Розуміння справедливості сучасною молоддю: досвід конкретно-соціологічного дослідження

У статті зроблена спроба, використовуючи позитивістську методологію, вивчити стан і прогнозні тенденції правосвідомості сучасної молоді. Наведені результати пілотного конкретно-соціологічного дослідження розуміння справедливості сучасною молоддю. У правосвідомості молоді панують два суперечливих...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2010
1. Verfasser:	Губар, О.М.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут проблем штучного інтелекту МОН України та НАН України 2010
Schriftenreihe:	Наука. Релігія. Суспільство
Schlagworte:	Соціальна філософія
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/33630
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Розуміння справедливості сучасною молоддю: досвід конкретно-соціологічного дослідження / О.М. Губар // Наука. Релігія. Суспільство. — 2010. — № 3. — С. 184-191. — Бібліогр.: 6 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-33630
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-336302012-05-30T12:12:50Z Розуміння справедливості сучасною молоддю: досвід конкретно-соціологічного дослідження Губар, О.М. Соціальна філософія У статті зроблена спроба, використовуючи позитивістську методологію, вивчити стан і прогнозні тенденції правосвідомості сучасної молоді. Наведені результати пілотного конкретно-соціологічного дослідження розуміння справедливості сучасною молоддю. У правосвідомості молоді панують два суперечливих концепти справедливості. З одного боку, переважає моральне трактування цього складного явища, і в той же час моральність розуміється в суб’єктивістській індивідуалістичній методологічній традиції. Це свідчить про зростання гуманістичних засад в розвитку особистості й соціуму. В статье сделана попытка, используя позитивистскую методологию, изучить состояние и прогнозные тенденции правосознания современной молодежи. Приведены результаты пилотного конкретно-социологического исследования понимания справедливости современной молодежью. В правосознании молодежи господствуют два противоположных концепта справедливости. С одной стороны, преобладает моральная трактовка этого сложного явления, и в то же время моральность понимается в субъективной индивидуалистической традиции. Это свидетельствует о возрастании гуманистических начал в развитии личности и общества. In this article, an attempt has been made, applying positivistic methodology to investigate the state and the prognostic tendencies in legal consciousness of contemporary youth. The results of the pilot concrete sociological research of understanding of justice by contemporary youth are presented. Two contradictory concepts of justice dominate in the young people’ sense of justice. On the one hand, the moral interpretation of this difficult phenomenon prevails and at the same time morality is understood through the subjective individualist methodological tradition. It testifies to the growth of humanism principles in personality and society’s development. 2010 Article Розуміння справедливості сучасною молоддю: досвід конкретно-соціологічного дослідження / О.М. Губар // Наука. Релігія. Суспільство. — 2010. — № 3. — С. 184-191. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. 1728-3671 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/33630 303.8:34.025 uk Наука. Релігія. Суспільство Інститут проблем штучного інтелекту МОН України та НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Соціальна філософія Соціальна філософія
spellingShingle	Соціальна філософія Соціальна філософія Губар, О.М. Розуміння справедливості сучасною молоддю: досвід конкретно-соціологічного дослідження Наука. Релігія. Суспільство
description	У статті зроблена спроба, використовуючи позитивістську методологію, вивчити стан і прогнозні тенденції правосвідомості сучасної молоді. Наведені результати пілотного конкретно-соціологічного дослідження розуміння справедливості сучасною молоддю. У правосвідомості молоді панують два суперечливих концепти справедливості. З одного боку, переважає моральне трактування цього складного явища, і в той же час моральність розуміється в суб’єктивістській індивідуалістичній методологічній традиції. Це свідчить про зростання гуманістичних засад в розвитку особистості й соціуму.
format	Article
author	Губар, О.М.
author_facet	Губар, О.М.
author_sort	Губар, О.М.
title	Розуміння справедливості сучасною молоддю: досвід конкретно-соціологічного дослідження
title_short	Розуміння справедливості сучасною молоддю: досвід конкретно-соціологічного дослідження
title_full	Розуміння справедливості сучасною молоддю: досвід конкретно-соціологічного дослідження
title_fullStr	Розуміння справедливості сучасною молоддю: досвід конкретно-соціологічного дослідження
title_full_unstemmed	Розуміння справедливості сучасною молоддю: досвід конкретно-соціологічного дослідження
title_sort	розуміння справедливості сучасною молоддю: досвід конкретно-соціологічного дослідження
publisher	Інститут проблем штучного інтелекту МОН України та НАН України
publishDate	2010
topic_facet	Соціальна філософія
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/33630
citation_txt	Розуміння справедливості сучасною молоддю: досвід конкретно-соціологічного дослідження / О.М. Губар // Наука. Релігія. Суспільство. — 2010. — № 3. — С. 184-191. — Бібліогр.: 6 назв. — укр.
series	Наука. Релігія. Суспільство
work_keys_str_mv	AT gubarom rozumínnâspravedlivostísučasnoûmoloddûdosvídkonkretnosocíologíčnogodoslídžennâ
first_indexed	2025-07-03T14:19:02Z
last_indexed	2025-07-03T14:19:02Z
_version_	1836635748925702144
fulltext	«Наука. Релігія. Суспільство» № 3’2010 184 УДК 303.8:34.025 О.М. Губар Макіївський економіко-гуманітарний інститут, Україна РОЗУМІННЯ СПРАВЕДЛИВОСТІ СУЧАСНОЮ МОЛОДДЮ: ДОСВІД КОНКРЕТНО�СОЦІОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ У статті зроблена спроба, використовуючи позитивістську методологію, вивчити стан і прогнозні тенденції правосвідомості сучасної молоді. Наведені результати пілотного конкретно-соціологічного дослідження розуміння справедливості сучасною молоддю. У правосвідомості молоді панують два суперечливих концепти справедливості. З одного боку, переважає моральне трактування цього складного явища, і в той же час моральність розуміється в суб’єктивістській індивідуалістичній методологічній традиції. Це свідчить про зростання гуманістичних засад в розвитку особистості й соціуму. Сучасний дискурс базових категорій морально-правової філософії актуалізується у зв’язку з процесами демократизації суспільства та тенденцією гуманізації права. Ста- новлення державності, конституційні процеси у сучасній Україні стимулюють аналіз морально-правової свідомості. Розуміння справедливості, зокрема, закріплює свободу народу і кожної людини від свавілля державної влади і є серцевиною конституційного ладу. Буття права у свідомості особистості існує, зокрема, у когнітивному полі, яке обмежується такими антиноміями, як: свобода – необхідність, справедливість – неспра- ведливість, толерантність – інтолерантність. Об’єктом дослідження ми оберемо антино- мію «справедливість – несправедливість». Чому саме справедливість? Тому що у євро- пейській культурі з часів античної класики право трактується як «мистецтво справедли- вості» (iustitia – «справедливість», «правосуддя»). Не випадково Арістотель ототожнює справедливість і правосудність, стверджуючи, що правосудність є повна чеснота, тому їй дивуються більше, ніж «світлу вечірньої і ранкової зірки» [1, с. 147]. Предметом дослідження є особливості існування цієї дихотомії у правосвідомості сучасної молоді. Спробуємо залучити позитивістську методологію для вивчення цього соціального феномену, тому що суто абстрактні судження про справедливість мають вже деякі обмеження. Наукова новизна та практична значущість даної статті полягає в розробці інстру- ментарію конкретно-соціологічного дослідження одного з елементів морально-правової свідомості сучасної молоді та отриманих результатів дослідження, які можуть бути використані в розробці сучасного просвітницького проекту. Для створення теоретично-методологічної бази конкретно-соціологічного дослі- дження дамо операціональну дефініцію поняття «справедливість», а також сформулює- мо декілька робочих гіпотез, які спробуємо перевірити у конкретно-соціологічному дослідженні. Справедливість у філософії визначається як поняття про належне, відповідне певним уявленням про суть людини і її невід’ємні права. Поняття справедливості міс- тить у собі вимогу відповідності між правами й обов’язками, між діянням і подякою, працею і винагородою, злочином і покаранням, заслугами людей і їх суспільним виз- нанням [2, с. 650]. Поняття справедливості рівною мірою належить до соціуму й до особистості. Справедливість є критерієм ставлення людей один до одного з погляду їх прав і обов’яз- ків. На ранніх стадіях людської історії справедливим вважалося майже повне погли- Розуміння справедливості сучасною молоддю: досвід конкретно�соціологічного дослідження «Наука. Релігія. Суспільство» № 3’2010 185 нання особи соціальною тотальністю (родом, патріархальною сім’єю, сільською грома- дою); беззаперечне виконання соціальних норм. Панує такий історичний тип справе- дливості, вчинення справедливості, в основу якого покладено архаїчний принцип таліона: «Життя за життя, око за око, руку за руку, збиток за збиток…». В епоху цивілізації зі зростанням індивідуалізації суспільних відносин до свободи особи в соціальній прак- тиці застосовується позитивне розуміння справедливості, пов’язане з наділянням людей соціальними благами. До Арістотеля сягає класифікація видів справедливості за харак- тером і принципом розподілу соціальних благ на дорівнювальний і розподільний. Для егалітарних відносин між соціальними суб’єктами характерна дорівнювальна справе- дливість – соціальні блага поділяються між усіма членами спільноти порівну, до всіх висуваються однакові вимоги й норми. Арістотель вважав дорівнювальну (направлену) справедливість матір’ю всіх чеснот, оскільки саме вона служить універсальним крите- рієм, мірою, серединою між крайнощами: надлишком і нестатком. Так, мужність як чеснота – це середина між боязкістю і безрозсудністю, помірність – середнє між розбе- щеністю і байдужістю, скромність – добродійна, оскільки відводить людину як від без- соромливості, нахабства, так і від сором’язливості, боязкості. У цій нестандартній діалек- тиці категоріальних трійць Арістотель бачить умову рівноваги, гомеостазів соціальної системи. Звідси випливає один з головних принципів права: застосування рівного мас- штабу до нерівних осіб. «Что же касается правосудия при обмене, то оно хотя (и означает) известное справедливое равенство (а неправосудие – несправедливое неравенство), но соответ- ствует не этой пропорции, а арифметической. Ведь безразлично, кто у кого украл – добрый у дурного или дурной у доброго – и кто сотворил блуд – добрый или дурной; но если один поступает неправосудно, а другой терпит правосудие и один причинил вред, а другому он причинен, то закон учитывает разницу только с точки зрения вреда, с людьми же он обращается как с равными» [1, с. 152-153]. Розподільна справедливість ураховує в розподілі соціальних благ індивідуальний внесок кожного суб’єкта в досягнення загального блага; розподіл пропорційний гідності або внеску. Це набагато складніший і неоднозначний принцип, методологічною осно- вою якого є релятивізм і суб’єктивізм. Розподільну справедливість можна назвати адво- катом індивідуальності; вона служить умовою, чинником і критерієм реалізації значен- ня історії: всебічне вдосконалення сутнісних сил людини. Вирівнювальна і розподільна справедливість – це не два різні історичні типи орга- нізації суспільних відносин. Це один і той же принцип, вживаний в різних відносинах. У сучасному дискурсі справедливості зрівнювальна і розподільна справедливість об’єднані в концепції Джона Ролза. З одного боку, Ролз визначає суспільство як більш- менш самодостатню сукупність людей, які в своїх взаємостосунках усвідомлюють пев- ні правила поведінки, що зобов’язують, і які здебільшого діють згідно з цими прави- лами [3, с. 20]. З іншого боку, мислитель підкреслює, що рівна цінність людей не є необхідною для рівної свободи. «Критерій досконалості, – підкреслює Дж. Ролз, – наполягає на тому, щоб права в базисній структурі давалися так, щоб максимізувати загальну сукуп- ність внутрішньої цінності. Конфігурація має сенс і можливості, якими користуються індивіди, впливає на міру, якою вони реалізують свої приховані можливості й доско- налість. Але звідси не випливає, що рівний розподіл основних свобод буде кращим рі- шенням» [3, с. 289]. І далі Джон Ролз формулює два основні принципи справедливості. Перший принцип: кожна людина повинна мати рівні права у відношенні най- більш обширної схеми рівних основних свобод, які сумісні з подібними схемами сво- бод для інших. О.М. Губар «Наука. Релігія. Суспільство» № 3’2010 186 Другий принцип: соціальні та економічні нерівності повинні бути побудовані так, щоб: а) від них можна було розумно очікувати переваг для усіх і б) доступ до положень (positions) і посад був би відкритий усім. Тут істотно відзначити, що «основные свободы задаются перечнем таких свобод. В нем важное место занимают: политическая свобода (право голосовать на выборах и занимать официальную должность), свобода слова и собраний; свобода совести и сво- бода мысли; свобода личности, включающая свободу от психологического подавления, физической угрозы и расчленения (целостность человека); право иметь личную собст- венность и свободу от произвольного ареста и задержания, как то определено правле- нием закона. Эти свободы должны быть равными, согласно первому принципу» [3, с. 66]. Справедливість є поняттям, що скріплює моральну, правову і політичну свідо- мість суспільства в цілому і особистості зокрема. В історії суспільної думки і в сучас- ному морально-правовому дискурсі концептуальні моделі справедливості розрізня- ються засобами розв’язання суперечностей: мораль, природне право ↔ позитивне право; об’єктивне ↔ суб’єктивне; релятивізм ↔ догматизм. Який з різноманітних концептів живе у свідомості сучасної молоді? Спробуємо відповісти на це питання методами конкретно-соціологічного дослідження. Спочатку сформулюємо декілька припущень, гіпотез, які будуть теоретико-мето- дологічною базою дослідження. По-перше, справедливість сприймається сучасною молоддю як базова соціальна цінність. По-друге, моральний концепт справедливості є основним, інваріантним, визначаль- ним щодо всіх інших в правосвідомості особи. Володимир Соловйов у відомій роботі «Спор о справедливости» ототожнює справедливість із золотим правилом моральності: «Справедливость требует, чтобы мы не делали другим то, чего не желаем себе» [4, с. 514]. Це вічне правило людського співжиття робить справедливість переходом від моралі до права і навпаки. В. Соловйов пише, що «...благодать выше закона, нравственность удов- летворительнее права, любовь полнее справедливости. Если бы в мире существовали только эти две сферы, т.е., с одной стороны, область отношений нравственных и духов- ных, а с другой – область отношений юридических, тогда, конечно, эти последние упразднились бы за ненадобностью, как они, например, сами собой упраздняются меж- ду любящими друг друга членами хорошей семьи» [4, с. 529-530]. Соловйова підтримує сучасний мислитель Поль Рікер, стверджуючи, що «...мораль- ний сенс справедливості, який спирається на Золоте правило: “Не роби іншому того, чого собі не бажаєш”, – завжди є вже передбачуваним в обґрунтуванні чисто процедур- ного принципу справедливості» [5, с. 74]. По-третє, переважає антропоцентристський концепт справедливості. По-четверте, єдність морального (природно-правового) і позитивістського трак- тування справедливості – це є сучасна концепція прав людини. По-п’яте, концепт справедливості у свідомості молоді є достатньо стійким і інва- ріантним щодо соціально-демографічних характеристик респондентів. Для перевірки цих гіпотез у листопаді 2009 року було проведене соціологічне дослідження. Дослідження було проведене методом анкетування (face-to-face). Анкета розроблена автором. Обсяг вибіркової сукупності склав 223 респонденти, серед них: студентів – 108, учнів середніх шкіл – 115. Для визначення вибіркової сукупності використовувалася техніка випадкового безповторного відбору в поєднанні з технікою квотної вибірки. Перше питання, яке ми спробували з’ясувати, було таким: яке місце посідає спра- ведливість в системі базових морально-правових цінностей особистості? Як базові, інваріантні, системотворчі цінності були запропоновані також: власність, гідність, сво- Розуміння справедливості сучасною молоддю: досвід конкретно�соціологічного дослідження «Наука. Релігія. Суспільство» № 3’2010 187 бода, безпека, справедливість, рівність, любов. З цих, на наш погляд, однопорядкових базових загальнолюдських цінностей молоді люди на перше місце поставили свободу, на останнє – власність. На думку студентів, вищими за справедливість є тільки свобода і любов. Це під- тверджує нашу гіпотезу про те, що справедливість є базовою морально-правовою цін- ністю. Рейтинг цінностей подано на рис. 1-3. Рисунок 3 – Рейтинг морально-правових цінностей (студенти) Дещо відрізняється рейтинг цінностей у студентів-юристів. Вони, на відміну від інших, власність поставили не на останнє місце. Це підтверджує гіпотезу про відмін- ність правосвідомості юристів від правосвідомості інших людей. До складу всіх аналі- 0 10 20 30 40 50 60 70 У с і р е с п о н д е н т и 0 10 20 30 40 50 60 70 С т у д е н т и 0 10 20 30 40 50 60 70 У ч н і 62,7% Свобода 56,0% Любов 53,3% Справедливість 50,7% Гідність 37,3% Безпека 22,7% Рівність 12,0% Власність 58,3% Свобода 54,2% Любов 58,3% Справедливість 54,2% Гідність 45,8% Безпека 16,7% Рівність 4,2% Власність 70,0% Свобода 60,0% Любов 56,7% Справедливість 50,0% Гідність 26,7% Безпека 30,0% Рівність 3,3% Власність Рисунок 1 – Рейтинг морально-правових цінностей (усі респонденти) Рисунок 2 – Рейтинг морально-правових цінностей (учні) О.М. Губар «Наука. Релігія. Суспільство» № 3’2010 188 зованих категорій вони додають, крім загальнолюдського, ще і своє, професійне зна- чення. Спробуємо пояснити стан аутсайдерів: власності і рівності. Власність, швидше за все, розуміється у вузькому економічному значенні і розглядається не як мета, а як засіб. Рівність не ототожнюється зі зрівнялівкою, і в ній полягає загроза втрати інди- відуальності. Який же зміст вкладають молоді люди в поняття «справедливість»? Респондентам на вибір було запропоновано шість визначень справедливості, що відображають основні концептуальні підходи в сучасному дискурсі; з шести визначень потрібно було вибрати тільки одне. Результати вибору молоді подано в табл. 1. Таблиця 1 – Думка молоді про сутність справедливості № з/п Визначення справедливості % від усіх респондентів % учні % студенти % студенти- юристи 1 Справедливість – це принцип жит- тя: «Не роби іншим те, чого не ба- жаєш собі». 42,7 45,8 56,7 19,0 2 Справедливість – це рівність в пра- вах. 22,7 37,5 10,0 23,8 3 Справедливість – це дотримання всі- ма загальних правил, норм, законів. 16,0 12,5 16,7 19,0 4 Справедливість – це рівна нагорода за рівну працю. 10,7 0,0 6,7 28,6 5 Справедливість – це рівномірний роз- поділ природних і культурних цін- ностей. 2,7 0,0 3,3 4,8 6 Справедливість – захист інтересів більшості. 0,0 0,0 0,0 0,0 Найнесподіванішим результатом виявилося те, що жоден респондент не піддався на провокацію і не вибрав визначення справедливості як захисту інтересів більшості. Це свідчить про достатню зрілість морально-правової свідомості молодих людей, про перехід від станового, класового розуміння моралі і права до загальнолюдського. Вреш- ті-решт, справедливість як захист часто перетворюється на жорстоку несправедливість і суперечить принципу гуманізму. Безумовне лідерство в свідомості молодих людей посідає моральний концепт справедливості: «Справедливість – це принцип життя: не роби іншим те, чого не бажаєш собі». 43% опитаних молодих людей вибрали саме цю відповідь. Тут знову відзначилися юристи – серед них тільки 19% дотримуються цієї думки. У студентів- майбутніх юристів панує утилітаристський підхід, сформульований в договірних тео- ріях: «Рівна нагорода за рівну працю» (28,6%), а в цілому для них характерний не моральний, а суто правовий підхід до справедливості: рівність в розподілі – 28,6% і рівність в правах – 23,8%. Найбільш категоричними і радикальними у виборі визначень справедливості вия- вилися школярі. Вони чітко визначилися, що: – справедливість – це добро, моральні вчинки – 45,8%; – справедливість – це рівність прав – 37,5%; – справедливість – це рівність обов’язків – 12,5%. В цілому ж справедливість розуміється молоддю як добро, «суд совісті» і як рів- ність прав. Розуміння справедливості сучасною молоддю: досвід конкретно�соціологічного дослідження «Наука. Релігія. Суспільство» № 3’2010 189 Це ж підтвердили і відповіді на відкрите питання: «Що для Вас означає справед- ливість?» Моральний концепт справедливості був виражений в таких конкретних ви- словах: – «Справедливість – це чесність». – «Справедливість – це чесне відношення до себе та інших». – «Справедливість – це совість+мудрість». – «Справедливість – це коли на першому місці правда». – «Справедливість – це правильність, чесність, порядність». – «Справедливість – це вчинок згідно з совістю». – «Справедливість – це гідне відношення до людини». – «Справедливість – це коли торжествує правда, а брехня покарана». – «Справедливість – це те, за допомогою чого добро перемагає зло». Справедливість як рівність прав була визначена кожним третім респондентом: – «Справедливість – це рівність між всіма людьми». – «Справедливість – це рівність всіх у правах». Студенти-юристи тут проявили професійну компоненту своєї свідомості в тракту- ванні справедливості як раціональності соціального життя, як критерію об’єктивності, незалежності, дивності думок і оцінок. – «Справедливість – це об’єктивна оцінка всього в цілому». – «Справедливість – це раціональний підхід до кожної конкретної ситуації». – «Правда у кожного своя, а істина одна». Серед розбіжності думок про справедливість учнів і студентів не явно, але статис- тично простежується одна ідея, яку можна вважати паростком реального гуманізму, позитивною, прогнозною тенденцією соціуму. Справедливість трактується як міра соці- ального і індивідуального, як спосіб дозволу загальносоціологічної суперечності між особистістю і суспільством. – «Справедливість – це коли людина поступає правильно не тільки для себе, але і для інших». – «Я повинен жити і поступати згідно із законами на благо і людини, і суспіль- ства в цілому». – «Справедливо, що кожен має свою точку зору, але краще дотримуватися важ- ливішої і вірнішої по своїй суті». У індивідуальних, вільних думках учнів і студентів думка про справедливість простежується у вигляді настрою, загального емоційного фону, готовності до особистої відповідальності за співвідношення справедливого і несправедливого в навколишньому світі. Молодь у своїх думках про справедливість робить акцент не на справедливому відношенні оточуючих до себе, а навпаки, ставить приховане питання: «Чи справед- ливий я до навколишніх людей?» – і по-різному відповідає на нього. Така спрямова- ність морально-правової свідомості є основою соціальної відповідальності, активності і цивільної позиції особи. Діалектика соціального життя і доля окремої особистості усвідомлюється, зокре- ма, у єдності й боротьбі добра і зла, любові й ненависті, справедливості й несправедли- вості. У чому, згідно з уявленнями молоді, полягають причини несправедливості? Різноманітність думок молодих людей у відповідях на це питання подано в табл. 2. Дослідження показало, що молодь виділяє перш за все антропологічні причини існування несправедливості в суспільстві: природа людини, недоліки виховання, освіти. На другому плані – зовнішні чинники. Звідси напрошується висновок про актуальність просвітницького проекту реформування суспільства, про необхідність реалізації довго- тривалих програм, направлених на формування морально-правової культури. О.М. Губар «Наука. Релігія. Суспільство» № 3’2010 190 Таблиця 2 – Думка молоді про причини несправедливості № з/п Причина несправедливості % від усіх респондентів % учні % студенти % студенти- юристи 1 Природа людини (її егоїзм, не- приборкані потреби) 57,3 58,3 56,7 57,1 2 Зовнішні соціальні умови 21,3 20,8 13,3 33,3 3 Брак виховання, освіти 28,0 41,7 23,3 19,0 4 Недосконалість законів 6,7 12,5 3,3 5,0 5 Неефективне керівництво 16,0 20,8 10,0 19,0 Антропоцентристське трактування справедливості висвітлює і відповідь на наступ- не питання: «Що є гарантом справедливості?» (табл. 3). Як несправедливість, так і спра- ведливість кореняться перш за все в самій людині. Гарантом справедливості молоді люди вважають близьких людей, самих себе. Це можна розцінювати як потенційну го- товність активно відстоювати свої права. Невисокий рівень довіри до держави, низький – до правоохоронних органів є суб’єктивними причинами існування і зростання анар- хізму в правосвідомості молоді. Суспільні організації і політичні партії не оцінюються молоддю як борці за справедливість. Це свідчить про низькі рівні розвитку громадян- ського суспільства, а також про те, що сучасна конституційна реформа в Україні не інтеріоризована у свідомості молоді. Таблиця 3 – Думка молоді про гарантів справедливості у суспільстві № з/п Суспільна установа, суб’єкт соціальної дії % від усіх респондентів % учні % студенти % студенти- юристи 1 Держава 24,0 20,8 23,3 28,6 2 Правоохоронні органи 9,3 8,3 10,0 9,5 3 Політичні партії 0,0 0,0 0,0 0,0 4 Громадські організації 1,3 0,0 3,3 0,0 5 Близькі люди 37,3 54,2 36,7 19,0 6 Сама людина (особистість) 25,3 20,8 16,7 42,9 Про достатньо низький рівень правової культури свідчать відповіді на питання анкети про те, наскільки сучасне законодавство України виражає соціальну справедли- вість. Третина респондентів не змогла оцінити, оскільки вони не знають законів, поло- вина вважає, що сучасні закони швидше закріплюють в суспільстві несправедливість і лише 5% респондентів вважає, що закони виражають справедливість. Передбаченими виявилися відповіді на питання: «Як часто Ви відчуваєте неспра- ведливість, дискримінацію по відношенню до себе?» і «Як часто Ви поступаєте неспра- ведливо по відношенню до інших людей». Звичайно, в оцінках себе респонденти були більш лояльні, ніж в оцінках інших людей. Таблиця 4 – Загальні дані відповідей на питання: «Як часто Ви відчуваєте дискримінацію» № з/п Відчуття дискримінації % від усіх респондентів % учні % студенти % студенти- юристи 1 Часто 9,3 4,2 13,3 9,5 2 Іноді 49,3 54,2 56,7 33,3 3 Рідко 25,3 25,0 20,0 33,3 4 Ніколи 14,7 12,5 10,0 23,8 Розуміння справедливості сучасною молоддю: досвід конкретно�соціологічного дослідження «Наука. Релігія. Суспільство» № 3’2010 191 Таблиця 5 – Загальні дані відповідей на питання: «Як часто Ви поступаєте несправедливо по відношенню до інших людей» № з/п Несправедливе відно- шення до інших людей % від усіх респондентів % учні % студенти % студенти- юристи 1 Часто 1,3 0,0 0,0 4,8 2 Іноді 25,3 12,5 33,3 28,6 3 Рідко 28,0 29,2 23,3 33,3 4 Ніколи 37,3 45,8 36,7 28,6 Як видно в табл. 4 і 5, більше половини (59%) з опитаних учнів і студентів досить часто відчувають несправедливість, дискримінацію по відношенню до себе, чверть – рідко і 15% – ніколи. В оцінках себе все навпаки: майже 40% респондентів ніколи не поступають несправедливо по відношенню до інших людей, 28% – рідко і чверть – іноді. Реалістичніше оцінюють себе та інших студенти-юристи, у них відповіді на перше і друге питання повністю кореспондують. Це говорить про зрілість свідомості і достат- ній ступінь об’єктивності пізнання себе в соціумі. Таким чином, у правосвідомості молоді панують два, на перший погляд, супереч- ливих концепти справедливості. З одного боку, переважає моральне трактування цього складного явища. І в той же час моральність розуміється в суб’єктивістській індивіду- алістичній методологічній традиції. Це, в свою чергу, свідчить про зростання гумані- стичних засад у розвитку особистості й соціуму. ЛІТЕРАТУРА 1. Аристотель. Никомахова этика / Аристотель // Сочинения : в 4 т. ; [пер. с древнегреч. под общ. ред. А.И. Доватура]. – М. : Мысль, 1983. – Т. 4. – С. 53-294. 2. Философский энциклопедический словарь. – М. : Советская энциклопедия, 1983. – 650 c. 3. Ролз Дж. Теория справедливости / Ролз Дж. – Новосибирск : Изд-во Новосиб. ун-та, 1995. – 536 с. 4. Соловьев В. Спор о справедливости. Конец спора / В. Соловьев // Сочинения : в 2 т. – М. : Правда, 1989. – Т. 2. – С. 509-548. 5. Рікер П. Право і справедливість / Рікер П. ; [пер. із фр.]. – К. : Дух і літера, 2002. – 216 с. 6. Бачинин В.А. Морально-правовая философия / Бачинин В.А. – Харьков : Консум, 2000. – 208 с. О.М. Губарь Понимание справедливости современной молодежью: опыт конкретно-социологического исследования В статье сделана попытка, используя позитивистскую методологию, изучить состояние и прогнозные тенденции правосознания современной молодежи. Приведены результаты пилотного конкретно-социологического исследования понимания справедливости современной молодежью. В правосознании молодежи господствуют два противоположных концепта справедливости. С одной стороны, преобладает моральная трактовка этого сложного явления, и в то же время моральность понимается в субъективной индивидуалистической традиции. Это свидетельствует о возрастании гуманистических начал в развитии личности и общества. O.M. Gubar Understanding of Justice by Contemporary Youth: Experience of Concrete Sociological Research In this article, an attempt has been made, applying positivistic methodology to investigate the state and the prognostic tendencies in legal consciousness of contemporary youth. The results of the pilot concrete sociological research of understanding of justice by contemporary youth are presented. Two contradictory concepts of justice dominate in the young people’ sense of justice. On the one hand, the moral interpretation of this difficult phenomenon prevails and at the same time morality is understood through the subjective individualist methodological tradition. It testifies to the growth of humanism principles in personality and society’s development. Стаття надійшла до редакції 09.06.2010.

Розуміння справедливості сучасною молоддю: досвід конкретно-соціологічного дослідження

Institution

Ähnliche Einträge