Вплив коефіцієнта ділової репутації на цінову політику підприємства
У статті розглянуто підхід до визначення структури коефіцієнта ділової репутації підприємства. Для цього адаптовано відому методику, а в якості базової величини для встановлення коефіцієнта ділової репутації прийнята собівартість продукції підприємства. На основі розглянутої методики визначено основ...
Збережено в:
| Дата: | 2012 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України
2012
|
| Назва видання: | Схід |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/33925 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Вплив коефіцієнта ділової репутації на цінову політику підприємства / С. Бережний // Схід. — 2012. — № 1 (115). — С. 13-17. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-33925 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-339252012-05-31T12:28:42Z Вплив коефіцієнта ділової репутації на цінову політику підприємства Бережний, С. Економіка У статті розглянуто підхід до визначення структури коефіцієнта ділової репутації підприємства. Для цього адаптовано відому методику, а в якості базової величини для встановлення коефіцієнта ділової репутації прийнята собівартість продукції підприємства. На основі розглянутої методики визначено основні моделі поведінки підприємства. Наведені результати апробації розглянутої методики. In the article the approach to the decision of structure to the coefficient of business reputation of enterprise is considered. On the basis of the considered method the basic models of conduct of enterprise are certain. Resulted results of approbation of the considered method. 2012 Article Вплив коефіцієнта ділової репутації на цінову політику підприємства / С. Бережний // Схід. — 2012. — № 1 (115). — С. 13-17. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/33925 65.012 uk Схід Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Економіка Економіка |
| spellingShingle |
Економіка Економіка Бережний, С. Вплив коефіцієнта ділової репутації на цінову політику підприємства Схід |
| description |
У статті розглянуто підхід до визначення структури коефіцієнта ділової репутації підприємства. Для цього адаптовано відому методику, а в якості базової величини для встановлення коефіцієнта ділової репутації прийнята собівартість продукції підприємства. На основі розглянутої методики визначено основні моделі поведінки підприємства. Наведені результати апробації розглянутої методики. |
| format |
Article |
| author |
Бережний, С. |
| author_facet |
Бережний, С. |
| author_sort |
Бережний, С. |
| title |
Вплив коефіцієнта ділової репутації на цінову політику підприємства |
| title_short |
Вплив коефіцієнта ділової репутації на цінову політику підприємства |
| title_full |
Вплив коефіцієнта ділової репутації на цінову політику підприємства |
| title_fullStr |
Вплив коефіцієнта ділової репутації на цінову політику підприємства |
| title_full_unstemmed |
Вплив коефіцієнта ділової репутації на цінову політику підприємства |
| title_sort |
вплив коефіцієнта ділової репутації на цінову політику підприємства |
| publisher |
Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України |
| publishDate |
2012 |
| topic_facet |
Економіка |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/33925 |
| citation_txt |
Вплив коефіцієнта ділової репутації на цінову політику підприємства / С. Бережний // Схід. — 2012. — № 1 (115). — С. 13-17. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
| series |
Схід |
| work_keys_str_mv |
AT berežnijs vplivkoefícíêntadílovoíreputacíínacínovupolítikupídpriêmstva |
| first_indexed |
2025-07-03T14:49:43Z |
| last_indexed |
2025-07-03T14:49:43Z |
| _version_ |
1836637679956000768 |
| fulltext |
№ 1 (115) січень-лютий 2012 р.
ЕКОНОМІКА 13
УДК 65.012
ВПЛИВ КОЕФІЦІЄНТА ДІЛОВОЇ РЕПУТАЦІЇ
НА ЦІНОВУ ПОЛІТИКУ ПІДПРИЄМСТВА
СЕРГІЙ БЕРЕЖНИЙ,
докторант Міжрегіональної академії управління персоналом, м. Донецьк
У статті розглянуто підхід до визначення структури коефіцієнта ділової репутації підпри-
ємства. Для цього адаптовано відому методику, а в якості базової величини для встанов-
лення коефіцієнта ділової репутації прийнята собівартість продукції підприємства. На ос-
нові розглянутої методики визначено основні моделі поведінки підприємства. Наведені ре-
зультати апробації розглянутої методики.
Ключові слова: ділова репутація, підприємство, попит, коефіцієнт, споживач.
Постановка проблеми. Світова й національна
конкуренція потребує від українських підприємств
максимально орієнтувати власний бізнес на потре-
би споживача, забезпечити його такою продукцією,
якої він прагне. Залежно від ступеня задоволення
споживача зростає стабільність підприємства та
його визнання серед споживачів та інших груп кон-
тактних аудиторій. Підприємства, орієнтовані в
діяльності на споживача, характеризуються мож-
ливостями отримати власний прибуток і не зале-
жать від державної допомоги. Нематеріальні інстру-
менти конкурентної боротьби підприємств набува-
ють усе більшої значущості. Перехід від матері-
альних до нематеріальних конкурентних переваг,
організація й управління нематеріальними інстру-
ментами конкурентної боротьби змушує підприєм-
ства до їх пошуку, розробки, оцінки, організації в
єдиний керований інструментарій управління під-
приємствами. Найбільш суттєвою нематеріальною
запорукою досягнення успішності, стійкості та роз-
витку підприємства на ринках є ділова репутація
підприємства. Ділова репутація підприємства - це
рівень довіри контактних аудиторій до підприємства,
його продукції та діяльності. Ділова репутація забез-
печує кредит довіри в споживача, зацікавлених
аудиторій і суспільства, є запорукою конкуренто-
спроможності підприємства. Вона сприяє просуван-
ню продукції, росту кількості споживачів і партнерів,
забезпеченню стабільних фінансових потоків під-
приємства. Через важливість та значущість ділової
репутації для підприємства, вона потребує свідомого
формування, управління і програм із постійної
підтримки й розвитку.
Аналіз останніх досліджень і публікацій.
Формування ділової репутації підприємств дослід-
жує широке коло вчених. Зокрема вивчаються скла-
дові ділової репутації [1, 5, 6], способи управління
нею [8, 9], методи оцінки [2, 4, 11]. У багатьох про-
аналізованих роботах [3, 4, 7, 10, 11] учені вважа-
ють можливим одержання економічного ефекту від
ділової репутації шляхом установлення надбавки
до вартості товару за відомість бренду й високу
ділову репутацію підприємства. При цьому, однак,
не вирішене питання розробки способу розрахун-
ку додаткової надбавки, яка б ураховувала еко-
номічні інтереси підприємства і сприяла розвитку
його ділової репутації.
Мета статті - визначення структури коефіцієнта
ділової репутації підприємства й дослідження його
впливу на цінову політику підприємства.
Виклад основного матеріалу. Розмір надбав-
ки до базової ціни за ділову репутацію має ґрунту-
ватися на таких принципах: обґрунтованість, спра-
ведливість, економічна доцільність. Обґрунтованість
означає, що розмір економічної надбавки може бути
економічно обґрунтований, прозоро пояснювати
джерела виникнення додаткової вартості. Справед-
ливість означає, що розмір надбавки може бути
справедливим до сплати з боку споживача та дос-
татнім для виробника. Економічна доцільність озна-
чає встановлення розумної надбавки, яка є еконо-
мічно обґрунтованою з урахуванням компенсації вит-
рат підприємства на формування ділової репутації.
Для визначення розміру надбавки до ціни на
виріб можна скористатися методикою [9] та встано-
вити надбавку у вигляді коефіцієнта ділової репу-
тації (Кдр). Як базова величина для встановлення Кдр
прийнята собівартість продукції підприємства. Со-
бівартість є базовою величиною при ціноутворенні,
у багатьох розрахунках є показником рівня витрат
підприємства. З урахуванням Кдр ціна на товар у
загальному вигляді:
)1( дрр ККС ++× , (1)
де С - собівартість; Кр - коефіцієнт рентабельності;
Кдр - коефіцієнт ділової репутації.
У разі наведеної форми встановлення ціни на
товар конкретним підприємством, Кдр є складовою
"Н", тобто сукупності надбавок, таких як Кр, або над-
бавок, що корегуються залежно від етапу життєво-
го циклу продукції тощо. Впливають на розмір над-
бавок та їх кількість такі чинники, як конкуренція,
коливання попиту, переваги, статус, тенденції, ре-
акція на інформаційні повідомлення, мода та інші.
Кількість, структура й вагомість надбавок до со-
бівартості, що встановлюються на товар підприєм-
ства, залежить від рівня цін на ринку, конкуренції,
кількості учасників ринку. Таким чином, урахування
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 1 (115) січень-лютий 2012 р.
14 ЕКОНОМІКА
методики ціноутворення з урахуванням Кдр залежить
від стратегії розвитку підприємства, його виробни-
чих і збутових можливостей, виду й характеру по-
ведінки на ринку, фіскальної державної політики,
кількості учасників ринку та інших чинників функці-
онування підприємства.
Коефіцієнт ділової репутації - узагальнюючий
показник для всіх контактних аудиторій, що дозво-
ляє зробити обґрунтовану надбавку до ціни на про-
дукцію підприємства.
Споживчі властивості продукції визначають за-
доволення прямих потреб її споживача. Споживач
зацікавлений у надійній і безпечній експлуатації то-
вару. Також для одержання виробником позитивних
відгуків від споживачів товару необхідно, щоб спо-
живач був задоволений використанням товару.
Обираючи брендовий товар, споживач перехо-
дить від задоволення власних прямих потреб до
задоволення ще й власних соціальних. Адже купу-
ючи брендовий товар, він задовольняє соціальну,
психологічну й емоційну потребу. Тобто підтверджує
свій соціальний статус та одержує задоволення від
володіння продуктом відомого виробника та вико-
ристання його.
Економічний ефект споживача полягає в міні-
мізації витрат споживача й економії його ресурсів
на утримання й експлуатацію продукції. Адже про-
дукція відомих виробників якісна, більш надійна,
потребує менше витрат на нормальну експлуатацію.
З іншого боку, це вигода від посилання на відомих
виробників під час виготовлення власної продукції.
Справедливість розрахунку Кдр з урахуванням
економічної вигоди споживача полягає в зменшенні
частоти обслуговування товару в процесі його екс-
плуатації в порівнянні з товарами-субститутами се-
реднього рівня по ринку. Споживач у процесі екс-
плуатації несе такі витрати: сервіс (плановий ТО),
вартість витратних матеріалів і запчастин, вартість
ремонту, дорожча страховка тощо. При придбанні
брендового товару споживач мінімізує витрати й
забезпечує тривалу стабільну роботу.
Отже, хоча первинні витрати споживача на про-
дукцію відомого бренду більші, ніж на товари-суб-
ститути невідомих або маловідомих виробників, по-
дальші витрати на його експлуатацію мінімальні. До
того ж надійність виробів відомих виробників змен-
шує економічні ризики споживачів унаслідок відмо-
ви або неякісної роботи товару. Тобто споживач одер-
жує додаткові гарантії. Тому такий аспект також має
знайти відображення при розрахунку економічної
надбавки до вартості продукції.
Корисність використання полягає в можливих
вигодах споживача від використання бренду й діло-
вої репутації підприємства - продавця товару. У цьо-
му сенс опосередкованого використання імені ви-
робника товару. При прямому використанні має
місце франчайзинг. Споживач може заробити собі
репутацію надійності або іншу через використання
продукції або технологій відомого виробника. Таке
можливо напряму - через рекламу, використання
певної марки продукції, або через якісну стабільну
роботу, завдяки чому збільшується стабільність
підприємства та якість продукції.
Надбавка до ціни за ділову репутацію на виріб
має враховувати всі аспекти, за які споживач має
справедливо заплатити, і може бути обчислена за
формулою:
)(1 квеезсдр КККК +++= , (2)
де Кзс - коефіцієнт задоволеності споживача;
Кее - коефіцієнт економічної ефективності; Ккв - ко-
ефіцієнт корисності використання.
Коефіцієнти задоволеності споживача, економі-
чної ефективності, корисності використання є неза-
лежними, не мають взаємного впливу, характеризу-
ють різні сторони переваг від володіння брендовим
товаром та доповнюють один одного. Їхній сукуп-
ний вплив на базову корисність товару обумовлює
надбавку підприємства за надані споживачу пере-
ваги від володіння та користування товаром, тим
самим одержуючи додаткові соціальні, психологіч-
но-емоційні й комерційні переваги по відношенню
до базового товару.
Коефіцієнт ділової репутації Кдр ≥ 1,0; це обумов-
лено тим, що величина 1,0 показує задоволення
потреби споживача в товарі виробника. Тобто, прид-
бавши товар, покупець реалізує свою потребу на
100 відсотків. Звичайно, справедливим може бути
зауваження, що повне задоволення придбаним то-
варом не вичерпується самим фактом його прид-
бання. У такому випадку розумним та доцільним є
введення й використання показника або коефіцієн-
та задоволеності споживача. Тоді при розрахунку
Кдр може бути введена обґрунтована поправка на
повне або часткове задоволення потреби спожива-
ча. Причому навіть при введенні коефіцієнта задо-
воленості споживача Кдр буде не меншим 1,0, ос-
кільки, якщо споживач обирає брендовий товар, то
в нього є не тільки пряма потреба, а й декілька су-
путніх або додаткових, тому базові потреби в товарі
можна вважати задоволеними, і це задоволення
базових потреб визначити як 100-відсоткове. Розра-
хунок же додаткових потреб буде корегуватися
показником задоволеності товаром. Коефіцієнт Кдр
не може бути нижчим за 1,0, оскільки в такому разі
він буде зменшувати загальну вартість товару, яка
за формулою (1) складається із собівартості та рен-
табельності.
Коефіцієнт задоволення споживача (Кзс) є важ-
ливою поправкою і складовою при визначенні Кдр,
оскільки відображає популярність продукції і го-
товність споживача її придбати. Коефіцієнт задово-
лення споживача дозволяє кількісно оцінити ступінь
задоволення споживача якістю продукції виробни-
ка. Його метою є одержання обґрунтованих та об'-
єктивних даних про поведінку споживача, спираю-
чись на які, можна побудувати модель споживання
товару. Пропонований коефіцієнт слугує виробнику
відправною точкою на шляху до задоволення спо-
живача. Задоволення споживача обернеться в
підсумку його поверненням до виробника і, як на-
слідок, підвищенням дохідності й конкурентоспро-
можності виробника.
Коефіцієнт задоволення споживача є корисною
інформацією для підприємств. З одного боку, підпри-
ємство отримує можливість почути "голос спожива-
ча" й орієнтуватися на нього, а з іншого - це дані
для аналізу й основа для бенчмаркінгу. Аналізуючи
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 1 (115) січень-лютий 2012 р.
ЕКОНОМІКА 15
Кзс у сукупності з іншими економічними показника-
ми, підприємства можуть розробляти власний, більш
деталізований індикатор, що дозволяє реально оці-
нити свій стан та місце на ринку.
Коефіцієнт задоволення споживача заснований
на декількох складових, таких як потреба в товарі,
очікування споживача (якість виробу, споживчі вла-
стивості, ціна тощо), ступінь відомості бренду "брен-
довість" (відомість залежно від кількості років на рин-
ку), сприйняття якості споживачем (кількість реклама-
цій). Усі ці характеристики мають визначатися за пев-
ний термін часу. Таким, наприклад, можна вважати
календарний місяць як термін звітності підприємств.
Коефіцієнт задоволення споживача заснований на
тому, що відношення коефіцієнта очікувань спожи-
вача до коефіцієнта рекламації показує задоволен-
ня прямої споживчої потреби, а взаємодія коефі-
цієнтів відомості бренду й споживання товару пока-
зує соціальну потребу і значущість продукції підприє-
мства. Таким чином, можна одержати узагальнюю-
чий показник на основі врахування задоволення
основної потреби споживача і його реакції на товар
та його використання, урахувати пряму й додаткову
потребу. Кзс коливається в межах від 0 до 1,0, де-
монструючи або повне незадоволення продукцією
(0), або повне 100%-ве задоволення (1,0), або част-
кове, у межах вказаного інтервалу. Якщо підприєм-
ство виробляє надійні та корисні товари, то очікуван-
ня споживача можуть бути на 100 % задоволені, він
одержить якісну, безпечну, працюючу продукцію, що
виконує своє функціональне призначення. Кос у та-
кому разі буде дорівнювати 1,0.
Наступною складовою надбавки до ціни за діло-
ву репутацію на виріб є Кее - коефіцієнт економічної
ефективності. Розраховується він як співвідношен-
ня витрат споживача на володіння й експлуатацію
аналогічної продукції, середньої по галузі або пев-
ному сегменту, із витратами споживача на володін-
ня й експлуатацію продукції підприємства. Ко-
ефіцієнт показує, у скільки разів експлуатація про-
дукції конкурентів або аналогічних товарів по галузі
вища або нижча за експлуатаційні витрати під час
користування продукцією підприємства. На підставі
проведених розрахунків коефіцієнт для підвищен-
ня ціни можна підвищити в стільки разів, у скільки
середньоринкові експлуатаційні витрати на вироби
вищі за експлуатаційні витрати користування про-
дукцією підприємства. У такому випадку ціна буде
відображати економічні показники якості й надійності
використання, які визначають ціну на продукцію.
Коефіцієнт Кее > 1,0 показує, що експлуатаційні вит-
рати на користування аналогічною продукцією на
ринку є більшими, ніж експлуатаційні витрати на
користування продукцією підприємства. Випадок, у
якому Кее < 1,0, показує, що витрати на експлуата-
цію виробу підприємства вищі за галузеві й, таким
чином, зменшують розмір надбавки і, як наслідок,
ціну та продукцію. Тому, якщо Кее < 1,0, то його тре-
ба підвищувати шляхом реалізації спеціальних за-
ходів на підприємстві.
Визначення експлуатаційних витрат споживача
на володіння та користування продукцією підпри-
ємства можливе з інформаційного супроводження
життєвого циклу товару, інформації від виробників
і дилерів, статистичних та інформаційних довідників
тощо.
Доцільним є введення обмежуючого або корегу-
ючого коефіцієнта на випадок, коли продукція під-
приємства має експлуатаційні вартісні переваги в
декілька разів. Це необхідно для обґрунтування
розумної надбавки на продукцію й формування адек-
ватної ринкової ціни продукції на ринку. Ситуації, коли
показник економічної ефективності експлуатації ви-
робу досить високий, є винятковими, у таких випад-
ках підприємство має самостійно корегувати цей
коефіцієнт, виходячи з кон'юнктури ринку, попиту та
інших чинників, що впливають на формування ціни.
Коефіцієнт корисності використання продукції для
споживача показує надбавку виробника за користу-
вання його іменем під час використання спожива-
чем продукції підприємства. У цьому випадку фран-
чайзинг не розглядається. Розуміється ситуація,
коли споживач свідомо посилається на відомого
виробника у своїй рекламі або інших інформаційних
повідомленнях про свою продукцію, технічні або
виробничі процеси тощо. У таких випадках для
зміцнення свого бренду споживач використовує
бренд і ділову репутацію продавця продукції, який
гарантує якість, але вже своєї продукції.
Наприклад, потенційне використання можливо на
підприємстві, що займається автомобільними пере-
везеннями. У такому випадку пасивне використан-
ня бренду має місце, оскільки навіть без реклами
свого підприємства всі бачать рухомий склад, що є
на підприємстві. Якщо це рухомий склад фірм "Воль-
во" або "Рено", то всім зрозуміла стабільність під-
приємства, якість постачань і гарантовані терміни
виконання замовлень, адже якість та надійність ру-
хомого складу висока. Тобто чужий бренд є запо-
рукою якості підприємства, наочність використання
іншого бренду обумовлює його потенційне викорис-
тання. Аналогічна ситуація і з виробництвом: демон-
страція устаткування відомих виробників виступає
запорукою якості виробничих процесів і кінцевої
продукції підприємства.
Цілеспрямоване використання бренду продавця
можливе для сприяння продажу власної продукції.
Таке можливо в агропромисловому комплексі, у ви-
падку, наприклад, продажу зерна. Споживача може
цікавити не тільки сама продукція, тобто зерно, а й
те, із якого насіння та якого виробника воно виро-
щене, на землі якого регіону було зібране. Інший
приклад - продаж худоби, при якому завжди цікав-
ляться походженням, постачальниками сировини,
корму та ін. У цих випадках посилання на поста-
чальників та виробників є запорукою реалізації про-
дукції та формування попиту на неї, а не тільки фор-
мування ціни. Отже, надбавка за корисність вико-
ристання продукції для споживача може бути наяв-
на при комерційному використанні продукції підприє-
мства. Ккв установлюється виробником самостійно,
залежно від розмірів підприємства, обсягів його
торгівлі, сфери роботи, характеру та призначення
товару, наявності державного регулювання на ціну
товару та ін. У випадку, коли продукція має неко-
мерційне використання і покупцем є кінцевий спо-
живач, домашнє господарство, то такий коефіцієнт
може бути низьким або взагалі відсутнім.
Значення коефіцієнта Ккв може бути в межах від
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 1 (115) січень-лютий 2012 р.
16 ЕКОНОМІКА
0,0 до 1,0. Максимальне значення показує, що
більш ніж 100 % використання ім'я або ТМ виробни-
ка неможливе. Розмір надбавки встановлює підприє-
мство за власними критеріями. До одного з таких
критеріїв можна віднести, наприклад, кількість сфер
використання бренду підприємства споживачем у
своїх комерційних цілях. Споживач може викорис-
тати бренд продавця в таких комерційних сферах,
як, наприклад, маркетинг, фінанси, виробництво, інно-
вації. Наведені сфери для комерційного використан-
ня можна вважати рівнозначними, у такому випад-
ку використання бренду продавця в одній зі сфер
дає значення Ккв 0,25. При використані бренду ви-
робника в усіх чотирьох сферах Ккв буде дорівню-
вати 1,0. Якщо підприємством залежно від характе-
ру продукції кількість сфер буде зменшена або
Таблиця 1. - Результати розрахунку ціни на продукцію підприємств з урахуванням
коефіцієнта ділової репутації
збільшена, або визначена необхідність зміни ваго-
мості сфер, то значення кожної зі сфер буде іншим.
Проблемою при такому способі визначення розміру
Ккв є встановлення, у яких саме сферах споживач
буде використовувати бренд продавця. Відповідь
на це питання залежить від характеру продукції, що
виробляється, можливостей її комерційного викори-
стання, характеру дії та активності споживача та
інших конкретних характеристик. Звичайно, в окре-
мих випадках доцільне введення не надбавки до
ціни продукту, а укладання договору на право кори-
стування ім'ям підприємства, ТМ тощо.
Результати розрахунку складових коефіцієнта
ділової репутації, підсумкове значення Кдр за підпри-
ємствами, на яких проходила апробація наведених
вище теоретичних положень, узагальнено в табл. 1.
Відхилення від ціни на ринку
Виробник Кзс Кее Ккв Кдр
Розмір
надбавки,
% Мінімальної Максимальної
ТД "Альтком" 0,9 0,08 0,25 1,23 23 +0,39 -0,16
ПП НВФ "Вимпел" 0,9 0,11 0,25 1,26 26 +0,45 +0,19
ПП "Діло" 1,2 0,12 0,25 1,57 57 +0,69 +0,5
ПП "Інтерагротранс Тера" 1,0 0,09 0,25 1,34 34 +0,98 +0,35
Установлено, що цінові переваги внаслідок на-
явності ділової репутації, що можуть бути викорис-
тані підприємствами, не враховуються в їхній діяль-
ності. У зв'язку із цим результати апробації дозволи-
ли внести корегування в перспективні плани розвит-
ку підприємств за деякими напрямами, що сприя-
тиме розвитку їхньої ділової репутації. При встанов-
ленні реально обґрунтованої надбавки до ціни, з
урахуванням ділової репутації підприємств, можли-
ве настання кількох подій, пов'язаних зі зміною по-
питу на продукцію, тому при використанні економі-
ко-математичного моделювання коливання попиту
в умовах зміни ціни з урахуванням цінових надба-
вок ураховано феномен швидких механізмів розвит-
ку соціальних процесів.
Апробація запропонованої цінової надбавки на
підприємствах показала неоднозначність результатів
досліджень. Упровадження цінової надбавки дозво-
лило визначити низку проблем у діяльності під-
приємств, що зумовлюють низький попит на продук-
цію підприємств, труднощі з реалізацією продукції,
ціноутворення. Практичне впровадження способу
визначення цінової надбавки дозволило керівникам
підприємств не тільки визначити нагальні проблеми,
а й внести відповідні корегування до планів розвит-
ку підприємств.
Висновок
Надбавка за ділову репутацію підприємства має
носити об'єктивний характер, до того ж при встанов-
ленні реально обґрунтованої надбавки до ціни за
ділову репутацію підприємства можливе настання
декількох подій, пов'язаних зі зміною попиту на то-
вар. Найвірогіднішими є падіння попиту через ви-
соку вартість і зростання попиту через зниження ціни
на товар підприємства. У першому випадку підпри-
ємству буде необхідно корегувати розмір ціни, ви-
ходячи із ситуації на ринку, цін конкурентів тощо. У
разі отримання низької ціни по відношенню до най-
ближчих конкурентів можливе збільшення попиту або
навіть ажіотаж на продукцію підприємства. У тако-
му разі доцільно описати можливу й очікувану по-
ведінку споживача для адекватної реакції підпри-
ємства на формований попит і коректування марке-
тингових, виробничих або цінових програм.
ЛІТЕРАТУРА:
1. Бинецкий А. Э. Паблик рилейшнз. Защита интересов
и репутации бизнеса / А. Э. Бинецкий. - М. : Экмос, 2003. -
240 с.
2. Гончаров В. М. Формування організаційно-економічно-
го механізму системи інноваційного розвитку підприємств
регіону : [монографія] / В. М. Гончаров, Д. В. Солоха та ін. -
Донецьк : СПД Купріянов В.С., 2009 - 280 с.
3. Горин С. В. Деловая репутация организации / С. В. Го-
рин. - М. : Серия: Вершина успеха, 2006. - 256 с.
4. Даулинг Г. Репутация фирмы. Создание, управление и
оценка эффективности / Г. Даулинг. - М. : ИМИДЖ-Контакт,
Инфра-М. 2003. - 368 с.
5. Деревянко Е. Эффективный продуктовый PR / Е. Дере-
вянко // Новый маркетинг. - 2007. - № 6. - С. 54-61.
6. Джи Б. Имидж фирмы. Планирование, формирование,
продвижение / Б. Джи. - СПб. : Питер, 2000. - 224 с.
7. Олсоп Р. Дж. 18 непреложных законов корпоративной
репутации / Р. Дж. Олсоп. - М. : Вершина, 2006. - 376 с.
8. Рева В. Е. Управление репутацией / В. Е. Рева. - М. :
Дашков и Ко, 2009. - 136 с.
9. Родіонов О. В. Ділова репутація підприємства: форму-
вання, діагностика, розвиток : [монографія] / О. В. Родіонов. -
Луганськ : Ноулідж, 2009. - 408 с.
10. Трубецкой А. Ю. Психология репутации / А. Ю. Тру-
бецкой. - М. : Наука, 2005. - 296 с.
11. Шарков Ф. И. Имидж фирмы. Технологии управления
/ Ф. И. Шарков. - М. : Академический проект, 2006. - 272 с.
12. Шарков Ф. И. Константы гудвилла: стиль, паблисити,
репутация, имидж, бренд фирмы / Ф. И. Шарков. - М. : Даш-
ков и Ко, 2009. - 272 с.
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 1 (115) січень-лютий 2012 р.
ЕКОНОМІКА 17
S. Berezhnyy
IMPACT COEFFICIENT OF BUSINESS REPUTATION ON PRICE POLICY
OF THE ENTERPRISE
In the article the approach to the decision of structure to the coefficient of business reputation of enterprise is
considered. On the basis of the considered method the basic models of conduct of enterprise are certain. Resulted
results of approbation of the considered method.
Key words: business reputation, enterprise, demand, coefficient, user.
© С. Бережний
Надійшла до редакції 16.12.2011
УДК 657.1:658(477)
СУЧАСНИЙ СТАН НОРМАТИВНО-ПРАВОВОГО
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФОРМУВАННЯ ОБЛІКОВОЇ ПОЛІТИКИ
ІРИНА БЕШУЛЯ,
кандидат економічних наук, доцент кафедри обліку, аналізу і аудиту
Донецького національного університету
НАТАЛЯ ПІСКУНОВА,
кандидат економічних наук, доцент кафедри обліку, аналізу і аудиту
Донецького національного університету
ІРИНА ПЕТРОВА,
Донецький національний університет
У статті проаналізовано стан розвитку нормативно-правової бази формування облікової
політики підприємства. Констатовано, що нормативно-правові акти, які визначають правові
засади формування облікової політики в Україні, вимагають взаємоузгодження й урегулю-
вання, а також мають відповідати міжнародним стандартам обліку. Запропоновані напрям-
ки подальшого вдосконалення законодавчого регулювання облікової політики в Україні.
Ключові слова: нормативно-правове забезпечення, облікова політика підприємства, система
бухгалтерського обліку, облікова оцінка, фінансова звітність.
Постановка проблеми . Важливою умовою
ефективного функціонування господарського суб'-
єкта в Україні є якісно сформована система бухгал-
терського обліку. Однією з тенденцій розвитку сис-
теми обліку в період становлення ринкових відно-
син у нашій країні був перехід від жорсткої його рег-
ламентації до вільного вибору методів і способів об-
ліку на основі професійного судження. Тому кожне
підприємство, виходячи зі специфіки своєї діяль-
ності, має право обирати ті варіанти обліку, які за-
безпечать найбільш повну реалізацію функцій уп-
равління. У цьому випадку облікова політика висту-
пає специфічним елементом нормативно-правового
регулювання обліку на рівні підприємства, що по-
єднує в собі альтернативу державного регулюван-
ня та самостійності підприємств.
Актуальність теми зумовлена тим, що облікова
політика не стала інструментом організації обліку,
який би забезпечував надання своєчасної, достові-
рної, повної та неупередженої інформації про фінан-
совий стан та результати діяльності не тільки зов-
нішнім, а й внутрішнім користувачам для прийняття
обґрунтованих управлінських рішень.
Аналіз останніх досліджень і публікацій.
Дослідження теоретичних і практичних аспектів фор-
мування облікової політики підприємства займає
вагоме місце в наукових пошуках вітчизняних еко-
номістів. Серед них А. Андрющенко, Ф. Бутинець,
Т. Войтенко, П. Житний, Л. Пантелейчук, М. Пуш-
кар, М. Щирба та інші. Але на сьогодні питання фор-
мування облікової політики недостатньо врегульо-
вані в українському законодавстві й потребують по-
дальшого дослідження.
Метою статті є аналіз сучасного стану норма-
тивно-правового забезпечення формування обліко-
вої політики підприємства в Україні.
Виклад основного матеріалу. Уведення в Ук-
раїні в науковий та практичний обіг поняття "обліко-
ва політика" пов'язане з процесами трансформації
фінансового обліку відповідно до міжнародних стан-
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
|