­–­320­с.;­Сміт Е.Д.­Націоналізм:­Те­орія,­іде­о­логія,­історія­/­Пер.­з­англ.­–­ К.:­ «К.І.С.»,­ 2004.­ –­ 170­ с.­ 3.­Рішен ня­ Кон­сти­туційно­го­ Су­ду­Ук­раїни­ від­ 15­ жовт­ня­ 2008­ро­ку­№­23­рп/2008­у­справі­за­кон­сти­туційним­по­дан­ням­51­на­род­но­го­де­пу­та­та­ Ук­раїни­що­до­офіційно­го­тлу­ма­чен­ня­по­ло­жен­ня­пунк­ту­6­ча­с­ти­ни­пер­шої­ статті­106­ Кон­сти­туції­Ук­раїни­(спра­ва­про­про­го­ло­шен­ня­Пре­зи­ден­том­Ук­раїни­все­ук­раїнсько­го­ ре­фе­рен­ду­му­за­на­род­ною­ініціати­вою)­//­Офіційний­вісник­Ук­раїни.­–­2008.­–­№­80.­–­ Ст.­2701,­код­44720/2008.­4. Ан дер сон Б.­Уяв­лені­спільно­ти.­Мірку­ван­ня­що­до­по­хо­д­жен­ ня­й­ощи­рен­ня­націоналізму:­Пер.­з­англ.­–­К.:­Кри­ти­ка,­2001.­–­272­с.­5. Ґел нер Е.­Нації­ та­націоналізм;­Націоналізм:­Пер.­з­англ.­–­К.:­Так­сон,­2003.­–­300­с.­6. Тил ли Ч.­При­ нуж­де­ние,­ка­пи­тал­и­ев­ро­пей­ские­го­су­дар­ст­ва.­990–1992­гг.:­Пер.­с­англ.­–­М.:­Тер­ри­то­ 218 Держава і право • Випуск 51 рия­бу­ду­ще­го,­2009.­–­360­с.­7. Бройи Дж.­Под­хо­ды­к­ис­сле­до­ва­нию­на­ци­о­на­лиз­ма­ //­ На­ции­и­на­ци­о­на­лизм­ /­Б.Ан­дер­сон,­О.Ба­у­эр,­М.Хрох­и­др.;­пер.­с­англ.­и­нем.­–­М.:­ Прак­сис,­2002.­–­С.­201­235.­8. Грох М.­От­на­ци­о­наль­ных­дви­же­ний­к­пол­но­цен­но­сфор­ ми­ро­вав­шей­ся­на­ции:­про­цесс­стро­и­тель­ст­ва­на­ций­в­Ев­ро­пе­//­На­ции­и­на­ци­о­на­лизм­/­ Б.Ан­дер­сон,­О.Ба­у­эр,­М.Грох­и­др.­–­М.:­Прак­сис,­2002.­–­С.­121­145.­9. Хоб сба ум Э.­ Нации­ и­ на­ци­о­на­лизм­ по­сле­ 1780­ го­да:­Пер.­ с­ англ.­ –­СПб.:­Але­тейя,­ 1998.­ –­ 307­ с.­ 10. Докладніше­про­сутність­зга­да­них­кон­цепцій­та­їхню­кри­ти­ку­див.:­Но жен ко М.В. Цит.­ра­бо­та.­–­С.­21­91.­11. Там­же. –­С.­14­15.­12. Як­відо­мо,­термін­«нація»­за­своєю­ ети­мо­логією­по­хо­дить­від­лат.­nascere­–­на­ро­д­жу­ва­ти­ся (Ру­лан­Н.­Ис­то­ри­че­с­кое­вве­де­ ние­в­пра­во:­Пер.­с­фр.­–­М.:­Nota­bene,­2005.­–­С.­130).­Для­рим­лян­«Natio»­бу­ла­бо­ги­ нею­на­ро­д­жен­ня­і­по­хо­д­жен­ня­всьо­го­жи­во­го.­По­нят­тя­«Natio»,­подібно­до­gens­і­populas­ і­на­відміну­від­civitas,­сто­су­ва­ло­ся­са­ме­лю­дей­і­пле­мен,­які­ще­не­бу­ли­зор­ганізо­вані­в­ політичні­об’єднан­ня.­Та­ким­чи­ном,­в­цьо­му­кла­сич­но­му­ро­зумінні,­нації­–­це­спільно­ти­ лю­дей­од­но­го­по­хо­д­жен­ня,­ге­о­графічно­інте­г­ро­вані­ти­пом­по­се­лен­ня­або­сусідством,­а­ куль­тур­но­–­спільни­ми­мо­вою,­зви­ча­я­ми­та­тра­диціями,­од­нак­ще­не­об’єднані­політич­ но­ фор­мою­ дер­жав­ної­ ор­ганізації.­ Та­ке­ ро­зуміння­ бу­ло­ по­ши­ре­не­ за­ часів­ Се­ред­нь­ овіччя­ і,­пев­но,­ за­часів­ран­нь­о­го­мо­дер­ну­ (Га бер мас Ю.­Гро­ма­дян­ст­во­ і­національ­на­ іден­тичність­ //­ Умо­ви­ гро­ма­дян­ст­ва:­ Зб.ст.­ /­ Під­ ред.­ В.­ ван­ Стінбер­ге­на.­ –­ К.:­ Ук­раїнський­Центр­ду­хов­ної­куль­ту­ри,­2005.­–­С.­54).­13. Шнап пер Д.­Спільно­та­гро­ма­ дян.­Про­мо­дер­ну­кон­цепцію­нації.­ /­Пер.­ з­франц.­Р.В.Мар­де­ра;­Ху­дож.­оформ­лю­вач­ А.С.­Лен­чик.­ –­ Х.:­ Фоліо,­ 2007.­ –­ С.­ 29.­ 14. Но жен ко М.В.­ Цит.­ ра­бо­та.­ –­ С.­ 7.­ 15. Колісник В.П.­Національ­но­етнічні­ відно­си­ни­в­Ук­раїні:­ те­о­ре­тичні­ за­са­ди­та­кон­сти­ туційно­пра­вові­ас­пек­ти.­–­Х.:­Фоліо,­2003.­–­С.­6.­16. Шнап пер Д.­Цит.­ро­бо­та.­–­С.­45.­ 17. Га бер мас Ю.­Гро­ма­дян­ст­во­і­національ­на­іден­тичність­//­Умо­ви­гро­ма­дян­ст­ва:­Зб.­ст.­ /­Під­ред.­Вар­та­ван­Стінбер­ге­на:­Пер.­з­англ.,­пе­ред­мо­ва­та­примітки­Іва­нен­ко­О.О.­–­К.:­ Ук­раїнський­Центр­ ду­хов­ної­ куль­ту­ри,­ 2005.­ –­С.­ 53.­18. Шнап пер Д.­Цит.­ ро­бо­та.­ –­ С.­39,­121.­19. Кресіна І.О.­Ук­раїнська­національ­на­свідомість­і­су­часні­політичні­про­ це­си.­–­К.,­1998.­–­С.­9–51.­20. Кресіна І.О.­Ук­раїнська­національ­на­дер­жа­ва:­про­бле­ми­ політич­ної­суб’єктності­й­су­ве­реніте­ту­//­Дер­жа­ва­і­пра­во­у­світлі­су­час­ної­юри­дич­ної­ дум­ки:­ Зб.­ на­ук.­ праць­ на­ по­ша­ну­ ака­деміка­ Юрія­ Сергійо­ви­ча­ Шем­шу­чен­ка.­ До­ 75­річчя­ від­ дня­ на­ро­д­жен­ня.­ –­ К.:­ Вид­во­ «Юри­дич­на­ дум­ка»,­ 2010.­ –­ С.­ 197.­ 21. Ге гель Г.В.Ф.­ Фи­ло­соф­ская­ про­пе­дев­ти­ка.­ Уче­ние­ о­ пра­ве,­ дол­ге­ и­ ре­ли­гии­ //­ Ге­гель­Г.В.Ф.­Ра­бо­ты­раз­ных­лет:­в­2­т.­–­М.,­1971.­–­Т.­2.­–­С.­53.­22. Арон Р. Мир­і­війна­ між­націями:­Пер.­з­фр.­–­К.:­МП­«Юніверс»,­2000.­–­С.­281.­23. Шнап пер Д.­Цит.­ро­бо­ та.­–­С.­108.­24. Там­же.­–­С.­146.­25.­Там­же.–­С.­56.­26. Што бер Р.­Хо­зяй­ст­вен­но­ад­ ми­ни­с­т­ра­тив­ное­пра­во.­Ос­но­вы­и­про­бле­мы.­Ми­ро­вая­эко­но­ми­ка­и­вну­т­рен­ний­ры­нок;­ пер.­с­нем.­–­М.:­Вол­терс­Клу­вер,­2008.­–­С.­61.­27. Шнап пер Д.­Цит.­ро­бо­та.­–­С.­41.­28. Га бер мас Ю.­За­лу­чен­ня­іншо­го.­Студії­з­політич­ної­те­орії.­/­Пер.­з­нім.­А.­Дахній;­на­ук.­ ред.­Б.­По­ля­руш.­–­Львів:­Ас­т­ро­лябія,­2006.­–­С.­174­175.­29. Шнап пер Д.­Цит.­ро­бо­та.­ –­С.­127,­145.­30. Там­само.­–­С.­102. 219Юридичні і політичні науки Розділ 3. КОНСТИТУЦІЙНЕ ПРАВО М. І. СТАВНІЙЧУК. ДЕЯКІ АСПЕКТИ РОЗУМІННЯ НАЦІЇ ЯК СУБ’ЄКТА КОНСТИТУЦІЙНОГО ПРАВА

Ähnliche Einträge