Формування толерантності в сучасному суспільстві: аксіологічний аспект
У роботі висвітлюється аксіологічний контекст формування толерантності в умовах усвідомлення кожною культурою унікальності власної культурної традиції й прагнення довести її "конкурентоспроможність" за умов глобалізації. Аналізуються головні риси толерантності, визначаються умови її обме...
Gespeichert in:
| Datum: | 2011 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України
2011
|
| Schriftenreihe: | Схід |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/33693 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Формування толерантності в сучасному суспільстві: аксіологічний аспект / С. Дрожжина, М. Чернишова // Схід. — 2011. — № 3 (110). — С. 135-137. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-33693 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-336932012-05-30T12:58:53Z Формування толерантності в сучасному суспільстві: аксіологічний аспект Дрожжина, С. Чернишова, М. Філософія У роботі висвітлюється аксіологічний контекст формування толерантності в умовах усвідомлення кожною культурою унікальності власної культурної традиції й прагнення довести її "конкурентоспроможність" за умов глобалізації. Аналізуються головні риси толерантності, визначаються умови її обмеження в соціумі. The work presents axiological aspect of tolerance formation under conditions when each culture comprehends its tradition uniqueness and strives to prove its competitiveness under globalization; basic features of tolerance have been outlined as well. 2011 Article Формування толерантності в сучасному суспільстві: аксіологічний аспект / С. Дрожжина, М. Чернишова // Схід. — 2011. — № 3 (110). — С. 135-137. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/33693 316.647.5 uk Схід Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Філософія Філософія |
| spellingShingle |
Філософія Філософія Дрожжина, С. Чернишова, М. Формування толерантності в сучасному суспільстві: аксіологічний аспект Схід |
| description |
У роботі висвітлюється аксіологічний контекст формування толерантності в умовах
усвідомлення кожною культурою унікальності власної культурної традиції й прагнення
довести її "конкурентоспроможність" за умов глобалізації. Аналізуються головні риси толерантності, визначаються умови її обмеження в соціумі. |
| format |
Article |
| author |
Дрожжина, С. Чернишова, М. |
| author_facet |
Дрожжина, С. Чернишова, М. |
| author_sort |
Дрожжина, С. |
| title |
Формування толерантності в сучасному суспільстві: аксіологічний аспект |
| title_short |
Формування толерантності в сучасному суспільстві: аксіологічний аспект |
| title_full |
Формування толерантності в сучасному суспільстві: аксіологічний аспект |
| title_fullStr |
Формування толерантності в сучасному суспільстві: аксіологічний аспект |
| title_full_unstemmed |
Формування толерантності в сучасному суспільстві: аксіологічний аспект |
| title_sort |
формування толерантності в сучасному суспільстві: аксіологічний аспект |
| publisher |
Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України |
| publishDate |
2011 |
| topic_facet |
Філософія |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/33693 |
| citation_txt |
Формування толерантності в сучасному суспільстві: аксіологічний аспект / С. Дрожжина, М. Чернишова // Схід. — 2011. — № 3 (110). — С. 135-137. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
| series |
Схід |
| work_keys_str_mv |
AT drožžinas formuvannâtolerantnostívsučasnomususpílʹstvíaksíologíčnijaspekt AT černišovam formuvannâtolerantnostívsučasnomususpílʹstvíaksíologíčnijaspekt |
| first_indexed |
2025-07-03T14:25:42Z |
| last_indexed |
2025-07-03T14:25:42Z |
| _version_ |
1836636169971957760 |
| fulltext |
№ 3 (110) березень-квітень 2011 р.
ЕКОНОМІКА 135
УДК 316.647.5
ÔÎÐÌÓÂÀÍÍß ÒÎËÅÐÀÍÒÍÎÑÒ²  ÑÓ×ÀÑÍÎÌÓ
ÑÓÑϲËÜÑÒ²: ÀÊѲÎËÎò×ÍÈÉ ÀÑÏÅÊÒ
СВІТЛАНА ДРОЖЖИНА,
доктор філософських наук, доцент, завідувач кафедри правових і
загальнонаукових дисциплін Донецького національного університету економіки і торгівлі
імені Михайла Туган-Барановського
МАРІЯ ЧЕРНИШОВА,
аспірант кафедри філософії Донецького національного університету
У роботі висвітлюється аксіологічний контекст формування толерантності в умовах
усвідомлення кожною культурою унікальності власної культурної традиції й прагнення
довести її "конкурентоспроможність" за умов глобалізації. Аналізуються головні риси то-
лерантності, визначаються умови її обмеження в соціумі.
Ключові слова: толерантність, глобалізація, цінності.
Постановка проблеми. Перший рік нового тися-
чоліття був оголошений ЮНЕСКО роком діалогу куль-
тур [1]. Таку увагу міжнародна спільнота приділяє мир-
ному співіснуванню культур не даремно. В умовах по-
стійного очікування початку ІІІ світової війни, нового
терористичного акту, локального конфлікту людство
поставило на порядок денний питання про толе-
рантність як єдиний спосіб запобігання світовій ка-
тастрофі.
Дослідження і публікації, у яких започаткова-
но вирішення проблеми. Сучасні українські філосо-
фи, політологи, політичні й громадські діячі приділяють
велику увагу вивченню проблем толерантності (Н. Бе-
ліцер, О. Гудима, В. Євтух, Г. Кисла, І. Котигоренко,
О. Кресін, О. Майборода, В. Матвєєв, Т. Пилипенко,
Л. Пилипович, С. Рудик, Ю. Тищенко, М. Товт, Г. Удовен-
ко та ін.), зокрема захисту прав національних меншин.
Аксіологічний, антропологічний, гносеологічний, онтоло-
гічний, праксеологічний аспекти толерантності пред-
ставлені в працях І. Гасанова, В. Золотухіна, С. Капра-
нова, Н. Круглової, В. Лекторського, М. Мчедлова,
Л. Скворцова та ін. Різним видам толерантності, її фун-
кціям, формуванню та розвитку присвячені роботи
А. Асмолова, С. Братченко, Л. Дробижева, С. Дрожжи-
ної, Д. Леонтьєва, А. Орлова, Б. Хасан, О. Шарової та ін.
Метою роботи є висвітлення ціннісного аспекту
формування толерантності в сучасному суспільстві.
Мета дослідження визначає такі завдання: виявити
головні риси справжньої толерантності, окреслити її
межі, намітити шляхи формування толерантності у
фрагментованому суспільстві.
Виклад основного матеріалу. Людина весь час
існування ставить перед собою питання про свою суть
та своє призначення на землі. "Простором", у рамках
якого відбувається пошук відповіді на це питання, є
певний образ світу. В. Табачковський вважає, що щось
подібне відбувається з кожною культурою. Вона теж
"шукає" себе безупинно. Витворюючи власний світ,
вона не в змозі "замкнутися" в ньому, оскільки рано чи
пізно стає учасником глобального дійства, яке влучно
прокваліфіковано назвою нещодавно виданої в Німеч-
чині книжки "Танок культур". Кожна з наявних культур
рано чи пізно опиняється в ситуації парадоксальній і
напрочуд проблематичній: її (певної культури) людина
живе немовби не в одному світі, а в багатьох "пара-
лельних світах", що почасти перетинаються та накла-
даються [1].
Згадаймо слова М. Монтеня: "Бджоли перелітають
з квітки на квітку для того, щоб зібрати нектар, який
вони повністю перетворюють на мед; це вже більше
не тим'ян або майоран. Точно так, те, що людина бере
в інших, буде перетворено й переплавлено нею самою,
щоб стати її власним творінням, тобто її власним суд-
женням" [2, с. 123]. І ще про роль взаємодії представ-
ників різних культур: "Поїздки до чужих країв корисні,
оскільки дають змогу вивезти знання Духу цих народів
та їх способу життя, а також для того, щоб відточити та
відшліфувати свій розум у доторкуванні до розумів
інших" [Там само, с. 14].
Отже, діалог культур, їх "танок" став сьогодні ре-
альністю й нагальною потребою для збереження мир-
ного співіснування. Але, уживаючи поняття "діалог",
В. Табачковський застерігає, що зміст його на сьогодні
не виправдовує традиційно-"нормативістських" спо-
дівань щодо такого порозуміння, унаслідок якого один
із учасників діалогу ("більш розвинений") переконує
іншого. Хоча подібне має місце в житті кожної людини,
взаємини між культурами значно складніші, вони не
вичерпуються просвітницько-односпрямованим
"впливом". Справді поживним стає тут взаємовплив:
кожен із учасників діалогу залишається при своєму, але
обох цей діалог сутнісно збагачує [1].
Сьогодні в умовах глобалізації жодна держава не
в змозі ізолювати себе від чужих впливів. Формується
глобальна культура - усесвітня система відносин, де
виносять на обговорення відмінності, шукають спільні
риси та співвідносять між собою різні форми життя.
Але ілюзія повного подолання відчуженості може обер-
нутися "пеклом тожсамості" (Ж. Бодріяр). Ж. Бодріяр
застерігає: якщо індивідуум не стикається з Іншим, він
вступає у конфлікт із самим собою. Він може втрача-
ти підстави власної ідентичності. У зв'язку із цим "уні-
ФІЛОСОФІЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 3 (110) березень-квітень 2011 р.
136 ЕКОНОМІКАФІЛОСОФІЯ
версальній гомогенності" протиставляють взаємодію
культур за принципом "гостинності" щодо Іншого [1].
Кожен народ повинен, по-перше, усвідомлювати влас-
ну культурну традицію, по-друге, доводити її "конкурен-
тоспроможність" за умов глобалізації [1].
Перш ніж вступити в тісне спілкування з культурою
іншого регіону, треба дотриматися такої герменевтич-
ної вимоги: з'ясувати, із якими неявними настановами
ми підступаємося до чужої культури, ким ми є і як ми
думаємо про неї. Чужа (інша) культура - дзеркало, без
якого ми не спроможні побачити самих себе.
"Процедура відбувається в декілька етапів. По-
трібно: а) дізнатися, що є спільного у нас з іншою куль-
турою…; б) відсіяти те, що очевидно не є спільним для
обох культур, і описати цей "осад" усіма доступними
для нас методами; в) описавши несхоже, повернутися
до схожого й описати його вже з позицій несхожого…;
г) спробувати на підставах і несхожого, і схожого ство-
рити цілісний портрет іншої культури, як ми бачимо її
нашими очима" [1].
Якщо ігноруються ці поради, якщо в іншій культурі
ми бачимо тільки відмінності, якщо до чужих ціннос-
тей ми ставимось презирливо й навіть вороже, то ви-
никає почуття нетерпимості до іншої культури і її носіїв.
В історії людства нетерпимість була присутньою
завжди, породжуючи війни, релігійні переслідування та
ідеологічні протистояння. У повсякденному житті вона
виражалася й виражається у фанатизмі, стереотипах,
образах, а в державному масштабі - у расовій дискри-
мінації, переслідуваннях за національною, релігійною
ознакою, у порушеннях найважливіших демократичних
свобод [3]. Особливо сьогодні, коли мистецтво маніпу-
ляції масами виведено на рівень так званої високої
політики, коли населення втягується в мітингові та де-
монстраційні натовпи, тобто призвичаюється до фор-
мально спільних (але внутрішньо конфліктних) дій, які
на руку організатору мітингу чи демонстрації [4], є бага-
то охочих привести маси народу до такого стану, коли
нетолерантність перетворюється на відкритий конфлікт.
Подолати такі відносини може тільки толерантність.
"Толерантність завжди залишалась універсальною
загальнолюдською цінністю й основою для розбудо-
ви власне людських контактів на різних рівнях: у взає-
минах між окремими особистостями, між різними за
організацією соціальними групами, між народами й
державами" [4].
Сучасними філософами [5] пропонується 7 своє-
рідних "аксіом", що характеризують необхідні та дос-
татні умови виникнення та відтворення толерантності
як найважливішої моральної цінності та поведінково-
го імперативу відкритого, справді демократичного сус-
пільства.
І аксіома. Наявність у носіїв (суб'єктів) толерант-
ності суттєвих, тобто соціально значущих відмінностей
(аксіома суттєвої інакшості).
ІІ аксіома. Негативна або насторожувальна оцін-
ка суб'єктами толерантності того, чим один із них
відрізняється від іншого (аксіома чужості).
ІІІ аксіома. Реальна можливість придушення,
відторгнення Іншого за ознаками його інакшості, а та-
кож готовність до добровільної відмови від викорис-
тання цієї можливості (аксіома ненасилля).
ІV аксіома. Усвідомлення суб'єктами толерантності
тієї обставини, що на відчуженості, протистоянні та
конфліктах доброго життя не розбудуєш (аксіома праг-
нення миру).
V аксіома. Пошук суб'єктами толерантності за їх
відмінностями, за тим, що їх розділяє, загального про-
стору їх життєвої ідентичності та подальше прийняття
його на добровільному підґрунті (аксіома гармонії в
багатоманітті).
VІ аксіома. Право суб'єктів толерантності прояв-
ляти твердість, непідступність по відношенню до тих,
хто чинить необґрунтовані дії, спрямовані на деструк-
цію простору їх життєвої ідентичності (аксіома актив-
ної оборони).
VІІ аксіома. Толерантність (як і її антипод - інтоле-
рантність) детермінована фінансово-економічними,
правовими й соціокультурними факторами (аксіома
несамодостатності).
Проаналізувавши подані аксіоми, звернемо ува-
гу, що головною рисою справжньої толерантності є її
активний характер. "Установка на толерантність є не
стільки раціональним, скільки вольовим актом і про-
являється в діях, а не в абстрактних роздумах на
тему" [4].
Наступну рису формування толерантності як цін-
ності сучасного суспільства слід сформулювати так:
упровадження толерантності має носити ненасиль-
ницький характер. Розглянемо цю тезу на прикладі
формування віротерпимості. Згадаймо, що цей про-
цес триває в Європі довгі століття. Але сказати, що
він завершився, ми не можемо ще й сьогодні, і яскра-
вим показником невирішеності цієї проблеми є світо-
ве обговорення заборони носіння головних платків
мусульманками у Франції, Нідерландах. На нашу дум-
ку, у світі, де десятиріччями процвітали забобони, сте-
реотипи, нетерпимість щодо деяких національностей,
до релігії тощо, оголосити сьогодні толерантне став-
лення суб'єктів один до одного така ж безперспектив-
на справа, як загадати прогноз погоди, необхідний на
завтра. "Толерантність має природу морального іде-
алу, що формується внаслідок історичного відбору пра-
вил поведінки і переходить на рівень світоглядних по-
зицій у свідомості суб'єктів взаємодії" [4].
Тільки копітка соціально-виховна, інформаційно-
просвітницька робота допоможе процесу формуван-
ня толерантності. "Експеримент із насильницького
впровадження толерантності приречений закінчитись
так само сумно, як і експерименти з упровадження ідей
гармонії та загального щастя… Саме словосполучен-
ня "примусовий мир" є нонсенсом. Людину неможли-
во змусити бути миролюбивою" [4].
До того ж необхідно акцентувати увагу на тому, що
соціально-виховна, інформаційно-просвітницька ро-
бота має носити всезагальний характер, усезагально
охоплювати соціальних суб'єктів. Якщо в конкретній
державі націлювати на толерантність тільки певний
регіон А, залишаючи поза увагою в цьому питанні інші
регіони (В, С, D), то суспільного блага регіон А ніколи
не набуде. Таким чином, якою б регіонально диферен-
ційованою не була держава, програму формування
толерантності необхідно планомірно виконувати в усіх
куточках країни одночасно, корегуючи конкретні пла-
ни, програми залежно від специфіки регіону. І якщо
регіони В, С, D не будуть готові до сприйняття ідеї то-
лерантності, то насильно змусити їх ставитися толе-
рантно до регіону А ми не зможемо, адже "толе-
рантність - це насамперед компроміс, який включає
обопільну готовність до певних поступок, що стає ос-
новою мирного співіснування" [4].
Але як розуміти тезу Ю. Габермаса "Толерантність
- це політична доброчесність, яка вимагається від гро-
мадян ліберального суспільства"? [6, с. 45-53]. Чи не
суперечить вислів відомого філософа нашим мірку-
ванням щодо неможливості вимоги толерантності? На
нашу думку, у висловлюванні Ю. Габермаса йдеться
про нормативно-правове закріплення толерантності.
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 3 (110) березень-квітень 2011 р.
ЕКОНОМІКА 137
Поряд із соціально-виховною та інформаційно-про-
світницькою роботою необхідно вдосконалювати пра-
вову базу в сфері толерантності та посилення відпов-
ідальності за порушення цієї універсальної цінності та
суспільної норми.
Розглядаючи толерантність як цінність сучасного
суспільства з постійними локальними конфліктами,
терористичними актами, насиллям, не можна не запи-
тати себе: "Чи в усіх випадках толерантність є безу-
мовним благом? Іншими словами, бажаною є макси-
мальна толерантність чи оптимальна, перевищення
міри якої веде вже до всеприйняття, пасивності та
мазохізму, що оцінюється вже негативно?" [7, с. 4].
Отже, наступну рису формування толерантності як
цінності сучасного суспільства можна сформулювати
так: толерантність має певні межі.
Відповідь на це питання звучить із вуст багатьох
учених. Так, П. К. Гречко дотримується такої точки зору:
"Не можна бути толерантним до тих, хто, посилаючись
на плюралізм і ту ж толерантність, своїми судженнями
та діями відмовляє людині в праві на життя, підриває
основи суспільного ладу, розпалює релігійну та націо-
нальну ворожнечу" [8].
Ю. Габермас встановлює межі толерантності та-
ким чином: "Нам не потрібно бути толерантними до
чужих поглядів та точок зору, коли ми і так до них інди-
ферентні або навіть усвідомлюємо цінність цього
"іншого розуміння" [6, с. 45-53].
А російський психолог Д. А. Леонтьєв уважає ці
межі досить динамічними, вбачаючи їх в антиномії
змістових елементів толерантності: "Головне для
змістовної характеристики толерантного - не те, що
воно пов'язане із любов'ю, дружбою, повагою та прий-
няттям, а те, що воно виключає ненависть, ворожне-
чу, зневажливість, заперечення" [7, с. 7].
Якщо толерантність не буде мати меж, то вона про-
сто зникне: її переможе нетолерантність. Ми повинні
толерантно ставитися до терористичної групи? Ми не
будемо із цих позицій застосовувати силу до цієї теро-
ристичної групи? Але вона знищить нас! Нетоле-
рантність переможе!
Таким чином, із цих міркувань випливає: толе-
рантність - це не всетерпимість; толерантність має
свої межі; коли настає крайня точка толерантності, щоб
запобігти ефекту точки неповернення, необхідно ста-
ти на позицію силового захисту толерантності, пам'я-
таючи, що "толерантна позиція є характерною для
сильної, зрілої особистості або культури, що має опо-
ру в самій собі і не бачить загрози в тому, що інші люди,
соціальні групи або культури мають відмінні погляди й
цінності; слабку особистість або культуру ця обстави-
на лякає…, з чого виростає інтолерантне ставлення"
[8, с. 6]. Сильна особа вважає, наприклад, що може
толерантно сприймати факт існування інших релігій, не
відмовляючись від свого вибору - конкретної релігії для
себе; просто приймаючи на себе відповідальність за
свій вибір віри із багатьох варіантів [Там само, с. 8].
Висновки
Ключова позиція в системі демократичних цінно-
стей належить толерантності в силу того, що без неї
реалізація основних демократичних норм і цінностей
в умовах культурного розмаїття, коли кожен народ по-
винен, по-перше, усвідомлювати власну культурну
традицію й доводити її "конкурентоспроможність" за
умов глобалізації, неможлива. При цьому кожен з
учасників діалогу культур, заснованому на толерант-
ності, залишається при своїй думці, але обох цей діа-
лог сутнісно збагачує.
Аналіз шляхів практичного втілення в життя толе-
рантного діалогу дає можливість виокремити деякі
риси справжньої толерантності. По-перше, головною
рисою справжньої толерантності є її активний харак-
тер. По-друге, характер упровадження толерантності
має бути ненасильницьким, а відбуватися через со-
ціально-виховну, інформаційно-просвітницьку та зако-
нотворчу роботу. По-третє, толерантність має певні
межі: толерантність - це не всетерпимість; коли настає
крайня точка толерантності, необхідно стати на пози-
цію силового захисту толерантності. Бажано, щоб цей
силовий захист відбувся суворо в рамках закону, хоча
історична практика дає приклади різних шляхів і спо-
собів захисту толерантності. Очевидно, що захист то-
лерантності буде результативним, коли він буде адек-
ватний викликам.
ЛІТЕРАТУРА:
1. Табачковський В. Гуманізм та проблема діалогу культур /
В. Табачковський // Філософська думка. Український науково-
теоретичний часопис. - 2001. - № 1. - С. 6-25.
2. Монтень М. Опыты. Избранные главы / М. Монтень ; [пер.
с фр. ; сост., вступ. ст. Г. Косикова ; примеч. Н. Мавлевич]. - М. :
Правда, 1991. - 656 с.
3. Темичева Е. Толерантность как условие существования /
Е. Темичева [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://
tolerance.fio.ru.
4. Романчук О. Соціальна толерантність як фактор суспіль-
ної свідомості / О. Романчук // Вища школа. - 2004. - № 1. -
С. 87-91.
5. Кротков Е. А. Анатомия толерантности: феноменологичес-
кий анализ / Е. А. Кротков [Електронний ресурс]. - Режим досту-
пу : http:// www.gumnasium 99.ru.
6. Хабермас Ю. Когда мы должны быть толерантными?
О конкуренции видений мира, ценностей и теории / Ю. Хабермас
// Социол. исслед. - 2006. - № 1 (261). - С. 45-53.
7. Леонтьев Д. А. К операционализации понятия "толерант-
ность" / Д. А. Леонтьев // Вопросы психологии. - 2009. - № 5. -
С. 3-16.
8. Гречко П. К. О границах толерантности / П. К. Гречко //
Библиотека Гумер [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http:/
/www.gumer.info/bogoslov_Buks/Philos/Article/ogran.php.
S. Drozhzhyna, M. Chernyshova
TOLERANCE FORMATION IN MODERN SOCIETY: AXIOLOGICAL ASPECT
The work presents axiological aspect of tolerance formation under conditions when each culture comprehends its tradition
uniqueness and strives to prove its competitiveness under globalization; basic features of tolerance have been outlined as well.
Key words: tolerance, globalization, values.
© С. Дрожжина, М. Чернишова
Надійшла до редакції 17.03.2011
ФІЛОСОФІЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
|