Проблемні питання доктрини призначення кримінальних покарань в США: сучасний стан та перспективи
Висвітлюються суттєві теоретичні та практичні проблеми, які виникають при призначенні кримінальних покарань у США. Досліджуються перспективи подолання та вплив на результати кримінально-правової протидії злочинності....
Gespeichert in:
Datum: | 2011 |
---|---|
1. Verfasser: | |
Format: | Artikel |
Sprache: | Ukrainian |
Veröffentlicht: |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
2011
|
Schriftenreihe: | Держава і право |
Schlagworte: | |
Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/33374 |
Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Zitieren: | Проблемні питання доктрини призначення кримінальних покарань в США: сучасний стан та перспективи / Є.Ю. Полянський // Держава і право. — 2011. — Вип. 51. — С. 529-535. — Бібліогр.: 6 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-33374 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-333742012-05-28T12:44:47Z Проблемні питання доктрини призначення кримінальних покарань в США: сучасний стан та перспективи Полянський, Є.Ю. Кримінальне право, кримінальний процес та криміналістика Висвітлюються суттєві теоретичні та практичні проблеми, які виникають при призначенні кримінальних покарань у США. Досліджуються перспективи подолання та вплив на результати кримінально-правової протидії злочинності. Освещаются наиболее существенные теоретические и практические проблемы, которые возникают при назначении уголовных наказаний в США. Изучаются перспективы преодоления, а также влияние на результаты уголовно-правового противодействия преступности. The most substantial problems in theory and practice of criminal sentencing in USA are researched tin the article. Analysis of this problems is performed, prospects of their overcoming is foreseen, impact at crime rate is described. 2011 Article Проблемні питання доктрини призначення кримінальних покарань в США: сучасний стан та перспективи / Є.Ю. Полянський // Держава і право. — 2011. — Вип. 51. — С. 529-535. — Бібліогр.: 6 назв. — укp. 1563-3349 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/33374 uk Держава і право Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Кримінальне право, кримінальний процес та криміналістика Кримінальне право, кримінальний процес та криміналістика |
spellingShingle |
Кримінальне право, кримінальний процес та криміналістика Кримінальне право, кримінальний процес та криміналістика Полянський, Є.Ю. Проблемні питання доктрини призначення кримінальних покарань в США: сучасний стан та перспективи Держава і право |
description |
Висвітлюються
суттєві теоретичні
та практичні
проблеми,
які виникають
при
призначенні
кримінальних
покарань
у США. Досліджуються
перспективи
подолання
та
вплив на результати
кримінально-правової
протидії
злочинності. |
format |
Article |
author |
Полянський, Є.Ю. |
author_facet |
Полянський, Є.Ю. |
author_sort |
Полянський, Є.Ю. |
title |
Проблемні питання доктрини призначення кримінальних покарань в США: сучасний стан та перспективи |
title_short |
Проблемні питання доктрини призначення кримінальних покарань в США: сучасний стан та перспективи |
title_full |
Проблемні питання доктрини призначення кримінальних покарань в США: сучасний стан та перспективи |
title_fullStr |
Проблемні питання доктрини призначення кримінальних покарань в США: сучасний стан та перспективи |
title_full_unstemmed |
Проблемні питання доктрини призначення кримінальних покарань в США: сучасний стан та перспективи |
title_sort |
проблемні питання доктрини призначення кримінальних покарань в сша: сучасний стан та перспективи |
publisher |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
publishDate |
2011 |
topic_facet |
Кримінальне право, кримінальний процес та криміналістика |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/33374 |
citation_txt |
Проблемні питання доктрини призначення кримінальних покарань в США: сучасний стан та перспективи / Є.Ю. Полянський // Держава і право. — 2011. — Вип. 51. — С. 529-535. — Бібліогр.: 6 назв. — укp. |
series |
Держава і право |
work_keys_str_mv |
AT polânsʹkijêû problemnípitannâdoktrinipriznačennâkrimínalʹnihpokaranʹvsšasučasnijstantaperspektivi |
first_indexed |
2025-07-03T14:07:59Z |
last_indexed |
2025-07-03T14:07:59Z |
_version_ |
1836635054958182400 |
fulltext |
Є. Ю. ПОЛЯНСЬКИЙ. ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ ДОКТРИНИ
ПРИЗНАЧЕННЯ КРИМІНАЛЬНИХ ПОКАРАНЬ В США: СУЧАСНИЙ СТАН
ТА ПЕРСПЕКТИВИ
Висвітлю ють ся суттєві те о ре тичні та прак тичні про бле ми, які ви ни ка ють при
при зна ченні криміна ль них по ка рань у США. Досліджу ють ся пер спек ти ви по до лан ня та
вплив на ре зуль та ти криміна ль нопра во вої про тидії зло чин ності.
Ключові слова: криміна ль нопра во ва до к т ри на США, при зна чен ня криміна ль них
по ка рань, про бле ми пра во за с то су ван ня
Ос ве ща ют ся на и бо лее су ще ст вен ные те о ре ти че с кие и прак ти че с кие про бле мы,
ко то рые воз ни ка ют при на зна че нии уго лов ных на ка за ний в США. Изу ча ют ся пер спек
ти вы пре одо ле ния, а так же вли я ние на ре зуль та ты уго лов нопра во во го про ти во дей
ст вия пре ступ но с ти.
Ключевыеслова:уго лов нопра во вая до к т ри на США, на зна че ние уго лов ных на ка за
ний, про бле мы пра во при ме не ния
The most substantial problems in theory and practice of criminal sentencing in USA are
researched tin the article. Analysis of this problems is performed, prospects of their overcom
ing is foreseen, impact at crime rate is described.
Keywords:UScriminal law doctrines, criminal sentencing, legal application
АналізуючикримінальнезаконодавствоСШАвсферіпризначенняпокарань
можнавиділитийогоосновніриси, тавизначитиособливості генезису.Неслід
намагатися уявити собі упорядковану систему призначення покарання, універ
сальнудлятериторіївсієїкраїни.Юрисдикційнийдуалізмзаконодавствапризво
дитьдоплюралізмутакихсистемулокальномузаконодавствіокремихштатів,де
практичнокожназнихмаєсвоївідмітніриси,тавпитанняхпризначенняпока
рання проявляється надзвичайне різноманіття теоретичних, законодавчих та
практичнихпідходівдооднихйтихсамихпроблем.Лишедіяфедеральногозако
нодавствапоширюєтьсянавсютериторіюСША.
Характернимєте,щоамериканськаправоваспільнотастраждаєвіднескінчен
ного переосмислення сутності кримінальноправового призначення покарань.
Протягом минулого століття філософія застосування санкцій змінювалась
декількаразів:спочаткувідконцепціїнедетермінованогопризначенняпокарань,
коли фактична тривалість ув’язнення залежала від суто оціночних понять про
ступіньвиправленнязасудженогоупенітенціарнихустановах,далі–перехіддо
поміркованогозастосуваннясудовоїдискреціїтанарешті–епохажорсткоїфор
малізації, яка була забезпечена створеннямФедеральної Комісії з призначення
кримінальних покарань та виданням нею спеціальних актів (керівництв) в цієї
сфері. Але на цьому генезис федеральної системи призначення покарань не
закінчився:врештірештпозастатутніобмеженнясудовоїдискреціїбуливизнані
ВерховнимСудомСШАнеконституційними.
Так,прецеденти,щовипливаютьзісправ United States v. Blakely1 і United States
v. Booker2 змінилистатус Інструкцій зпризначенняпокарань зобов'язковогона
консультативний.ВерховнийСудСШАпішовпротиполітичної воліКонгресу і
відновивправосуддівнавикористанняnaturalisratioпривизначенніпокарання.
529Юридичні і політичні науки
©ПО ЛЯНСЬ КИЙЄвген Юрійо вич – кандидатюридичних наук, доцент кафедри
кримінальногоправаНаціональногоуніверситету«Одеськаюридичнаакадемія»
ОсобливістюреалізаціїдоктринипризначеннякримінальнихпокараньвСША
єнеможливістьдосягненнякомпромісуміжприбічникамитаопонентамижорст
кої формалізації санкцій. Думки науковців, практиків та політиків розділилися
навпіл, і таке відсоткове співвідношення залишається стабільним. Це заводить
процесвирішеннясуперечкиуглухийкут,заважаючикомпромісномурозв’язанню
проблеми.Такимчиномеволюційні(аінколийреволюційні)змінивзаконодавстві
прозастосуваннякримінальнихсанкційщетриваютьтатриватимуть.
ВкримінальномузаконодавствіСШАшироковикористовуютьсяйіншізасо
биформалізаціїпризначенняпокаранняшляхомзвуженнямежвідносновизначе
них санкцій. За вчинення небезпечних злочинів як федеральне, так і локальне
законодавствовстановлюютьобов’язковімінімальнірозмірипокарання,нижчеза
якийвононеможебутипризначенонізаякихумов.Такожвсистемахпризначен
няпокараньдеякихштатіввикористовуєтьсярізноманітнатермінологія,якавідо
бражає ступінь формалізації санкцій. Наприклад, в статутному праві Аляски
містяться так звані презюмовані розміри кримінальнихпокарань, якіфактично
маютьознакиабсолютновизначенихсанкцій.Такимчиномформалізаціякриміна
льнихпокараньвзаконодавствіСШАможетакожпроявлятисябезпосередньов
положенняхсамогозакону.
Правові системи штатів завжди з тим чи іншим запізненням реагували на
зміниуфедеральномузаконодавстві.Післяприйняттяфедеральногозакону«Про
реформування призначення кримінальних покарань» (Sentencing reform act) в
1984роціузначноїкількостіштатівбулиствореніконсультативніоргани,метою
якихбулоузагальненнясудовоїпрактикитарозробленнявказівокіззастосування
кримінальнихпокарань.Протепроцессувороїформалізаціїсанкційбувдоведе
нийдосвогологічногозавершеннялишеунезначнійкількостізних.Легіслатури
рештиштатів не підтримали відповідних законопроектів, або ж створили кон
сультативніоргани,метоюякихбулоузагальненнятааналізуваннясудовоїпрак
тики,виданнянимирекомендаційнихзвітівдлясуддівськогокорпусу.Такожслід
зауважити,щопідходидопризначенняпокараньвдеякихізштатівзмінювалися
навітьнеодноразово.
Алежякимибулитісоціальнітаправовічинники,якіоб’єктивнообумовили
необхідність реформування федерального кримінального законодавства на
користь створення формалізованої системи призначення покарання? На думку
представників державної влади основною проблемою, яка існувала в США у
сфері застосування кримінальних покарань, була неоднаковість застосування
матеріальних норм. В деяких випадках засудженим призначалися кардинально
різніпокараннязаумоввчиненнянимианалогічнихзлочинівзаоднаковихобста
вин.Цівідмінностіобумовлювалисяякгеографічнимичинниками,такйрізно
маніттяметнічногоскладуамериканськоїнації,дерасистськіпроявинавітьідосі
знаходятьсвоєвираження.Такрезультатианалітичногодослідження,оприлюдне
ногоДепартаментомюстиціїСШАуберезні2006р.свідчать,щоуперіод2004–
2006 рр. у практиці призначення покарань федеральними судами відбувся ряд
серйозних змін, яки мають в тому числі й расистські чинники3. Із втратою
Інструкціямизпризначенняпокараньїхньоїпровідноїролі,чорношкірізлочинці
були засуджені до термінів ув’язнення в середньому на 5% більш тривалих, у
порівнянніззасудженимибілоїраси.Показникидослідженьдоводять,щоетнічні
чинникидійсновпливаютьнарозмірипокараньзавироками,томуетнічнапере
думоваформалізаціїсанкційєцілкомзрозумілою.
530 Держава і право • Випуск 51
Данні того ж самого дослідження також свідчать про наступні найбільш
вагомізмінивпрактицізастосуваннякримінальнихпокарань:1.Умежах,вста
новленихІнструкціямиу2005р.покараннябуливизначенілишеу62%випадків,
тоді як у 2004 р. у 72% випадків; 2. Покарання у розмірі нижче обов'язкової
мінімальноїмежіІнструкціїв2005р.булипризначеніу12,5%випадків,тодіяку
2004р.лишеу5,2%випадків.3.Кількістьвипадківпризначеннябільшм'якого
покараннязазлочинисексуальногохарактеруу2005р.зрослаприблизновтри
рази,упорівнянніз2004р.ібільшраннімироками.
Наведеніданнісвідчатьпроте,щосуддіактивнокористуютьсясвоїмправом
наобранняпокаранняпозамежамиположеньФедеральнихІнструкційзпризна
чення покарання. Але важливим є питання, чому в дослідженні приділяється
більшвсьогоувагифакторамоднотиповостізастосуванняпокарань,призначенню
більшм’якогопокарання,такараностісексуальнихзлочинів.Поясненняєдосить
простим:цічинникивідображуютьпроцесреалізаціїнапрактицінизкидоктри
нальних концепцій, які стали невід’ємною частиною сучасного кримінального
законодавстваСША.
Докладнішеаналізуючиціконцепціїслідодразужнепогодитисяздоктриною
«рівнихпокарань»уразізасудженнязаоднотиповізлочини.Проголошеннятакої
необхідностієсамоціллю,аїїобґрунтування–сутософізмом,якийнепов’язується
ізідеямиіндивідуалізаціїпокарання.Так,внауковійкримінальноправовійліте
ратуріСШАтермін«індивідуалізація»покаранняпрактичнонезгадується.Апри
застосуванні покарання значущими вважаються лише об’єктивні ознаки особи
винного:попереднякримінальнаактивністьтаін.Умовно«однакові»злочинив
будьякомуразівчинюютьсярізни миіндивідами,покаранняякихнеможеінемає
бути однаковим. Тому слід вважати, що цілком позитивна ідея упорядкування
застосуваннякримінальнихпокараньотрималагіпертрофовануреалізацію,коли
співвідношення «аналогічний злочин – аналогічне покарання» замінюється на
«такийсамийзлочин–такесамепокарання».
Ще однією передумовою формалізації призначення покарання була мета
репресивноїпротидіїзлочинності,особливоїїорганізованимтарецидивнимпро
явам,атакожнаркотичнимтасексуальнимзлочинам.Кримінальноправовадок
трина США вбачає в рецидиві злочинної поведінки найбільшу загрозу для
суспільства,якаможебутиусуненалишеізоляцієюзлочинцявіднього.Цейприн
ципчіткопрослідковуєтьсявтакзваному«правилітрьохпомилок»–конструкції,
яка знайшла своє відображення як вфедеральному, так і в локальному законо
давстві.Так,уразізасудженняособизатретійумиснийзлочин,донеїмалобути
застосованодовічнепозбавленняволі,незалежновідтяжкостітакараностівчи
неногозлочину.Крімтого,вдеякихштатах(наприкладКаліфорнії),вразівчи
неннярецидивузлочинурозмірпокарання,передбаченогосанкцією,подвоювався
(принциптакзваного«Правиладвохпомилок»)4.
ТакісаміідеїбулизакладенійвосновіФедеральнихІнструкційзпризначен
няпокарань,деоднимздвохчинниківдетермінуючихкінцевийрозмірпокарання
єпоказникзлочинноїактивностіособи,якийзалежитьвідхарактерутакількості
вчиненихранішезлочинів.Врезультатірецидивіститабагаторазовірецидивісти
отримуютьзначнотривалішістрокиув’язнення.
Протеефективністьтакоїполітики,нанашпогляд,викликаєсумніви.Засто
сування довготривалих покарань із ізоляцією від суспільства дійсно зумовила
суттєвезменшенняпоказниківзлочинностів7080рокахминулогостоліття.Але
жв90рокахнезважаючинінащовідносніпоказникизновупочализбільшувати
531Юридичні і політичні науки
ся (протягом 90х років з пенітенціарних установа буда звільнена переважна
більшість засуджених в 7080 роках). Проведені дослідження довели, що
більшість ув’язнених на строк більше двадцяти років знову вчинили злочини
післязвільненнязпенітенціарнихустанов.Алежцейфактзумовленийсоціаль
нопсихологічнимиособливостямитакихосіб,якізарокивідбуванняпокарання
втратилисоціальнізв’язкитанемаютьможливостейщоброзпочатиновежиття
умежахзакону.Томунайбільшпростимвиходомвонивважаютьнезаконнішляхи
отриманнястатків.
Неможливістьподоланнязлочинностілишерепресивнимикримінальнопра
вовимизасобамияскраводоводитьсянадосвіді,отриманомувСША.Алетака
політикамаєщеоднупроблематичнусторону–перевантаженняпенітенціарних
закладів,атакожнадвисоківидаткинаутриманняув’язнених.Ситуаціяперетво
рюється на катастрофу, оскільки можливості пенітенціарної системи країни
вичерпаніякнафедеральному,такінамісцевомурівні.Будуванняновихзакладів
наврядчиможнавважатирозумнимвиходомізпроблемноїситуації,такяктен
денціязростаннякількостіув’язненихдостатньовисока, івирішенняпроблеми
будетимчасовим,протепотребуватимечималофінансовихресурсів5.Уцихумо
вах,нанашудумку,єдинимвиходомєзміненнязагальнодержавноїполітикипри
значення покарання, зокрема у відмові від надтривалих термінів позбавлення
волі.
До особливостей кримінальноправових санкцій, передбачених за вчинення
наркотичнихтасексуальнихзлочинівнеобхідновіднестиїхнюнепропорційністьу
порівняннізпокараннями,передбаченимизаскоєннязлочинівіншихвидів.Моти
вуванняяскравовираженогокримінальнорепресивногохарактерупротидіїнарко
тизмувкраїнізводитьсядостатистичнихданихпрокількістьосіб,страждаючих
нанаркотичну залежність, тенденцій її зростання, а томузагаломзумовлюється
надзвичайною небезпекою для суспільства. Проте кримінальноправові засоби
виявляютьсябезсилими,оскількинездатнівпливатисаменапричинизлочинності
цьоговиду,основноюзякихєнаявністьширокогопопитунаціречовини.
Щостосуєтьсясексуальнихзлочинів,тостанцьоговидузлочинностівСША
загаломневідрізняєтьсявідпоказниківіншихрозвинутихкраїн.Зазаконодавст
вом окремихштатів розміри покарань за зґвалтування сягають двадцяти п’яти
років,заумоввчиненняприобтяжуючихобставинахможутьнавітьпередбачати
довічнепозбавленняволі.Суспільнанебезпекасексуальнихзлочинівєвисокою,
такі злочини спричинюютьпотерпілій особі та її близькимнадзвичайні психо
логічні страждання.Але суспільнанебезпека зґвалтування якісно відрізняється
віднебезпекивбивства.Аяквжебулозазначено,вдеякихвипадкахкараністьцих
діяньємайжеоднаковою,щозвичайнонеможнавважатиприйнятним.
Отжетакірепресивнізаходипротидіївчиненнюдеякихвидівзлочинівнемож
навважатиефективними,оскількинегативнінаслідкивід їхнього застосування
переважуютьпозитивнийрезультат.Нанашпогляд,вперспективікримінально
правовадоктринатазаконодавствоСШАвідмовлятьсявідмеханізмівсуторепре
сивноговпливутаконцепції«захистусуспільствавідзлочинності».Неможнане
погодитися з ідеєю тривалої або остаточної ізоляції від суспільства найбільш
небезпечнихзлочинців,алежтакапрактикаскорішемаєбутивиключення,ніж
правилом.
Переповненнюпенітенціарнихустановсприяєтакожобмеженнязастосуван
няумовнодостроковогозвільненнявідпокаранняувидіпозбавленняволі.Так
532 Держава і право • Випуск 51
ФедеральніІнструкціїпередбачаютьможливістьзамінипокараннябільшм’яким
післяфактичного відбуття його частини лише в разі вчинення злочинів, які не
становили значної суспільної небезпеки (в таких випадках невідбута частина
реальногопокараннязамінюєтьсяпробацією).Призначенняжпробаціїтаальтер
нативнихвидівпокараньвзагаліприпускаєтьсязанайменштяжкізлочини,які
караютьсяпозбавленнямволінастрокдодванадцятимісяців6.
Нарівнізаконодавстваштатівситуаціяіззастосуваннямумовнодострокового
звільнення і альтернативних видів покарань є дещо іншою. В деяких штатах
умовнодострокове звільнення допускалося навіть у відношенні засуджених до
довічного позбавлення волі після відбуття ними 10–20 років покарання. Також
вонодоситьширокозастосовувалосяідоіншихкатегорійув’язнених.Вбільшості
штатівіснувалиспеціалізованіорганизпитаньпомилуваннятаумовнодостроко
вогозвільнення(Paroleboards),якінапостійнійосновівирішувалипитанняпро
можливість звільнення засуджених.Алепротягомостанніхдесятирічбільшість
штатівабовідмовиласявіддостроковогозвільненняосіб,яківідбуваютьпокаран
няувидіпозбавленняволі,абожобмежилотакіможливості.Кримінальнезако
нодавство США, яке традиційно встановлювало тривалі строки покарань,
пов’язаних з ізоляцією від суспільства, також передбачало й перспективи
звільнення засуджених після відбуття більшої частини терміну покарання. За
такихумовпенітенціарніустановинеперевантажувалися,атривалістьвідбутих
покараньнебуланадмірною.Обмеженнязастосуваннядостроковогозвільнення
такожпризвелодорозбалансуваннясистемивиконаннякримінальнихпокарань
тазбільшеннюкількостіосіб,яківідбуваютьпокаранняувидіпозбавленняволі.
Загаломможнаконстатувати,щорозвиток системипризначеннякриміналь
них покарань уфедеральному законодавствіСШАпрактично зайшов у глухий
кут. Головною передумовою для цього є розділення науковців, практиків та
політиків на два табори, прибічники одного з яких відстоюють формалізовані
кримінальноправові санкції, інші ж підтримують протилежну точку зору та
наполягаютьнадискреційномупринципупризначенняпокарання,щоускладнює
пошук компромісного шляху вирішення питання. Окремо слід зауважити й на
надвисокої караності деяких видів злочинів в американській кримінальнопра
вовійтрадиції,щопризводитьдопризначеннядовгихстроківпозбавленняволів
значній кількості випадків. Проте, в юридичній науці США тривають пошуки
шляхівусуненнянедоліківузастосуваннікримінальнихпокарань.
Спробуємо проаналізувати які можуть бути подальші зміни в загальному
підході до кримінальноправових санкцій вСША.Нанашпоглядможливі три
варіанти:впершомувипадкучерездеякийчасімперативнийстатусФедеральних
Інструкційзпризначенняпокараньможебутипоновлений,івонизновувідігра
ватимутьпровіднурольусудовійпрактиці.Такийрозвитокподійєцілкоммож
ливим, оскільки чимало практиків, як вже згадувалося раніше, шкодують про
відмовувідформальновизначеноїмоделіпризначенняпокарання.
Другий варіант може полягати у повному припиненні дії Федеральних
Інструкцій з призначення покарань. Адже наведені вище статистичні данні
свідчать,щосуддіактивнокористуютьсясвоїмправомдискреційного (вмежах
статутногозаконодавства)визначеннярозмірівпокарань.Тобтовонинепотребу
ють рекомендацій, і в будьякому разі не пов’язані ними в процесі визначення
покарань.ПрактичноІнструкціївтрачаютьсвоюефективністьтараціональність
їхньогоподальшогоіснуваннявикликаєпитання.Нажальвцьомуразіусіпози
533Юридичні і політичні науки
тивнінабуткисистемиформальновизначенихсанкційбудутьвтрачені.Вособли
вості це стосується аспектів протидії дискримінації засуджених за расовими
ознакамитакорупціївсудовійвладі.
Третім варіантом подальшого розвитку федеральної системи призначення
покаранняможебутитакий,колибудезнайденийбалансміжпоміркованимзасто
суванням судової дискреції та її частковим обмеженням. При цьому система
Інструкційзпризначеннякримінальнихпокараньможебутизбережена,аможе
бутийні.Таксанкціїнормфедеральногокримінальногозаконодавствавідрізня
ються надзвичайноширокою дельтою розмірів покарання,що дійсно потребує
конкретизаціївзалежностівідхарактеристикивчиненогозлочинутаособистості
винного. Ситуація ускладнюється тим, що законодавство передбачає незначну
кількістькваліфікованихтапривілейованихскладівзлочинів,втойчасяктипові
узагальнені склади не враховують ознаки, які мали б суттєво впливати на
караністьзлочину.Фактичноєдвашляхиконкретизації санкцій:абожзавдяки
виданню Інструкцій або інших нормативноправових актів в цієї сфері, або ж
уточненнясамихположеньстатутногозаконодавства.Останнійваріантнаврядчи
є прийнятним для американської кримінальноправової традиції, томущофак
тично змінюєбаченнякримінальноправовихнормта структури законодавства.
Тому практично єдиним компромісним варіантом залишається вдосконалення
системи Інструкцій з призначення покарань. Яким саме шляхом піде їхній
подальшій розвиток – залишається питанням. На наш погляд, оптимальним
варіантомбулобивстановленняобов’язковостіІнструкційдозастосуваннясуддя
ми,алезаумовякісноменшогоступенюїхньоїформалізації.Такмежісанкцій
малибистатиширшиминіжвониєзараз,щоцілкомбизадовольнилопотреби
суддівськогокорпусу.Такожмеханізмпризначеннябільшм’якогопокаранняслід
булобиспростити,щовсвоючергубиусунулоперешкодидляіндивідуалізації
покаранняу випадках вчинення злочину внетиповихобставинах, якінемогли
бутипередбаченітаврахованівположенняхІнструкцій.
Такожможнадійтивисновкупроте,щокризав застосуваннікримінально
правовихсанкційвСШАзакінчитьсялишепісляпереосмисленнярепресивного
підходу до боротьби із злочинністю. Концепція покарань «just deserts», яка є
однієюізпанівнихвамериканськийнауці,вимагаєсправедливогоспіввідношен
нятяжкостівчиненогозлочинутасуворостінаступногопокарання.Самедоцієї
концепції апелюють політики та науковці обґрунтовуючи довготривалі строки
покарань у виді позбавлення волі за різноманітні прояви злочинної поведінки.
Алечиєцітермінипокараньобґрунтованиминасправді–дискусійнепитаннядля
юридичноїнаукиСША.Аледляукраїнськихфахівцівзправавідповідьєцілком
однозначною:законодавствоСШАпрокримінальнепокараннятайогозастосу
вання відрізняється надзвичайною суворістю, що проявляється у надмірній та
зайвійкараностіпереступноїповедінкивбагатьохвипадках.Щовсвоючергумає
подальшінегативнінаслідкиврізнихсферахсуспільногожиття.
Відносно особливостей призначення покарання в законодавчих системах
штатівслідзазначитинаступне:основнівідмінностіполягаютьупідходідосту
пеню визначеності санкцій, тобто чи їхнє застосування носить дискреційний
характер,абожнавпроти–формальний.Врешті–баченняцілейкримінального
покараннятайогомісцявмеханізміпротидіїзлочинностієпрактичнозагальним
дляпредставниківюридичноїнаукиСША.
В цілому теорія та практика призначення кримінальних покарань в США
534 Держава і право • Випуск 51
заслуговуєнанеоднозначнуоцінку,оскількидосягнутийнимирезультатпрояв
ляєтьсяякусуттєвихнабутках,такйвзначнихнедоліках.Деякідосягненнявцієї
сферіможутьбутивикористанівподальшомувУкраїніdelegeferrenda.
1.United Statesv.Blakely,542U.–S.296(2004).2.United Statesv.Booker(04104)
543U.S.220(2005).3.The impactofUnitedStatesv.Bookeronfederalsentencing//Rept.
ofDepartmentofjustice.–Washington,2006.–P.13.4.По лян ский Е.Ю.Механизмпро
тиводействия рецидивной преступности в США //Юридический вестник. – 2007. –
№1.–С.6771.5.California DepartmentofCorrections;DataAnalysisUnit,Estimatesand
StatisticalAnalysisSection,OffenderInformationServicesBranch;&CaliforniaLegislative
AnalystsOffice. «The ‘ThreeStrikes andYou’reOut’Law’s: Impact onStatePrisons:An
Update.»–1999.6.United StatesSentencingGuidelinesManual.2006Ed.–St.PaulWest
GroupPublishingCo.,2006.–1545p.
535Юридичні і політичні науки
Розділ 8. КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО, КРИМІНАЛЬНИЙ ПРОЦЕС ТА КРИМІНАЛІСТИКА
Є. Ю. ПолЯнський. ПроблемнІ питаннЯ доктрини признаЧеннЯ кримІнальних покарань в США: суЧасний стан та перспективи
|