Повсякденні практики життя ассирійців України в 20-30-х рр. XX ст.
У статті на підставі дослідження широкого кола джерел зроблена спроба реконструкції повсякденного життя ассирійської громади України в 20-30-х рр. XX ст. Розглядається вплив основних державно-партійних настанов на норми повсякденного життя. Описуються способи адаптації повсякденних практик життя а...
Gespeichert in:
| Datum: | 2011 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України
2011
|
| Schriftenreihe: | Схід |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/33735 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Повсякденні практики життя ассирійців України в 20-30-х рр. XX ст. / А. Маргулов // Схід. — 2011. — № 4 (111). — С. 104-108. — Бібліогр.: 33 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-33735 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-337352012-05-31T12:33:23Z Повсякденні практики життя ассирійців України в 20-30-х рр. XX ст. Маргулов, А. Історія У статті на підставі дослідження широкого кола джерел зроблена спроба реконструкції повсякденного життя ассирійської громади України в 20-30-х рр. XX ст. Розглядається вплив основних державно-партійних настанов на норми повсякденного життя. Описуються способи адаптації повсякденних практик життя ассирійців до усталених державних норм, покликаних докорінно змінити їх ідентичність. In article is made an attempt at reconstruction of an everyday life of an Assyrian community of Ukraine in 20-30th of XX century on the basis of use of an extensive number of sources. Influence of the basic state-party programs on the norms of an everyday life is also considered. The ways of adaptation of assyrians' traditional everyday life practices to norms of the state's standard called to change their identity are described. 2011 Article Повсякденні практики життя ассирійців України в 20-30-х рр. XX ст. / А. Маргулов // Схід. — 2011. — № 4 (111). — С. 104-108. — Бібліогр.: 33 назв. — укр. http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/33735 94:314.145(477) uk Схід Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Історія Історія |
| spellingShingle |
Історія Історія Маргулов, А. Повсякденні практики життя ассирійців України в 20-30-х рр. XX ст. Схід |
| description |
У статті на підставі дослідження широкого кола джерел зроблена спроба реконструкції
повсякденного життя ассирійської громади України в 20-30-х рр. XX ст. Розглядається вплив
основних державно-партійних настанов на норми повсякденного життя. Описуються способи адаптації повсякденних практик життя ассирійців до усталених державних норм, покликаних докорінно змінити їх ідентичність. |
| format |
Article |
| author |
Маргулов, А. |
| author_facet |
Маргулов, А. |
| author_sort |
Маргулов, А. |
| title |
Повсякденні практики життя ассирійців України в 20-30-х рр. XX ст. |
| title_short |
Повсякденні практики життя ассирійців України в 20-30-х рр. XX ст. |
| title_full |
Повсякденні практики життя ассирійців України в 20-30-х рр. XX ст. |
| title_fullStr |
Повсякденні практики життя ассирійців України в 20-30-х рр. XX ст. |
| title_full_unstemmed |
Повсякденні практики життя ассирійців України в 20-30-х рр. XX ст. |
| title_sort |
повсякденні практики життя ассирійців україни в 20-30-х рр. xx ст. |
| publisher |
Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України |
| publishDate |
2011 |
| topic_facet |
Історія |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/33735 |
| citation_txt |
Повсякденні практики життя ассирійців України в 20-30-х рр. XX ст. / А. Маргулов // Схід. — 2011. — № 4 (111). — С. 104-108. — Бібліогр.: 33 назв. — укр. |
| series |
Схід |
| work_keys_str_mv |
AT margulova povsâkdennípraktikižittâassiríjcívukraíniv2030hrrxxst |
| first_indexed |
2025-07-03T14:28:12Z |
| last_indexed |
2025-07-03T14:28:12Z |
| _version_ |
1836636326493945856 |
| fulltext |
№ 4 (111) травень-червень 2011 р.
104 ЕКОНОМІКА
7. Рибачук М. Державно-церковні відносини у повоєнні роки
/ М. Рибачук, В. Пащенко // Розбудова держави. - 1999. - № 1/6.
- С. 181.
8. Меркатук І. Антирелігійна компанія 50-60-х років на Україні
/ І. Меркатук // УІЖ. - 1991. - № 10. - С. 74.
9. Бабенко Л. Документи органів державної безпеки УРСР
про діяльність релігійних конфесій у 1920-1950-х рр. / Л. Бабенко
// Історія України: маловідомі імена, події, факти. - 2008. - Вип. -
С. 302-303.
10. Там само. - С. 298-311.
11. Нікольський В. М. Політичні репресії 1946-1980 рр. в Дон-
басі / В. М. Нікольський // Вісник Донецького університету. - 1999.
- Вип. 1. - С. 81. - (Сер. Б. Гуманітарні науки).
12. Поточний архів Головної редакційної колегії науково-до-
кументальної серії книг "Реабілітовані історією".
13. Войналович В. Указ. праця. - С. 218.
14. Донецька область. Книга перша. Науково-документальні
нариси // Реабілітовані історією : у 27 тт. - Донецьк : Вид-во КП
"Регіон", 2004. - С. 64.
15. Поточний архів Головної редакційної колегії науково-до-
кументальної серії книг "Реабілітовані історією".
16. Там само.
17. Там само.
О. Luhova
REPRESSION AGAINST BELIEVERS IN DONETSK REGION IN 1943-1953:
STATISTICAL ASPECT
Historical-statistical research is devoted to analysis of the results of the state policy in relation to believers in the Donetsk
region in 1943-1953. The study was carried out on the basis of the target detection method, systematization and comparative
statistical analysis invented in the card rehabilitated, libraries and the internet-resources of the factual material, documentary
and literary sources on the repressive policy of the state in relation to believers at the regional level. Reasonably that by
believing in the USSR and in the Donetsk region in particular, were interpreted as opposition бобольшевизма, so the entireI
arsenal of means repressive apparatus was sent to the violence with them. ll-treatment of believers has led to a lack of opportunities
for citizens enjoy the right to freedom of conscience.
Key words: repression, statistical analysis, labor camps, discrimination.
© О. Лугова
Надійшла до редакції 15.04.2011
ІСТОРІЯ
УДК 94:314.145(477)
ÏÎÂÑßÊÄÅÍͲ ÏÐÀÊÒÈÊÈ ÆÈÒÒß
ÀÑÑÈвÉֲ ÓÊÐÀ¯ÍÈ Â 20-30-õ ðð. XX ÑÒ.
АРТУР МАРГУЛОВ,
кандидат історичних наук, доцент Донецького інституту соціальної освіти
У статті на підставі дослідження широкого кола джерел зроблена спроба реконструкції
повсякденного життя ассирійської громади України в 20-30-х рр. XX ст. Розглядається вплив
основних державно-партійних настанов на норми повсякденного життя. Описуються спосо-
би адаптації повсякденних практик життя ассирійців до усталених державних норм, покли-
каних докорінно змінити їх ідентичність.
Ключові слова: повсякденне життя, вплив партії на світогляд ассирійців, патріархальний
спосіб життя ассирійців, національна самосвідомість.
Постановка проблеми. Сучасний етап існування
історичної науки виокремив з-понад інших наукових на-
прямів дослідження елементів повсякденного життя
людини як один із пріоритетних у вивченні минулого.
Саме людина з її особистим баченням світу, специфіч-
ними практиками повсякденної поведінки в суспільстві
має можливість впливати на формування основних за-
сад державної політики та розвитку суспільства. Вив-
чення історії та культури повсякденності дає мож-
ливість зануритися в історичний процес, розглянути
та дослідити його з точки зору потреб пересічної лю-
дини. Дослідження повсякденного життя ассирійсь-
кої громади України в радянському суспільстві у 20-
30-х рр. XX ст. дає нам можливість проаналізувати
повсякденні практики існування громади та змоделю-
вати динаміку взаємовідносин із владою.
У ті часи було розпочато процес з формування то-
талітарних основ функціонування радянського сус-
пільства, відбувалась зміна повсякденних орієнтирів
та звичаєвих практик пересічного громадянина. Ос-
новні напрями утвердження державної ідеології були
протилежні задоволенню потреб громадян як першо-
черговим завданням своєї діяльності. Доля ассирійсь-
кої громади України була визначена, з одного боку, дер-
жавною політикою, з іншого, етнічною замкнутістю та
дотриманням етнічних ознак у повсякденному житті, які
не збігалися з державно-партійними настановами.
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 4 (111) травень-червень 2011 р.
ЕКОНОМІКА 105ІСТОРІЯ
Дослідження й публікації, у яких започатко-
вано вирішення проблеми. Донедавнє досліджен-
ня історії повсякденності не мало широкого кола своїх
прихильників, але у своїх працях автори радянсько-
го періоду торкалися побутових умов, дозвілля та
інших життєзабезпечуючих сфер життя людини. Праці
С. В. Кульчицького, Л. Д. Якубової, О. А. Коляструк,
О. М. Мовчан, О. А. Осокіної та ін. репрезентують су-
часні наукові студії з окресленої теми, де позбавлен-
ня ідеологічного забарвлення відкрило перед дослід-
никами нові можливості висвітлення суперечливих
питань [1].
Мета дослідження полягає в з'ясуванні особливо-
стей повсякденного життя ассирійського населення
України у 20-30-х рр. XX ст., зокрема економічних та
житлових умов життя людей, проведення ними віль-
ного часу, суспільних настроїв та релігійних почуттів
населення.
Джерельною основою нашого дослідження є ма-
теріали фондів Центрального державного архіву ви-
щих органів влади та управління України, Державних
архівів Харківської, Сумської, Донецької, Запорізької
областей, також деякі надруковані дані досліджуваного
періоду. Особливо привернули до себе увагу матеріа-
ли, які містятся в архівно-слідчих справах репресова-
них ассирійців, які зберігаються в архівах тимчасово-
го зберігання документів обласних управлінь УСБУ.
Виклад основного матеріалу. Поява ассирійців
у населених пунктах колишньої Російської імперії да-
тується ще початком XIX ст., але це були поодинокі
випадки з наміром несезонних заробітків та переваж-
но в кавказькому регіоні. Масовий притік ассирійсь-
кого населення до імперії відбувся як результат, з од-
ного боку, агресивної політики турецького та перських
урядів до християнського населення країн, з іншого,
унаслідок відкритої підтримки дії російської армії на
початку вже XX ст. Некерована міграція призвела до
появи в українських містах представників малознайо-
мої для місцевого населення й влади національності.
Нормою повсякденного життя ассирійців протягом
століть було відсторонення від державної влади та
впроваджуваної нею політики - саме це було запору-
кою збереження національних особливостей в
іноконфесійному та іноетнічному оточенні. Довгі роки
співіснування в громаді, де основні питання вирішу-
валися головою церкви - патріархом (Мар Шимуном),
радою князів (маліків) та головами родин без участі
державних установ, де податки сплачувалися патріар-
ху, який мав відносини з державними установами,
сформувала у свідомості пересічних ассирійців сте-
реотипи сприймання себе як держави в державі [2].
Мар Шимун, обіймаючи церковний сан, опікувався
питаннями юриспруденції, збираннями податків та на-
гальними громадськими потребами. Він був незапе-
речним лідером громади. Про це свідчить також і мито,
яке всі ассирійці йому сплачували. Такий соціальний
статус патріарха вказує на провідну роль релігії в усіх
проявах повсякденного життя ассирійців. Треба до-
дати, що вони були одними з перших адептів християн-
ства - вже в 225 р. у персидському царстві налічува-
лося 20 єпархій [3].
З періоду падіння великої Ассирійської держави
населення відчувало на собі постійний тиск з боку інших
держав та іноконфесійного оточення. Це призвело до
певної міри етнічної згуртованості, яка проявлялася в
намаганні оселитися осторонь, використовуючи важко-
доступні гірські місцевості, суворому дотриманні тра-
дицій та звичаїв, економічній спеціалізації.
Вимушена еміграція до Росії та обставини, за яких
це відбувалося, призвели до невиправних демогра-
фічних утрат, а найголовніше, із цього часу розпочав-
ся процес поступової зміни життєвих орієнтирів та по-
всякденного буття іммігрантів. Скориставшись про-
текціоністською політикою царату, ассирійці опинились
у таборах для біженців, які були збудовані в прикор-
донній зоні. Тяжкі умови проживання, непереймання з
боку держави нагальними потребами людей вимуси-
ли їх мігрувати по всій імперії.
Соціально-економічні та політичні обставини почат-
ку ХХ століття створили умови для втілення "фіктив-
ної" моделі співробітництва між ассирійцями та дер-
жавою - виконання формальних вимог при збереженні
об'єктивної автономії. Тобто ані держава, ані ас-
сирійські громади не співпрацювали в тісній взаємодії
задля єдиної мети. Але це докорінно змінилося з при-
ходом до влади більшовиків. Під тиском владних пар-
тійно-державних інстанцій, які мали на меті втілення в
життя тоталітарного контролю над суспільством, ас-
сирійці були приреченні до моделювання стратегій і
тактик поведінки, істотно не властивих традиційній
свідомості, задля свого фізичного збереження.
Перша світова та громадянська війни, революція
призвели до занепаду усього народного господарства
та промисловості в країні. Велика кількість місцевого
населення, позбавленого засобів до існування, роби-
ла марними намагання ассирійців знайти будь-яку зай-
нятість. Не маючи особистих заощаджень, без пос-
тійного місця проживання за умов неможливості по-
вернутися на батьківщину вони подорожували разом
із біженцями по всій країні в пошуках кращої долі.
Вибір місця постійного проживання та характер
внутрішньої міграції мав певні етнічні ознаки. Так само,
як їхні співвітчизники з інших регіонів, ассирійці України
обирали для себе лише великі й середні міста та осе-
лялися за родоплемінним походженням, зберігаючи ро-
динно-сусідські зв'язки, які пов'язані з батьківщиною [4].
Так, наприклад, більшість мешканців м. Ромни були ви-
хідцями з с. Мавана та с. Тулаки (Урмія, Іран) [5], до
міста Слов'янськ потрапили мешканці м. Урмія. Тяжін-
ня до міст було цілком виправданим явищем, саме там
зосереджувалося економічне життя країни. На підсвідо-
мому рівні ассирійці відчули бажання влади перероз-
поділяти продовольчий фонд в індустріальних потре-
бах. Неадаптовані в професійному сенсі колишні селя-
ни не мали можливості застосувати свої вміння на прак-
тиці через занепад економіки. На жаль, зустрічалися
випадки жебрацтва [6]. Неволодіння російською та ук-
раїнською мовами та відсутність належного фаху ство-
рювало перепони до працевлаштування на підприєм-
ствах, де потрібна мовна комунікація між співробітни-
ками. Але, разом із тим, це захищало від асиміляції.
Ассирійці України обирали для себе професії, які
не потребували тривалої професійної підготовки. Це
були торгівці, шофери, пекарі, візники, іноді - фотогра-
фи. У цей час основною професією на довгі роки стає
чищення чобіт, що виокремлюється в національну оз-
наку. "Монополізувавши" цю професію, ассирійці за-
лучали до неї свої родини, поширюючи мережу "будок".
Паралельно із цим був налагоджений збут супровод-
жуючих товарів та кустарне виготовлення калош та
кремів для взуття [7]. Із чоловічого населення м. Киє-
ва 80 % - зайняті чищенням чобіт, що складає 90 %
усіх чистильників у Києві [8]. Також працювали артілі в
містах Сталіно, Ромни, Лубни та ін.
Доходи від такої зайнятості не могли задовольни-
ти потреб ассирійських родин з огляду на традиційну
кількість (4-9 осіб) та винятково чоловічу зайнятість.
Так, за працю на "місці" по чищенню чобіт у Запоріжжі
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 4 (111) травень-червень 2011 р.
106 ЕКОНОМІКАІСТОРІЯ
чоловік отримував 50 крб на місяць [9], у м. Ромни -
20-30 крб [10], м. Луганськ - 50 крб [11]. У той час при
середньомісячній зарплатні робітників 60-90 крб на
місяць, а при середньодержавному рівні цін 20-30 крб
за пуд муки, 3-4 крб за кілограм мяса, 2 крб за десяток
яєць доходи ассирійців були мізерними [12].
Ассирійці звертались із проханням по допомогу в
працевлаштуванні до держаних установ (біржі праці),
але їм пропонувалися одноразові місця роботи. Кодекс
законів про працю 1922 р. передбачав, що для отри-
мання матеріальної допомоги необхідно бути членом
профспілки та представити великий список документів
на підтвердження особи, сімейного стану, місць попе-
редньої праці тощо. Отже, ассирійці були позбавлені
матеріальної допомоги з безробіття [13].
Зазвичай організація "національного бізнесу" була
покладена на місцеві громадські осередки ассирійців,
які, власне, і розподіляли робочі місця та фінансово
звітували перед владою [14]. Ці взаємовідносини на-
гадують нам збір податей Мар Шимуном та його
звітність перед владою, що цілком відповідає тради-
ційному укладу ассирійського суспільства.
Зусилля всіх громадських організацій та неодна-
розові звертання до влади з проханням наділення зем-
лею в кінцевому випадку залишилися марними [15].
Плодючість українських земель створила незабезпе-
чений попит на них, та місця для ассирійців серед тих,
хто отримував землю, не було. Це зайвий раз засвід-
чує байдужість партійної верхівки до нагальних потреб
громади [16].
Не маючи фінансових можливостей купувати, а іноді
й винаймати належне для проживання житло, вони осе-
лялися в антисанітарних непристосованих умовах.
Більшість із ассирійців займали підвальні приміщення,
кімнати в гуртожитках, де розташувалося по дві - три
сім'ї в одному приміщенні [17]. Жахливі умови постійно-
го перебування спричиняли поширення інфекційних хво-
роб [18]. Зволікання з вирішенням житлового питання з
боку влади призвели до постійної міграції населення. Не
маючи приватної власності та постійної роботи, яка
могла задовольнити нагальні потреби, більшість асси-
рійських сімей постійно змінювали місце проживання.
Спираючись на родинні зв'язки, ця міграція мала етніч-
не забарвлення. Родини опинялися в місцях компакт-
ного проживання ассирійців, де вони могли сподівати-
ся на всіляку підтримку з боку громади. Так поширю-
вався в самосвідомості принцип компетенції ассирійсь-
кої громади у вирішенні побутових та економічних пи-
тань на противагу бездіяльності влади.
Треба наголосити, що в умовах постійної товарної
та продуктової кризи ассирійці, використовуючи внут-
рішньородинні та внутрішньоплеменні стосунки, змог-
ли побудувати тісні економічні зв'язки з родичами
інших міст та республік, земляцькими громадами
Москви та Ленінграда, які підтримували їхній "бізнес"
та надавали матеріальну допомогу. Створені таким
чином національні механізми регулювання товарних
відносин створювали деяку конкуренцію для існую-
чої планової економіки.
Незважаючи на посилений тиск на церкву з боку ра-
дянської влади, а потім її заборону, ассирійці продов-
жували вірити в Бога. Потайки від зовнішнього світу вони
продовжували дотримуватися релігійних обрядів та
відзначати православні свята [19]. Про роль, яку відігра-
вала релігія, свідчить той факт, що деякі з ассирійців
мали за документи свідоцтва про хрещення в ассир-
ійських церквах [20]. Дотримувались святкування ре-
лігійних свят, приховуючи їх під виглядом світських. У
Києві всі ассирійці були несторіянами, їх парафія три-
мала прихід зі священиком, дияконом і титарем. Служ-
бу відправляли у притворі української автокефальної
Софії [21]. Конфесійна приналежність ассирійців при-
ховувалася від офіційних установ, у своїх звітах про їх
побут в Україні Біт Шумун заперечував ці дані [22].
Залишаючись за фахом сільськогосподарськими
працівниками, вони зберегли деякі інші практики зай-
нятості, які надали можливість у роки продуктової кри-
зи підтримати родину. У прибудинкових територіях роз-
ташовувалися печі (тондар) для випічки хліба, вжива-
лися продукти харчування переважно власного вироб-
ництва, національної рецептури. Але й цей прояв до-
тримання традицій влада всіляко намагалася зміни-
ти, як-то: через заборону пожежним наглядом викори-
стання домашніх печей або впровадження громадсь-
кого харчування [23].
Незаперечним є той факт, що свята, обряди та зви-
чаї були дуже глибоко вкорінені в умови повсякденно-
го життя та стали непохитною складовою національ-
ної єдності. Цей комплекс охоплював усі сторони по-
всякденного буття: сімейні відносини, виховання дітей,
побут, дружні стосунки, трудову діяльність, відпочинок,
включення в державне життя. Дотримуючись історич-
но сформованих традицій, звичаїв, обрядів, свят та
покладаючись на переваги свого способу життя, ас-
сирійці отримували емоційно-психологічне відчуття за-
хищеності, одночасно зберігаючи потужний потенціал
етнозбереження.
Сімейні відносини були основною ланкою в збере-
жені усталених практик повсякденної поведінки. Вони
були явищем історичним і мали низку характерних оз-
нак: багатодітність, багатопоколінність, спільне про-
живання значної кількості родичів, жорстка ієрархічна
структура, у якій уся влада належить чоловіку - главі
родини [24]. Із численних особистих анкет ми дізнає-
мось, що жінки залишалися вдома та були домогоспо-
дарками. Ассирійки не мали можливості за звичаєм
працювати заради заробітку, це робили лише найнуж-
денніші [25]. На жінку була покладена вся хатня робо-
та, догляд за дітьми та непрацездатними членами ро-
дини. Вона виконувала функцію постійного каналу пе-
редачі етнічної інформації рідною мовою від старшо-
го покоління до молодшого.
Шлюбні уподобання залишалися, як і століття тому,
у середині етносу. Якщо хтось із молодих обирав пред-
ставника іншої національності, то до такої пари засто-
совувалися методи морального неприйняття з боку
громади. Основні етапи шлюбної церемонії залишали-
ся незмінними навіть за часів існування радянської
влади, але з огляду на фінансову неспроможність,
дещо скорочувалися терміни проходження обряду. Ши-
рокого громадського розголосу отримав звичай спла-
ти нареченим калиму батькам та рідним нареченої.
Обуреність таким середньовічним звичаєм висловлю-
вала не лише влада, але й незаможні неодружені ас-
сирійці [26].
Також зі звичаїв, які засуджувалися владою, ми
можемо виокремити кревну помсту, яка, незважаючи
на домінування міського способу життя, усе ж таки
мала місце. Швидкою медичною допомогою у м. Київ
занотовано декілька таких випадків, аналогічні інцен-
денти відбувалися в м. Харків [27].
На тлі неприхованого ігнорування партійно-влад-
них установ під приводом нерозуміння та необізнаності
ассирійці протягом тривалого часу залишалися відсто-
роненими від руйнівного впливу системи. Це давало
можливість дотримуватися без суттєвих змін устале-
них норм повсякденного життя.
Маючи певний досвід перебування в країнах, де
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 4 (111) травень-червень 2011 р.
ЕКОНОМІКА 107ІСТОРІЯ
влада впроваджує політику прихованої асиміляції, ас-
сирійці звикли знаходити методи етнічної консолідації
та способи відсторонення від держави задля збере-
ження етнічності.
Такий стан речей не задовольняв представників
державної влади. Починаючи з перших років приходу
до влади, більшовики намагалися у будь-який спосіб
змінити традиційний спосіб життя ассирійців, присто-
сувавши його до власних потреб. Масового втручан-
ня зазнали всі сфери їхнього традиційного повсякден-
ного життя, які відігравали роль потужного потенціалу
етнічної консолідації.
Практичні дії партії в напрямку "великого перелому"
ассирійського населення України були типовими й зас-
тосовувалися також до інших національностей СРСР.
Подолання мовного бар'єру, упровадження освітньої
реформи та культосвітніх заходів, намагання залучити
на свій бік із числа найбільш освічених та впливових у
своєму середовищі ассирійців - ці заходи, на думку пар-
тійного керівництва, гарантовано надавали можливість
змінювати деякі усталені етнічні повсякденні норми.
Намагаючись побороти культурну "відсталість" та
маючи на меті відірвати загальну масу ассирійського
населення від національної громади, постійно практи-
кувалися зібрання з представниками влади для обго-
ворення та агітації. Через мережу культурних установ,
як-то: будинків народів Сходу, ассирійських громадсь-
ких організацій - запроваджувалися різноманітні захо-
ди [28]. Національні театральні гуртки та гуртки без-
божників, збори з нагоди річниці перемоги революції,
політінформації стали типовими явищами в повсякден-
ному житті громади [29].
Об'єктом своєї цілеспрямованої політики влада об-
рала молодь. Штучно поширюючи конфлікт поколінь
на тлі сприйняття нового способу життя, влада розхи-
тувала споконвічні традиції та звичаї; при цьому заз-
навала помітних утрат самосвідомість громади.
Бажання зробити "ліпше", змінюючи існуючі традиції,
й адаптувати їх до радянських реалій подекуди давало
протилежний результат. Наприклад, примушуючи уза-
конювати шлюбні відносини з 18-річного віку, влада ро-
била марними сподівання дівчат на традиційність ве-
сілля, оскільки вони вже вважалися застарими для цьо-
го. Спроба заборонити калим через мережу громад-
ського засудження та власного втручання не дала ре-
зультатів, навіть сьогодні цей звичай має місце.
Ассирійські школи та пункти ліквідації неграмот-
ності були зорганізовані на потребу часу. Не мали по-
стійного фінансування, розташовувалися у непридат-
них для цього приміщеннях, відчувався постійний брак
літератури та вчителів. Існуюча література мала непри-
хований пропагандистський характер, а відсутність
ступінчастості в отриманні освіти національною мо-
вою робила всі намагання марними [30].
Висновки
У цілому можна констатувати, що техніки "соціалі-
стичного" переустрою стосовно ассирійців не дали
очікуваних результатів. Відособленість ассирійців,
відсторонення їх від основних партійних настанов та
"дикість" неодноразово була зазначена у звітах та
програмах діяльності партійних установ [31]. За таких
умов державна влада, не вбачаючи іншого шляху до
"залучення" на свій бік, запустила механізм репресій
як метод примусу до покори. За короткий період з
березня до лютого 1938 року за ґратами опинилися ти-
сячі ассирійців-чоловіків України. Обвинувачення за
статтею 56 Карного кодексу УРСР були типовими, не-
зважаючи на географію затримання: участь у контре-
волюційній організації, праця на представників інших
держав, намагання повалити існуючий устрій [32]. При-
марність цих звинувачень доводять навіть вироки, які
були зафіксовані у справах. Декого з ассирійців відпус-
кали за відсутністю доказів [33]. Але це створило дуже
впливовий, з огляду на наслідки, прецедент: з'явилися
"бажаючі" прийняти радянське громадянство, жінки,
позбавлені годувальників, ішли на компроміс із владою.
Повсякденність була тією ланкою, за допомогою
якої влада намагалася вплинути на самосвідомість
громади. Не маючи можливості протистояти тоталі-
тарній державній навалі, за відсутностю демократич-
них засад існування ассирійці України були вимушені
вдаватися до механізмів внутрішньонаціонального
захисту. На довгі роки глибоко приховувалися власні
уподобання та національні ознаки, вироблялися стра-
тегії пристосування традиційного життя до вимог ра-
дянського суспільства, змінювалися встановлені нор-
ми повсякденного життя. Попри високий рівень націо-
нальної самосвідомості ассирійської громади Украї-
ни, вона була приречена в умовах існування тоталі-
тарного управління країною до певних змін.
ЛІТЕРАТУРА:
1. Нариси повсякденного життя радянської україни в добу непу
(1921-1928 рр.) : [колективна монографія : у 2-х ч.] / [відп. ред.
С. В. Кульчицький]. - К. : Інститут історії України НАН України, 2009;
Мовчан О. Проблема працевлаштування в Україні (1920-ті роки) /
О. Мовчан // Україна XX ст.: культура, ідеологія, політика : зб. ст. -
2009. - Вип. 15. - С. 121-131; Осокина Е. А. За фасадом "сталинс-
кого изобилия": Распределение и рынок в снабжении населения в
годы индустриализации. 1927-1941 / Е. А. Осокина. - [2-е изд.,
доп.]. - М. : Российская политическая энциклопедия (РОССПЭН) ;
Фонд первого президента России Б. Н. Ельцина, 2008. - 351 с.;
Якубова Л. Д. Соціально-економічне становище етнічних меншин
в УСРР (20-ті - початок 30-х років ХХ ст.) / Л. Д. Якубова. - К. : Ін-т
історії України НАН України, 2004. - 456 с.
2. Центральний державний архів вищих органів влади Украї-
ни (далі - ЦДАВО). - Ф. 413. - Оп. 1. - Спр. 464. - Арк. 48; Матвеев
А. К. История и этнография ассирийцев / А. К. Матвеев,
К. П. Матвеев. - М., 1990. - С. 123. - (Материалы к серии "Народы
Советского Союза". Выпуск 1. Ассирийцы).
3. Селезнев Н. Н. Христология Ассирийской Церкови Восто-
ка. Анализ основных материалов в контексте истории формиро-
вания вероучения / Н. Н. Селезнев. - М., 2002. - С. 98.
4. Скоробагатов В. Айсоры в СССР / В. Скоробагатов // Про-
свещение национальностей. - 1931. - № 1. - С. 68-69; Держав-
ний архів Запорізької області (далі - ДАЗО). - Ф. Р576. - Оп. 1. -
Спр. 45. - Арк. 43.
5. Державний архів Сумської області (далі - ДАСО). - Ф. 5581.
- Оп. 1. - Спр. 2. - Арк. 13-14, 20.
6. Державний архів Харківської області (далі - ДАХО). -
Ф. Р18. - Оп. 21. - Спр. 15. - Арк. 2; Державний архів Дніпропет-
ровської області (далі - ДАДО). - Ф. 11. - Оп. 1. - Спр. 1209. -
Арк. 65, 91, 137.
7. ЦДАВО. - Ф. 1. - Оп. 2. - Спр. 1903. - Арк. 20.
8. ЦДАВО. - Ф. 413. - Оп. 1. - Спр. 372. - Арк. 112.
9. ДАЗО. - Ф. Р576. - Оп. 1. - Спр. 70. - Арк. 164.
10. ДАСО. - Ф. Р5581. - Оп. 1. - Спр. 2. - Арк. 13-14, 20.
11. Державний архів Луганської області. - Ф. Р435. - Оп. 3. -
Спр. 110. - Арк. 1.
12. Осокина Е. А. Указана праця. - С. 112.
13. Мовчан О. Указана праця.
14. ДАСО. - Ф. Р5805. - Оп. 1. - Спр. 2. - Арк. 6; ДАЗО. -
Ф. Р576. - Оп. 1. - Спр. 35. - Арк. 17.
15. ДАСО. - Ф. Р5805. - Оп. 1. - Спр. 14. - Арк. 135; ДАЗО. -
Ф. Р576. - Оп. 1. - Спр. 56. - Арк. 5.
16. ЦДАВО. - Ф. 413. - Оп. 1. - Спр. 474. - Арк. 69.
17. ДАХО. - Ф. Р845. - Оп. 3. - Спр. 2850. - Арк. 255; ДАСО. -
Ф. Р5805. - Оп. 1. - Спр. 18. - Арк. 60; ЦДАВО. - Ф. 413. - Оп. 1.
- Спр. 372. - Арк. 108.
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 4 (111) травень-червень 2011 р.
108 ЕКОНОМІКАІСТОРІЯ
18. ДАЗО. - Ф. Р576. - Оп. 1. - Спр. 35. - Арк. 1.
19. Там само.
20. ДАДО. - Ф. Р1489. - Оп. 1. - Спр. 95. - Арк. 34.
21. Бахтинський Ф. Ассирійці (Айсори) у Києві / Ф. Бахтинсь-
кий // Східний світ. - 1928. - № 6. - С. 220-221.
22. ЦДАВО. - Ф. 413. - Оп. 1. - Спр. 351. - Арк. 129-135.
23. Бахтинський Ф. Указана праця. - С. 216-218.
24. ЦДАВО. - Ф. 413. - Оп. 1. - Спр. 464. - Арк. 48.
25. ДАСО. - Ф. Р5581. - Оп. 1. - Спр. 4. - Арк. 11.
26. Скоробагатов В. Указана праця. - С. 69-71.
27. ЦДАВО. - Ф. 413. - Оп. 1. - Спр. 372. - Арк. 106; ДАХО. -
Ф. Р845. - Оп. 3. - Спр. 2850. - Арк. 149.
28. ЦДАВО. - Ф. 166. - Оп. 6. - Спр. 8654. - Арк. 68; ДАСО. -
Ф. Р5805. - Оп. 1. - Спр. 16. - Арк. 200.
29. ДАСО. - Ф. Р5805. - Оп. 1. - Спр. 16. - Арк. 264.
30. ДАХО. - Ф. Р203. - Оп. 1. - Спр. 1818. - Арк. 11; Юшманов
Н. В. Ассирийский язык и его письмо / Н. В. Юшманов // Пись-
менность и Революція. - 1932. - № 1. - С. 125-128.
31. ЦДАВО. - Ф. 413. - Оп. 1. - Спр. 372. - Арк. 138; Данило-
ва Е. Н. Деятельность Всероссийского Союза ассирийцев в 20-
30 гг. XX века / Е. Н. Данилова // Этнографическое обозрение. -
2005. - № 2. - С. 113.
32. Архівно-слідча справа 29968пф, арк. 1, 4206пф арк. 1
// Архів тимчасового зберігання документів УСБУ в Донецькій
області.
33. Архівно-слідча справа П8410, арк. 29, П8392, арк. 15 //
Архів тимчасового зберігання документів УСБУ в Запорізькій
області.
А. Marhulov
EVERYDAY LIFE OF AN ASSYRIAN COMMUNITY OF UKRAINE IN 20-30th OF XX CENTURY
In article is made an attempt at reconstruction of an everyday life of an Assyrian community of Ukraine in 20-30th of XX
century on the basis of use of an extensive number of sources. Influence of the basic state-party programs on the norms of an
everyday life is also considered. The ways of adaptation of assyrians' traditional everyday life practices to norms of the state's
standard called to change their identity are described.
Key words: an everyday life, party influence of party on assyrians' ideology, a patriarchal way of life of assyrians, national consciousness.
© А. Маргулов
Надійшла до редакції 19.05.2011
УДК 372:338.48.-44
ÏÀÌ'ßÒÊÈ ÒÓÐÈÇÌÓ ÑÓ×ÀÑÍί ÄÎÍÅ××ÈÍÈ:
ÀÒÐÀÊÒÈÂͲÑÒÜ, ²ÑÒÎÐÈ×ÍÀ ÒÀ ÑÎÖ²ÀËÜÍÎ-
ÊÓËÜÒÓÐÍÀ ÇÍÀ×ÓÙ²ÑÒÜ
ВАСИЛЬ МАСАЛЬСЬКИЙ,
кандидат історичних наук, професор, декан факультету суміжних і додаткових професій
Донецького національного університету, академік Української технологічної академії
ГЕННАДІЙ МИШЕЧКІН,
кандидат історичних наук, доцент, завідувач кафедри гуманітарних дисциплін
Донецького інституту туристичного бізнесу
Історико-соціологічне дослідження присвячене актуальній проблемі - пам'яткам туриз-
му сучасної Донецької області, їх привабливості для вітчизняних і зарубіжних туристів, а
також історичній та соціально-культурній значущості. Автори намагалися комплексно про-
аналізувати найбільш атрактивні пам'ятки туризму, насамперед природно-географічні та
історико-культурні. У роботі підкреслюється, що Донецька область має потужний турис-
тичний потенціал, який, на жаль, використовується поки що вкрай слабо.
Ключові слова: пам'ятки туризму, туристична сфера, атрактивність, національний при-
родний парк, регіональний ландшафтний парк, історико-архітектурний заповідник.
Постановка проблеми. Період незалежності Ук-
раїни - якісно новий період розвитку українського сус-
пільства і держави. У цей час перед українським на-
родом постали непрості питання соціально-економіч-
ного, суспільно-політичного та культурного характеру.
Не залишились осторонь і проблеми розвитку турис-
тичної сфери. Варто зазначити, що на державному рівні
розуміння важливості розвитку туристичної сфери Ук-
раїни зберігає свою актуальність. Так, на нараді з пи-
тань розвитку туристичної сфери (липень 2010 р.) віце-
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
|