Комфорт як "запобіжний клапан" цивілізації
У статті розглянуто феномен комфорту, його онтологічні та аксіологічні властивості. Звернено увагу на опозиційні стосунки ризику й комфорту. У якості носія медіаційного потенціалу, провідника й джерела культури запропоновано образ героя, наслідування якому є поштовхом для бажання й спроможності особ...
Збережено в:
| Дата: | 2012 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України
2012
|
| Назва видання: | Схід |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/33909 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Комфорт як "запобіжний клапан" цивілізації / І. Кузьміченко // Схід. — 2012. — № 1 (115). — С. 153-156. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-33909 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-339092012-05-31T12:20:01Z Комфорт як "запобіжний клапан" цивілізації Кузьміченко, І. Філософія У статті розглянуто феномен комфорту, його онтологічні та аксіологічні властивості. Звернено увагу на опозиційні стосунки ризику й комфорту. У якості носія медіаційного потенціалу, провідника й джерела культури запропоновано образ героя, наслідування якому є поштовхом для бажання й спроможності особистості вийти за межі зони комфорту. The phenomenon of comfort is considered, his ontological and axiological properties. Paid regard to opposition relations of risk and comfort. As a transmitter of middle potential , explorer and source of culture appearance is offered of hero an inheritance of which is a shove for a desire and possibility of personality to go out outside the area of comfort . 2012 Article Комфорт як "запобіжний клапан" цивілізації / І. Кузьміченко // Схід. — 2012. — № 1 (115). — С. 153-156. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/33909 130.2 uk Схід Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Філософія Філософія |
| spellingShingle |
Філософія Філософія Кузьміченко, І. Комфорт як "запобіжний клапан" цивілізації Схід |
| description |
У статті розглянуто феномен комфорту, його онтологічні та аксіологічні властивості. Звернено увагу на опозиційні стосунки ризику й комфорту. У якості носія медіаційного потенціалу, провідника й джерела культури запропоновано образ героя, наслідування якому є поштовхом для бажання й спроможності особистості вийти за межі зони комфорту. |
| format |
Article |
| author |
Кузьміченко, І. |
| author_facet |
Кузьміченко, І. |
| author_sort |
Кузьміченко, І. |
| title |
Комфорт як "запобіжний клапан" цивілізації |
| title_short |
Комфорт як "запобіжний клапан" цивілізації |
| title_full |
Комфорт як "запобіжний клапан" цивілізації |
| title_fullStr |
Комфорт як "запобіжний клапан" цивілізації |
| title_full_unstemmed |
Комфорт як "запобіжний клапан" цивілізації |
| title_sort |
комфорт як "запобіжний клапан" цивілізації |
| publisher |
Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України |
| publishDate |
2012 |
| topic_facet |
Філософія |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/33909 |
| citation_txt |
Комфорт як "запобіжний клапан" цивілізації / І. Кузьміченко // Схід. — 2012. — № 1 (115). — С. 153-156. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. |
| series |
Схід |
| work_keys_str_mv |
AT kuzʹmíčenkoí komfortâkzapobížnijklapancivílízacíí |
| first_indexed |
2025-07-03T14:48:45Z |
| last_indexed |
2025-07-03T14:48:45Z |
| _version_ |
1836637619224576000 |
| fulltext |
№ 1 (115) січень-лютий 2012 р.
ЕКОНОМІКА 153ФІЛОСОФІЯ
УДК 130.2
КОМФОРТ ЯК "ЗАПОБІЖНИЙ КЛАПАН" ЦИВІЛІЗАЦІЇ
ІННА КУЗЬМІЧЕНКО,
старший викладач кафедри філософських і гуманітарних дисциплін
Інституту хімічних технологій Східноукраїнського національного
університету ім. В. Даля, м. Рубіжне
У статті розглянуто феномен комфорту, його онтологічні та аксіологічні властивості. Звер-
нено увагу на опозиційні стосунки ризику й комфорту. У якості носія медіаційного потенціа-
лу, провідника й джерела культури запропоновано образ героя, наслідування якому є по-
штовхом для бажання й спроможності особистості вийти за межі зони комфорту.
Ключові слова: цивілізація, культура, комфорт, зона комфорту, ризик, герой, жертва.
Постановка проблеми. У перелік фундамен-
тальних цінностей техногенного суспільства епоха
постмодерну внесла свої корективи - набув вели-
чезної ваги комфорт зі своїми одвічними "супутни-
ками": прагненням матеріального достатку, прести-
жу, гонитвою за речами.
Свого часу Станіслав Лем виніс вердикт: "Су-
часна цивілізація: обмін цінностей на зручності".
Дійсно, сучасна людина через свою неусвідомлю-
ваність, інфантильність, бажання полегшити життя
будь-якою ціною, непереборне прагнення комфорту
перетворює саму себе на пасивний об'єкт дії воро-
жих по відношенню до неї впливів, що нав'язують
свої правила гри і тим самим руйнують її моральні
якості, світогляд, навіть фізичне тіло.
Консьюмеристське (споживацьке) суспільство -
це суспільство комфорту, що позбавляє людину
духовності, і це змушує її відчувати себе нещас-
ною, свідомо не помічати чужих страждань і болю,
уважати відчуття самотності й відчуження нормою,
ставати заручницею своїх потреб - природних, але
доведених до крайнощів.
Воістину, комфорт став останньою пасткою циві-
лізації, яка "…є безкінечне вдосконалення способів
вбивства й самогубства, це - вдосконалення техно-
логії смерті, замасковане красою ... усілякого по-
легшення життя, коли комфорт стає самоціллю" [1].
Аналіз останніх досліджень і публікацій з
проблеми. У рамках дослідження автор базуєть-
ся на працях таких видатних учених, як: А. Альгін,
В. Бичков, М. Гайдеґґер, Т. Григор'єва, В. Дієв,
В. Ісаєв, Д. Канеман, Ю. Карякін, Д. Кейнс, В. Ле-
бедько, К. Левін, Х. Ліврага, М. Мамардашвілі,
А. Маслоу, С. Строєв.
Формулювання мети статті. У запропоновано-
му дослідженні робиться спроба з позицій філо-
софської рефлексії розглянути феномен комфорту,
а також можливість подолання його обмежуючих для
духовного й особистісного зростання людини ме-
ханізмів. Теоретико-методологічну базу досліджен-
ня складає поєднання системно-структурного й си-
нергетичного підходів.
Виклад основного матеріалу дослідження.
Потреба людини в комфорті є екзистенціальною (за
А. Маслоу) і стоїть на одному щаблі з безпекою існу-
вання, постійністю умов життя. Прагнення до ком-
форту є природним для людини, невід'ємною час-
тиною її мотивації, більше того - це генетично сфор-
мована потреба, що позиціонується як один з інстру-
ментів виживання людини як виду. Але в сучасно-
му суспільстві ця потреба настільки неправомірно
перебільшена, що іноді навіть перевершує людсь-
кий інстинкт самозбереження.
Треба зазначити, що комфорт не є щось зовніш-
нє, це не оточення з приємних речей або подій, - це
чуттєве віддзеркалення задоволеності базових по-
треб особистості: почуття задоволення, відсутність
страху тощо. Тобто більш правильно було б говори-
ти не "комфорт", а "відчуття комфорту" - чуттєве,
емоційне ставлення людини до буття "Тут і Зараз".
Комфорт сучасної людини в більшості своїй асо-
ціюється з грошима ("зв'язуючою ланкою між по-
требою і предметом"), завдяки яким вона може прид-
бати собі зручну квартиру, сучасний автомобіль,
статусний відпочинок тощо - усе те, що так напо-
легливо "рекомендує" реклама. Але насправді лю-
дина потребує тільки певного роду емоційних
відчуттів і станів. І матеріальні товари потрібні тільки
для того, щоб ці відчуття й стани отримати: відчуття
захищеності від володіння квартирою, відчуття роз-
слабленості й комфорту від відпочинку на морсько-
му узбережжі… Щастя людини ототожнюється з ком-
фортом і стає в залежність від рівня споживання.
Особливістю вищезазначених відчуттів є їхня
короткочасність, вони потребують постійного "при-
рощування", - таким чином потреби людини зроста-
ють. Чим більше людина "прирощує", тобто нама-
гається досягти душевної рівноваги через фізичний
комфорт, задовольнити свої потреби, тим більше ці
потреби ростуть, перетворюючись іноді на справж-
ню наркотичну залежність. Ця безкінечна гонитва
"по колу" перетворює життя особистості на ефемер-
ну боротьбу, фінал якої чудово описав О. Пушкін у
казці про бабу, що побажала стати володаркою
морською, але була примушена задовольнятися
розбитим коритом.
Хорхе Анхель Ліврага вважав, що людині нав'я-
зується потреба в зайвому комфорті, щоб прибор-
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 1 (115) січень-лютий 2012 р.
154 ЕКОНОМІКАФІЛОСОФІЯ
кати її прагнення до свободи: "… суспільство ком-
форту затуманює наш розум, нав'язує нам помил-
кові потреби, переконує нас у тому, що нам життєво
необхідні якісь предмети, перебільшуючи їхню
цінність. Ці помилкові потреби пригнічують людину,
позбавляють її можливості вибору, позбавляють не-
залежності; … У нас віднімають право на нашу долю
внутрішньої свободи" [2].
Для позначення меж визначеного об'єкта дослід-
ження (комфорту) та з метою більш детального вив-
чення механізмів його функціонування будемо ви-
користовувати термін "зона комфорту" (далі без ла-
пок) як назву психічної системи особистості, що
передбачає динамічну взаємодію з навколишнім
світом та має здатність до трансформації, у тому
числі й за типом біфуркації.
Зона комфорту - це одна з граней життєвого
простору особистості, що дає відчуття безпеки, це
стан душі, у якому людина може дозволити собі
діяти "механічно", у колі звичних патернів поведін-
ки. У цій зоні час і простір структуровані у відповід-
ності з мотиваційно-потребнісною та ціннісно-орі-
єнтаційною системами особистості, змістодіяльнісні
структури самодостатні та стабільні (асоціативно
згадується людина-машина Гуржиєва). Постійне
перебування особистості в комфортній зоні О. П'я-
тигорський називав профанічним, звичайним, бу-
денним, нецікавим.
У зоні комфорту немає виклику, немає перемог,
але й немає ситуацій, що фруструють особистість.
Тут у людини існує запас досвіду, знань, умінь,
навичок, що дозволяє проструктурувати змістоді-
яльнісне поле й при цьому не зустрічатися з нероз-
в'язними ситуаціями. "Розумний у гору не піде, ро-
зумний гору омине" - саме такою є стратегія життя
в зоні комфорту особистості як складної системи,
що прагне до гомеостазу. Завдяки прийняттю жит-
тя "тут і зараз", зоною комфорту стає все, що лю-
дина відчуває.
Особистість у своїй зоні комфорту перебуває в
бездіяльності по відношенню до всього нового: до
нового досвіду, до нових знань, до всього, що може
викликати найменший дискомфорт. В. Ісаєв, роз-
глядаючи реальність людини в ракурсі її відносин із
цивілізацією та культурою, зазначав: "… людина, яка
йде в цивілізацію за своїми потребами, може там
звити собі затишне гніздечко або спорудити замок
навколо свого егоїзму й спокійно обходитись без
душевної бурі та тривоги, якими їй постійно погро-
жує культурний простір" [3, с. 96]. На думку автора,
це дуже влучний опис особливостей зони комфорту.
Треба зазначити, що принцип гомеостазу, про
який було згадано вище, виявляється сліпим до
таких феноменів людини, як творчість, спрямованість
до цінностей і сенсу. У біології проти теорії гомеос-
тазу виступав Фон Берталанфі, у психології Олпорт,
Маслоу, Шарлотта Бюлер [4], яка висувала розумін-
ня людини, "життя якої має спрямованість, або,
іншими словами, мету. Ця мета - надати життю сенс.
Людина... хоче створювати цінності"… [5]. Тим паче
відомо, що будь-який організм, штучно позбавле-
ний тиску з боку довкілля, необхідності захищати-
ся, боротися, утрачає життєздатність і гине наба-
гато раніше того організму, який, здавалося б, "ви-
трачає" себе в постійному русі, пристосуванні й бо-
ротьбі з несприятливими умовами. Але людина своїм
крокуванням у цивілізацію комфорту поступово зни-
щує в собі й цей механізм природної еволюції.
Перебування в зоні комфорту, як ми вже відміча-
ли, дарує людині автоматизм, технологічність, ре-
продуктивність мислення ("Ординарність - бич циві-
лізації" [6]): особистість усе краще вирішує звичні
(життєві, особистісні, професійні) задачі, бо їй гаран-
тована стабільність та успіх у виконанні знайомих
операцій. З одного боку, економія часу, зусиль, мис-
лення, але, якщо нічого не змінюється, незабаром
починаються зворотні деградаційні процеси: спочат-
ку людина "економить" мислення, живучи звичним
способом, потім починається уникання нових за-
дач…, бо "не комфортно". Цей процес є звуженням
зони комфорту й зумовлює прояв її пластичності як
системи.
З позицій психології розширення зони комфорту
(при активній взаємодії особистості з навколишнім
середовищем, людьми, пізнанні нового, навчанні) -
це своєрідна експансія свідомої частини психіки на
території несвідомого, "відвойовування" в нашого
несвідомого нових "територій". Коли ж людина усв-
ідомлює небезпеку "застрягання" в зоні комфорту,
то сама система вмикає внутрішні механізми роз-
витку й розширення самої себе. Але якщо людина
може дозволити собі перебувати в подібній зоні три-
валий період часу, її чекає стрімка деградація, тоб-
то тенденція до звуження зони комфорту - це регре-
сія. [7].
Сам собою напрошується висновок - треба роз-
ширювати зону комфорту, до чого й закликають пре-
стижні психологічні тренінги. Закликають, дають тех-
нологічну схему "як" і навіть обіцяють як результат
творчий порив, "відчуття життя", усілякі духовні й
матеріальні блага.
Але "розширення зони комфорту" не приносить
людині відчуття щастя або приносить його на корот-
кий термін і є черговою ілюзією, бо відбувається
лише в цивілізаційному полі. Навіть назва процесу
говорить сама за себе.
Зона комфорту, фігурально висловлюючись, це
запобіжний клапан цивілізації, який не дає людині
вийти в простір культури, долучитися до трансце-
дентного, до істинного.
Звісно, цивілізація - це даність, це єдиний
простір, у якому людина може задовольнити свої
найперші потреби, і хочемо ми чи ні, ми існуємо в
цивілізаційному полі, але, як зазначає В. Ісаєв,
"людина як істота, наділена волею, може або об-
межити свій світ світом цивілізації й знаходити в
ній і спокуси, і задоволення, або свідомо форму-
вати в собі негативне ставлення до цивілізації й
шукати щастя за межами цього простору…", далі
автор наголошує: "У людини є дар бути особисті-
стю, мати волю. На основі цього дару людина, не
залишаючи простору цивілізації, може вийти в
простір культури" [3, с. 50-51], який, згідно зі сло-
вами українського філософа Ф. Лазарєва, "…є
істинна обитель Homo sapiens, є початковий простір
виробництва людського в людині" [8].
І саме вихід особистості за межі зони комфорту
ми вважаємо виходом особистості в межах знаход-
ження в просторі цивілізації в простір культури, де
діє логіка вічності, безмежності, подолання смерті.
Що ж стає поштовхом, імпульсом, мотивом для
подолання особистістю своєї зони комфорту? На
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 1 (115) січень-лютий 2012 р.
ЕКОНОМІКА 155ФІЛОСОФІЯ
думку Х. Лівраги, це ризик, який "відкриває нам ар-
хетипи творення, нові горизонти, нові контакти. Це
прагнення якимсь алхімічним чином відновлює в нас
внутрішні сили, народжуючи новий тип особис-
тості…" [2]. Тобто, комфорт, будучи гарантом безпе-
ки особистості, вступає в протистояння з категорією
"ризику" ("розумний в гору не піде…").
Як не дивно, слово "ризик" буквально перекла-
дається як "скеля", і це символічно: у ситуації ризи-
ку для особистості, з одного боку, можливе падін-
ня, нездійснення задуманого, з іншого - відкриття
нових горизонтів і нових можливостей. І навіть якщо
людина, ризикнувши, не досягла поставлених зав-
дань, вона набула досвід.
Ризик дозволяє людині вийти за межі певної ло-
гіки, наративу, долучитися до трасцедентного, вий-
ти за межі зони комфорту. У ситуації ризику відчуття
і переживання, як правило, загострені й володіють
великим зарядом та інтенсивністю, і протягом усьо-
го часу здійснення ризикованої дії людина знахо-
диться всередині ситуації, іншими словами відбу-
вається гайдеґґерівське "буття тут" [9]. Це робить
ризик одним із найпотужніших екзистенціалів. Сенс
існування (за Гайдеґґером) усвідомлюється в погра-
ничних ситуаціях, на межі життя і смерті. Тут люди-
на усвідомлює кінець свого буття. Але в неї є вибір:
або втеча від смерті у світ буденного життя, що -
несправжнє буття, або прийняття екзистенціальної
перспективи й життя з урахуванням свого кінця. Саме
усвідомлення особистістю свого кінця, досліджен-
ня меж людського буття є необхідною умовою для
виходу за межі свого способу існування, для мож-
ливості перевищення людського статусу, вихід за
межі буття людини, подолання людського в людині,
трансцедування [10].
Підсумовуюче вищезгадане, треба зазначити,
що вихід особистості за межі зони комфорту є ус-
відомленим ризиком, життям із "урахуванням свого
кінця", подоланням страху смерті.
У кожної людини, що йде на ризик (навіть у по-
всякденному житті), є щось від героя, бо герой, у
першу чергу, - це той, хто ризикнув діяти по-своєму,
змінити існуючий шаблон поведінки. Герої є уособ-
ленням ризику, без них людство не має ні масшта-
бу, ні сили, ні висоти. Сучасне суспільство потре-
бує героїчних діянь, героїчних образів, бо на сьо-
годні воно характеризується амбігуєнтністю ціннос-
тей та ідеалів. І замість гідного наслідування обра-
зу героя, за взірець сучасна молодь обирає образ
кумира (у розумінні кумира як людини, що уособ-
лює швидкий успіх у житті, як правило, без оцінки
того, як цей успіх було досягнуто), нав'язаний масо-
вою культурою.
Герой (від грецьк. нeros - напівбог) - містична або
реальна особистість, що символізує своєю мину-
лою або дійсною соціальною роллю, або вчинками
важливі аспекти цінностей тієї або іншої культури.
Першу спробу соціально-філософського висвітлен-
ня проблеми трансформації поняття "героїчного" було
здійснено Д. Віко у VIII ст. Увагу до проблеми геро-
їчного привертав Г. В. Ф. Гегель. Герой Ф. Ніцше
володіє здатністю піднятись над натовпом з метою
досягнення особистісно визначених цілей. Відпо-
відно до марксистської філософії, герой - це осо-
бистість, яка характеризується самопожертвою в ім'я
соціальних ідеалів. Велике значення проблемам
героїчного надавали й екзистенціалісти.
Розглянемо докладніше архетип героя. Термін
"архетип" у цьому контексті був уведений у науко-
вий обіг швейцарським ученим К. Юнгом, згідно з
яким, - це несвідомий культурний колективний про-
тотип, універсальна матриця соціокультурної пове-
дінки, а також фундаментальна структура психіки,
що є, за своєю суттю, трансперсональною, позача-
совою і має постійний вплив на творчість, діяльність,
поведінкові акти людей, мас, суспільних систем [11].
Тобто архетип - це, так би мовити, біогенетичний,
несвідомий спосіб збереження й передачі соціокуль-
турної інформації.
Архетип героя (безсмертний архетип), на думку
Й. Штайрера, найбільш відомий і розповсюджений
у світі. У міфології герой представляє сили космосу,
що протистоять силам хаосу й установлюють рам-
ки культури. Герой - це образ бога (часто - син того
або іншого божества) серед людей, що втілює його
творчий і спокутний аспекти: "Герой, непохитний і
самотній, наділений надлюдськими силами, іде
своїм шляхом, перемагаючи всіх ворогів, завойо-
вуючи захоплення і вдячність оточуючих і знаходя-
чи, кінець-кінцем, безсмертя. Він нікому не підпо-
рядкований, реалізує колективну мрію про владу і
свободу, самодостатній, самобутній навіть у своїх
фантазіях, могутній і сильний. Герой завжди гран-
діозний" [12]. Він є своєрідним лемінальним персо-
нажем, унікальною індивідуальною здатністю якого
є здатність знаходити серединну область між світлом
і темрявою, думкою і відчуттями, свідомістю і не-
свідомим. Герої несуть у собі посередницьку, меді-
аторну функцію, сутність якої полягає в знятті про-
тиріч, знаходження між світом сакральним, боже-
ственним і профанним, людським [13].
Однією з характеристик героя є офірування, са-
мопожертва. У суспільстві максимізації комфорту
зараз у всій повноті відкривається сенс знехтува-
ного принципу жертви: "Заперечення смерті й крові
в ім'я комфорту й особистого благополуччя з неми-
нучістю заперечує і всякий сенс життя, отже, і саме
життя. Опір смерті є початкова трагедія індивідуаль-
ного буття, бо сенс цього опору полягає саме в його
приреченості. Спроба ж уникнути цієї трагедії, уник-
нути вічної і безперестанної боротьби, що "сточує"
життя, виключити все, що вимагає офіри й зусилля,
веде до смерті набагато швидшим, хоча й непоміт-
ним шляхом" [14].
Образ героя - це уособлення, персоніфікація мрії
пересічної людини вирватися за рамки буденного,
жити повним життям, подолати свою зону комфор-
ту, а значить, подолати смерть, не заперечуючи її.
Цивілізація комфорту, яка стала запереченням
всього, що йде всупереч інтересам життя: перенап-
руження, важкої самовідданої праці, будь-чого, що
передбачає принесення людиною в жертву комфор-
ту, - із неминучістю вироджується в цивілізацію
смерті - цивілізацію контрацептивів, абортів, знебо-
лення та ін.
Комфорт перекреслив у людині спрагу до Життя,
перекреслив м'яко, лагідно, майже непомітно. Але
десь у глибині душі болем відгукуються слова Ол-
доса Хакслі: "Не хочу я зручностей. Я хочу Бога,
поезії, справжньої небезпеки, хочу свободи, і доб-
ра, і гріха" [15].
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 1 (115) січень-лютий 2012 р.
156 ЕКОНОМІКА
Висновки і перспективи подальших
розвідок у цьому напрямку
Резюмуючи вищерозглянуті конотації, треба на-
голосити на таких аспектах:
По-перше, смерть у своїй природній формі, від
якої відчужується особистість, перебуваючи в зоні
комфорту (або розширюючи її) цивілізованого сус-
пільства, повертається в збоченій прискореній формі:
у наркотичній та алкогольній залежності, оніоманії,
збочених задоволеннях, кризі безсенсності, депресії,
девіантній поведінці тощо.
По-друге, про існування зони комфорту з її меха-
нізмами й характеристиками ми можемо говорити
лише в рамках цивілізації, у просторі культури її про-
сто не існує. Вихід людини, існуючої в реальності
цивілізації, у простір культури як простір справжньо-
го, реального людського буття здійснюється як вихід
за межі зони комфорту за допомогою вольового
імпульсу (імперативу) та за умови прийняття особи-
стістю ризику як механізму долучення до трансцен-
дентного.
По-третє, сучасна цивілізація комфорту виклю-
чає із життя героїчний вчинок, пожертву, тоді як
простір культури, наділений вищими цінностями,
дисциплінує тіло й розум, і тому "влаштовує" життя
так, щоб воно в кожен момент було готове до зустрічі
зі смертю. Образ героя у своєму архетипічному про-
яві впливає на творчість, діяльність, поведінкові акти
людей як провідник і джерело культури, як носій ге-
нетичної інформації, і тому, на нашу думку, насліду-
вання його (й обов'язкове "прищеплення" підроста-
ючому поколінню) є значним і відчутним "поштов-
хом" для бажання й спроможності особистості до-
лати межі зони комфорту, а значить, утверджувати
історичне майбутнє людини культурної - Homo
Cultures, що втілює "повноцінність" людської при-
роди, здатної знайти й реалізувати відповіді на вик-
лики сучасності.
ЛІТЕРАТУРА:
1. Карякин Ю. Ф. Достоевский и Апокалипсис / Ю. Ф. Ка-
рякин - М. : Фолио, 2009. - 704 с.
2. Ливрага Х. А. Общество комфорта и философия риска
/ Х. А. Ливрага // Новый акрополь. - 2003. - № 1 (34) [Елект-
ронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.newacropolis.ru/
magazines/1_2003/Obshestvo_komf_i_fil.
3. Ісаєв В. Д. Реальність людини / В. Д. Ісаєв. - Луганськ :
Глобус, 2006. - 136 с.
4. Buhler C. Some Observations on the Psychology of the
Third Force / C. Buhler // Journal of Humanistic Psychology. -
1965. - № 5. - С. 54.
5. Франкл В. Человек в поисках смысла / В. Франкл. - М. :
Прогресс, 1990. - С. 54-69.
6. Фаулз Дж. Коллекционер / Дж. Фаулз ; [пер. И. Бес-
смертная]. - М. : Вагриус, 2000. - 376 с.
7. Саторин И. Зона комфорта / И. Саторин [Електронний
ресурс]. - Режим доступу : http://progressman.ru/2011/04/cage/.
8. Лазарев Ф. В. Вселенная культуры: стратегемы и цен-
ности / Ф. В. Лазарев, Б. А. Литтл. - Симферополь : СОНАТ,
2005. - 192 с.
9. Ерофеенко Т. Философия риска и архетипы риска /
Т. Ерофеенко, В. Лебедько // Архетипические исследования.
- 2011. - № 3 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://
www.kafedramtai.ru/almanac/403-tikhon-erofeenko-vladislav-
lebedko-philosophy-of-risk-and-risk-archetypes.html.
10. Гурин П. С. Маргинальная антропология / П. С. Гурин
[Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://
www.philosophy.ru/library/margin/index.html.
11. Беовульф ; Старшая Эдда ; Песнь о Нибелунгах :
[средневек. эпос]. - М. : Художественная литература, 1975.
- 751 с.
12. Штайрер Й. Харизма руководителя и управленчес-
кие архетипы / Й. Штайрер // Проблемы теории и практики
управления. - 2001. - № 4 [Електронний ресурс]. - Режим
доступу : http://vasilievaa.narod.ru/ptpu/17_4_01.htm.
13. Васильев Ю. Ю. Бинарная оппозиция "живое - мерт-
вое" в русской традиционной культуре : на материале оте-
чественного фольклора : дис. ... канд. филос. наук : 24.00.01
/ Юрий Юрьевич Васильев. - М., 2010. - 194 с.
14. Строев С. А. Цивилизация комфорта против мира
жертвы / С. А. Строев [Електронний ресурс]. - Режим досту-
пу : http://russoc.kprf.org/News/0000790.htm.
15. Хаксли О. О дивный новый мир / О. Хаксли. - М. : Тера-
книжный клуб, 2002. - 620 с.
16. Юнг К. Г. Психологические типы / К. Г. Юнг. - М. : АСТ :
ХРАНИТЕЛЬ, 2006. - 761 с.
17. Хайдарова Г. MEDIUM боли / Г. Хайдарова [Електрон-
ний ресурс]. - Режим доступу : http://mediaphilosophy.ru/
biblioteca/articles/khaydarova_pain/.
I. Kuz'michenko
COMFORT AS "SAFETY-VALVE" OF CIVILIZATION
The phenomenon of comfort is considered, his ontological and axiological properties. Paid regard to opposition
relations of risk and comfort. As a transmitter of middle potential, explorer and source of culture appearance is
offered of hero an inheritance of which is a shove for a desire and possibility of personality to go out outside the area
of comfort.
Key words: civilization, culture, comfort, area of comfort, risk, hero, victim.
© І. Кузьміченко
Надійшла до редакції 10.01.2012
ФІЛОСОФІЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.newacropolis.ru/
http://progressman.ru/2011/04/cage/
http://www.kafedramtai.ru/almanac/403-tikhon-erofeenko-vladislav
http://www.philosophy.ru/library/margin/index.html
http://vasilievaa.narod.ru/ptpu/17_4_01.htm
http://russoc.kprf.org/News/0000790.htm
http://mediaphilosophy.ru/
http://www.pdffactory.com
|