Управління ризиками - запорука фінансової стійкості банківської системи України
Определены направления укрепления финансовой стойкости благодаря развитию рискового менеджмента в банках и присмотра на основании рисков. На конкретных примерах доказано, что экономические нормативы и показатели контроля за деятельностью банковской системы не всегда точно реагируют на условия конкре...
Gespeichert in:
Datum: | 2007 |
---|---|
1. Verfasser: | |
Format: | Artikel |
Sprache: | Ukrainian |
Veröffentlicht: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2007
|
Schriftenreihe: | Культура народов Причерноморья |
Schlagworte: | |
Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/33403 |
Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Zitieren: | Управління ризиками - запорука фінансової стійкості банківської системи України / Г.Ю. Бєлянко // Культура народов Причерноморья. — 2007. — № 97. — С. 29-30. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-33403 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-334032012-05-28T13:55:47Z Управління ризиками - запорука фінансової стійкості банківської системи України Бєлянко, Г.Ю. Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Определены направления укрепления финансовой стойкости благодаря развитию рискового менеджмента в банках и присмотра на основании рисков. На конкретных примерах доказано, что экономические нормативы и показатели контроля за деятельностью банковской системы не всегда точно реагируют на условия конкретных банков, и могут быть недостаточными для защиты от рисков. Визначено напрямки зміцнення фінансової стійкості завдяки розвитку ризик-менеджменту у банках та нагляду на підставі ризиків. На конкретних прикладах доведено, що економічні нормативи та показники контролю за діяльністю банківської системи не завжди точно реагують на умови конкретних банків, і можуть бути недостатніми для захисту від ризиків. Directions for strengthening financial stability are determined due to the development of risk-management in banks and supervision on the basis of risks. Using concrete examples, the author proves that economic norms and control indices over the activity of the banking system do not always react to the conditions of concrete banks and may be insufficient against ventures. 2007 Article Управління ризиками - запорука фінансової стійкості банківської системи України / Г.Ю. Бєлянко // Культура народов Причерноморья. — 2007. — № 97. — С. 29-30. — укр. 1562-0808 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/33403 uk Культура народов Причерноморья Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ |
spellingShingle |
Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Бєлянко, Г.Ю. Управління ризиками - запорука фінансової стійкості банківської системи України Культура народов Причерноморья |
description |
Определены направления укрепления финансовой стойкости благодаря развитию рискового менеджмента в банках и присмотра на основании рисков. На конкретных примерах доказано, что экономические нормативы и показатели контроля за деятельностью банковской системы не всегда точно реагируют на условия конкретных банков, и могут быть недостаточными для защиты от рисков. |
format |
Article |
author |
Бєлянко, Г.Ю. |
author_facet |
Бєлянко, Г.Ю. |
author_sort |
Бєлянко, Г.Ю. |
title |
Управління ризиками - запорука фінансової стійкості банківської системи України |
title_short |
Управління ризиками - запорука фінансової стійкості банківської системи України |
title_full |
Управління ризиками - запорука фінансової стійкості банківської системи України |
title_fullStr |
Управління ризиками - запорука фінансової стійкості банківської системи України |
title_full_unstemmed |
Управління ризиками - запорука фінансової стійкості банківської системи України |
title_sort |
управління ризиками - запорука фінансової стійкості банківської системи україни |
publisher |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
publishDate |
2007 |
topic_facet |
Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/33403 |
citation_txt |
Управління ризиками - запорука фінансової стійкості банківської системи України / Г.Ю. Бєлянко // Культура народов Причерноморья. — 2007. — № 97. — С. 29-30. — укр. |
series |
Культура народов Причерноморья |
work_keys_str_mv |
AT bêlânkogû upravlínnârizikamizaporukafínansovoístíjkostíbankívsʹkoísistemiukraíni |
first_indexed |
2025-07-03T14:09:49Z |
last_indexed |
2025-07-03T14:09:49Z |
_version_ |
1836635169265549312 |
fulltext |
Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
29
Бєлянко Г.Ю.
УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ – ЗАПОРУКА ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ
БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ
Банківська сфера нашої держави означена міжбанківською конкуренцією та підвищеними вимогами до
фінансової стійкості банків. У зв’язку з цим є потреба у методологічних підходах до інформаційних систем
оцінки фінансового стану банку, комплексу економічних показників, які б охоплювали усі аспекти його
діяльності та особливості стратегії, управління ризиками у конкретних, індивідуальних умовах.
Слід зазначити, що критерій фінансової стійкості банківської установи є найважливішим показником її
надійності. В економічній літературі досі немає єдиного підходу до визначення цього поняття. Його часто
ототожнюють з іншими термінами – платоспроможністю, ліквідністю, прибутковістю.
Критерії капітальної стійкості та ліквідності є підґрунтям для системи економічних нормативів, що ви-
користовуються НБУ для контролю за фінансовим станом банків. Водночас критерій запобігання банківсь-
ким ризикам є самостійною та складною системою, що поєднує різноманітні заходи адаптації до змін умов
діяльності, у тому числі й тих, що впливають на рівень капіталізації, прибутковості та ліквідності, а також
різні контрольовані і неконтрольовані чинники, серед яких – економічне становище та фінансова стабіль-
ність клієнтів, політичні, інфляційні, ринкові, інформаційні умови, можливості зловживань і безпеки, тех-
нологічні, адміністративні й інші умови діяльності.
Починаючи з 2003 року, НБУ впроваджує принципово новий концептуальний підхід до нагляду за бан-
ківськими установами – нагляд на основі ризиків. З огляду на це розроблено й запропоновано банкам від-
повідні методичні рекомендації щодо організації та функціонування системи ризик–менеджменту у банках.
Сутність концепції полягає у необхідності створення кожним банком власних систем управління ризи-
ками, орієнтованих на встановлений певним банком рівень толерантності до ризиків, тобто прийнятний рі-
вень ризику у відповідних умовах. При цьому функція нагляду полягає в аналізі та визнанні адекватності
таких систем тим фактичним ризикам, які бере на себе банк. Метою нагляду на основі ризику є контроль та
обмеження рівня можливих втрат банківського капіталу.
Принциповою умовою ефективності кожної системи управління ризиками є її організаційна незалеж-
ність від конкретної діяльності фахівців банку, пов’язаної з прийняттям відповідних ризиків, а також до-
тримання принципів корпоративного управління, викладених у міжнародних стандартах банківського на-
гляду.
Національний банк виділяє такі основні функції систем управління ризиками: виявлення ризику; конт-
роль; моніторинг; вимірювання ризику.
З практичного боку система ідентифікації ризику включає стратегічне планування діяльності банку,
операційне планування та складання бюджету, встановлення лімітів щодо окремих підрозділів, напрямів,
операцій, а також планування на випадок кризових обставин.
Отже, управління ризиками – процес, за допомогою якого банк виявляє ризики, здійснює оцінку їх ве-
личин, моніторинг і контролює свої ризикові позиції, а також враховує взаємозв’язки між різними категорі-
ями ризиків.
З метою здійснення банківського нагляду НБУ виділив дев’ять категорій ризику: кредитний, ризик лік-
відності, ризик зміни процентної ставки, ринковий, валютний, операційно–технологічний, ризик репутації,
юридичний, стратегічний.
Комплекс дій із ризик–менеджменту має на меті забезпечити досягнення таких цілей: ризики мають бу-
ти зрозумілими та усвідомленими; ризики мають бути у межах рівнів толерантності, встановлених наглядо-
вою радою; рішення з прийняття ризику мають бути конкретними й чіткими; очікувана дохідність має ком-
пенсувати прийнятий ризик; розподіл капіталу має відповідати розмірам ризиків, на які наражається банк;
стимули для досягнення високих результатів діяльності мають узгоджуватися з рівнем толерантності до ри-
зику.
На сьогодні для банківської системи України найбільш принциповим є питання ліквідності українських
банків. Крах відразу трьох банків на початку 2006 року (КБ “Гарант”, Інтерконтінентбанк, Київський уні-
версальний банк) примусив НБУ посилити роботу сектору банківського нагляду. Так комерційним банкам
були надіслані письма з вимогою зменшення GAP – розривів між строками залучення коштів та розміщення
активів. Але багатьом українським банкам не вдалося цього зробити до цього часу. НБУ готується до за-
провадження жорстких санкцій до таких банків, а саме – обмеження діяльності банків. Під ці обмеження
ризикують попасти, у першу чергу, лідери вітчизняного ринку іпотеки. Ці фінансові установи видають кре-
дити на 20–30 років за рахунок коштів, залучених максимум на 10 років. Ініціатива НБУ повинна примуси-
ти банки замінити “короткі” і дешеві кредити міжбанківського ринку на дорогі, але “довгі”, залучені на
міжнародних ринках. Але це призведе до зниження дохідності іпотеки. По оцінкам НБУ, на даний момент
розрив між активами та пасивами у банківській системі дорівнює 1.8–2.2, у той час як повинен складати не
більше 1.25. Таке положення справ ставить під загрозу надійність усього фінансового сектора країни.
Також НБУ зробив більш жорсткими умови ліцензування банків. Причиною цьому є невідповідність
темпів росту активів й темпів росту капіталу у всій банківській системі. Такими вимогами регулятор нама-
гається змусити банки більш ефективно нарощувати капітал, тому що в останні роки темпи росу активів
значно випереджають темпу росту капіталізації банків. (рис.1) А це призводить до підвищення ризиків.
Бєлянко Г.Ю.
УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ – ЗАПОРУКА ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ
30
Рис.1.
Раніше банки мали право включати до регулятивного капіталу тільки ті нараховані доходи , термін от-
римання яких не перевищує трьох місяців, з 01.07.06 їм було заборонено включати до регулятивного ка-
піталу нараховані, але неотриманні доходи. Цією мірою НБУ перекреслив усі можливості тим банкам, які
збільшували номінальний розмір регулятивного капіталу за рахунок кредитів, виданих інсайдерам.
Виходячи з даних звіту НБУ “Якість та ризикованість активів банків” 94 із 166 українських банків ве-
дуть дуже ризиковану діяльність. Їх коефіцієнт ризику нижче допустимого рівня, встановленого для норма-
тиву AP” (коефіцієнт захисту банків від ризиків) – 4%. Крім того, інтегрований показник AP” банківської
системи в цілому дорівнює 3.72%, що доводить високу ризикованість фінансової системи України. До ос-
новних носіїв ризику, регулятор відносить “дохідні активи” – кредити, цінні папери та інші інвестиції, за
відверненням сумнівних та негативно класифікованих активів. Хоча при цьому до розрахунку не беруться
залишки по касі, котрі деякім банкам приносять добрий прибуток від валютно–обмінних операцій.
Отже, проблема розвитку систем оцінки фінансового стану банків потребує як розроблення комплексу
загальних економічних показників – індикаторів поточного стану і динаміки фінансової стійкості, так і роз-
витку систем оцінки й управління ризиками, що забезпечують найефективніше управління розвитком кож-
ного банку та необхідний стан прозорості систем контролю за надійністю банків з боку нагляду. Зважаючи
на вимоги щодо інтеграції України до ЄС, розроблення та впровадження систем управління ризиками стає
пріоритетним напрямком науково–практичних досліджень.
Варакина Е.В.
КЛАССИФИКАЦИЯ ДОХОДОВ, РАСХОДОВ И ПРИБЫЛИ БАНКА
Актуальность.
В связи с возрастающей ролью банковской системы в обслуживании экономических субъектов, расши-
рением внешнеэкономических и межрегиональных связей, продолжающимся процессом становления и ли-
квидации отдельных коммерческих банков возрастает роль и значение анализа финансового состояния бан-
ка, составной частью которого выступает анализ доходов и расходов коммерческого банка.
Анализ доходов и расходов банка дает возможность изучения результатов деятельности коммерческого
банка, а, следовательно, и оценки эффективности его как коммерческого предприятия. Анализ результатив-
ности банковской деятельности начинается с анализа доходов и расходов, а заканчивается исследованием
прибыли.
Целью анализа банковской деятельности с точки зрения ее финансовых результатов является выявле-
ние резервов роста прибыльности банка.
Все производственные расходы и полученные доходы учитываются по результативным счетам банка,
которые иначе называются счетами прибылей и убытков.
Система построения результативного счета, при которой он строится не по балансовой форме (с раз-
бивкой расходов и доходов на дебит и кредит), а по форме последовательно счета, позволяет сразу оценить
результат от основной деятельности банка (кредитование), который затем корректируется на суммы других
доходов и расходов. Полученный результат облагается налогом на доход, а затем к нему прибавляется ре-
зультат от вложений в ценные бумаги.
Анализ финансовых результатов начинается с анализа доходов коммерческого банка. Главной целью
анализа доходов банка является выявление потенциальных резервов роста доходности банковской деятель-
ности. Анализ доходов коммерческого банка начинается с оценки выполнения плана и изменений в струк-
туре валового дохода путем сопоставления данных за отчетный период с плановыми данными, а также фак-
тическими данными за соответствующий период минувшего года.
співвідношення росту активів і регулятивного
капіталу банків України, млрд грн.
10,09 13,4 18,19 26,37 26,49
105,5
141,5
223
264,9
0
50
100
150
200
250
300
01,01,03 01,01,04 01,01,05 01,01,06 01,12,06
за даними
НБУ
регулятивний
капітал
активи
|