Концепт «державна політика» в сучасній науці

Концепт «державна політика» в сучасній науці

Розглядається концепт «державна політика» в межах сучасних суспільно-політичних досліджень, аналізується його зміст та міждисциплінарний підхід до аналізу. Визначається необхідність його наукового осмислення в межах науки про політику та доцільність розгляду як теорії середнього...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2011
1. Verfasser: Музиченко, Г.В.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України 2011
Schriftenreihe:Держава і право
Schlagworte:
Політичні науки
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/34021
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Концепт «державна політика» в сучасній науці / Г.В. Музиченко // Держава і право. — 2011. — Вип. 52. — С. 656-662. — Бібліогр.: 7 назв. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-34021
record_format dspace
spelling irk-123456789-340212012-06-01T13:23:10Z Концепт «державна політика» в сучасній науці Музиченко, Г.В. Політичні науки Розглядається концепт «державна політика» в межах сучасних суспільно-політичних досліджень, аналізується його зміст та міждисциплінарний підхід до аналізу. Визначається необхідність його наукового осмислення в межах науки про політику та доцільність розгляду як теорії середнього рівня, що поєднує теоретичні уявлення та емпіричні дослідження, що дає змогу політичній науці відповідати на виклики часу. Рассматривается концепт «государственная политика» в рамках современных общественно-политических исследований, анализируется его содержание и междисциплинарный поход к его анализу. Определяется необходимость его научного осмысления в рамках науки о политике, а также целесообразность рассмотрения как теории среднего уровня, объединяющей теоретические представления и эмпирические исследования, которые дают возможность политической науке отвечать на вызовы современности. The definition of "public policy" within the limits of modern political researches is considered in article, its maintenance and an interdisciplinary campaign to its analysis is analyzed. Necessity of its scientific judgement within the limits of a science about the politician, and also expediency of consideration as the theory of the average level uniting theoretical representations and empirical researches which will give the chance to a political science to answer present calls is defined. 2011 Article Концепт «державна політика» в сучасній науці / Г.В. Музиченко // Держава і право. — 2011. — Вип. 52. — С. 656-662. — Бібліогр.: 7 назв. — укp. 1563-3349 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/34021 uk Держава і право Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Політичні науки
Політичні науки
spellingShingle Політичні науки
Політичні науки
Музиченко, Г.В.
Концепт «державна політика» в сучасній науці
Держава і право
description Розглядається концепт «державна політика» в межах сучасних суспільно-політичних досліджень, аналізується його зміст та міждисциплінарний підхід до аналізу. Визначається необхідність його наукового осмислення в межах науки про політику та доцільність розгляду як теорії середнього рівня, що поєднує теоретичні уявлення та емпіричні дослідження, що дає змогу політичній науці відповідати на виклики часу.
format Article
author Музиченко, Г.В.
author_facet Музиченко, Г.В.
author_sort Музиченко, Г.В.
title Концепт «державна політика» в сучасній науці
title_short Концепт «державна політика» в сучасній науці
title_full Концепт «державна політика» в сучасній науці
title_fullStr Концепт «державна політика» в сучасній науці
title_full_unstemmed Концепт «державна політика» в сучасній науці
title_sort концепт «державна політика» в сучасній науці
publisher Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
publishDate 2011
topic_facet Політичні науки
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/34021
citation_txt Концепт «державна політика» в сучасній науці / Г.В. Музиченко // Держава і право. — 2011. — Вип. 52. — С. 656-662. — Бібліогр.: 7 назв. — укp.
series Держава і право
work_keys_str_mv AT muzičenkogv konceptderžavnapolítikavsučasníjnaucí
first_indexed 2025-07-03T14:58:50Z
last_indexed 2025-07-03T14:58:50Z
_version_ 1836638254007320576
fulltext Г.В. МУЗИЧЕНКО. КОНЦЕПТ «ДЕРЖАВНА ПОЛІТИКА» В СУЧАСНІЙ НАУЦІ Роз гля дається кон цепт «дер жав на політи ка» в ме жах су час них суспільно­політич­ них досліджень, аналізується йо го зміст та міждис циплінар ний підхід до аналізу. Виз­ на чається не обхідність йо го на уко во го ос мис лен ня в ме жах на уки про політи ку та доцільність роз гля ду як те орії се ред нь о го рівня, що поєднує те о ре тичні уяв лен ня та емпіричні досліджен ня, що дає змо гу політичній на уці відповіда ти на вик ли ки ча су. Клю­чові­сло­ва: дер жав на політи ка, на ука про політи ку, де дук тивні те орії, індук­ тивні те орії, се ре дин ний рівень на уки Рас сма т ри ва ет ся кон цепт «го су дар ст вен ная по ли ти ка» в рам ках со вре мен ных об ще ст вен но­по ли ти че с ких ис сле до ва ний, ана ли зи ру ет ся его со дер жа ние и меж дис­ цип ли нар ный по ход к его ана ли зу. Оп ре де ля ет ся не об хо ди мость его на уч но го ос мыс ле­ ния в рам ках на уки о по ли ти ке, а так же це ле со об раз ность рас смо т ре ния как те о рии сред не го уров ня, объ е ди ня ю щей те о ре ти че с кие пред став ле ния и эм пи ри че с кие ис сле до­ ва ния, ко то рые да ют воз мож ность по ли ти че с кой на уке от ве чать на вы зо вы со вре мен­ но с ти. Клю­че­вые­сло­ва: го су дар ст вен ная по ли ти ка, на ука о по ли ти ке, де дук тив ные те о­ рии, ин дук тив ные те о рии, те о рия сред не го уров ня The definition of "public policy" within the limits of modern political researches is con­ sidered in article, its maintenance and an interdisciplinary campaign to its analysis is ana­ lyzed. Necessity of its scientific judgement within the limits of a science about the politician, and also expediency of consideration as the theory of the average level uniting theoretical representations and empirical researches which will give the chance to a political science to answer present calls is defined. Key­words: public policy, policy science, deductive theories, inductive theories, the aver­ age level theory Складність­і­су­пе­реч­ливість­соціаль­но-еко­номічно­го­й­політич­но­го­роз­вит­ку­ на­шої­країни­зу­мов­лю­ють­по­тре­бу­в­те­о­ре­тич­но­му­ос­мис­ленні­й­роз­робці­на­уко- во­ об­грун­то­ва­но­го­ інстру­мен­тарію,­ за­ до­по­мо­гою­ яко­го­ мож­на­ зро­би­ти­ ефек- тивнішим­про­цес­дер­жав­ної­роз­бу­до­ви.­Без­те­о­ре­тич­но­го­знан­ня,­що­без­по­се­ред- ньо­ слу­гує­ кон­кретній­ дер­жа­во­творчій­ прак­тиці,­ не­мож­ли­ве­ ви­ко­нан­ня­ стра- тегічно­го­ за­вдан­ня­ –­ по­бу­до­ви­ де­мо­кра­тич­ної­ дер­жа­ви­ й­ гро­ма­дянсь­ко­го­ суспільства­на­те­ре­нах­Ук­раїни.­ Нині­відчу­вається­гос­трий­дефіцит­уза­галь­ню­ю­чих­досліджень­що­до­кон­цеп- ту­алізації­ ор­ганізаційно-уп­равлінських­ за­сад­ дер­жав­ної­ політи­ки­ в­ ре­аль­но­му­ соціаль­но-еко­номічно­му­та­соціокуль­тур­но­му­се­ре­до­вищі­ з­ви­со­кою­ди­намікою­ соціаль­них­про­цесів.­До­те­пер­не­ ство­ре­но­роз­гор­ну­тої­ те­о­ре­тич­ної­мо­делі­дер- жав­ної­ політи­ки,­ не­ по­вною­ мірою­ виз­на­че­но­ її­ змістовні,­ струк­турні­ та­ функціональні­особ­ли­вості,­не­роз­роб­ле­но­кон­цеп­ту­аль­ний­ме­ханізм­фор­му­ван­ня­ та­ здійснен­ня­ ефек­тив­ної­ дер­жав­ної­ політи­ки­ в­ Ук­раїні.­ Це­ знач­но­ ус­клад­нює­ про­ве­ден­ня­ре­фор­маційних­суспільних­пе­ре­тво­рень,­ак­ту­алізує­про­бле­му­на­дан- ня­їм­чіткішої­соціаль­ної­спря­мо­ва­ності,­ди­намізму­й­ефек­тив­ності.­То­му­ви­ни­кає­ не­обхідність­більш­де­таль­но­го­аналізу­існу­ю­чих­мо­де­лей­дер­жав­но-уп­равлінських­ струк­тур­–­суб’єктів­дер­жав­ної­політи­ки­та­ви­роб­лен­ня­кон­цепції­ефек­тив­ної­ її­ 656 Держава і право • Випуск 52 ©­МУ ЗИ ЧЕН КО Ган на В’яче славівна­–­кан­ди­дат­політич­них­на­ук,­до­цент­Одесь­ко- го­дер­жав­но­го­еко­номічно­го­універ­си­те­ту ре­алізації­в­умо­вах­швид­коп­лин­них­соціаль­но-еко­номічних­змін. У­фор­му­ван­ня­цієї­ про­бле­ма­ти­ки­ як­на­пря­му­ суспільно-політич­но­го­ знан­ня­ ва­го­мий­вне­сок­був­зроб­ле­ний­та­ки­ми­вче­ни­ми,­як­М.­Ве­бер,­К.­Маркс,­Дж.­Ба­че- нен,­ К.­Ліндблом,­ Р.­Сіме­он,­ М.­Аткінсон,­ Д.­Істон,­ П.­Джек­сон­ та­ інші.­ Се­ред­ вітчиз­ня­них­праць­з­те­о­ре­тич­них­пи­тань­фор­му­ван­ня­дер­жав­ної­політи­ки­тре­ба­ за­зна­чи­ти­публікації­І.Г.­Біла­са,­В.Д.­Бон­да­рен­ка,­О.У.­Ва­левсь­ко­го,­Б.А.­Га­євсько­го,­ А.С.­Галь­чинсь­ко­го,­Р.М.­Зва­ри­ча,­В.Г.­Кре­ме­ня,­В.І.­Лу­го­во­го,­М.І.­Ми­халь­чен­ка,­ В.А.­Реб­ка­ло,­І.В.­Роз­пу­тен­ка,­Ф.М.­Ру­ди­ча,­В.А.­Ску­ратівський,­В.В.­Тер­тич­ки,­ Л.Є.­Шкля­ра­та­інших. За­зви­чай­ під­ політи­кою­ (від­ грець­ко­го­ politika­ –­ дер­жавні­ або­ гро­мадські­ спра­ви)­ро­зуміють­соціаль­ну­діяльність­у­політичній­сфері­суспільства,­спря­мо- ва­ну­го­ло­вним­чи­ном,­на­до­сяг­нен­ня,­ут­ри­ман­ня,­зміцнен­ня­та­ре­алізацію­вла­ди.­ Ук­раїнський­ дослідник­ В.­ Тер­лич­ка1­ про­по­нує­ на­ по­чат­ку­ всіх­ політич­них­ досліджень­виз­на­чи­ти­ся­з­по­нят­тя­ми,­ад­же­на­сьо­годнішній­день­ви­ни­кає­ба­га­то­ про­блем­ з­ лінгвістич­ни­ми­ особ­ли­во­с­тя­ми­ тлу­ма­чен­ня­ сло­ва­ «політи­ка»,­ яка­ в­ інших­мо­вах,­на­при­клад,­в­англійській,­має­по­декілька­термінів,­які­відо­б­ра­жа- ють­різні­за­змістом­по­нят­тя. Ти­по­ви­ми­ при­кла­да­ми­ виз­на­чень­ цих­ двох­ по­нять­ мож­на­ вва­жа­ти­ такі:­ політи­ка­(politics)­–­це­сфе­ра­взаємовідно­син­різних­соціаль­них­груп­та­індивідів­ у­ви­ко­ри­с­танні­інсти­тутів­публічної­вла­ди­за­для­ре­алізації­своїх­суспільно­зна­чу- щих­інте­ресів­і­по­треб2;­суспільна­на­ука,­що­вив­чає­політичні­інсти­туції­і­прин- ци­пи­та­по­ведінку­вла­ди3.­Політи­ку­в­цьо­му­ро­зумінні­досліджу­ють­пе­ре­важ­но­ політичні­аналіти­ки;­політи­ка­(policy)­–­це­план,­курс­дій­або­«на­прям­дій,­прий- ня­тий­ і­до­три­му­ва­ний­вла­дою,­керівни­ком,­політич­ною­партією­та­ інше»4;­пев- ний­ курс­ дій,­ об­ра­ний­ за­ра­ди­ вигідності,­ зруч­ності­ то­що5.­Са­ме­ в­ та­ко­му­ кон- тексті­ро­зуміється­термін­«дер­жав­на­політи­ка»­за­га­лом­чи­її­відповідний­на­прям:­ зовнішня,­ внутрішня,­ еко­номічна,­ соціаль­на,­ куль­тур­на­ то­що.­ Близь­ки­ми­ за­ змістом­ (але­ не­ си­ноніма­ми)­ є­ терміни­ «про­гра­ма»­ і­ «стра­тегія».­ Відповідно,­ політи­ка­як­курс­або­на­прям­дій­є­пред­ме­том­аналізу­політи­ки,­який­здійсню­ють­ аналіти­ки­політи­ки.­ Як­ за­зна­чає­ В.­ Тер­тич­ка,­ чітке­ усвідо­млен­ня­ різниці­ та­ взаємозв’яз­ку­ між­ по­нят­тя­ми­politics­і­policy спри­я­ти­ме­ут­вер­д­жен­ню­в­ук­раїнській­на­уковій­літе­ра- турі­терміно­логічної­чи­с­то­ти­й­ко­рект­но­му­за­сто­су­ван­ню­політич­но­го­аналізу­й­ аналізу­ політи­ки­ до­ вирішен­ня­ суспільних­ про­блем.­ Для­ зруч­ності­ й­ чіткості­ ро­зуміння­терміна­«політи­ка»­як­policy­й­умов­но­го­дис­танціюван­ня­від­politics­є­ мож­ливість­для­своєрідно­го­лінгвістич­но­го­те­с­ту,­тоб­то­умов­ної­заміни­йо­го­сло- ва­ми­ «про­гра­ма»­ чи­ «стра­тегія»:­ як­що­ зміст­ сло­во­спо­лу­чен­ня­ суттєво­ не­ змінюється,­то­це­є­політи­ка­як­policy (дер­жав­на­політи­ка­–­дер­жав­на­про­гра­ма;­ дер­жав­на­ політи­ка­ –­ дер­жав­на­ стра­тегія­ то­що),­ в­ інших­ ви­пад­ках­ йдеть­ся­ про­ політи­ку­як­politics6. Що­до­терміну­public,­то­йо­го­до­клад­но­оха­рак­те­ри­зо­ва­но­в­дослідженні­«Ан­г- ло-ук­раїнський­ ґло­сарій­термінів­ і­по­нять­ з­ аналізу­дер­жав­ної­політи­ки­та­еко- номіки»:­для­сфе­ри­аналізу­політи­ки­ус­та­ле­ним­є­вжи­ван­ня­(із­варіантів:­дер­жав- на,­публічна,­гро­мадсь­ка,­суспільна)­«дер­жав­на­політи­ка».­Тоб­то,­за­кон­тек­с­том­і­ змісто­ви­ми­ особ­ли­во­с­тя­ми­ для­ по­нят­тя­ public policy­ адек­ват­ним­ є­ «дер­жав­на­ політи­ка»,­ і­ зво­рот­ний­пе­ре­клад­ (в­ ано­таціях­до­ ста­тей,­ в­ ав­то­ре­фе­ра­тах­ то­що)­ англійською­мо­вою­як­state policy­не­відповідає­сфері­вжи­ван­ня­дефініції­«дер- жав­на­політи­ка»­в­ук­раїнській­прак­тиці­ та­не­сприяє­кри­с­талізації­ аналізу­дер- 657Юридичні і політичні науки жав­ної­політи­ки.­ В­су­часній­суспільно-політичній­думці­до­сить­ча­с­то­па­ра­лель­но­вжи­ва­ють­ся­ терміни­«дер­жав­на­вла­да»­та­«публічна­вла­да»,­які­в­ан­г­ло­мовній­ре­дакції­ма­ють­ од­на­ко­ве­ви­ра­жен­ня­як­public policy. Термін­«публічна­політи­ка»­є­віднос­но­но­вим.­Він­був­вве­де­ний­в­лек­си­кон­ євро­пейсь­кої­адміністра­тив­ної­та­політич­ної­на­уки­в­1970-х­ро­ках­як­бук­валь­ний­ пе­ре­клад­терміну­public policy. Цей­термін­про­ти­с­тав­ляється­терміну politics, який­ по­зна­чає­ діяльність­ і­ бо­роть­бу­ тра­диційних­ політич­них­ дійо­вих­ осіб­ (зо­к­ре­ма,­ політич­них­ партій,­ зацікав­ле­них­ груп,­ син­ди­катів­ чи­ но­вих­ соціаль­них­ рухів),­ спря­мо­ва­них­на­за­хоп­лен­ня­за­ко­но­дав­чої­чи­уря­до­вої­вла­ди­з­до­три­ман­ням­кон- сти­туційних­чи­інсти­туційних­норм.­Як­за­зна­чає­гру­па­фран­цузь­ких­дослідників,­ «по­нят­тя­ публічної­ політи­ки­ відно­сить­ся­ до­ гри­ вла­ди,­ в­ рам­ках­ інсти­туційної­ ок­ре­мої­ча­с­ти­ни,­між­різни­ми­публічни­ми­осо­ба­ми,­які,­у­співпраці­чи­в­про­ти- сто­янні­з­при­ват­ни­ми­чи­напівдер­жав­ни­ми­дійо­ви­ми­осо­ба­ми­на­ма­га­ють­ся­кон- крет­но­розв’яза­ти­ко­лек­тив­ну­про­бле­му».­ Кон­цепція­публічної­політи­ки­про­по­нує­роз­гля­да­ти­дер­жа­ву­і,­більш­ши­ро­ко,­ політи­ко-адміністра­тив­ну­си­с­те­му­за­си­лою­її­впли­ву­на­еко­номіку­та­суспільство.­ Не­за­пе­ре­чу­ю­чи­чи­при­хо­ву­ю­чи­відно­си­ни­си­ли,­невід’ємні­від­всьо­го­політи­ко- адміністра­тив­но­го­про­це­су,­аналіз­публічної­політи­ки­віддає­пе­ре­ва­гу­існу­ю­чим­ адміністра­тив­ним­ор­ганізаціям­(дер­жавній­владі­та­місце­во­му­са­мо­вря­ду­ван­ню),­ які­ви­ни­ка­ють,­та­їхнім­ре­аль­ним­ви­т­ра­там­на­кож­но­го­гро­ма­дя­ни­на. Ак­цент­ ро­бить­ся­ на­ ро­зуміння­ склад­них­ ме­ханізмів­ публічної­ діяль­ності.­ Політичні­ інсти­туції,­ що­ ко­лись­ бу­ли­ в­ епіцентрі­ на­уко­во-дослідних­ інте­ресів,­ те­пер­аналізу­ють­ся­під­ку­том­зо­ру­про­блем­і­пе­ре­ваг,­які­во­ни­на­да­ють­дійо­вим­ осо­бам­публічної­політи­ки.­Мо­ва­йде­про­ро­зуміння­«дер­жа­ви­в­дії»,­по­чи­на­ю­чи­ з­публічних­та­при­ват­них­осіб,­втяг­ну­тих­в­ок­ре­мий­сек­тор,­ з­ їхніх­ре­сурсів­та­ інсти­туцій,­які­ке­ру­ють­їх­діяльністю.­Ці­три­ос­новні­еле­мен­ти­доз­во­ля­ють­зро- зуміти­індивіду­аль­ну­та­ко­лек­тив­ну­по­ведінку,­а­та­кож­ре­зуль­та­ти,­які­во­ни­от­ри- му­ють,­ як­ в­ плані­ впли­ву­ на­ гро­ма­дянсь­ке­ суспільство,­ так­ і­ в­ інсти­туційно­му­ плані,­тоб­то­сто­сов­но­ор­ганізації­політи­ко-адміністра­тив­ної­си­с­те­ми. Та­кий­підхід­має­за­ме­ту­опи­са­ти­і­зро­зуміти­логіку­дій­цих­напівдер­жав­них­ струк­тур­з­точ­ки­зо­ру­їхньо­го­вне­ску­у­розв’язан­ня­виз­на­че­них­ко­лек­тив­них­про- блем.­ У­ цьо­му­ ро­зумінні,­ да­ний­ підхід­ «відповідає»­ соціальній,­ політичній­ та­ еко­номічній­ре­аліям:­ точ­кою­відліку­будь-яко­го­емпірич­но­го­аналізу­є­що­ден­на­ діяльність­дер­жав­них­ор­ганів­і­вив­чен­ня­їх­до­по­мо­ги,­що­доз­во­ляє­роз­та­шу­ва­ти­ публічних­ дійо­вих­ осіб­ в­ прострі­ та­ часі,­ а­ та­кож­ про­аналізу­ва­ти­ публічну­ діяльність­«in­situ».­В­дійсності,­мо­ва­йде­про­вста­нов­лен­ня­інтер­фей­су­між­дер- жа­вою,­а­в­більш­ши­ро­ко­му­ро­зумінні,­–­між­публічни­ми­дійо­ви­ми­осо­ба­ми­та­ гро­ма­дянсь­ким­ суспільством,­ тоб­то­ виз­на­чен­ня­ по­ля­ при­ми­рен­ня­ інте­ресів­ (медіації)­публічних­осіб,­які,­як­вва­жається,­за­хи­ща­ють­за­гальні­інте­ре­си­і­дба- ють­про­дов­го­ст­ро­ко­ву­пер­спек­ти­ву,­та­при­ват­ни­ми­осо­ба­ми,­які­за­зви­чай­за­хи- ща­ють­ок­ремі­інте­ре­си,­в­ко­рот­ко­ст­ро­ко­во­му­кон­тексті. Та­кий­аналіз­дає­змо­гу­спро­с­ту­ва­ти­підхід,­за­яким­дер­жа­ва,­її­інсти­туції­та­її­ публічна­політи­ка­є­ка­те­горіями,­які­постійно­зміню­ють­ся­і­які­слід­інтер­пре­ту­ва- ти­за­леж­но­від­су­то­утилітар­них­цілей.­Ре­кон­ст­ру­ю­ю­чи­аналітичні­роз­ду­ми­про­ «дер­жа­ву­ в­ кон­крет­них­ умо­вах»,­ аналіз­ публічної­ політи­ки­ на­ма­гається­ та­кож­ ок­рес­ли­ти­де­які­про­це­си,­що­періодич­но­по­вто­рю­ють­ся­при­взаємодії­публічних­ та­при­ват­них­дійо­вих­осіб. 658 Держава і право • Випуск 52 Розбіжність­ в­ по­нят­тях­ «дер­жав­на­ політи­ка»­ та­ «публічна­ політи­ка»,­ яка­ ви­ник­ла­в­наслідок­пе­ре­кла­ду­ан­г­ло­мов­но­го­терміну­public policy, по­ро­д­жує­плу- та­ни­ну­ в­ на­уко­вих­ досліджен­нях,­ од­нак,­ на­ на­шу­ дум­ку,­ це­ ли­ше­ лінгвістич­на­ різни­ця,­на­яку­на­го­ло­шу­вав­В.­Тер­тич­ка,­то­му­в­по­даль­шо­му­бу­де­мо­вва­жа­ти­їх­ сло­ва­ми-си­ноніма­ми.­Це,­ до­речі,­ підтвер­д­жується­ й­ са­ми­ми­ дослідни­ка­ми­ дер- жав­ної­політи­ки­(М.­Гов­лет,­М.­Ра­мен,­В.­Тер­тич­ка­та­ін.)­та­публічної­політи­ки­ (П.­Кньоп­фель,­К.­Ла­рю­Ф.­Ва­рон,­Н.­Ма­ли­ше­ва­та­ін.).­ Для­ук­раїнської­політич­ної­на­уки­більш­ха­рак­тер­ним­є­вжи­ван­ня­са­ме­терміну­ «дер­жав­на­політи­ка»,­який­і­раніше­ши­ро­ко­ви­ко­ри­с­то­ву­вав­ся­в­політичній­те­орії­ та­прак­тиці,­ко­ли­за­часів­ра­дянсь­кої­вла­ди­всі­сфе­ри­суспільно­го­жит­тя­кон­тро­лю- ва­ла­ вла­да,­ от­же­ термін­ «дер­жав­на­ політи­ка»­ вміщу­вав­ май­же­ всі­ ас­пек­ти­ управління­країною.­По­ст­ра­дянсь­кий­простір,­ який­ за­знав­де­мо­кра­тич­них­пе­ре- тво­рень,­до­дав­до­си­с­те­ми­політич­ної­вла­ди­ інших­ак­торів­–­ інсти­тут­місце­во­го­ са­мо­вря­ду­ван­ня,­ гро­ма­дянсь­ке­ суспільство,­ політичні­ партії­ то­що,­ од­нак­ цен­т- раль­ним­ак­то­ром­політич­но­го­жит­тя­за­ли­шається­дер­жа­ва,­то­му­для­та­ких­країн­ термін­ «дер­жав­на­ політи­ка»­ не­ об­ме­жується­ ли­ше­ діями­ од­но­го­ ак­то­ра­ в­ особі­ дер­жа­ви,­а­вміщує­дії­всіх­ак­торів­політич­ної­си­с­те­ми,­які­ма­ють­відно­шен­ня­до­ пред­ме­ту­спра­ви­і­мо­жуть­по­спри­я­ти­розв’язан­ню­кон­крет­ної­про­бле­ми­чи­про­по- зиції.­ Існує­ ба­га­то­ виз­на­чень­по­нят­тя­ «дер­жав­на­ політи­ка».­У­ своїй­пе­ред­мові­ до­ аналізу­ публічної­ політи­ки­Теніг­ у­ 1980-х­ рр.­ відзна­чає­ їх­що­най­мен­ше­ со­рок.­ Се­ред­ ба­га­ть­ох­ кон­ку­ру­ю­чих­ виз­на­чень­ де­які­ з­ них­ є­ ду­же­ склад­ни­ми,­ інші­ є­ зовсім­про­сти­ми.­Не­пе­ре­ра­хо­ву­ю­чи­всі,­на­га­даємо­декілька­з­них:­1)­Дер­жав­на­ політи­ка­є­все­те,­що­вла­да­ви­би­рає,­ро­би­ти­це­чи­не­ро­би­ти­(Т.­Дай);­2)­Дер­жав- на­політи­ка­–­це­набір­взаємо­пов’яза­них­рішень,­прий­ня­тих­суб’єктом­політи­ки­ чи­ їх­ гру­пою­ для­ ви­бо­ру­ цілей­ та­ за­собів­ їх­ до­сяг­нен­ня­ в­ рам­ках­ спе­цифічної­ си­ту­ації,­ в­ якій­ ці­ рішен­ня­ма­ють,­ в­ прин­ципі,­ бу­ти­ в­ме­жах­ по­вно­ва­жень­ цих­ суб’єктів­(В.­Дженкінс);­3)­Дер­жав­на­політи­ка­–­це­ціле­с­пря­мо­ва­ний­курс­дій,­що­ ви­ко­нується­ суб’єктом­ чи­ їх­ гру­пою,­ що­ зай­ма­ють­ся­ про­бле­мою­ чи­ пи­тан­ням­ (Дж.­Ан­дер­сон);­4)­Дер­жав­на­політи­ка­є­про­дук­том­діяль­ності­ор­га­ну,­наділе­но­го­ публічною­вла­дою­та­уря­до­вою­легітимністю­(Мені,­Теніг);­5)­Дер­жав­на­політи­ка­ скла­дається­з­діяль­ності,­спря­мо­ва­ної­на­вирішен­ня­публічної­про­бле­ми­в­пев­но- му­се­ре­до­вищі,­і­са­ме­че­рез­політич­них­дійо­вих­осіб,­постійно­зміню­ю­чись­в­часі,­ ви­бу­до­ву­ють­ся­відно­си­ни­(Лем’ї). Не­зва­жа­ю­чи­ на­ їхні­ різно­ви­ди,­ всі­ во­ни­ уз­го­д­жу­ють­ся­ в­ пев­них­ клю­чо­вих­ ас­пек­тах.­Во­ни­згідні,­що­дер­жав­на­політи­ка­вип­ли­ває­з­рішень­вла­ди­і­що­рішен- ня­нічо­го­не­ро­би­ти­є­та­кою­ж­політи­кою,­як­і­рішен­ня­щось­ро­би­ти.­ Цілком­при­род­но­мо­же­ ви­ник­ну­ти­пи­тан­ня­про­ відповідність­ та­ко­го­ тлу­ма- чен­ня­ дер­жав­ної­ політи­ки­ пред­ме­ту­ досліджен­ня­ політич­ної­ на­уки,­ ад­же­ кон- кретні­дії­дер­жа­ви­та­інших­публічних­ак­торів,­та­ще­й­у­кон­крет­но­взятій­га­лузі­ чи­ сфері­ дій,­ мо­жуть­ розціню­ва­ти­ся­ і­ як­ пред­мет­ досліджен­ня­ та­кої­ на­уки­ як­ дер­жав­не­уп­равління,­а­юри­дичні­на­уки­бу­дуть­пре­тен­ду­ва­ти­на­спільний­пред- мет­досліджен­ня,­ оскільки­важ­ли­вою­скла­до­вою­та­ко­го­ аналізу­ є­ за­конність­ та­ легітимність­ дій­ публічних­ ак­торів­ в­ даній­ сфері.­ Те­за­ про­ аналіз­ публічної­ політи­ки­на­пред­мет­ре­аль­них­ви­т­рат­публічних­ак­торів­на­кож­но­го­гро­ма­дя­ни­на­ вза­галі­є­пред­ме­том­досліджен­ня­еко­номічної­на­уки,­а­са­ме­те­орії­фінансів. Відповідь­ на­ да­не­ за­пи­тан­ня­ ле­жить­ в­ пло­щині­ ево­люції­ політич­ної­ на­уки.­ Роз­ви­вається­політич­на­на­ука,­а­от­же,­роз­ви­вається,­де­талізується­та­ево­люціонує­ 659Юридичні і політичні науки й­пред­мет­її­досліджен­ня. До­50-х­рр.­XX­ст.­досліджен­ня­політич­но­го­жит­тя­зо­се­ре­д­жу­ва­ли­ся­на­нор- ма­тив­них­ чи­ мо­раль­них­ ас­пек­тах­ дії­ вла­ди­ або­ на­ ро­боті­ пев­них­ політич­них­ інсти­тутів.­У­по­воєнну­еру­де­ко­лонізації,­відбу­до­ви­зруй­но­ва­них­війною­країн­і­ вста­нов­лен­ня­ но­вих­ інсти­тутів­ міжна­род­но­го­ керівництва­ дослідни­ки­ політи­ки­ шу­ка­ли­підхід,­який­поєднав­би­їхні­досліджен­ня­з­пи­тан­ня­ми­пра­во­суд­дя,­спра- вед­ли­вості,­а­та­кож­соціаль­но­го,­еко­номічно­го­та­політич­но­го­роз­вит­ку.­У­та­ко­му­ кон­тексті­ змін­ та­ пе­ре­оцінок­ з’яви­ло­ся­ декілька­ но­вих­ підходів­ у­ дослідженні­ явищ­політи­ки.­Одні­вчені­зо­се­ре­д­жу­ва­ли­ся­на­мікро-рівнях­людсь­кої­по­ведінки­ і­ пси­хо­логії­ гро­ма­дян,­ ви­борців,­ керівників­ та­ ке­ро­ва­них.­ Інші­ кон­цен­т­ру­ва­ли­ ува­гу­на­ха­рак­те­ри­с­ти­ках­національ­них­суспільств­і­куль­тур;­ще­інші­спря­мо­ву- ва­ли­досліджен­ня­на­при­ро­ду­національ­них­і­гло­баль­них­політич­них­си­с­тем.­ Про­те­один­із­та­ких­роз­роб­ле­них­підходів­існує­і­досі.­Він­зо­се­ре­д­жується­не­ стільки­на­струк­турі­інсти­тутів­вла­ди­чи­по­ведінці­суб’єктів­політи­ки,­не­на­то­му,­ що­ вла­да­має­ чи­по­вин­на­ ро­би­ти,­ а­ на­ то­му,­що­ во­на­ на­справді­ ро­бить.­Та­ким­ підхо­дом,­що­ба­зується­на­дер­жавній­політиці­чи­на­її­роз­робці,­є,­як­це­на­зва­ли­ за­снов­ни­ки,­на­ука­про­політи­ку­(policy­science).­ За­сно­ва­на­Ге­рол­дом­Ла­с­ве­лом­та­ інши­ми­дослідни­ка­ми­ зі­США­та­Ве­ли­ко- бри­танії,­ на­ука­ про­ політи­ку,­ як­ очіку­ва­лось,­ «..­ ма­ла­ б­ витісни­ти­ тра­диційну­ політо­логію­(political­science),­інте­г­ру­ю­чи­досліджен­ня­політич­ної­те­орії­та­прак- ти­ки­ без­ впа­дан­ня­ у­ сте­рильність­ фор­маль­них­ пра­во­вих­ досліджень»7.­ Ла­с­вел­ про­по­ну­вав,­ щоб­ на­ука­ про­ політи­ку­ ма­ла­ три­ ви­разні­ ха­рак­те­ри­с­ти­ки,­ які­ б­ відрізня­ли­ її­ від­ раніше­ роз­роб­ле­них­ підходів:­ ба­га­то­га­лу­зевість,­ здатність­ вирішу­ва­ти­про­бле­ми­та­чітка­нор­ма­тивність­на­уки.­Під­ба­га­то­га­лу­зевістю­Ла­с- вел­ро­зумів­те,­що­на­ука­про­політи­ку­ма­ла­б­відійти­від­вузь­ко­го­досліджен­ня­ політич­них­ інсти­тутів­ і­ струк­тур­ та­ охо­пи­ти­ у­ собі­ до­сяг­нен­ня­ та­ких­ на­ук­ як­ соціологія­й­ еко­номіка,­пра­во­та­політи­ка.­Під­вирішен­ням­про­блем­він­мав­на­ увазі,­що­на­ука­про­політи­ку­ма­ла­б­чітко­до­три­му­ва­ти­ся­ка­нонів­ре­ле­вант­ності,­ орієнту­ю­чи­ се­бе­ на­ вирішен­ня­ ре­аль­них­ про­блем,­ а­ не­ зай­ма­ти­ся­ чи­с­то­ ака- демічни­ми­ та­ ча­с­то­ без­ре­зуль­тат­ни­ми­ де­ба­та­ми,­ яки­ми,­ на­при­клад,­ сла­вить­ся­ тлу­ма­чен­ня­кла­сич­них,­іноді­роз­ми­тих,­політич­них­текстів.­Чітка­нор­ма­тивність,­ згідно­з­Ла­с­ве­лом,­оз­на­чає,­що­на­ука­про­політи­ку­не­ма­ла­б­хо­ва­ти­ся­під­ма­с­кою­ «на­уко­вої­ об’єктив­ності»,­ а­ по­вин­на­ бу­ла­ виз­на­ва­ти­ не­мож­ливість­ розділен­ня­ цілей­та­за­собів­або­цінно­с­тей­та­ме­тодів­у­досліджен­нях­дій­вла­ди. М.­Гов­лет­та­М.­Ра­меш­за­зна­ча­ють,­що­біг­ча­су­вніс­певні­ко­рек­ти­ви­у­три­ виз­на­чені­ Ла­с­ве­лом­ ком­по­нен­ти­ політич­но­го­ орієнту­ван­ня.­ По-пер­ше,­ хо­ча­ ак­цент­на­ба­га­то­га­лу­зе­вості­зберігається,­за­раз­існує­ве­ли­ка­кількість­літе­ра­ту­ри,­ що­зо­се­ре­д­жується­на­на­уці­про­політи­ку­вза­галі.­В­наш­час­ця­на­ука­ве­ли­кою­ мірою­є­ок­рес­ле­ною­«дис­ципліною»­з­унікаль­ним­на­бо­ром­кон­цепцій,­сфер­інте- ресів,­із­вла­сним­лек­си­ко­ном­та­терміно­логією.­Хо­ча­ба­га­то­з­цих­кон­цепцій­за­по- зи­чені­ з­ інших­ дис­циплін,­ їх­ ви­ко­ри­с­тан­ня­ в­ кон­тексті­ досліджень­ дер­жав­ної­ політи­ки­ на­да­ло­ їм­ де­що­ особ­ли­во­го­ зву­чан­ня.­ По-дру­ге,­ за­ ос­танні­ 40­ років­ зацікав­лен­ня­ба­га­ть­ох­дослідників­політи­ки­ви­ключ­но­у­кон­крет­но­му­вирішенні­ про­блем­фак­тич­но­зійшло­нанівець.­У­ре­аль­но­му­світі­дер­жав­ної­політи­ки­ре­аль- на­пе­ре­ва­га­аналізу­ча­с­то­підпо­ряд­ко­вується­політичній­не­обхідності.­По-третє,­ за­клик­до­на­уки­про­політи­ку­ за­ли­ша­ти­ся­чітко­нор­ма­тив­ною­та­кож­змінив­ся­ з­ пли­ном­ча­су,­про­те­мен­шою­мірою,­ніж­інші­ос­но­во­по­ложні­терміни.­Здебільшо- 660 Держава і право • Випуск 52 го,­дослідни­ки­політи­ки­відмо­ви­ли­ся­ви­клю­ча­ти­ве­ли­чи­ни­із­сво­го­аналізу­і­на­по- ля­га­ли­на­ оціню­ванні­ як­цілей,­ так­ і­ за­собів­політи­ки,­ а­ та­кож­ са­мо­го­про­це­су­ тво­рен­ня­політи­ки. Нині­на­ука­про­політи­ку­як­ок­ре­ма­дис­ципліна,­що­має­свій­унікаль­ний­пред- мет­досліджен­ня,­ок­ре­мий­від­політич­ної­на­уки­та­інших­суспільних­на­ук,­є­ду­же­ дис­кусійним.­Є­гру­па­дослідників,­які­відсто­ю­ють­са­мостійність­на­уки­в­ме­жах­ ко­ла­суспільних­на­ук,­є­й­гру­па­при­хиль­ників­не­ви­о­крем­лен­ня­на­уки­про­політи- ку­в­ок­ре­му­дис­ципліну,­а­виз­на­чен­ня­та­кої­ли­ше­як­на­пря­му­досліджень­в­ме­жах­ політич­ної­на­уки,­од­нак,­підкрес­лю­ють­на­міждис­циплінар­ності­да­но­го­пред­ме­ту­ досліджен­ня.­Го­ло­вним­ар­гу­мен­том­ос­танніх­є­те,­що­су­часність­вза­галі­ха­рак­те- ри­зується­ зро­с­та­ю­чою­ по­пу­лярністю­ міждис­циплінар­них­ досліджень,­ оскільки­ жод­на­ на­ука­ не­ в­ змозі­ да­ти­ по­вну­ відповідь­ на­ пи­тан­ня­ сьо­го­ден­ня,­ окрім­ як­ поєднав­ши­зу­сил­ля­ба­га­ть­ох­на­ук­та­відмо­вив­шись­від­лінійно­го­аналізу­бут­тя.­ Май­же­всі­суспільні­про­це­си­за­раз­ма­ють­оз­на­ки­склад­но­ор­ганізо­ва­них­си­с­тем,­ то­му­на­ука,­перш­за­все,­гру­па­суспільних­на­ук,­має­йти­шля­хом­не­ви­о­крем­лен­ня­ но­вих­дис­циплін,­а­на­впа­ки,­поєднан­ня­зу­силь­всіх­на­ук­в­ме­жах­од­но­го­пред­ме­ту­ досліджен­ня.­ От­же,­дер­жав­на­політи­ка­є­пред­ме­том­досліджен­ня­ба­га­ть­ох­на­ук­(політич­ної­ на­уки,­ дер­жав­но­го­ уп­равління,­ пра­ва,­ еко­номіки,­ соціології,­ то­що),­ од­нак­ ком- плекс­не­її­досліджен­ня­мож­ли­во­ли­ше­за­умов­поєднан­ня­їх­зу­силь.­Су­часні­уяв- лен­ня­про­дер­жав­ну­політи­ку­ма­ють­солідну­на­уко­ву­спад­щи­ну,­де­кож­на­з­те­орій­ та­кож­не­з­про­ве­де­них­досліджень­зро­би­ли­свій­вне­сок­в­за­галь­не­уяв­лен­ня­про­ дер­жав­ну­політи­ку.­Всі­ці­знан­ня­мож­на­умов­но­поділи­ти­на­дві­гру­пи­те­орій,­як­ це­про­по­ну­ють­зро­би­ти­М.­Гов­лет­та­М.­Ра­меш:­гру­па­де­дук­тив­них­те­орій­та­гру- па­індук­тив­них­те­орій.­На­на­шу­дум­ку,­та­ка­кла­сифікація­є­спро­бою­розмісти­ти­ всі­міжга­лу­зеві­досліджен­ня­за­відповідни­ми­гру­па­ми. Де­дук­тив­ний­ме­тод­має­ба­га­то­послідо­вників­та­сла­бо­відмінних­версій­йо­го­ за­сто­су­ван­ня­до­кон­крет­них­політич­них­явищ.­Про­те­в­аналізі­тво­рен­ня­дер­жав- ної­політи­ки­помітні­три­йо­го­за­гальні­підти­пи,­що­різнять­ся­ба­зо­вою­оди­ни­цею­ аналізу­–­суспільний­вибір,­кла­со­вий­аналіз­ та­неоінсти­туціоналізм.­ Індук­тивні­ те­орії­на­ма­га­ють­ся­за­сто­су­ва­ти­універ­сальні­прин­ци­пи­до­досліджен­ня­політич- них­явищ­та­по­бу­до­вані­не­«зго­ри­вниз»,­як­де­дук­тивні,­а­на­впа­ки­–­«зни­зу­вго- ру».­ Тоб­то,­ во­ни­ за­ле­жать­ від­ на­ко­пи­чен­ня­ ве­ли­кої­ кількості­ емпірич­них­ досліджень­будь-яких­явищ­для­своїх­вихідних­да­них,­з­яких­во­ни­на­ма­га­ють­ся­ син­те­зу­ва­ти­уза­галь­ню­ючі­су­д­жен­ня.­За­са­мою­своєю­при­ро­дою­ці­те­орії­менш­ еле­гантні­ та­ згру­по­вані,­ ніж­ де­дук­тивні­ те­орії,­ ча­с­то­ во­ни­ не­ ма­ють­ цілком­ об’єдна­но­го­чи­уніфіко­ва­но­го­на­бо­ру­те­о­ре­тич­них­су­д­жень,­які­мож­на­за­сто­со­ву- ва­ти­до­ви­пад­ку,­що­роз­гля­дається,­про­те­во­ни,­за­виз­на­чен­ням,­завжди­«роз­бу­до- ву­ють­ся».­Подібно­до­де­дук­тив­них­ те­орій,­ існує­декілька­підтипів­ індук­тив­них­ політич­них­те­орій,­які­мож­на­розрізни­ти­за­тим,­чи­во­ни­фо­ку­су­ють­ся­на­ок­ре­мих­ осо­бах,­гру­пах­або­інсти­ту­тах­у­своїх­спро­бах­по­яс­ни­ти­політич­ний­світ­та­тво- рен­ня­дер­жав­ної­політи­ки.­До­та­ких­те­орій­відно­сять­те­орії­еко­номіки­до­стат­ку,­ те­орію­ плю­ралізму­ та­ кор­по­ра­тивізму­ та­ дер­жав­ництво­ (ста­тизм)­ як­ на­уко­ву­ теорію. Про­те,­ як­ за­зна­ча­ють­ самі­ ав­то­ри,­ на­ука­про­політи­ку­не­мо­же­ роз­ви­ва­ти­ся­ про­стим­ ви­ко­ри­с­тан­ням­ однієї­ з­ існу­ю­чих­ за­галь­но­те­о­ре­тич­них­ кон­ст­рукцій,­ де­дук­тив­них­чи­індук­тив­них.­Роз­ви­ток­те­орії­в­на­уці­про­політи­ку­має­вкоріню- ва­ти­ся­на­«се­ред­нь­о­му­рівні».­Тоб­то­те­орія­політи­ки­не­мо­же­і­не­має­бу­ти­чи­мось­ 661Юридичні і політичні науки більшим,­ніж­ча­с­ти­на­роз­вит­ку­більш­за­галь­ної­те­орії­політич­них­явищ,­чиї­кон- ту­ри­ста­нуть­зро­зуміли­ми­в­пев­ний­мо­мент­у­май­бут­нь­о­му.­ Підсу­мо­ву­ю­чи­за­зна­чи­мо,­що­дер­жав­на­політи­ка­сьо­годні­є­склад­ним­яви­щем,­ досліди­ти­який­мож­ли­во­ли­ше­за­умов­ком­плекс­но­го­міждис­циплінар­но­го­підхо- ду,­ яких­ поєдну­вав­ би­ в­ собі­ всебічні­ знан­ня­ про­ дер­жав­ну­ політи­ку­ в­ ме­жах­ на­уки­про­політи­ку. Виз­на­ю­чи­ доцільність­ гру­пу­ван­ня­ всіх­ підходів­ в­ ме­жах­ де­дук­тив­них­ та­ індук­тив­них­те­орій,­на­сьо­годнішній­день­ви­ни­кає­по­тре­ба­в­спеціальній­на­уковій­ кон­ст­рукції,­ мо­делі­ дер­жав­ної­ політи­ки,­ яка­ б­ відповіда­ла­ се­ре­дин­но­му­ рівню,­ тоб­то­поєдну­ва­ла­б­в­собі­кращі­те­о­ре­тичні­уза­галь­нен­ня­та­емпіричні­досліджен- ня,­а­от­же,­спро­мож­на­бу­ла­б­відповіда­ти­на­вик­ли­ки­су­час­но­го­політич­но­го­про- це­су,­ про­по­ну­ю­чи­ кон­кретні­ дії­ та­ про­гра­ми­ з­ ура­ху­ван­ням­ доцільності­ та­ відповідності­цілям­всіх­груп,­що­скла­да­ють­на­се­лен­ня­су­час­них­країн­світу. Та­ке­ба­чен­ня­дер­жав­ної­політи­ки­відкри­ває­нові­го­ри­зон­ти­на­уко­во­го­по­шу­ку­ для­країн­по­ст­ра­дянсь­ко­го­про­сто­ру,­які­звик­ли­до­тлу­ма­чен­ня­дер­жав­ної­політи- ки­ як­ дій­ ви­ключ­но­ дер­жа­ви­ що­до­ уре­гу­лю­ван­ня­ всіх­ сфер­ жит­тя.­ Од­нак­ су­часність­спо­ну­кає­до­роз­ши­рен­ня­ко­ла­учас­ників­політич­но­го­про­це­су,­а­от­же,­ роз­ши­рює­ ко­ло­ суб’єктів­ дер­жав­ної­ політи­ки­ та­ ви­о­крем­лю­ю­чи­ «дер­жав­ну­ політи­ку»­та­«політи­ку­дер­жа­ви»­як­ок­ремі­дефініції­політич­но­го­аналізу. 1. Тер тич ка В.­ Аналіз­ дер­жав­ної­ політи­ки­ і­ політо­логія­ //­ Політич­ний­ ме­недж- мент.­–­2004.­–­№­6­(9).­–­C.­3-22.­2. Еко номічний роз­ви­ток­і­дер­жав­на­політи­ка:­Навч.­ посібник­/­Ю.­Ба­жал,­О.­Кілієвич,­О.­Мер­тенс­та­ін.;­За­заг.­ред.­Ю.­Єха­ну­ро­ва,­І.­Роз­пу- тен­ка.­–­К.­:­Вид-во­УА­ДУ,­2001.­–­С.­370.­3. Еко номічний роз­ви­ток­і­дер­жав­на­політи­ка:­ Навч.­посібник­/­Ю.­Ба­жал,­О.­Кілієвич,­О.­Мер­тенс­та­ін.;­За­заг.­ред.­Ю.­Єха­ну­ро­ва,­ І.­Роз­пу­тен­ка.­–­К.­:­Вид-во­УА­ДУ,­2001.­–­С.­272.­4. Там­са­мо.­–­С.­370.­5. Кілієвич О.­ Ан­г­ло-ук­раїнський­ ґло­сарій­ термінів­ і­ по­нять­ з­ аналізу­ дер­жав­ної­ політи­ки­ та­ еко- номіки­.­–­К.:­Вид-во­Со­ломії­Пав­лич­ко­«Ос­но­ви»,­2003.­–­С.­262.­6. Тер тич ка В.­Цит.­ пра­ця.­7. Гов лет М., Ра меш М.­Досліджен­ня­дер­жав­ної­політи­ки:­цик­ли­та­підси­с­те­ма­ політи­ки­/­Пе­рекл.­з­англ.­О.­Ря­до­ва.­–­Львів:­Каль­варія,­2004.­–­С.­11. 662 Держава і право • Випуск 52 Розділ 10. ПОЛІТИЧНІ НАУКИ Г.В. МузиЧенко. КОНЦЕПТ «ДЕРЖАВНА ПОЛІТИКА» В СУЧАСНІЙ НАУЦІ

Ähnliche Einträge