Діяльність Націонал-демократичної партії Німеччини та спроби визнати її антиконституційною (1998-2006 рр.)
У статті розглядається місце і роль Націонал-демократичної партії Німеччини (далі - НДПН) у німецькій політиці, реакція на діяльність НДПН державних органів влади та суспільства, перебіг та наслідки судової справи про заборону партії та розвиток відносин НДПН з іншими правоекстремістськими партіями...
Збережено в:
| Дата: | 2011 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України
2011
|
| Назва видання: | Схід |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/33094 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Діяльність Націонал-демократичної партії Німеччини та спроби визнати її антиконституційною (1998-2006 рр.) / А. Йовенко // Схід. — 2011. — № 2 (109). — С. 88-95. — Бібліогр.: 63 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-33094 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-330942012-05-27T13:25:20Z Діяльність Націонал-демократичної партії Німеччини та спроби визнати її антиконституційною (1998-2006 рр.) Йовенко, А. Історія У статті розглядається місце і роль Націонал-демократичної партії Німеччини (далі - НДПН) у німецькій політиці, реакція на діяльність НДПН державних органів влади та суспільства, перебіг та наслідки судової справи про заборону партії та розвиток відносин НДПН з іншими правоекстремістськими партіями. The article deals with the place and role NPD in German politics, reaction to NPD activities of public authorities and society, progress and consequences of the proceedings on the Prohibition Party and the development of relations with other right parties. 2011 Article Діяльність Націонал-демократичної партії Німеччини та спроби визнати її антиконституційною (1998-2006 рр.) / А. Йовенко // Схід. — 2011. — № 2 (109). — С. 88-95. — Бібліогр.: 63 назв. — укр. http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/33094 94:329.055.2(430) uk Схід Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Історія Історія |
| spellingShingle |
Історія Історія Йовенко, А. Діяльність Націонал-демократичної партії Німеччини та спроби визнати її антиконституційною (1998-2006 рр.) Схід |
| description |
У статті розглядається місце і роль Націонал-демократичної партії Німеччини (далі - НДПН) у німецькій політиці, реакція на діяльність НДПН державних органів влади та суспільства, перебіг та наслідки судової справи про заборону партії та розвиток відносин НДПН з іншими
правоекстремістськими партіями. |
| format |
Article |
| author |
Йовенко, А. |
| author_facet |
Йовенко, А. |
| author_sort |
Йовенко, А. |
| title |
Діяльність Націонал-демократичної партії Німеччини та спроби визнати її антиконституційною (1998-2006 рр.) |
| title_short |
Діяльність Націонал-демократичної партії Німеччини та спроби визнати її антиконституційною (1998-2006 рр.) |
| title_full |
Діяльність Націонал-демократичної партії Німеччини та спроби визнати її антиконституційною (1998-2006 рр.) |
| title_fullStr |
Діяльність Націонал-демократичної партії Німеччини та спроби визнати її антиконституційною (1998-2006 рр.) |
| title_full_unstemmed |
Діяльність Націонал-демократичної партії Німеччини та спроби визнати її антиконституційною (1998-2006 рр.) |
| title_sort |
діяльність націонал-демократичної партії німеччини та спроби визнати її антиконституційною (1998-2006 рр.) |
| publisher |
Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України |
| publishDate |
2011 |
| topic_facet |
Історія |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/33094 |
| citation_txt |
Діяльність Націонал-демократичної партії Німеччини та спроби визнати її антиконституційною (1998-2006 рр.) / А. Йовенко // Схід. — 2011. — № 2 (109). — С. 88-95. — Бібліогр.: 63 назв. — укр. |
| series |
Схід |
| work_keys_str_mv |
AT jovenkoa díâlʹnístʹnacíonaldemokratičnoípartíínímeččinitasprobiviznatiííantikonstitucíjnoû19982006rr |
| first_indexed |
2025-07-03T13:34:24Z |
| last_indexed |
2025-07-03T13:34:24Z |
| _version_ |
1836632941775552512 |
| fulltext |
88
№ 2 (109) лютий 2011 р.
ЕКОНОМІКА
10. Угода про співробітництво між МВС та Міжнародною
організацією з міграції відкриває нові перспективи співробітниц-
тва: Інформація Департаменту зв'язків з громадськістю МВС
[Електронний ресурс]. - Режим доступу : mvsinfo.gov.ua.
11. Брифінг начальника Департаменту боротьби зі злочина-
ми, пов'язаними з торгівлею людьми // Іменем Закону. - 2007. -
№ 6. - С. 4.
Y. Zozulya
SEPARATE QUESTIONS OF THE INTERNATIONAL COOPERATION OF THE MINISTRY
OF INTERNAL AFFAIRS OF UKRAINE IN STRUGGLE AGAINST ILLEGAL HUMAN
TRADE, CRIMES AGAINST PUBLIC MORALS (HISTORICAL AND LEGAL ASPECT)
In article it is considered separate questions of activity of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine concerning development
of the international cooperation with law-enforcement structures of other countries, the governmental and non-governmental
organizations in sphere of counteraction to human trade. It is analyzed legal base formation, development of forms and methods
of activity of special divisions of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine in struggle against this kind of transnational criminality,
it is made the conclusions concerning necessity of the using complex, present oriented actions of counteraction to this kind of
criminality.
Key words: counteraction to human trade, international cooperation, transnational criminality, the Ministry of Internal Affairs of Ukraine,
law enforcement bodies.
© Є. Зозуля
Надійшла до редакції 18.01.2011
УДК 94 : 329. 055.2(430)
IJßËÜͲÑÒÜ ÍÀÖ²ÎÍÀË-ÄÅÌÎÊÐÀÒÈ×Íί ÏÀÐÒ²¯
ͲÌÅ××ÈÍÈ ÒÀ ÑÏÐÎÁÈ ÂÈÇÍÀÒÈ ¯¯
ÀÍÒÈÊÎÍÑÒÈÒÓÖ²ÉÍÎÞ (1998-2006 ðð.)
АРТЕМ ЙОВЕНКО,
аспірант Київського національного університету імені Тараса Шевченка
У статті розглядається місце і роль Націонал-демократичної партії Німеччини (далі - НДПН)
у німецькій політиці, реакція на діяльність НДПН державних органів влади та суспільства,
перебіг та наслідки судової справи про заборону партії та розвиток відносин НДПН з іншими
правоекстремістськими партіями.
Ключові слова: праворадикалізм, неонацизм, Націонал-демократична партія Німеччини,
Німецька імперська партія.
Постановка проблеми та стан її вивчення. На-
ціонал-демократична партія Німеччини (НДПН) виник-
ла в 1964 році, об'єднавши правоекстремістський
табір Федеративної Республіки Німеччина. Перший
період історії НДПН, пов'язаний з її формуванням
(1964-1967 рр.), закінчився виходом із партії Фрітца
Тілена, що був головою партії. Другий етап (1967-
1971 рр.) можна пов'язати з приходом до керма партії
Адольфа фон Тадена, коли партія вже здобула місця в
земельних парламентах та переживала час свого розк-
віту. Якщо в лавах НДПН результат виборів до Бундес-
тагу в 1969 році (4,3 %) вважався невдалим, посіяв роз-
чарування та внутрішні чвари з питань правильності
політичного курсу, то дослідники називають його неаби-
яким успіхом, а перші п'ять років в історії партії - "жир-
ними роками НДПН". У 1970-х роках НДПН почала втра-
чати політичний вплив та прихильників партії. Четвер-
тий період (1979-1989 рр.) знову позначився зростан-
ням політичної активності НДПН та посиленням конку-
ренції з "новими правими" партіями: Німецьким народ-
ним союзом (ННС) та Партією республіканців. У цей час
примітною була співпраця НДПН з ННС. Характерни-
ми для етапу історії НДПН 1990-1996 років є процеси,
пов'язані з об'єднанням Німеччини та політичними зав-
даннями закріпитися в нових федеральних землях під
час керівництва партією Гюнтером Декертом. Він вів
посилену кампанію проти іноземців, а період його ке-
рування характеризувався гострими ревізіоністськи-
ми висловами, за що він неодноразово потрапляв за
ґрати й тим самим створював партії певний імідж, су-
дові тяганини та рекламу.
Дев'яності роки в історії ФРН позначилися другою
хвилею неонацизму, адже в цей час в об'єднаній Німеч-
чині відбувається зростання проявів насилля проти
ІСТОРІЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 2 (109) лютий 2011 р.
ЕКОНОМІКА 89
іноземців на правому ідеологічному підґрунті, що було
спровоковано великою кількістю невирішених соціаль-
них проблем із біженцями та іноземцями, які, на думку
агресивно налаштованих правих екстремістів, і були
винні в цих проблемах.
Серед досліджень історії НДПН важливими стали
робота Екхарда Ессе та Нідермаєра "Політичний екс-
тремізм та партії" [17] та праця Ф. Декера "Довідник
німецьких партій" [14]. Дослідницька робота Ф. Фром-
ма "Правий екстремізм в Інтернеті" показала, як НДПН
використовувала Інтернет та нові ЗМІ для досягнення
своїх політичних цілей [18].
Джерелом вивчення історії НДПН у зазначений пе-
ріод були статті з газети "Франкфуртер Альгемайне",
що дозволили в хронологічній послідовності просте-
жити події всередині та навколо партії. Крім того,
змістовним джерелом була доповідь Відомства з охо-
рони конституції та програмні документи самої партії.
Метою статті - є аналіз історії НДПН з 1996 до
2006 року. Нижня хронологічна межа пов'язана з при-
ходом до керма партії Удо Воїгта та з прийняттям нової
програми партії. Верхня хронологічна межа - це вибо-
ри до Бундестагу 2006 року, які передусім підводять
підсумки дуже важливої для долі партії судової справи
щодо спроб її заборони. Основні завдання статті - про-
аналізувати місце й роль НДПН у німецькому політи-
кумі, причини, перебіг та наслідки судової справи про
заборону партії та розвиток відносин НДПН з іншими
правоекстремістськими партіями на тлі гучних подій
навколо неї самої.
Виклад основного матеріалу. На з'їзді партії 23-
24 березня 1996 року в місті Бад Дюркгайм було об-
рано нове правління партії. Новим головою з невели-
кою перевагою голосів обрали голову баварського зе-
мельного осередку НДПН Удо Воїгта. Гюнтер Декерт
програв Удо Воїгту лише 5 голосів, отримавши 83 про-
ти 88. Воїгт був колишнім військовим капітаном та
дипломованим політологом й активно діяв у партії з
1968 року. А Гюнтера Декерта, який на той час все ще
відбував покарання у в'язниці, було обрано третім за-
ступником голови партії [14, S. 336].
У цей час партія була в складному політичному й
фінансовому становищі. Вона намагається уникати
публічних дискусій про націонал-соціалізм. Водночас
НДПН відкрилася для правоекстремістських субкуль-
тур та неонацистських товариств, але презентувала
себе як партія національного світогляду. Під керівниц-
твом Воїгта партія обрала три основні напрямки своєї
діяльності: "боротьбу за вулицю", що означало органі-
зацію демонстрацій та публічних заходів, "боротьбу за
голови", тобто підготовку й навчання власних кадрів,
щоб вони могли аргументовано доводити точку зору,
та "боротьбу за парламенти", хоча останній шлях у ці
роки виявився досить невдалим для партії [61, S. 70].
Під час керівництва Воїгта партія відкрилася для
сил із частково неонаціонал-соціалістичними позиці-
ями, а також для членів об'єднань, що були заборо-
нені в першій половині дев'яностих років [14, S. 336].
Удо Воїгт на відміну від свого попередника не нама-
гався продемонструвати вірність конституції. Він роз-
почав "революційну війну" й не приховував свого
наміру зруйнувати конституційний устрій Німеччини.
Партія збиралася дотримуватися законодавства, до-
ки існуватиме ФРН, але прагнула до "переоформлен-
ня" країни. Знаковим для НДПН було заперечення де-
мократичної конституційної держави [14, S. 341].
Тільки під керівництвом Удо Воїгта з 1996 року партії
вдалося досягнути внутрішньої консолідації, а із цим
і радикалізації партії. Якщо до 1990 року партія дотри-
мувалася позиції, що вона німецько-національна, за
керівництва Гюнтера Декерта - національно-револю-
ційна, то під керівництвом Воїгта партія взяла анти-
капіталістичний революційний курс та задіяла пропа-
ганду національного соціалізму [17, S. 69]. Удо Воїгт
схилявся до антикапіталістичного та націоналістич-
но звільняючого варіанту неонаціоналізму, замість
антисемітизму та расизму [19, S. 231].
На партійному з'їзді в 1996 році в м. Адлер поблизу
Бремерхафена було прийнято нову програму партії.
За інформацією НДПН, із 1997 до 1998 року було 4
тиражі перевидання, загальна кількість екземплярів
становила 110 тисяч [49]. У програмі чітко виділено
поняття "народ", який є основою національної держа-
ви й для якого має працювати економіка та інші галузі
державної політики. Поняття "багатокультурне" сус-
пільство засуджувалося й протиставлялося державі.
Військова служба мала стати основою нації. НДПН
виступила проти використання Бундесверу як засобу
НАТО для вирішення інтернаціональних проблем. Се-
ред іншого, програма була спрямована на завоюван-
ня симпатій військовослужбовців [Там само].
Партія знову підняла тему німецької історії та її ми-
нулого, обґрунтовуючи, що Німеччину зробили винною
в багатьох трагедіях історії і слід це змінити. Через по-
няття "Європа народів", замість Європейського Союзу,
НДПН пропагувала захист національної ідентичності.
Партія й надалі заявляла про виключення іноземців з
німецької системи соціального страхування та нена-
дання права на соціальні блага біженцям. Ці групи були
виключені з поняття народ і тим самим протиставлені
корінному німецькому населенню [Там само].
Основні програмні тези НДПН у 2000 році були та-
кими: основа держави є народ, основа народу - це
сім'я, внутрішня основа держави має бути демокра-
тичною, Німеччина має існувати в її історичних кордо-
нах, Німеччина - це не країна для іммігрантів [15].
У цей час партія починає активно перейматися ак-
туальною для суспільства темою охорони навколиш-
нього середовища. Ця важлива для німецького сус-
пільства тема мала демонструвати позитивні наміри
партії. Серед брошур партії були випущені: "Націонал-
демократичні цілі для захисту життя та навколишньо-
го середовища" та "Екологічний маніфест". Окремі
розділи в цих документах стосуються забруднення вод,
землі та повітря та відхилення будівництва атомних
електростанцій у Європі.
Програма НДПН стосовно виборів до Європейсь-
кого парламенту піднімала подальші питання: захист
культурної ідентичності, протистояння небажаній
імміграції, протистояння військовій гегемонії США та
НАТО, спротив спільній зовнішній політиці Європи,
децентралізація ЄС, протистояння спільному ринку,
який шкодить національним ринкам. У свою чергу
партія висувала ідею Європейського пакту для захис-
ту (замість НАТО) та Європейської Федерації (замість
Європейського Союзу) [16].
Одним із нових дешевих джерел поширення інфор-
мації та пропаганди для НДПН, як і інших правоекст-
ремістських організацій, у середині 1990-х років став
Інтернет. Це було слабко контрольоване державою
поле для інформаційної діяльності на відміну від офі-
ційних виступів політиків чи друкованих ЗМІ. Огляд то-
гочасних Інтернет-сторінок показує, що НДПН співпра-
цювала або мала контакти з більш радикальними
організаціями неонацистського спрямування. Спілку-
вання прибічників НДПН відбувалося в чатах, на фо-
румах та в гостьових книгах, що мало для партії ваго-
ме значення та за технічною новизною було орі-
ІСТОРІЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
90
№ 2 (109) лютий 2011 р.
ЕКОНОМІКА
єнтоване на молоде покоління. З 1996 року НДПН пре-
зентувала себе на власній Інтернет-сторінці.
Із початку 1990-х років у Німеччині вже існувала
мережа електронних поштових скриньок "Туле", що
мала слугувати розповсюдженню інформації, пропа-
ганди та координації правих угруповань [2, S. 32]. Се-
ред інших, у цю мережу також входили й активісти НДПН
(наприклад, Ернст Маршал) [2, S. 53]. Такі факти де-
монструють глибоке переплетення контактів правих
екстремістів та неонацистів.
Почали з'являтися окремі Інтернет-сторінки окруж-
ного союзу НДПН у Кельні та інших федеральних зе-
мелях. Веб-сайт земельного союзу в землі Північний
Рейн-Вестфалія було закрито провайдером Америка-
онлайн. У 1997 році НДПН створила власний домен,
до якого належали всі сторінки НДПН у федеральних
землях та правих організацій, із якими співпрацюва-
ла партія. Тимчасово на сайті з'являлися посилання й
на американські організації, які потім зникали з пра-
вових причин [18, S. 43].
У 1990-х роках у лексиці неонацистів, правих екс-
тремістів з НДПН та в німецькому суспільстві в ціло-
му з'явилося нове поняття "національно звільнені
зони". Це території, де перебування іноземців у кра-
щому разі є небажаним, де трапляється багато пра-
воекстремістських або ворожих до іноземців злочинів
та замахів, де певна частина населення та молодь має
правоекстремістські погляди. Ці "вигадані" території
були слабкими в соціальному плані й часто територі-
ально збігалися з територіями, де проживає електо-
рат НДПН та інших правоекстремістських партій. У
журналі "Spiegel" зазначено, що офіційні представни-
ки різних африканських та південноафриканських країн
неодноразово висловлювали стурбованість щодо не-
безпеки, яка чекає на іноземців у Східній Німеччині,
зокрема в містечках Бранденбургу, Саксонії - Ангальт
чи землі Мекленбург - Передня Померанія. Це пов'я-
зано з тим, що НДПН почала поширювати свої політичні
ідеї в середовищі скінхедів. На цих територіях права
молодіжна культура побутує всюди й проявляється як
у прослуховуванні музики, так і в агресивному катанні
з села в село на машинах з бейсбольними битками та
пивом на автомобільних заправках. Часто від п'яної
молоді спонтанно страждали іноземці. НДПН зустрі-
чала підтримку в суспільстві за допомогою гасел: "Ви-
женіть їх звідси. Робочі місця у першу чергу для німців"
та керувалась принципами ненависті до іноземців та
соціального популізму. У статті "Життєвий простір гето.
Магдебург - синонім насилля на сході" повідомляють
про вбивства серед молоді на політичному чи расо-
вому ґрунті. Один 17-річний школяр, який симпатизу-
вав НДПН, на дебатах у класі навіть запропонував
створювати гето для іноземців [26, S. 69].
У Німеччині щорічно відбувалися різні демонстрації
проти НДПН та її молодіжного крила - організації Мо-
лоді націонал-демократи (МНД), і зокрема, контр-де-
монстрації, спрямовані, наприклад, проти маршів на
честь ювілеїв нацистів, таких як Рудольф Гесс та ін. У
1996 році в марші в м. Вормс взяло участь 200, а в
Мерзебурзі 120 осіб. Часто справа доходила до зіт-
кнень та безчинств з обох сторін. Один із таких випадків
відбувся 16 серпня 1997 року в м. Мюнхені, коли 300
членів різноманітних лівоекстремістських організацій
та "автономи" (члени ліворадикальних або анархістсь-
ких рухів) виступали з гаслами "Антифа - означає на-
пад", "Нацистам по морді", "Розбити МНД та інші фа-
шистські організації". Сутички відбулися біля відділен-
ня земельного союзу НДПН у Баварії [59, 1997, S. 44].
Партія намагалася бути виразником громадської
думки в правоекстремістському таборі. Вона мала
подвійну стратегію: вела традиційний курс як виборча
партія, а іншими шляхами, як, наприклад, "Акція опо-
ру", співпрацювала з правоекстремістами та неона-
цистами. З 1997 року в Німеччині проводилася вис-
тавка Інституту соціальних досліджень м. Гамбург
"Війна на знищення. Злочини вермахту 1941-1944 рр.".
У березні вона відбувалась у м. Мюнхен і НДПН орга-
нізувала офіційну акцію протесту. У певної частини
німецького суспільства, а не лише в прибічників НДПН
були ревізіоністські настрої та розходження думок з
офіційною історією Другої світової війни, яку презен-
тувала ця виставка. За поліцейськими даними, у за-
ході взяло участь більш ніж 4000 осіб, серед них, крім
прибічників НДПН та МНД, також неонацисти та скінхе-
ди [Там само, S. 72].
Партія продовжувала поширювати правоекстре-
містську інформацію через мережу Інтернет і часто ви-
ступала як провайдер, що дозволяло уникнути прямого
контролю або закриття сайтів [Там само, S. 81]. Крім
того, існувала ініціатива "За Німеччину", у якій співпра-
цювали члени НДПН, республіканців та Німецької ліги
за народ і батьківщину [Там само, S. 102], що свідчило
про готовність партій-конкурентів до співпраці.
У вересні 1997 року всі три правоекстремістські
партії змагалися за місця в парламенті міста Гамбург.
У центрі уваги партій були злочинність, проблеми з
наркотиками та часто із цим пов'язана проблема зло-
чинності іноземців [24]. НДПН безрезультатно запро-
понувала ННС та республіканцям виборчий союз і,
виступивши самостійно, отримала лише 0,1 % на ви-
борах до парламенту м. Гамбург, а на виборах до ок-
ругів та общин у землі Гессен - у середньому 0,4 %
голосів виборців. Партія мала сильні позиції (22 %) у
3 громадах землі Гессен [59, 1997, S. 112]. 100 членів
партії та її молодіжної організації 23 листопада 1997 р.
узяли участь у заходах на честь Ф. Франко в Іспанії, що
свідчить про міжнародні контакти та інтереси НДПН у
співпраці з правими силами інших європейських країн
[Там само, S. 125].
20 вересня 1998 року в м. Росток відбулася масо-
ва демонстрація НДПН. У ній узяли участь 2500 демон-
странтів. "Франкфуртер Альгемайне" повідомляла, що
в іншій частині міста на мирну демонстрацію протесту
зібралося 2000 осіб. Усе відбулося без важких наслідків
завдяки тому, що влада задіяла 6000 поліцейських.
Очевидно, що ці безпрецедентні заходи безпеки були,
зокрема, і демонстративними. Адже в 1991 році під час
страшних подій, спрямованих проти іноземців, було
лише декілька поліцейських проти лютого натовпу, дії їх
були безпомічними, а підмога не прийшла вчасно. Цьо-
го разу в ході сутичок із поліцією під час демонстрації
було затримано 127 правих екстремістів. НДПН було
заборонено проводити маніфестацію біля притулку
для біженців у Ліхтенхагені, де 6 років назад відбувся
масштабний напад на іноземців [42].
Кількість злочинів із доведеним або можливим
правоекстремістським підґрунтям проти іноземців у
1997 році становила 462, а в 1998 році - 435, що знач-
но переважало кількість лівоекстремістських злочинів
(близько 100) [59, 1998, S. 21]. У 1998 році такі зло-
чини проти іноземців переважали в Саксонії та Сак-
сонії-Ангальт - по 89, у м. Берлін - 81, землі Північний
Рейн-Вестфалія - 77, Мекленбург-Передня Помера-
нія та Баден-Вюртемберг - по 50 злочинів відповід-
но. В інших федеральних землях кількість випадків
не досягла 50 [Там само, S. 23].
НДПН і надалі намагалась використати молодь для
своїх політичних цілей та збільшити кількість своїх ви-
ІСТОРІЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 2 (109) лютий 2011 р.
ЕКОНОМІКА 91
борців. Серед іншого, партія та МНД разом із акти-
вістами скінхед-культури організовували музичні кон-
церти [Там само, S. 29].
У цей час проявилась тенденція до росту партії й у
1998 році вона нараховувала вже 6000 осіб. Для по-
рівняння: чисельність Партії республіканців станови-
ла приблизно 15000 осіб і лишалася стабільною. А
кількість членів ННС у 1998 році зросла на 3000 по-
рівняно з попереднім роком і становила 18000 осіб
[Там само, S. 19].
НДПН була готова кооперуватися з неонацистами.
Таким чином, партія завоювувала нових молодих
членів у нових федеральних землях. Найсильніший
союз - 1600 членів - був у Саксонії, 800 - у Баварії та
більше 600 у землі Північний Рейн-Вестфалія. 10-11
січня 1998 року на з'їзді партії 85 % голосів Удо Воїгта
було переобрано на посаді голови партії, а він, у свою
чергу, пріоритетно співпрацював з неонацистами [Там
само, S. 59].
Неонацистські сили та окремі неонацисти із забо-
ронених у середині 1990-х років організацій, що офі-
ційно дистанціювалися від НДПН, поодиноко співпра-
цювали з партією та МНД. Наприклад, Франк Швердт
та Штеффен Хупка, Єнс Пюхсе з розпущеного неона-
цистського союзу "Національні" потрапили, як і деякі
інші, у керівний орган партії й посилювали там неона-
цистський вплив. Багато інших неонацистів побоюва-
лись, що в співпраці їх організацій та НДПН партія, як
сильний гравець, матиме більший вплив на членів
власних організацій, ніж вони самі, і тому трималися
подалі від партійних структур НДПН. Неонацисти ви-
користовували НДПН як трибуну для задоволення
власних політичних інтересів. Так, гамбурзький неона-
цист Крістіан Ворх виступав на заході НДПН 19 ве-
ресня 1998 року в м. Росток, а Манфред Роєдер, ко-
лишній правий терорист та голова неонацистської
організації "Громадська ініціатива", як кандидат від
НДПН мав промову на виборах до Бундестагу 27 ве-
ресня [Там само, S. 33, 59].
Особливістю виборів до Бундестагу 1998 року було
те, що Німецький народний союз уперше самостійно
взяв участь у виборах. Це означало, що за голоси пра-
вих виборців конкурували 3 партії. У цих умовах партії
орієнтувались на свій електорат і гостро конкурували
за виборців, а тому не могли переманити нових ви-
борців на свій бік. Так, представники Партії республі-
канців проводили основну виборчу кампанію в Пів-
денній Німеччині та Берліні, адже не могли конкурува-
ти із сильним у нових федеральних землях ННС.
НДПН виступала, опираючись на економічні та соці-
ально-політичні теми, із гаслом "Послідовно - Соці-
ально - Національно" і конкурувала з ННС у землі
Мекленбург-Передня Померанія, де водночас про-
ходили й вибори до місцевого ландтагу. На цих тери-
торіях НДПН значно посилилась за рахунок притоку
неонацистів та скінхедів. Три праві радикальні партії
здобули сукупно 2,9 % голосів. Найслабший резуль-
тат 0,3 % - був у НДПН, яка отримала 60438 голосів
виборців на території Західної Німеччини та Західно-
го Берліну та 65981 на території Східної Німеччини
та Східного Берліну відповідно. Чисельність голосів
ННС по всій Німеччині сягала 0,8 % із перевагою на
заході та 1,8 % у республіканців зі значною перева-
гою в Західній Німеччині [31, S. 326].
Загальний результат правих партій є статистично
найбільшим після того, як у 1969 році на виборах до Бун-
дестагу НДПН самостійно досягла результату в 4,3 %
голосів. У 1998 році праві партії отримали 0,7 % го-
лосів виборців. Ці голоси також були із числа виборців,
які раніше голосували за ХДС/ХСС. На Сході Німеч-
чини ХДС втратив 11,2 % голосів виборців, порівняно
з попередніми виборами, а праві радикальні партії
отримали на 3,4 % більше. Найкраще ці партії почува-
лися в Саксонії з результатом на 4,3 % більше від по-
переднього при 15,3 % втрат для ХДС. В інших нових
федеральних землях також можна побачити виборчу
перевагу правих партій за рахунок втрат ХДС [Там
само, S. 328].
30 січня 2000 року відбувся перший із часів Другої
світової війни марш правих екстремістів через Бран-
денбурзькі ворота, який було присвячено протесту
проти запланованого дня пам'яті вбитих євреїв Євро-
пи [27, S. 4]. Поліція й надалі з обґрунтованих причин
забороняла демонстрації НДПН поблизу Бранден-
бурзьких воріт, але питання дозволу чи заборони де-
монстрацій було гострим для Берліну [4, S. 2].
Поряд із дискусією про заборону партії, що сама
по собі уже була рекламою для НДПН у політикумі та
пресі, партія намагалася проводити демонстрації, щоб
звернути до себе увагу громадськості вуличними ак-
ціями. У пресі таку активність пов'язують зі спадом
виборчих успіхів партії [41, S. 6].
У німецькому політикумі гарячим дискурсом ста-
ло питання доцільності, правомірності та наявності
достатньої кількості доказів для заборони НДПН. В
окремих землях політики дебатували на тему, які за-
ходи можуть протистояти правоекстремістській зло-
чинності [6].
Міністр внутрішніх справ Баварії Бекштайн (ХСС)
висунув вимогу поставити перед конституційним судом
пропозицію заборонити НДПН, адже, на його думку,
партія стала політичною батьківщиною для неона-
цистів [3, S. 2]. Оскільки питання такої політичної ваги,
як заборона правоекстремістської партії могло мати
значні наслідки, а невдача в суді дискредитувала б
спроби заборонити партію, то державні секретарі
федерації та земель вирішили створити робочі групи
для визначення правової можливості такої заборони
[1, S. 6]. Бекштайн уважав, що питання заборони має
порушити перед Конституційним судом Федеральний
уряд, хоча інші гілки влади теж можуть це зробити [29,
S. 1]. На думку Федерального канцлера, питання про
заборону НДПН мають внести уряд, Бундестаг та Бун-
десрат [51, S. 4]. Це свідчить про неабияку обе-
режність політиків у цьому питанні та спробу зробити
рішення політично вагомим й одностайним для всієї
політичної верхівки. Окремі земельні політики від ХДС
та СДПН, у свою чергу, застерігали щодо можливості
краху спроби заборонити партію.
У НДПН заявили, що кількість членів партії з по-
чатку дебатів про заборону зросла на 700 осіб із чис-
ла республіканців. І ці дебати нібито йдуть на користь
партії. При цьому Федеральний голова республіканців
Шенхубер висловився на підтримку партії й передба-
чав у майбутньому створення єдиної сили на основі
ідейно схожих НДПН, республіканців та ННС [39, S. 4].
У пресі постало питання заборони Партій респуб-
ліканців та ННС [28, S. 2]. У цей час республіканці на-
магаються робити внутрішньопартійні заяви та відме-
жовуватись від НДПН [47, S. 6], щоб відвести від себе
таку небезпеку та не зіпсувати свого іміджу.
Уряд спочатку скептично ставився до питання за-
борони НДПН [10, S. 1]. "Червоно-зелені" не були го-
тові мати одностайну позицію із цього питання, але після
заяви Бекштайна та політичної дискусії зайнялися ним
[3, S. 16]. У подальшому Герхард Шредер (СПДН) зро-
бив політичну заяву, що ХДС не має позиції в питанні
заборони НДПН [52, S. 1]. Це питання переросло в по-
ІСТОРІЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
92
№ 2 (109) лютий 2011 р.
ЕКОНОМІКА
літичні заяви. А прем'єр-міністр Баварії Штойбер (ХСС)
заявив, що це баварська ініціатива й у майбутньому за
наявності достатніх матеріалів буде досягнутий ширший
політичний консенсус [55, S. 1]. У жовтні ХДС вислов-
лювала думку про передчасність порушення питання
про заборону НДПН за недостатньої кількості матері-
алів [13, S. 1]. Надалі рішення було відкладено для по-
дальшого опрацювання документів. Поступово у СДПН
з'являлися скептики, а в лавах ХДС політики перекону-
вались у своєчасності й доцільності такого засобу [50,
S. 2]. Поволі почали висловлювати свою позицію
міністри внутрішніх справ окремих федеральних земель
та осередки значущих політичних партій.
У країні сталися поодинокі напади на членів НДПН,
берлінський офіс НДПН було підпалено [5, S. 2]. Пізніше
поліція повідомила, що постріли у функціонера НДПН
у жовтні не мали політичного підґрунтя, а носили крим-
інальний характер [53, S. 4].
Фактично під тиском протестів громадськості НДПН
відмовлялася від власних політичних акцій [38, S. 2].
Відомство з охорони конституції повідомило про те,
що НДПН почала діяти обережно й відмовилась від
багатьох акцій, заморозила контакти зі скінхедами та
іншими товариствами у зв'язку з політичними дебата-
ми про заборону партії [58, S. 2]. З теми в пресі вис-
ловлювались різні науковці, як, наприклад, Екерхард
Ессе. Він, однак, зазначив, що надмірна увага до НДПН
у час її найменших виборчих успіхів є дивною й може
бути рекламою для НДПН у разі невдачі заборони в
Конституційному суді [43, S. 11].
На основі матеріалів 8 листопада 2000 року уряд
вирішив подати позов до Конституційного суду [21,
S. 1]. 10 листопада Бундесрат також висунув рішення,
але землі Рейнланд-Пфальц, Баден-Вюртемберг, Гес-
сен, Саарланд та м. Берлін не проголосували за нього
[12, S. 1]. Ці остаточні рішення, однак, не припинили
дискусії в партіях стосовного важливого питання.
ХСС не бажав заборони НДПН Бундестагом, на-
зиваючи це класичним питанням виконавчої влади [57,
S. 2]. А 8 грудня 2000 р. Бундестаг прийняв рішення
про пропозицію заборонити НДПН. При цьому "чер-
воно-зелена" коаліція проголосувала за заборону, а
ХДС залишилася при думці про правову сторону пи-
тання та відстороненість Бундестагу від таких рішень.
ВДП відхилила рішення про заборону [11, S. 4].
Серед інших звинувачень уряд інкримінував НДПН
поширення тоталітарного порядку, що не відповідає
Конституції [62, S. 4]. Бундестаг у своїй заяві поставив
питання близькості за характером НДПН до НСДАП
[60, S. 4].
Після початку розгляду справи Конституційний суд
відмовив у бажанні НДПН ознайомитися з матеріала-
ми справи [22, S. 4]. Крім того, у Карлсруе заявили, що
до остаточного вирішення питання НДПН не має чи-
нити правові перешкоди [36, S. 5]. НДПН у свою чергу
зажадала тимчасово припинити справу, поставивши
питання правомірності судової справи. Слід було по-
ставити питання перед Європейським судом, чи може
партія, яка бере участь у виборах до Європейського
парламенту, бути заборонена одним лише членом ЄС?
[37, S. 4]. На заяву НДПН щодо неправомірності роз-
гляду цього позову німецьким судом було винесено
рішення, що регулювання виборів до Європарламен-
ту є питанням окремих держав, це не питання законо-
давства Європейської спільноти, а тому проваджен-
ня справи може бути продовжено.
У січні 2002 року в судовій справі виявилися нові
деталі, які вплинули на розгляд питання. Серед членів
НДПН було виявлено особу, яка співпрацювала з
Відомством з охорони конституції. Перед Конститу-
ційним судом постало питання, чи не співпрацюють із
цим відомством інші члени партії [23, S. 1].
Сам процес заборони НДПН та питання, що виник-
ли навколо нього, викликали суперечки та резонанс у
німецькому політикумі. Це пов'язано з актуальністю
питання та відповідальністю політиків за порушення
справи про конституційність партії. Політики ставили
питання про відповідальність та навіть вину своїх по-
літичних конкурентів у невдалому процесі. Для Консти-
туційного суду стояло питання, у якій формі надалі про-
довжувати судовий процес про заборону партії. Питан-
ня полягало в тому, наскільки інформатори могли спро-
вокувати чи активізувати діяльність партії. Раніше ХДС
мала позицію, що Бундестаг може приєднатися до по-
даного Конституційному суду рішення уряду про забо-
рону, але не має додавати власне рішення. Тепер ок-
ремі члени ХДС вважали, що краще припинити
слідство, щоб не відкривати більше осіб та інформації
про співробітників, що лише ускладнювало справу та
грало на руку НДПН.
СДПН, у свою чергу, виступала за продовження
справи, адже закінчення розгляду справи на цьому
етапі лише надасть НДПН імпульси на її користь. За-
ступник голови фракції СДПН Штіеглер зазначив, що з
такою позицією ХДС та ВДП не дивно, що попередники
цих партій 23 березня 1933 року надали владу Гітлеру,
і пов'язав це з висловлюваннями про історичну вину.
Такі політичні закиди з обох сторін демонстрували ба-
жання використати ситуацію для власних політичних
інтересів в очах суспільства. Це демонструвало
складність питання про існування НДПН для німецьких
політиків та вимогу залучити всі політичні партії до ак-
тивної позиції та відповідальності щодо заборони партії
у той час, як перебіг справи почав ускладнюватся [56,
S. 4]. Суперечки тривали й надалі, адже ВДП хотіла ви-
бачення від Шредера за звинувачення, висловлені від
його однопартійців. У цих суперечках ішлося про дер-
жавнополітичну відповідальність. ВДП вбачала бороть-
бу з НДПН за допомогою політичних методів та кримі-
нального права, а не Конституційного суду [48].
НДПН хотіла використати складність ситуації, щоб
виправдати себе, тому партія не бажала припинення
судової справи, адже, на думку адвоката, без вироку
неможлива реабілітація партії [35].
У липні 2002 року міністри внутрішніх прав феде-
рації та земель повідомили широкому загалу, що 30 із
210 членів Федеральних та земельних керівних органів
НДПН та МНД працювали на Державну службу інфор-
мації. У зв'язку із цим, правник з ХДС Шульц запропо-
нував уряду, Бундесрату та Бундестагу забрати свої
заяви з Конституційного суду. Адвокати трьох консти-
туційних органів мали на меті повідомити Конституцій-
ному суду, що оскільки кількість підставних осіб, що
шпигували у НДПН ніколи не перевищувала 15 %, то
нема підстав говорити про керівництво правоекстре-
містською партією державними органами [44]. У
суспільстві постало питання, якою мірою працівники
Відомства з охорони Конституції впливали на партію.
У березні 2003 року Федеральний суд вирішив, що
замороження рахунків НДПН є неправомірним, тим
паче поки Конституційний суд не виніс свій вердикт. Це,
як і інші правові питання та відсутність консенсусу
всього політикуму відносно цієї справи, робили про-
цес навколо НДПН дуже заплутаним. Ощадбанк Лейп-
цига заявив, що він не зобов'язаний вести рахунки
ворожої Конституції партії [25, S. 2].
Позивачі в судовій справі повторювали, що НДПН
ворожа Конституції партія, але судова справа була
ІСТОРІЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 2 (109) лютий 2011 р.
ЕКОНОМІКА 93
припинена. Суд займався лише позовами й не дійшов
до вирішення питання про неконституційність НДПН.
Оскільки в складі НДПН діяло 15 % співробітників
федерального Відомства з охорони Конституції, то
докази були сумнівними [20, S. 3].
18 березня 2003 року Федеральний конституційний
суд зупинив розгляд справи. Було також визначено, що
спостереження людьми з Відомства з охорони Консти-
туції за партією під час суду не відповідає принципам
правової держави. Міністр внутрішніх справ Отто Чіллі
(СДПН) розчаровано відреагував на припинення спра-
ви [8, S. 1].
Правоекстремістська партія продовжувала свою
політичну діяльність. Провокаційний заголовок статті
у "Франкфуртер Альґемайне" повідомив, що НДПН
бере участь у демонстрації СДПН. Удо Воїгт виступив
на демонстрації проти війни в Іраку. Проти його висту-
пу протестували, але організатор демонстрації зазна-
чив, що доступ до мікрофону відкритий для кожного,
хто протестує проти війни в Іраку. Проти Удо Воїгта та
його антиамериканських заяв ("американські бомби
уже зруйнували Дрезден") зі словами протесту висту-
пила частина демонстрантів [34]. Федеральний консти-
туційний суд заявив, що зібрання не може бути забо-
роненим через те, що на ньому можна очікувати ради-
кальні висловлювання. Тобто заборони зібрання
НДПН є, очевидно, неправомірними. Ішлося про попе-
редні заборони демонстрацій НДПН у Кельні під гас-
лом "Стоп будівництву синагоги - 4 мільйони народу"
та "Жодних податків на побудову синагоги" [30, S. 7].
Тим самим суд визначав, що подальші вироки судів
мають бути обережнішими й виходити з фактичного
стану справ, а не з можливих загроз.
У червні 2004 року адміністративний суд виніс
рішення про правомірність звільнення зі служби в армії
функціонера НДПН. У 1998 році після фактичного
звільнення солдат подав скаргу до суду. Тільки у 2004
році суд постановив, що оскільки НДПН була відкрита
для готових до насилля нацистів, то виникла дійсна
загроза, що солдат був не готовий визнати вільний
демократичний правопорядок [9, S. 4].
Питання присутності членів НДПН та інших право-
екстремістських партій у парламентах завжди хвилю-
вало інші партії та громадськість. Великі партії нама-
галися відсторонитися від НДПН, ізолювати її від впли-
ву на рішення членів ландтагів. На початку ХХІ сто-
ліття деякі політологи почали розглядати опозиційну
роль НДПН та її фактичну діяльність у ландтагах.
У 2004 році правоекстремістські партії отримали
52 місця в комунальних парламентах Саксонії. У регі-
оні Саксонська Швейцарія НДПН досягла найкращих
результатів - більше 20 % голосів у невеличких грома-
дах. Локальні успіхи партії могли в подальшому озна-
чати, що праві екстремісти потраплять до ландтагу
Саксонії, адже на виборах до Європейського парла-
менту НДПН отримала 3,3 %, а республіканці 3,4 %
голосів у цій федеральній землі. "Франкфуртер Аль-
ґемайне" повідомляла, що більше не існує конкуренції
й перешкод між правими екстремістами, адже ННС
балотується в землі Бранденбург, а НДПН натомість
у Саксонії та Саарланд. У ХДС землі Саксонія гово-
рили про необхідність у майбутньому вплинути на ви-
борців правоекстремістських партій соціальними те-
мами та темами, що стосуються іноземців, хоча їх у
Саксонії дуже мала кількість. Тим самим партія хоті-
ла продемонструвати себе як охоронця внутрішньо-
го порядку, на противагу популістським правим екс-
тремістам [45, S. 4].
У вересні 2004 року перед виборами до ландтагу
Саксонії було проведено обшук у видавництві НДПН у
м. Рієза у Саксонії. За даними прокуратури, на дисках
знаходилися пісні з ворожим Конституції змістом, які
мали бути розповсюджені серед школярів [33, S. 2].
На думку Відомства з охорони конституції, невда-
ла судова справа про заборону НДПН послабила
партію організаційно й фінансово, а виборчим успіхам
у землях Саарланд (4 %) та Саксонії (9 %) партія зав-
дячує закінченням конкуренції та роздробленості в
правоекстремістському політичному таборі [54]. Од-
нак слід розуміти, що саме судова справа та постійна
присутність інформації про НДПН у медіапросторі,
неспроможність заборонити її посилили впевненість у
партії серед виборців.
Після вдалих виборів до ландтагу Саксонії в 2004
році НДПН на прес-конференції, яка проходила у при-
міщенні дискотеки "Саксонський вовк", голова земель-
ного осередку Гольгер Апфель говорив про подаль-
шу кооперацію з ННС та республіканцями. Також він
зазначав, що хоча ЗМІ й були повсякчас налаштовані
проти партії, результат виборів продемонстрував хо-
рошу явку виборців НДПН на виборчих дільницях. Удо
Воїгт завдячує голові міністерства внутрішніх справ
Отто Чіллі у невдачі судової справи та інформаційно-
му розголосі, який надав партії цей процес [63].
НДПН та ННС повідомили про плани участі у вибо-
рах до Бундестагу 2006 року одним спільним списком.
У списку було 3 неонацисти, один із яких на думку Удо
Воїгта обов'язково мав потрапити в Бундестаг [32,
S. 2]. Це звичайно була спроба утвердити свої політичні
позиції та отримати голоси виборців із 170 неонацист-
ських товариств, які знаходились в оточенні НДПН.
У той самий день голова республіканців Шлієр за-
значив, що тепер Відомство з охорони конституції має
в Саксонії власну фракцію. Він грав на тому, що пред-
ставники відомства контролюють партію. Республі-
канці не брали участі у виборах у Саксонії, де вони
раніше отримали 3,4 % голосів на виборах до Євро-
парламенту.
Висновки
Період 1998-2006 рр. історії Націонал-демократич-
ної партії Німеччини характерний прихід до лав НДПН
більш радикальних членів та неонацистів із забороне-
них організацій. Окрім відданих виборців, НДПН орієн-
тувалася на молодих соціально слабких та незадово-
лених економічним становищем виборців, що вбача-
ли гостру конкуренцію з іноземцями за робочі місця.
Партія починає вести політичну пропаганду в молодіж-
ному середовищі через слабко контрольований дер-
жавою Інтернет. Також видає оновлену виборчу про-
граму, що відповідала б вимогам часу, і виступає про-
ти концепції багатокультурності в Німеччині. Вибори
до Бундестагу 1998 року показали, що НДПН має най-
слабшу електоральну підтримку серед правоекстре-
містських партій, однак і конкуренція цих партій зава-
жає їх успіху у виборчому процесі. НДПН намагалася
отримати вплив на виборців та досягти успіхів на ви-
борах до ландтагів, але це вдавалося лише в соціально
слабких частинах Східної Німеччини. Усе ж НДПН на-
магалася вмотивувати існування так званих "націо-
нально звільнених зон". І це дійсно були містечка, де
іноземцям могла загрожувати небезпека, однак гово-
рити про тотальний контроль партії та витіснення вла-
ди немає жодних підстав.
У програмі партії 1998 року та подальших заявах
можна відмітити акцент на німецькій ідентичності, ре-
візіонізм та перегляд існуючих кордонів, негативне
ІСТОРІЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
94
№ 2 (109) лютий 2011 р.
ЕКОНОМІКА
ставлення до іноземців, гостру критику ЄС, США та
НАТО, екологічні теми.
У ФРН судова справа навколо заборони НДПН на-
була розголосу в ЗМІ та гострого політичного забарв-
лення. Виявлені факти діяльності в партії членів ні-
мецьких спецслужб негативно вплинули на імідж уря-
ду та ускладнили з'ясування фактів злочинної та анти-
конституційної діяльності партії, не дали змоги Консти-
туційному суду довести справу до кінця. На цьому етапі
державні органи виявили свою неспроможність діяти
злагоджено та результативно у рамках, дозволених
законом, іноді незаконно забороняючи акції НДПН, що
підтвердив суд. Сама справа надала НДПН популяр-
ності та безкоштовного піару, не підтвердивши її про-
типравної діяльності. Сприйняття партії в суспільстві
в руслі антиконституційності змусили її бути обережні-
шою у своїх діях. Співпраця НДН, ННС та республі-
канців була уривчастою й часто лише на регіонально-
му рівні, а виступ однією правоекстремістською си-
лою був важким завданням. Очевидним було відме-
жування Партії республіканців від НДПН у зв'язку з
конкуренцією за виборців та поганим іміджем остан-
ньої, викликаним її діяльністю та судовою справою.
ЛІТЕРАТУРА:
1. Arbeitsgruppe soll Möglichkeit eines NPD-Verbots prüfen.
Beckstein verlangt schnelles Handeln / Berlin will sich nicht unter
Druck setzen lassen // F.A.Z. Politik Donnerstag. - 10.08.2000. -
Nr. 184. - S. 6.
2. Bailer-Galanda B. Das Netz des Hasses: Rassistische,
rechtsextreme und neonazistische Propaganda im Internet / В. Bailer-
Galanda. - Wien, 1997. - S. 32.
3. Beckstein. Die Kampagne fur ein NPD-Verbot ist in der
Koalition nicht frei von Parteikalkül / Von Thomas Schmid // F.A.Z.
Zeitgeschehen Mittwoch. - 11.10.2000. - Nr. 236. - S. 16.
4. Brandenburger Tor: NPD-Demo verboten // F.A.Z. Berliner S.n.
- 10.03.2000. - Nr. 59. - S. BS2.
5. Brandanschlag auf NPD-Zentrale in Berlin // F.A.Z. Politik
Montag. - 30.10.2000. - Nr. 252. - S. 2.
6. Beck: Jugendlichen "ins Leben hineinhelfen". Thomas
Schäuble unterstützt Becksteins Vorschlag // F.A.Z. - 3.09.2000.
7. Beckstein fordert Verbot der NPD. "Rechtsextreme Partei wird
zur politischen Heimat aller Neonazis" // F.A.Z. Politik Mittwoch. -
02.08.2000. - Nr. 177. - S. 2.
8. Bundesverfassungsgericht stellt NPD-Verbotsverfahren ein //
F.A.Z. Politik Mittwoch. - 19.03.2003. - Nr. 66. - S. 1.
9. Bundeswehr darf NPD-Funktionär entlassen // F.A.Z.
FRANKFURT. - 08.06.2004.
10. Die Bundesregierung denkt gegenwärtig nicht an ein Verbot
der NPD. Forderungen und Skepsis / Aufruf zu "gesellschaftlichem
W iderstand" gegen den Rechtsextremismus // F.A.Z. Politik
Donnerstag. - 03.08.2000. - Nr. 178. - S. 1.
11. Der Bundestag beschließt eigenen NPD-Verbotsantrag //
F.A.Z. Politik Samstag. - 09.12.2000. - Nr. 287. - S. 4.
12. Bundesrat stimmt für NPD-Verbotsantrag // F.A.Z. Politik
Samstag. - 11.11.2000. - Nr. 263. - S. 1.
13. CDU-Innenminister: Entscheidung über ein Verbot der NPD
noch nicht möglich. "Material unvollständig und zu spät zugestellt" /
Kritik am Verfahren wächst auch bei FDP und Grünen // F.A.Z. Politik
Donnerstag. - 19.10.2000. - Nr. 243. - S. 1.
14. Decker F. Handbuch der Deutschen Parteien / F. Decker,
V. Neu. - Wiesbaden, 2007. - 440 s.
15. Deutschland 2000. Nationaldemokratische Leitlinien. - Hrsg.
: NPD-Parteivorstand, Stuttgart, 2000.
16. Europa-Programm. NPD. - In Apabiz-Archiv. Berlin.
17. Esse E. Politischer Extremismus und Parteien / E. Esse,
H. Niedermayer. - Berlin, 2007. - S. 69.
18. Fromm F. Rechtsextremismus im Internet: Die neue Gefahr
/ F. Fromm, B. Kernbach. - München : Olzog, 2001. - S. 43.
19. Jun U. Kleine Parteien im Aufwind / U. Jun, H. Kreikenbom,
V. Neu. - Frankfurt am Main : Campus Verlag GmbH, 2006. - S. 231.
20. Infizierte Beweise. Entscheidung im NPD-Verfahren /
Von Reinhard Müller // F.A.Z. Politik Dienstag. - 18.03.2003. -
Nr. 65. - S. 3.
21. Kabinett beschließt Verbotsantrag gegen die NPD.
Bevollmächtigte sollen Antragsschrift formulieren / Schily:
Verfassungsfeindlichkeit der Partei außer Zweifel // F.A.Z. Politik
Donnerstag. - 09.11.2000. - Nr. 261. - S. 1.
22. Karlsruhe lehnt Eilantrag der NPD ab. "Keine Rechtsgrundlage
für Akteneinsicht" / Aufzug der Partei erlaubt // Samstag. - 27.01.2001.
- Nr. 23. - S. 4.
23. Karlsruhe: "Riesenmurks" im NPD-Verbotsverfahren // F.A.Z.
Politik Mittwoch. - 23.01.2002. - Nr. 19. - S. 1.
24. Konkurrenz im rechtsextremen Lager. DVU, Republikaner
und NPD wollen in die Hamburger Bürgerschaft // F.A.Z. - 19.09.1997.
25. Kündigung von Konten der NPD rechtswidrig // F.A.Z. Politik
Mittwoch. - 12.03.2003. - Nr. 60. - S. 2.
26. Lebensraum im Getto. Magdeburg - Synonym für Gewalt im
Osten // Spiegel. - 1998. - Nr. 13.
27. Marsch von NPD-Anhängern durch das Brandenburger Tor /
/ Frankfurter Allgemeine Zeitung. Politik Montag. - 2000. - Nr. 25. -
31 Januar. - S. 4.
28. Mehr als ein NPD-Verbot // F.A.Z. Politik Dienstag. -
15.08.2000. - Nr. 188. - S. 2.
29. Meinungsunterschiede in der Debatte über ein Verbot der
NPD. "Politisch äußerst schwierige Entscheidung". Zwei Arbeitskreise
/ Schärferes Versammlungsrecht? // F.A.Z. Politik Freitag. -
11.08.2000. - Nr. 185. - S. 1.
30. Meinungsfreiheit der NPD geschützt. Verfassungsgericht:
Versammlungsverbot offensichtlich rechtswidrig // F.A.Z. Politik
Freitag. - 30.07.2004. - Nr. 175. - S. 4.
31. Minkenberg M. Im Osten was Neues: Die radikale Rechte
im Wahljahr 1998 / M. Minkenberg // Pickel G. Deutschland nach
den Wahlen. Befunde zur Bundestagswahl 1998 und zur Zukunft
des deutschen Parteisystems / G. Pickel, D. Waltz. - Opladen,
2000. - S. 326.
32. NPD und DVU treten 2006 gemeinsam an // F.A.Z. Politik
Montag. - 11.10.2004. - Nr. 237. - S. 2.
33. NPD-Verlag in Sachsen durchsucht // F.A.Z. Politik
Donnerstag. - 09.09.2004. - Nr. 210. - S. 2.
34. NPD nimmt an SPD-Demonstration teil. Veranstaltung gegen
den Irak-Krieg in Fürstenwalde // F.A.Z. Politik Donnerstag. -
10.04.2003. - Nr. 85. - S. 7.
35. NPD will keine Verfahrenseinstellung // F.A.Z. FRANKFURT.
- 11.03.2002.
36. NPD soll vor Verbot nicht rechtlich behindert werden // F.A.Z.
Politik Samstag. - 12.05.2001. - Nr. 110. - S. 5.
37. NPD: Verbotsantrag ist juristisch unstimmig // F.A.Z Politik
Samstag. - 24.02.2001. - Nr. 47. - S. 4.
38. NPD verzichtet auf Kundgebung // F.A.Z. Berliner Seiten
Samstag. - 12.08.2000. - Nr. 186. - S. BS2.
39. NPD nutzt Verbotsdebatte für sich. Voigt: 700 neue Mitglieder
und Solidarität des "nationalen Lagers" // F.A.Z. Politik Freitag. -
08.09.2000. - Nr. 209. - S. 4.
40. NPD gemeinsam beantragen // F.A.Z. Politik Montag. -
21.08.2000. - Nr. 193. - S. 4.
41. Die NPD hat ihr Gesicht verändert. Wahlerfolge liegen weit
zuruck / Immer mehr setzt sie auf die "Straße" / Von Reinhard Müller
// F.A.Z. Politik Donnerstag. - 10.08.2000. - Nr. 184. - S. 6.
42. NPD-Demonstration in Rostoсk ohne schwere Krawalle //
F.A.Z. - 21.09.1998.
43. Die NPD wäre fast vergessen // F.A.Z. Briefe an die
Herausgeber Donnerstag. - 02.11.2000. - Nr. 255. - S. 11.
44. In der NPD-Spitze ist jeder siebte V-Mann // F.A.Z.
FRANKFURT. - 14.05.2003.
45. Rechtsextreme im Landtag? // F.A.Z. Politik Montag. -
09.08.2004. - Nr. 183. - S. 4.
46. Republikaner kritisieren NPD // F.A.Z. Politik Mittwoch. -
22.09.2004. - Nr. 221. - S. 4.
47. Die Republikaner wollen sich abgrenzen. NPD als "Schande
für Deutschland" bezeichnet / Von Alfred Behr // F.A.Z. Politik
Mittwoch. - 16.08.2000. - Nr. 189. - S. 6.
48. Pieper: Schröder soll sich entschuldigen. Die Parteien streiten
über Stieglers Aussagen zum NPD-Verbotsverfahren // F.A.Z.
FRANKFURT. - 17.02.2002.
ІСТОРІЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 2 (109) лютий 2011 р.
ЕКОНОМІКА 95
49. Programm der NPD 1996 [Електронний ресурс]. - Режим
доступу : http://partei.npd.de/medien/pdf/Parteiprogramm.pdf.
50. Schnelle Positionswechsel. Wie sich die Debatte über ein
Verbot der NPD entwickelte / Von Thomas Schmid // F.A.Z. Politik
Donnerstag. - 26.10.2000. - Nr. 249. - S. 2
51. Schröder: Deutliches gemeinsames Signal setzen.
Bundesregierung, Bundestag und Bundesrat sollen ein Verbot der
Müller und Maas gegen Verbot der NPD. Erste Sitzung des
saarländischen Landtages nach der Sommerpause // F.A.Z. Politik
Donnerstag. - 24.08.2000. - Nr. 196. - S. 6.
52. Schröder: Union hat in der Frage des NPD-Verbots keine
Linie // F.A.Z. Politik Freitag. - 13.10.2000. - Nr. 238. - S. 1.
53. Schüsse auf NPD-Funktionär ohne politischen Hintergrund /
/ F.A.Z. Politik Dienstag. - 28.11.2000. - Nr. 277. - S. 4.
54. Spaltung überwunden. Das Erstarken der NPD / Von Reinhard
Mülle // F.A.Z.FRANKFURT. - 19.09.2004.
55. Stoiber: Breiter politischer Konsens für NPD-Verbot // F.A.Z.
Politik Samstag. - 14.10.2000. - Nr. 239. - S. 1.
56. Streit über die NPD-Verbotsanträge. Stiegler spricht von
"historischer Schuld" von Union und FDP // F.A.Z. Politik Montag. -
11.02.2002. - Nr. 35. - S. 4.
57. Union will keinen eigenen NPD-Verbotsantrag des
Bundestags // Politik Freitag. - 01.12.2000. - Nr. 280. - S. 2.
58. Verfassungsschutz: NPD reagiert auf Verbotsdebatte // F.A.Z.
Politik Montag. - 30.10.2000. - Nr. 252. - S. 2.
59. Verfassungsschutzbericht 1997-1998. Bundesamt für
Verfassungsschutz.
60. Wesensverwandtschaft von NPD und NSDAP // Politik
Donnerstag. - 29.03.2001. - Nr. 75. - S. 4.
61. Wenzler T. Jugendlicher Rechtsextremismus in politischer
und pädagogischer Übersicht - Ein Überblick / T. Wenzler. - Münster,
2001. - S. 70.
62. Wir wollen die absolute Macht in Deutschland // Politik
Donnerstag. - 01.02.2001. - Nr. 27. - S. 4.
63. In der Wolfshöhle. Die erste Pressekonferenz der NPD nach
ihrem W ahlerfolg in Sachsen / Von Reiner Burger //
F.A.Z.FRANKFURT. - 21.09.2004.
A. Yovenko
THE ACTIVITY OF THE NATIONAL DEMOCRATIC PARTY OF GERMANY AND THE
AUTHORITIES' ATTEMPTS TO RECOGNIZE THE PARTY UNCONSTITUTIONAL
(1998-2006)
The article deals with the place and role NPD in German politics, reaction to NPD activities of public authorities and society,
progress and consequences of the proceedings on the Prohibition Party and the development of relations with other right
parties.
Key words: Right radicalism, Neo-Nazism, National Democratic Party, German imperial party.
© А. Йовенко
Надійшла до редакції 06.01.2011
ІСТОРІЯ
УДК 930.1: 329.78
ÌÎËÎIJÆÍÈÉ ÐÓÕ ÃÀËÈ×ÈÍÈ Ê²ÍÖß XIX -
30-õ ÐÎʲ ÕÕ ñò. Ó ÑÓ×ÀÑÍÈÕ ÍÀÓÊÎÂÈÕ
ÄÎÑ˲ÄÆÅÍÍßÕ ÓÊÐÀ¯ÍÈ
СВІТЛАНА КОЛИБАБ'ЮК,
заступник директора з науково-методичної роботи Івано-Франківської філії
Університету "Україна"
У статті висвітлено історіографічний доробок сучасних наукових досліджень молодіжно-
го руху Галичини кінця ХІХ - 30-х років ХХ ст. Автор наголошує, що узагальнюючі роботи, де
комплексно розглянуто розвиток молодіжного руху, праці з історії окремих товариств, студії
з певних напрямів їх діяльності, історико-біографічні та інші різножанрові публікаці станов-
лять значний внесок у розвиток сучасної історіографії окресленої проблеми.
Ключові слова: товариства, "Січ", "Сокіл", "Пласт", "Луг".
Постановка проблеми. За доби незалежності
України вивчення історії молодіжних організацій Гали-
чини кінця XIX - 30-х років ХХ ст. ("Січ", "Сокіл",
"Пласт", "Луг", спортивні та інші товариства) стало
одним із актуальних напрямів дослідницьких пошуків
представників різних галузей знань - істориків, педа-
гогів, культурологів, політологів тощо. Накопичення
значного пласту літератури із цієї проблеми зумов-
люється науковим та суспільним інтересом, адже ок-
ремі із цих товариств відновили діяльність за сучас-
них умов та відіграють помітну роль у вихованні мо-
лоді й суспільно-політичному розвитку країни. Тому
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
|