Філософсько-культурологічні аспекти дослідження "Міфу Чернівців"
У статті на матеріалі культурного доробку м. Чернівці розглянуто категорію "міф міста" у філософсько-культурологічному аспекті, чинники міської культури, локальні й глобальні аспекти проблеми мультикультуралізму....
Збережено в:
| Дата: | 2011 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України
2011
|
| Назва видання: | Схід |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/33841 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Філософсько-культурологічні аспекти дослідження "Міфу Чернівців" / Д. Жмундуляк // Схід. — 2011. — № 6 (113). — С. 103-106. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-33841 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-338412012-05-31T13:54:47Z Філософсько-культурологічні аспекти дослідження "Міфу Чернівців" Жмундуляк, Д. Філософія У статті на матеріалі культурного доробку м. Чернівці розглянуто категорію "міф міста" у філософсько-культурологічному аспекті, чинники міської культури, локальні й глобальні аспекти проблеми мультикультуралізму. The article examined the material cultural heritage of the city of Chernivtsi, the category "myth of the city" in the cultural aspects, the factors of urban culture, local and global aspects of multiculturalism. 2011 Article Філософсько-культурологічні аспекти дослідження "Міфу Чернівців" / Д. Жмундуляк // Схід. — 2011. — № 6 (113). — С. 103-106. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/33841 130.2 uk Схід Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Філософія Філософія |
| spellingShingle |
Філософія Філософія Жмундуляк, Д. Філософсько-культурологічні аспекти дослідження "Міфу Чернівців" Схід |
| description |
У статті на матеріалі культурного доробку м. Чернівці розглянуто категорію "міф міста" у
філософсько-культурологічному аспекті, чинники міської культури, локальні й глобальні
аспекти проблеми мультикультуралізму. |
| format |
Article |
| author |
Жмундуляк, Д. |
| author_facet |
Жмундуляк, Д. |
| author_sort |
Жмундуляк, Д. |
| title |
Філософсько-культурологічні аспекти дослідження "Міфу Чернівців" |
| title_short |
Філософсько-культурологічні аспекти дослідження "Міфу Чернівців" |
| title_full |
Філософсько-культурологічні аспекти дослідження "Міфу Чернівців" |
| title_fullStr |
Філософсько-культурологічні аспекти дослідження "Міфу Чернівців" |
| title_full_unstemmed |
Філософсько-культурологічні аспекти дослідження "Міфу Чернівців" |
| title_sort |
філософсько-культурологічні аспекти дослідження "міфу чернівців" |
| publisher |
Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України |
| publishDate |
2011 |
| topic_facet |
Філософія |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/33841 |
| citation_txt |
Філософсько-культурологічні аспекти дослідження "Міфу Чернівців" / Д. Жмундуляк // Схід. — 2011. — № 6 (113). — С. 103-106. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. |
| series |
Схід |
| work_keys_str_mv |
AT žmundulâkd fílosofsʹkokulʹturologíčníaspektidoslídžennâmífučernívcív |
| first_indexed |
2025-07-03T14:43:25Z |
| last_indexed |
2025-07-03T14:43:25Z |
| _version_ |
1836637284119609344 |
| fulltext |
№ 6 (113) вересень-жовтень 2011 р.
ЕКОНОМІКА 103ФІЛОСОФІЯ
УДК 130.2
ФІЛОСОФСЬКО-КУЛЬТУРОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ
ДОСЛІДЖЕННЯ "МІФУ ЧЕРНІВЦІВ"
ДМИТРО ЖМУНДУЛЯК,
кандидат філологічних наук, директор Державного архіву в Чернівецькій області
У статті на матеріалі культурного доробку м. Чернівці розглянуто категорію "міф міста" у
філософсько-культурологічному аспекті, чинники міської культури, локальні й глобальні
аспекти проблеми мультикультуралізму.
Ключові слова: "міф міста", релігійна культура, суспільно-політична культура, науково-освіт-
ня культура, літературно-митецька культура.
Постановка проблеми. В аспекті глобальної ур-
банізації сьогоднішнього життя універсальною про-
блемою філософії культури є вивчення соціокультур-
ного феномена міста як такого, зокрема в аспекті
"міфу міста". Існують ґрунтовні дослідження про "міф
Рима", "міф Єрусалима", "міф Києва" тощо. Проте
цим енергійніше займаються соціологи, літературо-
знавці чи архітектори, ніж власне філософи. Конк-
ретне ж невелике місто, у нашому випадку Чернівці,
усе ще зазвичай залишається поза увагою дослід-
ника. Але такий матеріал часто змістовний та акту-
альний. Так, скажімо, саме чернівецький мульти-
культурний досвід особливо актуальний сьогодні, в
епоху невідворотної глобалізації, коли різні культурні
світи дуже часто сусідять на одній території. На дум-
ку І. Намєстнікової, це визначає вирішальну роль
діалогу як основи міжкультурної комунікації та пе-
ретворює її на важливий чинник динаміки культури
[8, с. 86-129]. Проте, як свідчить гіркий досвід су-
часної Західної Європи, де проект мультикультур-
ного суспільства безславно завалився, бездумне й
механічне поєднання на одній території зі своєю
власною потужною культурною базою представників
різних народів та релігій, індивідуумів та спільнот
різного рівня культурності призводить лише до гли-
бинної прірви між цими спільнотами й окремими
людьми та до численних, часто антагоністичних
конфліктів.
Аналіз досліджень і публікацій, у яких запо-
чатковано вирішення поставленої проблеми.
Проблема вивчення "міфу міста" як своєрідної кон-
денсації міської культури та методологічні принципи
цього вивчення залежать від загальної концепції
культури та погляду на шляхи її вивчення. До почат-
ку ХХ ст. увагу місту приділяли спорадично; справді
наукове дослідження міста починається від рубежу
XX століття. Це, найперше, дослідження Г. Зіммеля,
одного з основоположників соціології та конфлікто-
логії, який надавав великого значення "ігровим"
формам поведінки людини, моді тощо, і пов'язував
формування провідних напрямів духовного життя
людини саме зі значними культурними центрами [5].
Трохи згодом у Франції формується т. зв. Школа
"Анналів" (М. Блок, Л. Февра, Ф. Бродель, Ж. Ле
Гофф), яка свою увагу зосередила на історичному
розвитку міста як цілісної системи, на вивченні ма-
сових ментальностей та їхній еволюції; зокрема,
названі представники школи судили про життя епо-
хи на основі створених епохою митецьких образів.
З 1920-х рр. місто осмислюється як соціологічний
феномен ("соціологія міста"), зокрема американсь-
кими вченими Л. Мамфордом та К. Лінчем, які кри-
тикували бездушність інженерно-технічного підхо-
ду до проблеми й зосереджувалися на психології
сприймання архітектури [6; 16]. Особливо слід
відзначити відому працю М. Вебера "Місто" - пано-
раму типів людських поселень від найдавніших
часів; місто - це замкнене велике поселення, якому
притаманний постійний товарообмін, що є істотною
складовою заробітку та задоволення потреб насе-
лення [2]. Характерно, що й у післяреволюційній
радянській країні, де ще не встановилося тоталітар-
но-догматичне мислення, опубліковано ряд праць
М. Анциферова, у яких і подано формулу "міф міста"
("Город как выразитель сменяющихся культур: Кар-
тины и характеристики", "Жизнь города", "Современ-
ные города", "Быль и миф Петербурга").
Після лихоліття Другої світової війни, з 1950-х рр.,
у центрі уваги постає вивчення конкретних аспектів
міської культури на основі інтеграції методів різних
наук. Формуються певні орієнтації досліджень: вив-
чаються міський спосіб життя в його відмінності від
сільського життя; проблема міста як соціально-істо-
ричного та культурного феномена починає все шир-
ше ґрунтуватись на фундаментальних економіко-
соціологічних засадах. Усе ширше враховуються
розміри, вік й адміністративний статус міста, вели-
чина та склад міського населення, розвиненість со-
ціальної інфраструктури, кількість та значущість ус-
танов культури. Наприклад, метою роботи Е. Орло-
вої є простежити, як міське середовище впливає
на соціокультурну ситуацію [9], О. Агєєва розгля-
дає місто водночас як "відокремлене структурне
об'єднання" та "частину й "дзеркало" всього сус-
пільства", його основні функції та чинники форму-
вання, акцентуючи моменти співвідношення старо-
го й нового в культурі міста та "аксіологічні аспекти"
розвитку міста [1], О. Ревіна аналізує місто як бага-
торівневу систему організації соціо- та етнокультур-
ного простору, з формуванням субкультур у сучас-
ному місті та етнічністю як чинником ідентичності
[12]. Плідними виявляються спроби поєднання со-
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 6 (113) вересень-жовтень 2011 р.
104 ЕКОНОМІКА
ціологічного та філософського підходів. Так, М. Па-
ламарчук не лише характеризує культурний простір
та соціальний хронотоп міста, виявляючи специфіку
їхніх проявів у сучасності, але й розглядає місто в
річищі феноменологічного підходу - як об'єкт людсь-
кого буття, що мислиться у свідомості [10]. О. Філімо-
нова здійснює філософську рефлексію міста в про-
сторовому вимірі, причому окремо докладно зупи-
няється на специфіці публічного та індивідуального
просторів як структурних елементів міського середо-
вища [14, с. 134-178]. У дисертації І. Туліганової місто
розглядається як соціокультурний простір, і до вив-
чення його пропонуються такі підходи: ландшафтний,
середовищний, соціологічний, антропологічний, куль-
турно-семіотичний [13, с. 11-12].
Однак робіт про "міф Чернівців" як проблему філо-
софії культури наукових досліджень практично ще
немає, окрім нашої невеликої розвідки [4]. При ве-
личезності масиву історичного, культурологічного та
краєзнавчого матеріалу в цій сфері, матеріал постає
фрагментарним, розпорошеним, чекає на філософсь-
ко-культурне узагальнення.
Мета статті - дослідження "міфу Чернівців" у
його основних чинниках та культурних проекціях:
релігійно-духовній, суспільно-політичній, науково-
освітній та літературно-митецькій - при цент-
ральній увазі до проблеми формування національ-
ної культури.
Виклад основного матеріалу. Перекази про
Чернівці, як фольклорні, так і зафіксовані на папері,
дуже соковиті й колоритні, насичені енергією мину-
лого й сучасності, пам'яттю про процвітання та нега-
разди. Вони не тільки позначені печаткою стародав-
ності, а й виникають часом просто на наших очах.
Наведемо достатньо показовий приклад механізму
складання одного з "малих" чернівецьких міфів. У
2008 р., на честь 600-річчя міста Чернівці, на Цент-
ральній площі було відкрито пам'ятник "Трояндам,
якими підмітали тротуари Чернівців". Його можна
назвати, по суті, ілюстрацією до романтичного міфу,
сформульованого німецьким журналістом Г. Гайнце-
ном, що буцімто Чернівці були "таємною столицею
Європи", розкішним містом, де тротуари підмітали
букетами троянд. Додамо, що нещодавно встанов-
лений у місті пам'ятник, у свою чергу, став матеріа-
лом для створення нового міфу: уважається, що
дівчина, яка торкнеться великого пальця скульпту-
ри, щасливо вийде заміж, а на хлопця очікуватиме
успіх у всіх справах. Характерна також тенденція
"укрупнити" значення Чернівців, чого варта хоча б
формула "таємна столиця Європи".
Змінюється й ставлення до колишніх об'єктів не-
приязні. Сьогодні, коли згасла гострота протистоян-
ня національно свідомого українства австро-німець-
кому пануванню, спостерігається навіть певна нос-
тальгія за австрійською епохою та її міфологізація:
чернівецький художник зі світовим ім'ям Б. Тутель-
ман віддає чимало зусиль проекту реставрації ве-
ликої статуї Австрії, нещодавно знайденої в улам-
ках, а в одному з чернівецьких скверів встановле-
но пам'ятник цісарю Францеві-Йосипу, за часів яко-
го Чернівці, як уважається, процвітали. Так знову
прилучається нинішній обласний центр до аури
імперії Габсбургів, і вже ніхто не відчуває тут себе
приниженим.
За радянських часів колишній центр австрійсь-
кої провінції іменувався журналістами та пропаган-
дистами винятково як "столиця радянської Букови-
ни". Відомі факти, коли на цьому іміджі грали навіть
квартирні маклери. А місцеві євреї пам'ятають, як
колись це багате й красиве місто пишно іменувало-
ся серед представників цього етносу "Трояндою
Ізраїлю" (євреї тут складали майже половину насе-
лення навіть після Другої світової війни, й ситуація
змінилася докорінно лише в останні два десятиліття).
За кордоном існують чернівецькі земляцтва (наприк-
лад, у тому ж Ізраїлі). Таких прикладів, що свідчать
про особливу вагомість ролі Чернівців у культурі,
можна навести чимало. Отже, Чернівці, як нам
здається, можна цілком обґрунтовано, скористав-
шись думкою С. Ляхової, назвати "проміжним"
містом - містом обласного значення, нібито про-
вінційним за зовнішніми ознаками, але "зі столич-
ним типом міського способу життя" [7, с. 19].
Це не так уже випадково, що невеличке місто
стало культурним центром - подібні процеси були
особливо характерні для першої половини ХХ ст.,
коли провінційні міста "стають соціокультурними
центрами, тісно пов'язаними з традиціями та водно-
час такими, що відкриваються новаціям" [3, с. 3].
Особливо примітний цей географічний пункт з
точки зору його органічної поліетнічності та муль-
тикультурності, що завжди супроводжувалося ви-
нятковою толерантністю та відкритістю. Колись ко-
жен буковинець, найперше чернівчанин, володів не
лише "руською" (українською) мовою, а ще й німець-
кою, румунською та ідиш (багато хто знав і польську).
Сьогодні в Західній Європі з тривогою говориться
про провал ідеї мультикультурного суспільства (хоча
в США усе це якось тримається). У Чернівцях, де
поліетнічність і полікультурність складалися не так
раптово, як у сьогоднішній Західній Європі, усе про-
тікало достатньо гармонійно. З австрійських часів
тут реалізувався принцип національно-культурної
автономії: у канцелярії - тільки німецька мова, а в
приватному житті - повна свобода. І це увійшло в
ментальність чернівчан.
Сучасне місто в будь-якому випадку тією чи ін-
шою мірою поліетнічне та мультикультурне. О. Ре-
віна розглядає місто як форму буття, якій властива
власна культурно-етнічна визначеність, а мульти-
культурний простір міста має такі характеристики:
інтенціональність (людина змушена визначатися з
метою свого існування та національною ідентичні-
стю в тому числі), інструментальність (індивід шукає
власні способи життєдіяльності, але в межах полі-
етнічної культури міста), інтерсуб'єктивність (осо-
бистість обов'язково належить до певної соціальної
та етнічної групи, навіть якщо прагне дистанціюва-
тися від людей) [12, с. 7-8].
Але, як ми зараз побачимо, далеко не всі мо-
менти буття чернівецької культури досліджено й уве-
дено в філософську парадигму. Місто у своїй муль-
тикультурній проекції виявилося з усією красномов-
ністю в тому, що нині гранітні бордюри тротуарів на
головній вулиці ім. О. Кобилянської прикрашені ви-
різьбленими написами українською, російською,
німецькою, румунською мовами та мовою ідиш. Це
справжній заповідник потужного культурного роз-
вою, культурного взаємовпливу та синтезу культур.
Звичайно, важко відділити один ракурс від іншо-
го. Візьмемо, наприклад, таку ситуацію. Місто тво-
риться найперше архітектурою, і недаремно існує
така філософська дисципліна, як філософія архі-
ФІЛОСОФІЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 6 (113) вересень-жовтень 2011 р.
ЕКОНОМІКА 105
тектури. Актуальними є дослідження специфіки
того чернівецького "міфу в камені", який являє со-
бою комплекс чернівецьких храмів, аналіз та сис-
тематизація спостережень попередників (щоправ-
да, досить нечисленних), розробка критеріїв аналі-
зу достатньо різнорідного матеріалу. Водночас по-
требує певного додаткового аналізу й більш вив-
чена проблема світської архітектури Чернівців, які
в ХІХ ст. отримують неофіційний статус "маленького
Парижа" або "Відня на Пруті", оскільки вона утво-
рює гармонійний і цілісний ансамбль якраз разом із
невід'ємними домінантами культових споруд. Але
архітектура, найперше - сакральна, є лише формаль-
ним вираженням концепції життя й людини, своє-
рідною програмою поведінки людини: будь-яка бу-
дівля є, у принципі, не лише утилітарний артефакт, а
й певний образ - гармонії, пишноти, аскетичності
тощо. Отже, без осмислення релігійного чинника
культури ми не матимемо ключа до чернівецької
архітектури як художнього вирішення екзистенціаль-
ного самовизначення мешканців міста.
Водночас лише самою архітектурою "чернівець-
кий міф" не тримається, тим більше, що при домі-
нації православ'я на Буковині цей багатонаціональ-
ний край був віддавна ще й багатоконфесійним, й
усі сакральні споруди було створено зусиллями віру-
ючих різних конфесій не просто в неповторному,
оригінальному художньому вирішенні, а й відповід-
но до певних конфесійних канонів. Розмова про ар-
хітектуру органічно переростає в питання про релі-
гійне життя Чернівців, у якому значне місце займав
поруч із християнством різних напрямків, яке спов-
ідали українці, румуни, німці та поляки, ще й юдаїзм
(євреї, як згадувалося, складали в певні моменти
історії етнічну домінанту міста). Зокрема, з ХVIII ст.
Чернівці - один із центрів хасидизму, що належить
до вкрай маловивчених аспектів релігійної культури
міста. Діалог між юдаїзмом та християнством не
набирав тих відкритих і драматичних форм, які мав
у середньовіччі, проте існував і визначав неповтор-
ну ментальну специфіку чернівецького жителя (ко-
лись тут, як ми вже згадували, практично всі гово-
рили чотирма мовами: українською, німецькою, ру-
мунською та мовою ідиш). Не менш напруженим
був і прихований діалог між різними християнськи-
ми номінаціями: православними, католиками, уніа-
тами, протестантами, хоча до якоїсь гострої й де-
структивної полеміки в цій сфері у толерантній Авст-
ро-Угорщині не доходило.
Буття в лоні Австро-Угорської імперії визначало
й певну напруженість національно-політичних пи-
тань, які часом перепліталися з проблемами класо-
вого протистояння та пропагандою радикально-со-
ціалістичних ідей. Гострі були, наприклад, полеміки
між прихильниками "москвофільства" й українськи-
ми "самостійниками". Однак принцип національно-
культурної автономії, який послідовно проводився
цісарською владою, дозволяв дещо пом'якшити та-
кого роду напруження. У Чернівцях здавна існува-
ли (й існують до сьогодні) Український народний дім,
Німецький народний дім, Польський народний дім;
у часи румунського панування над Буковиною до
них долучився й Румунський народний дім. Абсо-
лютно вільно почувається в Чернівцях і російська
(ліпше сказати, російськомовна) громада. Та при всій
цій поліфонічності із часом виразно бере гору украї-
нський первінь: 1918 року відбулося Буковинське
віче, яке засвідчило масове бажання населення
Буковини жити одним життям з усією Україною. Існу-
вання й змагання численних політичних партій, тра-
гедія двох війн, тоталітарне поневолення краю - усе
це ретельно досліджено істориками [напр.: 11], але
вимагає подальшого аналізу в категоріях філософії
культури. Вивчення проблем соціально-політичної
культури, яка в Новий час тіснить культуру релігійну
й виражає зрослу креативність людини та її праг-
нення більш вільної та гуманної життєбудови, мало
б стати органічним продовженням аналізу проблем
"сакрального" комплексу Чернівців.
Чернівці здавна були й форпостом науки та осв-
іти. Заснований митр. Є. Гакманом університет, ве-
лика кількість інших вишів, ліцеїв, коледжів, гімназій
тощо, функціонування численних наукових шкіл (се-
ред фундаторів яких - усесвітньо відомі імена: філо-
лога С. Смаль-Стоцького, економіста Й. Шумпете-
ра, біохіміка Е. Харгаффа та ін.) - свідчення інтелек-
туальної потужності Буковини й безперечна складо-
ва "чернівецького міфу", функція якої з погляду філо-
софії культури має бути вивчена окремо.
І, нарешті, літературно-митецьке життя Чернівців
- окрема і яскрава складова "міфу міста". У літера-
турній царині прославилися українські письменни-
ки О. Кобилянська, Ю. Федькович, О. Маковій,
В. Колодій, Т. Севернюк, румунський поет М. Емі-
неску, німецькомовні поети П. Целан та Р. Ауслен-
дер і багато інших. Європейської та всесвітньої
слави зазнали "німецький Карузо" - тенор Й. Шмідт,
який розпочав свою кар'єру в чернівецькій сина-
гозі, піаніст К. Мікулі, славетна актриса С. Таль,
легендарний продюсер С. Фальк, живописці Б. Ту-
тельман та Н. Ярмольчук - самі лише меморіальні
дошки на стінах чернівецьких будинків - окремий
матеріал для осмислення ролі міста в культурі. Та
науково-філософського узагальнення цієї ситуації
до сьогодні не існує.
Не можна не відзначити й такої специфічної скла-
дової чернівецького міфу, як толерантність, готовність
до міжкультурного діалогу на всіх соціально-культур-
них рівнях. Загальновідомими стали слова Г. Гайн-
цена про Чернівці як "корабель задоволень з укра-
їнською командою, німецькими офіцерами і єв-
рейськими пасажирами на борту, який під австрій-
ським прапором постійно тримав курс між Захо-
дом і Сходом". Дійсно, цей образний вислів чудо-
во відбиває феномен багатоконфесійності, мульти-
культурності та міжкультурності Чернівців.
Цікаво, що цей бік життя міста також сприяв ут-
воренню "місцевої міфології", своєрідного етіологіч-
ного ґатунку. Наприклад, відомий у місті "Будинок-
корабель", овіяний легендою про двох братів, один
із яких був капітаном і так тужив за морем, що його
брат-підприємець побудував для нього будинок у
вигляді корабля. Але ще цікавіше, що раніше цей
будинок називали "шіфа" - під впливом німецького
слова "das Schiff" - корабель. Крім того, тут відчу-
вається відголос назви знаменитої корчми "Zum
Goldenen Schiff", що була колись розташована в
цьому кварталі [15, с. 136].
Висновки
У періоди, коли суспільство шукає шляхи й спо-
соби компромісного співіснування представників
різних культурних груп на окремій території, зокре-
ма в місті, актуалізується необхідність репрезентації
ФІЛОСОФІЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 6 (113) вересень-жовтень 2011 р.
106 ЕКОНОМІКА
знакових моментів колективної пам'яті цієї території,
яку успішно виконує т.зв. "міф міста", тобто узагаль-
нений образ міського середовища, система тлума-
чень феномена міста (соціальних, архітектурно-
містобудівних, технічних, релігійних, економічних
тощо). Перетинаючись і накладаючись одне на одне,
ці тлумачення задають символічний простір інтер-
претації дійсності й виступають впливовими чинни-
ками процесу його постійного перекроювання. Най-
більш яскраво символічну інтерпретацію простору
можна простежити в т.зв. "погранично-центральних"
містах Східно-Центральної Європи, серед яких
Львів, Чернівці, Одеса, Вроцлав, Гданськ, Братис-
лава, тобто ті міста, що, як правило, виступають у
ролі полікультурних і поліетнічних осередків модер-
нізації, впливаючи на відповідні центри й створюю-
чи альтернативні системи соціальних стосунків у
відповідному регіоні.
Характеристики Чернівців у різні часи представ-
ляють місто і як "таємну столицю Європи", і як "троян-
ду Ізраїля", і як "столицю радянської Буковини", тоб-
то відзначають його як місце, де аплікація різних
культурних впливів уможливила органічну полі-
етнічність та мультикультурність міського середови-
ща. Одночасно амбівалентність, багатозначність або
невизначеність, стильова еклектика, - усі ці власти-
вості контактної культурної зони також залишаються
характерними прикметами Чернівців до сьогодні, і
завдання полягає в тому, щоб застосувати надба-
ний культурний та гуманітарний капітал для модер-
нізації міського простору та недопущення конкуренції
його культурних дискурсів, кожен із яких, як ми по-
бачили, має проекцію в минуле та майбутнє.
ЛІТЕРАТУРА:
1. Агеева Е. Ю. Город как социокультурное образование
(функционально-типологический анализ) : дис. … д-ра фило-
соф. наук : спец. 24.00.01 "Теория и история культуры" /
Е. Ю. Агеева. - Н. Новгород, 2005. - 355 с.
2. Вебер М. Город // Вебер М. История хозяйства. Город /
М. Вебер ; [пер. с нем.]. - М. : Конан-пресс-Ц, Кучково поле,
2001. - С. 333-488.
3. Деткова Н. Ю. Духовная жизнь малого провинциаль-
ного города: на примере г. Шадринска первой половины ХХ
века : автореф. дис. на соискание уч. степени канд. культу-
рологии : спец. 24.00.01 "Теория и история культуры" /
Н. Ю. Деткова. - Челябинск, 2009. - 26 с.
4. Жмундуляк Д. Д. "Міф Чернівців" як недосліджена про-
блема філософії культури / Д. Д. Жмундуляк // Науковий вісник
ХНПУ ім. Г. Сковороди. - Серія "Філософія". - 2009. - Вип. 32. -
С. 99-104.
5. Зиммель Г. Большие города и духовная жизнь / Г. Зим-
мель // Логос. - 2002. - № 3-4. - С. 23-34.
6. Линч К. Образ города / К . Линч ; [пер. с англ.
В. Л. Глазычева]. - М. : Стройиздат, 1982. - 328 с.
7. Ляхова С. С. Провинциальный город как социокультур-
ный феномен : автореф. на соискание уч. степени канд. фи-
лософ. наук : спец. 09.00.11 "Социальная философия" /
С. С. Ляхова. - Архангельск, 2006. - 24 с.
8. Наместникова И. В. Межкультурная коммуникация как
социокультурный феномен : дис. … д-ра философ. наук :
спец. 09.00.11 "Социальная философия" / И. В. Наместнико-
ва. - М., 2003. - 330 с.
9. Орлова Э. А. Современная городская культура и чело-
век / Э. А. Орлова. - М. : РАН Институт философии ; Наука,
1987. - 193 с.
10. Паламарчук М. Л. Город как социокультурный фено-
мен : автореф. дис. на соискание уч. степени канд. философ.
наук : спец. 09.00.11 "Социальная философия" / М. Л. Пала-
марчук. - Архангельск, 2009. - 21 с.
11. Перша світова війна та проблеми державотворен-
ня у Центральній та Східній Європі (до 90-річчя закінчення
Першої світової війни) : [матеріали міжнар. наук. конф.]. -
Чернівці : ЧНУ, 2009. - 316 с.
12. Ревина Е. В. Мультикультурный город как простран-
ство национальной идентичности : автореф. на соискание
уч. степени канд. философ. наук : спец. 09.00.13 "Религиове-
дение, философская антропология, философия культуры" /
Е. В. Ревина. - Ставрополь, 2009. - 23 с.
13. Тулиганова И. В. Социокультурное пространство со-
временного города : дис. … канд. философ. наук : спец. 09.00.11
"Социальная философия по философским наукам" / И. В. Ту-
лиганова. - Саратов, 2009. - 166 с.
14. Филимонова О. Ф. Жизненное пространство города:
концептуальные основания и ментальные структуры : дис.
… д-ра философ. наук : спец. 09.00.11 "Социальная филосо-
фия" / О. Ф. Филимонова. - Саратов, 2004. - 348 с.
15. Чеховський І. Чернівці - повернення сутнісних ціннос-
тей / І. Чеховський // Агора. Україна в європейському кон-
тексті. - К. : Стилос, 2007. - Вип. 5. - С. 135-144.
16. Mumford L. The condition of man / L. Mumford. - N. Y. :
Harcourt, Brace & Co., 1944. - 467 p.
D. Zhmundulyak
PHILOSOPHICAL AND CULTURAL ASPECTS OF THE STUDY "MYTH OF CHERNIVTSI"
The article examined the material cultural heritage of the city of Chernivtsi, the category "myth of the city" in the
cultural aspects, the factors of urban culture, local and global aspects of multiculturalism.
Key words: "the myth of the city", religious culture, social and political culture, scientific and educational culture, literary and
artful culture.
© Д. Жмундуляк
Надійшла до редакції 08.09.2011
ФІЛОСОФІЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
|