Методика прогнозу обсягів вилучення метану на виїмковій дільниці з урахуванням неоднорідності масиву
Приведена методика расчета объемов извлечения угольного метана из основных источников метановыделения на выемочном участке угольной шахты с учетом неоднородности массива пород....
Збережено в:
| Дата: | 2010 |
|---|---|
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут геотехнічної механіки імені М.С. Полякова НАН України
2010
|
| Назва видання: | Геотехническая механика |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/33533 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Методика прогнозу обсягів вилучення метану на виїмковій дільниці з урахуванням неоднорідності масиву / О.В. Абакумова, В.П. Денисенко // Геотехническая механика: Межвед. сб. науч. тр. — Днепропетровск: ИГТМ НАНУ, 2010. — Вип. 91. — С. 198-205. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-33533 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-335332012-05-29T13:27:39Z Методика прогнозу обсягів вилучення метану на виїмковій дільниці з урахуванням неоднорідності масиву Абакумова, О.В. Денисенко, В.П. Приведена методика расчета объемов извлечения угольного метана из основных источников метановыделения на выемочном участке угольной шахты с учетом неоднородности массива пород. The method of calculation of volumes of withdrawal of coal methane is resulted from the basic sources of methane on an area coulisse of coal mine taking into account heterogeneity of array of breeds. 2010 Article Методика прогнозу обсягів вилучення метану на виїмковій дільниці з урахуванням неоднорідності масиву / О.В. Абакумова, В.П. Денисенко // Геотехническая механика: Межвед. сб. науч. тр. — Днепропетровск: ИГТМ НАНУ, 2010. — Вип. 91. — С. 198-205. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/33533 622.279:622.33 uk Геотехническая механика Інститут геотехнічної механіки імені М.С. Полякова НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| description |
Приведена методика расчета объемов извлечения угольного метана из основных источников метановыделения на выемочном участке угольной шахты с учетом неоднородности
массива пород. |
| format |
Article |
| author |
Абакумова, О.В. Денисенко, В.П. |
| spellingShingle |
Абакумова, О.В. Денисенко, В.П. Методика прогнозу обсягів вилучення метану на виїмковій дільниці з урахуванням неоднорідності масиву Геотехническая механика |
| author_facet |
Абакумова, О.В. Денисенко, В.П. |
| author_sort |
Абакумова, О.В. |
| title |
Методика прогнозу обсягів вилучення метану на виїмковій дільниці з урахуванням неоднорідності масиву |
| title_short |
Методика прогнозу обсягів вилучення метану на виїмковій дільниці з урахуванням неоднорідності масиву |
| title_full |
Методика прогнозу обсягів вилучення метану на виїмковій дільниці з урахуванням неоднорідності масиву |
| title_fullStr |
Методика прогнозу обсягів вилучення метану на виїмковій дільниці з урахуванням неоднорідності масиву |
| title_full_unstemmed |
Методика прогнозу обсягів вилучення метану на виїмковій дільниці з урахуванням неоднорідності масиву |
| title_sort |
методика прогнозу обсягів вилучення метану на виїмковій дільниці з урахуванням неоднорідності масиву |
| publisher |
Інститут геотехнічної механіки імені М.С. Полякова НАН України |
| publishDate |
2010 |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/33533 |
| citation_txt |
Методика прогнозу обсягів вилучення метану на виїмковій дільниці з урахуванням неоднорідності масиву / О.В. Абакумова, В.П. Денисенко // Геотехническая механика: Межвед. сб. науч. тр. — Днепропетровск: ИГТМ НАНУ, 2010. — Вип. 91. — С. 198-205. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
| series |
Геотехническая механика |
| work_keys_str_mv |
AT abakumovaov metodikaprognozuobsâgívvilučennâmetanunaviímkovíjdílʹnicízurahuvannâmneodnorídnostímasivu AT denisenkovp metodikaprognozuobsâgívvilučennâmetanunaviímkovíjdílʹnicízurahuvannâmneodnorídnostímasivu |
| first_indexed |
2025-07-03T14:13:16Z |
| last_indexed |
2025-07-03T14:13:16Z |
| _version_ |
1836635387148107776 |
| fulltext |
198 "Геотехническая механика"
УДК 622.279:622.33
О.В. Абакумова, наук. співр.,
В.П. Денисенко, канд. техн. наук,
(ДонДТУ)
МЕТОДИКА ПРОГНОЗУ ОБСЯГІВ ВИЛУЧЕННЯ МЕТАНУ
НА ВИЇМКОВІЙ ДІЛЬНИЦІ З УРАХУВАННЯМ
НЕОДНОРІДНОСТІ МАСИВУ
Приведена методика расчета объемов извлечения угольного метана из основных источ-
ников метановыделения на выемочном участке угольной шахты с учетом неоднородности
массива пород.
METHOD OF PROGNOSIS OF VOLUMES METHANE WICH WITHDRAW
ON MINE TAKING INTO ACCOUNT HETEROGENEITY OF ARRAY
The method of calculation of volumes of withdrawal of coal methane is resulted from the basic
sources of methane on an area coulisse of coal mine taking into account heterogeneity of array of
breeds.
Досвід роботи метанових вугільних шахт, які застосовують свердловинну
дегазацію, та результати досліджень по проблемі вилучення метану для вико-
ристання його у промисловості показують, що дебіт та вміст метану у метано-
повітряних сумішах характеризуються значними коливаннями (коефіцієнт варі-
ації змінюється від 0,25 до 0,4) [1, 2]. Коливання закономірно пов’язані зі змі-
ною основних природних та технологічних факторів розробки та напружено-
деформованого стану газонасиченого масиву.
У роботі [3] запропонована методика розрахунку запасів, що вилучаються із
підробленого та надробленого вуглепородного масиву, яка дозволяє оцінювати
тільки середні обсяги видобувних запасів у межах шахтного поля поверхневи-
ми дегазаційними свердловинами у залежності від ефективності цього способу
та ефективності розвантаження масивів.
Вилучення метану засобами вентиляції та дегазації у реальних умовах від-
робки є вираженим динамічним процесом через нерівномірність зміни фізичних
і технологічних чинників та неоднорідність газонасиченого масиву. Як показу-
ють розрахунки з використанням фактичних даних густота ресурсів, обсяги ви-
лучення метану та коефіцієнт його вилучення із газонасичених масивів зміню-
ються у межах окремих виїмкових полів.
Для проектування заходів по підготовці метаноповітряних сумішей щодо
управління їх стабільністю та подальшого використання, необхідно прогнозу-
вати обсяги вилучення метану у конкретних умовах розробки. Запропонована
методика прогнозу дозволяє оцінювати зміну обсягів метану, що вилучається
шахтними системами дегазації з основних джерел метановиділення під впливом
основних гірничо-геологічних та технологічних факторів розробки у процесі
відробки виїмкового поля.
Прогноз обсягів видобутку метану виконується на період відробки виїмко-
вого поля конкретної лави, на виїмковій дільниці якої планується застосування
штучної дегазації основних джерел метановиділення. На плані гірничих виро-
Выпуск № 91 199
бок робочого пласту визначається довжина (Lп, м) виїмкового поля, де здійсню-
ється прогнозування.
Встановлюється швидкість переміщення лінії очисного вибою (vоч., м/доб.),
виходячи з проектних параметрів лави: навантаження на лаву (Адоб., т/доб.) та
довжини лави (lоч., м).
З використанням даних прогнозних геологічних паспортів лав та геолого-
стратіграфічних розрізів упродовж виїмкового поля виконується оцінка густоти
потенційно-видобувних ресурсів метану окремо для кожного джерела метано-
виділення (Р п.в
і, м3/м2).
Встановлюються параметри прийнятих до застосування схем дегазації, при-
ймається проектний або досягнутий в даних умовах коефіцієнт ефективності
дегазації джерела (k еф.дег.). При застосуванні поверхневих вертикальних сверд-
ловин для дегазації масиву покрівлі, у доповнення до підземних, встановлюєть-
ся відстань між ними по простяганню виїмкового поля.
Розраховуються середні обсяги метану, що вилучаються засобами дегазації
на видобувній дільниці у період стабільної роботи лави для кожного джерела
вилучення метану (Qі
дег. ст., м
3/доб.) та встановлюється тривалість стабільного
періоду роботи лави (від моменту первинного осідання масиву покрівлі до зу-
пинки лави на демонтаж).
За даними прогнозного геологічного паспорту лави виділяються і встанов-
люються межі ділянок виїмкового поля упродовж переміщення очисного ви-
бою, де спостерігається зміна гірничо-геологічних та технологічних умов від-
робки пласту, які суттєво впливають на обсяги вилучення метану засобами де-
газації. До гірничо-геологічних факторів відносять:
- тектонічні порушення масиву та їх тип;
- характер зміни літологічного складу порідних масивів;
- підвищену водонасиченість та приплив води;
- зміну природної метаноносності вугільних пластів та шарів порід.
До технологічних факторів відносять зміну:
- довжини лави;
- швидкості переміщення очисного вибою лави, включаючи довгострокові
зупинки лави з аварійних причин;
- виймальної потужності пласту, що відпрацьовується;
- застосування поверхневої дегазації.
Для кожної окремої ділянки виїмкового стовпу розраховуються числові зна-
чення параметрів зміни середніх обсягів вилучення метану з урахуванням
впливу гірничо-геологічних та технологічних факторів розробки і встановлю-
ється тривалість відпрацювання ділянок очисним вибоєм. Будується динаміч-
ний ряд зміни обсягів видобутку метану з урахуванням календарного графіку
відробки пласту лавою.
На метанових шахтах, де навантаження на очисний вибій обмежено метано-
вим фактором, дегазацію спрямовують, як правило, на вилучення метану з того
джерела, яке має найбільшу питому вагу у газовому балансі виробок видобув-
ної дільниці, а ефективність дегазації даного джерела метановиділення достат-
200 "Геотехническая механика"
ня для досягнення проектної потужності лави і забезпечення газобезпечних
умов праці. При досить високому рівні метановості виробок видобувної діль-
ниці, а також для підвищення повноти вилучення метану з вугленосної товщі
застосовують комплексну дегазацію, яка включає в себе типові схеми дегазації:
підробленого масиву покрівлі; надробленого масиву підошви пласту і розроб-
ляємого вугільного пласту.
У загальному вигляді при застосуванні комплексної дегазації густота потен-
ційно-видобувних ресурсів метану складається:
Рзаг.п.в. = Рп.в.
під. + Рп.в.
над. + Рп.в.
пл., м3/м2
де Рп.в.
під. – густота потенційно-видобувних ресурсів метану у товщі, що під-
робляється; м3/м2; Рп.в.
над. – густота потенційно-видобувних ресурсів метану у
товщі, що надробляється; м3/м2; Рп.в.
пл. – густота потенційно-видобувних ресур-
сів метану у робочому вугільному пласту; м3/м2.
На інтервалі зони інтенсивної підробки (Мр
під., м) визначається кількість ме-
таноносних вугільних пластів та прошарків потужністю більше ніж 0,2 м. Ви-
значається їх потужність (тв і, м), зольність (Аdaf, %), вологість (W, %), показник
пластової густини вугілля (γ , т/м3), ступінь метаморфізму (Vdaf, %), природна
метаноносність (хві, м
3/т), глибина залягання від поверхні землі або температура
порід на даній глибині (tп,
0
С) та відстань по нормалі до напластування від по-
крівлі робочого пласту до даного пласту-супутнику (Мві, м). Також визначають
кількість шарів пісковиків, потужністю більше ніж 5 м, які залягають у страти-
графічному інтервалі (або меншої потужності, якщо за ними зафіксовані газо-
прояви у гірничі виробки чи свердловини). Для кожного шару пісковику визна-
чається його потужність (тпj, м), глибина залягання, природна пористість та ме-
танонасиченість (хп.з,м
3/м3) [4]. Якщо відсутні дані про метанонасиченість піс-
ковиків, вона визначається для кожного пісковику окремо відповідно до [3] за
формулою:
0
.
0085,0
P
Н
kх
ів
nenj
⋅⋅⋅= γ
, м3/м3
де ke.n – коефіцієнт ефективної пористості пісковику, частка одиниці;
в
γ –
густина води,
в
γ = 1,0 т/м3; Ні – глибина залягання пісковику, м; Р0 = 0,1 МПа –
нормальний тиск атмосферного повітря.
Якщо відсутні дані про метаноносність зближених пластів-супутників , то
вона розраховується за емпіричною формулою [5]:
СН
В
Ах
і
ів +
−= , м3/т
де А, В, С – константи рівняння гіперболи.
Згідно графіку наростання метаноносності вугільних пластів з глибиною у
зоні метанових газів константи розраховуються по трьом глибинам залягання.
Выпуск № 91 201
Константа А приймається рівною максимальній метаноносності на великій гли-
бині у даному стратиграфічному розрізі або рівною метаноємкості вугілля по
результатам лабораторних досліджень при тиску та температурі на вказаній
глибині.
Ні – глибина залягання пласту-супутнику від верхньої границі метанової зо-
ни, м,
Ні = Н ± hів cos α , м
де Н – глибина залягання робочого пласту від верхньої границі метанової
зони, м; Н = Нп – Н0; hів – відстань по нормалі від робочого пласту до підробля-
ємого або надробляємого пласту-супутнику, м(у випадку підробки зближеного
пласту береться знак «–», а у випадку надробки – береться знак «+»); Н0 – по-
тужність зони газового вивітрювання, м; Нп – глибина залягання робочого плас-
ту від поверхні землі, м.
Оцінка густоти ресурсів метану для товщі порід та вугільних пластів, що
підробляються, на інтервалі зони газового дренажу проводиться за формулою:
∑∑ ⋅+⋅= )()(
пjnjвіві
під
вп
тqmqР , м3/м2
де q ві – питоме вилучення метану із і-го вугільного пласту-супутнику, що
потрапляє у результаті підробки у зону газового дренажу потужністю Мр, м
3/м3
вугілля; тві – потужність пласта-супутника, м; qвj – питоме вилучення метану з
j-го шару метанонасиченої породи (пісковика) у зоні газового дренажу, м3/м3
породи; твj – потужність метанонасиченої породи, м.
Питоме очікуване вилучення метану із окремого і-го пласту або прошарка-
супутника визначається за формулою:
),1()(
під
р
ві
візівіві
М
М
ххq −⋅−= γ м3/м3
де хві, хзі – пластова природна та залишкова метаноносність пласта-
супутни-ка, м3/т (показники хві та хзі визначаються через коефіцієнт перерахунку
метаноносності за даними зольності та вологості вугілля);
в
γ – пластова густи-
на вугілля пласта-супутника, т/м3; Мві – відстань по нормалі від покрівлі робо-
чого пласту до пласту-супутнику, м; Мр
під – відстань ефективної підробки (по-
тужність зони газового дренажу) – гранична відстань по нормалі від покрівлі
робочого пласту до пласту-супутнику, що підробляється, при якій газовиділен-
ня із останнього дорівнює нулю, м.
Мр
під. = kу.п. kл. mв.п.(1,2+ cosα ), м
де kу.п. – коефіцієнт, що враховує спосіб управління покрівлею у лаві (kу.п. =
60 при повному обваленні покрівлі, kу.п. = 45 при плавному опущенні та утри-
202 "Геотехническая механика"
манні покрівлі на кострах, kу.п. = 25 при повному закладанні виробленого прос-
тору); kл. – коефіцієнт, що враховує вплив літологічного складу масиву покрівлі
на розміри зони газового дренажу (kл.=0,8, якщо масив покрівлі на інтервалі зо-
ни ефективної підробки вміщує шари пісковиків та вапняків потужністю до 5-7
м кожний з коефіцієнтом міцності f =7-8 і більше, а сумарна потужність їх у
розрізі складає 40%).
При наявності шару пісковику або піскового алевроліту потужністю більше
9-10 м проводиться оцінка вказаних шарів на їх газоекрануючі властивості.
У підробленому масиві газоекрануючим на інтервалі газового дренажу є
шар породи для якого виконується умова:
крпі εε ∠
оч
пеп
тСМС
еп l
211
0
+
−
=εε
де
о
ε – деформації породи на рівні покрівлі робочого пласту; С1, С2п – кое-
фіцієнти, що залежать від літотипу порід покрівлі; змінюються у залежності від
міцності порід 2÷6; М1 – відстань по нормалі від покрівлі робочого пласту до
підошви шару породи, що оцінюється, м; т пе – потужність шару породи-екрану,
м; l – довжина лави, м.
1
583,0
05,2
М
оч
о
l⋅+=ε
Оцінка ресурсів метану у пласту-супутнику у випадку, коли у масиві покрі-
влі залягає шар породи, що є газовим екраном, проводиться, якщо виконується
умова:
Мві ≤ Мп.м
де Мп.м – відстань по нормалі від покрівлі робочого пласту до підошви шару
породи-екрану.
Питоме очікуване виділення метану із окремого пісковика визначається за
формулою:
.niд
p
nj
njnj
M
M
xq ⋅= , м3/м3
де хпj – природна (ефективна) метанонасиченість пісковику, м3/м3.
Оцінка густоти ресурсів метану для товщі порід та вугільних пластів, що
надробляються на інтервалі ефективної надробки (газового дренажу) визнача-
ється за формулою:
Выпуск № 91 203
∑∑ ⋅+⋅= )()(
пjnjвіві
над
вп
тqmqР , м3/м3
де q ві – питоме вилучення метану із і-го надробленого вугільного пласту-
супутнику, м3/м3; тві – потужність надробленого вугільного пласта-супутни-
ка, м; qпj – питоме вилучення метану із надробленого j-го шару пісковику, м3/м3
породи; тпj – потужність метанонасиченого шару пісковику, м.
Питоме очікуване вилучення метану із окремого і-го вугільного пласта-
супутника визначається за формулою:
),1()(
над
р
ві
візівіві
М
М
ххq −⋅−= γ м3/м3
де Мр
над. – відстань у підошву пласту, ефективна надробка (потужність зони
газового дренажу), м; Мр
над = 60 kл відповідно до [6]. kл.=0,7, якщо масив покрі-
влі на інтервалі зони ефективної підробки вміщує шари пісковиків та вапняків
потужністю до 5-7 м кожний з коефіцієнтом міцності f =7-8 і більше, а сумарна
потужність їх у розрізі складає 40%.
При наявності шару пісковику або піскового алевроліту потужністю більше
9-10 м проводиться оцінка вказаних шарів на їх газоекрануючі властивості.
Газоекрануючою породою, через яку у процесі надробки не проникає метан
з надроблених пластів, є потужний шар дрібнозернистого пісковику або піско-
вого алевроліту з коефіцієнтом міцності по шкалі проф. М.М. Протод’яконова f
≥ 7-8 та потужністю по нормалі більше 9-10 м [7].
Питоме вилучення метану із окремого шару пісковику, що надробляється,
визначається за формулою:
)1(
.над
p
nj
njвj
M
M
xq −⋅= , м3/м3
Оцінка потенційно-видобувних ресурсів метану у вугільних пластах і поро-
дах у випадку, коли у масиві, що надробляється, на інтервалі зони газового дре-
нажу розташовані шари породи з газоекрануючими властивостями, проводить-
ся при умові
М пі ≤ М е.м
де М е.м – відстань по нормалі від підошви робочого пласту до покрівлі шару
породи-екрану, м.
Густота потенційно-видобувних ресурсів метану у вугільному пласту, який
розробляється розраховується за формулою:
,)(
.
ввзв
пр
вп
тххР ⋅⋅−= γ м3/м2
204 "Геотехническая механика"
де хв, хз – природна та залишкова метаноносність вугілля робочого пласту,
м
3/т;
в
γ – густина вугілля робочого пласту, т/м3; тві – корисна потужність плас-
ту, м.
Залишкова метаноносність вугілля, виданого за межі видобувної дільниці, у
залежності від ступеню метаморфізму та температури порід на глибині розроб-
ки визначається по таблиці 1.
Таблиця 1 – Залишкова метаноносність кам’яного вугілля [5]
Залишкова метаноносність вугілля при виході летючих речовин Глибина
розробки,
Н, м
Температу-
ра масиву,
Т, ° С 8 12 16 20 24 28 32 36 40 44 48 52
100 11 7,4 5,9 5,0 4,5 4,1 3,7 3,4 3,2 3,0 2,6 2,6 2,5
200 15 6,9 5,5 4,7 4,2 3,7 3,4 3,1 2,9 2,7 2,5 2,4 2,3
300 18 6,6 5,2 4,4 3,9 3,5 3,2 2,9 2,7 2,5 2,3 2,2 2,1
400 21 6,3 5,0 4,2 3,7 3,3 2,9 2,7 2,5 2,3 2,1 2,0 1,9
500 25 5,9 4,7 3,9 3,4 3,1 2,7 2,5 2,3 2,2 1,9 1,8 1,7
600 28 5,6 4,4 3,7 3,2 3,9 2,5 2,4 2,2 2,1 1,8 1,7 1,6
700 31 5,4 4,1 3,5 3,0 2,7 2,3 2,2 2,1 2,0 1,7 1,6 1,5
800 35 5,1 3,9 3,3 2,8 2,3 2,1 2,0 1,9 1,8 1,6 1,5 1,4
900 38 4,9 3,7 3,1 2,6 2,2 2,0 1,9 1,7 1,6 1,5 1,4 1,3
1000 41 4,7 3,5 2,9 2,5 2,1 1,9 1,8 1,6 1,5 1,4 1,3 1,2
1200 44 4,6 3,4 2,7 2,4 2,0 1,8 1,7 1,5 1,4 1,3 1,2 1,1
Для нових горизонтів і блоків, що проектуються для відробки, а також пла-
стів, які раніше не відроблялись, середньодобовий рівень обсягів вилучення ме-
тану за час повної відробки виїмкового поля визначаються з урахуванням гус-
тоти потенційно-видобувних ресурсів метану (Рі
п.в.) у масиві, котрий підлягає
дегазації, ефективності дегазації в даних умовах і проектної швидкості посу-
вання лінії очисного вибою за формулою:
SРkQ а
оч
і
вп
і
дегв
і
рсдег ⋅⋅⋅= −
........ . ν , м3/доб.
де kів.дег. – коефіцієнт вилучення метану дегазацією, частка одиниці; kів.дег. =
1,2 k іеф.дег.; k
і
еф.дег. – коефіцієнт ефективності дегазації даного джерела метано-
виділення: підроблений масив покрівлі і=1; надроблений масив підошви пласту
і=2; вугільний масив робочого пласту і=3, частки одиниці. Приймається і об-
ґрунтовується згідно [8] або приймається з досвіду відробки вугільних пластів;
.оч
ν – проектна швидкість посування лінії очисного вибою, м/доб.; а – емпіри-
чний коефіцієнт, що враховує газовіддачу у свердловини у конкретних умовах
розробки пласту, числові значення коефіцієнту наведені у таблиці 2; S – площа
вугільного пласту, яка відробляється лавою за добу, м2/доб.; Рі
в. – густота поте-
нційно-видобувних ресурсів метану, що вилучаються засобами дегазації та вен-
тиляції при .оч
ν = 1,0 м/доб., м3/м2.
Выпуск № 91 205
Таблиця 2 – Значення емпіричного коефіцієнту а у залежності від структури масиву порід
Масив, що
дегазується
Характеристика масиву порід,
як джерела виділення метану
Значення ко-
ефіцієнту, а
Масив вугілля метаноносне вугілля 0,48-0,5
метаноносні вугільні пласти-супутники + породи 1,1-1,35
Масив порід покрівлі
метанонасичені породи + вугільні пласти-супутники 0,7-0,8
метаноносні вугільні пласти-супутники + породи 0,6-0,7
Масив порід підошви
метанонасичені породи + вугільні пласти-супутники 0,45-0,5
У разі роботи лави у зоні тектонічних порушень видобувні ресурси метану
встановлюються з урахуванням впливу тектонічних порушень на обсяги вилу-
чення метану
kів.дег.п. = kів.дег.·kп.
1і
де kп.
1і – емпіричний коефіцієнт, що враховує підвищення повноти вилучен-
ня метану у зонах тектонічних порушень порівняно з непорушеними масивами,
частка одиниці.
Числові значення коефіцієнту встановлюються експериментально для даних
умов розробки пласту з урахуванням типу та параметрів порушення, що пере-
тинаються очисним вибоєм. При відсутності таких даних значення коефіцієнту
приймається по таблиці 3.
Таблиця 3 – Значення коефіцієнту підвищення повноти вилучення метану у
зонах тектонічних порушень
Характеристика порушення
Коефіцієнт підвищення
повноти вилучення
метану (kп.
1і)
Позитивні складки або флексури з підвищеною тріщінуватістю 2,0-2,15
Діагональні мікронасуви або скиди з амплітудою 0,25-0,75 м 1,45-1,5
Серія мікророзривів та тріщин з амплітудою 0,1-0,25 м 1,3-1,49
ПЕРЕЛІК ЛІТЕРАТУРИ
1. Абакумова О.В. Оцінка якості шахтного метану при вилученні підземною дегазаційною системою вугі-
льної шахти / О.В. Абакумова, І.М. Єгоров // Сборник научных трудов ИГТМ НАНУ – Днепропетровск, 2009. –
вып. 81.– С. 3-10.
2. Булат А.Ф. Научно-технические основы создания шахтных когенерационных энергетических комплек-
сов/ А.Ф. Булат, И.Ф. Чемерис. – К.: Наукова думка, 2006. – 175 с.
3. Лукинов В.В. Методика расчета извлекаемых запасов метана из под- и надработанного углепородного
массива / В.В. Лукинов // Сборник научных трудов ИГТМ НАНУ – Днепропетровск, 2002. – вып. 37.– С. 62 –
69.
4. Методика определения газоносности вмещающих пород угольных месторождений при геологоразведоч-
ных работах. – М.: Недра, 1988. – 110 с.
5. Лидин Г.Д. Газообильность каменноугольных шахт Северо-Западной части Донецкого бассейна / Г.Д. Лидин,
В.П. Денисенко – М.: Наука, 1989. – Т. 6 – 224с.
6. Руководство по проектированию вентиляции угольных шахт. – Киев: Основа, 1994. – С. 3 - 53.
7. Денисенко В.П. Установление границ зоны газового дренирования в надрабатываемом массиве с учетом
литологического состава пород / В.П. Денисенко // Сборник научных трудов ДонГТУ. – Алчевск, ДонГТУ,
2008. – № 27 . – С. 25-37
8. Дегазация угольных шахт. Требования к способам и схемы дегазации. СОУ 10.1.00174088.001-2004. –
Киев, Минтопэнерго, 2004. – С.22 – 30.
|