Синергетичні аспекти ціннісного виміру політичної діяльності

Синергетичні аспекти ціннісного виміру політичної діяльності

Показана необхідність дослідження політичної діяльності для запобігання процесів непередбачуваності, випадковості та можливостей альтернативності і прогнозування. Досліджується проблема застосування синергетичного аналізу політичної діяльності як складної соціальної системи....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2011
1. Verfasser: Семенченко, Ф.Г.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України 2011
Schriftenreihe:Держава і право
Schlagworte:
Політичні науки
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/34032
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Синергетичні аспекти ціннісного виміру політичної діяльності / Ф.Г. Семенченко // Держава і право. — 2011. — Вип. 52. — С. 629-636. — Бібліогр.: 20 назв. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-34032
record_format dspace
spelling irk-123456789-340322012-06-01T13:12:47Z Синергетичні аспекти ціннісного виміру політичної діяльності Семенченко, Ф.Г. Політичні науки Показана необхідність дослідження політичної діяльності для запобігання процесів непередбачуваності, випадковості та можливостей альтернативності і прогнозування. Досліджується проблема застосування синергетичного аналізу політичної діяльності як складної соціальної системи. Показана необходимость исследования политической деятельности для предупреждения процессов непредвиденности, случайности и возможностей альтернативности и прогнозирования. Исследуется проблема применения синергетического анализа политической деятельности как составляющей социальной системы. Necessity of investigation of political activity to prevent the processes of unexpectedness, accident and ability of alternativeness and prediction has been considered. The problem of the usage of synergetic analysis in political activity as a part of a social system, has been observed. 2011 Article Синергетичні аспекти ціннісного виміру політичної діяльності / Ф.Г. Семенченко // Держава і право. — 2011. — Вип. 52. — С. 629-636. — Бібліогр.: 20 назв. — укp. 1563-3349 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/34032 uk Держава і право Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Політичні науки
Політичні науки
spellingShingle Політичні науки
Політичні науки
Семенченко, Ф.Г.
Синергетичні аспекти ціннісного виміру політичної діяльності
Держава і право
description Показана необхідність дослідження політичної діяльності для запобігання процесів непередбачуваності, випадковості та можливостей альтернативності і прогнозування. Досліджується проблема застосування синергетичного аналізу політичної діяльності як складної соціальної системи.
format Article
author Семенченко, Ф.Г.
author_facet Семенченко, Ф.Г.
author_sort Семенченко, Ф.Г.
title Синергетичні аспекти ціннісного виміру політичної діяльності
title_short Синергетичні аспекти ціннісного виміру політичної діяльності
title_full Синергетичні аспекти ціннісного виміру політичної діяльності
title_fullStr Синергетичні аспекти ціннісного виміру політичної діяльності
title_full_unstemmed Синергетичні аспекти ціннісного виміру політичної діяльності
title_sort синергетичні аспекти ціннісного виміру політичної діяльності
publisher Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
publishDate 2011
topic_facet Політичні науки
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/34032
citation_txt Синергетичні аспекти ціннісного виміру політичної діяльності / Ф.Г. Семенченко // Держава і право. — 2011. — Вип. 52. — С. 629-636. — Бібліогр.: 20 назв. — укp.
series Держава і право
work_keys_str_mv AT semenčenkofg sinergetičníaspekticínnísnogovimírupolítičnoídíâlʹností
first_indexed 2025-07-03T14:59:33Z
last_indexed 2025-07-03T14:59:33Z
_version_ 1836638299038416896
fulltext Ф. Г. СЕМЕНЧЕНКО. СИНЕРГЕТИЧНІ АСПЕКТИ ЦІННІСНОГО ВИМІРУ ПОЛІТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ По ка за на не обхідність досліджен ня політич ної діяль ності для за побіган ня про­ цесів не пе ред ба чу ва ності, ви пад ко вості та мож ли во с тей аль тер на тив ності і про гно­ зу ван ня. Досліджується про бле ма за сто су ван ня си нер ге тич но го аналізу політич ної діяль ності як склад ної соціаль ної си с те ми. Клю­чові­ сло­ва: си нер ге тич ний аналіз; ціннісний вимір; політич на діяльність; соціаль на си с те ма. По ка за на не об хо ди мость ис сле до ва ния по ли ти че с кой де я тель но с ти для пре ду­ преж де ния про цес сов не пред ви ден но с ти, слу чай но с ти и воз мож но с тей аль тер на тив­ но с ти и про гно зи ро ва ния. Ис сле ду ет ся про бле ма при ме не ния си нер ге ти че с ко го ана ли за по ли ти че с кой де я тель но с ти как со став ля ю щей со ци аль ной си с те мы. Клю­че­вые­ сло­ва: си нер ге ти че с кий ана лиз; цен но ст ное из ме ре ние; по ли ти че с кая де я тель ность; со ци аль ная си с те ма. Necessity of investigation of political activity to prevent the processes of unexpectedness, accident and ability of alternativeness and prediction has been considered. The problem of the usage of synergetic analysis in political activity as a part of a social system, has been observed. Key­words: synergetic analysis; valuable dimension; political activity; social system. Ак­ту­альність­ за­зна­че­ної­ те­ми­ виз­на­чається­ не­обхідністю­ досліджен­ня­ у­ політичній­діяль­ності­про­цесів­не­пе­ред­ба­чу­ва­ності,­ ви­пад­ко­вості­ та­мож­ли­во­с- тей­аль­тер­на­тив­ності,­що­ста­вить­політич­ну­на­уку­пе­ред­по­тре­бою­по­шу­ку­но­вих­ те­о­ре­ти­ко-ме­то­до­логічних­ підходів­ до­ по­яс­нен­ня­ все­зро­с­та­ю­чої­ склад­ності­ соціаль­но-політич­но­го­бут­тя,­до­про­гно­зу­ван­ня­йо­го­ди­наміки.­Своєрідний­ме­то- до­логічний­про­рив­у­ро­зумінні­та­ких­склад­них­соціаль­них­си­с­тем­та­ха­рак­тер­них­ для­ них­ про­цесів­ са­мо­ор­ганізації­ й­ по­ряд­ко­у­тво­рен­ня­ роз­по­чав­ся­ у­ 70-х­ рр.­ ХХ­ст.­і­був­пов’яза­ний­з­по­явою­си­нер­ге­ти­ки. ­Си­нер­ге­ти­ка­(від­грец.­synergos­—­спільно­діючий)­на­уко­вий­на­прям,­в­яко­му­ шля­хом­ міжди­сциплінар­них­ досліджень­ ви­яв­ля­ють­ за­ко­номірності­ функціону- ван­ня­ са­мо­ор­ганізо­ва­них­ си­с­тем.­ З­ цим­ на­пря­мом­ пов’яза­на­ су­час­на­ на­уко­ва­ ре­во­люція.­ Суть­ йо­го­ по­ля­гає­ в­ то­му,­ що­ раніше­ для­ вив­чен­ня­ різних­ си­с­тем­ за­сто­со­ву­вав­ся­ ма­те­ма­тич­ний­ апа­рат­ ліній­них­ ди­фе­ренціаль­них­ рівнянь,­ а­ в­ си­нер­ге­тиці­го­ло­вни­ми­ста­ли­нелінійні­ди­фе­ренційні­рівнян­ня.­Лінійні­рівнян­ня­ —­це­най­простіший­вид­ди­фе­ренційних­рів­нянь.­То­му­пе­рехід­до­більш­склад­них­ видів­рівнянь­доз­во­лив­більш­точ­но­і­адек­ват­но­опи­су­ва­ти­і­вив­ча­ти­різно­манітні­ про­це­си­і­си­с­те­ми­у­при­роді,­суспільстві,­тех­ніці,­відкри­ти­нові­за­ко­номірності­у­ їх­пе­ребігу­та­роз­вит­ку1. По­став­ши­ як­ аль­тер­на­ти­ва­ лінійним­ інтер­пре­таціям­ соціаль­но-політич­ної­ ди­наміки,­ си­нер­ге­ти­ка­ увібра­ла­ у­ своє­ пред­мет­не­ по­ле­ при­чи­ни,­ умо­ви­ та­ наслідки­ про­цесів­ руй­нації­ над­с­клад­них­ си­с­тем­ та­ но­во­го­ по­ряд­ко­у­тво­рен­ня.­ Во­на­ ство­ри­ла­ но­ве­ ме­то­до­логічне­ підґрун­тя­ для­ по­шу­ку­ відповідей­ на­ такі­ пи­тан­ня:­чо­му­політич­не­рішен­ня­дає­політичні­наслідки­про­ти­лежні­очіку­ва­ним;­ яки­ми­«ма­ли­ми­впли­ва­ми»­на­соціаль­но-політич­ну­си­с­те­му­мож­на­спри­я­ти­ба­жа- 629Юридичні і політичні науки ©­СЕ МЕНЧЕН КО Федір Гри го ро вич­–­кан­ди­дат­політич­них­на­ук,­до­цент,­завіду­вач­ ка­фе­д­ри­політо­логії­і­пра­ва­Хер­сонсь­ко­го­національ­но­го­технічно­го­універ­си­те­ту но­му­(аль­тер­на­тив­но­му)­її­роз­вит­кові;­в­який­спосіб­доцільно­й­мож­ли­во­як­найш- вид­ше­ви­ве­с­ти­соціаль­но-політич­ну­си­с­те­му­зі­ста­ну­кри­зи­й­ ін.?­Про­те­мож­на­ ствер­д­жу­ва­ти,­що­ев­ри­с­тичні­мож­ли­вості­си­нер­ге­ти­ки­в­політичній­на­уці­за­ли­ша- ють­ся­до­кінця­не­роз­кри­ти­ми.­ Ос­таннім­ча­сом­ши­ро­кої­по­пу­ляр­ності­на­бу­ває­ро­зуміння­не­обхідності­більш­ ши­ро­ко­го­ вив­чен­ня­ суспільства,­ не­обхідності­ та­ мож­ли­вості­ за­сто­су­ван­ня­ для­ цьо­го­ос­нов­них­мо­ментів­си­нер­ге­тич­ної­те­орії2.­Цен­т­раль­ною­про­бле­мою­си­нер- ге­ти­ки,­як­відо­мо,­є­взаємовідно­шен­ня­по­ряд­ку­і­ха­о­су.­Різні­ти­пи­по­ряд­ку­і­ха­о­су­ до­сить­не­стабільні­і­ма­ють­тен­денцію­пе­ре­хо­ду­у­свою­про­ти­лежність:­по­ря­док­ мо­же­пе­ре­хо­ди­ти­в­ха­ос,­а­ха­ос­–­у­по­ря­док.­Суть­подібних­ме­та­мор­фоз­пов’яза­на­ із­по­шу­ком­ус­та­ле­ності,­тоб­то­та­ко­го­ста­ну,­ко­ли­пе­ре­хо­ди­си­с­те­ми­з­од­но­го­ста­ну­ в­ інший­ при­пи­ня­ють­ся.­ Мож­ливість­ син­те­зу­ по­ряд­ку­ і­ ха­о­су­ вба­ча­ють­ у­ так­ званій­ ди­си­па­тивній­ си­с­темі­ (ди­си­пація­ –­ розсіюван­ня­ ре­чо­ви­ни­ й­ енергії),­що­ здат­на­спо­лу­чи­ти­по­ря­док­з­ха­о­сом3.­Суть­зво­ди­ти­ся­до­то­го,­що­в­її­рам­ках­упо- ряд­ко­ва­на­ струк­ту­ра­ не­ мо­же­ існу­ва­ти­ без­ не­упо­ряд­ко­ва­ної.­ По­ря­док­ і­ ха­ос­ у­ да­но­му­ви­пад­ку­не­ ви­клю­ча­ють­один­од­но­го,­ а­ до­пов­ню­ють4.­Подібним­чи­ном­ будь-яке­суспільство,­соціаль­на­гру­па­як,­влас­не,­і­будь-яка­лю­ди­на­ок­ре­мо­пред- став­ля­ють­пев­ну­ди­си­па­тив­ну­си­с­те­му.­За­галь­не­між­ни­ми­існує­в­то­му­сенсі,­що­ ступінь­син­те­зу­по­ряд­ку­ і­ха­о­су,­що­обу­мов­ле­ний­праг­нен­ням­до­мак­си­маль­ної­ стійкості,­ пов’яза­ний­ із­ роз­вит­ком.­ У­ да­но­му­ зна­ченні­ він­ має­ універ­саль­ний­ ха­рак­тер,­од­на­ко­во­прий­нят­ний­як­для­соціаль­них,­так­і­для­біологічних­і­інших­ життєвих­явищ5. За­ сло­ва­ми­Г.­Ха­ке­на,­ си­нер­ге­ти­ку­ роз­гля­да­ють­ як­ те­орію­ут­во­рен­ня­ но­вих­ яко­с­тей6.­ Підста­ви­ для­ цьо­го­ ба­чать­ у­ тій­ об­ста­вині,­ що­ во­на­ по­яс­нює­ стро­го­ ма­те­ма­тич­но,­яким­чи­ном­відбу­вається­роз­га­лу­жен­ня­ста­рих­яко­с­тей­на­нові.­Це­ так­зва­на­те­орія­біфур­кації­(від­англ.­fork­–­ви­дел­ка).­Ієрар­хи­зація,­роз­га­лу­жен­ня­ і­фор­му­ван­ня­но­во­го­ти­пу­зво­рот­но­го­зв’яз­ку­ут­во­рю­ють­у­су­куп­ності­те,­що­в­ те­орії­ ди­си­па­тив­них­ си­с­тем­ прий­ня­то­ на­зи­ва­ти­ са­мо­ор­ганізацією.­ Цей­ про­цес­ відрізняється­від­про­це­су­ор­ганізації­тим,­що­йо­го­сутність­по­яс­нюється­при­ро- дою­са­мої­си­с­те­ми­(а­не­дією­зовнішніх­фак­торів).­Си­с­те­му­на­зи­ва­ють­та­кою,­що­ са­мо­ор­ганізується,­ як­що­ во­на­ без­ спе­цифічно­го­ впли­ву­ ззовні­ зна­хо­дить­ якусь­ про­сто­ро­ву,­ тим­ча­со­ву­ чи­ функціональ­ну­ струк­ту­ру.­ Ви­кла­де­на­ си­нер­ге­тич­на­ те­орія­трак­тує­вибір­як­універ­саль­ний­ме­ханізм­роз­вит­ку­будь-якої­ди­си­па­тив­ної­ си­с­те­ми.­ Оскільки­ суспільство­ є­ подібною­ си­с­те­мою,­ то­ ця­ те­орія­ мо­же­ бу­ти­ за­сто­со­ва­ною­і­до­роз­вит­ку­суспільства. Яке­ж­місце­політич­ної­діяль­ності­у­вимірах­си­нер­ге­ти­ки?­На­сам­пе­ред­за­зна- чи­мо,­що­безліч­мож­ли­вих­соціаль­них­струк­тур­ут­во­рю­ють­ся­соціаль­ни­ми­біфур- каціями,­у­ролі­яких­ви­с­ту­па­ють­соціальні­кри­зи,­що­спо­с­теріга­ють­ся­періодич­но­ в­ будь-яких­ суспільствах.­ Суспільство,­ як­ соціаль­на­ си­с­те­ма,­ в­ цьо­му­ ви­пад­ку­ зна­хо­дить­ся­в­не­стійко­му,­рух­ли­во­му­стані.­Соціаль­на­кри­за­відіграє­роль­гло- баль­ної­біфур­кації,­що­визріває­за­зви­чай­на­про­тязі­кри­зо­вих­си­ту­ацій­(ло­каль­них­ біфур­кацій).­Ці­ос­танні­ма­ють­відно­шен­ня­як­до­ок­ре­мих­соціаль­них­інсти­тутів­ так­ і­до­кон­крет­них­лю­дей.­Ха­о­тич­на­безліч­ло­каль­них­криз,­як­пра­ви­ло,­бу­ває­ пов’яза­ною­зі­зміною­об­ста­вин.­Зо­к­ре­ма,­ло­кальні­на­прям­ки­но­вих­відно­син,­що­ вла­с­тиві­но­вим­ змінам,­ за­зви­чай­при­хо­дять­у­ су­пе­речність­ зі­ ста­рою­си­с­те­мою­ уп­равління,­че­рез­що­в­суспільстві­по­ши­рюється­чис­ло­осіб,­не­за­до­во­ле­них­існу- ю­чим­ре­жи­мом.­ Ви­ни­ка­ю­ча­ невідповідність­ ста­рої­ соціаль­ної­ струк­ту­ри­ но­вим­ соціаль­ним­ 630 Держава і право • Випуск 52 еле­мен­там­ по­ро­д­жує­ в­ суспільній­ свідо­мості­ су­купність­ уяв­лень­ про­ мож­ливі­ варіан­ти­ іншо­го­ струк­ту­ру­ван­ня­ суспільства.­ От­же,­ кри­зо­вий­ стан­ суспільства­ при­пу­с­кає­об’єктив­не­ви­ник­нен­ня­на­бо­ру­но­вих­мож­ли­вих­соціаль­них­струк­тур,­ ре­алізація­кож­ної­з­яких­мо­же­відно­ви­ти­ут­ра­че­ну­відповідність­між­гло­баль­ною­ струк­ту­рою­ соціаль­ної­ си­с­те­ми­ і­ її­ еле­мен­та­ми.­ Так,­ В.­ Брансь­кий­ за­зна­чає:­ «Ви­ни­ка­ю­ча­невідповідність­ста­рої­соціаль­ної­струк­ту­ри­(у­за­галь­но­му­ви­пад­ку,­ фор­ма­вла­ди­ і­ влас­ності)­но­вим­соціаль­ним­еле­мен­там­ (нові­лю­ди,­нові­ кор­по- рації)­по­ро­д­жує­в­суспільній­свідо­мості­су­купність­уяв­лень­про­мож­ливі­варіан­ти­ (сце­нарії)­ іншо­го­ струк­ту­ру­ван­ня­ суспільства»7.­ На­ їхній­ ос­нові­ в­ суспільній­ свідо­мості­ви­ни­ка­ють­уяв­лен­ня­про­но­ве­суспільство,­тоб­то­соціальні­відно­си­ни,­ що­більш-менш­точ­но­відби­ва­ють­ре­альні­мож­ли­вості­в­пе­ре­бу­дові­суспільства.­ Кри­зи­ ли­ше­ свідчать­про­по­яву­ та­ких­мож­ли­во­с­тей.­Для­ віднов­лен­ня­ стійкості­ суспільства,­ут­ра­че­ної­відповідності,­по­до­лан­ня­ха­о­су­ви­ни­кає­про­бле­ма­ви­бо­ру­ людь­ми­шля­ху­роз­вит­ку­суспільства,­відтво­ре­но­го­в­різних­варіан­тах­політич­ної­ діяль­ності­соціаль­них­груп.­Цей­вибір­чи­добір­варіантів­для­втілен­ня­в­дійсність,­ ре­аль­но­здійснюється­в­бо­ротьбі­різних­соціаль­них­сил­(шарів,­класів)­за­за­до­во- лен­ня­своїх­інте­ресів,­у­бо­ротьбі­лю­дей,­го­то­вих­до­жертв­в­ім’я­пе­ре­мо­ги.­Але­ ре­зуль­тат­ та­ко­го­ ви­бо­ру­ ви­яв­ляється­ зовсім­ не­сподіва­ним­ для­ йо­го­ носіїв:­ він­ мо­же­не­відповіда­ти­жод­но­му­з­очіку­ва­них,­тоб­то­виз­на­чається­рівнодіючою­всіх­ соціаль­них­ сил,­ що­ бе­руть­ участь­ у­ політичній­ діяль­ності.­ Соціаль­ний­ вибір­ спря­мо­ва­ний­на­пе­ре­тво­рен­ня­ суспільства,­ тим­ і­ відрізняється­ від­при­род­нь­о­го­ до­бо­ру,­вста­нов­ле­но­го­Ч.­Дарвіним,­який­спря­мо­ва­ний­на­бо­роть­бу­за­існу­ван­ня,­ на­при­сто­су­ван­ня­до­се­ре­до­ви­ща. Вибір­варіантів­політич­ної­діяль­ності­здійснюється­за­до­по­мо­гою­прин­ципів,­ яки­ми­ке­ру­ють­ся­суб’єкти­політич­них­дій­–­учас­ни­ки­бо­роть­би:­1)­прин­цип­фун- да­мен­талізму­ (не­при­ми­рен­ності­ із­ су­про­тив­ни­ка­ми);­ 2)­ прин­цип­ ком­промісу­ (уго­да­із­су­про­тив­ни­ка­ми);­3)­прин­цип­арбітра­жу­(ней­т­ралізація­су­про­тив­ників);­ 4)­ прин­цип­ кон­вер­генції­ (збли­жен­ня,­ злит­тя,­ син­тез­ іде­алів,­ за­ які­ бо­рють­ся).­ Ре­зуль­та­том­ соціаль­но­го­ ви­бо­ру­ є­ ви­ник­нен­ня­ но­во­го­ суспільства,­ у­ яко­му­ здійснюється­послідо­вний­ син­тез­по­ряд­ку­ і­ ха­о­су,­ ви­ни­кає­ соціаль­ний­по­ря­док­ більш­ви­со­ко­го­рівня8. Крім­то­го,­із­си­нер­ге­ти­кою­пов’язу­ють­такі­фе­но­ме­ни,­як­«нелінійне­мис­лен- ня»­та­«відкрит­тя­нелінійно­го­світу»9.­Так,­мож­на­ска­за­ти,­що­за­галь­ною­нішею­ політич­ної­діяль­ності­є­політич­ний­світ.­Але­чи­є­він­лінійним­або­нелінійним?­ Да­ний­термін­за­своєю­сут­тю­зовсім­не­відрізняється­про­сто­тою.­Він­є­пред­ме­том­ особ­ли­во­го,­при­чо­му­до­сить­три­ва­ло­го­філо­софсь­ко-політич­но­го­аналізу.­По­чи- на­ю­чи­ фак­тич­но­ з­ Пла­то­на­ й­ Арісто­те­ля,­ які­ різни­ми­ за­со­ба­ми­ на­ма­га­ли­ся­ обґрун­ту­ва­ти­ суть­ політич­но­го­ світу­ як­ не­справжнь­о­го,­ про­ти­с­тав­ля­ю­чи­ йо­му­ світ­справжній,­при­хо­ва­ний­від­нас­фе­но­ме­ном­публічності,­ѕ­від­ко­муністич­но­го­ іде­а­лу­ «Дер­жа­ви»­ Пла­то­на,­ і­ далі­ че­рез­ «град­ Бо­жий»­ Ав­гу­с­ти­на,­ «Утопію»­ Т.­Мо­ра,­ «Місто­ Сон­ця»­ Т.­ Кам­па­не­ли,­ «цар­ст­во­ ро­зу­му»­ просвіти­телів­ аж­ до­ су­час­них­ іде­аль­них­ про­ектів­ суспільно­го­ ус­т­рою.­ Тоб­то,­ як­що­ го­во­ри­ти­ про­ політич­ний­світ­у­політо­логічно­му­сенсі,­то­тут­вар­то­при­га­да­ти­на­сам­пе­ред­Хан- ну­Арендт.­Суть­і­об­грун­ту­ван­ня­її­відкрит­тя,­як­що­ко­рот­ко,­по­ля­гає­в­то­му,­що­ політич­не­ѕ­особ­ли­вий­світ10.­ Важ­ли­во­за­ува­жи­ти,­що­фор­му­ван­ня­політич­но­го­світу­відбу­вається­в­су­тичці­ ду­мок,­ що,­ як­ пра­ви­ло­ пе­ре­тво­рюється­ в­ су­пе­реч­ку­ сто­сов­но­ найбільш­ вда­лої­ дум­ки.­ У­ мо­мент,­ ко­ли­ відбу­вається­ да­на­ су­тич­ка­ ду­мок,­ світ­ одер­жує­ цілком­ 631Юридичні і політичні науки но­вий­ ха­рак­тер,­ він­ стає­ взаємозв’яз­ком­ по­си­лань­ суспільної­ спра­ви,­ тоб­то­ політич­ним­світом.­Але­як­що­і­мож­на­го­во­ри­ти­про­не­справжність­цьо­го­світу,­то,­ ма­буть,­ і­ в­ то­му­ ще­ сенсі,­ що­ су­тич­ка­ ду­мок,­ су­пе­реч­ки­ з­ при­во­ду­ політи­ки­ завжди­ за­сно­вані­ на­ тих­ або­ інших­ політич­них­ інте­ре­сах,­ або­ ви­во­дять­ певні­ політичні­цінності,­на­вко­ло­яких­ця­су­пе­реч­ка­і­ве­деть­ся.­Об­ласть­їхньо­го­існу- ван­ня­ѕ­дійсно­світ­не­справжній,­не­ре­аль­ний.­То­му­політич­ний­світ,­як­своєрідна­ ау­ра­політич­но­го­іде­а­лу,­за­сло­ва­ми­К.­Хель­да,­«ви­хо­дить­за­межі­життєво­го­світу,­ оскільки­йо­го­мож­на­виз­на­чи­ти­як­те,­що­доз­во­ляє­вис­ло­ви­ти­мно­жинні­інстру- мен­тальні­дії,­що­за­ли­ша­ють­ся,­як­такі,­схо­ва­ни­ми»11.­ Як­що­досліджу­ва­ти­про­бле­му­си­нер­ге­тич­но­го­аналізу­політич­ної­діяль­ності­ крізь­приз­му­про­сто­ру­і­ча­су,­то­мож­на­за­зна­чи­ти,­що­більшість­уче­них­і­ста­ро- дав­нь­о­го­світу,­і­більш­пізньо­го­періоду,­і­на­ших­су­час­ників­зай­ма­ли­ся­про­бле­ма- ми­ча­су,­але­в­ціло­му,­всі­по­гля­ди­і­всі­вчен­ня,­що­з’яви­ли­ся­за­2500­років,­мож­на­ зве­с­ти­до­чо­ти­рь­ох­ос­нов­них­кон­цепцій:­суб­станціональ­ну,­ре­ляційну,­ста­тич­ну­і­ ди­намічну. Суб­станціональ­на­ кон­цепція­ роз­гля­дає­ час­ як­ особ­ли­ву­ са­мо­до­стат­ню­ суб- станцію,­пер­вин­ну­і­ні­від­чо­го­не­за­леж­ну­(як,­на­при­клад,­ре­чо­ви­на).­Ста­тич­на­ кон­цепція­трак­тує­всі­події­дійсно­го,­ми­ну­ло­го­і­май­бут­нь­о­го­як­ре­аль­но­існу­ючі­ од­но­час­но,­а­уяв­лен­ня­про­час­кон­крет­них­подій­вва­жає­ілюзією.­Ди­намічна­кон- цепція­ствер­д­жує,­що­існу­ють­події­тільки­дійсно­го­ча­су­(«ми­ну­ло­го­вже­не­має,­ май­бут­нь­о­го­ще­не­має»).­Ре­ляційна­кон­цепція­вва­жає­час­си­с­те­мою­відно­син­між­ фізич­ни­ми­подіями­(яви­ща­ми)12.­ У­ соціаль­но-політичній­ літе­ра­турі­ міцно­ ут­вер­ди­ли­ся­ такі­ по­нят­тя,­ як­ «соціаль­ний­простір»­і­«соціаль­ний­час».­З’яви­ла­ся­та­ка­точ­ка­зо­ру,­що­соціаль- ний­час­ і­простір­ѕ­це­фор­ми,­що­ви­ни­ка­ють­са­ме­в­суспільстві,­по­ро­д­жу­ють­ся­ йо­го­внутрішніми­про­це­са­ми,­ і­са­ме­во­ни­(а­не­ас­тро­номічно-ка­лен­дар­ний­час)­ ре­гу­лю­ють­ ціле­с­пря­мо­ва­ну­ діяльність­ лю­ди­ни,­ її­ ду­хов­ний­ світ.­ Та­ким­ чи­ном,­ соціаль­ний­ час­ і­ простір­ є­ фор­ма­ми­ існу­ван­ня­ соціаль­них­ про­цесів,­ лю­дей­ як­ суб’єктів­різно­манітних­форм­діяль­ності13.­Інши­ми­сло­ва­ми,­це­за­галь­на­фор­ма­ співісну­ван­ня­соціаль­них­ут­во­рень­і­про­цесів.­ Досліджу­ю­чи­ево­люцію­політич­ної­діяль­ності,­мож­на­ска­за­ти,­що­більш­точ- ним­ є­ термін­ «політич­ний­ час»,­ що­ виз­на­чає­ протікан­ня­ політич­но­го­ про­це­су,­ подій,­політич­ної­ідеї,­те­орії,­політичні­відно­си­ни.­Існує­та­кож­і­термін­«соціокуль- тур­ний­час»,­що­відби­ває­рит­ми­ко­лек­тив­них­дій­у­кожній­цивілізації14.­То­му,­що­ точ­но­так­як­і­простір,­час­ви­с­ту­пає­універ­саль­ним­кон­тек­с­том­будь-якої­куль­ту- ри.­ Ще,­ Піти­рим­ Со­рокін­ і­ Ро­берт­ Мер­тон­ підкрес­лю­ва­ли,­ що­ «си­с­те­ми­ ча­су­ варіюють­ся­ра­зом­із­соціаль­ною­струк­ту­рою»15.­До­сить­оче­вид­но­і­те,­що­ті­або­ інші­політичні­дії­завжди­опо­се­ред­ко­вані­політич­ною­куль­ту­рою­суспільства.­ Як­що­ соціокуль­тур­ний­ час­ відо­б­ра­жає­ рит­ми­ ко­лек­тив­них­ дій­ у­ кожній­ цивілізації,­то­політич­ний­час,­крім­на­ве­де­но­го­виз­на­чен­ня,­відо­б­ра­жає­ і­рит­ми­ політич­но­го­жит­тя.­То­му­тут­мож­на­по­го­ди­тись­із­І.­Ва­си­ли­ши­ним16.­ Існу­ють­ і­ певні­ ти­пи­ політич­но­го­ ча­су.­ Так,­ ще­ ста­ро­грецькі­ філо­со­фи­ розрізня­ли­«хро­нос»­ѕ­фор­маль­ний­час­ і­«кай­рос»­ѕ­справжній­час,­на­пов­не­ний­ змістом­ і­смис­лом.­Приміром,­Па­уль­Тілліх,­розмірко­ву­ю­чи­над­по­нят­тям­«кай- рос»,­підкрес­лює,­що­«ли­ше­для­аб­ст­ракт­но­го,­відсто­ро­не­но­го­спо­гля­дан­ня­час­є­ по­рож­нь­ою­фор­мою,­здат­ною­вмісти­ти­будь-який­зміст;­але­для­то­го,­хто­усвідо- млює­ди­намічний­твор­чий­ха­рак­тер­жит­тя,­час­на­си­че­ний­на­пру­женістю,­ба­га­тий­ мож­ли­во­с­тя­ми,­ він­ має­ якісний­ ха­рак­тер­ і­ спов­не­ний­ смис­лу.­ Не­ усе­ мож­ли­во­ по­всяк­час,­не­усе­істин­но­по­всяк­час­і­не­усе­потрібно­по­всяк­час»17.­ 632 Держава і право • Випуск 52 Політич­ний­ час­ ѕ­ це­ час-кай­рос,­ що­ відби­тий­ в­ най­важ­ливіших­ мо­мен­тах­ історії.­Йо­го­хід­особ­ли­во­відчут­ний­на­збо­рах­різно­манітних­політич­них­партій,­ на­ба­га­то­ти­сяч­них­мітин­гах,­де­по-різно­му­ви­яв­ляється­особ­ли­ва­ду­хов­на­три­во­га­ за­пев­ний­соціаль­ний­мо­мент,­а­то­і­за­май­бутнє­суспільства.­Він­мо­же­по­ча­ти­свій­ відлік­з­ар­гу­мен­то­ва­но­го,­емоційно­го­або­про­ро­чо­го­сло­ва­політич­но­го­три­бу­на.­ Але­сам­по­собі­політич­ний­час­не­мож­на­про­де­мон­ст­ру­ва­ти­і­тим­більше­нав’яза- ти,­то­му­що­він­вільний,­справжній­ і­унікаль­ний.­Йо­го­унікальність­в­то­му,­що­ пря­му­ю­чи­ в­ річищі­ ча­су­ соціокуль­тур­но­го,­ він­мо­же­ до­сить­ дов­го­ не­ ви­яв­ля­ти­ се­бе.­І­в­сут­ності­пи­тан­ня­про­взаємозв’язок­політич­но­го­і­соціокуль­тур­но­го­ча­су­ ѕ­це­пи­тан­ня­про­те,­наскільки­політич­на­діяльність­відповідає­і/або­де­термінується­ куль­ту­рою­суспільства.­Са­ме­в­рам­ках­політич­но­го­ча­су­відбу­вається­ос­мис­лен­ня,­ фор­му­ван­ня­ пев­них­ політич­них­ цінно­с­тей­ і­ іде­алів,­ бо­роть­ба­ між­ ни­ми­ в­ суспільній­свідо­мості,­а­за­їхню­ре­алізацію­ѕ­у­політичній­дійсності.­Кож­на­подія,­ здійсне­на­в­те­перішньо­му,­ус­пад­ко­вує­тра­диції­і­спря­мо­ва­на­в­май­бутнє.­І­не­ма­лу­ роль­ у­ то­му,­ яким­ це­ май­бутнє­ пе­ред­ на­ми­ по­ста­не,­ відігра­ють­ кон­кретні­ політичні­дії.­Про­те,­не­виз­на­ченість­май­бут­нь­о­го,­що­ви­яв­ляється­в­не­сподіваній­ но­вині­кож­но­го­кай­ро­са,­за­сно­ва­на­на­то­му,­що­в­ак­ту­аль­но­му­те­перішньо­му­ми­ не­мо­же­мо­точ­но­зна­ти­май­бутні­фор­ми­дії.­Май­бутнє­по­вин­но­на­сам­пе­ред­ста­ти­ те­перішнім,­щоб­яви­ти­свою­од­но­знач­ну­виз­на­ченість.­Та­ким­чи­ном,­те­те­перішнє,­ що­за­раз­ще­в­май­бут­нь­о­му,­не­зна­хо­дить­ся­в­рам­ках­на­шо­го­знан­ня,­ і­в­цьо­му­ сенсі­ є­ «нез­баг­нен­ним».­ Но­ве­ при­хо­дить­ до­ нас­ із­ май­бут­нь­о­го,­ яке­ ми­ на­ма- гаємо­ся­пе­ред­ба­чи­ти,­але­в­значній­мірі­хо­че­мо­ба­чи­ти­йо­го­відповідність­на­шим­ уяв­лен­ням.­ Та­ким­чи­ном,­кай­рос­про­яс­нюється,­при­хо­дя­чи­з­нез­баг­нен­ності­май­бут­нь­о­го.­ Соціокуль­тур­ний­ час­ у­ да­но­му­ ви­пад­ку­ но­сить­ ли­ше­ відгу­ки­ да­ної­ бо­роть­би,­ ви­но­сить­її­наслідки,­що­потім­по­ши­рю­ють­ся­і­фіксу­ють­ся­соціаль­ною­дійсністю.­ У­ свою­ чер­гу,­ унікальність­ соціокуль­тур­но­го­ ча­су­ по­ля­гає­ в­ то­му,­що­ він­ є­ фікса­то­ром­ ус­та­ле­них,­ ча­сом­ кон­сер­ва­тив­них­ політич­них­ ідей­ або­ їх­ кон­ст­рук- тив­них­па­ра­метрів,­та­ких,­що­прой­ш­ли­своєрідну­ап­ро­бацію­політич­ним­ча­сом­і­ є­ ос­но­вою­ для­ кон­ст­ру­ю­ван­ня­ но­вих­ політич­них­ дій­ у­ рам­ках­ цьо­го­ ча­су.­Але­ важ­ли­во­за­ува­жи­ти­та­кож­і­те,­що­політичні­дії,­із­са­мо­го­по­чат­ку­сво­го­існу­ван­ня­ ба­лан­су­ють­між­соціокуль­тур­ним­і­політич­ним­ча­сом.­ Стар­то­вий­ по­ча­ток­ виміру­ соціокуль­тур­но­го­ і­ політич­но­го­ ча­су­ в­ кожній­ цивілізації­пов’яза­ний­з­та­ки­ми­подіями,­соціаль­на­зна­чимість­яких­за­ле­жить­від­ національ­них­ тра­дицій­ і­ зви­чаїв.­ При­ цьо­му­ соціокуль­тур­ний­ час­ за­без­пе­чує­ певні­ рам­ки­ для­ кож­но­го­ ти­пу­ людсь­кої­ діяль­ності­ ѕ­ політич­ної,­ еко­номічної,­ соціаль­ної.­Вод­но­час­будь-який­із­цих­видів­діяль­ності­має­влас­не,­відмінне­від­ інших,­тим­ча­со­ве­ле­ка­ло.­ Тут­ви­ни­кає­за­ко­номірне­пи­тан­ня:­у­якій­мірі­соціокуль­тур­ний­час­зда­тен­виз- на­ча­ти­ рит­ми­ ча­су­ політич­но­го?­ Яка­ ступінь­ «сво­бо­ди»­ політич­них­ дій­ від­ національ­них­ соціокуль­тур­них­ тра­дицій?­ Як­що­ торк­ну­ти­ся­ рівня­ і­ гли­би­ни­ усвідо­млен­ня­ча­су,­то­мож­на­відзна­чи­ти,­що­сто­сов­но­соціокуль­тур­них­про­цесів­ спо­с­терігається­пря­мо­про­порційна­за­лежність:­чим­ви­ще­рівень­соціокуль­тур­но- го­роз­вит­ку­суспільства­і­цивілізації,­тим­ви­ще­рівень­усвідо­млен­ня­соціокуль­тур- но­го­ ча­су.­ На­ ранніх­ стадіях­ роз­вит­ку­ куль­ту­ри­ ритм­ за­да­ва­ли­ періоди­ збо­ру­ вро­жаю,­мис­ливські­се­зо­ни,­періоди­дощів­або­по­су­хи.­Бар­ба­ра­Адам­відзна­чає,­ що­час­у­житті­ранніх­суспільств­був­щось­на­зра­зок­по­втор­ної,­за­леж­ної­змінної,­ що­ви­ко­ну­ва­ла­ви­нят­ко­во­інстру­мен­тальні­функції18.­На­пізніших­ета­пах­роз­вит- 633Юридичні і політичні науки ку­куль­ту­ри­ритм­за­да­ва­ли­релігійні­свя­та,­тор­гові­яр­мар­ки,­соціальні­й­політичні­ ри­ту­а­ли.­ У­ на­ших­ умо­вах­ існу­ван­ня­ час­ пе­ре­тво­рюється­ ледь­ не­ на­ за­галь­ний­ ко­ор­ди­на­тор­людсь­кої­діяль­ності,­а­ви­хо­дя­чи­із­за­галь­новідо­мої­фор­му­ли­«час­ѕ­ гроші»,­прий­має­фор­му­ре­сур­су,­що­мож­на­ви­т­ра­ти­ти,­за­оща­ди­ти,­про­да­ти,­роз- поділи­ти­або­обміня­ти.­ Од­нак­рівень­усвідо­млен­ня­соціокуль­тур­но­го­ча­су­не­од­но­знач­но­впли­ває­на­ політич­ний­час­суспільства.­З’яв­ляється­своєрідний­і­зовнішньо­не­ви­ди­мий­«за- зор»­між­ча­сом­політич­ним­і­соціокуль­тур­ним.­Приміром,­то­талітарні­політичні­ ре­жи­ми­ ХХ­ ст.,­ що­ ви­ник­ли­ у­ ви­со­ко­роз­ви­не­них­ країнах­ ѕ­ Німеч­чині,­ Італії,­ Іспанії,­ з­ви­со­ким­рівнем­сприй­нят­тя­соціокуль­тур­но­го­ча­су,­про­де­мон­ст­ру­ва­ли­ низь­кий­ рівень­ усвідо­млен­ня­ ча­су­ політич­но­го.­ Дик­та­то­ри,­ як­ пра­ви­ло,­ пе­ребільшу­ва­ли­ свої­ людські­ мож­ли­вості,­ вва­жа­ю­чи­ се­бе­ здат­ни­ми­ уп­рав­ля­ти­ пе­ребігом­і­тем­пом­політич­но­го­ча­су­і­по­ста­ви­ти­йо­го­собі­на­служ­бу.­ Політич­ний­час­по­ряд­ із­циклічністю­вклю­чає­та­кож­спад­коємність­ і­по­сту- пальність.­ Спад­коємність­ політич­но­го­ ча­су­ по­ля­гає­ в­ ор­ганічно­му­ поєднанні­ послідо­вних­стадій­роз­вит­ку,­у­бе­зу­пин­но­му­на­ко­пи­ченні,­зби­ранні­й­спад­ку­ванні­ всіх­ йо­го­ життєздат­них­ еле­ментів.­ По­сту­пальність­ ча­су­ мож­на­ пред­ста­ви­ти­ як­ послідо­вне­і­по­сту­по­ве­про­су­ван­ня­впе­ред­ѕ­на­го­ру­або­на­впа­ки,­на­зад­ѕ­униз.­ Більшість­дослідників­вва­жа­ють,­що­го­ло­вною­рушійною­си­лою­політич­но­го­ ча­су­ви­с­ту­пає­життєвий­досвід­по­колінь.­Так,­А.­Токвіль­вва­жав,­що­в­де­мо­кра- тич­них­націях­кож­не­по­коління­ѕ­це­но­вий­на­род.­Ор­те­га-і-Гас­сет­ба­чив­у­кож­но- му­но­во­му­по­колінні­«чер­го­ву­інте­г­рацію­соціаль­но­го­ор­ганізму»,­«точ­ку­опо­ри,­ від­якої­за­ле­жить­рух­істо­рич­ної­ево­люції». Спи­ра­ю­чись­на­кон­цепцію­по­коління,­мож­на­при­пу­с­ти­ти,­що­ритм­політич­но- го­ча­су­в­кожній­цивілізації­за­ле­жить­від­життєво­го­рит­му­по­коління,­що­па­нує­на­ політичній­ арені­й­ ке­рується­пев­ни­ми­політич­ни­ми­ інте­ре­са­ми.­ Зміна­по­колінь­ при­зво­дить­до­зміни­циклів­політич­но­го­ча­су­й­од­но­час­но­до­зміни­політич­них­ інте­ресів.­Вод­но­час­по­коління­ѕ­це­до­сить­при­близ­не­по­нят­тя­для­на­уки.­На­сам- пе­ред­цик­ли­по­колінь­слід­вва­жа­ти­до­сить­при­близ­ни­ми­і­їх­не­мож­на­виз­на­чи­ти­ із­ювелірною­ точністю.­Крім­ то­го,­ людсь­ке­ існу­ван­ня­має­фізичні­межі,­ але­ за­ до­по­мо­гою­ сво­го­ досвіду­ во­но­ здат­не­ пе­ре­да­ва­ти­ не­ тільки­ свої­ куль­турні­ тра- диції­по­колінню­май­бут­нь­о­му,­а­і­йо­го­цінності.­ За­сто­су­ван­ня­си­нер­ге­ти­ки­у­суспільно-політичній­діяль­ності­мож­на­ви­ко­ри­с- то­ву­ва­ти­для­вив­чен­ня­та­ко­го­яви­ща,­як­гро­мадсь­ка­дум­ка.­Так,­у­соціаль­но-пси- хо­логічних­ек­с­пе­ри­мен­тах­з­гру­па­ми­індивідів­бу­ло­вста­нов­ле­но,­що­дум­ка­од­них­ членів­гру­пи­мо­же­помітно­впли­ва­ти­на­дум­ку­інших­членів­гру­пи.­Ви­ни­кає­так­ зва­не­ ко­лек­тив­не­ яви­ще.­ Такі­ яви­ща­ ха­рак­терні­ для­ ба­га­то­е­ле­мент­них­ си­с­тем,­ ко­ли­по­ведінку­будь-яко­го­з­її­еле­ментів­не­мож­ли­во­опи­са­ти­ок­ре­мо­від­по­ведін­ки­ інших­ еле­ментів­ цієї­ ж­ си­с­те­ми,­ бо­ знач­ну­ роль­ у­ функціону­ванні­ си­с­те­ми­ відіграє­ взаємовплив.­ Вив­чен­ня­ ко­лек­тив­них­ явищ­ як­раз­ і­ є­ го­ло­вною­ ме­тою­ си­нер­ге­ти­ки.­Си­нер­ге­ти­ка­дає­кон­цеп­ту­аль­ний­і­ма­те­ма­тич­ний­апа­рат­для­вив­чен- ня­ гро­мадсь­кої­ дум­ки,­ а­ та­кож­фак­торів­ зовнішньо­го­ впли­ву­на­неї­ (ста­ну­ еко- номіки,­аг­ре­сив­ної­зовнішньої­політи­ки,­криміна­ль­ної­си­ту­ації­в­країні­то­що)19.­ Як­що­ ма­ти­ на­ увазі­ ко­мунікацію­ між­ по­коління­ми,­ то­ тут­ мож­ливі­ рівною­ мірою­як­без­по­се­редні­зв’яз­ки­у­відно­си­нах­між­бать­ка­ми­і­дітьми,­або­мо­лод­ши- ми­і­стар­ши­ми,­при­яких­під­впли­вом­об­ста­вин­соціаль­но-істо­рич­но­го­існу­ван­ня,­ що­зміню­ють­ся,­ви­ни­ка­ють­«тер­тя»­з­при­во­ду­цінно­с­тей­куль­ту­ри,­так­і­опо­се­ред- ко­вані­ відно­си­ни­ «предків»­ і­ «на­щадків»,­ за­ яких­ кон­такт­ між­ по­коління­ми­ не­ 634 Держава і право • Випуск 52 обов’яз­ко­во­ по­ви­нен­ здійсню­ва­ти­ся­ кон­ти­ну­ум­но,­ по­ лінійно­му­ лан­цюж­ку.­ Скажімо,­ за­вдя­ки­ по­ши­рен­ню­ пи­сем­ності­ нор­маль­ним­ яви­щем­ стає­ пе­ре­да­ча­ відо­мих­ цінно­с­тей­ від­ батьків­ до­ онуків­ і­ пра­о­нуків­ без­ по­се­ред­ництва­ синів.­ Фор­мо­твор­чу­функцію­при­цьо­му­мо­же­гра­ти­або­релігія,­або­іде­о­логія20.­ Де­які­західні­істо­ри­ки,­що­про­аналізу­ва­ли­ве­ли­кий­фак­тич­ний­ма­теріал,­до­хо- ди­ли­ вис­нов­ку,­що­ політич­не­жит­тя­ по­коління­ три­ває­ близь­ко­ 30­ років.­Кож­не­ по­коління,­до­сяг­нув­ши­по­вноліття,­ви­т­ра­чає­перші­15­років­на­вик­лик­по­колінню,­ що­при­владі.­Потім­це­но­ве­по­коління­са­ме­при­хо­дить­до­вла­ди­на­15­років,­після­ чо­го­йо­го­політич­на­ак­тивність­слаб­шає,­ і­но­ве­підро­с­та­ю­че­по­коління­по­чи­нає­ пре­тен­ду­ва­ти­на­роль­спад­коємця.­Кож­не­но­ве­по­коління­зна­хо­дить­у­гро­мадсь­ко- му­житті­пе­ре­ду­мо­ви­своєї­діяль­ності.­При­цьо­му­пе­рехід­цінно­с­тей­та­іде­алів­від­ од­но­го­ по­коління­ до­ іншо­го­ та­кож­ мо­же­ відбу­ва­ти­ся­ у­ ви­гляді­ спад­коємно­го­ зв’яз­ку:­по­коління,­що­всту­пає­в­жит­тя,­ус­пад­ко­вує­і­роз­ви­ває­досвід­по­пе­ред­нь- о­го,­а­та­кож­ство­рює­на­цій­ос­нові­щось­но­ве,­що,­у­свою­чер­гу,­є­умо­вою­роз­вит- ку­ на­ступ­но­го­ по­коління.­ При­чо­му­ ця­ спад­коємність­ не­ за­ми­кається­ в­ ме­жах­ яко­гось­ од­но­го­ на­ро­ду­ або­ дер­жав­но­го­ ут­во­рен­ня.­ Так,­ політеїзм­ єгип­тян­ став­ над­бан­ням­грець­ко­го­на­ро­ду,­мо­но­теїзм­греків­ѕ­над­бан­ням­рим­лян,­ан­тич­не­хри- с­ти­ян­ст­во­ѕ­над­бан­ням­се­ред­нь­овічно­го­За­хо­ду.­За­галь­на­на­уко­ва­ідея,­що­ви­ник- ла­на­пев­но­му­етапі,­завжди­ре­алізується­на­на­ступ­них­ета­пах.­Ба­га­то­ідей­і­на­ви- чок­ ви­роб­ни­чої­ діяль­ності,­що­ з’яви­ли­ся­ в­Ста­ро­дав­нь­о­му­Єгипті,­ пе­рей­ш­ли­ в­ спад­щи­ну­Греції,­від­Греції­–­Ри­му,­від­ан­тич­но­го­світу­–­се­ред­нь­овічно­му­За­хо­ду.­ Hап­ри­клад,­ Сен-Сімон­ ствер­д­жу­вав,­ що­ ок­ремі­ фізичні­ за­ко­ни,­ відкриті­ ще­ за­ халіфа­Аль-Ма­му­на,­підго­ту­ва­ли­най­важ­ливіші­відкрит­тя­XV­сторіччя,­що­до­ста- ви­ли­не­обхідні­дані­для­ство­рен­ня­си­с­те­ми­суспільно­го­ус­т­рою­на­ба­га­то­ви­що­го,­ ніж­се­ред­нь­овічний.­ Та­ким­ чи­ном,­ си­нер­ге­тич­ний­ аналіз­ політич­ної­ діяль­ності­ по­ка­зує,­ що­ в­ період­політич­них­криз­суспільство­незмінно­звер­тається­до­за­бу­тих­соціокуль- тур­них­тра­дицій,­шу­кає­опо­ри­в­звич­них­рит­мах­соціокуль­тур­но­го­ча­су,­апе­лює­ до­ досвіду­ по­пе­редніх­ по­колінь.­ Політич­ний­ і­ соціокуль­тур­ний­ час­ –­ це­ два­ по­туж­них­ по­то­ки,­ що,­ з’єдну­ю­чись,­ ста­ють­ не­ви­черп­ним­ дже­ре­лом­ ди­намізму­ цивілізації.­В­без­зу­пин­но­му­про­цесі­істо­рич­ної­ево­люції­існу­ють­особ­ливі­ду­хов- но-мо­ральні­ рит­ми­ історії,­ особ­ливі­ «вуз­лові­ точ­ки»,­ у­ яких­ суспільство­шу­кає­ но­вий­кон­соліду­ю­чий­підхід,­що­ви­с­ту­пає­як­оціноч­ний­кри­теріі­істо­рич­них­подій­ і­си­ту­ацій­на­ступ­но­го­періоду­аж­до­чер­го­вої­пе­ре­оцінки­всієї­си­с­те­ми­ко­лек­тив- ної­взаємодії.­ От­же,­ людсь­ке­ бут­тя­ в­ кож­ний­ да­ний­ істо­рич­ний­ мо­мент­ є­ тією­ чи­ іншою­ мірою­бут­тям­як­у­йо­го­ми­ну­ло­му,­так­і­в­пер­спек­тиві­йо­го­май­бут­нь­о­го,­що­мо­же­ зв’язу­ва­ти­ся­спільни­ми­діями.­У­свою­чер­гу,­їхня­сутнісна­ха­рак­те­ри­с­ти­ка­виз­на- чається­тим,­наскільки,­з­од­но­го­бо­ку,­ак­ту­аль­на­діяльність­спи­рається­на­до­сяг- нен­ня­істо­рич­ної­людсь­кої­куль­ту­ри,­вклю­чає­її­у­свій­жи­вий­про­цес,­а,­з­іншо­го­ –­наскільки­да­ле­ка­і­про­гре­сив­на­ме­та,­яку­во­на­ви­су­ває­на­май­бутнє.­А­ви­борці,­ го­ло­су­ю­чи­ за­ ті­ чи­ інші­ політичні­ си­ли,­ що­ра­зу­ звільня­ють­ при­хо­ва­ну­ в­ них­ політич­ну­ енергію,­ що­ стає­ енергією­ політич­них­ дій,­ здат­ною­ як­ підси­ли­ти­ суспільство,­так­і­зни­щи­ти­йо­го.­Про­те­трагічна­ан­ти­номія­на­шо­го­бут­тя­по­ля­гає­ са­ме­в­то­му,­що­між­існу­ю­чи­ми­діями­і­го­товністю­їх­зміни­ти,­за­ра­ди­пев­ної­ме­ти,­ ча­с­то­ви­ни­ка­ють­про­бле­ми,­котрі­лю­ди­не­завжди­вміють­вирішу­ва­ти.­Нині­та­кою­ про­бле­мою­є­ самі­ гро­ма­дя­ни,­не­ здатні­ взя­ти­на­ се­бе­ відповідальність­ за­до­лю­ своєї­дер­жа­ви,­яка­мо­же­опи­ни­ти­ся­під­за­гро­зою­своєму­існу­ван­ню. 635Юридичні і політичні науки 1.­ Політо логічний­ ен­цик­ло­пе­дич­ний­ слов­ник­ /­ За­ ред.­ Ю.С.­ Шем­шу­чен­ка,­ В.Д.­ Бабкіна.­–­К.:­Ге­не­за,­1997.­–­С.­322.­2. Smith A.­Nationalism­in­the­Twentieth­Century.­–­ Oxford,­1979; На за ре тян А.П.­Аг­рес­сия,­мо­раль­и­кри­зи­сы­в­раз­ви­тии­ми­ро­вой­куль­ту- ры.­Си­нер­ге­ти­ка­ис­то­ри­че­с­ко­го­про­цес­са.­–­М.,­1996; Ка ре ри Д.­По­ря­док­и­бес­по­ря­док­ в­ струк­ту­ре­ ма­те­рии.­ –­М.,­ 1985.­3. При го жин И., Стен герс И.­ По­ря­док­ из­ ха­о­са.­ –­ М.,1986.­–­С.197.­4. Ах ро ме е ва Т.С., Кур дю мов С.П., Ма ли нец кий Г.Г.­Па­ра­док­сы­ми­ра­ не­ста­ци­о­нар­ных­струк­тур­//­Но­вое­в­жиз­ни,­на­уке,­тех­ни­ке.­Ма­те­ма­ти­ка,­ки­бер­не­ти­ка.­ –­М.,­1985.­–­С.­29.­5. Ни ко лис Г., При го жин И.­Са­мо­ор­га­ни­за­ция­в­не­рав­но­вес­ных­си­с- те­мах.­ –­М.,1979.­ –­С.­ 22.­6. Ха кен Г.­Ин­фор­ма­ция­и­ са­мо­ор­га­ни­за­ция.­ –­М.,­ 1991.­ –­ С.­45.­7. Бран ский В.П.­Ис­кус­ст­во­и­фи­ло­со­фия.­–­Ка­ли­нин­град:­Ян­тар­ный­сказ,­1999.­ –­ С.­ 510.­ 8. Там­ же.­ С.­ 521.­ 9. Політо логічний ен­цик­ло­пе­дич­ний­ слов­ник­ /­ За­ ред.­ Ю.С.­Шем­шу­чен­ка,­В.Д.­ Бабкіна.­ –­С.­ 322.­10. Arendt H.­Truth­ and­ Politics­ //­ Political­ Theory­and­Sosial­Change.­–­N.Y.,­1967.­11. Хельд К.­Под­лин­ная­эк­зи­с­тен­ция­и­по­ли­ти­че- с­кий­мир­//­Во­про­сы­фи­ло­со­фии.­–­1997.­–­№­8.­–­С.­45.­12.­Бич А.М. Фи­зи­че­с­кая­сущ- ность­вре­ме­ни.­–­К.:­Ло­гос,­1998.­–­С.­17-18.­13. Бузь кий М.П.­Кон­ти­ну­альність­бут­тя­//­ Бич­ко­Ф.В.­Філо­софія:­курс­лекцій.­–­К.,­1994.­–С.­364.­14. Ва си ли шин И.А.­По­ли­ти­че­с- кое­вре­мя­на­ру­бе­же­куль­тур­//­Во­про­сы­фи­ло­со­фии.­–­1997.­–­№­9.­–­С.­53.­15. Soro­ kin P., Merton R.K.­Social­time.­A­methodological­and­functional­analysis­//­American­Journal­ of­Sociology.­–1937.­–­№­42.­16. Ва си ли шин И.А.­По­ли­ти­че­с­кое­вре­мя­на­ру­бе­же­куль­тур­ //­Во­про­сы­фи­ло­со­фии.­–­1997.­–­№­9.­–­С.­53.­17. Тил лих П.­Из­бран­ное.­Те­о­ло­гия­куль- ту­ры.­ –­М.,­ 1995.­ –­ С.­ 217.­ 18. Adam B.­ Time­ and­ Social­ Theory.­ –­ Cambridge,­ 1990.­ 19. Політо логічний­ ен­цик­ло­пе­дич­ний­ слов­ник­ /­ за­ ред.­Ю.С.­Шем­шу­чен­ка,­В.Д.­Баб- кіна.­–­С.­322.­20. Зиль бер ман Д.Б.­Тра­ди­ция­как­ком­му­ни­ка­ция:­транс­ля­ция­цен­но­с­тей,­ пись­мен­ность­//­Во­про­сы­фи­ло­со­фии.­–­1996.­–­№­4.­–­С.­77. 636 Держава і право • Випуск 52 Розділ 10. ПОЛІТИЧНІ НАУКИ Ф. Г. СеменЧенко. СИНЕРГЕТИЧНІ АСПЕКТИ ЦІННІСНОГО ВИМІРУ ПОЛІТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Ähnliche Einträge