Територія як важливий елемент процесу державотворення
З точки зору історичної перспективи проаналізовано два аспекти значення території: як основи формування держави та як результату просторово-адміністративної організації державної влади....
Gespeichert in:
Datum: | 2011 |
---|---|
1. Verfasser: | |
Format: | Artikel |
Sprache: | Ukrainian |
Veröffentlicht: |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
2011
|
Schriftenreihe: | Держава і право |
Schlagworte: | |
Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/33982 |
Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Zitieren: | Територія як важливий елемент процесу державотворення / М.М. Іжа // Держава і право. — 2011. — Вип. 51. — С. 714-719. — Бібліогр.: 13 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-33982 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-339822012-06-01T12:24:45Z Територія як важливий елемент процесу державотворення Іжа, М.М. Політичні науки З точки зору історичної перспективи проаналізовано два аспекти значення території: як основи формування держави та як результату просторово-адміністративної організації державної влади. С точки зрения исторической перспективы проанализированы два аспекта значения территори: как основы формирования государства и как результата пространственно-административной организации государственной власти. From the historical point of view the two aspekts of the meaning of territory: as the base for state formation and as the resurl of spatial organization of state authority are considered. 2011 Article Територія як важливий елемент процесу державотворення / М.М. Іжа // Держава і право. — 2011. — Вип. 51. — С. 714-719. — Бібліогр.: 13 назв. — укp. 1563-3349 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/33982 uk Держава і право Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Політичні науки Політичні науки |
spellingShingle |
Політичні науки Політичні науки Іжа, М.М. Територія як важливий елемент процесу державотворення Держава і право |
description |
З точки
зору
історичної
перспективи
проаналізовано
два аспекти
значення
території:
як основи
формування
держави
та як результату
просторово-адміністративної
організації
державної
влади. |
format |
Article |
author |
Іжа, М.М. |
author_facet |
Іжа, М.М. |
author_sort |
Іжа, М.М. |
title |
Територія як важливий елемент процесу державотворення |
title_short |
Територія як важливий елемент процесу державотворення |
title_full |
Територія як важливий елемент процесу державотворення |
title_fullStr |
Територія як важливий елемент процесу державотворення |
title_full_unstemmed |
Територія як важливий елемент процесу державотворення |
title_sort |
територія як важливий елемент процесу державотворення |
publisher |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
publishDate |
2011 |
topic_facet |
Політичні науки |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/33982 |
citation_txt |
Територія як важливий елемент процесу державотворення / М.М. Іжа // Держава і право. — 2011. — Вип. 51. — С. 714-719. — Бібліогр.: 13 назв. — укp. |
series |
Держава і право |
work_keys_str_mv |
AT ížamm teritoríââkvažlivijelementprocesuderžavotvorennâ |
first_indexed |
2025-07-03T14:53:21Z |
last_indexed |
2025-07-03T14:53:21Z |
_version_ |
1836637908188004352 |
fulltext |
М. М. ІЖА. ТЕРИТОРІЯ ЯК ВАЖЛИВИЙ ЕЛЕМЕНТ ПРОЦЕСУ
ДЕРЖАВОТВОРЕННЯ
З точ ки зо ру істо рич ної пер спек ти ви про аналізо ва но два ас пек ти зна чен ня те ри
торії: як ос но ви фор му ван ня дер жа ви та як ре зуль тату про сто ро воадміністра тив ної
ор ганізації дер жав ної вла ди.
Ключові слова: те ри торія, дер жа ва, адміністра тив ноте ри торіаль ний устрій,
фор ми дер жав но го ус т рою.
С точ ки зре ния ис то ри че с кой пер спек ти вы про ана ли зи ро ва ны два ас пек та зна че
ния тер ри то ри: как ос но вы фор ми ро ва ния го су дар ст ва и как ре зуль тата про ст ран ст
вен ноад ми ни с т ра тив ной ор га ни за ции го су дар ст вен ной вла с ти.
Ключевыеслова: тер ри то рия, го су дар ст во, ад ми ни с т ра тив нотер ри то ри аль ное
де ле ние, фор мы го су дар ст вен но го ус т рой ст ва.
From the historical point of view the two aspekts of the meaning of territory: as the base
for state formation and as the resurl of spatial organization of state authority are considered.
Keywords: territory, state, territorial division, form of government.
Територіяв їїполітикоправомусенсі–ценайбільшочевиднаформадіяль
ностідержавияксамоврядноїсистеми.Унійнайбільшяскравопроявляєтьсятака
ознака системної організації, як цілісність. При цьому територія виступає як
підсистема,яканалежить,якідержава,доособливогокласуматеріальнихживих
систем – до систем соціальних. Територія держави подібно іншим творінням
людиниєкультурнимфеноменом1івиникаєвсилудіїприродноісторичнихзако
номірностей, живе за соціальними законами, є матеріальним відображенням
рівня розвитку цивілізації й знаходить своє втілення в тому чи іншому тери
торіальномуустроїдержави.
Розглядпроблемтериторіїдержавиохоплюєпитаннявзаємозв’язкутериторії
і держави, території і політичної свідомості, територіальних режимів і тери
торіальногорозмежування.Допершихвідносять,зокрема,територіальнийсуве
ренітет, територіальну юрисдикцію, особливі (спеціальні) правові режими. До
других – недоторканість і цілісність території держави, встановлення кордонів
континентальногошельфуіморськоїекономічноїзони,територіальнісуперечки.
Об’єктивно являючи собою просторові межі здійснення державної влади,
територія закономірноасоціюється змогутністю і величчюдержави, абож з її
слабкістючинезахищеністю.Уявленняпрозв’язокміжвладоюітериторієюфор
мувалосяпоступово, ане з’явилосяодночасно зпоняттямдержави2.Алетери
торія–непростоособливогородупростір,длянеїхарактернінелишеспецифічні
просторовікритерії,айіншіхарактеристики.Середних:1)розміри,тобтозагаль
наплоща;2)протяжністьзпівночінапівдень,зісходуназахід;3)компактність,
тобто сконцентрованість у єдине ціле; 4) географічне розташування на карті
світу;5)населення(чисельністьіщільністьнаселення,йогорозподілпоокремих
частинах території); 6) кліматичні умови; 7) особливості ландшафту (гори або
низини,болотачипустелі);8)родючістьтаіншівластивостіґрунту;9)характер
надртаступіньїхрозробки(наявністькориснихкопалин,їхдоступністьдляроз
робки);10)характеркордонів(юридичнооформленіабофактичноіснуючі,при
714 Держава і право • Випуск 51
©ІЖА Ми ко ла Ми хай ло вич–кандидатекономічнихнаук,доцент,докторантІнсти
тутудержавиіправаім.В.М.КорецькогоНАНУкраїни
роднічидовільні,надійноукріпленіабобеззахисні);11)характерсусідніхтери
торій(державнічиміжнародні,змиролюбнимчиагресивнимполітичнимрежи
мом);12)часіснування.
Яквидно,низкапереліченихвищепараметрівне залежатьвідпросторових
характеристик.Невипадковооднимізголовнихпоказниківтериторії,якийдає
змогувиділитиокреміїївиди,бувізалишаєтьсяіснуючийнанійполітикоправо
вий режим (або механізм здійснення державної влади). Якщо під політичним
режимомрозуміютьсукупністьприйомівіметодівздійсненнядержавноївлади,
топідправовимрежимомдержавноїтериторіїабоїїчастинизазвичаймаютьна
увазі адміністративноправовий режим, який відображає специфіку об’єкта
адміністративного правового впливу й адміністративноправових засобів, що
використовуютьсядляцього3.Отже,розглядтериторіїпозааналізомїїполітико
правовогорежимуєконтрпродуктивним4 імаєсенслишеуприроднонаукових
дослідженнях.
Конституційнеправобагатьохкраїнсвітувикористовуєпоняття“територія”
щодосвоговнутрішньогоустрою.Прицьомуйдетьсянепротериторіюдержави
загалом,апроадміністративнутериторіюякчастинудержавної(протериторію
адміністративнотериторіальноїодиниціабопротериторіїмісцевогосамовряду
вання). У ст. 3 Федерального конституційного закону Австрії від 10 жовтня
1920р. було записано, що територія цієї держави включає в себе території
самостійнихземель (суб’єктівфедерації).Аналогічнанормазакріпленаконсти
туціямибагатьохіншихдержав.
УСШАтериторіямизсамогопочаткуназивалисявсіобласті,щонемалина
відміну від штатів самостійного уряду і які управлялися безпосередньо
адміністрацієюСША.Практикавиходилазтого,щовсіштати,завиняткомпер
ших 13, а такожТехасу,Каліфорнії та ЗахідноїВірджинії, були спочатку тери
торіями. Так, у 1876 р. серед окремих адміністративних територій було 8
організованихтериторій(Айдахо,Арізона,Вайомінг,Вашингтон,Дакота,Монта
на,НоваМексика,Юта)ідвінатоймоментщенеорганізованітериторії(Аляска
таІндонезійськатериторія).
Організована адміністративна територія управлялася на основі спеціальних
законів,прийнятихфедеральнимконгресом.Начолівиконавчоївладистоявпри
значуваний президентом США губернатор, відповідальний перед федеральним
урядом. Представницькі органи державної влади обиралися населенням, іноді
малиправодолативетогубернаторанасвоїрішення.Суддіпризначалисяпрези
дентомСША.Увиборахпрезидентатакітериторіїучастінебрали.Зізростанням
кількості населення і формуванням соціальноекономічної інфраструктури
організованітериторіїдобивалисясвогоприйняттявштати.Інодіцейпроцесбув
доситьтривалим.Так,неодноразовізверненнядофедеральногоконгресузбоку
територіїЮтадовгозалишалисябезвідповіді,оскількиконгресдомагавсяпопе
редньоївідмовинаційтериторіїбагатоженства.Неорганізованіадміністративні
територіїСША,якінасьогоднівженеіснують,керувалисяпризначеноюпрези
дентом США адміністрацією і не мали власних органів народного представ
ництва(законодавчихзборів).
Уфранцузькомуадміністративномуправісередюридичнихосіб,підпорядко
ванихрежимупублічногоправа,окрімдержавиідержавнихустанов,існуєпонят
тятериторіальногоколективу(ст.72КонституціїФранції).Територіальніколек
тивиуФранції–церегіони,якіперебуваютьміжнаціональнимрівнем–держа
715Юридичні і політичні науки
воюімісцевимрівнями–департаментамиікомунами5.
Територіальнийколективякрізновидадміністративноїтериторіїпідпорядко
вується загальним принципам управління. Територіальні колективи у Франції
поділяютьсянадвавиди:поперше,комуни,департаментиірегіони,якіпідпада
ють під дію норм загального права, і, подруге, колективиПаризького регіону,
Корсика,заморськідепартаментиітериторії,тобтоті,щомаютьособливийста
тус. Ознаками територіального колективу (а таке його визначення стало тра
диційним з кінця XVIII ст.) прийнято вважати його особливий статус, тери
торіальнупідвідомчістьтазагальнецільовепризначення6.
ВідФранціїідеютериторіальнихколективівуспадкувавАлжир,національне
право якого визначило комуну як первинний територіальний, політичний,
адміністративний, економічний, соціальний і культурний колектив (ст. 1Ордо
нансу№6724від18січня1967р.,щоміститьКомунальнийкодекс).Крімтого,
тутвведенопоняттявілайїякпублічноготериторіальногоколективу,наділеного
правамиюридичноїособиіфінансовоюавтономією(ст.1Ордонансу№6938від
23травня1969р.,щоміститьКодексвілайї).
Держава як територіальна системапередбачає єдність і взаємозв’язококре
михскладовихелементівтериторіїдержавинезалежновідїхрозмірів,відмінно
стей у правовому статусі чи організації внутрішнього устрою. Системність у
сенсіцілісної єдності елементів, якіперебуваютьувзаємному зв’язку, включає
певнийпорядокізакономірностіїхзбереженнятарозвитку.Намаганняосмисли
ти державу як територіальну систему не можливе без застосування методів
політичної і правової схемотехніки, у тому числі при моделюванні організації
території,прирозглядітериторіїяксистеми.
Територіяв їїполітикоправовомузначенні–ценайбільшзначуща іпостась
держави. У ній найкраще відчувається така ознака системної організації, як
цілісність.Можна погодитися зА.Чинчиковим у тому,що цілісність виступає
умовоюіснуваннядержавияксистеми,вираженнямвсіхїїіншихознак7.Більше
того,цілісністьтериторіїякелементцілісностідержавиєобов’язковоюумовою
стабільності,стійкостівідповідногосоціуму.
Як зазначалося, території, як і держави, повною мірою стосується аналіз
Д.Керімоващодоцілісностіправовогоутворення:
–зовнішняформа(вираженняназовніцілісногоправовогоутворення)–влас
не територія; внутрішняформа (структура, спосіб організації, певна упорядко
ваністьчастинданогоцілого)8;
–територіальний устрій (поділ). Основною ознакою будьякого виду тери
торіального устроюяк структури є те,що він є внутрішньоюформоюпевного
об’єкта (території), а значить «поперше, не може самостійно існувати поза
об’єктом,змістякогонимпевнимчиномцементується,організовується,упоряд
ковується,і,подруге,характерйогопобудовитазмінибезпосередньозалежить
відприродиізакономірностейрозвиткуданогооб’єкта»9.
Очевиднимєвисновокпроте,щонеіснуєсуверенноїдержави,територіяякої
перебувалабукордонахіншоїсуверенноїдержавитаїїтериторії.Територіальний
поділможебутисиметричним,асиметричним,алеякщовсерединібудьякоїчас
тинитериторіїсформуваласяновадержавність,тоцеозначаєрозпадстароїдер
жави,якщоновостворенийоб’єктнереалізуєсвоєправонасамовизначеннячерез
сецесію.
Оскількиметаіобов’язокдержавиполягаєворганізаціїжиттягромадян,то
716 Держава і право • Випуск 51
будьяка структура території покликана бути основою для втілення керівного
принципунаціональноїполітики–підтриманняжиттєдіяльностінації.
Територіальнийустрійдержавивизначаєтьсяїїісторичноюікультурноюево
люцією,становленнямірозвиткомекономічноїсистеми,політичних іправових
інститутів.Вінвиступаєвсоціальноекономічномурозвиткусоціумуодночасноі
якчинникрозвитку,іякрезультатцьогорозвитку.
Територіальна система держави можне розглядатися двояко. Поперше, під
територіальною системою розуміється сама держава як одна із організацій
суспільства,вякійзв’язокміжнаселеннямівладоюздійснюєтьсязатериторіаль
ним принципом. На відміну від додержавної організації, коли населення було
організованезакровнородиннимпринципом,длядержавихарактернанаявність
соціально структурованого суспільства, в якому забезпечено здійснення прав і
обов’язківгромадянзамісцемпроживання,безвідноснодойогородуіплемені.
Подруге,підтериторіальноюсистемоюдержавирозуміютьорганізаціюїїтери
торії(структуру),визначенняїїскладовихелементівтаорганізаціювзаємовідно
синміжними.
Якщовзятизаосновудругерозуміння,товтериторіальнійсистемідержави
можна виділитидваосновні рівніпросторової організації.Першийрівень–це
системаекономічноїорганізаціїтериторіїдержави,якасклаласяоб’єктивно,шля
хомутворенняекономічнихрайонів,щозабезпечуютьтериторіальнерозміщення
виробничихсил.Другийрівень–національнасистематериторіальниходиниць,
якаіснуєувиглядіадміністративноїабофедеративної(державнотериторіальної
абонаціональнодержавної)структуритериторії.Поняттяструктуритериторіїє
тотожним поняттю територіального поділу і виступає, відповідно, як одна з
основнихознакдержави10.Прицьомубагатоманіттярізнихзв’язківміждержа
вою або державною територією в цілому і окремими адміністративними тери
торіямискладаєтьсяуєдинутериторіальнусистему.
Стосовнопершогорівнясистемаекономічногорайонуваннядержави,якпра
вило,визначаєвсііншісистемиієїхосновноюматеріальноюбазою.Однак,як
свідчитьдосвідСРСР, економічнийпринципне завжди є домінуючиму визна
ченнітериторіальногоподілудержави.
Адміністративна структура території передбачає, що територія держави
поділена,якправило,наусередненіскладовіелементи,наділеніадміністратив
ноюсамостійністю,відповіднодоякихбудуєтьсясистемаорганівдержавноївла
дитамісцевогосамоврядування.Такийпідхід історичносклавсявходістанов
лення національних держав, коли стояло завдання організуватижиття етнічно,
культурно і лінгвістично однорідного населення. Адміністративна структура
територіїхарактернаідлядержав,уякихсамаєдністьбагатонаціональногонасе
лення виходить із цілісності території. У такій державі виникають соціально
політичніпроблеми,коли“здоров’я”народуякцілогопрямопов’язанезможли
востямикожногоетносуреалізуватисвоїцілі.
Адміністративнотериторіальний поділ – досить рухома частина в системі
державного устрою. Так, Італійська Республіка, єдина і неподільна, визнає
місцеві автономії та сприяє їх розвитку; здійснює найширшу адміністративну
децентралізаціюузалежнихвіддержавислужбах;узгоджуєпринципиіметоди
свого законодавства з вимогами автономії і децентралізації (ст. 5Конституції).
Адміністративний устрій Італії становлять області, провінції, комуни (ст. 114).
Області, створені як автономні утворення із власними правами і функціями
717Юридичні і політичні науки
(ст.115),виконуютьадміністративніфункціївмежахосновнихпринципів,уста
новленихзаконамидержави,іусферах,прямозазначенихуконституціїчикон
ституційнихзаконах,крімпитаньвинятковомісцевогозначення,вирішенняяких
можутьпередаватисязаконамиреспублікипровінціям,комунамчиіншиммісце
вимустановам(ст.117,118).ПровінціїікомунивІталіїєтериторіальнимиоди
ницямидержавногоіобласногоподілу(ст.129).Територіїпровінційможутьбути
поділенінаокругизвинятковоадміністративнимифункціямизметоюподальшої
децентралізації.
КонституціяІспаніїпроголошуєнепорушнуєдністьіспанськоїнації,єдинуі
неподільнубатьківщинувсіхіспанців.Вонавизнаєігарантуєправонаавтономію
длянаціональностей і регіонів, які її складають, і солідарністьміжними (ст.2
Конституції).Підхід Іспанії до територіального устрою держави, закріплений у
розділі8Конституції,характеризуєтьсярегламентацієюправовогостатусуавто
номій.Територіальнийустрійкраїнивключаємуніципалітети,провінціїтаство
рювані автономні спільноти. Всі ці утворення користуються автономією при
веденнісвоїхсправ (ст.137Конституції)11.Відмінностіустатутахрізнихавто
номнихспільнотненадаютьїмніякихекономічнихісоціальнихпереваг.
Історичнотериторіальнийподілзароджувавсяякадміністративний.Так,тери
торія Римської держави періоду давньої республіки поділялася на провінції, а
періоду занепаду,після зміщеннясамоїдержавинасхід (її зXIVст. європейці
почалиназиватиВізантійськоюімперією),–напрефектури.УIVст.префектур
булочотири–Схід,Іллірик,Італія,Галлія,кожназякихскладаласяздіоцезіїв.
НаприкінціVIст.назаходіімперіїбулостворенодвавеликихокруги(екзархати),
ащечерезстороківпрефектурибулизаміненіфемами12.
Російськаадміністративнотериторіальнасистеманапередодні1917р.перед
бачалаподілдержавинагубернії,повіти іволості,тобтотериторіальнімасиви,
якіявлялисобоюпорівняносамостійнірайони,врамкахякихвиділялисяіснуючі
поселення(села,станиці,містатощо).
Упроцесіформуваннянаціональнихдержаввеликітериторіальніпростори,а
ще більшою мірою етноси, які опинялися перед лицем спільних загроз, стали
основою появи держав з державнотериторіальною структурою. Перш за все
такимидержавамисталиунії.
Відконфедераційіуній,черезоб’єднаннярізнихфункційдержави,передусім
за все промислових, торговельних і оборонних, складалися державноправові
об’єднання – прообрази майбутніх союзних держав і федерацій. Інший шлях
виникненнядержавнотериторіальнихструктурдержав–трансформаціявеликих
державСередньовіччя в імперіїНового часу.Особливістюнового видудержав
була асиметричність їх структури, яка часто включала і території держав, і
адміністративнітериторії.Багатодержавтакоготипузбереглисядосьогодні.
Устрій АвстроУгорської імперії, з її яскраво вираженою державнотери
торіальноюструктурою,поєднуваврисиунітарноїмонархіїісоюзноїдержави,а
тойсоюзудержав.ІзсоюзнихдержавтипуАвстроУгорщинивирослаідеяфеде
раціїізвнутрішньоюнаціональнодержавноюструктурою,елементиякоїбулине
просто державними утвореннями – така федерація повністю або частково
будуєтьсязанаціональним(етнічним)критерієм.
Особливемісце серед держав, структура якихпривела до появифедерацій,
посідаєБританськаімперія.Уперіодсвогорозквіту,післяПершоїсвітовоївійни,
воназаймалатериторіюблизько36млнкв.км(ут.ч.вІндії,Азії,Австралії,Аме
718 Держава і право • Випуск 51
рицітаАфриці),наякійпроживалимайже450млносіб.Д.Лівенвживаєщодо
Британіїтогочасупоняттяімперськоїфедерації13.Ісправді,цюімперіюумовно
можна вважати прообразом національнодержавної федерації, оскільки її скла
довіхарактеризувалисярізнимиполітикоправовимирежимами.Навітьурамках
колоніального статусу території державних утворень мали яскраво виражені
відмінностіуформахуправлінняістатусі.
Отже,упроцесідержавотвореннятериторії,їїорганізаціївідводитьсядосить
важливемісце,оскільки,зодногобокувонавиступаєякбазовийелементдержа
ви,навідмінувіддодержавноїорганізаціїнаселенянзакровнородиннимприн
ципом, а з другого – держава сама організовує свій територіальний простір з
урахуванням існуючих економічних, соціальних, історичних звязків між
адміністративнотериторіальнимиодиницями.
1.Со ро кин П.Социальнаяикультурнаядинамика:Исследованияизмененийвболь
ших системах искусства, истины, этики, права и общественных отношений. – СПб.,
2000. – С. 19. 2. Виль сон В. Государство: Прошлое и настоящее конституционных
учреждений.–М.,1905.–С.7.3.Ру шай ло В.Б.Административноправовыережимы.
–М.,2000.–С.15.4.Гу ме ров И.Н.Государствоигосударственнаявласть.–М.,2002.
–С.130144.5.Брэ бан Г.Французскоеадминистративноеправо.–М.:Прогресс,1988.
–С.89.6.Тамсамо.–С.89–123.7.Об щая теорияправаигосударства/Подред.В.В.Ла
зарева.–М.:Юристъ,2001.–С.352.8.Ке ри мов Д.А.Проблемыобщейтеорииправаи
государства.–М.:Соврем.гуманит.унт,2003.–Т.2.–С.119.9.Тамсамо.–С.119–120.
10.Ке ри мов Д.А.Проблемыобщейтеорииправаигосударства.–Т.3.–С.37.11.Кон
ституциигосударствЕвропейскогоСоюза.–М.,1997.–С.401–409.12.Гийу А.Визан
тийскаяцивилизация.–Екатеринбург,2005.–С.31–35.13.Ли вен Д.Империянапери
ферии Европы: Сравнение России и Запада // Российская империя в сравнительной
перспективе.–М.,2004.–С.89.
719Юридичні і політичні науки
Розділ 10. ПОЛІТИЧНІ НАУКИ
М. М. Іжа. ТериторІЯ Як важливий елемент процесу державотвореннЯ
|