П’єса Лесі Українки “Камінний господар” і комедія М.Л. Кропивницького “Джигун”
В статье впервые сопоставляются произведения Леси Украинки и Марка Кропивницкого - "Каменный властелин" и "Джигун", очерчиваются их сходства и различия, связанные, в частности, с моралью и психологией главных персонажей - дон Жуана и Павла Вдовиченко....
Збережено в:
| Дата: | 2004 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2004
|
| Назва видання: | Культура народов Причерноморья |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/33455 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | П’єса Лесі Українки “Камінний господар” і комедія М.Л. Кропивницького “Джигун” / М. Киричок // Культура народов Причерноморья. — 2004. — № 52, Т. 1. — С. 74-76. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-33455 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-334552012-05-29T13:12:10Z П’єса Лесі Українки “Камінний господар” і комедія М.Л. Кропивницького “Джигун” Киричок, М. Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ В статье впервые сопоставляются произведения Леси Украинки и Марка Кропивницкого - "Каменный властелин" и "Джигун", очерчиваются их сходства и различия, связанные, в частности, с моралью и психологией главных персонажей - дон Жуана и Павла Вдовиченко. The works by Lessia Ukrainka "The Stone Host" and Marko Kropyvnytsky "Lovelace" are compared in this article for the first time. The critic pays attention on the resemblances and differences, fastened in particular to moral and psychology of the main characters - Don Huan and Pavlo Vdovychenko. У статті вперше зіставляються твори Лесі Українки й Марка Кропивницького - "Камінний господар" і "Джигун", окреслюються їх подібності й відмінності, пов'язані, зокрема, з мораллю і психологією головних персонажів - Дон-Жуана і Павла Вдовиченка. 2004 Article П’єса Лесі Українки “Камінний господар” і комедія М.Л. Кропивницького “Джигун” / М. Киричок // Культура народов Причерноморья. — 2004. — № 52, Т. 1. — С. 74-76. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. 1562-0808 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/33455 uk Культура народов Причерноморья Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| spellingShingle |
Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ Киричок, М. П’єса Лесі Українки “Камінний господар” і комедія М.Л. Кропивницького “Джигун” Культура народов Причерноморья |
| description |
В статье впервые сопоставляются произведения Леси Украинки и Марка Кропивницкого - "Каменный властелин" и "Джигун", очерчиваются их сходства и различия, связанные, в частности, с моралью и психологией главных персонажей - дон Жуана и Павла Вдовиченко. |
| format |
Article |
| author |
Киричок, М. |
| author_facet |
Киричок, М. |
| author_sort |
Киричок, М. |
| title |
П’єса Лесі Українки “Камінний господар” і комедія М.Л. Кропивницького “Джигун” |
| title_short |
П’єса Лесі Українки “Камінний господар” і комедія М.Л. Кропивницького “Джигун” |
| title_full |
П’єса Лесі Українки “Камінний господар” і комедія М.Л. Кропивницького “Джигун” |
| title_fullStr |
П’єса Лесі Українки “Камінний господар” і комедія М.Л. Кропивницького “Джигун” |
| title_full_unstemmed |
П’єса Лесі Українки “Камінний господар” і комедія М.Л. Кропивницького “Джигун” |
| title_sort |
п’єса лесі українки “камінний господар” і комедія м.л. кропивницького “джигун” |
| publisher |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| publishDate |
2004 |
| topic_facet |
Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/33455 |
| citation_txt |
П’єса Лесі Українки “Камінний господар” і комедія М.Л. Кропивницького “Джигун” / М. Киричок // Культура народов Причерноморья. — 2004. — № 52, Т. 1. — С. 74-76. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. |
| series |
Культура народов Причерноморья |
| work_keys_str_mv |
AT kiričokm pêsalesíukraínkikamínnijgospodaríkomedíâmlkropivnicʹkogodžigun |
| first_indexed |
2025-07-03T14:10:57Z |
| last_indexed |
2025-07-03T14:10:57Z |
| _version_ |
1836635240632680448 |
| fulltext |
Голосова Т.М.
СПЕЦИФИКА ВНЕШНЕТЕМПОРАЛЬНОЙ ТРАНСПОЗИЦИИ В УКРАИНСКОМ ХУДОЖЕСТВЕННОМ ТЕКСТЕ
74
Естественно, что более ярко транспозиция системы прошедшего времени речи персонажа в украин-
ском художественном тексте выявляется при наличии детерминатов презенсного темпорального аспекта в
двух типах речи.
Ср.:
- А ви не на весілля? - казала вона тепер до одного чоловіка, що стояв спертий на воротах.
- Там для мене нема місця.
- Та ви свої?
- Були, та не є; замучили небіжечку сестру та тепер беруть уже другу. (Н.Кобринська)
В этом контексте происходит усиление презенсного аспекта вследствие наличия локализаторов соот-
ветствующей семантики, приводящей к указанной транспозиции претериального плана авторского пове-
ствования.
При наличии показателя иного внешнетемпорального аспекта - прошедшего, будущего (в речи автора
или в речи персонажа) чаще происходит временной разрыв и формируются проспективно-
ретроспективные отношения, а именно:
Порались удвох на кухні. Марія допомагала. Магда казала:
- Ти не журися (журиться), щось знайдемо. Йдемо завтра до Хани...(С.Тудор)
В рассмотренном контексте также формируется темпоральный разрыв и выражаются проспективно-
ретроспективные отношения, трансформирующие презенсную временную систему речи персонажа.
Реализация же конкретизатора прошедшего временного аспекта, формирующего претериальный
грамматико-контекстуальный комплекс, обусловливает дополнительную внешнетемпоральную транспо-
зицию презенсных форм речи персонажей в план не просто прошедшего, под влиянием претериальной
системы авторского повествования, а в аспект давнопрошедшего.
См.:
- ... Бідолашна! Я вчора дивлюся на неї в прачечній: бліда, тоненька така. Мабудь, з благородних... -
глибокодумно сказав конокрад (Д. Маркович)
Тут взаимодействие глаголов прошедшего времени речи персонажа с формой аналогичной языковой
темпоральной семантики авторского повествования обусловливает трансформацию настоящей временной
системы речи персонажа в аспект давнопрошедшего темпорального плана, т.е. сказав после того как вчора
дивився, сьогодны недавно говорив про це..
Таким образом, внешнетемпоральная транспозиция в украинском художественном тексте имеет опре-
деленную специфику обусловленную особенностями семантики детерминантов-конретизаторов, а также
более широким включением в речь персонажей элементов разговорного стиля. Перспективным в этом ас-
пекте, следовательно, является изучение подобного рода грамматических трансформаций в других как
словянских, так и романо-германских языках с учетом специфики согласования времен.
Литература
1. Безпояско О.К. Городенська К.Г. Русанівський В.М. Граматика української мови. – К., 1993.
2. Дурст-Андерсен П.В., Совершенный и несовершенный виды русского глагола с позиций
ментальной грамматики. Семантика. Прагматика. - Москва, 1997. - Т.1.
3. Падучева Е.В. Семантические исследования. Семантика времени и вида в русском языке. - Москва
,1996.
4. Теория функциональной грамматики: Темпоральность. Модальность. - Ленинград,1990.
5. Русанівський В.М. Структура українського дієслова. – К., 1971.
Киричок М.
П’ЄСА ЛЕСІ УКРАЇНКИ “КАМІННИЙ ГОСПОДАР” І КОМЕДІЯ М.Л.КРОПИВНИЦЬКОГО
“ДЖИГУН”
Актуальність теми полягає в тому, що вперше зіставляються п’єси Лесі Українки “Камінний госпо-
дар” і М.Кропивницького “Джигун”. Саме постановка такої проблеми, а тим паче наша спроба наукового
осягнення, є новаторським.
Наша мета – провести аналогію між образною системою п’єси Лесі Українки і комедії Марка Кропив-
ницького. Ймовірно, що така аналогія не буде сприйматися окремими літературознавцями, але заперечу-
вати її повністю аж ніяк не можна, оскільки в обох творах йдеться про суспільну та людську мораль.
Завдання наше – віднайти спорідненість у розробці митцями важливої етичної проблеми – моралі різ-
них прошарків суспільства та ставлення до жінки.
Відомий дослідник творчості Лесі Українки О.К.Бабишкін вважає драму “Камінний господар” “геніа-
льним твором на поширену в світовій літературі тему про спокусника жінок дон Жуана” [1]. В листі до
А.Кримського поетеса з певним іронічним острахом писала: “Боже, прости і помилуй! Я написала “Дон
Жуана”! Отого-таки самого, “всесвітнього і світового”, не давши йому навіть ніякого псевдоніма” [2]. По-
боювалася поетеса і за можливе негативне ставлення літературознавців до твору й особливо не сприйняття
його читачами. У листі до сестри вона повідомляла: “…Краще почути осуд на рукопис і здержатись від
друкування, ніж видрукувати невдалу річ та ще з такою відповідальною темою! – се ж неслава не стільки
для мене, а для нашої літератури взагалі, – скажуть: “Ну, вже розігнались хохли з дон Жуаном, за 300 літ
уперше, та й то недотепно…” [3].
Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ
75
Працю над “Камінним господарем” Леся Українка розпочала у 1912, в якому і завершила твір. Зви-
чайно, вона ознайомилася з творами на цю тему багатьох митців світової літератури, зокрема п’єсами Тір-
со де Моліни “Севільський спокусник”, Мольєра “Дон Жуан, або Кам’яний гість”, оперою Моцарта “Дон
Жуан”, новелою Е.Гофмана “Дон Жуан”, романом у віршах Байрона “Дон Жуан”, новелою Меріме “Душі
чистилища”, драмою О.Пушкіна “Кам’яний гість”, оперою О.Даргомижського на цей текст, драматичною
поемою О.Толстого “Дон Жуан”… Звичайно, знаючи художні полотна таких визначних попередників,
Леся Українка певною мірою побоювалася за наслідки своєї праці над осмисленням теми про дон Жуана,
тим паче, що еволюція цього образу в світовій літературі відбувалася завжди і в різних ракурсах. Дон Жу-
ан змальовувався як гуляка, ґвалтівник і спокусник, а також як людина з глибокими почуттями і романти-
чними ідеалами.
У Е.Гофмана дон Жуан несе людям лише зло, спокусу та нещастя. У Байрона дон Жуан – шукач вічної
краси, втіленої в багатьох жінках. Пушкінський дон Гуан, як визначає Б.Городецький, є ”втіленням висо-
кого пафосу моральної чистоти” [4]. Леся Українка в художньому осмисленні образу дон Жуана йде своїм,
оригінальним шляхом і витлумачує його не традиційно, а, як слушно зауважує Павло Антокольський, “по-
лемізує з усією традицією донжуанізму, викликає на змагання і Пушкіна, і Байрона, і Моцарта, і багатьох
інших…” [5]. Уже в назві твору української письменниці відчутна своєрідність: “Камінний господар”, а не
“Кам’яний гість”. Ідея твору Лесі Українки визначається зіткненням свободи і консерватизму. Колись ві-
льнолюбивий дон Жуан, який заради волі не бажав пов’язувати свою долю з найвродливішою жінкою, до-
корінно змінився, погнавшись за владою, і скам’янів. Він перестав бути “лицарем волі”, як писала пись-
менниця у листі до А.Кримського [6].
Марко Лукич Кропивницький тему джиґунства, тобто – ловеластва, художньо осмислює на матеріалі
буденного життя і побуту українського народу. У 1893 році, ще задовго до появи “Камінного господаря”
Лесі Українки, він написав комедію “Джигун”. У листі до В.Лукича-Левицького Марко Лукич писав: “Я,
сидячи дома, та охаючи, та стогнучи, написав нову комедію в 3 діях із сучасного існування села і оце завт-
ра-післязавтра посилаю в цензуру” [7]. В іншому листі до цього ж адресата М.Кропивницький повідомляє,
що читав п’єсу декому в Харкові, і п’єса сподобалась [8].
У підручниках з історії української літератури, а також у літературознавчих дослідженнях, ця комедія
письменника інколи лише згадується, але ґрунтовно не розглядається. Сценічне життя п’єси теж було не-
тривалим, оскільки грали її лише у трупі Манька і Боярської у Харкові у 1894 році 20 липня. Над удоско-
наленням тексту твору автор теж не працював. Рукопис п’єси зберігається лише у Санкт-Петербурзькій
театральній бібліотеці, інвентарний № 27970. Його цензура 23 листопада 1893 року дозволила до вистави і
друку. Між рукописом і опублікованим текстом п’єси наявні певні відмінності, зокрема у характеристиці
головного образу – джигуна Павла Вдовиченка. Це питання потребує окремого дослідження.
Як дон Жуан, так і Павло Вдовиченко, ошукують жінок, спершу захоплюються ними, запалюючи в їх-
ніх серцях почуття кохання, а потім, скориставшись ними, залишають без будь-якої відповідальності за
їхню долю. Обидва персонажі спершу принижуються перед жінкою, а потім знущаються над нею. Отож
мораль, вірніше, антимораль характерна для різних суспільних прошарків, для так званого “панівного се-
редовища” і звичайних селян.
Звернімо увагу з цього приводу на діалоги донни Соль з дон Жуаном та Павла з Катрею:
ДОН-ЖУАН (ховає стилет) Що ж вам бажано, прехороша пані?
ДОННА СОЛЬ Не знаєте?
ДОН-ЖУАН Ні, далебі не знаю.
ДОННА СОЛЬ Ви пам’ятаєте, що ви писали?
ДОН-ЖУАН Я вам писав: “Покиньте чоловіка,
як він вам осоружний, і втікайте”.
ДОННА СОЛЬ З ким?
ДОН-ЖУАН А конче треба з кимсь?
Хоч і зо мною. Можу вас провести.
ДОННА СОЛЬ Куди?
ДОН-ЖУАН В Кадікс.
ДОННА СОЛЬ Навіщо?
ДОН-ЖУАН Як – навіщо?
Хіба на волю вирватись то мало?
ДОННА СОЛЬ То ви мене просили на стрівання,
щоб се сказати?
ДОН-ЖУАН А для чого ви
на те стрівання йшли? Чи ви хотіли
підсолодити трохи гірку страву
подружніх обов’язків? Вибачайте,
я солодощів готувать не вчився.
ДОННА СОЛЬ (подається до сходів на рундук)
Ви ще мені заплатите за се! [9]
ПАВЛО. Не я тебе покидаю, а моя щербата доля!..
КАТРЯ. …Чого так дивишся на мене? Так зрадів, може, що мене вздрів, що аж язика прикусив?..
ПАВЛО. Чого ти, Катре, хочеш від мене?
КАТРЯ. Коли б тямила – сказала б, коли б змогла – вимовила б!.. Вздріла тебе і дивлюсь, вдивляюсь,
Киричок М.
П’ЄСА ЛЕСІ УКРАЇНКИ “КАМІННИЙ ГОСПОДАР” І КОМЕДІЯ М.Л.КРОПИВНИЦЬКОГО “ДЖИГУН”
76
очей не одведу!..
ПАВЛО. Ти, Катре, заміжня, не моя…
КАТРЯ. Твоя я, тільки твоя!.. Піду за тобою, куди скажеш, піду й не оглянусь!
ПАВЛО. У тебе дітки є!..
КАТРЯ. Не жаль мені їх!.. Я не можу без тебе жить!.. Павле! У чоловіка, в схованці, лежать гроші, ма-
ло не дві сотні, я візьму їх, втечемо: на Дін, в Бессарабію, за Дніпро!.. Куди хочеш втечемо, з грішми всю-
ди нам добре буде!..
ПАВЛО. Доженуть!..
КАТРЯ. То ось який ти сміливий? А тоді, як підлабузнювавсь до мене, казав: втечемо, нас ніде не
знайдуть. Казав: хоч знайдуть, то в домовині, та й там укупці!..
ПАВЛО. Думав тоді, що можна виховатись… [10].
Подібність ситуацій і діалогів у творах письменників незаперечна. У М.Кропивницького Катря спро-
можна заради Павла залишити трьох малолітніх дітей, у Лесі Українки мореска заради дон Жуана – отруї-
ла рідного брата:
ДОЛОРЕС Я бачила його
останній раз, як ми були в Кадіксі,
він жив тоді, ховаючись в печерах…
жив контрабандою… а часом плавав
з піратами… Тоді одна циганка
покинула свій табір і за море
з ним утекла, та там десь і пропала,
а він вернувся і привіз в Кадікс
якусь мореску, що струїла брата
для Дон-Жуана… Потім та мореска
пішла в черниці [11].
Масштаби спокуси жінок у дон Жуана безмежні, світові, а у Павла Вдовиченка вони обмежені селом,
у якому він спромігся запаморочити голову багатьом жінкам, які до безтями його кохають, віддані йому,
нехтують навіть ріднею та дітьми. Як дон Жуан, так і Павло Вдовиченко переслідуються. Перший влад-
ними структурами, та так званим “вищим світом”, другого ненавидять селяни за руйнування родин, пору-
шення і нехтування традиціями, а чоловіки скривджених жінок погрожують розправою над ним. Сільські
парубки теж вороже ставляться до Павла й при нагоді ладні вдатися до силових засобів і дій. Дон Жуан від
переслідувань переховується, Павло Вдовиченко захищається словом. Він розумний, заможний, тактов-
ний, вміло полемізує з селянами, жінками і чоловіками й відверто зізнається у своїх гріхах, кається і має
намір одружитися з вродливою дівчиною Явдохою, дочкою селянина Пилипа Галушки. Проте селяни на-
стільки збентежені його витівками, що не ймуть йому віри, а десяцький за аморальну поведінку заарешто-
вує гульвісу. Заміжні коханки Павла приносять йому їжу, терпуг і він втікає з-під арешту, щоб знову зво-
дити жінок. Дон Жуан же, як відомо, жадає влади, намагається бути командором й одягнувши його плаща
– кам’яніє. Епоха успіхів світового дон Жуана у Лесі Українки ніби завершується, донжуанство у
М.Кропивницького продовжує жити, а джигуни й дотепер зваблюють жінок та дівчат й залишають їх з ді-
тьми, тепер матерями-одиночками, а раніше покритками.
Ми дійшли переконливих висновків, що в кожному суспільному прошаркові є мораль і антимораль.
Саме ці категорії характерні для п’єс драматургів – Лесі Українки і М.Кропивницького.
Проблему моралі, проблему ставлення до жінки М.Кропивницький розроблював у своїй творчості на-
багато раніше Лесі Українки і спільного між поглядами письменників на джигунство і ловеластво чимало.
Є чимало спільного у побудові діалогів, особливо дон Жуана і Павла з коханками. Хоча мистецька вивер-
шеність твору Лесі Українки значно вища. Кропивницький же сам був не досить високої думки про свій
твір, хоча й вважав цю тему актуальною і вічною.
П’єса Лесі Українки “Камінний господар” здобула всесвітнє визнання, твір М.Кропивницького “Джи-
гун” і дотепер мало відомий не лише читачеві та глядачеві, а й літературознавцям-фахівцям, які не спро-
моглися належно оцінити його як мистецьке і суспільне явище.
Джерела та література
1. Бабишкін Олег. Драматургія Лесі Українки. – К., 1963. – С. 271.
2. Українка Леся. Зібр. творів: У 12 т. – К., 1975-1979. – Т. 12. – С. 396.
3. Там само. – С. 414.
4. Городецкий Б.П. Драматургия Пушкина. – М.-Л., 1953. – С. 295.
5. Антокольский П. Поэты и время. – М., 1957. – С. 77.
6. Українка Леся. Зібр. творів: У 12 т. – К., 1975-1979. – Т. 12. – С. 396.
7. Кропивницький Марко. Твори: В 6 т. – К., 1960. – Т. 6. – С. 429.
8. Там само. – С. 430.
9. Українка Леся. Зібр. творів: У 12 т. – К., 1977. – Т. 6. – С. 100-101.
10. Кропивницький Марко. Твори: В 6 т. – К., 1960. – Т. 2. – С. 379-380.
11. Українка Леся. Зібр. творів: У 12 т. – К., 1977. – Т. 6. – С. 75.
|