Діяльність Київського митрополита Платона Городецького в царині благодійництва щодо покращення становища осіб світського та духовного звання
У запропонованій статті вперше зроблено комплексний аналіз благодійницької діяльності Київського митрополита Платона Городецького по відношенню до осіб світського та духовного звання як у підпорядкованій йому Київській єпархії, так і за її межами. Ця діяльність митрополита, спрямована головним чином...
Збережено в:
| Дата: | 2009 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут проблем штучного інтелекту МОН України та НАН України
2009
|
| Назва видання: | Наука. Релігія. Суспільство |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/33247 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Діяльність Київського митрополита Платона Городецького в царині благодійництва щодо покращення становища осіб світського та духовного звання / Н.В. Баранова // Наука. Релігія. Суспільство. — 2009. — № 4. — С. 50-55. — Бібліогр.: 24 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-33247 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-332472012-05-28T12:23:06Z Діяльність Київського митрополита Платона Городецького в царині благодійництва щодо покращення становища осіб світського та духовного звання Баранова, Н.В. Історія У запропонованій статті вперше зроблено комплексний аналіз благодійницької діяльності Київського митрополита Платона Городецького по відношенню до осіб світського та духовного звання як у підпорядкованій йому Київській єпархії, так і за її межами. Ця діяльність митрополита, спрямована головним чином на надання щедрої матеріальної допомоги з власних коштів і моральної підтримки, сприяла покращенню життя останніх та закріпила за Високопреосвященним Платоном звання одного з найщедріших благодійників свого часу і стала позитивним прикладом для духовних лідерів сьогодення. В данной статье впервые осуществлен комплексный анализ благотворительной деятельности митрополита Платона Городецкого по отношению к лицам духовного и светского звания как в подведомственной ему Киевской епархии, так и за ее пределами. Эта деятельность митрополита, направленная в основном на предоставление щедрой материальной помощи из собственных средств и моральной поддержки, содействовала улучшению жизни последних и закрепила за Высокопреосвященным Платоном звание одного из самых щедрых благотворителей своего времени, и стала положительным примером для духовных лидеров нынешнего времени. This article is devoted to charitable activity of the Kyiv metropolitan of the nineteenth century Platon Gorodetskyi. This activity was directed to the many-sided help for the poorest inhabitants who lived at the Kyiv province and around. Metropolitan Platon Gorodetskyi rendered the generous financial support from his own means and spared special attention to spiritual persons and their families, in particular to widows and orphans, during his government at the Kiev province. This activity had a positive results and become an example for the spiritual leaders of the present time. 2009 Article Діяльність Київського митрополита Платона Городецького в царині благодійництва щодо покращення становища осіб світського та духовного звання / Н.В. Баранова // Наука. Релігія. Суспільство. — 2009. — № 4. — С. 50-55. — Бібліогр.: 24 назв. — укр. 1728-3671 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/33247 [271.2(477):2-78-463]“18” uk Наука. Релігія. Суспільство Інститут проблем штучного інтелекту МОН України та НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Історія Історія |
| spellingShingle |
Історія Історія Баранова, Н.В. Діяльність Київського митрополита Платона Городецького в царині благодійництва щодо покращення становища осіб світського та духовного звання Наука. Релігія. Суспільство |
| description |
У запропонованій статті вперше зроблено комплексний аналіз благодійницької діяльності Київського митрополита Платона Городецького по відношенню до осіб світського та духовного звання як у підпорядкованій йому Київській єпархії, так і за її межами. Ця діяльність митрополита, спрямована головним чином на надання щедрої матеріальної допомоги з власних коштів і моральної підтримки, сприяла покращенню життя останніх та закріпила за Високопреосвященним Платоном звання одного з найщедріших благодійників свого часу і стала позитивним прикладом для духовних лідерів сьогодення. |
| format |
Article |
| author |
Баранова, Н.В. |
| author_facet |
Баранова, Н.В. |
| author_sort |
Баранова, Н.В. |
| title |
Діяльність Київського митрополита Платона Городецького в царині благодійництва щодо покращення становища осіб світського та духовного звання |
| title_short |
Діяльність Київського митрополита Платона Городецького в царині благодійництва щодо покращення становища осіб світського та духовного звання |
| title_full |
Діяльність Київського митрополита Платона Городецького в царині благодійництва щодо покращення становища осіб світського та духовного звання |
| title_fullStr |
Діяльність Київського митрополита Платона Городецького в царині благодійництва щодо покращення становища осіб світського та духовного звання |
| title_full_unstemmed |
Діяльність Київського митрополита Платона Городецького в царині благодійництва щодо покращення становища осіб світського та духовного звання |
| title_sort |
діяльність київського митрополита платона городецького в царині благодійництва щодо покращення становища осіб світського та духовного звання |
| publisher |
Інститут проблем штучного інтелекту МОН України та НАН України |
| publishDate |
2009 |
| topic_facet |
Історія |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/33247 |
| citation_txt |
Діяльність Київського митрополита Платона Городецького в царині благодійництва щодо покращення становища осіб світського та духовного звання / Н.В. Баранова // Наука. Релігія. Суспільство. — 2009. — № 4. — С. 50-55. — Бібліогр.: 24 назв. — укр. |
| series |
Наука. Релігія. Суспільство |
| work_keys_str_mv |
AT baranovanv díâlʹnístʹkiívsʹkogomitropolitaplatonagorodecʹkogovcariníblagodíjnictvaŝodopokraŝennâstanoviŝaosíbsvítsʹkogotaduhovnogozvannâ |
| first_indexed |
2025-07-03T13:47:50Z |
| last_indexed |
2025-07-03T13:47:50Z |
| _version_ |
1836633786400374784 |
| fulltext |
«Наука. Релігія. Суспільство» № 4’2009 50
IСТОРIЯ
УДК [271.2(477):2-78-463]“18”
Н.В. Баранова
Луганський національний університет імені Тараса Шевченка, Україна
ДІЯЛЬНІСТЬ КИЇВСЬКОГО МИТРОПОЛИТА
ПЛАТОНА ГОРОДЕЦЬКОГО В ЦАРИНІ БЛАГОДІЙНИЦТВА
ЩОДО ПОКРАЩЕННЯ СТАНОВИЩА ОСІБ СВІТСЬКОГО
ТА ДУХОВНОГО ЗВАННЯ
У запропонованій статті вперше зроблено комплексний аналіз благодійницької діяльності Київського
митрополита Платона Городецького по відношенню до осіб світського та духовного звання як у підпорядкованій
йому Київській єпархії, так і за її межами. Ця діяльність митрополита, спрямована головним чином на
надання щедрої матеріальної допомоги з власних коштів і моральної підтримки, сприяла покращенню життя
останніх та закріпила за Високопреосвященним Платоном звання одного з найщедріших благодійників
свого часу і стала позитивним прикладом для духовних лідерів сьогодення.
На сьогоднішній день, коли на перший план у суспільстві почали виходити хибні
життєві орієнтири, що негативно позначилися на духовному розвитку нації, особливо важ-
ливо переглянути історичні засади вітчизняної духовності, одвічними будівниками і охо-
ронцями якої виступали представники вищого православного духівництва, одним з яких,
беззаперечно, може вважатися Київський митрополит Платон Городецький (1882 – 1891).
У його багатогранній діяльності вагоме місце посідало благодійництво, особливо по від-
ношенню до нужденних мешканців, без різниці суспільного стану, як підпорядкованої йому
Київської єпархії, так і тих, хто мешкав за її межами.
Однак зазначимо, що на відміну від періодів урядування митрополита Платона на
попередніх кафедрах у раніше підпорядкованих йому єпархіях, які були представлені в
історіографії працями таких дослідників, як М. Снесарьов [1], А. Князев [2], київський
період життя та діяльності Високопреосвященного Платона (Городецького), й особливо
благодійницький аспект його діяльності, не знайшов гідного відображення як у працях до-
слідників його часу, так і у доробках сучасних авторів. Єдиними дослідженнями у цьому
напрямку можна вважати праці М. Флоринського [3], М. Карасьова [4], в яких знайшли
фрагментарне відбиття лише деякі аспекти діяльності митрополита на Київській кафедрі.
Саме тому як мету запропонованого дослідження ми визначаємо проведення комплекс-
ного аналізу благодійної діяльності Високопреосвященного митрополита Платона Горо-
децького у Київській єпархії щодо покращення становища нужденних осіб світського та
духовного звання.
Київський митрополит Платон Городецький, на рівні з наданням всебічної допомоги
товариствам та установам різного спрямування, вбачав одним з пріоритетних напрямів
своєї добродійної діяльності сприяння поліпшенню становища як мешканців підпоряд-
кованої йому Київської єпархії різних верств та станів, так і тих, хто проживав за її ме-
жами, але конче потребував як матеріальної, так і моральної підтримки. Зазначимо, що
особливе місце серед них у своїй благодійній діяльності митрополит Платон відводив пред-
ставникам духовного звання і членам їх сімей, особливо удовам і сиротам духівництва,
виступаючи щедрим жертводавцем на їх потреби.
Діяльність Київського митрополита Платона Городецького в царині благодійництва...
«Наука. Релігія. Суспільство» № 4’2009 51
Зазначимо, що, будучи митрополитом Київським, Високопреосвященний Платон часто
надавав матеріальну допомогу не тільки потребуючим особам духовного звання підпо-
рядкованої йому єпархії, але і представникам церкви інших областей Росії, особливо не
оминав своєю увагою жителів раніше керованих ним єпархій. Так, наприклад, у відпо-
відь на прохання про надання матеріальної допомоги причетника містечка Скруделіно
Курляндськой губернії Іллукстського повіту Євгенія Лебедєва, за якого, ще будучи єпис-
копом Ризьким, Платон вносив сплату за навчання у Ризькій семінарії, митрополит по-
жертвував 200 рублів, враховуючи його нужденне становище [3, арк. 111].
Надаючи матеріальну допомогу особам духовного звання раніше підпорядкованих
йому єпархій, митрополит Платон не оминав увагою і тих, що жили у інших областях Росії,
незмінно відгукуючись на їх прохання про грошову допомогу.
У відповідь на прохання про надання матеріальної допомоги на лікування свяще-
ників Подільської єпархії Федота Хомицького та Іллі Симоновського Високопреосвя-
щенний адресував на ім’я єпископа Подільського і Брацлавського Доната 100 рублів з
проханням про влаштування вищезазначених священиків у лікарні за рахунок Поділь-
ського єпархіального відомства [5, арк. 2].
Допомагаючи особам духовного звання, що проживали за межами підпорядкованої
йому єпархії, митрополит Платон у першу чергу надавав різнобічну допомогу потребую-
чим мешканцям Київської єпархії. Найчастіше допомога митрополита мала матеріальний
характер. Так, наприклад, враховуючи прохання псаломщика Євгенія Воздвиженського
про надання матеріальної допомоги на погашення боргу (у результаті смерті трьох дітей
псаломщик позичив 100 рублів у місцевого благочинного) [6, арк. 2], митрополит Платон
пожертвував 100 рублів [7, арк. 1].
Не завжди допомога митрополита у відповідь на прохання про надання допомоги
особам духовного звання носила характер грошової пожертви. Відгукуючись на прохан-
ня протоієрея Іоанна Виноградова про благословення його хворої дочки Марії, Високо-
преосвященний надіслав Ікону Божої Матері, поіменовану «Утамуй мої печалі», за що
отримав подяку від протоієрея [8, арк. 6].
Іноді допомога митрополита Платона носила не матеріальний, а швидше етичний,
виховний характер. У відповідь на послання дячка церкви селища Веприно Радомисль-
ського повіту Івана Робаковського, у якому той просив митрополита Платона вплинути
на свого сина Петра, священика селища Борщове Радомисльського повіту, з тим, щоб той
«приділяв можливу допомогу й підтримку сімейству своєму, зважаючи на старість років
батьків», митрополит Платон пообіцяв посприяти [9, арк. 2].
Зазначимо, що на рівні з представниками духівництва на допомогу митрополита зав-
жди могли розраховувати і члени їх сімей, у першу чергу їх удови і сироти. Як і у випадку
з особами духовного звання, митрополит Платон надавав матеріальну допомогу останнім
як у підпорядкованій йому Київській єпархії, так і у інших областях Росії. Так, наприклад,
він пожертвував 25 рублів удові диякона церкви станиці Ніжнєчирсько, області війська
Донського, Катерині Борисовій, чоловіка якої знав особисто [10, арк. 1].
Як і у випадку з вдовами, митрополит Платон виступав першим помічником і щед-
рим жертводавцем на потреби сиріт духівництва як Київської, так і інших єпархій Росії.
Прагнучи не відмовляти у проханнях про надання матеріальної допомоги усім сиротам
духівництва, що зверталися до нього, митрополит Платон надавав особливу увагу потре-
бам тих, що проживали у раніше підпорядкованих йому єпархіях, чиїх батьків – представ-
ників духівництва – він знав особисто. Так, у відповідь на прохання мешканки міста Міта
Курляндської губернії Анастасії Германової, дочки дячка Дерптської Успенської церкви,
відомого Високопреосвященному Платону з часу його служіння Архієпископом Ризьким
і Мітавським, митрополит пожертвував 30 рублів [6, арк. 88].
Н.В. Баранова
«Наука. Релігія. Суспільство» № 4’2009 52
Часто допомога митрополита Платона сиротам духівництва носила не тільки мате-
ріальний характер. Йдучи назустріч проханню сина померлого священика Ризької єпархії
Дмитра Лобенського щодо сприяння у справі влаштування його в один з монастирів
Київської єпархії у зв’язку з відсутністю останніх у Ризькій єпархії, митрополит після
отримання з Ризької духовної консисторії сприятливих відгуків про нього, просив голову
останньої передати Лобенському запрошення на приїзд до Києва для остаточного вирі-
шення питання щодо вибору монастиря [11, арк. 3]
Крім надання матеріальної допомоги із власних коштів особам духовного звання,
митрополит Платон сприяв отриманню ними єдиноразової допомоги й довічної пенсії у
розмірі 130 руб. на рік з урахуванням їх багаторічної служби по духовному відомству і тяж-
кого становища, особисто щомісячно клопочучись про це перед Священним Синодом.
Відзначимо, що навіть у разі наявності у біографії священнослужителів непристой-
них вчинків, що спричиняли відповідне покарання, митрополит Платон, проте, усвідом-
люючи важливість отримання пенсії останніми, клопотав перед Священним Синодом про
її призначення.
Зазначимо, що митрополит Платон брав на себе обов’язки клопотати про призначення
довічних пенсій не тільки представникам духовного звання, а й їх удовам, враховуючи
їх важке матеріальне становище, у розмірі 65 рублів на рік – половинному розмірі від
пенсії, що належала чоловіку.
Нарівні з особами духовного звання та їх удовами митрополит Платон турбувався
про поліпшення становища сиріт духівництва і також клопотав перед Священним Сино-
дом про призначення їм довічної пенсії у розмірі 25 рублів на рік.
Піклуючись про поліпшення матеріального становища осіб духовного звання, їх удів
і сиріт, дотримуючись традиції, започаткованої за керування іншими єпархіями, митро-
полит Платон, і отримавши призначення на Київську митрополичу кафедру, у першу
чергу намагався відродити у середовищі Київського духівництва приватну добродійність
шляхом заснування взаємодопоміжного товариства (емерительної каси), чиєю метою було
б здійснення видачі пенсій удовам і сиротам духовних осіб, що поповнювали її своїми
внесками, а рівно і самим священнослужителям, що виходили на пенсію, незалежно від
пенсій і єдиноразової допомоги, що надавалися їм Священним Синодом, єпархіальними
піклувальними комітетами або іншими відомствами.
Проте митрополит Платон помер 1 жовтня 1891 року і не зміг закінчити розпочату
ним справу з заснування Взаємодопоміжного товариства духівництва Київської єпархії.
Проект статуту даного товариства був затверджений вже після смерті Високопреосвященного
наказом Священного Синоду від 13 – 17 грудня 1893 року за № 371 і наданий Його Висо-
копреосвященству митрополиту Іоанникію за наказом від 20 грудня 1893 року за № 5999.
Відзначимо, що у своїй резолюції від 23 грудня 1893 року за № 5974, що надійшла у від-
повідь на синодальний наказ, митрополит Київський Іоанникій, передаючи до виконання
проект Статуту Взаємодопоміжного товариства Комітету з емерительної каси, відзначав
першорядну роль митрополита Платона у заснуванні товариства [12].
Будучи одним із основних благодійників осіб духовного звання і представників їх
сімей, митрополит Платон разом з тим постійно надавав посильну допомогу людям світсько-
го звання як підпорядкованої йому єпархії, так і тим, що жили за її межами.
Зазначимо, що будучи митрополитом Київським і Галицьким, Високопреосвященний
Платон, дотримуючись традиції, впровадженої ним за часів керування іншими єпархіями,
не відмовляв у допомозі іноземним громадянам. Враховуючи прохання Чорногорського
підданця Іоца Іовановича, що мешкав у Одесі, про надання йому матеріальної допомоги
у зв’язку з тим, що останній, «знаходячись 4 роки без посади і не заробляючи на денний
прожиток на свою дружину і 3 дітей, і маючи борг за квартиру 150 рублів, при невиплаті
Діяльність Київського митрополита Платона Городецького в царині благодійництва...
«Наука. Релігія. Суспільство» № 4’2009 53
якого позбавлявся даху над головою», митрополит Платон пожертвував 50 рублів від себе і
клопотав перед Слов’янським благодійним комітетом, що знаходився в Одесі, про надан-
ня допомоги підданцю Чорногорії [13, арк. 2].
Не відмовляючи у допомозі іноземним підданцям, митрополит Платон, проте, у
першу чергу виступав щедрим жертводавцем на потреби мешканців як підпорядкованої
йому Київської єпархії, так і інших областей Росії. Одним із пріоритетних напрямів своєї
благодійної діяльності по відношенню до осіб світського звання м. Платон вбачав у на-
данні матеріальної допомоги останнім у разі пожеж, повеней та інших природних подій,
що несли за собою величезні втрати, спираючись на досвід надання подібної допомоги у
раніше підпорядкованих йому єпархіях. Ставши митрополитом Київським, Високопре-
освященний Платон не припинив надавати щедру матеріальну допомогу потерпілим від
подібних природних катастроф. У відповідь на прохання священика церкви селища Ніс
Ризької єпархії Петра Удальцова про надання грошової допомоги мешканцям, потерпілим
від льодоходу на озері Бейкус [7, арк. 1], митрополит Платон пожертвував 100 рублів з
вимогою «розподілити їх між потерпілими від весняного льодоходу» [8].
Окрім надання матеріальної допомоги з власних коштів потерпілим від природних
катастроф, м. Платон сприяв здійсненню збору пожертв на їх користь на території підпо-
рядкованої йому єпархії. Відгукуючись на прохання потерпілих від пожежі селян селища
Білогородки Київського повіту, Високопреосвященний дозволив депутації останніх здійс-
нювати збір пожертв на території Київської єпархії, тим самим надавши можливість збіль-
шення кількості потенційних благодійників [14, арк. 3].
Відзначимо, що митрополит Платон не поділяв людей на стани і з однаковою ува-
гою ставився до прохань як представників дворянства, так і простих селян, прагнучи допо-
могти кожному, у першу чергу здійснюючи матеріальну підтримку більш потребуючих –
тих, що стояли за межею убогості, хворих. Так, наприклад, у відповідь на прохання дво-
рянки Марії Акундінової, що мешкала у місті Калузі, у якої «згорів будинок зі всім май-
ном», і вона «залишилася одна з трьома малолітніми дітьми абсолютно без жодних засобів
до життя просто неба» [15, арк. 2], митрополит Платон пожертвував 100 рублів [16, арк. 1].
У відповідь на прохання відставного полковника Олександра Дульцева, що мешкав у Жи-
томирі і потрапив у боргову кабалу до єврея-лихваря (узяв борг 75 рублів під 66 (2/3)%,
унаслідок чого був вимушений сплатити 125 рублів, з яких, продавши все майно, сплатив
тільки 105, а останні 20 був не в змозі знайти) [17, арк. 2], митрополит Платон пожерт-
вував необхідні 20 рублів [18, арк. 1].
Вважаючи пріоритетним напрямом своєї добродійній діяльності надання матеріаль-
ної допомоги хворим людям, митрополит Платон у відповідь на прохання відставного
губернського секретаря Івана Федоровича Верьовкина-Шелюти, що просив здійснити
грошову пожертву на лікування його хворої дружини, «потребуючої серйозного і трива-
лого медичного лікування» [19, арк. 3], надіслав 25 рублів [20, арк. 1].
Відзначимо, що іноді митрополит Платон відгукувався на прохання потребуючих
щодо надання грошей у борг, але з тим, щоб повертали їх не йому особисто, а якій-не-
будь добродійній установі. Так, наприклад, у відповідь на прохання дружини старшого
лікаря 103-го піхотного Петрозаводського полку Ганни Подгаєцької про позику їй 1000
рублів з тим, щоб вона повертала їх по 10 рублів на місяць [21, арк. 2], митрополит Платон
надіслав їй необхідну суму [22, арк. 2], але за умови, що вона впродовж 10 років щомісяця
вносила по 10 рублів (120 рублів на рік) у Ризький єпархіальний піклувальний комітет
бідних духовного звання.
Відзначимо, що іноді допомога митрополита Платона носила не матеріальний, а
швидше моральний характер. Так, наприклад, враховуючи прохання керівника Авгус-
товського повіту міста Гродно М. Тимонова, у якому той просив вплинути на мешканця
Н.В. Баранова
«Наука. Релігія. Суспільство» № 4’2009 54
м. Гродно лікаря Андрія Солодова, що на той час перебував у Києві й не допомагав мате-
ріально своїй родині, яка залишилася у Гродно, митрополит Платон вжив усіх необхідних
заходів що до розшуку Солодова та його напоумлення [23, арк. 2].
Відзначимо, що одну зі статей добродійної діяльності митрополита Платона склада-
ла турбота про родичів і носила вона як єдиноразовий, так і постійних характер.
У відповідь на прохання родичок своїх, сестер Катерини і Варвари Александров-
ських, які відзначали, що вони «через старість і слабкість свою нічого не можуть зробити»
і просили про надання матеріальної допомоги, митрополит Платон, пожертвувавши їм
100 рублів, пообіцяв надсилати таку ж суму «кожну третину року» [24, арк. 2].
Отже, зазначимо, що діяльність Київського митрополита Платона на благодійни-
цькому терені вигідно відрізнялася від подібної діяльності як його попередників, так і
наступників на Київській митрополичій кафедрі й була спрямована не тільки на співро-
бітництво і покращення становища товариств та організацій різного спрямування, але й,
головним чином, на надання як матеріальної, так і моральної допомоги мешканцям як
підпорядкованої йому Київської єпархії, так і тим потребуючим, що проживали за її ме-
жами. Ця різнобічна діяльність сприяла покращенню життя багатьох осіб і закріпила за
митрополитом Платоном звання одного з найщедріших благодійників, а також одного з
найдобріших та наймилосердніших діячів православної церкви свого часу.
Перспективи подальшої розробки проблеми вбачаємо у продовженні дослідження
різнобічної діяльності Київського митрополита Платона Городецького у царині благо-
дійництва, яка безперечно сприяла покращенню становища підпорядкованої йому єпархії
та її мешканців й стала прикладом наслідування для усіх його наступників на митропо-
личій кафедрі і, маємо надію, стане у пригоді духовним лідерам сьогодення.
ЛІТЕРАТУРА
1. Снесарев Н. Донская епархия и 10-летнее управление ею епископом Платоном / Снесарев Н. – О. :
Тип. штаба Одесского военного округа, 1881. – 274 с.
2. Князев А. Управление Высокопреосвященным Платоном (ныне митрополитом Киевским) Херсонской
епархией 1877 – 1882 гг. / Князев А. – О. : Тип. штаба Одесского военного округа, 1878. – 176 с.
3. Флоринский М.Н. Памяти Высокопреосвященнейшего Платона митрополита Киевского и Галицкого
(октябрь 1 дня 1891 г.) / Флоринский М.Н. – Москва : Университет. тип., 1896. – 12 с.
4. Карасев М. Венок на могилу члена Святейшего Синода Высокопреосвященнейшего Платона митро-
полита Киевского и Галицкого / Карасев М. – Санкт-Петербург : Типография А.В. Орлова, 1903. –
423 с.
5. Інститут рукописів Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського. – Ф. 174 (Платон Горо-
децкий). – Оп. 1. – Спр. 768. – 2 арк.
6. Центральний державний історичний архів України у м. Києві. – Ф. 192 (Личный фонд Киевского мит-
рополита Платона Городецкого). – Оп. 1. – Спр. 99. – 493 арк. – Арк. 111.
7. ІР НБУ ім. В.І. Вернадського. – Ф. 174. – Оп. 2. – Спр. 1601. – 1 арк.
8. ІР НБУ ім. В.І. Вернадського. – Ф. 174. – Оп. 1. – Спр. 1602. – 2 арк.
9. ІР НБУ ім. В.І. Вернадського. – Ф. 174. – Оп. 2. – Спр. 1633. – 4 арк.
10. ІР НБУ ім. В.І. Вернадського. – Ф. 174. – Оп. 1. – Спр. 712. – 1 арк.
11. ІР НБУ ім. В.І. Вернадського. – Ф. 174. – Оп. 1. – Спр. 771. – 3 арк.
12. От Киевской духовной консистории с проектом Устава взаимно-вспомогательного общества духовенства
Киевской епархии // Киевские епархиальные ведомости. – 1890. – № 30. – С. 735.
13. ІР НБУ ім. В.І. Вернадського. – Ф. 174. – Оп. 1. – Спр. 1585. – 2 арк.
14. ІР НБУ ім. В.І. Вернадського. – Ф. 174. – Оп. 2. – Спр. 1595. – 3 арк.
15. ІР НБУ ім. В.І. Вернадського. – Ф. 174. – Оп. 2. – Спр. 1568. – 2 арк.
16. ІР НБУ ім. В.І. Вернадського. – Ф. 174. – Оп. 2. – Спр. 1569. – 1 арк.
17. ІР НБУ ім. В.І. Вернадського. – Ф. 174. – Оп. 2. – Спр. 1556. – 3 арк.
18. ІР НБУ ім. В.І. Вернадського. – Ф. 174. – Оп. 2. – Спр. 1557. – 1 арк.
Діяльність Київського митрополита Платона Городецького в царині благодійництва...
«Наука. Релігія. Суспільство» № 4’2009 55
19. ІР НБУ ім. В.І. Вернадського. – Ф. 174. – Оп. 2. – Спр. 1571. – 3 арк.
20. ІР НБУ ім. В.І. Вернадського. – Ф. 174. – Оп. 2. – Спр. 1572. – 2 арк.
21. ІР НБУ ім. В.І. Вернадського. – Ф. 174. – Оп. 2. – Спр. 1545. – 2 арк.
22. ІР НБУ ім. В.І. Вернадського. – Ф. 174. – Оп. 2. – Спр. 1555. – 2 арк.
23. ІР НБУ ім. В.І. Вернадського. – Ф. 174. – Оп. 2. – Спр. 1621. – 2 арк.
24. По поводу временных правил эмерительной кассы духовенства Киевской епархии // Киевские епар-
хиальные ведомости. – 1883. – № 22 ч. н. – С. 450-451.
Н.В. Баранова
Деятельность Киевского митрополита Платона Городецкого на поприще благотворительности
с целью улучшения положения лиц духовного и светского звания
В данной статье впервые осуществлен комплексный анализ благотворительной деятельности митрополита
Платона Городецкого по отношению к лицам духовного и светского звания как в подведомственной ему
Киевской епархии, так и за ее пределами. Эта деятельность митрополита, направленная в основном на
предоставление щедрой материальной помощи из собственных средств и моральной поддержки,
содействовала улучшению жизни последних и закрепила за Высокопреосвященным Платоном звание одного
из самых щедрых благотворителей своего времени, и стала положительным примером для духовных лидеров
нынешнего времени.
N.V. Baranova
Activity of the Kiev Metropolitan Platon Gorodeckyi in the Area of Charity in Relation
to the Improvement of Position of Persons of Society and Spiritual Rank
This article is devoted to charitable activity of the Kyiv metropolitan of the nineteenth century Platon
Gorodetskyi. This activity was directed to the many-sided help for the poorest inhabitants who lived at the Kyiv
province and around. Metropolitan Platon Gorodetskyi rendered the generous financial support from his own
means and spared special attention to spiritual persons and their families, in particular to widows and orphans,
during his government at the Kiev province. This activity had a positive results and become an example for the
spiritual leaders of the present time.
Стаття надійшла до редакції 29.09.2009.
|