Окремі концептуальні засади господарсько-правового регулювання саморегульованої діяльності
Розглянуто проблему формування концептуальних засад господарсько-правового регулювання саморегульованої діяльності і відповідно саморегульованих організацій як юридичних осіб, з урахуванням необхідної їх юридичної диференціації, та врегулювання умов діяльності....
Gespeichert in:
Datum: | 2011 |
---|---|
1. Verfasser: | |
Format: | Artikel |
Sprache: | Ukrainian |
Veröffentlicht: |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
2011
|
Schriftenreihe: | Держава і право |
Schlagworte: | |
Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/33357 |
Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Zitieren: | Окремі концептуальні засади господарсько-правового регулювання саморегульованої діяльності / В.В. Суслова // Держава і право. — 2011. — Вип. 51. — С. 324-330. — Бібліогр.: 4 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-33357 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-333572012-05-28T13:36:39Z Окремі концептуальні засади господарсько-правового регулювання саморегульованої діяльності Суслова, В.В. Цивільне, підприємницьке, господарське та трудове право Розглянуто проблему формування концептуальних засад господарсько-правового регулювання саморегульованої діяльності і відповідно саморегульованих організацій як юридичних осіб, з урахуванням необхідної їх юридичної диференціації, та врегулювання умов діяльності. Рассмотрена проблема формирования концептуальных основ хозяйственно-правового регулирования саморегулируемой деятельности и соответственно саморегулируемых организаций как юридических лиц, с учетом необходимой их юридической дифференциации, и урегулирования условий деятельности. We consider the problem of forming a framework of economic-regulation self-regulatory activities and thus self-regulatory organizations as legal entities, but subject to legal differentiation, and the settlement activity conditions 2011 Article Окремі концептуальні засади господарсько-правового регулювання саморегульованої діяльності / В.В. Суслова // Держава і право. — 2011. — Вип. 51. — С. 324-330. — Бібліогр.: 4 назв. — укp. 1563-3349 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/33357 uk Держава і право Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Цивільне, підприємницьке, господарське та трудове право Цивільне, підприємницьке, господарське та трудове право |
spellingShingle |
Цивільне, підприємницьке, господарське та трудове право Цивільне, підприємницьке, господарське та трудове право Суслова, В.В. Окремі концептуальні засади господарсько-правового регулювання саморегульованої діяльності Держава і право |
description |
Розглянуто
проблему
формування
концептуальних
засад
господарсько-правового
регулювання
саморегульованої
діяльності
і відповідно саморегульованих
організацій
як
юридичних
осіб, з урахуванням
необхідної
їх юридичної
диференціації,
та врегулювання
умов діяльності. |
format |
Article |
author |
Суслова, В.В. |
author_facet |
Суслова, В.В. |
author_sort |
Суслова, В.В. |
title |
Окремі концептуальні засади господарсько-правового регулювання саморегульованої діяльності |
title_short |
Окремі концептуальні засади господарсько-правового регулювання саморегульованої діяльності |
title_full |
Окремі концептуальні засади господарсько-правового регулювання саморегульованої діяльності |
title_fullStr |
Окремі концептуальні засади господарсько-правового регулювання саморегульованої діяльності |
title_full_unstemmed |
Окремі концептуальні засади господарсько-правового регулювання саморегульованої діяльності |
title_sort |
окремі концептуальні засади господарсько-правового регулювання саморегульованої діяльності |
publisher |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
publishDate |
2011 |
topic_facet |
Цивільне, підприємницьке, господарське та трудове право |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/33357 |
citation_txt |
Окремі концептуальні засади господарсько-правового регулювання саморегульованої діяльності / В.В. Суслова // Держава і право. — 2011. — Вип. 51. — С. 324-330. — Бібліогр.: 4 назв. — укp. |
series |
Держава і право |
work_keys_str_mv |
AT suslovavv okremíkonceptualʹnízasadigospodarsʹkopravovogoregulûvannâsamoregulʹovanoídíâlʹností |
first_indexed |
2025-07-03T14:07:05Z |
last_indexed |
2025-07-03T14:07:05Z |
_version_ |
1836634998166257664 |
fulltext |
В. В. СУСЛОВА. ОКРЕМІ КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ГОСПОДАРСЬКО-
ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ САМОРЕГУЛЬОВАНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Роз г ля ну то про бле му фор му ван ня кон цеп ту аль них за сад гос по дарсь копра во во го
ре гу лю ван ня са мо ре гу ль о ва ної діяль ності і відповідно са мо ре гу ль о ва них ор ганізацій як
юри дич них осіб, з ура ху ван ням не обхідної їх юри дич ної ди фе ренціації, та вре гу лю ван ня
умов діяль ності.
Ключові слова: са мо ре гу ль о ва на ор ганізація, про фесійна діяльність, де ле гу ван ня
ор ганізаційногос по дарсь ких по вно ва жень, са мо ре гу ль о ва на діяльність.
Рас смо т ре на про бле ма фор ми ро ва ния кон цеп ту аль ных ос нов хо зяй ст вен нопра во
во го ре гу ли ро ва ния са мо ре гу ли ру е мой де я тель но с ти и со от вет ст вен но са мо ре гу ли ру е
мых ор га ни за ций как юри ди че с ких лиц, с уче том не об хо ди мой их юри ди че с кой диф фе
рен ци а ции, и уре гу ли ро ва ния ус ло вий де я тель но с ти.
Ключевыеслова: са мо ре гу ли ру е мая ор га ни за ция, про фес си о наль ная де я тель ность,
де ле ги ро ва ние ор га ни за ци он нохо зяй ст вен ных пол но мо чий, са мо ре гу ли ру е мая де я тель
ность.
We consider the problem of forming a framework of economicregulation selfregulatory
activities and thus selfregulatory organizations as legal entities, but subject to legal differen
tiation, and the settlement activity conditions
Keywords: selfregulatory organization, professional activities, organizational and eco
nomic delegation of authority, selfregulating activity.
Необхіднозазначити,щопредметгосподарськогоправапіслякодифікаціїгос
подарського законодавства отримав багато імпульсів до свого розширення та
поглиблення.Отрималоякіснийдинамічнийрозвитокінноваційнезаконодавство,
законодавствопрофінансовіпослуги:особливослід зазначити– законодавство
щодо регулювання відносин в окремих галузях національної економіки, тощо.
Однимзнапрямківрозвиткугосподарськогозаконодавстваєправовезабезпечен
няфункціонуваннясаморегулівнихорганізаційяксуб’єктів,щовиконуютьнад
звичайно важливу та специфічну функцію в системі ринкової економіки. Слід
зазначити, що саморегулівні організації призначені стати окремою ланкою на
окремихринкахтоварівтапослуг,щозабезпечуєїхкерованість,функціонування
у відповідності до стандартів добросовісної конкуренції, захисту прав спожи
вачів,корпоративнихнорміправил.
Ця тенденція має універсальний характер, адже в широкому розумінні
функціонуванняекономічноїсистемипередбачаєзначнувагумеханізмівсаморе
гулювання.Відтакстворивсядостатньопотужнийсуспільнийпопитзокремана
створення тафункціонування саморегульованихорганізаційврізних галузевих
сферах, зокрема на ринках товарів та послуг, а також в сфері надання про
фесійнихпослугфахівцями,відякихвимагаєтьсявідповіднакваліфікація.
Натакісаморегульованіорганізаціїдержава,суспільствоісамісуб’єктигос
подарської або професійної діяльності покладають цілу низку соціальних
сподівань.Нимиє:представництвоусіхвиробниківпевної галузіпереддержа
вою, зокрема перед галузевими міністерствами; участь у формуванні норм та
стандартів власної діяльності безпосередньо з урахуванням власного досвіду
господарської або професійної діяльності; створення спеціальних фондів, що
324 Держава і право • Випуск 51
©СУС ЛО ВА Влад ле на Во ло ди мирівна–здобувачкафедригосподарського
праваНаціональноїюридичноїакадеміїУкраїниіменіЯрославаМудрого
маютьнаметімінімізуватинегативнінаслідки,впершучергущодозаподіяння
шкоди споживачам тощо; недопущення на ринок тих суб’єктів, чия діяльність
підриває високу ділову репутацію більшості учасників та підриває їх інвес
тиційнийпотенціал;можливістьперенесеннячастиниорганізаційногосподарсь
кихфункційвідорганівдержавидоорганівсамоїсаморегульованоїорганізації,
щозокремазнижуєпрямівидаткиздержавногобюджетунаутриманнядержав
ного апарату; можливість вирішення спорівміж учасниками саморегульованих
організаційвмежахтретейськогосудочинства,тощо.
Таким чином, існує достатньо велика кількість мотивів у різних учасників
ринку,включаючиісамихспоживачівдостворенняіфункціонуваннясаморегу
льованихорганізацій.Актуальністьцієїпроблемизнайшласвоєпідтвердженняв
цілій низці актів законодавства України, головним чином – Законах України,
серед яких зокрема є: Закон України «Про цінні папери та фондовий ринок»,
ЗаконУкраїни«Профінансовіпослугитадержавнерегулюванняринківфінансо
вихпослуг»,ЗаконУкраїни«Продержавнерегулюванняринкуціннихпаперівв
Україні»,ЗаконУкраїни«Проінститутиспільногоінвестування(пайовітакорпо
ративніінвестиційніфонди),ЗаконУкраїни«Прооцінкумайнамайновихправта
професійнуоціночнудіяльністьвУкраїні»,ЗаконУкраїни«Прокредитніспілки»,
ЗаконУкраїни«Пронедержавнепенсійнезабезпечення»,тощо.
Необхідно визнати, що статей і тим більше монографічних досліджень в
українській господарсько – правовій науці практично не напрацьовано. Існує
кількакандидатськихдисертацій,що захищенівРосійськійФедерації, зокрема
А.В.Басової,таД.О.Грачова,якіприсвяченіокремимаспектамправовогорегу
люваннядіяльностісаморегулівнихорганізацій.Алежодназвказанихробітне
міститьсистемногоіконцептуальногообґрунтуваннязасадправовогорегулюван
нясаморегулівноїдіяльності.
Тим не менше слід наголосити на тому, що концептуальні засади саморе
гулівноїдіяльностівУкраїнівсвоїхсамихосновнихаспектахідосіневизначено.
Самецеігальмуєприйняттябазовогозаконупросаморегулівніорганізаціїяким
бибуловрегульованотакудіяльністьвцілому,анетількифрагментарновкон
тексті окремих її специфічногалузевих аспектів, як це має місце сьогодні в
різнихзазмістомзаконодавчихактах.Різнимиорганізаціямитаокремиминарод
нимидепутатамиУкраїнирозробляютьсяпроективідповідногозаконуУкраїни,
однакзаконотворчийпроцесможерухатисьдаліабонабазіпопередньоївизначе
ностізкритичноюкількістюнеобхіднихдлязаконотворенняправовихпозицій,
абоматисурогатнийхарактер.
Якіпитанняслідвизначити,яктакі,безвирішенняякихзаконопроектнеможе
бутиефективним?
Поперше,слідвиходитизрізниціуправовихформахтазасобахрегулювання
діяльності саморегульованих організацій для підприємств (юридичних осіб –
суб’єктівпідприємницькоїдіяльності)тадляфахівців(фізичнихосіб),щоуособ
люють собою професійну діяльність. Ця різниця полягатиме в першу чергу у
особливостяхорганізаційноправовихформтакихсаморегульованихорганізацій.
Подруге,слідрозподілитистатустакихорганізаційнатривиди:самоврядні
організації,саморегульованіорганізації,саморегульованіорганізаціїзделегова
нимидержавоюповноваженнями.Різницяполягаєуобсязіповноваженьякими
наділяєтьсятакаорганізація і зокрема їїоргани.Відповіднотакийобсягякісно
зростає, від самоврядної до саморегульованої з делегованимиповноваженнями
325Юридичні і політичні науки
організації, яку умовно можна назвати публічною саморегульованою. Важливу
правовупозиціюзокремавостанньомувипадкуформуєзмістст.19Конституції
України,відповіднодоякоїорганидержавноївладитаорганимісцевогосамовря
дування,їхпосадовіособизобов’язанідіятилишенапідставі,вмежахповнова
женьтауспосіб,щопередбаченіКонституцієютазаконамиУкраїни.Саморегу
льована організація якій державоюу визначеному закономпорядку делеговано
такіповноваженнямаєрозглядатисязазмістомтахарактеромсвоєїдіяльностіяк
квазідержавна. Це дозволяє стверджувати, що у частині делегованих повнова
женьдіяльністьтакоїсаморегульованоїорганізаціїмаєбутидетальноврегульова
нанарівніЗаконуУкраїни.Тобтоправовийстатуссаморегульованоїорганізаціїз
публічнимиповноваженняминабуваєназванихособливостейіценеобхідновра
ховувати.
Слідзазначити,щозаконодавствомУкраїнивціломурядівипадків,наприклад
усферідержавногорегулюванняринкуціннихпаперів,передбаченіпроцедурні
особливостітакогоделегуваннятаїхправовінаслідки.Разомзтим,концептуаль
нослідвизначити,щопроцесделегуванняповноваженьвсферісаморегульова
них організацій має подвійних характер. Мова йде не тільки про делегування
«згоридонизу»,коливладніповноваженнядержавногоорганупередаютьсясамо
регульованійорганізації,алеі«знизудогори»,колитакіповноваження,щомають
організаційногосподарськийхарактер,добровільно,впроцесівільноговолевияв
леннявмежахфункціонуванняорганівсаморегульованоїорганізаціїпередаються
її членами – суб’єктами підприємницької або професійної діяльності. Остання
форма делегуванняможе бутипредставлена як прояв економічної демократії, і
вимагаєвідзаконодавцядужеґрунтовногопідходудоформуванняправовихпро
цедур аби не скомпрометувати ідею на практиці. Уявляється дуже важливим
відзначити системноструктурний зв’язок між названими видами делегування,
адже делегування повноважень суб’єктами створення саморегульованої
організації до останньої та їх ефективне застосування у позитивнопублічному
напрямку є однією з найважливішихпередумов виникнення питання промож
ливістьделегуванняпевнихповноваженьдержавою,щомаютьпублічноправове
значеннятапороджуютьюридичніправатаобов’язки.Вцьомусенсісаморегуль
ованіорганізаціївякихмаємісцеделегуванняокремихправомочностей,щопри
таманніправосуб’єктностіїхзасновниківтаучасників,можнаумовновизначити,
якприватносаморегульованіатакіякіотрималиможливістьреалізаціїокремих
повноваженьорганівдержавноївлади–публічносаморегульованих.
Необхіднопідкреслити,щотакерозмежуваннямаєнелишеконцептуальний
характер, а свідчить про суттєві відмінності в усьому господарськоправовому
забезпеченні їх діяльності. Можна привести хоча б таку особливість, як
необхідність для публічносаморегульованої організації виконання умови
стовідсотковогочленствавнійусіхсуб’єктівгосподарюванняувизначенійсфері
абогалузі.Аджеорганитакоїсаморегульованоїорганізаціїмаютьрозповсюджу
вативладніповноваженнянаусеколовідповіднихсуб’єктів.Зрозумілоприцьо
му,щоу такомувипадкусаморегульованаорганізаціяуданій сферіможебути
тількиодна.Слідпогодитись ізтим,щодляправовогозабезпеченнядіяльності
публічних саморегульованих організацій, які як вже зазначалося мають на сто
відсотків охоплювати суб’єктів професійної або підприємницької діяльності
відповідноговиду,сфериабоспрямування,необхідновстановитинарівніправо
охоронногозаконодавствавідповіднізаборонищодоздійсненнятакоїдіяльності
326 Держава і право • Випуск 51
по за членством у відповідній саморегульованій організації з встановленням
санкцій. Таким чином, в цьому випадку слід вважати названу професійну або
підприємницьку діяльність незаконною і такою,що складає собою правопору
шення1. В той же час для приватносаморегульованих організацій такі вимоги
необов’язкові,навітьшкідливідляїхнормативногогармонійногорозвитку.Для
такихорганізаційактуальнодещоіншефункціональненавантаження–цебороть
ба за високу ділову репутацію в очах споживачів, зокрема через створення і
додержання високих стандартів якості професійної та підприємницької діяль
ності.Якщовгалузііснуєдекількаприватно–саморегульованихорганізацій,то
цеможестворюватидодатковийфакторзагостренняекономічноїконкуренції,що
вціломуєпозитивнимявищем.
Щожстосуєтьсяорганізаційноправовихформсаморегульованихорганізацій,
яківжепевнийчасобговорюютьсяунауковійлітературі2вважаємо,щодляпро
фесійних фахових органічною є форма громадської організації із вирішенням
спеціальних питань, а для підприємницьких організацій слід реанімувати таку
форму, як асоціація, яка хоча і передбачена чинним господарським кодексом
Україниу ч. 2 ст. 120, аледля інтенсивного використанняпотребуєдеталізації
врегулюванняіякбазова,іякспеціальнаорганізаційноправоваформаюридич
ноїособи.
Окремохотілосябнаголоситина тому,що законодавче забезпеченнядіяль
ностісаморегульованихорганізаціймаєсвоїспецифічнівластивостіупорівнянні
з врегулюваннямосновнихпитань в базових організаційно –правовихформах
відповідних юридичних осіб До таких особливостей слід віднести, поперше,
посилену юридичну акцентуацію на визначенні правового положення органів
саморегульованоїорганізації.(Увипадкузпублічносаморегульованою–цеще
більшеочевидно).Маютьсянаувазіпитанняїхформування,формроботи,інстру
ментальнезабезпеченнянеобхіднимобсягоморганізаційногосподарськихповно
важень,деталізаціямеханізмуреалізаціїцихповноважень,тощо.
Потретє,природасаморегульованихорганізацій,проблеманеприпустимості
їх бюрократичного створення вимагають створення більш тісного зв’язку між
волевиявленнямчленівсаморегульованоїорганізаціїтадіямиїїорганів.Важли
вим аспектом в цьому сенсі може бути чітко визначений перелік питань, що
потребують прийняття рішень кваліфікованою більшістю. Особливо це сто
суєтьсяфункціонуванняспеціальнихгрошовихфондів,порядкуїхформуваннята
використання. Вважаю доцільним зупинитись також і на проблемі правових
наслідків припинення діяльності саморегульованої організації чи в судовому
порядку, або в результаті прийняття рішення про саморозпуск. В будьякому
випадкупростеприпиненнядіяльностісаморегульованоїорганізаціїстворюєна
ринкупевнийінституційнийвакуумщонайменшетимчасово.Особливогостроце
питаннястоїтьдопублічносаморегульованихорганізацій.Вцьомусенсіважли
вою властивістю функціонування саморегульованих організацій є необхідність
законодавцяпередбачитипевнийтрансформаційнийперіод,пов’язанийзокремаз
тимчасовимнаділеннямправом застосування владних повноважень або органи
саморегульованоїорганізаціївмежахспеціальнопередбаченогоперіодуліквідації
такоїюридичноїособи.
В цьому контексті необхідно враховувати і проблеми правової урегульова
ностісаморозпускусаморегульованоїорганізаціїзпублічнимиповноваженнями.
Адже, якщо такий саморозпуск можливий без перехідного періоду, в системі
327Юридичні і політичні науки
організаційногосподарського забезпечення відповідного виду підприємницької
діяльностіможеутворитисявакуум,щовкрайнебажаноінебезпечно.
Почетверте,доцільновирішитипитанняпронеобхідніпопередніумовиство
реннясаморегульованихорганізацій.Частинатакихумовєдоситьскладнимидля
юридичної формалізації, але необхідно усвідомлювати, що одна і таж правова
формаможебутидужеефективноюзаоднихумовінадзвичайношкідливоюза
інших.Так,чіткомаєбутивизначеносферудіяльностівякійпрацюютьсуб’єкти,
щооб’єднуютьсявсаморегульовануорганізацію,атакожступеньконкурентного
середовища в названій сфері, галузі. Адже саморегульовані організація може
успішноіснуватитількизаумовивисокоївимогливостіїїчленівнетількидосебе,
алеіупевномурозуміннідоіншихчленів,якієбезпосереднімиконкурентами.
Саме така атмосфера взаємоконтролю і може призвести до високого рівня
реалізаціїтихвисокихстандартівпрофесійноїтапідприємницькоїдіяльності,за
радиякихзокрема істворюютьсятакіорганізації,щовжезнайшлопевнуакту
алізаціюунауковійлітературі3.
Важливоакцентуватиувагутакожінапроблемісистемноговпливуперспек
тивногозаконупросаморегульованіорганізаціївконтекстівизначальностійого
правовихпостановдлямеханізмівфункціонуваннясаморегульованихорганізацій
різних типів та у різних сферах діяльності. Слід зазначити, що наприклад
російський закон про саморегульовані організації не розповсюджується на
організації професійних учасників ринку цінних паперів, акціонерних інвес
тиційних фондів, компаній по управлінню активами, пайових інвестиційних
фондів, недержавних пенсійних фондів, житлових накопичу вальних коопера
тивів,тощо.
Таким чином, необхідно запобігти ситуації, коли вітчизняний відповідний
законбудевідіграватиформальнурольіматидіютількивтихсферах,якімало
перспективнідлясаморегульованоїдіяльності,втойжечасфактичнопокладаю
чисьнавідповіднегалузевезаконодавство,щовизначатимеправовізасадисамо
регульованоїдіяльності,зокремавсферіпрофесійноїдіяльностінаринкуцінних
паперів, діяльності інститутів спільного інвестування, тощо. Зрозуміло, що
відповіднігалузевічипідгалузевізаконистворюютьсяврізнийперіод,різними
фахівцямиіутакомувипадкузаконодавствопросаморегульованіорганізаціїбуде
позбавлено системного характеру, уніфікованості у найважливіших аспектах
саморегульованої діяльності. Слід погодитись із думкою, що норми, правила,
стандарти зокрема професійної діяльності на відповідних ринках, або правила
наданнятихчи іншихпослугвмежахпідприємницькоїдіяльності,якістворю
ютьсявпроцесістатутноїдіяльностісаморегульованимиорганізаціями,єодними
ізспособівуніфікаціїзвичаївділовогооборотутаділовихзвичаїв,щостворюють
сявпроцесівідповідноїдіяльності.Дійсновцьомувипадкувідбуваєтьсяпевне
узагальненняіснуючихзвичаївтаділовихзвичаїв,формалізаціяїхувиглядінорм
іправилвідповідноїорганізації,яклокальнихнорм4.Однакнеобхіднозауважити,
щомасштабвикористаннятакихнормможебутидостатньошироким,щозасфе
роюсвогозастосуваннятаколомсуб’єктівнаближатиметьсядонорм,щозазви
чайстворюються галузевимиорганамидержавноївиконавчоївлади.Алебільш
суттєвимєте,щоуразіколизаконпросаморегульованіорганізаціїбудемістити
всобітакунизкувиключень,якцемаємісцезвідповіднимросійськимзаконом,
забезпечити єдину правову політику щодо підприємницької або професійної
діяльностібудепрактичнонеможливо.Томуякуявляєтьсянеобхіднонаголосити,
328 Держава і право • Випуск 51
що перспективний Закон України «Про саморегульовані організації» повинен
міститивсобіабсолютноуніфікованіположення,щодостатусусаморегульованих
організацій, порядку їх створення, організаційноправових форм, органів,
функцій,порядкудіяльності,тощо.Зметоюврахуванняосновнихспецифічних
аспектів саморегульованої діяльності на окремих ринках товарів та послуг, в
межах окремих видів професійної діяльності, в такий закон структурноможна
закласти « особливу частину», в якій такі особливості мають бути враховані.
Однакутакомувипадкуодномузаконубудепідпорядкованоцілийвиддіяльності
–саморегульованої.Цеособливоважливовраховуючипопередньозазначенунор
мотворчу активність таких організацій, а також, і те, що такими нормами
здійснюєтьсярегулюваннянетількиповедінкисамихучасниківсаморегульова
нихорганізацій,алеіспоживачів.
Для ґрунтовного законодавчого забезпечення саморегульованої діяльності
доцільнорозподілитистатустакихорганізаційнатривиди:самоврядніорганізації,
саморегульованіорганізації,саморегульованіорганізаціїзделегованимидержа
воюповноваженнями.Різницяполягаєуобсязіповноваженьякиминаділяється
такаорганізаціяізокремаїїоргани.
Саморегульованіорганізаціївякихмаємісцеделегуванняокремихправомоч
ностей, що притаманні правосуб’єктності їх засновників та учасників, можна
умовновизначити,якприватносаморегульовані,атакіякіотрималиможливість
реалізаціїокремихповноваженьорганівдержавноївлади–публічносаморегуль
ованих.
Слідпогодитисьізтим,щодляправовогозабезпеченнядіяльностіпублічних
саморегульованих організацій, які як вже зазначалося мають на сто відсотків
охоплюватисуб’єктівпрофесійноїабопідприємницькоїдіяльностівідповідного
виду, сфери або спрямування, необхідно встановити на рівні правоохоронного
законодавствавідповіднізаборонищодоздійсненнятакоїдіяльностіпозачлен
ствомувідповіднійсаморегульованійорганізаціїзвстановленнямсанкцій.
Важливою властивістю функціонування саморегульованих організацій є
необхідністьзаконодавцяпередбачитипевнийтрансформаційнийперіод,пов’яза
ний зокрема з тимчасовим наділенням правом застосування владних повнова
женьабоорганисаморегульованоїорганізаціївмежахспеціальнопередбаченого
періодуліквідаціїтакоїюридичноїособи.
Доцільновирішитипитанняпронеобхідніпопередніумовиствореннясамо
регульованихорганізацій.Частинатакихумовєдоситьскладнимидляюридич
ної формалізації, але необхідно усвідомлювати, що одна і таж правова форма
можебутидужеефективноюзаоднихумовінадзвичайношкідливоюзаінших.
Так, чіткомає бути визначено сферу діяльності в якій працюють суб’єкти,що
об’єднуються в саморегульовану організацію, а також ступень конкурентного
середовищавназванійсфері,галузі.
Перспективний Закон України «Про саморегульовані організації» повинен
міститивсобіабсолютноуніфікованіположення,щодостатусусаморегульованих
організацій, порядку їх створення, організаційноправових форм, органів,
функцій,порядкудіяльності,тощо.Зметоюврахуванняосновнихспецифічних
аспектів саморегульованої діяльності на окремих ринках товарів та послуг, в
межах окремих видів професійної діяльності, в такий закон структурноможна
закласти «особливу частину», в якій такі особливості мають бути враховані.
Однакутакомувипадкуодномузаконубудепідпорядкованоцілийвиддіяльності
329Юридичні і політичні науки
–саморегульованої.
1. Ба со ва Г.В.Саморегулівніорганізаціїяксуб’єктипідприємницькогоправа:Авто
реф.дис.…канд.юрид.наук.–М.,2008.–С.1011.2. Сус ло ва В.В.Саморегульовані
організації за законодавствомУкраїни:актуалізаціяпроблематики //Держава іправо:
Зб.наук.праць.Юридичнііполітичнінауки.–2007.–Вип.38.–С.466.3. Сус ло ва В.В.
Саморегульовані організації: питання удосконалення законодавчого регулювання //
Підприємництво, господарство і право: Науковопрактичний господарськоправовий
журнал. – 2008. – № 2. – С. 37. 4. Гра чов Д.О. Правовий статус саморегулівних
організацій:Автореф.дис.…канд.юрид.наук.–М.,2008.–С.8.
330 Держава і право • Випуск 51
Розділ 5. ЦИВІЛЬНЕ, ПІДПРИЄМНИЦЬКЕ, ГОСПОДАРСЬКЕ ТА ТРУДОВЕ ПРАВО
В. В. Суслова. ОКРЕМІ КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ГОСПОДАРСЬКО-ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ САМОРЕГУЛЬОВАНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
|