Сучасні кордони як соціальні конструкти у контексті виникнення й еволюції територіальних ідентичностей

Сучасні кордони як соціальні конструкти у контексті виникнення й еволюції територіальних ідентичностей

Аналізуються сучасні кордони. Обґрунтовується положення, що вихідним пунктом їх дослідження повинно бути визнання їх порівняно недавніми соціальними конструктами, що споконвічно відтворюються в соціальних уявленнях і потребують аналізу виникнення й еволюції територіальних ідент...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2011
1. Verfasser: Долматов, І.В.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України 2011
Schriftenreihe:Держава і право
Schlagworte:
Конституційне право
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/34033
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Сучасні кордони як соціальні конструкти у контексті виникнення й еволюції територіальних ідентичностей / І.В. Долматов // Держава і право. — 2011. — Вип. 52. — С. 173-178. — Бібліогр.: 7 назв. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-34033
record_format dspace
spelling irk-123456789-340332012-06-01T12:38:52Z Сучасні кордони як соціальні конструкти у контексті виникнення й еволюції територіальних ідентичностей Долматов, І.В. Конституційне право Аналізуються сучасні кордони. Обґрунтовується положення, що вихідним пунктом їх дослідження повинно бути визнання їх порівняно недавніми соціальними конструктами, що споконвічно відтворюються в соціальних уявленнях і потребують аналізу виникнення й еволюції територіальних ідентичностей. Анализируются современные границы. Обосновывается положение, что исходным пунктом их исследования должно быть признание их сравнительно недавними социальными конструктами, которые исконно воспроизводятся в социальных представлениях и нуждаются в анализе возникновения и эволюции территориальных идентичностей. Modern bordes are analysed in the article. Position is grounded that the starting point of their research must be acknowledgement them comparatively the recent social constructors, which indigenously are reproduced in the social presentations and they are in need of analysis of origin and evolution of the territorial identities. 2011 Article Сучасні кордони як соціальні конструкти у контексті виникнення й еволюції територіальних ідентичностей / І.В. Долматов // Держава і право. — 2011. — Вип. 52. — С. 173-178. — Бібліогр.: 7 назв. — укp. 1563-3349 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/34033 uk Держава і право Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Конституційне право
Конституційне право
spellingShingle Конституційне право
Конституційне право
Долматов, І.В.
Сучасні кордони як соціальні конструкти у контексті виникнення й еволюції територіальних ідентичностей
Держава і право
description Аналізуються сучасні кордони. Обґрунтовується положення, що вихідним пунктом їх дослідження повинно бути визнання їх порівняно недавніми соціальними конструктами, що споконвічно відтворюються в соціальних уявленнях і потребують аналізу виникнення й еволюції територіальних ідентичностей.
format Article
author Долматов, І.В.
author_facet Долматов, І.В.
author_sort Долматов, І.В.
title Сучасні кордони як соціальні конструкти у контексті виникнення й еволюції територіальних ідентичностей
title_short Сучасні кордони як соціальні конструкти у контексті виникнення й еволюції територіальних ідентичностей
title_full Сучасні кордони як соціальні конструкти у контексті виникнення й еволюції територіальних ідентичностей
title_fullStr Сучасні кордони як соціальні конструкти у контексті виникнення й еволюції територіальних ідентичностей
title_full_unstemmed Сучасні кордони як соціальні конструкти у контексті виникнення й еволюції територіальних ідентичностей
title_sort сучасні кордони як соціальні конструкти у контексті виникнення й еволюції територіальних ідентичностей
publisher Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
publishDate 2011
topic_facet Конституційне право
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/34033
citation_txt Сучасні кордони як соціальні конструкти у контексті виникнення й еволюції територіальних ідентичностей / І.В. Долматов // Держава і право. — 2011. — Вип. 52. — С. 173-178. — Бібліогр.: 7 назв. — укp.
series Держава і право
work_keys_str_mv AT dolmatovív sučasníkordoniâksocíalʹníkonstruktiukontekstíviniknennâjevolûcííteritoríalʹnihídentičnostej
first_indexed 2025-07-03T14:59:40Z
last_indexed 2025-07-03T14:59:40Z
_version_ 1836638305708408832
fulltext І. В. ДОЛМАТОВ. СУЧАСНІ КОРДОНИ ЯК СОЦІАЛЬНІ КОНСТРУКТИ У КОНТЕКСТІ ВИНИКНЕННЯ Й ЕВОЛЮЦІЇ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ІДЕНТИЧНОСТЕЙ Аналізу ють ся су часні кор до ни. Обґрун то вується по ло жен ня, що вихідним пунк том їх досліджен ня по вин но бу ти виз нан ня їх порівня но не давніми соціаль ни ми кон ст рук та­ ми, що спо конвічно відтво рю ють ся в соціаль них уяв лен нях і по тре бу ють аналізу ви ник­ нен ня й ево люції те ри торіаль них іден тич но с тей. Клю­чові­ сло­ва: кор дон, іден тичність, са мосвідомість, куль тур на ди вер генція, світо си с тем на те орія, регіоналісти ка, політич на спільно та. Ана ли зи ру ют ся со вре мен ные гра ни цы. Обос но вы ва ет ся по ло же ние, что ис ход ным пунк том их ис сле до ва ния долж но быть при зна ние их срав ни тель но не дав ни ми со ци аль­ ны ми кон ст рук та ми, ко то рые ис кон но вос про из во дят ся в со ци аль ных пред став ле ни ях и нуж да ют ся в ана ли зе воз ник но ве ния и эво лю ции тер ри то ри аль ных иден тич но с тей. Клю­че­вые­сло­ва: гра ни ца, иден тич ность, са мо со зна ние, куль тур ная ди вер ген ция, ми ро си с тем ная те о рия, ре ги о на ли с ти ка, по ли ти че с кое со об ще ст во. Modern bordes are analysed in the article. Position is grounded that the starting point of their research must be acknowledgement them comparatively the recent social constructors, which indigenously are reproduced in the social presentations and they are in need of analysis of origin and evolution of the territorial identities. Key­ words: border, identity, consciousness, cultural divergence, peace system theory, regional science , political association. До­90-х­років­ХХ­ст.­на­гро­ма­ди­ли­ся­пе­ре­ду­мо­ви­но­вої­кон­цепції­аналізу,­при­ якій­зна­чен­ня­кор­до­ну­для­жит­тя­лю­дей­мож­на­виз­на­чи­ти­тільки­за­до­по­мо­гою­ аналізу­йо­го­ролі­в­суспільній­свідо­мості,­у­влас­ної­іден­тифікації­лю­ди­ни­з­те­ри- торіями­різно­го­ран­гу­(країною,­регіоном,­місцевістю)­і,­у­та­кий­спосіб,­у­роз­вит- ку­ націоналізму­ як­ однієї­ з­ го­ло­вних­ форм­ те­ри­торіаль­ної­ іде­о­логії­ як­ ос­но­ви­ дер­жав­но­го­ будівництва.­ Но­вий­ підхід­ спи­рав­ся­ на­ ро­бо­ти­ чесь­ко­го­ на­уков­ця­ Ф.­Бар­та,­англійсько­го­політо­ло­га­Б.­Ан­дер­со­на,­фінсько­го­дослідни­ка­А.­Па­а­си. Відповідно­до­по­глядів­Ф.­Бар­та­ і­йо­го­послідо­вників,­національ­на­са­мосві- домість­скла­дається­в­про­цесі­соціалізації­осо­би­с­тості,­і­лю­ди­на­не­на­ро­д­жується­ з­ по­чут­тям­ єдності­ з­ гру­пою.­ Те­орію­ кон­ст­рук­тивізму­ в­ етнічній­ іден­тич­ності­ сфор­му­лю­вав­ російський­ політо­лог­ В.­ Тішков:­ етнічні­ спільно­ти­ існу­ють­ на­ ос­нові­істо­ри­ко-куль­тур­них­роз­хо­д­жень­і­є­соціаль­ни­ми­кон­ст­рукціями,­що­ви­ни- ка­ють­і­існу­ють­у­ре­зуль­таті­ціле­с­пря­мо­ва­них­зу­силь­з­бо­ку­лю­дей­і­ство­рю­ва­них­ ни­ми­інсти­тутів,­особ­ли­во­з­бо­ку­дер­жа­ви.­Суть­цих­спільнот­скла­дає­уяв­лен­ня,­ що­ виз­нається­ людь­ми­ про­ на­лежність­ до­ спільно­ти,­ а­ та­кож­ солідарність,­ яка­ ви­ни­кає­на­її­ос­нові;­кор­до­ни­спільнот,­ут­во­ре­них­на­ос­нові­куль­тур­них­ха­рак­те- ри­с­тик,­і­зміст­іден­тич­ності,­рух­ливі­і­зміню­ють­ся­істо­рич­но­і­си­ту­а­тив­но;­за­сно- ва­на­на­індивіду­аль­но­му­ви­борі­і­гру­повій­солідар­ності,­при­ро­да­соціаль­но-куль- тур­них­спільнот­виз­на­чається­їх­ме­тою­і­стра­тегіями:­ор­ганізацією­відповідей­на­ зовнішній­вик­лик,­за­галь­ним­кон­тро­лем­над­ре­сур­са­ми­і­політич­ни­ми­інсти­ту­та- ми,­за­без­пе­чен­ням­соціаль­но­го­ком­фор­ту­в­рам­ках­куль­тур­но­од­норідних­співто- ва­риств1. 173Юридичні і політичні науки ©­ДОЛ МА ТОВ Іван Во ло ди ми ро вич­ –­ кан­ди­дат­юри­дич­них­на­ук,­ до­цент­ ка­фе­д­ри­ історії­дер­жа­ви­і­пра­ва­Національ­но­го­універ­си­те­ту­«Одесь­ка­юри­дич­на­ака­демія» Ба­га­то­с­кла­до­ва­ при­ро­да­ іден­тич­ності­ ви­бу­до­вується­ у­ ре­зуль­таті­ діало­гу­ і­ влад­них­відно­син­між­соціаль­ни­ми­гру­па­ми,­між­соціаль­ною­гру­пою­і­дер­жа­вою­ та­ між­ дер­жа­ва­ми.­ Особ­ли­вий­ роз­мах­ про­цес­ куль­тур­ної­ ди­вер­генції­ на­бу­ває,­ як­що­ на­ служ­бу­ по­став­ле­на­ дер­жав­на­ ма­ши­на.­ Політичні­ еліти,­ зацікав­лені­ у­ легіти­мації,­збе­ре­женні­ста­ту­су,­що­доз­во­ляє­їм­кон­тро­лю­ва­ти­ре­сур­си­гру­пи.­Так,­ са­ме­в­про­цесі­національ­но­го­і­дер­жав­но­го­будівництва­­фор­му­ють­ся­нові­кор­до- ни,­при­кор­донні­зо­ни­і­нові­відно­си­ни­між­сусіда­ми.­ От­же,­вихідним­пунк­том­досліджен­ня­су­час­них­кор­донів­по­вин­но­бу­ти­виз- нан­ня­їх­порівня­но­не­давніми­соціаль­ни­ми­кон­ст­рук­та­ми,­що­спо­конвічно­відтво- рю­ють­ся­ в­ соціаль­них­ уяв­лен­нях.­ Відтак,­ вив­чен­ня­ кор­донів­ по­тре­бує­ аналізу­ ви­ник­нен­ня­й­ево­люції­те­ри­торіаль­них­іден­тич­но­с­тей. До­сяг­нен­ням­ у­ вив­ченні­ політич­них­ кор­донів­ став­ син­тез­ світо­си­с­тем­ної­ те­орії­ і­ «після­бартівської»­ те­орії­ те­ри­торіаль­них­ іден­тич­но­с­тей.­ Світо­си­с­тем­на­ те­орія,­за­сно­ва­на­на­кла­сичній­трич­ленній­схемі­«центр­–­напівпе­ри­ферія­–­пе­ри- ферія».­Син­тез­її­ос­нов­них­по­ло­жень­з­те­орією­те­ри­торіаль­ної­іден­тич­ності­при- зво­дить­ до­ то­го,­ що,­ по-пер­ше,­ досліджен­ня­ кор­донів­ здійснюється­ на­ трьох­ те­ри­торіаль­них­ рівнях­ –­ гло­баль­но­му,­ національ­но­му­ і­ ло­каль­но­му,­ і,­ по-дру­ге,­ вста­нов­люється­відносність­по­нять­«центр»­ і­«пе­ри­ферія».­Ак­цент­ро­бить­ся­на­ вив­ченні­ місця­ кор­до­ну­ у­ си­с­темі­ світо­вих­ кор­донів­ на­ різних­ про­сто­ро­вих­ рівнях2.­ Всі­три­рівні­до­пов­ню­ють­ся­ще­дво­ма­–­ма­к­ро­регіональ­ним­і­регіональ­ним.­ При­кла­дом­ ма­к­ро­регіональ­ної­ іден­тич­ності­ слу­жить­ са­моіден­тифікація,­ що­ зберігається,­з­«ра­дянсь­ки­ми­людь­ми»­мільйонів­лю­дей­на­по­ст­ра­дянсь­ко­му­про- сторі­ чи­ ма­к­ро­регіональ­на­ іден­тичність­ у­ Європі­ за­ до­по­мо­гою­ вста­нов­лен­ня­ но­вих­ фрон­тирів­ Євро­пейсь­ко­го­ Со­ю­зу.­ Інте­г­раційні­ про­це­си­ при­зво­дять­ до­ по­си­лен­ня­ ма­к­ро­регіональ­ної­ іден­тич­ності­ –­ ос­лаб­лен­ню­ бар’єрних­ функцій­ внутрішніх­кор­донів­і­по­си­лен­ню­зовнішніх.­ Та­кий­роз­ви­ток­ге­о­ет­но­куль­тур­них­си­с­тем­за­зна­ча­ли­О.­Дру­жинін­і­С.­Су­щий,­ які­ вка­зу­ва­ли,­ що­ в­ ге­о­ет­но­куль­турній­ ре­аль­ності­ струк­ту­рам­ су­пер-етнічно­го­ (цивілізаційно­го)­рівня­на­ле­жить­пріори­тет­на­роль,­бо­при­рівності­ет­носів­во­ни­ не­є­рівноз­нач­ни­ми.­Тоб­то­кож­на­унікаль­на­ге­о­ет­но­куль­тур­на­си­с­те­ма­є­ба­га­то­г- ран­ною­та­має­те­ри­торіаль­ну­струк­ту­ру,­що­скла­дається­з­яд­ра,­пе­ри­ферії,­кон- такт­ної­ зо­ни­ та­по­ля,­ і­ як­що­у­ядрі­чи­пе­ри­ферії­ ет­но­куль­тур­ної­ си­с­те­ми­домі- нант­на­куль­ту­ра­пре­ва­лює­над­іно­куль­тур­ни­ми,­то­кон­такт­на­зо­на­фор­мується­в­ умо­вах­полікуль­тур­но­го­впли­ву.­А­в­ме­жах­її­по­ля­роль­етнічної­куль­ту­ри­в­те­ри- торіаль­них­про­це­сах­є­фраг­мен­тар­ною. Інте­рес­до­про­блем­регіоналізації­обу­мов­ле­ний­тим,­що­пе­ри­ферія­ніко­ли­не­ ви­с­ту­па­ла­як­од­норідний,­па­сив­ний­еле­мент,­а,­на­впа­ки,­бу­ла­зо­ною­політич­ної­ не­стабільності,­ соціаль­но-еко­номічної­ на­пру­же­ності.­ Про­те,­ як­що­ з­ 50-х­ років­ ХХ­ ст.­ регіоналізація­ оз­на­ча­ла­ яви­ще­ усе­ре­дині­ країни­ та­ між­ країна­ми,­ то­ з­ 70–80-х­років­регіоналісти­ка­пов’яза­на­із­те­орією­«по­люсів­рос­ту»,­із­про­бле­мою­ аналізу­відно­син­в­си­с­темі­«центр­–­пе­ри­ферія»3. Кон­цепція­національ­ної­дер­жа­ви,­що­бу­ла­роз­роб­ле­на­в­спе­цифічних­умо­вах­ Західної­Євро­пи­XIX­ст.,­ де­йшло­ся­про­ ство­рен­ня­од­норідної­нації,­ поєдна­ної­ спільністю­ мо­ви­ і­ куль­ту­ри,­ еко­номічни­ми­ зв’яз­ка­ми­ і­ пра­во­вою­ си­с­те­мою,­ діючої­в­рам­ках­чітких­і­без­печ­них­кор­донів,­не­мо­же­бу­ти­за­сто­со­ва­на­до­ба­га­то- національ­них­країн,­яких­у­світі­більшість.­Ча­с­то­дер­жав­на,­тоб­то­політич­на­іден- тичність­не­збігається­з­етнічни­ми/регіональ­ни­ми­іден­тич­но­с­тя­ми4.­А­дер­жа­ва,­у­ 174 Держава і право • Випуск 52 якій­політич­на­іден­тичність­слаб­ка,­не­мо­же­за­без­пе­чи­ти­ефек­тив­ний­за­хист­су­хо- пут­них­і­морсь­ких­кор­донів­та­цілком­кон­тро­лю­ва­ти­свою­те­ри­торію.­ У­ ба­га­то­національ­них­ дер­жа­вах­ політич­на­ іден­тичність­ вхо­дить­ у­ су­пе- речність­ із­мно­жин­ни­ми­етнічни­ми­ і­ регіональ­ни­ми­ іден­тич­но­с­тя­ми.­Дер­жав­на­ іден­тичність­мо­же­слаб­ша­ти­навіть­у­ви­со­ко­роз­ви­не­них­і­цілком­бла­го­по­луч­них­ країнах,­як,­на­при­клад,­у­Ка­наді,­Бельгії,­Іспанії.­Од­нак­у­Європі­по­тенційні­се­па- ра­ти­с­ти­«не­пе­рет­нуть»­за­гальні­зовнішні­кор­до­ни­ЄС.­ До­сяг­нен­ням­світо­си­с­тем­но­го­підхо­ду­ста­ло­ро­зуміння­зна­чен­ня­ло­каль­но­го­ рівня.­До­ве­де­но,­що­місцеві­те­ри­торіальні­спільно­ти­–­не­па­сивні­суб’єкти­впли­ву­ цен­т­раль­ної­ вла­ди.­ На­впа­ки,­ во­ни­ ак­тив­но­ впли­ва­ють­ і­ на­ ре­аль­ний­ ре­жим,­ ха­рак­тер­і­сприй­нят­тя­кор­донів­в­сусідніх­країнах,­і­на­фор­му­ван­ня­іден­тич­ності.­ В­місце­вих­ те­ри­торіаль­них­ співто­ва­ри­ст­вах­ скла­дається­особ­ли­ва­ іден­тичність,­ іноді­–­транс­кор­дон­на. Кон­цепцію­«інтер­націоналістської»­куль­ту­ри­на­ос­нові­аналізу­кор­донів­між­ США­і­Мек­си­кою­роз­ро­бив­аме­ри­кансь­кий­політо­лог­О.­Мар­ти­нес.­Ця­куль­ту­ра­ ха­рак­те­ри­зується­ підви­ще­ною­ мобільністю­ і­ сприй­нят­ливістю­ до­ інно­вацій.­ Її­ носії­ усвідо­млю­ють­ свої­ особ­ливі­ інте­ре­си­ і­ здатні­ без­конфліктно­ існу­ва­ти­ в­ декількох­«куль­тур­них­світах»­–­національ­но-дер­жав­но­му­і­етнічно­му,­іно­зем­них­ куль­тур­і­спе­цифічної­куль­ту­ри­при­кор­дон­но­го­регіону. То­му­су­часність­пред­став­ляє­найбільше­різно­маніття­типів,­функцій­і­об­разів­ кор­донів.­ Це­ обу­мов­ле­но­ од­но­ча­сним,­ взаємос­прий­нят­ли­вим­ існу­ван­ням­ в­ взаємо­за­леж­но­му­світі­над­національ­них­ інте­г­ро­ва­них­над­суспільств,­ уніфіко­ва- ної­куль­ту­ри­і­міцної­регіональ­ної­са­мосвідо­мості. Інтер­націоналізація­гос­по­дарсь­ко­го­жит­тя,­зро­с­тан­ня­транс­кор­дон­них­по­токів­ і­впли­ву­транс­кор­дон­них­суб’єктів­у­різних­сфе­рах­діяль­ності­(етнічні­і­соціальні­ ру­хи,­не­уря­дові­ор­ганізації)­змінює­функції­дер­жав­них­кор­донів,­що­ста­ють­«про- зо­ри­ми».­Втра­та­кор­до­на­ми­ча­с­ти­ни­бар’єрних­функцій­роз­гля­дається­як­про­яв­ кри­зи­ Вест­фальсь­кої­ си­с­те­ми­ національ­них­ дер­жав.­ Дер­жа­ва­ де­ле­гує­ власні­ функції­ регіональ­ним­ і­ міжна­род­ним­ ор­ганізаціям.­ Інте­г­раційні­ уг­ру­по­ван­ня­ ство­рю­ють­ся­відповідно­спільним­еко­номічним­інте­ре­сам­країн­і­з­їх­на­лежністю­ до­куль­тур­них­та­цивілізаційних­регіонів. Вихідним­пунк­том­досліджень­су­час­них­кор­донів­ста­ло­вив­чен­ня­ви­ник­нен­ня­ й­ево­люції­те­ри­торіаль­них­іден­тич­но­с­тей­–­са­моіден­тифікації­лю­ди­ни­з­соціаль- ною­чи­те­ри­торіаль­ною­гру­пою.­Націоналізм­завжди­при­пу­с­кає­бо­роть­бу­за­те­ри- торію­чи­за­хист­прав­на­неї.­Націоналісти­праг­нуть­змін­політич­ної­кар­ти­–­чи­ шля­хом­ роз­ши­рен­ня­ влас­ної­ етнічної­ те­ри­торії,­ чи­ за­ ра­ху­нок­ ви­тис­нен­ня­ «чужинців».­ Зна­чен­ня­ кор­донів­ в­ житті­ лю­дей­ ви­во­ди­ло­ся­ з­ аналізу­ їх­ ролі­ в­ суспільній­ свідо­мості,­ са­моіден­тифікації­ лю­ди­ни­ з­ те­ри­торіями­ різно­го­ ран­гу­ (краї­ною,­регіоном,­місцевістю).­Вихідною­гіпо­те­зою­виз­нається,­що­націоналізм­–­ од­на­з­го­ло­вних­форм­те­ри­торіаль­ної­іде­о­логії­та­ос­но­ва­дер­жав­но­го­будівництва. Нові­підхо­ди­у­лімо­логії­де­мон­ст­ру­ють­три­версії­співвідно­шен­ня­дер­жа­ви­і­ нації,­ від­ яких­ за­ле­жить­ по­гляд­ на­ ево­люцію­ кор­донів.­ Во­ни­ пов’язу­ють­ діяльність­дер­жа­ви­із­са­моіден­тифікацією­її­меш­канців.­ Відповідно­ до­ при­мордіалістської­ по­зиції,­ дер­жа­ва­ роз­гля­дається­ як­ засіб­ і­ місце­ ре­алізації­ пра­ва­ етнічної­ гру­пи­ на­ са­мо­виз­на­чен­ня.­ При­мордіалістський­ по­гляд­на­ет­нос­і­дер­жа­ву­є­ос­но­вою­кон­цепції­ет­но­нації,­відповідно­до­якої­мор- фо­логія­ дер­жав­них­ кор­донів­ за­ле­жать­ від­ ло­яль­ності­ гро­ма­дян,­ а­ во­на­ –­ від­ етнічної­чи­політич­ної­іден­тич­ності­на­се­лен­ня­по­обид­ва­бо­ки­кор­до­ну. 175Юридичні і політичні науки Відтак,­те­ри­торія­зай­має­цен­т­раль­не­місце­в­при­мордіалістських­те­оріях­нації.­ Тут­ ви­о­крем­люється­ два­ підхо­ди,­ за­сно­ва­них­ на­ різно­му­ тлу­ма­ченні­ при­ро­ди­ лю­ди­ни:­при­род­ньо-біологічний­та­ево­люційно-істо­рич­ний.­При­хиль­ни­ки­пер­шо- го­вва­жа­ють­етнічність­фе­но­ме­ном,­який­де­терміно­ва­ний­ге­не­тич­ни­ми­та­ге­о­гра- фіч­ни­ми­ чин­ни­ка­ми.­ На­ їх­ дум­ку,­ нації­ сфор­му­ва­ли­ся­ на­ ос­нові­ роз­ши­ре­них­ ро­дин­них­ груп,­ для­ яких­ є­ ха­рак­тер­ною­ аль­т­руїстич­на­ по­ведінка­ та­ пе­ре­ва­га­ по­чут­тя­ ко­лек­тив­ності­ індивіду­алізму.­ Для­ дру­го­го­ –­ єдність­ нації­ обу­мов­ле­на­ істо­рич­ним­ ру­хом­ і­ спільним­ соціокуль­тур­ним­ по­хо­д­жен­ням­ –­ єдністю­ «крові­ і­ ґрун­ту». Ево­люційно-істо­рич­ний­підхід­до­при­ро­ди­нації­де­мон­ст­ру­ва­ли­марк­си­с­ти.­У­ відомій­статті­«Про­пра­во­націй­на­са­мо­виз­на­чен­ня»­В.­Ленін,­роз­ви­ва­ю­чи­ ідеї­ К.­Марк­са,­роз­та­шу­вав­оз­на­ки­нації­в­чіткій­послідо­вності:­єдність­те­ри­торії,­на­ якій­ жи­ве­ на­род;­ спільність­ гос­по­дарсь­ких­ зв’язків;­ за­галь­на­ мо­ва;­ спільність­ пси­хо­логічно­го­ скла­ду,­ чи­ спе­цифічні­ особ­ли­вості­ куль­ту­ри­ на­ро­ду.­ Ду­хов­на­ спільність­членів­нації­роз­гля­да­ла­ся­в­ос­тан­ню­чер­гу,­бо­лю­ди­на­від­на­ро­д­жен­ня­ на­ле­жить­ до­ виз­на­че­ної­ нації­ і­ про­ вільний­ вибір­ національ­ності­ не­ мо­же­ йти­ мо­ви5.­ Так,­ при­хиль­ни­ки­ при­мордіалістських­ кон­цепцій­ вва­жа­ють,­ що­ нації­ ма­ють­об’єктивні­ха­рак­те­ри­с­ти­ки,­що­да­ють­змо­гу­з­пев­ною­точністю­ви­о­кре­ми- ти­те­ри­торію,­на­якій­про­жи­ває­ ет­нос,­підра­ху­ва­ти­ча­ст­ку­меш­канців,­ які­йо­му­ на­ле­жать. Так,­при­фор­му­ванні­СРСР­те­ри­торіаль­но-політич­не­адміністра­тив­не­роз­ме- жу­ван­ня­ бу­ло­ ви­ко­на­не­ на­ ос­нові­ об’єктив­них­ ха­рак­те­ри­с­тик­ етнічних­ груп.­В­ ос­нові­дер­жав­но­го­ус­т­рою­ле­жа­ло­пра­во­націй­на­са­мо­виз­на­чен­ня,­яке­вва­жа­лось­ ре­алізо­ва­ним­в­рам­ках­фе­де­рації.­За­ли­ша­ло­ся­тільки­виріши­ти,­які­етнічні­гру­пи­ ма­ли­пра­во­на­свою­ре­с­публіку­чи­ав­то­номію,­а­які­підля­га­ли­асиміляції­чи­інте- г­рації.­ Як­ вка­зу­ва­ли­ І.­ Бліщен­ко­ та­ А.­ Аба­шид­зе,­ міжнаціональні­ відно­си­ни­ в­ СРСР­ і­по­тре­ба­роз­ме­жу­ван­ня­ком­пе­тенції­ в­рам­ках­фе­де­рації­бу­ла­пов’яза­на­ з­ про­бле­ма­ми­кор­донів.­Ра­дянсь­кий­період­став­не­тільки­періодом­«фор­му­ван­ня­ націй»­у­За­кав­каззі­і­Се­редній­Азії,­але­і­періодом­«ко­ренізації»,­ко­ли­бу­ла­ви­су- ну­та­ ідея­ національ­ної­ те­ри­торії,­ що­ обу­мо­ви­ла­ для­ ба­га­ть­ох­ на­родів­ чітку­ політич­ну­ і­ те­ри­торіаль­ну­ іден­тичність­ як­ аль­тер­на­ти­ву­ релігійної­ і­ племінної­ солідар­ності6. Вза­галі,­ де­мо­графічна­ си­ту­ація­ на­ те­ри­торії­ ко­лиш­нь­о­го­ СРСР­ не­ завжди­ відо­б­ра­жа­ла­ існу­ю­чий­ ет­но­національ­ний­ роз­поділ.­ З­ п’ят­над­ця­ти­ на­родів,­ що­ ма­ли­ національні­ ре­с­публіки,­ ли­ше­ три­над­цять­ ста­но­ви­ли­ більшість­ на­ своїх­ те­ри­торіях.­Так,­ка­за­хи­і­кир­ги­зи­у­своїх­країнах­чи­сель­но­по­сту­па­ли­ся­іншо­мов- но­му­ на­се­лен­ню,­ уз­бе­ки­ й­ азер­бай­д­жанці­ про­жи­ва­ли­ на­ те­ри­торіях­ п’яти­ ре­с- публік.­«А­в­Аб­хазії­гру­зи­ни­пе­ре­вер­шу­ють­аб­хазців­по­чи­сель­ності,­і­аб­хазців­тут­ стільки­ж,­скільки­росіян­і­вірменів»­–­відзна­ча­ли­І.­Бліщен­ко­й­А.­Аба­шид­зе­в­ 90-х­ ро­ках.­ –­ То­му,­ доцільне­ ство­рен­ня­ єди­них­ на­ всьо­му­ про­сторі­ СНД­ ме­ханізмів­ за­без­пе­чен­ня­ прав­ національ­них­ мен­шо­с­тей­ для­ збе­ре­жен­ня­ стабільності­політич­них­кор­донів7. Кла­сич­ним­при­кла­дом­дер­жа­во­тво­рен­ня­«звер­ху»­на­ос­нові­за­галь­но­дер­жав- ної­іден­тич­ності­є­історія­Франції.­Ця­країна­пе­ре­тво­ри­ла­ся­в­мо­гут­ню­євро­пейсь- ку­ дер­жа­ву­ тільки­ тоді,­ ко­ли­ більшість­ її­ на­се­лен­ня,­ не­за­леж­но­ від­ етнічно­го­ по­хо­д­жен­ня­ –­ бре­тонці,­ ель­засці,­ ка­та­лонці,­ ба­с­ки,­ фла­мандці­ та­ ін.­ –­ по­ча­ли­ усвідо­млю­ва­ти­ се­бе­ фран­цу­за­ми.­ Це­ відбу­ло­ся­ ли­ше­ після­ 1870-го­ ро­ку,­ ко­ли­ те­ри­торія­країни­бу­ла­ос­та­точ­но­«скріпле­на»­міцни­ми­рин­ко­ви­ми­зв’яз­ка­ми­і­бу­ла­ 176 Держава і право • Випуск 52 ство­ре­на­си­с­те­ма­вто­рин­ної­соціалізації­лю­ди­ни­(за­галь­на­військо­ва­по­винність;­ єди­на­си­с­те­ма­обов’яз­ко­вої­освіти;­ство­рен­ня­за­галь­них­нор­ма­тивів­фран­цузь­кої­ мо­ви;­цен­т­ралізація­адміністрації­і­церк­ви).­ Ви­ко­ри­с­тан­ням­еле­ментів­«вто­рин­ної­соціалізації»­ство­рю­ють­ся­умо­ви­фор- му­ван­ня­ політич­ної­ і­ національ­ної­ іден­тич­ності.­ Дер­жа­ва­ ви­роб­ляє­ «іко­но- графію»­(у­терміно­логії­Ж.­Готт­ма­на)­–­си­с­те­му­сим­волів,­об­разів,­національ­них­ свят,­ па­радів,­ фе­с­ти­валів,­ публічних­ це­ре­моній­ –­ усь­о­го,­ що­ де­мон­ст­рує­ національ­ну­солідарність,­підкрес­лю­ю­чи­ре­альність­дер­жав­но­го­кор­до­ну.­Іко­но- графія­ вклю­чає­ си­с­те­му­ національ­них­ сте­рео­типів,­ крізь­ приз­му­ яких­ сприй- мається­історія,­те­ри­торія­і­місце­країни­у­світі,­її­«при­родні»­со­юз­ни­ки­і­во­ро­ги,­ за­вдя­ки­яким­ство­рюється­політич­на­до­к­т­ри­на­країни.­ Національні­сте­рео­ти­пи­обов’яз­ко­во­вклю­ча­ють­об­ра­зи­про­сто­ру­–рай­о­ни,­що­ вхо­дять­у­склад­дер­жав­ної­те­ри­торії­в­національній­свідо­мості,­одер­жу­ють­сво­го­ ро­ду­ «ко­ди»,­ які­ ста­ють­ національ­ни­ми­ сим­во­ла­ми,­ на­при­клад:­ Ко­со­ве­ для­ Сербії,­Се­ва­с­то­поль­для­Росії.­Такі­сим­во­ли­ча­с­то­ста­ють­«політич­ни­ми­ар­гу­мен- та­ми»­під­час­ви­бу­рю­ван­ня­нацією­пра­ва­на­са­мо­виз­на­чен­ня. Іноді­сте­рео­типні­уяв­лен­ня­про­те­ри­торію­роз­ви­ва­ють­ся­в­«те­ри­торіаль­ну­іде- о­логію»,­ що­ ви­прав­до­вує­ те­ри­торіальні­ до­ма­ган­ня­ до­ сусідів­ і­ не­обхідність­ у­ до­дат­ко­во­му­ «життєво­му­ про­сторі»­ (кон­цепції­ «Ве­ли­кої­ Сербії»­ і­ «Ве­ли­кої­ Ал­банії»,­«Ве­ли­кої­Ру­мунії»­і­т.­д.).­Не­га­тивні­національні­сте­рео­ти­пи­укоріню- ють­ся,­ як­що­ національні­ еліти­ відчу­ва­ють­ по­гро­зу­ те­ри­торіальній­ цілісності­ (се­па­ра­тизм,­іре­ден­тизм)­і­куль­турі­ет­но­су,­і­ці­уяв­лен­ня­ста­ють­клю­чо­ви­ми­еле- мен­та­ми­ те­ри­торіаль­ної­ іден­тич­ності.­ Зна­ме­ни­та­ мак­си­ма,­ при­пи­су­ва­на­ італійсько­му­ дер­жав­но­му­ діячу­ Д’ад­желіо,­ –­ «Ми­ ство­ри­ли­ Італію,­ те­пер­ ми­ по­винні­ство­ри­ти­італійців»­–­є­ак­ту­аль­ною­для­політич­них­еліт­ба­га­ть­ох­но­вих­ не­за­леж­них­дер­жав,­що­уо­соб­лю­ють­нації,­які­са­мо­виз­на­чи­ли­ся­в­ме­жах­пев­них­ політич­них­кор­донів.­Без­на­детнічної­(політич­ної)­іден­тич­ності­дер­жа­ва­пе­ре­тво- рюється­в­мо­заїку­ет­но­куль­тур­них­регіонів.­Так,­у­Східній­Ук­раїні­фахівці­на­ра- хо­ву­ють­ до­ ше­с­ти­ рівнів­ етнічної­ і­ те­ри­торіаль­ної­ іден­тич­ності­ (ра­дянсь­ку,­ російську,­ук­раїнську,­регіональні). Оскільки­ національні,­ етнічні,­ регіональні­ і­ ло­кальні­ іден­тич­ності­ ча­с­то­ на­кла­да­ють­ся­од­на­на­од­ну,­а­ба­га­то­з­них­зна­хо­дять­ся­в­ла­тент­но­му­стані,­є­мож- ливість­ швид­ких­ іден­тифікаційних­ змін,­ що­ не­ми­ну­че­ по­слаб­ляє­ стабільність­ світо­вої­си­с­те­ми­політич­них­кор­донів. Інтен­сивність­іден­тифікаційних­змін­найбільш­помітна­в­Західній­Європі.­Тут­ по­си­лен­ня­ над­національ­них­ інсти­тутів­ і­ ство­рен­ня­ ма­к­ро­регіональ­ної­ за­галь- ноєвро­пейсь­кої­ іден­тич­ності­ йде­ па­ра­лель­но­ зі­ ство­рен­ням­ «Євро­пи­ регіонів».­ Кри­терій­гро­ма­дян­ст­ва­в­західній­мо­делі­нації­по­стає­не­в­етнічній,­а­в­політичній­ на­леж­ності.­ На­ле­жа­ти­ політич­но­му­ суспільству­ до­сить,­ щоб­ во­лодіти­ по­вним­ пра­во­вим­ ста­ту­сом.­ У­ західно­му­ світі­ кож­на­ лю­ди­на­ має­ ста­тус­ гро­ма­дя­ни­на­ («аме­ри­ка­нець»,­ «ка­на­дець»,­ «фран­цуз»),­ що­ відби­ває­ най­ме­ну­ван­ня­ країни,­ з­ якою­іден­тифіку­ють­ся­більшість­її­меш­канців.­У­па­с­порті­гро­ма­дян­Євро­пейсь­ко- го­Со­ю­зу­сло­ва­nationality­(національність)­і­burgershaft­(гро­ма­дян­ст­во)­ма­ють­те­ са­ме­зна­чен­ня.­Тоб­то­гро­ма­дянсь­кий­ста­тус­є­доміну­ю­чим,­за­вдя­ки­чо­му­він­ви­ко- нує­інте­г­ру­ю­чу­роль,­поєдну­ю­чи­усіх­у­єди­ну­політич­ну­спільність. 1.­Тиш ков В.А.­Куль­тур­ный­ смысл­про­ст­ран­ст­ва­ //­Эт­но­гра­фи­че­с­кое­ обо­зре­ние.­ –­ 2004.­–­№­1.­–­С.­14-31.­2.­Вал лер стайн И.­Ана­лиз­ми­ро­вых­си­с­тем­и­си­ту­а­ция­в­со­вре- 177Юридичні і політичні науки мен­ном­ ми­ре.­ –­ СПб.:­ Га­ла­тея,­ 2001.­ –­ 32­ с.­ 3. Рат нет Н.М., Не сте рен ко О.Н., Ят нов В.А., Ка пу с ти на Л.М.­Раз­ви­тие­ре­ги­о­на:­ме­то­ди­че­с­кий­под­ход.­–­Ека­те­рин­бург,­ 1995.­–­54­с.­4.­Ма ла­ен­цик­ло­педія­ет­но­дер­жа­воз­нав­ст­ва­/­Упо­ряд.­Ри­ма­рен­ко­Ю.І.­–­К.:­ Ґене­за,­1996.­–­С.­788-789.­5. Ле нин В.И.­О­пра­ве­на­ций­на­са­мо­опре­де­ле­ние­ //­Полн.­ собр.­соч.­–­Т.­25.­–­С.­255-320.­6. Бли щен ко И., Аба шид зе А.­Пра­ва­на­ци­о­наль­ных­мень- щинств­ в­ све­те­ ми­ро­во­го­ опы­та­ //­ Об­ще­ст­вен­ные­ на­уки­ и­ со­вре­мен­ность.­ –­ 2008.­ –­ №­4.­–­С.­32-38.­7. Бли щен ко И., Аба шид зе А.­Цит.­ра­бо­та.­–­С.­32. 178 Держава і право • Випуск 52 Розділ 3. КОНСТИТУЦІЙНЕ ПРАВО І. В. Долматов. СуЧаснІ кордони Як соцІальнІ конструкти у контекстІ виникненнЯ й еволюцІЇ територІальних ІдентиЧностей

Ähnliche Einträge