Ціннісні виміри соціопсихологічних досліджень

У статті обґрунтовано можливість застосування аксіологічного підходу до інструментальних аспектів нейролінгвістичного програмування. Первинна увага приділяється розгляду філософських інтерпретацій поняття цінності з метою дослідження глибинного підґрунтя переконань та поведінки людини....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2011
Hauptverfasser:	Яхно, О., Шевченко, В.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України 2011
Schriftenreihe:	Схід
Schlagworte:	Філософія
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/33870
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Ціннісні виміри соціопсихологічних досліджень / О. Яхно, В. Шевченко // Схід. — 2011. — № 5 (112). — С. 140-145. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-33870
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-338702012-05-31T13:17:03Z Ціннісні виміри соціопсихологічних досліджень Яхно, О. Шевченко, В. Філософія У статті обґрунтовано можливість застосування аксіологічного підходу до інструментальних аспектів нейролінгвістичного програмування. Первинна увага приділяється розгляду філософських інтерпретацій поняття цінності з метою дослідження глибинного підґрунтя переконань та поведінки людини. Authors are making at tempt to deal with the axiological approach to instrumental aspects of Neuro-Linguistic Programming. The primary attention is taking to considering philosophical interpretations of the concept of values for researching deep background of human beliefs and behaviours. 2011 Article Ціннісні виміри соціопсихологічних досліджень / О. Яхно, В. Шевченко // Схід. — 2011. — № 5 (112). — С. 140-145. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/33870 316.6:001.8 uk Схід Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Філософія Філософія
spellingShingle	Філософія Філософія Яхно, О. Шевченко, В. Ціннісні виміри соціопсихологічних досліджень Схід
description	У статті обґрунтовано можливість застосування аксіологічного підходу до інструментальних аспектів нейролінгвістичного програмування. Первинна увага приділяється розгляду філософських інтерпретацій поняття цінності з метою дослідження глибинного підґрунтя переконань та поведінки людини.
format	Article
author	Яхно, О. Шевченко, В.
author_facet	Яхно, О. Шевченко, В.
author_sort	Яхно, О.
title	Ціннісні виміри соціопсихологічних досліджень
title_short	Ціннісні виміри соціопсихологічних досліджень
title_full	Ціннісні виміри соціопсихологічних досліджень
title_fullStr	Ціннісні виміри соціопсихологічних досліджень
title_full_unstemmed	Ціннісні виміри соціопсихологічних досліджень
title_sort	ціннісні виміри соціопсихологічних досліджень
publisher	Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України
publishDate	2011
topic_facet	Філософія
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/33870
citation_txt	Ціннісні виміри соціопсихологічних досліджень / О. Яхно, В. Шевченко // Схід. — 2011. — № 5 (112). — С. 140-145. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.
series	Схід
work_keys_str_mv	AT âhnoo cínnísnívimírisocíopsihologíčnihdoslídženʹ AT ševčenkov cínnísnívimírisocíopsihologíčnihdoslídženʹ
first_indexed	2025-07-03T14:46:11Z
last_indexed	2025-07-03T14:46:11Z
_version_	1836637457511088128
fulltext	№ 5 (112) липень-серпень 2011 р. 140 ЕКОНОМІКАФІЛОСОФІЯ УДК 316.6:001.8 ЦІННІСНІ ВИМІРИ СОЦІОПСИХОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ОЛЕКСІЙ ЯХНО, доцент кафедри соціології та політології Донецького національного технічного університету ВІКТОР ШЕВЧЕНКО, керівник лабораторії психології реклами Донецької обласної громадської організації Інституту психосоціальних технологій, м. Донецьк У статті обґрунтовано можливість застосування аксіологічного підходу до інструменталь- них аспектів нейролінгвістичного програмування. Первинна увага приділяється розгляду філософських інтерпретацій поняття цінності з метою дослідження глибинного підґрунтя переконань та поведінки людини. Ключові слова: цінності, значущість, культурна значущість, картина (карта) світу, об'єднане поле НЛП, ієрархічність духовних й особистісних переконань, експлікація моральних переконань і "кодексу честі". Постановка проблеми і стан її вивчення. Су- часні дослідження актуальних проблем формуван- ня (моделей) ідентичності значною мірою ув'язують цю проблематику з акцентуванням уваги на розгляді цінностей певної культури чи цінностей як таких. Концептуальні вивчення останніх були започатковані І. Кантом, Р. Лотце, В. Віндельбандом та Г. Рікер- том. Але з часів І. Канта та Р. Лотце аксіологія заз- нала суттєвих змін. Напрацювання з аксіологічної проблематики в дослідницькому полі семантики, що межують із со- ціально-психологічними підходами, стають сьогодні предметом більш детального наукового осмислен- ня та вивчення, у тому числі в межах соціологічного та політологічного аналізу. У розробці підходів до вивчення окресленої про- блематики фундаментальним внеском у суспільні науки є веберівський підхід. М. Вебер зазначав, що значення явищ культури як емпіричної дійсності не можуть бути виведеними, обґрунтованими й пояс- неними за допомогою найдосконалішої системи за- конів і понять, оскільки це значення передбачає його співвідношення з ідеями цінності [1, c. 201]. Відне- сення М. Вебером того, що називають дійсністю, до ціннісних ідей, які надають їй значущості, та ви- явлення й упорядкування її елементів з точки зору того, що він називає "культурною значущістю", по- вністю відмежовується від категоріально-поняттєво- го впорядкування й науково організованого систе- матизування та узагальнення отриманих фактів як законів, оскільки це віднесення постає як необхід- на методологічна процедура, яка слугує дослідни- кові засадничим принципом відбору й організації досліджуваного матеріалу з метою розуміння, а не простої констатації спостережуваних фактів. На дум- ку відомого французького філософа П. Рікера, виз- начаючи культуру як систему цінностей або оцінок, ми часто схильні визначати поняття культури як си- стему цінностей на суто раціональному або рефлек- сивному рівні, відштовхуючись від опрацьованої системи мислення, або в європейській традиції - від філософії [2, с. 300-301]. Отже, далі будемо говорити про цінності та утво- рювані ними переконання насамперед як про інтер- претативні моделі та ментальні проекції прагнень, устремлінь або інтенцій певної культурної спільноти та її членів до опису або вираження того, що у філо- софському дискурсі прийнято іменувати такими кон- цептами, як "дійсність", "стан речей" або "перебіг подій". У будь-якому разі намагання винайти або послідовно реконструювати сутність об'єктивної культурної, історичної чи суспільно-політичної дійс- ності як систематизованого ряду доконаних фактів уважаємо недоречними, оскільки поділяємо вислів П. Рікера про те, що вивчення культури як системи цінностей є справою не створення, а осмислення того, що вже спонтанно існувало в народі [Там само, с. 301]. Але цінності, які притаманні народові й кон- ституюють його як народ, П. Рікер уважає за по- трібне "шукати значно нижче" або глибше, про що й ітиметься згодом. Культура, з веберівської точки зору, охоплює лише ті елементи "дійсності", які, з огляду на їх відне- сення до цінності, стають значущими для нас. Цінності в такому разі розглядаються як особливі категорії значення, де те, що У. Томас назвав "виз- наченням реальності", має бути спільнотою проду- кованим, що й слугує контекстом соціальних ситу- ацій, у яких визначення є або визнається само со- бою зрозумілим. Не претендуючи на ґрунтовний і детальний аналіз понять "визначення реальності", зазначимо лише серед них виділення П. Бергером нормативних і когнітивних "визначень", не акценту- ючи увагу на питаннях сутності та первинності од- ного із цих аспектів. Отже, якщо поняття культури, як на цьому нео- дноразово наголошувалося, є поняттям ціннісним, то приналежність до певної культури й відповідного со- ціуму передбачає обов'язковість визнання його чле- нами спільних зразків мислення та поведінки, на- явність усталених зв'язків та цінностей. За Дж. Роул- зом, культурна структура визнається як така, що забезпечує контекст для вибору. Культурне членство є засадничим благом завдяки своїй здатності забез- PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com № 5 (112) липень-серпень 2011 р. ЕКОНОМІКА 141ФІЛОСОФІЯ печувати осмислені перспективи для соціальних суб'єктів та сприяти їхній здатності оцінювати зміст своїх життєвих планів [4, с. 388]. Перебування в спільноті виключає байдужість та нейтральність у ставленні до питань, що постають у вигляді світо- глядних, життєво важливих або значущих принципів. Приділенням уваги поняттю значущості соціаль- ної діяльності ми також чи не в першу чергу завдя- чуємо зусиллям М. Вебера. Зокрема, він намагав- ся зрозуміти й виявити наявність смислу, мотива- цію учасників соціальної діяльності, їхні наміри та способи усвідомлення морального сенсу зроблено- го в конкретних соціальних ситуаціях та з конкрет- ними соціальними діями. Щоправда, окрім веберів- ських напрацювань, вартими не меншої уваги є праці зазначених на початку представників баденської школи неокантіанства. Утім, не тільки численним інтелектуальним пра- цям представників неокантіанства, феноменології та герменевтики ми зобов'язані наявністю значного інтересу вчених до питань про цінності в науковому та філософському дискурсах. Навіть розробник теорії ідеології К. Мангайм, виходячи із суто функ- ціоналістських позицій, зрештою, сам був змуше- ний визнати обумовленість поняття "раціональності" ціннісним виміром. Будь-яка дія, навіть та, яку ми вважаємо ірраціональною, у разі її організованості може, згідно з К. Мангаймом, бути названа раціо- нальною. Під раціональністю він розумів не тільки виконання людиною актів мислення чи пізнання, а їх упорядкованість таким чином, щоб це вело до поставленої мети, а кожен суб'єкт таких дій (як і самі дії) набували певної функціональної цінності (а відтак і ціннісність). При цьому виміряна за яки- мось мірилом і поставлена мета мала б розгляда- тись як розумна [3, с. 294]. Як зазначив інший німецький дослідник Е. Трьольч, вивчення цінностей, як і сама теорія цінностей, не може бути ані суто апріорною, ані формальною дис- ципліною, бо в ній виявляються принципи, що фор- мують дійсність, яка переживається, принципи, які тісно пов'язані з нею і можуть бути винайдені в про- цесі аналізу життя. Це передбачає спрямування інтелектуальних зусиль не на буттєво-науковий та об'єктивний зв'язок реального, а на суб'єктивну нау- ково-нормативну оцінку й формування. Ці норми оцінки тим не менш нерозривно пов'язані з наявними в змісті реального життя прагненнями [5, с. 170]. З метою знаходження різних класів цінностей та їх сутності й виявлення певних законів усі оцінки, найсуб'єктивніші, випадкові або чуттєво обумовлені, розміщуються Е. Трьольчем поза будь-якою ієрар- хічністю в одній площині із тими, що вважаються та визнаються найоб'єктивнішими та нечуттєвими. При цьому дослідник зауважує, що цей закон, хоча й укорінюється в бутті, не є законом буття, а є зако- ном повиннісності. Тому в концепції Е. Трьольча людська істота не є тією, яка тільки спостерігає й відображає, а такою, яка діє, обирає, бореться й прагне. Цінності в такому контексті - це не участь у благодаті чи її відкриття, а продукт людської твор- чості [Там само, с. 173]. Значущість цінності видаєть- ся за спільність оцінок, яка є або емпіричною в од- них спільнот, або ідеальною - в інших. Е. Трьольч, пов'язуючи ціннісну теорію з історією, визнає за ос- танньою невичерпну властивість продукування ство- рення нового індивідуального без індивідуалізації водночас загальних сутнісних законів. При цьому індивідуальність розглядається ним не тільки як особливе взаємопроникнення буття й повиннісності, а як центральний пункт теорії цінностей [Там само, с. 175]. Цінності варто розуміти саме в їх суб'єктив- ності, яка є сама собою зрозумілою, у їх відносно- му характері, що походить із практичних цілей та життя, котре все наповнює й від загальної повноти якого походить і будь-яка індивідуальність. Але ціннісну відносність не слід плутати з релятивізмом як анархією, випадковістю чи свавіллям, а варто вважати взаємним проникненням фактичного й по- винніснісного, котре не може бути визначено поза часом [Там само, с. 176-177]. Метою статті є сформувати на підставі аналізу філософських інтерпретацій поняття цінності заса- ди аксіологічного підходу до дослідження глибин- ного підґрунтя переконань та поведінки соціально- го суб'єкта. Виклад основного матеріалу. Цінності як ті за- садничі ідеї й принципи, котрі надають певній спільноті та її членам значущості, важливості, вар- тості їх судженням про причинні, підживлювальні та кінцеві цілі, наміри й учинки або інші акти соціальної практики чи системи поведінки, спонукають і впли- вають на останні через набір складених із цих ідей і принципів переконань. При цьому значущість може розглядатися як суттєва характеристика усвідомлю- ваного чи неусвідомлюваного ставлення визначе- ної спільноти та її членів до певної думки, життєвої ситуації, стану речей чи подій, що було названо Е. Шилзом "схвалюваною прихильністю". Значущість через свою вагомість, переважність, - це, як зазначав М. Гайдеґґер, спосіб буття, яким цінності постають як такі, унаслідок чого перевага надається чомусь одному над іншим. З приводу осмислення історичної "дійсності" кож- ної епохи М. Гайдеґґер пропонував використовува- ти категорію "картини світу" у вигляді позначення сущого як основи світу, що не обмежується ані кос- мосом, ані природою, ані історією. "Навколишній світ" у вигляді "картини" постає як такий, що є виз- начальним, зобов'язувальним для людини, яка хоче цей світ "піднести собі, уявити і мати поставленим перед собою" [7, с. 49]. Гайдеґґерівська категорія "картини світу" багато в чому збігається із запропонованим Р. Ділтцем та Г. Бейтсоном поняттям "картини світу", яке в нейро- лінгвістичному програмуванні (НЛП) співвідносить- ся з поняттям "карт світу", котрі формуються із сен- сорних вражень та індивідуального досвіду суб'єкта за допомогою мови та репрезентативних систем, що й визначає шляхи інтерпретації та способи сприй- няття й реагування на територію або на те, що зветь- ся нами навколишнім світом. На думку фахівців з НЛП Дж. О'Коннора та Дж. Сеймора, спираючись відповідно на те, що ми сприймаємо, ми й діємо, "звертаючи увагу на ті аспекти світу, які нас цікав- лять й ігноруємо інші" [10, с. 21]. Про те, що пере- конання, уявлення, вірування значною мірою утво- рюють стани ментальності, досить промовисто пи- сав ще Б. Маліновський у "Динаміці культурних змін": "Люди скоріше керуються помилками, у які вірять, аніж правдою, якої не знають" [8, с. 406]. П. Рікер також відзначає глибинну ієрархічну природу цінностей, які знаходять вияв у конкретно- му ставленні до життя, у тому розумінні, що вони утворюють систему, яка не ставиться під сумнів певною групою. Серед видів такого ставлення до життя можна назвати ті, що мають стосунок до тра- диції, до змін, до поведінки по відношенню до своїх PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com № 5 (112) липень-серпень 2011 р. 142 ЕКОНОМІКАФІЛОСОФІЯ співгромадян та до чужоземців, а також ставлення до певних знарядь [2, с. 301]. Цінності знаходять свій вираз як у повсякденному побуті, так й у фено- менах творчості. На більш глибинному рівні цінності виявляються в традиційних інституціях, які теж є "віддзеркаленням стану думки, волі та почуттів пев- ної групи в певний момент історії" [Там само, с. 302]. На ще більш глибинному рівні цінності опиняють- ся в шарі образів та символів. При цьому символіза- цію П. Рікер розуміє як інтерпретацію й розшифру- вання кодів тих образів, які конституюють культурне підґрунтя народу і які живлять його спонтанні оцінки [Там само, с. 302]. Символи, виникаючи з підсвідо- мого змісту психіки як численні варіації архетипних образів для вираження "вічних істин", які, на думку К. Юнга, можна простежити до їх пракоренів [9, с. 91], до певних сховищ загальнолюдського знання [Там само, с. 94]. Самі ж архетипи, як уважав К. Юнг, "оживають тільки тоді, коли ви терпляче намагаєтесь розібратися в тому, чому вони щось означають для людини і яким чином відкривають їй своє значення". Вони наповняться сенсом тоді, коли емоційно співпа- дуть із настроєм та світовідчуттям особистості. Це й дасть, на думку К. Юнга, змогу зрозуміти, що голов- не значення мають не самі слова й символи, а їх взаємодія з вами [Там само, с. 95]. Якщо прийняти тезу П. Рікера про важливість інтерпретації та розшифрування кодів образів, то неважко прийти до необхідності залучення також більш сучасних інструментальних напрямів психо- логії, зокрема, нейролінгвістичного програмування. І якщо "символи" пропонується "відкривати" через інтерпретування й розшифрування "кодів образів", що представляють "найбільш глибинний рівень цінностей", то найдоцільнішим виглядає звернути- ся до дисципліни, що має об'єктом своїх дослід- жень саме "образи" (зорові, слухові та відчуттєві). Тобто в ряду тих напрямів психології, що надають інструментальні засоби для вимірювань і "декоду- вання" НЛП вирізняється простотою й доступністю навіть для тих дослідників, які не мають професій- ної підготовки нейролога чи психолінгвіста. Ще одне зі спостережень П. Рікера про систему цінностей як ієрархізовану глибинно й непіддавану певною соціальною групою свідомим (та, очевидно, і чуттєвим малоусвідомлюваним) сумнівам, можна співвіднести з позицією НЛП про оперативно неусві- домлюваний ("автоматичний") характер функціону- вання так званих "переконань" людини. Варто зау- важити також, що ієрархічність "переконань", яку пропонують в НЛП, має діалектичний характер пере- міщення нейрологічних рівнів/механізмів так звано- го "Об'єднаного поля НЛП" зі щаблів меншої усвідом- люваності до рівня максимально усвідомлюваних кон- тактів із "оточенням", до рівня поведінки (або ж повод- жень специфічних, у термінології "Об'єднаного поля"). "Навколишній світ" у вигляді "картини", за М. Гай- деґґером, цілком корелюється з нейрологічно й ней- ролінгвістично інтерпретованим поняттям про один із рівнів "Об'єднаного поля НЛП", власне, про най- глибший із нейролінгвістичних рівнів, рівень "Пере- конань Духовних" (рівень 1-й). Наступний за ієрар- хією рівень "Переконань Особистісних" (2-й рівень "Об'єднаного поля"), так само як і рівень 1-й, при- датний для вербального відображення феномена "значущості", детально розглянутого в працях М. Ве- бера й Е. Трьольча. Якщо в Е. Трьольча значущість подається як "спільність оцінок" (незважаючи на її емпіричність в одних спільнот, або ідеалістичність - в інших), то й ця сентенція має своє відображення в практиках дисциплін, орієнтованих на суспільно-психологічний аспект. До висновків Е. Трьольча приєднуються дос- ліджувані засобами нейролінгвістики спостережен- ня й висновки про "переконання особистісні" (наступ- ний після "переконань духовних" рівень характери- стики особи) в "Об'єднаному полі НЛП". При цьому доречним є згадати висновки соціо- психолога А. Маслоу щодо самооцінки особи (5-й рівень піраміди потреб) та про оцінку особи членами соціуму (4-й рівень), котрі співвідносяться як із вис- новками П. Рікера й Е. Трьольча про трактування зна- чущості, так і з практичними дослідженнями в НЛП. Достатньо молода за науковими вимірами дис- ципліна НЛП, спираючись, зокрема, на нейрофізіо- логічні та психофізіологічні дослідження, запропо- нувала прийнятну описову схему, що дозволяє про- водити вивчення людської поведінки та діяльності на загальнодоступному практико-інструментально- му рівні. Доречним може виявитися пояснення різних інтер- претативних моделей через мовну діяльність з опо- рою на теоретичні позиції Р. Ділтца та Г. Бейтсона, які висловлювали міркування з приводу того, що "...у процесах навчання, "змінювання" й спілкуван- ня (людини - О. Я., В. Ш.) існують природні ієрархії класифікації" [11]. "Змінюванням" у НЛП назвали процеси неусві- домлюваної індивідом трансформації його цін- нісних структур, його самосприйняття самозначу- щості й значущості, а також його "картин світу". Процеси "змінювання" стали, крім того, предметом свідомого психіатричного впливання на вищезазна- ченні процеси, повторюючи природньо неусвідом- лювані процеси "змінювання", оптимізуючи те, що Дж. Роулз назвав "контекстом для вибору". Оскільки одним із інструментально застосовува- них ресурсів у НЛП є мова, то саме через певні рівні мовотворення та мовосприйняття (через ней- ролінгвістично фіксовані вербальні відображення сфери цінностей та сфери значущости особи) до- цільно зіставляти позиції представників філософсь- кої думки та прикладних психологічних дисциплін (соціопсихологія, політпсихологія). У концепції вищезгаданого "Об'єдного поля НЛП" Р. Ділтца ресурс мовної та іншої діяльності пояс- нюється взаємодією вищої нервової й нейрологіч- ної сфер: "...у процесах навчання, "змінювання" і спілкування існують природні ієрархії класифікації. Функція кожного рівня полягає в організації інфор- мації на більш низькому (глибокому - О. Я., В. Ш.) рівні, який передує йому". Авторам статті довелося (виходячи із цілей нашої статті) розглядати ієрар- хічність нейрологічних і логічних рівнів Р. Ділтца у зворотньому напрямі, щоби зауважити віддаленість (або наближеність) логічних рівнів від сфери усві- домлення. Поняття "вищий рівень" ми замінили на "глибший", як розміщений далі від сфери усвідом- лювання. Для рівнів, що в "Об'єдному полі НЛП" названо "низькими", ми у своїх дослідженнях вико- ристовуємо назву "поверхові", указуючи на близь- кість до свідомості та на нейролінгвістично слабшу їх "ієрархічну позицію". Продовжуючи думку Р. Ділтца про функції рівнів "Об'єдного поля" при організації інформації, повто- римо його висновки, що при взаємодії рівнів "пра- вила змінювання" на одному рівні відрізняються від "правил змінювання" на іншому, більш поверхово- PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com № 5 (112) липень-серпень 2011 р. ЕКОНОМІКА 143ФІЛОСОФІЯ му (у Р. Ділтца "низькому") рівні. Прийнято вважати, що "змінювання" на "більш поверховому" рівні на загал може впливати на "глибші" рівні, однак "зміню- вання" на "глибших" рівнях невідворотно впливати- ме відповідно на "більш поверхові" рівні (і логічні, і "паралельні" їм нейрологічні). Г. Бейтсон, зокрема, відзначав, що саме "змішу- вання" логічних рівнів часто призводить до виник- нення проблем у психічній і соматичній сферах. Р. Ділтц пропонує (зокрема, при вивченні діяль- ності людини) застосовувати схеми рівнів, де, окрім власне логічних рівнів, існують ще й так звані ней- рологічні рівні. Водночас нагадує, що слід постійно брати до уваги діяльність основних найбільш усві- домлюваних логічних рівнів, зокрема логічну свідомість, яка своєю "предметною логікою", наприк- лад, ототожнює й піддає операційності логіки соц- іально важливий (нехай і достатньо "поверховий") рівень "здібності та здатності". Так виглядає схема логічних (логікових) рівнів "Об'єдного поля НЛП": Духовний Трансмісія А. Хто я є – ідентичність (Хто?) Місія Б. Моя система Переконань – Цінності, Критеріїї (Чому?) Дозвіл і мотивація В. Мої Здатності/Здібності – стани, стратегії (Як?/яким способом я дію?) Напрям Г. Що саме я роблю – особливі типи поведінки (Що?/на що я дію? з ким/чим я взаємодію?) Дії Д. Моє зовнішнє оточення – зовнішній контекст (Де, коли?) Реакція На нейрологічних рівнях показано більш глибоку залученість "нейрологічного ланцюга" також аспектів фізіологічних до діяльності рівнів переконань ("ду- ховних"/"особистісних"/"щоденних") і рівнів більш поверхових, у діяльність яких більш суттєво втру- чається свідомість у режимі оперативності. Духовний Голографічний – нервова система загалом А. Ідентичність Імунна та ендокринна системи – глибинні функції життєзабезпечення Б. Переконання Автономна нервова система (наприклад, частота серцебиття, розширення зіниць і т. ін.) – несвідомі реакції В. Здібності Системи кірки – напівсвідомі дії (рухи очей, поза і т. ін.) Г. Типи поведінки Моторна система (пірамідальний відділ і мозочок) – свідомі дії Д. Зовнішнє оточення Периферійна нервова система – чуттєве сприйняття і рефлекторні реакції Ілюструючи прояви психічної, поведінкової діяль- ності з допомогою концепцій НЛП, доцільно (при розгляді діяльності усвідомлюваних і оперативно неусвідомлюваних рівнів) пригадати напрацювання сучасної нейрології стосовно структури пам'яті, оск- ільки це вважається додатковим аргументом на ко- ристь опанування тим інструментарієм НЛП, який надає можливості до його практичного (загального і вузькофахового) застосування. Сучасні уявлення про структуру пам'яті, за сло- вами британського дослідника процесів пам 'яті С. Фішера, пов'язані з описом численних підсистем, кожна з яких виконує свої функції й формує складні взаємозв'язки: як між блоками всередині цілісного процесу пам'яті, так і з іншими психічними процеса- ми (наприклад, зі сприйняттям). С. Фішер зауважує, що "під час свого становлення пам'ять як вища пси- хічна функція стає, по-перше, опосередкованою знаковими системами (мовою), по-друге, довільною і свідомо регульованою". Так, на думку С. Фішера, експліцитна пам'ять має довільну й свідому актуалізацію зафіксованого дос- віду. Імпліцитна пам'ять - це пам'ять, у рамках якої не вдається довільно й свідомо актуалізувати досвід. Семантична пам'ять - тип пам'яті, що відображає узагальнені знання про світ. Інформація семантичної пам'яті зберігається в ієрархічно організованих ме- режних структурах, що складаються із зв'язків і вузлів між ними, в епізодичній пам'яті зберігаються фрагменти минулого. У ній діє принцип "специфічності кодування", який полягає в тому, що доступність образу минулого визначається збігом "ключових еле- ментів" ситуації кодування [12]. В автобіографічній пам'яті, що займає проміжне становище між семан- тичною та епізодичною пам'яттю, зберігаються події й стани, які визначають самоідентичність особи. У свідомості задіяні всі психічні процеси, стани й властивості людини, свідомість - це єдність усіх форм пізнання й переживань людини та її ставлення до усвідомленного [Там само]. Очевидно, вищев- казані типи пам'яті задіяні у функціонуванні "Об'єдна- ного поля НЛП", і "глибші" рівні доводиться активі- зувати застосовуючи принцип "специфічності коду- вання" тих же переконань. До розгляду відносин переконань із різним "сту- пенем експлікованості-імплікованості" (придатності- непридатності для оперативного пригадування) ми прагнемо застосувати діалектичне бачення, тобто розгляд ступеня придатності до оперативної усві- домлюваності чи неусвідомлюваності (придатність до синхронної з діяльністю рівнів "експлікованості") переконань як основних спонукачів діяльності. Ще більшої уваги варто, на наш погляд, надати саме тим моментам, коли процеси функціонування пе- реконань нейрологічно глибшого рівня призводять до спрацювання нейрологічно більш поверхових рівнів "здібностей" й "особливих типів поведінок" - "поводжень специфічних" (останні і є найбільш ус- відомлюваною формою контактів з оточенням). Бо можливість інструментально спостерігати й втруча- тися в діалектичні процеси якісного переходу: як із рівня нейрологічно менш придатного для усві- домлення до поверхового (більш усвідомлювано- го) рівня, так і в зворотному напрямі, - створює (швидше, додатково розвиває) перспективу прак- тичного інструментального застосування в соціо- психології засобів НЛП, нейроакустики й ряду інших дисциплін. Щодо застосування цих засобів, то в якості практичного інструменту, діалектичність, на наш погляд, має своє вираження в балансуванні між експлікованим та імпліцитним. Саме тому до- цільно надати матеріали пілотних досліджень пе- реконань духовного рівня (зокрема, моральних), щоб проілюструвати можливість інструментального застосування вищезгаданих засобів. У соціологічних поняттях комплекс переконань, пов'язаних із цінністю "честь", є присутнім як форма вдоволення "потреб у самоповазі". Нерідко трапля- ються випадки, коли відмова соціуму визнавати якийсь особливий (не повністю узгоджений із домі- PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com № 5 (112) липень-серпень 2011 р. 144 ЕКОНОМІКАФІЛОСОФІЯ нуючими соціальними нормами "честі"), певною мі- рою унікальний "кодекс честі" здатна викликати пси- хологічний опір особи, яка переконана в "природ- ності" свого комплексу уявлень про самоповагу. У будь-якому випадку психологічна нездатність пере- форматувати свою "форму вдоволення потреб 5 рівня в піраміді Маслоу" не виключає готовності особи делегувати (на рівні "особливих типів поведінок") своє "чесне" ставлення до соціопартнерів. Навіть якщо останні й не спроможні відповісти таким же ставленням. Комплекс цінності "честь" має своє "представ- ництво" і на рівні переконань "особистісних", і на рівні "духовних" переконань "Об'єднаного поля". Адже "самоототожнення" людини пов'язане з її "світоглядом/світосприйняттям", зі сприйняттям со- ціальних реалій. Як дві системи психічних домінант одного "ду- ховного" рівня комплекс "честь" разом із комплек- сом "справедливість" являють діалектичну пару, що придатна до створення внутрішньої психологічної (й емоційної) збалансованості самої особистості. Ком- плекси домінант "честь і "справедливість" причетні до набування конгруентних стосунків із соціопарт- нерами. Фахівці з НЛП вважають, що саме зміни змісту або структури цих комплексів ("змінювання" в Р. Ділтца) приводять до серйозних змін на нейро- логічно більш поверхневому рівні переконань моти- ваційно-дозвільних, так званих "переконань щоден- них" й, очевидно, поведінок ("особливі типи поведі- нок"/"поводження специфічні"). Саме акумуляція психічних ресурсів (на 2-му рівні переконань "особистісних" та 1-му рівні переконань "духовних") в опитуваного дає змогу стверджува- ти, що хоча б тимчасове (епізодичне) усвідомлен- ня, вивільнення таких ресурсів (скажімо, при соціо- логічних опитуваннях) надає конкретні психічні сиг- нали високого рівня достовірності, які у вигляді вер- бальних формулювань відповідних "переконань" доцільно використовувати в прикладних аспектах соціології, соціопсихології або політпсихології. Експлікацію (тимчасове звільнення/видобуван- ня з імпліцитної пам'яті при соціоопитуванні) мораль- них переконань "духовного" й переконань "особи- стісного" рівня, що складають комплекс "честь", можна, крім того, синхронізувати (у тому ж соціоо- питуванні) з експлікацією певних елементів сфери сприйняття. Ми маємо на увазі, зокрема, опитуван- ня щодо "стереотипів сприйняття суспільних і по- літичних постатей". Саме експлікація опитуваним власного "кодексу честі" одночасно з експлікацією вражень від політич- них персон дає підстави вважати такий психологічно форсований результат надійним підґрунтям для діяль- ності професійно відповідальних іміджмейкерів, для побудови агітаційних кампаній та рекламних роликів. У цьому разі, на наш погляд, удається використову- вати як базу найглибші з оперативно неусвідомлю- ваних психічних механізмів, тобто переконань. "Мо- ральний кодекс" можна виявляти, спонукавши опи- туваних до експлікації (тут: пригадування) і паралель- ного оперативного свідомого осмислювання клас- терів поведінок ("поводжень специфічних", тобто 5- го рівня "Об'єднаного поля"), котрі опитуваний іден- тифікує зі своїми уявленнями про "честь". Очевидно, що більш збалансованою для соціо- психологічної статистики була б експлікація й коре- лята "честі", тобто групи переконань духовного рівня про "справедливість", що на противагу "донорному спрямуванню" кодекса "честь" представляють час- тину "акцепторної карти світосприйняття" в людини. Так чи інакше експлікацію персонального кодек- су "честь" в опитуваних моделюємо через імпліцит- не відтворення "поводжень специфічних", надаючи респонденту кластер найбільш імовірних рис харак- теру (як уроджених, так і набутих) - незалежно від того, вважає ці поводження опитуваний вродженими чи отриманими в процесі власної соціалізації. При цьому опитуваний може вважати ці семантично лока- лізовані слова (назви якостей/рис характеру, психіч- них станів, поведінки) лише своїми переживаннями, довго або короткотривалими психоемоційними ста- нами, що відповідають його уявленням про "честь". Очевидно, що в нашаму опитуванні респонден- ти можуть ідентифікувати, усвідомлювати слова в запропонованому кластері лише як вияв зовнішніх контактів з оточенням, не як функціонування перед- свідомих переконань, а лише як керовані свідомі- стю "поводження специфічні". У цьому й полягає по- тенційно рушійний психологічний ресурс, що забез- печує високоймовірну або навіть поважно достовір- ну експлікацію з передсвідомої сфери переконань до настання психоемоційної рецесії. Унаслідок цьо- го нам удається додатково отримати від опитува- них також задокументовані показники їх політичних симпатій у вигляді "стереотипів сприйняття" політично перспективних/актуальних постатей. Висновки З огляду на ціннісний характер культури, визна- ючи цінності й ціннісно-базовані переконання інтер- претативними моделями та ментальними проекція- ми прагнень культурної спільноти, уважаємо вер- бально виражені нейролінгвістичні конструкції відоб- раженням психічної сфери соціального суб'єкта. В основі переконань особистісних таке явище, як значущість також є проекцією ціннісного виміру. Орієнтованість на ціннісний вимір нейролінвістичного інстументарію надає можливість його прикладного застосування в соціопсихологічних дослідженнях. ЛІТЕРАТУРА: 1. Вебер М. Соціологія. Загально-історичні аналізи. По- літика / М. Вебер. - К. : Основи, 1998. 2. Рікер П. Історія та істина / П. Рікер. - К. : Видавничий дім "КМ Academia", 2001. 3. Мангейм К. Диагноз нашего времени / К. Мангейм. - М. : Юрист,1994. 4. Кимліка В. Цінність культурного членства / В. Кимліка / / Лібералізм: Антологія. - К. : Смолоскип, 2002. 5. Трельч Э. Историзм и его проблемы / Э. Трельч. - М. : Юрист,1994. 6. Бергер П. Л. Личностно-ориентированная социология / П. Л. Бергер, Б. Бергер. - М. : Академический Проект, 2004. 7. Хайдеггер М. Время и бытие: статьи и выступления / М. Хайдеггер. - М. : Республика, 1993. 8. Malinowski Br. Szkice z teorii kultury / Br. Malinowski. - Warszawa, 1958: Цит. за: Шацкий Е. Утопия и традиція / Е. Шацкий. - М. : Прогресс, 1990. 9. Юнг К. Г. Человек и его символы / К. Г. Юнг. - М. : Серебряные нити, 1997. 10. О'Коннор Дж. Введение в нейролингвистическое про- граммирование / Дж. О'Коннор, Дж. Сеймор. - Челябинск : Версия, 1997. 11. Дилтц Р. Изменение убеждений с помощью НЛП / Р. Дилтц. - М. : Класс, 1997. 12. Фішер С. "Забуте все одно існує" / С. Фішер // Дзеркало тижня. - 24.06.2006. - № 24 (603). - С. 13. PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com № 5 (112) липень-серпень 2011 р. ЕКОНОМІКА 145 О. Yakhno, V. Shevchenko VALUE'S DIMENSIONS IN THE SOCIO-PSYCHOLOGICAL RESEARCHES Authors are making attempt to deal with the axiological approach to instrumental aspects of Neuro-Linguistic Programming. The primary attention is taking to considering philosophical interpretations of the concept of values for researching deep background of human beliefs and behaviours. Key words: values, significance, picture (map) of the world, unified NLP-field, hierarchy of spiritual and personal beliefs, explications of moral beliefs and the honour code. © О. Яхно, В. Шевченко Надійшла до редакції 13.07.2011 АКТУАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ РЕЦЕНЗІЯ НА МОНОГРАФІЮ: ПИЛИПІВ І. В. ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКА ЦЕРКВА В СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНОМУ ЖИТТІ СХІДНОЇ ГАЛИЧИНИ (1918-1939 рр.) : [МОНОГРАФІЯ] / І. В. ПИЛИПІВ. - ТЕРНОПІЛЬ : ВИДАВНИЦТВО "ЕКОНОМІЧНА ДУМКА ТНЕУ", 2011. - 428 с. Греко-католицька церква відіграла важливу роль у суспільно-політичному житті українців Східної Га- личини в період між двома світовими війнами. Ак- туальність монографії, що рецензується, полягає в цілісному й комплексному науковому дослідженні ролі Греко-католицької церкви в суспільних проце- сах у Другій Речі Посполитій. Досліджувана пробле- ма є актуальною не тільки в історіографічному плані. У роботі розкривається значний внесок ГКЦ у фор- мування національної самосвідомості українців, вис- вітлено участь духовенства в становленні та орга- нізації ЗУНР, проаналізовано особливості церковно- релігійного життя в Другій Речі Посполитій та орга- нізаційну структуру ГКЦ. Проаналізовано участь ду- ховенства в суспільно-релігійному житті краю, взає- мини з українськими політичними партіями та орга- нізаціями, показано політику церкви у сфері шкільниц- тва, меценатські та благодійницькі заходи, міжна- родні акції на підтримку української державності та українців, які проживають за кордоном. Автором комплексно проаналізовано суспільно- політичні заходи ГКЦ, які були направлені на захист українського населення в цей складний період. Дос- лідження спирається на широке коло різноманітних джерел та матеріалів, включаючи архівні джерела з Польщі, а також неопубліковані матеріали, докумен- ти, пресу, монографічні видання із цієї проблеми українських та зарубіжних дослідників. Монографія відзначається ґрунтовністю джерель- ної бази, що дало можливість автору висловити свою власну компетентну думку з приводу дискусійних аспектів досліджуваної проблеми. Автором уведе- но до наукового обігу не лише нові документи й матеріали, але й узагальнено історичні факти та події, пов'язані із суспільною діяльністю ГКЦ. Основу джерельної бази дослідження становлять архівні документи - Центрального державного архіву вищих органів влади та управління, Центрального держав- ного історичного архіву України в м. Львові, дер- жавних архівів Івано-Франківської, Львівської та Тернопільської областей, відділу рукописів Львів- ської національної наукової бібліотеки імені В. Сте- фаника (ВР ЛННБ НАН України). Автор уперше ввів у науковий обіг неопубліковані матеріали архівів Республіки Польща: Архів Актів нових у м. Варша- ва та Перемишльського державного архіву в м. Перемишль. Відповідно до цілей, які визначає автор дослід- ження, побудована й структура монографії: сім розділів, список літератури, додатки. Автор у першому розділі "Історіографія, джерель- на база. Теоретико-методологічні основи досліджен- ня", розкриваючи роль попередніх досліджень у вивченні окресленої проблеми, доповнює методоло- гію дослідження новими підходами та критеріями на основі великої кількості вперше введених у нау- ковий обіг джерел та документів. У другому розділі "Діяльність ГКЦ за доби Української революції та ЗУНР" показана важлива роль церкви в успішному здійснені Листопадового зриву, зокрема на пери- ферії. Проаналізовано державотвірну роль греко- католицького духовенства в організації та розбудові ЗУНР, участь душпастирів у діяльності центральних і місцевих органів влади й управління ЗУНР, їхня духовна опіка над військовиками Галицької армії. У третьому розділі "Організаійно-правові осно- ви конфесійної політики у Другій Речі Посполитій" автор цілком правильно вказує, що соціально-еко- номічна, політична та етноконфесійна ситуація в Польщі визначала мету та завдання діяльності цер- кви в соціально-політичній сфері. У роботі показано, що після Першої світової війни український народ опинився в новій політичній системі координат. Не- простою була політична та етноконфесійна ситуація для ГКЦ. Підтримавши українські національні сили в національно-визвольній боротьбі, українсько- польській війні, ГКЦ опинилася в державі, з якою спільно з народом вела боротьбу за незалежність. Характеризуючи етноконфесійну ситуацію в краї, автор на основі статистичних даних доводить, що ГКЦ в міжвоєнний період була найвпливовішою і найбільш чисельною релігійною організацією, яка стала виразником українського народу. У параграфі "Організаційна структура ГКЦ" проаналізовано стан РЕЦЕНЗІЇ PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com

Ціннісні виміри соціопсихологічних досліджень

Institution

Ähnliche Einträge