Суспільно-політичні процеси в грецьких селах Маріупольського повіту в Українській Народній Республіці доби Центральної Ради
У статті аналізуються суспільно-політичні процеси в грецьких селах Північного Приазов'я, які відбувалися в УНР доби Центральної Ради. Розглядаються проблеми політичної боротьби серед селян-греків на рубежі 1917-1918 рр. Висвітлюються питання національно-культурного відродження, проблеми аграрни...
Збережено в:
| Дата: | 2011 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України
2011
|
| Назва видання: | Схід |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/33085 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Суспільно-політичні процеси в грецьких селах Маріупольського повіту в Українській Народній Республіці доби Центральної Ради / В. Романцов // Схід. — 2011. — № 2 (109). — С. 114-117. — Бібліогр.: 24 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-33085 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-330852012-05-27T13:20:03Z Суспільно-політичні процеси в грецьких селах Маріупольського повіту в Українській Народній Республіці доби Центральної Ради Романцов, В. Історія У статті аналізуються суспільно-політичні процеси в грецьких селах Північного Приазов'я, які відбувалися в УНР доби Центральної Ради. Розглядаються проблеми політичної боротьби серед селян-греків на рубежі 1917-1918 рр. Висвітлюються питання національно-культурного відродження, проблеми аграрних відносин у грецькій сільській спільноті. The article deals with the socio-political processes in Greek villages of Northern Azov region that happened in UNR at the period of Central Rada. The author identifies the problem of political struggle which took place among Greek-peasants at the boundary of 1917-1918. The questions of national cultural revival, the problems of agrarian relations in Greek villages community are highlighted. 2011 Article Суспільно-політичні процеси в грецьких селах Маріупольського повіту в Українській Народній Республіці доби Центральної Ради / В. Романцов // Схід. — 2011. — № 2 (109). — С. 114-117. — Бібліогр.: 24 назв. — укр. http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/33085 323.2(477.62-2=14) "1917"(045) uk Схід Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Історія Історія |
| spellingShingle |
Історія Історія Романцов, В. Суспільно-політичні процеси в грецьких селах Маріупольського повіту в Українській Народній Республіці доби Центральної Ради Схід |
| description |
У статті аналізуються суспільно-політичні процеси в грецьких селах Північного Приазов'я, які відбувалися в УНР доби Центральної Ради. Розглядаються проблеми політичної боротьби серед селян-греків на рубежі 1917-1918 рр. Висвітлюються питання національно-культурного відродження, проблеми аграрних відносин у грецькій сільській спільноті. |
| format |
Article |
| author |
Романцов, В. |
| author_facet |
Романцов, В. |
| author_sort |
Романцов, В. |
| title |
Суспільно-політичні процеси в грецьких селах Маріупольського повіту в Українській Народній Республіці доби Центральної Ради |
| title_short |
Суспільно-політичні процеси в грецьких селах Маріупольського повіту в Українській Народній Республіці доби Центральної Ради |
| title_full |
Суспільно-політичні процеси в грецьких селах Маріупольського повіту в Українській Народній Республіці доби Центральної Ради |
| title_fullStr |
Суспільно-політичні процеси в грецьких селах Маріупольського повіту в Українській Народній Республіці доби Центральної Ради |
| title_full_unstemmed |
Суспільно-політичні процеси в грецьких селах Маріупольського повіту в Українській Народній Республіці доби Центральної Ради |
| title_sort |
суспільно-політичні процеси в грецьких селах маріупольського повіту в українській народній республіці доби центральної ради |
| publisher |
Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України |
| publishDate |
2011 |
| topic_facet |
Історія |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/33085 |
| citation_txt |
Суспільно-політичні процеси в грецьких селах Маріупольського повіту в Українській Народній Республіці доби Центральної Ради / В. Романцов // Схід. — 2011. — № 2 (109). — С. 114-117. — Бібліогр.: 24 назв. — укр. |
| series |
Схід |
| work_keys_str_mv |
AT romancovv suspílʹnopolítičníprocesivgrecʹkihselahmaríupolʹsʹkogopovítuvukraínsʹkíjnarodníjrespublícídobicentralʹnoíradi |
| first_indexed |
2025-07-03T13:33:51Z |
| last_indexed |
2025-07-03T13:33:51Z |
| _version_ |
1836632906575904768 |
| fulltext |
114
№ 2 (109) лютий 2011 р.
ЕКОНОМІКАІСТОРІЯ
УДК 323.2(477.62-2=14) "1917"(045)
ÑÓÑϲËÜÍÎ-ÏÎ˲ÒÈ×Ͳ ÏÐÎÖÅÑÈ Â ÃÐÅÖÜÊÈÕ ÑÅËÀÕ
ÌÀвÓÏÎËÜÑÜÊÎÃÎ ÏβÒÓ Â ÓÊÐÀ¯ÍÑÜʲÉ
ÍÀÐÎÄÍ²É ÐÅÑÏÓÁ˲ֲ ÄÎÁÈ ÖÅÍÒÐÀËÜÍί ÐÀÄÈ
ВОЛОДИМИР РОМАНЦОВ,
доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри історичних дисциплін
Маріупольського державного університету
У статті аналізуються суспільно-політичні процеси в грецьких селах Північного При-
азов'я, які відбувалися в УНР доби Центральної Ради. Розглядаються проблеми політичної
боротьби серед селян-греків на рубежі 1917-1918 рр. Висвітлюються питання національно-
культурного відродження, проблеми аграрних відносин у грецькій сільській спільноті.
Ключові слова: суспільно-політичні процеси, грецькі села Північного Приазов'я, Українська
національно-демократична революція, Українська Народна Республіка, Маріупольська спілка
грецького народу, більшовицький вплив, ради.
Постановка проблеми. Грецька сільська грома-
да Північного Приазов'я в першій чверті ХІХ ст. була
однією з найбільш чисельних та впливових серед по-
ліетнічного населення краю. Аналіз проблеми щодо роз-
витку суспільно-політичних процесів у грецьких селах
доби Української Народної Республіки становить знач-
ний науковий інтерес, оскільки дозволяє розкрити особ-
ливості революційних процесів у цьому дуже своєрід-
ному з етнічної та соціальної точки зору регіоні Украї-
ни. Це допоможе глибше пізнати сутність української
національно-демократичної революції.
Огляд досліджень і публікацій. Розвиток сус-
пільно-політичних процесів у грецьких селах Марі-
упольського повіту висвітлений в історичній літературі
вкрай недостатньо, фрагментарно. Узагальнююча
праця сучасних істориків "Україна: політична історія.
ХХ - початок ХХІ ст." дає розуміння того, як формува-
лася національна та аграрна політика УЦР [20]. Місце
греків Маріупольського повіту в революційних подіях
в Україні певною мірою висвітлювали в різні історіо-
графічні періоди С. Ялі [24], Н. Терентьєва [18], Л. Яку-
бова [23], автори колективної праці "Греки на україн-
ських теренах" [6], автори навчального посібника "Гре-
ки в Україні" [17]. Спроби вирішення аграрної пробле-
ми в Донбасі за часів УЦР висвітлювалися в статті
А. Даценко [7]. Деякі аспекти теми відображені в Історії
міст і сіл УРСР [10; 11], у працях краєзнавців популяр-
ного характеру [1; 2; 4; 9; 21].
Метою статті є аналіз суперечностей у розвитку
суспільно-політичних процесів, які мали місце в грець-
ких селах Північного Приазов'я в умовах української
національно-демократичної революції наприкінці 1917
- на початку 1918 рр.
Виклад основного матеріалу. Після повалення
Тимчасового уряду, наприкінці жовтня 1917 р. Україн-
ська Центральна Рада (УЦР) прийняла рішення поши-
рити владу Генерального секретаріату на всю тери-
торію України, у тому числі на Катеринославську та інші
південні та східні губернії країни [20, с. 269]. Це підтвер-
див ІІІ Універсал УЦР, який проголосив утворення Ук-
раїнської Народної Республіки. У цьому політико-пра-
вовому акті наголошувалося, що український народ,
який "довгі літа боровшися за свою національну волю
й нині її здобувши, буде твердо охороняти волю націо-
нального розвитку всіх народностей на Україні сущих"
[19, с. 400].
ІІІ Універсал декларував, що "на території Українсь-
кої Народної Республіки існуюче право власності на
землі поміщицькі та інші землі нетрудових хазяйств
сільськогосподарського значення … касуються …, що
землі ті є власність всього трудового народу і мають
перейти до нього без викупу" [15, с. 449].
У деяких грецьких селах з'явилися представники
українського уряду. У селі Чермалик українську владу
представляв призначений з Нової Карані прапорщик
Курчачі [21, с. 85].
Вплив УЦР на селянські маси, у тому числі на
грецьких селян Маріупольського повіту, загалом був
слабкий через відсутність місцевих органів влади, на
які спиралася б українська влада, через прикрі про-
рахунки її керівництва в надзвичайно болючому для
селянства земельному питанні. Рішення УЦР були за-
пізнілими, недостатньо враховували селянські інтере-
си [7, с. 129-136]. Це підривало політичні позиції УНР
серед грецьких селян.
Восени 1917 р. шалька політичних терезів хитнула-
ся в бік більшовиків, які активно діяли, уміло викорис-
тали наростання суспільного невдоволення млявістю
демократичних інституцій у вирішенні злободенних со-
ціально-економічних проблем.
На початку жовтня 1917 р. Катеринославська гу-
бернська конференція більшовиків поставила питан-
ня про озброєння робітників [3, с. 253]. У контексті по-
літичної лінії більшовицької партії це відверто свідчило
про її наміри силою захопити владу. У Маріуполі 12 жовт-
ня на першому засіданні очолюваної більшовиком
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 2 (109) лютий 2011 р.
ЕКОНОМІКА 115ІСТОРІЯ
В. Варгановим міської ради робітничих та солдатських
депутатів було прийнято резолюцію більшовицької
фракції про перехід усієї влади до рук рад [2, с. 135]. Це
не призвело одразу до встановлення більшовицької
диктатури, але означало певний крок у тому напрямку.
Більшовицький жовтневий переворот 1917 р. у
Петрограді різко змінив суспільно-політичну ситуацію
в Росії, на теренах України та в Північному Приазов'ї
зокрема. Прийняті на другому Всеросійському з'їзді
рад декрети "Про землю", "Про мир" сприяли посилен-
ню впливу більшовиків серед селян. З іншого боку, у
суспільстві через силові дії більшовиків різко посили-
лася конфронтація, яка все більше набувала зброй-
ного характеру.
Це повною мірою виявили події, пов'язані зі спро-
бою створення в Приазов'ї національного грецького
об'єднання. 10 листопада 1917 р. у Маріуполі були про-
ведені збори представників волосних грецьких спіль-
нот, які започаткували створення Маріупольської
спілки грецького народу. Її очолив авторитетний грець-
кий діяч Ілля Якович Пічахчі [16, с. 35]. Провідну роль
у формуванні Маріупольської спілки відігравали лібе-
ральні кола грецької інтелігенції та заможні селяни-
греки. Об'єднання маріупольських греків повинно
було, на думку його організаторів, у складних існуючих
політичних умовах захищати національні інтереси
грецької громади.
У зв'язку зі створенням Маріупольської спілки
грецького народу Генеральний секретаріат надіслав
із Києва вітальну телеграму раді цієї спілки, підкрес-
ливши, що Українська Центральна Рада забезпечує "за
всіма народами вільної України право на національ-
но-територіальну автономію" [5, с. 167].
Виявом зростання національної свідомості греків
було висунення національного списку кандидатів до
Установчих зборів за № 13. Але на виборах до Росій-
ських Установчих зборів кандидати цього списку не
отримали достатньої підтримки [24, с. 35]. У виборах
до Українських Установчих зборів греки самостійним
списком взагалі не брали участі [23, с. 62].
Важливу роль у формуванні Маріупольської спілки
грецького народу відіграв з'їзд представників грець-
кого народу Маріуполя та маріупольського повіту, який
проходив 2 грудня 1917 р. Серед 43 делегатів з'їзду
більшість становили представники грецької сільської
спільноти - від рад селянських депутатів, волосних
земств, сільських сходів [23, с. 60]. Маріупольська
спілка еллінів, заснована на демократичних засадах,
визнала себе автономним відділом Загальноросійсь-
кої спілки еллінів, а з іншого боку, висловилася на ко-
ристь Української Центральної Ради [22, с. 511].
На з'їзді представники грецької громади підняли
питання про створення на Маріупольщині грецьких
національних військових частин. У відповідь на цю
пропозицію в 24-му українському запасному полку, який
дислокувався в Маріуполі, почалося формування ок-
ремих грецьких сотень. За сприяння підприємця
Балджі передбачалося створити грецьку дивізію.
Керівництво Маріупольської спілки грецького народу
приділяло велику увагу питанню щодо задоволення ре-
лігійних потреб грецької спільноти. Воно досягло домо-
вленості з Катеринославським архієреєм про призна-
чення до грецьких сіл священиків-греків [6, с. 84].
Подальші події виявили соціальний та політичний
розкол серед грецької спільноти Маріупольського по-
віту. У Маріупольській спілці грецького народу пере-
важали ліберальні кола, а в грецькій сільській громаді
посилювалися радикальні революційні настрої. Їх но-
сіями здебільшого були солдати, які поверталися з
фронту. За цих умов з'їзд представників грецького на-
роду не отримав необхідної підтримки серед грецької
громади й був розігнаний більшовицькими збройними
формуваннями [23, с. 61].
У грецьких селах Маріупольського повіту нароста-
ло суспільне протистояння. З особливою силою більшо-
вицький вплив виявився в с. Старий Керменчик. У ньо-
му було встановлено радянську владу раніше, ніж в
інших грецьких населених пунктах Північного Приазов'я
[10, с. 199]. У листопаді 1917 р., на противагу повітовій
раді селянських депутатів, там було створено військо-
во-революційний комітет, який очолив В. Тохтамиш.
Серед активістів ревкому були В. Авраїмов, Г. Мавроді,
Х. Мавроді, А. Чельмекчі. Комітет створив земельну
комісію для наділення землею бідноти. Заможних се-
лян обклали додатковим річним збором за володіння
млинами, крамницями [11, с. 206]. У деяких грецьких
селах більшовики влаштовували сходки селян із пропо-
зиціями створювати ради селянських депутатів. У Ве-
ликому Янисолі за це агітували фронтовик П. Халабу-
зар, агроном П. Янатьєв [11, с. 195].
Наприкінці листопада 1917 р. на сільських зборах
у Старій Карані була прийнята більшовицька резолю-
ція [11, с. 805]. Активну більшовицьку агітацію прово-
дили колишні солдати-фронтовики Ю. Шаповалов,
Ф. Сагіров, К. Хорхулу зі Старогнатівки [11, с. 813].
Більшовицький ревком було створено у Старій Ласпі.
Його очолив Л. Комаралі [11, с. 823]. У листопаді 1917 р.
під більшовицьким впливом радянську владу було про-
голошено в Старомлинівці, а в грудні - у селах Ана-
доль та Старий Крим [23, с. 57]. У грудні 1917 р. за
розпорядженням центрального бюро ВРК Донбасу
червоногвардійські загони зайняли Волноваху й уста-
новили контроль над залізничною станцією [11, с. 225].
У грудні 1917 р. у Керменчику під захистом місцевих
більшовиків зібралися делегати від ряду волостей
Маріупольщини й прийняли рішення про передачу вла-
ди селянським радам [23, с. 56].
Більшовики діяли активно, і їхній вплив у цей час
зростав. Скориставшись масовою підтримкою робіт-
ників Маріупольських заводів, вони наприкінці грудня
завдали поразки розташованим у місті загонам Україн-
ської Центральної Ради і проголосили в цьому регіоні
радянську владу. Хоча, на думку сучасних маріу-
польських краєзнавців, навіть після цих подій у Маріу-
полі зберігалося деякий час двовладдя [2, с. 135-136].
Перемога більшовиків у Маріуполі вплинула на си-
туацію в грецьких селах усього повіту. У січні 1918 р.
були створені пробільшовицькі селянські ради в се-
лах Мангуш, Старогнатівка, Багатир, Комар, Констан-
тинополь, Сартана, Чермалик, Бешеве та Стара Ка-
рань [11, с. 665, 776, 805, 813; 23, с. 57]. У Мангуші
раду селянських та солдатських депутатів очолив
сільський учитель Ю. Алакозов. Рада конфіскувала в
заможних селян землю та сільськогосподарський
інвентар і поділила між наймитами та бідняками [11,
с. 665]. У Великому Янисолі було створено ревком.
Місцеві бідняки домагалися перерозподілу землі та
майна заможних селян [10, с. 191]. У січні 1918 р.
відбувся ініційований більшовиками Катеринославсь-
кий губернський з'їзд рад селянських депутатів, у ро-
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
116
№ 2 (109) лютий 2011 р.
ЕКОНОМІКАІСТОРІЯ
боті якого брали участь деякі представники грецьких
сіл Маріупольщини, зокрема Л. Тума зі Старогнатівки
[11, с. 813; 23, с. 57].
На початку 1918 р. у Маріуполі різко погіршилося
продовольче становище, посилилася загроза голоду.
У цих умовах політика більшовиків у Приазов'ї набула
характеру надзвичайних, примусових заходів. 26 лю-
того 1918 р. було призначено комісара продовольства
м. Маріуполя та повіту. 10 березня (за новим стилем)
маріупольська газета "Революционное слово" опуб-
лікувала Оголошення № 1 та Обов'язкову постанову
комісара з продовольчих справ Я. Зайцева, який зак-
ликав "братів селян" "віддати всі свої надлишки зер-
нового хліба на рахунок даних … продовольчою упра-
вою нарядів" [12, с. 2]. Була заборонена приватна тор-
гівля продовольчими товарами, заборонявся вивіз
сільськогосподарської продукції за межі Маріупольсь-
кого повіту [13, с. 2].
19 березня 1918 р. "Революционное слово" опуб-
лікувало постанову Маріупольської повітової ради
робітничих та селянських депутатів про землю. У цій
постанові говорилось, що "всі землі Маріупольського
повіту переходять у земельний фонд повіту та посту-
пають у зрівняльне користування трудового народу"
[14, с. 2]. Пропонувалося негайно передати всю зем-
лю народу, відмінити власність на сільськогосподар-
ські угіддя, заборонити використання найманої праці
в сільському господарстві [Там само].
У цих умовах на Маріупольщині навесні 1918 р. під
впливом більшовицьких ідей почали створювати
сільськогосподарські комуни. Одну з перших комун
утворили бідняцькі сім'ї Волонтерівки та Новоселівки,
серед яких були й греки [2, с. 137].
27 березня 1918 р. у селі Урзуф почалося відван-
таження 51 тис. пудів зерна для населення Маріуполя
[4, с. 81]. Очевидно, це зерно було реквізоване у місце-
вих заможних селян.
Грецькі селяни реагували на ці рішення неодноз-
начно. Загалом наростала суспільна напруженість.
Про це свідчить сутичка, яка сталася на початку бе-
резня 1918 р. у Сартані. Тут кінний загін червоно-
гвардійців вимагав фураж для коней, але був побитий
місцевими селянами. Врятувало червоногвардійців
від повного знищення лише втручання сільської бідно-
ти [18, с. 265].
Дії більшовицької влади, реквізиції продовольства
загострили протистояння серед селянства. До того ж
у березні - квітні 1918 р. різко змінилася загальна по-
літична ситуація в Україні. Після укладення Брестсь-
кого мирного договору між УНР та країнами Четвер-
ного союзу (26 січня 1918 р.) німецькі та австро-
угорські війська разом із загонами військ УНР на по-
чатку лютого повели на українських землях наступ про-
ти більшовиків. 3 квітня в результаті боїв із більшо-
вицькими загонами до Катеринослава вступили підроз-
діли "вільного козацтва" під командуванням Г. Гороб-
ця та австро-угорські війська [3, с. 282]. Це створило
передумови для їх подальшого просування в Північне
Приазов'я, де суспільно-політична ситуація в цей пері-
од суттєво дестабілізувалася.
На початку квітня 1918 р. у Маріуполі розгорілася
друга після грудня 1917 р. гостра політична криза, яка
вилилася в збройне протистояння. 8-9 квітня за учас-
тю солдатів-фронтовиків та грецьких легіонерів у місті
стався переворот. На думку Л. Якубової, він мав анти-
більшовицьку спрямованість [23, с. 62]. За тверджен-
ням співробітниці Маріупольського краєзнавчого му-
зею Т. Булі, криза була спровокована диктаторською
схильністю голови Маріупольської ради, військового
комісара, начальника штабу Червоної армії В. Варга-
нова, якого почали звинувачувати в узурпації влади.
Отже, дослідниця заперечує антибільшовицький харак-
тер перевороту, уважаючи, що він був спрямований
лише проти В. Варганова та його помічників. Унаслі-
док збройного повстання колишнього голову Маріу-
польської ради та очолюваних ним червоногвардійців
було вигнано з міста. Після цього влада зосередилася
в руках Тимчасового виконавчого комітету, який пред-
ставляв різні соціалістичні партії, робітничі, військові
та громадські організації Маріуполя [2, с. 140]. Маріу-
польські події мали вплив на весь повіт, у тому числі
на грецькі села.
Але незабаром відбулася нова зміна влади. Про-
тягом квітня 1918 р. увесь регіон Північного Приазо-
в'я був окупований австро-угорськими військами, які
завдали поразки більшовицьким загонам. 20 квітня
австро-угорські частини зайняли Маріуполь [11, с. 63].
Спираючись на іноземну військову підтримку, УЦР
намагалася утвердити свою владу в Україні.
У Катеринославі в цей час діяла губернська рево-
люційна рада як місцевий орган влади УНР. Наприкінці
квітня 1918 р. вона направила в повітові установи
Катеринославської губернії, у тому числі й у Маріу-
польський повіт, ряд розпоряджень, які повинні були
зміцнити в цьому краї політичні та економічні позиції
української влади.
Своїм розпорядженням від 16 квітня 1918 р. Кате-
ринославська губернська революційна рада вимага-
ла рішучо припиняти будь-які порушення земельного
закону, суворо карати осіб, які "підштовхують селян
утримуватися від обробки полів" [8, арк. 11].
У зв'язку з тим, що прийнятий у січні 1918 р. земель-
ний закон, один із основних правових актів країни, не
був відомий широким селянським масам, рекоменду-
валося "негайно видрукувати земельний закон в
кількості на волость не менш як 1000 примірників, по-
ширити його між людністю, прочитати його на всіх
сільських громадських зборах". Усім місцевим орга-
нам влади під загрозою покарання було наказано "при-
ступити негайно до енергійної творчої планомірної
праці по обслуговуванню потреб працюючого люду"
[Там само, арк. 14].
Для реалізації земельного закону в Маріупольсь-
кому повіті було створено районні земельні комітети.
Деякі з них з'явилися в грецьких селах (Стильський,
Каранський, Мангуський земельні комітети) [Там само,
арк. 152]. На них було покладено здійснення урядової
політики УНР у земельному питанні.
Але, за іронією історичної долі, ці та інші розпоряд-
ження були надіслані в той час, коли "стрілка годинни-
ка" Української Народної Республіки доби Централь-
ної Ради зупинилася. 29 квітня 1918 р., коли в Маріу-
полі були отримані останні з урядових документів (по-
яснення Міністерства земельних справ до розділу 3
статті 33 Земельного закону від 18 січня 1918 р., По-
станова Міністерства внутрішніх справ про україніза-
цію) [Там само, арк. 21, 22], у Києві стався державний
переворот, унаслідок якого до влади прийшов гетьман
П. Скоропадський і на зміну УНР було проголошено
Українську Державу з гетьманським правлінням.
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 2 (109) лютий 2011 р.
ЕКОНОМІКА 117ІСТОРІЯ
Висновки
Суспільно-політична ситуація в грецьких селах Пів-
нічного Приазов'я під владою Української Народної
Республіки доби Центральної Ради розвивалася
стрімко, дуже суперечливо, була мінливою. За умов
різкого загострення соціально-економічних та політич-
них суперечностей, серед грецької громади Маріу-
польського повіту посилювалося суспільне протисто-
яння. УНР, яка діяла досить мляво й не вирішувала
нагальних економічних проблем, утрачала вплив своїх
владних інституцій серед селянських мас. З іншого
боку, активізація радикальних більшовизованих діячів
спричинила протидію ліберальних кіл. Кожна нова вла-
да швидко розчаровувала своєю політикою сільське
населення. Серед нього наростала соціальна апатія,
недовіра до будь-якого державного устрою взагалі,
що неминуче вело до посилення впливу анархістської
ідеології. Це повною мірою виявилося в наступний
період поширенням масового селянського повстансь-
кого руху. У перспективі необхідно глибше дослідити
вплив різних політичних сил того часу на різні верстви
грецького сільського населення.
ЛІТЕРАТУРА:
1. Анимица Е. Г. Малоянисоль: история, события, судьбы
(1780 - 2010) / Е. Г. Анимица, Л. Г. Антонова. - Екатеринбург :
Уральский государственный экономический университет, 2010.
- 220 с.
2. Божко Р. П. Мариуполь и его окрестности: взгляд из ХХІ
века / Р. П. Божко, Т. Ю. Були, Н. Н. Гашененко. - Мариуполь :
Рената, 2006. - 355 с.
3. Верстюк В. Ф. Україна від найдавніших часів до сього-
дення: Хронологічний довідник / В. Ф. Верстюк, О. М. Дзюба,
В. Ф. Репринцев. - [вид. 2-е, допов., доопр.]. - К. : Наук. думка,
2005. - 718 с.
4. Весь Мариуполь. - Мариуполь : РА Витязь, 2003. - 384 с.
5. Вітальна телеграма Генерального секретарства з націо-
нальних справ Української Народної Республіки раді Маріу-
польського союзу грецького народу // Греки на українських те-
ренах: Нариси з етнічної історії. Документи, матеріали, карти /
[М. Дмитрієнко, В. Литвин, В. Томазов, Л. Яковлєва, О. Ясь]. -
К. : Либідь, 2000. - С. 167.
6. Греки на українських теренах: Нариси з етнічної історії.
Документи, матеріали, карти / [М. Дмитрієнко, В. Литвин, В. То-
мазов, Л. Яковлєва, О. Ясь]. - К. : Либідь, 2000. - 488 с.
7. Даценко А. С. Аграрна політика Центральної Ради і селян-
ства Донбасу / А. С. Даценко // Нові сторінки історії Донбасу :
зб. ст. - Донецьк : ДонНУ, 2005. - Кн. 11. - С. 129-136.
8. Державний архів Донецької області (ДАДО). - Ф. 110. -
О. 1. - Спр. 136.
9. Душка В. Село над Кальмиусом: Очерки истории села
Старая Ласпа / В. Душка. - Донецк : ИД Кальмиус, 2005. - Кн. 1.
- 237 с.
10. История городов и сел УССР : в 26 тт. - Донецкая об-
ласть. - К. : Главная редакция Украинской советской энциклопе-
дии, 1976. - 811 с.
11. Історія міст і сіл УРСР : у 26 тт. - Донецька область. - К. :
Головна редакція Української радянської енциклопедії АН УРСР,
1970. - 992 с.
12. Объявление № 1 Комиссара по делам продовольствия
г. Мариуполя и уезда // Революционное слово. Орган Мариу-
польского совета Рабочих и крестьянских депутатов. - 10 мар-
та (25 февраля) 1918. - С. 2.
13. Обязательное постановление Комиссара по продоволь-
ствию № 2 // Революционное слово. - 1918. - 10 марта (25 февра-
ля). - С. 2.
14. Постановление о земле // Революционное слово. - 1918.
- 19 марта. - С. 2.
15. Роз'яснення генерального секретаріату з земельного пи-
тання, викладеного в Третьому Універсалі // Українська Центральна
Рада: документи і матеріали : у 2-х тт. - К., 1996. - Т. 1. - С. 449.
16. Совет Мариупольского Союза Греческого народа // Ма-
риупольское слово. - 1917. - 2 декабря. - С. 1.
17. Терентьєва Н. Греки в Україні: історія та сучасність /
Н. Теретьєва, К. Балабанов. - К. : Аквілон-Плюс, 2008. - Ч. ІІ.
- С. 75-76.
18. Терентьева Н. А. Греки в Украине: экономическая и куль-
турно-просветительская деятельность (ХVІІ-ХХ вв.) / Н. А. Терен-
тьева. - К. : Аквілон-Пресс, 1999. - 352 с.
19. Третій Універсал Української Центральної Ради // Укра-
їнська Центральна Рада: документи і матеріали : у 2-х тт. -
К., 1996. - Т. 1.
20. Україна: політична історія. ХХ - початок ХХІ ст. / [редрада :
В. М. Литвин та ін.]. - К. : Парламентське вид-во, 2007. - 1028 с.
21. Хасхачих В. И. История села Чермалык / В. И. Хасхачих.
- [изд. 3-е]. - Мариуполь : ОАО ММК им. Ильича, 2004. - 244 с.
22. Якубова Л. Д. Маріупольська спілка еллінів / Л. Д. Яку-
бова // Енциклопедія історії України. - К. : Наук. думка, 2009. -
Т. 6. - С. 511.
23. Якубова Л. Д. Маріупольські греки (етнічна історія):
1778 р. - поч. 30-х р. ХХ ст. / Л. Д. Якубова. - К., 1999. - 331 с.
24. Ялі С. Греки в Україні / С. Ялі. - Харків, 1931. - С. 27-32.
V. Romantsov
SOCIO-POLITICAL PROCESSES IN GREEK VILLAGES OF MARIUPOL REGION
OF PEOPLE'S REPUBLIC OF UKRAINE AT THE PERIOD CENTRAL RADA
The article deals with the socio-political processes in Greek villages of Northern Azov region that happened in UNR at the
period of Central Rada. The author identifies the problem of political struggle which took place among Greek-peasants at the
boundary of 1917-1918. The questions of national cultural revival, the problems of agrarian relations in Greek villages community
are highlighted.
Key words: socio-political processes, Greek villages of Northern Azov region, People's Republic of Ukraine, soviets.
© В. Романцов
Надійшла до редакції 05.01.2011
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
|