Розвиток гностичної філософії в контексті інтеграції з герметичною традицією

Стаття присвячена розгляду процесу інтеграції гностицизму з герметичним знанням. На базі проведеного аналізу встановлено, що ірраціонально-містичне пізнання гностичної філософії тісно перетинається з мудрістю герметичної традиції. В основі онтологічного та гносеологічного аспекту, процесу космогене...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2011
1. Verfasser:	Скворцова, Н.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України 2011
Schriftenreihe:	Схід
Schlagworte:	Філософія
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/33848
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Розвиток гностичної філософії в контексті інтеграції з герметичною традицією / Н. Скворцова // Схід. — 2011. — № 6 (113). — С. 111-114. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-33848
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-338482012-05-31T13:53:45Z Розвиток гностичної філософії в контексті інтеграції з герметичною традицією Скворцова, Н. Філософія Стаття присвячена розгляду процесу інтеграції гностицизму з герметичним знанням. На базі проведеного аналізу встановлено, що ірраціонально-містичне пізнання гностичної філософії тісно перетинається з мудрістю герметичної традиції. В основі онтологічного та гносеологічного аспекту, процесу космогенезису гностичної концепції лежить стародавнє вчення Гермеса Трисмегіста. This article discusses the integration of Gnosticism and Hermetic knowledge. Analyzed and found that the irrational and mystical knowledge of the Gnostic philosophy is intertwined with the wisdom of the Hermetic tradition. The basis of ontological and epistemological aspects of the process Cosmogenesis Gnostic concept forms the ancient teachings of Hermes Trisemgist. 2011 Article Розвиток гностичної філософії в контексті інтеграції з герметичною традицією / Н. Скворцова // Схід. — 2011. — № 6 (113). — С. 111-114. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/33848 1:255.85 uk Схід Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Філософія Філософія
spellingShingle	Філософія Філософія Скворцова, Н. Розвиток гностичної філософії в контексті інтеграції з герметичною традицією Схід
description	Стаття присвячена розгляду процесу інтеграції гностицизму з герметичним знанням. На базі проведеного аналізу встановлено, що ірраціонально-містичне пізнання гностичної філософії тісно перетинається з мудрістю герметичної традиції. В основі онтологічного та гносеологічного аспекту, процесу космогенезису гностичної концепції лежить стародавнє вчення Гермеса Трисмегіста.
format	Article
author	Скворцова, Н.
author_facet	Скворцова, Н.
author_sort	Скворцова, Н.
title	Розвиток гностичної філософії в контексті інтеграції з герметичною традицією
title_short	Розвиток гностичної філософії в контексті інтеграції з герметичною традицією
title_full	Розвиток гностичної філософії в контексті інтеграції з герметичною традицією
title_fullStr	Розвиток гностичної філософії в контексті інтеграції з герметичною традицією
title_full_unstemmed	Розвиток гностичної філософії в контексті інтеграції з герметичною традицією
title_sort	розвиток гностичної філософії в контексті інтеграції з герметичною традицією
publisher	Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України
publishDate	2011
topic_facet	Філософія
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/33848
citation_txt	Розвиток гностичної філософії в контексті інтеграції з герметичною традицією / Н. Скворцова // Схід. — 2011. — № 6 (113). — С. 111-114. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.
series	Схід
work_keys_str_mv	AT skvorcovan rozvitokgnostičnoífílosofíívkontekstííntegracíízgermetičnoûtradicíêû
first_indexed	2025-07-03T14:44:25Z
last_indexed	2025-07-03T14:44:25Z
_version_	1836637346869542912
fulltext	№ 6 (113) вересень-жовтень 2011 р. ЕКОНОМІКА 111 A. Matviychuk HERMENEUTICS-STRUCTURAL ANALYSIS OF THE CONCEPTS AND CATEGORIES OF THE ECOLOGICAL DEONTOLOGY Author analyzes the system of concepts and categories that constitute the basis conceptual apparatus of a new scientific discipline - environmental deontology. Established objectives and potential of the ecological deontology in the context of modern innovation education. Key words: ecological deontology, ecological knowledge, ecological ethics, global problems, transformation of consciousness. © А. Матвійчук Надійшла до редакції 06.10.2011 ФІЛОСОФІЯ УДК 1:255.85 РОЗВИТОК ГНОСТИЧНОЇ ФІЛОСОФІЇ В КОНТЕКСТІ ІНТЕГРАЦІЇ З ГЕРМЕТИЧНОЮ ТРАДИЦІЄЮ НАТАЛЯ СКВОРЦОВА, аспірант кафедри філософських, соціально-політичних і правових наук Слов'янського державного педагогічного університету Стаття присвячена розгляду процесу інтеграції гностицизму з герметичним знанням. На базі проведеного аналізу встановлено, що ірраціонально-містичне пізнання гностичної філо- софії тісно перетинається з мудрістю герметичної традиції. В основі онтологічного та гносе- ологічного аспекту, процесу космогенезису гностичної концепції лежить стародавнє вчення Гермеса Трисмегіста. Ключові слова: герметична традиція, гностицизм, ірраціонально-містичне знання. Постановка проблеми та стан її вивчення. У системі світової історії та духовної культури людства значну роль відіграють ірраціонально-містичні вчен- ня, які існували в багатьох релігійних традиціях, проте доступні вони були обмеженій кількості обра- них. Лише в час науково-інформаційних технологій свідомість людства стала більш підготовленою та відкритою для трансформації системи світогляду. Сенсаційні факти, що приголомшують уяву, з одно- го боку, та нові наукові відкриття, з іншого, усе біль- ше свідчать про необхідність розвитку езотеричної концепції світосприйняття. У зв'язку із цим, методи класичного раціоналізму не завжди є ефективними. Необхідно визнати, що ірраціональний підхід до пізнання навколишнього світу займає вагоме місце в історії філософії. Відомі філософи, історики та окультисти, такі як П. Стренден, Др. Мельхиседек, Фр. Йейтс, Єд. Шю- ре, Р. Штейнер, Е. І. Реріх, О. П. Блаватська та інші вважали, що герметизм виступає першоосновою сакрального містичного знання. З єгипетської муд- рості, через посередництво елліністичної традиції, набували чинності найбільш цінні релігійні та філо- софські ідеї. Згідно з ірраціонально-містичними пе- реконаннями, герметичні знання - це ті знання, які приніс іудейському народові Мойсей, посвячений у таїнство сокровенних єгипетських містерій. Герме- тизм мав езотеричний характер і поєднував елементи популярної грецької філософії, халдейської астро- логії, персидської магії та єгипетської алхімії. Актуальність дослідження ірраціонально-містич- ного знання зумовлена необхідністю утворення єд- иної системи пізнання навколишньої дійсності, інтег- рованої сукупності релігійно-філософських переко- нань та наукових теорій. Для кращого розуміння походження та розвитку таємних учень на тлі світо- вої історії, а також визначення ролі ірраціонально- містичної концепції в сучасному суспільстві необ- хідно піддати ретельному аналізу систему філо- софсько-містичних традицій. Метою роботи є аналіз розвитку гностичної філо- софії в контексті інтеграції з герметичною традицією. Виклад основного матеріалу. У стародавні часи наукове й релігійне пізнання світу були єдині. Це чітко простежується в Смарагдовій Скрижалі Гер- меса Трисмегіста, міфологічного засновника герме- тичної філософії, та в багатьох інших працях давни- ни. Сьогодні ми можемо припустити, що староєги- петське уявлення про світ лежить в основі всієї євро- пейської культури, включаючи Старий і Новий Заповіт. Однією з вагомих ланок у ланцюгу світової історії від стародавнього світу до сьогодення постає гнос- тицизм. Гностицизм (гр. gnosis - знання) - релігійна течія, що розвивалася паралельно християнству. Відомими засновниками гностичних сект були Си- мон Волхв, Менандр, Саторніл, Керінф (I ст. н. е.), Василід (I ст. н. е.), Валентин (середина II ст. н. е.) та Маркіон (II ст. н. е.). Між герметичною та гностичною філософією існує незаперечний зв'язок: гностицизм інтерпретував хри- PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com № 6 (113) вересень-жовтень 2011 р. 112 ЕКОНОМІКА стиянство в термінах перської, єгипетської та грець- кої метафізики, його коріння було в Богошуканні елліністичної думки, що надихалась східною місти- кою. Світогляд гностичного вчення сходив до сак- ральних знань таємничих братств, його традиції бу- дувалися в тісному зв'язку з таїнствами неопіфаго- рейства, герметизму та орфізму. Запозичена в гер- метизмі містична спрямованість гностичного вчен- ня заперечувала логіку розуму й ґрунтувалася на екстатичному єднанні з Богом та іншими надпри- родними силами та явищами, які можливо було по- яснити лише завдяки ірраціонально-містичній кон- цепції світогляду. Серйозне дослідження гнозису та створення са- мого поняття "гностицизму" припадає на середину XIX століття. Питаннями гностичної філософії зай- малися такі відомі вчені, як А. Харнак, А. Готфрід, К. Бауер, Р. Бультман, Г. Йонас, Ю. Ніколаєв та ін. Адольф Харнак, дослідник церковної історії, поділяв свої погляди з Іринеєм, Юстиніаном, Іполитом та іншими ранніми єресіологами про те, що гностицизм мав свої корені в греків, і бачив у філософії гности- цизму еллінізуючі та секуляризуючі течії в христи- янстві. Арнольд Готфрід та Крістіан Бауер були ав- торами альтернативної теорії, яка зводила гнозис до іудейської та східної (перш за все іранської) релігії, а завдяки Рудольфу Бультману гнозис отримав ста- тус окремої світової релігії, що заслуговує на само- стійне дослідження. Ганс Йонас про вплив герметичної думки на гно- стичну традицію писав: "Численні посилання та ци- тати в пізніх класичних письменників, і язичниць- ких, і християнських, збільшують кількість джерел герметичної думки. Ця література не в цілому, а пев- ними своїми частинами відображає гностичний дух. Вона вважається наближеною до алхімічної літера- тури і деяких грецьких та коптських магічних папі- русів, що мають домішок гностичних уявлень. Гер- метичний трактат "Поймандр", попри деякі ознаки іудейського впливу, визначається як перший доку- мент незалежного язичницького гностицизму" [2]. Відомо, що на початках християнської віри уч- нями Ісуса Христа та Апостолами було написано чималу кількість Євангелій, але церква канонізува- ла лише чотири з них: Євангелія від Матвія, Марка, Луки та Іоанна. Як зазначив Ю. Ніколаєв, "деякі євангелія нібито містили езотеричне вчення Христа й ходили по руках лише серед посвячених… Це ті євангелія й містичні одкровення, що оточені особ- ливою таємницею та оберігаються від необізнаних, отримали вперше назву апокрифів, згодом цю на- зву було поширено на всю викреслену з канону хри- стиянську літературу" [8, с. 120-121]. Апокрифічна література мала великий вплив на гностичну тради- цію. Під цим ім'ям були засуджені Церквою містичні вчення, що вже не знаходили собі місця в новій будівлі церковного християнства. Гностичне знання, як свого часу й герметичне, було суворо обмежене досвідом одкровення, таким чином, сприйняття істини навіть через сакральні знання та внутрішнє натхнення замінює раціональні докази та теорії. Таке знання видозмінювало стан людини та наповнювало її функцією спасіння. Прак- тичною стороною ірраціонально-містичного знання є поява Бога в душі адепта, що робить його причет- ним до божественного існування. Об'єднання теоретичного спокутування гріхів із практичним, рятівним знанням у квазіраціональних системах думки (раціоналізація надприродного) було типовим для вищих форм гностицизму й дало поча- ток невідомому раніше роду умогляду. Проаналізувавши можливі в наш час джерела, у яких згадувалася гностична традиція, можна зроби- ти висновок, що в основі буття гностичного вчення лежить принцип дуалізму, боротьби світла з пітьмою, Духу з матерією. "Гностики прагнули довести, що якщо Бог - Творець усього світу, то Він і винуватець зла, властивого матерії, але в такому разі Він не Всевишній, - або ж Він безсилий усунути це зло, але тоді він не Всемогутній. Ця вічна дилема, до- нині пригноблююча релігійну свідомість, гностика- ми вирішувалася в сенсі відділення акту творчості, створення світу з безформної матерії, від поняття про Вище Божественне Єство. Це незбагнене мис- ленням Вище Єство вище всякої реальності, вище навіть творчого прояву, бо створення світу перед- бачає деяке зіткнення з матерією, а матерія по суті несумісна з поняттям про Божество" [8, с. 126]. У фізичному світі Божественна сутність виявляється лише в боротьбі зі злом та матерією. Посланцем Джерела Духу та віддзеркаленням Його був Хрис- тос, що приніс світу благу звістку про це Божество. Деякі з гностичних сект не підтримували вчення, яке ґрунтувалося на дуалістичній концепції буття. Наприклад, в основі системи гностичної секти "на- асенів" лежала думка про непізнаване Божество, Першопричину всього, або просто Перше. У Ньому вміщувалися всі елементи, чоловічі та жіночі, ак- тивні та пасивні. Співприсутній Йому Передвічний Син створює з Ним Вище Троїсте Начало Божества, що недоступне уяві. Та крім цього таємничого Трої- стого Принципу, Божество проявляється та пізнаєть- ся розумом у потрійній Суті, яка містить у собі види- мий та невидимий світи: вищий, неосягнений люди- ною Принцип Божества, духовний світ та світ мате- ріальний. Порівнюючи ці онтологічні засади з прин- ципом менталізму герметичної традиції, можна про- вести чітку відповідність між цими вченнями. Прин- цип менталізму герметичної філософії стверджує: "Все є думка… Всесвіт є уявним образом Єдиного" [4, с. 107]. Під герметичним терміном το παν - Все потрібно розуміти Всеціле, що містить у собі все. Воно може бути як духовна сутність, так і як всі її прояви, що були в минулому, існують тепер і можуть реалізу- ватися в майбутньому. Один із висловів "Кибаліона" свідчить: "В основі, що існує в часі, просторі та мінли- вому Всесвіті або за цим Всесвітом, можна завжди знайти субстанціональну реальність - основну істи- ну" [4, с. 54]. Ця реальність включає в себе все, що є, було й буде. Вона закінчена, завершена та доско- нала і проявляється як розум, як енергія і як матерія. Матерія - це нижчий найбільш ілюзорний прояв Все- єдиного, розум - вищий його прояв. Наасени були переконані, що людина також мала потрійну суть. Ця ідея тісно перетинається з прин- ципом аналогії герметичної філософії. Згідно з прин- ципом відповідності, або аналогії, проводиться па- ралель між світом вищим і нижчим, між макрокос- мом і мікрокосмом. Наасени бачили відповідність між потрійною сутністю людини і Світовим Потрійним Началом: нижчий рід людей матеріальних відмінний від людей душевних та людей духовних. Людство поділяється на три категорії: обраних, покликаних та ув'язнених. Кожна людина є віддзеркаленням Неосяжної Вищої Троїстої Суті. У ній знаходиться вище начало або дух, що разом із душею та тілом утворює цільне потрійне єство. Але дух є єдиною справжньою суттю людини під зовнішньою оболон- ФІЛОСОФІЯ PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com № 6 (113) вересень-жовтень 2011 р. ЕКОНОМІКА 113 кою душі та плоті, подібно до того, як Неосяжне Божество пізнається у двох нижчих своїх проявах: світі духовному та матеріальному, але в той же час перебуває незмінним у Невимовному Джерелі Бо- жественної Суті. Дух людини ув'язнений в душу, душа в тіло. Але душа прагне злиття з духом, а дух лине назад до свого Першоджерела, у рідну йому Божественну Суть. У трактатах герметичного вчення біблійська кон- цепція людини як образу Божого та володаря всіх істот тісно перетинається з єгипетсько-гностичним ученням про еона-андрогіна. Завдяки цьому люди- на одночасно містить в собі природу вищих та ниж- чих сутностей і лише завдяки старанню приходить до досконалості. "Завдяки універсальності своєї природи людина володіє необмеженими можливос- тями, здатна стати чим завгодно; однак справжня її мета - за допомогою досконалого знання знайти шлях до Бога та поєднатися з ним" [7, с. 37-38]. Порівнявши космогенез християнської віри з віру- ваннями стародавніх єгиптян, Др. Мельхиседек заз- начив, що "Християнське та Єгипетське розуміння Дійсності майже ідентичні. Християнське розуміння успадковане від Єгипетського… Як єгипетська, так і християнська релігія вважають: усе, що необхідне для початку процесу творіння, - це ніщо та дух, і коли ці обидва поняття зводяться в одне, тоді може бути створене все. Вони вважають, що творення починається з руху духу" [3, с. 163]. Фр. Йейтс звер- нув увагу, що "Поймандр" (Pimander) - перший трак- тат у збірнику п'ятнадцяти герметичних діалогів, що називаються Герметичний звід і містять розповідь про створення світу, місцями схожу на Книгу Буття" [6, с. 11]. Спираючись на працю св. Іринея "Проти Єресі" можна чітко побачити картину творення світу однієї із сект раннього гностицизму, барбеліотів та каїнітів, що мала схожість із картиною космогенезису гер- метичної філософії. На чолі всього стоїть Безімен- ний батько та вічний, нестаріючий еон (у герметизмі основою всього є "архетипічний ейдос" або "пре- красний космос"). Вони складають першу вищу си- зигію і прославляються чотирма нижчими сизигія- ми, які проявилися з еона шляхом еманації. Ці ос- танні сизигії утворюють: думку і слово (Еннойя та Логос), нетлінність та Христа, вічне життя та волю, розум і передбачення (Нус та Пронойя). Повним віддзеркаленням цих сизигій служить другий ряд сизигій, що породилися з перших. Від сизигії слова і думки як подібність до Безіменного батька, є сизи- гія самонародженного Аутогена та істини. Сизигія Христа та нетлінності породжують із себе чотири світила. Від сизигії волі та вічного життя проявилися благодать, бажання, сенс та розум. М. Е. Поснов трактує слова св. Іринея: "Від пер- шого ангела Єдинородного стався св. Дух, також званий Софією або Пруник… Пруник шукає собі парну істоту для поєднання. При цьому вона із цар- ства світла відправилася до нижчих областей. Не знайшовши для себе пари, Пруник, по своїй доб- роті та простоті, але без благовоління батька, поро- дила першого начальника (протоархонта), творця цього світу, істоту, наділену незнанням та зухвалі- стю. Цього першого архонта захоплює від матері в нижчі області велика сила. Тут він породив воло- дарів (архонтів), ангелів, тверді та всі земні речі…" [5, с. 159]. Всесвіт, як володіння архонтів, подібний до без- крайньої в'язниці, у якій знаходиться простір людсь- кого життя. Довкола і над нею космічні сфери розта- шовуються подібно до концентричних ізольованих оболонок. Найчастіше виділяють сім сфер-планет, що оточують восьму нерухому зірку. Ці сфери є володіннями архонтів, як власник своєї сфери кож- ний архонт перегороджує прохід душам, що шука- ють сходження після смерті, аби запобігти їх відхо- ду зі світу та поверненню до Бога. Пригадуючи слова із "Поймандра": "Перший ро- зум, який є життя і світло і який є двостатевим, по- родив інший розум - деміурга, який, будучи дру- гим, створив з вогню і духа сім правителів" [1, с. 34], можна зробити висновок, що цей герметич- ний перший, двостатевий розум є гностичною пре- мудрістю Пруник, деміургом, постає протоархонтом, а герметичні сім правителів космосу є гностичними архонтами. За словами Ганса Йонаса, "релігійна значущість цієї космічної архітектури лежить в уявленні про те, що все, що знаходиться між цим світом та його межами, призначено для відділення людини від Бога не лише просторовою відстанню, але й багатооб- разними демонічними силами, що діють тут. Отже, недбалість та численість космічних систем виража- ють міру, якою людина віддалена від Бога". Висновок Таким чином, можна констатувати непересічний вплив герметичної традиції на процес становлення та поширення гностичної філософії. Праці ранніх єресіологів, а також сучасних науковців, які займа- ються проблемами гностицизму, свідчать, що гнос- тичне вчення черпає свої витоки в старовинній муд- рості Гермеса Трисмегіста, а знання герметистів є базою іраціонально-містичної концепції світогляду. Через таку спорідненість із філософією гностициз- му, герметична філософія була розповсюджена се- ред багатьох таємних співтовариств та орденів се- редньовіччя, епохи Відродження, Реформації. У першу чергу це стосується алхіміків, тамплієрів та розенкрейців. Очевидно, слід очікувати, що в майбутньому гер- метична традиція набере ще більшої чинності в на- уковому світі, адже мудрість стародавніх єгиптян заслуговує особливої уваги в процесі вивчення світо- вої історії та філософської думки, їхніх окремих пе- ріодів та систем світосприйняття. ЛІТЕРАТУРА: 1. Высокий герметизм / [пер. с древнегреч. и лат. Л. Ю. Лукомского]. - СПб. : Азбука ; Петербургское Востоко- ведение, 2001. - 416 с. 2. Йонас Ганс. Гностицизм / Ганс Йонас [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://psylib.org.ua/books/jonas01/ index.htm. 3. Мельхиседек Др. Древняя Тайна Цветка Жизни / Др. Мельхиседек. - М. : ИД "София", 2003. - Том 1. - 248 с. 4. Сакральный мистицизм Запада. Герметическая фило- софия. - М. : Беловодье, 2007. - 224 с. 5. Еремеев С. И. Гностики или о "лжеименном знании" / С. И. Еремеев. - К. : УЦИММ-ПРЕСС, 1997. - 480 с. 6. Йейтс Фр. Джордано Бруно и герметическая традиция / Фр. Йейтс ; [пер. Г. Дашевского]. - М. : НЛО, 2000. - С. 10-59. 7. Чаша Гермеса: Гуманистическая мысль эпохи Возрож- дения и герметическая традиция. - М. : Юристъ, 1996. - 336 с. 8. Николаев Ю. В поисках Божества / Ю. Николаев. - К. : София, Ltd., 1995. - 400 с. ФІЛОСОФІЯ PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com http://psylib.org.ua/books/jonas01/ http://www.pdffactory.com № 6 (113) вересень-жовтень 2011 р. 114 ЕКОНОМІКА © Н. Скворцова Надійшла до редакції 19.09.2011 ФІЛОСОФІЯ УДК 215+008 ГЕНЕАЛОГІЯ МЕТАФІЗИКИ СВІТЛА В МЕХТІЛЬДИ МАГДЕБУРЗЬКОЇ В'ЯЧЕСЛАВ СТЕПАНОВ, кандидат філософських наук, доцент кафедри філософії, соціально-політичних та правових наук Слов'янського державного педагогічного університету Стаття присвячена дослідженню актуальної історико-філософської проблеми - генеалогії метафізики світла Мехтільди Магдебурзької. Автор проводить дослідження як у ретроспек- тивному, так і в перспективному плані, виводячи містику Мехтільди Магдебурзької із кон- цепцій неоплатоніків і, насамперед, ідей Псевдо-Діонісія, у яких реалізовано синтез мета- фізики світла з конституюванням катафатичного й апофатичного способів Богопізнання. Ключові слова: метафізика світла, генеалогія, неоплатонізм, апофатика, жіноча містика, катафатичний. Постановка проблеми та стан її вивчення. Дослідження філософського аспекту містичних світоглядних парадигм в історичному вимірі культу- ри постало пріоритетним завданням вітчизняної гу- манітаристики останніх років. Утворюється певна традиція історико-філософ- ського осягнення містики як фундаментального еле- мента культури, що дозволяє актуалізувати аналі- тику інтегральних феноменів ірраціоналізму в різно- манітних культурах. Указана стратегія простежуєть- ся в працях А. Бичко, Т. Любасюк, Ю. Шабанової [1, 5, 6]. Особливої уваги заслуговує фундаментальна праця Ю. Шабанової [6], присвячена історико-філо- софській реконструкції трансперсональної метафізи- ки Майстра Екхарта, оскільки українській дослід- ниці вдалося визначити контекст становлення се- редньовічного містицизму взагалі та жіночої місти- ки зокрема. Кожний історико-філософський екскурс має як ретроспективний, так і перспективний плани. Ретрос- пекція в цьому випадку буде вимагати виявлення певної генеалогії тієї чи іншої традиції. Зважаючи на те, що "жіноча містика" є внутрішньо суперечливим культурним утворенням, не можна чітко й точно вста- новити безпосередні джерела, із яких черпали на- тхнення для власної творчості жінки-візіонерки. Така ситуація породжує необхідність герменевтичного дослідження їхніх текстів. Метою статті є встановлення генеалогії метафізи- ки світла, реалізованої в тексті Мехтільди щодо вчен- ня автора "Ареопагітик" Псевдо-Діонісія. Виклад основного матеріалу. Метафізику світ- ла ми розуміємо не тільки в певному позитивному сенсі "вчення про символ світла", але й у широкому контексті фундаментального протиставлення істини світла, прозорості, ясності, істині, яку відкриває мова людини та її розуму. Тому для нас важливою є опозиція "бачити - го- ворити", у певному моменті якої зароджується ідея апофазису, ідея негативного або негаційного пізнан- ня, спрямованого на подолання меж засобами на- шого пізнання, такого собі прототрансценденталь- ного мислення. Саме в такому ракурсі співвідно- шення онтології та гносеології ми здійснюємо гене- алогічний аналіз концепції Псевдо-Діонісія та місти- ки Мехтільди Магдебурзької. Витоки середньовіч- ної християнської містики сягають неоплатонізму, N. Skvorcova DEVELOPMENT OF THE GNOSTIC PHILOSOPHY IN ITS INTEGRATION WITH THE HERMETIC TRADITION This article discusses the integration of Gnosticism and Hermetic knowledge. Analyzed and found that the irrational and mystical knowledge of the Gnostic philosophy is intertwined with the wisdom of the Hermetic tradition. The basis of ontological and epistemological aspects of the process Cosmogenesis Gnostic concept forms the ancient teachings of Hermes Trisemgist. Key words: Hermetic tradition, Gnosticism, the irrational and mystical knowledge. PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com

Розвиток гностичної філософії в контексті інтеграції з герметичною традицією

Institution

Ähnliche Einträge