Природа асиметрій глобального розвитку: ірраціонально-еволюціоністський підхід
У статті окреслено ідейно-теоретичні домінанти та фундаментальні основи, що визначають логіку й перспективи міжсистемних конструктивних змін на новому витку цивілізаційного розвитку людства. Показано об'єктивну необхідність дослідження глобального економічного розвитку як складової значно ширшо...
Збережено в:
| Дата: | 2011 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України
2011
|
| Назва видання: | Схід |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/33887 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Природа асиметрій глобального розвитку: ірраціонально-еволюціоністський підхід / Н. Кравчук // Схід. — 2011. — № 7 (114). — С. 34-41. — Бібліогр.: 33 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-33887 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-338872012-05-31T12:18:56Z Природа асиметрій глобального розвитку: ірраціонально-еволюціоністський підхід Кравчук, Н. Економіка У статті окреслено ідейно-теоретичні домінанти та фундаментальні основи, що визначають логіку й перспективи міжсистемних конструктивних змін на новому витку цивілізаційного розвитку людства. Показано об'єктивну необхідність дослідження глобального економічного розвитку як складової значно ширшої суспільної еволюції з позицій ірраціонально- еволюціоністської концепції. У рамках трикутника імперативів, вершинами якого є "інтереси - інститути - політика", запропоновано авторський підхід до формування вихідної методологічної бази концептуалізації рушійних сил глобального розвитку. Узагальнено основні форми прояву асиметрій глобального розвитку. Ideological and theoretical dominants and basic fundamentals that determine the logic and perspectives of intersystem constructive changes in the new cycle of civilization human development have been outlined. On this basis the objective necessity of global economic development research as a constituant of much wider social evolution from a perspective of irrational and evolutionistic conception have been proved. In the frames of so-called imperatives triangle which tops are "interests - institutes - politics" author's approach to form the initial methodologic basis of global development motivation conceptualization has been proposed. The main forms of global development assymetry manifestation have been generalized. 2011 Article Природа асиметрій глобального розвитку: ірраціонально-еволюціоністський підхід / Н. Кравчук // Схід. — 2011. — № 7 (114). — С. 34-41. — Бібліогр.: 33 назв. — укр. http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/33887 339.9.012 uk Схід Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Економіка Економіка |
| spellingShingle |
Економіка Економіка Кравчук, Н. Природа асиметрій глобального розвитку: ірраціонально-еволюціоністський підхід Схід |
| description |
У статті окреслено ідейно-теоретичні домінанти та фундаментальні основи, що визначають логіку й перспективи міжсистемних конструктивних змін на новому витку цивілізаційного розвитку людства. Показано об'єктивну необхідність дослідження глобального економічного розвитку як складової значно ширшої суспільної еволюції з позицій ірраціонально-
еволюціоністської концепції. У рамках трикутника імперативів, вершинами якого є "інтереси - інститути - політика", запропоновано авторський підхід до формування вихідної методологічної бази концептуалізації рушійних сил глобального розвитку. Узагальнено основні
форми прояву асиметрій глобального розвитку. |
| format |
Article |
| author |
Кравчук, Н. |
| author_facet |
Кравчук, Н. |
| author_sort |
Кравчук, Н. |
| title |
Природа асиметрій глобального розвитку: ірраціонально-еволюціоністський підхід |
| title_short |
Природа асиметрій глобального розвитку: ірраціонально-еволюціоністський підхід |
| title_full |
Природа асиметрій глобального розвитку: ірраціонально-еволюціоністський підхід |
| title_fullStr |
Природа асиметрій глобального розвитку: ірраціонально-еволюціоністський підхід |
| title_full_unstemmed |
Природа асиметрій глобального розвитку: ірраціонально-еволюціоністський підхід |
| title_sort |
природа асиметрій глобального розвитку: ірраціонально-еволюціоністський підхід |
| publisher |
Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України |
| publishDate |
2011 |
| topic_facet |
Економіка |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/33887 |
| citation_txt |
Природа асиметрій глобального розвитку: ірраціонально-еволюціоністський підхід / Н. Кравчук // Схід. — 2011. — № 7 (114). — С. 34-41. — Бібліогр.: 33 назв. — укр. |
| series |
Схід |
| work_keys_str_mv |
AT kravčukn prirodaasimetríjglobalʹnogorozvitkuírracíonalʹnoevolûcíonístsʹkijpídhíd |
| first_indexed |
2025-07-03T14:47:21Z |
| last_indexed |
2025-07-03T14:47:21Z |
| _version_ |
1836637531498610688 |
| fulltext |
№ 7 (114) листопад-грудень 2011 р.
34 ЕКОНОМІКА
УДК 339.9.012
ПРИРОДА АСИМЕТРІЙ ГЛОБАЛЬНОГО РОЗВИТКУ:
ІРРАЦІОНАЛЬНО-ЕВОЛЮЦІОНІСТСЬКИЙ ПІДХІД
НАТАЛІЯ КРАВЧУК,
кандидат економічних наук, доцент, докторант кафедри міжнародних фінансів
Тернопільського національного економічного університету
У статті окреслено ідейно-теоретичні домінанти та фундаментальні основи, що визнача-
ють логіку й перспективи міжсистемних конструктивних змін на новому витку цивілізаційно-
го розвитку людства. Показано об'єктивну необхідність дослідження глобального економіч-
ного розвитку як складової значно ширшої суспільної еволюції з позицій ірраціонально-
еволюціоністської концепції. У рамках трикутника імперативів, вершинами якого є "інтере-
си - інститути - політика", запропоновано авторський підхід до формування вихідної мето-
дологічної бази концептуалізації рушійних сил глобального розвитку. Узагальнено основні
форми прояву асиметрій глобального розвитку.
Ключові слова: асиметрії, глобальний розвиток, інтереси, інститути, політичні рішення.
Постановка проблеми. У сучасних теоретико-
методологічних конструкціях, що формують основи
дослідження асиметрій глобального розвитку, ідеться
найчастіше про "усталену відсутність структурної
рівноваги глобальної економічної системи" і "непро-
порційність розвитку підсистем та елементів світо-
вого господарства" [3, с. 31], що проявляються в
"…кількісному розбалансуванні у світовому масш-
табі основних економічних пропорцій" і "…в невідпо-
відності між матеріально-речовим складом суспіль-
ного продукту та вартісною формою його виражен-
ня" [17, с. 38-39], про стихійні сили некерованого
глобального ринку, про нескінченну кількість фінан-
сових дисбалансів, що накопичувалися не один
десяток років у світовій економіці. Усе це в цілому
виправдано, проте з певним важливим доповнен-
ням. У постіндустріальному суспільстві відбуваєть-
ся глибока інтеграція матеріального й духовного,
органічне їх поєднання в якісно нову, порівняно з
епохою індустріалізму, структурну цілісність. У кон-
тексті цих фундаментальних трансформацій необхі-
дно переглянути природу й глибинні причини аси-
метрій глобального розвитку.
Аналіз останніх досліджень і публікацій з
проблеми. Сьогодні дедалі очевиднішою стає ме-
тодологічна й теоретико-понятійна обмеженість од-
нофакторних теорій та ортодоксальних концепцій до
феномена глобальних трансформацій, разом із тим,
популярнішими стають раніше майже маргінальні те-
оретичні й емпіричні конструкції Дж. Акерлофа [1],
Дж. Аррігі [24], І. Валлерстайна [6], Гж. Колодко [8;
9], Дж. Модельскі [25], К. Поланьї [15], Дж. Сороса
[30], В. Томпсона [25], М. Хазіна [20], Р. Шіллера [1]
та ін., у яких перевага віддається більш масштаб-
ним підходам і визнається важливість як економіч-
них, так і соціальних та політичних аспектів.
Мета статті. Відштовхуючись від цих переко-
нань, спробуємо розглянути глобальний економіч-
ний розвиток як складову значно ширшої суспіль-
ної еволюції з позицій "ірраціонально-еволюціоні-
стської концепції"1. В ареалі своєрідного трикут-
ника імперативів, вершинами якого є "інтереси -
інститути - політика", нами задається зміст ав-
торського наукового пошуку рушійних сил глобаль-
ного розвитку.
Виклад основного матеріалу. Логіку подаль-
шого викладу основного матеріалу базуватимемо на
верифікації таких висновків:
По-перше, "…до розвитку економічну систему
спонукає наявна в ній бінарна протилежність інте-
ресів суб'єктів економічної взаємодії, якій власти-
ва форма порушеної симетрії. Остання реалізує
себе в різниці потенціалів елементів економічної
системи, створюючи потенціал тієї напруги, що й стає
джерелом розвитку цієї системи" [10, с. 193].
По-друге, "…основною пружиною розвитку світо-
вої економіки є боротьба двох найбільших інсти-
тутів, створених людством: держави і ринку. Точ-
ніше сказати, це боротьба сил, що стоять за цими
інститутами, боротьба конкретних людей і груп, що
досягають своєї мети - розширення влади або че-
рез державу, або через ринкові механізми і в основ-
ному через владу грошей" [13, с. 93].
По-третє, "…сучасна макроекономічна теорія
1 Ірраціонально-еволюціоністська концепція - синтезований
підхід, що загалом базується на теоріях розвитку світової
економіки, у рамках яких виділяється певний конкретний
чинник як рушійна сила світового економічного розвитку
(еволюційний підхід), але при цьому ключова роль в еволю-
ційному процесі відводиться не об'єктивним чинникам, а
суб'єктивному началу - конкретним індивідумам (наділе-
ним невід'ємним ірраціональним началом), людській психо-
логії, людським інтересам і внутрішньо притаманному кожній
людині стремлінню до влади (оскільки воля до влади тради-
ційно належить до ірраціональних понять). Теорія економіч-
ної влади відіграє важливу роль у сучасному інституціо-
налізмі. Її прихильниками є такі відомі вчені, як Г. Мюллер,
Дж. Гелбрейт та ін.
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 7 (114) листопад-грудень 2011 р.
ЕКОНОМІКА 35
ніколи не розв'яже своїх проблем, якщо її користу-
вачі не визнають, що політичні рішення кардиналь-
но впливають на функціонування економіки" [14,
с. 143], бо ж "політика - це гра інтересів, інспіро-
вана існуючою соціальною системою" [9, с. 391].
Між різними соціальними групами мають місце про-
тиріччя інтересів. Намагання подолати їх може ста-
ти рушійною силою розвитку, натомість неефек-
тивність дій у цій площині зазвичай є осередком
деструкції [9, с. 391].
З позицій ірраціонально-еволюціоністської кон-
цепції еволюція глобального розвитку обумовлюєть-
ся не лише об'єктивними, але й навіть більшою мі-
рою суб'єктивними чинниками. Свого часу визна-
чальним суб'єктом економічної взаємодії в масш-
табах світогосподарських процесів виступала дер-
жава, згодом - транснаціональна корпорація; нині
інформаційна революція формує передумови ут-
вердження у відповідній якості окремого індивіду-
ума. Але так чи інакше економікою завжди управ-
ляла людська психологія. "На економіку окремих
держав і світу в цілому впливає деяка маловивче-
на сила - ірраціональне начало (Spiritus Animalis)",
- переконані американський економіст, лауреат Но-
белівської премії з економіки 2001 року Дж. Акер-
лоф та американський економіст, професор фінансів
Йєльського університету Р. Шіллер. В одній зі своїх
останніх праць [1] вчені проводять думку про те,
що дотепер ці особливості (йдеться про людську
психологію та ірраціональне начало) недостатньо
враховуються тими, хто визначає економічну по-
літику держав, і саме через це, на їхнє переконан-
ня, періодично відбуваються більш чи менш сер-
йозні фінансові збої - депресії, перегрівання ринків
тощо. На жаль, у переважній більшості випадків
науковці у сфері економічних досліджень не схильні
акцентувати увагу на цих факторах, і тому, як заз-
начають Дж. Акерлоф і Р. Шіллер, вони часто вда-
ються до "…вимушених, неприродніх інтерпретацій
усього, що відбувається" [1, с. 23]. Більшість дос-
лідників "виходять із того, - продовжують амери-
канські вчені, - що зміни в чуттях, враженнях і на-
строях людей у цілому ні на що не впливають, а в
економіці все визначають загадкові технічні факто-
ри чи дії уряду" [1, с. 23]. Але тоді природно запи-
тати: хто ж приймає урядові рішення? Відповідь
очевидна - це знову ж таки персоналії, з одного
боку, державницькі - "наділені практичними здібно-
стями, особливим політико-адміністративним талан-
том розуміння суспільних і державних інтересів,
умінням діяти згідно з ними, досягаючи належних
результатів" [2, с. 15], а з іншого боку, вони - інди-
відууми, які у своїй щоденній економічній і дер-
жавницькій діяльності, як і кожна людина, підда-
ються ірраціональному началу, а значить природ-
но, керуючись інтелектуальним раціоналізмом, вно-
сять у макроекономічну політику недосконалості ра-
ціональної поведінки (ідеться про те, що кожній лю-
дині у прийняті рішень притаманно помилятися)2.
З огляду на такий контекст, природно, перш за
все, удатися до людської психології та філософії
індивідуалістичних (людських) інтересів3, які разом
із потребами та цінностями, спонукаючи соціаль-
ний суб'єкт (особистість, групу, історичну спільно-
ту, клас, націю, суспільство), виступають рушійною
силою історичного процесу. У найбільш концентро-
ваному вигляді проблема адаптації (ідеться про при-
стосування / узгодження) і зіткнення інтересів від-
бувається у сфері політики (бо саме в політичних
інтересах втілюється узагальнене ставлення носіїв
інтересів до політичної влади, організаційно-управ-
лінського, господарського, духовного життя сус-
пільства) та економіки (з огляду на те, що "…еко-
номічні відносини кожного суспільства проявляють-
ся перш за все як інтереси" [12, с. 271]). Так, ще
наприкінці ХVIII ст. видатний англійський учений-
економіст А. Сміт постійно підкреслював, що рин-
кові закони найкращим чином можуть впливати на
економіку, а отже, й економічний розвиток лише тоді,
коли інтереси суспільства в цілому бачаться як
сума інтересів осіб, що його складають.
Місце й роль людських інтересів у процесі де-
термінації людської життєдіяльності зумовлене, з од-
ного боку, тим, що задоволення потреб відбуваєть-
ся не тільки безпосередньо, а переважно опосеред-
ковано, через конкретно-історичні суспільні відно-
сини. З іншого боку, певна потреба може бути задо-
волена різними способами, засобами, шляхами, які
втілюються, у свою чергу, у різного роду інтересах
- історичних, національних, соціальних, економічних,
політичних, духовних тощо. Суперечливий характер
економічних інтересів, що уособлюють різноманітні
потреби окремих держав, суб'єктів транснаціональ-
ного бізнесу, різного роду інтеграційних об'єднань,
міжнародних інституцій чи окремих індивідів, вис-
тупає важливим чинником формування світового
господарства й розвитку розгалуженої системи між-
народних економічних відносин.
Історичний досвід показує, що утвердження
людських інтересів, як правило, здійснюється у виг-
ляді певних ідеологічних, морально-етичних кон-
цепцій, теорій, програм, які прагнуть надати інте-
ресам соціуму першочергового, а то й усезагаль-
ного значення. Саме тому активізація уваги в нау-
кових дослідженнях до проблеми економічних інте-
ресів (особливо в частині національно-державних)
зазвичай співпадає з певними революційними пе-
ріодами в суспільному розвитку (зі становленням
державності, зміною суспільно-економічного устрою,
із настанням перехідних епох). Зокрема, наприклад,
відомі американські вчені-економісти П. Самюелсон
і В. Нордгауз ставлять у пряму залежність вихід у
світ праці Адама Сміта "Дослідження природи і ба-
гатства народів" (1770 р.) і проголошення незалеж-
ності США (1770 р.), мотивуючи тим, що це був крок
до політичної свободи від тиранії європейських мо-
нархів і спроба звільнити ціни та заробітну плату від
деспотичного державного регулювання. Визнаний
авторитет у галузі історії економічної думки амери-
канський учений Б. Селігман дав таку неупередже-
ну оцінку цих переломних моментів становлення
американської державності: "Спочатку ця свобода
2 Концептуально у цьому випадку можна послатися на фор-
мулювання раціональності за Г. Саймоном: "Індивіди намага-
ються діяти раціонально, але насправді володіють цією здат-
ністю лише обмежено" [29, Р. XXIV].
3 Інтереси людські - властиве людині ставлення, що виражає
позитивну чи негативну спрямованість її активності, діяль-
ності, історичної творчості на пошук, вибір, використання
або створення шляхів, засобів, способів, норм, соціальних
інститутів, здатних задовольнити людські потреби [18, с. 246].
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 7 (114) листопад-грудень 2011 р.
36 ЕКОНОМІКА
означала її ототожнення з власними особистими інте-
ресами індивідуалістів-бізнесменів, готових заволо-
діти континентом і пристосувати його до своїх по-
треб. Таке ототожнення загрожувало справжньою
анархією. Окремі індивідуалісти, мотивовані поча-
сти націоналістичними почуттями, розпізнали цю заг-
розу й вирішили гідно зустріти її. Саме тому була
складена конституція і заснована нова держава…
Таким чином, - продовжує Б. Селігман, - корисливі
мотиви "батьків конституції" являли собою суміш
групового інтересу і націоналістичних імпульсів.
При цьому особисті інтереси і "вміння управляти
державою" змішалися в невизначених пропорці-
ях… фактом залишається лише те, що Америка вже
в ХVІІІ столітті управлялася в основному вищими
верствами суспільства. І там мали місце зіткнення
інтересів…" [16, с. 11-12].
Проблема інтересів у контексті глобального роз-
витку - одна з найскладніших і багатоаспектних у
сфері економічної теорії і політики. Її дослідження
проводяться на міждисциплінарному рівні в кількох
площинах (позитивна і нормативна теорія, у контексті
історії економічної думки й економічної історії тощо).
Позитивна економічна наука, що за своїм змістом
зводиться до етично нейтрального фактологічного
дослідження й має справу з фактами і явищами,
розглядає проблему економічних інтересів у взає-
мозв'язку з еволюцією розуміння суті багатства, його
джерел, у контексті ефективного розподілу та вико-
ристання обмежених економічних ресурсів з метою
максимально можливого задоволення людських
потреб, віддаючи перевагу то національно-держав-
ним, то особистим інтересам, щоразу акцентуючи
увагу на необхідності їх поєднання й розв'язання
суперечностей цього поєднання. Таким чином, по-
зитивне вивчення економічних інтересів у всіх варі-
антах зводиться до розуміння змісту проблеми та її
казуально-генетичного пояснення.
Водночас економічні інтереси за своєю приро-
дою несуть у собі також риси нормативної галузі
знання, яка має справу з оціночними судженнями.
Тобто в нормативному дослідженні більша частина
аргументованих положень щодо економічних інте-
ресів вбирає соціологічний, морально-етичний ха-
рактер, виходячи за межі власне суто економічного
аналізу, а підпорядковуючись суспільно-держав-
ницьким критеріям. Під таким кутом зору можна ви-
ділити три великі хвилі у формулюванні актуальних
засад національно-державних економічних інтересів
у їх історичному контексті та причинній залежності
від економічних, соціальних і політичних умов конк-
ретної країни в конкретну епоху. Перша - захист і
пропаганда активної участі держави (меркантилізм,
історична школа тощо); друга - обґрунтування і за-
хист принципу laissez-faire (класична школа); третя
- обґрунтування об'єктивної необхідності активного
втручання держави в економіку (кейнсіанство).
У світовій економічній думці на початку ХХ ст.
зросли значення та вплив тих напрямів і шкіл, пред-
ставники яких виступили прихильниками активного
втручання держави в економічне життя (ідеться про
кейнсіанство та його різновиди, інституційно-соціаль-
ний напрям, марксизм). Натомість в останній тре-
тині ХХ ст. (що співпадає з процесами глобалізації)
у нормативній економічній теорії відбулося масш-
табне зміщення акцентів у бік лібералізму та змен-
шення ролі держави в економіці. Хоча, як зазначає
американський економіст-міжнародник, фахівець у
сфері міжнародних економічних відносин, апологет
ринкового фундаменталізму Б. Ліндсі, "світ лише
тільки починає долати флірт з домінуванням держа-
ви, що затягнувся на ціле ХХ століття" [11, с. 11].
Видатний англійський економіст ХХ ст., нобелівсь-
кий лауреат 1972 р. Дж. Хікс, досліджуючи причи-
ни, через які в епоху глобалізації залишаються ак-
туальними лозунги меркантилізму й націоналізму,
приходить до висновку, що "їх використовують "мо-
лоді демократії" як форму захисту" [21, с. 203], ос-
кільки, переконаний Дж. Хікс, "прихильність до сво-
го народу, до країни проживання надто близька сер-
цю кожної людини, щоб розчинитися в єдиному гло-
бальному світі. Нації як соціальні одиниці, - продов-
жує вчений, - мають велику цінність, відтак кинути
їх у загальний "плавильний казан" означало би ве-
личезну втрату. Тому перевага віддається такому
розвиткові, який сумісний зі збереженням національ-
ної і соціальної самоідентичності" [21, с. 204].
У підсумку формується картина філософсько-
дуалістичного бачення боротьби двох абстракт-
них інститутів - держави і ринку в контексті на-
ціональних економічних і державницьких інтересів.
Позитивістські (дескриптивні) аргументації на ко-
ристь ринкового фундаменталізму, що базуються
на міфі про людину економічну й ставлять теорію
раціональних очікувань понад усе в процесі вибо-
ру й прийняття різного роду рішень, співіснують із
контраргументами на захист об'єктивної необхід-
ності активного втручання держави в економіку. А
насправді глобальний розвиток у контексті бороть-
би цих двох інститутів відбувається ривками за за-
конами просторово-часової моделі циклічного роз-
витку: криза ринкового фундаменталізму призво-
дить до реформ, які супроводжуються активіза-
цією політики державного регулювання, отримані
позитивні наслідки реформ стають причиною над-
мірної ейфорії, що зазвичай закінчується розчару-
ваннями, а далі напруга зростає і, як це зазвичай
відбувається в процесах із позитивним зворотнім
зв'язком, світ знову переживає кризу, реформу…
У цьому й полягає одвічна діалектика боротьби "не-
видимої руки" ринку із кращими традиціями дер-
жавного регулювання. Відомий економіст Гарвар-
дського університету Д. Родрік висловив таку по-
зицію: "Парадокс ринків полягає в тому, що про-
цвітають вони не в умовах laissez-faire, а під пиль-
ним оком публічних інститутів" [27, р. 4].
Водночас маємо визнати ще одну методологіч-
ну вразливість у пошуку універсальних принципів
та законів глобального розвитку. Потрібно усвідом-
лювати очевидне: протиріччя інтересів і внутрішньо
притаманне кожній людині егоїстичне начало (ідеть-
ся про одну з фундаментальних характеристик Homo
economicus - егоїзм, що визначається в широкому
розумінні як "наслідування своїх інтересів") стають
основними рушійними силами не лише економічно-
го розвитку, але й формою прояву волі до влади й
причиною боротьби за цю владу між окремими інди-
відами (персоналіями державницькими, політични-
ми, бізнесовими тощо) і їхніми різноманітними гру-
пами (різного роду правлячими елітами).
Сповідуючи волюнтариський (базований на те-
орії влади) ірраціонально-еволюціоністський підхід,
ми не схильні надавати економічній історії та гло-
бальному розвитку містичний характер боротьби
двох абстрактних інститутів - держави й ринку. За
цими інститутами, звичайна річ, завжди стоять кон-
кретні групи людей зі своїми егоїстичними інтере-
сами і владними прагненнями. Одна група (по-
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 7 (114) листопад-грудень 2011 р.
ЕКОНОМІКА 37
літична еліта) - апарат державної влади - прагне
розширити сферу своїх інтересів й особисту владу
через зміцнення інституту держави. Інша (бізнес-
еліта), що спирається в основному на фінансову
могутність, вбачає можливості розширення своєї
влади через інститут ринку, максимально вільний
від державного втручання. Постійна, дуже часто
безкомпромісна, хоча й неантагоністична, бороть-
ба між цими двома групами лежить в основі спо-
конвічної боротьби двох найбільших інститутів, ство-
рених людством, - держави і ринку. Відтак, розви-
ток світової економіки стимулюється перманентною
боротьбою правлячих еліт, що у своїй боротьбі за
економічну владу й розширення сфер впливу спи-
раються на ці два інститути.
З огляду на неоднорідність та протиріччя індиві-
дуальних, корпоративних і державних інтересів у
сфері перерозподілу капіталу, домінуючі процеси в
організації економіки, політику держав і корпорацій
на міжнародній арені, діяльність конкретних особис-
тостей і правлячих еліт у глобальному розвитку спро-
буємо охарактеризувати основні форми прояву аси-
метрій глобального розвитку в контексті кількох етапів
інтернаціоналізації економічних відносин (табл. 1).
Таблиця 1. - Матриця ретроспективно-концептуального зведення етапів інтернаціоналізації
економічних відносин у контексті глобального розвитку*
І етап (ХІХ ст. – початок ХХ ст.) – період домінанти англійських капіталів і початок нової фази
концентрації банківського та промислового капіталів
Визначальні чинники Економічні Політичні
Національні Саморегульований ринок Ліберальна держава
Міжнародні Міжнародний золотий стандарт,
вивезення капіталу
Політична біполярність,
рівновага сил
ІІ етап (початок ХХ ст. – 70-ті рр. ХХ ст.) – період посилення долара США
Визначальні чинники Економічні Політичні
Національні Державний протекціонізм Консервативна держава
Міжнародні Посилення долара США, обмеження
міграції капіталу
Військові конфлікти та
деколонізація
ІІІ етап (кінець ХХ ст. – початок ХХІ ст.) – формування економіки фінансового капіталу та становлення
ринкової макроекономіки синергетичної природи
Визначальні чинники Економічні Політичні
Національні Неолібералізм Демократична держава
Міжнародні Домінування долара США, віртуалізація
фінансового сектора, міжнародна
мобільність та космополітизм капіталу
Міжетнічні, міжконфесійні
конфлікти й зіткнення цивілізацій
* Систематизовано й побудовано автором.
Глобальний розвиток у ХІХ - на початку ХХ ст.
базувався на чотирьох фундаментальних основах:
першою з них була система рівноваги сил у міжна-
родній політиці, що впродовж століття запобігала
тривалим і руйнівним війнам між великими держа-
вами (так званий Столітній мир 1815-1914 рр.); дру-
гою - міжнародний золотий стандарт (цей період от-
римав назву "золотого періоду"), що символізував
цілком унікальну організацію світової економіки; тре-
тьою - саморегульований ринок, що забезпечував
небачене зростання матеріального процвітання, і,
нарешті, четвертою - ліберальна держава. Їхня взає-
модія сприяла істотному поглибленню світогоспо-
дарських зв'язків і в основних рисах визначала інтер-
націоналізацію економічних відносин та характер
міжнародної політичної системи в ХІХ ст.
Локомотивом утвердження світової економіки
стали промислова революція та індустріалізація в
Англії, що започаткувало нову фазу концентрації
банківського та промислового капіталів, сприяло
домінуванню англійських капіталів у формуванні
світового ринку позикового капіталу та поглибленні
зовнішньоторговельних зв'язків. Для цього періо-
ду глобального розвитку ідея злиття державної вла-
ди з комерційними інтересами була неприйнятною.
Принципу "невтручання держави у справи приват-
ного бізнесу" дотримувалися не лише всередині
країни, але й за її межами, а державні діячі "ранньо-
вікторіанської епохи проголошували незалежність
політики від економіки важливим правилом пове-
дінки на міжнародній арені" [15, с. 234]. Космопо-
літизм інтересів найбільших міжнародних транспорт-
них і промислових компаній Pax Britannica кінця
ХІХ ст. визначався девізом: "Полем нашої діяльності
є весь світ". Саме в цей період завершився терито-
ріальний поділ світу. Політична карта світу набула
двосегментної визначеності: з одного боку - розви-
нуті метрополії, з іншого - колоніальні та залежні еко-
номічно слаборозвинуті країни. Специфіку світогос-
подарських зв'язків того періоду відбивала своєр-
ідна білатеральна асиметрія: з одного боку - гло-
бальний ринок товарів і капіталу в рамках Pax Bri-
tannica (ідеться про колонії та протекторати Вели-
кобританії, а також залежні від британського капі-
талу країни), а з іншого - інші країни, що не брали
участі в процесах інтернаціоналізації економічних
відносин, обмежуючи цим самим інтеграцію гло-
бальних ринків. Про цю характерно виражену "внут-
рішню асиметричність позаекономічної природи",
англійський учений Дж. Ф. Хоррабін згодом напи-
ше так: "Економічна взаємозалежність між усіма
частинами світу - це факт, що відбувся, чи, швид-
ше, процес, що стає з кожним днем усе напруже-
нішим. Коли ж здійсниться неминучий наслідок
цього процесу - політична взаємозалежність, полі-
тичне об'єднання всього світу?" [22, с. 50]. Це пи-
тання залишилося відкритим дотепер.
Другий етап глобального розвитку (початок
ХХ ст. - 70-ті рр. ХХ ст.) у науковій літературі з
економічної історії часто називають періодом "відтоку
назад". З 1914 до 1950-х рр. поглиблення світогос-
подарських процесів відчутно обмежили дві світові
війни та "Велика депресія". Міжвоєнний період ха-
рактеризувався дезінтеграційними процесами та
політикою автаркії, яку проводила більшість країн і
яка полягала в підвищенні імпортних тарифів та об-
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 7 (114) листопад-грудень 2011 р.
38 ЕКОНОМІКА
меженні міграції капіталу (до середини ХХ ст. сукуп-
ний обсяг експорту та експортна квота 12 країн За-
хідної Європи, США, Японії, Канади та Австралії за-
лишалися практично на рівні 1913 року [7, с. 532]).
Дж. Хікс, досліджуючи економічну історію цьо-
го періоду й розкриваючи історичні корені зростан-
ня економічної ролі держави в сучасному світі, ува-
жає, що "критичною датою" впровадження жорст-
кої економічної політики стала Перша світова війна,
під час якої уряди випадково виявили, "яка диво-
вижна влада - економічна влада над власним на-
родом - є в їхніх руках. І хоча після війни більшість
із них спробували відмовитися від адміністратив-
них важелів, - продовжує Дж. Хікс, - Велика деп-
ресія знову змусила повернутися до них. І в по-
дальшому вони (адміністративні важелі) стали вже
тим "наркотиком", від якого важко було відмовити-
ся зовсім" [21, с. 14]. Саме в такий спосіб "лібе-
ральні ідеї космополітизму й вільної торгівлі посту-
пилися місцем протекціоністським імперським бло-
кам, що вели безупинну боротьбу за контроль над
ринками й ресурсами" [11, с. 364].
Інтернаціоналізація економічних відносин отрима-
ла новий імпульс і фундаментальну основу у формі
експорту-імпорту капіталу після Другої світової війни.
"Славне тридцятиріччя" (1945-1975 рр.) ознамену-
валося в глобальному економічному розвитку віднов-
ленням і модернізацією довоєнного потенціалу світо-
вої економіки, динамічним розвитком сфери послуг,
утвердженням суспільства споживання; у глобаль-
них політичних процесах - деколонізацією та фор-
муванням нового світового порядку. Світ набуває
триярусної структури: розвинуті країни, економічно
слаборозвинуті країни, країни командно-адміністра-
тивної системи.
Специфічність цього етапу глобального розвитку
визначається подвійною логікою. Насамперед, зро-
стає значення міжнародних економічних інституцій
(у 1945 р. започатковано діяльність Міжнародного
валютного фонду та Світового банку; у 1947 р. укла-
дено Генеральну угоду по тарифах і торгівлі (ГАТТ),
реорганізовану в 1995 р. в Світову організацію
торгівлі (СОТ), що заклали інституційні основи орган-
ізаційно-функціональної цілісності світового господар-
ства. Разом із тим, це період ідеологічного розколу
світу на дві системи, що ввійшов в історію глобаль-
ного розвитку під назвою "холодної війни". Білате-
ральна асиметрія політичної карти світу визначала-
ся повною асиметричністю ідейних принципів функ-
ціонування цих систем.
Третій етап інтернаціоналізації економічних
відносин у контексті глобального розвитку розпо-
чався з 70-х рр. ХХ ст. Характер його протікання
визначається симбіозом революційних змін у нау-
ково-технологічній, транспортно-комунікаційній,
інформаційній сферах, а також у сферах політичних,
економічних, соціальних та гуманітарних відносин.
Цей етап можна ідентифікувати з початком станов-
лення глобально-центричної економіки, що знахо-
диться під популістсько-демократичним контролем
державних і глобальних інститутів, які діють на прин-
ципах Вашингтонського консенсусу, у дусі ідеології
й політики неоліберального ринкового глобалізму.
У цей період відбулися суттєві зміни в територі-
ально-просторових умовах існування окремих дер-
жав, їхньому геополітичному статусі, що призвело
до порушення рівноваги в глобальних масштабах
і, безумовно, позначилося на динаміці інтернаціо-
налізації економічних відносин. Ідеться про збурен-
ня в міжнародній політиці, зумовлені політичними й
соціально-економічними потрясіннями кінця 1980-х
- початку 1990-х років, що охопили значні простори
Євразії і спровокували докорінні зрушення в стра-
тегії розвитку геопростору. Спочатку вектор геопо-
літичних трансформацій зі світоустрою з явно вира-
женою (у період "холодної війни") білатеральною гео-
політичною асиметрією змінився на так звану функ-
ціонально-ієрархічну тріаду - США - ЄС - Японія, що
визначала геостратегічний розвиток світу на рубежі
тисячоліть і базувалася на принципах радіальної аси-
метрії; а згодом США почали претендувати на роль
лідера в моноцентричному світі, у якому Америка
безкомпромісно піднімалася до рівня всесвітньої
імперії - "Pax Americana". Здавалося, що світова
глобально-центрична конструкція набула політичної
цілісності й довершеності.
Глибинна сутність сучасного процесу глобалізації
полягає в тому, що при значній схожості з поперед-
німи періодами своєї історії світова економіка пере-
ходить у якісно новий вимір [23, с. 3-14].
По-перше, світовий багатовимірний економічний
простір із сукупності взаємопов'язаних і взаємозалеж-
них національних економік поступово перетворюєть-
ся на цілісну економічну систему - глобально-цент-
ричну економіку (ідеться про цілісність як ознаку інду-
стріалізму), у якій національні соціуми об'єктивно ста-
ють складовими елементами єдиного "економічного
організму", ключовим фактором епігенезу якого є вже
не просто міжнародний поділ праці, а масштабні
всесвітні виробничо-збутові структури, що обслуго-
вуються глобальною фінансовою системою й пла-
нетарними інформаційними мережами [23, с. 3-14]4.
По-друге, в умовах глобально-центричної еконо-
міки діалектичні форми економічних відносин - на-
ціональні і світові - міняються ролями. У минулому
ключову роль відігравали перші. Найрозвинутіші в
той чи інший період національні господарства виз-
начали характер, форми й механізми міжнародних
відносин, цим самим нав'язуючи іншим країнам і
світовому співтовариству в цілому способи госпо-
дарювання. Внурішньоекономічні відносини висту-
пали в ролі первинних, а міжнародні - вторинних.
Так, зокрема, Голландія в XVIII ст. чи Англія в ХІХ ст.
були не лише лідерами економічного прогресу, але
й взірцем для наслідування для інших європейсь-
ких країн; у ХХ ст. така роль перейшла до США. Однак
у результаті формування наднаціональних ринків і
4 З другої половини ХХ ст. крок за кроком формуються міжна-
родні технологічні, виробничі, фінансові ланцюги, допоки на-
прикінці століття світова економіка не прийшла до так звано-
го єдиного "світового конвеєра". Про це, зокрема, свідчить
той факт, що близько 1/3 світового експорту припадає на
деталі, вузли й компоненти, а не на готову продукцію. Внут-
рішньогалузева торгівля потіснила міжгалузеву. За оцінками
експертів уже наприкінці 80-х рр. ХХ ст. за межами своєї
країни походження функціонувало понад 45 тисяч компаній.
Якщо в середині ХХ ст. економічна відкритість національних
економік, що визначається процентним співвідношенням
зовнішнього товарообороту (експорт+імпорт) до ВВП, скла-
дала близько 16 %, то в 2002 р. вона досягла 36 %, а з ураху-
ванням експорту та імпорту комерційних послуг - 48,2 %. Це
означає, що майже половина товарів і послуг, що спожива-
ються у світі, повністю чи частково створюються за межа-
ми тих країн, де вони споживаються. Виробничо-збутова
взаємозалежність більшості національних економік перетво-
рила їх із відносно автономних структур на складові елемен-
ти глобального господарського організму. [Дет. див.: 23, с. 4].
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 7 (114) листопад-грудень 2011 р.
ЕКОНОМІКА 39
виробничо-збутових структур світові економічні від-
носини все більше набувають характеру основних і
визначальних, тоді як національні (внутрішньоеко-
номічні) відносини навіть найрозвинутіших країн (не
говорячи вже про решту) вимушені пристосовува-
тися до реалій глобальної економіки5.
По-третє, об'єктивним наслідком глобалізації є
розмивання й обмеження регулюючих функцій су-
веренних держав. Останні, як показує світова прак-
тика, уже не можуть, як раніше, захищати національ-
ну економіку від небажаних зовнішньоекономічних
флуктуацій та асиметричних шоків. У результаті лібе-
ралізації зовнішньоекономічної сфери й політики на-
ціональні держави фактично втрачають можливість
ефективно використовувати такі традиційні важелі
макроекономічного регулювання, як імпортні бар'є-
ри й експортні субсидії, курс національної валюти
та ставка рефінансування центрального банку. Окрім
цього, їм доводиться враховувати інтереси та при-
стосовуватися до поведінки впливових недержав-
них суб'єктів міжнародних економічних відносин -
транснаціональних компаній (ТНК), транснаціональ-
них банків (ТНБ), міжнародних інвестиційних фон-
дів, які своїми діями у відповідь можуть нівелюва-
ти очікуваний ефект від цих регулюючих заходів.
Більше того, відбувається процес зрощування інте-
ресів держави з інтересами найбільших транснаціо-
нальних корпорацій і банків. "З фактичного благо-
словення держави окремі галузі економіки перехо-
дять під контроль транснаціональних корпорацій,
роль яких у прискоренні процесів глобалізації над-
звичайно велика" [19, с. 63].
Глобалізація й панування глобальних корпорацій
призводять до незворотної деформації ринкових
механізмів. Ідеться, у першу чергу, про зміну ха-
рактеру основного рушія прогресу капіталістичної
економіки - ринкової конкуренції6. Зрештою, "потужні
корпорації захопили панівне становище у своїх га-
лузях і перетворилися на фактор, що чинить суттє-
вий вплив на співвідношення економічних сил…"
[16, с. 334], - так коментує сутність цієї проблеми
американський економіст Б. Селігман.
По-четверте, сучасна глобально-центрична еко-
номіка - це фінансова за своїм змістом і зовнішнім
проявом економіка. На глибинній метафізичній сут-
ності фінансової економіки, що не вичерпується
часовими формами, акцентують увагу відомі ук-
раїнські вчені - економіст В. Базилевич та філософ
В. Ільїн у своїй "Метафізиці економіки". "У глобальній
економіці, яка продовжує стрімко розвиватися, вла-
да грошей та інститутів, побудованих на ній, витіс-
няє економіку будь-якої держави, державних об'-
єднань чи міжнародних організацій, що нині існу-
ють… Сучасний постмодерновий дух Заходу все
більше опиняється в магічному світі алхімії фінансів,
біржової гри" [4, с. 847, 835]. У такий спосіб "спеку-
лянти й фінансисти допомогли створити економіку, -
пише з цього приводу Б. Селігман, - але якою
ціною?" [16, с. 7] - запитує він. Відповідь очевидна.
У цьому світі "алхімії фінансів" грошовий обіг й обо-
рот капіталу все більше відривається від реальної
економіки. "У результаті не економіка, не господар-
ство, не капітал, а гроші керують світом… і в цьому
- особливість і зміст не просто сучасної цивілізації, а
її основної тенденції глобалізації!" [4, с. 834-835].
Ринковий фундаменталізм, як ідеологічна осно-
ва політики неоліберального ринкового глобалізму,
призвів до гіпертрофованого розвитку фінансової
сфери і криз нового типу, що вкотре доводять: рин-
кові механізми не варто залишати без нагляду. "Як-
що ринок заходить надто далеко, то можливості й
блага інтернаціоналізації розподіляються нерівномі-
рно й несправедливо, концентруючи владу й багат-
ство в руках вибраних груп та осіб, країн чи ком-
паній, залишаючи осторонь решту. Якщо в економіці
"злетів і падінь" ринок виходить із-під контролю,
виникає нестабільність, як, наприклад, фінансова
криза і її розгортання на світовому рівні" [33].
Висновки
Підсумовуючи вищезазначене, приходимо до
таких висновків та узагальнень:
1. Глобальний економічний розвиток як складо-
ва значно ширшої суспільно-історичної еволюції
супроводжується, з одного боку, посиленням єдності
і системної цілісності світового господарства на ос-
нові поглиблення інтеграційних процесів; а з іншого
боку - паралельно з процесами глобальної інтеграції
відбувається диференціація й дезінтеграція глобаль-
ного простору. У такому контексті закони діалектики
є логічними формами відображення й щаблями
пізнання об'єктивної дійсності в причинно-наслідко-
вих формах глобалізації й диференціації, що дають
ключ до розуміння природи розвитку складних сис-
тем (у тому числі й світового господарства як бага-
торівневої складної системи). Укладаючись у кон-
цепт основного закону діалектики - закону єдності й
боротьби протилежностей - глобальний розвиток, оче-
видно, і надалі розвиватиметься на основі подвійної
логіки - логіки поєднання уніфікації та диференціації
глобальних перетворень.
2. На основі аналізу основних етапів інтернаціо-
налізації економічних відносин розкрито органічну
єдність внутрішнього змісту й зовнішніх форм про-
яву асиметрій глобального розвитку в контексті уні-
фікації та диференціації глобальних перетворень. У
результаті приходимо до висновку, що історична
ретроспектива не дає переконливих аргументів щодо
повної уніфікації політичного, економічного та соц-
іального геопростору. Водночас фундаментальні
структурні зрушення, що відбулися в стратегічній
спрямованості загального вектора глобальної ево-
люції на рубежі ХХ - ХХІ ст., спонукають до переос-
5 За алегоричним порівнянням відомого російського економі-
ста-міжнародника Ю. Шишкова, цей глобальний економічний
простір, перетворюється "на єдине поле для ділових ігор вели-
кого бізнесу, у рамках якого географія розміщення продуктив-
них сил, галузева структура інвестицій, виробництва та збуту
визначаються "генералами великого бізнесу" з урахуванням
глобальної кон'юнктури, а економічні підйоми й спади набува-
ють всесвітніх масштабів… При цьому "рядові багатоміль-
йонної армії" мікроекономічних суб'єктів насторожено прислу-
хаються до того, як змінюються котирування акцій "голубих
фішок" на фондових біржах Нью-Йорка, Франкфурта чи Токіо, як
поводять себе світові ціни на нафту, пшеницю чи золото, які
тенденції демонструє курс долара, євро чи єни…" [23, с. 5].
6 Вона, на думку відомого в галузі глобалістики, геополітики
та геоекономіки українського вченого О. Білоруса, "перерод-
жується й перетворюється на свою протилежність - гло-
бальну монополізацію економіки. Глобальна монополізація
як видозмінена форма ринкової конкуренції позбавляє шансів
на виживання в економічному змаганні не тільки окремих
товаровиробників, але й цілі країни. Чимало з них під удара-
ми глобальної монополізації виробництва остаточно втра-
чають можливість досягти міжнародної конкурентоспромож-
ності й перетворюються в цьому плані на "безнадійні краї-
ни" [5, с. 70], - переконаний О. Білорус.
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 7 (114) листопад-грудень 2011 р.
40 ЕКОНОМІКА
мислення концептуальних положень щодо асимет-
ричності глобального економічного розвитку. Зокре-
ма йдеться про таке:
2.1. Незаперечним залишається факт становлен-
ня глобально-центричної моделі економічного роз-
витку, яка, інтегруючи структурні елементи світово-
го господарства (на основі поглиблення інтернаціо-
налізації виробництва, обміну, розподілу й спожи-
вання, зростання транснаціоналізації та взаємоза-
лежності національних економік країн світу, утверд-
ження міжнародних стандартів життя та наддержав-
них інститутів глобального управління), надає йому
внутрішньої цілісності та єдності. Проте з огляду на
нерівномірність ресурсного забезпечення, непро-
порційність кількісних і якісних показників соціаль-
но-економічного розвитку як на регіональному та
міжкраїнному рівні, так і в секторальному (ідеться в
першу чергу про порушення вартісних пропорцій між
реальним і фінансовим сектором глобальної еконо-
міки) та галузевому вимірах, доводиться констату-
вати іманентно властиву світовій економіці структур-
но-функціональну асиметричність (порушення про-
порцій і співвимірності окремих її складових) як де-
термінанту порушення її уніфікованості й рівноваги,
посилення частоти й сили глобальних дисбалансів
у світовій економіці.
2.2. Глобалізація має суперечливий і неоднознач-
ний характер як щодо окремих груп країн, так й ок-
ремих регіонів, а її позитиви й негативи розподіля-
ються вкрай нерівномірно у світовому масштабі, що
обумовлює наростання фрагментарності світового
господарства, порушення не лише його структурно-
функціональної, але й організаційно-ієрархічної
рівноваги, посилення багатополярності й різновек-
торності глобального розвитку. У результаті, замість
уніфікованого глобального простору, формується
багатополюсний світ, що базується на різних еконо-
мічних і соціально-політичних моделях. У його ви-
мірах доводиться констатувати різний ступінь впли-
ву окремих національних держав, регіональних інтег-
раційних об'єднань, міжнародних, міжурядових і
суспільних організацій, транснаціональних корпо-
рацій, глобальних ділових еліт (на зразок Давосько-
го форуму) у забезпеченні функціонально-ієрархіч-
ної рівноваги в системі геополітичних відносин.
2.3. Важливою особливістю сучасних глобальних
трансформацій є те, що вони відбивають новий етап
цивілізаційного розвитку людства, який характери-
зується поліцентричним, нелінійним рухом складної
конфігурації, у рамках якого взаємодіючі елементи
(окремі держави, спільноти та цивілізації) розгляда-
ються як системи, що розвиваються на принципах
коеволюції в контексті поглиблення процесів взає-
мозалежності, як результат поєднання тих чи інших
системних факторів (соціальної, економічної, політич-
ної та культурно-духовної підсистем). Асиметричність
глобального розвитку як прояв неоднорідності люд-
ського соціуму підсилюється дією цих міжсистем-
них трансформацій і потребує усвідомлення (з по-
зицій методології індивідуалізму) гетерогенності взає-
мозв'язків і конфлікту інтересів, що виникають у ре-
зультаті ірраціональності в поведінці окремих інди-
відів чи соціальних груп та мультиваріантності в прий-
нятті ними різного роду рішень.
З урахуванням вищезазначених трансформацій
та з огляду на зміну стратегічної спрямованості за-
гального вектора глобальної еволюції очевидно, що
геопростір у перспективі втрачатиме ознаки верти-
кальної уніфікованості, а домінантним началом су-
часного глобального розвитку ставатимуть процеси
диференціації та наростаючої гетерогенізації глобаль-
ного простору, що потребують подальших ґрунтов-
них, логічно завершених наукових досліджень.
ЛІТЕРАТУРА:
1. Акерлоф Дж. Spiritus Animalis, или Как человеческая
психология управляет экономикой и почему это важно для
мирового капитализма / Дж. Акерлоф, Р. Шиллер ; [пер. с
англ. Д. Прияткина ; под научн. ред. А. Суворова ; вступ. ст.
С. Гуриева]. - М. : ООО "Юнайтед Пресс", 2010. - 273 с.
2. Андрущенко В. Л. Фінансова думка Заходу в ХХ столітті:
(теоретична концептуалізація і наукова проблематика дер-
жавних фінансів) / В. Л. Андрущенко. - Львів : Каменяр, 2000.
- 303 с.
3. Антициклічне регулювання ринкової економіки: гло-
балізаційна перспектива : [монографія] / Д. Г. Лук'яненко,
А. М. Поручник, Я. М. Столярчук [та ін.]. - К. : КНЕУ, 2010. -
334 с.
4. Базилевич В. Д. Метафизика экономики / В. Д. Базиле-
вич, В. В. Ильин. - [2-е изд., испр. и доп.]. - К. : Знання ; М. :
Рыбари, 2010. - 925 с.
5. Білорус О. Г. Імперативи стратегії розвитку України в
умовах глобалізації / О. Г. Білорус // Політична думка. - 2001.
- № 4.
6. Валлерстайн И. Конец знакомого мира: Социология
ХХI века / И. Валлерстан ; [пер с англ. под ред. В. Л. Ино-
земцева]. - М. : Логос, 2003. - 368 с.
7. Гальчинський А. С. Економічна методологія. Логіка онов-
лення / А. С. Гальчинський. - К. : АДЕФ-Україна, 2010. - 572 с.
8. Колодко Г. В. Глобализация, трансформация, кризис -
что дальше? / Г. В. Колодко ; [вводная глава Р. С. Гринберга].
- М. : Магистр, 2001. - 176 с.
9. Колодко Г. В. Мир в движении / Г. В. Колодко ; [пер. с
пол. Ю. Чайникова]. - М. : Магистр, 2009. - 575 с.
10. Костюк В. Н. Изменяющиеся системы / В. Н. Костюк.
- М., 1993.
11. Линдси Б. Глобализация: повторение пройденого. Нео-
пределенное будущее глобального капиталызма / Б. Линдси ;
[пер. с англ.]. - М. : Альпина Бизнес Букс, 2006. - 416 с.
12. Маркс К. Сочинения / К. Маркс, Ф. Энгельс. - [2-е изд.].
- М. : Издательство политической литературы, 1961. - Т. 18.
- 842 с.
13. Мовсесян А. Г. Мировая экономика / А. Г. Мовсесян,
С. Б. Огнивцев. - М. : Финансы и статистика, 2001. - 656 с.
14. Норт Д. Інституції, інституційна зміна та функціону-
вання економіки / Д. Норт. - К., 2000. - 200 с.
15. Поланьи К. Великая трансформация: политические и
экономические истоки нашего времени / К. Поланьи ; [пер. с
англ. А. А. Васильева, С. Е. Федорова, А. П. Шурбелева ; под
общ. ред. С. Е. Федорова]. - СПб. : Алетейя, 2002. - 320 с.
16. Селигман Б. Сильные мира сего: бизнес и бизнесме-
ны в американской истории / Б. Селигмен ; [пер с англ. ; общ.
ред. и послесловие С. Н. Вишневского]. - М. : Прогрес, 1976. -
456 с.
17. Столярчук Я. М. Глобальні асиметрії економічного роз-
витку : [монографія] / Я. М. Столярчук. - К. : КНЕУ, 2009. - 302 с.
18. Філософський енциклопедичний словник / [В. І. Шинка-
рук, Є. К. Бистрицький, М. О. Булатов та ін. ; за заг. ред.
В. І. Шинкарука]. - К. : Абрис, 2002. - 742 с.
19. Фомін С. Глобалізація та її наслідки для України /
С. Фомін // Політика і час. - 2001. - № 7.
20. Хазин М. Теория кризиса / М. Хазин [Електронний ре-
сурс]. - Режим доступу : http://worldcrisis.ru/crisis/khazin.
21. Хикс Дж. Теория экономической истории / Дж. Хикс ;
[пер с англ. ; общ. ред. и вступ. ст. Р. М. Нуреева]. - М. : НП
"Вопросы экономики", 2003. - 224 с.
22. Хоррабин Дж. Ф. Очерк историко-экономической гео-
графии мира / Дж. Ф. Хоррабин ; [пер. с англ. А. И. Ромма ; под
ред. и с послесловием Г. Валецкого]. - Москва - Ленинград :
ОГИЗ "Московский рабочий", 1931. - 111 с.
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://worldcrisis.ru/crisis/khazin
http://www.pdffactory.com
№ 7 (114) листопад-грудень 2011 р.
ЕКОНОМІКА 41
23. Шишков Ю. В. Глобализация - враг или союзник раз-
вивающихся стран? / Ю. В. Шишков // Мировая экономика и
международные отношения. - 2003. - № 4.
24. Arrighi G. The Long Nwentieth Century: Money, Power
and the Origins of Our Time / G. Arrighi. - London : Verso, 1994. -
400 p.
25. Modelski G. Leading Sectors and World Powers: The
Coevolution of Global Politics and Economics / G. Modelski,
W. Ttompson. - Columbia : University of South Carolina Press,
1996. - 263 p.
26. Ohmae K. The End of the National State / K. Ohmae. -
N.Y., 1995.
27. Rodrik D. Feasible Globalization / D. Rodrik // NBER Workng
Paper 9129. Cambridge Mass. - September 2002.
28. Rosenau J. Along the Domestic-Foreign Frontier / J. N. Ro-
senau. - Cambridge : Cambridge University Press, 1997. - 467 p.
29. Simon H. A. Administrative Behavior / H. A. Simon. -
N.Y. : McMillan, 1961.
30. Soros G. The New Paradigm for Financial Markets: The
Credit Crisis of 2008 and What It Means / G. Soros. - N.Y. : Public
Affairs, 2008. - 164 p.
31. Strange S. The Retreat of the State: Diffusion of Power in
the World Economy / S. Strange. - Cambridge : Cambridge Studies
in International Relations, 1996. - 239 p.
32. Thurou L. Balding Wealth: New Rules for Individuals,
Companies and Nations in Knowledge-Based Economy / L. Thurou.
- N.Y., 1999.
33. UNDP. Human Development Report. - Wash., 1999.
N. Kravchuk
THE NATURE OF GLOBAL DEVELOPMENT ASSYMETRIES:
IRRATIONAL AND EVOLUTIONISTIC APPROACH
Ideological and theoretical dominants and basic fundamentals that determine the logic and perspectives of
intersystem constructive changes in the new cycle of civilization human development have been outlined. On this
basis the objective necessity of global economic development research as a constituant of much wider social evolution
from a perspective of irrational and evolutionistic conception have been proved. In the frames of so-called imperatives
triangle which tops are "interests - institutes - politics" author's approach to form the initial methodologic basis of
global development motivation conceptualization has been proposed. The main forms of global development assymetry
manifestation have been generalized.
Key words: assymetry, global development, interests, institutes, political decisions.
© Н. Кравчук
Надійшла до редакції 09.11.2011
УДК 330.14:330.31
ІНСТИТУЦІОНАЛЬНІ УМОВИ ВІДТВОРЕННЯ
ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО КАПІТАЛУ
ІЛОНА ЛЕВІНА,
кандидат економічних наук, доцент Донецького національного технічного університету
У статті розглянуто інституціональні умови відтворення інтелектуального капіталу в еко-
номіці. На основі компаративного підходу проаналізовано систему критеріїв розвитку інте-
лектуального капіталу та чинників формування економіки знань. Аналіз екзогенних та ен-
догенних факторів відтворення інтелектуального капіталу в Україні дозволив виділити ос-
новні групи причин його неефективності та інституціональні "пастки". Запропоновано на-
прями підвищення ефективності накопичення інтелектуального капіталу.
Ключові слова: інтелектуальний капітал, відтворення інтелектуального капіталу, інститу-
ціональні "пастки", інституціональне середовище.
Постановка проблеми. Значні соціально-еко-
номічні трансформації, які притаманні сучасному
етапу розвитку більшості країн світу, пов'язані зі
збільшенням інтенсивності процесів інтелектуалізації
продуктивних сил суспільства. Структура національ-
ного багатства визначається не стільки виробничи-
ми та природними ресурсами, скільки інтелектуаль-
ним капіталом. Із просуванням до постіндустріаль-
ного суспільства головним джерелом доходу стає
технологічне використання знань та інформації, тому
інтелектуальний капітал набуває особливої значу-
щості та обумовлює зміну відносин, форм та прав
власності.
Останні дослідження та публікації, у яких за-
початковано вирішення проблеми. Методоло-
гічною основою дослідження економічного змісту
інтелектуального капіталу є теоретичні концепції
Л. Туроу [1], Ф. Махлупа [2], П. Дракера [3]. Відтво-
рення інтелектуального капіталу досліджується на
базі синтезу таких концептуальних підходів, як тео-
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
|