Дослідження взаємозалежних компонентів творчого освітньо-виховного середовища як полікультурної виховної системи
У статті розкривається значення середнього навчального закладу (школи) для створення та повноцінного розкриття, глибокого дослідження взаємозалежних компонентів творчого освітньо-виховного середовища як полікультурної виховної системи....
Gespeichert in:
| Datum: | 2010 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут проблем штучного інтелекту МОН України та НАН України
2010
|
| Schriftenreihe: | Наука. Релігія. Суспільство |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/33611 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Дослідження взаємозалежних компонентів творчого освітньо-виховного середовища як полікультурної виховної системи / К.І. Приходченко // Наука. Релігія. Суспільство. — 2010. — № 3. — С. 232-236. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-33611 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-336112012-05-30T12:09:11Z Дослідження взаємозалежних компонентів творчого освітньо-виховного середовища як полікультурної виховної системи Приходченко, К.І. Соціальна філософія У статті розкривається значення середнього навчального закладу (школи) для створення та повноцінного розкриття, глибокого дослідження взаємозалежних компонентів творчого освітньо-виховного середовища як полікультурної виховної системи. В статье раскрывается значение среднего учебного заведения (школы) для создания и полноценного глубокого исследования взаимозависимых компонентов творческой образовательно-воспитательной среды как поликультурной воспитательной системы. The role of school is revealed to investigate some interdependent components of creative educational medium as polyculture educational system. 2010 Article Дослідження взаємозалежних компонентів творчого освітньо-виховного середовища як полікультурної виховної системи / К.І. Приходченко // Наука. Релігія. Суспільство. — 2010. — № 3. — С. 232-236. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. 1728-3671 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/33611 371.2 uk Наука. Релігія. Суспільство Інститут проблем штучного інтелекту МОН України та НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Соціальна філософія Соціальна філософія |
| spellingShingle |
Соціальна філософія Соціальна філософія Приходченко, К.І. Дослідження взаємозалежних компонентів творчого освітньо-виховного середовища як полікультурної виховної системи Наука. Релігія. Суспільство |
| description |
У статті розкривається значення середнього навчального закладу (школи) для створення та повноцінного
розкриття, глибокого дослідження взаємозалежних компонентів творчого освітньо-виховного середовища
як полікультурної виховної системи. |
| format |
Article |
| author |
Приходченко, К.І. |
| author_facet |
Приходченко, К.І. |
| author_sort |
Приходченко, К.І. |
| title |
Дослідження взаємозалежних компонентів творчого освітньо-виховного середовища як полікультурної виховної системи |
| title_short |
Дослідження взаємозалежних компонентів творчого освітньо-виховного середовища як полікультурної виховної системи |
| title_full |
Дослідження взаємозалежних компонентів творчого освітньо-виховного середовища як полікультурної виховної системи |
| title_fullStr |
Дослідження взаємозалежних компонентів творчого освітньо-виховного середовища як полікультурної виховної системи |
| title_full_unstemmed |
Дослідження взаємозалежних компонентів творчого освітньо-виховного середовища як полікультурної виховної системи |
| title_sort |
дослідження взаємозалежних компонентів творчого освітньо-виховного середовища як полікультурної виховної системи |
| publisher |
Інститут проблем штучного інтелекту МОН України та НАН України |
| publishDate |
2010 |
| topic_facet |
Соціальна філософія |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/33611 |
| citation_txt |
Дослідження взаємозалежних компонентів творчого освітньо-виховного середовища як полікультурної виховної системи / К.І. Приходченко // Наука. Релігія. Суспільство. — 2010. — № 3. — С. 232-236. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
| series |
Наука. Релігія. Суспільство |
| work_keys_str_mv |
AT prihodčenkokí doslídžennâvzaêmozaležnihkomponentívtvorčogoosvítnʹovihovnogoseredoviŝaâkpolíkulʹturnoívihovnoísistemi |
| first_indexed |
2025-07-03T14:17:55Z |
| last_indexed |
2025-07-03T14:17:55Z |
| _version_ |
1836635678801133568 |
| fulltext |
«Наука. Релігія. Суспільство» № 3’2010 232
УДК 371.2
К.І. Приходченко
Державний університет інформатики і штучного інтелекту, м. Донецьк, Україна
ДОСЛІДЖЕННЯ ВЗАЄМОЗАЛЕЖНИХ КОМПОНЕНТІВ
ТВОРЧОГО ОСВІТНЬО�ВИХОВНОГО СЕРЕДОВИЩА
ЯК ПОЛІКУЛЬТУРНОЇ ВИХОВНОЇ СИСТЕМИ
У статті розкривається значення середнього навчального закладу (школи) для створення та повноцінного
розкриття, глибокого дослідження взаємозалежних компонентів творчого освітньо-виховного середовища
як полікультурної виховної системи.
Школа в XXI ст. в Україні – це школа полікультурного виховання, самовизначен-
ня й самореалізації особистості.
Завдання школи, за висловом П. Блонського, – навчити жити, виховати людину, здат-
ну створити своє особисте життя. Навчання змінюється протягом усього шкільного віку
дітей у зв’язку з поступовим ускладненням його змісту та способів. Засвоєння школярами
нових знань на уроці, зацікавлення одержаною інформацією викликає бажання дізнати-
ся глибше про почуте на уроці, сприяє зрушенням в їх навчальній діяльності та психіці.
Саме на це націлена класна робота.
Учень, знаходячись у творчому освітньо-виховному середовищі, розуміє, що учи-
тися корисно, його пізнавальні інтереси значно підвищуються, позитивні емоції значно
перевищують негативні. У вихованні і навчанні ведемо дитину, допомагаємо їй досягти
такої духовної сили особистості, за якої вона в змозі осягнути таємницю свободи в собі.
«Народження» іншої людини, здатної відкрито взаємодіяти зі світом, діалогічно спіл-
куватися з ним, виховати особистість, яка творчо осмислює буття, знаходячись в безпосе-
редньому контакті, розкривають адепти акмеології – принципово нової освітньої систе-
ми. До таких, на нашу думку, і відноситься творче освітньо-виховне середовище. Воно
сприяє розширенню уявлення людини про себе та ступінь її включеності до соціуму;
дає змогу змінити межі кореляції індивідуальності з її оточенням; усуненням або послаб-
ленням захисних механізмів. Це слугує підвищенню ступеня свободи у відносинах «ін-
дивідуальність – навколишній світ»; до саморегуляції, що фіксується в змінах ієрархії по-
треб; значущості певних подій; оптимізації афективної сфери; розвитку самосвідомості –
когнітивної, поведінкової; зростанню творчого потенціалу; спрямуванню його в життє-
творче русло; побудові холістичної стратегії адаптації; розвитку здатності до рефлексії
й саморефлексії; формуванню стійкої мотивації саморозвитку; забезпеченню трансцен-
дентальних потреб. Творче освітньо-виховне середовище – це таке оточення особистості,
в якому гармонізується стан людини; нейтралізуються наслідки стресу; розвиваються
творчі здібності; здійснюється оздоровчий вплив на весь організм; взаємовідносини із
соціальним оточенням спрямовуються у конструктивне русло; полегшуються контакти
з власною сутністю, з внутрішнім «Я»; зростають виявлення цілеспрямованої творчої
активності, включення до процесу творчої імпровізації.
Організація і проведення формуючого експерименту (1998 – 2005 роки) дозволила
виявити рівень готовності педагогів до експериментальної роботи (рис. 1). Зацікавленість
учителів експериментальними формами роботи на початку їх проведення, потім деякий
час стабільність і різкий спад інтересу до оновлення в педагогічній практиці є свідченням
того, що не всі педагоги, які погодилися на експеримент, були готові до такої роботи: бра-
Дослідження взаємозалежних компонентів творчого освітньо�виховного середовища....
«Наука. Релігія. Суспільство» № 3’2010 233
кувало знань про інноваційні технології, не всім достатньо було досвіду, щоб осмислити,
відібрати ті проблемні теми, які найкраще розкриють особливість творчого освітньо-
виховного середовища на уроці і в позакласній роботі. В результаті 62% педагогів
були готові до проведення експериментальної роботи.
1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005
Рисунок 1
Були створені творчі групи: «Інноваційні педагогічні технології», «Перспектива»,
«Творча обдарованість».
Навчальний процес в закладах гуманітарного спрямування будується таким чином:
надається можливість учневі самостійно обирати обсяг і рівень того соціального досвіду,
який закладено у навчання, залежно від його потреб, здібностей і нахилів.
Нами впроваджена авторська методика інтегрованого тематично-блочного алгоритму
структурування програмної теми, яка передбачає горизонтальну і вертикальну інтегра-
цію: 1) між програмними темами; 2) між предметами, що стоять поруч у розкладі уроків;
3) між предметами, запропонованими для вивчення певною віковою категорією дітей;
4) внутріпредметну; 5) між гуманітарними дисциплінами; 6) між гуманітарними і точни-
ми дисциплінами; 7) між точними дисциплінами; 8) класно-предметну; 9) основану на
зануренні в певну дисципліну в І півріччі, в іншу – в II півріччі; 10) між предметами в
класі з поглибленим вивченням того чи іншого предмета; 11) інтеграція етичних знань
учнів через вивчення курсу «Людина серед людей», «Людина та суспільство». Це допо-
магає школярам глибше засвоїти норми гуманістичної моралі, оскільки вони постають
у єдності з іншими суспільними явищами.
Такий підхід до планування навчального процесу допомагав відійти від репродук-
тивного засвоєння знань, де учень є лише об’єктом навчально-виховного процесу, і вклю-
чити їх до активної творчої діяльності. Опанувати річними новітніми соціальними тех-
нологіями, культуроцентричністю, поліваріантністю, діалогічністю, екзистенційністю,
навчитися прийомам впровадження в життя власних позитивних прогресивно-творчих
ідей, задумів, проектів, що мають індивідуальний характер з дивергентною, катарсичною
спрямованістю, і оволодівати, за висловом Л.М. Щетиніної, методами ассертивної по-
ведінки, критичністю мислення, креативністю, аргументованістю дії, створювати умови
для поліпшення здоров’я дітей – і духовного, і естетичного, і емоціонального, і фізич-
ного, і психічного, сприяти їхній самостійності, що слугуватиме становленню їх як
особистостей, що і є метою гуманітарної школи як закладу життєвої самотворчості,
активній творчій ролі всіх учасників навчально-виховного процесу в створеному творчо-
му освітньо-виховному середовищі.
90
80
70
60
50
40
30
20
10
0
К.І. Приходченко
«Наука. Релігія. Суспільство» № 3’2010 234
Виховний процес є системою умов, що сприяють самореалізації особистості, фор-
мують високу моральність, спонукають до творчості. Виховання – це розвиток, а розви-
ток – самоствердження особистості. На кожну сферу дитини – інтелектуальну, мотива-
ційну, емоційну, вольову і регулятивну, предметно-практичну та екзистенційну – переважно
впливають бінарні методи «виховання – самовиховання». Самовиховання тільки тоді
виховання, коли воно «само». Людина сама себе створює. Це «само» надмірно проявля-
ється у підлітковому віці, особливо в 13 – 14 років, коли активно складається уявлення
про своє «Я». Аксіологічний підхід до виховання – це орієнтація на цінності особистості,
що відповідають її запитам, а також визначеним суспільством нормам у певній історич-
ній та життєвій ситуації. Творче освітньо-виховне середовище передбачає забезпечення
поваги до чужої думки, виявлення таких суб’єктивних якостей учнів, як участь у діалозі
та вміння робити вибір, обстоювання своєї позиції в оцінюванні фактів, подій, почуттів
і відкриттів, відповідальність і самодисципліна.
Така організація навчально-виховного процесу разом з одержанням суми знань на-
вчала способів здобуття знань із зростаючим ступенем самостійності, з використанням
тих знань у житті. Адже не можна навчити дитину на все життя, її треба навчити вчитися
все життя, закласти підвалини креативного мислення, активної самостійної творчої ро-
боти і на цій основі поступового переходу до самоосвітнього навчання, за якого відбу-
вається самовдосконалення та самовираження, формування особистості з гнучким розумом,
розвиненими потребами до подальшого пізнання та самостійних дій, певними навичками
та творчими здібностями. У зв’язку з цим вивчався рівень самоосвітньої компетентності
випускників школи, тобто тих дітей, які протягом всього свого часу перебування в школі
знаходилися в атмосфері створюваного творчого освітньо-виховного середовища. В об-
стеженні взяли участь 105 учнів експериментальних класів і 82 учня контрольних. Резуль-
тати обстеження представлені у табл. 1.
Таблиця 1 – Рівень самоосвітньої компетентності випускників школи
Рівень компетентності Експериментальні
класи Контрольні класи
Низький рівень самоосвітньої
компетентності 4% 32,8%
Середній рівень самоосвітньої
компетентності 60,8% 43%
Високий рівень самоосвітньої
компетентності 35,2% 24,2%
Наступна група функцій спрямована на корекцію впливу різних суб’єктів соціаль-
них відношень дитини (соціальна допомога сім’ї, взаємодія з педагогічним колективом,
корекція впливу засобів масової комунікації, нейтралізація негативних впливів соціуму,
взаємодія з іншими освітніми закладами). Виховання культури бажань великою мірою
визначається тим, наскільки мудра гармонія встановлюється у житті людини між задово-
ленням матеріальних потреб і становленням, розвитком і задоволенням потреб духовних.
Досліджувалася результативність духовного розвитку школярів за такими пара-
метрами:
− взаємодія соціальних, виховних і навчальних факторів, котрі забезпечує суб’єкт;
− суб’єктний зв’язок всіх учасників творчого освітньо-виховного середовища як та-
кого, що сприяє життєвій самотворчості.
Дослідження взаємозалежних компонентів творчого освітньо�виховного середовища....
«Наука. Релігія. Суспільство» № 3’2010 235
На питання, поставлене перед учителями: «Що в першу чергу викликає у Вас стур-
бованість у поведінці дітей?», на початку експерименту – 1998 року і наприкінці 2005 року
одержали такі відповіді (варіанти узагальнено):
1) зневажливе ставлення до старших – 84%; 44%;
2) низький рівень культури спілкування з однокласниками – 69%; 42%;
3) небажання читати програмну літературу – 58%; 43%;
4) відсутність інтересу до книг взагалі – 51%; 41%;
5) егоцентризм – 45%; 39%;
6) тютюнопаління – 42%; 38%;
7) замкненість – 39%; 21%;
8) штучні вигадування причин не відвідувати заняття в школі – 37%; 32%;
9) низький рівень успішності – 32%; 26%;
10) тривалість інтересів, захоплень – 27%; 19%;
11) впевненість у своїх діях – 21 %; 3 5%.
Результати дещо змінилися на краще, про це свідчить шкала цінностей, представ-
лена у вигляді діаграми «Шкала цінностей» (рис. 2). Творче освітньо-виховне середовище
сприяло зменшенню нейтральних позицій щодо морального оцінювання різних поведін-
кових ситуацій – від 58% до 43%.
початок експерименту кінець експерименту
Рисунок 2 – Діаграма «Шкала цінностей»
Таким чином, створення творчого освітньо-виховного середовища у групах, створе-
них на базі кожного класу протягом всього дня, в 2, 3, 4 класах – частково на базі кож-
ного класу, коли дітей, що відвідують групу, багато, частково на базі зведення груп за
паралелями. Відбулися зміни у ставленні до однолітків: від доброзичливого до тактов-
ного – від 38% в 1 класі до 69% в 4 класі. Це попереджало девіантну поведінку, підви-
щувало успішність навчання як мотиваційну діяльність, що мало особистісний смисл для
учня, сприяло зменшенню кількості негативних ситуативно-особистісних реакцій, таких,
як: відсутність бажання контактів з навколишніми людьми, – проявів реакції позиції «па-
сивна – демонстративна грубість» або внутрішня образа, і навпаки, – проявів реакції ком-
пенсації – прагненням учня приховати свою слабкість або нездатність в якійсь сфері
діяльності, яка йому зразу не піддалася.
Нині, коли стаємо нарешті свідками становлення демократичного суспільства, гро-
мадянська позиція вчительства має відіграти конструктивну роль у формуванні гро-
90%
80%
70%
60%
50%
40%
30%
20%
10%
0%
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
К.І. Приходченко
«Наука. Релігія. Суспільство» № 3’2010 236
мадянських якостей дітей. Адже саме вчитель, передаючи знання, допомагає підростаю-
чому поколінню усвідомити себе громадянами великої держави, назва якої – Україна.
Цілеспрямована, системна робота з виховання учня-громадянина розрахована, природно,
на тривалий період і передбачає високу результативність. Творче освітньо-виховне сере-
довище бере на себе так звані соціально-терапевтичні функції: підвищення валеологічної
грамотності, здійснення конкретної допомоги тим учням, що її потребують, пропозиція
для вживання лікувальних трав, співробітництво з медичними закладами. Воно служить
фундаментом школи життєвої самотворчості як закладу, що формує життєву компетент-
ність, інтелект, досвід, креативність і критичність мислення.
ЛІТЕРАТУРА
1. Приходченко К.I. Зростання ролі виховного процесу в творчому розвитку і саморозвитку учнів / К.І. При-
ходченко // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки. – Київ-Запо-
ріжжя. – 2003. – Вип. 26. – С. 96-99.
2. Фролов И.Т. О человеке и гуманизме / Фролов И.Т. – М. : Наука, 1989.
3. Пампура В.И. Гуманитарная социология: новые ориентиры и старые проблемы / В.И. Пампура // Со-
циологические исследования. – 1992. – № 2. – С. 14-16.
4. Покань В. Культурологія : [навч. посіб.] / Покань В. – К. : МАУП, 2000.
5. Божович Л.И. Познавательные процессы. Личность и ее связи и отношения / Л.И. Божович // Психо-
логия исследования. – М. : Педагогика, 1982.
Е.И. Приходченко
Исследование взаимозависимых компонентов творческой
образовательно-воспитательной среды как поликультурной воспитательной системы
В статье раскрывается значение среднего учебного заведения (школы) для создания и полноценного глубокого
исследования взаимозависимых компонентов творческой образовательно-воспитательной среды как поликультурной
воспитательной системы.
K.I. Prikhodchenko
Investigation of Interdependent Components of Creative Educational Medium
as Polyculture Educational System
The role of school is revealed to investigate some interdependent components of creative educational medium as
polyculture educational system.
Стаття надійшла до редакції 26.11.2009.
|