Художнє сприйняття хорового мистецтва
Авторами статті ставиться проблема феномену музичного мислення, художнього сприйняття хорового мистецтва Нового і Новітнього часу, від Г. Генделя до творчості сучасних композиторів. Висловлюється переконання в тому, що просторово-часовий вимір слугує дієвим вектором новизни у духовній музиці, х...
Saved in:
| Date: | 2010 |
|---|---|
| Main Authors: | , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут проблем штучного інтелекту МОН України та НАН України
2010
|
| Series: | Наука. Релігія. Суспільство |
| Subjects: | |
| Online Access: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/33620 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Художнє сприйняття хорового мистецтва / Т.І. Кірєєва, О.Г. Кірєєва // Наука. Релігія. Суспільство. — 2010. — № 3. — С. 14-19. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-33620 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-336202012-05-30T12:17:04Z Художнє сприйняття хорового мистецтва Кірєєва, Т.І. Кірєєва, О.Г. Філософія Авторами статті ставиться проблема феномену музичного мислення, художнього сприйняття хорового мистецтва Нового і Новітнього часу, від Г. Генделя до творчості сучасних композиторів. Висловлюється переконання в тому, що просторово-часовий вимір слугує дієвим вектором новизни у духовній музиці, хоровій творчості, спричиняючи через багатьох чинників формування Новітнього музично-естетичного простору, адекватного новому баченню світу, людини та її почуттів в ньому. В статье рассматривается проблема феномена музыкального мышления, художественного восприятия хорового искусства Нового и Новейшего времени, от Г. Генделя до творчества современных композиторов. Высказывается убеждение в том, что пространственно-временное измерение служит действенным вектором новизны в духовной музыке, хоровом творчестве, способствуя через множество факторов формированию Новейшего музыкально-эстетического пространства, адекватного новому видению мира, человека и его чувств в нем. In the article the problem of musical thinking phenomenon, tasteful perception of choral art of New and Newest time, from G. Handel till modern composers creativity is posed. Belief is argued existential measurement serves as an effective vector of novelty in sacred music, choral creativity, promoting through set of factors to form of the Newest musical-aesthetic space adequately to new vision of the world, the person and its feelings in it. 2010 Article Художнє сприйняття хорового мистецтва / Т.І. Кірєєва, О.Г. Кірєєва // Наука. Релігія. Суспільство. — 2010. — № 3. — С. 14-19. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. 1728-3671 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/33620 78.07 uk Наука. Релігія. Суспільство Інститут проблем штучного інтелекту МОН України та НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Філософія Філософія |
| spellingShingle |
Філософія Філософія Кірєєва, Т.І. Кірєєва, О.Г. Художнє сприйняття хорового мистецтва Наука. Релігія. Суспільство |
| description |
Авторами статті ставиться проблема феномену музичного мислення, художнього сприйняття хорового
мистецтва Нового і Новітнього часу, від Г. Генделя до творчості сучасних композиторів. Висловлюється
переконання в тому, що просторово-часовий вимір слугує дієвим вектором новизни у духовній музиці,
хоровій творчості, спричиняючи через багатьох чинників формування Новітнього музично-естетичного
простору, адекватного новому баченню світу, людини та її почуттів в ньому. |
| format |
Article |
| author |
Кірєєва, Т.І. Кірєєва, О.Г. |
| author_facet |
Кірєєва, Т.І. Кірєєва, О.Г. |
| author_sort |
Кірєєва, Т.І. |
| title |
Художнє сприйняття хорового мистецтва |
| title_short |
Художнє сприйняття хорового мистецтва |
| title_full |
Художнє сприйняття хорового мистецтва |
| title_fullStr |
Художнє сприйняття хорового мистецтва |
| title_full_unstemmed |
Художнє сприйняття хорового мистецтва |
| title_sort |
художнє сприйняття хорового мистецтва |
| publisher |
Інститут проблем штучного інтелекту МОН України та НАН України |
| publishDate |
2010 |
| topic_facet |
Філософія |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/33620 |
| citation_txt |
Художнє сприйняття хорового мистецтва / Т.І. Кірєєва, О.Г. Кірєєва // Наука. Релігія. Суспільство. — 2010. — № 3. — С. 14-19. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
| series |
Наука. Релігія. Суспільство |
| work_keys_str_mv |
AT kírêêvatí hudožnêsprijnâttâhorovogomistectva AT kírêêvaog hudožnêsprijnâttâhorovogomistectva |
| first_indexed |
2025-07-03T14:18:26Z |
| last_indexed |
2025-07-03T14:18:26Z |
| _version_ |
1836635711767314432 |
| fulltext |
«Наука. Релігія. Суспільство» № 3’2010 14
УДК 78.07
Т.І. Кірєєва1, О.Г. Кірєєва2
1Донецька державна музична академія ім. С.С. Прокоф’єва, Україна
1Дніпропетровська консерваторія ім. М.І. Глінки, Україна
2Донецька музична школа № 2, Україна
ХУДОЖНЄ СПРИЙНЯТТЯ ХОРОВОГО МИСТЕЦТВА
Авторами статті ставиться проблема феномену музичного мислення, художнього сприйняття хорового
мистецтва Нового і Новітнього часу, від Г. Генделя до творчості сучасних композиторів. Висловлюється
переконання в тому, що просторово-часовий вимір слугує дієвим вектором новизни у духовній музиці,
хоровій творчості, спричиняючи через багатьох чинників формування Новітнього музично-естетичного
простору, адекватного новому баченню світу, людини та її почуттів в ньому.
Хорові твори фокусують систему ціннісних уявлень, які є основою особистісних
орієнтирів учнів, студентів, регулюють їх діяльність, переводять в якісно інший спосіб
буття, більше осмислений та упорядкований. Свідомість учнів розвивається в оточенні
культурних цінностей, що кристалізують досвід світосприйняття. Таку ситуацію ство-
рюють музичні, хорові твори і розширюють межі пізнання світу, допомагають усвідо-
мити його іманентне багатство, спонукають до ціннісного переживання навколишніх
явищ. Крім того, за своєю сутністю твори є діалогічним спілкуванням, бо їх структура
діалогічна за своєю природою і розрахована на діалог з реципієнтом. Процес сприй-
няття і розуміння творів відбувається як взаємодія художньої інформації та суб’єктив-
ної моделі її розуміння сприймаючими. Спілкування розвиває потребу в обговоренні
художніх вражень, формує здатність до естетичного судження про художній твір, сти-
мулює пізнання себе та інших людей. Цей спосіб ефективно позначається на станов-
ленні інтелектуальної, емоційної та поведінкової сфер особистості учнів, студентів.
Останнім часом інтерес до можливостей впливу мистецтва на формування особистості,
до його ролі у становленні культури молоді помітно зріс, пожвавилась наукова і мето-
дична робота в цій галузі. Але все ж констатуємо, що планомірне дослідження цієї
проблеми поки не досягло належного розвитку. Теорії та практиці педагогіки ще
недостатньо відомо про механізми передачі художньо-образної інформації в процесі
спілкування з хоровим мистецтвом, про її культурологічну дієвість. Від подолання цих
недоліків значною мірою залежить перспективність не лише музичної освіти, але й
загальнокультурний аспект розвитку особистості, збагачення внутрішнього світу,
прилучення до національних і світових духовних цінностей. Інтелектуальна глибина
пізнання, інтелектуальна творчість, інтелектуальний потенціал, інтелектуальна свобода,
інтелектуальні емоції, інтелектуальна активність – ці категорії допомагають розкриттю
особистості, інтелектуальної культури у процесі спілкування з людьми, умовного
аналізу і синтезу з використанням власної інтелектуальної скарбниці.
Проблема ґрунтовного аналізу феномену художньо-світоглядних традицій у твор-
чості композиторів ХVІІІ ст. стає все більш актуальною як на соціокультурному, так і
на антропософському рівнях. Це пов’язане з безперервністю художнього процесу сми-
слотворення виражальних і його багатим «арсеналом» контрастів у музичному мис-
тецтві, процесом концентрації найважливіших історико-культурних і художньо-есте-
тичних цінностей. Наприклад, Г. Гендель у хоровій творчості висунув новий ідеал
Художнє сприйняття хорового мистецтва
«Наука. Релігія. Суспільство» № 3’2010 15
людини – універсальної, гармонічної, цілісної, самоусвідомлюючої творчої особистості,
здатної пізнати й перетворити світ, а головне – відкрити себе, утвердити власну творчу
сучасність. Про це свідчать ораторії «Самсон», «Месія», у яких композитор створив но-
вий тип монументального хорового-вокального-оркестрового твору, новий тип худож-
нього світогляду. У філософському розумінні він зумовлює неоплатонізм з іманентним
йому гуманізмом. Відповідно, чуттєвий Космос, єдиний і надсвітовий Бог-творець світу,
окрема особова тілесна людина – становлять три моделі розуміння світу, людини й мис-
тецтва. У Європі спостерігається тенденція до розвитку мистецтва та збагачення філософії
ідеями мистецтва. Мистецтво використовує певні філософські ідеї створення конкрет-
них художніх образів, світоглядно орієнтується на нове, що з’являється у філософії. Фі-
лософія теоретично осмислює мистецтво, стає невід’ємною його складовою, оскільки
стоїть до мистецтва найближче за всі інші форми людської свідомості. Подібна орієнтація
притаманна багатьом видатним постатям: Г. Сковороді, В. Моцарту, Д. Верді, Т. Шевчен-
ку, Г. Гете, А. Веделю.
Витоки мистецької багатогранності слід шукати в особливостях світосприйняття
А. Веделя, його художньо-світоглядних традицій, котрі ґрунтувалися на гнучкій рівновазі
світських і релігійних ідеалів. Саме вони спрямували енергію творчого процесу композито-
ра до площини мистецьких і релігійно-філософських пошуків. Високі морально-етичні
пріоритети супроводжували композитора протягом усього життя. А. Ведель привніс до
української церковної музики наймогутніший потік ліричних переживань. Суб’єктив-
ність, глибокий психологізм стають типовими ознаками стилю композитора. Це були
нові стильові тенденції, що виникли в українській духовній музиці. Веделівське втілен-
ня нового світу почуттів емоційно передає переживання особистості. Духовний концерт
А. Веделя «Услыши, Господи, глас мой» має багато схожого з хоровим концертом
М. Березовського «Не отвержи меня во время старости», обидва належать до барокового
стилю з класичними ознаками: розвинена гармонія, плинне розгортання музичного
матеріалу, вживання мелодичних прикрас типу форшлагів, групетто, складних ритміч-
них малюнків. «Особистісне начало втілення суб’єктних переживань у хорових концертах
А. Веделя піднімається на вищий рівень емоційного вираження порівняного з лірико-
драматичними концертами сучасних йому хорових українських композиторів» [1, с. 61].
Висвітлення історичної взаємодії людини та мистецтва, образно-творчої діяль-
ності композитора через латинський зміст, драматургію, світоглядні, теоретичні аспек-
ти взаємозв’язку ідейно-образної концепції твору, особливості, традиції та новаторство
розглядається жанр реквієму. Реквієм в історії західноєвропейської музичної культури
можна вважати одним з найбільш давніх хорових жанрів, джерела якого сходять до ХІІІ –
ХІV століть. Якщо розглядати жанр як «…типізацію музичного змісту в музичній
формі, …як типізований зміст» [2, с. 171], то реквієм у своєму початковому варіанті яв-
ляє собою «…послідовну реалізацію на структурному, вербальному, інтрамузичному
рівнях християнської ідеї Смерті, як перехід від кінцевого до вічного» [3, с. 50]. Реквієм
Дж. Верді охоплює весь життєвий шлях людини, піднімає важливі проблеми людського
життя і смерті. Головна ідея твору – кожен повторює шлях іншого, але в самотності,
поза духовним контактом. Одночасно це те, що ріднить і зближує усе людство. Своє-
рідність ідеї та змісту реквієму, ідейно-образної концепції фіналу надають особливості
музичній мові, засобам виразності. Значення кожного слова, фрази народжує обсяг,
глибинність, складність змісту. Художні показники тексту ставлять спеціальні завдання
перед музикою. Звернення композитора до Біблії дає фіналу космічну звучність, і вона
стає символом шляху духовного удосконалення, відкритого перед кожною людиною.
А істина, що пов’язана з «перетворенням хліба та вина в тіло і кров Ісуса», становить
Т.І. Кірєєва, О.Г. Кірєєва
«Наука. Релігія. Суспільство» № 3’2010 16
основу affectus – почуттів, печаль, радість, співчуття, жалість, мужність, «amini affec-
tum», «рух душі», «Libera me» «рухає душу», є «padrana del harmonia», панною музики,
панною Гармонії, «genere concitato», схвильованою музикою. Другою динамічною куль-
мінацією після «Dies irae» стає «Libera me». Фінал символізує висновок, мету людської
Душі, спрямовану до Совісті як внутрішнього закону, «Світла Божого». Це грандіозний
за своїм масштабом епілог меси «Di Regiem». Він починається речитативом сопрано.
Не випадково композитор доручає партію високому голосу. Ще в давнину склалося
ставлення до «високих голосів як до небесних, трагічних, а до низьких як до земних,
комічних» [4, с. 132]. Хоровий спів завжди посідає важливе місце у формуванні духов-
ного світу людини завдяки своїй демократичності й доступності, естетичному впливу,
глибокій змістовності і національній самобутності. Матеріал Дж. Верді дав можливість
зробити у жанрі реквієму експресивний, емоційний твір, що став носієм художнього
смислу для художників, композиторів, митців ХХ століття Б. Бріттена, С. Прокоф’єва,
Д. Шостаковича, С. Рахманінова, Д. Кабалевського, Л. Дичко, Е. Денісова, А. Шнітке та
інших у їх духовній творчості.
Лише мисляча творча особистість спроможна осягнути процеси буття, смерті,
життя. Людина, за В.І. Вернадським, має усвідомити сенс зміни смерті на життя і знов
на смерть, тобто вона повинна по-філософському дивитися на навколишній світ. Отже,
ця особистість є не лише освіченою людиною, а універсальною особистістю. Історич-
ний досвід вчений сприймає не лише в межах раціональної наукової думки, він «розпо-
діляє пізнання світу на багатий спектр людського досвіду, де особливу роль відіграють
почуття особистості» [5]. Так вчений бачить внутрішній світ людини, вважає рівно-
правними частинами внутрішнього «я» розум і почуття, які невідривно пов’язані одне з
одним і забезпечують повне пізнання світу людиною [6, c. 92].
У своєму творі «Наукова думка як планетне явище» В.І. Вернадський підкреслює
найважливіші риси мистецтва і духовної культури у процесі самоусвідомлення. «Мис-
тецтво виступає, по-перше, як засіб пізнання задуму особистості творця, стимулює
появу власної думки на тему твору, відкриває шляхи чуттєвого пізнання світу; по-друге,
мистецтво є соціальним явищем, що зберігає духовний досвід певних поколінь» [7, с. 124].
За свідченням К. Квітки, М.В. Лисенко записав те, «що просилося на папір». Компо-
зитор врятував «мелодичний стиль… який витворився до ХVІІІ і початку ХІХ століть…
він зберіг тут шедеври, що оказалися недовговічними… розвиток народної музики в на-
прямі цього стилю припинився через зміни культурно-соціальної структури» [8, с. 102].
Для композитора пісня – засіб збереження історичної пам’яті, національної свідомості,
духовності. Через Лисенкові обробки модифікація жанрів народних пісень знаходиться
у тісному зв’язку професійного композиційного мистецтва та виконавства. М.В. Ли-
сенко як засновник національної диригентської хорової школи вважав хор не тільки
найдосконалішим музичним інструментом, але й надзвичайно важливим і дієвим
засобом згуртування, збереження, виховання, пропагування, єдності. Значення обробок
композитора має велику перспективу. Він вважається первісною основою жанрів «пісні
й танець»; класифікує пісні за жанрами і змістом: історичні, козацькі, чумацькі, бур-
лацькі, рекрутські, парубочі, родинно-побутові, жартівливі, ремісницькі, ліричні пісні
про горе, кохання і зраду, соціальну кривду, вуличні. М.В. Лисенко прагнув якнайпов-
ніше розкрити й поглибити музично-образний зміст народної пісні, зберегти її індиві-
дуальну й національну своєрідність: «Треба піднести народові його перли в золотій
оправі і не всяка лірика, не будь-який фасон підходить до неї, як не приходиться, за
словами нашого поета, теплий кожух, та не на мене шитий. З-під такого фасону дуже
часто наша пісня стає невпізнанною, звучить сильно, суворо і позбавлена властивого їй
Художнє сприйняття хорового мистецтва
«Наука. Релігія. Суспільство» № 3’2010 17
м’якого, теплого колориту» [9, с. 15]. М.В. Лисенко вперше здійснив обробки майже всіх
жанрів народних пісень. Нікому з попередників не вдалося досягти значної відповід-
ності між народною піснею та її обробкою. Традиції та новаторство хорової спадщини
великого композитора другої половини ХІХ – початку ХХ століть М.В. Лисенка активно
вплинули на розвиток художнього, професійного мистецтва в Україні.
В Новітній час довготривала праця М.В. Лисенка над обробками народних пісень,
його здобутки та знахідки мають велике значення для осягнення сучасними композито-
рами народного музичного стилю, творчого використання традицій та новаторства хо-
рової спадщини українського творця. Розвиваючи традиції класиків, автори музичного
літопису нашого часу Л. Дичко, Є. Станкович, І. Карабіць, О. Тактакішвілі, Ю. Буцко,
Р. Щедрін, Л. Захлевний, І. Шамо та інші створюють яскраві національно-самобутні
композиції, все частіше звертаючись до ще не звіданих шарів пісенного фольклору.
Кожна людина може просто «заражатися» настроєм художнього твору, не усві-
домлюючи значення витоків свого емоційного стану. Лише поступово, набувши спе-
ціального досвіду діалогової взаємодії з мистецтвом, вона починає виділяти, оцінювати
і розуміти змістовний бік твору, помічати і осягати художньо-образну виразність. Тому
творча активність знаходить своє виявлення в особистісній інтерпретації змісту твору,
схильності суб’єкта до ідентифікації з художніми образами, до «входження» у систему
мислення різних за стилем авторів. Спілкування з мистецтвом охоплює складний комп-
лекс свідомих і підсвідомих реакцій суб’єкта, які характеризують розуміння та інтеріо-
ризацію смислу художнього твору в особистісне ставлення до мистецтва, а через нього –
до осягнення духовної сфери життя. Найважливішою умовою такого спілкування є
духовна насолода, що виникає на основі злиття образного змісту твору, естетичної ідеї
митця та самосвідомості реципієнта, індивідуально-неповторного чуття сприймаючого,
в якому виявляється катарсичний характер художньої діяльності. Тому розвиток
людини культури: «Без культури у суспільстві не може бути моральності, не діють
соціальні та економічні закони, не виконуються укази, не розвивається наука, бо тільки
всебічне функціонування культури створює умови для повного виявлення талантів,
інтенсивного нарощування інтелектуального потенціалу, спроможного перетворювати
довкілля» (Д. Лихачов). Культура вирощує і живить особистість, художня культура,
мистецтво відіграє важливу соціальну роль, охоплює пізнавальну, оцінювальну і ко-
мунікативну функції. Вона відображує живу реальність, водночас створює світ «вто-
ринної реальності», мистецтво стає джерелом життєвого досвіду, спеціально організо-
ваного, оціненого з точки зору істинного смислу.
Кожна людина від народження перебуває у стихії звучань. Її усвідомлення дифе-
ренціації звукового масиву можливе лише на шляхах пізнання, а осягнення глибини му-
зичного мистецтва потребує неабияких зусиль у виконавському мистецтві, у мистецтві
слухацького відчуття музики. Виявляються все нові підтвердження впливу на музичний
розвиток людини як внутрішніх факторів, обумовлених генетичними програмами ор-
ганізму, так і зовнішніх через виховання й навчання.
Емоційний відгук на твір є одним із механізмів слухацького діалогу із музичним
твором. Тоді між музичним твором, виконавцем і композитором виникає діалог, зв’язок
емоційного світу із циклами природи, національним устроєм життя, організацією праці,
побуту, свята. Про це свідчать твори українського композитора О. Некрасова. Вплив
музичних образів, динаміки, переживання у творах композитора «привертає… задушев-
ністю, відвертістю тону… музика зрозуміла, легко сприймається на слух» [10]. Емоційна
система хорових творів «Вже сонечко в море сіда», «Кізочки», «Козуню-любуню»,
«На зеленому горбочку», «Фольклорна сюїта № 1» дає виконавцям відчуття захоплення,
Т.І. Кірєєва, О.Г. Кірєєва
«Наука. Релігія. Суспільство» № 3’2010 18
надійності навколишнього світу. Вокальні твори «Где же ты, Дед-Мороз», «Малюки-
смільчаки», «Ой веселі дударі» через вибір світлих, ніжних гармоній, звуків у верхніх
реєстрах, стенізуючих ритмів відкривають «світ» упорядкованих емоцій [11, с. 283].
Композитор укладає дійсність у художні образи, їх джерелом є духовний досвід і
розроблений образ композиції. Кожен твір заглиблює юну особу в підсвідоме, викли-
каючи з глибини психіки пам’ять про «праобрази» або «архетипи» [12, с. 283]. Ознаки
самобутності стилю яскраво виявляються в хорових творах В. Стеценка. Для них
характерні впровадження у поліфонічні звучання сонорних методів письма, збагачення
таким чином контрапунктування голосів, ритмічних, мелодичних, метричних контрастів.
Композитор повертається до обробок народних пісень, пише хорову музику. Принцип
взаємодії фольклорних і професійних рис творчості М. Леонтовича став фундаментом
розвитку національних традицій в інтерпретації фольклору для сучасних композиторів
України і зокрема Донбасу. Хорові твори В. Стеценка «А в тому саду», «Ой, не рости,
кропе», «Веснянки», «Чогось мені чудно» відповідають уявленням до духовної взає-
модії з героями своїх опусів, твори містять у собі міф, традиції, нові музичні компози-
ційні технології, мову, релігію і пізнання. Образи Добра, Істини, Краси, Любові, по-
чуття є світом ідеальним, моралі незмінної вічності, енергії, що концентруються і
реалізуються у музиці, мистецтві. Хор «Веснянка» створює яскравий, веселий, активно-
дійовий рух-гімн весні. Нову інтонаційну сферу, медитативну лірику, витончений світ
образної системи музичної мови, риси стилю і своєрідність хорової творчості М. Шуха
вдається пояснити, збираючи філософсько-релігійні й культурні традиції різних епох і
національних шкіл, наприклад, вивчаючи середньовічну поезію Н. Шноралі, ортодок-
сальну латинь католицької меси і російську символістську поезію рубежу ХІХ – ХХ ст.,
композитор намагається осмислити безперервний процес пізнання людиною свого міс-
ця і призначення на Землі. У зв’язку з цим з’являються твори, пов’язані з жанрами ду-
ховної музики. Серед них меси: «Via dolorosa», «In exelsis et in terra», духовні концерти
«Відроди, утверди мене», «І сказав я у серці моєму», реквієм «Lux aeterna» на канонічні
латинські тексти і слова російських поетів-символістів Н. Мінського, В. Соловйова,
К. Бальмонта.
Ідея загальнолюдських цінностей закладена композитором в образному світі
духовних творів. Автора цікавлять хорові тембри «Усім помершим», «Stabat mater»,
«Benedictus», компактність і рівновага звучання голосу і органа «Kуrie eleison», підне-
сена готика Органної меси, скорбота і драматизм. У руслі сказаного Реквієм є кульмі-
нацією, у якій світло, прославлення і апофеоз відображають віру в силу і безсмертя
людського духу, частку загального Духу Вселенського.
Маючи високий рівень знань, регіональні виконавці, композитори, педагоги, вчені
моделюють сучасний новаторський стиль на основі нового ставлення до художнього
сприйняття хорового мистецтва Нового і Новітнього часу і творять у формі «живого
знання» культурний Універсум, абсолютний світ ідей як вищу істину буття.
Звернення до глибинних шарів європейської культури, безцінних художніх над-
бань минулих епох, хорових творів композиторів Нового, Новітнього часу сприяє
духовному збагаченню народів світу, залучає інформаційний, соціокультурний, мис-
тецтвознавчий, філософський, музично-теоретичний масив, що висвітлює глибину й
неоднозначність процесів, які відбуваються у світі за часів «великих змін», а також
невблаганну силу цивілізаційного тиску на традиційні підвалини та критерії культури
духовності людини.
Завдяки художньому сприйняттю музичного мистецтва, хорового виконавства,
творчості всесвітніх композиторів, соціалізації емоційної системи молоді, самореаліза-
Художнє сприйняття хорового мистецтва
«Наука. Релігія. Суспільство» № 3’2010 19
ція юних особистостей стає все більш актуальною. Інтерес до неї не тільки наукової
еліти, але й широкого загалу викликає системний, комплексний підхід, який висвітлює
глибину й неоднозначність процесів, що відбуваються в музичному мистецтві першого
десятиріччя ХХІ століття.
ЛІТЕРАТУРА
1. Гусарчук Т. Постать Артемія Веделя в аспекті типологій особистості / Гусарчук Т. – К. : НМАУ, 2001.
2. Холопова В.Н. Музыка как вид искусства / Холопова В.Н. – М. : Научно-творческий центр «Консер-
ватория», 1994. – 385 с.
3. Ефименко А.Г. Эволюция жанра реквиема в аспекте трактовки смерти : дис. … кандидата искусство-
ведения / Ефименко А.Г. – К., 1996. – 165 с.
4. Йоффе И. Синтетическая история искусств / Йоффе И. – Ленинград : ОГИЗ, 1933. – 470 с.
5. Моисеев Н.Н. Вернадский и современность / Н.Н. Моисеев // Вопросы философии. – 1994. – № 4. – С. 7.
6. Баландин Р. Вернадский: жизнь, мысль, бессмертие / Баландин Р. – М. : Знание, 1979.
7. Вернадский В.И. Научная мысль как планетное явление / Вернадский В.И. – М., 1991.
8. Квітка К. Фольклорна спадщина Лисенка // Вибрані твори. Ч. 2 / Квітка К. – К., 1986.
9. Лисенко М.В. Характеристика музичних особливостей українських дум і пісень у виконанні Вересая /
Лисенко М.В. – К., 1978.
10. Соколова Е. И отзвуки сказок / Е. Соколова // Вечерний Донецк. – 1986. – 4 марта.
11. Кондуэлл К. Иллюзия и действительность / Кондуэлл К. – М., 1969.
12. Юнг К. Архетип и символ / Юнг К. – М., 1991.
Т.И. Киреева, Е.Г. Киреева
Художественное восприятие хорового искусства
В статье рассматривается проблема феномена музыкального мышления, художественного восприятия
хорового искусства Нового и Новейшего времени, от Г. Генделя до творчества современных композиторов.
Высказывается убеждение в том, что пространственно-временное измерение служит действенным вектором
новизны в духовной музыке, хоровом творчестве, способствуя через множество факторов формированию
Новейшего музыкально-эстетического пространства, адекватного новому видению мира, человека и его
чувств в нем.
T.I. Kireeva, O.G. Kireeva
Tasteful Perception of Choral Art
In the article the problem of musical thinking phenomenon, tasteful perception of choral art of New and Newest
time, from G. Handel till modern composers creativity is posed. Belief is argued existential measurement serves
as an effective vector of novelty in sacred music, choral creativity, promoting through set of factors to form of
the Newest musical-aesthetic space adequately to new vision of the world, the person and its feelings in it.
Стаття надійшла до редакції 21.04.2010.
|