Ідеї месіанства "Великої еміграції" в концепції прометеїзму Польщі 20-30-х рр. ХХ ст.

Ідеї месіанства "Великої еміграції" в концепції прометеїзму Польщі 20-30-х рр. ХХ ст.

Розкрито вплив ідей "Великої еміграції", зокрема А. Міцкевича, на формування концепції прометеїзму, яка передбачала розпад СРСР на окремі національні держави з перспективою їх об'єднання у федерацію з Польщею....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2011
1. Verfasser: Комар, В.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України 2011
Schriftenreihe:Схід
Schlagworte:
Історія
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/33840
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Ідеї месіанства "Великої еміграції" в концепції прометеїзму Польщі 20-30-х рр. ХХ ст. / В. Комар // Схід. — 2011. — № 6 (113). — С. 71-75. — Бібліогр.: 27 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-33840
record_format dspace
spelling irk-123456789-338402012-05-31T13:49:36Z Ідеї месіанства "Великої еміграції" в концепції прометеїзму Польщі 20-30-х рр. ХХ ст. Комар, В. Історія Розкрито вплив ідей "Великої еміграції", зокрема А. Міцкевича, на формування концепції прометеїзму, яка передбачала розпад СРСР на окремі національні держави з перспективою їх об'єднання у федерацію з Польщею. The article deals with the influence of "Big Emigration" ideas (A. Mitskevych's ideas, in particular) on the formation of the prometheism concept, which envisaged the USSR disintegration into separate national states with their subsequent federation with Poland. 2011 Article Ідеї месіанства "Великої еміграції" в концепції прометеїзму Польщі 20-30-х рр. ХХ ст. / В. Комар // Схід. — 2011. — № 6 (113). — С. 71-75. — Бібліогр.: 27 назв. — укр. http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/33840 94 (438)"1918-1939" uk Схід Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Історія
Історія
spellingShingle Історія
Історія
Комар, В.
Ідеї месіанства "Великої еміграції" в концепції прометеїзму Польщі 20-30-х рр. ХХ ст.
Схід
description Розкрито вплив ідей "Великої еміграції", зокрема А. Міцкевича, на формування концепції прометеїзму, яка передбачала розпад СРСР на окремі національні держави з перспективою їх об'єднання у федерацію з Польщею.
format Article
author Комар, В.
author_facet Комар, В.
author_sort Комар, В.
title Ідеї месіанства "Великої еміграції" в концепції прометеїзму Польщі 20-30-х рр. ХХ ст.
title_short Ідеї месіанства "Великої еміграції" в концепції прометеїзму Польщі 20-30-х рр. ХХ ст.
title_full Ідеї месіанства "Великої еміграції" в концепції прометеїзму Польщі 20-30-х рр. ХХ ст.
title_fullStr Ідеї месіанства "Великої еміграції" в концепції прометеїзму Польщі 20-30-х рр. ХХ ст.
title_full_unstemmed Ідеї месіанства "Великої еміграції" в концепції прометеїзму Польщі 20-30-х рр. ХХ ст.
title_sort ідеї месіанства "великої еміграції" в концепції прометеїзму польщі 20-30-х рр. хх ст.
publisher Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України
publishDate 2011
topic_facet Історія
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/33840
citation_txt Ідеї месіанства "Великої еміграції" в концепції прометеїзму Польщі 20-30-х рр. ХХ ст. / В. Комар // Схід. — 2011. — № 6 (113). — С. 71-75. — Бібліогр.: 27 назв. — укр.
series Схід
work_keys_str_mv AT komarv ídeímesíanstvavelikoíemígracíívkoncepcííprometeízmupolʹŝí2030hrrhhst
first_indexed 2025-07-03T14:43:15Z
last_indexed 2025-07-03T14:43:15Z
_version_ 1836637275156381696
fulltext № 6 (113) вересень-жовтень 2011 р. ЕКОНОМІКА 71 11. Інституту Журналістики - 60! / [упорядник В. Є. Шев- ченко ; за заг. ред. В. В. Різуна]. - К. : ІЖ, 2007. - 48 с. 12. Тимошик М. Видавнича справа та редагування - нова спеціальність напрямку "Масова комунікація" / М. Тимошик // Пам'ять століть. - 2007. - № 3. - С. 22-23. 13. Різун В. Київська школа журналістики: у просторі і часі / В. Різун // Пам'ять століть. - 2007. - № 3. - С. 13. 14. Архів КНУ ім. Т. Г. Шевченка. - Спр. 15-1-20. - Прото- кол засідання кафедри періодичної преси № 3 від 26 листопа- да 1999 р. 15. Архів КНУ ім. Т. Г. Шевченка. - Протокол засідання вченої ради Інституту журналістики № 3 від 10 січня 2000 р. 16. Архів КНУ ім. Т. Г. Шевченка. - Протокол засідання вченої ради № 4 від 31 січня 2000 р. 17. Архів КНУ ім. Т. Г. Шевченка. - Спр. 15-1-20. - Прото- кол засідання кафедри періодичної преси № 5 від 31 січня 2000 р. 18. Архів КНУ ім. Т. Г. Шевченка. - Протокол засідання вченої ради № 6 від 27 березня 2000 р. 19. Архів КНУ ім. Т. Г. Шевченка. - Протокол засідання вченої ради № 7 від 7 квітня 2000 р. 20. Чекмишев А. В. Про основні напрями наукової діяль- ності Інституту журналістики на 2000-2003 роки / А. В. Чек- мишев // Архів КНУ ім. Т. Г. Шевченка. - Протокол засідання вченої ради № 5 від 28 лютого 2000 р. 21. Різун В. Здобутки українського журналістикознавства в Київському університеті / В. В. Різун // Українське журнал- істикознавство. Дисертаційні дослідження, 1982-2000 рр. : бібліографічний покажчик. - К., 2000. - 63 с. 22. Архів КНУ ім. Т. Г. Шевченка. - Спр. 15-1-21. - Прото- кол засідання кафедри періодичної преси № 1 від 8 вересня 2000 р. 23. Архів КНУ ім. Т. Г. Шевченка. - Спр. 15-1-21. - Прото- кол засідання кафедри періодичної преси № 2 від 9 жовтня 2000 р. 24. Архів КНУ ім. Т. Г. Шевченка. - Протокол засідання вченої ради № 5 від 28 лютого 2000 р. 25. Архів КНУ ім. Т. Г. Шевченка. - Протокол засідання вченої ради № 8 від 24 квітня 2000 р. 26. Горлов А. Уроки журналістики і життя / А. Горлов, М. Сорока. - К. : ВАТ "Видавництво "Київська правда", 2002. - 328 с. V. Haydamaka TRAINING FOR JOURNALISTIC OF MEDIA IN UKRAINE: INSTITUTE OF JOURNALISM OF UNIVERSITY. TARAS SHEVCHENKO (1997-2000) The article highlights aspects of journalism training personnel for the mass media in Ukraine by the example of the Institute of Journalism of University. Shevchenko in 1997-2000 Keywords: journalistic staff, education, curricula, programs, work placements, Department, Institute of Journalism. © В. Гайдамака Надійшла до редакції 06.10.2011 ІСТОРІЯ УДК 94 (438)"1918-1939" ІДЕЇ МЕСІАНСТВА "ВЕЛИКОЇ ЕМІГРАЦІЇ" В КОНЦЕПЦІЇ ПРОМЕТЕЇЗМУ ПОЛЬЩІ 20-30-х рр. ХХ ст. ВОЛОДИМИР КОМАР, кандидат історичних наук, доцент, завідувач кафедри історії слов'ян Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Розкрито вплив ідей "Великої еміграції", зокрема А. Міцкевича, на формування концепції прометеїзму, яка передбачала розпад СРСР на окремі національні держави з перспекти- вою їх об'єднання у федерацію з Польщею. Ключові слова: месіанство, прометеїзм, "Велика еміграція", концепція прометеїзму, А. Міцкевич. Постановка проблеми та стан її вивчення. У 1795 р. розпочався період бездержавного існуван- ня Польщі, що була поділена між "трьома чорними орлами" - Росією, Австрією та Прусією. Після краху Речі Посполитої поляки пережили велике потрясін- ня, але й одночасно великий духовно-патріотичний підйом, що особливо проявився в еміграції у Франції. У цей період прометеїзм став ідеєю бунту проти іно- земних поневолювачів. Польща, як титан Прометей, повстала проти несправедливості й закликала до національно-визвольної боротьби народи, які пере- бували під гнітом Російської імперії. У польській політичній думці вперше ці ідеї прозвучали у книзі Юзефа Павліковського, виданій у 1800 р. Як ідео- PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com № 6 (113) вересень-жовтень 2011 р. 72 ЕКОНОМІКА лог повстання під проводом Т. Костюшка 1794 р., він уважав, що одним зі шляхів відродження неза- лежної Польщі було б пробудження відцентрових тенденцій народів царської Росії, а передусім ко- зацтва й України [1, s. 11]. Обрана тема в контексті інших проблем привер- тала увагу польських [2] і російських істориків [3]. В українській історіографії її актуалізовано в дослід- женні Юлії Щегельської [4]. Ми поставили за мету розкрити вплив ідей месіанства "великої еміграції" на формування концепції прометеїзму Польщі 20 - 30-х років ХХ ст. Виклад основного матеріалу. Польський ме- сіанізм, що прозвучав на повну силу в трагічний мо- мент польської історії в невмирущих творах А. Міц- кевича, не був чимось чужим або винятковим у тра- диціях народу. Його передвісником стала ідея про Польщу як про "Християнський мур" Європи і по- ляків - її оборонців - перед загрозою зі Сходу, що став елементом сарматської ідеології польської шляхти доби бароко [3, c. 73]. Польща - з'єднуюча ланка двох світів і непереможний кордон, "Христи- янський мур" усього тогочасного світу [5, s. 53]. Доки Польща в середньовіччі становила останній бастіон латинської культури на сході, доти Європа не відчувала загрози від диких орд, які постійно надходили зі сходу. Лише з появою Московського царства ідея Польщі як першого бастіону в обороні християнства помалу перетворювалася на фікцію. Остаточно вона зазнала поразки в часи втрати не- залежності Речі Посполитої після трьох її розподілів. Прометеїзм об'єднав у собі Ягеллонську ідею та ідею Польщі як "Християнського муру" Європи на заса- дах добровільного об'єднання народів, що прагну- ли свободи й національного визволення [6, s. 180]. Польський прометеїзм зародився на початку ХІХ ст. в еміграції на ґрунті ностальгії за колишньою величчю й могутністю Речі Посполитої, за "золотим віком" і розквітом шляхетської демократії. Ідея про- метеїзму після розподілів Речі Посполитої вселяла надію на визволення й відродження незалежної польської держави. Вона відображала погляди польської шляхти, яка на початку ХІХ ст. продовжу- вала виступати репрезентантом усього польського народу. Її найдостойнішим представником був князь Адам Єжі Чарторийський (1770-1861). Будучи дру- гом дитинства імператора Олександра І (1801-1825) й займаючи найвищі посади в Російській імперії, він залишався польським патріотом і прихильником ідеї відродження Речі Посполитої. Перебуваючи на по- саді міністра закордонних справ Російської імперії, він намагався поєднати польський національний інте- рес із визвольними прагненнями пригноблених Ро- сією народів [7, s. 4]. Опинившись в еміграції після поразки листопа- дового повстання 1830-1831 рр. у Королівстві Поль- ському, князь Чарторийський звернув увагу на спіль- ність турецько-перських інтересів, у яких "...ці дві держави могли б використати в боротьбі проти Мос- кви всі народи Кавказу" [8, s. 5]. Пізніше він запо- чаткував видання спеціального часопису, із якого європейські народи довідувалися про справжні на- міри зовнішньої політики Росії. Особливе місце в цих публікаціях займали теми Великої Кавказької війни, яка розпочалася в 1817 р. У ній польські патріоти стали за захист чеченського народу, який під про- водом імама Шаміля боровся з переважаючими си- лами росіян на Кавказі. Чимало поляків дезертиру- вало з російської армії й перейшло на бік повстанців. Стараннями князя Чарторийського в 1841 р. у Стам- булі була створена польська місія, завданням якої була координація діяльності поляків на сході. Так формувалися традиції, які в міжвоєнний період ста- ли складовими польської прометеївської політики на Кавказі. Як лідер консервативного крила "Великої еміг- рації" і "некоронований король" А.-Є. Чарторийсь- кий розпочав розробку концепції Польщі, яка б очо- лила боротьбу неросійських народів Російської імперії [2, s. 48-49]. Він звернув увагу на території від Фінляндії аж до Кавказу, які відокремлювали етнічні російські землі від Західної Європи. Про- грама демонтажу імперії Романових опиралася на спротив неросійських народів. Із цією метою з "Го- телю Ламбер"1 [9, s. 59] направлялися емісари на схід, які проводили політичну лінію князя, причому не лише в Росії. У баченні князя національно-виз- вольні повстання в Російській імперії повинні були синхронізуватися із зовнішньою агресією з боку західних держав проти неї. Цій концепції була підпо- рядкована діяльність еміграції "Готелю Ламбер" аж до 40-х рр. ХІХ ст. Прикладом жертовності в ім'я ідеї свободи на- родів стало життя й діяльність Міхала Чайковського (1804-1886). Він уважав себе поляком, але ідея не- залежної Польщі була нерозривно пов'язана з ідеєю вільної України2. У 1841 р. за дорученням князя Чар- торийського М. Чайковський вирушив із політичною місією до Стамбула. Там він налагодив контакти з владою султанської Туреччини, а також із горцями Шаміля, які воювали проти Росії. Проте основна мета М. Чайковського полягала в тому, щоб підняти по- встання проти російського панування в українських землях. Його рушійною силою мала стати козацька спільнота в нижній течії Дунаю, в Добруджі [10]. Там жили нащадки запорожців, т. зв. дунайські козаки. Задля досягнення своєї мети в 1850 р. М. Чайковсь- кий несподівано для багатьох прийняв іслам і став називатися Мегмед Садик Паша [11, k. 213]. У Крим- ській війні з Росією 1853-1856 рр. він організував два козацькі полки з добровольців-слов'ян і боров- ся на боці Османської імперії. Згодом, козаки під керівництвом поляка Садик Паші (М. Чайковського) були відправлені до Грузії з метою визволення від російських військ фортеці Карс. Приклад М. Чай- ковського унікальний, однак уже в ХХ ст. непооди- нокими були факти участі поляків на боці різних дер- жав, які воювали з Росією. Завдяки своїй діяльності й ідеям національно- визвольної боротьби польська еміграція 30-40-х років ХІХ ст., яка перебувала у Франції, була названа на- щадками "Великою еміграцію". Завдяки її діяльності в Парижі народився польський месіанізм [12, c. 200]. Це відбулося внаслідок трагічних переживань по- 1 "Готель Ламбер" - постійна резиденція князя А.-Є. Чарто- рийського з 1843 р. на острові Св. Людовика в Парижі. 2 По материнській лінії М. Чайковський був нащадком козаць- кого гетьмана ХVII ст. Івана Брюховецького. ІСТОРІЯ PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com № 6 (113) вересень-жовтень 2011 р. ЕКОНОМІКА 73 разки листопадового повстання [13, c. 167]. Після тре- тього поділу Речі Посполитої в 1795 р. почала ство- рюватися нова концепція польського месіанства, опертого на ідеали романтизму. Якщо в так звано- му старопольському месіанстві йшлося про роль польської держави в Європі, то в новому, романтич- ному, - про роль польського народу, який був покли- каний самим Богом опікуватися християнством [4]. Видатний польський поет і філософ Зигмунт Кра- сінський (1812-1859), який майже все життя перебу- вав в еміграції, також звертав увагу на небезпеку для Європи з боку Москви, яка, нечувано зміцнив- шись за рахунок поділів Речі Посполитої, може шля- хом знищення польської нації здобути владу над усією Європою [14, c. 60]. Він відводив Польщі роль посередника й третейського судді, яка надана їй Провидінням, на кордоні Заходу і Сходу. Він по- рівнював Польщу із старшою сестрою, яка допома- гає народам у їхній боротьбі за незалежність. Броніслав Трентовський (1808-1869) - один із творців польської національної філософії - писав свою статтю в еміграції з упевненістю, що Польща звільниться з-під влади Росії, як колись Греція звільнилась від влади Римської імперії. Він протис- тавляв розвинуту Польщу "напівдикій" Росії. Повто- рював, що історія вчить, коли народ менш освіче- ний або просто дикий підкорив інший народ, що досяг більш високого ступеня освіченості, то не пе- реможець переможеного, а, навпаки, переможений переможця зуміє переробити на свій лад. "Жити з москалями у згоді й навчати їх, ополячувати їх дух" - це він вважав прикладом справжнього польського патріотизму [15, c. 81]. Ідейно-філософська спадщи- на польських еміграційних діячів стала базою для формування польської суспільної свідомості не лише серед поляків за кордоном, а й тих, які жили в польських землях, у тому числі й під владою Росії. Ідеї, що прозвучали у творах польських філософів і патріотів, пізніше стали складовими теорії польського прометеїзму. Ідеї прометеїзму й месіанства в той час з особ- ливою силою прозвучали в польській романтичній літературі, яка також була великою передусім ве- личністю польського національного поета Адама Міцкевича (1798-1855). Одним із способів зміцнен- ня патріотичних настроїв серед шляхетської молоді стало формування засобами літератури взірців на- родних героїв, як, наприклад, Конрад із третьої ча- стини "Дзядів" А. Міцкевича, що була написана під враженням листопадового повстання й завершена у 1832 р. Конрад, за задумом А. Міцкевича, був подібний до Прометея, бо з любові до свого наро- ду він збунтувався навіть проти Бога [16]. Літера- турний герой поставив собі за мету мобілізувати польський народ до боротьби за свободу й зроби- ти його прикладом для інших поневолених народів. Поляки не погоджувалися зі своїм підневільним ста- новищем, а художня література живила їхній пат- ріотичний дух і готувала до боротьби за свободу батьківщини. У забороненій в Росії "Книзі польського народу і пілігримства польського" авторства А. Міцкевича ідея польського месіанізму знайшла своє найпов- ніше втілення. "Душа польської нації - польське пілігримство", - цими словами починається пройня- та ідеєю національної свободи й польського месіа- нізму книга А. Міцкевича. Пілігрими в його розумінні - це мандрівники мимоволі, польські емігранти, які після поразки польського повстання 1830-1831 рр., жорстоко придушеного російським царем Миколою I (1825-1855), розбрелися по світу. Проте поет свято вірив у те, що вони не зіб'ються з правильного кур- су на святу землю - вільну Польщу, рано чи пізно зуміють досягти своєї мети. Розуміючи світоглядну й ментальну відмінність поляків і росіян, А. Міцкевич у своїй "Книзі польсько- го народу і пілігримства польського" заповідав по- лякам боротися за Свободу проти тиранії, яка була головним ворогом західної європейської цивілізації. Але не лише за свою свободу, а й проти тиранії в усьому світі. А. Міцкевич на прикладі гасіння по- жежі в місті в алегоричній формі навчав своїх одно- племінників, що лише ті, хто виступить на захист суспільного блага, може розраховувати на поряту- нок власного маєтку, а хто піклується лише про своє, той втратить усе: "Місто це - Європа, вогонь - її ворог, деспотія, а люди, що сплять, - німці, а ті, що стоять у дверях і спостерігають, - французи й англійці, а добрі люди - поляки" [17, c. 26]. "Сійте любов до Батьківщини і дух самопожертви й будь- те впевнені, що постане Річ Посполита великою і прекрасною", - писав він. Творчість А. Міцкевича справила глибокий вплив на свідомість поляків, на розуміння своєї ролі у світі як богообраного народу, ідейного борця за свободу всіх людей. Під її впли- вом сотні поляків змагалися в арміях різних держав світу з російським царизмом і вважали свою бороть- бу внеском у визволення рідної землі від іноземних поневолювачів. Ідея богообраності не була винятковим явищем того часу, і не лише польська історична традиція могла похвалитися таким досягненням. Спільним для поляків і росіян, окрім приналежності до єдино- го слов'янського кореня, була месіанська свідомість. І російський, і польський месіанізм були тісно пов'я- зані з християнством, переплетені апокаліптичними сподіваннями й відчуттями. Однак лише в поляків ідея національного месіанізму досягла найвищого підйому й напруження [18, c. 162], - визнавав ро- сійський філософ Микола Бердяєв (1874-1948), який з 1922 р. перебував в еміграції. Він уважав, що польський месіанізм більш чистий і жертовний, ніж російський. Поляки започаткували ідею жертовного месіанізму на противагу російському, який перед- бачав загарбання чужих земель. Багато гріхів було в старій шляхетській Речі По- сполитій, уважав М. Бердяєв, але вони були споку- тувані жертвою польського народу, пережитою ними "Голгофою" в часи після розподілів. Польський ме- сіанізм - цвіт польської духовної культури - переміг польські недоліки й вади, спалив їх на жертовному вогні. Стара легковажна Польща з магнатськими бенкетами, мазуркою й пригнобленням простого на- роду завдяки ідеї месіанізму перевтілилася в Польщу страдницьку [Там само, c. 163]. Прометеївські й месіанські мотиви, що прозву- чали у творах А. Міцкевича, набули популярності в Україні. Поезією видатного поляка захоплювалися члени наддніпрянського Кирило-Мефодіївського братства. Написана Миколою Костомаровим "Книга ІСТОРІЯ PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com № 6 (113) вересень-жовтень 2011 р. 74 ЕКОНОМІКА буття українського народу" - програмний документ Кирило-Мефодіївського товариства - багато в чому перегукувався з творами А. Міцкевича [19, c. 386]: той же біблійний стиль, та ж ідея слов'янської феде- рації, такий же лаконічний виклад національної історії, та ж віра в націю, яка обов'язково прокинеться з невільницького сну. У грудні 1846 р. Тарас Шевченко передав через члена Кирило-Мефодіївського товариства М. І. Са- вича, який їхав до Парижа, рукопис поеми "Кавказ" для А. Міцкевича. У цьому невмирущому творі ук- раїнського генія співзвучними поглядам А. Міцке- вича були прометеївські мотиви. Т. Шевченко в поемі "Кавказ" пророчо відобразив боротьбу поневолених народів з російським царизмом: "...споконвіку Про- метея там орел карає" [20, c. 246]. Так Прометей став узагальненим образом незламного борця за щастя людства й символом національно-визволь- ної боротьби поневолених народів. Можна стверджувати, що саме тоді перший раз поляки використали порівняння зі справжнім, виб- раним народом, який дав світові Мойсея, пророків та авторів Біблії. Ідея месіанізму Польщі протягом століть впливала на формування свідомості пере- січного поляка, а прометеїзм став утіленням істо- ричної місії польського народу, який ментально був вихований і готовий до того, щоб добровільно взяти на себе обов'язок нести світло західної цивілізації на схід, аж до степів Євразії [21, s. 4]. Підтверджен- ня цих слів знаходимо у творах головного теорети- ка прометеїзму - В. Бончковського, який був пере- конаний в тому, що концепція прометеїзму зароди- лася на базі ідеї Польщі як "Християнського муру" Європи [22, s. 50]. Польський прометеїзм увібрав у себе не лише всі елементи месіанської ідеї ХІХ ст., а й попередні досягнення польської суспільно-політичної думки. Найбільшим плодом месіанського максималізму став польський прометеїзм [23, s. 77], що відобра- жав суть великодержавного інтересу Польщі на сході. В. Бончковський як головний теоретик кон- цепції прометеїзму розрізняв прометеїзм Польщі як держави і польський прометеїзм як елемент поль- ської духовної місії, як виразник жертовності поль- ського народу. Він уважав, що, керуючись цими мо- тивами, поляки добровільно стануть на захист "по- неволених Москвою" народів: українського, гру- зинського, азербайджанського, північно-кавказько- го, вірменського та інших. Як вираз польського по- сланництва, згармонізованого з польським держав- ним інтересом, польський прометеїзм мав стати го- ловним знаряддям здобуття й утвердження велико- державного статусу Польщі [Там само, s. 78]. Прометеїзм поєднувався з політичною течією, яка в Росії бачила головного ворога незалежності Польщі [24, s. 9]. Гасла на повстанських прапорах "За вашу і нашу свободу!" виражали суть усієї поль- ської політичної ідеології, що базувалася на Ягел- лонській ідеї. Маніфест, виданий під час січневого повстання в Королівстві Польському, звертався до ідеї єдності "...поляків, литовців і русинів" [25, s. 149]. Найкращим доказом цього була медаль, що з'яви- лася з нагоди скасування панщини. На її реверсі були зображені герби Польщі, Литви й Русі. Польські патріоти, звертаючись до литовців, білорусів й ук- раїнців, сподівалися на їхню підтримку в боротьбі з царизмом. Польські національні повстання 1830-1831 рр. і 1863-1864 рр. були жорстоко придушені російськи- ми військами. Під час листопадового повстання3, яке тривало 325 днів, у Королівстві Польському, Литві й Україні загинуло близько 40 тис. осіб. Січневе по- встання було найтривалішим: воно почалося в січні 1863 р. й завершилося наприкінці 1864 р. У боях із царськими військами загинули десятки тисяч учас- ників повстання, 1 тис. осіб була страчена за виро- ками судів, 12 тис. 721 особа відправлена на катор- гу й заслання в Сибір, на Кавказ, у сучасний Казах- стан, а також на військову службу до складу ро- сійської армії4. Погоджуємося із сучасним російсь- ким дослідником М. Бухаріним, який твердить, що внаслідок кривавого фіналу повстання постраждав престиж Росії як "цивілізованої країни" [26, c. 3]; тоді як поляки, які зазнали тяжких втрат у військовому й політичному протистоянні, самостверджувались як нація, підкреслюючи свою культурну й цивілізацій- ну перевагу. Російська імперія так і не змогла культурно аси- мілювати поляків, які залишалися інородним тілом в імперії. Царський генерал-майор С. Старинкевич, який був президентом Варшави в 1875-1892 рр. й мав можливість добре пізнати місцеве населення, у своїх щоденниках писав: "Не можна змінити націо- нальності насиллям, переробити поляків у росіян, ті, що так роблять, не вірять у можливість зближен- ня з нами поляків" [Там само]. Можна було пере- могти поляків на полі битви, але підкорити їх було нереально, оскільки за ними стояла історична вели- кодержавна європейська спадщина. Польща стала сприйматися як внутрішня загро- за імперії, джерело повстань і революцій. У росій- ській політиці та свідомості російського суспільства актуальним стало польське питання - одне із най- важливіших у політиці Росії. Польська національна самосвідомість формувалась у дусі протистояння Росії. У підсумку польський фактор сприяв посилен- ню відцентрових тенденцій у монархії Романових і значною мірою сприяв її краху [27, c. 215]. Висновки Отже, концепція прометеїзму увібрала в себе ідеї й традиції "Великої еміграції". Елементом цієї кон- цепції стала теза про польський месіанізм, богооб- раність поляків і їхнє призначення захищати хрис- тиянську Європу, що зародилась у середовищі Ве- ликої еміграції й знайшла найповніший вияв у твор- чості А. Міцкевича. Так традиції давніх Ягеллонів, польських повстанців і патріотів-емігрантів ХІХ ст. стали дороговказом для Ю. Пілсудського, якому волею долі випало відіграти вирішальну роль у відродженні незалежної Польщі. У контексті досліджуваної проблеми перспектив- ним виглядає дослідження ідеї месіанізму в ук- раїнській суспільно-політичній думці. 3 У польській традиції й історіографії за назвою місяців по- встання 1830-1831 рр. названо "листопадовим", а 1863- 1864 рр. - "січневим". 4 У 20-х рр. ХХ ст. у Сибіру проживало більше 300 тис. польських переселенців і засланців, серед яких переважала інтелігенція. ІСТОРІЯ PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com № 6 (113) вересень-жовтень 2011 р. ЕКОНОМІКА 75 ЛІТЕРАТУРА: 1. Bartoszewicz H. Roman Knoll wobec sprawy nie- podleg ł oś ci Ukrainy 1917-1921. Z dziejów prometeizmu polskiego / H. Bartoszewicz // Polska i jej wschodni są siedzi. - T. 6 / [рod redakcją A. Andrusiewicza]. - Rzeszó w, 2005. - S. 11-30. 2. Borkowicz J. W poszukiwaniu gwarancji. Prometejski nurt polskiej myś li wschodniej / J. Borkowicz // Okrę t Koszykowa / [red. Jacek Borkowicz, Jacek Cichocki, Katarzyna Pe ł czyń ska- Na ł ę cz]. - Warszawa : Wyd. Naukowe PWN, 2007. - S. 47-63. 3. Лескинен М. В. Мифы и образы сарматизма. Истоки национальной идеологии Речи Посполитой / М. В. Лескинен. - М. : ИСлРАН, 2002. - 178 с. 4. Щегельська Ю. Месіанство, сарматизм, прометеїзм… Вплив політичних поглядів польських мислителів на роль, місце та цивілізаційну місію Польщі й поляків у світі, на фор- мування інтегрованого образу країни / Ю. Щегельська // Віче. Журнал Верховної Ради України [Електронний ресурс]. - Ре- жим доступу : http://www.viche.info/journal/773/. 5. Bą czkowski W. Praemurale Christianitatis // Bą czkowski W. Grunwald czy Pi ł awce? / W. Bą czkowski. - Warszawa : Wydawnictwo "Myś li Polskiej", 1938. - S. 53. 6. Tazbir J. Polska przedmurzem Europy / J. Tazbir. - Warszawa : Twój Styl, 2004. - 216 s. 7. Nowak A. Polityka wschodnia Józefa Pi ł sudskiego (1918- 1921). Koncepcja i realizacja / A. Nowak // Zeszyty Historyczne. - Paryż , 1994. - S. 3-22. 8. J. R. Z dziejów prometeizmu polskiego // Wschód-Orient. Kwartalnik poswę cony sprawom wschodu. - Warszawa, 1937. - Rok. VIII. - № 1-2. - S. 5. 9. Крысань М. А. Адам Ежи Чарторыский / М. А. Крысань // Вопросы истории. - 2001. - № 2. - С. 58-68. 10. Лисяк-Рудницький І. Козацький проект Міхала Чай- ковського під час Кримської війни: аналіз ідей / І. Лисяк-Руд- ницький [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http:// www.ukrhistory.narod.ru/texts/rudnycki-2.htm. 11. Biblioteka Polska w Paryż u (BPP), Muzeum Adama Mickiewicza, sygn. 876 (Kozacy Su ł tań scy), k.213 ([Czajkowski Micha ł ] Mehmet Sadyk Pasza, Rozkazy dla I i II pó ł ku Kozaków Ottomań skich, 1855 [2]). 12. Иванов В. И. Польский месианизм как живая сила / В. И. Иванов // Польская и русская душа. От Адама Мицке- вича и Александра Пушкина до Чеслава Милоша и Александ- ра Солженицына. Антология. Материалы к "каталогу" вза- имных предубеждений между поляками и русскими / [ред.- сост. Анджей де Лазари]. - Варшава : Польский институт международных дел, 2003. - 472 с. 13. Здзеховски М. Антиномии русской души. Николай Бердяев / М. Здзеховски // Польская и русская душа… - С. 167. 14. Красиньски З. Польша и Европа / З. Красиньски // Польская и русская душа... - С. 60. 15. Трентовски Б. Изображения национальной души, на- писанные соотечественником / Б. Трентовски // Польская и русская душа… - С. 81. 16. Mickiewicz A. Dziady / A. Mickiewicz. - Warszawa, 2003. - 350 s. 17. Мицкевич А. Книги польского пилигримства (фраг- менты) / А. Мицкевич // Польская и русская душа… - С. 26. 18. Бердяев Н. А. Русская и польская душа / Н. А. Бердя- ев // Польская и русская душа… - С. 162. 19. Вервес Г. Д. Міцкевич / Г. Д. Вервес // Українська літе- ратурна енциклопедія. - Т. 3. - К., 1995. - С. 386. 20. Шевченко Т. Повне зібрання творів в дванадцяти то- мах. - Том перший. Поезія. 1837-1847 / Т. Шевченко. - К., 1989. - С. 246. 21. Braun J. Polska a zagadnienia prometejskie / J. Braun // ZET. Sztuka, kultura, sprawy spo ł eczne. - Miesię cznik pod red. Jerzego Brauna. - 1939. - Rok VIII. - № 3 (137). - S. 4. 22. Bą czkowski W. Polska a Moskwa // Bą czkowski W.. Grunwald czy Pi ł awce? / W. Bą czkowski. - W arszawa : Wydawnictwo "Myś li Polskiej", 1938. - S. 50. 23. Bą czkowski W. Prometeizm polski a idea s ł owiań ska // Bą czkowski W. Grunwald czy Pi ł awce? / W. Bą czkowski. - Warszawa : Wydawnictwo "Myś li Polskiej", 1938. - S. 77. 24. Miedziń ski B. Polityka wschodnia Pi ł sudskiego / B. Miedziń ski // Zeszyty Historyczne. - Paryż , 1975. - Z. 31. - S. 9. 25. Kaczmarczyk J. Rzeczpospolita Troiga Narodów. Mit czy rzeczywistoś ć . Ugoda Gadziacka - teoria i praktyka / J. Kaczmar- czyk. - Kraków : Ksę garnia Akademicka, 2007. - S. 149. 26. Бухарин Н. И. Российско-польские отношения в ХІХ - первой половине ХХ в. / Н. И. Бухарин // Вопросы истории. - 2007. - № 7. - С. 3. 27. Горизонтов Л. Е. Парадоксы имперской политики: по- ляки в России и русские в Польше / Л. Е. Горизонтов. - М. : Индрик, 1999. - С. 215. V. Komar MESSIANISM IDEAS OF "BIG EMIGRATION" IN POLAND'S PROMETHEISM CONCEPT OF THE 1920s - 1930s The article deals with the influence of "Big Emigration" ideas (A. Mitskevych's ideas, in particular) on the formation of the prometheism concept, which envisaged the USSR disintegration into separate national states with their subsequent federation with Poland. Key words: messianism, prometheism, "Big Emigration", prometheism concept, A. Mitskevych. © В. Комар Надійшла до редакції 30.08.2011 ІСТОРІЯ PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com http://www.viche.info/journal/773/ http://www.ukrhistory.narod.ru/texts/rudnycki-2.htm http://www.pdffactory.com

Ähnliche Einträge