Сучасні кордони як соціальні конструкти у контексті виникнення й еволюції територіальних ідентичностей
Аналізуються сучасні кордони. Обґрунтовується положення, що вихідним пунктом їх дослідження повинно бути визнання їх порівняно недавніми соціальними конструктами, що споконвічно відтворюються в соціальних уявленнях і потребують аналізу виникнення й еволюції територіальних ідент...
Gespeichert in:
Datum: | 2011 |
---|---|
1. Verfasser: | |
Format: | Artikel |
Sprache: | Ukrainian |
Veröffentlicht: |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
2011
|
Schriftenreihe: | Держава і право |
Schlagworte: | |
Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/34033 |
Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Zitieren: | Сучасні кордони як соціальні конструкти у контексті виникнення й еволюції територіальних ідентичностей / І.В. Долматов // Держава і право. — 2011. — Вип. 52. — С. 173-178. — Бібліогр.: 7 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-34033 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-340332012-06-01T12:38:52Z Сучасні кордони як соціальні конструкти у контексті виникнення й еволюції територіальних ідентичностей Долматов, І.В. Конституційне право Аналізуються сучасні кордони. Обґрунтовується положення, що вихідним пунктом їх дослідження повинно бути визнання їх порівняно недавніми соціальними конструктами, що споконвічно відтворюються в соціальних уявленнях і потребують аналізу виникнення й еволюції територіальних ідентичностей. Анализируются современные границы. Обосновывается положение, что исходным пунктом их исследования должно быть признание их сравнительно недавними социальными конструктами, которые исконно воспроизводятся в социальных представлениях и нуждаются в анализе возникновения и эволюции территориальных идентичностей. Modern bordes are analysed in the article. Position is grounded that the starting point of their research must be acknowledgement them comparatively the recent social constructors, which indigenously are reproduced in the social presentations and they are in need of analysis of origin and evolution of the territorial identities. 2011 Article Сучасні кордони як соціальні конструкти у контексті виникнення й еволюції територіальних ідентичностей / І.В. Долматов // Держава і право. — 2011. — Вип. 52. — С. 173-178. — Бібліогр.: 7 назв. — укp. 1563-3349 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/34033 uk Держава і право Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Конституційне право Конституційне право |
spellingShingle |
Конституційне право Конституційне право Долматов, І.В. Сучасні кордони як соціальні конструкти у контексті виникнення й еволюції територіальних ідентичностей Держава і право |
description |
Аналізуються
сучасні
кордони.
Обґрунтовується
положення,
що вихідним пунктом
їх дослідження
повинно
бути
визнання
їх порівняно
недавніми
соціальними
конструктами,
що споконвічно
відтворюються
в соціальних
уявленнях
і потребують
аналізу виникнення
й еволюції
територіальних
ідентичностей. |
format |
Article |
author |
Долматов, І.В. |
author_facet |
Долматов, І.В. |
author_sort |
Долматов, І.В. |
title |
Сучасні кордони як соціальні конструкти у контексті виникнення й еволюції територіальних ідентичностей |
title_short |
Сучасні кордони як соціальні конструкти у контексті виникнення й еволюції територіальних ідентичностей |
title_full |
Сучасні кордони як соціальні конструкти у контексті виникнення й еволюції територіальних ідентичностей |
title_fullStr |
Сучасні кордони як соціальні конструкти у контексті виникнення й еволюції територіальних ідентичностей |
title_full_unstemmed |
Сучасні кордони як соціальні конструкти у контексті виникнення й еволюції територіальних ідентичностей |
title_sort |
сучасні кордони як соціальні конструкти у контексті виникнення й еволюції територіальних ідентичностей |
publisher |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
publishDate |
2011 |
topic_facet |
Конституційне право |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/34033 |
citation_txt |
Сучасні кордони як соціальні конструкти у контексті виникнення й еволюції територіальних ідентичностей / І.В. Долматов // Держава і право. — 2011. — Вип. 52. — С. 173-178. — Бібліогр.: 7 назв. — укp. |
series |
Держава і право |
work_keys_str_mv |
AT dolmatovív sučasníkordoniâksocíalʹníkonstruktiukontekstíviniknennâjevolûcííteritoríalʹnihídentičnostej |
first_indexed |
2025-07-03T14:59:40Z |
last_indexed |
2025-07-03T14:59:40Z |
_version_ |
1836638305708408832 |
fulltext |
І. В. ДОЛМАТОВ. СУЧАСНІ КОРДОНИ ЯК СОЦІАЛЬНІ КОНСТРУКТИ У
КОНТЕКСТІ ВИНИКНЕННЯ Й ЕВОЛЮЦІЇ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ
ІДЕНТИЧНОСТЕЙ
Аналізу ють ся су часні кор до ни. Обґрун то вується по ло жен ня, що вихідним пунк том
їх досліджен ня по вин но бу ти виз нан ня їх порівня но не давніми соціаль ни ми кон ст рук та
ми, що спо конвічно відтво рю ють ся в соціаль них уяв лен нях і по тре бу ють аналізу ви ник
нен ня й ево люції те ри торіаль них іден тич но с тей.
Ключові слова: кор дон, іден тичність, са мосвідомість, куль тур на ди вер генція,
світо си с тем на те орія, регіоналісти ка, політич на спільно та.
Ана ли зи ру ют ся со вре мен ные гра ни цы. Обос но вы ва ет ся по ло же ние, что ис ход ным
пунк том их ис сле до ва ния долж но быть при зна ние их срав ни тель но не дав ни ми со ци аль
ны ми кон ст рук та ми, ко то рые ис кон но вос про из во дят ся в со ци аль ных пред став ле ни ях
и нуж да ют ся в ана ли зе воз ник но ве ния и эво лю ции тер ри то ри аль ных иден тич но с тей.
Ключевыеслова: гра ни ца, иден тич ность, са мо со зна ние, куль тур ная ди вер ген ция,
ми ро си с тем ная те о рия, ре ги о на ли с ти ка, по ли ти че с кое со об ще ст во.
Modern bordes are analysed in the article. Position is grounded that the starting point of
their research must be acknowledgement them comparatively the recent social constructors,
which indigenously are reproduced in the social presentations and they are in need of analysis
of origin and evolution of the territorial identities.
Key words: border, identity, consciousness, cultural divergence, peace system theory,
regional science , political association.
До90-хроківХХст.нагромадилисяпередумовиновоїконцепціїаналізу,при
якійзначеннякордонудляжиттялюдейможнавизначититількизадопомогою
аналізуйогоролівсуспільнійсвідомості,увласноїідентифікаціїлюдинизтери-
торіямирізногорангу(країною,регіоном,місцевістю)і,утакийспосіб,урозвит-
ку націоналізму як однієї з головних форм територіальної ідеології як основи
державного будівництва. Новий підхід спирався на роботи чеського науковця
Ф.Барта,англійськогополітологаБ.Андерсона,фінськогодослідникаА.Пааси.
ВідповіднодопоглядівФ.Барта ійогопослідовників,національнасамосві-
домістьскладаєтьсявпроцесісоціалізаціїособистості,ілюдинаненароджується
з почуттям єдності з групою. Теорію конструктивізму в етнічній ідентичності
сформулював російський політолог В. Тішков: етнічні спільноти існують на
основіісторико-культурнихрозходженьієсоціальнимиконструкціями,щовини-
каютьііснуютьурезультатіцілеспрямованихзусильзбокулюдейістворюваних
нимиінститутів,особливозбокудержави.Сутьцихспільнотскладаєуявлення,
що визнається людьми про належність до спільноти, а також солідарність, яка
виникаєнаїїоснові;кордониспільнот,утворенихнаосновікультурниххаракте-
ристик,ізмістідентичності,рухливіізмінюютьсяісторичноіситуативно;засно-
вананаіндивідуальномувиборіігруповійсолідарності,природасоціально-куль-
турнихспільнотвизначаєтьсяїхметоюістратегіями:організацієювідповідейна
зовнішнійвиклик,загальнимконтролемнадресурсамиіполітичнимиінститута-
ми,забезпеченнямсоціальногокомфортуврамкахкультурноодноріднихспівто-
вариств1.
173Юридичні і політичні науки
©ДОЛ МА ТОВ Іван Во ло ди ми ро вич – кандидатюридичнихнаук, доцент кафедри
історіїдержавиіправаНаціональногоуніверситету«Одеськаюридичнаакадемія»
Багатоскладова природа ідентичності вибудовується у результаті діалогу і
владнихвідносинміжсоціальнимигрупами,міжсоціальноюгрупоюідержавою
та між державами. Особливий розмах процес культурної дивергенції набуває,
якщо на службу поставлена державна машина. Політичні еліти, зацікавлені у
легітимації,збереженністатусу,щодозволяєїмконтролюватиресурсигрупи.Так,
самевпроцесінаціональногоідержавногобудівництваформуютьсяновікордо-
ни,прикордоннізониіновівідносиниміжсусідами.
Отже,вихіднимпунктомдослідженнясучаснихкордонівповиннобутивиз-
нанняїхпорівнянонедавнімисоціальнимиконструктами,щоспоконвічновідтво-
рюються в соціальних уявленнях. Відтак, вивчення кордонів потребує аналізу
виникненняйеволюціїтериторіальнихідентичностей.
Досягненням у вивченні політичних кордонів став синтез світосистемної
теорії і «післябартівської» теорії територіальних ідентичностей. Світосистемна
теорія,засновананакласичнійтричленнійсхемі«центр–напівпериферія–пери-
ферія».Синтезїїосновнихположеньзтеорієютериторіальноїідентичностіпри-
зводить до того, що, по-перше, дослідження кордонів здійснюється на трьох
територіальних рівнях – глобальному, національному і локальному, і, по-друге,
встановлюєтьсявідносністьпонять«центр» і«периферія».Акцентробитьсяна
вивченні місця кордону у системі світових кордонів на різних просторових
рівнях2.
Всітрирівнідоповнюютьсящедвома–макрорегіональнимірегіональним.
Прикладом макрорегіональної ідентичності служить самоідентифікація, що
зберігається,з«радянськимилюдьми»мільйонівлюдейнапострадянськомупро-
сторі чи макрорегіональна ідентичність у Європі за допомогою встановлення
нових фронтирів Європейського Союзу. Інтеграційні процеси призводять до
посилення макрорегіональної ідентичності – ослабленню бар’єрних функцій
внутрішніхкордонівіпосиленнюзовнішніх.
ТакийрозвитокгеоетнокультурнихсистемзазначалиО.ДружинініС.Сущий,
які вказували, що в геоетнокультурній реальності структурам супер-етнічного
(цивілізаційного)рівняналежитьпріоритетнароль,боприрівностіетносіввони
неєрівнозначними.Тобтокожнаунікальнагеоетнокультурнасистемаєбагатог-
ранноютамаєтериторіальнуструктуру,щоскладаєтьсязядра,периферії,кон-
тактної зони таполя, і якщоуядрічипериферії етнокультурної системидомі-
нантнакультурапревалюєнадінокультурними,токонтактназонаформуєтьсяв
умовахполікультурноговпливу.Авмежахїїполярольетнічноїкультуривтери-
торіальнихпроцесахєфрагментарною.
Інтересдопроблемрегіоналізаціїобумовленийтим,щопериферіяніколине
виступалаякоднорідний,пасивнийелемент,а,навпаки,булазоноюполітичної
нестабільності, соціально-економічної напруженості. Проте, якщо з 50-х років
ХХ ст. регіоналізація означала явище усередині країни та між країнами, то з
70–80-хроківрегіоналістикапов’язанаізтеорією«полюсівросту»,ізпроблемою
аналізувідносинвсистемі«центр–периферія»3.
Концепціянаціональноїдержави,щобуларозробленавспецифічнихумовах
ЗахідноїЄвропиXIXст., дейшлосяпро створенняоднорідноїнації, поєднаної
спільністю мови і культури, економічними зв’язками і правовою системою,
діючоїврамкахчіткихібезпечнихкордонів,неможебутизастосованадобагато-
національнихкраїн,якихусвітібільшість.Частодержавна,тобтополітичнаіден-
тичністьнезбігаєтьсязетнічними/регіональнимиідентичностями4.Адержава,у
174 Держава і право • Випуск 52
якійполітичнаідентичністьслабка,неможезабезпечитиефективнийзахистсухо-
путнихіморськихкордонівтацілкомконтролюватисвоютериторію.
У багатонаціональних державах політична ідентичність входить у супе-
речність ізмножиннимиетнічними і регіональними ідентичностями.Державна
ідентичністьможеслабшатинавітьувисокорозвиненихіцілкомблагополучних
країнах,як,наприклад,уКанаді,Бельгії,Іспанії.ОднакуЄвропіпотенційнісепа-
ратисти«неперетнуть»загальнізовнішнікордониЄС.
Досягненнямсвітосистемногопідходусталорозуміннязначеннялокального
рівня.Доведено,щомісцевітериторіальніспільноти–непасивнісуб’єктивпливу
центральної влади. Навпаки, вони активно впливають і на реальний режим,
характерісприйняттякордоніввсусідніхкраїнах,інаформуванняідентичності.
Вмісцевих територіальних співтовариствах складаєтьсяособлива ідентичність,
іноді–транскордонна.
Концепцію«інтернаціоналістської»культуринаосновіаналізукордонівміж
СШАіМексикоюрозробивамериканськийполітологО.Мартинес.Цякультура
характеризується підвищеною мобільністю і сприйнятливістю до інновацій. Її
носії усвідомлюють свої особливі інтереси і здатні безконфліктно існувати в
декількох«культурнихсвітах»–національно-державномуіетнічному,іноземних
культуріспецифічноїкультуриприкордонногорегіону.
Томусучасністьпредставляєнайбільшерізноманіттятипів,функційіобразів
кордонів. Це обумовлено одночасним, взаємосприйнятливим існуванням в
взаємозалежномусвітінаднаціональних інтегрованихнадсуспільств, уніфікова-
ноїкультуриіміцноїрегіональноїсамосвідомості.
Інтернаціоналізаціягосподарськогожиття,зростаннятранскордоннихпотоків
івпливутранскордоннихсуб’єктівурізнихсферахдіяльності(етнічніісоціальні
рухи,неурядовіорганізації)змінюєфункціїдержавнихкордонів,щостають«про-
зорими».Втратакордонамичастинибар’єрнихфункційрозглядаєтьсяякпрояв
кризи Вестфальської системи національних держав. Держава делегує власні
функції регіональним і міжнародним організаціям. Інтеграційні угруповання
створюютьсявідповідноспільнимекономічнимінтересамкраїнізїхналежністю
докультурнихтацивілізаційнихрегіонів.
Вихіднимпунктомдослідженьсучаснихкордонівсталовивченнявиникнення
йеволюціїтериторіальнихідентичностей–самоідентифікаціїлюдинизсоціаль-
ноючитериторіальноюгрупою.Націоналізмзавждиприпускаєборотьбузатери-
торіючизахистправнанеї.Націоналістипрагнутьзмінполітичноїкарти–чи
шляхом розширення власної етнічної території, чи за рахунок витиснення
«чужинців». Значення кордонів в житті людей виводилося з аналізу їх ролі в
суспільній свідомості, самоідентифікації людини з територіями різного рангу
(країною,регіоном,місцевістю).Вихідноюгіпотезоювизнається,щонаціоналізм–
одназголовнихформтериторіальноїідеологіїтаосновадержавногобудівництва.
Новіпідходиулімологіїдемонструютьтриверсіїспіввідношеннядержавиі
нації, від яких залежить погляд на еволюцію кордонів. Вони пов’язують
діяльністьдержавиізсамоідентифікацієюїїмешканців.
Відповідно до примордіалістської позиції, держава розглядається як засіб і
місце реалізації права етнічної групи на самовизначення. Примордіалістський
погляднаетносідержавуєосновоюконцепціїетнонації,відповіднодоякоїмор-
фологія державних кордонів залежать від лояльності громадян, а вона – від
етнічноїчиполітичноїідентичностінаселенняпообидвабокикордону.
175Юридичні і політичні науки
Відтак,територіязаймаєцентральнемісцевпримордіалістськихтеоріяхнації.
Тут виокремлюється два підходи, заснованих на різному тлумаченні природи
людини:природньо-біологічнийтаеволюційно-історичний.Прихильникипершо-
говважаютьетнічністьфеноменом,якийдетермінованийгенетичнимитагеогра-
фічними чинниками. На їх думку, нації сформувалися на основі розширених
родинних груп, для яких є характерною альтруїстична поведінка та перевага
почуття колективності індивідуалізму. Для другого – єдність нації обумовлена
історичним рухом і спільним соціокультурним походженням – єдністю «крові і
ґрунту».
Еволюційно-історичнийпідхіддоприродинаціїдемонструвалимарксисти.У
відомійстатті«Проправонаційнасамовизначення»В.Ленін,розвиваючи ідеї
К.Маркса,розташувавознакинаціївчіткійпослідовності:єдністьтериторії,на
якій живе народ; спільність господарських зв’язків; загальна мова; спільність
психологічного складу, чи специфічні особливості культури народу. Духовна
спільністьчленівнаціїрозглядаласявостаннючергу,болюдинавіднародження
належить до визначеної нації і про вільний вибір національності не може йти
мови5. Так, прихильники примордіалістських концепцій вважають, що нації
маютьоб’єктивніхарактеристики,щодаютьзмогузпевноюточністювиокреми-
титериторію,наякійпроживає етнос,підрахуватичасткумешканців, якійому
належать.
Так,приформуванніСРСРтериторіально-політичнеадміністративнерозме-
жування було виконане на основі об’єктивних характеристик етнічних груп.В
основідержавногоустроюлежалоправонаційнасамовизначення,якевважалось
реалізованимврамкахфедерації.Залишалосятількивирішити,якіетнічнігрупи
малиправонасвоюреспублікучиавтономію,аякіпідлягалиасиміляціїчиінте-
грації. Як вказували І. Бліщенко та А. Абашидзе, міжнаціональні відносини в
СРСР іпотребарозмежуваннякомпетенції врамкахфедераціїбулапов’язана з
проблемамикордонів.Радянськийперіодставнетількиперіодом«формування
націй»уЗакавказзііСереднійАзії,алеіперіодом«коренізації»,колибулавису-
нута ідея національної території, що обумовила для багатьох народів чітку
політичну і територіальну ідентичність як альтернативу релігійної і племінної
солідарності6.
Взагалі, демографічна ситуація на території колишнього СРСР не завжди
відображала існуючий етнонаціональний розподіл. З п’ятнадцяти народів, що
мали національні республіки, лише тринадцять становили більшість на своїх
територіях.Так,казахиікиргизиусвоїхкраїнахчисельнопоступалисяіншомов-
ному населенню, узбеки й азербайджанці проживали на територіях п’яти рес-
публік.«АвАбхазіїгрузиниперевершуютьабхазцівпочисельності,іабхазцівтут
стількиж,скількиросіянівірменів»–відзначалиІ.БліщенкойА.Абашидзев
90-х роках. – Тому, доцільне створення єдиних на всьому просторі СНД
механізмів забезпечення прав національних меншостей для збереження
стабільностіполітичнихкордонів7.
Класичнимприкладомдержавотворення«зверху»наосновізагальнодержав-
ноїідентичностієісторіяФранції.Цякраїнаперетвориласявмогутнюєвропейсь-
ку державу тільки тоді, коли більшість її населення, незалежно від етнічного
походження – бретонці, ельзасці, каталонці, баски, фламандці та ін. – почали
усвідомлювати себе французами. Це відбулося лише після 1870-го року, коли
територіякраїнибулаостаточно«скріплена»міцнимиринковимизв’язкамиібула
176 Держава і право • Випуск 52
створенасистемавторинноїсоціалізаціїлюдини(загальнавійськоваповинність;
єдинасистемаобов’язковоїосвіти;створеннязагальнихнормативівфранцузької
мови;централізаціяадміністраціїіцеркви).
Використаннямелементів«вторинноїсоціалізації»створюютьсяумовифор-
мування політичної і національної ідентичності. Держава виробляє «іконо-
графію»(утермінологіїЖ.Готтмана)–системусимволів,образів,національних
свят, парадів, фестивалів, публічних церемоній – усього, що демонструє
національнусолідарність,підкреслюючиреальністьдержавногокордону.Іконо-
графія включає систему національних стереотипів, крізь призму яких сприй-
маєтьсяісторія,територіяімісцекраїниусвіті,її«природні»союзникиівороги,
завдякиякимстворюєтьсяполітичнадоктринакраїни.
Національністереотипиобов’язкововключаютьобразипростору–райони,що
входятьускладдержавноїтериторіївнаціональнійсвідомості,одержуютьсвого
роду «коди», які стають національними символами, наприклад: Косове для
Сербії,СевастопольдляРосії.Такісимволичастостають«політичнимиаргумен-
тами»підчасвибурюваннянацієюправанасамовизначення.
Інодістереотипніуявленняпротериторіюрозвиваютьсяв«територіальнуіде-
ологію», що виправдовує територіальні домагання до сусідів і необхідність у
додатковому «життєвому просторі» (концепції «Великої Сербії» і «Великої
Албанії»,«ВеликоїРумунії»іт.д.).Негативнінаціональністереотипиукоріню-
ються, якщо національні еліти відчувають погрозу територіальній цілісності
(сепаратизм,іредентизм)ікультуріетносу,іціуявленнястаютьключовимиеле-
ментами територіальної ідентичності. Знаменита максима, приписувана
італійському державному діячу Д’аджеліо, – «Ми створили Італію, тепер ми
повинністворитиіталійців»–єактуальноюдляполітичнихелітбагатьохнових
незалежнихдержав,щоуособлюютьнації,якісамовизначилисявмежахпевних
політичнихкордонів.Безнадетнічної(політичної)ідентичностідержаваперетво-
рюєтьсявмозаїкуетнокультурнихрегіонів.Так,уСхіднійУкраїніфахівцінара-
ховують до шести рівнів етнічної і територіальної ідентичності (радянську,
російську,українську,регіональні).
Оскільки національні, етнічні, регіональні і локальні ідентичності часто
накладаютьсяоднанаодну,абагатознихзнаходятьсявлатентномустані,ємож-
ливість швидких ідентифікаційних змін, що неминуче послабляє стабільність
світовоїсистемиполітичнихкордонів.
ІнтенсивністьідентифікаційнихзміннайбільшпомітнавЗахіднійЄвропі.Тут
посилення наднаціональних інститутів і створення макрорегіональної загаль-
ноєвропейської ідентичності йде паралельно зі створенням «Європи регіонів».
Критерійгромадянствавзахідніймоделінаціїпостаєневетнічній,авполітичній
належності. Належати політичному суспільству досить, щоб володіти повним
правовим статусом. У західному світі кожна людина має статус громадянина
(«американець», «канадець», «француз»), що відбиває найменування країни, з
якоюідентифікуютьсябільшістьїїмешканців.УпаспортігромадянЄвропейсько-
гоСоюзусловаnationality(національність)іburgershaft(громадянство)маютьте
самезначення.Тобтогромадянськийстатусєдомінуючим,завдякичомувінвико-
нуєінтегруючуроль,поєднуючиусіхуєдинуполітичнуспільність.
1.Тиш ков В.А.Культурный смыслпространства //Этнографическое обозрение. –
2004.–№1.–С.14-31.2.Вал лер стайн И.Анализмировыхсистемиситуациявсовре-
177Юридичні і політичні науки
менном мире. – СПб.: Галатея, 2001. – 32 с. 3. Рат нет Н.М., Не сте рен ко О.Н.,
Ят нов В.А., Ка пу с ти на Л.М.Развитиерегиона:методическийподход.–Екатеринбург,
1995.–54с.4.Ма лаенциклопедіяетнодержавознавства/Упоряд.РимаренкоЮ.І.–К.:
Ґенеза,1996.–С.788-789.5. Ле нин В.И.Оправенацийнасамоопределение //Полн.
собр.соч.–Т.25.–С.255-320.6. Бли щен ко И., Аба шид зе А.Праванациональныхмень-
щинств в свете мирового опыта // Общественные науки и современность. – 2008. –
№4.–С.32-38.7. Бли щен ко И., Аба шид зе А.Цит.работа.–С.32.
178 Держава і право • Випуск 52
Розділ 3. КОНСТИТУЦІЙНЕ ПРАВО
І. В. Долматов. СуЧаснІ кордони Як соцІальнІ конструкти у контекстІ виникненнЯ й еволюцІЇ територІальних ІдентиЧностей
|