Підготовка журналістських кадрів для друкованих засобів масової інформації в Україні: Інститут журналістики Київського університету ім. Т. Г. Шевченка (1997-2000 рр.)

У статті висвітлюються аспекти підготовки журналістських кадрів для друкованих засобів масової інформації в Україні на прикладі Інституту журналістики Київського університету ім. Т. Г. Шевченка в 1997-2000 рр....

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2011
Автор: Гайдамака, В.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України 2011
Назва видання:Схід
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/33845
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Підготовка журналістських кадрів для друкованих засобів масової інформації в Україні: Інститут журналістики Київського університету ім. Т. Г. Шевченка (1997-2000 рр.) / В. Гайдамака // Схід. — 2011. — № 6 (113). — С. 67-71. — Бібліогр.: 26 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-33845
record_format dspace
spelling irk-123456789-338452012-05-31T13:49:05Z Підготовка журналістських кадрів для друкованих засобів масової інформації в Україні: Інститут журналістики Київського університету ім. Т. Г. Шевченка (1997-2000 рр.) Гайдамака, В. Історія У статті висвітлюються аспекти підготовки журналістських кадрів для друкованих засобів масової інформації в Україні на прикладі Інституту журналістики Київського університету ім. Т. Г. Шевченка в 1997-2000 рр. The article highlights aspects of journalism training personnel for the mass media in Ukraine by the example of the Institute of Journalism of University. Shevchenko in 1997-2000 2011 Article Підготовка журналістських кадрів для друкованих засобів масової інформації в Україні: Інститут журналістики Київського університету ім. Т. Г. Шевченка (1997-2000 рр.) / В. Гайдамака // Схід. — 2011. — № 6 (113). — С. 67-71. — Бібліогр.: 26 назв. — укр. http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/33845 378.147.007:316.774 (477) uk Схід Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Історія
Історія
spellingShingle Історія
Історія
Гайдамака, В.
Підготовка журналістських кадрів для друкованих засобів масової інформації в Україні: Інститут журналістики Київського університету ім. Т. Г. Шевченка (1997-2000 рр.)
Схід
description У статті висвітлюються аспекти підготовки журналістських кадрів для друкованих засобів масової інформації в Україні на прикладі Інституту журналістики Київського університету ім. Т. Г. Шевченка в 1997-2000 рр.
format Article
author Гайдамака, В.
author_facet Гайдамака, В.
author_sort Гайдамака, В.
title Підготовка журналістських кадрів для друкованих засобів масової інформації в Україні: Інститут журналістики Київського університету ім. Т. Г. Шевченка (1997-2000 рр.)
title_short Підготовка журналістських кадрів для друкованих засобів масової інформації в Україні: Інститут журналістики Київського університету ім. Т. Г. Шевченка (1997-2000 рр.)
title_full Підготовка журналістських кадрів для друкованих засобів масової інформації в Україні: Інститут журналістики Київського університету ім. Т. Г. Шевченка (1997-2000 рр.)
title_fullStr Підготовка журналістських кадрів для друкованих засобів масової інформації в Україні: Інститут журналістики Київського університету ім. Т. Г. Шевченка (1997-2000 рр.)
title_full_unstemmed Підготовка журналістських кадрів для друкованих засобів масової інформації в Україні: Інститут журналістики Київського університету ім. Т. Г. Шевченка (1997-2000 рр.)
title_sort підготовка журналістських кадрів для друкованих засобів масової інформації в україні: інститут журналістики київського університету ім. т. г. шевченка (1997-2000 рр.)
publisher Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України
publishDate 2011
topic_facet Історія
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/33845
citation_txt Підготовка журналістських кадрів для друкованих засобів масової інформації в Україні: Інститут журналістики Київського університету ім. Т. Г. Шевченка (1997-2000 рр.) / В. Гайдамака // Схід. — 2011. — № 6 (113). — С. 67-71. — Бібліогр.: 26 назв. — укр.
series Схід
work_keys_str_mv AT gajdamakav pídgotovkažurnalístsʹkihkadrívdlâdrukovanihzasobívmasovoíínformacíívukraíníínstitutžurnalístikikiívsʹkogouníversitetuímtgševčenka19972000rr
first_indexed 2025-07-03T14:44:06Z
last_indexed 2025-07-03T14:44:06Z
_version_ 1836637326967570432
fulltext № 6 (113) вересень-жовтень 2011 р. ЕКОНОМІКА 67 3. Інформаційна база та статистичні дані [Електрон- ний ресурс] // ПАТ "Українська біржа". - Режим доступу : www.ux.ua. 4. Минасов О. Ю. Факторы, влияющие на рыночную сто- имость акций российских предприятий / О. Ю. Минасов // Московский оценщик. - 2001. - № 4. - С. 2-23. 5. Переяслова И. Г. Статистика / И. Г. Переяслова, Е. Б. Колбачев, О. Г. Переяслова. - Ростов н/Д : Феникс, 2003. - 288 с. 6. Политическая экономия / Академия наук СССР. - М. : Политическая лит-ра, 1954. - С. 175. 7. Про внесення змін до Закону України "Про бухгалтерсь- кий облік та фінансову звітність в Україні": Закон України № 3332-VI від 12 травня 2011 р. [Електронний ресурс] // Вер- ховна Рада України. - Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/ cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=3332-17. 8. Черемісіна С. Оцінка факторного впливу на інвестицій- ну привабливість виноградо-виноробного підприємства / С. Черемісіна, Г. Кальонова // Економічний аналіз : зб. наук. праць / [редкол.: С. І. Шкарабан (голов. ред.) та ін.]. - Тер- нопіль : Вид-во Тернопільського національного економічного ун-ту "Економічна думка", 2010. - Вип. 7. - С. 211-215. 9. Эрлих А. А. Технический анализ товарных и финансо- вых рынков / А. А. Эрлих. - М. : ИНФРА-М, 1996. - 176 с. 10. Tewels R. The Stock Market / R. Tewels, T. Tewels, E. Bradley. - New York : John Wiley & Sons Inc., 1997. - Р. 487-500. O. Khasanova FACTORS OF INFLUENCE ON MARKET CAPITALIZATION AND INVESTMENT ATTRACTIVENESS OF PUBBLIC JOINT STOCK COMPANIES IN THE CURRENT ECONOMIC CONDITIONS The article deals with a set of factors impact on market capitalization and investment attractiveness of public joint stock company in the current economic conditions, built a structural classification of impacts. Key words: market capitalization, investment attractiveness, influence, stocks, stock market, public joint stock company © О. Хасанова Надійшла до редакції 22.09.2011 УДК 378.147.007:316.774 (477) ПІДГОТОВКА ЖУРНАЛІСТСЬКИХ КАДРІВ ДЛЯ ДРУКОВАНИХ ЗАСОБІВ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ В УКРАЇНІ: ІНСТИТУТ ЖУРНАЛІСТИКИ КИЇВСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ ім. Т. Г. ШЕВЧЕНКА (1997-2000 рр.) ВАЛЕРІЙ ГАЙДАМАКА, старший викладач кафедри соціально-гуманітарних дисциплін та психології Донецького інституту психології і підприємництва У статті висвітлюються аспекти підготовки журналістських кадрів для друкованих за- собів масової інформації в Україні на прикладі Інституту журналістики Київського універ- ситету ім. Т. Г. Шевченка в 1997-2000 рр. Ключові слова: журналістські кадри, освіта, навчальні плани, програми, виробнича практика, кафедра, Інститут журналістики. Постановка проблеми. Історія підготовки жур- налістських кадрів для друкованих засобів масової інформації в перші десятиліття існування незалеж- ної України з ряду причин не стала об'єктом спе- ціального наукового вивчення. Проте журналістів за їхній суттєвий вплив на розвиток українського сус- пільства неофіційно назвали "четвертою владою", а журналістику в усьому світі визнають одним із най- динамічніших громадських інститутів, призначення якого - миттєво реагувати на будь-які зміни соціаль- них реалій. Неможливо уявити модель окремого існування журналістики від суспільства й навпаки, бо вони постійно перебувають у тісному зв'язку, органічно доповнюючи одне одного. Але для ефективного симбіозу в усі часи була потрібна важлива умова: журналісти мають постійно вдосконалювати свої знання та навички відповідно до трансформації життя та вимог суспільства. Зрозуміло, що вирі- шення цього питання починається зі змісту навчан- ня майбутніх журналістів, до того ж якісний розви- ток інноваційних моделей освітянських процесів ІСТОРІЯ PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com http://www.ux.ua http://zakon1.rada.gov.ua/ http://www.pdffactory.com № 6 (113) вересень-жовтень 2011 р. 68 ЕКОНОМІКА повинен мати у своїй основі історичну складову попереднього досвіду. Стаття є продовженням попередньої публікації "Підготовка журналістських кадрів для друкованих ЗМІ в Україні: Інститут журналістики Київського уні- верситету ім. Т. Г. Шевченка (1993-1997 рр.)" [1]. У ній йшлося про створення та концептуальний розви- ток окремого підрозділу КДУ ім. Т. Шевченка - Інсти- туту журналістики (надалі ІЖ), а також про перехід на новий, докорінно змінений порівняно з радян- ським часом, зміст та рівень вітчизняної журналіст- ської освіти в Україні. У статті вперше розглянуто та проаналізовано невідомі та маловідомі факти подальшого розвит- ку Інституту журналістики в 1997-2000 рр. Показа- но, як журналістська освіта в ІЖ динамічно зміню- валася відповідно до вимог українського суспіль- ства того часу. Аналіз публікацій із цієї проблеми показав, що темі журналістської освіти в 1997-2000 рр. в ІЖ були присвячені лише окремі наукові праці, які, в основному, зосереджувались на окремих проблемах підготовки вітчизняних журналістів. Серед них зас- луговують на увагу статті В. Різуна [2]; В. Різуна, Б. Чернякова [3]; С. Квіта [4]. Але найбільш вагоми- ми джерелами, які розкрили проблему підготовки журналістських кадрів в ІЖ, є архівні документи Київ- ського університету ім. Тараса Шевченка. На жаль, ці документи не були використані в зазначених дос- лідженнях. Мета статті - на основі аналізу літератури та ар- хівних даних дослідити особливості підготовки жур- налістських кадрів у 1997-2000 рр., увести в науко- вий обіг нові матеріали з історії української журна- лістської освіти. Виклад основного матеріалу. У 1997 році на тлі утворення в Україні нових факультетів і кафедр з підготовки журналістських кадрів ІЖ залишався провідною вітчизняною школою журналістики. Для того щоб мати й надалі такий статус, колективу до- водилося вирішувати багато задач, пов'язаних із різними напрямками життєдіяльності Інституту, у першу чергу, із якісною організацією навчально- виховного процесу. Так, на початку 1997 року постала гостра пробле- ма відбору абітурієнтів. Справа полягала в тому, що з 1993 року ІЖ поповнювався такими групами нових студентів, як переможці конкурсу "Шанс", слухачі підготовчого відділення та переможці вступних ек- заменів, які мали солідний творчий доробок у виг- ляді публікацій у газетах та журналах, текстів для радіо й телебачення, сценаріїв, цікавих фотографій тощо [Там само]. Ці матеріали дозволяли виклада- чам мати більш глибоке уявлення про творчі мож- ливості окремого абітурієнта, рівень його професій- ної орієнтації та загальної культури. Але сталося так, що протягом 1995/96 н. р. з'явилася інформація про зловживання навколо конкурсу "Шанс". Щоб виклю- чити неналежні підходи до цієї проблеми та упоряд- кувати питання, колектив кафедри періодичної пре- си вирішив, що доцільним буде брати участь у про- веденні цього конкурсу разом зі Спілкою журналістів України та Міносвіти, але не так як раніше, коли пе- реможці зараховувалися без вступних іспитів, а допускати призерів до вступних іспитів без проход- ження творчого конкурсу [5]. Зрозуміло, що такі кро- ки позитивно позначилися на іміджі ІЖ у подальшо- му. За архівними даними, у 1998/99 н.р. набір сту- дентів збільшився на 50 осіб [6]. Завдяки закладеній у перші роки існування ІЖ сучасній основі підготовки журналістських кадрів [1] позначився прогрес не тільки в навчанні сту- дентів, але й атестації їхньої практики - найважлив- ішої складової навчального процесу журналістів. За станом на 23 лютого 1998 року було не атесто- вано лише 10 осіб, що становило 2 % від загальної кількості студентів, які були охоплені всіма вида- ми практики (для порівняння в 1997 році цей показ- ник складав 3,5 %) [7]. Виявилися цікавими й результати захисту дип- ломних робіт бакалаврів у червні 1998 року: із 94 допущених до захисту і захищених дипломних робіт 6 студентів одержали "Відмінно з відзнакою" - саме така неординарна оцінка рівня знань була вперше зафіксована в архівних документах, 84 студенти одержали "Відмінно" і лише 4 - "Добре". За висновками державної екзаменаційної комісії, студенти виявили ґрунтовні знання з основ журна- лістики, історії української журналістики й літерату- ри, газетних жанрів, організації роботи засобів ма- сової інформації, журналістської майстерності й ви- давничої справи, мови та стилістики ЗМІ. За незнач- ним винятком дипломні роботи мали солідні творчі доробки, які свідчили про готовність молодих спе- ціалістів до праці. Рівень підготовки випускників 1998 р., за оцінкою фахівців, максимально можливо наближався до сучасного рівня [8]. Суттєвий крок щодо виконання головних на- прямків концепції розвитку ІЖ було зроблено 28 лис- топада 1998 року. Учена рада розглянула актуальне для журналістів питання про навчальну газету "Мо- лодий журналіст", загальне призначення якої - бути не тільки двигуном та дзеркалом навчально-вихов- ної роботи, але й сприяти виконанню практичної підго- товки сучасних фахівців. Передбачалося три етапи становлення газети: перший етап часопису - щомі- сячник, другий - двотижневик, а з нового 2000 р. - тижневик. Обсяг до 8 шпальт. У створенні її мали брати участь як викладачі, так і студенти. Для більш ефективної роботи організували студентський сек- ретаріат і дві зміни редакції. У кожного члена ре- дакції було щонайменше два дублери, яких він мав самостійно готувати. Таким чином, засновники ви- дання гарантували позитивні результати наукової та навчально-практичної роботи студентів без відриву від виробництва. Це сприяло більш якісній підготовці майбутніх журналістів. Перше число "Молодого журналіста" вийшло в січні 1999 року й висвітлювало перебіг та результа- ти виробничої практики студентів усіх курсів під гас- лом: "Професіоналізм починається сьогодні". Дру- ге число вийшло в лютому. Його зміст складався з матеріалів контрольних завдань зі спеціалізації 2 і 3 курсів. Зауважимо, що студентські роботи в газеті автоматично зараховувалися як контрольні завдан- ня зі спеціалізації і як матеріали виробничої практи- ки. Тобто друкуватися в студентській газеті стало престижною справою. Одночасно змінилися підходи до організації прак- тики студентів. Керівництво ІЖ вирішило зробити процес практикування студентів безперервним, щоб, повертаючись з ознайомчої практики, вони відразу ж включались у навчальну, а навчальна плавно пе- ретікала у виробничу тощо. Прийняття такого рішення не тільки зістикувало всі види практики, суттєво по- ліпшило її матеріально-технічне забезпечення та по- ІСТОРІЯ PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com № 6 (113) вересень-жовтень 2011 р. ЕКОНОМІКА 69 повнило банк сучасної програмно-методичної літе- ратури, але й посилило авторитет керівників практи- ки, бо вони стали залучати до активної праці зі сту- дентами тих викладачів, які постійно співпрацюва- ли зі ЗМІ та мали змогу допомагати в працевлашту- ванні своїх учнів [9]. Весною 1999 року навчальні плани для бака- лаврів, спеціалістів та магістрів за спеціальністю 6.030200 (бакалавр), 7.030201 (спеціаліст), 8.030201 (магістр) журналістики на 1999/2000 н.р. знову заз- нали істотних змін (попередні мали місце в 1994/ 95 н.р.). Так, на першому курсі були введені нові курси "Основи ринкової економіки" та "Економіка су- часного сільськогосподарського виробництва". На другому - "Сучасні зарубіжні засоби інформації". На третьому - практичні заняття "Робота у творчих май- стернях і студіях" та введено спецкурс за вибором "Національна ідея в українській періодиці". На чет- вертому - "Безпека життєдіяльності", а залік із кур- су "Правові основи діяльності ЗМІ" змінено на екза- мен. На п'ятому курсі введено новий курс "Дисцип- ліни спеціалізації" та спецкурси за вибором: "Україн- ське державотворення і ЗМІ", "Організація нового видання та маркетинг". Але найбільших змін у на- вчальних планах зазнали магістри. Для них було введено курси "Управління державними та недер- жавними ЗМІ", "Українська еліта. Державна кадро- ва політика та механізм її реалізації", "Менеджмент у практиці редакційної роботи", "Дисципліни спеціа- лізації" та спецкурси за вибором: "Українське дер- жавотворення і ЗМІ", "Організація нового видання та маркетинг" [10]. Суттєвими кроками в розвитку ІЖ у цьому ж році стали ще дві важливі події. По-перше, було утворе- но нову кафедру організації масово-інформаційної діяльності. І хоча кафедра знайшла своє місце в системі наукових структур як підрозділ із підготов- ки організаторів масово-інформаційного виробницт- ва лише восени 2000 р., для колективу ІЖ ця подія стала видатною, бо з 1990 року кількість кафедр залишалась незмінною [11]. По-друге, була відкри- та нова спеціальність "Видавнича справа та реда- гування" [12], на яку вже восени 1999 року здійсни- ли першій набір студентів. Ці зміни стали початком виникнення двох відділень ІЖ, які готували жур- налістські кадри - 1) журналістики і 2) видавничої справи та редагування [13]. 13 листопада 1999 року пішов із життя відомий український письменник, учений-новатор новітньої вітчизняної журналістики, директор Інституту журна- лістики Київського університету ім. Тараса Шевчен- ка, завідувач кафедри періодичної преси, академік Академії наук вищої школи України Анатолій Заха- рович Москаленко. Його найбільш вагомими праця- ми, які за суттю й змістом докорінно відрізнялися від радянських підручників з однойменними назва- ми, були "Основи журналістики", "Сучасна журна- лістика", "Теорія журналістики". Перед журналістським колективом постало гос- тре питання про вибори нового директора та ново- го завідувача кафедри періодичної преси, які змог- ли б не тільки керувати, але й надалі поступово втілювати в життя творчі ідеї, які запропонував А. З. Москаленко. Рішенням кафедри періодичної преси від 26 ли- стопада ректорові Київського університету ім. Т. Г. Шевченко було рекомендовано на посаду заві- дувача кафедри періодичної преси кандидата істо- ричних наук, доцента Т. О. Приступенко, а на поса- ду директора Інституту журналістики - доктора філо- логічних наук, професора В. Ф. Іванова [14]. Однак, на початку січня 2000 року на Великій ученій раді університету більшість присутніх проголосувала за професора Різуна Володимира Володимировича. Ректор університету 10 січня 2000 року підписав із ним контракт. Завідувачкою кафедри періодичної пре- си було обрано Приступенко Тетяну Олегівну [15]. Перші кроки новообраного директора торкалися кадрових питань і мали на меті забезпечення ефек- тивної управлінської структури Інституту. За корот- кий строк планувалось оновити колектив за рахунок молодих кандидатів і докторів наук. Один із на- прямків удосконалення навчального процесу зво- дився до принципового питання розмежування в навчальному плані навчальної та виробничої прак- тики, а також розмежування семінарських, практич- них і лабораторних занять. Крім того, була чітко виз- начена позиція в питанні наукової роботи: наука від навчального процесу і для навчального процесу. Магістральною темою колективних досліджень ста- ло вивчення сучасного журналістського й редакцій- ного досвіду, проведення моніторингу засобів ма- сової інформації з метою створення типового порт- рета журналіста, редактора, видавця, тобто створен- ня моделі саме сучасного спеціаліста, на якого че- кало суспільство, типової моделі організації редак- ційної роботи на основі новітніх технологій. Крім того, до семи існуючих кафедр планувалось додати (ство- рити) ще одну - кафедру журналістикознавства [16]. Повертаючись до поточних подій, відзначимо ціка- ву інформацію щодо демократичного підходу до тру- дової та навчальної дисципліни в ІЖ. Представники деканату в 1999 році протягом семестру майже щод- ня перевіряли наявність студентів і викладачів на лекціях і на семінарах. Реакція на такі явні перегини не змусила себе довго чекати. На засіданні кафедри періодичної преси, яке відбулося в січні 2000 р. виз- начили, що це нововведення вносило в трудову ат- мосферу небажані негативні емоції, тому колектив кафедри звернувся до нового керівництва ІЖ з про- ханням подібну практику контролю змінити. У той же час було зазначено, що навіть за такого суворого контролю мали місце зриви занять із боку викладачів. На одного з порушників до навчальної частини навіть надійшов лист від студентів із проханням замінити викладача через профнепридатність. Питання було вирішено демократично в найближчий час [17]. Аналізуючи 2000 рік, слід зазначити, що він за- лишився в історії ІЖ роком упровадження багатьох суттєвих змін, доповнень та нововведень, за яких колектив працював, займався наукою та вдоскона- лював навчальний процес. По-перше, для ефективного проведення навчаль- но-виховної роботи були створені департаменти, які опікувалися окремими питаннями, а саме: департа- мент роботи з абітурієнтами; навчальної роботи, прак- тики, наукової роботи студентів; гуртожитками, про- філакторієм, департамент медичного забезпечення та профспілки; окремий відділ відповідав за зв'язки з іншими навчальними закладами, які готували жур- налістів та редакторів; працювали творчо-професійні дискусійні клуби, установлювалися зв'язки з видав- ництвами, інформаційними агентствами, постійно вівся пошук робочих місць тощо. ІСТОРІЯ PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com № 6 (113) вересень-жовтень 2011 р. 70 ЕКОНОМІКА По-друге, для більшої ефективності виховна ро- бота в ІЖ була розмежована за такими основними напрямками: професійне виховання, громадське, правове, політичне, економічне, трудове, екологіч- не, національно-патріотичне, корпоративне, етичне, естетичне та фізичне виховання [18]. По-третє, для задоволення попиту суспільства в журналістських кадрах (за радянських часів не було вузьких спеціалізацій, таких як журналіст-оглядач, журналіст-економіст, журналіст-політолог та ін.), підвищення рівня їх підготовки у квітні 2000 р. уче- на рада затвердила новий перелік дисциплін спе- ціалізацій, які використовувалися в підготовці жур- налістів для друкованих ЗМІ. Серед них: "Журна- лістика і політика", "Журналістика та екологія", "Жур- налістика і наука", "Журналістика та економіка", "Жур- налістика і культура", "Журналістика та релігія", "Жур- налістика і державна безпека", "Журналістика і пра- во", "Журналістика та освіта", "Журналістика і спорт", "Журналістика і проблеми молоді" тощо [19]. По-четверте, попри те, що Державним бюдже- том 2000 року на науку було заплановано витратити 1,28 % ВВП (для порівняння, у 1996 році - 1,45 %, у 1999 році - 1,37) і за фактичним загальним обсягом фінансування упродовж 1999 року ІЖ перебував на 21 місці, Інститут був на першому місці в Україні за кількістю виданих монографій, на другому - за кіль- кістю виданих наукових статей, на третьому - за кіль- кістю виданих підручників. Основний напрямок на- укової діяльності формувався на основі наукових тем, об'єднаних в єдине річище наукової школи ІЖ. До діючої наукової теми "Вільні ЗМІ у демократич- ному суспільстві" було запропоновано ще дві нові: "Моніторинг та інформаційне моделювання ЗМІ", "Сучасні видавничі українські стандарти". Наукова діяльність ІЖ зосередилась на оптимі- зації кафедральних планів, тематики курсових, ба- калаврських, дипломних, магістерських робіт з ос- новних напрямків та тем Інституту. Студенти актив- но залучалися до наукової роботи за принципом: студентська наука - невід'ємний складник навчан- ня. В ІЖ періодично друкувались такі наукові ви- дання: "Вісник Інституту журналістики"; "Наукові записки Інституту журналістики"; "Кафедральні мо- нографії" (один раз на рік); кафедральні збірники наукових статей; спільний журнал від науково-ме- тодичної комісії, присвячений науково-педагогічним технологіям [20]. За словами проф. В. В. Різуна, підготовчий етап формування української наукової школи у 2000 році закінчився. Науково-атестаційна діяльність спеціа- лізованої вченої ради із захисту докторських та кан- дидатських дисертацій, яка була створена 18 років тому, сприяла нарощенню кадрового потенціалу кращих учених у галузі журналістики, дослідників масово-комунікаційних процесів, викладачів вищої школи. За час існування ради атестацію пройшли 130 учених з України, Молдови, Білорусі, Росії та інших країн. У період 1993 - 2000 рр. було захище- но 42 докторських та кандидатських дисертації [21]. У 2000 році вчена рада ІЖ складалась із 18 осіб. Наукову та викладацьку діяльність здійснювали 13 професорів і 25 доцентів. На стаціонарі навчалося 523 студенти, на заочному відділенні - 326 [24]. За новим навчальним планом банк аудиторних годин в ІЖ становив 26 тис. 298 год. На одного викладача припадало приблизно 1073 години. Мінімальний об- сяг навчального навантаження (годин) у 2000 році складав [25]: Посада Загальне Аудиторне Аспірант 800 400 Доцент 700 350 Професор 600 300 Завкафедри 500 250 Дипломи журналістів ІЖ Київського університету ім. Т. Шевченка у 1991-2000 роках отримали 899 осіб: 1991 р. - 74 особи; у1992 - 83; у 1993 - 93; у 1994 - 103; у 1995 - 96; у 1996 - 88; у 1997 - 79; у 1998 - 95: у 1999 - 101; у 2000 - 87 осіб [26]. Із такими показниками Інститут журналістики Київ- ського університету ім. Т. Г. Шевченка продовжив свою місію в справі підготовки журналістських кад- рів у новому тисячолітті. Висновки Наприкінці 90-х років ХХ ст. Інститут журналісти- ки Київського університету ім. Тараса Шевченка став важливим фактором підготовки журналістських кадрів для друкованих ЗМІ України. Про це свідчать факти комплексного виконання концепції розвитку ІЖ у досліджуваний історичний період та приклади но- ваторських підходів як до теоретичної навчальної підготовки, так і до виробничої практики, завдяки яким студенти-журналісти отримали можливість усе- бічної підготовки до практичної роботи в засобах масової інформації. Підготовчий період ІЖ у 1999 році результативно закінчився. Період розвитку ІЖ розпочався з відкрит- тя нової кафедри організації масово-інформаційної діяльності та першого набору студентів у 1999 р. на спеціальність "Видавнича справа та редагування", що стало початком виникнення двох відділень ІЖ - журналістики й видавничої справи та редагування. ЛІТЕРАТУРА: 1. Гайдамака В. Підготовка журналістських кадрів для друкованих ЗМІ в Україні: Інститут журналістики Київського університету ім. Т. Г. Шевченка (1993-1997 рр.) / В. Гайдама- ка // Схід. - 2011. - № 4 (111). - С. 87-91. 2. Різун В. Про підготовку редакційно-видавничих пра- цівників в Інституті журналістики / В. Різун // Український журналіст - 97 : матеріали науково-практичної конференції / [за заг. ред. А. Москаленка]. - К. : Центр вільної преси, 1997. - С. 48-49. 3. Різун В. Здобутки українського журналістикознавства в Київському університеті / В. Різун, Б. Черняков // Українсь- ке журналістикознавство. Дисертаційні дослідження 1982- 2000 рр. : бібліографічний покажчик. - К. : 2000. - 63 с. 4. Квіт С. Виховання сучасного журналіста і типологія синтетичного мислення: есеїзм і постмодернізм / С. Квіт // Українська журналістика - 99 / [за заг. ред. А. Москаленка]. - К. : Центр вільної преси, 1999. - С. 71-73. 5. Архів КНУ ім. Т. Г. Шевченка. - Спр. 15-1-17. - Прото- кол засідання кафедри періодичної преси № 7 від 14 березня 1997 р. 6. Архів КНУ ім. Т. Г. Шевченка. - Протокол засідання вче- ної ради № 5 від 19 січня 1998 р. 7. Архів КНУ ім. Т. Г. Шевченка. - Протокол засідання вче- ної ради № 8 від 24 квітня 1998 р. 8. Архів КНУ ім. Т. Г. Шевченка. - Протокол засідання вче- ної ради № 11 від 30 червня 1998 р. 9. Архів КНУ ім. Т. Г. Шевченка. - Протокол засідання вче- ної ради № 5 від 26 листопада 1998 р. 10. Архів КНУ ім. Т. Г. Шевченка. - Протокол засідання вченої ради № 11 від 31 травня 1999 р. ІСТОРІЯ PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com № 6 (113) вересень-жовтень 2011 р. ЕКОНОМІКА 71 11. Інституту Журналістики - 60! / [упорядник В. Є. Шев- ченко ; за заг. ред. В. В. Різуна]. - К. : ІЖ, 2007. - 48 с. 12. Тимошик М. Видавнича справа та редагування - нова спеціальність напрямку "Масова комунікація" / М. Тимошик // Пам'ять століть. - 2007. - № 3. - С. 22-23. 13. Різун В. Київська школа журналістики: у просторі і часі / В. Різун // Пам'ять століть. - 2007. - № 3. - С. 13. 14. Архів КНУ ім. Т. Г. Шевченка. - Спр. 15-1-20. - Прото- кол засідання кафедри періодичної преси № 3 від 26 листопа- да 1999 р. 15. Архів КНУ ім. Т. Г. Шевченка. - Протокол засідання вченої ради Інституту журналістики № 3 від 10 січня 2000 р. 16. Архів КНУ ім. Т. Г. Шевченка. - Протокол засідання вченої ради № 4 від 31 січня 2000 р. 17. Архів КНУ ім. Т. Г. Шевченка. - Спр. 15-1-20. - Прото- кол засідання кафедри періодичної преси № 5 від 31 січня 2000 р. 18. Архів КНУ ім. Т. Г. Шевченка. - Протокол засідання вченої ради № 6 від 27 березня 2000 р. 19. Архів КНУ ім. Т. Г. Шевченка. - Протокол засідання вченої ради № 7 від 7 квітня 2000 р. 20. Чекмишев А. В. Про основні напрями наукової діяль- ності Інституту журналістики на 2000-2003 роки / А. В. Чек- мишев // Архів КНУ ім. Т. Г. Шевченка. - Протокол засідання вченої ради № 5 від 28 лютого 2000 р. 21. Різун В. Здобутки українського журналістикознавства в Київському університеті / В. В. Різун // Українське журнал- істикознавство. Дисертаційні дослідження, 1982-2000 рр. : бібліографічний покажчик. - К., 2000. - 63 с. 22. Архів КНУ ім. Т. Г. Шевченка. - Спр. 15-1-21. - Прото- кол засідання кафедри періодичної преси № 1 від 8 вересня 2000 р. 23. Архів КНУ ім. Т. Г. Шевченка. - Спр. 15-1-21. - Прото- кол засідання кафедри періодичної преси № 2 від 9 жовтня 2000 р. 24. Архів КНУ ім. Т. Г. Шевченка. - Протокол засідання вченої ради № 5 від 28 лютого 2000 р. 25. Архів КНУ ім. Т. Г. Шевченка. - Протокол засідання вченої ради № 8 від 24 квітня 2000 р. 26. Горлов А. Уроки журналістики і життя / А. Горлов, М. Сорока. - К. : ВАТ "Видавництво "Київська правда", 2002. - 328 с. V. Haydamaka TRAINING FOR JOURNALISTIC OF MEDIA IN UKRAINE: INSTITUTE OF JOURNALISM OF UNIVERSITY. TARAS SHEVCHENKO (1997-2000) The article highlights aspects of journalism training personnel for the mass media in Ukraine by the example of the Institute of Journalism of University. Shevchenko in 1997-2000 Keywords: journalistic staff, education, curricula, programs, work placements, Department, Institute of Journalism. © В. Гайдамака Надійшла до редакції 06.10.2011 ІСТОРІЯ УДК 94 (438)"1918-1939" ІДЕЇ МЕСІАНСТВА "ВЕЛИКОЇ ЕМІГРАЦІЇ" В КОНЦЕПЦІЇ ПРОМЕТЕЇЗМУ ПОЛЬЩІ 20-30-х рр. ХХ ст. ВОЛОДИМИР КОМАР, кандидат історичних наук, доцент, завідувач кафедри історії слов'ян Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Розкрито вплив ідей "Великої еміграції", зокрема А. Міцкевича, на формування концепції прометеїзму, яка передбачала розпад СРСР на окремі національні держави з перспекти- вою їх об'єднання у федерацію з Польщею. Ключові слова: месіанство, прометеїзм, "Велика еміграція", концепція прометеїзму, А. Міцкевич. Постановка проблеми та стан її вивчення. У 1795 р. розпочався період бездержавного існуван- ня Польщі, що була поділена між "трьома чорними орлами" - Росією, Австрією та Прусією. Після краху Речі Посполитої поляки пережили велике потрясін- ня, але й одночасно великий духовно-патріотичний підйом, що особливо проявився в еміграції у Франції. У цей період прометеїзм став ідеєю бунту проти іно- земних поневолювачів. Польща, як титан Прометей, повстала проти несправедливості й закликала до національно-визвольної боротьби народи, які пере- бували під гнітом Російської імперії. У польській політичній думці вперше ці ідеї прозвучали у книзі Юзефа Павліковського, виданій у 1800 р. Як ідео- PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com