Матеріали листування К. В. Харламповича та М. С. Грушевського як джерело з історії наукової еліти 20-30-х рр. ХХ ст.
У статті досліджуються матеріали листування академіка Української академії наук, члена-кореспондента Російської академії наук, історика К. В. Харламповича й академіка М. С. Грушевського. Відзначається, що академік М. С. Грушевський брав активну участь у справі захисту, моральної та матеріальної п...
Gespeichert in:
| Datum: | 2011 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України
2011
|
| Schriftenreihe: | Схід |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/33858 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Матеріали листування К. В. Харламповича та М. С. Грушевського як джерело з історії наукової еліти 20-30-х рр. ХХ ст. / В. Комар // Схід. — 2011. — № 6 (113). — С. 76-79. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-33858 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-338582012-05-31T13:50:38Z Матеріали листування К. В. Харламповича та М. С. Грушевського як джерело з історії наукової еліти 20-30-х рр. ХХ ст. Медовкіна, Л. Історія У статті досліджуються матеріали листування академіка Української академії наук, члена-кореспондента Російської академії наук, історика К. В. Харламповича й академіка М. С. Грушевського. Відзначається, що академік М. С. Грушевський брав активну участь у справі захисту, моральної та матеріальної підтримки К. В. Харламповича в роки заслання, а також у спробі повернути його в Україну, відновити в рядах дійсних членів Української академії наук. This article investigates materials correspondence academician of the Russian Academy of Sciences and academician of the Ukrainian Academy of Sciences, K. V. Kharlampovich historian and academician M. S. Hrushevskogo. It is noted that academician M. S. Hrushe vsky took an active part in the protection, moral and material support of academician K. V. Kharlampovich years in exile, and also try to get him back to Ukraine and restoration him of the ranks of full members of the Ukrainian Academy of Sciences. 2011 Article Матеріали листування К. В. Харламповича та М. С. Грушевського як джерело з історії наукової еліти 20-30-х рр. ХХ ст. / В. Комар // Схід. — 2011. — № 6 (113). — С. 76-79. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/33858 94-051 (477)"19" uk Схід Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Історія Історія |
| spellingShingle |
Історія Історія Медовкіна, Л. Матеріали листування К. В. Харламповича та М. С. Грушевського як джерело з історії наукової еліти 20-30-х рр. ХХ ст. Схід |
| description |
У статті досліджуються матеріали листування академіка Української академії наук,
члена-кореспондента Російської академії наук, історика К. В. Харламповича й академіка
М. С. Грушевського. Відзначається, що академік М. С. Грушевський брав активну участь у
справі захисту, моральної та матеріальної підтримки К. В. Харламповича в роки заслання,
а також у спробі повернути його в Україну, відновити в рядах дійсних членів Української
академії наук. |
| format |
Article |
| author |
Медовкіна, Л. |
| author_facet |
Медовкіна, Л. |
| author_sort |
Медовкіна, Л. |
| title |
Матеріали листування К. В. Харламповича та М. С. Грушевського як джерело з історії наукової еліти 20-30-х рр. ХХ ст. |
| title_short |
Матеріали листування К. В. Харламповича та М. С. Грушевського як джерело з історії наукової еліти 20-30-х рр. ХХ ст. |
| title_full |
Матеріали листування К. В. Харламповича та М. С. Грушевського як джерело з історії наукової еліти 20-30-х рр. ХХ ст. |
| title_fullStr |
Матеріали листування К. В. Харламповича та М. С. Грушевського як джерело з історії наукової еліти 20-30-х рр. ХХ ст. |
| title_full_unstemmed |
Матеріали листування К. В. Харламповича та М. С. Грушевського як джерело з історії наукової еліти 20-30-х рр. ХХ ст. |
| title_sort |
матеріали листування к. в. харламповича та м. с. грушевського як джерело з історії наукової еліти 20-30-х рр. хх ст. |
| publisher |
Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України |
| publishDate |
2011 |
| topic_facet |
Історія |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/33858 |
| citation_txt |
Матеріали листування К. В. Харламповича та М. С. Грушевського як джерело з історії наукової еліти 20-30-х рр. ХХ ст. / В. Комар // Схід. — 2011. — № 6 (113). — С. 76-79. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. |
| series |
Схід |
| work_keys_str_mv |
AT medovkínal materíalilistuvannâkvharlampovičatamsgruševsʹkogoâkdžerelozístoríínaukovoíelíti2030hrrhhst |
| first_indexed |
2025-07-03T14:45:18Z |
| last_indexed |
2025-07-03T14:45:18Z |
| _version_ |
1836637401913491456 |
| fulltext |
№ 6 (113) вересень-жовтень 2011 р.
76 ЕКОНОМІКА
УДК 94-051 (477)"19"
МАТЕРІАЛИ ЛИСТУВАННЯ К. В. ХАРЛАМПОВИЧА
ТА М. С. ГРУШЕВСЬКОГО ЯК ДЖЕРЕЛО
З ІСТОРІЇ НАУКОВОЇ ЕЛІТИ 20-30-х рр. ХХ ст.
ЛІНА МЕДОВКІНА,
кандидат історичних наук, старший викладач кафедри міжнародних відносин та
зовнішньої політики Донецького національного університету
У статті досліджуються матеріали листування академіка Української академії наук,
члена-кореспондента Російської академії наук, історика К. В. Харламповича й академіка
М. С. Грушевського. Відзначається, що академік М. С. Грушевський брав активну участь у
справі захисту, моральної та матеріальної підтримки К. В. Харламповича в роки заслання,
а також у спробі повернути його в Україну, відновити в рядах дійсних членів Української
академії наук.
Ключові слова: К. Харлампович, М. С. Грушевський, наукові погляди, соціокультурне оточен-
ня, наукові зв'язки.
Постановка проблеми та стан її вивчення.
На сучасному етапі виняткового значення набува-
ють дослідження історії, особливо тих сторінок, які
протягом тривалого часу зображувались у викрив-
леному, далекому від реальності світлі. На всіх нас
чекає велика та копітка робота, дослідження но-
вих, раніше закритих документальних матеріалів
першої половини ХХ століття, зокрема тих, що сто-
суються персоналій - тих осіб, які справили виз-
начний вплив на історію та суспільство. Вони від-
різняються за фахом, віком, уподобаннями, своїм
внеском в історію та культуру України, але всіх їх
часто єднає одне - трагічна доля, визначена без-
жалісним сталінським режимом.
Однією з таких постатей, чия доля була поніве-
чена тоталітарним режимом, є Костянтин Васильо-
вич Харлампович (18.07.1870 - 21.03.1932) - автор
понад 150 наукових праць, академік Української та
член-кореспондент Російської академій наук, про-
фесор Казанського університету, співробітник і член
багатьох наукових товариств.
Мета розвідки - описати та проаналізувати мате-
ріали листування Костянтина Васильовича Харлам-
повича з Михайлом Сергійовичем Грушевським.
Наявні в архівосховищах нашої країни офіційні ма-
теріали та епістолярій дозволяють повністю або ча-
стково відтворити взаємини К. В. Харламповича з
М. С. Грушевським 1924-1929 рр., проаналізувавши
їхній вплив на інтелектуальну біографію дослідника.
Виклад основного матеріалу. Стосунки між
К. В. Харламповичем та М. С. Грушевським станов-
лять окремий сюжет у питанні формування та впли-
ву соціокультурного оточення на життя та наукові
погляди вчених. Знайомство науковців відбулося за
несприятливих умов для останнього. Справа поля-
гала в тому, що 11 грудня 1914 р. М. С. Грушевсь-
кий був заарештований у Києві і звинувачений в "ав-
строфільстві" та причетності до створення легіону
українських січових стрільців. Наслідком цього ста-
ла відправка історика на заслання до Симбірська.
Згодом, завдяки клопотанням Петербурзької ака-
демії наук, йому дозволили виїхати до Казані, де
він і познайомився з К. В. Харламповичем та ба-
гатьма іншими місцевими вченими. М. С. Грушевсь-
кому було заборонено викладати, але він міг займа-
тися науковою роботою, допомогу в якій надавав
йому Костянтин Васильович. У вересні 1916 р.
М. С. Грушевський переїхав до Москви й стосунки
між ученими на певний час перервалися [1].
Повернувшись 1924 р. з еміграції до СРСР і діз-
навшись про долю К. В. Харламповича, М. С. Гру-
шевський, розпочав активну діяльність, спрямова-
ну на порятунок або хоча б полегшення становища
свого колеги. Перебіг подій тих років знайшов яс-
краве відображення в листуванні обох учених [2].
Однак, як зазначають біографи М. С. Грушевсь-
кого та історики ВУАН, із поверненням відомого вче-
ного в Україну загострилася боротьба різних угру-
повань у самій академії, яка мала не стільки страте-
гічний, скільки тактичний характер. Її негативні на-
слідки, зокрема, розкол у лавах членів ВУАН та по-
слаблення академії в протистоянні з владою, особ-
ливо далися взнаки з 1928 р. [3]. Така ситуація ста-
ла додатковим приводом неабиякої уваги академі-
ка М. С. Грушевського до справи К. В. Харлампови-
ча. Михайло Сергійович волів бачити в останньому
"свою людину", на яку можна було б спертися в
конфлікті між ним та академічним керівництвом в
особах секретаря, голови Першого відділу ВУАН
А. Ю. Кримського та віце-президента, голови упра-
ви ВУАН, секретаря Першого відділу С. О. Єфре-
мова. Уже в перших листах до К. В. Харламповича
за 1925 р. М. С. Грушевський зазначав: "Ви в го-
ловнім добре зрозуміли академічну ситуацію. До-
дам: "ізольованість" сталася на ґрунті особистих
користей. Люди, котрі розділили між собою акаде-
мічний пиріг, возбоялися, при моїм повороті, що їм
доведеться дечим відмовитись, і щоб забезпечити
собі більшість проти мене, пустились во вся тяж-
кія, в самих ріжнородних напрямках" [4]. Пробле-
ІСТОРІЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 6 (113) вересень-жовтень 2011 р.
ЕКОНОМІКА 77
ма внутрішньоакадемічного конфлікту неодноразо-
во потім згадувалася в листах кореспондентів, але
К. В. Харлампович, будучи щиро вдячним М. С. Гру-
шевському за участь у його справі, очевидно, збе-
рігав добре ставлення й до А. Ю. Кримського, і до
С. О. Єфремова, які теж не залишилися байдужи-
ми до його долі. Це певним чином дратувало Ми-
хайла Сергійовича й навіть одного разу викликало
досить різкий випад на адресу Костянтина Васи-
льовича: "Так чи інак, сподіваюсь, що Ви скоро
приїдете до Київа і на місці розглянетеся в тих відно-
синах, про котрі згадуєте в останнім листі, - вис-
ловлюючи сумнів у вірності моїх слів про напруже-
ні відносини в академії. Я більше не хочу про них
писати. Радив би Вам тільки не спішити з виснов-
ками, бо попадете в гарячу кашу. Бачу, що з тим,
як наближається час Вашого приїзду до Києва,
наші верховоди роблять приємні міни у Ваш бік і
запевняють у своїй прихильності, і, мабуть, зроб-
лять усе, щоб посварити Вас зі мною і з академі-
ком Студинським на пункті Вашої платні. […] Але
полишаю Вам на місці рішити, хто Вам приятель, і
кого Вам треба держатись" [5].
Розглядаючи взаємини між обома відомими вче-
ними, слід зазначити, що, окрім відображення в ли-
стуванні між ними дій кожного щодо перегляду спра-
ви К. В. Харламповича, зміни міри покарання, по-
легшення долі засланця, визначення його акаде-
мічного утримання та пересилання йому грошей на
проживання, сподівання на амністію, звернення до
численних радянських установ із метою добитися
дозволу на переїзд до Києва, у тих же листах відоб-
разилися й суто професійні питання. У цьому сенсі
листи першого періоду, тобто 1924-1928 рр., та дру-
гого - 1928-1929 рр., дещо відрізняються, що пояс-
нюється фактичною можливістю К. В. Харлампови-
ча займатися науковою діяльністю. Розуміючи ста-
новище Костянтина Васильовича, М. C. Грушевсь-
кий намагався таким чином скеровувати його пра-
цю, аби, з одного боку, він не втратив кваліфікації,
а з іншого - мав можливість легально отримувати
гроші від ВУАН. Так, у листі від 16 вересня 1925 р.
М. С. Грушевський повідомив К. В. Харламповича
про те, що він вніс до плану роботи Археографіч-
ної комісії ВУАН, членом якої був останній, пункт
про закінчення істориком другого та третього томів
його праці "Малороссийское влияние…", а також
закріпив за ним виконання планової роботи "Захід-
ноукраїнське школярство XVI-XIX ст.", але без виз-
начення термінів виконання. Крім того, зміст листа
свідчив про те, що М. С. Грушевський замовив
К. В. Харламповичу статтю про російського істори-
ка, дослідника релігійного життя в Україні, профе-
сора Санкт-Петербурзької академії П. М. Жукови-
ча і потурбувався про те, щоби дістати для свого
співробітника необхідні книжки для роботи. Про на-
писання рецензій на праці білоруського історика
А. Савича, польських дослідників А. Ванчури, Р. Ґро-
децького, Ст. Захоровського, працю О. Лотоцько-
го, брошуру К. Студинського про О. Духновича, на
"Праці Білоруського університету", публікації ІНО і
наукових товариств у Ніжині та Одесі для часопи-
су "Україна", а також про забезпечення К. В. Хар-
ламповича відповідними виданнями йшлося в ли-
стах кореспондентів за період 1925-1929 рр.
Листування періоду заслання К. В. Харлампови-
ча яскраво демонструє, як учений під керівництвом
М. С. Грушевського вивчав українську мову. Це
мало йому полегшити читання та написання науко-
вих праць, особливо з огляду на очікуване повер-
нення вченого в Україну та працю у ВУАН. У листі
від 12 червня 1926 р. К. В. Харлампович писав
М. С. Грушевському: "Завдали Ви мені [поклали Ви
на мене] (курсив у квадратних дужках - це правки
рукою М. С. Грушевського - авт.) великий тягар -
писати до Вас по-українськи. Важко писати, коли не
вмієш добре балакати. Але що треба, то треба" [6].
Відповідаючи наступним листом К. В. Харлампови-
чу, М. С. Грушевський писав: "Повертаю Вам з по-
правками […] Вашого першого листа. Ви пишете
настільки добре, що не повинні більше писати до
мене російською мовою, а і редакції я б радив Вам
тепер уже по-українські писати" [7]. Однак К. В. Хар-
лампович усе ж таки більш упевнено почувався,
пишучи російською. Так, 19 вересня 1927 р. він по-
відомляв М. С. Грушевському: "Так как я доказал,
что "не цураюся української мови", то думаю, мне
не будет поставлено в вину, что сей час спешности
ради пишу по-русски: русским я всё же больше
владею" [8].
Виявлене та опубліковане листування К. В. Хар-
ламповича й М. С. Грушевського також представ-
ляє безліч різноманітних і цікавих питань, які обго-
ворювали у своїх листах учені. Деякі з них пролива-
ють світло на проблеми їхнього повсякденного жит-
тя, стосунки з колегами, наукові інтереси та ненау-
кові зацікавлення тощо. Так, наприклад, знаючи від
М. С. Грушевського про те, що заробітна плата по-
мерлого в 1926 р. академіка ВУАН М. Ф. Біляшівсь-
кого за клопотанням М. С. Грушевського мала пе-
рейти йому, К. В. Харлампович цікавився, від якої
саме хвороби той помер. На що Михайло Сергійо-
вич відповідав, що він був "хворий на серце, аст-
ма, і взагалі се був дуже хоровитий чоловік". Чи
справді М. С. Грушевський так вважав, чи писав
так обережно через те, що здогадувався про конт-
роль Державного політичного управління за їхнім ли-
стуванням [9]? Як стверджують деякі сучасні істо-
рики, обставини смерті академіка М. Ф. Біляшівсь-
кого були занадто загадковими, щоби не припусти-
ти вбивство, закамуфльоване під серцевий напад.
Перебуваючи на тій території, де колись відбу-
вав покарання Т. Г. Шевченко, К. В. Харлампович не
один раз згадував про "батька Тараса", порівнюючи
його долю зі своєю. В одному з листів він запиту-
вав у М. С. Грушевського: "Чи був Шевченко висла-
ний до Форту Олександрівського, що на Каспійсь-
кому морі, чи ні?" [10]. На що М. С. Грушевський
зазначав, що "на Аральськім, мені здається" [11].
К. В. Харлампович також висловив бажання отри-
мати "Щоденник" Т. Г. Шевченка для своїх потреб.
Запитував К. В. Харлампович і про чорних клобуків
(каракалпаків, каратулів), про яких М. С. Грушевсь-
кий писав в "Історії України-Руси" [12], і про те, чи
"переклали Гоголя по-українському" [13], а також про
те, чи вживався у XVII ст. термін "Україна" щодо тієї
території, яку займало Військо Запорозьке, та чому
козаки під Зборовим вимагали від поляків слобідсь-
кого існування й православних церков у Варшаві та
Кракові [14].
Надзвичайно цікавими й інформативними є лис-
ти вчених за період 1928-1929 рр., коли К. В. Хар-
лампович переїхав в Україну, мешкаючи в Ніжині. З
одного боку, вони дозволяють дізнатися, чим були
заповнені останні роки життя Костянтина Василь-
овича, якою була його наукова робота, а з іншого
- відстежити певну зміну у взаєминах між ним та
М. С. Грушевським. Листи цього періоду часом на-
ІСТОРІЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 6 (113) вересень-жовтень 2011 р.
78 ЕКОНОМІКА
гадують не дружні та зацікавлені послання, а ди-
рективи або службові інструкції. Розуміючи, що
літній, хворий та морально надломлений К. В. Хар-
лампович уже не зможе працювати так, як у молоді
роки, М. С. Грушевський відверто експлуатував його
з метою заповнення шпальт тих наукових видань,
редактором яких він був, зокрема часопису "Укра-
їна". Звичайно, співпраця з таким виданням давала
можливість К. В. Харламповичу отримати гроші на
проживання, а з іншого - ще більше підривала його
здоров'я. Достатньо проаналізувати кілька листів
М. С. Грушевського до К. В. Харламповича за осінь
та, очевидно, початок зими 1929 р. (лист не дато-
ваний), щоби зрозуміти, наскільки значні завдан-
ня ставилися перед літнім ученим. В одному з них
М. С. Грушевський просив К. В. Харламповича не
ставити багато запитань, які планувалося розгляну-
ти на бібліографічній нараді, спланованій на листо-
пад - грудень 1928 р., а краще зосередитися на на-
писанні рецензій та оглядів, із означеним обсягом
друкованих аркушів, перелік яких сягав семи пунктів
(обсяг рецензованих видань звичайно був набагато
більшим). Мимохіть М. С. Грушевський устиг кри-
тично відгукнутися щодо огляду, зробленого коле-
гою К. В. Харламповича Д. І. Абрамовичем, і вис-
ловити своє невдоволення з того приводу, що Кос-
тянтин Васильович не може взяти на себе керу-
вання бібліографічним відділом. Наступним листом
М. С. Грушевський у стриманій формі, за якою крило-
ся невдоволення з приводу недотримання К. В. Хар-
ламповичем тих вимог, які висував редактор "Ук-
раїни" до оглядів і рецензій, нагадував йому про ці
вимоги: "1) при титулах книг обов'язково давати чис-
ло сторінок; 2) коли якусь статтю "Збірника" хочете
обговорити трохи ширше, виділяйте її під осібну ре-
цензію, в рамках же загального обговорення не да-
вати більше 10 рядків!; 3) не треба такого підходу,
що читачам "України" цікава передусім історія Ук-
раїни. "Україна" - орган українознавства, всіх галу-
зей, і не цурається також і аналогій загальних і тем
з неукраїнського обсягу. Тому я й просив Вас, огля-
даючи видання ІНО і наукових товариств, хоч би
згадувати статті на інші, не тільки історичні теми"
[15]. Тут же М. С. Грушевський подавав список ви-
дань, на які він потребував рецензій, і обіцяв якнай-
швидше надрукувати невеличку працю К. В. Хар-
ламповича про гайдамаків. Отже, можна говорити,
що у цей час К. В. Харлампович майже повністю
залежав від М. С. Грушевського, а його наукові інте-
реси були підпорядковані потребам редакції "Украї-
ни", хоча, безумовно, Михайло Сергійович вітав
самостійну працю досвідченого вченого, особливо
щодо дослідження ним історії ніжинської грецької
громади [16].
Аналізуючи взаємини К. В. Харламповича з
М. С. Грушевським, не можна оминути тему утво-
рення в Ніжині наукового товариства. Як відомо,
Історико-філологічне товариство при Ніжинському
інституті кн. Безбородька проіснувало від 1894 до
1930 рр. Із 1924 р. воно функціонувало як наукове
товариство при ВУАН. До складу цього осередку
ввійшли відомі ніжинські вчені, більшість із яких пра-
цювала в Ніжинському інституті народної освіти:
Д. І. Абрамович, К. Ф. Штепа, А. Г. Єршов, І. Г. Турце-
вич, М. Н. Петровський, О. І. Покровський, Є. А. Рих-
лік, В. І. Рєзанов, М. М. Бережков. До цього кола
істориків та філологів, приїхавши до Ніжина, при-
єднався й К. В. Харлампович. У його листуванні з
М. С. Грушевським питання змісту діяльності цього
осередку обговорювалося лише один раз - на сто-
рінках листа за серпень або вересень 1928 р. Ми-
хайло Сергійович писав, що йому важливо знати,
що буде цікаво самим ніжинським членам товари-
ства: які видання рецензувати, які нові книги отри-
мувати? І пропонував самим визначатись із цими
питаннями та проявляти ініціативу. Він також праг-
нув зробити із цього осередку щось на кшталт того
гуртка у Львові, на базі якого потім сформувалася
редакція "Записок НТШ" і який він уважав найкра-
щим в Україні. Він писав К. В. Харламповичу: "Я
сподіваюсь, що в Києві сеї осені таких буде кілька,
але багато покладаюсь на ніжинців… Коли буде хоч
2-3 чоловіки, котрим можна буде доручити все, що
буде потрібно, се буде велика поміч. Сам я вже не
можу брати на себе того, що проробив в 1890-х рр.
Але сподіваюсь, що гурток мене замінить" [17].
У листі до К. В. Харламповича в Ніжин від 20
серпня 1928 р. М. С. Грушевський писав: "Прошу
Вас взяти участь в організації рецензійного відділу
"України" взагалі, разом з Дмитром Івановичем [Аб-
рамовичем], Миколою Неоновичем [Петровським],
Олексою Івановичем [Покровським], Анатолієм Гри-
горовичем [Єршовим], Костянтином Теодосієвичем
[Штепою], а може з іншими, як професор Рихлик,
Турцевич і інші".
Ураховуючи загалом приятельський характер
стосунків К. В. Харламповича та М. С. Грушевсько-
го, не дивно, що в їхньому листуванні неодноразо-
во порушувалися питання родинних взаємин, долі
дітей, місця перебування родин, стану здоров'я,
рекомендацій лікарів тощо. У цілому зміст епістоля-
рію обох учених дозволяє говорити не лише про
формальний бік цього спілкування, тобто як керів-
ника численних академічних структур із підлеглим,
який мав виконувати планові завдання, але й про
суто людські взаємовідносини.
Епістолярне спілкування К. В. Харламповича з
М. С. Грушевським дозволяє дійти висновку, що
академік М. С. Грушевський брав активну участь у
справі захисту, моральної та матеріальної підтрим-
ки академіка К. В. Харламповича в роки заслання,
а також у спробі повернути його в Україну, віднови-
ти в рядах дійсних членів Української академії наук.
Окрім того, можна констатувати, що листування з
М. С. Грушевським суттєвим чином вплинуло на
факт вивчення К. В. Харламповичем української
мови та спрямування його наукових інтересів у тому
напрямку, який міг на той час бути затверджений
новою владою та профінансований нею.
Вивчення тематики, що стосується розкриття
взаємовідносин між представниками інтелектуаль-
ної еліти за допомогою опублікованих листів, є акту-
альним для історіографії та історії загалом, оскільки
вказана проблематика допомагає краще й повніше
відтворити різні нюанси та обставини історіографіч-
ного процесу, реконструювати окремі аспекти інте-
лектуальної та буденної біографії досліджуваних осіб.
ЛІТЕРАТУРА:
1. Енциклопедія історії України : в 15 тт. / [редкол.:
В. А. Смолій (голова) та ін.]. - К. : Наук. думка, 2003. - Т. 2 :
Г-Д. - 2004. - С. 149.
2. Справа академіка К. В. Харламповича. Публікація ар-
хівних документів / [передмова та коментарі О. Морозова] //
Сіверянський літопис. - 2000. - № 1. - С. 71-87; № 2. - С. 63-73;
2001. - № 4. - С. 55-56; Наулко В. Листування Костянтина
Харламповича та Михайла Грушевського (липень - грудень
ІСТОРІЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 6 (113) вересень-жовтень 2011 р.
ЕКОНОМІКА 79
1927 р.) / В. Наулко, В. Старков // Історичний журнал. - 2004.
- № 5. - С. 73-81.
3. Водотика С. Г. Історична наука УСРР 1920-х років: со-
ціополітичні, організаційні та концептуальні основи функціо-
нування : дис. … доктора іст. наук : спец. 07.00.01 "Історія
України" / С. Г. Водотика. - К. : Інститут історії України НАНУ,
2000. - С. 185.
4. Справа академіка К. В. Харламповича. Публікація ар-
хівних документів / [передмова та коментарі О. Морозова] //
Сіверянський літопис. - 2000. - № 1. - С. 77.
5. Справа академіка К. В. Харламповича. Публікація ар-
хівних документів / [передмова та коментарі О. Морозова] //
Сіверянський літопис. - 2000. - № 2. - С. 64.
6. Справа академіка К. В. Харламповича. Публікація ар-
хівних документів / [передмова та коментарі О. Морозова] //
Сіверянський літопис. - 2000. - № 1. - С. 84.
7. Там само. - С. 85.
8. Наулко В. Листування Костянтина Харламповича та
Михайла Грушевського (липень - грудень 1927 р.) / В. Наулко,
В. Старков // Історичний журнал. - 2004. - № 5. - С. 75.
9. Справа академіка К. В. Харламповича. Публікація ар-
хівних документів / [передмова та коментарі О. Морозова]
// Сіверянський літопис. - 2000. - № 1. - С. 71.
10. Там само. - С. 85.
11. Там само.
12. Справа академіка К. В. Харламповича. Публікація ар-
хівних документів / [передмова та коментарі О. Морозова] //
Сіверянський літопис. - 2000. - № 2. - С. 71.
13. Наулко В. Листування Костянтина Харламповича та
Михайла Грушевського (липень - грудень 1927 р.) / В. Наул-
ко, В. Старков // Історичний журнал. - 2004. - № 5. - С. 75.
14. Там само. - С. 74-75.
15. Справа академіка К. В. Харламповича. Публікація
архівних документів / [передмова та коментарі О. Морозо-
ва] // Сіверянський літопис. - 2000. - № 2. - С. 69.
16. Там само. - С. 71.
17. Там само. - С. 68.
L. Medovkina
MATERIALS CORRESPONDENCE OF K. V. KHARLAMPOVICH AND
M. S. HRUSHEVSKY AS A SOURCE ON THE HISTORY OF SCIENTIFIC ELITE 20-30s
OF THE TWENTIETH CENTURY
This article investigates materials correspondence academician of the Russian Academy of Sciences and academician
of the Ukrainian Academy of Sciences, K. V. Kharlampovich historian and academician M. S. Hrushevskogo. It is noted
that academician M. S. Hrushevsky took an active part in the protection, moral and material support of academician
K. V. Kharlampovich years in exile, and also try to get him back to Ukraine and restoration him of the ranks of full
members of the Ukrainian Academy of Sciences.
Key words: K. Kharlampovich, M. S. Hrushevsky, scientific views, socio-cultural environment, scientific communication.
© Л. Медовкіна
Надійшла до редакції 13.09.2011
УДК 93 (477.62) + 364.023
СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ БЕЗПРИТУЛЬНИХ ДІТЕЙ
В ІНДУСТРІАЛЬНИХ РАЙОНАХ УКРАЇНИ В 1917-1920 рр.
В'ЯЧЕСЛАВ ПОПОВ,
кандидат історичних наук, доцент Донецького державного університету управління
Постановка проблеми. Турбота про власних
дітей - природний стан людини. Сім'я забезпечува-
ла не тільки їх фізичне існування, але й підготовку
до майбутнього життя, або первинну соціалізацію. У
той же час найважливішою соціальною функцією
У пропонованій статті на основі архівних документів розглядаються основні напрями, за
якими в 1917-1920 рр. у південно-східних районах України здійснювалася соціальна допомога
неповнолітнім, що залишилися без піклування батьків. Наведені основні форми соціальної
допомоги, визначені державні органи й громадські організації, що здійснювали цю функцію,
проаналізована динаміка соціального захисту дітей на різних етапах періоду, що вивчається.
Ключові слова: безпритульні діти, сироти, дитячий притулок, опіка, патронаж, усиновлення,
соціальна допомога.
будь-якого суспільства був і залишається догляд
за неповнолітніми сиротами або за дітьми, що з якої-
небудь причини залишилися без піклування батьків.
Здатність (або нездатність) суспільства забезпечи-
ти власне відтворення, компенсувати дітям від-
ІСТОРІЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
|