Стан і перспективи розвитку грального бізнесу
У статті зроблена спроба привернути увагу фахівців до такого напряму економіки й розваг, як гральний бізнес. Описано розвиток i стан цього бізнесу в США, Росiйськiй Федерацiї й Українi. Наголошено на перспективності розвитку грального бізнесу в Україні....
Збережено в:
| Дата: | 2011 |
|---|---|
| Автори: | , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України
2011
|
| Назва видання: | Схід |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/33683 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Стан і перспективи розвитку грального бізнесу / В. Рухлядін, І. Стеценко, В. Харенко // Схід. — 2011. — № 3 (110). — С. 47-50. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-33683 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-336832012-05-30T12:52:09Z Стан і перспективи розвитку грального бізнесу Рухлядін, В. Стеценко, І. Харенко, В. Економіка У статті зроблена спроба привернути увагу фахівців до такого напряму економіки й розваг, як гральний бізнес. Описано розвиток i стан цього бізнесу в США, Росiйськiй Федерацiї й Українi. Наголошено на перспективності розвитку грального бізнесу в Україні. This article is an attempt to draw attention to the direction of the economy such as gambling and entertainment business. Described the development and status of this business in the U.S., the Russian Federation and Ukraine. 2011 Article Стан і перспективи розвитку грального бізнесу / В. Рухлядін, І. Стеценко, В. Харенко // Схід. — 2011. — № 3 (110). — С. 47-50. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/33683 379.8:379.828 uk Схід Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Економіка Економіка |
| spellingShingle |
Економіка Економіка Рухлядін, В. Стеценко, І. Харенко, В. Стан і перспективи розвитку грального бізнесу Схід |
| description |
У статті зроблена спроба привернути увагу фахівців до такого напряму економіки й розваг, як гральний бізнес. Описано розвиток i стан цього бізнесу в США, Росiйськiй Федерацiї
й Українi. Наголошено на перспективності розвитку грального бізнесу в Україні. |
| format |
Article |
| author |
Рухлядін, В. Стеценко, І. Харенко, В. |
| author_facet |
Рухлядін, В. Стеценко, І. Харенко, В. |
| author_sort |
Рухлядін, В. |
| title |
Стан і перспективи розвитку грального бізнесу |
| title_short |
Стан і перспективи розвитку грального бізнесу |
| title_full |
Стан і перспективи розвитку грального бізнесу |
| title_fullStr |
Стан і перспективи розвитку грального бізнесу |
| title_full_unstemmed |
Стан і перспективи розвитку грального бізнесу |
| title_sort |
стан і перспективи розвитку грального бізнесу |
| publisher |
Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України |
| publishDate |
2011 |
| topic_facet |
Економіка |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/33683 |
| citation_txt |
Стан і перспективи розвитку грального бізнесу / В. Рухлядін, І. Стеценко, В. Харенко // Схід. — 2011. — № 3 (110). — С. 47-50. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
| series |
Схід |
| work_keys_str_mv |
AT ruhlâdínv staníperspektivirozvitkugralʹnogobíznesu AT stecenkoí staníperspektivirozvitkugralʹnogobíznesu AT harenkov staníperspektivirozvitkugralʹnogobíznesu |
| first_indexed |
2025-07-03T14:24:57Z |
| last_indexed |
2025-07-03T14:24:57Z |
| _version_ |
1836636121587515392 |
| fulltext |
№ 3 (110) березень-квітень 2011 р.
ЕКОНОМІКА 47
УДК 379.8:379.828
ÑÒÀÍ ² ÏÅÐÑÏÅÊÒÈÂÈ ÐÎÇÂÈÒÊÓ ÃÐÀËÜÍÎÃÎ ÁIÇÍÅÑÓ
ВІКТОР РУХЛЯДІН,
кандидат економічних наук, доцент Донецького інституту туристичного бізнесу,
академік АЕН України
ІВАН СТЕЦЕНКО,
кандидат економічних наук, професор Донецького інституту туристичного бізнесу,
академік АЕН України
ВАЛЕРІЯ ХАРЕНКО,
аспірант, викладач Українського державного університету
фінансів та міжнародної торгівлі (Донецька філія)
У статті зроблена спроба привернути увагу фахівців до такого напряму економіки й роз-
ваг, як гральний бізнес. Описано розвиток i стан цього бізнесу в США, Росiйськiй Федерацiї
й Українi. Наголошено на перспективності розвитку грального бізнесу в Україні.
Ключові слова: розваги, азартні ігри, туризм, гральний бізнес, казино, земельні ділянки,
гральнi зони, iнвестицiї, податковi пiльги, ефективнiсть.
Постановка проблеми та стан її вивчення.
Азартні ігри є популярною розвагою. Водночас це і
джерело надходжень у бюджет, особливо мiсцевий
(для утримання та розвитку інфраструктури населених
пунктів). У Лас-Вегас, гральну зону в США, туристи
їдуть з усього свiту з метою розважитися, добре про-
вести час. Причому, коли американцi будували Лас-
Вегас, точилися запеклі суперечки, а чи варто це ро-
бити і яка від цього буде вигода. На початку Лас-Ве-
гас замислювався лише як гральний майданчик для
бажаючих розважитися осторонь від великих міст. На
сьогоднi - це великий туристичний центр США, який
процвітає і приносить великi прибутки. При цьому ос-
новна частина доходів Лас-Вегасу - не від азартних
ігор, а від сфери послуг: аеропортів, туристичних
агентств, готелів, ресторанів, атракціонів, кіноконцер-
тних зал тощо. Люди їдуть сюди не стільки пограти,
скільки отримати нові враження, щось відсвяткувати.
У наших сусідів, у Російській Федерації, з 1 липня
2009 року було закрито всі гральні заклади в населе-
них пунктах і прийнято закон про створення на тери-
торії Росії чотирьох гральних зон, у яких дозволено про-
ведення азартних ігор: у Калінінградській області
(гральна зона "Янтарна"), Алтайському краї ("Сибірсь-
ка монета"), Приморському краї ("Приморська"), а та-
кож на кордоні Ростовської області й Краснодарського
краю (гральна зона "Азов-Сіті"). Будівництво останньої
вже ведеться в районі села Порт-Катон на узбережжі
Азовського моря. Зона через Таганрозьку затоку при-
лягає до України, що розширює її потенційні можливості,
а українцям дозволяє задовольняти свої пристрасті. Але
тут виникає проблема: гроші за задоволення наші
співвітчизники залишатимуть за кордоном.
В Україні 15 травня 2009 року парламент прийняв
Закон України "Про заборону грального бізнесу в Ук-
раїні", яким передбачено, як і в Росії, створення де-
кількох спеціально відведених гральних зон. І такі зони
незабаром можуть з'явитися в Україні. Головна вимо-
га до територій цих зон - максимально можлива відда-
леність їх від великих міст та урбанізованих територій.
Кабінету Міністрів України доручено розробити і вне-
сти на розгляд Верховної Ради України проекти відпо-
відних законів.
Згодом Президент України підписав Закон України
"Про внесення змін у деякі законодавчі акти України
щодо вдосконалення законодавства про заборону
грального бізнесу в Україні". Зокрема, Карний кодекс
України доповнено статтею "Заняття діяльністю, забо-
рона на яку встановлена законом "Про заборону граль-
ного бізнесу в Україні", якою передбачено, що суб'єкти
господарювання, які організовують і проводять на те-
риторії України азартні ігри караються штрафом у
розмірі від 10 до 50 тисяч неоподатковуваних мінімумів
доходів населення. За повторне порушення статті пе-
редбачено позбавлення волі на термін до 5 років.
Досліджень і публікацій за темою законодавчого
забезпечення, адміністративного регулювання й роз-
витку грального бізнесу в Україні вкрай мало. Серед
відомих авторів, які професійно досліджують цю
тему, можна назвати М. Аріарського, І. Петрову, Н. Ри-
бакова. Питання грального бізнесу, в основному, вис-
вітлюють засоби масової інформації і то, як прави-
ло, із соціальної і моральної точок зору. Вітчизняні
вчені-економісти проблеми грального бізнесу біль-
шою мірою обходять стороною, хоча потребують еко-
номічного обґрунтування багато питань внутрішньо-
організаційної, фінансової, інноваційної та іншої
діяльності гральних закладів. Відсутні в економічній
літературі й огляди стану розвитку грального бізнесу
в різних країнах світу з метою порівняння механізмів
контролю цього виду підприємницької діяльності з
боку держави й державних органів.
Метою статті є порiвняльний аналіз стану граль-
ного бiзнесу в США, Росiйській Федерацiї й Україні та
окреслення найближчих перспектив його розвитку в
Україні.
Виклад основного матеріалу. Гральні заклади
(в основному, казино) у Лас-Вегасі почали рости з по-
чатку минулого століття, але 1910 року їх діяльність
було заборонено. Проте казино продовжували працю-
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 3 (110) березень-квітень 2011 р.
48 ЕКОНОМІКА
вати підпільно, і, щоб потрапити в них, гравцям дово-
дилося ризикувати й платити окремо за можливість
пограти й розважитися.
Розташований далеко від великих міст, Лас-Вегас
має фешенебельні готелі, розкішні ресторани й кази-
но, театри, кіноконцертні зали, велику кількість шоу та
атракціонів, що забезпечили йому славу міста розваг
і веселощів, де реальність зливається з фантазією.
Кожен вечір тут проходить до 50 шоу. Найбільш відомі
такі шоу, як "Sierfried & Roy" у готелі "Mirage", паризь-
ке шоу "Folies Bergere" з канканом у готелі "Tropicana"
й багато інших [2].
У центрі Лас-Вегаса, уздовж його головної вулиці,
збудовані чудові й численні готелі. Проте головна виз-
начна пам'ятка цього міста - його казино. Вони розта-
шовані практично в кожному готелі й відкриті для
відвідування 24 години на добу. Тут цілий рік не вичер-
пується потік туристів, любителів розваг, ризику й гос-
трих відчуттів, які наїжджають сюди з усього світу.
Завдяки гральному бізнесу скарбниця штату Не-
вада, де розміщується Лас-Вегас, щорічно в 2005-
2008 роках одержувала в середньому близько 15 млрд
доларів США [Там само]. Щоб цей бізнес процвітав у
Лас-Вегасі, достатньо 10-відсоткового рівня доходів
від нього.
Проте світова фінансово-економічна криза, яка
зачепила й Сполучені Штати Америки і, власне кажу-
чи, звідти й почалася, призвела до зменшення доходів
від грального бізнесу. У 2010 році Лас-Вегас одержав
доходів лише на 6,8 млрд доларів США [Там само].
Казино втратили багато клієнтів, особливо заможних,
і скоротили кількість робочих місць. Щоб утриматися
на рівні мінімальної ефективності, різко зменшилася
вартість супутніх послуг (харчування, проживання в
готелях, культурні розваги тощо). Але все одно, навіть
в умовах кризи гральний бізнес у Лас-Вегасі задоволь-
няє потреби клієнтів і в цілому є економічно вигідним.
У Російській Федерації з 1 липня 2009 року закрили-
ся всі гральні заклади, що безсистемно функцiонували
у великих і дрібних населених пунктах країни. Водночас
було прийнято рішення про впорядкування грального
бізнесу (винесення його в чотири гральні зони). Загаль-
на вартість проектів цих зон становить на сьогодні
31200 млн доларів, що вдвічі більше, ніж коштувати-
ме Росії зимова Олімпіада "Сочі-2014". Розмір пла-
нованих інвестицій (держави і приватних інвесторів) у
гральну зону "Азов-Сіті" становитиме 415,9 млрд
рублів, зону "Янтарна" - 270,9, "Сибірська монета" -
28,2 й у гральну зону в Примор'ї -12,9 млрд рублів.
Згідно з техніко-економiчним обґрунтуванням цих
проектів, загальна передбачувана відвідуваність
гральних зон Росiйської Федерацiї складе близько
9,5 млн осіб, із яких 6,7 млн припаде тільки на гральну
зону "Азов-Сіті" [3].
Передбачуваний річний фінансовий обіг усіх граль-
них зон Російської Федерацiї після введення їх в експ-
луатацію, за прогнозними даними, складе 17,5 млрд
доларів, із яких 11,2 млрд припаде на гральну зону
"Азов-Сіті" й 5,7 млрд - на гральну зону "Янтарна".
Зауважимо, що обіг легального грального бізнесу в
Росiйськiй Федерацiї в "найкращі роки", до заборони
його в містах, сягав 6 млрд доларів на рік [Там само].
Перехiд росiян на нову схему органiзовування
грального бізнесу розпочався з того, що 2009 року
прем'єр-міністром Росiйської Федерацiї було підпи-
сано розпорядження про створення гральної зони
"Азов-Сіті" на територіях Азовського району Рос-
товської області й Щербинівського району Красно-
дарського краю.
Було визначено органи управління цією зоною: у
Ростовській області - це міністерство економіки, тор-
гівлі, міжнародних та зовнішньоекономічних зв'язків
областi й у Краснодарському краї - департамент інве-
стицій та проектного супроводу. Забезпечувати взає-
модію органів управління зоною повинна координа-
ційна рада в складі представників органів законодав-
чої та виконавчої влади обох регiонiв.
"Азов-Сіті" - перша федеральна гральна зона в
Росії, на узбережжі Таганрозької затоки Азовського
моря, між селом Порт-Катон з ростовського боку і ху-
тором Молчановка з кубанської сторони. Тут запроек-
товано будівництво платного під'їздного автошляху,
аеродрому для малої авіації, морської пристані, відга-
луження водо- та газогону.
Передбачувані приватні інвестиції в будівництво
об'єктів гральної зони "Азов-Сіті" оцінюються в межах
350 млрд рублів [4]. Попередня вартість повного за-
безпечення гральної зони "Азов-Сіті" тільки об'єктами
інженерно-транспортної інфраструктури складе біля
66,5 млрд рублів. Планована площа гральної зони - 2002
га, на яких передбачається розмістити казино, зали
гральних автоматів, букмекерські контори й тоталіза-
тори, чотири- та п'ятизіркові готелі, бари, ресторани,
комплекси спортивного й курортного призначення, ос-
кільки узбережжя Таганрозької затоки Азовського моря
- улюблене місце літнього відпочинку людей. Заплано-
вано також створення транспортних вузлів-розв'язок
біля аеропорту, залізничного вокзалу та автовокзалу. За
попередніми прогнозами, для розміщення туристів на
території гральної зони "Азов - Сіті" планується ство-
рити біля 56 тисяч готельних місць.
Важливо також те, що проект створення цієї зони
має федеральне значення. Крім того, зона "Азов-Сіті"
розглядається російською владою як об'єкт розваг при
проведенні міжнародних Олімпійських ігор "Сочі-
2014", а також запланованого в Росії на 2018 рік фіналу
світової першості з футболу. Чемпіонат охопить 17 міст
Російської Федерації, серед яких Ростов, Краснодар і
Сочі. Пограти в казино в перервах між матчами захо-
чуть туристи й жителі Росії та України, зокрема, з Півдня
обох країн і з українського Сходу. Цей інтерес, очевид-
но, не вщухне й після змагань.
З початку 2009 року вже 15 інвесторів взяли в дов-
гострокову оренду бiля 60 гектарів землі, а компанiя
"Роял Тайм" на одній iз 30 дiлянок, якi вона "застовпи-
ла" для грального бiзнесу та iнших розваг, завершує
будівництво казино на 5000 кв. м і готелю. До цього
нею на початку 2010 року відкрито тут і перше казино
"Оракул". Підготовчі роботи до будівництва гральних
закладів в ігорній зонi "Азов-Сіті" здійснюють ще сім
компаній [5].
Створення в Росiйській Федерації по сусідству з
Україною гральної зони "Азов-Сіті" позитивно вплине
на її економіку, призведе до появи тут додаткових "по-
люсів" економічного зростання. У Донецькій області,
зокрема, це сприятиме збільшенню туристичних по-
токів з України в Росiю через митні пропускні пункти,
залученню інвестицій, розширенню відповідної інфра-
структури, облаштуванню прилеглих до зони "Азов-Сіті"
територій Новоазовського району та міста Маріуполь.
На території Російської Федерації повсюдно доз-
волена діяльність тільки букмекерських контор і тота-
лізаторів. Позитивно вирiшується також питання про
дозвiл на покер (карткову гру).
Розглянемо далі стан і перспективи розвитку граль-
ного бізнесу в Україні. На нашу думку, Україна не може
знаходитись на узбіччі тих позитивних процесів, які
відбуваються у сфері грального бізнесу і в сусідній
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 3 (110) березень-квітень 2011 р.
ЕКОНОМІКА 49
Російській Федерації, і в інших країнах світу. Розвитку
цього бізнесу в Україні сприяє як її географічне поло-
ження, менталітет народу, так і деякі сприятливі об-
ставини останнього часу: заключний етап чемпіонату
Європи з футболу 2012 року (Україна й Польща), зи-
мова Олімпіада 2014 року (Російська Федерація), а
також запланований тут на 2018 рік фінал світової пер-
шості з футболу.
Ситуація, що склалася в Україні після заборони
грального бізнесу в 2009 році, свідчить про те, що й у
нашій країні можуть з'явитися свої гральні зони. Уже
існують відповідні напрацювання, згідно з якими в Ук-
раїні планується теж чотири такі зони. Перша з них роз-
ташується у степовій частині Криму. Головний розра-
хунок тут робиться на азартних мешканцiв і туристів
Півдня, Південного Сходу та Центру України. Друга
гральна зона планується поблизу російського кордо-
ну в Луганській області, у розрахунку на жителів Сходу
та Південного Сходу України й туристів і гравців із
сумiжних регіонів Росії, третя - на кордоні з Євросою-
зом. Місце четвертої гральної зони в Україні поки що
не визначене [6].
Одна з головних вимог до розташування вітчизня-
них гральних зон: щоб місцевість навколо них була
депресивною, а земля належала тільки державі. Але
багато що залежатиме й від того, яку концепцію функ-
ціонування гральних зон в Україні вдасться запрова-
дити. Крім того, уряд України планує встановити
вартість ліцензії для організовування гральної зони на
рівні одного мільйона доларів, щоб на цьому ринку
діяли лише серйозні та відповідальні організатори ігор;
краще за все, якщо ними будуть нерезиденти, тобто
іноземні спеціалізовані компанії.
Однак оператори грального бізнесу в Україні сум-
ніваються, що їх закордонні конкуренти побажають
інвестувати значні кошти в депресивні регіони, де
немає інфраструктури й передусім нормальних шляхів
сполучення, а свій гральний бізнес у себе вдома не
розвиватимуть або згорнуть.
Чи багато Україна втратила за два останні роки від
заборони грального бізнесу? Якщо говорити про по-
датки, то "так", але головні плюси: значна кількість
наших громадян змушена була кинути азартні ігри й
повернутися в родини. Зовні може видатися, що
гральні зони відвідуватимуть тільки багаті українці,
проте це не так. Основне джерело доходів гральних
закладів, як доводить світова практика, - не одиниці
багатих людей, а маса бідних. Саме вони й відвідува-
тимуть гральні зони у вихідні дні. Тому гральний бізнес
- це тонке мереживо психології, меркантильного роз-
рахунку, моралі й економіки.
В Україні станом на осінь 2010 року вже розробле-
но проект Закону України "Про азартні ігри", але прий-
няття його парламентом країни постійно призупиняєть-
ся внаслідок необхiдностi більш докладного вивчення
світового досвіду в цiй справi та уточнення взаємодії
гральних зон із владою та з метою відокремлення
грального бізнесу від букмекерської діяльності.
Проект цього закону частково належить до заходів
iз забезпечення підготовки України до проведення
"Євро-2012". Імовірно, що готелі курортних міст Украї-
ни одержать право відкривати в себе казино; таке ж
право буде надане й п'ятизірковим готелям Києва, Хар-
кова, Донецька та Львова. Дозвіл на функціонування
казино при дорогих готелях матиме позитивний еконо-
мічний ефект.
Опублікований нещодавно для громадського обго-
ворення проект зазначеного Закону України "Про
азартні ігри" передбачає створення уже не чотирьох,
а шести виокремлених гральних зон. Так, мер Донець-
ка О. Лук'янченко виступає за легалізацію грального
бізнесу. На нещодавно проведеній прес-конференції
він сказав, що юридична заборона грального бізнесу
вивела його "в тінь" і це завдало значних втрат бюд-
жету. "Сьогодні гральний бізнес процвітає, але під
іншою вивіскою. Ніхто й нікому не сплачує податків і
ніхто нібито нічого не помічає. Ті, хто пристрастився
до цієї гри, зараз спокійно грають на ті ж самі гроші за
допомогою мережі Інтернет, а казино перейменовані
в інтерактивні клуби. Сьогодні не купуються патенти,
як це було раніше, проте столи для рулетки не простою-
ють, а активно використовуються, але вже під іншою
назвою", - висловився О. Лук'янченко й підкреслив, що
особисто він виступає за виділення спеціальних тери-
торій для розвитку грального бізнесу в Україні [7]. При-
клади роботи підпільних казино, що виявлені праців-
никами правоохоронних органів, часто наводить
місцева преса. На початку 2011 року була припинена
діяльність такого закладу в місті Ясинувата Донець-
кої області, де спритні підприємці організували граль-
ний клуб у прибудові до одного з гуртожитків. Заклад
працював у закритому режимі.
За підрахунками колишнього голови Комітету з ре-
гуляторної політики та підприємництва України О. Ку-
жель, легалізація ігорного бізнесу в Україні може до-
дати бюджету до мільярда гривень на рік [8].
Висновок
Гральний бізнес в Україні має право на існування
як важлива складова дозвілля та економіки, і його
необхідно розвивати й удосконалювати. З багаторіч-
ного досвіду ведення його в США й Російській Феде-
рації випливає, що для цього необхідно на державно-
му рівні визначити території (гральні зони), а їх
діяльність закріпити відповідними законодавчо-норма-
тивними актами.
Гральний бізнес поповнить скарбницю не тільки
територій, де будуть розміщені гральні зони, а й дер-
жави. Завдяки розвитку грального бізнесу розвивати-
муться туризм, транспорт, готельно-ресторанний та
інший бізнес, а люди одержуватимуть додаткове за-
доволення від життя.
ЛІТЕРАТУРА:
1. Ариарский М. А. Социально-культурная деятельность как
предмет научного осмысления / М. А. Ариарский. - СПб. : Кон-
церт, 2008. - 792 с.
2. Петрова І. В. Дозвілля в зарубіжних країнах / І. В. Петрова.
- К. : Кондор, 2005. - 408 с.
3. Вислогузов В. Азартные игры дороже Олимпийских /
В. Вислогузов // Коммерсантъ [Електронний ресурс]. - Режим
доступу : http://vff-s.narod.ru/z/03/05_116f.html.
4. Шевченко Д. Поставлено на карту / Д. Шевченко // Россий-
ская газета [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://vff-
s.narod.ru/z/03/05_116f.html.
5. Ъ-Перова А. "Азов-Сити" нашел первых инвесторов /
А. Ъ-Перова // Коммерсантъ [Електронний ресурс]. - Режим дос-
тупу : http://vff-s.narod.ru/z/03/05_116f.html.
6. Проект Закону України "Про азартні ігри" (13.09.2010) [Елек-
тронний ресурс]. - Режим доступу : www.dkrp.gov.ua/control/uk/
publish/article?art_id=160026&cat_id=59517.
7. Игорный бизнес процветает под другой вывеской… : пресс-
конференция донецкого городского головы А. Лукьянченко
18.05.2010 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://
ura.dn.ua/18.05.2010/95893html.
8. Вашатко Л. Какой Лас-Вегас построит Бродский? / Л. Ва-
шатко // Сайт UBR [Електронний ресурс]. - Режим доступу :
http://ubr.ua/laws-and-business/erends/kakoi-las-vegas-postroit-
brodskii-49047.
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 3 (110) березень-квітень 2011 р.
50 ЕКОНОМІКА
V. Rukhlyadin, I. Stezenko, V. Harenko
CONDITION AND GAMBLING BUSINESS PROSPECTS
This article is an attempt to draw attention to the direction of the economy such as gambling and entertainment business.
Described the development and status of this business in the U.S., the Russian Federation and Ukraine.
Key words: entertainment, tourism, gambling, casinos, land, play areas, advertising, investment, tax incentives, efficiency.
© В. Рухлядін, І. Стеценко, В. Харенко
Надійшла до редакції 25.02.2011
УДК 658.0124
ÇÀÏÎÁ²ÆÍÈÉ ÌÅÕÀͲÇÌ ÀÍÒÈÊÐÈÇÎÂÎÃÎ
ÓÏÐÀÂ˲ÍÍß ÏÐÎÌÈÑËÎÂÎÃΠϲÄÏÐȪÌÑÒÂÀ
ОЛЕСЯ СИЗОНЕНКО,
кандидат економічних наук, доцент кафедри обліку й аудиту
Макіївського економіко-гуманітарного інституту
У статті запропоновано механізм управління, що передбачає обґрунтування та реаліза-
цію заходів у рамках антикризового управління промислового підприємства на основі виз-
начення ймовірності впливу того чи іншого негативного фактора та розміру збитків, які
можуть виникнути в результаті цього впливу.
Ключові слова: антикризове управління, негативні фактори зовнішнього середовища, запо-
біжний механізм, промислове підприємство.
Постановка проблеми та стан її розробки. На
функціонування та розвиток промислового підприєм-
ства впливають позитивні й негативні фактори внутріш-
нього та зовнішнього середовища. Вплив позитивних
факторів створює умови для сталого розвитку підпри-
ємства. Негативні фактори, навпаки, призводять до
втрати стійкості однією або декількома його підсистема-
ми, що, у свою чергу, перешкоджає сталому розвитку.
Застосування на підприємстві механізму антикри-
зового управління має нейтралізовувати або зменшу-
вати вплив негативних факторів зовнішнього та внут-
рішнього середовища на стійкість підсистем промис-
лового підприємства.
Тематика антикризового управління вже досить
довго знаходяться в полі зору науковців, проте до
сьогодні не втратила своєї актуальності. Слід зазна-
чити вагомий внесок у вирішення загальних аспектів
цієї проблеми таких українських та закордонних уче-
них, як Е. Альтман, І. Ансофф, В. Геєць, А. Грязнова,
М. Кизим, Т. Таффлер, Ш. Тішоу, Е. Уткін.
Провідними вітчизняними дослідниками в галузі ан-
тикризового фінансового управління є Т. Клебанова та
О. Раєвнєва. Так, Т. Клебановою розроблено концеп-
цію запобіжного управління, теоретико-методологічні
основи проектування систем запобігання кризовим си-
туаціям в умовах циклічного розвитку економіки, мо-
делі діагностики й запобігання кризовим ситуаціям у
багаторівневих соціально-економічних системах [1, 2].
Дослідження О. Раєвнєвої базуються на необхід-
ності методичного забезпечення механізму управлін-
ня розвитком підприємства за умов високого ступеня
невизначеності й стохастичності зовнішнього середо-
вища, обумовленого трансформаційними процесами
економіки України й нелінійною природою їх перебігу.
На цій основі автором запропоновано матричну мо-
дель взаємодії зовнішніх та внутрішніх впливів, засно-
вану на врахуванні їх сили та джерел виникнення, що
уможливлює визначення стратегічної спрямованості
підприємства з урахуванням стадії та фази циклу його
розвитку [3, с. 3].
Серед останніх досліджень методів антикризового
управління на мікрорівні викликають інтерес роботи
Н. Картохіної, якою розроблено механізм реалізації ан-
тикризового управління на машинобудівних підприєм-
ствах в умовах дії ефекту "пролонгованого шоку", що
виникає внаслідок невідповідності процесів на макро-
і мікрорівнях та спричиняє дисбаланс усієї структури
економіки в сучасних умовах трансформаційних змін [4].
Багатоаспектність та різноспрямованість дослід-
жуваного питання потребує розвитку відомих методів
антикризового управління.
Метою статті є розробка запобіжного механізму
забезпечення сталого розвитку підприємства на осно-
ві визначення ймовірності впливу того чи іншого нега-
тивного фактора та розміру збитків, які можуть виник-
нути в результаті цього впливу.
Виклад основного матеріалу. За часом реакції
системи на зміни, обумовлені зовнішніми та внутрішні-
ми факторами, виділяють три основні різновиди анти-
кризового управління: активне, реактивне й запобіжне.
Основна мета активного управління - максималь-
но ліквідувати наслідки впливу негативних факторів та
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
|