Пам'ятки туризму сучасної Донеччини: атрактивність, історична та соціально-культурна значущість
Історико-соціологічне дослідження присвячене актуальній проблемі - пам'яткам туризму сучасної Донецької області, їх привабливості для вітчизняних і зарубіжних туристів, а також історичній та соціально-культурній значущості. Автори намагалися комплексно проаналізувати найбільш атрактивні пам�...
Gespeichert in:
| Datum: | 2011 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України
2011
|
| Schriftenreihe: | Схід |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/33729 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Пам'ятки туризму сучасної Донеччини: атрактивність, історична та соціально-культурна значущість / В. Масальський, Г. Мишечкін // Схід. — 2011. — № 4 (111). — С. 108-114. — Бібліогр.: 36 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-33729 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-337292012-05-31T12:49:10Z Пам'ятки туризму сучасної Донеччини: атрактивність, історична та соціально-культурна значущість Масальський, В. Мишечкін, Г. Історія Історико-соціологічне дослідження присвячене актуальній проблемі - пам'яткам туризму сучасної Донецької області, їх привабливості для вітчизняних і зарубіжних туристів, а також історичній та соціально-культурній значущості. Автори намагалися комплексно проаналізувати найбільш атрактивні пам'ятки туризму, насамперед природно-географічні та історико-культурні. У роботі підкреслюється, що Донецька область має потужний туристичний потенціал, який, на жаль, використовується поки що вкрай слабо. Historical and sociological research devoted to the actual problem - the monuments of modern tourism, Donetsk region, their attractiveness to domestic and foreign tourists as well as historical and socio-cultural significance. The authors attempted to comprehensively analyze the most famous tourism attractions, especially natural-geographical, historical and cultural. The paper stresses that the Donetsk region has a strong tourist potential, which, unfortunately, is still used very little. 2011 Article Пам'ятки туризму сучасної Донеччини: атрактивність, історична та соціально-культурна значущість / В. Масальський, Г. Мишечкін // Схід. — 2011. — № 4 (111). — С. 108-114. — Бібліогр.: 36 назв. — укр. http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/33729 372:338.48.-44 uk Схід Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Історія Історія |
| spellingShingle |
Історія Історія Масальський, В. Мишечкін, Г. Пам'ятки туризму сучасної Донеччини: атрактивність, історична та соціально-культурна значущість Схід |
| description |
Історико-соціологічне дослідження присвячене актуальній проблемі - пам'яткам туризму сучасної Донецької області, їх привабливості для вітчизняних і зарубіжних туристів, а
також історичній та соціально-культурній значущості. Автори намагалися комплексно проаналізувати найбільш атрактивні пам'ятки туризму, насамперед природно-географічні та
історико-культурні. У роботі підкреслюється, що Донецька область має потужний туристичний потенціал, який, на жаль, використовується поки що вкрай слабо. |
| format |
Article |
| author |
Масальський, В. Мишечкін, Г. |
| author_facet |
Масальський, В. Мишечкін, Г. |
| author_sort |
Масальський, В. |
| title |
Пам'ятки туризму сучасної Донеччини: атрактивність, історична та соціально-культурна значущість |
| title_short |
Пам'ятки туризму сучасної Донеччини: атрактивність, історична та соціально-культурна значущість |
| title_full |
Пам'ятки туризму сучасної Донеччини: атрактивність, історична та соціально-культурна значущість |
| title_fullStr |
Пам'ятки туризму сучасної Донеччини: атрактивність, історична та соціально-культурна значущість |
| title_full_unstemmed |
Пам'ятки туризму сучасної Донеччини: атрактивність, історична та соціально-культурна значущість |
| title_sort |
пам'ятки туризму сучасної донеччини: атрактивність, історична та соціально-культурна значущість |
| publisher |
Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України |
| publishDate |
2011 |
| topic_facet |
Історія |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/33729 |
| citation_txt |
Пам'ятки туризму сучасної Донеччини: атрактивність, історична та соціально-культурна значущість / В. Масальський, Г. Мишечкін // Схід. — 2011. — № 4 (111). — С. 108-114. — Бібліогр.: 36 назв. — укр. |
| series |
Схід |
| work_keys_str_mv |
AT masalʹsʹkijv pamâtkiturizmusučasnoídoneččiniatraktivnístʹístoričnatasocíalʹnokulʹturnaznačuŝístʹ AT mišečkíng pamâtkiturizmusučasnoídoneččiniatraktivnístʹístoričnatasocíalʹnokulʹturnaznačuŝístʹ |
| first_indexed |
2025-07-03T14:27:51Z |
| last_indexed |
2025-07-03T14:27:51Z |
| _version_ |
1836636303849947136 |
| fulltext |
№ 4 (111) травень-червень 2011 р.
108 ЕКОНОМІКАІСТОРІЯ
18. ДАЗО. - Ф. Р576. - Оп. 1. - Спр. 35. - Арк. 1.
19. Там само.
20. ДАДО. - Ф. Р1489. - Оп. 1. - Спр. 95. - Арк. 34.
21. Бахтинський Ф. Ассирійці (Айсори) у Києві / Ф. Бахтинсь-
кий // Східний світ. - 1928. - № 6. - С. 220-221.
22. ЦДАВО. - Ф. 413. - Оп. 1. - Спр. 351. - Арк. 129-135.
23. Бахтинський Ф. Указана праця. - С. 216-218.
24. ЦДАВО. - Ф. 413. - Оп. 1. - Спр. 464. - Арк. 48.
25. ДАСО. - Ф. Р5581. - Оп. 1. - Спр. 4. - Арк. 11.
26. Скоробагатов В. Указана праця. - С. 69-71.
27. ЦДАВО. - Ф. 413. - Оп. 1. - Спр. 372. - Арк. 106; ДАХО. -
Ф. Р845. - Оп. 3. - Спр. 2850. - Арк. 149.
28. ЦДАВО. - Ф. 166. - Оп. 6. - Спр. 8654. - Арк. 68; ДАСО. -
Ф. Р5805. - Оп. 1. - Спр. 16. - Арк. 200.
29. ДАСО. - Ф. Р5805. - Оп. 1. - Спр. 16. - Арк. 264.
30. ДАХО. - Ф. Р203. - Оп. 1. - Спр. 1818. - Арк. 11; Юшманов
Н. В. Ассирийский язык и его письмо / Н. В. Юшманов // Пись-
менность и Революція. - 1932. - № 1. - С. 125-128.
31. ЦДАВО. - Ф. 413. - Оп. 1. - Спр. 372. - Арк. 138; Данило-
ва Е. Н. Деятельность Всероссийского Союза ассирийцев в 20-
30 гг. XX века / Е. Н. Данилова // Этнографическое обозрение. -
2005. - № 2. - С. 113.
32. Архівно-слідча справа 29968пф, арк. 1, 4206пф арк. 1
// Архів тимчасового зберігання документів УСБУ в Донецькій
області.
33. Архівно-слідча справа П8410, арк. 29, П8392, арк. 15 //
Архів тимчасового зберігання документів УСБУ в Запорізькій
області.
А. Marhulov
EVERYDAY LIFE OF AN ASSYRIAN COMMUNITY OF UKRAINE IN 20-30th OF XX CENTURY
In article is made an attempt at reconstruction of an everyday life of an Assyrian community of Ukraine in 20-30th of XX
century on the basis of use of an extensive number of sources. Influence of the basic state-party programs on the norms of an
everyday life is also considered. The ways of adaptation of assyrians' traditional everyday life practices to norms of the state's
standard called to change their identity are described.
Key words: an everyday life, party influence of party on assyrians' ideology, a patriarchal way of life of assyrians, national consciousness.
© А. Маргулов
Надійшла до редакції 19.05.2011
УДК 372:338.48.-44
ÏÀÌ'ßÒÊÈ ÒÓÐÈÇÌÓ ÑÓ×ÀÑÍί ÄÎÍÅ××ÈÍÈ:
ÀÒÐÀÊÒÈÂͲÑÒÜ, ²ÑÒÎÐÈ×ÍÀ ÒÀ ÑÎÖ²ÀËÜÍÎ-
ÊÓËÜÒÓÐÍÀ ÇÍÀ×ÓÙ²ÑÒÜ
ВАСИЛЬ МАСАЛЬСЬКИЙ,
кандидат історичних наук, професор, декан факультету суміжних і додаткових професій
Донецького національного університету, академік Української технологічної академії
ГЕННАДІЙ МИШЕЧКІН,
кандидат історичних наук, доцент, завідувач кафедри гуманітарних дисциплін
Донецького інституту туристичного бізнесу
Історико-соціологічне дослідження присвячене актуальній проблемі - пам'яткам туриз-
му сучасної Донецької області, їх привабливості для вітчизняних і зарубіжних туристів, а
також історичній та соціально-культурній значущості. Автори намагалися комплексно про-
аналізувати найбільш атрактивні пам'ятки туризму, насамперед природно-географічні та
історико-культурні. У роботі підкреслюється, що Донецька область має потужний турис-
тичний потенціал, який, на жаль, використовується поки що вкрай слабо.
Ключові слова: пам'ятки туризму, туристична сфера, атрактивність, національний при-
родний парк, регіональний ландшафтний парк, історико-архітектурний заповідник.
Постановка проблеми. Період незалежності Ук-
раїни - якісно новий період розвитку українського сус-
пільства і держави. У цей час перед українським на-
родом постали непрості питання соціально-економіч-
ного, суспільно-політичного та культурного характеру.
Не залишились осторонь і проблеми розвитку турис-
тичної сфери. Варто зазначити, що на державному рівні
розуміння важливості розвитку туристичної сфери Ук-
раїни зберігає свою актуальність. Так, на нараді з пи-
тань розвитку туристичної сфери (липень 2010 р.) віце-
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 4 (111) травень-червень 2011 р.
ЕКОНОМІКА 109ІСТОРІЯ
прем'єр-міністр України С. Тігіпко підкреслив, що кош-
ти від туризму мають становити більш вагому частку у
ВВП України. Країна зацікавлена у швидкому зростанні
туристичної галузі, бо в державах, подібних за рівнем
розвитку до України, туризм забезпечує в десять разів
більше коштів, що надходять до бюджету [1].
Відомо, що Україна в 2012 році - як одна з країн-
організаторів - буде приймати фінальну частину чем-
піонату Європи з футболу. Чотири українських міста -
Київ, Харків, Львів і Донецьк прийматимуть матчі
Євро-2012. Звідси й завдання розвитку туризму в ок-
реслених регіонах України стає вкрай актуальним. Про-
ведення цього спортивного форуму в нашій країні -
додатковий шанс підвищити конкурентоспроможність
України та її окремих регіонів у туристичній сфері.
Донеччина має великі можливості для розвитку ту-
ризму: видатні гідрологічні, геологічні та ботанічні па-
м'ятки природи, багате історичне минуле краю, чис-
ленні пам'ятки історії та культури, курортні комплекси,
десятки унікальних виробництв. Сучасна Донеччина -
це один із найбільш густонаселених регіонів України.
На території Донецької області мешкає понад 4 млн
населення. Усе це не може не зацікавити вітчизняних
та зарубіжних туристів.
Аналіз досліджень і публікацій, у яких започат-
ковано вирішення проблеми. Питання з вивчення
пам'яток туризму сучасної Донеччини привертали ува-
гу дослідників різного фаху - істориків, біологів, еко-
номістів, соціологів тощо.
Важлива роль в аналізі визначеної проблеми нале-
жить історико-краєзнавчим нарисам, які були присвя-
чені як Донецькому регіону загалом, так і окремим
містам області. Серед них виділимо праці Є. Ясенова,
В. Стьопкіна, В. Гайдука та ін. [2-5], у яких аналізується
історія обласного центру, виокремлюються специфічні
особливості його розвитку. Більш докладно про Донець-
кий регіон у цілому йдеться в праці "Книга о Донбассе.
Природа. Люди. Дела". У ній подається інформація про
історико-економічний та соціальний розвиток міст об-
ласті [6]. Проте в указаних вище дослідженнях увага на
атрактивності пам'яток туризму не акцентується. На-
томість в іншому науковому доробку "Рекреационные
зоны и туристско-экскурсионные маршруты Донецкой
области "Мой Донбасс" саме атрактивності туристич-
них об'єктів приділяється значна увага [7].
Практично першою спробою комплексного пред-
ставлення пам'яток туризму Донеччини стала наукова
стаття М. Є. Беспалова і В. І. Масальського "Природні
та історико-культурні ресурси туризму в Донеччині" [8].
На широкому фактичному матеріалі автори перекон-
ливо доводять, що Донецька область має великий ту-
ристичний потенціал, про який здебільшого пересічний
громадянин України майже не має інформації. Акцен-
туючи увагу на історичній та соціально-культурній зна-
чущості пам'яток туризму, дослідники підкреслили за-
лежність розвитку туризму від загального соціально-
економічного становища в Україні.
Цінна інформація стосовно досліджуваних питань
зосереджена також у місцевих краєзнавчих нарисах
та путівниках [9-16]. Серед них виокремимо колектив-
ну наукову статтю М. С. Кудокоцева і С. М. Голубничої,
яку присвячено туристсько-рекреаційним ресурсам
Волноваського району Донецької області. На основі
новітніх підходів фахівці спробували представити ту-
ристсько-рекреаційне зонування одного з найприваб-
ливіших районів Донеччини - Волноваського [17].
Невідомі сторінки історії визволення Святогір'я від
німецько-фашистських загарбників висвітлюються в
колективному краєзнавчому нарисі Г. В. Кузьменко,
В. І. Долі й В. В. Разумного [18]. Автори не тільки вве-
ли в науковий обіг невідомі факти, але й розробили,
запропонували й першими реалізували на практиці ту-
ристичний маршрут місцями бойової слави воїнів 79-ї
гвардійської стрілецької дивізії, яка воювала тут у роки
Великої Вітчизняної війни.
Музеям Донеччини присвячена стаття Г. Чумак [19].
Також слід зазначити, що фахівцями Донецького
інституту туристичного бізнесу складено декілька де-
сятків екскурсій Донецьком та територією Донецької
області. Виділимо серед них ті, що були створені лише
останнім часом: "Донецьк - початок усіх маршрутів",
"Село Прелестное - колоритный уголок духовности",
"Разрешите представить - Донецк!" (путівник у вигляді
екскурсій містом) та ін. [20, 21].
Про небайдужість до вказаної проблеми свідчить і
той факт, що останнім часом з'являється все більше
публікацій у місцевій періодичній пресі. Кількість їх
значна, тому обмежимося лише найбільш цікавими [22-
27]. Серед них є такі, що висувають конкретні реко-
мендації щодо покращення туристичного іміджу облас-
ного центру, зокрема пропонують окультурити й вико-
ристовувати відпрацьовані шахти, закриті підприєм-
ства, місцеві терикони як туристичні об'єкти [28, 29].
Вищевикладене свідчить, що в більшості публікацій
досліджувана проблема поки що не знайшла комплекс-
ного й повного відображення, в основному розгляда-
лися її окремі аспекти та напрями. Отже, зважаючи на
наукову актуальність і практичну значущість цієї робо-
ти, авторами поставлено за мету дослідити, проана-
лізувати й спробувати комплексно представити най-
більш значні пам'ятки туризму сучасної Донеччини, ак-
центуючи увагу на їх туристичній атрактивності, істо-
ричній та соціально-культурній значущості.
Виклад основного матеріалу. Стосовно при-
родно-географічних та історико-культурних ресурсів
туризму Донеччини спочатку зазначимо, що на весну
2011 року в Донецькій області зафіксовано на дер-
жавному рівні 113 заповідних територій, із яких два
національних природних парки (НПП). У планах на
майбутнє - створення ще двох НПП, першого - на базі
регіонального ландшафтного парку (РЛП) "Донець-
кий кряж" (Шахтарський і Амвросіївський райони),
другого - на базі РЛП "Клебан-Бик" (Костянтинівсь-
кий і Артемівський райони).
Одним із ботанічних чудес Донеччини є Хомутівсь-
кий степ. Це перший організований у Донбасі заповід-
ник і найбільший за площею (1030 гектарів). Розташо-
вано його в Новоазовському районі. У Хомутівсько-
му степу налічується 560 видів рослин, серед яких 50
рідкісних й ендемічних. 15 із них занесено до Червоної
книги. Степ стає найбільш мальовничим у травні-
червні. Саме тоді цвіте одна з найдивовижніших сте-
пових рослин - воронець. Його яскраво-червоні квіти
контрастно виділяються на зеленому фоні. Сусідять з
воронцем тюльпан Шренка, світло-червоні та жовті
квітки якого разом із степовим піоном створюють не-
повторний живий килим. Степовому краєвиду надають
незвичності кам'яні баби. Цих скульптур стародавніх
зодчих на території заповідника понад 20. З 1957 року
на території Хомутівського степу функціонує музей.
Іншим дивовижним куточком Донеччини є заповід-
ник Кам'яні Могили, який розташовано на Приазовсь-
кому узвишші у верхів'ях маленької річки Каратиш (Во-
лодарський район). Тут залишають незабутнє вражен-
ня окремі валуни або "могили" і цілі скелясті гряди,
нерідко з вершинами, що піднімаються над степом на
75-100 метрів. Появу гранітних велетнів у степу вчені
пояснюють так: близько 2 мільярдів років тому на те-
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 4 (111) травень-червень 2011 р.
110 ЕКОНОМІКА
риторії нинішнього Приазов'я сформувався докемб-
рійський кристалічний фундамент. На ньому сформу-
вався ґрунтовий та рослинний покрив. А після відсту-
пу льодовика вода, що стікала на південь, вимила ве-
ликий кам'яний острів, який під дією розливу й вивіт-
рювання поступово розпався. Утворилось хаотичне
нагромадження скель. На стелях навісів і гротів у пів-
нічно-західній частині Кам'яних Могил археологи вия-
вили цілу колекцію наскельних зображень - петрог-
ліфів, що належать до різних історичних періодів. Істо-
рики припускають, що в цьому районі в 1223 році
відбулась битва об'єднаних давньоруських і половець-
ких сил із монголо-татарами, відома в історії як битва
на Калці. Кам'яні Могили - єдине місце, де ростуть ре-
лікти: волошка й деревій голий.
Світове визнання завоював первісток вітчизняно-
го степового лісорозведення - Великоанадольський
ліс. Лісовий масив протягнувся широкою смугою з
північного заходу на північний схід між селом Благо-
датним і містом Волновахою; його площа - 2543 гек-
тари. Історія виникнення Великоанадольського лісу
пов'язана з іменем його засновника В. С. Граффа. У
1845 році були проведені перші насадження лісу. Тут
працювали також лісники й учені Л. Г. Барк, Х. С. По-
лянський, В. В. Докучаєв, М. Я. Дахнов, Г. Н. Висоць-
кий. Науковий подвиг В. С. Граффа здобув гідну оцін-
ку. У 1910 році на кошти, зібрані громадськістю, йому
було споруджено пам'ятник із чорного граніту. Установ-
лено його на головній алеї створеного ним лісу.
Вартою уваги пам'яткою Великоанадольського за-
повідника є дендрологічний парк. У ньому зібрано ба-
гато деревних та чагарникових порід із різноманітних
районів земної кулі. Оксамит амурський, ліщина мань-
чжурська, софора японська - уродженці Східної Азії.
Флора Північної Америки представлена сосною жов-
тою, кленом пенсильванським та ін. Але найбільш по-
вно показано флору Центральної та Північної Євро-
пи. Унікальний досвід степового лісорозведення при-
ваблює вчених і туристів не тільки нашої країни, а й усь-
ого світу. У 2004 році на території Великоанадольсь-
кого лісу, на березі тамтешнього озера, було відкрито
найсучасніший оздоровчо-туристичний комплекс відпо-
чинку й рекреації під назвою "Форест парк" (близько
50 гектарів), який уже набув великої популярності не
тільки серед місцевого населення, але й чисельних
гостей Донеччини.
У липні 2000 року у Приазов'ї було створено регіо-
нальний ландшафтний парк "Меотида", який об'єднав
різні за статусом природоохоронні території та об'єкти,
що існували до того на Азовському узбережжі нашої
області. Пізніше, у грудні 2009 року на базі ландшафт-
ного парку Указом Президента України було створено
Національний природний парк "Меотида", який отри-
мав у постійне користування 20720 гектарів землі дер-
жавної власності. Робітники парку пишаються тим, що
в 2009 році кучеряві пелікани (птах, занесений до всіх
міжнародних Червоних книг) вивели тут пташенят. При
відвідуванні природного парка "Меотида" туристи змо-
жуть спостерігати за життям птахів на Кривій косі. Для
цього на кордоні заповідної зони поставлено спеціаль-
ну вежу, а в прокаті є біноклі. Організовано екскурсії
катером, з якого можна помилуватися на кучерявих
пеліканів, чорноголових реготунів (мартин каспійський),
бакланів та інших птахів [30].
Цінною ботанічною пам'яткою природи є Балка
гірка (Амвросіївський район). Це одна з небагатьох
дільниць, де росте рідкісний представник української
флори - еремурус величний. Рослина примітна тим, що
вона є витонченою й високодекоративною.
Серед гідрологічних пам'яток природи особливий
інтерес становлять Слов'янські озера (м. Слов'янськ).
Найбільші з них - озеро Ріпне (32 гектари), озеро Сліпне
(30 гектарів). Озера карстового походження, їхні ропа
та грязі мають лікувальні властивості й не поступа-
ються, а навіть перевершують всесвітньо відоме
Мертве море. Нині тут діють санаторії "Донбас", "Сло-
в'янський" і "Ювілейний", а лікувальні грязі постача-
ються в багато лікарень області. Характерна особ-
ливість цього місця полягає в тому, що ніде більше в
Україні солоні озера не зустрічаються на такій великій
відстані від моря.
На Донеччині є й дивні геологічні пам'ятки природи.
Серед них виділяються Дружківські скам'янілі дерева
(Костянтинівський район). Лише один гектар площі зай-
має кам'яний гай, але цінність його величезна. Багато
тисячоліть тому на цих місцях буйно зеленіли араукарії.
Скам'янілі дерева не тільки зберегли структуру: взяв-
ши тонкий зріз дерева, чітко можна побачити клітинну
будову колишніх хвойних дерев. Скам'янілі дерева -
своєрідні свідки того, що приблизно 250 млн років по-
тому на теренах сучасної північно-західної частини Дон-
басу переважав вологий, теплий клімат і росли розкішні
вічнозелені ліси з гігантських папоротей, хвощів, сигі-
лярій. Значне місце в цих лісах займали араукарії. На
сьогодні вони збереглись у Південній Америці, в Авст-
ралії й на островах Нова Каледонія в Тихому океані.
Ураховуючи унікальність визначених туристичних
об'єктів, нещодавно в Донецькій обласній раді поруше-
не питання про створення на базі вже згадуваного ре-
гіонального ландшафтного парку "Клебан-Бик" (загаль-
на площа 2900 га) національного природного парку
"Дружківський кам'яний ліс".
Інша унікальна геологічна пам'ятка природи - ске-
леподібне оголення верхньої крейди поблизу с. Біло-
кузьминівка Костянтинівського району.
Прекрасним й унікальним куточком Донеччини є
Святі гори. На високому правому березі Сіверського
Дінця, що біліє виходом крейди, збереглися рідкісні
рослини дольодовикового, льодовикового й післяль-
одовикового періодів. Гори піднімаються на висоту
120 метрів над річкою. Вони займають близько тисячі
гектарів площі. У старовину вони були заслоном на
шляху ворогів. Упродовж гребеня крейдяних гір тяг-
нувся оборонний вал з бійницями. А вириті в горах
печери й таємні ходи збереглись і донині. З рослинно-
го світу найбільшу цінність має крейдяна сосна. Це
реліктове дерево, яке, за визначенням учених, з'яви-
лося тут близько 2 млн років тому. На сьогодні крей-
дяну сосну занесено до Червоної книги.
Указом Президента України за № 135/97 від 13 лю-
того 1997 року на території Слов'янського, Красноли-
манського й Артемівського районів було створено
Національний природний парк (НПП) "Святі гори".
Парк головним чином протягнувся уздовж лівого бе-
рега ріки Сіверський Донець з великими відступами
на правому березі. Загальна площа парку 40589 гек-
тарів. На території парку знаходяться 129 об'єктів
археології і 73 пам'ятки історії. На вершині білого бес-
киду, дивно гармоніюючи з оточуючим ландшафтом,
притулилась надзвичайно мальовнича Миколаївська
церква - пам'ятка української архітектури ХVІІ ст. Біля
підніжжя крейдяного бескиду на невеликій терасі біля
води розташувались пізніші будівлі Святогірського
монастиря: Успенський собор, Покровська церква,
келії, башти кріпосної стіни та інші пам'ятки, споруджені
руками народних умільців. Важлива подія в культур-
ному житті України відбулася в 2005 році - Святогір-
ІСТОРІЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 4 (111) травень-червень 2011 р.
ЕКОНОМІКА 111
ський монастир отримав статус лаври. На сьогодні це
одна з трьох лавр, які діють на території України.
До комплексу історичних пам'ятників також нале-
жить і монументальна скульптура Артема роботи
І. П. Кавалерідзе. Поряд із цим пам'ятником знаходить-
ся меморіал Великої Вітчизняної війни, який присвя-
чено радянським воїнам, загиблим під час визволен-
ня Святогір'я в 1943 році. Крім того, на вершині па-
горба знаходиться могила командира 79-ї гвардійсь-
кої стрілецької дивізії генерал-майора М. Ф. Батюка.
Також на території парку знаходиться Дуб Камишева -
пам'ятник Герою Радянського Союзу, гвардії лейтенан-
ту Володимиру Камишеву.
Історичний музей Святогірського історико-архітек-
турного заповідника засновано в 2002 році. Музейний
фонд налічує понад 14 тис. експонатів. На території
парку прокладені дві екологічні стежки - "Зустріч" і
"Дубовий гай". НПП "Святі гори" є еталоном гармоній-
ного поєднання природної та історико-культурної спад-
щини Донеччини. У 2003 р. парк увійшов до Федерації
природних і національних парків Європи (Європарк).
У 2008 р. крейдяні гори (Святі гори) на території НПП
увійшли до Top-100 всеукраїнського конкурсу "Сім при-
родних чудес України".
Цікаво, що саме тут - на Святих горах - уперше на
Донбасі 16 липня 1991 р. членами Народного Руху
України було піднято національний синьо-жовтий стяг.
На території Донеччини є багато археологічних па-
м'яток (кургани, залишки стародавніх поселень, кам'яні
статуї, сарсенові камені тощо). Артефакти археоло-
гічних експедицій переконливо свідчать про те, що лю-
дина перебувала на теренах області з найдавнішого
періоду - палеоліту. Ідеться про розкопки біля села
Зелений Гай (Тельманівський район), у Приазов'ї (Амв-
росіївський район), біля сіл Антонівка й Олександрів-
ка (Мар'їнський район) тощо [31].
Пізньопалеолітичні стоянки відкрито в урочищі Ми-
нівський Яр і біля села Тетянівка (на захід від Святих
гір). Про життя і побут давньої людини свідчать знаряд-
дя праці: кремінні підщепи, ножеподібні пластини, з яких
виготовлено скребки, різці, наконечники списів. У різних
районах Донеччини знайдено стоянки періоду неоліту і
бронзового століття. Археологічні знахідки на території
області доводять, що в далекому минулому в Північно-
му Приазов'ї кочували скіфи, сармати, печеніги, половці.
У ХІІІ ст. ця територія була піддана спустошливій навалі
монголо-татар. Територія краю увійшла до сфери впли-
ву Золотої Орди, а після її розпаду, у середині ХV ст., -
до складу Кримського ханату, який незабаром пот-
рапив у залежність від султанської Туреччини [32].
Навколо питань, пов'язаних із заселенням Донеччи-
ни, певний час тривали дискусії. Учений-історик Р. Д. Лях
уважав, що саме запорожці, починаючи з ХVІ ст., засну-
вали тут хутори, зимівники, їх швидкохідні "чайки" пла-
вали Кальміусом [33]. Ґрунтовно тему заселення й ос-
воєння Південно-Східної України опрацював у док-
торській дисертації й ряді монографій проф. В. О. Пірко
[9]. Ним на основі архівних та інших джерел показано,
що в ХVІІ і першій половині ХVІІІ ст. Донеччину заселяли
головним чином вихідці з Правобережжя. Але Росія
здійснювала заходи щодо зміцнення свого впливу в
регіоні, особливо після ліквідації в 1775 році Запорозь-
кої Січі. Тому якщо в 1776-1782 рр. у межах створених
Азовської і Новоросійської губерній проживало 708190
осіб, із них українців - 73,8 %, росіян - 12,2 %, молдован
- 6,2 %, греків - 3,5 %, то в кінці ХVІІІ ст. чисельність
українців у регіоні зменшилася до 64,8 %.
На Донеччині чимало пам'ятних місць, пов'язаних
з українським козацтвом. Так, на березі Азовського
моря, при впадінні в нього річки Кальміус, у межах
нинішнього міста Маріуполя на початку ХVІІ ст. запо-
рожці спорудили невелику земляну фортецю Домаху,
яка прикривала вихід "чайок" по Кальміусу через Кер-
ченську протоку в Чорне море. Із цим річковим козаць-
ким шляхом пов'язане існування на річці Вовчій, лівій
притоці Самари, на захід від нинішнього міста Селі-
дове, підпільної пристані, яка розміщувалась під при-
криттям верб та очерету. Уздовж Самари й Вовчої
йшов шлях, яким запорожці діставались в Азовське і
потім Чорне море. Фактично в першій половині ХVІІ ст.
значна частина території сучасної Донецької області
складала Кальміуську паланку Запорозької Січі. Саме
в межиріччі Сіверського Донця і Казенного Торця в
40-х роках ХVІІ ст. діяли запорозькі загони, які під час
визвольної війни перебували в складі військ Б. Хмель-
ницького. У пам'яті старожилів Святогір'я збереглися
відомості про козацьку пристань на лівому березі Ка-
зенного Торця, козацький вал, який було насипано сло-
бідськими козаками влітку 1684 р.
Серед пам'яток історії Донеччини особливо виді-
ляється часто згадувана в українських джерелах Са-
вур-Могила. Вона знаходиться в південно-східній час-
тині Донецької області, за 12 км від міста Сніжного.
Савур-Могила - пам'ятка старовини і героїчного укра-
їнського епосу. Її ім'я та слава засяяли ще яскравіше
після Великої Вітчизняної війни, коли Савур-Могила
стала свідченням мужності воїнів, що долали Міус-
фронт (лінія укріплень німецьких військ) та визволяли
Донбас від фашистських загарбників.
Розкопки допомогли розкрити таємниці Савур-Мо-
гили. Установлено, що це останець одного з розмитих
відрогів Донецького Кряжу. Верхня частина його - на-
сипаний курган діаметром 32 м і заввишки 4 м. У центрі
цього штучного насипу було виявлено давнє похован-
ня. Учені припускають, що штучну частину Савур-Мо-
гили насипано в другому тисячолітті до н. е.
Відразу після закінчення Великої Вітчизняної війни
на Савур-Могилі було встановлено пам'ятник: шести-
метрову піраміду з місцевого вапняку. А напис на
піраміді сповіщав, що 5-а ударна армія в боях за Дон-
бас втратила 23238 солдат й офіцерів. У 1963 році
гірники Сніжного вирішили створити фонд для споруд-
ження монументального пам'ятника на Савур-Могилі.
Трудящі Тореза і Шахтарська також відпрацювали по
дві години й зароблені кошти перерахували в цей фонд.
Донецька організація Спілки архітекторів провела
відкритий конкурс на кращий проект пам'ятника на
Савур-Могилі. 10 вересня 1967 року пам'ятник було
відкрито. На найвищій точці Савур-Могили піднявся
36-метровий обеліск з граніту. Біля нього 8-метрова
фігура воїна з автоматом у піднятій руці, у плащ-па-
латці, що розвівається на вітру. На обеліску напис:
"Визволителям Донбасу - воїнам Великої Вітчизняної
війни 1941 - 1945 рр.". Біля підніжжя кургану обладна-
но нижній оглядовий майданчик [34].
Донецька земля багата пам'ятками історії, пов'я-
заними із життям видатних політичних, церковних,
військових діячів, народних героїв, діячів науки, літе-
ратури й мистецтва. Так, у селі Сонцівці Катеринос-
лавської губернії (тепер село Красне Донецької об-
ласті) у 1891 році народився С. С. Прокоф'єв. Твор-
чий доробок видатного композитора величезний - 130
творів: 8 опер, 7 балетів, 7 кантат, 7 симфоній, 8 кон-
цертів, 14 сонат, багато ансамблів, романсів, пісень,
хорів. У селі Красному відкрито музичну школу ім. Про-
коф'єва. До сторіччя від дня народження великого
композитора С. Прокоф'єва, у 1991 р., у с. Красне було
відкрито меморіальний музей, у залах якого розміще-
ІСТОРІЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 4 (111) травень-червень 2011 р.
112 ЕКОНОМІКА
но матеріали, що розповідають про життя і творчість
композитора. У центрі села встановлено пам'ятник
С. Прокоф'єву роботи скульптора, народного худож-
ника України В. П. Полонкіна [24]. Крім того, до сторіч-
ного ювілею відреставровано Свято-Петропавлівсь-
ку церкву, засновану ще в 1840 році. Саме в ній у 1891
році священик Андрій Павловський похрестив С. Про-
коф'єва. Біля церкви знаходиться також могила бать-
ка композитора, пам'ятний знак на місці садиби батьків
С. Прокоф'єва. Щорічно в рамках музичного фести-
валю "Прокоф'євська весна" у музеї проводяться
творчі зустрічі та концерти, присвячені великому ком-
позитору.
На Кривій Косі (нині селище Сєдове Новоазовсь-
кого району) народився майбутній відомий полярник
Г. Я. Сєдов. Його ім'ям названі вулиця і Будинок куль-
тури, йому встановлено пам'ятник, про нього розпові-
дають експонати музею. Л. Санін - учасник експедиції
на шхуні "Святий Фока", яку організував Г. Сєдов, опуб-
лікував у 1987 році книгу "Полярный исследователь
Г. Я. Седов" [35].
У с. Сріблянка Бахмутського повіту в 1882 році
народився відомий український політичний і громадсь-
кий діяч, публіцист, соціолог, поет Микита Шаповал.
Член Центральної Ради в 1917-1918 рр., міністр пошт
і телеграфу в уряді В. Винниченка і міністр земельних
справ в Уряді Директорії. У с. Сріблянка стоїть па-
м'ятник М. Шаповалу, працює його музей.
На околиці Маріуполя, при впадінні Кальміусу в
Азовське море, біля самого берега в маленькій ха-
тині в 1842 р. народився видатний художник А. І. Куїнджі.
Звідси було видно неосяжні морські простори й до-
нецькі степи. Саме тут з'явилась у майбутнього худож-
ника любов до степових просторів, яку він проніс че-
рез усе своє творче життя.
У донецькій школі № 75 у післявоєнні роки навчав-
ся майбутній поет-дисидент В. С. Стус. У 2007 р. у бу-
динку цієї школи (зараз ІІ навчальний корпус Донець-
кого інституту Міжрегіональної академії управління
персоналом) йому було відкрито персональний музей,
у якому зберігаються шкільні журнали післявоєнного
часу, фотографії, листи та інші речі В. С. Стуса, що
свідчать про визнаний талант і тернистий життєвий
шлях цієї неординарної людини. А на вході до філоло-
гічного факультету Донецького національного універ-
ситету, де студіював В. Стус, установлено меморіаль-
ну дошку, біля якої завжди лежать живі квіти.
У Донецьку в 1931 р. народилася відома українсь-
ка письменниця, поетеса і художниця, член українсь-
кого ПЕН-клубу Емма Андієвська. На землі Донбасу
народилися відомі українські письменники української
діаспори - В. Біляїв (1925-2006), В. Бендер (1923-
1991), В. Гайдарівський (1906-1972), Надія Світлич-
на (1936-2006), Олекса Тихий (1927-1984) та ін.
Донецька земля стала також малою батьківщиною
для багатьох інших знаних людей, зокрема відомих дер-
жавних і політичних діячів України М. О. Скрипника,
М. С. Хрущова, маршала, двічі Героя Радянського Со-
юзу К. С. Москаленка, Президента України В. Ф. Януко-
вича, космонавтів Г. Т. Берегового, О. О. Волкова,
С. О. Волкова, популярного актора і режисера Л. Бико-
ва, відомого співака Й. Кобзона, видатного організа-
тора з вугледобувної промисловості А. Ф. Засядька, ле-
гендарного сталевара М. Мазая, знаної трактористки
зі Старобешевого П. М. Ангеліної та багатьох інших, кого
за заслугами оцінює і ким пишається Донеччина.
Донецький край має величезні можливості щодо
розвитку промислового туризму. Такі міста, як Донецьк,
Макіївка, Маріуполь, Горлівка, Краматорськ, Сло-
в'янськ, Єнакієве та інші є центрами вугільної, металур-
гійної, машинобудівної, трубопрокатної, хімічної промис-
ловості. У низці великих розвинених міст Артемівськ -
найбільший центр соляної промисловості України.
Підприємства рудоуправління "Артемсіль" виробляють
90 % солі в Україні. У межах цього міста найбільш при-
вабливим об'єктом для туристів постають соляні шахти
м. Соледара. У відпрацьованих штольнях соляної шах-
ти Соледара розроблений й активно використовується
екскурсійний маршрут, який передбачає відвідування
соляного футбольного поля, підземних лабіринтів, кон-
цертної зали, підземної галереї, виконаних із солі оригі-
нальних скульптур. Також на глибині понад 300 м пра-
цює унікальний на теренах України спелеосанаторій
"Соляна симфонія". Розмір відпрацьованих соледобув-
них виробок-камер настільки значний, що в 2003 році в
одній із соляних шахт запущено повітряну кулю. Цю подію
було зафіксовано у книзі рекордів Гіннеса. З 2004 до
2007 року в підземній соляній залі висотою 30 метрів
із неповторною акустикою проходив щорічний Міжна-
родний арт-фестиваль "Соляна симфонія", учасника-
ми якого були симфонічні оркестри та оперні виконавці
з України, Росії, Австрії, Італії та Франції. Тепер екскурсії
до соляних шахт Соледару стали улюбленими й масо-
вими серед донеччан та їхніх гостей.
Широко відомий в Україні та за її межами Арте-
мівський завод шампанських вин, що розташувався під
землею на глибині 70-80 м у виробках раніше діючих
шахт із видобутку гіпсу. Завод веде свою історію від
середини ХVІІІ ст., коли в Бахмуті (Артемівську) розпо-
чалась розробка гіпсових покладів. У 1950 році на базі
гіпсових штолень було створено виносховище й роз-
почато будівництво заводу шампанських вин. У 2005
році виробництво вітчизняного "шампанського" досяг-
ло 300 млн пляшок на рік. Продукція заводу отримала
12 Гран-прі, 62 золотих, 39 срібних і 4 бронзових ме-
далі. Одночасно 30 млн пляшок вина як мінімум три роки
витримуються у підземних штольнях на глибині 72 м.
Нині на заводі регулярно проводяться екскурсії для
бажаючих громадян із відвідуванням алебастрових
штолень та дегустацією 507 сортів шампанського.
Понад 40 унікальних виробництв є на підприєм-
ствах Донецької області. Серед них - об'єднання "Фе-
рит" на заводі хімреактивів у м. Донецьку. На ньому
виробляється 30 найменувань феритових виробів
(магніти для електродвигунів, кільця феритові різно-
манітного діаметра тощо), 20 із яких, крім "Фериту", в
Україні ніким не виробляється [37].
Серед місць улюбленого й активного відвідуван-
ня туристами, звичайними мешканцями та гостями До-
неччини - велика кількість музеїв. За даними Донець-
кого обласного управління культури та туризму в До-
нецькій області розташовано 29 державних музеїв і
124 музеї на громадських засадах, із яких 44 мають
статус народних. Тільки місто Сніжне, населення яко-
го становить близько 100 тис. жителів, має 15 музеїв,
а в Донецьку їх десятки. Найбільший із них - Донець-
кий обласний краєзнавчий музей, у фондах якого май-
же 100 тис. експонатів. Слідом іде Донецький облас-
ний художній музей, що налічує понад 12 тис. творів
живопису, графіки, скульптури, декоративно-приклад-
ного мистецтва. Серед них унікальні колекції українсь-
кого, російського і європейського мистецтва. На жаль,
зараз музей має обмежені можливості щодо їх достой-
ної презентації, тому нещодавно Донецька обласна
рада оголосила конкурс на кращий архітектурний про-
ект-концепцію побудови Донецького художнього музею
світового рівня до початку Євро-2012. Чекатимемо
на цю безумовно значущу подію.
ІСТОРІЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 4 (111) травень-червень 2011 р.
ЕКОНОМІКА 113
Рідкісні колекції мають музеї окремих підприємств.
Вдалим зразком того, як треба зберігати досягнення
нашої національної культури є село Прелесне (Слов'ян-
ський район) та створений у ньому етнографічно-кра-
єзнавчий музей. Прелесне - типове українське село,
розташоване в мальовничій місцевості, на правому
березі річки Сухий Торець. Історики вказують, що село
було засноване в 1768 році В. В. Бантишем. Першими
мешканцями Прелесного були кріпосні селяни поміщи-
ка, переселенці з його вотчини, яка знаходилася в
Курській губернії. Тут же селились і сторонні люди з
різних районів України. У Прелесному створено етно-
графічно-краєзнавчий музей, у якому зібрано старо-
винні речі, посуд, одяг та знаряддя праці, предмети
домашнього вжитку та ікони. Велику допомогу у ство-
ренні музею надали мешканці села, які безкоштовно
віддавали речі, що збереглися з тих часів, коли вони
були в ужитку. А на вулиці, поруч із будинком музею,
знаходиться музей під відкритим небом. Він являє
собою майже закінчений ансамбль: стара українська
хата, комора, млин, у дворі плуг та сіялка. Отже, для
любителів сільського й "зеленого" туризму село Пре-
лесне - справжня Мекка.
Унікальним і єдиним в Україні є музей мініатюрної
книги у м. Горлівка, створений колишнім офіцером
морської піхоти, інженером-будівельником, пристрасним
збирачем книг-маляток Веніаміном Разумовим. Подібні
музеї існують тільки в Баку і Токіо. У музеї зберігають-
ся більше 8700 мініатюрних і мікрокниг з 57 країн 103
мовами світу. Максимальний розмір книг у колекції -
100 мм. Найменші за розміром екземпляри подібні до
макового зерна. У музеї зберігається том О. С. Пушкі-
на, який у 60 разів менше макового зерна. Деякі ек-
земпляри книг виготовлені в ХVІІІ і ХІХ ст. Є книги, що
побували в космосі. Також у музеї зберігається мініа-
тюрна книга, яку виготовлено з берести. Крім книжок, в
експозиції є мікромініатюри на людському та кінському
волосі. У 1996 р. музей отримав статус державного.
Сучасний Донецьк важко уявити без Парку кова-
них фігур, розташованого у сквері біля будинку Донець-
кої міської ради. У ньому компактно розмістилися ше-
деври ковальського мистецтва, аналогів яким немає
у світі: альтанка закоханих; букет майстрів; алея арок;
алея знаків Зодіаку та багато інших. Першою кован-
кою стали троянди - символічна квітка Донецька. Але
справжнім шедевром ковальської майстерності є не-
перевершена пальма, виготовлена зі шматка рейки
ковалями Юзівського заводу А. І. Мерцаловим та
Ф. Ф. Шкариним у 1896 році, вона стала не тільки на-
дихаючим прикладом до високохудожнього коваль-
ства, а й перетворилася на унікальний символ Донба-
су. Щороку в цьому парку проходять змагання майстрів
ковальської справи з усієї України й навіть з інших країн.
В іншому загальноміському парку ім. О. Щербако-
ва, рішення про створення якого було прийнято ще в
1931 році, у 2009 році відбувся другий етап грандіоз-
ної реконструкції. Розташований уздовж берегової лінії
декількох зв'язаних між собою ставків, він перетво-
рений на справжній оазис культури й відпочинку. Півден-
ний вхід до парку прикрашений декоративними мета-
левими воротами. Відразу за воротами - оригіналь-
ний фонтан. Неподалік від нього починається розарій,
засаджений понад півтора тисячами різних сортів тро-
янд та інших квітів. Такий собі квітковий рай. Тут також
щороку відбуваються фестивалі "Троянди Донбасу" та
виставки квітів. Кому пощастить їх відвідати, отримає
чарівне враження на все життя.
Видається, що в наступні рік-два візитівкою міста
Донецьк стане футбольний стадіон "Донбас-Арена",
створений на честь популярного футбольного клубу
"Шахтар". 50-тисячний стадіон - перший у Східній
Європі, спроектований і побудований відповідно до
стандартів УЄФА категорії "Еліт" - п'ять зірок із без-
прецедентними заходами безпеки й найширшою інду-
стрією гостинності. Початок будівництва об'єкта - 2004
рік. Відкриття стадіону відбулося 29 серпня 2009 року.
Завдяки незвичайному дизайнерському рішенню -
ефекту ширяючого даху - "Донбас-Арена" за формою
нагадує "літаючу тарілку". У споруді розмістилися три
ресторани ("Діамантовий", "Платиновий", "Золотий"),
чотири бари, лаундж-бар, десятки фаст-фудів, торго-
вельних точок. Окреме крило відведене під фітнес-
центр. Тут розташовані фан-кафе, музей і фірмовий
магазин ФК "Шахтар". Родзинкою стадіону є екскурсійні
тури, загальна концепція проведення яких така: озна-
йомлення з оригінальними характеристиками й особ-
ливостями "Донбас-Арени", відвідування приміщень
футболістів, музею ФК "Шахтар", а на завершення -
відвідування фірмового клубного магазину сувенірів.
Хто б не побував на "Донбас-Арені" - відчує не тільки
спортивний заряд бадьорості й прагнення до перемо-
ги, а й величезне естетичне задоволення.
Слід зауважити, що туристичний потенціал Донеч-
чини далеко не вивчений остаточно, багато об'єктів не
музеєфіковані. Так, на базі закритих вугільних шахт і
металургійних виробництв можлива реалізація ряду
музеїв техніки. Одна з таких ініціатив - "Український
техноленд" - планується на базі єнакіївської шахти
"Юнком", де в 1979 р. здійснили підземний ядерний
вибух у технологічних цілях (об'єкт "Кліваж").
Інший важливий об'єкт - перший вугільний промисел,
який, як ми тепер уже знаємо, був побудований у 1723-
1724 рр. поблизу соляних копалень Артемівська. Ву-
гілля було розкрите виробкою довжиною понад 30 м і
висотою 20 м. Керували цими роботами ландрат Киї-
вської губернії Микита Вепрейський і комендант Бах-
мутської фортеці Семен Чирков. Видобуте вугілля
призначалося для випарювання солі з розсолу.
А ще варто музеєфікувати найстаріші міста До-
нецького краю - Маріуполь (Домаху), Слов'янськ, Ар-
темівськ. Зокрема, відбудувати центр Кальміуської
паланки - Домаху, Кальміуську слободу, де завдяки
старанням козацького полковника Андрія Порохні збу-
дована в 1754 р. Старомиколаївська церква - чи не
найбільша на той час у нашому краї.
Висновки
Отже, виходячи з вищевикладеного, можна стверд-
жувати, що Донеччина завдяки самобутнім умовам при-
родного та історичного розвитку характеризується ве-
личезними можливостями щодо розвитку туризму. Фа-
хівцями Донецької обласної ради з туризму й екскурсій
розроблені "зелені маршрути": до Хомутівського степу,
Великоанадольського лісу, Кам'яних Могил, Святогір'я,
Азовського узбережжя та інших унікальних куточків при-
роди. Міськими бюро подорожей і екскурсій розробле-
но маршрути й путівники, які знайомлять із пам'ятками і
пам'ятними місцями, їх історією і культурою. Обласна
станція юних туристів розробила й проводить екскурсії
та туристські походи козацькими маршрутами. Най-
більш наполегливо й плідно працює в цьому напрямку
Донецький інститут туристичного бізнесу. І хоча інсти-
туту всього 19 років, проте його фахівці зробили чи-
мало задля популяризації туристсько-рекреаційних ре-
сурсів Донецької області. Наразі фахівцями інституту
створені віртуальні екскурсії по Донецьку, створюєть-
ся електронна карта Донецької області з туристичними
ІСТОРІЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 4 (111) травень-червень 2011 р.
114 ЕКОНОМІКА
об'єктами за трьома напрямами: природно-географіч-
ним, історико-культурним та соціально-економічним.
У цілому ж слід констатувати: поки що туристичні
можливості Донеччини використовуються вкрай недо-
статньо. Зважаючи на певні негативи загальної со-
ціально-економічної ситуації в країні, більшість турис-
тичних фірм України, у тому числі Донецького регіону,
на жаль, зорієнтовані здебільшого на виїзний туризм.
Відповідно туристичний потенціал області враховуєть-
ся в останню чергу. В уяві пересічного громадянина
України Донеччина продовжує асоціюватися лише як
потужний індустріально-шахтарський край. Настав час
поєднати в цьому напрямку зусилля держави та при-
ватну ініціативу й спрямувати їх на подальший розви-
ток та використання значних за обсягом, економічно
ефективних, висококультурних і духовно високих мож-
ливостей туристичної галузі Донеччини.
ЛІТЕРАТУРА:
1. Перспективна галузь // Персонал плюс. - 2010. - № 29-30.
- С. 7.
2. Ясенов Є. Місто, яке вигадав Юз / Є. Ясенов. - Донецьк :
Донеччина, 2009. - 272 с.
3. Степкин В. П. Иллюстрированная история Юзовки - Стали-
но - Донецка / В. П. Степкин. - Донецк : Апекс, 2007. - 252 с.
4. Гайдук В. А. Юз и Юзовка / В. А. Гайдук. - Донецк : Фирма
"Кардинал", 2000. - 320 с.
5. Донецк. Историко-краеведческий очерк / [руков. автор.
колл. С. Ф. Поважный]. - Донецк : Донбасс, 1981. - 328 с.
6. Книга о Донбассе. Природа. Люди. Дела. - [изд. 2-е, пере-
раб. и доп.]. - Донецк : Донбасс, 1977. - 319 с.
7. Рекреационные зоны и туристско-экскурсионные маршру-
ты Донецкой области "Мой Донбасс". - Донецк : ДИТБ, 2001. -
215 с.
8. Беспалов М. Є. Природні та історико-культурні ресурси
туризму в Донеччині / М. Є. Беспалов, В. І. Масальський // Роз-
виток туризму в Україні. Проблеми і перспективи : зб. наук. ста-
тей. - К. : ІВЦ "Слов'янський діалог", 1995. - С. 104-112.
9. Пірко В. О. Заселення Донеччини у XVI-XVIII ст. /
В. О. Пірко. - Донецьк : Схід. вид. дім, 2003. - 180 с.
10. Пырин С. Н. Соляная шахта Донбасса / С. Н. Пырин,
Л. Ф. Ефимович. - Славянск, 2003. - 44 с.
11. Винк Н. В. Артемовск: Путеводитель / Н. В. Винк,
В. Ф. Кацель. - Донецк : Донбасс, 1971. - 44 с.
12. Чаплинская О. М. Памятники Мариуполя рассказывают
/ О. М. Чаплинская, Н. В. Пасько. - Мариуполь : Рената, 2005. -
88 с.
13. Осычнюк В. В. Хомутовская степь: путеводитель /
В. В. Осычнюк, А. П. Генев. - [2-е изд., доп.]. - Донецк : Донбасс,
1981. - 271 с.
14. Дедов В. Н. Славяногорск: Путеводитель / В. Н. Дедов. -
Донецк : Донбасс, 1988. - 220 с.
15. Заповідник "Кам'яні Могили - природна і духовна свя-
тиня України" / Укр. степ. прир. заповідник НАН України: Сірен-
ко В. О. - К. : Зелена планета, 2005. - 84 с.
16. Руденко В. П. Сказание о Саур-Могиле / В. П. Руденко. -
Донецк : ООО "Лебедь", 1999. - 132 с.
17. Кудокоцев Н. С. Туристско-рекреационное зонирование
территории (на примере Волновахского района Донецкой облас-
ти) / Н. С. Кудокоцев, С. Н. Голубничая // Вісник Донецького інсти-
туту туристичного бізнесу. - 2007. - № 11. - С. 208-213.
18. Кузьменко А. В. Неизвестные страницы истории осво-
бождения Святогорья от немецко-фашистских захватчиков в 1943
году (Краеведческий очерк и экскурсионный маршрут) /
А. В. Кузьменко, В. И. Доля, В. В. Разумный. - Донецк, 2009. - 81 с.
19. Чумак Г. Донбас музейний / Г. Чумак // Український світ. -
2005. - № 4-6. - С. 22-25.
20. Кузьменко А. В. Экскурсия "Село Прелестное - колорит-
ный уголок духовности" / А. В. Кузьменко, М. А. Берг. - Донецк :
ДИТБ, 2006; Кузьменко Г. В. Донецьк - початок усіх маршрутів.
Екскурсія / Г. В. Кузьменко, С. М. Голубнича, Н. О. Коваленко. -
Донецьк, 2010. - 75 с.
21. Разрешите представить - Донецк! Путеводитель / [под
общей ред. А. В. Кузьменко ; сост. А. В. Дмитриевский]. - До-
нецк, 2003. - 198 с.
22. Столяров Н. И каменным бывает лес / Н. Столяров,
М. Кононенко // Вечерний Донецк. - 1994. - 11 ноября.
23. Корнилов Д. Об истории родного края / Д. Корнилов //
Вечерний Донецк. - 1991. - 1 февраля.
24. Куцева В. Пам'ятник Прокоф'єву / В. Куцева // Соціалі-
стичний Донбас. - 1991. - № 16. - С. 3.
25. Химченко В. "Меотида" / В. Химченко // Вечерний До-
нецк. - 2010. - 4 июня. - С. 13, 19.
26. Скрипник И. Вторая молодость Донбасса / И. Скрипник /
/ Панорама. - 2011. - 24-30 марта.
27. Чумак Г. Указ. праця. - С. 25.
28. Даньшин Н. Донецк: эксклюзивные предложения для ин-
туриста / Н. Даньшин // Вечерний Донецк. - 2009. - 12 июня. -
С. 12, 19.
29. Беленькая О. Хватит дымить! - Немцы из Рура предлага-
ют окультурить терриконы / О. Беленькая // Панорама. - 2011. -
30 марта.
30. Химченко В. Указ. праця.
31. Лавров П. І. Історія південно-східної України / П. І. Лав-
ров. - Львів, 1992. - С. 6-7.
32. Ляшенко В. Истоки / В. Ляшенко // Социалистический
Донбасс. - 1989. - 1 августа.
33. Воскресить правду // Вечерний Донецк. - 1990. - 13 января.
34. Прудников Ф. И. Саур-Могила: Путеводитель / Ф. И. Пруд-
ников. - [4-изд.]. - Донецк, 1983.
35. Санин Л. И. Седово : ил. проспект / Л. И. Санин. - До-
нецк, 1987.
36. Романенко Е. "Феррит": у нас есть то, чего нет нигде /
Е. Романенко // Финансы. Бизнес. Реклама. - 1994. - № 12.
V. Masal's'kyy, H. Myshechkin
DONETSK MONUMENT OF MODERN TOURISM: ATTRACTIVENESS, HISTORICAL
AND SOCIO-CULTURAL SIGNIFICANCE
Historical and sociological research devoted to the actual problem - the monuments of modern tourism, Donetsk region, their
attractiveness to domestic and foreign tourists as well as historical and socio-cultural significance. The authors attempted to
comprehensively analyze the most famous tourism attractions, especially natural-geographical, historical and cultural. The
paper stresses that the Donetsk region has a strong tourist potential, which, unfortunately, is still used very little.
Key words: tourism attractions, tourist area, charm, national parks, regional landscape park, historical and architectural reserve.
© В. Масальський, Г. Мишечкін
Надійшла до редакції 07.04.2011
ІСТОРІЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
|