Обрядодії в процесі спорудження житла (на основі польових матеріалів, зібраних на бойківсько-підгір'янському пограниччі)
У статті розглядається надзвичайно важлива частина духовної культури українців – будівельна обрядовість, яка донедавна мало привертала увагу дослідників. Досліджується будівельна обрядовість на пограниччі Бойківщини та Підгір’я. В ході дослідження автор доходить висновку, що зафіксовані обрядодії...
Збережено в:
| Дата: | 2010 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут проблем штучного інтелекту МОН України та НАН України
2010
|
| Назва видання: | Наука. Релігія. Суспільство |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/33747 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Обрядодії в процесі спорудження житла (на основі польових матеріалів, зібраних на бойківсько-підгір'янському пограниччі) / Т. Гощіцька // Наука. Релігія. Суспільство. — 2010. — № 2. — С. 8-12. — Бібліогр.: 46 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-33747 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-337472012-05-31T12:35:26Z Обрядодії в процесі спорудження житла (на основі польових матеріалів, зібраних на бойківсько-підгір'янському пограниччі) Гощіцька, Т. Історія У статті розглядається надзвичайно важлива частина духовної культури українців – будівельна обрядовість, яка донедавна мало привертала увагу дослідників. Досліджується будівельна обрядовість на пограниччі Бойківщини та Підгір’я. В ході дослідження автор доходить висновку, що зафіксовані обрядодії цілком вписуються в загальноукраїнську схему, хоч і містять певні цікаві локальні варіації. В статье рассматривается важная часть духовной культуры украинцев – строительная обрядность, которая довольно мало исследовалась ранее. Исследуется строительная обрядность на границе Бойкивщины и Подгорья. Автор приходит к выводу, что зафиксированные обрядовые действия вполне вписываются в общеукраинский контекст, но имеют некоторые уникальные локальные вариации. Building rituals are the most important part of the spiritual culture of Ukrainians, but nearly unexplored. The aim of the article deals with the description of building rituals on such relatively unexplored areas as the Boykivshina and Pidhirya. During the research we’ve reached the conclusion that the rituals discovered are the part of the all-Ukrainian scheme, but also have some interesting local variants. 2010 Article Обрядодії в процесі спорудження житла (на основі польових матеріалів, зібраних на бойківсько-підгір'янському пограниччі) / Т. Гощіцька // Наука. Релігія. Суспільство. — 2010. — № 2. — С. 8-12. — Бібліогр.: 46 назв. — укр. 1728-3671 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/33747 398.43 (477.86) uk Наука. Релігія. Суспільство Інститут проблем штучного інтелекту МОН України та НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Історія Історія |
| spellingShingle |
Історія Історія Гощіцька, Т. Обрядодії в процесі спорудження житла (на основі польових матеріалів, зібраних на бойківсько-підгір'янському пограниччі) Наука. Релігія. Суспільство |
| description |
У статті розглядається надзвичайно важлива частина духовної культури українців – будівельна обрядовість,
яка донедавна мало привертала увагу дослідників. Досліджується будівельна обрядовість на пограниччі
Бойківщини та Підгір’я. В ході дослідження автор доходить висновку, що зафіксовані обрядодії цілком
вписуються в загальноукраїнську схему, хоч і містять певні цікаві локальні варіації. |
| format |
Article |
| author |
Гощіцька, Т. |
| author_facet |
Гощіцька, Т. |
| author_sort |
Гощіцька, Т. |
| title |
Обрядодії в процесі спорудження житла (на основі польових матеріалів, зібраних на бойківсько-підгір'янському пограниччі) |
| title_short |
Обрядодії в процесі спорудження житла (на основі польових матеріалів, зібраних на бойківсько-підгір'янському пограниччі) |
| title_full |
Обрядодії в процесі спорудження житла (на основі польових матеріалів, зібраних на бойківсько-підгір'янському пограниччі) |
| title_fullStr |
Обрядодії в процесі спорудження житла (на основі польових матеріалів, зібраних на бойківсько-підгір'янському пограниччі) |
| title_full_unstemmed |
Обрядодії в процесі спорудження житла (на основі польових матеріалів, зібраних на бойківсько-підгір'янському пограниччі) |
| title_sort |
обрядодії в процесі спорудження житла (на основі польових матеріалів, зібраних на бойківсько-підгір'янському пограниччі) |
| publisher |
Інститут проблем штучного інтелекту МОН України та НАН України |
| publishDate |
2010 |
| topic_facet |
Історія |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/33747 |
| citation_txt |
Обрядодії в процесі спорудження житла (на основі польових матеріалів, зібраних на бойківсько-підгір'янському пограниччі) / Т. Гощіцька // Наука. Релігія. Суспільство. — 2010. — № 2. — С. 8-12. — Бібліогр.: 46 назв. — укр. |
| series |
Наука. Релігія. Суспільство |
| work_keys_str_mv |
AT goŝícʹkat obrâdodíívprocesísporudžennâžitlanaosnovípolʹovihmateríalívzíbranihnabojkívsʹkopídgírânsʹkomupograniččí |
| first_indexed |
2025-07-03T14:28:52Z |
| last_indexed |
2025-07-03T14:28:52Z |
| _version_ |
1836636368391897088 |
| fulltext |
«Наука. Релігія. Суспільство» № 2’2010 8
УДК 398.43 (477.86)
Тетяна Гощіцька
Інститут народознавства НАН України, м. Львів, Україна
ОБРЯДОДІЇ В ПРОЦЕСІ СПОРУДЖЕННЯ ЖИТЛА
(на основі польових матеріалів, зібраних
на бойківсько)підгір’янському пограниччі)
У статті розглядається надзвичайно важлива частина духовної культури українців – будівельна обрядовість,
яка донедавна мало привертала увагу дослідників. Досліджується будівельна обрядовість на пограниччі
Бойківщини та Підгір’я. В ході дослідження автор доходить висновку, що зафіксовані обрядодії цілком
вписуються в загальноукраїнську схему, хоч і містять певні цікаві локальні варіації.
Надзвичайно цікаву сторінку вірувань наших предків складає комплекс повір’їв,
звичаїв та забобонів, пов’язаних зі спорудженням житла − будівельна обрядовість.
Попри те, що цей пласт вірувань відрізняється значною стійкістю і функціонує і в наш
час, щоправда, у дещо трансформованому вигляді, доволі довго він практично не при-
вертав уваги дослідників. Так, будівельній обрядовості здебільшого присвячували окре-
мі, поодинокі розвідки та статті доволі загального характеру [1], [2]. Певною мірою
ситуація змінилася із виходом у світ монографії Альберта Байбуріна «Жилище в обря-
дах и представлениях восточных славян» [3], яка, попри певні недоліки, все ж дещо
заповнила існуючі прогалини в дослідженні духовної культури східних слов’ян. У 90-х рр.
ХХ ст. у вітчизняній науці спостерігаємо пожвавлення зацікавлення цією тематикою.
Воно було ознаменовано насамперед появою ґрунтовних статей Романа Сілецького [4-10].
Проте і надалі продовжує існувати нагальна потреба фіксації та накопичення матеріалу
з різних теренів України, що в майбутньому дасть змогу відповісти на багато запитань,
що стоять перед ученими-народознавцями.
Метою даної статті є висвітлення обрядів, звичаїв та забобонів у процесі спору-
дження житла, які побутують на таких малодосліджених теренах, як пограниччя
Бойківщини та Підгір’я, яке проходить (зі сходу на захід) по лінії: Ясень, Липовиця,
Луги, Спас, Вигода, Витвиця, Болехів, Розгірче, Нижня і Верхня Стинави, Орів, Туста-
новичі, Опака, Підбуж, Недільна, Сушниця, Стара Сіль та Лопушня [11, с. 28] – і стано-
вить значний інтерес для етнографів. Джерельну основу пропонованого дослідження
склали польові матеріали, зібрані автором під час індивідуальних польових виїздів,
здійснених в 2005 − 2009 рр.; явища духовної культури фіксувались із застосуванням
методики неструктурованого інтерв’ю, за єдиною програмою-запитальником.
Переходячи до предмета нашого дослідження, насамперед потрібно зазначити, що
традиційні житла на Бойківщині та Підгір’ї зводили у зрубній, значно рідше – в каркас-
ній та дильованій техніках, а в деяких безлісих місцевостях при виведенні стін вико-
ристовували також глиновальки [12, с. 221]. Відповідно зафіксовано низку обрядодій,
пов’язаних із зведенням конструкцій стін, вікон та дверей. Так підгір’яни вважали, що в
зрубі хати повинна бути непарна кількість вінців. Під час зведення під поріг і вікна
лили свячену воду − «від злого», закладали туди зілля, посвячене на Зелені свята, яке
вважали «великою обороною від злого» [7, с. 61], також «коло вікон виверчували отво-
ри і засипали їх зерном» [13] (на жаль, інформатор не зміг пояснити цю дію детальніше).
Окрім того, одвірки та решту вертикальних дерев’яних деталей будівлі встановлювали
лише «відземком» до землі – «так, як росло дерево». У давніх житлах на сінешніх од-
Обрядодії в процесі спорудження житла (на основі польових матеріалів…)
«Наука. Релігія. Суспільство» № 2’2010 9
вірках вирізали дату будівництва і хрест [9, с. 61], часто їх різьбили і на сволоку –
«грегарі», і трактували його як оберіг. Як на Підгір’ї, так і на Бойківщині, коли білили в
хаті, сволок теж білили, а незабіленим залишали вирізьблений хрест і простір довкола [14].
Оберегами також оздоблювали вхідні двері, адже вони виконували роль кордону між
«своїм», обжитим, домашнім простором, і «чужим», зовнішнім, ймовірно ворожим [17].
Так, на другий Святий Вечір, прийшовши з церкви, господар дому тістом чи крейдою
малював на дверях апотропейний знак − хрест [16], на Рожнятівщині поруч з ним також
писали актуальний рік [17], а на Сколівщині, поруч з хрестом, інколи фіксуємо зобра-
ження так званої «трійці» − знак, який складається з вертикальної поперечки, яка у
верхній половині перетинається півколом, спрямованим кінцями догори [18].
Сволок («грагар» [19], «драгар» [20], «грегар» [21]) підтримував значну вагу при-
сипаної землею стелі («повали»), тому підбору деревини для нього приділяли особливу
увагу. Для «грагара» в лісі вибирали так звану «співочу» сосну, щоб при ударі сокирою
об стовбур йшов тонкий звук – «як на скрипку, бо вона без гудзів була» [10, с. 253]. Його
клали на зруб «відземком» до «полудня», примовляючи при цьому: «Господи Боже,
помагай, щоб комусь на голову не впало!» На нижній площині сволока вирізали хрест
або ж композицію із зірок, сонця, хреста і ріжка молодого місяця. Відповідно до польо-
вих матеріалів як з Підгір’я, так і з Бойківщини сонце зображали за допомогою так зва-
ного «шестицвітника» − симетричної квітки з шести пелюсток, вписаної в коло. Під-
гір’яни вважали, що ці символи наносили для того, «би Бог благословив хату», «щоби
сонце в хаті світило». По встановленому на зрубі хати сволоку вже не можна було ні-
чим грюкати. У давніх «халупах» кінець «грагара», який виходив у сіни, вирізали у формі
східців, їх була непарна кількість, найчастіше три. «Відземок» сволока повинен був за
звичаєм виходити до дороги. Зі сволоком на Підгір’ї пов’язана низка прикмет. У Данила
Лепкого, наприклад, знаходимо інформацію, що «коли затріщить сволок, то до місяця
має хтось вмерти, а найпевніше це віщує смерть голови родини» [22, с. 150], [23, с. 131].
Крокви даху теж збивали так, щоб «відземки» були спрямовані до землі. Їх мала бути
непарна кількість, «би в хаті била доброта» [7, с. 61].
На крокви, найчастіше на першу пару, яку ставили «від сходу сонця» [7, с. 61],
чіпляли будівельну «віху» [24], яка маркувала закінчення будівництва. Якщо у бойків-
ських та підгір’янських селах, крім назви «віха», використовували ще назви: «букет» [25],
[26], [27], «вінець» [28], [29], «май» [17], то на досліджуваному пограниччі всі опитані інфор-
матори вживали тільки слово «віха». Її виготовляли з вершка молодої ялиці [30], сме-
реки [31], гілки берези, липи чи городнього зілля [7, с. 61]. Часто прикрашали «рожею»
з кольорового паперу і різнокольоровими стрічками з паперу – «стрічками», «стрончка-
ми» [19], [33], «політичками» [25]. Пізніше для цього почали використовувати скляні
ялинкові прикраси і блискучий «дощик» [30]. До крокв «віху» прив’язували дротом,
мотузкою, прибивати віху цвяхами не годилося: «неважно» – «такий закон» [7, с. 61]. Крім
цього, тут-таки, як і в інших регіонах України [33, с. 550], залишали подарунки для
майстра: у хустку зав’язували сорочку [34] з грошима в рукаві [35], пляшку горілки і за-
куску [36]. Одна із інформаторів засвідчила, що так почали робити пізніше, а за часів її
дитинства на прикрашену ялинку чи смерічку вішали 2 – 3 метри домотканого полотна,
яке майстри розділяли між собою [17]. Далі відбувалася гостина: «давали горівку» [35] –
«на піднимання» [37, с. 90] і в цей день вже не працювали. В деяких місцевостях годи-
лося, щоб «віха» з часом сама впала з хати, а в інших – накриваючи «халупу», її скидали
з крокв і обов’язково спалювали [7, с. 62]. Майстрам після встановлення крокв із «ві-
хою» подавали на гору на зруб горілку, якою вони частувалися і кропили цей символ
завершення будівництва [37, с. 61]. Напинання «віхи» інформатори пояснюють як про-
цедуру, що здійснювалася «для щастя» [25], «би щаслива хата була» [18], «аби було
Тетяна Гощіцька
«Наука. Релігія. Суспільство» № 2’2010 10
весело» [38], а на Підгір’ї отримано пояснення − «аби ніхто не врік» [39]. Тобто ми бачимо
потрактовування будівельної віхи як апотропею, подібну інформацію було записано,
наприклад, на західному Поліссі, де інформатор конкретно пояснив, що її чіпляють: «від
грому» [40]. Прикметно, що в народній свідомості дах загалом сприймався як кордон
між домашнім, обжитим, «своїм» простором і «чужим», зовнішнім. Згідно з уявлен-
нями через дах виходить душа померлого, тому при затяжній агонії інколи розбирали
частину накриття даху [41, с. 267]. На горищі часто локалізується домовик і тут, згідно
з уявленнями, відбувалось «спілкування» з «іншим світом» [42, с. 21]. Тобто ми можемо
припустити певний зв’язок між звичаєм напинання будівельної віхи та культом предків.
В даному контексті цікавим видається звичай залишати житло на певний час не
добудованим. Потрібно згадати, що в досліджуваному регіоні, якщо в хаті хтось помер, то
рік потому, білячи хату, один кут не забілюють: «би тоту душку з хати не виганяти» [43].
Таким чином, фіксуємо ще один мотив поховальної обрядовості. Підгір’яни вірили, що
ще цілий рік стріха мала була пошита не до кінця, щоб у цей отвір вилітали їхні
нещастя [44, s. 186]. Ймовірно, це пов’язано з намаганням паралізувати можливий
«заклад» на чиюсь біду чи смерть [38, с. 91]. Цікаво, що такий звичай фіксується і в
наш час. Зокрема є інформація про те, що ще в першій половині ХХ ст., коли у новій
хаті обмазували глиною останній кут стелі над піччю, то майстер виголошував «ка-
зання»: «Щоб велося добре і не було нечистої сили!» [10, с. 254]. Деякі дослідники
пов’язують мотив незавершеності з ідеєю підтримки порядку, стабільності, незнищен-
ності і безперервності, синонімічно до ідеї продовження життя, вічності, безсмертя –
всього, що забезпечує існування суспільства в теперішньому і забезпечуватиме в май-
бутньому [3, с. 93].
Після зведення конструкції даху, переважно силами власної родини, його пере-
кривали. Наступним етапом було облаштування внутрішнього простору житла, зокрема
мурування печі. Потрібно зазначити, що окрім того, що піч виконувала суто утилітарні
функції обігріву житла та слугувала для приготування їжі, в традиційному світогляді
вона займала важливе місце як вмістилище вогню, який віддавна шанували. Піч назагал
мала особливий статус, оскільки, з одного боку, вогонь має важливу очисну функцію:
через контакт з вогнищем відбувається приєднання ритуального «чужого»: до печі
підносять новонародженого, до печі торкається невістка, вперше зайшовши до хати в
новому статусі тощо. З іншого боку − це місце сприймалося й як «нечисте»: під піч,
наприклад, баба-повитуха закопувала плаценту, тут міг локалізуватися домовик. На По-
ліссі, наприклад, при спорудженні печі зафіксовано побутування чергової будівельної
жертви, коли під чотири кути клали копійки, сіль та зілля [6, с. 121]. В цьому випадку
виникає питання про адресата цього жертвоприношення. Для зведення печі запрошу-
вали окремого майстра-пічника, який мав свої «секрети» цього ремесла. Стосовно обря-
додій в процесі її зведення, то було зафіксовано цікаве свідчення про те, що майстер
насипав зерно на місце майбутньої печі, як і при заснуванні будівлі, мотивуючи це: «би
сі хліб родив. Би та хата тепла…» [45]. Можемо це трактувати як продовження серії
«жертв», які приносились в процесі будівництва житла. На підтвердження цієї думки
археологами зафіксовано принесення жертв безпосередньо коло хлібних печей [46, с. 77].
Піч була одним з найбільш міфологізованих та значимих предметів домашнього вжит-
ку, і, ймовірно, більшість ритуалів, пов’язаних з її спорудженням, втрачено, тому весь
знайдений матеріал заслуговує якнайпильнішої уваги з метою аналізу того, що вдалось
віднайти, та реконструкції явищ духовної культури.
Підсумовуючи, можемо стверджувати, що в досліджуваному регіоні зафіксовано
доволі повний комплекс обрядодій у процесі зведення житла: від зведення конструкцій
стін та даху і до моменту входу в нове житло, які насичені елементами поховальної об-
Обрядодії в процесі спорудження житла (на основі польових матеріалів…)
«Наука. Релігія. Суспільство» № 2’2010 11
рядовості. Даний комплекс цілком вписується в загальноукраїнську схему, хоч і міс-
тить певні надзвичайно цікаві локальні варіації (наприклад, дії при зведенні вікон чи
жертва при будівництві печі тощо). Накопичення матеріалу подібного характеру повин-
но дати змогу реконструкції комплексу будівельної обрядовості та можливість відпо-
вісти на низку важливих питань, як-от про адресат жертвоприношень у процесі зве-
дення житла, походження домовика; з’ясувати багато питань стосовно вірувань, пов’я-
заних із деревом тощо.
ЛІТЕРАТУРА
1. Гребінь І.Ф. Обряди, пов’язані з будівництвом сільського житла / І.Ф. Гребінь // Поділля: історико-
етнографічне дослідження. − Київ, 1994. − С. 243-250.
2. Гошко Ю.Г. Звичаї та вірування, пов’язані із спорудженням житлових та господарських будівель /
Ю.Г. Гошко, П.М. Федака // Народна архітектура українських Карпат XV − XX ст. − Київ : Наукова
думка, 1987. − С. 237-243.
3. Байбурин А.К. Жилище в обрядах и представлениях восточных славян / Байбурин А.К. – Ленинград :
Наука, 1983. – 190 с.
4. Сілецький Р. Традиційні ворожіння про місце для житла в українців / Р. Сілецький // Вісник
Львівського університету. Серія історична. – Львів, 2000. – Вип. 35-36. – С. 426-440.
5. Сілецький Р. Поминальні мотиви в будівельній обрядовості українців / Р. Сілецький // Народознавчі
зошити. – 2001. – № 3. – С. 479-482.
6. Сілецький Р. Звичаї та обряди, пов’язані з будівництвом / Р. Сілецький // Полісся України : матеріали
історико-етнографічного дослідження / [за ред. С. Павлюка]. – Львів : Інститут народознавства НАН
України, 2003. – Вип. 3 : У межиріччі Ужа і Тетерева. 1996. – С. 95-124.
7. Сілецький Р. Звичаї та обряди, пов’язані з будівництвом хати на Старосамбірщині / Р. Сілецький //
Старосамбірщина : альманах. – Львів, 2001. – С. 57-62.
8. Сілецький Р. Вибір будівельного матеріалу в українців (заборони, прикмети, звичаї, повір’я) /
Р. Сілецький // Вісник Львівського університету. Серія історична. – Львів, 2003. – Вип. 37/1. – С. 525-541.
9. Сілецький Р. Майстер-будівельник у звичаях та повір’ях українців / Р. Сілецький // Вісник
Львівського університету. Серія історична. – Львів, 2003. – Вип. 38. – С. 523-542.
10. Сілецький Р. Про збереження однієї етнокультурної традиції в галицькому селі (на прикладі
будівельної обрядовості із с. Довпотів Калуського р-ну Івано-Франківської обл.) / Р. Сілецький //
Народознавчі Зошити. – 2004. – № 1-2. – С. 250-254.
11. Гошко Ю. Етнографічні межі / Ю. Гошко // Бойківщина: Історико-етнографічне дослідження. – Київ,
1983. – С. 25-28.
12. Радович Р. Традиційне сільське житло Підгір’я кін. ХІХ – поч. ХХ ст. / Р. Радович // Народознавчі
зошити. – 1995. – № 4. – С. 221-225.
13. Записано 30.08.04 р., в с. Монастирець Стрийського р-ну Львівської обл., від Олексишин Ірини
Василівни, 1925 р. народж.
14. Зап. 04.08.09 р., в с. Орів Сколівського р-ну Львівської обл., від Романської Антоніни Миколаївни,
1929 р. народж.
15. Виноградова Л.Н. Дверь / Л.Н. Виноградова // Славянская мифология : энциклопедический словарь. –
Москва : Международные отношения, 2002. – С. 126-128.
16. Зап. 13.07.08 р., в с. Ямельниця Сколівського р-ну Львівської обл., від Молодян Марії Іванівни,
1928 р. народж.
17. Зап. 10.08.09 р., в с. Спас Рожнятівського р-ну Івано-Франківської обл., від Горан Анни Дмитрівни,
1931 р. народж.
18. Зап. 14.07.08 р., в с. Корчин Сколівського р-ну Львівської обл., від Меленчук Марії Павлівни, 1937 р.
народж.; Меленчук Назарії Григорівни, 1927 р. народж.
19. Зап. 10.08.09 р., в с. Лоп’янка Рожнятівського р-ну Івано-Франківської обл., від Кузьми Степана
Івановича, 1924 р. народж.
20. Зап. 04.08.09 р., в с. Орів Сколівського р-ну Львівської обл., від Кушніра Михайла Семеновича,
1941 р. народж.; Романського Миколи Олексійовича, 1924 р. народж.
21. Зап. 04.08.09 р., в с. Орів Сколівського р-ну Львівської обл., від Якуба Василя Павловича, 1925 р. народж.
22. Лепкій Д. Про небощиковъ / Д. Лепкій // Зоря: письмо литературно-наукове для рускихъ родинъ. –
Львів. – 1890. − № 13. − С. 150.
23. Лепкій Д. Домашнє життє нашого народу въ деякихъ його върованяхъ // Зоря: письмо литературно-
наукове для рускихъ родинъ. – Львів. – 1887. – № 8. − С. 131.
24. Зап. 10.08.09 р., в с. Лоп’янка Рожнятівського р-ну Івано-Франківської обл. від Кижми Михайла
Михайловича, 1930 р. народж.
Тетяна Гощіцька
«Наука. Релігія. Суспільство» № 2’2010 12
25. Зап. 26.08.04 р. в с. Грабовець Стрийського р-ну Львівської обл., від Когута Мирона Григоровича,
1932 р. народж.
26. Зап. 27.07.07 р., в с. Плоске Старосамбірського р-ну Львівської обл., від Гадзян Марти Іванівни,
1920 р. народж.
27. Зап. 10.07.07 р., в с. Морозовичі Старосамбірського р-ну Львівської обл., від Цюри Василя Степановича,
1924 р. народж.
28. Зап. 27.07.07 р., в с. Плоске Старосамбірського р-ну Львівської обл., від Цисик Марти Олексіївни,
1925 р. народж.
29. Зап. 04.07.07 р., в с. Ваньовичі Самбірського р-ну Львівської обл., від Бабірат Юлії Миколаївни,
1926 р. народж.; Бабірат Юліана Миколайовича, 1924 р. народж.
30. Зап. 10.07.08 р., в с. Підгородці Сколівського р-ну Львівської обл., від Шисак Антоніни Андріївни,
1921 р. народж.
31. Зап. 15.07.08 р., в с. Урич Сколівського р-ну Львівської обл., від Сенишин Юлії Федорівни,
1928 р. народж.
32. Зап. 14.07.08 р., в с. Підгородці Сколівського р-ну Львівської обл., від Джуфер Марії Євстахіївни,
1932 р. народж.
33. Никорак О. Традиційні тканини у звичаях і обрядах українців / О. Никорак // Вісник Львівського
університету. Серія історична. − Львів, 2003. – Вип. 38. – С. 543-567.
34. Зап. 04.07.09 р., в с. Нижня Стинава Стрийського р-ну Львівської обл., від Яворів Стефанії
Матвіївни, 1926 р. народж.
35. Зап. 04.07.09 р., в с. Нижня Стинава Стрийського р-ну Львівської обл., від Домчак Анни Степанівни,
1940 р. народж.
36. Зап. 13.07.08 р., в с. Ямельниця Сколівського р-ну Львівської обл., від Лях Катерини Іванівни,
1925 р. народж.
37. Шевченко Л. Звичаї, зв’язані з закладинами будівлі / Л. Шевченко // Первісне громадянство і його
пережитки на України. – Київ, 1926. – Вип. 1-2. – С. 87-95.
38. Зап. 28.08.04 р., в с. Конюхів Стрийського р-ну Львівської обл., від Найчук Марії Григорівни,
1934 р. народж.; Брик Розалії Дмитрівни, 1915 р. народж.
39. Зап. 15.07.05 р., в с. Дроздовичі Старосамбірського р-ну Львівської обл., від Романа Ярослава
Івановича, 1935 р. народж.
40. Зап. 16.07.04 р., в с. Видерта Камінь-Каширського р-ну Волинської обл., від Гаталюка Петра
Михайловича, 1934 р. народж.
41. Валенцова М.М. Крыша / М.М. Валенцова // Славянская мифология : энциклопедический словарь. –
Москва : Международные отношения, 2002. – С. 267.
42. Никитина А.В. Русская демонология / Никитина А.В. − Санкт-Петербург : Издательство Санкт-
Петербургского университета, 2008. − 400 с.
43. Зап. 09.07.08 р., в с. Підгородці Сколівського р-ну Львівської обл., від Андрейків Зиновії Григорівни,
1924 р. народж.; Тимків Катерини Дмитрівни, 1931 р. народж.
44. Lubicz-Czerwiński I. Okolica zadniestrska między Stryjem i Lomnicą: czyli opis ziemi, dawnych klęsk, lub
odmian tej okolicy / Lubicz-Czerwiński I. – Lwów, 1811. – 281 s.
45. Зап. 15.07.08 р., в с. Урич Сколівського р-ну Львівської обл., від Ярош Івана Івановича, 1929 р. народж.
46. Русанова И.П. Языческие святилища древних славян / И.П. Русанова, Б.А. Тимощук. − Москва, 1993. −
117 с., с илл. и карт.
Татьяна Гощицкая
Обряды при сооружении жилища (на основе полевых материалов, собранных на границе
Бойкивщины и Подгорья)
В статье рассматривается важная часть духовной культуры украинцев – строительная обрядность, которая
довольно мало исследовалась ранее. Исследуется строительная обрядность на границе Бойкивщины и
Подгорья. Автор приходит к выводу, что зафиксированные обрядовые действия вполне вписываются в
общеукраинский контекст, но имеют некоторые уникальные локальные вариации.
Tetiana Hoshchitska
Rituals in the Process of House-building (According to Field Materials, at the Boykivshina-Pidhirya
Frontier)
Building rituals are the most important part of the spiritual culture of Ukrainians, but nearly unexplored. The aim
of the article deals with the description of building rituals on such relatively unexplored areas as the Boykivshina
and Pidhirya. During the research we’ve reached the conclusion that the rituals discovered are the part of the
all-Ukrainian scheme, but also have some interesting local variants.
Стаття надійшла до редакції 16.03.2010.
|