Проблема свободи у вітчизняній філософії та релігієзнавстві
Стаття присвячена з'ясуванню особливостей філософського розуміння свободи у вітчизняній науці. Встановлено, що специфіка інтерпретацій названого феномена тісно пов'язана з тими історичними обставинами, якими супроводжувався український процес етнорелігієгенезу....
Збережено в:
| Дата: | 2011 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України
2011
|
| Назва видання: | Схід |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/33895 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Проблема свободи у вітчизняній філософії та релігієзнавстві / З. Швед // Схід. — 2011. — № 7 (114). — С. 155-159. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-33895 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-338952012-05-31T14:04:38Z Проблема свободи у вітчизняній філософії та релігієзнавстві Швед, З. Філософія Стаття присвячена з'ясуванню особливостей філософського розуміння свободи у вітчизняній науці. Встановлено, що специфіка інтерпретацій названого феномена тісно пов'язана з тими історичними обставинами, якими супроводжувався український процес етнорелігієгенезу. The article studies the characteristics of the native philosophical understanding of freedom. Established: The specifics of interpretations of this phenomen is closely related to those historical circumstances which accompanied the process of "ethno-religio-genesis" in Ukrainian. 2011 Article Проблема свободи у вітчизняній філософії та релігієзнавстві / З. Швед // Схід. — 2011. — № 7 (114). — С. 155-159. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/33895 241.111 (091) uk Схід Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Філософія Філософія |
| spellingShingle |
Філософія Філософія Швед, З. Проблема свободи у вітчизняній філософії та релігієзнавстві Схід |
| description |
Стаття присвячена з'ясуванню особливостей філософського розуміння свободи у вітчизняній науці. Встановлено, що специфіка інтерпретацій названого феномена тісно пов'язана з тими історичними обставинами, якими супроводжувався український процес етнорелігієгенезу. |
| format |
Article |
| author |
Швед, З. |
| author_facet |
Швед, З. |
| author_sort |
Швед, З. |
| title |
Проблема свободи у вітчизняній філософії та релігієзнавстві |
| title_short |
Проблема свободи у вітчизняній філософії та релігієзнавстві |
| title_full |
Проблема свободи у вітчизняній філософії та релігієзнавстві |
| title_fullStr |
Проблема свободи у вітчизняній філософії та релігієзнавстві |
| title_full_unstemmed |
Проблема свободи у вітчизняній філософії та релігієзнавстві |
| title_sort |
проблема свободи у вітчизняній філософії та релігієзнавстві |
| publisher |
Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України |
| publishDate |
2011 |
| topic_facet |
Філософія |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/33895 |
| citation_txt |
Проблема свободи у вітчизняній філософії та релігієзнавстві / З. Швед // Схід. — 2011. — № 7 (114). — С. 155-159. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
| series |
Схід |
| work_keys_str_mv |
AT švedz problemasvobodiuvítčiznâníjfílosofíítarelígíêznavství |
| first_indexed |
2025-07-03T14:47:53Z |
| last_indexed |
2025-07-03T14:47:53Z |
| _version_ |
1836637564698624000 |
| fulltext |
№ 7 (114) листопад-грудень 2011 р.
ЕКОНОМІКА 155ФІЛОСОФІЯ
V. Fed'
THE INTERACTION OF THE STRUCTURAL ELEMENTS OF CULTURAL CREATIVE BEING
In the article there is analyzed the problem of the definition of the structural elements of cultural creative being and
it is also learned their interaction. In the view of the different schemes there is introduced the author's understanding
of the models of interaction of the primary elements of cultural creative being (Man - Nature - Culture), in particular
historic, modern and "productive". There is viewed on the scheme of interaction of the worldoutlooking paradigms
and traditions, different types of activity and etc.
Key words: interaction, spiritual life, cultural creativity, being, world outlook/ Weltanschauung, activity.
© В. Федь
Надійшла до редакції 14.11.2011
УДК 241.111 (091)
ПРОБЛЕМА СВОБОДИ У ВІТЧИЗНЯНІЙ ФІЛОСОФІЇ
ТА РЕЛІГІЄЗНАВСТВІ
ЗОЯ ШВЕД,
кандидат філософських наук, доцент кафедри релігієзнавства
Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Стаття присвячена з'ясуванню особливостей філософського розуміння свободи у вітчиз-
няній науці. Встановлено, що специфіка інтерпретацій названого феномена тісно пов'яза-
на з тими історичними обставинами, якими супроводжувався український процес етноре-
лігієгенезу.
Ключові слова: свобода, українська філософія, етнорелігієгенез, релігіологія (релігієзнавство).
Постановка проблеми та стан її вивчення.
Вивчення наукових джерел, ознайомлення з наяв-
ними публікаціями та спостереження за щільністю
потоків інформації, у яких розглядається питання пер-
сональної та громадянської свободи, засвідчує, що
окреслена тема повсякчас знаходить своє місце в
суспільній свідомості на різних її рівнях та в різних
сферах. Для суспільства є важливим не просто дек-
ларувати гасла свободи, а на рівні, наприклад, філо-
софської рефлексії, усвідомлювати сутність та зміст
цього поняття, глибина якого може бути розкрита
через різні теорії, що присвячені обраній проблема-
тиці. Історія вітчизняної філософії засвідчує, що фе-
номен свободи людини посідає тут провідне місце
й осмислюється в різних площинах, у тому числі
культурологічній, етичній, психологічній, політичній,
релігієзнавчій. Можна стверджувати, що системний
аналіз напрацювань сучасних українських філософів
у галузі "фрідомології" дасть можливість релігіє-
знавчій науці поглибити власне розуміння феноме-
на свободи в релігії як на теоретичному рівні філо-
софії релігії, так і в практичній площині реалізації
свободи в українському суспільстві з урахуванням
тих прав, якими регламентується можливість особи
вільно обирати способи задоволення власних ду-
ховних потреб.
Новизна дослідження полягає в тому, що впер-
ше здійснюється системний аналіз тих сформульо-
ваних положень вітчизняних дослідників, які безпо-
середньо торкаються феномена свободи та вклю-
чають в себе релігієзнавчу складову. Іншими сло-
вами, ідеться про визначення основних етапів роз-
робки характеристики філософського осмислення
свободи в українській філософії та релігієзнавстві.
Розробленість теми є надзвичайно ґрунтовною,
адже тема свободи для українського суспільства
була актуальною не тільки на теоретичному, але й
на практичному (історичному) рівні. Зазначимо, що
останні роботи в цій галузі вказують на поширення
більш наукового вивчення проблеми, де вже не за-
лишається місця для упереджених тверджень, зу-
мовлених кон'юнктурними обставинами. В останні
роки вийшла низка монографій та статей, у яких
феномен свободи розглядається як явище соціаль-
не й політичне, але в той самий час це ж явище
вивчається в площині філософсько-антропологічних
студій, що, у свою чергу, змушує авторів зверта-
тися до аксіологічної проблематики. Це роботи
Л. В. Губерського, В. Лубського, В. В. Ляха, В. С. Па-
зенко, К. Ю. Райди, В. М. Шаповала, Л. О. Шашко-
вої [1].
Об'єктом дослідження виступає феномен сво-
боди, а предметом є аналіз проблеми свободи в су-
часних вітчизняних історико-філософських та релі-
гієзнавчих контекстах.
Мета роботи - реконструкція процесу формуван-
ня поняття свободи в історії філософії, а завдання -
виокремлення особливостей розуміння "свободи" в
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 7 (114) листопад-грудень 2011 р.
156 ЕКОНОМІКА
різні періоди розвитку вітчизняної філософської дум-
ки та її особливостей для поглиблення релігієзнавчих
досліджень.
Методологічною основою дослідження є ана-
літичний метод, базований на порівняльній характе-
ристиці провідних підходів у розумінні феномена
"свободи", що є підставою для формулювання
цілісного розуміння особливостей інтерпретації оз-
наченого феномена у вітчизняній філософії та релі-
гієзнавстві.
Виклад основного матеріалу. Основою для
формування сучасної вітчизняної традиції філософу-
вання були не тільки праці провідних західних мис-
лителів, результати досліджень яких ставали підста-
вою для створення окремих наукових шкіл та офор-
млення відповідних філософських напрямків, але й
роботи українських та російських мислителів, які у
власних роботах творчо опрацьовували та змістов-
но збагачували вже наявні ідеї та концепції. В історії
української філософії наближеність до реального
життя людини надавала філософії можливість "го-
ворити" до свого адресата мовою художнього сло-
ва, використовувати такий стиль, у якому максималь-
но повно розкриваються здібності автора до верба-
лізації внутрішнього світу, промовляння інтуїтивно
відчутих таємниць образно-символічним єднанням
життя та слова (наприклад, Г. Сковорода, М. Го-
голь, П. Куліш, Леся Українка; сучасні українські
філософи В. Горський, О. Забужко, С. Кримський,
М. Попович). Відшукування та з'ясування смислу є
постійною метою, якої сягає авторська думка,
здійснюючись у творчості. Але більш значущим
аспектом смислотворчості виступає світ людських
цінностей узагалі та цінностей морального змісту
зокрема. У цьому аспекті відбувається, так би мо-
вити, наближення, з одного боку, процесу виповнен-
ня смислом людського існування, а з іншого, об-
лаштування людського світу моральнісними цінно-
стями. Як наслідок, людина, що постає духовною
істотою, перебуває у світі певного кола моральних
цінностей, які виявляються певними універсальни-
ми "зразками", до яких долучається людина.
Усвідомлення неоднозначності індивідуального
буття призводить до розуміння того факту, що й саме
Буття постає "недовизначеним" осередком розгор-
тання історії. У цьому аспекті також має братися до
уваги той факт, що культура, яка постає осередком
людського світу, теж знаходиться за межами конк-
ретно визначеної реальності. Виходить, що людина
через усі складові самоусвідомлення одночасно
прояснює для себе історичний та культурний світи,
щодо яких вона постійно вчиняє вибір (тобто реалі-
зуючи свободу), не стільки діючи, скільки визнача-
ючи своє ставлення до них, що, у свою чергу, ви-
магає наявності вільного самовизначення самої осо-
бистості. "Слідами" перебування людини у світі куль-
тури можуть бути як створені нею нові смисли, так і
вчинки, які були керовані тією чи іншою системою
цінностей, відносно яких людина могла та вчиняла
вільний вибір.
Важливим аспектом осягнення людської приро-
ди, на нашу думку, є феномен свободи, яка є "вга-
дуваною" ознакою самої суті людської мінливості.
Людина, яка відчуває в собі здатність вільно оби-
рати себе та свій шлях, може, згідно зі своєю при-
родою, оновлено переживати та відчувати нібито
добре відомі смисли. З огляду на це, усе виокрем-
лене в людському світі як "інше" відносно самої
особистості прояснюється крізь призму "людино-
мірності", значущості цього світу для самої індиві-
дуальності. Екзистенційно невичерпна, одвічно вта-
ємничена, людина виступає джерелом невичерп-
ності смислів для світу.
Наголосимо, що людські смисли існують чи то у
внутрішньому емоційному досвіді людини (відчуття
любові, турботи), чи як зовнішня, практична даність,
що може ставати спільною для багатьох осіб. Якщо
мова йде про етнонаціональну єдність, то ці витво-
ри людського духу (смисли) постають об'єднуючим
та зберігаючим чинником для самої спільноти [2].
Можливість максимальної реалізації творчого потен-
ціалу нації залежить, зокрема, від індивідуальної
здатності робити вільний, обдуманий та відповідаль-
ний вибір, що передує вчинку.
Онтологічна проблематика набуває актуального
"людиномірного" сенсу тільки з огляду на при-
сутність людини у світі, адже саме таке розуміння
буття, у якому людина постає носієм свідомості,
якою усвідомлюється буття, а людство, що творить
різнопланові форми духовності, віднаходить у яви-
щах приховану сутність, значущу для людини.
Здійснити себе людина спроможна через усвідом-
лення сенсу існування себе у світі людей, через
одночасне визнання визначальної значущості "світу
інших" як реальності, у якій усі постають як значущі,
цінні суб'єктивності.
Слов'янська релігійна філософія, представлена
творчістю М. Бердяєва, інтерпретувала свободу як
укорінене в "безодні" Ніщо, джерело Творення. Вона
(свобода) знаходиться потойбіч добра та зла [3] і в
такому розумінні вже не постає як причина вчинку,
а являє собою усвідомлення та самовдосконален-
ня. Тобто, з'явившись на світ та ставши частиною
буття, людина здобуває свободу як духовний поча-
ток або джерело, яке потрібно зреалізувати. Цей по-
чаток відкриває людину буттю з небуття, і носій сво-
боди постає "безоднею в бутті" [4]. Згадаймо тверд-
ження В. Соловйова, який писав: "Унаслідок інди-
відуального розвитку виникає істинне суспільство,
яке складається з вільних особистостей, Бог ство-
рив світ благим і настановив людині творити тільки
добро. Це нібито закладене в глибинах її сутності.
Але Бог водночас наділив людину також і свобо-
дою волі. Відтак добро вона творить за своєю при-
родою, а зло є результатом її свобідної волі" [5].
Вітчизняні інтерпретації феномена свободи як
духовної цінності посіли важливе місце в історії ста-
новлення означеного явища як предмета філософсь-
кої рефлексії. Про актуальність проблеми особистості
в українській філософії говорили й говорять більшість
її представників. Вітчизняна дослідницька школа
зосереджувалась у своїх студіях також на розумінні
проблеми свободи та вільного вибору, адже свобо-
да тісно пов'язана з антропологічною проблемати-
кою. "Свобода завжди є свобода вибору індивіду-
альної позиції при зіткненні із власною долею", -
писав В. Г. Табачковський. Двадцяте століття засві-
дчило: необмеженість можливостей може спричи-
няти втрату людиною своєї "людяності". А якщо
свобода втрачає свій аксіологічний предикат, вона
постає чужою для аксіологічної настанови, припи-
няє бути цінністю. Роботи відомих науковців, літе-
раторів, істориків, які своєю творчістю засвідчили
небайдужість до процесів, які відбувалися в Європі
в цілому і, зокрема, в Радянському Союзі протягом
минулого століття, містять у собі цінні розробки в
ФІЛОСОФІЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 7 (114) листопад-грудень 2011 р.
ЕКОНОМІКА 157
галузі "свободознавства" (фрідомології). Доля укра-
їнського народу, яка на той час тісно поєднувалася
з історією народів СРСР і залежала від політики
Москви, катастрофічні події тих років залишили
відбиток на свідомості і, до певної міри, зумовили
властивості сучасного національного характеру, в
тому числі в ментальних настановах щодо ідеї сво-
боди. Не зупиняючись на розгляді самого цього
феномена (ідеться про національний характер), заз-
начимо, що багато того, що видається нам непри-
родним для вільної людини сучасності, укорінено в
минувшині національного буття. Надзвичайно ціка-
вою з огляду на це видається робота, яку опубліку-
вав відомий математик та філософ Валентин Турчін
"Інерція страху". У ній розглядаються етапи функці-
онування тоталітарного режиму, методи його впли-
ву на громадян, форми існування та реалізації інди-
відуальної свободи, яка спирається не на декларо-
вані, але недіючі права, а на власний індивідуаль-
ний потяг людини реалізувати себе як особистість,
визначальною ознакою якої є "воля до свободи",
прагнення інтелектуальної і духовної свободи, че-
рез яку відкриваються шляхи до майбутнього. Хоча
в роботі йдеться про громадянські свободи, дореч-
но було б узяти до уваги той узагальнюючий висно-
вок щодо розуміння ролі свободи на шляху індиві-
дуального вдосконалення. Цікавою видається така
особливість ставлення українців до свободи, у якій
остання не виключає, а, навпаки, конституює не-
обхідність визнання прав та свобод оточуючих. Така
настанова працює й у зворотному напрямку, тобто
партнерські стосунки передбачають визнання і "моїх
прав" з боку інших. Цитована за Стефаном Яворсь-
ким приповідка: "Коли п'єш добре вино, не питай
ніколи, звідки воно, а коли хтось порядна людина -
не питай, хто її бог і де її батьківщина", демонструє
нам надзвичайну толерантність, якою просякнутий
світ духовної культури українства.
Проблема усвідомлення індивідуальної свобо-
ди на рівні філософської рефлексії постала при-
близно у період реформаційно-гуманітарного руху
(XVI-XVII ст.), що співпало, за визначенням деяких
дослідників (В. Горського, К. Кислюка, В. Ярошо-
вець) [6], із періодом формування національної свідо-
мості. Ця теза може бути обґрунтована з огляду на
те, що саме в цей період розуміння особистості інтер-
претується в аспекті специфічної самостійної
цінності, яка самим фактом свого існування прого-
лошується унікальним створінням. Трагізм ситуації
тут полягає в тому, що до початку XVII ст. більшість
української еліти було втрачено. Обґрунтовуючи цю
думку, О. Субтельний звертається до трактату Ме-
летія Смотрицького "Тренос, або плач за Святою
Східною Церквою", у якому перераховуються пред-
ставники найбільших та найславетніших руських
(українських) князівських родин. У 1610 році Смот-
рицький писав: "Де тепер безцінні діаманти право-
славної корони, уславлені роди таких руських князів,
як Слуцькі, Заславські, Збаразькі, Вишневецькі,
Сангушки, Чорторийські, Пронські, Ружинські, Со-
ломирецькі, Головчинські, Коропинські, Масальські,
Горські, Соколинські, Лукомські, Пузини та інші, яким
немає ліку? Де тепер ті, що оточували їх, благородні,
славетні, відважні, сильні й давні доми руського на-
роду, що на весь світ славилися престижем, могут-
ністю й відвагою?" (Цит. за: [7]). Відповідь на це
питання очевидна, всі вони змінили віру, а з часом і
полонізувалися. Це, без перебільшення, загальму-
вало процес "самобутнього етнополітичного розвит-
ку" і, як наслідок, призупинило формування націо-
нально свідомої громади, для якої питанням свобо-
ди приділялася б належна увага не тільки на рівні
"кабінетних розмислів", але й на рівні повсякденної
свідомості громадян.
У пізніші часи українська наука познайомилася
з напрацюванням світової філософської думки в га-
лузі обґрунтування ідей свободи та її інтерпретацій
залежно, наприклад, від національних особливос-
тей культури та релігії. У цьому плані цікавою по-
стає філософія Памфіла Юркевича, який своїм жит-
тєвим шляхом засвідчив неоднозначність та не-
легкість вибору для людини-науковця [8]. Він не
вважав за можливе абсолютизувати здатності розу-
му, який нібито спроможний зробити буття "прозо-
рим" для раціонального пізнання, коли дух не є то-
тожний свідомості, як це стверджував І. Кант. Лю-
дина може завдяки філософії пізнавати життя духу,
не обмежене лише раціональністю. Таким чином,
якщо інтерпретувати феномен "справедливості" з
урахуванням того факту, що це духовне явище,
яким визначається здатність людини до вільного
вибору, то для П. Юркевича це явище може бути
пізнаним через ідею. Ця ідея є цілісністю, яка роз-
кривається в присутності "духу" в дійсності, у куль-
турі, у наявності "свободи" в реальному бутті. Бу-
дучи релігійним мислителем, П. Юркевич наголо-
шував на тому, що пізнання через ідею має при-
звести людину до віри в Бога, віри в наявність душі
та призначення людини. Наявність у творчості ук-
раїнського мислителя біблійного вчення наклала
відбиток на його інтерпретації співвідношення по-
заприродного та природного в тому аспекті, що
свобода може розумітися як ідея, обмежена напе-
ред визначеною Волею, Законом [9]. З точки зору
філософських устремлінь у розумінні дійсності, за
П. Юркевичем, філософія сама є залежною від Духу,
який є основою реальності. Шукаючи в дійсності
Дух, філософія, з одного боку, констатує, що саме
в дійсності духовне розкриває свою присутність, а
з іншого, він, тобто дух, виступає ідеєю, якою фун-
дується саме існування. Для нашого дослідження
це означає, що свобода, будучи дійсним виявом
духовного, може бути пізнана філософією через свої
вияви на рівні реалізації у світі дійсному, даному.
Впливаючи на світ, ідея свободи обумовлює його
певними закономірностями, наявність яких присут-
ня в бутті у вигляді можливостей.
В іншій площині аналізує феномен свободи по-
літична філософія, у якій це явище розглядається в
контексті політичних перетворень. Відомий українсь-
кий мислитель Михайло Драгоманов, який тради-
ційно вважався послідовником ідеї федералізму, спи-
рався на ідеали анархізму [10] та стверджував, що
рівноправність для всіх може бути основою для уз-
годження інтересів, а в аспекті свободи рівно-
правність є умовою для реалізації самої свободи.
Об'єднання вільних людей має бути спрямованим
на реалізацію спільних інтересів, і чим більшим ста-
ватиме об'єднання, тим глобальніші цілі будуть ре-
алізовані. У такий спосіб, на думку М. Драгомано-
ва, можна захистити людську, індивідуальну сво-
боду як найвищу цінність. Спираючись тільки на
добровільні об'єднання, можна сподіватися, пише
М. П. Драгоманов, що свобода буде захищеною від
обмежень з боку і демократії, і монархії. Як бачимо,
М. Драгоманов осмислював феномен свободи як
ФІЛОСОФІЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 7 (114) листопад-грудень 2011 р.
158 ЕКОНОМІКА
умову історичного прогресу, у якому здійснюють-
ся "загальнолюдські ідеали" [11]. З іншого боку,
М. П. Драгоманов не заперечував можливості
вільної реалізації особистості як на рівні наукових
досліджень, так і у творчому здійсненні. І хоча він
розумів розвиток людства як незворотний процес,
усе ж таки він був обмеженим суто "прогресистсь-
кими ідеалами", у яких загальне може поглинути
індивідуальне заради химерної мети "майбутнього
щастя для всіх".
Для європейської філософії сучасності важливи-
ми постають принципи "індивідуальних етичних куль-
тур", які сформувалися за досить унікальних обста-
вин. Так, наприклад, М. Вебер уважав, що в першу
чергу релігійні переконання визначили пріоритет
особистості, "права людини", що безпосередньо
пов'язано з розумінням свободи та використанням
права на свободу особистості. М. Вебер достатньо
вдало встановлює зв'язок між "індивідуальною дією,
соціальним типохарактером та суспільною структу-
рою". У цьому плані цікавим видається спостере-
ження німецького соціолога, яке дає підстави для
виокремлення характерних особливостей у розумінні
свободи в межах української та російської культур.
Специфікою російської культури, на його думку, є
здавна сформульована ідея єдності "Самодержа-
в'я, Церкви та Общини", вони історичні, у той час як
ідея "свободи" має зовнішнє походження щодо за-
гального спрямування російського культуротворен-
ня [12]. Іншими словами, у певних історичних об-
ставинах ідея свободи не мала власної історії фор-
мулювання та осмислення, що, на нашу думку, не
зовсім відповідає дійсності, адже, говорячи про "ево-
люцію" поняття свободи, варто брати до уваги не
тільки його соціально-правничий аспект, але й ура-
ховувати антропологічний та аксіологічний чинники,
які повною мірою розкривалися в релігійній філософії.
Розуміння свободи також тісно пов'язане з фено-
меном відповідальності. Варто згадати, що аксіо-
логічна категорія відповідальності була введена до
вітчизняного наукового обігу в гуманітарних науках
тільки в 1963 році, коли вже відбулися процеси над
Ейхманом та стала загальновідомою викривальна
промова Микити Хрущова. І хоча академічні інтерп-
ретації свободи в її відношенні до відповідальності
розпочалися тільки у ХХ столітті, джерела таких роз-
відок містяться в історико-філософській спадщині,
зокрема, української гуманітарної думки. Звернен-
ня до витоків розв'язання тієї чи іншої проблеми доз-
воляє, за визначенням Г. Галілея, зазирнути до такої
глибини людського духу, у якій розкривається ро-
зуміння причин, які є чимось більшим, ніж знання
самих фактів. А для нас аналіз вітчизняного внеску
в розробку проблеми свободи дозволить бодай ча-
стково зрозуміти особливості власних способів від-
криття та розуміння людини в історії, культурі, націоге-
незі. Адже необхідність вивчення минулого, як пи-
сав В. О. Ключевський, спричинено тим, що знати
його потрібно "не тому, що воно відійшло, а тому,
що, відходячи, не зуміло забрати своїх наслідків".
Теоретичне та практичне значення дослідження
дозволяє виокремити особливості розуміння фено-
мена свободи у вітчизняній філософії, а також виз-
начити специфічні характеристики тих інтерпре-
тацій, які означені логікою розгортання філософсь-
ких пошуків, зумовлених особливостями історич-
ної минувшини.
Висновок
Констатуючи тісний зв'язок між вітчизняною філо-
софією і тим загальним контекстом розвитку гуман-
ітарної думки, яким супроводжувалася історія євро-
пейської філософії, зазначимо, що проблема свобо-
ди осмислювалася за достатньо специфічних умов,
коли сам зміст свободи, а особливо форми її реалі-
зації суттєво відрізнялися від подібних процесів у
Європі. Водночас філософське осмислення свобо-
ди в Україні тісно пов'язується з історичними та пол-
ітичними аспектами, що надає вивченню цього фе-
номена більш прикладного характеру.
У перспективі подальших досліджень варто ок-
ремо дослідити вплив релігійного оточення на фор-
мування ідей та ідеалів свободи, що дасть мож-
ливість визначити міру впливу релігійних переконань
та уподобань на творення сталих уявлень про сво-
боду в її практичному вияві.
ЛІТЕРАТУРА:
1. Губерський Л. Культура. Ідеологія. Особистість. Мето-
долого-світоглядний аналіз / Л. Губерський, В. Андрущенко,
М. Михальченко. - К. : Знання України, 2002. - 580 с.; Свобода:
Сучасні виміри та альтернативи / [В. В. Лях,. В. С. Пазенко,
К. Ю. Райда та ін.]. - К. : Український центр духовної культури,
2004. - 486 с.; Шаповал В. М. Трансцендентальні горизонти
свободи / В. М. Шаповал. - К. : ПАРАПАН, 2010. - 312 с.; Подо-
лянко Л. А. Вибір свободи і свобода вибору: діалектика і ан-
тиномії / Л. А. Подолянко // Мультиверсум : філософський
альманах. - 2002. - № 27. - С. 140-147; Шашкова Л. О. Діалог
науки і релігії в культурно-історичному контексті : [моногра-
фія] / Л. О. Шашкова. - К. : Грамота, 2008. - 328 с.
2. Левинас Э. Время и другой. Гуманизм другого челове-
ка / Э. Левинас. - М. : Высшая религиозно-философская шко-
ла, 1998. - 266 с.
3. Бердяев Н. А. О назначении человека. Опыт парадок-
сальной этики / Н. А. Бердяев // Путь в философию. Антоло-
гия. - М., 2001. - С. 290.
4. Тульчинский Г. Л. Самозванство. Феноменология зла и
метафизика свободы / Г. Л. Тульчинский. - СПб., 1996. - 412 с.
5. Соловьёв В. На пути к философии / В. Соловьёв //
Собр. соч. : в 3-х томах. - М., 1999. - Т. 3. - С. 347.
6. Бичко А. К. Феномен української інтелігенції. Спроба
екзистенційного дослідження / А. К. Бичко, І. В. Бичко. - Дро-
гобич, 1997. - 115 с.; Ярошовець В. І. Морально-гуманістичні
параметри у світоглядному горизонті української філософії //
Ярошовець В. І. Історія філософії / В. І. Ярошовець. - К. : Знан-
ня України, 2004. - С. 20-28.; Забужко О. С. Філософія укра-
їнської ідеї та європейський контекст / О. С. Забужко. -
К. : Основи, 1993. - 126 с.
7. Грушевський М. Історія української літератури : в 6 тт.
/ М. Грушевський ; [упорядник С. К. Росовецький]. - К. : Либідь,
1995. - Т. 5. - Кн. 2. - 256 с.
8. Тихолаз А. Г. Історичні уроки однієї суперечки (П. Юрке-
вич проти М. Чернишевського) / В. Г. Тихолаз, І. О. Запоро-
жець // Філософська і соціологічна думка. - 1992. - № 7. -
С. 143.
9. Юркевич П. Д. Философские произведения / П. Д. Юр-
кевич. - М., 1990. - С. 529-551.
10. Лисяк-Рудницький І. Драгоманов як політичний теоре-
тик / І. Лисяк-Рудницький // Історичні есе : в 2 тт. / [пер. з англ.
У. Гавришків, Я. Грицака]. - К., 1994. - Т. 1. - С. 299-347.
11. Круглашов А. Драма інтелектуала: Політичні ідеї Ми-
хайла Драгоманова / А. Круглашов. - Чернівці, 2000. - 487 с.
12. Кустарев А. Вебер: "Все экономические тенденции
ведут к возрастанию несвободы" / А. Кустарев // Знание -
сила. - 1999. - № 2-3.
ФІЛОСОФІЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 7 (114) листопад-грудень 2011 р.
ЕКОНОМІКА 159
Z. Shwed
THE PROBLEM OF FREEDOM IN NATIVE PHILOSOPHY AND RELIGIOLOGY
The article studies the characteristics of the native philosophical understanding of freedom. Established: The
specifics of interpretations of this phenomen is closely related to those historical circumstances which accompanied
the process of "ethno-religio-genesis" in Ukrainian.
Key words: freedom, Ukrainian philosophy, ethno-religio-genesis, Religiology (Knowledge of Religion).
© З. Швед
Надійшла до редакції 13.10.2011
ФІЛОСОФІЯ
УДК 177.6
ФЕНОМЕНОЛОГІЯ ЛЮБОВІ В КОНТЕКСТІ ХРИСТИЯНСТВА
ЛІЛІЯ ШИГІМАГІНА,
кандидат філософських наук, викладач кафедри філософії і політології
Донецького юридичного інституту МВС України
У статті автор розглядає феномен любові в контексті християнської філософської дум-
ки, а також з'ясовує поняття святості та її ролі у формуванні вищого морального ідеалу
поведінки. Показано, що християнство, продовжуючи та розвиваючи античні традиції, зро-
било значний крок на шляху осягнення любові - цього складного феномена людського
буття.
Ключові слова: християнство, любов, святість.
Постановка проблеми. Людина віддавна на-
магалась осягнути таємницю любові. Історія духов-
ного розвитку людства свідчить, що для людини
важливим є не стільки життя саме по собі (як біо-
логічний процес), скільки його наповненість Любо-
в'ю, її енергетичною сутністю. У жодній царині сус-
пільних відносин не відбулося за останні десяти-
ліття стільки радикальних змін, як у стосунках, зас-
нованих на тому чи іншому виді любові. Уявлення
про норму та патологію, прекрасне та потворне,
сором та безсоромність зазнали суттєвої еволюції.
Сучасне суспільство, озброєне сучасними техно-
логіями, які претендують на роль функціональних
еквівалентів природних процесів, виявилось рабом
їхньої "всемогутності". Людина на підсвідомому
рівні включається в глобальний технологічний про-
цес, починаючи відчувати себе його органічною ча-
стиною. Тому загал формує поверхове ставлення
до любові, народжуючи опосередкований, пере-
січний тип людини, яка зорієнтована на мінливі
потреби, не здатна до напруженої душевної робо-
ти і не прагне до істинної краси.
Проблема духовного розвитку сучасника, фор-
мування людяного в особі бентежить мільйони лю-
дей усієї земної кулі. Звідси постає необхідність
усвідомлення любові як фундаментальної якості
людського буття, цим пояснюється, чому саме це
поняття посідає одне з провідних місць у філософсь-
кому дискурсі. Попри те, що в наші дні у численних
текстах сучасної культури (особливо масової) лю-
бов часто зводиться до сексуальності, у поле дис-
курсу любові все більше інтеґруються раніше забо-
ронені або марґіналізовані теми.
Тема любові проявляється в різних історико-куль-
турних контекстах і безпосередньо пов'язана з різно-
манітними уявленнями про людину, обумовленими
етичними, релігійними, правовими нормами. Одно-
часно ця тема дуже актуальна в сучасному житті як
для окремої людини, так і суспільства загалом. Коли
особистісні орієнтири змінюються, набуває сили
моральний нігілізм, втрачаються духовні цілі, лю-
дина, за висловом М. Бердяєва, шукає не сенсу
життя, а тільки його благ.
У цих умовах стає важливим знову повернутися
до осмислення межових обґрунтувань цього унікаль-
ного соціального феномена, адже любов стає знову
актуальною проблемою в сучасній культурі, яка
вміщує аспекти постмодерну з його розмитими
ціннісними координатами, коли феномен любові зво-
диться до біологізму або репродукується в найріз-
номанітніших формах і складає частину культурно-
го осередку сучасної людини.
Аналіз останніх досліджень та публікацій. У
гуманітарному знанні тема любові має багатовікову
традицію: досліджується у філософії, теології, куль-
турології, літературознавстві. Різноманітні та супе-
речливі дефініції феномена любові відображають її
багатоаспектність.
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
|