Природне право як ціннісно-нормативний концепт розвитку громадянського суспільства
Стаття присвячена ціннісно-нормативному концепту природного права. Фокусується увага на детермінантах процесу формування та розвитку правової парадигми в центрально- європейській традиції та Україні, соціально-філософської концептуалізації та критиці юридичного позитивізму. Автор актуалізує теорети...
Gespeichert in:
| Datum: | 2011 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України
2011
|
| Schriftenreihe: | Схід |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/33846 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Природне право як ціннісно-нормативний концепт розвитку громадянського суспільства / І. Бартагарієва // Схід. — 2011. — № 6 (113). — С. 89-92. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-33846 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-338462012-05-31T13:42:51Z Природне право як ціннісно-нормативний концепт розвитку громадянського суспільства Бартагарієва, І. Філософія Стаття присвячена ціннісно-нормативному концепту природного права. Фокусується увага на детермінантах процесу формування та розвитку правової парадигми в центрально- європейській традиції та Україні, соціально-філософської концептуалізації та критиці юридичного позитивізму. Автор актуалізує теоретичні підходи, пов'язані з впливом правової системи на формування громадянського суспільства, теоретичну сутність та практичну необхідність формування комплексних прав людини в умовах існування тоталітарної спадщини. Наголошується на тому, що морально-правова легітимація ідеї природного права відіграла суттєву роль у процесі самоорганізації людських спільнот у європейському та централь- ноєвропейському світі й була вагомим чинником критики соціальних патологій та форм вик- ривленої деспотичної соціальності. The paper deals with the moral-normative dimensions of Natural Law. The analysis focuses on the determinants of the processes of the formation and development of the Law paradigm in the Central Europe, its social conceptualization and historical dimensions. The author generalized theoretical approaches concerning the influence of Low system on the civil society shaping as well as theoretical essence and practical importance of the Human rights in the co nditio ns of totalitarian heritage domination. The paper concludes that the Moral-normative legitimacy of natural Law phenomenon took place through the creation of the human communities networks, self -organization in the Central Europe and the shaping of the social critic in society, the elimination of the social pathologies and forms of the despotic sociality are explored. 2011 Article Природне право як ціннісно-нормативний концепт розвитку громадянського суспільства / І. Бартагарієва // Схід. — 2011. — № 6 (113). — С. 89-92. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/33846 340.01:130.01 uk Схід Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Філософія Філософія |
| spellingShingle |
Філософія Філософія Бартагарієва, І. Природне право як ціннісно-нормативний концепт розвитку громадянського суспільства Схід |
| description |
Стаття присвячена ціннісно-нормативному концепту природного права. Фокусується увага на детермінантах процесу формування та розвитку правової парадигми в центрально-
європейській традиції та Україні, соціально-філософської концептуалізації та критиці юридичного позитивізму. Автор актуалізує теоретичні підходи, пов'язані з впливом правової
системи на формування громадянського суспільства, теоретичну сутність та практичну необхідність формування комплексних прав людини в умовах існування тоталітарної спадщини. Наголошується на тому, що морально-правова легітимація ідеї природного права відіграла суттєву роль у процесі самоорганізації людських спільнот у європейському та централь-
ноєвропейському світі й була вагомим чинником критики соціальних патологій та форм вик-
ривленої деспотичної соціальності. |
| format |
Article |
| author |
Бартагарієва, І. |
| author_facet |
Бартагарієва, І. |
| author_sort |
Бартагарієва, І. |
| title |
Природне право як ціннісно-нормативний концепт розвитку громадянського суспільства |
| title_short |
Природне право як ціннісно-нормативний концепт розвитку громадянського суспільства |
| title_full |
Природне право як ціннісно-нормативний концепт розвитку громадянського суспільства |
| title_fullStr |
Природне право як ціннісно-нормативний концепт розвитку громадянського суспільства |
| title_full_unstemmed |
Природне право як ціннісно-нормативний концепт розвитку громадянського суспільства |
| title_sort |
природне право як ціннісно-нормативний концепт розвитку громадянського суспільства |
| publisher |
Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України |
| publishDate |
2011 |
| topic_facet |
Філософія |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/33846 |
| citation_txt |
Природне право як ціннісно-нормативний концепт розвитку громадянського суспільства / І. Бартагарієва // Схід. — 2011. — № 6 (113). — С. 89-92. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
| series |
Схід |
| work_keys_str_mv |
AT bartagaríêvaí prirodnepravoâkcínnísnonormativnijkonceptrozvitkugromadânsʹkogosuspílʹstva |
| first_indexed |
2025-07-03T14:44:12Z |
| last_indexed |
2025-07-03T14:44:12Z |
| _version_ |
1836637332677066752 |
| fulltext |
№ 6 (113) вересень-жовтень 2011 р.
ЕКОНОМІКА 89
УДК 340.01:130.01
ПРИРОДНЕ ПРАВО ЯК ЦІННІСНО-НОРМАТИВНИЙ КОНЦЕПТ
РОЗВИТКУ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА
ІРИНА БАРТАГАРІЄВА,
аспірант кафедри філософії Донецького національного університету
Стаття присвячена ціннісно-нормативному концепту природного права. Фокусується ува-
га на детермінантах процесу формування та розвитку правової парадигми в центрально-
європейській традиції та Україні, соціально-філософської концептуалізації та критиці юри-
дичного позитивізму. Автор актуалізує теоретичні підходи, пов'язані з впливом правової
системи на формування громадянського суспільства, теоретичну сутність та практичну не-
обхідність формування комплексних прав людини в умовах існування тоталітарної спадщи-
ни. Наголошується на тому, що морально-правова легітимація ідеї природного права відігра-
ла суттєву роль у процесі самоорганізації людських спільнот у європейському та централь-
ноєвропейському світі й була вагомим чинником критики соціальних патологій та форм вик-
ривленої деспотичної соціальності.
Ключові слова: природне право, цінності, імперативи, громадянське суспільство, європей-
ський досвід імплементації природного права в суспільстві.
Постановка проблеми. Комплексна теоретична
рефлексія щодо проблематики громадянського сус-
пільства протягом останнього десятиліття все більше
пов'язується з правовими чинниками. Існує значний
теоретичний доробок із зазначеного питання, створе-
ний репрезентантами соціальної теорії, фахівцями
юридичної та політичної думки. Попри це, не вщуха-
ють дискусії про значення правового та морально-
нормативного підґрунтя розвитку громадянського
суспільства, міркування з приводу якого й досі зали-
шаються суперечливими. Актуальність цієї пробле-
матики для сучасної України обумовлюється невирі-
шеністю принципової суперечки в суспільній свідо-
мості двох дискурсів - правового, який, уособлюючи
комплексні права людини, уможливлює громадянсь-
ке суспільство, та підданського [1], що є втіленням
існуючої викривленої реальності, неефективної
організації суспільства та перерозподілу ресурсів.
Фундаментальними цінностями першого є визнан-
ня особи та її гідності, культурних прав спільнот та
етносів, домінування принципів права й моралі, які
обумовлюють подальше покращення законодавства
та встановлення імперативів демократичної право-
вої держави, здатної втілювати засади соціальної
справедливості та визнання. Інший дискурс перед-
бачає постійну репродукцію існуючих правових при-
писів, наявних бюрократичних процедур та клі-
єнтельного бюрократичного адміністрування. У про-
цесі аналізу постає питання концептуалізації цих
дискурсів у соціальній теорії із акцентуванням ува-
ги на європейському та українському досвіді.
Огляд останніх досліджень і публікацій. Мо-
жемо констатувати, що за останні роки вже напра-
цьовані певні підходи до концептуалізації правого
дискурсу громадянського суспільства. Варто згадати
теоретичні розвідки О. Геффе, Ю. Габермаса, Ж. Ма-
рітена, В. Катрайна, А. Селігмана, К. Скінера, які
фокусують увагу на окремих рисах і параметрах
правого дискурсу громадянського суспільства, цін-
нісних вимірах, що легітимізують та відокремлюють
його від існуючого в пострадянських країнах дис-
курсу, який недалеко відійшов від тоталітарного
минулого й передбачає просте дотримання владою
правих приписів і процедур. Очевидно, що це є не-
достатньою умовою виникнення демократичної дер-
жави та дієздатного громадянського суспільства.
Утім, маємо зважити на те, що інші вчені або
зовсім не пов'язують громадянське суспільство з
вимірами права (В. Литвин), або вважають цілком
прийнятним поєднання цього інституту лише з вимі-
рами процесуальної справедливості, заперечуючи
при цьому морально-нормативні, ціннісні виміри пра-
ва (А. Харт, Х. Кельзен, Н. Луман). У наукових колах
поширюються переконання, що громадянське сус-
пільство є лише системою, яка має сприяти демок-
ратичному дотриманню інститутів і процедур, але не
може впливати на формування правосвідомості та
надавати ціннісні оцінки існуючій правовій системі.
Очевидно, що така точка зору цілком корелює з ви-
мірами юридичного позитивізму, який є вельми скеп-
тичним щодо базових цінностей громадянського сус-
пільства: морально-нормативної легітимації, розви-
нутого життєвого світу, справедливості. Утім, постає
питання, а чи можна розглядати такий поліаспект-
ний феномен як громадянське суспільство лише
через його узгодженість із вимірами процедурної
демократії, особливо в контексті широкого масиву
новітнього соціокультурного, правового матеріалу та
суперечливих трансформаційних процесів, які ма-
ють місце в нашій державі?
Мета пропонованої статті полягає в тому, щоб
філософськими засобами концептуалізувати базові
правові підстави, що вплинули на розвиток грома-
дянського суспільства, окреслити чинники, які спри-
яли та перешкоджали позитивному ствердженню
цього феномена.
Відтак об'єктом нашого розгляду є правова цін-
нісна парадигма, що пов'язана з теоретичними іде-
ФІЛОСОФІЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 6 (113) вересень-жовтень 2011 р.
90 ЕКОНОМІКА
ями природного права та їх легітимацією в суспільній
практиці репрезентантів громадянського суспільства.
Предметом аналізу виступають детермінанти ста-
новлення й функціонування правового концепту гро-
мадянського суспільства в усій його складності.
Виклад основного матеріалу. Докорінні транс-
формації 1980-90-х років, які пов'язані з переходом
до демократії, змусили замислитись, з одного боку,
над значенням правового фактора розвитку грома-
дянського суспільства як чинника свободи й авто-
номії особи, а з іншого - над значенням морально-
нормативної складової права, яка стає фундаментом
відтворення автентичної демократичної соціальності,
сферою визнання правової захищеності людини, ле-
гітимації її ціннісного статусу.
Наявні приклади суспільної трансформації "пост-
комуністичних суспільств" засвідчили принаймні
кілька принципових аспектів формування інституту
громадянського суспільства.
По-перше, суспільні процеси в Центральній
Європі й особливо в Україні показують щільну взає-
мопов'язаність феномена громадянського суспіль-
ства із імплементацією (втіленням, здійсненням) у
суспільстві вимірів права, моралі й справедливості,
концептів природного права, які, утворюючи ціннісне
морально-нормативне підґрунтя спільнот, виявили-
ся спроможними опонувати ментально чужій та вик-
ривленій підданській соціальності. Можемо конста-
тувати, що опонування це було породжене не тільки
домінацією в пострадянських країнах бюрократич-
них адміністративних державних інститутів, які ніве-
лювали морально-ціннісні детермінанти різних со-
ціальних груп, але й скепсисом тоталітарної та пост-
радянської влади щодо вимірів справедливості та
моралі. Проблемним питанням у суспільних деба-
тах стала суперечка між різними суспільними сила-
ми щодо послідовної інкорпорації ідеї дотримання
суспільством правових приписів, процедур як голов-
ної проблеми формування дієздатного суспільства.
По-друге, на тлі інституційної та моральної дегра-
дації посткомуністичних режимів чітко окреслилась,
з одного боку, залежність посткомуністичної влади
від спрощеного розуміння демократичної норматив-
ності, а з іншого - нездатність українського суспіль-
ства сприйняти європейські надбання правової тра-
диції, формувати на цій основі політичні та світоглядні
орієнтири в суспільстві, інтегрувати в суспільстві по-
вагу до вимірів права як умови реалізації цілераціо-
нальної та ціннісно-раціональної поведінки.
По-третє, процес фактичної реалізації в суспіль-
ному житті ідей природного права, справедливості
як чесності, морально-нормативної легітимації прав
людини та різноманітних спільнот стали ефективною
формою делегітимації владних еліт у країнах пост-
радянського простору й одночасно надали поштовх
до формування якісно нових підвалин для розвитку
громадянського суспільства.
По-четверте, процес сприйняття правової євро-
пейської спадщини в українському суспільстві йде
вкрай повільно через домінуючий у суспільстві по-
зараціональний архетип Homo Soveticus, який галь-
мує суспільні зрушення й часто не спирається на
комплексне переосмислення радянського історич-
но-правого досвіду.
У ціннісному нормативному плані для транзитив-
ного суспільства виявилося вкрай важким визнати
ідеї комплексних прав людини, реального розподі-
лу влад, морально-етичної автономії громадянсько-
го суспільства від держави, тих соціальних інсти-
тутів, що завжди спиралися на підвалини природ-
но-правового мислення, зокрема положення критич-
ної теорії та виміри відповідальності. Саме з істо-
ричною імплементацією в європейських країнах за-
сад природного права пов'язана суспільна критика
центральноєвропейських інтелектуалів патернальної
соціальності, яка була спрямована на обмеження
існуючих соціальних патологій у суспільстві, неефек-
тивних державних та політичних інститутів.
Теоретичною точкою опертя для європейських
інтелектуалів та різних спільнот громадянського сус-
пільства стала теоретична позиція І. Канта, який кон-
статував, що "свобода як принцип моральної авто-
номії і є критерієм права в державній сфері" [2,
с. 299]. Правовий принцип для доби модерну стає
базовим імперативом та універсальним критерієм
звичаєвості, що здатний пов'язати індивідуальні та
колективні дії, персональний інтерес та вимоги спіль-
ноти. Репрезентантами громадянського суспільства
була встановлена структура універсалізації прин-
ципів, відповідно до якої вчинки й правила людей
мають були узгоджені в правилах людського спів-
життя. У цьому контексті справедливою й доречною
є максима І. Канта, який зазначає, що "право є об-
меження свободи кожного умовою його згоди зі сво-
бодою усіх інших, наскільки це можливо… за
спільним законом" [3, c. 87].
Можемо констатувати, що класична модерна тра-
диція одразу ж закладає базовий принцип свободи
індивіда як критерій розумності правового ладу в
громадянському суспільстві в цілому. "Правовий лад
є розумним, якщо він усвідомлюється як створе-
ний на принципах згоди усіх репрезентантів сус-
пільства.., правовий принцип є визначальним як прин-
цип усілякої першопочаткової угоди, у якій свобода
кожного узгоджується зі свободою усіх" [4, с. 67].
Варто зважити тут на те, що класичні соціальні
теоретики (І. Кант, Дж. Локк, Т. Пейн) одразу ж ман-
іфестують базову для громадянського суспільства
позицію правової відповідальності, яка вступає в су-
перечність з емпіричними настановами евдемоні-
стичної етики підлеглості, що ґрунтується на емпі-
ричних настановах щастя, які залежать від мінли-
вих обставин, а відтак не узгоджуються з принципа-
ми рівності. Правова основа суспільного життя за
такої візії є несумісною із суспільством, де кожний
громадянин убачає своє щастя в чомусь приватно-
му, а відтак підсумком є держава, у якій піддані
хочуть нав'язати один одному новий держаний ус-
трій. Цілком зрозуміло, що "евдемоністичний прин-
цип щастя суперечить вимогам права і моралі, навіть
за умови найліпших намірів" [5, с. 93].
У цьому контексті варто зазначити, що суперечка
між прибічниками І. Канта та евдемоністами була
використана центральноєвропейськими інтелектуала-
ми як інструмент критики тоталітарного комуністично-
го режиму, який намагається нав'язати підкореним
суспільствам принцип щастя, властивий князівським
державам загального блага. Зокрема, Б. Геремек у
своєму виступі перед членами профспілки "Со-
лідарність" зауважував, що саме "правовий прин-
цип - принцип розуму має бути нашою зброєю про-
ти знахабнілого комуністичного режиму, який вико-
ристовує лише насилля, що несумісне з правом"
[6, с. 23]. У виступі іншого представника інтелекту-
альної позиції А. Міхніка фокусується увага на прин-
ципі "природного права як нормативного принципу
справедливості та опонента тоталітаризму" [7, с. 6].
Польський інтелектуал наголошує, що "природ-
ФІЛОСОФІЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 6 (113) вересень-жовтень 2011 р.
ЕКОНОМІКА 91
не право, яке виникло з канонічного, є базовим ін-
струментом створення демократичних умов життя,
що є вельми бажаними для нас" [Там само, с. 4].
Важливим для центральноєвропейських інтелекту-
алів був критичний пафос природного права щодо
обмеження людських прав, який чудово вписував-
ся в контекст боротьби з тоталітаризмом, у загальну
стратегію делегітимації комуністичної влади, яка
уособлювала собою бюрократичні виміри соціаль-
ності та була нездатною до системного оновлення.
Мусимо зазначити, що через закладену в при-
родному праві критичну настанову природно-право-
вий спосіб мислення набуває особливої значущості
в перехідні періоди розвитку суспільства (зокрема,
у 1970-90-ті), які характеризуються загостренням
протиріч між ідеалом та дійсністю, новими прогре-
сивними прагненнями й старим позитивним правом
або, іншими словами, досвідом переживання не-
справедливості. Тому найактивніше й найбільш
плідно природно-правові концепції розвиваються в
періоди реформ і змін.
Саме ця обставина пояснює розквіт природного
права в Західній та Центральній Європі: у добу роз-
квіту "містичних пошуків репрезентантів Срібного
віку" на перетині ХІХ-ХХ століть, у Німеччині - після
Другої світової війни, у США - у період війни у В'єт-
намі та в добу корінних трансформацій 1980-90-х у
Центральній Європі.
Західноєвропейські та центральноєвропейські
критики реалізації ідей природного права зазнача-
ють, що воно має "елемент утопії, оскільки виходить
не з того, що є, а з того, що має бути, заперечуючи
тим самим існуючий порядок речей" [8, с. 31]. Проте
навряд чи цей аргумент є достатньо серйозним.
Адже за цим критерієм можна піддавати критиці
будь-який суспільний феномен або соціальну дію.
Варто в цьому контексті нагадати слова М. Дзель-
ского, що в "добу модерну вельми популярною
була утопічна модель, яка побудована на дихотомії
природного і цивільного станів, … а засобом пере-
ходу від одного стану до іншого виступав виража-
ючий принцип згоди, суспільний договір, який ра-
зом із природним правом став для європейців мо-
рально-нормативним підґрунтям опору ціннісно спу-
стошеній тоталітарній владі, для якої мораль і пра-
во були лише "симулякрами" [9, с. 45].
Очевидно, що уявність цих інститутів є лише ілю-
зією, адже вони володіли й володіють стимулюючою
дією на свідомість і поведінку людей як у добу кому-
нізму, так і посткомунізму, адже навіть коли утопічні
проекти насправді не збуваються, особа та спільно-
та, знаходячись під враженням нової дійсності й нат-
хнені її ідеальним образом, змінюють соціальний світ,
користуючись при цьому символами й категоріями
"утопічного проекту природного права".
Підтвердженням нашої позиції може бути пози-
ція О. Геффе, який, зокрема, зазначає, що "природ-
но-правове мислення нового часу надало інспірую-
чої дії американській та французькій революції і при-
звело до виникнення спільності сучасного типу
Західній та Центральній Європі - демократичної кон-
ституційної держави" [10, с. 232].
Таким чином, можемо констатувати, що імпера-
тив природного права відіграв суттєву роль у про-
цесі самоорганізації людських спільнот у європейсь-
кому та центральноєвропейському світі й став ваго-
мим чинником критики соціальних патологій та форм
викривленої деспотичної соціальності. Природне пра-
во стало чинником морально-нормативної легітимації
громадянського суспільства, фактором, який, фоку-
суючи увагу на комплексних правах людини (по-
літичних, громадянських, соціальних), делегітимізу-
вав комуністичну владу в Центральній Європі, яка
так і не змогла засвоїти європейські правила право-
вого ладу. У цьому контексті як захист комуністична
система використовувала й продовжує використову-
вати принцип "процесуальної справедливості", прин-
цип правового позитивізму, який, як уже наголошу-
валося вище, передбачає вельми скептичне став-
лення до моралі та справедливості.
Варто нагадати, що в Центральній Європі кому-
ністична влада, формально дотримуючись правових
принципів, намагалася навіть використати теоретичну
спадщину Н. Лумана як засіб забезпечення влас-
ної легітимації. Німецький учений, як відомо, у роз-
відці 1969 року намагався замінити поняття спра-
ведливості, визначальне для природного права,
системно-теоретичним поняттям адекватної комплек-
сності, зазначаючи, що в "умовах підвищеної склад-
ності сучасного суспільства сучасна правова сис-
тема має підвищити рівень власної компетентності,
особливо здатність до внутрішньої обробки інфор-
мації. На новому етапі справедливість стає "адек-
ватною комплексністю, яка тією мірою віддзерка-
лює в праві комплексність оточуючого суспільства,
наскільки це можливо в межах внутрішніх умов функ-
ціонування системи" [11, с. 52].
Ідеолог польської влади Е. Урбан намагався ви-
користати цей підхід у межах захисту комуністичної
влади. Утім, різноманітні польські спільноти критич-
но поставилися до цього принципу. Зокрема,
М. Дзельській у цьому контексті зазначив: "Польща
- католицька країна, і право в ній має слугувати мо-
рально-нормативним вимогам добра та справедли-
вості, які не враховуються ані комуністичним ідео-
логами, ані юридичними позитивістами" [12, с. 23].
Учений фокусував увагу на тому, що гуманістич-
ний потенціал, утілений в імперативі гуманного пра-
вопорядку, був викристалізуваний у вкрай важливій
для суспільного прогресу соціальній критиці евде-
моністичної держави загального блага, що сповіду-
вала патримоніальні правові норми.
Понад те, центральноєвропейський досвід є важ-
ливим для усвідомлення, що громадянське сус-
пільство - це певне соціальне відображення мораль-
но-правової системи, яку імперативи права та мо-
ралі чарівно перекодовують на формули грома-
дянської свободи, а формули свободи - у грома-
дянські імперативи демократії. В аутентичному пра-
вовому суспільстві мораль є тим чинником, який
підживлює життєвий світ людини, сприяє правовим
вимірам громадянського суспільства. Морально-
правова легітимація - це певна нормативна мережа
громадянського суспільства, у якому панує значно
жорсткіший детермінізм і необхідність, ніж у сус-
пільствах, що керуються традиціями та звичаями
примітивної соціальності.
Принципова важливість права полягає в тому, що
цей інститут дозволяє подолати сваволю - особисту
залежність людини від людини. Людські стосунки,
суспільні відносини набувають безособового й нор-
мативно-інтегруючого характеру і не залежать від
суб'єктивних примх Homo Soveticus. Певно, їх мож-
на витлумачити як спотворені, відчужені форми
людського буття, форми, у яких право панує над
людьми, але не можна заперечити, що правова си-
стема в добу модерну має раціонально-виважений,
системно інтегруючий характер.
ФІЛОСОФІЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 6 (113) вересень-жовтень 2011 р.
92 ЕКОНОМІКА
Висновок
Таким чином, не викликає сумнівів, що важли-
вість природного права для пострадянської України
полягає в його нормативності та важливості для гро-
мади, імперативі людяності, який стимулює грома-
дянські спільноти спрямовувати свої дії на досяг-
нення гармонійного стану, заснованого на началах
"вищої справедливості" як такої життєвої вимоги, яка
висувається до репрезентанта громади в процесі
інтерсуб'єктивної комунікації та встановлення мере-
жевої взаємодії. Очевидно, що в контексті викорис-
тання європейського досвіду важливо не тільки звер-
тати увагу на виміри процесуальної раціональності,
але й на складові природного права, які є гарантією
ствердження прав людини в Україні.
ЛІТЕРАТУРА:
1. Пасько Я. І. Соціальна держава і громадянське сус-
пільство: співпраця versus протистояння : [монографія] /
Я. І. Пасько. - К. : ПАРАПАН, 2008. - 272 с.
2. Кант И. Метафизика нравов : в 2-х частях // Соч. :
в 6 тт. - Т. 4. - Ч. 2 / И. Кант. - М., 1969. - 244 с.
3. Кант И. Указ. праця.
4. Козловски П. Общество и государство. Неизбежный
дуализм / П. Козловски. - М. : Республика, 1998. - 358 с.
5. Бусова Н. Модернизация, рациональность и право /
Н. Бусова. - Харьков : Прометей-Пресс, 2004. - 351 с.
6. Geremek B. Czas Spoleczenstwa Obywatelskiego /
B. Geremek. - Wroclaw, 2004. - 234 S.
7. Michnik A. Szance polskiej democracji. Artikuly ieseie /
A. Michnik. - Wroclaw, 2001. - 156 S.
8. Kundera M. The Tragedy of Central Europe / M. Kundera //
Democracy and Diversity. - The New School for Social Research,
2007. - P. 11-45.
9. Dzelski M. Odrodzenia ducha - budova wolnosci. Pisma
zebrine / M. Dzelski. - Kraków : Wyd. "Znak", 1994. - 167 S.
10. Гьофе Отфрід. Демократія в епоху глобалізації / Гьофе
Отфрід. - К. : ППС-2002, 2007. - 435 с.
11. Луман Н. Власть / Н. Луман. - М. : Праксис, 2001. - 245 с.
12. Dzelski M. Указ. праця.
І. Bartahariyeva
NATURAL LAW AS A MORAL-NORMATIVE DIMENSIONS OF CIVIL SOCIETY
The paper deals with the moral-normative dimensions of Natural Law. The analysis focuses on the determinants
of the processes of the formation and development of the Law paradigm in the Central Europe, its social
conceptualization and historical dimensions. The author generalized theoretical approaches concerning the influence
of Low system on the civil society shaping as well as theoretical essence and practical importance of the Human rights
in the conditions of totalitarian heritage domination .The paper concludes that the Moral-normative legitimacy of
natural Law phenomenon took place through the creation of the human communities networks, self -organization in
the Central Europe and the shaping of the social critic in society, the elimination of the social pathologies and forms of
the despotic sociality are explored.
Key words: Natural Law, values, imperatives, civil society, europian experience in the implementation of Natural Law in society.
© І. Бартагарієва
Надійшла до редакції 20.08.2011
УДК 296.4
ІСТОРИЧНА РОЛЬ ТА ЗНАЧЕННЯ
WISSENSCHAFT DES JUDENTUMS
АННА МАРІЯ БАСАУРІ ЗЮЗІНА,
магістр релігієзнавства, аспірант кафедри культурології Інституту філософської освіти і науки
Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова
Стаття присвячена першому періоду розвитку наукового дослідження іудаїзму. Описано
соціально-історичні умови зародження ідей про необхідність вивчення іудаїзму, розкрито
філософські засади формування методології "науки про іудаїзм" у роботах засновників
цього руху та виокремлено вплив діяльності Wissenschaft des Judentums першого етапу роз-
витку від 1822 р. до 1854 р.
Ключові слова: Wissenschaft des Judentums, "наука про іудаїзм", іудаїзм, Гаскала, релігійна освіта.
Постановка проблеми та стан її вивчення.
Хоча дослідження іудаїзму як релігії почалося ще
за часів раннього середньовіччя, але воно було
проникнуто доведенням його застарілості порівня-
но з новою релігією - християнством. Лише на по-
чатку ХІХ ст. у Німеччині єврейські культурні діячі
запропонували досліджувати іудаїзм критичними ме-
тодами сучасної їм європейської науки, створивши
ФІЛОСОФІЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
|