Філософсько-методологічний аналіз категорії "відповідальність"
У статті досліджено проблему відповідальності. З'ясовано методологічне підґрунтя аналізу проблеми відповідальності. Доведено, що лише індивід особистісного рівня розвитку сутнісних сил здатний до відповідальної діяльності....
Gespeichert in:
| Datum: | 2012 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України
2012
|
| Schriftenreihe: | Схід |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/33911 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Філософсько-методологічний аналіз категорії "відповідальність" / О. Сабадуха // Схід. — 2012. — № 1 (115). — С. 165-169. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-33911 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-339112012-05-31T13:04:03Z Філософсько-методологічний аналіз категорії "відповідальність" Сабадуха, О. Філософія У статті досліджено проблему відповідальності. З'ясовано методологічне підґрунтя аналізу проблеми відповідальності. Доведено, що лише індивід особистісного рівня розвитку сутнісних сил здатний до відповідальної діяльності. The article deals with the pro blem of responsi bility. The meth odological background of respo nsibility problem analysis is studied. It is proved that, only the individual of the personal level of essence powers is able to be responsible in his activity. 2012 Article Філософсько-методологічний аналіз категорії "відповідальність" / О. Сабадуха // Схід. — 2012. — № 1 (115). — С. 165-169. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/33911 1: 316. 62 uk Схід Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Філософія Філософія |
| spellingShingle |
Філософія Філософія Сабадуха, О. Філософсько-методологічний аналіз категорії "відповідальність" Схід |
| description |
У статті досліджено проблему відповідальності. З'ясовано методологічне підґрунтя аналізу проблеми відповідальності. Доведено, що лише індивід особистісного рівня розвитку
сутнісних сил здатний до відповідальної діяльності. |
| format |
Article |
| author |
Сабадуха, О. |
| author_facet |
Сабадуха, О. |
| author_sort |
Сабадуха, О. |
| title |
Філософсько-методологічний аналіз категорії "відповідальність" |
| title_short |
Філософсько-методологічний аналіз категорії "відповідальність" |
| title_full |
Філософсько-методологічний аналіз категорії "відповідальність" |
| title_fullStr |
Філософсько-методологічний аналіз категорії "відповідальність" |
| title_full_unstemmed |
Філософсько-методологічний аналіз категорії "відповідальність" |
| title_sort |
філософсько-методологічний аналіз категорії "відповідальність" |
| publisher |
Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України |
| publishDate |
2012 |
| topic_facet |
Філософія |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/33911 |
| citation_txt |
Філософсько-методологічний аналіз категорії "відповідальність" / О. Сабадуха // Схід. — 2012. — № 1 (115). — С. 165-169. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
| series |
Схід |
| work_keys_str_mv |
AT sabaduhao fílosofsʹkometodologíčnijanalízkategoríívídpovídalʹnístʹ |
| first_indexed |
2025-07-03T14:48:53Z |
| last_indexed |
2025-07-03T14:48:53Z |
| _version_ |
1836637627697070080 |
| fulltext |
№ 1 (115) січень-лютий 2012 р.
ЕКОНОМІКА 165ФІЛОСОФІЯ
ЛІТЕРАТУРА:
1. Прохоров Г. М. От переводчика / Г. М. Прохоров // Дио-
нисий Ареопагит. Сочинения. Толкования Максима Исповед-
ника / Дионисий Ареопагит ; Максим Исповедник ; [пер. с гр.
Г. М. Прохоров]. - СПб. : Алетейя ; Издательство Олега Абыш-
ко, 2002. - С. 5-25.
2. Лурье В. М. История Византийской философии. Форма-
тивный период / В. М. Лурье. - СПб. : Axioma, 2006. - XX+553 с.
3. Бирюков Д. С. Ареопагитский корпус: учение о Боге и о
Божественных именах / Д. С. Бирюков // Антология восточ-
но-христианской богословской мысли. Ортодоксия и гете-
родоксия : в 2-х тт. / Г. И. Беневич, Д. С. Бирюков ; [под науч.
ред. Г. И. Беневича, Д. С. Бирюкова ; сост. Г. И. Беневич]. -
Т. 2. - С. 7-18.
4. Христокін Г. Філософія грецької патристики як східно-
християнський неоплатонізм / Г. Христокін [Електронний ре-
сурс]. - Режим доступу : http:// theology.in.ua/ ua/bp/
theological_source/ patristic/37839/.
5. Чорноморець Ю. Візантійський неоплатонізм від Діоні-
сія Ареопагіта до Геннадія Схоларія / Ю. Чорноморець. - К. :
Дух и Літера, 2010. - 569 с.
6. Библия. Современный перевод библейских текстов. -
М. : World Bible translation Center, 2001. - 1150 с.
7. Дионисий Ареопагит. Сочинения. Толкования Максима
Исповедника / Дионисий Ареопагит ; Максим Исповедник ;
[пер. с гр. Г. М. Прохоров]. - СПб. : Алетейя; Издательство
Олега Абышко, 2002. - 854 с.
8. Dionysius the Areopagite. The Divine Names / Dionysius the
Areopagite // Dionysius the Areopagite on the Divine Names and
the Mystical Theology ; [J. Parker (trans.)]. - L. : Ibis Press, 2004.
- 986 р.
9. Sancti Dionysii Areopagitae liber tertius de divinis nominibus
// Libri Sancti Dionysii Areopagitae, Quos Joannes Ierugena
Transtulit De Graeco іn Latinum, Jubente аc Postulante Rege Carolo
Ludovici Imperatoris Filio / Sancti Dionysii Areopagitae [Електрон-
ний ресурс]. - Режим доступу : http://www.binetti.ru/collectio/
theologia/areopag/nomin.shtml.
10. Αγιος Διονύσιος ο Αρεοπαγίτης: Περί Θείων Ονομάτων /
Αγιος Διονύσιος ο Αρεοπαγίτης: Περί Θείων Ονομάτων // ΟΜΟΛΟΓΙΑ ΠΙΣΤΕΩΣ.
Το blog αφιερώνεται στη μνήμη του παπά Φώτη του Λαυριώτη
νήμη του παπά Φώτη του Λαυριώτη [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://
paterikakeimena.blogspot.com/2011/05/9.html.
V. Ророv
THE NAME "ΤΑỦΤὉΝ " IN THEOLOGICAL ONOMATOLOGY DIONYSIUS THE AREOPAGITE
In the article the problem of interpretation of the notion of "identity (ταủτоν )" is examined in the "Corpus
Areopagiticum", which is presented in it as one of the Divine names. The historical and philosophical analysis of
complex of teologo-philosophical the passage from the works of "The Divine names" is conducted by research of both
original sources and the existing translations. On this basis, made the first translation of the text in the Ukraine
language. The author concludes apophatic character Dionysius'еs onomatology that has become one of the foundations
of a byzantine philosophy.
Key words: theological onomatology, identity, personality, identity, Apophatic theology, neoplatonism.
© В. Попов
Надійшла до редакції 10.01.2012
УДК 1: 316. 62
ФІЛОСОФСЬКО-МЕТОДОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ
КАТЕГОРІЇ "ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ"
ОЛЕКСІЙ САБАДУХА,
аспірант кафедри філософії Житомирського державного університету імені Івана Франка
У статті досліджено проблему відповідальності. З'ясовано методологічне підґрунтя ана-
лізу проблеми відповідальності. Доведено, що лише індивід особистісного рівня розвитку
сутнісних сил здатний до відповідальної діяльності.
Ключові слова: відповідальність, продукт діяльності, суспільні відносини, методологія, кон-
цепція сутнісних сил людини.
Постановка проблеми та стан її вивчення.
Актуальність дослідження проблеми відповідаль-
ності обумовлена деградаційними процесами в су-
часному світі й українському суспільстві зокрема.
Сучасна українська політична еліта, з одного боку,
не відчуває відповідальності за процеси життєза-
безпечення, а з іншого, відтворює безвідповідальні
відносини в суспільстві. Проблемою відповідаль-
ності в соціальній філософії займалися як зару-
біжні філософи: К.-О. Апель, Д. Бьолер, Г. Йонас,
Дж. Ролз, так і вітчизняні - А. Єрмоленко, О. Гомілко
та інші. Уважаємо, що в соціальній філософії недо-
статньо досліджено методологічне підґрунтя для
аналізу проблеми відповідальності різних суб'єктів
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.binetti.ru/collectio/
http://www.pdffactory.com
№ 1 (115) січень-лютий 2012 р.
166 ЕКОНОМІКА
діяльності. У сучасній соціальній філософії поняття
"відповідальність" визначають як "міру відповідності
поведінки особи, групи, прошарку, держави наяв-
ним вимогам, діючим суспільним нормам, прави-
лам співжиття, правовим законам" [7, с. 87]. Треба
погодитись, що відповідальність можна визначати
через відповідність конкретних дій людини чинним
нормам. Сформульоване твердження, що відпові-
дальність виникає на основі сталих соціальних норм
і відтворюється як через певні форми контролю, так
і через усвідомлення суб'єктами духовно-практич-
ної діяльності своєї суспільної ролі [7, с. 87], має
право на існування. Дійсно, відповідальність вини-
кає на основі соціальних норм, проте такий підхід
не охоплює всієї багатогранності суспільного буття
й механізмів виникнення відповідальності. Чинні
суспільні норми фіксують лише сталий момент вза-
ємовідносин між суб'єктами діяльності, тоді як со-
ціальні відносини - це динамічний процес взаємодії
між людьми, у якому суттєве значення належить
інтересам, які вони переслідують. Момент єдності у
взаємовідносинах суб'єктів діяльності фіксуємо в
понятті "соціальний інтерес". Уважаємо, що діяль-
ність суб'єктів має відповідати суспільному інтере-
су, адже в іншому разі суспільство приречене на
деградацію. Тому сучасний підхід до розуміння по-
няття "відповідальність", на наш погляд, носить аб-
страктний характер, бо відірваний від соціальних
якостей людини.
Метою статті є з'ясування методологічного під-
ґрунтя аналізу проблеми відповідальності, що пе-
редбачає розв'язання таких завдань: 1) дослідити
проблему відповідальності в сучасних соціально-
філософських теоріях; 2) визначити методологічне
підґрунтя аналізу проблеми відповідальності; 3) оха-
рактеризувати міру відповідальності різних соціаль-
но-психологічних типів людини.
Виклад основного матеріалу. Суттєвий внесок
у розробку проблеми відповідальності в постмодер-
ну епоху зробив німецько-американський філософ
Г. Йонас, який акцентує увагу на тому, що необхідні
"нові виміри відповідальності" [5, с. 50]. Філософ не
закреслює категоричний імператив І. Канта, але фор-
мулює його дещо по-іншому: "Дій так, щоб наслідки
твоєї діяльності були сумісні з підтримкою справж-
нього людського життя на Землі" [5, с. 58]. У цьому
імперативі людської поведінки чітко простежується
акцент на тому, що людина має брати на себе відпо-
відальність за "Іншого". Отже, Г. Йонас конкретизує
категоричний імператив І. Канта й наближає його до
свідомості пересічної людини. Подібна конкретиза-
ція доцільна, бо вона стає більш зрозумілою. Ми
вважаємо, що за таких умов людство здатне подо-
лати антрополого-екологічну катастрофу, яка в іншо-
му разі подолає нас.
Г. Йонас стверджує, що проблема відповідаль-
ності має в першу чергу стосуватися питання вза-
ємовідносин людини та природи: "Природа як пред-
мет людської відповідальності - це, поза всяким
сумнівом, дещо нове, відносно чого етична теорія
повинна ще розмірковувати" [5, с. 51]. На його дум-
ку, людину у її діяльності вже не стримують моральні
та етичні вимоги, відчуття справедливості, чесності
або страх перед Богом. Так, він пише: "Сучасна тех-
ніка принесла із собою дії нового масштабу, що роз-
повсюджуються на рідкісні об'єкти, що тягнуть за
собою непередбачувані наслідки, і рамки етики ми-
нулого більше не в змозі їх вмістити" [5, с. 50]. Ми
цілком поділяємо ці твердження, адже сучасну лю-
дину моральні та етичні імперативи не вимушують
діяти відповідально, бо вона спонукається досяг-
ненням власних егоцентричних цілей, а відпові-
дальність перед соціумом відсутня. Якщо імпера-
тив І. Канта стосувався взаємовідносин між людь-
ми, то в імперативі Г. Йонаса основна увага скон-
центрована на взаємовідносинах людини і приро-
ди. Утім, ми вважаємо, що Г. Йонас, на відміну від
І. Канта, не зрозумів, що ставлення людини до при-
роди опосередковується ставленням людини до
людини, тобто відносини людини й природи носять
антропоморфний характер.
До подібних висновків доходить і сучасний ні-
мецький філософ К.-О. Апель. Він наголошує, що, з
одного боку, людська спільнота здійснила суттєвий
технологічний крок уперед, а з іншого, простежу-
ються деградаційні тенденції, що призводять до "кри-
зової ситуації людства" [2, с. 410]. Деструктивні яви-
ща, на думку філософа, вимагають нової етики
відповідальності. Так, філософ пише: "Головною
проблемою нагальної сьогодні планетарної етики
відповідальності є те, що вона має бути здатною
якось покласти край невідповідності між величез-
ним потенціалом і поширенням технічної діяльності
і конвенціональною мораллю людини. <…> Не-
відповідність можна подолати лише за допомогою
мобілізації того самого розуму, який в абстрактно
обмеженій формі науково-технічної раціональності
зумовив кризову ситуацію людства" [2, с. 410]. Отже,
філософ чітко фіксує невідповідність між науково-
технічними досягненнями людини і її здатністю до
відповідальної поведінки та наголошує на тому, що
кожний індивід має усвідомити відповідальність за
подолання кризових ситуацій та збереження людсь-
кої спільноти.
Проблема відповідальності в К.-О. Апеля набу-
ває планетарного масштабу - "співвідповідальності"
[2, с. 404]. Уважаємо за необхідне погодитись з
актуальною ідеєю філософа щодо "співвідповідаль-
ності", адже від кожного суб'єкта діяльності залежить
ефективність подолання конкретних кризових ситу-
ацій. Проте важко погодитись з думкою К.-О. Апе-
ля, що "єдність людської історії вперше постала як
реальність" [2, с. 404]. Уважаємо, що, навпаки, у
діяльності суб'єктів переважної частини людства про-
стежується відчуженість, егоцентризм, орієнтація на
власну вигоду, що і є причиною відсутності спів-
відповідальності. На нашу думку, співвідповідаль-
ність виникне тоді, коли людство усвідомить себе
суб'єктом діяльності.
Сучасний український філософ А. Єрмоленко
акцентує увагу, що є два види відповідальності: "за
щось" і "перед кимось" [4, с. 169]. Перше значення
має монологічний сенс, це відповідальність люди-
ни за свої вчинки та результати власної діяльності.
Друге має комунікативний смисл, під яким розумі-
ється відповідальність перед "Іншим": перед конк-
ретною людиною, перед суспільством взагалі чи
перед трансцендентальною силою - Богом. Очевид-
ФІЛОСОФІЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 1 (115) січень-лютий 2012 р.
ЕКОНОМІКА 167
но, що індивід має нести і монологічну, і комуніка-
тивну відповідальність. Адже в першому випадку
індивід відповідальний за продукти власної діяль-
ності, які споживаються іншими, а в другому - несе
відповідальність за суспільні відносини. Монологіч-
на й комунікативна відповідальності органічно по-
в'язані. Комунікативна відповідальність неможлива
без монологічної, як і не може бути монологічної без
комунікативної.
Незважаючи на певні конструктивні досягнення в
дослідженні проблеми відповідальності, необхідно
уточнити методологічне підґрунтя для її аналізу. У
сучасній соціальній філософії аналіз взаємодії
суб'єктів соціального простору відбувається в межах
суб'єкт-суб'єктного підходу (S‘ – S‘‘). На наш погляд,
методологічним підґрунтям для аналізу проблеми
відповідальності може виступати думка В. І. Шинка-
рука: "Суб'єкт-суб'єктне відношення так чи інакше
закономірно опосередковане предметами, які пев-
ним чином виступають об'єктами. <…> Інакше ка-
жучи, "нормально" існують не суб'єкт-об'єктні чи
суб'єкт-суб'єктні відносини <…>, а суб'єкт-об'єкт-
суб'єктні відносини [9, с. 189-190]. Тому взаємодія
суб'єктів діяльності носить суб'єкт - об'єкт - суб'-
єктний характер і описується схемою:
,
де S/ - продуцент продукту і відносин, S// - спожи-
вач продукту і відносин, О - предмет споживання, а
знак означає суспільні відносини між продуцен-
том і споживачем. До речі, до подібного висновку
дійшов один із фундаторів німецької комунікативної
філософії Ю. Габермас, який уважає, що продукт
будь-якої діяльності завжди має подвійний харак-
тер: предметну та комунікативну складові. [3, с. 299-
303]. Отже, взаємодія між різними суб'єктами діяль-
ності завжди опосередкована продуктом діяльності
та суспільними відносинами з іншим суб'єктом. По-
дібне твердження може стати методологічним під-
ґрунтям для аналізу проблеми відповідальності.
Будь-який спеціаліст має нести відповідальність
за предметну й комунікативну складові: за вироб-
ництво предмета споживання та відтворення сус-
пільних зв'язків. Сторона здібностей, що відповідає
за виробництво предмета споживання, отримала
назву "професійна", а сторона, яка здійснює конт-
роль за відтворенням суспільного зв'язку, - "інтелек-
туальна" [6, с. 27]. Продукт споживання, що рухаєть-
ся від продуцента до споживача, утворює між ними
певну структуру взаємовідносин, у яких можна ви-
ділити технологічну, економічну, політичну, право-
ву, моральну складові. Виділені складові є різними
формами суспільних взаємовідносин, за які має
нести відповідальність суб'єкт діяльності. На основі
цього виділяють різні форми відповідальності: тех-
нологічну, економічну, політичну, правову, мораль-
ну тощо. Доцільно об'єднати зазначені форми відпо-
відальності однією категорією - соціальна відпові-
дальність.
Проте виникає запитання: який індивід здатний
до відповідальності, до відтворення відповідальних
відносин, а який - ні? На наш погляд, до відпові-
дальності здатний лише той індивід, який спону-
кається у своїй діяльності соціальним інтересом,
відчуває єдність із суспільством. Індивід, що не
здатний до відтворення відповідальних відносин, як
правило, спонукається власною вигодою. Для об-
ґрунтування наведеної думки слід звернутися до
психології А. Адлера, філософії Е. Фромма, концепції
сутнісних сил людини [6].
Досліджуючи соціально-психологічний тип люди-
ни, здатної до соціальної відповідальності, варто
проаналізувати концепцію особистості А. Адлера
щодо способів життя людини. Дослідник виділяє
чотири способи життя, у яких базовими поняттями
виступають соціальний інтерес та ступінь активності.
До першого типу А. Адлер відносить людину, "що
керує" [10, с. 173]. Ці індивіди самовпевнені, напо-
легливі, із незначним соціальним інтересом, або він
взагалі відсутній. Вони активні, але їхня поведінка
не характеризується турботою про інших, бо вони
орієнтовані на досягнення влади. Отже, для них
характерний егоцентризм, а тому відповідальність
відсутня.
До другого типу А. Адлер відносить індивідів,
"що беруть" [10, с. 173], які ставляться до світу як
споживачі. Соціальна активність низька. Вони на-
магаються задовольняти більшість своїх потреб за
рахунок інших. Основна мета в житті - отримати від
інших якомога більше матеріальних благ, уваги, за-
доволення. Соціальний інтерес як спонукання до
діяльності теж відсутній. Отже, задовольняючи
власні потреби за рахунок інших, цей індивід не
здатний до прояву соціальної відповідальності.
До третього типу відносяться люди, "що уника-
ють" [10, с. 173]. У цього типу людини немає ані
соціального інтересу, ані активності, необхідної для
вирішення навіть власних проблем життєзабезпечен-
ня. Вони більше бояться невдачі, ніж намагаються
досягти успіху. Життя характеризується соціально-
інертною поведінкою та униканням вирішення жит-
тєвих задач. Виходячи із твердження, що відпові-
дальність передбачає здатність людини відчувати
власну співучасть у житті "Іншого", висновуємо, що
і цей тип людини теж не здатний відчувати відпові-
дальності.
І нарешті, люди, які відносяться до четвертого -
"соціально корисного типу" [10, с. 173]. Для таких
людей характерний високий ступінь соціального інте-
ресу та високий рівень активності. Як соціально ор-
ієнтовані особи, вони здатні проявляти турботу про
інших, вирішувати актуальні суспільні проблеми.
Отже, маючи високий рівень соціального інтересу,
відчуваючи власну роль у житті "Іншого", такий
індивід здатний до соціальної відповідальності.
Отже, із чотирьох стилів життя, виділених А. Ад-
лером, лише один, на наш погляд, характеризуєть-
ся проявом соціальної відповідальності, яка спос-
терігається в соціально корисного типу людини. Ува-
жаємо, що соціальний інтерес як характеристика
суб'єкта діяльності (індивіда, соціальної групи) є
підґрунтям до усвідомлення та прояву відповідаль-
ності. Індивід, у якого немає соціального інтересу
та відчуття єдності із суспільством, буде проявляти
егоцентризм у поведінці. Така людина не здатна до
відтворення відповідальних взаємостосунків. Відсут-
ність соціального інтересу як основи соціальної від-
повідальності заповнюється мотивом вигоди, який,
як правило, реалізується за рахунок "Іншого". Так,
А. Адлер зазначив, що "будь-яке намагання до осо-
S/ – O – S//
ФІЛОСОФІЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 1 (115) січень-лютий 2012 р.
168 ЕКОНОМІКА
бистої влади затримує розвиток суспільного обов'яз-
ку…" [1, с. 137], тоді як індивід із розвинутим со-
ціальним інтересом здатний до відтворення відпо-
відальних соціальних зв'язків.
До аналогічних висновків щодо механізмів впли-
ву внутрішнього світу людини на продукт її діяль-
ності дійшов відомий філософ та психолог Е. Фромм,
який звертає увагу, що в діяльності людини можна
виділити два типи орієнтацій: непродуктивний та
продуктивний. Серед непродуктивного типу філософ
виокремлюює такі орієнтації в поведінці людини:
рецептивна, експлуататорська, скупа та ринкова.
Для життєдіяльності людини рецептивної орієн-
тації характерне уявлення, що всі блага пов'язані з
матеріальним світом. Вони очікують отримати ці бла-
га від інших. "Для цих людей характерно, що їхня
перша думка - знайти когось іншого, хто дасть їм
потрібну інформацію, замість того, щоб самим зро-
бити хоч найменше зусилля. Якщо ці люди релігійні,
то їх поняття про Бога таке, що вони чекають всього
від нього і нічого від власної активності" [8, с. 66].
Отже, люди з таким типом орієнтації є залежними
від інших через нерозвинуті власні здібності. На
наш погляд, відсутність соціального інтересу в цьо-
го типу людини є однією з причин відсутності відпо-
відальності.
Люди з експлуататорським типом орієнтації теж
уважають, що задоволення від життя пов'язане з
матеріальними благами, проте вони не чекають до-
помоги від інших, а діють самостійно та наполегли-
во в досягненні власної вигоди [8, с. 67]. У взаємо-
відносинах з іншими будь-яка людина для представ-
ника експлуататорського типу орієнтації постає як
об'єкт експлуатації та розцінюється з позиції її ко-
рисності. Отже, такий тип людини проявляє високу
активність порівнянно з рецептивним типом, проте
скеровує її на власне збагачення. За відтворювальні
суспільні зв'язки відповідальності не несе, адже
відчужується від результатів власної діяльності.
Скупий тип орієнтації схожий із репродуктивним
та експлуататорським. Основні його риси: жадібність
та відчуженість від зовнішнього світу, тобто "Інший"
ігнорується, відтворювальні суспільні зв'язки харак-
теризуються безвідповідальністю.
Діяльність людини з ринковим типом орієнтації
спрямована перш за все на те, як найкраще "про-
дати" свої здібності роботодавцю. Проте їй абсолютно
не важливо, чи відповідають власні здібності цій
роботі, чи викликає вона духовний інтерес. "Успіх
залежить здебільшого від того, наскільки гарно лю-
дина вміє продати себе на ринку, наскільки гарно
вона вміє подати себе, наскільки приваблива її "упа-
ковка", наскільки вона "бадьора", "міцна", "енергій-
на", "надійна"…" [8, с. 73]. Зрозуміло, що в такої
людини питання про споріднену працю не виникає.
Почуття ідентичності, яке виражається у відчутті
єдності свого "Я" з результатами своєї діяльності,
відсутнє. У людини з ринковою орієнтацією власні
здібності виступають товаром на ринку праці: "Я -
те, чого хочете" [8, с. 75]. Отже, така людина зорі-
єнтована також на власне збагачення, "Інший" ігно-
рується, відтворювальні суспільні зв'язки характе-
ризуються безвідповідальністю.
У рецептивного, експлуататорського, скупого та
ринкового типу орієнтації можна виділити спільні
ознаки. Вони сприймають оточуючий світ лише як
джерело добробуту, отже, виступають споживача-
ми. Соціальний інтерес як соціально-психологічна
характеристика відсутня в репродуктивного типу
орієнтації. Мотив вигоди є узагальненою характери-
стикою соціальної діяльності рецептивного, експлу-
ататорського, скупого та ринкового типу орієнтації,
який витісняє будь-які намагання зробити добро на
благо суспільства. Соціальний інтерес у репродук-
тивного типу людини відсутній, отже, відсутня й
відповідальність.
На противагу репродуктивному типу орієнтації
існує продуктивний тип. Такий індивід здатний до
творчості, реалізує власний потенціал (нахили,
здібності) через споріднену працю. Зовнішній світ
сприймає творчо, критично осмислюючи та вирішу-
ючи актуальні проблеми, відтворюючи таким чином
відповідальну взаємодію з іншими. Людина продук-
тивного типу орієнтації здатна ставитися до світу
одночасно і сприймаючи його реалії, і збагачуючи
його власною енергією [8, с. 91]. За Е. Фроммом,
продуктивна людина здатна до конструктивної твор-
чої діяльності, але найважливішим її продуктом є
сама людина та її відповідальні зв'язки з "Іншими".
Продуктивна людина вимоглива до себе, постійно
знаходиться в процесі розвитку власних здібностей
та здатна розвивати інших. Отже, продуктивний тип
орієнтації характеризується самореалізацією влас-
них здібностей та активною творчою діяльністю, що
позитивно змінює навколишній світ, а тому й відтво-
рює відповідальні взаємозв'язки з іншими. Творчо
сприймаючи та збагачуючи навколишній світ, про-
дуктивний тип людини виявляє у своїй діяльності
соціальний інтерес, що є підґрунтям соціальної
відповідальності.
За концепцією сутнісних сил людини характер
діяльності індивіда обумовлений одним із чотирьох
видів спонукань: стимул, мотив, інтерес, ідеал. За-
лежно від виду спонукань у цій концепції виділено
чотири типи людини: залежна, репродуктивна, осо-
бистість та геній [6, с. 28-29]. Проаналізуємо став-
лення кожного типу людини до діяльності та здатність
до відповідальності. Залежна людина у своїй діяль-
ності спонукається безпосередніми потребами, за
межі яких вийти не здатна. Цей тип людини не спро-
можний до самоконтролю за процесом власної
діяльності. Якість продукту діяльності досягається
лише під впливом зовнішнього контролю. Отже, за-
лежна людина не здатна відчувати відповідальність
як за предмет споживання, так і за суспільні взає-
мовідносини, що утворюється соціальним рухом
цього предмету.
Репродуктивна людина у своїй діяльності спону-
кається вигодою. Цей тип людини має достатньо
високий рівень соціальної активності, уміло й швид-
ко пристосовується до нових обставин, у будь-якій
діяльності орієнтований на досягнення певної виго-
ди та привілейованого становища, може протистоя-
ти негативному ставленню оточуючих. Репродуктив-
на людина спроможна орієнтуватися в ринкових
відносинах, намагається досягнути вигоди за раху-
нок іншої людини, але егоїстична орієнтація не доз-
воляє бачити інтереси "Іншого". Такий індивід відчу-
ФІЛОСОФІЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 1 (115) січень-лютий 2012 р.
ЕКОНОМІКА 169
жується від результатів власної діяльності й сус-
пільного життя. Отже, відповідальність як соціаль-
но-психологічна характеристика відсутня.
Соціальний та інтелектуально-психологічний пор-
трет особистості характеризується тим, що соціаль-
на активність скерована на розв'язання суспільних
проблем. У своїй діяльності особистість спонукаєть-
ся соціальним інтересом. Соціально-психологічний
портрет генія збігається з портретом особистості,
суттєва різниця полягає лише в тому, що геній вир-
ішує суспільно значущі проблеми на основі нової
парадигми діяльності, тоді як особистість діє в ме-
жах чинної. Тому особистість та геній здатні до роз-
в'язання суспільних проблем, спонукаються соціаль-
ним інтересом, для них органічно характерна со-
ціальна відповідальність.
На основі аналізу поняття "соціальний інтерес"
А. Адлера, типів соціальної орієнтацій людини Е. Фром-
ма та концепції сутнісних сил людини можна зроби-
ти таке узагальнення. Провідною думкою в проана-
лізованих концепціях є те, що на найвищий рівень
розвитку людина піднімається лише тоді, коли спо-
нукається соціальним інтересом. Така людина здат-
на творчо вирішувати суспільні проблеми, несе
відповідальність за результати своєї діяльності, іден-
тифікує себе із цілим, є відповідальною за відтво-
рювальні суспільні взаємозв'язки. Такий тип люди-
ни у творчості А. Адлера отримав назву "соціально
корисний", у філософії Е. Фромма - продуктивний, у
концепції сутнісних сил - особистість або геній.
Висновки
Отже, деградаційні, безвідповідальні процеси в
суспільстві пов'язані з діяльністю індивіда репро-
дуктивного рівня розвитку, який має пріоритет у
суспільстві. Соціально-психологічною основою
відповідальності є відчуття єдності людини із сус-
пільством, наявність соціального інтересу. Відпові-
дальність - це зовнішній прояв внутрішніх спонукань
до діяльності людини, усвідомлення інтересів "Іншо-
го". Соціальні норми відтворюються у відповідаль-
них діях індивіда особистісного рівня розвитку сут-
нісних сил. Коли особистостей у суспільстві бракує,
соціальні норми нікому відтворювати, вони гинуть,
а на зміну приходять примітивні й ті, що вигідні па-
нівному класу. Розбудова громадянського суспіль-
ства в Україні можлива лише за умов наявності кри-
тичної маси особистостей у суспільстві, що перед-
бачає подолання кланової та класової вигоди та
формування соціального інтересу в суб'єктів соціаль-
ного простору.
ЛІТЕРАТУРА:
1. Адлер А. Индивидуальная психология / А. Адлер //
История зарубежной психологии. - М. : Изд-во Московского
университета, 1986. - С. 131-140.
2. Апель К.-О. Дискурсивна етика як політична етика
відповідальності у ситуації сучасного світу / К.-О. Апель //
Єрмоленко А. М. Комунікативна практична філософія /
А. М. Єрмоленко. - К. : Лібра, 1998. - С. 395-412.
3. Габермас Ю. Структурні перетворення у сфері відкри-
тости: дослідження категорії громадянське суспільство /
Ю. Габермас. - Львів : Літопис, 318 с.
4. Єрмоленко А. М. Комунікативна практична філософія /
А. М. Єрмоленко. - К. : Лібра, 1999. - 488 с.
5. Йонас Г. Принцип ответственности. Опыт этики для
технологической цивилизации / Г. Йонас ; [пер. с нем.
И. И. Маханькова]. - М. : Айрис-пресс, 2004. - 480 с.
6. Сабадуха В. О. Українська національна ідея та концеп-
ція особистісного буття : [монографія] / В. О. Сабадуха. - Івано-
Франківськ : Фоліант, 2011. - 176 с.
7. Філософський енциклопедичний словник / [редкол.:
В. І. Шинкарук]. - К. : Абрис, 2002. - 742 с.
8. Фромм Э. Человек для себя / Э. Фромм. - Минск : Кол-
легиум, 1992. - 253 с.
9. Шинкарук В. И. Гуманизм диалектико-материалисти-
ческого мировоззрения / В. И. Шинкарук, А. И. Яценко. - К. :
Политиздат Украины, 1984. - 255 с.
10. Хьелл Л. Теории личности / Л. Хьелл, Д. Зиглер. -
СПб. : Изд-во Питер, 1999. - 608 с.
O. Sabadukha
PHILOSOPHICAL AND METHODOLOGICAL ANALYSIS OF RESPONSIBILITY
AS A CATHEGORY
The article deals with the problem of responsibility. The methodological background of responsibility problem
analysis is studied. It is proved that, only the individual of the personal level of essence powers is able to be responsible
in his activity.
Key words: responsibility, activity product, social relations, methodology, human essence powers conception.
© О. Сабадуха
Надійшла до редакції 16.12.2012
ФІЛОСОФІЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
|