Методологія дослідження первинної структурної ланки суспільного виробництва. Корпорація
У статті досліджено методологію аналізу первинної структурної ланки суспільного виробництва. Обґрунтовано різницю між підприємством і корпорацією, а також між підприємством і фірмою, що має практичне значення для розробки моделі управління сучасним підприємством....
Gespeichert in:
| Datum: | 2011 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України
2011
|
| Schriftenreihe: | Схід |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/33087 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Методологія дослідження первинної структурної ланки суспільного виробництва. Корпорація / С. Нікітіч // Схід. — 2011. — № 2 (109). — С. 48-52. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-33087 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-330872012-05-27T12:54:45Z Методологія дослідження первинної структурної ланки суспільного виробництва. Корпорація Нікітіч, С. Економіка У статті досліджено методологію аналізу первинної структурної ланки суспільного виробництва. Обґрунтовано різницю між підприємством і корпорацією, а також між підприємством і фірмою, що має практичне значення для розробки моделі управління сучасним підприємством. In article consider the problem of primary link of production's structure and explains the distinctions between enterprises and form, enterprises and corporation. It is very importance for working management model of modern enterprises. 2011 Article Методологія дослідження первинної структурної ланки суспільного виробництва. Корпорація / С. Нікітіч // Схід. — 2011. — № 2 (109). — С. 48-52. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/33087 330.65.014 uk Схід Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Економіка Економіка |
| spellingShingle |
Економіка Економіка Нікітіч, С. Методологія дослідження первинної структурної ланки суспільного виробництва. Корпорація Схід |
| description |
У статті досліджено методологію аналізу первинної структурної ланки суспільного виробництва. Обґрунтовано різницю між підприємством і корпорацією, а також між підприємством і фірмою, що має практичне значення для розробки моделі управління сучасним підприємством. |
| format |
Article |
| author |
Нікітіч, С. |
| author_facet |
Нікітіч, С. |
| author_sort |
Нікітіч, С. |
| title |
Методологія дослідження первинної структурної ланки суспільного виробництва. Корпорація |
| title_short |
Методологія дослідження первинної структурної ланки суспільного виробництва. Корпорація |
| title_full |
Методологія дослідження первинної структурної ланки суспільного виробництва. Корпорація |
| title_fullStr |
Методологія дослідження первинної структурної ланки суспільного виробництва. Корпорація |
| title_full_unstemmed |
Методологія дослідження первинної структурної ланки суспільного виробництва. Корпорація |
| title_sort |
методологія дослідження первинної структурної ланки суспільного виробництва. корпорація |
| publisher |
Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України |
| publishDate |
2011 |
| topic_facet |
Економіка |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/33087 |
| citation_txt |
Методологія дослідження первинної структурної ланки суспільного виробництва. Корпорація / С. Нікітіч // Схід. — 2011. — № 2 (109). — С. 48-52. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. |
| series |
Схід |
| work_keys_str_mv |
AT níkítíčs metodologíâdoslídžennâpervinnoístrukturnoílankisuspílʹnogovirobnictvakorporacíâ |
| first_indexed |
2025-07-03T13:33:59Z |
| last_indexed |
2025-07-03T13:33:59Z |
| _version_ |
1836632915019038720 |
| fulltext |
48
№ 2 (109) лютий 2011 р.
ЕКОНОМІКА
УДК 330.65.014
ÌÅÒÎÄÎËÎÃ²ß ÄÎÑ˲ÄÆÅÍÍß ÏÅÐÂÈÍÍί
ÑÒÐÓÊÒÓÐÍί ËÀÍÊÈ ÑÓÑϲËÜÍÎÃÎ ÂÈÐÎÁÍÈÖÒÂÀ.
ÊÎÐÏÎÐÀÖ²ß
СЕРГІЙ НІКІТІЧ,
пошукач кафедри економічної теорії Донецького національного університету
У статті досліджено методологію аналізу первинної структурної ланки суспільного ви-
робництва. Обґрунтовано різницю між підприємством і корпорацією, а також між підприєм-
ством і фірмою, що має практичне значення для розробки моделі управління сучасним
підприємством.
Ключові слова: структура суспільного виробництва, первинна ланка структури суспіль-
ного виробництва, підприємство, корпорація, фірма.
Постановка проблеми. Розвиток в Україні рин-
кових відносин обумовлює необхідність комплексно-
го теоретико-методологічного аналізу проблеми струк-
тури суспільного виробництва й структурних процесів,
що відбуваються в сучасній національній економіці. У
зв'язку із цим не втрачає актуальності визначення на
теоретичному рівні сутності й форми первинної струк-
турної ланки суспільного виробництва. Актуальність
цього питання посилюється необхідністю обґрунтуван-
ня й розробки ефективного механізму управління су-
часним підприємством, яке набуває різних організа-
ційних форм.
Щодо необхідності вдосконалення управління
структурними процесами, то це обумовлено вкрай не-
гативними структурними зрушеннями в національній
економіці. Отже, необхідно визначитися з первинним
інституціональним рівнем, на якому, перш за все, за-
роджуються структурні процеси, що обумовлюють ди-
наміку основних показників і рівень соціально-еконо-
мічного розвитку країни.
Аналіз попередніх публікацій. Проблема струк-
тури суспільного виробництва й структурних процесів
в економіці досить активно розглядається в науковій
літературі. Так, у роботах Л. Дмитриченко й А. Хімчен-
ка йдеться про організаційні форми малих під-
приємств [1]; Т. Чуніхіна досліджує таку організаційну
форму підприємства, як сучасна корпорація [2-3];
П. Буряк аналізує перспективи створення інтегрова-
них підприємницьких структур [4, с. 182-184]; М. Коліс-
ник наголошує на необхідності формування промис-
лово-фінансових груп [5, с. 75-78]. Поділяючи точку
зору щодо промислово-фінансових груп, Б. Андрушків
обґрунтовує необхідність розбудови цільових промис-
лово-фінансових груп [6, с. 75-78]. Існує також низка
публікацій щодо аналізу різних форм акціонерних під-
приємств.
Спільним у цих роботах є те, що їх автори дослід-
жують окремі форми організації підприємств як такі,
тобто без співвідношення з іншими організаційними
формами підприємства. Інакше кажучи, майже зовсім
не досліджується структурний аспект організаційних
форм підприємства й тим більше - відсутні роботи з
проблеми аналізу такої форми, яку на сучасному етапі
розвитку економіки можна вважати первинною струк-
турною ланкою суспільного виробництва. Винятком
можна назвати дисертаційне дослідження Л. А. Дмит-
риченко "Структура суспільного виробництва: соціаль-
но-економічний аспект", у якому розглядається
підприємство як первинна структурна ланка суспіль-
ного виробництва [7]. Але в названих роботах не вис-
ловлюється точка зору щодо прогресивної (на сучас-
ному етапі) форми організації підприємства.
Отже, у сучасних умовах динамічних інституціональ-
них процесів необхідно знову повернутися до пробле-
ми визначення первинної структурної ланки суспільно-
го виробництва, проаналізувати її форми й визначити
найбільш відповідну форму, яка б забезпечила прогре-
сивний розвиток економіки. Практичне значення роз-
в'язання цієї методологічної проблеми надасть змогу
вдосконалити систему управління не лише підприєм-
ством як мікроодиницею, але й суспільним виробниц-
твом у цілому.
Метою статті є вивчення сучасних підходів до виз-
начення методології аналізу первинної структурної
ланки суспільного виробництва та розгляд найбільш
ефективної організаційної форми підприємства, якою
на сучасному етапі розвитку економіки вважається
корпорація.
Виклад основного матеріалу. Однією з фунда-
ментальних методологічних передумов дослідження
первинної структурної ланки суспільного виробництва
є аналіз загального стану сучасної структури національ-
ної економіки й структурних процесів, що відбувають-
ся в Україні. Щодо останніх, то їх неможливо оцінити
позитивно, оскільки вони характеризуються низкою
деформацій в усіх сферах, галузях і регіонах націо-
нальної економіки. Найбільш помітні деформації спо-
стерігаються у виробництві сільськогосподарської
продукції, понад 66 % якої виробляється в підсобних
господарствах населення [11].
Суттєво зменшилася частка послуг у виробництві
ВВП: якщо в 2000 році вона дорівнювала 37,8 %, то
на початок 2010 року скоротилася майже до 29 %.
Неухильно скорочується частка легкої промисло-
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 2 (109) лютий 2011 р.
ЕКОНОМІКА 49
вості. Можна навіть говорити про знищення цієї галузі
економіки. Адже ж тільки за 1990-2000 роки її питома
вага у виробництві ВВП зменшилася у 8 разів і на по-
чаток 2010 року складала менше 1 %. Проте зростає
питома вага видобувної промисловості: разом із елек-
троенергетичною, нафтохімічною, нафтопереробною
й металургійною промисловістю її сукупна частка пе-
ревищує 60 % [8, с. 31-33].
У структурі промисловості частка обсягу реалізова-
ної продукції машинобудування скоротилася з 30,7 % у
1990 році до 13,3 % на початок 2010 року [8, с. 112].
Спостерігаються структурні деформації регіональ-
ного рівня: якщо в 1991 році диференціація макси-
мального й мінімального значення показників випуску
промислової продукції на особу в регіонах складала
2,2 раза, то в 1999 році - 12 разів. Частка п'яти най-
менш розвинутих регіонів у сукупному обсязі промис-
лового виробництва скоротилася відповідно з 7,7 %
до 3,2 %; співвідношення між доходами на особу на-
селення становило 6,5 раза; співвідношення між по-
датковими надходженнями - 9 разів.
Такий стан структури виробництва негативно впли-
ває як на загальний показник виробництва ВВП у країні
(який складає всього 75,4 % рівня 1990 року), так і на
рівень добробуту українських громадян. (Згідно з да-
ними Швейцарського банку Credit Suisse, опублікова-
ними в щорічному звіті Global Wealth - 2010, у рейтингу
добробуту громадян Україна посідає передостаннє
місце в Європі.) Отже, деформації структури націо-
нальної економки гальмують просування нашої країни
в європейський простір і можливості забезпечити
ефективні пропозиції національних товарів і послуг на
світових ринках.
Необхідно зазначити, що структура суспільного ви-
робництва визначається таким важливим чинником,
як рівень розвитку матеріальної бази суспільства. З
боку наявності природних сировинних ресурсів мате-
ріальна база України характеризується позитивно, а з
боку виробничих потужностей - наявного парку облад-
нання - позитивна її характеристика не є можливою.
Так, сучасний стан національної економіки не дає змо-
ги здійснювати навіть просте відтворення. Знос машин
й обладнання в цілому по Україні перевищує 52,6 %, а
по окремих галузях цей показник сягає позначки 67 %,
зокрема в промисловості - 59 %, у переробній галузі -
59,7 %, у виробництві електроенергії, газу та води -
62,2 %, на транспорті - 66,9 % [8, с. 97].
Ще гіршою є картина, яка відбиває ступінь зносу
основних засобів виробництва в регіонах країни. І не
дивно, що цей показник сягнув за межі 50 % у так зва-
них непромислових (сільськогосподарських) регіонах
(АРК - 52,7 %, у Вінницькій області - 52,7 %, у Пол-
тавській - 65,5 %, у Черкаській - 61,9 %, у Чернігівській
- 61,1 %). Дивно й прикро, що високим є ступінь зносу
основних засобів виробництва в таких промислово роз-
винутих регіонах, як Дніпропетровська (58 %), Донець-
ка (52,3 %), Запорізька (57,3 %), Харківська (64,2 %)
області [8, с. 96]. (Для порівняння: США на 70 % оно-
вили виробничі фонди лише за 14 років - з 1980 до
1994 р.) [9, с. 120].
На наш погляд, однією з причин такого стану еко-
номіки України та її зруйнованої структури є негативна
інвестиційна політика суб'єктів господарювання на всіх
рівнях - від держави до окремих економічних мікро-
структур. Відомо, що інвестування є важливою умо-
вою безперервності відтворювальних процесів на
будь-якому рівні суспільного виробництва. Водночас
воно виступає найвпливовішим чинником, що визна-
чає структуру відтворення й структуру національної
економіки. Щодо сучасного інвестиційного стану
української економіки й можливостей формування її
прогресивної структури, то вони не втішні.
Статистичні показники доводять негативні тен-
денції розвитку інвестиційних процесів і відповідно
структурних зрушень у національній економіці. Причи-
ною є вкрай обмежені інвестиційні можливості країни
та її господарських суб'єктів. Згідно зі світовим досві-
дом, необхідною умовою економічного зростання є
стан, за яким частка інвестицій становить не менше
19-25 % ВВП. Щодо України, то протягом реформ
1991-2000 років цей показник скорочувався в серед-
ньому на 2 % і, згідно з офіційними даними, його рівень
до кінця ХХ століття виявився мінімально припусти-
мим - 17 %, а за оцінкою фахівців, цей показник ста-
новив 9,6 %, що не в змозі забезпечити не тільки еко-
номічного зростання, але й простого відтворення [10,
с. 62-71]. З 1990 року й до кінця 2008 року інвестиції в
основний капітал не досягли базового рівня. У 2008
році вони становили лише 85,4 % їх обсягу 1990 року.
Щодо 2009-2010 років, то економічна криза знизила
цей показник ще більше. Навіть у 2008 році обсяг інве-
стицій в основний капітал становив 97,4 % від їх рівня
в попередньому році [1, с. 205]. За таких умов не може
йтися про формування ефективної структури суспіль-
ного виробництва в цілому й позитивні структурні зру-
шення в національній економіці зокрема. Необхідна
науково обґрунтована й широкомасштабна державна
інвестиційна політика інноваційного розвитку націо-
нальної економіки та її структури.
Зазначені структурні процеси, на наш погляд, є
похідними від стану й структури організаційних форм
первинних ланок суспільного виробництва. А останні,
на наш погляд, визначаються цільовою функцією со-
ціально-економічного розвитку країни. Це випливає з
того, що однією із суттєвих методологічних передумов
дослідження структури суспільного виробництва є її си-
стемний аналіз. Визнання структури суспільного вироб-
ництва як системи передбачає визначення головного
структуроутворюючого елементу, яким вважається
мета соціально-економічного розвитку держави. Саме
від стратегічної мети економічної динаміки залежить
структура суспільного виробництва, її макроекономічні
пріоритети і, як наслідок, вибір організаційних форм
первинних структурних ланок виробництва.
Розвиток економічної системи не може здійснюва-
тися автоматично, без впливу держави. Саме держа-
ва визначає інституціональні форми структурних ла-
нок і законодавчі основи їх функціонування. На цей
аспект методології дослідження будь-яких процесів в
економіці звернули увагу засновники інституціональ-
ної теорії ще наприкінці ХІХ століття. Саме під впли-
вом розвитку науково-технічного прогресу й продук-
тивних сил (унаслідок чого активізувався процес усус-
пільнення виробництва) розпочалися структурні зру-
шення в організаційних формах структурних ланок ви-
робництва. Ідеться про формування підприємств кор-
поративного типу. У сучасній Україні має місце корпо-
ратизація економічних відносин, становлення розмаїт-
тя корпоративних форм організації первинних струк-
турних ланок виробництва. Отже, найважливішим ме-
тодологічним принципом формування сучасної струк-
тури національної економіки (принаймні структури
організаційних форм підприємств), що відповідає ви-
могам ринкової системи, є державне регулювання
цього процесу.
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
50
№ 2 (109) лютий 2011 р.
ЕКОНОМІКА
Та
бл
иц
я
1.
-
С
уб
'є
кт
и
ко
рп
ор
ат
ив
но
ї д
ія
ль
но
ст
і в
У
кр
аї
ні
(н
а
по
ча
то
к
ро
ку
, о
д.
) [
8,
с
. 8
8-
89
; 1
1,
с
. 8
4-
85
]
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 2 (109) лютий 2011 р.
ЕКОНОМІКА 51
Методологічним питанням проблеми структури сус-
пільного виробництва є питання щодо його (суспільно-
го виробництва) первинної структурної ланки. Більшість
учених такою ланкою вважає підприємство. Але існує й
точка зору щодо виробничого об'єднання як первинної
структурної ланки суспільного виробництва. Отже, до-
тепер немає чіткого наукового уявлення щодо сутності
підприємства. Так, підприємство ототожнюється з ви-
робничим об'єднанням або з фірмою. Невизначеність
цих понять ускладнює розробку механізму управління
підприємствами як найважливішими осередками сус-
пільного виробництва, що негативно впливає на со-
ціально-економічні ефекти їх функціонування. Ми під-
тримуємо точку зору щодо нетотожності підприємства,
об'єднання й фірми. Підприємством методологічно не-
коректно називати фірму або об'єднання, до структури
якого входять економічно відокремлені ланки, що ма-
ють визначені повноваження, притаманні саме пер-
винній структурній ланці суспільного виробництва. Якщо
підприємство - це первинна структурна ланка суспіль-
ного виробництва, то фірма є своєрідним "знаком
якості" цієї первинної ланки. Фірмою може бути не тільки
економічно відокремлене підприємство, але й вироб-
ниче об'єднання.
Важливим принципом методології наукового дос-
лідження будь-якого об'єкта є історичний підхід. Ґрун-
туючись на такій позиції, ми вважаємо, що визначати
сучасну найбільш ефективну організаційну форму
підприємства як первинної структурної ланки необ-
хідно, ураховуючи саме історичний етап розвитку на-
ціональної економіки. Ідеться про показники частки
певних організаційних форм підприємства в сукупній
кількості суб'єктів "Єдиного державного реєстру
підприємств і організацій України" (ЄДРПОУ). А вони
свідчать про корпорацію як таку форму організації
підприємства, що стійко розвивається. В Україні кор-
поративна форма організації підприємства стала
складатися наприкінці ХХ століття, і дотепер корпо-
рація зберігає стійку позицію серед інших організа-
ційних форм підприємства. Динаміку розвитку корпо-
рації як форми організації підприємства відбито в
табл. 1.
Дані таблиці свідчать про зростання частки су-
б'єктів корпоративної діяльності в структурі ЄДРПОУ:
за 1997-2010 роки цей показник збільшився з 29,93 %
до 36,26 %, тобто на 6,33 %; кількість корпоративних
суб'єктів зросла майже у 2,5 раза, у той час як загаль-
на кількість суб'єктів ЄДРПОУ - лише удвічі.
Найбільш динамічною формою корпоративних
суб'єктів є товариство з обмеженою відповідальністю.
За період 1997-2010 рр. їхня частка в загальній
кількості суб'єктів ЄДРПОУ зросла з 24,0 % до 33,23 %,
причому зростання було абсолютно динамічним.
Щодо власне корпорації як форми організації
підприємства, то її частка хоча й вельми повільно, але
зростає - з 0,05 % у 1997 році до 0,07 % у 2010 році.
Практично постійною залишається частка власне
асоціації - 0,25-0,30 % у загальній кількості суб'єктів
ЄДРПОУ.
Проте в структурі корпоративних суб'єктів госпо-
дарської діяльності є й такі форми, частка яких пос-
тійно зменшується: командитне товариство - удвічі;
концерн - у 2 рази.
Щодо акціонерних товариств, то їхня частка в за-
гальній кількості суб'єктів ЄДРПОУ постійно змен-
шується й у 2010 році становила 2,40 % проти 5,02 %
у 1997 році. До речі, має місце падіння в 2 рази част-
ки як закритих, так і відкритих акціонерних товариств у
загальній кількості суб'єктів ЄДРПОУ.
Частка товариств із додатковою відповідальністю
скоротилася втричі.
Отже, показники розвитку корпоративних суб'єктів
економіки України дають підставу для висновку про
неоднорідність розвитку різних організаційних форм
корпорації. Але попри це загальна частка корпоратив-
них підприємств все ж таки зростає й становить понад
36 % у складі ЄДРПОУ. Це впевнює в тому, що май-
бутнє - саме за корпоративною формою підприємств.
Переваги такої форми в тому, що насамперед усус-
пільнюється капітал, що надає змогу активізувати на-
копичення й розширене відтворення суспільного про-
дукту. Чимало й так званих соціальних переваг, які про-
демонструвала історична практика щодо функціону-
вання корпоративного сектора економіки в розвину-
тих країнах світу. Таким чином, на наш погляд, саме
корпорація все більше виступає в якості первинної
структурної ланки суспільного виробництва й відпові-
дає всім її (первинної структурної ланки) критеріям. А
оскільки так, то ускладнюється проблема управління
цією ланкою, а задачею науки є розробка прогресив-
ної системи управління корпорацією.
Висновки
1. Історична практика формування організаційних
форм підприємства довела, що на сучасному етапі
розвитку суспільного виробництва й ринкових транс-
формацій в Україні переважною формою є корпора-
тивна форма суб'єктів господарювання.
2. Корпорація все більше виступає як первинна
структурна ланка суспільного виробництва, оскільки
підпадає під усі критерії підприємства як первинної
структурної ланки.
3. Зважаючи на динамічне зростання частки кор-
поративних форм організації підприємств, необхідно
науково обґрунтувати сучасну прогресивну систему уп-
равління корпорацією. На такій основі можливо реа-
лізувати цільові функції розширеного суспільного ви-
робництва - накопичення капіталу і його використання
в напрямку забезпечення інвестиційно-інноваційного
розвитку економіки України.
ЛІТЕРАТУРА:
1. Дмитриченко Л. И. Малый бизнес в системе предпринима-
тельства : [монография] / Л. И. Дмитриченко, А. Н. Химченко. -
Донецк : Каштан, 2005. - 180 с.
2. Чуніхіна Т. С. Постіндустріальні корпорації в сучасній еко-
номічній системі / Т. С. Чуніхіна // Вісник Донецького університету.
- Донецьк : ДонНУ, 2007. - 292 с. - (Серія В. Економіка і право).
3. Чунихина Т. С. Корпорация как экономический субъект:
взаимодействие с внешней средой / Т. С. Чунихина // Економіка
та фінанси в умовах глобалізації: досвід, тенденції та перспекти-
ви розвитку : зб. тез І Міжнародної наук.-практ. конф. - Макіївка,
2009. - Т. ІІ. - 323 с.
4. Буряк П. Перспективи створення інтегрованих підприєм-
ницьких структур / П. Буряк // Вісник економічної науки України.
- 2006. - № 2 (10). - С. 182-184.
5. Колісник М. К. Актуальні напрями розвитку промислово-
фінансових груп в умовах інтеграції України до світової органі-
зації торгівлі / М. К. Колісник // Вісник економічної науки України.
- 2006. - № 1 (9). - С. 75-78.
6. Андрушків Б. М. Створення цільових промислово-фінан-
сових груп, як засіб становлення галузевих економік на сучас-
ному етапі / Б. М. Андрушків, О. Я. Борик // Вісник економічної
науки України. - 2007. - № 1 (11). - С. 3-7.
7. Дмитриченко Л. А. Структура суспільного виробництва: со-
ціально-економічний аспект : автореф. дис. на здобуття наук.
ступеня канд. екон. наук / Л. А. Дмитриченко. - Донецьк : ДонНУ,
2006. - 20 с.
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
52
№ 2 (109) лютий 2011 р.
ЕКОНОМІКА
8. Державний комітет статистики України : статистичний що-
річник України за 2008 рік / [за ред. О. Г. Осауленка]. - К. : Дер-
жавне підприємство "Інформаційно-аналітичне агентство", 2009.
- 566 с.
9. Економічна енциклопедія : у 3-х тт. / [редкол.: С. В. Мо-
черний (відп. ред.) та ін.]. - К. : Академія, 2000. - Т. 2. - 864 с.
10. Соціально-економічне становище України за 2000 рік.
Повідомлення Державного комітету статистики України // Стати-
стика України. - 2001. - № 1. - С. 62-71.
11. Державний комітет статистики України : статистичний що-
річник України за 2009 рік / [за ред. О. Г. Осауленка]. - К. :
Державне підприємство "Інформаційно-аналітичне агентство",
2010. - 568 с.
S. Nikitich
THE METHODOLOGY OF RESEARCH OF PRIMERY STRUCTURE LINK
OF SOCIAL PRODUCTION
In article consider the problem of primary link of production's structure and explains the distinctions between enterprises
and form, enterprises and corporation. It is very importance for working management model of modern enterprises.
Key words: structure of social production, primary link of production's structure, enterprises, corporation, form.
© С. Нікітіч
Надійшла до редакції 08.02.2011
УДК 658.012
ÓÏÐÀÂ˲ÍÍß ËÎòÑÒÈ×ÍÈÌÈ ÂÈÒÐÀÒÀÌÈ
ÍÀ ÓÊÐÀ¯ÍÑÜÊÈÕ Ï²ÄÏÐȪÌÑÒÂÀÕ
КАТЕРИНА НОВОПІСНА,
аспірант, асистент кафедри менеджменту зовнішньоекономічної
діяльності Донбаського державного технічного університету, м. Алчевськ
У статті показано проблеми управління логістичними витратами на вітчизняних підпри-
ємствах. Розглянуто сутність цих проблем та негативні наслідки від їх невирішення. Дослід-
жено вагомість виділених проблем, показано зв'язок між ними.
Ключові слова: логістичні функції та операції, логістичні витрати, управління логістич-
ними витратами, підприємство.
Постановка проблеми. Останнім часом логістич-
ним витратам підприємства приділяється значна ува-
га. Це цілком закономірно, адже такі витрати прямо по-
в'язані з реалізацією важливих для функціонування
підприємства операцій, таких як транспортування си-
ровини та готової продукції, матеріальне забезпечен-
ня й управління матеріальними потоками в цілому. Сьо-
годні навіть існує точка зору щодо розповсюдження
логістичного погляду на витрати підприємства в цілому
[3]. На жаль, проведений аналіз поточного управління
витратами на вітчизняних підприємствах свідчить про
наявність певних проблем у такому управлінні, які по-
требують свого висвітлення, характеристики тощо.
Останні дослідження та публікації. Сучасні ав-
тори приділяють увагу обліку логістичних витрат [1], їх
класифікації [5], оцінці їх величини [4, 7], формуванню
необхідного інформаційного забезпечення управління
логістичними витратами [2]. Водночас майже апріорно
приймається точка зору, що управління логістичними
витратами на вітчизняних підприємствах не містить
проблем, не потребує свого вдосконалення тощо.
Указані вище та інші дослідження також не приділя-
ють належної уваги поточним проблемам в управлінні
логістичними витратами на вітчизняних підприємствах,
що й зумовило вибір мети статті - дослідження про-
блем в управлінні логістичними витратами на вітчиз-
няних підприємствах.
Виклад основного матеріалу. Дослідження про-
блем управління логістичними витратами на вітчизня-
них підприємствах проводилося з використанням ме-
тодів спостереження та експертного опитування. За
результатами використання методу незалежного па-
ралельного експертного опитування (експертами були
фахівці з питань транспорту, управління, матеріаль-
но-технічного забезпечення, збуту продукції, складуван-
ня чотирьох промислових підприємств Луганської об-
ласті), а також аналізу існуючої логістичної системи на
окремих промислових підприємствах можна виділити
такі основні проблеми в управлінні логістичними вит-
ратами на українських підприємствах:
1) розпорошеність логістичних функцій та операцій
між різними підрозділами підприємства;
2) відсутність обліку логістичних витрат, розпоро-
шеність інформації щодо логістичних витрат у складі
інших витрат підприємства (адміністративних, вироб-
ничих, витрат на збут тощо);
3) відсутність цілеспрямованого управління ло-
гістичними витратами підприємства;
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
|