Проблемні питання доктрини призначення кримінальних покарань в США: сучасний стан та перспективи

Висвітлюються суттєві теоретичні та практичні проблеми, які виникають при призначенні кримінальних покарань у США. Досліджуються перспективи подолання та вплив на результати кримінально-правової протидії злочинності....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2011
1. Verfasser: Полянський, Є.Ю.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України 2011
Schriftenreihe:Держава і право
Schlagworte:
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/33374
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Проблемні питання доктрини призначення кримінальних покарань в США: сучасний стан та перспективи / Є.Ю. Полянський // Держава і право. — 2011. — Вип. 51. — С. 529-535. — Бібліогр.: 6 назв. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-33374
record_format dspace
spelling irk-123456789-333742012-05-28T12:44:47Z Проблемні питання доктрини призначення кримінальних покарань в США: сучасний стан та перспективи Полянський, Є.Ю. Кримінальне право, кримінальний процес та криміналістика Висвітлюються суттєві теоретичні та практичні проблеми, які виникають при призначенні кримінальних покарань у США. Досліджуються перспективи подолання та вплив на результати кримінально-правової протидії злочинності. Освещаются наиболее существенные теоретические и практические проблемы, которые возникают при назначении уголовных наказаний в США. Изучаются перспективы преодоления, а также влияние на результаты уголовно-правового противодействия преступности. The most substantial problems in theory and practice of criminal sentencing in USA are researched tin the article. Analysis of this problems is performed, prospects of their overcoming is foreseen, impact at crime rate is described. 2011 Article Проблемні питання доктрини призначення кримінальних покарань в США: сучасний стан та перспективи / Є.Ю. Полянський // Держава і право. — 2011. — Вип. 51. — С. 529-535. — Бібліогр.: 6 назв. — укp. 1563-3349 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/33374 uk Держава і право Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Кримінальне право, кримінальний процес та криміналістика
Кримінальне право, кримінальний процес та криміналістика
spellingShingle Кримінальне право, кримінальний процес та криміналістика
Кримінальне право, кримінальний процес та криміналістика
Полянський, Є.Ю.
Проблемні питання доктрини призначення кримінальних покарань в США: сучасний стан та перспективи
Держава і право
description Висвітлюються суттєві теоретичні та практичні проблеми, які виникають при призначенні кримінальних покарань у США. Досліджуються перспективи подолання та вплив на результати кримінально-правової протидії злочинності.
format Article
author Полянський, Є.Ю.
author_facet Полянський, Є.Ю.
author_sort Полянський, Є.Ю.
title Проблемні питання доктрини призначення кримінальних покарань в США: сучасний стан та перспективи
title_short Проблемні питання доктрини призначення кримінальних покарань в США: сучасний стан та перспективи
title_full Проблемні питання доктрини призначення кримінальних покарань в США: сучасний стан та перспективи
title_fullStr Проблемні питання доктрини призначення кримінальних покарань в США: сучасний стан та перспективи
title_full_unstemmed Проблемні питання доктрини призначення кримінальних покарань в США: сучасний стан та перспективи
title_sort проблемні питання доктрини призначення кримінальних покарань в сша: сучасний стан та перспективи
publisher Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
publishDate 2011
topic_facet Кримінальне право, кримінальний процес та криміналістика
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/33374
citation_txt Проблемні питання доктрини призначення кримінальних покарань в США: сучасний стан та перспективи / Є.Ю. Полянський // Держава і право. — 2011. — Вип. 51. — С. 529-535. — Бібліогр.: 6 назв. — укp.
series Держава і право
work_keys_str_mv AT polânsʹkijêû problemnípitannâdoktrinipriznačennâkrimínalʹnihpokaranʹvsšasučasnijstantaperspektivi
first_indexed 2025-07-03T14:07:59Z
last_indexed 2025-07-03T14:07:59Z
_version_ 1836635054958182400
fulltext Є. Ю. ПОЛЯНСЬКИЙ. ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ ДОКТРИНИ ПРИЗНАЧЕННЯ КРИМІНАЛЬНИХ ПОКАРАНЬ В США: СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ Висвітлю ють ся суттєві те о ре тичні та прак тичні про бле ми, які ви ни ка ють при при зна ченні криміна ль них по ка рань у США. Досліджу ють ся пер спек ти ви по до лан ня та вплив на ре зуль та ти криміна ль но­пра во вої про тидії зло чин ності. Клю­чові­ сло­ва:­ криміна ль но­пра во ва до к т ри на США, при зна чен ня криміна ль них по ка рань, про бле ми пра во за с то су ван ня Ос ве ща ют ся на и бо лее су ще ст вен ные те о ре ти че с кие и прак ти че с кие про бле мы, ко то рые воз ни ка ют при на зна че нии уго лов ных на ка за ний в США. Изу ча ют ся пер спек­ ти вы пре одо ле ния, а так же вли я ние на ре зуль та ты уго лов но­пра во во го про ти во дей­ ст вия пре ступ но с ти. Клю­че­вые­сло­ва:­уго лов но­пра во вая до к т ри на США, на зна че ние уго лов ных на ка за­ ний, про бле мы пра во при ме не ния The most substantial problems in theory and practice of criminal sentencing in USA are researched tin the article. Analysis of this problems is performed, prospects of their overcom­ ing is foreseen, impact at crime rate is described. Key­words:­US­criminal law doctrines, criminal sentencing, legal application Аналізу­ю­чи­криміна­ль­не­за­ко­но­дав­ст­во­США­в­сфері­при­зна­чен­ня­по­ка­рань­ мож­на­виділи­ти­йо­го­ос­новні­ри­си,­ та­виз­на­чи­ти­особ­ли­вості­ ге­не­зи­су.­Не­слід­ на­ма­га­ти­ся­ уя­ви­ти­ собі­ упо­ряд­ко­ва­ну­ си­с­те­му­ при­зна­чен­ня­ по­ка­ран­ня,­ універ­ саль­ну­для­те­ри­торії­всієї­країни.­Юри­с­дикційний­ду­алізм­за­ко­но­дав­ст­ва­при­зво­ дить­до­плю­ралізму­та­ких­си­с­тем­у­ло­каль­но­му­за­ко­но­давстві­ок­ре­мих­штатів,­де­ прак­тич­но­кож­на­з­них­має­свої­відмітні­ри­си,­та­в­пи­тан­нях­при­зна­чен­ня­по­ка­ ран­ня­ про­яв­ляється­ над­зви­чай­не­ різно­маніття­ те­о­ре­тич­них,­ за­ко­но­дав­чих­ та­ прак­тич­них­підходів­до­од­них­й­тих­са­мих­про­блем.­Ли­ше­дія­фе­де­раль­но­го­за­ко­ но­дав­ст­ва­по­ши­рюється­на­всю­те­ри­торію­США.­ Ха­рак­тер­ним­є­те,­що­аме­ри­кансь­ка­пра­во­ва­спільно­та­страж­дає­від­нескінчен­ но­го­ пе­ре­ос­мис­лен­ня­ сут­ності­ криміна­ль­но­пра­во­во­го­ при­зна­чен­ня­ по­ка­рань.­ Про­тя­гом­ ми­ну­ло­го­ століття­ філо­софія­ за­сто­су­ван­ня­ санкцій­ зміню­ва­лась­ декілька­разів:­спо­чат­ку­від­кон­цепції­не­де­терміно­ва­но­го­при­зна­чен­ня­по­ка­рань,­ ко­ли­ фак­тич­на­ три­валість­ ув’яз­нен­ня­ за­ле­жа­ла­ від­ су­то­ оціноч­них­ по­нять­ про­ ступінь­ви­прав­лен­ня­за­су­д­же­но­го­у­пенітенціар­них­ус­та­но­вах,­далі­–­пе­рехід­до­ помірко­ва­но­го­за­сто­су­ван­ня­су­до­вої­дис­креції­та­на­решті­–­епо­ха­жор­ст­кої­фор­ малізації,­ яка­ бу­ла­ за­без­пе­че­на­ ство­рен­ням­Фе­де­раль­ної­ Комісії­ з­ при­зна­чен­ня­ криміна­ль­них­ по­ка­рань­ та­ ви­дан­ням­ нею­ спеціаль­них­ актів­ (керівництв)­ в­ цієї­ сфері.­ Але­ на­ цьо­му­ ге­не­зис­ фе­де­раль­ної­ си­с­те­ми­ при­зна­чен­ня­ по­ка­рань­ не­ закінчив­ся:­в­решті­решт­по­за­ста­тутні­об­ме­жен­ня­су­до­вої­дис­креції­бу­ли­виз­нані­ Вер­хов­ним­Су­дом­США­не­кон­сти­туційни­ми.­ Так,­пре­це­ден­ти,­що­вип­ли­ва­ють­зі­справ United States v. Blakely1 і United States v. Booker2­ зміни­ли­ста­тус­ Інструкцій­ з­при­зна­чен­ня­по­ка­рань­ з­обов'яз­ко­во­го­на­ кон­суль­та­тив­ний.­Вер­хов­ний­Суд­США­пішов­про­ти­політич­ної­ волі­Кон­гре­су­ і­ відно­вив­пра­во­суддів­на­ви­ко­ри­с­тан­ня­naturalis­ratio­при­виз­на­ченні­по­ка­ран­ня. 529Юридичні і політичні науки ©­ПО ЛЯНСЬ КИЙ­Євген Юрійо вич­ –­ кан­ди­дат­юри­дич­них­ на­ук,­ до­цент­ ка­фе­д­ри­ криміна­ль­но­го­пра­ва­Національ­но­го­універ­си­те­ту­«Одесь­ка­юри­дич­на­ака­демія» Особ­ливістю­ре­алізації­до­к­т­ри­ни­при­зна­чен­ня­криміна­ль­них­по­ка­рань­в­США­ є­не­мож­ливість­до­сяг­нен­ня­ком­промісу­між­прибічни­ка­ми­та­опо­нен­та­ми­жор­ст­ кої­ фор­малізації­ санкцій.­ Дум­ки­ на­уковців,­ прак­тиків­ та­ політиків­ розділи­ли­ся­ навпіл,­ і­ та­ке­ відсот­ко­ве­ співвідно­шен­ня­ за­ли­шається­ стабільним.­ Це­ за­во­дить­ про­цес­вирішен­ня­су­пе­реч­ки­у­глу­хий­кут,­за­ва­жа­ю­чи­ком­промісно­му­розв’язан­ню­ про­бле­ми.­Та­ким­чи­ном­ево­люційні­(а­інко­ли­й­ре­во­люційні)­зміни­в­за­ко­но­давстві­ про­за­сто­су­ван­ня­криміна­ль­них­санкцій­ще­три­ва­ють­та­три­ва­ти­муть.­ В­криміна­ль­но­му­за­ко­но­давстві­США­ши­ро­ко­ви­ко­ри­с­то­ву­ють­ся­й­інші­за­со­ би­фор­малізації­при­зна­чен­ня­по­ка­ран­ня­шля­хом­зву­жен­ня­меж­віднос­но­виз­на­че­ них­ санкцій.­ За­ вчи­нен­ня­ не­без­печ­них­ зло­чинів­ як­ фе­де­раль­не,­ так­ і­ ло­каль­не­ за­ко­но­дав­ст­во­вста­нов­лю­ють­обов’яз­кові­мінімальні­розміри­по­ка­ран­ня,­ниж­че­за­ який­во­но­не­мо­же­бу­ти­при­зна­че­но­ні­за­яких­умов.­Та­кож­в­си­с­те­мах­при­зна­чен­ ня­по­ка­рань­де­я­ких­штатів­ви­ко­ри­с­то­вується­різно­манітна­терміно­логія,­яка­відо­ б­ра­жає­ ступінь­ фор­малізації­ санкцій.­ На­при­клад,­ в­ ста­тут­но­му­ праві­ Аля­с­ки­ містять­ся­ так­ звані­ пре­зю­мо­вані­ розміри­ криміна­ль­них­по­ка­рань,­ які­фак­тич­но­ ма­ють­оз­на­ки­аб­со­лют­но­виз­на­че­них­санкцій.­Та­ким­чи­ном­фор­малізація­криміна­ ль­них­по­ка­рань­в­за­ко­но­давстві­США­мо­же­та­кож­про­яв­ля­ти­ся­без­по­се­ред­ньо­в­ по­ло­жен­нях­са­мо­го­за­ко­ну.­ Пра­вові­ си­с­те­ми­ штатів­ завжди­ з­ тим­ чи­ іншим­ запізнен­ням­ ре­а­гу­ва­ли­ на­ зміни­у­фе­де­раль­но­му­за­ко­но­давстві.­Після­прий­нят­тя­фе­де­раль­но­го­за­ко­ну­«Про­ ре­фор­му­ван­ня­ при­зна­чен­ня­ криміна­ль­них­ по­ка­рань»­ (Sentencing­ reform­ act)­ в­ 1984­році­у­знач­ної­кількості­штатів­бу­ли­ство­рені­кон­суль­та­тивні­ор­га­ни,­ме­тою­ яких­бу­ло­уза­галь­нен­ня­су­до­вої­прак­ти­ки­та­роз­роб­лен­ня­вказівок­із­за­сто­су­ван­ня­ криміна­ль­них­по­ка­рань.­Про­те­про­цес­су­во­рої­фор­малізації­санкцій­був­до­ве­де­ ний­до­сво­го­логічно­го­за­вер­шен­ня­ли­ше­у­не­значній­кількості­з­них.­Легісла­ту­ри­ ре­ш­ти­штатів­ не­ підтри­ма­ли­ відповідних­ за­ко­но­про­ектів,­ або­ ж­ ство­ри­ли­ кон­ суль­та­тивні­ор­га­ни,­ме­тою­яких­бу­ло­уза­галь­нен­ня­та­аналізу­ван­ня­су­до­вої­прак­ ти­ки,­ви­дан­ня­ни­ми­ре­ко­мен­даційних­звітів­для­суддівсько­го­кор­пу­су.­Та­кож­слід­ за­ува­жи­ти,­що­підхо­ди­до­при­зна­чен­ня­по­ка­рань­в­де­я­ких­із­штатів­зміню­ва­ли­ся­ навіть­не­од­но­ра­зо­во.­ Але­ж­яки­ми­бу­ли­ті­соціальні­та­пра­вові­чин­ни­ки,­які­об’єктив­но­обу­мо­ви­ли­ не­обхідність­ ре­фор­му­ван­ня­ фе­де­раль­но­го­ криміна­ль­но­го­ за­ко­но­дав­ст­ва­ на­ ко­ристь­ ство­рен­ня­ фор­малізо­ва­ної­ си­с­те­ми­ при­зна­чен­ня­ по­ка­ран­ня?­ На­ дум­ку­ пред­став­ників­ дер­жав­ної­ вла­ди­ ос­нов­ною­ про­бле­мою,­ яка­ існу­ва­ла­ в­ США­ у­ сфері­ за­сто­су­ван­ня­ криміна­ль­них­ по­ка­рань,­ бу­ла­ не­од­на­ковість­ за­сто­су­ван­ня­ ма­теріаль­них­ норм.­ В­ де­я­ких­ ви­пад­ках­ за­су­д­же­ним­ при­зна­ча­ли­ся­ кар­ди­наль­но­ різні­по­ка­ран­ня­за­умов­вчи­нен­ня­ни­ми­ана­логічних­зло­чинів­за­од­на­ко­вих­об­ста­ вин.­Ці­відмінності­обу­мов­лю­ва­ли­ся­як­ге­о­графічни­ми­чин­ни­ка­ми,­так­й­різно­ маніттям­етнічно­го­скла­ду­аме­ри­кансь­кої­нації,­де­ра­систські­про­яви­навіть­і­досі­ зна­хо­дять­своє­ви­ра­жен­ня.­Так­ре­зуль­та­ти­аналітич­но­го­досліджен­ня,­оп­ри­люд­не­ но­го­Де­пар­та­мен­том­юс­тиції­США­у­бе­резні­2006­р.­свідчать,­що­у­період­2004– 2006­ рр.­ у­ прак­тиці­ при­зна­чен­ня­ по­ка­рань­ фе­де­раль­ни­ми­ су­да­ми­ відбув­ся­ ряд­ серй­оз­них­ змін,­ яки­ ма­ють­ в­ то­му­ числі­ й­ ра­систські­ чин­ни­ки3.­ Із­ втра­тою­ Інструкціями­з­при­зна­чен­ня­по­ка­рань­їхньої­провідної­ролі,­чор­ношкірі­зло­чинці­ бу­ли­ за­су­д­жені­ до­ термінів­ ув’яз­нен­ня­ в­ се­ред­нь­о­му­ на­ 5%­ більш­ три­ва­лих,­ у­ порівнянні­з­за­су­д­же­ни­ми­білої­ра­си.­По­каз­ни­ки­досліджень­до­во­дять,­що­етнічні­ чин­ни­ки­дійсно­впли­ва­ють­на­розміри­по­ка­рань­за­ви­ро­ка­ми,­то­му­етнічна­пе­ре­ ду­мо­ва­фор­малізації­санкцій­є­цілком­зро­зумілою.­ 530 Держава і право • Випуск 51 Данні­ то­го­ ж­ са­мо­го­ досліджен­ня­ та­кож­ свідчать­ про­ на­ступні­ найбільш­ ва­гомі­зміни­в­прак­тиці­за­сто­су­ван­ня­криміна­ль­них­по­ка­рань:­1.­У­ме­жах,­вста­ нов­ле­них­Інструкціями­у­2005­р.­по­ка­ран­ня­бу­ли­виз­на­чені­ли­ше­у­62%­ви­падків,­ тоді­ як­ у­ 2004­ р.­ у­ 72%­ ви­падків;­ 2.­ По­ка­ран­ня­ у­ розмірі­ ниж­че­ обов'яз­ко­вої­ мінімаль­ної­межі­Інструкції­в­2005­р.­бу­ли­при­зна­чені­у­12,5%­ви­падків,­тоді­як­у­ 2004­р.­ли­ше­у­5,2%­ви­падків.­3.­Кількість­ви­падків­при­зна­чен­ня­більш­м'яко­го­ по­ка­ран­ня­за­зло­чи­ни­сек­су­аль­но­го­ха­рак­те­ру­у­2005­р.­зрос­ла­при­близ­но­в­три­ ра­зи,­у­порівнянні­з­2004­р.­і­більш­ранніми­ро­ка­ми.­ На­ве­дені­данні­свідчать­про­те,­що­судді­ак­тив­но­ко­ри­с­ту­ють­ся­своїм­пра­вом­ на­об­ран­ня­по­ка­ран­ня­по­за­ме­жа­ми­по­ло­жень­Фе­де­раль­них­Інструкцій­з­при­зна­ чен­ня­ по­ка­ран­ня.­ Але­ важ­ли­вим­ є­ пи­тан­ня,­ чо­му­ в­ дослідженні­ приділяється­ більш­всьо­го­ува­ги­фак­то­рам­од­но­ти­по­вості­за­сто­су­ван­ня­по­ка­рань,­при­зна­чен­ню­ більш­м’яко­го­по­ка­ран­ня,­та­ка­ра­ності­сек­су­аль­них­зло­чинів.­По­яс­нен­ня­є­до­сить­ про­стим:­ці­чин­ни­ки­відо­б­ра­жу­ють­про­цес­ре­алізації­на­прак­тиці­низ­ки­до­к­т­ри­ наль­них­ кон­цепцій,­ які­ ста­ли­ невід’ємною­ ча­с­ти­ною­ су­час­но­го­ криміна­ль­но­го­ за­ко­но­дав­ст­ва­США.­ До­кладніше­аналізу­ю­чи­ці­кон­цепції­слід­од­ра­зу­ж­не­по­го­ди­ти­ся­з­до­к­т­ри­ною­ «рівних­по­ка­рань»­у­разі­за­су­д­жен­ня­за­од­но­ти­пові­зло­чи­ни.­Про­го­ло­шен­ня­та­кої­ не­обхідності­є­са­моціллю,­а­її­обґрун­ту­ван­ня­–­су­то­софізмом,­який­не­пов’язується­ із­іде­я­ми­індивіду­алізації­по­ка­ран­ня.­Так,­в­на­уковій­криміна­ль­но­пра­вовій­літе­ ра­турі­США­термін­«індивіду­алізація»­по­ка­ран­ня­прак­тич­но­не­зга­дується.­А­при­ за­сто­су­ванні­ по­ка­ран­ня­ зна­чу­щи­ми­ вва­жа­ють­ся­ ли­ше­ об’єктивні­ оз­на­ки­ осо­би­ вин­но­го:­по­пе­ред­ня­криміна­ль­на­ак­тивність­та­ін.­Умов­но­«од­на­кові»­зло­чи­ни­в­ будь­яко­му­разі­вчи­ню­ють­ся­різни ми­індивіда­ми,­по­ка­ран­ня­яких­не­мо­же­і­не­має­ бу­ти­ од­на­ко­вим.­ То­му­ слід­ вва­жа­ти,­ що­ цілком­ по­зи­тив­на­ ідея­ упо­ряд­ку­ван­ня­ за­сто­су­ван­ня­криміна­ль­них­по­ка­рань­от­ри­ма­ла­гіпер­т­ро­фо­ва­ну­ре­алізацію,­ко­ли­ співвідно­шен­ня­ «ана­логічний­ зло­чин­ –­ ана­логічне­ по­ка­ран­ня»­ замінюється­ на­ «та­кий­са­мий­зло­чин­–­та­ке­са­ме­по­ка­ран­ня». Ще­ однією­ пе­ре­ду­мо­вою­ фор­малізації­ при­зна­чен­ня­ по­ка­ран­ня­ бу­ла­ ме­та­ ре­пре­сив­ної­про­тидії­зло­чин­ності,­особ­ли­во­її­ор­ганізо­ва­ним­та­ре­ци­див­ним­про­ явам,­а­та­кож­нар­ко­тич­ним­та­сек­су­аль­ним­зло­чи­нам.­Криміна­ль­но­пра­во­ва­до­к­ т­ри­на­ США­ вба­чає­ в­ ре­ци­диві­ зло­чин­ної­ по­ведінки­ найбільшу­ за­гро­зу­ для­ суспільства,­яка­мо­же­бу­ти­усу­не­на­ли­ше­ізо­ляцією­зло­чин­ця­від­ньо­го.­Цей­прин­ цип­чітко­прослідко­вується­в­так­зва­но­му­«пра­вилі­трьох­по­ми­лок»­–­кон­ст­рукції,­ яка­ знай­ш­ла­ своє­ відо­б­ра­жен­ня­ як­ в­фе­де­раль­но­му,­ так­ і­ в­ ло­каль­но­му­ за­ко­но­ давстві.­Так,­у­разі­за­су­д­жен­ня­осо­би­за­третій­умис­ний­зло­чин,­до­неї­ма­ло­бу­ти­ за­сто­со­ва­но­довічне­поз­бав­лен­ня­волі,­не­за­леж­но­від­тяж­кості­та­ка­ра­ності­вчи­ не­но­го­зло­чи­ну.­Крім­то­го,­в­де­я­ких­шта­тах­(на­при­клад­Каліфорнії),­в­разі­вчи­ нен­ня­ре­ци­ди­ву­зло­чи­ну­розмір­по­ка­ран­ня,­пе­ред­ба­че­но­го­санкцією,­под­во­ю­вав­ся­ (прин­цип­так­зва­но­го­«Пра­ви­ла­двох­по­ми­лок»)4.­ Такі­самі­ідеї­бу­ли­за­кла­дені­й­в­ос­нові­Фе­де­раль­них­Інструкцій­з­при­зна­чен­ ня­по­ка­рань,­де­од­ним­з­двох­чин­ників­де­терміну­ю­чих­кінце­вий­розмір­по­ка­ран­ня­ є­по­каз­ник­зло­чин­ної­ак­тив­ності­осо­би,­який­за­ле­жить­від­ха­рак­те­ру­та­кількості­ вчи­не­них­раніше­зло­чинів.­В­ре­зуль­таті­ре­ци­дивісти­та­ба­га­то­ра­зові­ре­ци­дивісти­ от­ри­му­ють­знач­но­три­валіші­стро­ки­ув’яз­нен­ня.­ Про­те­ефек­тивність­та­кої­політи­ки,­на­наш­по­гляд,­вик­ли­кає­сумніви.­За­сто­ су­ван­ня­ дов­го­т­ри­ва­лих­ по­ка­рань­ із­ ізо­ляцією­ від­ суспільства­ дійсно­ зу­мо­ви­ла­ суттєве­змен­шен­ня­по­каз­ників­зло­чин­ності­в­70­80­ро­ках­ми­ну­ло­го­століття.­Але­ ж­в­90­ро­ках­не­зва­жа­ю­чи­ні­на­що­відносні­по­каз­ни­ки­зно­ву­по­ча­ли­збільшу­ва­ти­ 531Юридичні і політичні науки ся­ (про­тя­гом­ 90х­ років­ з­ пенітенціар­них­ ус­та­но­ва­ бу­да­ звільне­на­ пе­ре­важ­на­ більшість­ за­су­д­же­них­ в­ 70­80­ ро­ках).­ Про­ве­дені­ досліджен­ня­ до­ве­ли,­ що­ більшість­ ув’яз­не­них­ на­ строк­ більше­ двад­ця­ти­ років­ зно­ву­ вчи­ни­ли­ зло­чи­ни­ після­звільнен­ня­з­пенітенціар­них­ус­та­нов.­Але­ж­цей­факт­зу­мов­ле­ний­соціаль­ но­пси­хо­логічни­ми­особ­ли­во­с­тя­ми­та­ких­осіб,­які­за­ро­ки­відбу­ван­ня­по­ка­ран­ня­ втра­ти­ли­соціальні­зв’яз­ки­та­не­ма­ють­мож­ли­во­с­тей­щоб­роз­по­ча­ти­но­ве­жит­тя­ у­ме­жах­за­ко­ну.­То­му­найбільш­про­стим­ви­хо­дом­во­ни­вва­жа­ють­не­за­конні­шля­хи­ от­ри­ман­ня­статків.­ Не­мож­ливість­по­до­лан­ня­зло­чин­ності­ли­ше­ре­пре­сив­ни­ми­криміна­ль­но­пра­ во­ви­ми­за­со­ба­ми­яс­к­ра­во­до­во­дить­ся­на­досвіді,­от­ри­ма­но­му­в­США.­Але­та­ка­ політи­ка­має­ще­од­ну­про­бле­ма­тич­ну­сто­ро­ну­–­пе­ре­ван­та­жен­ня­пенітенціар­них­ за­кладів,­а­та­кож­над­ви­сокі­ви­дат­ки­на­ут­ри­ман­ня­ув’яз­не­них.­Си­ту­ація­пе­ре­тво­ рюється­ на­ ка­та­ст­ро­фу,­ оскільки­ мож­ли­вості­ пенітенціар­ної­ си­с­те­ми­ країни­ ви­чер­пані­як­на­фе­де­раль­но­му,­так­і­на­місце­во­му­рівні.­Бу­ду­ван­ня­но­вих­за­кладів­ на­вряд­чи­мож­на­вва­жа­ти­ро­зум­ним­ви­хо­дом­із­про­блем­ної­си­ту­ації,­так­як­тен­ денція­зро­с­тан­ня­кількості­ув’яз­не­них­до­стат­ньо­ви­со­ка,­ і­вирішен­ня­про­бле­ми­ бу­де­тим­ча­со­вим,­про­те­по­тре­бу­ва­ти­ме­чи­ма­ло­фінан­со­вих­ре­сурсів5.­У­цих­умо­ вах,­на­на­шу­дум­ку,­єди­ним­ви­хо­дом­є­змінен­ня­за­галь­но­дер­жав­ної­політи­ки­при­ зна­чен­ня­ по­ка­ран­ня,­ зо­к­ре­ма­ у­ відмові­ від­ над­три­ва­лих­ термінів­ поз­бав­лен­ня­ волі.­ До­ особ­ли­во­с­тей­ криміна­ль­но­пра­во­вих­ санкцій,­ пе­ред­ба­че­них­ за­ вчи­нен­ня­ нар­ко­тич­них­та­сек­су­аль­них­зло­чинів­не­обхідно­відне­с­ти­їхню­не­про­порційність­у­ порівнянні­з­по­ка­ран­ня­ми,­пе­ред­ба­че­ни­ми­за­скоєння­зло­чинів­інших­видів.­Мо­ти­ ву­ван­ня­яс­к­ра­во­ви­ра­же­но­го­криміна­ль­но­ре­пре­сив­но­го­ха­рак­те­ру­про­тидії­нар­ко­ тиз­му­в­країні­зво­дить­ся­до­ста­ти­с­тич­них­да­них­про­кількість­осіб,­страж­да­ю­чих­ на­нар­ко­тич­ну­ за­лежність,­ тен­денцій­ її­ зро­с­тан­ня,­ а­ то­му­за­га­лом­зу­мов­люється­ над­зви­чай­ною­ не­без­пе­кою­ для­ суспільства.­ Про­те­ криміна­ль­но­пра­вові­ за­со­би­ ви­яв­ля­ють­ся­без­си­ли­ми,­оскільки­не­здатні­впли­ва­ти­са­ме­на­при­чи­ни­зло­чин­ності­ цьо­го­ви­ду,­ос­нов­ною­з­яких­є­на­явність­ши­ро­ко­го­по­пи­ту­на­ці­ре­чо­ви­ни. Що­сто­сується­сек­су­аль­них­зло­чинів,­то­стан­цьо­го­ви­ду­зло­чин­ності­в­США­ за­га­лом­не­відрізняється­від­по­каз­ників­інших­роз­ви­ну­тих­країн.­За­за­ко­но­дав­ст­ вом­ ок­ре­мих­штатів­ розміри­ по­ка­рань­ за­ зґвал­ту­ван­ня­ ся­га­ють­ двад­ця­ти­ п’яти­ років,­за­умов­вчи­нен­ня­при­об­тя­жу­ю­чих­об­ста­ви­нах­мо­жуть­навіть­пе­ред­ба­ча­ти­ довічне­поз­бав­лен­ня­волі.­Суспільна­не­без­пе­ка­сек­су­аль­них­зло­чинів­є­ви­со­кою,­ такі­ зло­чи­ни­ спри­чи­ню­ють­по­терпілій­ особі­ та­ її­ близь­ким­над­зви­чайні­ пси­хо­ логічні­ страж­дан­ня.­Але­ суспільна­не­без­пе­ка­ зґвал­ту­ван­ня­ якісно­ відрізняється­ від­не­без­пе­ки­вбив­ст­ва.­А­як­вже­бу­ло­за­зна­че­но,­в­де­я­ких­ви­пад­ках­ка­раність­цих­ діянь­є­май­же­од­на­ко­вою,­що­зви­чай­но­не­мож­на­вва­жа­ти­прий­нят­ним.­ От­же­такі­ре­пре­сивні­за­хо­ди­про­тидії­вчи­нен­ню­де­я­ких­видів­зло­чинів­не­мож­ на­вва­жа­ти­ефек­тив­ни­ми,­оскільки­не­га­тивні­наслідки­від­ їхньо­го­ за­сто­су­ван­ня­ пе­ре­ва­жу­ють­по­зи­тив­ний­ре­зуль­тат.­На­наш­по­гляд,­в­пер­спек­тиві­криміна­ль­но­ пра­во­ва­до­к­т­ри­на­та­за­ко­но­дав­ст­во­США­відмов­лять­ся­від­ме­ханізмів­су­то­ре­пре­ сив­но­го­впли­ву­та­кон­цепції­«за­хи­с­ту­суспільства­від­зло­чин­ності».­Не­мож­на­не­ по­го­ди­ти­ся­ з­ ідеєю­ три­ва­лої­ або­ ос­та­точ­ної­ ізо­ляції­ від­ суспільства­ найбільш­ не­без­печ­них­зло­чинців,­але­ж­та­ка­прак­ти­ка­скоріше­має­бу­ти­ви­клю­чен­ня,­ніж­ пра­ви­лом.­ Пе­ре­пов­нен­ню­пенітенціар­них­ус­та­нов­сприяє­та­кож­об­ме­жен­ня­за­сто­су­ван­ ня­умов­но­до­ст­ро­ко­во­го­звільнен­ня­від­по­ка­ран­ня­у­виді­поз­бав­лен­ня­волі.­Так­ 532 Держава і право • Випуск 51 Фе­де­ральні­Інструкції­пе­ред­ба­ча­ють­мож­ливість­заміни­по­ка­ран­ня­більш­м’яким­ після­фак­тич­но­го­ відбут­тя­ йо­го­ ча­с­ти­ни­ ли­ше­ в­ разі­ вчи­нен­ня­ зло­чинів,­ які­ не­ ста­но­ви­ли­ знач­ної­ суспільної­ не­без­пе­ки­ (в­ та­ких­ ви­пад­ках­ невідбу­та­ ча­с­ти­на­ ре­аль­но­го­по­ка­ран­ня­замінюється­про­бацією).­При­зна­чен­ня­ж­про­бації­та­аль­тер­ на­тив­них­видів­по­ка­рань­в­за­галі­при­пу­с­кається­за­най­менш­тяжкі­зло­чи­ни,­які­ ка­ра­ють­ся­поз­бав­лен­ням­волі­на­строк­до­два­над­ця­ти­місяців6.­ На­рівні­за­ко­но­дав­ст­ва­штатів­си­ту­ація­із­за­сто­су­ван­ням­умов­но­до­ст­ро­ко­во­го­ звільнен­ня­ і­ аль­тер­на­тив­них­ видів­ по­ка­рань­ є­ де­що­ іншою.­ В­ де­я­ких­ шта­тах­ умов­но­до­ст­ро­ко­ве­ звільнен­ня­ до­пу­с­ка­ло­ся­ навіть­ у­ відно­шенні­ за­су­д­же­них­ до­ довічно­го­ поз­бав­лен­ня­ волі­ після­ відбут­тя­ ни­ми­ 10–20­ років­ по­ка­ран­ня.­ Та­кож­ во­но­до­сить­ши­ро­ко­за­сто­со­ву­ва­ло­ся­і­до­інших­ка­те­горій­ув’яз­не­них.­В­більшості­ штатів­існу­ва­ли­спеціалізо­вані­ор­га­ни­з­пи­тань­по­ми­лу­ван­ня­та­умов­но­до­ст­ро­ко­ во­го­звільнен­ня­(Parole­boards),­які­на­постійній­ос­нові­вирішу­ва­ли­пи­тан­ня­про­ мож­ливість­ звільнен­ня­ за­су­д­же­них.­Але­про­тя­гом­ос­танніх­де­ся­тиріч­більшість­ штатів­або­відмо­ви­ла­ся­від­до­ст­ро­ко­во­го­звільнен­ня­осіб,­які­відбу­ва­ють­по­ка­ран­ ня­у­виді­поз­бав­лен­ня­волі,­або­ж­об­ме­жи­ло­такі­мож­ли­вості.­Криміна­ль­не­за­ко­ но­дав­ст­во­ США,­ яке­ тра­диційно­ вста­нов­лю­ва­ло­ три­валі­ стро­ки­ по­ка­рань,­ пов’яза­них­ з­ ізо­ляцією­ від­ суспільства,­ та­кож­ пе­ред­ба­ча­ло­ й­ пер­спек­ти­ви­ звільнен­ня­ за­су­д­же­них­ після­ відбут­тя­ більшої­ ча­с­ти­ни­ терміну­ по­ка­ран­ня.­ За­ та­ких­умов­пенітенціарні­ус­та­но­ви­не­пе­ре­ван­та­жу­ва­ли­ся,­а­три­валість­відбу­тих­ по­ка­рань­не­бу­ла­надмірною.­Об­ме­жен­ня­за­сто­су­ван­ня­до­ст­ро­ко­во­го­звільнен­ня­ та­кож­при­зве­ло­до­роз­ба­лан­су­ван­ня­си­с­те­ми­ви­ко­нан­ня­криміна­ль­них­по­ка­рань­ та­збільшен­ню­кількості­осіб,­які­відбу­ва­ють­по­ка­ран­ня­у­виді­поз­бав­лен­ня­волі.­ За­га­лом­мож­на­кон­ста­ту­ва­ти,­що­роз­ви­ток­ си­с­те­ми­при­зна­чен­ня­криміна­ль­ них­ по­ка­рань­ у­фе­де­раль­но­му­ за­ко­но­давстві­США­прак­тич­но­ зай­шов­ у­ глу­хий­ кут.­ Го­ло­вною­ пе­ре­ду­мо­вою­ для­ цьо­го­ є­ розділен­ня­ на­уковців,­ прак­тиків­ та­ політиків­ на­ два­ та­бо­ри,­ прибічни­ки­ од­но­го­ з­ яких­ відсто­ю­ють­ фор­малізо­вані­ криміна­ль­но­пра­вові­ санкції,­ інші­ ж­ підтри­му­ють­ про­ти­леж­ну­ точ­ку­ зо­ру­ та­ на­по­ля­га­ють­на­дис­креційно­му­прин­ци­пу­при­зна­чен­ня­по­ка­ран­ня,­що­ус­клад­нює­ по­шук­ ком­промісно­го­ шля­ху­ вирішен­ня­ пи­тан­ня.­ Ок­ре­мо­ слід­ за­ува­жи­ти­ й­ на­ над­ви­со­кої­ ка­ра­ності­ де­я­ких­ видів­ зло­чинів­ в­ аме­ри­канській­ криміна­ль­но­пра­ вовій­тра­диції,­що­при­зво­дить­до­при­зна­чен­ня­дов­гих­строків­поз­бав­лен­ня­волі­в­ значній­ кількості­ ви­падків.­ Про­те,­ в­ юри­дичній­ на­уці­ США­ три­ва­ють­ по­шу­ки­ шляхів­усу­нен­ня­не­доліків­у­за­сто­су­ванні­криміна­ль­них­по­ка­рань.­ Спро­буємо­ про­аналізу­ва­ти­ які­ мо­жуть­ бу­ти­ по­дальші­ зміни­ в­ за­галь­но­му­ підході­ до­ криміна­ль­но­пра­во­вих­ санкцій­ в­США.­На­наш­по­гляд­мож­ливі­ три­ варіан­ти:­в­пер­шо­му­ви­пад­ку­че­рез­де­я­кий­час­імпе­ра­тив­ний­ста­тус­Фе­де­раль­них­ Інструкцій­з­при­зна­чен­ня­по­ка­рань­мо­же­бу­ти­по­нов­ле­ний,­і­во­ни­зно­ву­відігра­ ва­ти­муть­провідну­роль­у­су­довій­прак­тиці.­Та­кий­роз­ви­ток­подій­є­цілком­мож­ ли­вим,­ оскільки­ чи­ма­ло­ прак­тиків,­ як­ вже­ зга­ду­ва­ло­ся­ раніше,­ шко­ду­ють­ про­ відмо­ву­від­фор­маль­но­виз­на­че­ної­мо­делі­при­зна­чен­ня­по­ка­ран­ня.­ Дру­гий­ варіант­ мо­же­ по­ля­га­ти­ у­ по­вно­му­ при­пи­ненні­ дії­ Фе­де­раль­них­ Інструкцій­ з­ при­зна­чен­ня­ по­ка­рань.­ Ад­же­ на­ве­дені­ ви­ще­ ста­ти­с­тичні­ данні­ свідчать,­що­судді­ак­тив­но­ко­ри­с­ту­ють­ся­своїм­пра­вом­дис­креційно­го­ (в­ме­жах­ ста­тут­но­го­за­ко­но­дав­ст­ва)­виз­на­чен­ня­розмірів­по­ка­рань.­Тоб­то­во­ни­не­по­тре­бу­ ють­ ре­ко­мен­дацій,­ і­ в­ будь­яко­му­ разі­ не­ пов’язані­ ни­ми­ в­ про­цесі­ виз­на­чен­ня­ по­ка­рань.­Прак­тич­но­Інструкції­втра­ча­ють­свою­ефек­тивність­та­раціональність­ їхньо­го­по­даль­шо­го­існу­ван­ня­вик­ли­кає­пи­тан­ня.­На­жаль­в­цьо­му­разі­усі­по­зи­ 533Юридичні і політичні науки тивні­на­бут­ки­си­с­те­ми­фор­маль­но­виз­на­че­них­санкцій­бу­дуть­втра­чені.­В­особ­ли­ вості­ це­ сто­сується­ ас­пектів­ про­тидії­ дис­кримінації­ за­су­д­же­них­ за­ ра­со­ви­ми­ оз­на­ка­ми­та­ко­рупції­в­су­довій­владі. Третім­ варіан­том­ по­даль­шо­го­ роз­вит­ку­ фе­де­раль­ної­ си­с­те­ми­ при­зна­чен­ня­ по­ка­ран­ня­мо­же­бу­ти­та­кий,­ко­ли­бу­де­знай­де­ний­ба­ланс­між­помірко­ва­ним­за­сто­ су­ван­ням­ су­до­вої­ дис­креції­ та­ її­ ча­ст­ко­вим­ об­ме­жен­ням.­ При­ цьо­му­ си­с­те­ма­ Інструкцій­з­при­зна­чен­ня­криміна­ль­них­по­ка­рань­мо­же­бу­ти­збе­ре­же­на,­а­мо­же­ бу­ти­й­ні.­Так­санкції­норм­фе­де­раль­но­го­криміна­ль­но­го­за­ко­но­дав­ст­ва­відрізня­ ють­ся­ над­зви­чай­но­ши­ро­кою­ дель­тою­ розмірів­ по­ка­ран­ня,­що­ дійсно­ по­тре­бує­ кон­кре­ти­зації­в­за­леж­ності­від­ха­рак­те­ри­с­ти­ки­вчи­не­но­го­зло­чи­ну­та­осо­би­с­тості­ вин­но­го.­ Си­ту­ація­ ус­клад­нюється­ тим,­ що­ за­ко­но­дав­ст­во­ пе­ред­ба­чає­ не­знач­ну­ кількість­кваліфіко­ва­них­та­привілей­о­ва­них­складів­зло­чинів,­в­той­час­як­ти­пові­ уза­галь­нені­ скла­ди­ не­ вра­хо­ву­ють­ оз­на­ки,­ які­ ма­ли­ б­ суттєво­ впли­ва­ти­ на­ ка­раність­зло­чи­ну.­Фак­тич­но­є­два­шля­хи­кон­кре­ти­зації­ санкцій:­або­ж­за­вдя­ки­ ви­дан­ню­ Інструкцій­ або­ інших­ нор­ма­тив­но­пра­во­вих­ актів­ в­ цієї­ сфері,­ або­ ж­ уточ­нен­ня­са­мих­по­ло­жень­ста­тут­но­го­за­ко­но­дав­ст­ва.­Ос­танній­варіант­на­вряд­чи­ є­ прий­нят­ним­ для­ аме­ри­кансь­кої­ криміна­ль­но­пра­во­вої­ тра­диції,­ то­му­що­фак­ тич­но­ змінює­ба­чен­ня­криміна­ль­но­пра­во­вих­норм­та­ струк­ту­ри­ за­ко­но­дав­ст­ва.­ То­му­ прак­тич­но­ єди­ним­ ком­промісним­ варіан­том­ за­ли­шається­ вдо­с­ко­на­лен­ня­ си­с­те­ми­ Інструкцій­ з­ при­зна­чен­ня­ по­ка­рань.­ Яким­ са­ме­ шля­хом­ піде­ їхній­ по­дальшій­ роз­ви­ток­ –­ за­ли­шається­ пи­тан­ням.­ На­ наш­ по­гляд,­ оп­ти­маль­ним­ варіан­том­бу­ло­би­вста­нов­лен­ня­обов’яз­ко­вості­Інструкцій­до­за­сто­су­ван­ня­суд­дя­ ми,­але­за­умов­якісно­мен­шо­го­сту­пе­ню­їхньої­фор­малізації.­Так­межі­санкцій­ ма­ли­би­ста­ти­шир­ши­ми­ніж­во­ни­є­за­раз,­що­цілком­би­за­до­воль­ни­ло­по­тре­би­ суддівсько­го­кор­пу­су.­Та­кож­ме­ханізм­при­зна­чен­ня­більш­м’яко­го­по­ка­ран­ня­слід­ бу­ло­би­спро­с­ти­ти,­що­в­свою­чер­гу­би­усу­ну­ло­пе­ре­шко­ди­для­індивіду­алізації­ по­ка­ран­ня­у­ ви­пад­ках­ вчи­нен­ня­ зло­чи­ну­ в­не­ти­по­вих­об­ста­ви­нах,­ які­не­мог­ли­ бу­ти­пе­ред­ба­чені­та­вра­хо­вані­в­по­ло­жен­нях­Інструкцій.­ Та­кож­мож­на­дійти­вис­нов­ку­про­те,­що­кри­за­в­ за­сто­су­ванні­криміна­ль­но­ пра­во­вих­санкцій­в­США­закінчить­ся­ли­ше­після­пе­ре­ос­мис­лен­ня­ре­пре­сив­но­го­ підхо­ду­ до­ бо­роть­би­ із­ зло­чинністю.­ Кон­цепція­ по­ка­рань­ «just­ deserts»,­ яка­ є­ однією­із­панівних­в­аме­ри­кансь­кий­на­уці,­ви­ма­гає­спра­вед­ли­во­го­співвідно­шен­ ня­тяж­кості­вчи­не­но­го­зло­чи­ну­та­су­во­рості­на­ступ­но­го­по­ка­ран­ня.­Са­ме­до­цієї­ кон­цепції­ апе­лю­ють­ політи­ки­ та­ на­уковці­ обґрун­то­ву­ю­чи­ дов­го­т­ри­валі­ стро­ки­ по­ка­рань­ у­ виді­ поз­бав­лен­ня­ волі­ за­ різно­манітні­ про­яви­ зло­чин­ної­ по­ведінки.­ Але­чи­є­ці­терміни­по­ка­рань­обґрун­то­ва­ни­ми­на­справді­–­дис­кусійне­пи­тан­ня­для­ юри­дич­ної­на­уки­США.­Але­для­ук­раїнських­фахівців­з­пра­ва­відповідь­є­цілком­ од­но­знач­ною:­за­ко­но­дав­ст­во­США­про­криміна­ль­не­по­ка­ран­ня­та­йо­го­за­сто­су­ ван­ня­ відрізняється­ над­зви­чай­ною­ су­ворістю,­ що­ про­яв­ляється­ у­ надмірній­ та­ зайвій­ка­ра­ності­пе­ре­ступ­ної­по­ведінки­в­ба­га­ть­ох­ви­пад­ках.­Що­в­свою­чер­гу­має­ по­дальші­не­га­тивні­наслідки­в­різних­сфе­рах­суспільно­го­жит­тя.­ Віднос­но­ особ­ли­во­с­тей­ при­зна­чен­ня­ по­ка­ран­ня­ в­ за­ко­но­дав­чих­ си­с­те­мах­ штатів­слід­за­зна­чи­ти­на­ступ­не:­ос­новні­відмінності­по­ля­га­ють­у­підході­до­сту­ пе­ню­ виз­на­че­ності­ санкцій,­ тоб­то­ чи­ їхнє­ за­сто­су­ван­ня­ но­сить­ дис­креційний­ ха­рак­тер,­або­ж­на­впро­ти­–­фор­маль­ний.­В­решті­–­ба­чен­ня­цілей­криміна­ль­но­го­ по­ка­ран­ня­та­йо­го­місця­в­ме­ханізмі­про­тидії­зло­чин­ності­є­прак­тич­но­за­галь­ним­ для­пред­став­ників­юри­дич­ної­на­уки­США.­ В­ ціло­му­ те­орія­ та­ прак­ти­ка­ при­зна­чен­ня­ криміна­ль­них­ по­ка­рань­ в­ США­ 534 Держава і право • Випуск 51 за­слу­го­вує­на­не­од­но­знач­ну­оцінку,­оскільки­до­сяг­ну­тий­ни­ми­ре­зуль­тат­про­яв­ ляється­як­у­суттєвих­на­бут­ках,­так­й­в­знач­них­не­доліках.­Де­які­до­сяг­нен­ня­в­цієї­ сфері­мо­жуть­бу­ти­ви­ко­ри­с­тані­в­по­даль­шо­му­в­Ук­раїні­de­lege­ferrenda.­ 1.­United States­v.­Blakely,­542­U.­–­S.­296­(2004).­2.­United States­v.­Booker­(04­104)­ 543­U.S.­220­(2005).­3.­The impact­of­United­States­v.­Booker­on­federal­sentencing­//­Rept.­ of­Department­of­justice.­–­Washington,­2006.­–­P.­1­3.­4.­По лян ский Е.Ю.­Ме­ха­низм­про­ ти­во­дей­ст­вия­ ре­ци­див­ной­ пре­ступ­но­с­ти­ в­ США­ //­Юри­ди­че­с­кий­ ве­ст­ник.­ –­ 2007.­ –­ №­­1.­–­С.­67­71.­5.­California Department­of­Corrections;­Data­Analysis­Unit,­Estimates­and­ Statistical­Analysis­Section,­Offender­Information­Services­Branch;­&­California­Legislative­ Analysts­Office.­ «The­ ‘Three­Strikes­ and­You’re­Out’­Law’s:­ Impact­ on­State­Prisons:­An­ Update.»­–­1999.­6.­United States­Sentencing­Guidelines­Manual.­2006­Ed.­–­St.­Paul­West­ Group­Publishing­Co.,­2006.­–­1545­p.­ 535Юридичні і політичні науки Розділ 8. КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО, КРИМІНАЛЬНИЙ ПРОЦЕС ТА КРИМІНАЛІСТИКА Є. Ю. ПолЯнський. ПроблемнІ питаннЯ доктрини признаЧеннЯ кримІнальних покарань в США: суЧасний стан та перспективи