Творче освітньо-виховне середовище як чинник зняття кризи уваги учнів початкової школи
Стаття підносить актуальну в сьогоденні проблему – створення найсприятливіших умов для навчання, виховання і розвитку учнів навчальних закладів I ступеня, які переживають кризовий стан у зв’язку зі змінами навколишнього оточення. Прерогатива віддається творчому освітньо-виховному середовищу, яке...
Gespeichert in:
| Datum: | 2010 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут проблем штучного інтелекту МОН України та НАН України
2010
|
| Schriftenreihe: | Наука. Релігія. Суспільство |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/33773 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Творче освітньо-виховне середовище як чинник зняття кризи уваги учнів початкової школи / К.І. Приходченко // Наука. Релігія. Суспільство. — 2010. — № 2. — С. 206-211. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-33773 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-337732012-05-31T13:05:06Z Творче освітньо-виховне середовище як чинник зняття кризи уваги учнів початкової школи Приходченко, К.І. Соціальна філософія Стаття підносить актуальну в сьогоденні проблему – створення найсприятливіших умов для навчання, виховання і розвитку учнів навчальних закладів I ступеня, які переживають кризовий стан у зв’язку зі змінами навколишнього оточення. Прерогатива віддається творчому освітньо-виховному середовищу, яке здатне навчити культурі життєвого самовизначення, сформувати духовні цінності, підтримати учня в його екзистенційних пошуках. Статья поднимает актуальную на сегодняшний день проблему – создание наиболее благоприятных условий для обучения, воспитания и развития учащихся I ступени, которые переживают кризисное состояние в связи с изменениями обучающегося окружения. Прерогативой выступает творческая образовательно-воспитательная среда, которая способна научить культуре жизненного самовыражения, формировать духовные ценности, поддерживать учащегося в его экзистенциональных поисках. This article rises the pressing problem of today – creation of favourable conditions for upbringing, education and development of the pupils at the elementary level who endure crisis in connection with some changes in their educational environment. So the creative educational environment is the prerogative. It is able to teach the pupils culture of self-expression, to form the spiritual values and to support pupils in their existential investigation. 2010 Article Творче освітньо-виховне середовище як чинник зняття кризи уваги учнів початкової школи / К.І. Приходченко // Наука. Релігія. Суспільство. — 2010. — № 2. — С. 206-211. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/33773 371.2 uk Наука. Релігія. Суспільство Інститут проблем штучного інтелекту МОН України та НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Соціальна філософія Соціальна філософія |
| spellingShingle |
Соціальна філософія Соціальна філософія Приходченко, К.І. Творче освітньо-виховне середовище як чинник зняття кризи уваги учнів початкової школи Наука. Релігія. Суспільство |
| description |
Стаття підносить актуальну в сьогоденні проблему – створення найсприятливіших умов для навчання,
виховання і розвитку учнів навчальних закладів I ступеня, які переживають кризовий стан у зв’язку зі змінами
навколишнього оточення. Прерогатива віддається творчому освітньо-виховному середовищу, яке здатне
навчити культурі життєвого самовизначення, сформувати духовні цінності, підтримати учня в його
екзистенційних пошуках. |
| format |
Article |
| author |
Приходченко, К.І. |
| author_facet |
Приходченко, К.І. |
| author_sort |
Приходченко, К.І. |
| title |
Творче освітньо-виховне середовище як чинник зняття кризи уваги учнів початкової школи |
| title_short |
Творче освітньо-виховне середовище як чинник зняття кризи уваги учнів початкової школи |
| title_full |
Творче освітньо-виховне середовище як чинник зняття кризи уваги учнів початкової школи |
| title_fullStr |
Творче освітньо-виховне середовище як чинник зняття кризи уваги учнів початкової школи |
| title_full_unstemmed |
Творче освітньо-виховне середовище як чинник зняття кризи уваги учнів початкової школи |
| title_sort |
творче освітньо-виховне середовище як чинник зняття кризи уваги учнів початкової школи |
| publisher |
Інститут проблем штучного інтелекту МОН України та НАН України |
| publishDate |
2010 |
| topic_facet |
Соціальна філософія |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/33773 |
| citation_txt |
Творче освітньо-виховне середовище як чинник зняття кризи уваги учнів початкової школи / К.І. Приходченко // Наука. Релігія. Суспільство. — 2010. — № 2. — С. 206-211. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
| series |
Наука. Релігія. Суспільство |
| work_keys_str_mv |
AT prihodčenkokí tvorčeosvítnʹovihovneseredoviŝeâkčinnikznâttâkriziuvagiučnívpočatkovoíškoli |
| first_indexed |
2025-07-03T14:30:05Z |
| last_indexed |
2025-07-03T14:30:05Z |
| _version_ |
1836636444569894912 |
| fulltext |
«Наука. Релігія. Суспільство» № 2’2010 206
УДК 371.2
К.І. Приходченко
Державний університет інформатики і штучного інтелекту, м. Донецьк, Україна
ТВОРЧЕ ОСВІТНЬО�ВИХОВНЕ СЕРЕДОВИЩЕ
ЯК ЧИННИК ЗНЯТТЯ КРИЗИ УВАГИ УЧНІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ
Стаття підносить актуальну в сьогоденні проблему – створення найсприятливіших умов для навчання,
виховання і розвитку учнів навчальних закладів I ступеня, які переживають кризовий стан у зв’язку зі змінами
навколишнього оточення. Прерогатива віддається творчому освітньо-виховному середовищу, яке здатне
навчити культурі життєвого самовизначення, сформувати духовні цінності, підтримати учня в його
екзистенційних пошуках.
Розвиток дитини – складний психофізіологічний процес, який відбувається відпо-
відно до власних особливостей і законів, у спільній навчальній діяльності учителя і
учня. Навчання – обов’язковий компонент, без якого прояв творчого потенціалу немож-
ливий. Науковець Г. Костюк наголошував, що досягнення в розвитку дітей залежать не
просто від їхнього віку, а й від того, як організовується і спрямовується їхня навчально-
виховна діяльність.
У Державній національній програмі «Освіта» (Україна XXI століття) сказано: «Форму-
вання творчої, працелюбної особистості, виховання цивілізованого господаря та розвиток
індивідуальних здібностей і талантів молоді, забезпечення умов їх самореалізації – ось
основне завдання педагогіки сьогодення» [1, с. 16]. Розвиток – специфічний процес виміру,
результатом якого є виникнення якісно нового, наступального процесу сходження. Стриж-
нева мета сучасної школи, на думку вченого В. Донія, – навчити культурі життєвого самови-
значення, сформувати духовні цінності, підтримати учня в його екзистенційних пошуках.
За висловом Д. Ліхачова, спілкуючись, люди створюють одне одного. А.В. Сухомлинський
наголошував, що радість успіху – це потужна емоційна сила, від якої залежить бажання
дитини бути гарною, закликав турбуватися про те, щоб ця внутрішня сила дитини ніколи
не вичерпувалась, бо якщо вона відсутня, не допоможуть жодні педагогічні хитрощі.
Творче освітньо-виховне середовище якраз і створює найсприятливіші умови для вдоско-
налення учнів в цілому, початкової школи зокрема. Воно, по суті, виступає через навчання
та виховання двоєдиною підтримкою рівноваги внутрішнього світу учнівської особистості
та відношень з оточуючим світом як посильного подолання його різнонаправленості. Звід-
си випливає, що середовище, а значить, і всі, хто в ньому перебувають, набувають якості
протистояння та правильного вибору такій особливості соціуму як амбівалентність (від
лат. «ambo» – обидва та «valentis» – що має силу), тобто одночасності протилежно спрямо-
ваних мотивів та діянь. Термін увів у науковий дискурс дослідник Ейген Блейлер. «По суті
справи, розвиток особистості у тому й складається, щоб постійно витримувати направле-
ність все нових компонентів, що виключають один одного, в самому собі. Бажано всіляко
зберігати та культивувати краще, що в них є» [2, с. 16].
Один із прибічників класичної моделі середовищного навчання В.М. Дрофа представ-
ляє її як деяку сукупність стимулів, що розширюють зону «актуального та найближчого
розвитку індивідуума», що впливають на культурне середовище освітнього закладу. В.С. Му-
хіна визначає психологічну готовність до школи як складне утворення, що передбачає до-
статньо високий рівень участі мотиваційної, інтелектуальної сфер та сфери довільності.
Науковець Г. Бєляєв показав, що поняття «навчаюче середовище» включає в себе всю ба-
Творче освітньо�виховне середовище як чинник зняття кризи уваги учнів початкової школи
«Наука. Релігія. Суспільство» № 2’2010 207
гатогранність відношень, форм та змісту, що виникають у процесі виховання та навчання
людини. Освітнє середовище представлене як системний педагогічний об’єкт, що перетво-
рює сукупність зовнішніх умов навчання, виховання і розвитку колективу та особистості
як соціального середовища, що дозволяють підвищити якість життя людини та розвинути
індивіда в особистість, спільноту – в суспільство. На думку ученого, імпліцитною якістю
освітнього середовища є висока етика життя. Середовище розуміється як цілеспрямована
педагогічна взаємодія всіх учасників навчання, виховання та співрозвитку, як подія.
Навчальне середовище зазначеними дослідниками розглядається як деяке ціле, що
позитивно впливає на всіх оточуючих, розвиває їх, удосконалює, а в молодших школя-
рів підвищує рівень дозрілості. Остання вказана якість зберігає необхідні для діяльності
дитини енергетичні можливості організму, функціональні властивості нервової системи.
Хайнц фон Форстер, автор концепції кібернетичної епістемології, вважає, що навко-
лишнє середовище в тому вигляді, як ми його сприймаємо – це наш винахід. Все, що ми
можемо сказати про світ, – це конструкції нашої свідомості, які ми винаходимо, а не одер-
жуємо ззовні в результаті наукових відкриттів. Відповідно, не може передаватися знання
безпосередньо від людини до людини, наприклад, від учителя до учня. Учень сам повинен
сконструювати своє власне знання з того емпіричного і перцептивного матеріалу, який ним
опрацьований самостійно, тривало занурившись у роботу.
«Іммерсивність – занурення, це якість технологічної частини середовища, що забезпе-
чує психологічний стан людини, в якому її “я” сприймає себе овіяним, включеним і взає-
модіючим з деяким середовищем, що забезпечує йому безперервний потік стимулів і досві-
ду» [3, с. 33].
Щоб успішніше здійснювався вплив творчого освітньо-виховного середовища на кож-
ну дитину, вважається за необхідне проведення низки практичних заходів для зняття кризи
дитячої уваги як здоров’язберігаючої складової особистості, її валеологізації. В цьому кон-
тексті слід зазначити, що російський учений І.І. Брехман одним із перших загострив проб-
лему необхідності розробки основ нової науки і в 1980 році ввів у користування термін
«валеологія» (як похідне від латинського «valeo» – здоров’я, бути здоровим). З тих пір тер-
мін став загальноприйнятим та набув широкого вжитку не тільки на теренах Росії, але і дале-
ко за її межами. Основним методом валеології є дослідження шляхів підвищення резервів
здоров’я людини, яке включає в себе пошук засобів, методів та технологій формування мо-
тивації на здоров’я, прилучення до здорового образу життя. В процесі колективно-розподіль-
ної діяльності в підсистемах «учитель-клас», «учитель-учень», «учень-учень», «учень-клас»,
спрямованої на пошук істини, відбувається рівномірний розвиток обох півкуль головного
мозку учня, поєднання так званого лівопівкульного раціоналізму і цілісного асоціативного
інтуїтивного мислення. Зацікавленість виконуваною роботою сприяє розкутості дитини у
спілкуванні з однокласниками, учителем, більш сміливому вираженню своїх думок, а зна-
чить, зростанню рівня комунікабельності дитини з однолітками, комфортності у класному
колективі в цілому.
Для створення сприятливих умов на уроці пропонується вводити у навчальний про-
цес вправи: 1) «Хто швидший?» – відшукування в тексті вказаної вчителем голосної букви.
Успішність виконання тесту оцінюється за продовжуваністю та якістю виконаної роботи;
«Повітряні малюнки» – учитель або один з учнів, ставши обличчям до класу, окресленням
руки відтворює у повітрі знайомі учням предмети. Завдання – вгадати, який предмет було
«намальовано», і описати його; 2) «Муха» – по черзі діти пересувають магніт – «муху» – на
приставній дошці, розкресленій клітинками. Мета гри – перевірити, як діти розуміють ко-
манди «вгору», «вниз», «вліво», «вправо»; 3) «Найважливіший» – учні стають півколом пе-
ред ведучим, який прагне запам’ятати, порядок їх розташованості. Потім, повернувшись
спиною, прагне назвати імена дітей в тому порядку, в якому вони стоять. Мета – не допус-
тити помилок або якомога менше їх зробити. Виконавши свою місію, учень-ведучий стає у
К.І. Приходченко
«Наука. Релігія. Суспільство» № 2’2010 208
півколо, а його місце займає хтось інший; 4) «Хто за ким?» – невелика група дітей стає в
шеренгу. Ведучий запам’ятовує і повертається до групи спиною. В цей час діти швидко
міняються місцями. Ведучий, повернувшись обличчям до них, повинен вказати – хто помі-
няв своє місце в шерензі, а хто – ні. Мета – дати якнайточнішу відповідь і допустити якмож-
на менше помилок; 5) «Слухай уважно» – два учня одночасно промовляють різні фрази,
що складаються з однакової кількості слів. Вчителем заздалегідь це обумовлюється. Учні-
слухачі повинні відтворити зміст кожної зі сказаних фраз. Можливі й інші варіанти орга-
нізації проведення даної гри на увагу: одномоментне читання фраз із двох невеликих неві-
домих оповідань з наступним їх відтворенням, або з відомих казок з наступним продов-
женням відтворення їх змісту. Досить успішно знімають кризу уваги прийоми, розроблені
С.В. Савченком:
а) прийом «театральна пауза» – використовується педагогом з метою актуалізації
уваги до обговорюваної проблеми;
б) прийом «перенос дискусії на діяльність» – ефективний у випадку виникнення склад-
ної ситуації в ході обговорення;
в) прийом «педагогічне авансування» – використовується як початковий етап ме-
тоду заохочення;
г) прийом «педагогічна гіперболізація» – запропонований педагогом варіант пере-
більшення чогось з метою спростування або підтвердження думки тим, хто бере участь
в дискусії;
д) прийом «передача повноважень» – використовується у випадку проектування
особистісно орієнтованої ситуації, яка вимагає зміни звичної системи соціальних ролей;
е) прийом «мнима згода з опонентом» – використовується в тому випадку, якщо
педагогу треба взнати істинні мотиви рішення, якого добивається учень.
Формують у дітей впевненість у правильності дій вправи з паличками Х. Сюізенера.
Наведемо наступні приклади:
1. Відбери палички однакового кольору та побудуй з них паркан, будинок тощо.
2. Зроби драбинку з паличок різного кольору. Чому бокові палички краще брати од-
ного кольору?
3. Склади поїзд з коричневого, оранжевого та червоного вагонів так, щоб оранжевий
був лівіше коричневого, а коричневий – лівіше червоного. Який вагон лівіше: червоний чи
коричневий?
4. Вправи в ігровій формі «Знайди пару» – а) пропонуються кольорові геометричні
фігури: коло, трикутник, прямокутник, треба знайти палички відповідного до кожної з них
кольору; б) до кольорової цифри підбирається відповідна кількість предметів (або їх зоб-
ражень на карточці); в) склади із кольорових паличок кожне з чисел від 11 до 19 навпроти
табличок, на яких ці числа написані.
5. Застосування логічних блоків, «розроблених» венгерським психологом Дьєнешем.
Пропонуються ігри: «Хто швидше збере всі червоні або іншого кольору блоки?»; «На своє
місце» – пропонується зібрати всі квадратні або прямокутні блоки; «Заселимо будинок» –
учні відповідно до розміру будиночка підбирають велике чи маленьке звірятко; «Допомо-
жіть Незнайці» – вибираються казкові персонажі і відповідно до кольору їх одягу підби-
раються предмети з такою ж забарвленістю.
6. Склади з паличок квадрат, прямокутник та інші фігури, які ти знаєш. Як можна за
допомогою паличок дізнатися, яка фігура займає більше місця? Яка менше? Дізнайся за до-
помогою паличок, чи рівні сторони квадрата? А в прямокутника?
7. «Засвіти зірку» – на аркуші темно-синього кольору (нічне небо) пензлем нама-
лювати – «засвітити» – стільки «зірочок на небі», скільки зображено фігур на числовій кар-
точці, розданій кожній дитині.
Творче освітньо�виховне середовище як чинник зняття кризи уваги учнів початкової школи
«Наука. Релігія. Суспільство» № 2’2010 209
8. «Мозаїка» – складіть з окремих геометричних фігурок, набір яких роздається різ-
ний кожному учневі, картинку. Опиши її.
9. «Візерунок» – визначити направлення руху від себе направо, наліво, вперед,
вниз, вгору.
10. «Знайди відмінність» – в наборі ілюстрацій з однаковим зображенням предметів
знайти відмінності.
11. Використання прийому серіації – побудови упорядкованих збільшуваних чи змен-
шуваних рядів за обраною ознакою: розміром, інтенсивністю кольору тощо. Класичним
прикладом серіації є пірамідки, різні за величиною предмети одного типу.
12. Застосування ігор, що розвивають мислення дитини, типу «Логічні кубики»,
«Кутки», «Склади куб», «Куб і колір», «Склади узор», «Куб-хамелеон».
13. Проведення аутотренінгу:
Я першокласник (або другокласник, третьокласник, четверокласник – в залежності
від того, в якому класі дитина).
Я люблю читати.
У мене завжди все виходить.
Мені подобається вчитися.
Я творча особистість.
14. Проведення підсумку уроку за допомогою опитування «Рефлексія» –
На уроці я:
– дізнався…,
– зрозумів…,
– навчився…,
– найбільший мій успіх – це…,
– я не вмів, а тепер вмію…,
– я змінився…,
– на наступному уроці я хочу…
15. Пропозиція виконати завдання «Вільне письмо» – думки після дзвінка з уроку.
16. Написання твору-мініатюри «Чого мене навчив твір…».
17. Інсценізація (або виразне читання в особах уривків з твору).
18. Усне «словесне малювання» героя твору.
19. Творчий переказ тексту оповідання, що вивчається.
20. Проведення ігор: «Трійця» – учні групуються таким чином, щоб у кожній ново-
утвореній групі було по одному учаснику із 1, 2, 3 групи – для обміну враженнями від
прочитаної частини тексту; «Спільник читача» – учні діляться на групи, виконуючи да-
не завдання, обмінюючись думками. Потім по одному учню переходять з групи в групу,
зайнявши стільчик читача, який стоїть попереду класу, хтось один озвучує думки това-
ришів по групі, думки учнів з інших груп.
Підсумком проведення такої роботи є застосування методики «Нераціональна ви-
трата часу учнями». Розрахунок ведеться за формулою:
100%:K%100:%)%100(%100:%)%100(%100:%)%100( 2211 ×−×+−×+−× nn XAXAXA ,
де А1, А2, Аn – кількість учнів у групі;
Х1, Х2, Хn – відсоток часу, на який група учнів відволікається від уроку;
К – всього учнів у класі.
Наприклад, 7 учнів із класу витрачають до 4 – 5 хвилин на різні розмови, не пов’я-
зані з уроком. Якщо урок 45 хвилин взяти за 100%, то 4 – 5 хвилин складають десяту
часину від загальної кількості навчального матеріалу, або – 10%. 3 учні не виявляють
К.І. Приходченко
«Наука. Релігія. Суспільство» № 2’2010 210
активності протягом 20 – 23 хвилин уроку, що дорівнює приблизно 50% навчального часу.
15 учнів працювали з високим рівнем участі в урочній діяльності. Отже, відсоток часу,
який гається учнями, буде дорівнювати:
7 (100% 10%) :100% 3 (100% 50%) :100% 15 (100% 0%) :100% 25 :100%
(6,3 1,5 15) 25 :100% 5,7%.
× − + × − + × − × =
= + + × =
Рівень активності – 94,3% (100% – 5,7%).
Практика показала, що поставлена задача вирішується краще, якщо підходити твор-
чо до організації навчання в школі майбутнього першокласника. З метою швидкої адапта-
ції першокласників до укладу життя школи, кожен рік проводиться анкетування батьків
учнів, збирається анамнез про їх дітей. Дані анкет дозволяють при проведенні діагносту-
вання шкільного віку у першокласників знайти індивідуальний підхід до кожного учня.
Визначаючи готовність дитини до шкільної освіти (діагностика сформованості прийо-
мів навчальної діяльності), використовуються методики «Будинок» (скринінговий тест
шкільної зрілості Йєрасика-Керна), дослідження словесно-логічного мислення молодших
школярів Е.Ф. Замбацявічене, дослідження інтелекту у дітей Д. Векслера, «Заучування
10 слів» А.Р. Лурії, субтест «Складання фігур», графічний варіант «Коректурної проби»
Бурдона з найпростішими геометричними фігурами, «Узнавання фігур», «Переплутані
лінії» – дослідження обсягу уваги. Рекомендовано проводити так звані терапевтичні ігри,
тобто ігри, що організуються з метою вилікування від психічних захворювань, для ком-
пенсації недоліків спілкування та полегшення або навіть усування деяких фізичних та фі-
зіологічних аномалій. Учні відвідують двічі на тиждень не тільки заняття, а й гуртки за
інтересами: вокальну студію, народної вишивки, шахів, спортивної гімнастики, дзю-до, фут-
болу тощо. Беруть активну участь у різного роду конкурсах, змаганнях.
Позитивний вплив має річна описова оцінка учнів 1 класів, урочисте підведення
підсумків досягнень 2 – 4 класів за семестр, за рік. Смисл описової оцінки полягає у її
суб’єктивації, у формуванні позитивної навчальної діяльності. Лист описової оцінки ви-
ступає якісним шкільним свідоцтвом і виконує функції внутрішнього документа, що вміщує
екзистенційний діалог між учителем і учнем, сконцентрований на діагностуванні та підтримці
обох сторін. Ще І. Кант наголошував на думці, що оцінка людської праці, матеріалізо-
вана словом, – найкращий стимул еволюції суспільства.
Цілеспрямовано створюючи «ситуацію успіху», допомагаємо учням відчувати себе
розкутими, що дозволяє повірити в себе, у свої сили. А регулярні консультації, ділове
спілкування з ними створюють умови для розвитку їх ініціативи, пошукової роботи, ба-
жання зробити більше, ніж пропонує учитель. Завдання школи – привчити дітей безконф-
ліктно взаємодіяти в будь-якому колективі, а для цього – навчити створювати атмосферу
доброзичливості, творчості, довіри і взаєморозуміння. Система виховної роботи, спрямована
на вирішення основної концептуальної ідеї розвитку закладу освіти як школи життєвої
самотворчості – ідеї самоудосконалення, самореалізації, а значить – залучення дітей до
активної управлінської діяльності, підвищує рівень їх відповідальності за свої вчинки.
Адже відповідальність – сутнісна основа особистості, що збігається з поняттями особистого і
суспільного обов’язку, з присудженням і здійсненням зовнішньої необхідності з бажан-
нями та потребами особистості. Відповідальність базується на усвідомленні й прийнятті
людиною необхідної залежності поведінки від суспільних цілей та цінностей. На думку
С. Іванова, відповідальність також слід розуміти як внутрішнє джерело здатності адекват-
ного самовизначення суб’єкта в системі «людина – світ» і як перспективу розвитку потре-
би особистості в самоактуалізації. Відповідальність проявляється в усвідомленні дитиною
необхідності та важливості обов’язкового виконання якоїсь справи, що має значення для ін-
ших, у спрямуванні своїх зусиль на виконання цієї справи та їх інтенсифікації, в емоційно-
му переживанні успіху – невдачі в процесі діяльності, в готовності до самоконтролю і
Творче освітньо�виховне середовище як чинник зняття кризи уваги учнів початкової школи
«Наука. Релігія. Суспільство» № 2’2010 211
самооцінки, в прагненні до рефлексивної позиції по відношенню до своїх дій і вчинків.
Відповідальність означає, що якусь проблему, справу, доручення підліток робить пред-
метом своєї свідомості, тобто відносить до себе особистісно.
Так, застосований нами тест «Коректурна проба» надав можливість оцінити рівень
стійкості уваги дітей 6 – 7 років, а методика «Таблиця Горбова-Шульте» – визначити
об’єм динамічної уваги. Дослідження проводилися індивідуально, щоб здійснювати осо-
бистісно-орієнтований підхід до кожної дитини. Враховувалася і така дитяча власти-
вість, як зв’язок уваги в молодшому шкільному віці з емоціями та почуттями, – всім тим,
що викликає в дітях сильні переживання. Звідси – нестійкість уваги, розсіяність,
підвищена емоційна напруга.
Таким чином, творче освітньо-виховне середовище, створюване під час урочної діяль-
ності в початковій школі, дає великий заряд позитивних емоцій дітям, допомагає їм більш
впевнено себе почувати під час виконання завдань самостійно, в парі, у групі, а, звідси,
і в колективі. Навчання у формуючому творчому освітньо-виховному середовищі веде за
собою розвиток, є обов’язковою умовою особистісного становлення, позитивних змін у
пізнавальній діяльності учнів.
ЛІТЕРАТУРА
1. Державна національна програма «Освіта» (Україна ХХІ ст.). – К. : Райдуга, 1994. – 61 с.
2. Бим-Бад Б.М. Категория амбивалентности в теории воспитания человека / Б.М. Бим-Бад, Л.И. Егорова //
Педагогика. – 2008. – № 7. – С. 8-17.
3. Сергеев С.Ф. Обучающие свойства среды : смена парадигмы / С.Ф. Сергеев // Школьные технологии. –
2008. – № 2. – С. 25-33.
4. Довга Т.Я. Шляхи раціоналізації навчальної праці молодших школярів / Т.Я. Довга, В.І. Зевіна //
Початкова школа. – 1990. – № 3. – С. 58-60.
5. Артемова Т. Проблемы обучения детей с шестилетнего возраста / Т. Артемова, А. Ковалева //
Народное образование. – 1998. – № 9 – 10. – С. 5-8.
6. Вайнер Э.Н. Валеология / Э.Н. Вайнер. – М. : Флинта : Наука, 2001. – 416 с.
7. Никитин Б. Резервы здоровья наших детей / Б. Никитин, Л. Никитина. – М., 1990. – 234 с.
8. Азаров Ю.П. Радость учить и учиться: педагогика гармонического развития / Ю. П. Азаров. – М. :
Политиздат, 1989. – 335 с.
9. Акупенкова І.А. Виховна робота з розвитку в учнів здібностей до спілкування / І.А. Акупенкова //
Практична психологія і соціальна робота. – 1998. – № 6 – 7. – С. 88.
10. Берулава М.Н. Гуманистическое образование в условиях информационной цивилизации / М.Н. Беру-
лава // Педагогика. – 2008. – № 7. – С. 3-7.
К.И. Приходченко
Творческая образовательно-воспитательная среда как фактор снятия кризиса
внимания учащихся начальной школы
Статья поднимает актуальную на сегодняшний день проблему – создание наиболее благоприятных условий
для обучения, воспитания и развития учащихся I ступени, которые переживают кризисное состояние в связи с
изменениями обучающегося окружения. Прерогативой выступает творческая образовательно-воспитательная
среда, которая способна научить культуре жизненного самовыражения, формировать духовные ценности,
поддерживать учащегося в его экзистенциональных поисках.
K.I. Prikhodchenko
Creative Educational Environment as the Factor of Crisis Removal
This article rises the pressing problem of today – creation of favourable conditions for upbringing, education and
development of the pupils at the elementary level who endure crisis in connection with some changes in their
educational environment. So the creative educational environment is the prerogative. It is able to teach the pupils
culture of self-expression, to form the spiritual values and to support pupils in their existential investigation.
Стаття надійшла до редакції 26.11.2009.
|