Крос-культурний аспект лінгвістики як явище новітньої філософії освіти
У статі розглянуто сутність і характерні ознаки крос-культурності, досліджено тенденції розвитку лінгвокультурології, висвітлено особливості міжкультурної та міжетнічної комунікації, наведено спостереження, пов'язані з організацією міжкультурної взаємодії на заняттях з української мови як іноз...
Збережено в:
| Дата: | 2012 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України
2012
|
| Назва видання: | Схід |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/33915 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Крос-культурний аспект лінгвістики як явище новітньої філософії освіти / О. Богданов // Схід. — 2012. — № 1 (115). — С. 150-152. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-33915 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-339152012-05-31T12:20:31Z Крос-культурний аспект лінгвістики як явище новітньої філософії освіти Богданов, О. Філософія У статі розглянуто сутність і характерні ознаки крос-культурності, досліджено тенденції розвитку лінгвокультурології, висвітлено особливості міжкультурної та міжетнічної комунікації, наведено спостереження, пов'язані з організацією міжкультурної взаємодії на заняттях з української мови як іноземної у вищих навчальних закладах. The article considers the essence and characteristics of the cross-cultural approach , the ten dencies of the de velopment of cultural studies, highlighted features of intercultural and interethnic communication. 2012 Article Крос-культурний аспект лінгвістики як явище новітньої філософії освіти / О. Богданов // Схід. — 2012. — № 1 (115). — С. 150-152. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/33915 81'28: 37.013.73 uk Схід Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Філософія Філософія |
| spellingShingle |
Філософія Філософія Богданов, О. Крос-культурний аспект лінгвістики як явище новітньої філософії освіти Схід |
| description |
У статі розглянуто сутність і характерні ознаки крос-культурності, досліджено тенденції
розвитку лінгвокультурології, висвітлено особливості міжкультурної та міжетнічної комунікації, наведено спостереження, пов'язані з організацією міжкультурної взаємодії на заняттях з української мови як іноземної у вищих навчальних закладах. |
| format |
Article |
| author |
Богданов, О. |
| author_facet |
Богданов, О. |
| author_sort |
Богданов, О. |
| title |
Крос-культурний аспект лінгвістики як явище новітньої філософії освіти |
| title_short |
Крос-культурний аспект лінгвістики як явище новітньої філософії освіти |
| title_full |
Крос-культурний аспект лінгвістики як явище новітньої філософії освіти |
| title_fullStr |
Крос-культурний аспект лінгвістики як явище новітньої філософії освіти |
| title_full_unstemmed |
Крос-культурний аспект лінгвістики як явище новітньої філософії освіти |
| title_sort |
крос-культурний аспект лінгвістики як явище новітньої філософії освіти |
| publisher |
Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України |
| publishDate |
2012 |
| topic_facet |
Філософія |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/33915 |
| citation_txt |
Крос-культурний аспект лінгвістики як явище новітньої філософії освіти / О. Богданов // Схід. — 2012. — № 1 (115). — С. 150-152. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
| series |
Схід |
| work_keys_str_mv |
AT bogdanovo kroskulʹturnijaspektlíngvístikiâkâviŝenovítnʹoífílosofííosvíti |
| first_indexed |
2025-07-03T14:49:06Z |
| last_indexed |
2025-07-03T14:49:06Z |
| _version_ |
1836637641548759040 |
| fulltext |
№ 1 (115) січень-лютий 2012 р.
150 ЕКОНОМІКАФІЛОСОФІЯ
УДК 81'28: 37.013.73
КРОС-КУЛЬТУРНИЙ АСПЕКТ ЛІНГВІСТИКИ
ЯК ЯВИЩЕ НОВІТНЬОЇ ФІЛОСОФІЇ ОСВІТИ
ОЛЕКСАНДР БОГДАНОВ,
кандидат наук з державного управління, доцент кафедри українознавства
Донецького державного університету управління
У статі розглянуто сутність і характерні ознаки крос-культурності, досліджено тенденції
розвитку лінгвокультурології, висвітлено особливості міжкультурної та міжетнічної кому-
нікації, наведено спостереження, пов'язані з організацією міжкультурної взаємодії на за-
няттях з української мови як іноземної у вищих навчальних закладах.
Ключові слова: крос-культурний підхід, мультикультурне суспільство, міжкультурна комуні-
кація, лінгвокультурологія.
Постановка проблеми. Сучасний світ характе-
ризується тенденцією до розширення й поглиблен-
ня міжнародних контактів у різних сферах економіч-
ного, суспільно-політичного, соціального та культур-
ного життя. Це визначає необхідність звернення до
проблем міжкультурної комунікації. Однак при наяв-
ності взаємного інтересу представників різних куль-
тур комуніканти нерідко мало знайомі з особливос-
тями комунікативної поведінки представників іншої
лінгвокультурної спільноти.
Найбільш актуальним на сучасному етапі є крос-
культурний підхід як загальна методологічна пере-
думова антропологічної системи знання. Він перед-
бачає виділення та формулювання тих ключових
питань, від яких залежить ефективність обміну інфор-
мацією між представниками різних мовних спільнот.
Крос-культурні основи філософії відкривають нові
перспективи для філософської діяльності взагалі і,
зокрема, для розуміння своєрідності національних
філософських культур, з'ясування їх ролі в розвитку
та становленні полілогічного способу осмислення
дійсності. Крос-культурний діалог як інтеграція та
взаємодія культур покликаний, із точки зору сучас-
ної філософії, служити основою для розуміння різних
культур і традицій, в остаточному підсумку, бути
основою світорозуміння.
Новий досвід світобачення, пов'язаний із сучас-
ними процесами глобалізації та інтернаціоналізації,
ставить культурні смисли й символи всіх епох і на-
родів у стан нескінченного крос-культурного діало-
гу-полілогу. Подолання етноцентризму в сучасно-
му плюралістичному світі стає життєво важливим.
Таким чином, міжпредметність, крос-дисциплі-
нарність, крос-культурність є сьогодні основними
методологічними передумовами пізнання навко-
лишньої дійсності.
Аналіз останніх досліджень та публікацій.
Сучасна філософія вважає крос-культурність мето-
дологічною передумовою для розвитку гуманітар-
них наук у сучасному полікультурному світі як га-
рантію толерантності та розвитку людської цивілізації,
як основу антропологічної системи пізнання. Підста-
вою для такого переконання є дослідження заснов-
ників крос-культурного підходу, ми маємо на увазі
Р. Брісліна, Г. Трайндіса, Дж. Беррі, Д. Мацумото та
ін. [див. 1]. В Україні сьогодні також з'являються
дослідження з крос-культурної філософії, педагогі-
ки, психології [2, 3]. У них обґрунтовуються можли-
вості методології крос-культурного аналізу в дос-
лідженні культури, розв'язанні проблем ціннісної са-
морефлексії національних культур, обстоюється дум-
ка, що крос-культурний діалог як інтеграція і вза-
ємодія культур покликаний служити основою вза-
єморозуміння різних культур і традицій, в остаточ-
ному підсумку - бути основою світорозуміння.
Цьому, на думку Н. Н. Безпам'ятних, сприяє й
те, що крос-культурний аналіз ґрунтується на засто-
суванні компаративістського методу у сфері куль-
турної варіативності, у цьому сенсі він став одним із
провідних дослідницьких напрямів, у рамках якого
спершу оформилась крос-культурна психологія і
який суттєво вплинув на культурну антропологію та
інші галузі гуманітарного знання [2].
Проте вказаний метод ще не застосовувався для
теоретичного обґрунтування й верифікації базових
цінностей української культури. Необхідність такої
атракції особливо помітна при навчанні іноземних мов
і, зокрема, - при викладанні української мови іно-
земним студентам.
Метою статті є дослідження можливостей екс-
траполяції методології крос-культурного аналізу на
український мовний ареал у процесі опанування
української мови іноземними студентами.
Виклад основного матеріалу. Крос-культурні
тенденції в розвитку філософії не означають конкре-
тизації будь-якої культури, оскільки в методологіч-
ному відношенні крос-культурний підхід виключає
переважну роль певної системи понять, розвиваю-
чи ідеї П. Рікера про етико-міфічну основу культури
[4]. Отже, із крос-культурних позицій сучасна ситуа-
ція у світі розглядається герменевтично як новий
спосіб діалогу культур, релігій та ідеологій.
Прихильники сучасної інтеркультурної філософії
прагнуть знайти підстави, які сприяли б комунікації
з "іншим" і приймають герменевтичний підхід, який
передбачає як на індивідуальному, так і на куль-
турному рівні відмову від абсолютизації будь-якої
культури, включаючи власну, і, навпаки, утверд-
жують сфери взаємодії та протидії. Це відкриває
перспективи розвитку філософії в майбутньому, а
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 1 (115) січень-лютий 2012 р.
ЕКОНОМІКА 151ФІЛОСОФІЯ
також є найбільш перспективним підходом із точки
зору сучасної української дійсності в прагненні до
європейського розвитку взагалі й формування крос-
культурної парадигми особистості українця зокре-
ма. Однак ця область дослідження є новою і не
достатньо розробленою, оскільки в цій сфері знан-
ня ще не досягнуто згоди щодо теоретичних під-
став, здатних слугувати чітким орієнтиром у вирі-
шенні складних герменевтичних та методологічних
питань. Таким чином, крос-культурність та інтеркуль-
турність у філософії - це дійсно поліфонічний про-
цес із прагненням до гармонії різних точок зору,
думок, але з постійним протиставленням позицій і
намаганням зрозуміти чужу думку.
Отже, крос-культурність у філософії сприяє більш
точному розумінню проблеми культурної ідентич-
ності певного людського співтовариства, розгляну-
тої в ході історичного процесу крос-культурної вза-
ємодії і взаємозбагачення, унаслідок можливої ди-
наміки постійних крос-культурних зв'язків, тобто по-
долання беззастережного пріоритету власних тра-
дицій, що проявляється на всіх рівнях взаємодії
людей у сучасному суспільстві.
Розвиваючись у цьому напрямку, сучасна філо-
софія намагається вийти на рівень, що сприяє ви-
рішенню проблем, які охоплюють людську спільно-
ту в цілому, звертаючись до наднаціональних, крос-
культурних, загальнолюдських цінностей.
Основоположником теорії міжкультурної комун-
ікації можна назвати американського антрополога
Е. Холла, який одним із перших переконливо довів
зв'язок між культурою і комунікацією, а також провів
аналогію з вивченням іноземних мов за допомогою
граматичних категорій [5]. Саме під час прийняття
та обговорення науковим співтовариством ідей
Е. Холла з'явилися поняття "міжкультурний", "інтер-
культурний", "крос-культурний" і "мультикультурний",
які співіснують у наукових дослідженнях. Проте
термін "міжкультурний" отримав найбільше поширен-
ня, виник навіть новий напрямок наукового знання,
який має назву теорії міжкультурної комунікації.
Основною ідеєю Е. Холла і його послідовників
стало визнання тези про необхідність навчання куль-
тури спілкування з іншими народами, оскільки, якщо
культуру можна вивчати, то отримані знання можна
викладати, тобто було запропоновано не просто зро-
бити міжкультурну комунікацію предметом наукових
досліджень, але й звернутися до неї як до теми са-
мостійного навчального курсу. Це положення ми
сприймаємо як один з основних моментів в основі
лінгводидактичного вивчення проблем крос-культур-
ності, оскільки, на думку Е. Холла, головна мета
вивчення проблем міжкультурної комунікації - вив-
чення практичних потреб представників різних куль-
тур для їхнього успішного взаємного спілкування.
Надзвичайно актуальним є розуміння важливості
крос-культурної взаємодії в умовах сьогоднішньої
української дійсності, коли громадянам необхідно
не просто усвідомлювати цінність власної культури
на рівні знання її видатних діячів, обрядових тра-
дицій чи найвизначніших пам'яток історії та мистец-
тва, але й будувати взаємодію, керуючись крос-куль-
турними плюралістичними передумовами, навчити-
ся розуміти "чужі" цінності й передавати ці знання і
цей цінний досвід спілкування з іншими культурами
з покоління в покоління.
Вибудувати вказану антропоцентричну парадиг-
му покликана лінгвокультурологія, предметом якої
є мова й культура, що знаходяться в постійному
діалозі. Лінгвокультурологія "вивчає певним чином
відібрану й організовану сукупність культурних
цінностей, досліджує живі комунікаційні процеси
утворення та сприйняття мови, досвід мовної осо-
бистості та національний менталітет, дає системний
опис мовної "картини світу" і забезпечує виконання
освітніх, виховних та інтелектуальних завдань на-
вчання" [6, с. 125]. У найбільш широкому розумінні
вона досліджує "прояви культури народу, які позна-
чилися і закріпилися в мові" [7, с. 9].
Попри те, що лінгвокультурологія займається
проблемами взаємозв'язку мови й культури, станов-
ленням мовної картини світу, вона не розглядає пи-
тань взаємовпливу та взаємопроникнення різних мов
і культур.
Міжкультурна комунікація, що збагачує націо-
нальні культури, явище неоднозначне. Вона може
сприяти створенню вторинної мовної особистості,
зняттю протиріччя "свій-чужий", але вона може бути
й знаряддям культурної експансії, пригноблюючи
чужу культуру. Тому організація в навчальному про-
цесі будь-якої комунікації між представниками різних
народів і культур вимагає спеціальних знань і вмінь.
Зокрема, викладачів-мовників цікавить, що в мов-
ному повідомленні сигналізує про наявність між-
культурної взаємодії, що саме характеризує по-
відомлення, якими обмінюються представники різ-
них культур, у яких комунікативних контекстах це
виявляється. Як саме відбувається нерозуміння,
неповне розуміння, які мовні особливості й механіз-
ми дозволяють або не дозволяють компенсувати
не(до)розуміння.
Далі в контексті крос-лінгвістичної методології
коротко викладемо наші спостереження, пов'язані з
організацією міжкультурної взаємодії на заняттях з
української мови як іноземної у ВНЗ.
1. Розбіжність комунікативних стилів у їх вико-
ристанні комунікантами всередині або за межами
своєї групи. Психологічне поняття акомодації, тоб-
то пристосування, слід ураховувати щодо таких па-
раметрів комунікації, як темп мови, вибір відповід-
ної лексики, спрощення або ускладнення граматич-
ної структури. Акомодація може бути позитивною (на-
лаштування на співрозмовника) або негативною (ви-
користання максимально відмінного від співрозмов-
ника стилю). З точки зору культурного компонента
спрямованість акомодації при спілкуванні представ-
ників різних груп залежить від того, як одна група
ставиться до іншої.
Комунікативні стилі можуть розрізнятися і за
кількісним параметром. Ідеться про функції власне
мови й мовчання як відсутність мови. Так, у євро-
пейських культурах (у т. ч. і в українській мовній
культурі) мовчання в ситуації спілкування з мало-
знайомими або навіть незнайомими людьми не зао-
хочується і вважається неввічливим. Звідси винахід
спеціальних тем "про погоду" для ситуацій соціаль-
ного спілкування (так званий small talk). А в куль-
турі, наприклад, прибалтійських народів або китайців,
розмова з малознайомою людиною вважається не-
безпечною і не заохочується. Розмова тут не є спо-
собом познайомитися ближче, і культурні крос-куль-
турні провали й конфлікти часто пов'язані з тим, що,
на наш погляд, естонці чи китайці говорять мало, а
з їхньої точки зору українці та інші слов'яни - базіки.
2. Розбіжність культурних факторів мовного дис-
курсу учасників міжкультурної взаємодії (у нашому
випадку студентів та викладача). Це стосується
передусім якоїсь жорстко заданої теми (наприклад,
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 1 (115) січень-лютий 2012 р.
152 ЕКОНОМІКАФІЛОСОФІЯ
О. Bohdanov
CROSS-CULTURAL ASPECT OF LINGUISTICS AS A PHENOMENON OF MODERN
PHILOSOPHY OF EDUCATION
The article considers the essence and characteristics of the cross-cultural approach, the tendencies of the
development of cultural studies, highlighted features of intercultural and interethnic communication.
Key words: cross-cultural approach, multicultural society, intercultural communication, linguistic and cultural studies.
© О. Богданов
Надійшла до редакції 26.12.2011
створення ділового листа, вираження співчуття, ви-
бачення з приводу запізнення, ритуальні формули
тощо). Так, у Південно-Східній Азії текст ділового
листа будується індуктивно: спочатку причини, об-
ставини й лише в кінці власне вимоги або ділові
пропозиції. Представникам європейської та північно-
американської традиції цей стиль видається "кала-
мутним" і неділовим. З їхньої точки зору, діловий
лист має починатися з формулювання основної ви-
моги або пропозиції з подальшим її обґрунтуванням
і деталізацією.
Цікавими для дослідника є спостереження мен-
тальної та професійної комунікації та виявлення ос-
новних культурних протиставлень у професійних
назвах чи кодуванні непорушних презумпцій націо-
нальної свідомості.
3. Розбіжність принципів комунікативної діяль-
ності учасників міжкультурної взаємодії. Наприклад,
крос-культурні відмінності виявляються, зокрема,
в тому, який тип ввічливості - заснований на со-
лідарності або на підтримці дистанції - характерний
для певної культури. Так, українці можуть видава-
тися неввічливими для китайців чи в'єтнамців, ос-
кільки принцип солідарності з комунікативним парт-
нером підштовхує їх до того, щоб висловити свою
думку й дати пораду в тих випадках, коли китайсь-
ка (буддистська) комунікативна культура, що пова-
жає принцип автономності й дистанції, розглядає це
як нав'язливість.
Такі приклади можна продовжувати, знаходити
відмінності в стилях, підходах, способах мислення
представників різних культур тощо. Разом із тим,
видається продуктивним переведення діалогу із
зовнішньо-формальної до ціннісно-культурної площи-
ни. При такому підході слід спершу виокремити за-
гальнолюдські та специфічно-національні цінності.
Перші можуть і повинні стати основою широкого
крос-культурного полілогу. Специфічні ознаки й
цінності - предмет крос-культурного діалогу, у яко-
му відшукуються схожості, кореляції культур.
Висновки
Таким чином, розглянувши прояви крос-культур-
ності як визначального елемента сучасного світо-
бачення, можна зробити висновок про те, що крос-
культурність є певною лінгвофілософською парадиг-
мою і складним феноменом, який визначає систе-
му ціннісних орієнтацій як суспільства в цілому, так
й окремої особи - носія певної культури. Саме тому
крос-культурний аспект є актуальним об'єктом ме-
тодичного дослідження, а результати подібного дос-
лідження необхідно впроваджувати в методику на-
вчання нерідної мови.
Така позиція особливо актуальна в умовах нама-
гання української вищої школи впровадити євро-
пейські стандарти освіти на умовах поліетнічності
та мультикультурності. Слід звернути особливу ува-
гу також на розвиток середніх загальноосвітніх
шкіл, де викладання ведеться мовами національ-
них меншин, зокрема, там, де спілкування зде-
більшого є міжкультурним, тобто крос-культурність
пронизує собою всі рівні, але в той же час належ-
ної уваги цьому аспекту не приділяється, хоча кон-
такти з представниками інших національних спіль-
нот та іноземцями відбуваються у повсякденному
житті людини, особливо дитини, не так часто, як
контакти з учнями - представниками різних націо-
нальностей конкретного регіону своєї країни, які
мешкають буквально поруч із нею.
ЛІТЕРАТУРА:
1. Brislin R. W. Cross-Cultural Encounters: Face-to-Face
Interaction / R. W. Brislin. - New York : Pergamon Press, 1981. -
372 р.; Triandis H. C. The Analysis of Subjective Culture /
H. C. Triandis. - New York : John Wiley, 1990; Cross-Cultural
Psychology: Research and Applications / [Berry J. W. (еd.).]. -
New York : Cambridge University Press, 2002. - 610 p.; Matsumoto
D. The Handbook of Culture and Psychology / D. Matsumoto. -
New York : Oxford University Press, 2001. - 458 p.; Cross-Cultural
Psychology: Research and Application / [J. W. Berry,
Y. H. Poortinga, M. H. Segall, P. R. Dasen]. - New York : Cambridge
University Press, 1992. - 618 p.
2. Беспамятных Н. Н. Методология кросс-культурного ана-
лиза: базовые концепты, направления и перспективы ис-
следований / Н. Н. Беспамятных // Наука. Релігія. Суспіль-
ство. - 2008. - № 1. - С. 11-19.
3. Гущина О. В. Крос-культурні аспекти гендерних особ-
ливостей емоційних реакцій особистості у стресогенних си-
туаціях (українська проблематика) / О. В. Гущина // Актуальні
проблеми психології: Психологія навчання. Генетична психо-
логія. Медична психологія / [за ред. С. Д. Максименка]. - К. : ДП
"Інформаційно-аналітичне агентство", 2008. - Т. X. - Вип. 7. -
С. 147-155; Терещенко К. В. Використання мультикультурно-
го підходу в процесі організаційного розвитку / К. В. Терещен-
ко [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://vuzlib.com/
content/view/929/94/; Кузьменко В. В. Формування полікуль-
турної компетентності вчителів загальноосвітньої школи /
В. В. Кузьменко, Л. А. Гончаренко. - Херсон : РІПО, 2006. - 92 с.
4. Рикер П. Мораль, этика и политика // Рикер П. Герме-
невтика. Этика. Политика / П. Рикер. - М., 1995.
5. Hall E. T. The Sileny Language / E. T. Hall. - N.-Y. : Doubleday,
1959.
6. Воробьёв В. В. Лингвокультурология (теория и мето-
ды) : [монография] / В. В. Воробьёв. - М. : Изд-во РУДН, 1997.
- 331 с.
7. Маслова В. А. Лингвокультурология / В. А.Маслова. -
М. : Академия, 2004. - 208 с.
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://vuzlib.com/
http://www.pdffactory.com
|