Інституціональні умови відтворення інтелектуального капіталу

У статті розглянуто інституціональні умови відтворення інтелектуального капіталу в економіці. На основі компаративного підходу проаналізовано систему критеріїв розвитку інтелектуального капіталу та чинників формування економіки знань. Аналіз екзогенних та ендогенних факторів відтворення інтелектуаль...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2011
Автор:	Левіна, І.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України 2011
Назва видання:	Схід
Теми:	Економіка
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/33873
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Інституціональні умови відтворення інтелектуального капіталу / І. Левіна // Схід. — 2011. — № 7 (114). — С. 41-44. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-33873
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-338732012-05-31T13:56:21Z Інституціональні умови відтворення інтелектуального капіталу Левіна, І. Економіка У статті розглянуто інституціональні умови відтворення інтелектуального капіталу в економіці. На основі компаративного підходу проаналізовано систему критеріїв розвитку інтелектуального капіталу та чинників формування економіки знань. Аналіз екзогенних та ендогенних факторів відтворення інтелектуального капіталу в Україні дозволив виділити основні групи причин його неефективності та інституціональні "пастки". Запропоновано напрями підвищення ефективності накопичення інтелектуального капіталу The article is discussed the institutional condition of reproduction of intellectual capital. On the basis of the comparative approach examined the development of intellectual capital and factors of building of the knowledge economy. Analysis of external and internal factors of reproduction of intellectual capital in Ukraine has identified the main reasons for the ineffectiveness of development and institutional "traps". There are proposed the recommendations directed to provide an extended reproduction of intellectual capital. 2011 Article Інституціональні умови відтворення інтелектуального капіталу / І. Левіна // Схід. — 2011. — № 7 (114). — С. 41-44. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/33873 330.14:330.31 uk Схід Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Економіка Економіка
spellingShingle	Економіка Економіка Левіна, І. Інституціональні умови відтворення інтелектуального капіталу Схід
description	У статті розглянуто інституціональні умови відтворення інтелектуального капіталу в економіці. На основі компаративного підходу проаналізовано систему критеріїв розвитку інтелектуального капіталу та чинників формування економіки знань. Аналіз екзогенних та ендогенних факторів відтворення інтелектуального капіталу в Україні дозволив виділити основні групи причин його неефективності та інституціональні "пастки". Запропоновано напрями підвищення ефективності накопичення інтелектуального капіталу
format	Article
author	Левіна, І.
author_facet	Левіна, І.
author_sort	Левіна, І.
title	Інституціональні умови відтворення інтелектуального капіталу
title_short	Інституціональні умови відтворення інтелектуального капіталу
title_full	Інституціональні умови відтворення інтелектуального капіталу
title_fullStr	Інституціональні умови відтворення інтелектуального капіталу
title_full_unstemmed	Інституціональні умови відтворення інтелектуального капіталу
title_sort	інституціональні умови відтворення інтелектуального капіталу
publisher	Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України
publishDate	2011
topic_facet	Економіка
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/33873
citation_txt	Інституціональні умови відтворення інтелектуального капіталу / І. Левіна // Схід. — 2011. — № 7 (114). — С. 41-44. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.
series	Схід
work_keys_str_mv	AT levínaí ínstitucíonalʹníumovivídtvorennâíntelektualʹnogokapítalu
first_indexed	2025-07-03T14:46:25Z
last_indexed	2025-07-03T14:46:25Z
_version_	1836637473018478592
fulltext	№ 7 (114) листопад-грудень 2011 р. ЕКОНОМІКА 41 23. Шишков Ю. В. Глобализация - враг или союзник раз- вивающихся стран? / Ю. В. Шишков // Мировая экономика и международные отношения. - 2003. - № 4. 24. Arrighi G. The Long Nwentieth Century: Money, Power and the Origins of Our Time / G. Arrighi. - London : Verso, 1994. - 400 p. 25. Modelski G. Leading Sectors and World Powers: The Coevolution of Global Politics and Economics / G. Modelski, W. Ttompson. - Columbia : University of South Carolina Press, 1996. - 263 p. 26. Ohmae K. The End of the National State / K. Ohmae. - N.Y., 1995. 27. Rodrik D. Feasible Globalization / D. Rodrik // NBER Workng Paper 9129. Cambridge Mass. - September 2002. 28. Rosenau J. Along the Domestic-Foreign Frontier / J. N. Ro- senau. - Cambridge : Cambridge University Press, 1997. - 467 p. 29. Simon H. A. Administrative Behavior / H. A. Simon. - N.Y. : McMillan, 1961. 30. Soros G. The New Paradigm for Financial Markets: The Credit Crisis of 2008 and What It Means / G. Soros. - N.Y. : Public Affairs, 2008. - 164 p. 31. Strange S. The Retreat of the State: Diffusion of Power in the World Economy / S. Strange. - Cambridge : Cambridge Studies in International Relations, 1996. - 239 p. 32. Thurou L. Balding Wealth: New Rules for Individuals, Companies and Nations in Knowledge-Based Economy / L. Thurou. - N.Y., 1999. 33. UNDP. Human Development Report. - Wash., 1999. N. Kravchuk THE NATURE OF GLOBAL DEVELOPMENT ASSYMETRIES: IRRATIONAL AND EVOLUTIONISTIC APPROACH Ideological and theoretical dominants and basic fundamentals that determine the logic and perspectives of intersystem constructive changes in the new cycle of civilization human development have been outlined. On this basis the objective necessity of global economic development research as a constituant of much wider social evolution from a perspective of irrational and evolutionistic conception have been proved. In the frames of so-called imperatives triangle which tops are "interests - institutes - politics" author's approach to form the initial methodologic basis of global development motivation conceptualization has been proposed. The main forms of global development assymetry manifestation have been generalized. Key words: assymetry, global development, interests, institutes, political decisions. © Н. Кравчук Надійшла до редакції 09.11.2011 УДК 330.14:330.31 ІНСТИТУЦІОНАЛЬНІ УМОВИ ВІДТВОРЕННЯ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО КАПІТАЛУ ІЛОНА ЛЕВІНА, кандидат економічних наук, доцент Донецького національного технічного університету У статті розглянуто інституціональні умови відтворення інтелектуального капіталу в еко- номіці. На основі компаративного підходу проаналізовано систему критеріїв розвитку інте- лектуального капіталу та чинників формування економіки знань. Аналіз екзогенних та ен- догенних факторів відтворення інтелектуального капіталу в Україні дозволив виділити ос- новні групи причин його неефективності та інституціональні "пастки". Запропоновано на- прями підвищення ефективності накопичення інтелектуального капіталу. Ключові слова: інтелектуальний капітал, відтворення інтелектуального капіталу, інститу- ціональні "пастки", інституціональне середовище. Постановка проблеми. Значні соціально-еко- номічні трансформації, які притаманні сучасному етапу розвитку більшості країн світу, пов'язані зі збільшенням інтенсивності процесів інтелектуалізації продуктивних сил суспільства. Структура національ- ного багатства визначається не стільки виробничи- ми та природними ресурсами, скільки інтелектуаль- ним капіталом. Із просуванням до постіндустріаль- ного суспільства головним джерелом доходу стає технологічне використання знань та інформації, тому інтелектуальний капітал набуває особливої значу- щості та обумовлює зміну відносин, форм та прав власності. Останні дослідження та публікації, у яких за- початковано вирішення проблеми. Методоло- гічною основою дослідження економічного змісту інтелектуального капіталу є теоретичні концепції Л. Туроу [1], Ф. Махлупа [2], П. Дракера [3]. Відтво- рення інтелектуального капіталу досліджується на базі синтезу таких концептуальних підходів, як тео- PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com № 7 (114) листопад-грудень 2011 р. 42 ЕКОНОМІКА рія постіндустріального суспільства Д. Белла [4], теорія конкурентних переваг М. Портера [5] та ін. Разом із тим, наведені теоретичні підходи потребу- ють критичного узагальнення, дослідження можли- востей та умов їхнього застосування в економіці України. Проблеми формування й розвитку інтелек- туального капіталу та інші аспекти постіндустріаль- ної трансформації розглянуто в роботах українських учених Г. Задорожного [6], А. Чухна [7], російських науковців - В. Іноземцева [8], М. Критського. Од- нак, оскільки сучасні трансформаційні процеси в Україні обумовлено постіндустріальними тенденція- ми, виникає необхідність дослідження впливу за- гальноцивілізаційних закономірностей економічного розвитку національного інтелектуального капіталу. Метою статті є визначення інституціональних чин- ників відтворення інтелектуального капіталу в умо- вах сучасної постіндустріальної трансформації. Виклад основного матеріалу. Під інтелектуаль- ним капіталом слід розуміти продуктивну силу інфор- маційного технологічного способу виробництва, що виникає в результаті раціонального пізнання та фор- мування нових знань, які забезпечують приріст аван- сованого капіталу та зростання граничного продук- ту. Такий підхід дозволяє розширити традиційну сферу дослідження інтелектуального капіталу від внутрішньої структури мікрорівня до рівня суспіль- ного відтворення. Відтворення інтелектуального капіталу - багато- гранний процес, який має циклічну форму та вклю- чає в себе стадії формування, використання та відновлення цього ресурсу. Відтворення інтелекту- ального капіталу доцільно дослідити (умовно кажу- чи) на нано-, мікро- та макрорівнях. На нанорівні відтворювальна система визна- чається здатністю людського капіталу генерувати та використовувати знання. Логічний підхід до дослід- ження категорії інтелектуального капіталу на підставі аналізу взаємозв'язку понять "інтелект" - "капітал" та функціонального індивідуального обігу людсько- го капіталу дозволяє виявити подвійну природу інте- лектуального капіталу: з одного боку, як здатність людини до пізнання, тобто як процес віддзеркален- ня й відтворення дійсності в мисленні, результатом якого є нове знання; з іншого боку - використання нових знань і виявлених закономірностей в еко- номічній та іншій діяльності з метою отримання інте- лектуального продукту. На мікрорівні разом із функціональним кругообі- гом людського капіталу слід відокремити іннова- ційний обіг структурного капіталу, який обумовле- но якісним оновленням інформаційних технологій, удосконаленням способів організації роботи, зрос- танням продуктивності праці. Таким чином, на мік- рорівні траєкторія відтворення інтелектуального ка- піталу залежить від реалізації таких засад, як інтег- рація науки й виробництва; спрямованість на ство- рення інтелектуальних продуктів; упровадження но- вовведень; орієнтація на стимулювання творчої складової праці. Відтворення інтелектуального капіталу на мак- рорівні спрямоване на забезпечення таких на- прямків, як: поглиблення структурних трансформацій економіки з орієнтацією на високотехнологічні галузі; фінансування інтелектуальних ресурсів на підставі перерозподілу національного доходу; розширення інвестицій у людський капітал. Можна дослідити вплив екзогенних та ендоген- них факторів на процес формування та розвитку інте- лектуального капіталу. Необхідність виділення екзогенного середовища обумовлена рядом об'єктивних причин. По-перше, глобалізація є світовою тенденцією, а тому еко- номічні трансформації слід розглядати з урахуван- ням мегатрендів економічного розвитку. По-друге, екзогенні чинники визначають зовнішні "правила гри", вплив яких, з одного боку, забезпечує можли- вості розвитку, з іншого - формує низку обмежень фінансового та організаційного характеру, що лімітує процес накопичення національного інтелектуально- го капіталу. Розглянемо досвід постіндустріальних країн, які зрозуміли, що сьогодні тільки через знання та відтворення інтелектуального капіталу можливо підвищити рівень конкурентоспроможності та забез- печити високий рівень життя населення. Сучасні розвинуті країни перетворюються на постачальників продуктів інтелектуального виробництва на світо- вий ринок, решта країн - на постачальників сирови- ни та виробничих і споживчих товарів, цим самим ще більше поглиблюється розрив економічного розвитку між країнами. На основі компаративного підходу до вивчення досвіду країн із розвинутою економікою доцільно проаналізувати систему критеріїв розвитку інтелек- туального капіталу та чинників формування еконо- міки знань (рис. 1). Порівняння країн дозволяє виявити найбільш суттєві проблеми у формуванні економіки знань в Україні. За такими показниками, як рівень освіче- ності дорослого населення та охоплення вищою ос- вітою Україна випереджає країни з високим рівнем, що відображає високий рівень розвитку людсько- го капіталу. Приблизно на одному рівні з країнами з рівнем доходу вище середнього в Україні такі по- казники, як ліцензійні платежі та грошові надход- ження, статті в науково-технічних журналах, охоп- лення середньою освітою та кількість користувачів Інтернетом. Найбільш низькі оцінки були зафіксо- вані за показниками кількість комп'ютерів на 1000 населення, якість регуляторної політики та право- вий режим. Таким чином, це підтверджує, що саме інституційне середовище є суттєвим бар'єром роз- витку інтелектуального капіталу та побудови еко- номіки знань в Україні. Неструктурована та неуз- годжена між собою розгалужена система норма- тивно-правових актів, яка є інституційною базою для формування економіки знань, призвела до того, що Україна серед країн світу в 2009 році за показ- ником "економічне стимулювання та інституційний режим" посіла 80 місце [9]. Аналіз ендогенних факторів відтворення інтелек- туального капіталу в Україні дозволяє виділити ос- новні групи причин його неефективності. По-перше, атомістична стратегія регулювання окремих структурних елементів інтелектуального капіталу, яка притаманна сучасній економіці, супе- речить принципу холізму, а інтелектуальний капі- тал як система характеризується незбалансовані- стю його складових. У результаті можна констату- вати значний рівень розбіжності між інтелектуаль- ним потенціалом нації й інтелектуальним капіталом. Однак ефективність суспільного відтворення буде досягнута лише за умов трансформації накопиче- ного потенціалу в інтелектуальний капітал, оскіль- ки високий потенціал є лише передумовою майбут- PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com № 7 (114) листопад-грудень 2011 р. ЕКОНОМІКА 43 нього економічного зростання, але джерелом роз- витку він стає лише тоді, коли може продуктивно використовуватися. По-друге, неефективність інвестиційних потоків та розподілу джерел фінансування інтелектуально- го капіталу також гальмують відтворення інтелекту- ального капіталу. Наприклад, відповідно до Ліса- бонської стратегії побудови "економіки знань" Євро- пейського Союзу передбачається фінансування на- уки в обсязі не менше 3 % від ВВП. Деякі країни Європи вже перевищили запланований показник, наприклад, у Швеції він складає 4 % ВВП. Обсяг бюджетного фінансування науки в Україні нижчий від законодавчо встановлених норм (1,7 % ВВП) і складає лише 0,4-0,5 % ВВП [10]. Таке становище безпосередньо впливає на розвиток інновацій. Крім того, спрямованість інвестиційних потоків на третій технологічний уклад не дозволяє стимулювати роз- виток інноваційного сектора економіки. Економіка постіндустріальних країн базується на п'ятому тех- нологічному укладі, в основі якого - біотехнології, програмне забезпечення, нанотехнології. В економіці України домінує четвертий (45 %) та третій (30 %) технологічний уклад, питома вага п'ятого укладу складає менше 10 % [7]. По-третє, перешкоджають ефективному накопи- ченню інтелектуального капіталу інституціональні "пастки", які являють собою неефективні інститути та неефективні сталі норми. Перш за все, це "паст- ки" низької оплати праці, що призводять до спрос- тування аксіоми людського капіталу про високий рівень кореляції заробітків із рівнем освіти; "пастки" неефективної системи прав власності, що обумов- люють нерівність розподілу дивідендів від інтелек- туального капіталу та знижують мотивацію до твор- чої діяльності; неефективні законодавчі норми та формальні важелі забезпечення контрактів у сфері інтелектуального капіталу, що призводять до висо- кого рівня несумлінної конкуренції, ризиків та висо- ких трансакційних витрат. Висновки По-перше, відтворення інтелектуального капіта- лу в Україні визначається, з одного боку, загально- цивілізаційним вектором розвитку, який проходить у координатах глобалізації й постіндустріальних тен- денцій, а з іншого боку, - трансформаційними зміна- ми господарського механізму. Ураховуючи загаль- ноцивілізаційний вектор розвитку, слід відмітити, що в розвинутих країнах створене адекватне інститу- ціональне середовище для ефективного відтворен- ня інтелектуального капіталу. В Україні, навпаки, інституціональні чинники є бар'єром для всебічно- го розвитку інтелектуального капіталу та формуван- ня економіки знань. По-друге, для подолання атомістичності розвит- ку людського та структурного капіталу та забезпе- чення трансформації інтелектуального потенціалу в інтелектуальний капітал необхідно врахувати прин- цип градуалізму, який передбачає поетапність про- ведення реформ при створенні інституціонального середовища. З метою забезпечення інституціональ- них умов для накопичення інтелектуального капіта- лу доцільно сформувати якісно нові "правила гри", регламентувати права власності, спрямувати розви- ток інституціональної інфраструктури, сформувати достатні умови для ефективного функціонування інте- лектуального капіталу за рахунок структурної транс- формації відповідно до збільшення інтенсивності інтелектуалізації продуктивних сил суспільства, удосконалити законодавчу базу та впровадити стра- тегію інноваційної експансії з підтримкою технопарків, бізнес-інкубаторів, нанотехнологій. По-третє, з метою всебічного розвитку інтелек- туального капіталу на сучасному етапі виникає не- обхідність перерозподілу надприбутку через інсти- тут інтелектуальної ренти. Тобто в економіці знань робітник творчої праці, який створює об'єкти інте- лектуальної власності, повинен отримувати частку інтелектуальної ренти, пропорційну своєму внеску 0,0 1,0 2,0 3,0 4,0 5,0 6,0 7,0 8,0 9,0 10,0 Тарифні і нетарифні бар 'єри Якість регуляторної політики Правове регулювання Ліцензійні платежі та грошові надходження Статі в науково-технічних журналах / млн. осіб Гранти на патенті виданні / млн. осіб Рівень грамотності дорослого населення (у віці 15 років і старше) Охоплення середньою освітою Охоплення вищою освітою Кількість телефонів на 1000 населення Кількість комп'ютерів на 1000 населення Кількість користувачів Інтернетом на 1000 населення Україна Країни з високим рівнем доходу Країни з рівнем доходу вище середнього Тарифні і нетарифні бар'єри Якість регуляторної політики Правове регулювання Ліцензійні платежі та грошові надходження Статті в науково-технічних журналах / млн осіб Гранти на патенти видані / млн осіб Рівень грамотності дорослого населення (у віці 15 років і старше) Охоплення середньою освітою Охоплення вищою освітою Кількість телефонів на 1000 населення Кількість комп'ютерів на 1000 населення Кількість користувачів Інтернету на 1000 населення Україна Країни з високим рівнем доходу Країни з рівнем доходу вище середнього Рис. 1. Індекс економіки знань за його складовими в 2009 р. [9]. PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com № 7 (114) листопад-грудень 2011 р. 44 ЕКОНОМІКА в інтелектуальний капітал. Відсутність розподілу надприбутку руйнує мотиваційний механізм заохо- чення до творчості та зменшує результати інтелек- туальної діяльності. Таким чином, створення сприятливого інституці- онального середовища забезпечить усебічний роз- виток інтелектуального капіталу та формування еко- номіки знань. ЛІТЕРАТУРА: 1. Thurow L. Investment in Human Capital / L. Thurow. - Belmont, 1970. - 146 p. 2. Machlup F. The Economics of Information's and Human Capital / F. Machlup. - Princeton : PrincetonUniversity Press, 1984. - 644 p. 3. Drucker P. Post Capitalism Society / P. Drucker. - N. Y., 1993. - 327 p. 4. Белл Д. Грядущее постиндустриальное общество / Д. Белл. - М. : Academia, 1999. - 788 с. 5. Портер М. Конкуренция / М. Портер ; [пер. с англ.]. - М. : Изд. дом "Вильямс", 2001. - 497 с. 6. Задорожный Г. В. Интеллектономика как теоретичес- кое основание цивилизации ХХІ века / Г. В. Задорожный // Економіка і кібернетика на початку ХХІ століття. - Харків : ХНУ, 2005. - С. 52-79. 7. Чухно А. Постіндустріальна економіка: теорія, практика та їх значення для України / А. Чухно. - К. : Логос, 2003. - 632 с. 8. Иноземцев В. На рубеже эпох. Экономические тен- денции и их неэкономические следствия / В. Иноземцев. - М. : Academia, 2003. - 720 с. 9. The World Bank, knowledge for development [Електрон- ний ресурс]. - Режим доступу : http://info.worldbank.org/etools/ kam2/KAM_page5.asp. 10. Комітет з питань науки та освіти [Електронний ре- сурс]. - Режим доступу : http: ://kno.rada.gov.ua/komosviti/control/ uk/publish/article. I. Levina INSTITUTIONAL CONDITION OF REPRODUCTION OF INTELLECTUAL CAPITAL The article is discussed the institutional condition of reproduction of intellectual capital. On the basis of the comparative approach examined the development of intellectual capital and factors of building of the knowledge economy. Analysis of external and internal factors of reproduction of intellectual capital in Ukraine has identified the main reasons for the ineffectiveness of development and institutional "traps". There are proposed the recommendations directed to provide an extended reproduction of intellectual capital. Key words: intellectual capital, reproduction of intellectual capital, institutional traps, institutional environment. © І. Левіна Надійшла до редакції 14.11.2011 УДК 338.512:658.15 МЕТОДИКА КОРПОРАТИВНОГО КОНТРОЛЮ КРЕДИТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МАШИНОБУДІВНИХ КОРПОРАЦІЙ МИХАЙЛО МІЛЯВСЬКИЙ, кандидат економічних наук, доцент кафедри обліку і аудиту Донбаської державної машинобудівної академії, м. Краматорськ Постановка проблеми. Однією зі схем корпо- ративного захоплення є конвертація кредиторської заборгованості, тому об'єктом корпоративного конт- ролю постає кредитна діяльність машинобудівної корпорації. Кредитна діяльність корпорації - це різновид фінан- сової діяльності, а саме діяльність із залучення та погашення кредитів. Вона має надзвичайно велике значення, адже саме від неї корпорація отримує, з одного боку, умови щодо формування прибутку від У статті обґрунтовано методику контролю кредитної діяльності машинобудівної корпо- рації на основі визначення кредитних резервів та внутрішньої оцінки кредитоспроможності. Остання, на думку автора, виступає і елементом управління, і складовою частиною системи корпоративного захисту. Побудовано адаптивну модель внутрішньої оцінки кредитоспро- можності корпорації, обґрунтовано методи запобігання проблемній заборгованості за кре- дитами, сформовано порядок визначення суми резерву за кредитами в разі виникнення потреби їх термінового погашення. Ключові слова: машинобудівна корпорація, кредитна діяльність, корпоративний контроль, кредитоспроможність організації. PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com http://info.worldbank.org/etools/ http://www.pdffactory.com

Інституціональні умови відтворення інтелектуального капіталу

Репозитарії

Схожі ресурси